.

Лейоміома матки при вагітності і після пологів (патогенез ускладнень, профілактика, лікування у вагітних та породіль) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4944
Скачать документ

Державна установа

“ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

На правах рукопису

Скрипченко Наталія Яківна

УДК 618.3/7:618.14–006.36–092–084-08

Лейоміома матки при вагітності і після пологів (патогенез ускладнень,
профілактика, лікування у вагітних та породіль)

14.01.01.- акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі “Інститут педіатрії, акушерства і
гінекології АМН України”.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор

Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Державна установа “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН
України”, головний науковий співробітник відділення патології вагітності
та пологів.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України,
Венцківський Борис Михайлович,

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця

МОЗ України (Київ), завідувач кафедри акушерства і гінекології №1;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Маркін
Леонід Борисович,

Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №2;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Чайка
Володимир Кирилович,

Донецький державний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України (м.Київ), кафедра акушерства, гінекології та
перинатології

Захист дисертації відбудеться “ 12 ” червня 2007 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Державній установі
“Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050, м.
Київ, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державної установи
“Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (04050, м.
Київ, ул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “ 10 ” травня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Суттєве погіршення демографічної ситуації в Україні, від’ємний показник
приросту населення (Р.В. Богатирьова та співавт., 1997; Н.Г. Гойда та
співавт., 2004) обумовлює актуальність та першорядність проблеми
збереження та реалізації репродуктивної функції жінки.

Зниження народжуваності, висока смертність населення, велика кількість
ускладнень при вагітності і в пологах, навіть у здорових жінок (І.А.
Жабченко, 2003) – все це обумовлює необхідність наполегливої боротьби за
кожну ще не народжену дитину, починаючи з етапу планування вагітності,
продовжуючи протягом всього періоду гестації, пологів та після них.

Викликає неспокій і стан здоров’я вагітних жінок, наявність у них
великої кількості перенесених захворювань та зростання кількості
доброякісних пухлин матки, на що вказують різні автори (Л.Н.
Василевская, 1981; И.С. Сидорова, 1985; В.И. Кулаков, 1994; А.Г.
Коломійцева та співавт., 2001, Е.М. Вихляева, 2004).

Лейоміома матки в останні роки є найбільш частим гінекологічним
захворюванням у жінок репродуктивного віку і спостерігається приблизно у
30 % пацієнток старших за 35 років (Т.Ф. Татарчук, 2001; Е.М. Вихляева,
2004). Зростає також і кількість вагітних з цією патологією.

Відомо, що у жінок з лейоміомою матки вагітність та пологи
супроводжуються багаточисленними ускладненнями – ранні гестози, загроза
переривання вагітності, погіршується стан плода і новонародженого. Під
час вагітності, як правило, відмічається значний ріст лейоматозних
вузлів, тому складно прогнозувати її наслідки як для матері так, і для
плода (В.И. Кулаков, Г.С. Шмаков, 2001; Л.В. Тимошенко, Соколовская,
2003).

Не викликає сумніву, що для успішного перебігу вагітності має значення
стан здоров’я самої жінки, показники її гомеостазу, стан імунологічної
реактивності, інфікування організму, баланс статевих та
стресасоційованих гормонів, вплив факторів зовнішнього середовища та
інші. Все це недостатньо вивчено у жінок з лейоміомою матки. Недостатньо
також відомостей про патоморфоз лейоміоми матки при вагітності і
патогенез ускладнень вагітності. Потребують також рішення питання
прогнозування можливості виношування вагітності і удосконалення всієї
системи нагляду за такими вагітними і їх лікування.

Відсутні дані в літературі і про реабілітацію репродуктивної функції
жінок з лейоміомою матки після пологів. Якщо в період вагітності жінка
має систематичний медичний контроль в умовах жіночої консультації, то
після пологів, як правило, нагляд за нею недостатній. В той же час,
своєчасна корекція нейроендокринної регуляції менструальної функції під
час її відновлення в перший рік після пологів необхідна для попередження
росту лейоматозних вузлів і є запорукою щодо збереження репродуктивної
функції та здоров’я жінки в цілому. Все вищенаведене обумовило
актуальність цієї роботи і дало підставу для її проведення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана відповідно плану науково-дослідних робіт Інституту
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України і є фрагментом двох
комплексних тем відділення патології вагітності та пологів “Розробити
методику ведення вагітності та пологів у жінок з доброякісними пухлинами
матки і визначити критерії прогнозування можливості виношування
вагітності” (№ держреєстрації 01.01.U000250) і “Розробити технологію
реабілітації репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки після
пологів” (№ держреєстрації 01.03.U002251).

Мета дослідження: зниження частоти акушерських і перинатальних
ускладнень у жінок з лейоміомою матки і поліпшення реабілітації їх
репродуктивної функції після пологів протягом першого року шляхом
вивчення показників гомеостазу, інфікування, імунітету, ендокринних
змін, факторів довкілля, психоемоційного статусу, стану
фетоплацентарного комплексу та розробки системи прогностичних і
лікувально-профілактичних заходів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити у вагітних з лейоміомою матки стан здоров’я із визначенням
показників інфікування, імунологічної реактивності та місцевого
імунітету, особливостей функції згортання крові, деяких факторів
довкілля.

2. Вивчити у вагітних з лейоміомою матки перебіг вагітності і пологів в
залежності від кількості лейоматозних вузлів та їх розташування у матці.

3. Визначити у вагітних з лейоміомою матки стан фетоплацентарного
комплексу за даними кардіотокографії, ультразвукового дослідження з
оцінкою материнсько-плацентарно-плодового кровообігу, рівня статевих
гормонів та особливостей плаценти.

4. Оцінити психоемоційний стан та особливості адаптації у вагітних з
лейоміомою матки.

5. Розробити метод прогнозування можливості виношування вагітності у
жінок з лейоміомою матки.

6. Вивчити стан репродуктивного здоров’я жінок з лейоміомою матки
протягом першого року після пологів з визначенням показників імунітету,
інфікування, концентрації статевих гормонів, психоемоційного стану і
характеру лейоматозних вузлів.

7. Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з
лейоміомою матки і реабілітаційних заходів для цих жінок після пологів і
оцінити їх ефективність.

Об’єкт дослідження – репродуктивне здоров’я та антенатальна охорона
плода у жінок з лейоміомою матки.

Предмет дослідження – стан здоров’я вагітних і породіль, інфікування,
імунітет, згортання крові, фактори довкілля, перебіг вагітності,
пологів, післяпологового періоду, стан плода і новонародженого,
особливості плаценти, психоемоційний статус жінки, стан лейоматозних
вузлів при вагітності і після пологів, прогнозування можливості
виношування вагітності, лікувально-профілактичні заходи для вагітних і
породіль з лейоміомою матки.

Методи дослідження – клінічні, анкетні, ультразвукові, інструментальні,
ендокринологічні, біохімічні, морфологічні, гістологічні,
математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше комплексно вивчено стан здоров’я вагітних з лейоміомою матки з
визначенням показників інфікування, ендокринних змін (концентрація
статевих гормонів, плацентарний лактоген, пролактин, гормони стресу),
імунологічної реактивності, згортання крові, вмісту важких металів
(свинець), мікроелементів (залізо, мідь, цинк, кадмій), впливу деяких
факторів довкілля, психоемоційного стану і з’ясовано їх зв’язок з
перебігом вагітності і пологів, станом плода, перебігом основного
захворювання (ріст лейоматозних вузлів) і післяпологовим періодом.

Встановлено несприятливу роль множинної лейоміоми матки і розташування
плаценти в проекції лейоматозних вузлів, інфікування вагітних, змін
імунітету, впливу шкідливих факторів довкілля, порушень психоемоційного
стану, материнсько-плацентарно-плодового кровообігу в розвитку
ускладнень вагітності (плацентарної недостатності) і дистресу плода..

Визначена роль апоптозу в розвитку плацентарної недостатності і
експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону в ґенезі
проліферативного процесу, а також значення імунітету (підвищення фактору
некрозу пухлин і його розчинних рецепторів) у сприянні перериванню
вагітності.

Встановлено компенсаторно-пристосувальні механізми, які забезпечують
нормальний перебіг вагітності і охорону плода, а саме: розташування
плаценти далеко від вузла, по задній стінці матки, де найкраще
кровопостачання, а також певні структурно-функціональні зміни в
хоріальних ворсинах плаценти, які покращують гемодинаміку плаценти і
материнсько-плацентарно-плодового кровотоку.

Вперше вивчено стан репродуктивного здоров’я жінок з лейоміомою матки
після пологів протягом першого року (через 3, 6 та 12 місяців) з
визначенням показників імунологічної реактивності, інфікування,
гормонального статусу, стану лейоматозних вузлів та психоемоційного
стану. Встановлено зміни вивчених показників, які потребують корекції.
Показано сприятливий вплив грудного вигодовування на реабілітаційні
процеси після пологів, особливо на стан лейоматозних вузлів.

Розроблено критерії прогнозування можливості виношування вагітності у
жінок з лейоміомою матки і лікувально-профілактичні заходи з
використанням препаратів, які покращують мікро-циркуляцію,
внутрішньоклітинний метаболізм, препаратів з антиоксидантною,
мембранопротекторною, протиінфекційною дією, м’яких транквілізаторів
рослинного походження, в терміни вагітності 12-14 тижнів, 24-26 тижнів і
34-35 тижнів і після пологів.

Практичне значення роботи. Показано, що лейоміома матки сприяє розвитку
ускладнень під час вагітності і в пологах, погіршенню стану плода і
репродуктивної функції після пологів.

Встановлено, що виявлені зміни основних параметрів гомеостазу у вагітних
з лейоміомою матки, які є показниками їх здоров’я, впливають на перебіг
вагітності, пологів, стан плода і новонародженого.

Патологічний перебіг вагітності і пологів у жінок з лейоміомою матки
впливає в подальшому на стан здоров’я жінок після пологів, що потребує
корекції.

Розроблено систему надання допомоги жінкам з лейоміомою матки, яка
включає метод прогнозування можливості виношування вагітності та
комплекс лікувально-профілактичних заходів для жінок з лейоміомою матки
при вагітності і після пологів.

Показано необхідність пильного нагляду за жінками з лейоміомою матки не
тільки акушером-гінекологом але і консультації психолога та психологічна
підтримка, як під час вагітності, так і після пологів.

Впровадження результатів дослідження. На підставі результатів
дослідження розроблені і опубліковані методичні рекомендації „Лейоміома
матки і вагітність” (Київ, 2006).

Розроблена система надання допомоги жінкам з лейоміомою матки та
принципи профілактики та лікування впроваджено в практику роботи
лікувальних закладів м. Києва, Донецька, Запоріжжя, Харкова, Ужгорода.

Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються на курсах
інформації та стажування при Інституті педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача: Дисертантом самостійно розроблена
методологія дослідження. Проведено патентний пошук. Вивчена література.
Самостійно здійснювався контроль за набором матеріалу і контроль за
ефективністю лікування. Автором роботи систематично проводився аналіз
отриманих результатів, їх статистична обробка, оформлення роботи і
визначення практичних рекомендацій для лікарів.

Апробація роботи. Результати роботи викладені на: науковій конференції
Інституту педіатрії, акушерства та гінекології (Київ, 2000;),
науково-практичній конференції Тернопільського медичного університету
(2002;), European Association of Gynecologist and Obstetrics – EAGO,
European Board and Callege of obstetrics and gynecology – EBCOG (2000;),
Switzerlendt, “The state of a fetus for the pregnants with leiomyomas”,
17 European Congress of obstetrics and genaecology, (Prague, 2002;),
всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання
сучасного акушерства” (Тернопіль, 2006;), ХІІ з’їзді
акушерів-гінекологів України, (Донецьк, 2006;).

Розроблена тактика ведення вагітності, пологів і післяпологового
періоду, впроваджена в практику роботи пологових стаціонарів м. Києва,
Донецька, Запоріжжя, Харкова, Ужгорода.

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 42 наукові праці, з
них в авторефераті наведено 27 і 2 патенти на винахід та 1 на корисну
модель.

Опублікований інформаційний лист “Удосконалений спосіб профілактики та
лікування судинних розладів у вагітних з лейоміомою матки” – м. Київ,
2004; Одержано три патенти: № 63701А. Бюл. №1, 15.01.2004 “Спосіб
прогнозування невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки”;
деклараційний патент на винахід № 45916А. Бюл. “Промислова власність”
№4, 15.04.2002. “Спосіб профілактики та лікування антропогенно
зумовлених акушерських ускладнень у практично здорових вагітних”;
деклараційний патент на корисну модель № 19539 Бюл. №12 від 15.12.2006
р. “Спосіб реабілітації репродуктивної функції жінок з лейоміомою матки
після пологів”.

Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 323 сторінках тексту і
складається з вступу, огляду літератури, методів дослідження, 7 розділів
власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів,
висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел, що
включає 317 робіт, які займають 30 сторінок. Робота ілюстрована 95
таблицями і 22 рисунками, що займають 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт, методи та методологія досліджень

Проведено комплексне обстеження 190 вагітних з лейоміомою матки в
динаміці вагітності і 100 із них після пологів (через 3, 6 та 12
місяців). Контрольну групу склали 30 здорових жінок з фізіологічним
перебігом вагітності і 20 здорових жінок після пологів.

Розподіл вагітних на групи проведено з урахуванням кількості
лейоматозних вузлів на матці: перша група – 138 вагітних з лейоміомою
матки і одним вузлом на матці, друга група – 52 вагітних з множинною
лейоміомою. Поряд з цим, в залежності від проведеної терапії вагітні
також були розподілені на дві групи: І група – 75 вагітних з лейоміомою
матки, які отримували загальноприйняте лікування і ІІ група – 115
вагітних, які отримували розроблену нами терапію.

В післяпологовому періоді жінки були розподілені тільки в залежності від
проведеної терапії: І група – 50 жінок з лейоміомою матки, які
отримували загальноприйняту терапію і ІІ група – 50 жінок, які
отримували розроблену терапію.

Групи вагітних розподілені за принципом рандомізації і були
репрезентативними.

Розроблений комплекс лікувально-профілактичних заходів включав:

Спостереження за жінками з лейоміомою матки під час вагітності і після
пологів (протягом року).

Прогнозування можливості виношування вагітності при наявності лейоміоми
матки.

Попередження ускладнень при вагітності і після пологів з метою
реабілітації репродуктивної функції жінки.

Група порівняння отримувала:

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи:

1. Лікувально-охоронний режим.

2. Дієтотерапія для вагітних.

3. Використання препаратів прогестеронової дії.

4. Використання спазмолітиків.

5. При загрозі переривання: MgB6, вітамін Е.

6. Полівітаміни.

Основна група отримувала запропонований нами лікувально-профілактичний
комплекс:

Лікувально-охоронний режим.

Дієтотерапія, збагачена білком, вітамінами і морепродуктами.

Препарати прогестеронової дії.

Спазмолітики.

Вітамін Е і полівітаміни.

Імуномодулятори – енгістол або ехінацея.

Дезінтоксикаційні препарати – пектинові таблетки.

Для профілактики або лікування плацентарної недостатності – хофітол,
актовегін.

При хронічному вірусоносійстві з високими титрами IgG – специфічні
імуноглобуліни.

При болі у вузлах або варикозному розширенні вен нижніх кінцівок –
флебодія.

Cанація піхви залежно від флори та пробіотики.

Для зняття психоемоційної напруги – валеріана, ново-пасит.

Консультація та нагляд психолога.

Для жінок основної групи після пологів були запропоновані слідуючі
заходи:

Нормальний режим життя і харчування.

Нормалізація психоемоційного стану жінок.

Пектинопрофілактика.

Підтримка годування дитини груддю. Додаткове призначення
кальцію-Vitrum+D3 та пренатал-форте.

При наявності бактеріального вагініту або вагінозу – санація залежно від
флори, пробіотики.

Контрацепція в період годування груддю – бар’єрні методи, сперміциди,
можливо – ексклютон.

Обов’язкове обстеження через 6 і 12 місяців на наявність вогнищ
інфекції, особливо, генітальної, визначення гормонального статусу,
УЗД-дослідження матки і додатків.

При наявності гормональних порушень – корекція, гормональна
контрацепція.

При наявності великих вузлів або ознак їх центрипетального росту –
спочатку консервативне лікування з послідуючою міомектомією або інші
методи хірургічного лікування.

Обстеження вагітних проводилось в динаміці – в І, ІІ і ІІІ триместрах і
після пологів (через 3, 6 та 12 місяців). Окрім загальноприйнятих
клініко-лабораторних та інструментальних досліджень проводилося
вивчення концентрації гормонів (естрадіол, прогестерон, плацентарний
лактоген) у сироватці крові радіоімунологічним методом (лічильник
Гама-12), стандартні тест-системи виробництва ХОП ІБОХ АНБ (Білорусь).
Вміст пролактину, вільного естрадіолу, хоріонічного гонадотропіну та
дегідроепіанростерон-сульфату (ДЕА-С) в крові визначався імуноферментним
методом (фотометр MSR-1000, тест-системи фірми Equipar (Італія)).

За допомогою імуноферментного методу вивчався рівень гормонів
наднирникових залоз (адреналін, норадреналін) в сечі за методом З.М.
Матліної і співавт. (1969), серотоніну у сироватці крові за методом С.
Юденфреда (1965); кортизолу в крові – радіоімунним методом (лічильник
Гама-12). Визначення часу згортання крові – за методом Лі-Уайта.
Підрахунок тромбоцитів проводився в мазку крові з обмежувачем поля зору
(за Фоліо). Коагулограма – за стандартною методикою.

Ступінь обсіменіння статевих шляхів вивчався методом секреторного висіву
на поживні бактеріальні середовища. Діагностика хламідій здійснювалася
за допомогою імуноферментного аналізатора АІФ-с-01с (Білорусь).
Вірусоносійство вивчалося за допомогою тест-наборів. Вивчення вмісту в
сироватці крові і в слизу цервікального каналу IgA, IgM, sIgA, IgG, С-3
компоненту комплементу, лізоциму проведено моноспецифічними
антисироватками за методом Mancini et al.

Цитокіни в плазмі крові (Іл-4, Іл-6, Іл-8) вивчались імуноферментним
методом з використанням наборів реагентів „Human Іл-6, Іл-8, Іл-4”.

Фактор некрозу пухлин в плазмі крові – за допомогою імуноферментного
аналізу, на основі моноклональних антитіл, визначення концентрації
розчинних рецепторів ФНП І і ІІ типів – імуноферментним методом з
використанням наборів реагентів фірми „Farimingen” (США). Визначення у
крові залишкових кількостей пестицидів, їх ізомерів та продуктів
трансформації (ДДТ, 4,4-ДДТ та його похідних – 2,4-ДДТ, 4,4-ДДЭ; 4,4 і
2,4-ДДД, ліндану-г-ГХЦГ та його ізомерів – б, в та д-ГХЦ, гексахлор
бензолу -ГХБ) проводилось у відповідності до „Методичних вказівок з
вибіркового газохроматографічного визначення хлорорганічних пестицидів у
біологічних середовищах” за № 3151-84 від 27.11.84р. Дослідження вмісту
важких металів (свинець, кадмій) та мікроелементів (залізо, хром, цинк,
мідь, марганець) у сироватці крові – за методом атомно-абсорбційної
спектрофотометрії.

Психоемоційний стан вагітних вивчався анкетним методом з визначенням
індексу стресостійкості і за допомогою тесту Люшера.

Стан плода вивчався за показниками концентрації статевих гормонів в
крові, КТГ, УЗД за допомогою апарату „Aloka SSD-630” (Японія) з
допплерометричним датчиком. Визначались біофізичний профіль, розміри
плода, стан матково-плацентарного і плодового кровотоку.

Стан плаценти оцінювався на підставі даних гістологічних,
електронно-мікроскопічних (електронний мікроскоп „Emma-4” та ПЕМ-125к),
гістохімічних та імуногістохімічних методів. Для виявлення апоптозу і
його індексу ступінь експресії визначалась в балах. Результати оброблено
згідно правил медичної статистики за рекомендаціями О.П. Мінцера (1999)
з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 7,0. Для оцінки
вірогідності результатів використовувались критерії Ст’юдента, Фішера,
коефіцієнт кореляції.

Результати дослідження та їх обговорення

Всі вагітні знаходились в клініці акушерської патології інституту
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Більшість обстежених
жінок були у віці до 35 років (52,1 %). Це підтверджує дані літератури
про наявність лейоміоми матки в молодому репродуктивному віці (И.С.
Сидорова, 1985; В.И. Кулаков, Г.С. Шмаков, 2001).

З анамнезу жінок встановлено, що більша їх частина (67,3 %) мала в
минулому перенесені дитячі інфекції, вірусні захворювання, захворювання
з наявністю хронічних джерел інфекції, а також аборти та гінекологічні
захворювання (аднексити, кольпіти та інші).

Повторновагітні жінки мали в минулому багато ускладнень під час
вагітності (у 43,1 % самовільні викидні, у 7,3 % завмерла вагітність).
Лейоматозні вузли під час вагітності виявлені у 84 жінок (44,2 %), у 106
(55,7 %) жінок лейоміома матки діагностована до вагітності.

Вузли на матці частіше розташовувались міжм’язево – у 153 (80,5 %)
жінок, у 35 (18,5 %) – субсерозно і лише у 2 (1,0 %) – субмукозно.
Локалізація плаценти по передній стінці матки визначена у 59 (31,2 %)
жінок, по задній – у 71 (37,5 %), по ребру та біля дна – у 48 (25 %), в
нижньому сегменті матки – у 12 (6,3 %) вагітних.

Розташування хоріону і плаценти в проекції лейоматозних вузлів є
неблагополучним, оскільки в цих випадках у всіх жінок визначалась
загроза переривання вагітності.

При динамічному УЗ-спостереженні стану вузлів у 101 (66,6 %) жінок
діагностовано в порівнянні з даними І триместру зростання розмірів
вузлів, які були розташовані інтрамурально. Некроз вузла був в одному
випадку при вагітності 12 тижнів, вагітність була перервана. Маткових
кровотеч в зв’язку з наявністю лейоміоми не було. Вагітність і пологи у
жінок з лейоміомою матки супроводжувались великою кількістю ускладнень.
Найбільш частими ускладненнями були ранні гестози і загроза переривання
вагітності (78,8 %) при наявності множинної лейоміоми. Прееклампсія і
анемія вагітних зустрічалась в три рази частіше даних статистики МОЗ
України. В пологах слабкість пологової діяльності відмічалась у 9,6 %
породіль. 33 % жінок були розроджені шляхом операції кесаревого розтину.

Відмічена залежність частоти ускладнень від кількості вузлів на матці,
число яких збільшувалось при множинній лейоміомі. Основні показання до
оперативного розродження – неможливість пологів природнім шляхом із-за
наявності низько розташованих вузлів та рубець на матці після попередніх
операцій. У 6 жінок проведена ампутація матки і у 3 – міомектомія.
Передчасні пологи відбулися у 10,3 % жінок з множинною лейоміомою.
Материнської смертності не було. 80 % новонароджених при народженні мали
оцінку по Апгар не нижче 6-7 балів.

Особливо неблагополучним для розвитку плода у вагітних з лейоміомою
матки був І триместр. В цей період було 7 завмерлих вагітностей і 5
самовільних викиднів.

В подальшому гіпоксія плода визначена у 67,3 % жінок, плацентарна
недостатність – у 66,7 %. У 90 % вагітних в ІІІ триместрі вагітності
біофізичний профіль знижувався і становив 6-7 балів. Індекс дихальних
рухів плода у обстежених жінок становив 6,1±1,8 проти 23,4±3,9 % у
здорових (р0,05 у жінок
при наявності лейоміоми матки. У жінок, які отримували загальноприйняту
терапію вона була достовірно нижче, ніж у вагітних контрольної групи.
Підвищення концентрації ПЛ свідчить про покращення стану
внутрішньоутробного плода, що узгоджувалось із даними допплерометрії
(табл. 3).

Як видно з таблиці 3, у всіх жінок з лейоміомою матки після лікування
відмічено покращення матково-плацентарно-плодового кровотоку, але у
жінок з лейоміомою матки, за умов прийому рекомендованого комплексу
терапії ці зміни були більш значущими.

Відмічалось покращення показників кровотоку в матковій артерії (ПІ у
жінок І групи 1,52±0,02 і 1,47±0,03 у жінок ІІ групи), в артеріях стінки
матки (РІ відповідно 0,41±0,02 і 0,35±0,01, р?I $ P R ???????R T V X Z r   /////eeTHOOeOOOOOOOEEEEE „o ^„o „o ^„o `„to >[email protected]/4A?BeE GrGoocooooooooooooooooooooooo

yZyX{e~ooooooooooooooooooaoUUooo

&

&

&

&

o q3/4tOwa{oooooooooooooooooooooooooooo

но зниження після комплексу розробленої терапії наявності у волоссі і в
плаценті жінок свинцю, ГХБ і ДДТ, що можна також зазначити як позитивний
вплив терапії на попередження ушкоджень в системі мати-плацента-плід. Це
підтверджується даними щодо більшої ваги новонароджених та відсутності
випадків народження дітей у стані асфіксії середнього та важкого
ступенів у жінок, які отримували рекомендовану нами терапію.

Дуже важливо попередити надходження до організму новонароджених
шкідливих речовин. Нами простежено вплив терапії на накопичення залишків
хлорорганічних пестицидів у грудному молоці у породілей з лейоміомою
матки і показано, що розроблена терапія сприяла зниженню концентрації
хлорорганічних пестицидів в грудному молоці. Так, концентрація ГХЦГ
становила 39,44±2,54 мг/л у жінок, які отримували розроблену терапію, і
62,22±3,24 мг/л у жінок, які отримували загальноприйняту терапію,
р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019