.

Квалітативні та квантитативні стромально-паренхіматозні взаємо-відносини в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3436
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ГОНЧАРОВА Світлана Вікторівна

УДК 616.19-006.6-002.16

Квалітативні та квантитативні стромально-паренхіматозні взаємовідносини
в преінвазивних та інвазивних карциномах молочної залози

14.03.02 – патологічна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті імені
М.Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник,

Волос Лілія Іванівна,

Донецький державний медичний університет імені М.Горького МОЗ України,
провідний науковий співробітник відділу патоморфології Центральної
науково-дослідної лабораторії.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Задорожна Тамара Данилівна,

Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (м. Київ),
завідуюча лабораторії патоморфологічних досліджень

доктор медичних наук, професор

Гичка Сергій Григорович,

Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини,
завідувач кафедри патологічної анатомії

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра патологічної та топографічної
анатомії (м. Київ)

Захист відбудеться “17” травня 2007 року о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному медичному
університеті імені О.О.Богомольця (03057, м.Київ, проспект Перемоги,
34).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця (03057, м.Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий “12” квітня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор О.М. Грабовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Систематичний огляд і метааналіз вітчизняної і
зарубіжної літератури, присвяченої питанням поєднаності змін у паренхімі
й стромі пухлиноподібних і пухлинних процесів молочної залози,
обумовленої реалізацією структурного гомеостазу в нормі і при патології,
показав, що актуальність даної проблеми за останнє десятиліття знаходить
своє підтвердження у все зростаючому числі наукових праць [Бондар Г.В.
із співавтор., 2005; Галахін К.О. із співавтор., 2006; Margenthaler J.A.
et al., 2006]. Однак підходи до вивчення гістоструктури пухлин з позиції
паренхіматозно-стромальних взаємовідносин зводяться, як правило, до
розгляду переважно паренхіматозного компонента, особливості якого носять
безперечно вираженіший характер порівняно зі стромальним. Дані про зміни
в стромальному компоненті епітеліальних пухлин вкрай обмежені, частіше
носять описовий характер і мають мінімальне прикладне значення. Це,
мабуть, пов’язано з труднощами практичної оцінки різноманіття клітинних
рекомбінацій [Smeds J. Et al., 2005], що виражаються у варіаціях
множинних ознак при різних патологічних процесах [Erbas B., 2005].
Скринінгова мамографія привела до зміни стадійності виявлених пухлин
молочної залози і виявлення утворень менших розмірів [Приходченко В.В.
із співавтор., 2005; Habel L.A. et al., 2004]. За допомогою мамографії,
яка є в даний час основним методом діагностики захворювань молочних
залоз, у більшості випадків можна виявити вузлові утворення малих
розмірів. Мамографія візуалізує структурні зміни тканин і її
ефективність знижується при розташуванні пухлини малих розмірів на тлі
щільних залозисто-фіброзних структур. Для ефективної діагностики
захворювань молочних залоз необхідно використовувати комплексний підхід
із включенням різних променевих методів діагностики, даних клінічного
огляду, цитологічних і гістологічних досліджень [Zhou L. Et al., 2005;
Fulford L.G. et al., 2006].

Дотепер роль морфолога в діагностиці і характеристиці раку молочної
залози залишається головною. Остаточний діагноз “рак” виставляє патолог
або при вивченні цитологічних препаратів пунктату вузла в молочній
залозі, або при вивченні фрагмента молочної залози при так званому
терміновому гістологічному дослідженні [Ермилова В.Д., 2002].

Дослідницьких морфологічних робіт з комплексної оцінки стану
внутрішньопротокових проліферацій і їхніх взаємовідносин зі стромальним
клітинним і волокнистим компонентами при передпухлинних і пухлинних
процесах молочної залози з кількісною оцінкою і використанням сучасних
імуноморфологічних технологій у літературі вкрай мало. В сучасній
зарубіжній і вітчизняній літературі недостатньо освітлені питання, які
стосуються якісних та кількісних структурних характеристик
епітеліального компонента епітеліальної гіперплазії, атипової протокової
гіперплазії, протокового раку in situ та інвазивного раку молочної
залози з використанням імуногістохімічних методик.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом планової НДР кафедри онкології та відділу патоморфології ЦНДЛ
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького “Комплексна
терапія раку молочної залози на основі нових методів хірургічного,
лікарського і гормонального лікування з використанням селективного
внутрішнього артеріального впливу лікарських засобів.
Клініко-морфологічне дослідження” (№ державної реєстрації 0104U010587,
шифр: МК 05.04.19). Автор брала безпосередню участь у виконанні
морфологічного, в тому числі імуногістохімічного та морфометричного
дослідження преінвазивних та інвазивних карцином молочної залози.

Мета дослідження – встановити основні квалітативні та квантитативні
стромально-паренхіматозні взаємовідносини в преінвазивних та інвазивних
карциномах молочної залози для об’єктивізації диференціального
морфологічного діагнозу.

Досягнення мети передбачало вирішення наступних задач:

Верифікувати структурні характеристики епітеліального компонента
епітеліальної гіперплазії, атипової протокової гіперплазії
(фіброзно-кістозної хвороби), протокового раку in situ та інвазивного
раку молочної залози з використанням імуногістохімічних методик.

Встановити якісні й кількісні характеристики волокнистого і клітинного
компонентів строми епітеліальної гіперплазії, атипової протокової
гіперплазії, протокового раку in situ та інвазивного раку молочної
залози з використанням імуногістохімічних методик.

Провести парний і множинний кореляційний аналіз між кількісними
параметрами епітеліального та стромального компонентів атипової
протокової гіперплазії, протокового раку in situ та інвазивного раку
молочної залози.

Визначити основні найінформативніші морфологічні показники прогнозу
внутрішньопротокових проліферативних процесів молочної залози.

Об’єкт дослідження: – епітеліальні та клітинно-волокнисті структури
строми у внутрішньопротокових передпухлинних і пухлинних проліфераціях
молочної залози.

Предмет дослідження: – морфологічні ознаки та морфогенез передпухлинних
процесів, початкового та інвазивного раку молочної залози.

Методи дослідження. За допомогою загальногістологічних, гістохімічних,
морфометричних, імуноморфологічних (використання моноклональних антитіл
до панцитокератинів – клон АЕ1/АЕ3, віментину, колагену IV типу, CD4,
CD8, CD20, СD68, PCNA, Р53, Ki67) методів дослідження вивчена
патоморфологія та визначені основні кількісні структурні параметри
фіброзно-кістозної хвороби, початкового та інвазивного раку молочної
залози. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася за допомогою
програми Excel на комп’ютері ОЕМ IBM PC/АT Pentium та інших програм з
пакету “Статистика”.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше на основі якісного та
кількісного вивчення показників стромально-паренхіматозних
взаємовідносин проліферативних форм фіброзно-кістозної хвороби,
преінвазивних та інвазивних карцином молочної залози показана надійність
морфологічного диференційного діагнозу за сукупністю показників
сумарного індексу проліферації, відсотка патологічних мітозів
епітеліальних клітин з позитивною PCNА реакцією, накопичення в
епітеліальних клітинах білка р53, Кі67і і EDFR-протеази, збереженістю
протокових міоепітеліальних клітин, станом базальної мембрани й
перипротокових колагенових волокон із врахуванням поляризаційно-оптичних
показників, питомого об’єму мікрогемоциркуляторного русла, вогнищ
некрозу та імунно-клітинних інфільтратів.

Сукупністю морфологічних ознак неінвазивної (in situ) карциноми молочної
залози є високий рівень проліферативної активності пухлинних клітин з
втратою клітинних контактів (сумарний індекс проліферації 9,61(1,80‰),
високий середній показник відсотка патологічних мітозів (до 34,1±5,7%)
та клітин з позитивною реакцією зі специфічними антитілами до PCNА
(41±2,95%) без інвазії пухлинних клітин за межі базальної мембрани,
наявність і структурне збереження протокових міоепітеліальних клітин
незалежно від питомого об’єму проліферуючого пухлинного епітеліального
комплексу, слабко виражена протипухлинна імунна реакція, яка
морфологічно характеризується помірною клітинною інфільтрацією переважно
Т-лімфоцитів (89,12(2,16%), плазматичних клітин (3,71(1,05%), макрофагів
(3,62(0,19%).

Морфологічним проявом початкової інвазії карциноми молочної залози є
інтенсивне накопичення в клітинах рівня білка р53 (52±6,9%), Кі67
(67±5,3%) і EDFR-протеази (90±4,65%) по периферії естроген- і
прогестерон- позитивних (ER+PR+) епітеліальних пухлинних комплексів,
(сумарний індекс проліферації 16,23(1,71‰), високий середній показник
відсотка патологічних мітозів (до 42,6±8,2%), практично повна
відсутність міоепітеліальних клітин у базальних відділах комплексів
незалежно від ступеня катаплазії клітин пухлинної паренхіми (G1-G4),
осередковий або дифузний лізис базальної мембрани і зниження ступеня
подвійного променезаломлення аж до повної втрати анізотропних
властивостей базальної мембрани епітеліального комплексу, активація
перифокального неоангіогенезу з виявленням пухлинних емболів у просвіті
лімфатичних судин.

Одним з несприятливих морфологічних прогностичних чинників онкопатології
молочної залози є збільшення питомого об’єму мікрогемоциркуляторного
русла у перипротоковій сполучній тканині. Встановлено позитивний
кореляційний зв’язок між атипією, ступенем проліферації протокового
епітелію і питомим об’ємом судин МГЦР: при атиповій проліферативній
формі фіброзно-кістозної хвороби r=+0,6402, при інвазивному раку
r=+0,7103.

Практичне значення отриманих результатів. Результати морфологічного
дослідження внутрішньопротокових передпухлинних процесів і пухлин
молочної залози придатні для застосування у практиці патологоанатомічних
відділень та в спеціалізованих імуногістохімічних лабораторіях для
постановки об’єктивного діагнозу, а також для диференційної діагностики
проліферативних форм фіброзно-кістозної хвороби, преінвазивних та
інвазивних карцином молочної залози, і в клінічній практиці для розробки
індивідуальних адекватних і патогенетично обгрунтованих схем лікування.
Отримані нові дані в патоморфологічній діагностиці передпухлинних
процесів і пухлин молочної залози доцільні для використання у
педагогічному процесі на кафедрах патологічної анатомії, онкології,
акушерства і гінекології.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова
література за темою дисертації, оброблений архівний матеріал, виконані
дослідження з комплексного якісного та кількісного гістологічного,
гістохімічного, імуноморфологічного та морфометричного вивчення тканини
біопсійного та операційного матеріалу хворих на фіброзно-кістозну
хворобу, початковий та інвазивний рак молочної залози. На підставі
вищезазначених методів дослідження проведений порівняльний аналіз
стромально-паренхіматозних взаємовідносин передракових станів та раку
молочної залози, за результатами якого визначені критерії діагностики.
Визначені основні найінформативніші морфологічні показники прогнозу
проліферативної форми фіброзно-кістозної хвороби, преінвазивного та
інвазивного раку молочної залози. Здобувачем статистично оброблений
фактичний матеріал, узагальнені результати, написані та проілюстровані
всі розділи дисертації, сформульовані її положення та висновки.

У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї
здобувача. Співавторами надавалася консультативна допомога в заборі
матеріалу і в поляризаційному та морфометричному дослідженнях
новоутворень молочної залози. Дисертантом не були використані результати
та ідеї співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені й
обговорені на ХІ з’їзді онкологів України (Київ-Судак, 2006),
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Морфологічний стан
тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів”
(Тернопіль, 2006), засіданні Донецького обласного відділення асоціації
патологів України (2006), засіданнях Донецького обласного відділення
асоціації онкологів України (2005, 2006), а також на наукових семінарах
відділу патоморфології ЦНДЛ при Дон ДМУ ім. М. Горького (2005-2006) й
засіданні РПК “Патологічна анатомія” МОЗ й АМН України (2005).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 6 статтях фахових
наукових журналів, у 2 матеріалах та тезах з’їздів і наукових
конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Результати дисертації викладено
українською мовою на 177 сторінках принтерного тексту (обсяг тексту
основної частини – 136 сторінок). Робота складається із вступу, огляду
літератури, розділу “Матеріал та методи дослідження”, трьох розділів за
результатами власних досліджень, аналізу й узагальнення отриманих даних,
висновків, списку використаних джерел (всього 188 посилань) вітчизняних
та зарубіжних авторів. Дисертацію проілюстровано 17 таблицями, 30
рисунками, які включають 100 фотографій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал та методи дослідження. Матеріалом морфологічного дослідження
послужили біоптати 84 хворих жінок з діагнозом “новоутворення молочної
залози”, які знаходилися на лікуванні в Донецькому протипухлинному
центрі (ДОПЦ), а також у мамологічному центрі міської клінічної лікарні
№2 “Енергетик” м. Донецьк. Типові (непроліферативні) та атипові
(проліферативні) форми фіброзно-кістозної хвороби склали 34 випадки,
протоковий та часточковий рак in situ молочної залози – 23 випадки,
інвазивну протокову та часточкову карциному – 27. Були старанно
відібрані й вивчені амбулаторні карти, історії хвороби жінок за період з
1999 по 2006 роки, з яких взяті дані щодо віку пацієнток, клінічного
перебігу захворювання, дані об’єктивного, ультразвукового і
мамологічного дослідження. Середній вік хворих склав при
фіброзно-кістозній хворобі – 37±4,2 роки, при неінвазивній та інвазивній
карциномі відповідно – 45±3,9 і 47±5,1 років. Міжгрупових достовірних
відмінностей вікового аспекту не встановлено (р>0,005). З 34 випадків
фіброзно-кістозної хвороби непроліферативна форма склала 5 спостережень
(3 часточкових, 2 протокових), проліферативна форма – 29, з якої 17
випадків прийшлося на часточкові (6 спостережень помірного ступеня
проліферації і 11 – атипової), а 12 випадків – на протокові (4
спостереження помірного ступеня проліферації і 8 – атипової). 23
спостереження карциноми in situ молочної залози розподілилися таким
чином: 16 протокових та 7 часточкових. З 16 протокових карцином in situ
6 випадків склали високодиференційовані (G1), 6 –
помірно-диференційовані (G2), 4 – низько диференційовані (G3). Із 7
випадків часточкових карцином in situ – 2 випадки
високодиференційованого раку (G1), 3 випадки помірнодиференційованого
(G2), 2 випадки низькодиференційованого (G3). У більшості досліджень (16
з 23 випадків, або 69,6%) початковий рак молочної залози виник на фоні
проліферативного фіброаденоматозу. 27 спостережень інвазивного раку
різного ступеня злоякісності, з них G1 склали 6 спостережень, G2 – 8, G3
– 7 і G4 – 6. В 10 з них діагностований інфільтруючий протоковий рак і в
17– інфільтруючий часточковий рак.

Було проведене комплексне гістологічне, гістохімічне,
поляризаційно-оптичне, імуногістохімічне та морфометричне дослідження
тканини 84 новоутворень молочної залози. Шматочки тканини фіксували в
10%-ому розчині холодного нейтрального формаліну (pH 7,4) протягом 24
годин. Виготовляли серійні гістологічні зрізи товщиною 5(1, які потім
забарвлювали гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, на
еластику за Вейгертом, толуїдиновим синім при рН 2.6 і 5.3, ставили
ШИК-реакцію з обробкою контрольних зрізів амілазою. Для верифікації
діагнозу було проведене імуногістохімічне дослідження. Використовували
мишачі моноклональні антитіла (МАТ) до панцитокератинів (клон АЕ1/АЕ3),
для виявлення елементів базальної мембрани використовували МАТ до
колагену ІV типу (клон CIV22), для характеристики клітинних інфільтратів
строми – специфічні антитіла до антигенів різних субтипів лімфоцитів,
макрофагів, фібробластів. Для ідентифікації Т-лімфоцитів наносили мишачі
моноклональні антитіла до CD3 (клон), Т-хелперів – до CD4 (клон
1F6-Novocastra), T-лімфоцитів супресорів–моноклональні антитіла до CD8
(клон 1А5-Novocastra), В-лімфоцитів – моноклональні антитіла до CD20
(клон L26, DACO) макрофагів – антитіла до CD68 (клон PG-M1, DAKO). Для
виявлення фібробластів використовували мишачі моноклональні антитіла до
віментину (клон Vim3V4-Dako). Для кращого виявлення судин
мікроциркуляторного русла наносили антитіла до CD31 (клон JC70A-Dako).
Для визначення проліферативного потенціалу клітин наносили мишачі
антитіла до PCNА, ядерного антигену проліферації (клон PC10-Dako). При
кількісній оцінці питомого об’єму паренхіми, строми, судин МГЦР,
мітотичного та апоптотичного індексів ми ґрунтувалися на основних
класичних принципах морфометрії, викладених у монографії Г.Г.
Автандилова (2002). Дослідження проводилося в лінійно- та
еліптично-поляризованому світлі. Кількісно визначали оптичні показники
колагенових волокон (Г0- оптична сила, або різниця проходження
світлового променя) в незабарвлених препаратах, ГФ – фенольний індекс
Ебнера, ГГАГ – індекс вмісту глікозаміногліканів, ГНМПС – індекс вмісту
нейтральних мукополісахаридів). Для кількісного аналізу даних ми
використовували морфометричні методи дослідження з комп’ютерною обробкою
отриманих даних [В.Г.Шлопов, 1984]. Статистична обробка одержаних даних
виконувалась за допомогою програми Excel на комп’ютері Pentium ОЕМ IBM
PC/АT. Морфологічне і морфометричне вивчення гістологічних препаратів
проведено на базі відділу патоморфології Центральної науково-дослідної
лабораторії Донецького державного медичного університету ім. М.Горького
(завідувач відділу патоморфології Центральної науково-дослідної
лабораторії Донецького державного медичного університету ім. М.Горького
д.мед.н., професор В.Г.Шлопов).

Результати досліджень та їх обговорення. При ретроспективному аналізі
клінічних проявів проліферативної форми фіброзно-кістозної хвороби
(ФКХ), протокового і часточкового початкового неінвазивного та
інвазивного раку молочної залози нами не виявлені специфічні її ознаки,
які дозволяють у клініці з упевненістю виставити остаточний діагноз і
вірогідно стверджувати про доброякісність або злоякісність процесу. В
клінічній картині домінувала тріада неспецифічних клінічних симптомів
різного ступеня: больові відчуття в одній чи обох молочних залозах,
наявність ущільнення і патологічні виділення із сосків. Всі три основні
види вивчаючої патології об’єднує те, що проліферуючий атиповий
епітеліальний інфільтрат обмежений переважно втягненням у процес
внутрішньочасточкових альвеолярних пухирців і характеризується солідним,
кріброзним, рідше папілярним та вугроподібним типами росту. При
міжгруповому порівнянні ні клінічно, ні макроскопічно проліферативні
форми фіброзно-кістозної хвороби, неінвазивного та інвазивного раку не
мали достовірних характерних ознак (р>0,005).

Важливо підкреслити, що саме в сукупності, а не кожен окремо
морфологічний показник дають можливість провести диференційний діагноз
між фіброзно-кістозною хворобою, протоковим і часточковим початковим
неінвазивним та інвазивним раком молочної залози. Наприклад, взяті
окремо сумарні індекси проліферації атипової форми фіброзно-кістозної
хвороби та початкового неінвазивного раку відповідно дорівнюють
5,90(1,14‰ і 9,61(1,80‰ і не мають достовірних розходжень (р>0,005), але
при атиповій ФКХ відсоток патологічних мітозів практично >0,01%, а при
неінвазивному раку дорівнює 42,6±8,2%, що полегшує постановку
морфологічного діагнозу. Морфологічним проявом часточкової гіперплазії
фіброзно-кістозної хвороби з атиповою проліферацією є формування дрібних
вузликів, що складаються з великої кількості альвеолярних пухирців і
трубочок з помірно вираженою атипією протокового епітелію (солідний і
кістозний аденоз), відносно високим сумарним індексом проліферації
(5,90(1,14‰) при відсутності атипії мітозів, помірним рівнем
проліферації стромального компоненту з низьким рівнем імунно-клітинної
реакції. Внутрішньопротокова і внутрішньоальвеолярна гіперплазія
секретуючого епітелію при атиповій проліферації супроводжуються
проліферацією стромального компонента новоутворення, що є показником
прогресії процесу і несприятливою морфологічною ознакою розвитку ФКХ.

Початковий неінвазивний рак характеризується аналогічною будовою
паренхіми, однак його середній показник сумарного індексу проліферації
значно вищий (9,61(1,80‰) і достовірно відрізнявся від аналогічного
показника фіброзно-кістозної хвороби з атиповою проліферацією (р0,005).

Відсутність міоепітеліальних клітин в проліферуючому пухлинному
комплексі молочної залози, інтенсивне накопичення в клітинах білка р53 і
Кі67, РСNА (понад 90±4,65% – інтервальна оцінка 82%-97%) і особливо
EDFR-протеази в сукупності є ранньою морфологічною ознакою деструкції
базальної мембрани і пухлинної клітинної інвазії. При прогресуванні
процесу базальна мембрана паренхіматозних пухлинних комплексів
розволокнена, розпушена, з вогнищевою базофілією і метахромазією при
забарвленні толуїдиновим синім (рН-5,3) зі слабкою експресією колагену
IV типу. Має місце позитивний кореляційний зв’язок між
поляризаційно-оптичними показниками, такими як оптична сила подвійного
променезаломлення (Г0), фенольного індексу (ГФ) та питомим об’ємом
судинного русла перипротокової зони пухлинних епітеліальних комплексів
(відповідно r=+0,6208 і r=+0, 5771).

Параметри тканинної структури по мірі наростання катаплазії зазнають
наступні зміни: знижується питомий об’єм паренхіми (з 0,451(0,110 до
0,283(0,031) і строми (з 0,315(0,102 до 0,232(0,045), збільшується
питомий об’єм судин МГЦР (з 0,062(0,0017 до 0,103(0,025) і особливо
коефіцієнт васкуляризації (з 0,139 до 0,363, р0,005), а в
співвідношенні питомих об’ємів паренхіми і строми фіброзно-кістозної
хвороби, неінвазивного та інвазивного раку молочної залози дійсно має
місце тенденція до зниження, відповідно 1,8 1,3 і 1,2 разів.

Високо (G1)– та помірнодиференційована (G2) інвазивна карцинома молочної
залози характеризувалась досить високими значеннями питомого об’єму
пухлинної паренхіми. Питомий об’єм строми в різних ділянках пухлини
широко коливається, про що свідчить коефіцієнт варіації, рівний
21,7%(4,2%. Середній питомий об’єм паренхіми інвазивного протокового та
часточкового раку молочної залози склав 0,283(0,031 (інтервальна оцінка
0,302(0,018-0,277(0,016). Тканина високодиференційованого (G1)
інвазивного протокового і часточкового раку молочної залози з початковою
інвазією відносно добре кровопостачена, про що свідчать значення
коефіцієнта васкуляризації (0,331(0,028). Однак незрілість колагенових
структур, які складають як внутрішньочасточкову строму, так і базальну
мембрану мікросудин, створює передумови для їхньої підвищеної
проникності і розвитку гострих порушень кровообігу усередині самої
часточки. Цим можна пояснити частоту і характер вогнищ некрозу, питомий
об’єм яких дорівнює в середньому 0,036(0,007. Некрози пухлинної тканини,
як правило, дрібно вогнищеві і виявляються в одній, рідше в кількох
часточках. Це, очевидно, пов’язано з явищами тромбоутворення в судинах
строми основи часточок. Вогнища некрозу найчастіше поєднуються з
ділянками крововиливів, нерідко з великою кількістю сидерофагів.

Незважаючи на високі значення коефіцієнта васкуляризації (0,331(0,028) у
тканині протокового і часточкового раку молочної залози з початковою
інвазією має місце достатньо високий питомий об’єм вогнищ некрозу
(0,036(0,007), що зумовлено незрілістю колагенових структур, які
складають як внутрішньочасточкову строму, так і базальну мембрану
мікросудин, і створює передумови для їхньої підвищеної проникності і
розвитку гострих порушень кровообігу усередині самої часточки.

При фіброзно-кістозній хворобі молочної залози помірного ступеня
проліферації нами відзначена синхронність процесів: проліферація
протокового епітелію супроводжувалася збільшенням
мікрогемоциркуляторного русла (МГЦР), головним чином за рахунок
наростання питомого об’єму капілярів, проліферацією фібробластів і
активацією імунокомпетентних клітин. Питомий об’єм судин у підлеглій
стромі навколо проток з низьким ступенем проліферації протокового
епітелію (1-2 ряди клітин) складав 0,0628(0,0017. У цих же
спостереженнях, але в ділянках, де проліферація протокового епітелію
була вищою (кількість рядів епітеліоцитів 4 і більше), питомий об’єм
судин дорівнював 0,1006(0,0031, тобто, вірогідно збільшувався в 1,6 рази

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020