.

Котонізація короткого волокна льону на обладнанні бавовнянопрядильних фабрик: Автореф. дис… канд. техн. наук / Н.М. Защепкіна, Херсон. держ. техн. у

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2207
Скачать документ

Херсонський державний технічний університет

Защепкіна Наталія Миколаївна

УДК 677.021.9

Котонізація короткого волокна льону на обладнанні бавовнопрядильних фабрик

05.19. 03 –Технологія текстильних матеріалів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата технічних наук

Херсон – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти України.
Науковий керівник доктор технічних наук, професор Якимчук Радій Палладійович Херсонський державний технічний університет, -й проректор, проректор з навчальної та виховної роботи, завідувач кафедри прядіння натуральних та хімічних волокон.
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Карпець Іван Панкратович, Інститут землеробства Української академії аграрних наук, завідувач відділу льону;
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Синельникова Валентина Іванівна, Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості, заступник директора з наукової роботи.
Провідна установа Державна академія легкої промисловості України.

Захист відбудеться “ 15 “ квітня 1999р. о 10 .00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 в Херсонському державному технічному університеті за адресою: 325008, Херсон, Бериславське шосе, 24

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Херсонського державного технічного університету за адресою: Херсон, Бериславське шосе, 24

Автореферат розісланий “ 15 ” березня 1999р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, д.т.н., проф. Якимчук Р.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми
Україна має цілу низку великих підприємств, які працюють на бавовняній сировині. Однак цього виду сировини не вистачає для їх нормальної роботи.
Разом з тим, Україна має потенційні запаси сировини – льону низьких номерів (№2-№4). Застосування технологій з переробки короткого волокна льону вирішило б ряд проблем, пов’язаних з браком сировини для бавовняних підприємств та забезпеченням робочими місцями деяких регіонів України.
Актуальність теми полягає в комплексному економічному, технічному та технологічному вирішенні проблеми заміни одного виду сировини (бавовна) іншим (льон низьких номерів), який з успіхом може конкурувати з бавовною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Актуальність даної теми знайшла своє відображення також у “Державній програмі розвитку легкої промисловості на період до 2000 року”, де підкреслено, що одним із найважливіших напрямів розвитку легкої промисловості є зміцнення сировинної бази галузі та модернізація необхідного обладнання для переробки місцевих сировинних ресурсів.
Мета та задачі дослідження
Провести дослідження технологічних процесів, необхідних для поліпшення параметрів лляного короткого волокна на технологічних ланцюжках різних текстильних підпри-ємств України, які працюють на обладнанні для переробки бавовни, з метою використання короткого волокна льону низьких номерів, як сировини для бавовняних підприємств.
Дати визначення підготовчим процесам переробки лубоволокнистих культур.
Розробити рекомендації щодо складу технологічних операцій і оптимізації роботи обладнання для одержання пряжі заданих параметрів.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше зроблено порівняльний аналіз параметрів котоніну, отриманого механічним способом із короткого волокна льону (№2 – №4) на різному технологічному обладнанні текстильних підприємствУкраїни.
На підставі теоретичних й експериментальних даних визначено оптимальний склад обладнання для отримання котоніну з якостями, близькими до середньоволокнистої бавовни, що дозволяє прогнозувати якість одержаної пряжі.
Виявлено залежність якісних показників отриманого котоніну від заправних параметрів чесальної машини.
Установлено зв’язок між фізико-механічними параметрами котоніну та якістю отриманої пряжі.
Практичне значення одержаних результатів
Показана доцільність переведення текстильних підприємств з одного виду сировини (бавовни) на інший – коротке волокно льону низьких номерів (№2 – №4).
Виявлено залежність параметрів отриманого механічного котоніну від заправних параметрів чесальної машини та зв’язок між параметрами котоніну і параметрами пряжі. Це надає можливість виробляти механічний котонін на обладнанні бавовняних підприємств, забезпечуючи необхідну якість пряжі з місцевої сировини при високій конкурентоспроможності та низькій вартості кінцевого продукту.

Об ’єкти та методи дослідження.
Основні дослідження проводились на підприємствах: відкритого акціонерного товариства “Генічеський текстиль” ( ВАТ “Генічеський текстиль”), акціонерного товариства Херсонського виробничого бавовняного об’єднання (АТ ХВБО), відкритого акціонерного товариства “ВОЛТЕКС” (ВАТ “ВОЛТЕКС” ) місто Луцьк, на бавовняному обладнанні.
Задачі, поставлені у роботі, вирішено за допомогою теоретичних та експериментальних методів.
Аналіз довжини котоніну здійснювала способом проміру окремих волокон та на приладі Жукова, згідно відомих методик.
Аналіз тонкості котоніну досліджували за допомогою ланометру. Обчислювання велося методом добутку ( таблиці Microsoft Excel).
Аналіз вмісту костриці та сміття у механічному котоніні, визначення розривного навантаження волокна проводились згідно з стандартною методикою визначення для бавовняного волокна.
Аналіз оптимальних якостей було проведено графічними та аналітичними методами.
Результати експериментів оброблено відповідно до методів сучасного математичного аналізу.

Особистий внесок здобувача
Особистий внесок здобувача полягає: в обгрунтуванні задачі дослідження; в критичному вивченні науково-технічної патентної інформації та виробничого досвіду з питань підготовки лубоволокнистих культур до прядіння; у виборі методики експерименту; у виконанні експериментальних досліджень котоніну, одержаного на різних технологічних ланцюжках; у проведенні виробничих експериментів; у виявленні залежності зміни штапельної довжини та тонкості котонованого лляного волокна від заправних параметрів чесальної машини.

Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертаційної роботи докладались та обговорювались:
– на науковій конференції “ Розвиток економічної науки в Україні та викладання економічних дисциплін”, Херсон,1996 р.
– на науковому симпозіумі “Нові технології та обладнання у переробці луб’яних волокон”, Київ, 1996 р.;
– на відкритому семінарі кафедри прядіння натуральних та хімічних волокон Херсонського державного технічного університету, Херсон, 1999 р.;
– на міжкафедральному семінарі в Державній академії легкої промисловості України, Київ, 1999 р..
Апробація результатів дисертації була здійснена на Генічеській прядильній фабриці ВАТ “Генічеський текстиль”.

Публікації з теми дисертації
Публікації з теми дисертації містять 11 найменувань, у тому числі, статей -10, тез доповідей на конференціях -1.

Структура та обсяг дисертаційної роботи.
Дисертаційна робота складається з вступу, літературного огляду, теоретичної частини, методичної частини, експериментальної частини, рекомендацій з використання результатів досліджень в умовах виробництва, загальних висновків, списку використаних джерел та з додатків. Дисертація містить 138 сторінок, 60 таблиць, 45 рисунків, 4 додатки обсягом 26 сторінок, 91 найменування літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульовані мета та задачі дослідження, вказані методи дослідження, показані наукова новизна та практичне значення роботи.
У літературному огляді викладені: екскурс в історію виробництва лляних виробів; основні напрямки розвитку виробництва лляних матеріалів; вказано на особливість лляних виробів порівняно з виробами, які виготовлені з іншої природної сировини.
У теоретичній частині виведені та сформульовані визначення таких понять, як “котонін”, “механічне котонування”, “фізико-механічне котонування”, “хіміко-механічне котонування”,”біомеханічне котонування”, “глибина котонування”.
У методичній частині наведені параметри лляних волокон, у порівнянні з параметра- ми бавовняних волокон, описані методи дослідження.
В експериментальній частині представлені й обговорені результати досліджень. Зроблено апроксимацію отриманих діаграм.
У розділі “Рекомендаціі щодо використання результатів досліджень в умовах виробництва” дані поради з застосування зміни заправних параметрів технологічного обладнання для одержання наданих якостей котоніну та пряжі.
ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
Підрозділ 1. Дослідження впливу різноманітних технологічних операцій та обладнання на параметри котоніну, виготовленого на першому технологічному ланцюжку по переходах
Технологічний ланцюжок для одержання механічного котоніну (на АТ ХВБО) має вигляд: ПЛ-150-П1(потокова лінія для переробки льону) СН-3(змішувач безперервної дії) РГ–1М (розпушувач горизонтальний) МТ (тіпальна машина) ЧМ-50 (чесальна машина).
Досліджено якісні параметри котоніну, отриманого після кожної технологічної операції. Результати досліджень зведені в таблиці, побудовані діаграми розподілу волокон згідно довжини після кожного технологічного переходу в порівнянні з бавовною, та діаграми розподілу волокон згідно з поперечним діаметром волокна.
Аналізуючи діаграму розподілу волокна згідно довжини, та діаметр волокна після кожної технологічної операції, доведена необхідність кожного технологічного переходу для достатнього розщеплення, потоншення волокон, подрібнення волокнистих комплексів, очищення від костриці та сміття. Волокно після чесання має параметри близькі до параметрів бавовни, що робить його придатним для використання як сировини для бавовнопрядильних фабрик. Виявлено, що найбільша зміна параметрів котоніну характерна для процесу чесання. Котонін, отриманий на АТ ХВБО має такі якості: штапельна довжина – 52 мм, діаметр волокна – 23,5 мкм, засміченість – 3,3 %.

Підрозділ 2.Дослідження параметрів механічного котоніну, отриманого на другому технологічному ланцюжку (ВАТ “ Генічеський текстиль”)
Технологічний ланцюжок для одержання механічного котоніну на прядильній фабриці на ВАТ“Генічеський текстиль”має вигляд: Щ3-140Ш (щипально- замаслююча машина для вовни) Ч-22-Ш (чесальний апарат для вовни).
Досліджено якісні параметри котоніну. Результати досліджень зведені в таблиці, побудовані діаграми розподілу волокон згідно довжини.
Після аналізу діаграми стає очевидним, що волокно, отримане по цьому технологічному лан-цюжку, має параметри, далекі від параметрів бавовни. В цьому волокні маємо велику кількість коротких волокон довжиною до 15 мм, що пояснюється руйнуванням елементарного волокна, присутня велика кількість технічних волокон та наявність волокнистих комплексів. Усе це робить волокно непридатним для виробництва пряжі кардною системою прядіння без подальшого очищення волокон, їх розщеплення до елементарних, та без подрібнення волокнистих комплексів. Але цей механічний котонін може бути використаний як сировина для апаратної системи прядіння.
Котонін, отриманий на АТ “ Генічеський текстиль” має такі якості: штапельна довжина – 78 мм, діаметр волокна – 20,15 мкм, засміченість – 3,75 %.

Підрозділ 3. Дослідження параметрів механічного котоніну, отриманого на третьому технологічному ланцюжку ( ВАТ “Волтекс”) по переходах
Технологічний ланцюжок для отримання механічного котоніну має вигляд: СЩ – 850 М ( секційна щипально – замаслююча мащина ) СН-3 (змішувач безперервної дії ) ГР- 8М (горизонтальний розпушувач) МТ (тіпальна машина) ЧМ-50 (чесальна машина).
Досліджено якісні параметри котоніну, виготовленого на різних технологічних ланцюжках. Виявлено, що найбільша зміна параметрів котоніну характерна для процесу чесання. Результати досліджень зведені в таблиці, побудовані діаграми розподілу волокон згідно довжини після кожного технологічного переходу в порівнянні з бавовною та діаграми розподілу волокон згідно з поперечним діаметром волокна.
Аналізуючи діаграму розподілу волокна згідно довжини та діаметр волокна після кожної технологічної операції, доведена необхідність кожного технологічного переходу для достатнього розщеплення, потоншення волокон, подрібнення волокнистих комплексів, очищення від костриці та сміття. Основне потоншення волокна, його вкорочення, паралелізація має місце при чесанні, що пояснюється великою кількісттю технічних волокон та волокнистих комплексів на попередніх технологічних операціях. Параметри цього котоніну близькі за значенням до параметрів середньоволокнистої бавовни, що дає змогу переробляти його на обладнанні бавовнопрядильних фабрик.
Котонін, має такі якості: штапельна довжина – 39 мм, діаметр волокна – 21,2 мкм, засміченість – 2,5 %.

Підрозділ 4. Порівняльний аналіз якостей механічного котоніну, виготовленого на різних технологічних ланцюжках
Для оцінки якості котоніну, порівняно з параметрами середньоволокнистої бавовни досліджувались такі параметри механічного котоніну:
– штапельна довжина котонованого волокна ;
– діаметр котонованого волокна;
– засміченість волокна;
– міцність волокна.
Порівняльний аналіз показує, що котонін, отриманий на обладнанні в ВАТ “Волтекс”, має довжину волокна найбільш близьку до довжини бавовняного волокна. Кількість прядомих волокон сягає 80 % від кількості всіх волокон.
Діаметр цього волокна найбільш близький до діаметра середньоволокнистої бавовни.
Засміченість найменша (2,5%).

Підрозділ 5. Вибір технологічного ланцюжка щодо отримання механічного котоніну з параметрами найбільш близькими до параметрів бавовни
Таким чином, технологічний ланцюжок ВАТ “Волтекс” є оптимальним для одержання котоніну з короткого волокна льону низьких номерів, для використання його як сировини для бавовнопрядильних фабрик для одержання пряжі по кардній системі прядіння.
Це пов’язано з тим, що на ланцюжку :
СЩ –850М СН –3 ГР – 8М МТ ЧМ – 50 відбувається більше розщеплення технічних волокон і розподіл волокнистих комплексів, а також – очищення волокна від сміття та костриці, покращується паралелізація волокон та їх потоншення, що сприяє більш високому показнику розривного навантаження волокна, який перевищує аналогічний показник для бавовняного волокна. Окрім того, у цьому ланцюжку на три технологічні операції (розщеплення, паралелізації, потоншення волокон) більше, ніж на Генічеській фабриці, що вказує на кращу якість отриманого котоніну.
Котонін, отриманий на першому технологічному ланцюжку, також може бути використаний для виготовлення пряжі по кардній системі прядіння, як для чистолляних, так і для виробів із суміші лляних, бавовняних та хімічних волокон.
Котонін, отриманий на другому технологічному ланцюжку може бути використаний як сировина для отримання пряжі по апаратній системі прядіння.

Підрозділ 6.Визначення залежності зміни штапельної довжини та діаметра котонованого волокна від заправних параметрів чесальної машини
Отримання котонованого волокна – складний процес, на який впливають різні фактори на різних переходах технологічних ланцюжків. Заключною технологічною операцією, після якої отримуємо основні параметри котоніну,є чесання.
Дослідження проводились на чесальній машині ЧМ –50. До уваги бралися всі заправні параметри машини та робочі зазори між робочими частинами машини.
Для визначення маловпливаючих факторів використовувався метод дисперсійного аналізу.
Після ранжування всіх факторів, встановлено, що на якість котонованого волокна максимально впливають два фактори, зміна яких дає можливість варіювати параметрами котоніну. В результаті відсіючого дослідження виявлено ці два фактори. Це кількість обертів головного барабана та зазор між приймальним і головним барабанами.
Було сплановано визначення залежності параметрів котоніну від цих факторів, а також
визначена схема дослідження.
Проведені випробування. Результати – незалежні, нормально-розташовані випадкові числа з рівними дисперсіями. Вивчення залежності якостей котоніну від заправних параметрів традиційними засобами зробити практично неможливо з причини великих енерго- та матеріальних витрат в умовах діючого виробництва, тому дослідження проводилося за допомогою ротатабельного планування другого порядку.
Загальний вигляд математичної моделі об’єкту має вигляд:
, (1)
де :
y1 – штапельна масодовжина волокна;
y2 – тонина котонованого волокна;
x1 – кількість обертів головного барабана;
x2 – розводка між приймальним і головним барабанами.
Після обробки експериментальних даних знайшли:
модель для зміни штапельної масодовжини котоніну:
Y1=35.01 – 0,8×1 + 3,12×2 (2)
і модель для зміни тонкості котоніну:
Y2=20,94-0,122×1+0,938×2-0,025x1x2+0,050×12-0,035×22 (3)
Відрповідно до критерію Фішера, їх можна вважати адекватними з 95% вірогіднiстю.
Згідно з цими рівняннями, побудовано залежності штапельної масодовжини та діаметра котоніну від кількості обертів головного барабана та розводки між головним барабаном і приймальним барабаном. За цими даними побудовані графіки. Вихідні параметри цього волокна забезпечують якість запланованих виробів.
Задаючи вихідні параметри котоніну, штапельну масодовжину чи діаметр, отримуємо заправочні параметри чесальної машини. Це дає змогу, задаючись параметрами котоніну, установлювати настройку чесальної машини.

Підрозділ 7. Залежність параметрів пряжі від параметрів котоніну
Розрахунок відносного розривного навантаження пряжі від розривного зусилля волокна проводимо згідно з формулою А.М.Соловйова. Ця формула підтверджена експериментальними даними для котоніну з параметрами: штапельна довжина – 37-38мм; діаметр –20-21мкм.
Складено програму розрахунку розривного навантаження пряжі на мові Microsoft QuickBASIC V4.5.
Для іншої пряжі залежність між параметрами котонованого волокна та параметрами пряжі визначаємо експериментально. Це дає змогу планувати виробництво пряжі, згідно з отриманим котоніном, та навпаки, для виробництва пряжі заданих номерів отримувати котонін з потрібними параметрами.

Підрозділ 8. Апроксимація отриманих діаграм
Одержані експериментальні діаграми розподілу котонованих волокон по довжині та діаметру апроксимовано. Обробка діаграм проведена за допомогою сучасних методів математичної статистики. Результати наведені в додатках до дисертації.

ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ В УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА
Порівняльний аналіз параметрів механічного котоніну, виробленого на різних технологічних ланцюжках, дав можливість підібрати оптимальний технологічний ланцюжок для виробів ВАТ “Генічеський текстиль”.
Було замінено один технологічний ланцюжок (згідно з результатами досліджень, параметри котонованого волокна не відповідали необхідним значенням параметрів волокна для отримання виробів заданої якості для кардної системи прядіння)СЩ –140Ш Ч-22-Ш на інший СЩ-850М ГР-8М МТ ЧМ-50.

Рис.1 Діаграма розподілу волокон механічного котоніну, згідно довжини, отриманого на первинному та новому ланцюжках.
Аналізуючи волокно отримане на первинному та новому ланцюжках, робимо висновок, що волокно, отримане на новому ланцюжку, за своїми параметрами близьке до параметрів середньоволокнистої бавовни, а волокно, отримане на первинному ланцюжку, потребує розщеплення технічних волокон, подрібнення волокнистих комплексів та очищення від костриці та сміття.
На діаграмі крива волокна, отриманого на новому ланцюжку, повторює криву бавовни, що пояснює наявність довжини волокон котоніну у такому ж співвідношенні, як у бавовни. Воно має такі параметри: штапельна масодовжина – 38 мм, діаметр – 19 мкм, засміченість – 1,5 %. Із цього котоніну було отримано пряжу за кардною системою прядіння. Цей котонін може бути використаний у суміші з бавовною та хімічними волокнами для виробництва пряжі за кардною системою прядіння у співвідношенні 50% на 50%, 40% на 60%.
З механічного котоніну, виробленого на первинному ланцюжку, отримано пряжу №3 за апаратною системою прядіння.
Це доводить, що механічний котонін, отриманий на різному обладнанні бавовнопрядильних фабрик, можна використовувати для отримання пряжі різних номерів та по апаратній та кардній системах прядіння.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Доведено доцільність переходу текстильних підприємств з одного виду сировини (бавовна) на другий вид (льон низьких номерів №2-№4 ), що, хоча б частково ( від 40%до 70%), вирішить проблему з нестачею сировини (бавовни).
2. З усіх способів котонування нині акцент зроблено на механічне котонування з причини його низької вартості, порівняно з іншими видами котонування тому, що його орієнтовано на існуюче текстильне обладнання бавовнопрядильних фабрик, виробничі площі, обслуговуючий персонал. Вартість механічного котонування становить 40% вартості хімічного котонування, 70% від вартості фізичного котонування, 90% від вартості біологічного котонування. Цей вид котонування відрізняється більшою екологічною чистотою.
3. Зроблено порівняльний аналіз якостей котоніну, виробленого з короткого волокна льону, отриманого на різному технологічному обладнанні для бавовняних підприємств України. Це дало змогу підібрати таке обладнання, на якому виготовлений котонін має такі ж параметри, як у бавовни, а іноді й перевищує їх. Це вказує на можливість отримання на обладнанні для бавовняних підприємств пряжі з котоніну з заданою якістю.
4. Визначення залежності параметрів виготовленого механічного котоніну з короткого волокна льону низьких номерів від заправних параметрів чесальної машини дає змогу підприємствам текстильної промисловості налаштовувати чесальні машини таким чином, щоб вихідні параметри отриманого волокна відповідали параметрам бавовни. Показано зв’язок якості котоніну з якістю пряжі, що підтверджує можливість планування отримання пряжі заданих номерів.
5. Визначення показників заправних параметрів обладнання дає можливість не тільки задаватися параметрами котоніну, а навпаки, для виробництва тканин потрібного асортименту, шляхом підбору заправних параметрів технологічного обладнання, отримувати відповідний котонін.

Основні результати дисертаційної роботи опубліковані:
1. Защепкина Н.Н., Якимчук Р.П., Тиманов В.Н. Котонирование льноволокнистых материалов // Актуальные проблемы техники и технологии текстильной промышленности: Сборник научных трудов аспирантов и сотрудников технологического факультета. – Херсон, 1997. – С.11 – 14.
2. Защепкина Н.Н., Платонов Н.А., Краснянская О.Н. Лен и продукты его переработки //Ресурсосберегающие и энергосберегающие технологии: Сборник научных трудов. – Херсон, 1996. – С. 145 – 147.
3. Краснянская О.Н., Платонов Н.А., Защепкина Н.Н. Новая, экологически чистая материало- и энергосберегающая технология подготовки пенькового волокна к прядению // Ресурсосберегающие и энергосберегающие технологии: Сборник научных трудов.- Херсон, 1996. – С. 155 – 157.
4. Защепкіна Н.М., Платонов М.О., Амбросов С.С. Механічне котонування льону // Легка промисловість. – 1997. – №1. – С.8.
5. Тіманов В.М., Платонов М.О., Голованов О.О., Защепкіна Н.М. Підготовка короткого льняного волокна до прядіння льону // Легка промисловість. – 1997. – №1. – С.7.
6. Якимчук Р.П., Защепкина Н.Н., Орешко С.П. Анализ свойств лубоволокнистого котонина различных способов получения // Вестник Херсонского государственного технического университета. – 1998. – №2. – С.191.
7. Защепкина Н.Н. Определение понятий “котонин” и “котонизация” // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1998. – №1. – С.58-64.
8. Платонов Н.А., Защепкина Н.Н., Краснянская О.Н. Химико – механическое котонирование // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1998. – №1. – С.65-70.
9. Платонов Н.А., Защепкина Н.Н., Краснянская О.Н. Биомеханическое котонирование // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1998. – №1. – С.75-79.
10. Защепкина Н.Н., Орешко С.П. Зависимость прочности смешанной хлопко – льняной пряжи от состава волокна // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 1998. – №1. – С.46-47.
11. Якимчук Р.П., Янцен Н.Ю., Защепкіна Н.Н. Аналіз сировинних витрат у виробництві тканин з природної сировини // Тези доповідей коференції “ Розвиток економічної науки в Україні та викладання економічніх дисциплін”. – Херсон, 1996.

Анотація
Защепкіна Н.М. Котонізація короткого волокна льону на обладнанні бавовно-прядильних фабрик. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.19.03 – Технологія текстильних матеріалів. – Херсонський державний технічний університет, Херсон, 1999.
У дисертаційній роботі розглянуто один із напрямків розвитку ресурсозберігаючих технологій – використання власної сировинної бази України для потреб текстильної промисловості.
Згідно з “Державною програмою розвитку легкої промисловості на період до 2000 року”, де підкреслено, що одним із найважливіших напрямків розвитку легкої промисловості є зміцнення сировинної бази галузі та модернізація необхідного обладнання для переробки місцевих сировинних ресурсів.
Розглянуто необхідні технологічні операції, які передують прядінню з короткого волокна льону низьких номерів. Надано визначення цим технологічним операціям, а також – поняттям “котонін”, види котонування, глибина котонування.
У дисертації наводяться результати комплексних і математичних досліджень параметрів механічного котоніну, який було вироблено на різних технологічних ланцюжках різних підприємств України на бавовняному обладнанні, досліджено залежність параметрів механічного котоніну від заправних параметрів чесальної машини, вибрано оптимальний технологічний ланцюжок та вказано на залежність параметрів пряжі від параметрів котонованого волокна.
Розкрито практичне використання досліджень дисертації.
Ключові слова: котонін, глибина котонування, штапельна довжина волокна, тонина волокна, засміченість волокна.

Аннотация
Защепкина Н.Н. Котонизация короткого волокна льна на оборудовании хлопкопрядильных фабрик. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19. 03 – технология текстильных материалов.
В диссертационной работе рассмотрено одно из направлений ресурсосберегающих технологий – использование собственной сырьевой базы Украины для нужд текстильной промышленности, в частности, переориентация хлопчатобумажных предприятий с одного вида сырья (хлопок) на другое местное сырье (лен низких номеров), согласно с “Державною програмою розвитку легкої промисловості на період до 2000 року”. В программе подчеркнуто, что одним из важнейших направлений развития легкой промышленности является укрепление сырьевой базы отрасли и модернизация необходимого имеющегося оборудования для переработки местных сырьевых ресурсов.
Приведено экономическое обоснование меньшей стоимости сырья из короткого волокна льна низких номеров в стоимости готовых изделий в сравнении с аналогичным показателем доли стоимости сырья (шерсть, хлопок) в стоимости ткани.
Рассмотрено: строение различных лубяных волокон и хлопкового волокон, их химический состав, свойства.
Дан сравнительный анализ свойств и параметров волокон льна в сравнении с хлопковыми волокнами.
Рассмотрено влияние строения и химического состава волокон хлопка и льна на качество получаемого продукта. Приведены для сравнения характеристики льняных и хлопковых волокон.
Доказана необходимость в технологических операциях предпрядения для получения пригодного волокна из короткого волокна льна низких номеров (№2-№4) для переработки на хлопкопрядильном оборудовании текстильных предприятий.
Рассмотрены необходимые технологические операции, предшествующие прядению волокна изо льна низких номеров. Даны определения этим технологическим операциям, понятиям “котонин”, видам “котонирования”, “глубине котонирования”.
Из всех видов котонирования, акцент сделан на механическое котонирование по причине его дешевизны, в сравнении с другими видами котонирования потому, что механическое котонирование ориентировано на имеющееся, на текстильных производствах технологическое оборудование, существующие производственные площади, обслуживающий персонал.
Из всех видов котонирования механическое котонирование отличается большей экологической чистотой.
Приводятся результаты комплексных теоретических и математических исследований параметров механического котонина из короткого волокна льна низких номеров, полученного на различных технологических цепочках различных предприятий Украины, которые работают на оборудовании для хлопчатобумажных производств.
По результатам сравнительного анализа параметров котонированного волокна (штапельная массодлина волокна, тонина волокна, засоренность волокна) выбрано технологическое оборудование, после обработки, на котором параметры котонированного волокна близки к аналогичным параметрам средневолокнистого хлопка. Это позволяет использовать в качестве сырья для хлопчатобумажных производств лен низких номеров.
Разработаны рекомендации по составу технологических операций и оптимизации работы технологического оборудования для получения пряжи с заданными параметрами. Это способствует снижению стоимости переработки сырья, стоимости изделий, при высокой их конкурентоспособности.
Произведен анализ влияния заправочных параметров чесальной машины на параметры получаемого механического котонина. Показана зависимость параметров котонина от заправочных параметров оборудования и зависимость параметров пряжи от параметров котонина, что позволяет задаваться параметрами котонина для получения пряжи заданных плотностей, и, задаваясь параметрами пряжи, получать котонин с заданными параметрами.
Раскрыто практическое применение результатов исследований, приведенных в диссертационной работе. Получена пряжа заданной линейной плотности из механического котонированного волокна, полученного на отобранной оптимальной технологической цепочке, путем варьирования заправочных параметров оборудования.
Приведены данные об экономическом эффекте от перевода прядильной фабрики с хлопка на лен низких номеров (№2- №4) для выработки изделий того же ассортимента, что вырабатывался из хлопковых волокон.
Ключевые слова: котонин, глубина котонирования, штапельная длина волокна, тонина волокна, засорённость волокна.

Annotation
Zashchepkina N.N. Cottoning of a short fibre of line on equipment to cotton-spinning factories. – Manuscript.
Dissertation on a competition of a scientific degree of the candidate of technical sciences on a speciality 05.19.03 – Technology of textile materials. – Kherson’s state technical university, Kherson, 1999.
In dissertation one of directions of development savings resourse of technologies – use of own raw base of Ukraine for needs of a textile industry, pursuant to by “The state Program of development of a light industry on a period till 2000” is considered, where is underlined, that by one of major directions of development of a light industry there is strenghtening of raw base of branch and modernization of the necessary equipment for processing of local raw resources.
Necessary technological operations, previous to spinning of fibre from short fibre are considered of line. Definitions these technological operations, as well as – concepts a “ kinds of a cottonin”, “cottoning”, “depth of a cottoning” are given.
In the dissertation results of complex and mathematical researches of parameters of a mechanical cottonin are resulted, which was product on various technological chains of the different enterprises of Ukraine on cotton-spinning the equipment, dependence of parameters of a mechanical cottonin on refuelling parameters of a combing machine is investigated, optimum technological chain and dependence of parameters of a yarn is chosen on parameters cottoning of a fibre is specified. Practical application of researches of the dissertation is opened.
Key words: a cottonin, depth of a cottoning, stapel length of a fibre, fineness of a fibre, clogging up of a fibre.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019