.

Корекція першої стадії родів та профілактика затримання посліду у корів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 3137
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Русак Василь Степанович

УДК 619:618.:636.7:612.621.5

Корекція першої стадії родів та профілактика затримання посліду у корів

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті

Міністерства аграрної політики України, м. Житомир

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

КАЛИНОВСЬКИЙ Григорій Миколайович,

Державний агроекологічний університет,

завідувач кафедри акушерства, терапії і хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

ХАРУТА Григорій Григорович,

Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри
акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин

кандидат ветеринарних наук, доцент

ГРИШКО Дмитро Семенович,

Інститут проблем ендокринної патології

ім. В.Я.Данилевського, провідний науковий співробітник лабораторії
репродуктивної ендокринології

Провідна установа – Харківська державна зооветеринарна академія,

кафедра акушерства і хірургії

Міністерства аграрної політики України, м.Харків

Захист відбудеться “12” травня 2005 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.13 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, м.
Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “11” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________________ Лакатош В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія третьої стадії родів, за даними багатьох
авторів (Батраков А.Я., 1999; Борзенко Е.В., Скорогудаев В.А., 2001;
Вячевский С.С., 2002; Звєрєва Г.В., 1986; Калиновський Г.М, 1993;
Краєвський А.Й., 1994; Попова Е.В., Нежданов А.Г., 1994; Панков Б.Г.,
Комарова В.Е., 1994; Харута Г.Г., 1997; Хомин С.П., Яблонський В.А.,
1985; та ін.), найчастіше зустрічається у корів і є основною причиною
післяродової акушерської патології, що в багатьох випадках обумовлює
виникнення неплідності.

За даними Н.Х. Федосової (1984), затримання посліду зустрічається в
15–60 % корів і діагностується як факт, що вже відбувся. Заходи
профілактики затримання посліду, що рекомендовані, спрямовані на
підвищення неспецифічної резистентності організму чи активізацію
скоротливої функції матки шляхом регуляції годівлі і режиму утримання.
Вони впливають на поліпшення обміну та засвоєння речовин і
реалізовуються шляхом застосування вітамінних та інших фармакологічних
препаратів протягом сухостійного періоду, що не завжди є ефективним.
Окремі автори вважають за доцільне впливати на перебіг стадій виведення
плода і вигнання посліду шляхом корекції першої стадії отелення.

Наукові розробки щодо прогнозування затримання посліду у корів, в силу
різних причин не дійшли до практичних фахівців ветеринарної медицини, не
знайшли своєчасної підтримки та виробничої апробації. Отже, апробація
існуючих і розробка нових способів ранньої діагностики затримання
навколоплідних оболонок у корів є однією з актуальних проблем
ветеринарного акушерства, що вимагає вирішення.

Серед рекомендованих до введення в порожнину матки, для лікування корів
з затриманням посліду і з метою профілактики захворювання, є багато
лікарських засобів у незручних для використання формах, що не мають
високої терапевтичної та профілактичної дії, і руйнують муцини матки
корів. Їх застосування малоефективне, а інколи й шкідливе для організму
хворих тварин.

Таким чином, постає ще одна важлива проблема–пошук лікарських засобів у
зручній формі для введення в порожнину матки, що мають профілактичну та
терапевтичну дію.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження
виконані за темою ?Акушерсько-гінекологічний прогноз і заходи щодо
відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіаційного
забруднення?, що є окремим питанням розділу “Оцінка природної
резистентності та відтворювальної здатності і розробка методів корекції
імунного статусу та функцій статевого апарату великої рогатої худоби в
умовах довготривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання”
загальної тематики факультету ветеринарної медицини Державного
агроекологічного Університету–номер державної реєстрації 0196U00118644.

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень було з?ясувати вплив
корекції першої стадії отеленння на перебіг виведення плода і
відокремлення посліду у корів із умовно чистої і радіоактивно
забрудненої зон, порівняти ефективність лабораторних методів діагностики
затримання посліду у корів та експериментально обгрунтувати застосування
для його профілактики і лікування корів створених нами лікарських
засобів у формі свічок ендоспорину, глігельциду та аретенцину. Для
досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:

-вивчити стан природної резистентності, імунної реактивності і
цитологічний склад крові корів у першу стадію отелення;

-з’ясувати вплив згодовування кайоду сухостійним коровам на біохімічний
склад крові та перебіг першої стадії отелення;

-визначити придатність ендоспорину у вигляді свічки для профілактики і
лікування затримання посліду у корів;

-експериментально вивчити розчинність in vitro та in vivo створених
лікарських засобів глігельциду та аретенцину і обгрунтувати їх
лікувальну і профілактичну дію при затриманні посліду у корів;

-дослідити морфологічні зміни в материнській частині плаценти при
нормальному перебігу отелення і затриманні посліду;

-з’ясувати можливість контролю за перебігом післяотельного періоду
шляхом визначення в лохіях каталази;

-обгрунтувати ефективність способів лабораторної діагностики затримання
посліду у корів.

Об’єкт дослідження-перебіг отелення у корів.

Предмет дослідження-кров, сироватка крові, навколоплодові води та
оболонки.

Методи дослідження-клінічні, морфологічні, біохімічні, імунологічні,
гістологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне
вивчення впливу корекції першої стадії отелення шляхом парентерального
введення лікарських засобів на перебіг стадій виведення плода і
відділення посліду. Проведена порівняльна оцінка лабораторних методів
діагностики затримання посліду. Вивчено вплив внутрішньоматкового
введення супозиторіїв ендоспорину, аретенцину та глігельциду на перебіг
третьої стадії отелення і їх терапевтичну ефективність при затриманні
посліду.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтована ефективність
корекції першої стадії отелення та використання у виробничих умовах
лабораторних способів ранньої діагностики затримання посліду у корів.
Доведено профілактичну і терапевтичну ефективність у формі супозиторію
ендоспорину та нових створених лікарських засобів глігельциду та
аретенцину при затриманні посліду.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто узагальнено джерела
літератури, виконано весь обсяг експериментальних досліджень, проведено
їх статистичне обгрунтування та аналіз. Лабораторні визначення
прогестерону в крові виконано в діагностичному центрі міста Житомира.
Обгрунтування та інтерпретація окремих результатів проведено за участю
наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
обговорені і схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях:
“Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”, що відбулася
в Полтавській державній аграрній академії 19-20 вересня 2002 р., м.
Полтава; “Ветеринарна наука на порозі ХХІ століття”, присвячена 85-річчю
від дня народження академіка ВАСГНІЛ І.М Гладенка, що відбулася в
Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН 14–15
листопада 2000 р., м. Харків; “Проблеми фізіології і патології
відтворення тварин,” що відбулася в Національному аграрному університеті
3–6 грудня 2000 р., м. Київ.

Публікації. Основні результати експериментальних досліджень опубліковані
у 4 наукових працях, надрукованих у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу,
огляду літератури, результатів виконаних досліджень, їх узагальнення та
аналізу, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел,
який включає 235 найменувань, у тому числі 30–англійською, німецькою і
французькою мовами. Робота виконана на 144 сторінках комп’ютерного
тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи. Клініко
експериментальні дослiдження i спостереження проведенi впродовж
1999–2002 рр. на коровах української чорно-рябої молочної породи, вiком
вiд 3 до 8 рокiв, масою 350–400 кг, якi належали навчальному
господарству Державно агроекологічного університету “Україна”
Черняхiвського району Житомирської областi та КСП iм. Шевченка
Народицького району Житомирської областi Радiацiйний фон на територiї
ферм КСП iм. Шевченка коливався в межах вiд 20,4 до 24,2 мкР/год, у
примiщеннях вiд 42 до 44 мкР/год.

Ветеринарно-профiлактичнi заходи в господарствах проводилися згiдно з
планом. Тварин утримували в примiщеннях, що вiдповiдають нормам
технологiчного проектування тваринницьких ферм, ветеринарно-санiтарним
вимогам при проектуваннi i експлуатацiї тваринницьких господарств,
основним ветеринарним правилам для спецiалiзованих ферм. Корiв осiменяли
на пунктах штучного осіменіння.

Клінічні дослідження були виконанi в зимово-весняну пори року. Для
постановки експерименту в кожному господарствi було сформовано 4 окремі
групи

iз сухостійних корiв по 5 тварин у кожнiй. У всіх тварин визначали
клінічний статус: вимiрювали температуру тiла, пiдраховували кiлькiсть
дихальних рухiв i частоту пульсу, дослiджували стан молочної залози,
статевого апарату, встановлювали термiн тiльностi, вивчали перебiг
отелень i пiсляотельного перiоду.

Для проведення всіх досліджень використано 270 корів. Схема дослідів
наведена на рис. 1.

Умовно чиста зона Зона радіоактивного забруднення

? ?

Визначення природної резистентності і морфології крові

?

Вплив лікарських засобів

?

Перебіг отелення

Фізіологічне Патологічне

? ?

Морфологія плаценти

Затримання посліду

Лабораторна діагностика

Рис. 1. Схема дослідів

Проби кровi для лабораторних дослiджень вiдбирали iз яремної вени вранцi
до годiвлi, навколоплiдні рiдини–пiд час отелення, навколоплiдні
оболонки–пiсля отелення, карункули–шляхом екстирпації через 20 хвилин
після нормального відокремлення фетальної частини плаценти, карункул
разом з котиледоном–при затриманні посліду через 8 годин після
народження теляти.

Лабораторнi дослiдження проводились безпосередньо в господарствах,
лабораторiях кафедри акушерства, терапiї і хірургії, Інституті
екологічних досліджень Державного агроекологiчного університету, а також
у районних лабораторiях ветеринарної медицини та обласному
діагностичному центрі міста Житомира.

Визначення біохімічного складу крові. У сироватці крові визначили вміст
загального білка–рефрактометрично за метедом Рейса (1981), загального
кальцію–трилонометричним методом з трилоном–Б (1969), неорганічного
фосфору–фотоколориметричним методом за Пулсом (1972), вміст каротину–за
Карр Прайсом (1981), резервну лужність–за методом Кондрахіна (1981).
Вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і лейкоцитарну формулу,
концентрацію Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, В-лімфоцитів, фагоцитарну
активність і фагоцитарне число визначали за загально-прийнятими
методиками.

Дослідження лохiй. У лохіях, відібраних впродовж післяотельного періоду,
фермент каталазу i її активність визначали за методом А.Н. Баха і С.Р.
Зубкової (1950).

Макроморфометричнi дослiдження посліду включали визначення маси i
об’єму, кiлькостi котиледонiв, їх загальної площi, кiлькостi ворсин на
них.

В навколоплідних рідинах, відібраних до народження теляти, визначили рН.

Масу посліду визначали шляхом зважування, об’єм–занурюванням у цилiндр

з водою, кiлькiсть котиледонiв i ворсинок–пiдраховуванням, площу
котиледонiв–за

формулою круга (S=?rІ).

Визначення розчинного фібрину в плазмі крові проводили шляхом осадження
за допомогою фосфатного буферу, згідно з методикою, запропонованою
М.В.Варецкой зі співавт.

Визначення сульфідрильних груп (SH-груп) в крові проводили методом, що
грунтується на взаємодії з реактивом фоліна (1981).

Визначення вмісту прогестерону в плазмі крові проводили за Т.Aso зі
співавт. радіоімунологічним методом у лабораторії обласного
діагностичного центру міста Житомира.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом варіаційної
статистики на комп’ютері Pentium-2, за програмою “Gesta” з використанням
таблиці Стьюдента.

Результати досліджень та їх аналіз

Стан природної резистентності, імунної реактивності та цитологічний
склад крові корів під час отелення. На початку дослідження концетрація
гемоглобіну у контрольній і дослідних групах корів у чистій
(90,2?13,9?92,2?6,6 г/л) і у забрудненій (87,4?10,3?89?12,2 г/л) зонах
не відрізнялась (Р?0,05), але в забрудненій зоні була дещо нижчою, а в
період отелення знизилась в обох групах чистої (82,4?26,6 і 89?5,8 г/л)
невірогідно (Р?0,05) і забудненої зон (74?19?80,4?15,8 г/л) вірогідно
(Р0,05), тобто на 18 %.

Кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну коливалися у фізіологічних
межах у всіх корів у забрудненій радіонуклідами зоні, які були в
експерименті, за виключенням кількості еритроцитів у контрольної групи.

Зміна лейкоцитів у період отелення в зоні радіаційного забруднення
проявлялася лейкопенією із зменшенням їх кількості в контрольній групі з
6,1?0,13 Г/л до 4,63?0,20 Г/л (Р0,05). Привертає увагу
зміна концентрації еозинофілів, яка зростала як у корів контрольної
(4,6?1,5 % –5,4?1,2 %, Р0,05) груп в чистій зоні, так і у контрольній (3,6?1,4 %–5,4?1,0 %,
Р>0,05) і дослідній (0,8?0,37% –1,2?0,20 %, Р0,05), а в дослідній–зростала з 43,8?2,42 % до 48,0?1,82
%, (Р>0,05); у забрудненій радіонуклідами зоні у корів обох груп під час
отелення знижувалася з 44,2?1,8 % і 45,2?1,0 % (Р>0,05) до 35,8?1,2 % і
39,6?1,50 % (Р>0,05). Під впливом суміші розчинів глюкози і аскорбінової
кислоти під час отелення вірогідно збільшувалася їх концентрація у корів
у чистій зоні з 41,8?3,04 % до 48,0?1,82 % (Р0,05) до 13,2?1,6 % і 14,0?1,14 % (Р>0,05) і в забрудненій відповідно
з 16,0?0,7 % і 18,8?13,02 % до 10,4?1,0 % і 12,2?1,02 % (Р0,05) у корів першої
групи, яким внутрішньовенно вводили суміш розчинів глюкози і
аскорбінової кислоти. У дослідних корів з господарств обох зон третя
стадія була вірогідно коротшою (РOthJ ~ l n Ue RnT U"UUeUeUe??™™™yyy ??????????"UFU†U?UoUfVUeUemOUe-( O -( O -( O F -( O e¬eUee$gU???????zz? a a o ???????ину оцінювався +, а концентрація прогестерону зменшувалась від 0,032 до 0,057 нмоль/л, вміст сульфгідрильних груп був у межах 270–280 мкмоль/л. Аналізуючи і узагальнюючи отриманні результати досліджень, можна вважати, що при нормальному перебігу послідової стадії отелення, тобто коли фетальна частина плаценти відділялася протягом 6 годин після народження теляти, вміст у крові розчинного фібрину оцінювався +, концентрація прогестерону була низькою (0,023 нмоль/л), сульфідрильних груп–найвищою (300–350 мкмоль/л). Отже, нормальний перебіг послідової стадії отелення відбувається при максимальному вмісті в крові сульфгідрильних груп, низькому рівні прогестерону та помірній концентрації розчинного фібрину. При негативній реакції на вміст розчинного фібрину в крові концентрація прогестерону перевищувала 0,069 нмоль/л, сульфгідрильних груп коливалась від 250 до 270 мкмоль/л, а послідова стадія тривала від 18 до 24 годин і більше. Вплив парентерально введених лікарських засобів на вміст у крові розчинного фібрину (РФ), прогестерону (ПГС) та сульфгідрильних груп (SH-групи). Корекція перебігу тільності передбачає застосування коровам біологічно активних лікарських засобів за 30–45 діб до отелення. Зокрема, це стосується введення комплексних вітамінних препаратів–тетравіту, декамевіту, тривітаміну. Ми вивчали вплив на вміст в крові розчинного фібрину, прогестерону і сульфгідрильних груп триразового введення тетравіту та декамевіту, починаючи з дня запуску, і суміші одноразового введення розчинів 40 %-го глюкози та 10 %-го кальцію хлориду та суміші розчинів 40 %-ї глюкози та 5 %-го аскорбінової кислоти в першу стадію отелення. Введення за місяць до отелення, тобто сухостійним коровам, 3 рази через 7 днів по 10 мл тетравіту мало певний корегуючий вплив на вміст у плазмі крові розчинного фібрину. Він проявився у стабілізації концентрації цього компоненту: у 4-х корів чистої зони в першу стадію отелення реакція на розчинний фібрин була +, а в однієї, у плазмі якої реакція за місяць до отелення дорівнювала +++, ? на ++. У корів, забрудненої радіонуклідами зони, в плазмі крові змінилася концентрація розчинного фібрину тільки в двох з +++ на ++, з ++ – на +. У корів, яким вводили за схемою тетравіт або декамевіт, зміни концентрації розчинного фібрину виражені інтенсивніше в чистій відносно радіоактивного забруднення зоні: до введення препарату реакцію з оцінкою + була у 3-х корів, ++ - в двох, а в першу стадію отелення у 4-х–++ і тільки в однієї– +. У корів забрудненої радіонуклідами зони концентрація розчинного фібрину зменшилася тільки в двох корів з +++ на ++ із ++ на +. У корів обох груп як чистої відносно радіаційного забруднення, так і забрудненої, ускладнень у перебігу третьої стадії отелення не було зареєстровано. У корів контрольної групи чистої відносно радіаційно забрудненої зони при негативній реакції на розчиннй фібрин у плазмі крові від двох тварин затримання фетальної частини плаценти було в однієї, в забрудненій зоні при негативній реакції у двох–теж в однієї. Внутрішньовенне введення коровам в першу стадію отелення суміші розчинів 40 %-го розчину глюкози та 10 %-го розчину кальцію хлориду або 5 %-го розчину аскорбінової кислоти теж мало корегуючий вплив на вміст в крові розчинного фібрину. Застосування одночасно з декамевітом суміші розчинів глюкози і кальцію хлориду обумовило збільшення концентрації розчинного фібрину у більшості корів (4 із 5) порівняно з першою дослідною групою. Його вміст оцінено ++. Тут, безумовно, більше відіграв позитивну роль кальцію хлорид, оскільки він включається в реакцію згортання крові, впливаючи на перетворення протромбіну в тромбін. Внутрішньовенне введення коровам у першу стадію отелення суміші розчинів глюкози та аскорбінової кислоти теж мало вплив на концентрацію розчинного фібрину в крові. Порівнюючи вміст у крові прогестерону на початку експерименту, тобто за один місяць до отелення, можна зробити висновок, що його концентрація в першу стадію отелення у всіх корів в обох господарствах знизилась: у корів з умовно чистої зони при введенні тетравіту із 0,079 нмоль/л до 0,069 нмоль/л, при введенні декамевіту з 0,079 нмоль/л до 0,042 нмоль/л, при введенні тільки розчинів глюкози і аскорбінової кислоти–з 0,082 нмоль/л до 0,046 нмоль/л, а у контрольних з 0,082 нмоль/л до 0,044 нмоль/л; у корів із зони радіаційного забруднення при введенні тетравіту–з 0,062 нмоль/л до 0,046 нмоль/л, декамевіту–з 0,058 нмоль/л до 0,043 нмоль/л, при введенні аскорбінової кислоти–з 0,057 нмоль/л до 0,045 нмоль/л, а у контрольних–з 0,065 нмоль/л до 0,044 нмоль/л. Вміст прогестерону як у корів контрольної групи, так і у дослідних груп зменшився приблизно однаково і вірогідної різниці між показниками не виявлено. Концентрація SH груп у крові корів усіх груп змінювалась. Так, при введенні коровам з умовно чистої та радіаційного забруднення зон тетравіту та ендоспорину концентрація SH–груп зменшувалась у чистій щодо радіаційного забрудненої зони з 380 мкмоль/л до 288 мкмоль/л, а із зони радіаційного контролю з 376 мкмоль/л до 326 мкмоль/л, декамевіту та розчинів глюкози і кальцію хлориду відповідно–із 382 мкмоль/л до 330 мкмоль/л та із 372 мкмоль/л до 310 мкмоль/л, розчинів глюкози та аскорбінової кислоти з 390 до 286 та 376 до 286 відповідно, а корів контрольної групи–з 364 мкмоль/л до 264 мкмоль/л і з 368 мкмоль/л до 286 мкмоль/л. Застосування ендоспорину у формі свічки для профілактики і лікування корів при затриманні посліду. Ендоспорин–пробіотик, створений в інституті мікробіології і вірусології НАУ України ім. К.Д. Заболотного, що являє собою пухку сірувату масу, розфасовану і запаяну в ампулу. В одній ампулі міститься 500 млрд. клітин Bac.subtilis штамів 39, 51. Штами не є антагоністами, але доповнюють один одного за антагоністичною активністю відносно до всіх інших мікроорганізмів, які заселяють порожнину матки при гнійно-катаральному ендометриті. Згідно з рекомендацією і настановою ендоспорин застосовується після розведення у фізіологічному розчині натрію хлориду за допомогою пластмасової трубки та шприца вводиться в порожнину матки. Зважаючи на вказане, ми випробовували та досліджували ендоспорин у формі свічки, створеної на кафедрі фізіології та фармакології ДАУ під керівництвом проф. Г.М. Калиновського. Склад свічки. До складу свічки входять такі компоненти: ендоспорин-500 млрд. клітин, желатин–24 %, гліцерин–65 %, вода–решта. Маса свічки–7,2 та 8,2 г. Виготовлена свічка–еластичної консистенції, жовтувато-сірого кольору циліндр, завдовжки 4,5–5,5 см, діаметром–1,5 см. Перебіг стадій виведення плода і відокремлення посліду в обох господарствах при введенні у матку ендоспорину у формі свічки в першу стадію отелення був коротшим як порівняно з контрольними тваринами, так і коровами, яким застосовували його розведеним фізіологічним розчином. Застосування глігельциду та аретенцину для профілактики і лікування корів при затриманні посліду. В п’яти господарствах Житомирської та Вінницької областей на коровах задовільної вгодованості, віком 3,5–7 років, випробовували ефективність нових створених лікарських засобів. З 135 корів, які були в досліді, 26-ти тваринам лікарські засоби не застосовували. Вони були контрольними. Решті, 109 коровам, через різні проміжки часу після виведення плоду в порожнину матки, у простір між стінкою і хоріоном вводили виготовлені нами лікарські засоби у формі свічки: аретенцин і глігельцид. Перед використанням препаратів вивчали їх розчинність іn vitro та in vivo. В основу створених композицій лікувальних засобів покладені желатин, гліцерин, ентеросгель, антибіотики, пробіотики і речовини, що тонізують м’язи матки. У 109 корів, яким з метою профілактики і лікування при затриманні посліду вводили у матку 1–2 свічки створених нами лікарських засобів, оперативне лікування застосовували тільки у 4, або 3,66 % тварин. У всіх чотирьох корів маніпуляція відділення посліду від материнської була легкою і полягала у незначному натягуванні за навколоплодові оболонки. У решти корів відділення посліду настало через 90–600 хвилин. З метою профілактики лікарські засоби різних серій застосовували у 97 корів, і тільки у однієї було затримання посліду, що становило 0,97 %. З 12 корів, яким препарати з лікувальною метою вводили через 300–1620 хвилин після народження теляти, затриманий послід самостійно відділився у 9 корів протягом 100–540 хвилин, а у 3-х корів, або 25 %, його видаляли мануально. У корів контрольної групи відокремлення посліду починалося через 460 і закінчувалося через 1250 хвилин, тобто у значно пізніший проміжок часу. Аналіз і порівняння перебігу послідової стадії отелення свідчить, що у корів контрольної групи відокремлення посліду починалось через 460 хвилин після народження теляти, тобто пізніше на 360 хвилин, ніж у дослідних, і тривало 790 хвилин, а у дослідних–максимально 600 хвилин. Таким чином, застосування з метою профілактики і лікування виготовлених нами лікарських засобів забезпечує відокремлення посліду від материнської і вигнання навколоплодових оболонок на 190 хвилин раніше, ніж у корів з мимовільним перебігом третьої стадії отелення. Перебіг післяотельного періоду у корів контролювали за активністю фермента каталази у лохіях. Використані нами з метою профілактики затримання посліду у корів нові складні лікарські засоби у формі свічки–ендоспорин, глігельцид та аретенцин стимулювали перебіг інволюційних процесів у матці. Ця стимуляція проявлялася інтенсивністю виділення лохій та підвищенням активності каталази, що сприяло створенню нормального внутрішнього середовища в матці. За нормальних умов перебігу отелення, при народженні теляти, тобто з початком і закінченням другої стадії отелення, кровообіг в материнській частині плаценти припиняється, фетальна частина відокремлюється від материнської і навколоплодові оболонки виганяються із родових шляхів. При гістологічному дослідженні нами установленощо після нормального отелення дистрофічні процеси у карункулах починаються вже протягом першої доби. При морфологічному дослідженні плацент (карункула і котиледона), взятих нами від корів при затриманні посліду, епітелій на поверхні ворсинок котиледона був представлений суцільним шаром, а крипти карункула були локально оголені від епітелію. При затриманні посліду за асептичного стану порожнини матки дистрофічні процеси в плаценті гальмуються, оскільки живлення материнської частини плаценти не припиняється. Проведене гістологічне дослідження карункула при затриманні посліду більше 24 годин, підтверджує ці дані. Залозиста тканина карункула після відокремлення посліду, за винятком її механічних пошкоджень при оперативному відділенні котиледона, майже не відрізнялася за морфологічною структурою від карункула, екстерпованого через 2 години після нормального отелення. Висновки 1. У дисертаційній роботі наведені теоретичні положення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вивченні впливу корекції першої стадії отелення на стадію виведення плода і відділення посліду, порівнянні існуючих способів ранньої діагностики патології третьої стадії отелення, що клінічно проявляється затриманням посліду, розробці та експериментальному обгрунтуванні застосування нових лікарських засобів для профілактики затримання посліду і лікування хворих корів. 2. Перебіг отелення у зоні тривалого впливу на організм низьких доз радіоактивного випромінювання характеризувався у корів зміною цитологічного складу крові, що проявлявся зниженням вмісту гемоглобіну (87,4±1,3 і 74±1,9 г/л–контроль, 89±1,22 і 80±1,59 г/л), еритроцитів (6,05±0,21 і 4,54±0,1–контроль, 6,36±0,16 і 5,4±0,12 Т/л) та показників неспецифічної резистентності (В-лімфоции 18,8±1,02 %–12,2±1,02 %–дослід; 44,2±1,8 % і 35,8±1,2 %–контроль; Т-лімфоцити 45,2±1,02 % і 39,6±1,5 %–дослід; фагоцитоз 49,1±1,87 % і 41,8±1,02 %–контроль, 49,8±0,8 % і 45,6±0,75 %–дослід). 3. Внутрішньовенне введення коровам у першу стадію отелення суміші розчинів глюкози і аскорбінової кислоти супроводжувалось вірогідним збільшенням кількості еритроцитів (5,26±0,17 і 6,02±0,16 Т/л–чиста зона і 4,54±0,1 і 5,04±0,22 Т/л–зона РАЗ) і лейкоцитів, зокрема, лімфоцитів (у чистій зоні з 80,8±1,59% до 62,6±1,29 %, у зоні РАЗ–з 61,8±1,9 до 68,4±1,29 %). Концентрація еозинофілів зростала як у чистій зоні у корів контрольної (4,6±1,5 %–5,4 %±1,2) і дослідних груп (5,42±2,93–6,2±0,58), так і в зоні РАЗ (3,6±1,4 %–5,4±1,0 і 0,8±0,37 – 1,2±0,20 % відповідно; Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020