ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

МАХМУД РАДЖАБ

УДК 61-003.96+616.31-00:613.95+616.314.23

Корекція адаптаційно-компенсаторних реакцій порожнини рота у дітей при
ортодонтичному лікуванні

14.01.22 — стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса-2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України,
м. Одеса.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Дєньга Оксана Василівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач
відділенням стоматології дитячого

віку та ортодонтії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зубкова Людмила Петрівна,

Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України,

провідний науковий співробітник;

кандидат медичних наук, професор Макєєв Валентин Федорович,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького

МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології.

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Захист відбудеться «25» квітня 2005 року о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий «24» березня 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення за останні роки поширеності зубощелепних
аномалій (ЗЩА) у дітей створює необхідність розробки та впровадження
нових методів комплексного ортодонтичного лікування. За даними Царинской
Н.М. (1995) потреба в ортодонтичному лікуванні у 14-річних дітей в
1990 році склала 53,8 %. За даними Кузнецовой М.Ю. (2000) приріст
поширеності ЗЩА з 1990 до 1995 року у дітей Москви склав 18,2 %. При
цьому ЗЩА до 12-13 років виникають за даними Григорьевой Л.П. (1991) у
раніше здорових дітей у 29 % випадків. Розповсюдженість ЗЩА має свої
вікові особливості (Фліс П.С. та ін.., 1999). Проведені в рамках
Національної програми епідеміологічні дослідження стоматологічної
захворюваності дитячого населення України показали, що на сьогодні у
71,63 % дітей діагностовано ЗЩА (Деньга О.В., Иванов В.С., Горохивский
В.Н. и др., 2003). При цьому звертає на себе увагу той факт, що з
1985 року до 2003 року поширеність ЗЩА у дітей в постійному прикусі
збільшилася на 22 %. У роботах Хорошилкиной Ф.Я., Персина Л.С. (1999)
показано, що в даний час потреба в ортодонтичній допомозі у дітей
складає 60 % серед підлітків і зросла за останні роки більш ніж на 30 %.
Разом з тим, 49,7 % пацієнтів зараз не закінчують лікування через
відчуття болю, незручності, що виникають при використанні апарату, і
великі витрати часу на нього.

Застосування для лікування ЗЩА незнімних апаратів викликає досить
сильний фізичний і психоемоційний стрес, який присутній практично
протягом усього періоду активного лікування (від 1 до 1,5 років)
(Хорошилкина Ф.Я., 1998; Хорошилкина Ф.Я., Персин Л.С., 1999). При
цьому, особливо в послабленому організмі, з низькою неспецифічною
резистентністю, додатково погіршуються умови перебудови тканин в ділянці
зубів, які переміщуються, спостерігається дисбаланс процесів резорбції
та формування кістки, порушення кровообігу в тканинах пародонту та
функціональних реакцій у порожнині рота. Збільшується термін
використання апарата, зменшується ефективність його впливу,
пролонгується ретенційний період. Ця сторона питання лікування ЗЩА, на
наш погляд, є однією з найважливіших і їй приділяється досить мало уваги
в науковій і практичній ортодонтії.

Під час ортодонтичного лікування необхідно досягнути того, щоб
перебудова і процеси резорбції та аппозиції кісткової тканини були
збалансовані, що приведе до відсутності або зменшення ускладнень. Ці
процеси забезпечуються, в першу чергу, оптимальним кровопостачанням і
нормалізованими функціональними реакціями в організмі та у порожнині
рота. Можливість впливати на активність і характер цих процесів дозволяє
скоротити та спростити період ортодонтичного лікування.

За даними Прохончукова А.А., Жижиной Н.А. (1986), Гурбич Е.А.,
Литвиновой Е.В. (2004), низькоінтенсивне лазерне світло, впливаючи на
мікрокапілярне русло, зменшує альтерацію та ексудацію, пом’якшує дію
травматичного запалення, і одночасно стимулює процеси
проліферації-регенерації тканин. При цьому гелій-неоновий лазер
забезпечує високий рівень оптимальної тканинної регенерації,
диференціацію регенеруючих клітин і функції тканин пародонту в цілому.

Лазеротерапію застосовують в стоматології більше 30 років як
біостимулюючу і протизапальну при лікуванні захворювань пародонту,
твердих тканин зубів, скронево-нижньощелепних суглобів, слизової
оболонки порожнини рота, одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої
ділянки, травм тощо (Прохончуков А.А., 1995; Прохончуков А.А., Жижина
Н.А., 1986, 1990, 1994; Кузнецова М.Ю., 2000; Mayer F., 1994). Однак,
систематичних поглиблених досліджень впливу лазерної терапії, поєднаної
з іншими фізичними факторами, в ортодонтії дитячого віку не проводилось.

Не проводився і динамічний контроль за функціональними реакціями в
організмі та порожнині рота у дітей в процесі ортодонтичного лікування і
профілактичної терапії, що допоможе уточнити механізми процесів, які при
цьому відбуваються.

Раніше був встановлений ефект звикання дитячого організму до окремих
препаратів і факторів фізичного впливу (Деньга О.В., 2001).

Крім того, при профілактиці і лікуванні основних стоматологічних
захворювань було показано високу ефективність поєднання біостимулюючих,
білкових та антиоксидантних препаратів з електромагнітним
випромінюванням надвисокої частоти низької інтенсивності (НВЧ-терапія).
Така сполучена НВЧ-терапія була особливо ефективною у випадку
послабленого організму і відігравала роль стабілізатора нормалізованих
функціональних регуляторних реакцій, і в порожнині рота також.

Тому лабораторно-клінічне обґрунтування застосування сполученої лазеро-
і НВЧ-терапії для підвищення ефективності ортодонтичного лікування ЗЩА у
дітей, профілактики та усунення ускладнень при цьому (карієсу зубів,
захворювань пародонту), прискорення самого лікування і забезпечення
ретенції його результатів, що включає контроль на різних етапах рівня
функціональних реакцій у порожнині рота та організмі, є актуальним
завданням стоматології дитячого віку.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію
виконано відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт Інституту
стоматології АМН України:

«Епідеміологія природженої та надбаної стоматологічної патології серед
населення України, визначення регіональних тенденцій розвитку
захворюваності та шляхів її профілактики» (шифр УН 30.01.0030.95, № ДР
0196U001805, Інв. № 0201U001395);

«Удосконалити лікування та профілактику рецидивів захворювань тканин
пародонту та карієсу зубів у осіб із зниженою неспецифічною
резистентністю» (шифр АМН 055.04, № ДР 0104U000866).

Здобувач був співвиконавцем окремих фрагментів вищевказаних тем.

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є підвищення
ефективності профілактики ускладнень, які виникають при ортодонтичному
лікуванні ЗЩА незнімними апаратами, шляхом корекції адаптаційних і
функціональних реакцій за допомогою сполученої лазеро- і НВЧ-терапії.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити поширеність і структуру ЗЩА і виявити зв?язок із
захворюваннями пародонту, гігієною порожнини рота і карієсом зубів у
дітей Одеської області.

2. Розробити методику сполученого застосування лазеро- і НВЧ-терапії при
ортодонтичному лікуванні та вивчити її клінічну карієс- і
пародонтопротекторну ефективність.

3. Визначити вплив лазеро- і НВЧ-терапії на зміни біохімічних,
біофізичних, спектроколориметричних та імунологічних параметрів ротової
рідини, тканин пародонту, твердих тканин зубів і букального епітелію в
процесі лікування ЗЩА із застосуванням запропонованого
фізіотерапевтичного комплексу.

4. Розробити практичні рекомендації щодо профілактики ускладнень при
лікуванні ЗЩА у дітей із застосуванням сполученої лазеро- і НВЧ-терапії.

Об’єкт дослідження – зубощелепні аномалії і їх корекція, карієс зубів,
захворювання пародонту, функціональні реакції в організмі у дітей.

Предмет дослідження – вплив лазеро- і НВЧ-терапії на стан твердих тканин
зубів, тканин пародонту, функціональні реакції в порожнині рота,
біохімічні, біофізичні та імунологічні параметри організму і порожнини
рота дітей, які перебувають на ортодонтичному лікуванні при використанні
незнімних апаратів.

Методи дослідження: епідеміологічні ? для оцінки поширеності ЗЩА,
тенденцій змін в ній, потреби в лікуванні; клінічні ? для оцінки стану
прикусу, форми зубних рядів і розташування зубів; твердих тканин зубів і
тканин пародонту; імунологічні ? для оцінки неспецифічної і специфічної
резистентності в порожнині рота і організму в цілому; біохімічні ? для
оцінки рівня запалення, вільно-радикального окислення (ВРО), стану
антиоксидантної системи (АОС), мінералізаційних процесів; біофізичні ?
для оцінки зарядового стану клітин букального епітелію (КБЕ),
неспецифічної резистентності, функціональних реакцій в порожнині рота;
спектроколориметричні ? для оцінки процесів мінералізації в твердих
тканинах зубів, оцінки проникнення і наявності запалення в тканинах
пародонту, стану мікрокапілярного русла, його функціональних
можливостей; статистичні ? для оцінки достовірності отриманих
результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що сполучене
застосування лазеро- і НВЧ-терапії, що діє на різні ділянки адаптаційних
реакцій, дозволяє взаємно підсилювати дію кожного з фізичних факторів і
реалізувати «автогенераційний режим адаптації», при якому лазерна
фотоактивація білкових молекул в клітинах підсилює ефективність
міліметрових електромагнітних хвиль (ЕМХ), діючих на мембрани клітин, що
прискорює процеси утворення необхідних білкових підструктур, підвищує
ефективність клітинних і міжклітинних процесів, що дозволяє швидко та
стабільно перевести адаптаційні реакції в організмі на нормальний
фізіологічний рівень.

Вперше встановлено, що після зняття ортодонтичного апарату у дітей групи
порівняння спостерігалася помітна демінералізація емалі зубів, включаючи
зуби, на яких брекети не фіксувалися (за даними спектроколориметрії). В
основній групі дітей, завдяки сполученій лазеро- і НВЧ-терапії,
мінералізація твердих тканин зубів практично не порушувалася.

Показано, що через один місяць носіння ортодонтичного апарату у дітей
спостерігається зменшення кровотоку в мікрокапілярному руслі слизової
оболонки ясен під дією регламентованого жувального навантаження (ЖН). В
основній групі після проведення сполученої лазеро- і НВЧ-терапії
відновлювалася «позитивна» гіперемія на ЖН, в той час, як у групі
порівняння, «негативна» гіперемія зникала лише в ретенційний період і
пізніше.

Доведено, що спільне застосування лазеро- і НВЧ-терапії при
ортодонтичному лікуванні ЗЩА у дітей значно поліпшує стан твердих тканин
зубів, тканин пародонту, рівень гігієни порожнини рота на окремих етапах
лікування й особливо після зняття апарату. Після сполученої лазеро- і
НВЧ-терапії в процесі активного ортодонтичного лікування спостерігається
різке зростання в ротовій рідині дітей активності антиоксидантних
ферментів глутатіонпероксидази і каталази, зменшення концентрації білка,
активності еластази і катепсинів, зріст концентрації кальцію і фосфору,
активності лужної та кислої фосфатаз (ЛФ, КФ), що свідчить про
підвищення при цьому відповідно ефективності адаптаційно-компенсаторних
реакцій в організмі, зниження рівня запалення в порожнині рота,
посилення процесів резорбції в кістковій тканині, необхідних для
переміщення зубів, і подальшу гармонізацію процесів перебудови в ній.

Показано, що помітна стресова реакція організму на вплив ортодонтичного
апарату (зростання відсотку рухливих ядер КБЕ, зменшення відношення
амплітуд зміщення в електричному полі плазмолем та ядер, погіршення
стабільності рН ротової рідини і параметрів неспецифічного та
специфічного імунітету) стійко переводиться на нормальний фізіологічний
рівень під впливом сполученої лазеро- і НВЧ-терапії, в той час, як в
групі порівняння, ці параметри у більшості дітей після зняття апарату
були гірші вихідних і відповідали стану хронічного дистресу.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена комплексна методика
профілактики ускладнень і корекції адаптаційних реакцій на різних етапах
ортодонтичного лікування ЗЩА у дітей із використанням незнімних
ортодонтичних апаратів, яка полягає в сполученому застосуванні лазеро- і
НВЧ-терапії і дозволяє істотно поліпшити стан твердих тканин зубів,
тканин пародонту і рівня гігієни порожнини рота, нормалізувати процеси
резорбції та остеогенезу в кістковій тканині, скоротити ретенційний
період.

Запропоновану методику лікування ЗЩА впроваджено в практику Одеського
обласного центру стоматології дитячого віку та ортодонтії, відділення
стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН
України, в навчальний процес в Одеському державному медичному
університеті МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором разом з науковим керівником
розроблено план дослідження, визначені мета і задачі дослідження.
Автором самостійно проаналізована наукова література з даної проблеми,
підібрані методики дослідження, проведено аналіз отриманих результатів
та їх статистична обробка, написана дисертаційна робота.

Епідеміологічні, клінічні, біофізичні, біохімічні та імунологічні
дослідження виконані автором разом із співробітниками відділення
стоматології дитячого віку та ортодонтії, лабораторії біохімії відділу
біотехнології Інституту стоматології АМН України*, лабораторії
імунології Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова
АМН України**.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені та
обговорені на I Міжнародній слов?янській конференції молодих
вчених-стоматологів (Одеса, 2002); VIII Міжнародній науково-практичній
конференції «Системы и средства передачи и обработки информации» (Одеса,
2004); XXII Міжнародній науково-практичній конференції «Применение
лазеров в медицине и биологии» (Ялта, 2004); Міжнародній дистанційній
науково-практичній конференції «Біофізичні стандарти та інформаційні
технології в медицині» (Одеса, 2004).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 6 наукових працях, з
яких 3 статті в наукових фахових журналах, затверджених ВАК України, і 3
праці у вигляді тез доповідей наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу,
5 розділів (огляд літератури, 3 розділи власних досліджень, аналіз і
узагальнення отриманих результатів), висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел і викладена на 181 сторінках (з них 63 цілком
зайняті таблицями, малюнками, бібліографією), містить 33 таблиці,
10 малюнків, 268 використаних літературних джерел, серед яких 67
закордонних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведений огляд літератури показав, що поряд з ростом поширеності ЗЩА у
дітей спостерігається зростання супутніх з цією патологією захворювань
тканин пародонту та карієсу зубів, що ускладнює процес лікування і
потребує пошуку нових методів впливу, що корелюють з біологічними
процесами в організмі для підвищення ефективності профілактики
ускладнень при ортодонтичному лікуванні ЗЩА.

При обґрунтуванні мети дослідження була запропонована модель поєднаного
застосування лазерного випромінювання та міліметрових електромагнітних
хвиль низької інтенсивності (НВЧ-терапія). При цьому лазерне та НВЧ
випромінювання діють на різні ділянки клітин (молекули цитоплазми та
мембрани клітин), потенціюють дію один одного, реалізуючи швидку місцеву
та довгострокову загальну адаптацію, що дозволяє скоротити термін
лікування, підвищити рівень адаптаційних і функціональних реакцій.

Матеріали і методи дослідження. Як фактор фотобіологічного впливу було
обрано низькоінтенсивне лазерне випромінювання, яке широко
застосо-вується в медицині та стоматології діє місцево, безпосередньо з
білковими молекулами клітин.

Електромагнітне випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ)
використовувалось як інформаційний фактор впливу, що дозволяє організму
«запам’ятати» досягнутий стан.

В основі сполученого застосування лазерного випромінювання та ЕМВ НВЧ
було наше припущення про взаємне потенціювання дії кожного з зазначених
факторів фізичного впливу (Деньга О.В., Раджаб М., Макаренко О.А.,
Деньга Э.М., 2004). І лазерне випромінювання, і ЕМВ НВЧ діють на різні
ділянки того самого об’єкта ? клітини (Ушенко О.Г., Пішак В.П.,
Архангельський С.В. та ін., 2000; Девятков Н.Д., Голант М.Б., Бецкий
О.В., 1991). Лазерне випромінювання збуджує окремі білкові молекули, які
взаємодіють із мембранами клітин, а ЕМВ НВЧ взаємодіє з плазмолемами і
через них впливає на утворення необхідних білкових підструктур в
клітинах. Таким чином, на наш погляд, відбувається посилення дії кожного
з зазначених фізичних факторів, в результаті чого досягається швидка
нормалізація метаболічних процесів, зниження їх енергетичного рівня, і,
як наслідок, нормалізація всіх функціональних реакцій (рис. 1).

Рис. 1. Схематична модель клітини при автогенераційній адаптації.

В роботі використані епідеміологічні, клінічні, лабораторні (біохімічні,
спектроколориметричні, біофізичні, імунологічні) та статистичні методи
дослідження.

В епідеміологічних дослідженнях, проведених співробітниками відділення
стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН
України з метою вивчення поширеності ЗЩА, тенденцій змін її з віком,
потреби в лікуванні було обстежено 2430 дітей 6-7, 12 і 15 років в
27 районах Одеської області. У кожній віковій групі було по 30 дітей.

В клінічних дослідженнях ефективності сполученої лазеро- і НВЧ-терапії
при ортодонтичному лікуванні з використанням незнімних апаратів брали
участь 60 дітей 12-14 років з аномаліями окремих зубів і звуженням
зубних рядів, що перебували на ортодонтичному лікуванні у відділенні
стоматології дитячого віку та ортодонтії Інституту стоматології АМН
України (28 дітей ? група порівняння, 32 ? основна група). При цьому
було здійснено розширення зубних рядів, вестибулярне й оральне
переміщення зубів, поворот їх навколо вісі.

На підготовчому етапі проводилось видалення зубних відкладень, аплікації
протизапальними та антимікробними засобами, що поєднувалось в основній
групі дітей із застосуванням випромінювання гелій-неонового лазеру
(0,63 мкм, потужність 1 мВт/мм2, АКЛР-01М). Тривалість He-Ne лазерної
терапії на цьому етапі складала 10 днів ? один сеанс в день.
Опромінювались тверді тканини зубів і ясна. Тривалість процедури – 20
хвилин.

На етапі активного ортодонтичного лікування через один місяць після
фіксування апарату в основній групі дітей використовувався інфрачервоний
імпульсний лазер (УГХ-01Л, ? =0,90 ? 0,02 мкм, потужність в імпульсі
4 Вт, частота проходження імпульсів ? 2 кГц) у поєднанні з
амплітудно-модульованим ЕМВ НВЧ низької інтенсивності (0,5 мВт/см2, 40 ?
2 ГГц). Курс лазерної терапії на цьому етапі складав 5 днів (один сеанс
в день, по 10 хвилин кожен сеанс). Випромінювання спрямовувалось через
шкіряний покрив щоки переважно в ділянці коренів зубів, які
переміщували. НВЧ-терапія проводилася протягом наступних п’яти днів по
одному сеансу в день, тривалістю 20 хвилин кожний, або чередувалась з
лазерною терапією. ЕМВ НВЧ направлялося безпосередньо на ясна в ділянці
коренів зубів, які переміщувались. Аналогічна сполучена лазеро- і
НВЧ-терапія проводилася після закінчення процедури активації апарату в
разі потреби.

В ретенційний період використовувався інфрачервоний імпульсний лазер з
частотою проходження імпульсів 100 Гц у сполученні з ЕМВ НВЧ одночасно.

Клінічна оцінка твердих тканин зубів проводилась у початковому стані та
після зняття апарату, стан тканин пародонту і гігієни порожнини рота
визначалися перед фіксацією брекетів (початковий стан), через один
місяць після фіксації апарату і після зняття апарату.

Біохімічними методами в процесі ортодонтичного лікування в рідкій
частині ротової рідини дітей оцінювали вміст білка по Лоурі (1951),
активність еластази (Visser L., Blouf E.R, 1972), лужної та кислої
фосфатаз (Bessey у модифікації Левицького А.П., 1973), вміст
неорганічного фосфору та іонізованого кальцію (Колб В.Г., Камышников
В.С., 1982), активність катепсинів (Anson M.L., 1938), каталази (Королюк
М.А. с соавт., 1988), глутатіонпероксидази (Пахомова В.А. с соавт.,
1982).

Біофізичними методами вивчалися на різних етапах ортодонтичного
лікування стабільність рН ротової рідини (?рН) (Деньга О.В. с соавт.,
1995), зарядовий стан клітин букального епітелію та рівень неспецифічної
резистентності (Деньга О.В. та ін., 1997), функціональна активність
пульпи зубів (Деньга О.В. с соавт., 1995).

Спектроколориметричними методами оцінювалися відносні зміни концентрації
гідроксиапатиту в твердих тканинах зубів (Деньга О.В., 1999),
функціональний стан мікрокапілярного русла слизової оболонки ясен по її
гіперемії під дією жувального навантаження (Данилевський Н.Ф. и др.,
1997), проникність слизової оболонки для барвника і наявність запалення
(Деньга О.В. и др., 1995) на різних етапах ортодонтичного лікування і
проведеної профілактики.

Імунологічними методами у дітей досліджувався неспецифічний та
адаптивний імунітет в процесі ортодонтичного лікування і вплив на нього
сполученої лазеро- і НВЧ-терапії (вміст Т-лімфоцитів ? СD3, СD4, СD8,
імуноглобулінів A, M, G, показники фагоцитозу).

Статистичними методами оброблені всі результати досліджень для
визначення оцінки погрішностей вимірів і вірогідності їх розходжень.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведений в 2001-2003 рр.
стоматологічний моніторинг серед дітей 6-7, 12 і 15 років показав, що
поширеність ЗЩА становить в Одеській області в різних районах від
13,34 % до 76,67 %. Причому максимальна поширеність ЗЩА в 6-7-річному
віці становила 66,67 %, в 12-річному ? 76,67 %, а в 15-річному ?
56,67 %. Це свідчить, на наш погляд, про певну роль в розвитку ЗЩА
нейро-ендокринної та імунної систем, пік перебудови яких приходиться на
пубертатний період (12 років). Зіставлення поширеності ЗЩА з поширеністю
карієсу зубів свідчить про те, що в більшості обстежених районів існує
сполученість цих показників.

Порівняння результатів обстежень різних років свідчить про постійне
зростання у всіх вікових періодах поширеності ЗЩА у дітей.

Отримані дані свідчать, на наш погляд, що певну роль у розвитку та
формуванні ЗЩА у дітей зниженої неспецифічної резистентності і про
необхідність розробки методів корекції захисних реакцій організму, і в
порожнині рота зокрема, як профілактики розвитку ЗЩА, так і ускладнень
на всіх етапах їх ортодонтичного лікування.

В роботі наведена клінічна і клініко-лабораторна оцінка ефективності
комплексної профілактики і корекції функціональних реакцій, як в
організмі дитини, так і в порожнині рота, основою яких було сполучене
застосування лазеро- і НВЧ-терапії на всіх етапах ортодонтичного
лікування.

Проведення на підготовчому етапі в основній групі та групі порівняння
видалення зубних відкладень, використання антимікробних і протизапальних
засобів, а також випромінювання Не-Ne лазера (тільки в основній групі),
дозволило знизити активність запальних процесів у тканинах пародонту
перед початком активного ортодонтичного лікування.

Стан твердих тканин зубів дітей оцінювався на початку дослідження і
після зняття ортодонтичного апарату. При цьому за час носіння апарату в
групі контролю індекс КПВз збільшився із 3,60 ? 0,20 до 5,40 ? 0,30
(р<0,01), в той час як в основній групі, де використовувалась сполучена лазеро- і НВЧ-терапія, цей індекс збільшився з 3,80 ? 0,20 до 4,00 ? 0,0 (р>0,1). Індекс КПВп за період носіння апарата в контрольній групі
збільшився з 4,30 ? 0,25 до 6,30 ? 0,30 (р<0,01), а в основній групі ? з 3,95 ? 0,25 до 4,15 ? 0,25 (р>0,1).

Проведені дослідження показали, що вже через один місяць носіння апарату
середній по групі індекс РМА% збільшувався в обох групах в середньому на
14-20 %. При цьому в контрольній групі цей показник склав 56,18 ?
3,60 %, а в основній ? 52,30 ? 4,50 %. Однак, картина відрізнялась у
двох групах після зняття апарата. У групі контролю цей показник складав
50,20 ? 4,20 %, в той час як в основній групі дітей він складав 15,3 ?
1,3 %.

Показник проби Шилєра-Писарєва через один місяць мав значення у
контрольній групі 2,15 ? 0,2 бали, а після зняття апарату ? 2,25 ?
0,2 бали, в той час як у групі дослідження він зменшився з 2,05 ?
0,2 бали до 1,2 ? 0,15 (р<0,005) після зняття брекетів. Індекс кровотечі за час активного ортодонтичного лікування в контрольній групі змінився з 0,75 ? 0,04 бала до 0,55 ? 0,07 бала, а в основній групі ? з 0,70 ? 0,04 бала до 0,12 ? 0,01 бала (р<0,001). Індекси Гріна-Вермильона (Г-В) за один місяць ортодонтичного лікування трохи збільшувалися в обох групах і вірогідно не відрізнялися. Однак після зняття апарата індекс Г-В у контрольній групі склав 2,15 ? 0,2 бала, в той час як в групі, що одержувала лазеро- і НВЧ-терапію, він був 0,37 ? 0,02 бала (р<0,001). Аналогічні зміни відбулися й з індексом Турескі ? після зняття брекетів в контрольній групі він склав 2,15 ? 0,18 бала, а в основній групі ? 0,57 ? 0,04 бала (р<0,001). Слід зазначити, що ретенційний період у дітей основної групи в середньому був в 2,9 рази менше, ніж в контрольній групі. ’ ? >

|

¬

@

@

d

@

@

@

d8

OJPJQJphVви у тканинах пародонту при переміщенні зубів, нормалізує
процеси резорбції й остеогенезу кісткової тканини, гальмує запальні
процеси, поліпшує гігієнічні показники в порожнині рота.

Біохімічні дослідження ротової рідини свідчать про істотне зростання під
дією сполученої лазеро- і НВЧ-терапії активності антиоксидантних
ферментів ? глутатіонпероксидази і каталази. За один місяць носіння
апарату активність цих ферментів знизилася в групі контролю та основній,
відповідно, до 1,8 ? 0,4 мкмоль/с?мл і 1,7 ? 0,3 мкмоль/с?мл
(глутатіонпероксидаза) і до 46,2 ? 3,5 мкат/л і 50,8 ? 4,2 мкат/л
(каталаза). Під дією сполученої терапії в основній групі активність
глутатіонпероксидази збільшилася до 3,7 ? 0,2 мкмоль/с?мл, а каталази ?
до 81,8 ? 4,6 мкат/л. Це свідчить, в першу чергу, про підвищення при
цьому ефективності адаптаційно-компенсаторних і функціональних реакцій в
організмі. Зменшення одночасно концентрації білка в ротовій рідині,
активності еластази і катепсинів свідчить про істотне зниження рівня
запалення в порожнині рота. В той же час короткочасне зростання в
ротовій рідині під дією комплексної терапії концентрації кальцію (з 2,65
? 0,25 ммоль/л до 3,56 ? 0,13 ммоль/л) і фосфору (з 0,85 ? 0,09 ммоль/л
до 1,51 ? 0,07 ммоль/л), активності лужної і кислої фосфатаз (з 8,4 ?
0,9 нкат/л до 12,6 ? 0,8 нкат/л і з 48,7 ? 5,3 нкат/л до 62,5 ?
4,1 нкат/л відповідно) свідчить про короткочасне посилення процесів
резорбції кісткової тканини, яке необхідне для переміщення зубів і
подальшої гармонізації процесів перебудови у ній. В групі контролю
виявлені метаболічні порушення мають стійкий характер і через 12 місяців
носіння апарату спостерігається стабілізація лише окремих біохімічних
показників ротової рідини.

Результати дослідження стабільності рН (?рН) ротової рідини у дітей
контрольної та основної груп свідчать про те, що під дією сполученої
лазеро- і НВЧ-терапії істотно нормалізувалися функціональні регуляторні
реакції в організмі, що забезпечують гомеостаз у порожнині рота.
Середньоквадратичне значення коливань величини рН в окремих її заборах
на початку та через один місяць носіння ортодонтичного апарату були
досить великі (?рН = 0,23-0,24). Однак вже після першого курсу
сполученої терапії величина ?рН в основній групі знизилася в 1,5 рази, а
після зняття брекетів склала 0,14, що близька до норми, і в 2,5 рази
менше даного показника в контрольній групі (0,33).

При комплексній оцінці зарядового стану КБЕ у дітей крім відсотка
електрофоретично рухливих ядер оцінювалися амплітуди зміщення ядер і
плазмолем та їх відношення, що характеризує рівень
адаптаційно-компенсаторних реакцій в організмі і неспецифічної
резистентності. Отримані результати свідчать про типову стресову реакцію
організму дітей на вплив ортодонтичного апарату, при якій відразу
зростає відсоток рухливих ядер (з 27,1 ? 3,0 % до 48,0 ? 3,0 % у
контролі і з 29,2 ? 3,0 % до 64,0 ? 4,3 % в основній групі),
збільшуються амплітуди зміщення плазмолем (з 1,39 ? 0,15 мкм до 1,8 ?
0,15 мкм у контролі і з 1,42 ? 0,15 мкм до 3,0 ? 0,20 мкм в основній
групі) і ядер (з 1,32 ? 0,15 мкм до 2,8 ? 0,20 мкм у контролі і з 1,34 ?
0,16 мкм до 4,2 ? 0,25 мкм в основній групі). При цьому зменшується
відношення їх амплітуд зміщення через переважаюче зростання заряду ядра
клітини (з 1,05 до 0,64 у контролі і з 1,06 до 0,71 у групі
дослідження). Після курсу лазеро- і НВЧ-терапії спостерігалося зменшення
рухливості ядер (з 64,0 ? 4,8 % до 50,0 ? 4,5 %) і амплітуди їх зміщення
(з 4,2 ? 0,25 мкм до 2,8 ? 0,20 мкм), що свідчить про зменшення їх
негативного заряду. При цьому амплітуда зміщення плазмолем збільшилася з
3,0 ? 0,20 мкм до 3,2 ? 0,25 мкм, що вказує на зростання їх позитивного
заряду. В результаті цих змін відношення амплітуд зросло з 0,71 до 1,14.
Після зняття ортодонтичного апарату у дітей основної групи зарядові
параметри приблизились до фізіологічної норми (рухливість ядер ? 55,0 ?
4,0 %, Апл ? 2,95 ? 0,20 мкм, Ая ? 1,80 ? 0,10 мкм, Апл/Ая = 1,64), в
той час як в контрольній групі ці параметри у більшості дітей були гірші
вихідних і відповідали стану хронічного дистресу (Апл/Ая = 0,95).

Дослідження реакцій пульпи на регламентований кислотний вплив на емаль
зуба (А = z2/z1), що є показником її функціональної захисної активності,
свідчать про те, що в основній групі дітей ця реакція знизилася незначно
за час носіння апарату (з 2,43 до 2,10), у той, час як в групі
порівняння вона знизилась в 3 рази (з 3,0 до 0,91). Варто підкреслити,
що виявлене зниження реактивності пульпи під дією незнімних
ортодонтичних апаратів в групі порівняння спостерігалося і на тих зубах,
на яких безпосередньо брекети не фіксувалися, що свідчить про зниження
карієсрезистентності всіх зубів у порожнині рота.

Порівняльна спектроколориметричнаа оцінка твердих тканин зубів в
основній групі і групі порівняння, яка була проведена після зняття
апарата, свідчить про помітну демінералізацію у дітей групи порівняння
всіх ділянок зубів, включаючи зуби, на яких брекети не фіксувались. У
той же час в основній групі дітей, де використовувалася сполучена
лазеро- і НВЧ-терапія, мінералізація твердих тканин зубів практично не
порушилася. Слід зазначити, що в більшості дітей основної і контрольної
групи вже через один місяць носіння апарату спостерігалося порушення
функціональних реакцій у мікрокапілярному руслі слизової ясен, яке
полягало в зменшенні кровотоку під дією регламентованого жувального
навантаження. В основній групі після проведення сполученої терапії
відновлювалася «позитивна» гіперемія на жувальне навантаження, в той час
як в групі порівняння «негативна» гіперемія зникала лише в ретенційний
період і пізніше. Крім того, в основній групі після проведення
сполученої терапії у більшості дітей збільшилася концентрація
оксигемоглобіну в крові, зник метгемоглобін, зменшилася бар’єрна
проникність слизової.

Результати дослідження неспецифічного та адаптивного імунітету також
свідчать про помітний позитивний вплив сполученої лазеро- і НВЧ-терапії,
на імунний статус дітей і нормалізацію адаптаційних реакцій у процесі
носіння ортодонтичного апарату. При цьому в основній групі після зняття
брекетів вміст у слині лізоциму (18,6 ? 1,1 од.), М-ЦИК (8,3 ? 1,2 од.),
SIgА (80,4 ? 2,7 г/л), у сироватці крові IgА (1,89 ? 0,11 г/л), IgМ
(0,90 ? 0,04 г/л), IgG (13,8 ? 1,20 г/л), кількість лімфоцитів (1,77 ?
0,07)?109, Т-хелперів (0,52 ? 0,02)?109, Т-супресорів (0,28 ? 0,01)?109,
ІРІ (1,87 ? 0,09 від.од.), фагоцитів (3,73 ? 0,22) ?109 наближалися до
нормативних фізіологічних значень.

В цілому отримані результати свідчать про високу ефективність і
доцільність застосування при ортодонтичному лікуванні дітей незнімними
апаратами сполученої лазеро- і НВЧ-терапії, що має адаптаційний характер
дії, стабільно підвищує загальну та місцеву неспецифічну резистентність,
поліпшує функціональні реакції в організмі та у порожнині рота зокрема,
оптимізує процеси перебудови в кістковій тканині при переміщенні зубів,
скорочує ретенційний період.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретично і клінічно обґрунтоване
нове рішення актуальної задачі стоматології дитячого віку ? підвищення
ефективності лікування зубощелепних аномалій у дітей незнімними
ортодонтичними апаратами та профілактика ускладнень за рахунок
використання в комплексі заходів на різних етапах лікування сполученої
лазеро- і НВЧ-терапії.

1. Проведені епідеміологічні дослідження показали, що поширеність ЗЩА у
дітей різних районів Одеської області коливається від 13,34 % до
76,67 %, зростаючи в останні роки. При цьому збільшується сполученість
різних видів ЗЩА.

2. Запропонована патогенетично обґрунтована методика сполученого
застосування лазеро- і НВЧ-терапії на різних етапах лікування ЗЩА за
допомогою брекет-систем, при якій лазерне випромінювання видимого та
інфрачервоного діапазону, яке поглинається білковими молекулами клітин,
потенціює дію електромагнітного випромінювання НВЧ, що взаємодіє з
мембранами клітин і стимулює утворення в них необхідних білкових
підструктур, які дозволяють організму запам’ятати досягнутий стан, та
підвищує ефект фотоактивації молекул лазером, що дозволяє реалізувати
модель ефективної «автогенераційної» адаптації, яка сполучає в собі
елементи «швидкої» локальної та «довгострокової» загальної адаптації.

3. В клінічних дослідженнях показано, що за період активного
ортодонтичного лікування, при якому проводилось розширення зубних рядів,
вестибулярне та оральне переміщення зубів, поворот їх навколо вісі, стан
твердих тканин зубів в основній групі дітей, у яких застосовувалася
сполучена лазеро- і НВЧ-терапія, практично не погіршився (індекс КПВз
змінився з 3,80 ? 0,2 до 4,00 ? 0,30, а індекс КПВп ? з 3,95 ? 0,25 до
4,15 ? 0,25). В групі порівняння ці показники зросли приблизно на 50 %.
Індекси стану тканин пародонту та гігієни порожнини рота (РМА%,
Шилєра-Писарєва, кровотечі, Грін-Вермильону, Турескі) за цей період в
основній групі покращилися в 3-4 рази, в той час як у групі порівняння
ці показники погіршилися.

4. Результати біохімічних досліджень ротової рідини дітей показали, що
під дією сполученої лазеро- і НВЧ-терапії підвищилася ефективність
адаптаційно-компенсаторних і функціональних реакцій (активність
глутатіон-пероксидази збільшилася з 1,7 ? 0,3 мкмоль/с?мл до 3,7 ? 0,2
 мкмоль/с?мл, а каталази з 50,8 ? 4,2 мкат/л до 81,8 ? 4,6 мкат/л). При
цьому істотно знизився рівень запалення в порожнині рота (зменшилася
концентрація білка, активність еластази і катепсинів) і короткочасно
підсилювалися процеси резорбції кісткової тканини, необхідні для
переміщення зубів і подальшої гармонізації процесів перебудови в ній
(зростання концентрації кальцію з 2,65 ? 0,25 ммоль/л до 3,56 ?
0,13 ммоль/л, фосфору ? з 0,85 ? 0,09 ммоль/л до 1,51 ? 0,07 ммоль/л,
активності лужної та кислої фосфатаз). В контрольній групі
спостерігалося погіршення біохімічних параметрів ротової рідини під дією
ортодонтичної апаратури. Дані досліджень стабільності рН ротової рідини
і регуляторних реакцій, які забезпечують гомеостаз в порожнині рота,
показали, що середньоквадратичне коливання величини рН в окремих її
заборах (?рН) в основній групі дітей після зняття брекетів складали
0,14, наближаючись до норми, і були в 2,5 рази менше, ніж в групі
порівняння.

5. Комплексна оцінка зарядового стану клітин букального епітелію
показала типовий стресовий характер реакції організму дітей на вплив
ортодонтичного апарату (зростання відсотку рухливих в електричному полі
ядер клітин у середньому в 2 рази, пов’язаного з виходом з них молекул
РНК і ДНК, збільшення амплітуд зміщення плазмолем із 1,42 ? 0,15 мкм до
3,0 ? 0,20 мкм і ядер з 1,34 ? 0,15 мкм до 4,2 ? 0,25 мкм, зменшення
відношення їх амплітуд з 1,06 до 0,71. Після зняття ортодонтичного
апарату у дітей основної групи зарядові параметри КБЕ наближалися до
фізіологічної норми (рухливість ядер ? 55,0 ? 4,0 %, амплітуда зсуву
плазмолем ? 2,95 ? 0,20 мкм, амплітуда зсуву ядер ? 1,80 ? 0,6 мкм, їх
відношення ? 1,64), у той час як в групі порівняння у більшості дітей
зазначені параметри були гірше вихідних і відповідали стану хронічного
дистресу.

6. Дослідження реакції пульпи на кислотний вплив на емаль зуба

(А = z2/z1) показало, що в основній групі дітей за час носіння
ортодонтичного апарату вона знизилася незначно (з 2,43 до 2,10), у той
час як в групі порівняння вона практично зникла (з 3,0 до 0,91) в тому
числі і на зубах, на яких безпосередньо брекети не фіксувались, що
свідчить, на наш погляд, про зниження загальної карієсрезистентності.
Результати дослідження неспецифічного та адаптивного імунітету також
свідчить про зниження рівня захисних реакцій при ортодонтичному
лікуванні та позитивному впливі на імунний статус дітей сполученої
лазеро- і НВЧ-терапії при цьому.

7. Спектроколориметричні дослідження твердих тканин зубів і слизових
ясен у дітей на різних етапах ортодонтичного лікування свідчать про
помітну демінералізацію емалі, включаючи зуби, на яких брекети не
фіксувались, і про порушення функціональних реакцій у мікрокапілярному
руслі слизових ясен (зменшення кровотоку під дією регламентованого
жувального навантаження). Використання сполученої лазеро- і НВЧ-терапіїи
при цьому дозволило в основній групі дітей уникнути зазначених порушень,
а також збільшити концентрацію оксигемоглобіну в крові, зменшити
бар’єрну проникність слизової.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендувати для профілактики ускладнень при ортодонтичному
лікуванні ЗЩА у дітей за допомогою незнімних ортодонтичних апаратів
використовувати сполучену лазеро- і НВЧ-терапію, враховуючи її високу
ефективність і доступність для практичної охорони здоров’я.

2. При проведенні ортодонтичного лікування ЗЩА за допомогою
брекет-системи у дітей рекомендувати враховувати знижену неспецифічну
резистентність і порушені функціональні реакції, в тому числі в
порожнині рота, і коректувати їх на різних етапах лікування.

3. Для вибору оптимального режиму ортодонтичного лікування і методів
профілактики ускладнень при цьому рекомендувати крім клінічних обстежень
використовувати експрес-методи оцінки функціональних і
адапатційно-компенсаторних реакцій в порожнині рота (реакція капілярів
на регламентоване жувальне навантаження, гомеостаз ротової рідини ? ?рН,
реактивність пульпи зубів, зарядовий стан КБЕ).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Деньга О.В., Раджаб М., Мирчук Б.Н. Профилактика сопутствующих
осложнений при лечении зубочелюстных аномалий у детей несъемными
ортодонтическими аппаратами // Вісник стоматології. ? 2004. ? № 2. ?
С. 63-67. Автору належить обґрунтування моделі сполученої лазеро- та
НВЧ-терапії, обстеження дітей, ортодонтичне лікування та проведення
профілактично-лікувальних дій, аналіз результатів, участь в написанні
статті.

Деньга О.В., Раджаб М., Макаренко О.А., Деньга Э.М. Влияние сочетанной
лазеро- и КВЧ-терапии на биохимические параметры ротовой жидкости у
детей при ортодонтическом лечении // Вісник стоматології. ? 2004. ? № 1.
? С. 2-5. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні
лікувально-профілактичних заходів, статистичній обробці та аналізі
результатів, підготовці статті до друку.

Дєньга О.В., Мірчук Б.М., Раджаб М. Поширеність зубощелепних аномалій і
карієсу зубів у дітей у період раннього змінного прикусу // Український
стоматологічний альманах. ? 2004. ? № 1-2. ? С. 48-51. Участь здобувача
в проведенні епідеміологічних досліджень, аналізі результатів,
підготовці статті до друку.

Деньга Э.М., Деньга О.В., Раджаб М. Информационная лазеро- и КВЧ-терапия
при ортодонтическом лечении у детей // Тез. докл. VIII Междун.
науч.-практ. конф. «Системы и средства передачи и обработки информации».
? Одесса, 2004. ? С. 117-118. Участь здобувача полягає в
клініко-лабораторному обґрунтуванні інформаційної моделі дії сполученої
лазеро- та НВЧ-терапії, в написанні тез.

Деньга О.В., Раджаб М. Коррекция адаптационных реакций с помощью
сочетанной лазеро- и НВЧ-терапии при ортодонтическом лечении
зубо-челюстных аномалий у детей // Тез. Междун. дистанц. науч.-практ.
конф. «Біофізичні стандарти та інформаційні технології в медицині». ?
Одеса: ОДМУ, 2004. ? С. 16-17. Особистий внесок здобувача полягає в
проведенні профілактичних заходів, участі в клініко-лабораторних
дослідженнях та написанні тез.

Деньга О.В., Раджаб М., Деньга Э.М. Сочетанная лазерная терапия при
ортодонтическом лечении у детей // Матер. XXII Междун. науч.-практ.
конф. «Применение лазеров в медицине и биологии». ? Ялта, 2004. ?
С. 27-28. Доля участі полягає в проведенні клінічних досліджень,
обґрунтуванні ефективності сполученої лазерної терапії з міліметровими
електромагнітними хвилями, в написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Махмуд Раджаб. Корекція адаптаційно-компенсаторних реакцій порожнини
рота у дітей при ортодонтичному лікуванні. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22-стоматологія. Інститут стоматології АМН України,
Одеса, 2004.

Дисертація присвячена клініко-лабораторному обґрунтуванню ефективної
профілактики ускладнень при лікуванні зубощелепних аномалій (ЗЩА) у
дітей за допомогою брекетів за рахунок використання в комплексі
лікувальних заходів сполученої лазеро- та НВЧ-терапії. Епідеміологічні
дослідження дозволили зробити висновок, що певну роль в розвитку ЗЩА
мають порушення захисних реакцій організму на ранніх стадіях його
формування і про необхідність їх корекції. Показано, що у дітей 12-14
років стан твердих тканин зубів в основній групі дітей за період
активного ортодонтичного лікування, при якому проводилось розширення
зубних рядів, вестибулярне та оральне переміщення зубів, поворот їх
навколо осі, практично не погіршився (індекс КПВз змінився з 3,80 ? 0,2
до 4,00 ? 0,30, а індекс КПВп ? с 3,95 ? 0,25 до 4,15 ? 0,25). В
контрольній групі ці показники зросли приблизно на 50 %. Індекси стану
тканин пародонту і гігієни порожнини рота (РМА%, Ш-П, кровотечі, Г-В,
Турески) за цей період покращились в 3-4 рази, у той час як в контролі
ці показники погіршились. При цьому нормалізувались біохімічні та
біофізичні показники ротової рідини, пульпи зубів, неспецифічного та
адаптивного імунітету, зарядний стан клітин букального епітелію, оптичні
та спектроколориметричні параметри емалі зубів та слизової оболонки
ясен, функціональні реакції в її мікрокапілярному руслі, що свідчить про
нормалізацію адаптаційно-компенсаторних реакцій в основній групі дітей в
порівнянні з групою контролю, гармонізацію процесу ортодонтичного
лікування.

Ключові слова: ортодонтичне лікування у дітей, профілактика ускладнень,
функціональні та адаптаційно-компенсаторні реакції.

АННОТАЦИЯ

Махмуд Раджаб. Коррекция адаптационно-компенсаторных реакций полости рта
у детей при ортодонтическом лечении. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22-стоматология. Институт стоматологии АМН Украины,
Одесса, 2004.

Диссертация посвящена клинико-лабораторному обоснованию эффективной
профилактики осложнений при лечении зубо-челюстных аномалий (ЗЧА) у
детей с помощью брекетов за счет использования в комплексе лечебных
мероприятий сочетанной лазеро- и КВЧ-терапии. При этом предложена модель
автогенерационной адаптации, в которой лазерное и КВЧ электромагнитные
излучения, действующее на разные участки клеток (белковые молекулы и
плазмолеммы соответственно), усиливают действие друг друга, реализуя
элементы «срочной» и «длительной» адаптации на разных иерархических
уровнях. Проведенные эпидемиологические исследования показали, что в
последние годы увеличивается сочетанность различных видов ЗЧА. Кроме
того, ЗЧА оказались более инерционным по сравнению с кариесом зубов
показателем по отношению к изменяющимся экологическим условиям, но
всегда их распространенность коррелировала с генотоксикантами, т.е. с
высокими показателями загрязнения земли и продуктов питания пестицидами
в период рождения ребенка. Эти результаты позволят сделать вывод о том,
что определяющую роль в развитии ЗЧА играют происходящие на самых ранних
стадиях формирования организма нарушения его защитных реакций и о
необходимости их коррекции. В клинических исследованиях показано, что за
период активного ортодонтического лечения состояние твердых тканей зубов
в основной группе детей, у которых применялась сочетанная лазеро- и
КВЧ-терапия, практически не ухудшилось (индекс КПУз изменился с 3,80 ?
0,2 до 4,00 ? 0,30, а индекс КПУп ? с 3,95 ? 0,25 до 4,15 ? 0,25). В
контрольной группе эти показатели возросли приблизительно на 50 %.
Индексы состояния тканей пародонта и гигиены полости рта (РМА%, Ш-П,
кровоточивости, Г-В, Турески) за этот период в основной группе
улучшились в 3-4 раза, в то время как в контроле эти показатели
ухудшились. Кроме того, ретенционный период в основной группе был на
2-3 месяца короче, чем в группе контроля, а у ряда детей он практически
отсутствовал. Результаты биохимических исследований ротовой жидкости
детей показали, что под действием сочетанной лазеро- и КВЧ-терапии
повысилась эффективность адаптационно-компенсаторных и функциональных
реакций (активность глутатион-пероксидазы увеличилась с 1,7 ?
0,3 мкмоль/с?мл до 3,7 ? 0,2  мкмоль/с?мл, а каталазы с 50,8 ?
4,2 мкат/л до 81,8 ? 4,6 мкат/л). При этом существенно снизился уровень
воспаления в полости рта (уменьшилась концентрация белка, активность
эластазы и катепсинов) и кратковременно усиливались процессы резорбции
костной ткани, необходимые для перемещения зубов и дальнейшей
гармонизации перестроечных процессов в ней (рост концентрации кальция с
2,65 ?0,25 ммоль/л до 3,56 ? 0,13 ммоль/л, фосфора ? с 0,85 ?
0,09 ммоль/л до 1,51 ? 0,07 ммоль/л, активности щелочной и кислой
фосфатаз). В контрольной группе наблюдалось ухудшение биохимических
параметров ротовой жидкости под действием ортодонтической аппаратуры.
Данные исследований стабильности рН ротовой жидкости и, следовательно,
регуляторных реакций, обеспечивающих гомеостаз в полости рта, показали,
что среднеквадратические колебания величины рН в отдельных ее заборах
(?рН) в основной группе детей после снятия брекетов составляли 0,14,
приближаясь к норме, и были в 2,5 раза меньше, чем в группе контроля.
Комплексная оценка зарядового состояния клеток буккального эпителия
показала типичный стрессовый характер реакции организма детей на
воздействие ортодонтического аппарата (рост процента подвижных ядер
клеток в среднем в 2 раза, связанного с выходом из них молекул РНК и
ДНК, увеличение амплитуд смещения плазмолемм с 1,42 ? 0,15 мкм до 3,0 ?
0,20 мкм и ядер с 1,34 ? 0,15 мкм до 4,2 ? 0,25 мкм, уменьшение
отношения их амплитуд с 1,06 до 0,71). После снятия ортодонтического
аппарата у детей основной группы зарядовые параметры КБЭ приближались к
физиологической норме, в то время как в контрольной группе у большинства
детей указанные параметры были хуже исходных и соответствовали состоянию
хронического дистресса. Исследование реакции пульпы на кислотное
воздействие на эмаль зуба показало, что в основной группе детей за время
ношения ортодонтического аппарата она снизилась незначительно (с 2,43 до
2,10), в то время как в контроле она практически исчезла (с 3,0 до 0,91)
в том числе и на зубах, на которых непосредственно брекеты не крепились,
что свидетельствует, на наш взгляд, о снижении общей
кариесрезистентности. Результаты исследования неспецифического и
адаптивного иммунитета также свидетельствует о снижении уровня защитных
реакций при ортодонтическом лечении и положительном влиянии на иммунный
статус детей сочетанной лазеро- и КВЧ-терапии при этом.
Спектроколориметрические исследования твердых тканей зубов и слизистой
десны у детей на разных этапах ортодонтического лечения свидетельствуют
о заметной деминерализации эмали, включая зубы, на которых брекеты не
крепились, и о нарушении функциональных реакций в микрокапиллярном русле
слизистой десны (уменьшение кровотока под действием регламентированной
жевательной нагрузки). Использование сочетанной лазеро- и КВЧ-терапии
при этом позволило в основной группе детей избежать указанных нарушений.

Ключевые слова: ортодонтическое лечение у детей, профилактика
осложнений, функциональные и адаптационно-компенсаторные реакции.

ANNOTATION

Machmud Rajab. Correction of adaptory-compensatory reactions in the
children’s mouth cavities orthodontic treatment. ? Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Sciences in
accordance with speciality 14.01.22- stomatology. Institute of
Stomatology of AMS of Ukraine, Odessa, 2004.

Thesis is dedicated to clinical & laboratory substantiation of effective
preventive measures against complications when treating children’s
malocclusions. Such treatment is effected by way of brackets and thanks
to use medical measures together with laser & EHF therapy. At the same
time an autogeration adaptation model is proposed, that is laser & EHF
electromagnetic emission that effect different cell areas (albuminous
molecules and plasmolemms relatively), as well as urgent adaptation on
different hierarchy levels.

Epidemiological researches let us come to conclusion that a certain role
in malocclusions development plays violation of organisms protective
reactions at the earliest stages of its development which is to be
corrected as soon possible.

It has been demonstrated that 12-14 old children’s teeth hard tissues in
the main group virtually didn’t get worse during their active
orthodontic treatment. There were effected during this treatment
dilatation of teeth, vestibular and oral replacement of teeth, as well
as pivot turn, (indice CFET has changed from 3,80 ? 0,2 up to 4,00 ?
0,30, CFETC indice ? from 3,95 ? 0,25 up to 4,15 ? 0,25).

Control group indices increased as much as 50 %. Indices of parodont
tissues state and mouth cavity hygiene (РМА%, Shiller -Pisareva,
bleeding,Green Vermillion, Tureski) improved as much as 3-4 times. At
the same time control group indices deteriorated. Biochemical &
biophysical indices oral liquid, tooth pulp, non special and adaptive
immunity, charge state of bucal epithelium, optical and
spectrocolometric parameters of tooth enamel and mucous membrane,
functional reactions in its microcapillary channel normalized. This is
evidence of considerable normalization adaptory-compensatory reactions
in the main group of children comparing to control group, harmonization
of orthodontic treatment.

Key word: children orthodontic treatment, preventive measures against
complications, adaptive-compensatory reactions.

PAGE \* Arabic 16

ядро

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

ЕМВ НВЧ

від сусідніх клітин

або зовн.

випромінювання

лазера

плазмолема

+

+

+

Похожие записи