Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вілкова Олена Юріївна

УДК 316.647.8

Конструктивні та деструктивні функції гендерних стереотипів

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі галузевої соціології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор

Лукашевич Микола Павлович,

Інститут підготовки кадрів

Державної служби зайнятості України,

професор кафедри соціології та соціальної роботи,

м. Київ

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор

Пірен Марія Іванівна

Національна академія державного управління

при Президентові України

Професор кафедри політології, м. Київ

кандидат соціологічних наук

Галустян Юлія Марсумовна

Державний інститут проблем сім’ї та молоді,

Вчений секретар – керівник Центру гендерних

досліджень, м. Київ

Провідна установа: Інститут соціології НАН України, м. Київ

Захист відбудеться “28” березня 2005 року о 16 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.001.30 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01017, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 314.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01017, М. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “15” лютого 2005 року.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Ю.О. Тарабукін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасне українське суспільство, обираючи
за стратегією розвитку демократію, так чи інакше, стикається із
питаннями пов’язаними із гармонізацією взаємовідносин статей. Здається,
вже нікого не потрібно переконувати в тому, що жінка та чоловік повинні
мати рівні права та можливості у всіх сферах сучасного суспільства:
економічній, політичній, соціальній та духовній.

Україна прийняла та ратифікувала основні міжнародні закони, декларації
та угоди щодо прав жінок. Але досвід тринадцятирічного існування
держави, свідчить, що задеклароване та реальне становище досить
різняться. Справа полягає навіть не в тому, що затверджені
законодавством норми не виконуються, скоріше за все, причини мають більш
глибинний–культурний характер. Мова йде про наслідки існування в
свідомості ряду гендерних стереотипів, які набули інтеріорізованого
характеру та перетворилися на поведінкові реакції в певних повсякденних
ситуаціях.

Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному
суспільстві, загалом, та їхній вплив на гендерну картину, варто
зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як
однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними
гендерними стереотипами появу і функціонування яких спричинили
економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються.
Відповідно, характер функцій цих гендерних стереотипів не завжди можна
однозначно визначити як конструктивний чи деструктивний, оскільки їхні
вияви можуть бути як позитивними, так і негативними за своїми наслідками
для суспільства в цілому та його членів, зокрема.

Огляд літератури за темою дає підстави стверджувати, що існуючий стан
розробки теми характеру функцій гендерних стереотипів не відповідає
рівню соціальної значущості цього соціального явища. Оскільки, сучасна
гендерна картина, виявляє як конструктивний, так і деструктивний
характер функцій гендерних стереотипів сьогодення, то необхідним стає
пошук стратегій оптимізації цього характеру у відповідності до
адекватного сприйняття нової реальності та потребі у нових способах
розуміння суб’єктів цієї реальності.

Враховуючи соціальні протиріччя, породжені неадекватною оцінкою
характеру функцій гендерних стереотипів, можна зробити висновок про
існування наукової проблеми: в умовах модернізації українського
суспільства, необхідності ефективного управління соціальними процесами,
виявилось, що накопичений досвід та теоретична розробка питання
характеру функцій гендерних стереотипів і його впливу на сучасне
суспільство є недостатніми, а це утруднює розробку теорії ефективного
управління суспільством.

За такої аргументації запропоноване дисертаційне дослідження є соціально
значущим та науково доцільним.

Ступінь наукового опрацювання теми. Гендерна тематика у вітчизняній
соціології є відносно новою, а погляд авторки на гендерні проблеми через
визначення як конструктивних, так і деструктивних функцій гендерних
стереотипів відповідає світовим тенденціям розвитку наукового фемінізму,
як соціально коректної теорії, що має за мету дослідження і фемінних, і
маскулінних проблем.

Саме феміністські дослідження передували сучасним гендерним
дослідженням. Гендерні стереотипи розглянуті представниками
феміністського підходу: по-перше, як причина ієрархії статей у
суспільстві, по-друге, як результат поділу влади за статтю, по-третє, як
явище, не пов’язане з владною структурою, а лише з сексуальністю та
психологічними особливостями жінок.

В межах дослідження гендерної нерівності, в західній соціології
здійснено осягнення соціальної нерівності як відхилення від ідеалу
соціального розвитку, яке узгоджується із напрямом соціології, що
розглядає культурні зміни як такі, що відіграють визначальну роль в
соціальному житті, а культуру як фактор соціальної стратифікації. Аналіз
механізмів і форм гендерної соціальної нерівності, однією з причин якої
є саме гендерні стереотипи, базується на соціологічних теоріях
стратифікації в традиціях, які ведуть свій початок від К. Маркса, М.
Вебера та П. Сорокіна. У розвитку ідей Т. Парсонса у Р. Мертона
соціальна структура являє собою схему розподілу ролей, статусів та їх
послідовності; згідно Р. Дарендорфу, статуси, ранжування та
саморанжування визначають соціальну страту. Д. Рейссман використовує
стратифікаційний аналіз, звертаючись до понять статусної групи,
соціальної дистанції, влади, доступу до цінностей, розвиваючи класичні
ідеї П. Сорокіна.

Соціологічний контекст дослідження мужності і жіночості та їх
співвідношення притаманний роботам К. Маркса та Е. Дюркгейма, Г. Зіммеля
та Т. Парсонса, Ю. Хабермаса та П. Бурд’є, Е. Гіденса та Н. Лукмана, Г.
Гарфінкеля та І. Гофмана.

Характерно, що в межах класичної та посткласичної соціології приблизно
до середини 70-х років ХХ ст. терміни “гендер” та “гендерні відносини”
практично не вживались, а гендерна сфера соціальної реальності
проаналізована в термінах відносин між статями. Але, обговорюючи
відносини між статями, соціологи нерідко виходили за межі професійного
канону, а розуміння статі в кінцевому підсумку зводилось до постулату
про базову біологічну дихотомію між чоловіком та жінкою. Таку позицію
прийнято називати біологічним детермінізмом чи есенціалізмом на позиціях
якого стояла більшість представників класичної соціології.

Визначальним був внесок у розуміння відносин між статями Т. Парсонса.
Його підхід став парадигмальним, отримавши назву статево-рольового.
Згідно нього, жінка виконує експресивну роль в соціальній системі, а
чоловік – інструментальну. В соціології і до теперішнього часу
використовуються поняття чоловічої та жіночої ролі.

Гендерний підхід виникає в соціології в 70-і роки ХХ ст.. Цей підхід
формувався як опозиція дослідженням, що базуються на визначені поняття
стать, як ключового. Гендерний підхід в соціології — це аналіз відносин
влади, організованих на основі культурно-символічного визначення статі.
Гендерний підхід на Заході розроблявся в 70-і роки як когнітивна
практика жіночого руху другої хвилі та як критика соціальної теорії. При
цьому основне русло соціології піддане критиці як відтворене із
рефлексії досвіду публічної сфери, де домінував чоловічий досвід на
протязі всього періоду модернізації.

У вітчизняній соціології тема соціального явища гендерного стереотипу,
його функцій та дії в системі соціальних зв’язків в суспільстві є не
достатньо розробленою та потребує подальшого опрацювання та
конституціонування у окремий напрям досліджень з гендерної тематики.

На початку 90-х років ХХ ст. гендерний підхід починає розвиватися і в
країнах СНД, зокрема в Росії та на Украаїні: розробляється тематика
гендерного аналізу різних аспектів інтелектуальної та соціальної
діяльності (В.Успенская, В.Тимохін, А.Тьомкіна, А. Посадська,
Н.Римашевська, Г.Сілласте, Є.Здравомислова). У більшості робіт і
російських, і українських дослідників розглядаються окремі аспекти
становища жінки у суспільстві, такі як: сучасний стан жіночої зайнятості
та інтеграції жінок в систему ринкових відносин (роботи Л. Ржаніценої,
Г.Сілласте, Т. Мельник, Є.Бузницька); тенденції зміни соціального
статусу жінки в сучасному суспільстві та її участь в політиці
(Г.Сілласте, Є.Здравомислова, Н.Лавріненко, О.Іващенко, В.Зленко,
Є.Бузницька), процеси самоідентифікації в гендерному аспекті та питання
соціокультурного потенціалу жінок проаналізовані в роботах Є.Авраамова,
Н.Захарова, С.Балабанова, Л.Бондаренко, Т.Клименковой,
Є.Ярської-Смирнової, С.Павличко, В.Агеєвоїї, Н.Чухим.

Оскільки характеристики функцій гендерних стереотипів не достатньо
досліджена у вітчизняній соціології тема, то необхідним було звернення
до робіт не лише соціологічних але й соціально-психологічних, які
присвячені аналізу такого психологічного та соціального явища як
стереотип. А саме аналіз робіт В. Агєєва, Л.Бондаренко, Т.Віноградової,
І.Грошева, О.Коврікової, А.Мєрєнкова.

Отже, на початок ХХІ ст. накопичилась значна база теоретичного матеріалу
з гендерної тематики, що дозволяє розробляти нові напрями гендерних
досліджень у відповідності із назрілими соціальними та науковими
потребами.

В той же час, тема даної дисертації ще не представлена в тематиці
досліджень вітчизняної соціології: мало дослідженим залишається
соціальне явище гендерного стереотипу, характер його функцій та вплив на
суспільство, що трансформується.

Теоретико-методологічними засадами дослідження на загальносоціологічному
рівні аналізу суспільства виступає об’єднуюча парадигма в соціології,
яка отримала назву структурно-конструктивістського підходу прибічниками
якого є П.Бурд’є та Е.Гіденс. Об’єднуюча парадигма пропонує варіант
вирішення завдання співвіднесення рівнів та структур дій із полемікою
символічного інтеракціонізму та етнометодології, з одного боку,
структуралізму та функціоналізму, з іншого. Що при визначенні характеру
гендерних стереотипів дозволяє визначати характер вияву гендерного
стереотипу в залежності від конкретно-історичних умов, враховуючи його
вплив як на мікро, так і на макрорівні.

Спробу концептуалізувати гендерні відносини в межах об’єднуючої
парадигми робить Р.Конелл. Організація гендерних відносин розглядається
ним, як процес взаємодії агента та соціальних структур, де структура
складається історично, а способи конструювання гендера різноманітні і
відображають панування різних соціальних інтересів. Аналіз соціальних
практик дозволяє досліджувати яким чином через соціальні взаємодії на
мікрорівні здійснюється конструювання гендерних соціальних відносин.
Аналіз структур дає можливість досліджувати обмеження макрорівня, які є
умовами здійснення практик носіями різних гендерних стереотипів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – створити науково
обґрунтовану модель характеру функцій гендерного стереотипу у його
конструктивному та деструктивному вияві.

Завдання:

1. Окреслити основні соціологічні категорії гендерного підходу та
уточнити теоретичні витоки дослідження гендерного стереотипу.

2. Дослідити сутність соціального явища гендерного стереотипу та
механізми його формування.

3. Визначити характер функцій гендерного стереотипу, критерії визначення
їх конструктивних та деструктивних виявів.

4. Виявити наслідки впливу явища гендерного стереотипу на формування
гендерної політики в Україні.

5. Визначити шляхи оптимізації втілення гендерної політики в сучасному
українському суспільстві на підставі врахування конструктивних та
деструктивних функцій гендерних стереотипів.

Об’єктом дослідження виступають гендерні стереотипи.

Предметом є характеристики функцій гендерних стереотипів.

Основними методами дослідження є системний підхід, критичний і
міждисциплінарний підхід до досліджуваної проблеми, конкретно-історичний
метод, метод аналізу та синтезу, аналіз документів та соціальної
статистики.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

— Уточнено, доповнено, і систематизовано теоретичні витоки
соціологічного дослідження явища гендерного стереотипу. На відміну від
попередніх досліджень, за рахунок визначення витоків вивчення гендерних
стереотипів ще у міфологічному знанні, з’ясований вплив
протосоціологічної думки на подальший розвиток соціології за даною
тематикою. (С.13 – 25).

— Знайшло подальший розвиток визначення соціального механізму виникнення
та функціонування гендерного стереотипу, з використанням аналізу
механізму формування стереотипу соціального. Доведено, що гендерний
стереотип виникає у первісному суспільстві, для відтворення популяції;
зокрема через фізіологічні особливості статей внаслідок чого
визначається сфера чоловічого гендеру (публічна сфера) сфера жіночого
гендеру (приватна). Із ускладненням суспільства відбувається статусна
оцінка видів діяльності, відповідно гендерні ролі набувають різного
статусного забарвлення. (С. 80 – 94).

Отже, гендерний стереотип визначається нами, як соціальне явище, що має
об’єктивну природу виникнення, є нейтральним за своїм характером, а
конкретного змісту набуває в залежності від переважаючих соціальних
норм, цінностей та суспільних запитів і через відповідність чи
невідповідність їм та в залежності від наслідків впливу на носіїв
гендерних стереотипів і може змінювати характер своїх функцій в межах
від конструктивного до деструктивного.

— Систематизовано критерії вияву гендерного стереотипу як
конструктивного чи деструктивного. Доведено, що такими критеріями можуть
бути: роль гендерного стереотипу як стабілізатора чи дестабілізатора
існування людської спільноти та її відтворення; наслідки існування
гендерного стереотипу для передачі суспільного досвіду та гендерної
культури, що може мати як позитивне, так і негативне забарвлення; вплив
гендерного стереотипу на можливість розвитку та саморозвитку
особистості; роль гендерного стереотипу при оціночній ідентифікації
представника іншого гендеру. (С. 106 – 111).

— Вперше визначено характер функцій конкретних гендерних стереотипів
через порівняльний аналіз змісту гендерних стереотипів трьох
історикоформуючих періодів (дореволюційні часи, радянський період та
пострадянський) та характеру їх виявів. Доведено, що конструктивний,
деструктивний чи нейтральний характер регулятивної, стратифікаційної,
соціалізаційної, трансляційної, комунікативної функцій гендерного
стереотипу визначається його відповідністю стратегіям соціальної
політики держави на даний історичний період та характером наслідків
конкретних гендерних стереотипів для суб’єктів гендерної культури
суспільства. (С. 114 – 160).

— Доопрацьовані шляхи оптимізації втілення гендерної політики в
сучасному українському суспільстві. Оптимізацію варто здійснювати через
впровадження гендерно чутливої системи управління, механізм реалізації
якої полягає в наступному: гендерний аналіз; визначення якою саме є
гендерна політика України: гендерно нейтральна політика чи гендерно
перетворювальна; визначення основних понять гендерної політики (гендерна
демократія, гендерна рівність, гендерна дискримінація, гендерна
стратегія, гендерна культура тощо); визначення внутрішньо спрямованих
заходів в сфері економіки з врахуванням положень гендерної політики;
важливим аспектом успішної реалізації державної стратегії гендерного
перетворення є його правове забезпечення; ще одним важливим механізмом,
що сприяє утвердженню стандартів гендерної справедливості на
національному рівні є ратифікація та імплементація документів
міжнародного характеру в національне законодавство; основою реалізації
принципів гендерночутливої політики є освіта як пересічного громадянина
держави, так і державних службовців всіх рівнів. Доцільність цих заходів
доведена в роботі. (С.169 – 204).

Отже, всі завдання дисертаційного дослідження виконано, його мета
досягнута, що свідчить про його завершеність.

Основні положення дисертаційної роботи висвітлено в публікаціях у
фахових виданнях з соціології (5 публікацій).

Практичне значення роботи обумовлено роллю гендерних стереотипів в
суспільстві, включеністю гендерних відносин у трансформаційні процеси
сучасного українського суспільства.

Результати дослідження можуть бути використані в якості теоретичного
підґрунтя при розробці і уточнені концепції егалітарного суспільства,
подальшого розвитку демократичного громадянського суспільства.

Матеріали дисертації можуть сприяти подальшому розвитку гендерного
напряму в українській соціології та виробленню принципів соціальної
політики з подолання гендерних суперечностей існуючих в українському
суспільстві.

Результати дослідження можуть бути використані при розробці навчального
курсу “соціологія гендеру”.

Результати дослідження, зокрема, практичні рекомендації щодо оптимізації
конструктивного та деструктивного характеру гендерних стереотипів
можуть бути використані для вдосконалення управління соціальними
процесами в гендерній сфері суспільства.

Апробація результатів дисертації: 1. Виступ на науковій конференції
студентів та аспірантів факультету соціології та психології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка. Березень 2002 року.
Тема доповіді: “Гендерна реальність сучасного суспільства”.

2.Виступ на науковій конференції з нагоди Днів факультету соціології та
психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
22 квітня 2004 року. Тема доповіді: “Конструктивні та деструктивні
прояви гендерних стереотипів”.

3.Виступ на методологічному семінарі факультету соціології та психології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Січень 2004
р.

Тема доповіді: “Результати дисертації Конструктивні та деструктивні
функції гендерних стереотипів”.

4. Виступ на методологічному семінарі Центру гендерних досліджень
Державного інституту проблем сім’ та молоді. Жовтень 2004 р. Тема
доповіді: “Конструктивні та деструктивні функції гендерних стереотипів”.

Публікації за темою дисертації здійснено у фахових виданнях (5
публікацій).

Структура та обсяг дисертації зумовлені метою і основними завданнями
дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків
та списку використаних джерел (157 джерел). Обсяг дисертації – 219 с.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовані актуальність та ступінь наукової розробленості
проблеми, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження.
Визначено теоретико-методологічні засади, наукову новизну і практичну
значущість отриманих результатів.

Перший розділ – “Теоретичні витоки дослідження гендерних стереотипів”.

Генеза гендерного стереотипу як соціально-історичного явища має
досліджуватись, на думку авторки, починаючи з пошуку витоків зародження
гендерного стереотипу ще у міфологічному знанні про світ та
взаємовідносини статей у ньому. Міфологічному знанню притаманні
декілька основних характеристик, які власне і дозволяють говорити про
те, що стереотипи загалом та гендерні стереотипи зокрема є основною
формою відображення дійсності того періоду часу. Міф – чуттєва уява; міф
— завжди узагальнене відтворення певного роду явищ; він – безпосередній
предметний збіг загальної ідеї та чуттєвого образу.

Міфологія та епос – позанаукові форми відображення дійсності але саме
міфи створюють базис для стереотипу та переносять певне стереотипне
уявлення до нових форм знання, а саме до філософії як первісного
синкретичного знання.

На етапі протосоціології, в межах філософської науки питання про
взаємовідносини статей стають досить поширеними. Гендерні стереотипи
знаходять своє відображення у базових принципах патріархатної
філософської традиції, які були сформульовані представниками афінської
школи – Сократом, Аристотелем, Платоном. Розум в цій філософській
традиції виступає вищою досконалістю у всій світобудові та асоціюється
виключно із чоловічим началом. Тоді як тіло визначається полюсом
недосконалості, хаосу та небуття і асоціюється із жіночою природою. В
поглядах представників античної філософії є деякі відмінності, тому в
першому розділі дисертації здійснено порівняльний аналіз поглядів
виразників декількох філософських течій щодо розуміння статей, а саме
Платона та Аристотеля.

В межах протосоціології виявлено значимість та базисний характер для
розуміння явища гендерного стереотипу, соціальних вчень середньовіччя.
Патріархатна філософська традиція посилюється в цей період часу, її
розвиток здійснено за двома основними історичними етапами: патристикою
та схоластикою. Визначення відмінності у розгляді опозиції “чоловіче –
жіноче”, патристиками та схоластами, спирається на дослідження поглядів
Августина, Амвросія та Фоми Аквінського. Гендерні стереотипи в
філософській традиції середньовіччя постулюються визначенням
патріархатної влади, як абсолютної та необмеженої за своїм характером.

Дослідження розвитку гендерних ідей в епоху Просвітництва, виявило
привнесення деякого поступу в розуміння питання статей, а саме — вперше
в історії соціології відбувається легалізація чуттєвості, яка
визначається як основна характеристика жіночої природи. Цей етап
розвитку філософської науки стає визначальним для зародження гендерної
теорії, оскільки філософами виноситься на обговорення питання
стереотипного мислення, виникає категорія провини через яку пояснюється
жіноча суб’єктивність. Тобто самі філософи визнають, що жіночу
поведінку в суспільстві опосередковують певні соціальні очікування від
неї. Ці ідеї розвиває французький просвітник, філософ, теоретик
мистецтва Ж-Ж.Руссо та засновник німецької класичної філософії І.Кант,
погляди яких, в числі інших, і викладені в першому розділі дисертації.

8

?

?

& \ ’ Ue @

P

R

T

Ae

i

O

O

O

O

O

женого жіночого виховання та позбавлення жінок основних громадянських
прав. Тобто, подібна концептуалізація питання про стан жінок в
суспільстві поклала початок розвитку гендерної тематики в сучасній
соціологічній теорії.

Ідеї протосоціологічної та класичної соціології стають базисними для
розвитку власне гендерних досліджень, які започатковуються як критичний
напрям основних соціологічних теорій, що рефлексують у відповідності до
чоловічого досвіду.

Саме філософія романтизму стає першим науковим осмисленням жіночого
простору, який пізніше буде взятий за основу критичної теорії фемінізму,
що є на сьогодні теоретичним базисом сучасного гендерного підходу.

Розглядаючи сучасні соціологічні концепції, що стали базисними для
розуміння механізмів формування та існування гендерних стереотипів,
авторка спирається на ідеї Г.Зіммеля, П.Бурд’є та Е.Гіденса. Так, Г.
Зіммель, зазначає, що об’єктивна культура реально є чоловічою та не
помічає жіночої, соціолог прагне довести, що адекватний розгляд проблем
суспільства в цілому без звернення до жіночого внеску, буде неможливим.
Він доводив, що без звернення до жіночої культури адекватний розгляд
проблем суспільства в цілому буде не повним. Автор побачив обмеженість
“фемінізму прав” (перший етап феміністського руху – боротьба за
рівноправ’я) та поставив питання: чи виникає із цього руху якісно нова
позиція, чи відбувається збагачення об’єктивного змісту культури?

Також, проаналізовано погляди ще одного соціолога, що приділяє питанням
статей частину свого доробку, а саме Е. Гіденса. Відповідаючи на подібні
питання Е. Гіденс, не прагне продемонструвати яким чином гендерні
нерівності проявляються в різних сферах суспільства. Він зосереджується
на емоційній впорядкованості шляхом якої жінки ініціюють зміни, що мають
всезагальне призначення. Дослідження та роздуми Е. Гіденса стосуються в
першу чергу можливостей “чистого порядку стосунків” та відносин
сексуальної та емоційної рівності, що мають “ефект вибуху” по відношенню
до більш ранніх форм гендерної влади. Сферою радикальної реорганізації
міжособистісних зв’язків стає виникаюча інтимність, яка і знаходиться в
центрі уваги Гіденса. Ця реорганізація гомологічна процесу
демократизації суспільної сфери. Трансформація інтимності здійснює
перетворюючий вплив на сучасні соціальні інститути як цілісність.

П. Бурд’є вказує на те, що підкорення жінки пов’язане із різними
статусами, що приписуються статям в системі економії символічних
обмінів. Чоловіки та жінки наділені символічними функціями, вони
виступають як ознаки відмінності. Чоловік – суб’єкт, жінка – об’єкт.
Вивільнення жінок – довготривала революція саме тому, що передбачає
революцію символічну, тобто таку, що піддає сумніву самі основи
символічного виробництва та сам принцип виробництва та споживання
культурних благ.

На основі означеного теоретичного базису для розуміння процесу та
механізму формування гендерних стереотипів, здійснена інтерпретація та
операціоналізація основних категорій гендерного підходу: гендер,
гендерна ідентичність, гендерна самоідентифікація, гендерні ролі,
гендерні ідеали, гендерна соціалізація, гендерна стратифікація, гендерні
стереотипи. Визначення кожної категорії подається із висновками щодо
доцільності та можливостей використання того чи іншого поняття для
загальносоціологічного аналізу суспільних процесів. Залучення категорій
гендеру до соціологічного аналізу дозволяє адекватно описувати
трансформаційні процеси в сучасному суспільстві, створювати ефективну
управлінську теорію та виробляти практичні рекомендації по подоланню
гендерних суперечностей.

Вказані категорії розглянуті в дисертації як інструмент для визначення
механізмів формування та дії гендерних стереотипів, їх функційних
характеристик, що власне і є завданням другого розділу дисертаційного
дослідження.

У другому розділі дисертації: ”Виникнення та функціонування гендерних
стереотипів в сучасному суспільстві” розкрито механізм формування
гендерного стереотипу як соціокультурного, історично обумовленого явища
та визначено характер функцій конкретних гендерних стереотипів,
притаманних декільком історикоформуючим періодам.

У даному розділі зазначені теоретичні витоки виникнення поняття
“стереотип”, яке було введено в науковий обіг в 20-ті роки ХХ ст.
У.Ліппманом для характеристики особливостей масової свідомості.

Задля розуміння механізмів прояву і функціонування гендерних стереотипів
було досліджено соціально-психологічні механізми формування соціального
стереотипу. Аналізу піддані роботи В.Агєєва, Т.Віноградової,
О.Коврікової, А.Мєрєнкова, статті з підручників по соціальній психології
та психологічних словників. Проведений аналіз свідчить, що стереотип
прийнято визначати як шаблон, схему на основі якої індивід здійснює
певну діяльність. Ці схеми визначають спрямованість та зміст не лише
свідомості але й поведінки індивідів. В результаті досягається висока
стійкість у сприйнятті, осягненні реальності та здійсненні практичних
дій, що дозволяє людині швидко реагувати на оточуючу дійсність. Водночас
стереотип справляє ефект гальмування процесу вироблення власних поглядів
та відповідного креативного мислення.

Таке розуміння соціально-психологічного контексту стереотипу, на думку
авторки, дозволяє ставити питання про те, яким чином, під впливом яких
факторів формуються та відтворюються гендерні стереотипи. Даючи
відповіді на це питання авторка визначає, що гендерний стереотип є
явищем культурного порядку та формується під впливом історичних умов.
Механізм формування гендерних стереотипів розкривається через історичний
аналіз становлення суспільства та визначення чинників які були вихідними
для розгляду чоловіка та жінки у певній опозиції один до одного.

Результатом такого аналізу стає висновок про те, що гендерний стереотип,
протиставляючий чоловіка та жінку, сформований ще у первісних
суспільствах як природно необхідна умова виживання, яка обмежувала
діяльність жінки фізіологічно означеною функцією дітонародження. Така
ситуація була досить тривалою у часі і поступово перетворювалась на
культурну норму – жінка не могла зайняти високої статусної позиції,
оскільки її пересування було обмежено строго визначеною територією, що
поступово сформувало уявлення як у жінки, так і у чоловіка, що їх світи
є різними. А ставлення до іншого невідомого світу мало бути обережним.

На основі екскурсу в історію формування гендерних стереотипів, в другому
підрозділі: визначено низку соціальних функцій притаманних гендерному
стереотипу. Розкрито особливості прояву функцій соціального стереотипу в
гендерних стереотипах. Задля визначення характеру функцій гендерного
стереотипу, проведений аналіз гендерних стереотипів, притаманних трьом
історичним періодам (дореволюційний, радянський та пострадянський). На
основі проведеного аналізу авторкою визначено характер функцій
стереотипів, що були домінуючими для кожного з вказаних періодів.

Узагальнення результатів аналізу призводить до висновку, що гендерний
стереотип є явищем культурного порядку та формується під впливом
історичних умов. Гендерний стереотип має соціальну природу, є продуктом
соціально-культурних норм та очікувань. Такі характеристики змінюються з
часом та залежно від країни її культурного, економічного, політичного,
ідеологічного середовища. Гендерні стереотипи засвоюються в процесі
соціалізації, через систему розподілу матеріальних цінностей та влади,
моральні норми та приписи, що існують в суспільстві на конкретному
історичному проміжку.

Гендерний стереотип, як стверджується в дисертації, виконує ряд функцій,
що корелюють з функціями соціального стереотипу загалом, але мають
змістовні відмінності.

Дослідження гендерного стереотипу як складного соціального явища,
дозволяє стверджувати, що воно виконує наступні функції: підтримка
ідентифікації особистості та групи – регулятивна функція; передача
досвіду щодо взаємодії представників різних гендерів від покоління до
покоління – трансляційна функція; засвоєння та збереження знань,
досвіду, норм, цінностей щодо представників власного та іншого гендеру,
включення індивіда до системи соціальних зв’язків і відносин, які так
чи інакше детермінуються прийнятим у суспільстві гендерним розподілом –
соціалізаційна функція. Гендерний стереотип сприяє утворенню ієрархічної
структури суспільних відносин, тобто виконує стратифікуючу функцію.
Гендерний стереотип регулює процес передачі та обміну інформацією між
представниками різних гендерів та соціальною системою загалом –
комунікативна функція. Гендерні стереотипи, як основа гендерної
ідентифікації та самоідентифікації, спонукають індивіда до гендерного
самовиховання та саморегуляції.

Дисертантка обґрунтовує висновок, що гендерні стереотипи засвоюються та
конструюються через систему соціалізації, розподілу праці й культурні
норми, вони детермінують гендерні ролі та ідеали, що існують у
суспільстві, а характер їх функційних характеристик набуває забарвлення
в залежності від того чи реалізується та чи інша функція гендерного
стереотипу в умовах конкретного суспільства із притаманними йому
ознаками та запитами.

Такий висновок став результатом, авторського визначення характеру кожної
функції гендерних стереотипів, в залежності від його
конкретно-історичного змісту, умов функціонування і наслідків
відтворення.

Робиться висновок, що визначаючи характер функцій гендерних стереотипів
сучасності, як конструктивний чи деструктивний, варто аналізувати не
лише вплив гендерних стереотипів на соціальне життя сьогодення, а ще й
враховувати характер стереотипів, що існували на протязі існування
людського соціуму, оскільки стереотипні уявлення є стійкими та
поліфункціональними утвореннями, що не зникають та не виникають
водночас.

Визначивши характер тієї чи іншої функції гендерного стереотипу в певний
історичний проміжок, з урахуванням економічних, політичних, соціальних,
культурних умов, характерних для кожного періоду авторка доводить, що
гендерний стереотип, як соціальне явище, що діє в суспільстві через
певні функції є нейтральним за своїм характером. Конкретного
забарвлення функціональні характеристики гендерного стереотипу набувають
в залежності від багатьох умов, зокрема: політичного устрою, рівня
економічного розвитку, виваженості та рівня розробленості механізмів
впровадження гендерної політики, наслідків впливу гендерних стереотипів
на жіночу та чоловічу суб’єктивність, самореалізацію та самоактивацію,
оскільки всі ці ознаки притаманні гендерному стереотипу як соціальному
явищу, що формується в певному соціумі та впливає на його ефективне
функціонування та розвиток.

В дисертації стверджується, що лише шляхом оптимізації конструктивного
та деструктивного характеру функцій гендерного стереотипу, він може
набути рис, конструктивного явища для даного суспільства, або
нейтрального, що не гальмує суспільний поступ. Здійснений авторкою
попередній аналіз свідчить, що в сучасному соціумі існують тенденції з
такої оптимізації, але процес цей ще триває та навряд чи буде
швидкоплинним.

Третій розділ дисертації — “Шляхи оптимізації втілення гендерної
політики в сучасному українському суспільстві на підставі врахування
конструктивних та деструктивних функцій гендерних стереотипів”.

У даному розділі зазначено, що в умовах трансформації українського
суспільства, яка зачіпає всі підсистеми соціуму, гендерні стереотипи
подекуди створюють перешкоди для подальшого прогресу суспільства. Тому
визначивши характер функцій сучасних гендерних стереотипів, в даному
розділі дисертаційного дослідження уточнюється ряд гендерних стереотипів
притаманних сучасному українському суспільству. Пропонуються
рекомендації по оптимізації втілення гендерної політики з урахуванням
конструктивних та деструктивних функцій гендерних стереотипів. Розробка
рекомендацій здійснюється на основі аналізу досягнень сучасної гендерної
методології.

У розділі здійснено аналіз сучасної гендерної політики України та
запропоновані механізми забезпечення гендерно чутливої системи
управління.

Обґрунтуванню ідей щодо врахування конструктивного та деструктивного
характеру функцій гендерних стереотипів при розробці державної
гендерної політики, сприяє авторське визначення наступних понять:
“гендерна демократія”, “гендерна рівність”, “гендерна дискримінація”,
“гендерна стратегія”, “гендерна культура” тощо. Подібні заходи дозволять
уникнути суперечностей, які притаманні сучасним документам з гендерних
питань та змінити декларативний характер існуючих норм гендерної
політики.

Вищезазначені кроки зроблено задля аргументації доцільності, соціальної
значущості погляду на суспільство та оптимізації суспільних відносин
крізь призму гендерних зв’язків та відносин.

При розробці рекомендацій використовувались ідеї Р.Інглхарт (аналіз
процесу зміни цінностей в сучасному суспільстві), Б.Рассела (аналіз
категорії влади для розуміння гендерної нерівності), Р.Коннела
(структурно-конструктивістський підхід для аналізу гендерних відносин) —
авторів сучасної гендерної теорії, які пропонують теоретичні засади
розв’язання гендерної проблематики.

Висновки

Мета дисертаційного дослідження полягала у створенні науково
обґрунтованої моделі характеру функцій гендерного стереотипу у його
конструктивному та деструктивному вияві.

Відповідно, основним результатом дисертаційного дослідження є розробка
теоретичних засад та їх практичне застосування для визначення характеру
функцій гендерного стереотипу.

Аналіз гендерного стереотипу здійснюється в руслі гендерної соціології,
яка є галузевою соціологічною теорією, що вивчає процеси розвитку та
соціальної взаємодії чоловічої та жіночої спільнот, аналізує еволюцію їх
соціальних статусів та відносин із врахуванням культурних традицій та
стереотипів, а також розглядає вплив біопсихічних особливостей статі на
поведінку та свідомість чоловічої та жіночої особистостей.

В дисертації здійснено аналіз основних теоретичних витоків дослідження
гендерних стереотипів. Генеза гендерного стереотипу як
соціально-історичного явища має досліджуватись, як довела авторка,
починаючи з пошуку витоків зародження гендерного стереотипу ще у
міфологічному знанні про світ та взаємовідносини статей у ньому.

У дисертаційному досліджені розкритий механізм формування гендерного
стереотипу як соціокультурного, історично обумовленого явища. Задля
визначення характеру функцій гендерного стереотипу проведений аналіз
гендерних стереотипів, притаманних трьом історичним періодам
(дореволюційний, радянський та пострадянський). На основі проведеного
аналізу авторкою визначено характер функцій стереотипів, що були
домінуючими для кожного з вказаних періодів.

Гендерний стереотип, як стверджується в дисертації, виконує ряд функцій,
що корелюють з функціями соціального стереотипу загалом, але мають
змістовні відмінності.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлюється тим, що
результати дослідження розширюють наукові уявлення про явище гендерного
стереотипу, що може сприяти поглибленому соціологічному вивченню
механізмів оптимізації конструктивного та деструктивного виявів
гендерних стереотипів.

Дисертантка обґрунтовує висновок, що гендерні стереотипи засвоюються та
конструюються через систему соціалізації, розподілу праці й культурні
норми. Вони детермінують гендерні ролі та ідеали, що існують у
суспільстві, а характер їх функційних характеристик набуває забарвлення
в залежності від того чи реалізується та чи інша функція гендерного
стереотипу в умовах конкретного суспільства із притаманними йому
ознаками та запитами.

Такий висновок став результатом, авторського визначення характеру кожної
функції гендерних стереотипів, в залежності від його
конкретно-історичного змісту, умов функціонування і наслідків
відтворення.

Інноваційним є висновок, про те, що визначаючи характер функцій
гендерних стереотипів сучасності, як конструктивний чи деструктивний,
варто аналізувати не лише вплив гендерних стереотипів на соціальне життя
сьогодення, а ще й враховувати характер стереотипів, що функціонували на
протязі існування людського соціуму, оскільки стереотипні уявлення є
стійкими та поліфункціональними утвореннями, що не зникають та не
виникають водночас.

Визначивши характер тієї чи іншої функції гендерного стереотипу в певний
історичний проміжок, з урахуванням економічних, політичних, соціальних,
культурних умов, характерних для кожного періоду, авторка доводить, що
гендерний стереотип, як соціальне явище, яке діє в суспільстві через
певні функції є нейтральним за своїм характером. Конкретного
забарвлення функціональні характеристики гендерного стереотипу набувають
в залежності від багатьох умов, зокрема: політичного устрою, рівня
економічного розвитку, виваженості та ефективності механізмів
впровадження гендерної політики, наслідків впливу гендерних стереотипів
на жіночу та чоловічу суб’єктивність, самореалізацію та самоактивацію.
Всі ці ознаки притаманні гендерному стереотипу як соціальному явищу, що
формується в певному соціумі та впливає на його ефективне функціонування
та розвиток.

Здійснений авторкою попередній аналіз свідчить, що в сучасному
українському соціумі існують тенденції оптимізації конструктивного та
деструктивного характеру функцій гендерного стереотипу, хоча через
складність та стійкість гендерних стереотипів цей процес ще вимагає
додаткових дій при реалізації державної гендерної політики. Зміст
запропонованих заходів розкритий в роботі.

Таким чином, результати теоретичного дослідження можуть бути використані
при розробці практичних рекомендацій по вдосконаленню управління
соціальними трансформаційними процесами в суспільстві.

Список авторських публікацій за темою дисертації

Основний зміст дисертаційного дослідження викладено в 5-ти публікаціях у
фахових виданнях:

1.Вілкова О.Ю. Гендерна реальність сучасного суспільства // Вісник
Київського університету імені Тараса Шевченка Соціологія. Психологія.
Педагогіка. К.: Видавничий центр Київський університет, 2002. Випуск 13.
С. 5-8.

2. Вілкова О.Ю.Соціологія гендеру: еволюція та категоріальний апарат //
Нова Парадигма Альманах наукових праць. Філософія. Соціологія.
Політологія. Запоріжжя: “Нова парадигма”, 2002. Випуск 28. С.164-170.

3. Вілкова О.Ю. Процес формування та наслідки відтворення гендерних
стереотипів// Нова Парадигма Альманах наукових праць. Філософія.
Соціологія. Політологія. Запоріжжя: “Нова парадигма”, 2003. Випуск 33.
С. 185-190.

4. Вілкова О.Ю. Соціальний простір сучасного суспільства в контексті
гендерного підходу // Нова Парадигма Альманах наукових праць. Філософія.
Соціологія. Політологія. Київ-Запоріжжя, 2004.:Видавництво НПУ імені
М.П. Драгоманова. Випуск 35. С. 210-220.

5.Вілкова О.Ю. Конструктивні та деструктивні вияви гендерних
стереотипів // Український соціум 2004. — № 3 (5). К.: Державний
інститут проблем сім’ї та молоді. С. 24-29.

Анотація

Вілкова О.Ю. Конструктивні та деструктивні функції гендерних
стереотипів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за
спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2005.

Дисертаційне дослідження містить концептуалізацію досліджень соціального
явища гендерного стереотипу. Визначені сутність та механізм виникнення
та функціонування гендерного стереотипу. Здійснений аналіз та визначено
характер функцій гендерних стереотипів в різні історичні періоди. Подана
теоретична модель та практичні рекомендації щодо оптимізації
конструктивного та деструктивного характеру функцій гендерних
стереотипів в сучасному українському суспільстві через рекомендації щодо
перетворень в гендерній політиці держави.

Ключові слова: гендерний підхід, гендер, гендерний стереотип, гендерна
картина, функції гендерних стереотипів, конструктивний характер
функційних характеристик гендерного стереотипу, деструктивний характер
функційних характеристик гендерного стереотипу.

Вилкова Е.Ю. Конструктивные и деструктивные функции гендерных
стереотипов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук
по специальности 22.00.04. – специальные и отраслевые социологии. –
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2005.

Диссертационное исследование содержит концептуализацию исследований
социального явления гендерного стереотипа. В диссертации представлено
исследование гендерного стереотипа начиная с мифологического периода
социологической науки, протосоциологии, периода классической и
современной социологии.

В диссертации, осуществлен анализ возникновения явления социального
стереотипа и на основе результатов этого анализа определен механизм
возникновения и функционирования стереотипа гендерного как исторически
обусловленного, социокультурного явления.

В работе, на основании экскурса в историю формирования гендерных
стереотипов, определен ряд социальных функций характерных для гендерного
стереотипа. Для определения характера функций гендерного стереотипа,
проведен анализ гендерных стереотипов, функционировавших в разные
исторические периоды (дореволюционный, советский и постсоветский). На
основании проведенного анализа автором определен характер функций
стереотипов, которые были доминирующими в указанные периоды.

В диссертационном исследовании предложены возможные пути
оптимизации взаимодействия конструктивного и деструктивного проявления
гендерных стереотипов в современном украинском обществе. Определены
современные тенденции развития гендерно восприимчивой политики.

Ключевые слова: гендерный подход, гендер, гендерный стереотип, гендерная
картина, функции гендерных стереотипов, конструктивный характер
функциональных характеристик гендерного стереотипа, деструктивный
характер функциональных характеристик гендерного стереотипа.

Vilkova O.Y. Constructive and Distractive functions of gender
stereotypes.

The thesis for a scientific degree of the Candidate of Sociological
Sciences. – 22.00.04. – Special and branch sociologies. Taras Shevchenko
Kyiv University, Kyiv, 2004.

The thesis aims at conceptualizing history of research social
phenomena – gender stereotype. The thesis passes analysis and definite
natural of gender stereotypes functions. The thesis support a
theoretical model and practical recommendations for optimizing
constructive and distractive nature of gender stereotypes function in
modern Ukrainian society.

Key words: gender method of approach, gender, gender stereotype, gender
reality, constructive natural of gender stereotypes function,
distractive nature of gender stereotypes function.

Похожие записи