.

Конструктивне вирішення проблеми протезування при непереносимості пластмаси (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2023
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

АБУ САХЮН ІЯД МУХАММЕД СУЛЕЙМАН

УДК 616.314-089.29-06-084

Конструктивне вирішення проблеми протезування при непереносимості
пластмаси

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України, м.Полтава (ректор – доктор медичних наук, професор Ждан В.М.).

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, професор Рубаненко В’ячеслав Васильович,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава,
завідувач кафедри ортопедичної стоматології та імплантології.

Офіційні опоненти:

-доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Українська
медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава, завідувач
кафедри післядипломної освіти лікарів – стоматологів ортопедів;

-доктор медичних наук, професор Сисоєв Микола Петрович, Кримський
державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України,
м.Сімферополь, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної
освіти.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупіка МОЗ
України, кафедра ортопедичної стоматології.

Захист відбудеться “4” липня 2005 р. о1230 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.44.601.01 при Українській медичній
стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

Автореферат розісланий “3” червня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дефекти зубних рядів середньої і великої довжини, а
також повна відсутність зубів, заміщення яких вимагає виготовлення
знімних пластинкових протезів, зустрічаються досить часто і за даними
різних авторів досягає 40% – 80% від кількості осіб, що звертаються за
ортопедичною допомогою (Беліков О.Б., 1993 , Лабунець В.А., 2000). Ця
кількість коливається в невеликих відсотках у різних регіонах України,
але залишається високою і переважає в старших вікових групах (Кіндій
Д.Д., 1999).

У загальній структурі населення, що потребує знімного протезування,
майже 42% складають особи з повною відсутністю природних зубів
(Писаренко О.А., 2001).

Якщо до цього додати той факт, що ефективне користування виготовленими
протезами рідко перевищує п’ятирічний термін і вимагає їхньої переробки,
число потребуючих значно зростає. Цю групу осіб у відомій кількості
збільшують і ті, у яких по тим або іншим причинам приходиться видаляти
природні або, особливо, природні опорні зуби (Варес Э.Я., Нагурний В.А.,
1992).

В даний час основним конструктивним матеріалом для базисів знімних
протезів залишаються пластмаси акрилового ряду. За даними Чулака Л.Д.
(1997) з них виготовляють до 98% знімних конструкцій.

Акрилові пластмаси, поряд з високою технологічністю, еластичністю,
стабільністю геометричної форми, визначеною індиферентністю до
біологічних середовищ, мають і багато недоліків. Серед останніх особливе
місце займають недостатня механічна міцність і наявність вільного
мономера, що виділяється в порожнину рота в процесі користування
протезами (Жадько С.І., 1996; Рожко П.Д., 1999). Якщо для збільшення
механічної міцності базисів запропоновано досить багато методів,
починаючи від способу полімеризації і посилюючих покрить, до армування
базису, то рекомендації зменшення токсично-хімічних і алергологічних
впливів акрилових пластмас нечисленні і суперечливі (Павленко А.В.,
Сисоєв Н.П. 1989; Сисоєв Н.П., Ланіна С.Я., 1990). Саме тому
біосумісництво матеріалів для протезування залишається визначальним
фактором у клінічній практиці.

Основними напрямками в зниженні токсичності залишаються принципи
зниження концентрації домішок і підвищення інертності матеріалу в
процесі полімеризації, екстракції токсичних з’єднань з готового
полімеру. Однак, на сьогодні ці вишукування економічно невигідні або
малоефективні.

У зв’язку з вищенаведеним перспективними варто визнати спроби створення
нових матеріалів або нових конструкцій протезів, здатних звести до
мінімуму вплив інгредієнтів акрилового базису або конструкцій, що
виключають використання акрилових включень.

Таким чином, питання конструктивного вирішення проблеми, зазначеної в
літературі як “непереносимість акрилових пластмас”, мають потребу в
подальших дослідженнях, що ставить проблему в ряд актуальних.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної науково – дослідної роботи кафедр
стоматологічного профілю Української медичної стоматологічної академії
“Механізм ушкодження зубощелепної системи, резистентність організму і
обгрунтування засобів профілактики і реабілітації основних
стоматологічних захворювань” номер Державної реєстрації 0197V018550.
Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту наукових досліджень.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було підвищення якості
ортопедичного лікування шляхом розробки і клінічної апробації
конструкцій знімних зубних протезів без акрилових пластмасових включень.

Задачі дослідження:

Вивчити потребу населення Полтавського регіону у виготовленні знімних
конструкцій протезів.

Систематизувати скарги і данні анамнезу, що стосуються алергологічного і
психоемоційного статусу хворих із синдромом непереносимості акрилових
пластмас.

Розробити конструкцію знімного протеза без акрилових включень, вточнити
послідовність і зміст клініко-лабораторних етапів їхнього виготовлення.

Перевірити функціональну ефективність запропонованої конструкції
знімного протеза.

Об’єкт дослідження – алергологічний і психоемоційний статус хворих з
синдромом непереносимості акрилових пластмас.

Предмет дослідження – функціональна ефективність конструкцій
знімних протезів без акрилових включень.

Методи дослідження. У роботі використаний статистичний аналіз
звертання населення м. Полтави і Полтавської області з приводу
виготовлення знімних конструкцій протезів, а також клінічні, лабораторні
і функціональні методи дослідження.

Наукова новизна роботи складається в розробці і
клініко-функціональній оцінці конструкції знімного протезу без
пластмасових включень, визначення послідовності і дотримання
клініко-лабораторних етапів його виготовлення. Запропонована гіпотетична
схема обстеження хворих, що дозволяє визначити “групу ризику” серед
потребуючих у протезуванні і сформувати показання до застосування
розробленої конструкції. Вперше оцінена функціональна ефективність
запропонованої конструкції за допомогою электроміографії.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці
гіпотетичної схеми для виявлення синдрому “непереносимості акрилових
пластмас” з метою визначення “групи ризику” і профілактики можливих
ускладнень у процесі користування знімними конструкціями протезів.

Запропонована конструкція знімного протеза без пластмасових включень,
описані клінічні і лабораторні етапи виготовлення таких конструкцій,
вивчена функціональна ефективність їхнього застосування і окремі
результати протезування.

Запропонована методика впроваджена в роботу ортопедичних відділень
обласних стоматологічних поліклінік м. Харкова і м. Полтави, вона
використовується в навчальному процесі на кафедрі ортопедичної
стоматології Харківського державного медичного університету і на
кафедрі післядипломної освіти лікарів – стоматологів ортопедів
Української медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконаний
патентно-інформаційний пошук, вивчена вітчизняна і закордонна література
по темі дисертації, проведені клінічні, лабораторні і функціональні
дослідження та ортопедичне лікування всіх пацієнтів.

Також самостійно зроблені всі статистичні розрахунки, написані всі
розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені
і обговорені на обласній науково – практичній конференції “Розвиток і
становлення стоматології в Україні” (м.Полтава, 2002); обласній
науково-практичній конференції “Питання організації стоматологічної
ортопедичної допомоги в сучасних умовах” (м.Полтава, 2003);
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології
лікування та профілактики ортопедичних і ортодонтичних хворих”
(м.Вінниця, 2003); на Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Сучасні принципи діагностики і лікування в стоматології та
щелепно-лицевій хірургії” (м.Харків, 2003), а також на засіданні
апробаційної ради №2 “Стоматологія” в Українській медичній
стоматологічній академії (м.Полтава, 2005).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 наукових робіт, з
яких 4 самостійні у виданнях, ліцензованих ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Робота викладена на 150 сторінках і
складається з введення, огляду літератури, описання матеріалів та
методів дослідження, двох глав власних досліджень, аналізу і
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій
і списку використаних джерел літератури. Бібліографія включає 204
першоджерела, з яких 53 закордонних.

Робота ілюстрована 17 таблицями, 15 схематичними малюнками, 6 витягами
з історій хвороби.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Біологічна толерантність знімних
пластинкових конструкцій тісно пов’язана з особливостями діагностичного
процесу, вибором матеріалу для протезів і технологією їхнього
виготовлення.

Для рішення поставлених завдань виникла необхідність вибору комплексу
адекватних методів дослідження і кількості спостережень у контрольних і
клінічних групах. У загальному виді матеріальне і методичне забезпечення
намічених завдань може бути представлене слідуючим чином у таблиці 1.

Таблиця 1

Матеріальне і методичне забезпечення завдань дослідження

Завдання дослідження Використані методики Кількість спостережень

1 2 3

1. Вивчити потребу населення Полтавського регіону у виготовленні знімних
конструкцій протезів Статистичний аналіз звітної документації
ортопедичних кабінетів

м. Полтави і області Звітна документація (форма 039-4/00 по м. Полтаві і
області (всього 45 підрозділів) за 1994-2002 роки

2. Систематизувати скарги і дані анамнезу, які стосуються
алергологічного і психоемоційного статусу хворих із синдромом
“непереносимості акрилових пластмас” Системний аналіз карт обстеження
осіб з частковою і повною відсутністю зубів. Клінічні обстеження,
лабораторні (нашкірна і мукозна проби) (Максименко П.Т., Коздоба А.А.,
1977; Максименко П.Т., 2001; Николішин А.К., Ніколишина Є.В., 2002).
Психологічне тестування (Рубаненко В.В., Лугова Л.О., 2001) Карти
обстеження 78 пацієнтів, що потребують у знімному протезуванні.
Результати аплікаційних проб – 35 чоловік. Результати психологічного
тестування – 78 чоловік

Продовження табл. 1

1 2 3

3. Розробити конструкцію знімного протезу без акрилових включень,
визначити послідовність клініко-лабораторних етапів їхнього
виготовлення

Клінічна і технологічна оцінка етапів виготовлення протезів 7 чоловік
пацієнтів ІІІ клінічної групи

4.Перевірити функціональну ефективність запропонованої конструкції
знімного протезу

Методика комп’ютерної электроміографії (Дворнік В.Н., Баля Г.М., Абу
Сахюн Іяд М.С., 2003) 15 чоловік контрольної групи;

7 чоловік із традиційними знімними протезами до і після протезування (І
група);

7 чоловік із протезами з безбарвної пластмаси і з протезами з м’якою
прокладкою до і після протезування (ІІ група);

7 чоловік з розробленою конструкцією знімного протезу до і після
протезування (ІІІ група)

У масовому протезуванні частота використання тих або інших конструкцій
має велике значення. Кількісне прогнозування, закріплене об’єктивними
критеріями, дозволяє раціонально спланувати комплекс заходів, щодо
надання стоматологічної допомоги. Тому, з метою визначення потреби
населення в знімному пластинковому протезуванні населення Полтавського
регіону, нами вивчена документація спеціалізованих лікувальних установ
області (форма 039-4/0, „щоденник обліку роботи лікаря
стоматолога-ортопеда“, держстандарт, затверджений наказом Міністерства
охорони здоров’я України від 27.12.1999 р. під № 32).

З приведених у формі показників у розробку включені зведення про
кількість первинних хворих в ортопедичних відділеннях 45 підрозділів
стоматологічної служби, і потреба у виготовленні знімних пластинкових
протезів населення сільських і міських поселень (табл. 2).

Таблиця 2

Показники звертання і потреба населення

Полтавської області в знімному протезуванні

Роки Кількість осіб, що звернулися в ортопедичні відділення області
Виготовлено повних і часткових протезів, разом

міські жителі сільські жителі всього кількість відсоток

1994 274297 8589 282886 25783 9,1

1995 248449 7645 256090 24738 9,7

1996 194397 6125 200522 19078 9,5

1997 150835 2597 153432 13353 8,7

1998 155459 2844 158303 14844 9,4

1999 164162 2572 166734 16453 9,9

2000 150340 2262 152602 12880 8,4

2001 183568 2892 186460 13972 7,5

2002 153258 2279 155537 15124 10,2

Всього: 1674765 37805 1712570 156225 10,96

Порівнюючи середні показники потреби в знімному протезуванні населення
різних регіонів України, приведені в спеціальній літературі (Лабунець
В.А., 2000), ми прийшли до висновку про те, що Полтавська область не
виходить за рамки середніх державних параметрів. В різні роки потреба
коливалася в межах від 4,18% до 24,02%, а в середньому за 9 років склала
9,15%.

Для вирішення наступних завдань нами була набрана група хворих з
великими частковими дефектами зубних рядів і повною відсутністю зубів у
кількості 78 чоловік, чоловічої і жіночої статі, у віці від 50 років і
старше. З приводу протезування знімними конструкціями 45 чоловік
звернулись вперше, 33 пацієнтам такі протези вже виготовлялися 2-3 рази.

Аналізуючи данні літератури, ми врахували можливим скласти спеціальну
карту обстеження хворих, у яку включені обов’язкові пункти, що
передбачають клінічну оцінку стану слизової оболонки порожнини рота,
спеціальні клініко-лабораторні і психологічні тести.

На цій підставі з загальної кількості потребуючих виготовлення знімних
протезів сформовані три клінічні групи.

Першу з них склали 43 чоловіка (27 чоловіків, 16 жінок), при опитуванні
і клінічному огляді яких не виявлено протипоказань до використання
акрилових пластмас, як матеріалу для базису. Ця група пацієнтів була
запротезована за загальноприйнятою технологією.

Другу клінічну групу склали особи, в анамнезі яких ми встановили ризик
виникнення ускладнень запального характеру з боку слизової оболонки
порожнини рота. Надалі наші знепокоєння підтвердилися аплікаційними
пробами.

Спочатку у групу ризику було відібрано 35 чоловік. Обов’язковою
процедурою для підтвердження діагнозу з’явилися мукозні і нашкірні проби
на водні розчини мономера, барвника, суспензії стружок акрилових
пластмас, м’яких підкладкових матеріалів „Фторакс“, безбарвної
пластмаси, „ПМ-01“, „Ufi gel P“.

Для проведення проб використані воскові репродукції верхньощелепних
базисів зі спеціальними поглибленнями для досліджуваних алергенів
(мукозная проба) і пластикові пластинки для нашкірних аплікацій.

В результаті тестування пацієнтів групи ризику ми встановити, що мономер
викликав позитивну реакцію в значної кількості осіб (32 позитивні
проби). У двох хворих цю реакцію ми оцінили як виражену середньої
тяжкості. У чотирьох випадках середня тяжкість запалення спостерігалася
при проведенні проби на барвник базисних пластмас.

Співставляючи дані нашкірних і мукозних проб, ми визначили їхню
розбіжність у окремих пацієнтів, що співпадає з даними літератури про
можливі помилки в оцінці результатів.

Звертає на себе увага факт наявності запалення при аплікаціях водних
суспензій з акрилових стружок. Позитивні реакції на них співпадають з
окремо взятими пробами на мономер і барвник, однак, говорити про
пріоритетну роль того або іншого подразника важко.

Разом з тим, у семи чоловік групи ризику встановлені позитивні реакції
на усі досліджувані алергени, у зв’язку з чим ці пацієнти були віднесені
до третьої клінічної групи.

Усі пацієнти І, ІІ і ІІІ клінічних груп проходили психологіче
тестування, для встановлення рівня стресостійкості індивідума.
Тест-контроль дозволив також визначити мотивацію звертання за
ортопедичною допомогою, емоційний стан у долікувальний період,
передбачати характер поводження пацієнта в процесі лікування.

Повертаючись до лікувальної тактики при протезуванні хворих другої
клінічної групи, слід зазначити, що основними конструкціями для них були
обрані знімні протези з двошаровим базисом і протези з безбарвної
пластмаси.

8|1/43/4

ae

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

:1/43/4

A

ae

h*

U” h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

o

o

o

o

o

o

o

h*

h*

h*

U h*

h*

UCJ aJ h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

h*

?n¦n?n?nAnEnOno:oooo?kd

???????????Основне завдання дослідження складалося в розробці
конструкції знімного протезу без пластмасових включень для пацієнтів з
вираженим синдромом непереносимості акрилових пластмас.

З цією метою нами розроблена технологія, суть якої полягала в
наступному.

На діагностичних моделях визначаються межи базису, вид і розташування
опорно-утримуючих елементів. На цій же моделі виготовляється
індивідуальна ложка з урахуванням природних зубів, що залишилися. Ложка
приміряється в порожнині рота і перфорується в ділянках необхідної
декомпресії слизової оболонки протезного ложа, на підставі виміру
ступеня підатливості останньої. Цю маніпуляцію варто вважати
обов’язковою, оскільки надалі корекція металевого базису може викликати
затруднення.

На робочій моделі відтворюється моделювання воскової репродукції
майбутнього протезу і постановка порцелянових зубів.

Штучні зуби обережно виймаються зі своїх гнізд і воск замінюється на
метал з обов’язковим використанням лиття на керамічних моделях.

Після остаточної обробки металевого каркасу штучні зуби розташовуються в
своїх місцях у базисі за допомогою склоіономерного цементу.

Об’єктивна оцінка якості ортопедичного лікування будується на
порівняльному аналізі нейродинамічних механізмів регуляції акту жування
до і після протезування, відносно до інтактного жувального апарату. У
зв’язку з цим, нами вивчена электроміографічна картина в осіб
контрольної і всіх клінічних груп у різні терміни спостережень.

Не торкаючись подробиць аналізу электроміограм, вважаємо за доцільне
представити динамічні зміни характеру записів біоелектричної активності,
починаючи від виконання функціональних проб ураженим жувальним апаратом
(дефекти зубного ряду середньої і великої довжини) і закінчуючи
термінами в один і три місяці користування протезами.

Жування представлене почерговою зміною процесів збудження і гальмування.
Залпи активності частіше мають веретеноподібну форму і відрізняються
вираженим переходом від активного стану до покою. За величиною амплітуди
протягом одного періоду жування можливо визначити звичну для жування
сторону.

Якісна характеристика электроміограми в нормі представлена на (мал.1).

Аналізуючи отриманий цифровий матеріал, можна відзначити досить високу
амплітуду біострумів як при вольовому стиску, так і при вільному
жуванні. В окремому динамічному циклі середній час активності трохи
превалює над часом спокою і коефіцієнт “К” тому виявляється трохи вище
одиниці (від 1,10 до 1,13 для лівої і правої жувальних м’язів). Однак, у
діяльності м’язів обох сторін функціональної асиметрії практично не
спостерігається.

Мал.1. Функціональна проба: вольовий стиск і вільне жування,

інтактний жувальний апарат (А-права і Б-ліва
жувальні м’язи).

При наявності дефектів зубних рядів якісний характер электроміограм
значно відрізняється від інтактного жувального апарату.

Поряд з помітним зниженням амплітуди біострумів різко порушується
розчленованість структури записів, періоди спокою, практично відсутні,
мають місце сплески спонтанної активності у фазі рухового спокою
жувальних м’язів (мал. 2).

Мал. 2. Функціональна проба: вільне жування, дефект зубного

ряду ІІ класу за Кенеді (А-права і Б-ліва жувальні
м’язи).

При кількісній обробці, з огляду на різницю в кількості природних зубів,
що залишилися, у пацієнтів усіх трьох клінічних груп, основна увага була
звернена на показники сили збуджувальних процесів і їх взаємовідношення
в часі з процесами гальмування (коефіцієнт “К”).

Збуджувальні процеси в м’язах обох сторін при виконанні вільного
жування по силі майже не відрізняються одне від одного (при порівнянні
клінічних груп), але індивідуальні коливання в кожній із груп виглядають
істотно (від 400 до 500 мкв).

Тимчасові характеристики процесів збудження і гальмування також
визначаються коливаннями. По тривалості окремих динамічних циклів
(активність-спокій) різниця як індивідуальна, так і в середніх величинах
по клінічних групах не істотна (р>0,05).

Основні зміни відбуваються усередині окремих циклів (коефіцієнт “К”). У
контрольній групі він складає 1,10-1,13, тоді як у клінічних групах
коливається в межах від 2,05 до 3,0 для м’язів обох сторін.
Індивідуальні відмінності у всіх групах неоднозначні і складають від
1,61 до 3,14, що обумовлено не стільки величиною дефекту, скільки
характером нервово-рефлекторної регуляції акта жування.

При вільному жуванні через 1 місяць після протезування в першу чергу
звертає на себе увага факт вираженої розчленованості структури
электроміограми. В окремих випадках ми реєстрували зміну сторін жування
протягом одного жувального періоду, що є безперечним підтвердженням
нормалізації акта жування. Разом з тим, по характеру запису уявляється
можливим визначити робочу і балансуючу сторони, що відрізняються силою
збуджувальних процесів (мал. 3).

Мал. 3. Функціональна проба: вільне жування через 1 місяць

після протезування (А-права і Б-ліва жувальна м’язи).

Таким чином, вже по характеру электроміограм можна говорити про
тенденції до нормалізації акта жування. Кількісні показники записів
підтверджують ці положення.

Повертаючись до аналізу цифрового матеріалу, ми визнали за необхідне
відзначити, що можливість більш повноцінного розжовування їжі відразу і
значно відображається на силі скорочення жувальних м’язів. Звідси –
більш високі показники амплітуди біострумів.

В абсолютних величинах вони ще значно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020