ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ХМИЗ Тетяна Григорівна

УДК 616.716.8-007.61-089.884-7

Компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з
макрогнатією нижньої щелепи

14.01.22 – стоматологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса — 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор

медичних наук, професор Куцевляк Валерій
Ісайович,

Харківський державний медичний
університет МОЗ

України, завідувач кафедри стоматології
дитячого віку,

дитячої щелепно-лицьової хірургії та
імплантології

Офіційні опоненти:

— доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології

— доктор медичних наук, професор Ткаченко Павло Іванович,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,

м. Полтава, завідувач кафедри дитячої хірургічної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, кафедра хірургічної стоматології, МОЗ України

Захист відбудеться “10” квітня 2006 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “ 9 ” березня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г.
Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аномалія розвитку зубощелепної системи, обумовлена
макрогнатією нижньої щелепи (МНЩ), є досить рідким захворюванням і за
даними багатьох авторів її поширеність складає всього 0,5-3,2 %
(Шмерцлер С.А., 1966; Долгополова З.Ч., 1968; Каламкаров Х.А., Башляева
З.А., Скорик П.А., 1973; Бутова В.Г., Царегородцев М.М., 1982). Однак
МНЩ супроводжується вираженими естетичними та функціональними
порушеннями. Увага більшості хворих зосереджена на зміні пропорцій
обличчя, зовнішнього вигляду, що у свою чергу приводить до розвитку
почуття неповноцінності, впливає на весь уклад життя та супроводжується
розвитком вторинної невротичної реакції, патохарактерологічними та
інтелектуальними розладами (Барденштейн Л.М., 1998; Хелминская Н.М.,
2002; Nurminen L., 1999; Gerzanic L., 2002; Rispoli A., 2004).

У хворих з МНЩ порушені функції жування, ковтання, дихання та мови
(Костур Б.К., 1972; Мигович І.М., 1998; Yamaoka M., 2003). У більшому чи
меншому ступені виражена патологія скронево-нижньощелепного суглоба
(Гайворонская Т.В., 1998; Гогиберидзе О.Т., 1999; Liang Z.H., 1999; Shen
G., 2003). Усе це істотно впливає на життєдіяльність всього організму
(Гунько В.И., 2003).

Усунення МНЩ веде до ліквідації цілого ряду функціональних порушень і в
цілому сприяє психосоціальній реабілітації хворих.

Застосування тільки ортодонтичного методу при лікуванні кістякових форм
аномалії прикусу, до яких відноситься і МНЩ, після закінчення формування
постійного прикусу визнано безперспективним (Каламкаров Х.А., Рабухина
И.А., Безруков В.М., 1981; Трезубов В.Н., 2003; Герасимов С., 2004).

Тому розробка і впровадження методів хірургічного і комплексного
(сполучення хірургічних, ортодонтичних та ортопедичних методів)
лікування МНЩ є однією з актуальних проблем сучасної стоматології
(Арсенина О.И., 1998; Трезубов В.Н., 2002; Соловьев М.М., 2003; Baccetti
T., 2001; Deguchi T., 2001; Маурер Р., 2004).

Через велику тривалість та труднощі корекції МНЩ протягом багатьох років
ведеться пошук і удосконалювання різних методик оперативних втручань.
Існує кілька десятків способів лікування хворих з МНЩ (Рудько В.В.,
1976; Болонкин В.П., 1986; Иващенко Н.И., 1991; Бабов Е.Д., 1997; Баєв
В.Т., 1998; Мигович І.М., 1999). Однак варто погодитися з думкою ряду
авторів, що значна кількість цих способів або не досконалі, або досить
складні, а це в чималому ступені стримує удосконалювання спеціалізованої
допомоги хворим. Не можна не враховувати і те, що використовувані
багатьма авторами способи лікування не виключають імовірність рецидивів
(Грицук С.Ф., 1992; Гунько В.И., 1999; Лукьянов В.Г., 2004; Nakagawa K.,
2003; Saitoh K., 2004; Yip L., 2001).

У цьому зв’язку представляється цікавим запропонований у 1986 році В.І.
Куцевляком метод оперативного лікування МНЩ, заснований на використанні
принципу дозованої компресії після попередньої компактостеотомії за
допомогою компресійно-дистракційного апарата (КДА), зафіксованого на
зубах нижньої щелепи (НЩ). Недоліком же даного методу є значна
тривалість післяопераційного періоду, що подовжує термін лікування в
цілому.

У зв’язку з цим, не втратила своєї актуальності необхідність розробки
апаратурно-хірургічного методу лікування хворих з МНЩ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та
імплантології Харківського державного медичного університету МОЗ України
„Профілактика, діагностика і лікування основних стоматологічних
захворювань” (№ ДР 0102U001872). Автор є безпосереднім виконавцем
фрагменту вищевказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи шляхом удосконалення
компресійного апаратурно-хірургічного методу.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

Розробити нову методику оперативного втручання при компресійному
апаратурно-хірургічному лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи.

Вивчити функціональний стан власне жувальних м’язів у хворих з
макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Провести кореляційний аналіз рентгеноцефалометричних змін лицьового
кістяка і функціонального стану власне жувальних м’язів у хворих з
макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Дати порівняльну оцінку отриманих результатів лікування хворих з
макрогнатією нижньої щелепи компресійним апаратурно-хірургічним методом
після остеотомії та компактостеотомії тіла нижньої щелепи.

Об’єкт дослідження – лицьовий кістяк і власне жувальні м’язи
хворих з макрогнатією нижньої щелепи.

Предмет дослідження – компресійний апаратурно-хірургічний
метод лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи.

Методи дослідження: клінічні – для вивчення анамнезу,
місцевого і загального статусу; рентгенологічні: панорамна
рентгенографія – для дослідження стану кісткової тканини і тканин
пародонта на етапі діагностики і для визначення стану кісткової тканини
тіла НЩ у ділянках операції, рентгеноцефалометричний аналіз – для
дослідження кістяка ЩЛО з метою обґрунтування патогенетичного лікування
і контролю результату лікування; антропометричне дослідження
контрольно-діагностичних моделей щелеп – для діагностики деформації в
дентоальвеолярній області; електроміографічні — для вивчення стану
власне-жувальних м’язів (ВЖМ) до і після лікування як показника динаміки
зміни функціонального стану зубощелепної системи; статистичні – для
оцінки вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено нову методику
оперативного втручання при компресійному апаратурно-хірургічному
лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи, що скорочує період
лікування. Пріоритетність дослідження підтверджена Деклараційним
патентом України на винахід (№ 62428 А від 15.12.2003 р.).

Вперше запропоновано комплексний підхід до визначення величини
скорочення тіла нижньої щелепи за допомогою компресії; уточнені зони
остеотомії, що дозволяють мінімізувати травму судинно-нервового пучка;
визначені показання для видалення зубів у залежності від ступеня
тяжкості макрогнатії нижньої щелепи.

Доведено скорочення тіла нижньої щелепи, оптимізація профілю обличчя і
прикусу у хворих з макрогнатією нижньої щелепи після проведеного
лікування. Обґрунтовано переваги компресійного апаратурно-хірургічного
методу і можливість уникнути рецидиву аномалії.

Вперше виявлена функціональна перебудова власне-жувальних м’язів при
лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Вперше встановлено взаємозв’язок рентгеноцефалометричних змін лицьового
кістяка і функціонального стану власне жувальних м’язів у хворих з
макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Практичне значення одержаних результатів. Компресійний
апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з макрогнатією нижньої
щелепи при застосуванні нової методики оперативного втручання дозволяє
значно скоротити післяопераційний період лікування.

Виявлено нормалізацію функції власне-жувальних м’язів за даними
інтерференційної електроміографії (ЕМГ) після лікування хворих з
макрогнатією нижньої щелепи. Обґрунтовано ефективність і доцільність
лікування розробленим методом.

Запропонований спосіб лікування макрогнатії нижньої щелепи впроваджено в
практику щелепно-лицьових відділень Харківської міської клінічної
лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.
Мещанінова і Харківської обласної клінічної лікарні та міжобласного
центра дитячої щелепно-лицьової хірургії на базі Харківської обласної
дитячої клінічної лікарні №1. Матеріали дисертації включені у цикл
лекцій, практичних занять і семінарів для студентів та інтернів
Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних
наукових досліджень. Розроблено нову методику операції при компресійному
апаратурно-хірургічному лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи.
Проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури по вивченню
досліджуваної проблеми, сформульовані мета та задачі дослідження,
викладено огляд літератури, розділи власних досліджень, сформульовані
висновки і практичні рекомендації. Проведено обстеження та лікування
розробленим методом 15 хворих, аналіз, оцінка та статистична обробка
отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені й
обговорені на II Міжнародній конференції «Актуальні проблеми ортодонтії»
(Львів, 2002); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні
методи діагностики та лікування в стоматології» (Харків, 2003); на
науково-практичній конференції з міжнародною участю «Від фундаментальних
досліджень до прогресу в медицині» (Харків, 2005); на III Міжнародній
конференції “Актуальні проблеми ортодонтії” (Київ, 2005); на Міжнародній
науково-практичній конференції ”Актуальні питання дитячої стоматології
та ортодонтії” (Одеса, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 9 наукових працях, з
яких 7 статей, в тому числі 5 — у виданнях, рекомендованих ВАК України,
1 деклараційний патент України на винахід і 1 тези в збірнику матеріалів
наукової конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148
сторінках принтерного тексту (без додатка) та складається зі вступу,
огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел і додатка. Робота ілюстрована 15 малюнками, 67
фотографіями, 4 таблицями. Список використаних джерел включає 275
найменувань, з яких 102 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Робота представлена спостереженнями при
обстеженні і лікуванні 15 хворих у віці від 14 до 26 років (2 чоловіків
та 13 жінок) з МНЩ.

Клінічне обстеження проводилось за загальноприйнятою методикою. До
додаткових методів обстеження відносили: вивчення
контрольно-діагностичних моделей щелеп (7 пунктів опису), панорамний
метод рентгенологічного дослідження зубощелепної системи,
рентгеноцефалометричний аналіз ЩЛО (ТРГ) у бічній проекції по методам:
Hasund, Schwarz, Jacobson (18 пунктів опису). Функціональний стан ВЖМ
оцінювали за даними інтерференційної ЕМГ.

На підставі проаналізованих даних ТРГ встановлено, що причиною
мезіального прикусу в даній групі пацієнтів є збільшення довжини тіла
НЩ. І місцем оперативного втручання ми визначили тіло НЩ в області
премолярів.

Для здійснення фіксації фрагментів НЩ на етапі операції, процесу
компресії в післяопераційному періоді та ретенції отриманого результату
використовували назубний однощелепний незнімний КДА механічної дії,
розроблений В.І. Куцевляком (1986). КДА створює зусилля, що забезпечують
стабільну фіксацію і спрямований зсув фрагментів тіла НЩ за допомогою
дозованого впливу на остеотомовану ділянку щелепи. Згідно даних автора,
при активації апарата на 1 оборот гайки виникає рівномірний розподіл
навантаження по всьому периметру щелепи, рівний по величині й однаковий
по напрямку, що викликає зближення фрагментів щелепи на 0,4 мм.
Відповідно до результатів досліджень Самсонова А.В. (1990), КДА можна
активувати двічі на добу, тобто зближати фрагменти на 0,8 мм на добу.

Переміщення фронтальної ділянки тіла НЩ перед операцією, на етапі
діагностики, проводили на контрольно-діагностичних моделях, загіпсованих
в артикулятор для прогнозування результату лікування і попередження
помилок і ускладнень під час операції.

Як групу порівняння було використано дані аналізу 15 архівних історій
хвороби хворих з МНЩ, яких вилікували апаратурно-хірургічним методом за
допомогою компресії після попередньої компактостеотомії тіла НЩ.

Поставлена в роботі мета вирішувалась проведенням двосторонньої
вертикальної остеотомії тіла НЩ, після чого переміщали фронтальний
фрагмент тіла НЩ до щільного контакту з бічними фрагментами тіла НЩ. Це
забезпечило скорочення терміну лікування МНЩ за рахунок зменшення
терміну післяопераційного періоду. Укорочення тіла щелепи здійснювалось
на стадії оперативного втручання через наявність дефекту кісткової
тканини на всю її товщину від 0,85 мм до 3,1 мм і визначалося діаметром
інструмента, використовуваного для розсічення кістки. У
післяопераційному періоді за допомогою компресії досягалося скорочення
тіла НЩ на відстань рівну різниці: МТ1-(NSе+3)-d, де d – діаметр бора,
яким проводили остеотомію.

Метод здійснювався таким чином (рис. 1, 2). За 30 днів до операції
видаляли нижні малі кутні зуби з двох сторін (по одному чи по два з
кожної сторони, у залежності від величини, на яку необхідно скоротити
тіло НЩ: МТ1-(NSе+3)). За 2 дні до операції на зубах НЩ фіксували
виготовлений напередодні КДА (рис. 1.а, рис. 2.а).

Рис. 1. Схема лікування хворих з МНЩ компресійним апаратурно-хірургічним
методом (профіль).

Під ендотрахеальним наркозом внутрішньоротовим доступом проводили
лінійний розріз довжиною 5см по перехідній складці від другого різця до
першого премоляра НЩ і скелетували вестибулярну поверхню тіла НЩ.
Фісурним бором розсікали тіло щелепи на всю товщину під охолодженням
фіз. розчином. Лінія розпилу проходила по місцю розташування вилученого
раніше премоляра, паралельно осі ікла, спереду від ментального отвору
(рис. 1.б, рис. 2.б). Активуючи апарат, переміщали остеотомований
фрагмент тіла НЩ до повного контакту з бічними фрагментами (рис. 1.в,
рис. 2.в). Рани в порожнині рота ушивали. Подібну операцію проводили і
на протилежній стороні НЩ.

Рис. 2. Схема лікування хворих з МНЩ компресійним

апаратурно-хірургічним методом (вид зверху).

У післяопераційному періоді щодня активували апарат на 2 обороти гвинта
(інтервал 12 годин), переміщаючи фрагменти тіла НЩ шляхом дозованої
компресії на 0.8 мм до одержання необхідного його скорочення (рис. 1.г,
рис. 2.г). Коли було отримано співвідношення щелеп по типу
фізіологічного прикусу та лицьові ознаки нормального профілю, активні
елементи КДА стабілізували і залишали апарат у якості ретенційного до
відновлення кісткової тканини в області остеотомії і нормалізації
функції жувальних м’язів. Після рентгенологічного контролю та ЕМГ
обстеження апарат знімали.

Результати дослідження та їх обговорення. Розроблений метод операції
дозволяє скоротити період активного лікування на 9 діб в порівнянні з
методом-прототипом уже на етапі операції, тому що скорочення тіла щелепи
здійснювалося через наявність дефекту кісткової тканини, створеного
бором під час остеотомії, і на 23,2±2,4 (Р < 0,001) діб в цілому. За результатами аналізу 15 архівних історій хвороби хворих з МНЩ, вилікуваних компресійним апаратурно-хірургічним методом після попередньої компактостеотомії тіла НЩ, виявлено, що період активного лікування складав 32,3±2,2 діб (табл.1). Таблиця 1 Порівняльна характеристика методів компресійного апаратурно- хірургічного лікування хворих з МНЩ після компактостеотомії та остеотомії тіла НЩ Параметри порівняння Вид оперативного втручання Компактостеотомія тіла НЩ Остеотомія тіла НЩ Скорочення тіла НЩ під час операції (мм) 0 від 0,85 до 3,10 Початок компресії через 7 діб після операції у день операції Скорочення тіла НЩ у добу (мм) 0,4 0,8 Період активного лікування (доба) 32,3 ± 2,2 9,1 ± 0,9 Метод-прототип припускає початок скорочення тіла НЩ після компактостеотомії по косому периметру за допомогою компресії тільки через 7 діб після операції, і КДА активують на 0,4 мм у добу. Запропонований нами метод припускає початок компресії (активацію апарата) наступного дня після операції, тому що компресія в області остеотомії НЩ сприяє демінералізації та резорбції кістки, що при динамічній компресії веде до скорочення тіла НЩ. Активуємо компресійний апарат на 1 оборот гвинта двічі на добу (інтервал – 12 годин), що дозволяє скорочувати тіло НЩ за допомогою компресії на 0,8 мм на добу. Ретенційний період був однаковим в обох варіантах лікування і складав 60-90 діб, тому порівнювали тільки періоди активного лікування. Розроблений метод операції простий у виконанні. Мала тривалість і простота операції роблять його доступним широкому колу лікарів. Для проведення двосторонньої вертикальної остеотомії тіла НЩ ми витрачали від 45 до 60 хвилин, крововтрата склала від 100 до 200 мл. Операцію проводили поза місцями прикріплення ВЖМ. Однощелепний незнімний КДА механічної дії, що робить дозований вплив, створює умови для поступової перебудови функції нижньощелепного комплексу. При цьому зберігається нормальний прийом їжі і гігієна порожнини рота. Відсутні фактори, що сприяють рецидиву, оскільки функція змінюється поступово. Метод дозволяє уникнути надлишку м'яких тканин на обличчі хворого, що важливо в естетичному відношенні. Ефективний рентгенологічний метод контролю за процесами консолідації кісткових фрагментів. Добре видні лінії остеотомії. Операція проводиться внутрішньоротовим доступом, тому немає післяопераційних рубців на шкірі. Метод дає добрі анатомічні, функціональні та естетичні результати і сприяє ранній соціальній реабілітації хворих. ? ? E ® ? A th uuuouuueuua*eeuuuuE1/21/2 `„? 0‚2‚4‚?†8‹:‹N‹E‹oeeTHOA1/21/21/2?« «”? d?^„h`„? d?^„ha$ A"Avvmm`TTT губи дистально, усунуті лицьові ознаки МНЩ і отримано естетично нормальний вид обличчя. Антропометричні дослідження діагностичних моделей щелеп показали, що сформовано прикус по типу фізіологічного. Довжина зубного ряду нижньої щелепи по дузі скорочена на 16,2±0,8 мм. Рентгеноцефалометричне обстеження хворих з МНЩ до і після лікування підтверджує зміни основних лінійних і кутових значень (табл.2). Таблиця 2 Основні значення лінійних і кутових параметрів ТРГ, змінені після лікування Параметри Дані до лікування Дані після лікування Величина змін 0,05).
Середнє значення для двох м’язів склало – 0,09 ( 0,01 мВ. Коефіцієнт
відхилення від норми був негативним і дорівнював -55 %. Це свідчить про
зміну стану ВЖМ, зв’язаному з обмеженням руху НЩ, а саме з виробленням
шарнірного типу жування у даної групи пацієнтів, а також зі зменшенням
кількості функціонуючих контактних поверхонь зубних рядів, порушенням
акта відкушування їжі і зміною функції мовоутворення.

Таблиця 3

Середня амплітуда ЕМГ (мВ)

До лікування Після компресії Через 3 місяці

Правий ВЖМ Лівий ВЖМ правий ВЖМ лівий ВЖМ Правий ВЖМ лівий ВЖМ

0,09(0,01 0,1(0,01 0,13(0,01 0,13(0,01 0,18(0,01 0,17(0,01

0,09(0,01 0,13(0,01 0,17(0,01

Р < 0,001 Р > 0,05

Р > 0,05 Р < 0,001 У післяопераційному періоді, коли було досягнуто необхідний розмір тіла НЩ та КДА був переведений у якість ретенційного, отримані наступні дані. Середня амплітуда БП ВЖМ підвищилася і дорівнювала 0,13 ( 0,01 мВ із правої і лівої сторін (коефіцієнт відхилення від норми - -35 %). При цьому коефіцієнт динаміки був позитивним і дорівнював 44 %. Це свідчить про свободу рухів НЩ, що з'явилася, тому що співвідношення верхнього зубного ряду з жувальною поверхнею компресійного апарата, зафіксованого на НЩ, відбувається по типу фізіологічного змикання щелеп. У цей період комбінованого лікування збільшення висоти прикусу не перевищувало 0,25-0,3 мм чи було відсутнє зовсім, якщо апарат виготовлявся на кільцях. Збільшилася кількість функціонуючих контактних поверхонь зубних рядів за рахунок фронтальної ділянки, а також нормалізувався акт відкушування їжі і функція мовоутворення. Через 3 місяці після операції, коли був знятий КДА, середня амплітуда БП правого ВЖМ підвищилася з 0,13 ( 0,01 мВ до 0,18 ( 0,01 мВ (Р < 0,001), а лівого – до 0,17 ( 0,01 мВ (Р < 0,001). Середнє значення для правого та лівого ВЖМ склало 0,17 ( 0,01 мВ. При цьому коефіцієнт динаміки був позитивним і склав 31 %. Коефіцієнт відхилення від норми дорівнює -15 %. Кореляційний аналіз морфологічних порушень лицьового кістяка і функціонального стану жувальних м'язів у хворих із МНЩ (рис. 3) показав наявність слабкої зворотної залежності (при r=-0,203) між величиною довжини тіла НЩ (МТ1) і показником середньої амплітуди БП ВЖМ, а також середньої зворотної залежності (при r=-0,697) між показником Wits і показником середньої амплітуди БП ВЖМ. Відзначено середню пряму залежність (при r=0,548) між величиною довжини тіла НЩ (МТ1) і показником Wits. Рис. 3. Взаємозв'язок між перемінними: довжиною тіла НЩ (МТ1), показником Wits і показником середньої амплітуди БП ВЖМ. Після проведеного лікування хворих з МНЩ компресійним апаратурно-хірургічним методом кореляційний аналіз показав наявність середньої прямої залежності між величиною довжини тіла НЩ (МТ1) і показником середньої амплітуди БП ВЖМ у післяопераційному періоді, по закінченні активного періоду лікування, коли коротшало тіло щелепи (при r=0,506), і через 3 місяці після операції (при r=0,364); а також середньої зворотної залежності між показником Wits і показником середньої амплітуди БП ВЖМ у післяопераційному періоді, по закінченні активного періоду лікування, коли коротшало тіло щелепи (при r=-0,303), і через 3 місяці після операції (при r=-0,333). Відзначено слабку пряму залежність (при r=0,067) між величиною довжини тіла НЩ (МТ1) і показником Wits. Таким чином, доведено взаємозв'язок між величиною довжини тіла НЩ (МТ1) і показником середньої амплітуди БП ВЖМ, а також між показником Wits і показником середньої амплітуди БП ВЖМ як до лікування, так і після проведеного компресійного апаратурно-хірургічного лікування хворих з МНЩ. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у підвищенні ефективності лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи шляхом розробки нової методики оперативного втручання, в результаті чого досягнуто скорочення терміну компресійного апаратурно-хірургічного лікування. Запропонована методика вперше припускає комплексний підхід до визначення величини скорочення тіла нижньої щелепи за допомогою компресії. Уточнені зони остеотомії, що дозволяє мінімізувати травму судинно-нервового пучка. Визначені показання для видалення зубів у залежності від ступеня тяжкості макрогнатії нижньої щелепи. Об'єктивно обґрунтовані переваги запропонованого методу. Розроблено нову методику операції при компресійному апаратурно-хірургічному лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи, що дозволило скоротити активний період лікування з 32,3 ( 2,23 до 9,1 ( 0,88 діб (Р < 0,001). Виявлено, що показник середньої амплітуди біопотенціала власне жувального м'яза збільшився з 0,09 ( 0,01 мВ до лікування (відхилення від середньостатистичної норми склало 55 %) до 0,17 ( 0,01 мВ через 3 місяці після операції (Р < 0,001) (відхилення від середньостатистичної норми склало 15 %), що свідчить про нормалізацію функції власне жувальних м'язів. Доведено взаємозв'язок між довжиною тіла нижньої щелепи і середньою амплітудою біопотенціала власне жувального м'яза при коефіцієнті рангової кореляції рівному від -0,203 до 0,506, а також між показником Wits і середньою амплітудою біопотенціала власне жувального м'яза при коефіцієнті рангової кореляції, рівному від 0,303 до -0,697, як до так і після проведеного лікування. Це свідчить про закономірність нормалізації функції власне жувальних м'язів після скорочення довжини тіла нижньої щелепи, і, відповідно, зменшення величини показника Wits. Встановлено, що при компресійному апаратурно-хірургічному лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи після остеотомії тіла нижньої щелепи період лікування коротше на 23,2±2,39 доби, чим після компактостеотомії. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Для скорочення періоду апаратурно-хірургічного лікування хворих із МНЩ рекомендується впровадити в практику стоматологічних установ компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з симетричною МНЩ, асиметричною МНЩ, однобічною МНЩ (коли збільшено тільки показник МТ1). Процес скорочення тіла НЩ і переміщення фронтальної ділянки рекомендовано планувати на контрольно-діагностичних моделях загіпсованих в артикулятор. На стадії оперативного втручання скорочення тіла щелепи може бути здійснене від 0,85 мм до 3,1 мм і визначається діаметром інструмента, використовуваного для розсічення кістки. За допомогою активації компресійного апарата досягається скорочення тіла НЩ на відстань рівну різниці: МТ1-(NSе+3)-d, де d – діаметр бора, яким проводили остетомию. Для діагностики порушень нейром'язового апарата у хворих з МНЩ і як контроль за ефективністю проведеного лікування рекомендується використовувати ЕМГ. Після зняття КДА, протягом одного місяця ведеться контроль за процесом саморегуляції (адаптації до нових умов) прикусу, в окремих випадках проводиться пришліфовка окклюзійної поверхні. Потім, при необхідності ортодонтичне й ортопедичне лікування. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: Куцевляк В.И., Хмыз Т.Г. Усовершенствованный метод лечения больных с нижней макрогнатией // Современная стоматология. - 2004. - № 3. – С. 80-82. Дисертант проводила обстеження, лікування хворих та статистичну обробку результатів дослідження, їх аналіз, робила висновки, підготувала статтю до друку. Куцевляк В.И., Рябоконь Е.Н., Хмыз Т.Г. Электромиография собственно жевательных мышц при аппаратурно-хирургическом лечении больных с нижней макрогнатией посредством компрессии // Современная стоматология. - 2005. - № 1. - С. 95-97. Дисертант проводила лікування хворих та статистичну обробку даних обстеження, їх аналіз, робила висновки, підготувала статтю до друку. Куцевляк В.И., Хмыз Т.Г. Корреляция рентгеноцефалометрических параметров гнатической части черепа с данными функциональных исследований у больных с макрогнатией нижней челюсти // Современная стоматология . - 2005. - № 4. – С. 116-118. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні обстеження та лікуванні хворих, статистичній обробці отриманих результатів, їх аналізі та підготовці статті до друку. Куцевляк В.И., Хмыз Т.Г. Сравнительная характеристика методов компрессионного аппаратурно-хирургического лечения больных с макрогнатией нижней челюсти после компактостеотомии и остеотомии тела нижней челюсти // Експериментальна і клінічна медицина. - 2005. - № 4. – С. 134-138. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні обстеження та лікуванні хворих, статистичній обробці отриманих результатів, їх аналізі та підготовці статті до друку. Хмыз Т.Г. Рентгеноцефалометрические аспекты при лечении больных с макрогнатией нижней челюсти усовершенствованным аппаратурно-хирургическим методом посредством компрессии // Современная стоматология. - 2005. - № 3. - С. 105-107. Деклараційний патент на винахід № 62428 A, Україна, МКБ А61В17/00. Спосіб лікування макрогнатії нижньої щелепи / Куцевляк В.І., Хмиз Т.Г. - № 2003032446; Заявл. 21.03.2003; Опубл. 15.12.2003. - Бюл. № 12. – 2 с. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі літературних джерел, розробці методики операції в способі лікування, оформленні патентної документації. Куцевляк В.І., Хмиз Т.Г. Компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з нижньою макрогнатією // Світ ортодонтії. – 2003. - № 1 (4). - С. 2-5. Дисертант проводила обстеження, лікування хворих, робила висновки, підготувала статтю до друку. Куцевляк В.И., Скляр С.А., Хмыз Т.Г. Анализ боковых телерентгенограмм головы у пациентов с нижней макрогнатией // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. науч. тр. – Харьков: ХГМУ, 2003. – Вып. 6. - С. 244-247. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні обстеження та лікуванні хворих, статистичній обробці отриманих результатів, їх аналізі та підготовці статті до друку. Куцевляк В.И., Хмыз Т.Г. Апаратурно-хірургічне лікування нижньої макрогнатії // Актуальні проблеми ортодонтії: Матеріали II міжнародної конференції. - Львів, 2002. - С. 24. Дисертант проводила обстеження та лікування хворих, робила висновки, підготувала статтю до друку. АНОТАЦІЯ Хмиз Т.Г. Компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, 2006. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи шляхом удосконалення компресійного апаратурно-хірургічного методу лікування. Запропонована нова методика операції, яка дозволяє скоротити термін післяопераційного періоду та термін лікування в цілому на 23,2±2,39 доби. Розроблений метод припускає комплексний підхід до визначення величини скорочення тіла нижньої щелепи за допомогою компресії. Уточнені зони остеотомії, які дозволяють мінімізувати травму судинно-нервового пучка. Визначені показання для видалення зубів у залежності від ступеня тяжкості макрогнатії нижньої щелепи. Виявлено покращення стану нервово-м'язового апарату у процесі компресійного апаратурно-хірургічного лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи. Показник середньої амплітуди біопотенціалів жувальних м'язів підвищується з 0,09+0,01 мВ (до лікування) до 0,17+0,01 мВ через 3 місяці після операції (Р < 0,001). Відхилення від середньостатистичної норми склало 15%. Виявлено взаємозв'язок рентгеноцефалометричних показників, характеризуючих розмір тіла нижньої щелепи, з функціональним станом власне жувальних м'язів у хворих з макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування, що доводить закономірність покращання стану власне жувальних м'язів при скороченні тіла нижньої щелепи компресійним апаратурно-хірургічним методом. Ключові слова: макрогнатія нижньої щелепи, компресійний апаратурно-хірургічний метод, остеотомія, телерентгенографія, електроміографія, кореляційний аналіз. АННОТАЦИЯ Хмыз Т.Г. Компрессионный аппаратурно-хирургический метод лечения больных с макрогнатией нижней челюсти. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, г. Одесса, 2006. Диссертационная работа посвящена повышению эффективности лечения больных с макрогнатией нижней челюсти путем усовершенствования компрессионного аппаратурно-хирургического метода. Разработана новая методика операции, которая позволила сократить послеоперационный период и срок лечения в целом. Лечение больных с макрогнатией нижней челюсти предполагает удаление малых коренных зубов, скелетирование тела нижней челюсти в области удаленных зубов внутриротовым доступом с вестибулярной стороны, остеотомию и перемещение фрагментов тела нижней челюсти при дозированной компрессии до достижения необходимого укорочения челюсти посредством назубного одночелюстного компрессионно-дистракционного аппарата. После двухсторонней вертикальной остеотомии перемещали фронтальный фрагмент тела нижней челюсти до плотного контакта с боковыми фрагментами. Это обеспечило сокращение срока лечения за счет уменьшения послеоперационного периода. Укорочение тела челюсти осуществлялось на стадии оперативного вмешательства ввиду наличия дефекта костной ткани во всю ее толщину от 0,85 мм до 3,1 мм и определялось диаметром инструмента, используемого для рассечения кости. В послеоперационном периоде посредством компрессии достигалось сокращение тела нижней челюсти на расстояние равное разнице: МТ1-(NSе+3)-d, где d – диаметр бора, которым проводили остеотомию. В работе проанализированы результаты лечения 15 больных с макрогнатией нижней челюсти. В результате проведенного рентгеноцефалометрического обследования обоснована необходимость патогенетического лечения, направленного на тело нижней челюсти, а также доказано укорочение тела нижней челюсти на 9,07±1,54 мм в результате проведенного лечения. Показатель средней амплитуды биопотенциалов собственно жевательных мышц увеличивается с 0,09 ( 0,01 мВ, Кон = -55 % (до лечения), до 0,17 ( 0,01 мВ через 3 месяца после операции (Р < 0,001). Отклонение от среднестатистической нормы составило 15 %. Выявленные изменения объективно подтверждают положительные стороны предложенного метода, что отражается в повышении средней амплитуды биопотенциалов в мышцах и является благоприятных фактором в комплексном лечении. Посредством корреляционного анализа доказана взаимосвязь между величиной длины тела нижней челюсти и показателем средней амплитуды биопотенциалов собственно жевательных мышц (при r равном от -0,203 до 0,506), а также между показателем Wits и показателем средней амплитуды биопотенциалов собственно жевательных мышц (при r равном от -0,697 до 0,303), как до, так и после проведенного лечения. Таким образом, установлено, что лечение больных с макрогнатией нижней челюсти компрессионным аппаратурно-хирургическим методом, при котором получено сокращение длины тела нижней челюсти и, соответственно, уменьшение величины показателя Wits, закономерно приводит к нормализации функции собственно жевательных мышц. В качестве группы сравнения были использованы данные анализа 15 архивных историй болезни лечения больных с макрогнатией нижней челюсти аппаратурно-хирургическим методом посредством компрессии после предварительной компактостеотомии тела нижней челюсти. В результате сравнительной оценки выявлено сокращение периода лечения на 23,2±2,39 суток после остеотомии тела нижней челюсти. Ключевые слова: макрогнатия нижней челюсти, компрессионный аппаратурно-хирургический метод, остеотомия, телерентгенография, электромиография, корреляционный анализ. ANNOTATION Khmiz T.G. The compression appliance-surgical method of the treatment of patients with mandibular macrognathia. – A manuscript. Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 – dentistry. Insitute of Dentistry of Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa, 2006. Dissertation covers a question of the rise of the treatment efficiency of patient with mandibular macrognathia by improvement of compression appliance-surgical method of the treatment. New method of operation, that allows reducing of the term of the period after operation and all term of the treatment to 23,2±2,39 days (Р < 0,001), was offered. The method, that was offered, proposes of the complex approach to the definition of necessary volume of compression. The place of osteotomy, that allows excepting of plexus, was defined more precisely. The testimony for dental extraction that depends on the degree of difficulty was definited. The improvement of state of neuro-muscular appliance under compression appliance-surgical treatment of patients with mandibular macrognathia were defined. The index of middle amplitude of biopotential of masseter muscles is increasing from 0,09+0,01 мВ (before treatment) to 0,17+0,01 мВ in 3 months after operation (Р<0,001). The deviation from middle-statistical norm was composed 15 %. Correlation of cephalometric parameters characterizing of the size of mandible’s body with functional state of masseter muscles in patients with mandibular macrognathia until and after treatment of compression appliance-surgical method are presented. The conformity to natural lows of the improvement of state of masseter muscles by the reduction of size of the mandible’s body was proved. Key words: mandibular macrognathia, compression appliance-surgical method, osteotomy, cephalometric analysis, electromyography, correlative analysis. ПЕРЕЧЕНЬ УСЛОВНЫХ ОБОЗНАЧЕНИЙ БП – біопотенціал КДА – компресійно-дистракційний апарат МНЩ – макрогнатія нижньої щелепи НЩ – нижня щелепа ВЖМ – власне жувальний м'яз ТРГ – телерентгенографія ЩЛО – щелепно-лицьова область ЕМГ - електроміографія

Похожие записи