.

Компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2256
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ХМИЗ Тетяна Григорівна

УДК 616.716.8-007.61-089.884-7

Компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з
макрогнатією нижньої щелепи

14.01.22 – стоматологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор

медичних наук, професор Куцевляк Валерій
Ісайович,

Харківський державний медичний
університет МОЗ

України, завідувач кафедри стоматології
дитячого віку,

дитячої щелепно-лицьової хірургії та
імплантології

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Гулюк Анатолій Георгійович,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології

– доктор медичних наук, професор Ткаченко Павло Іванович,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,

м. Полтава, завідувач кафедри дитячої хірургічної стоматології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика, кафедра хірургічної стоматології, МОЗ України

Захист відбудеться “10” квітня 2006 року о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН
України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН
України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий “ 9 ” березня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.Г.
Чумакова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аномалія розвитку зубощелепної системи, обумовлена
макрогнатією нижньої щелепи (МНЩ), є досить рідким захворюванням і за
даними багатьох авторів її поширеність складає всього 0,5-3,2 %
(Шмерцлер С.А., 1966; Долгополова З.Ч., 1968; Каламкаров Х.А., Башляева
З.А., Скорик П.А., 1973; Бутова В.Г., Царегородцев М.М., 1982). Однак
МНЩ супроводжується вираженими естетичними та функціональними
порушеннями. Увага більшості хворих зосереджена на зміні пропорцій
обличчя, зовнішнього вигляду, що у свою чергу приводить до розвитку
почуття неповноцінності, впливає на весь уклад життя та супроводжується
розвитком вторинної невротичної реакції, патохарактерологічними та
інтелектуальними розладами (Барденштейн Л.М., 1998; Хелминская Н.М.,
2002; Nurminen L., 1999; Gerzanic L., 2002; Rispoli A., 2004).

У хворих з МНЩ порушені функції жування, ковтання, дихання та мови
(Костур Б.К., 1972; Мигович І.М., 1998; Yamaoka M., 2003). У більшому чи
меншому ступені виражена патологія скронево-нижньощелепного суглоба
(Гайворонская Т.В., 1998; Гогиберидзе О.Т., 1999; Liang Z.H., 1999; Shen
G., 2003). Усе це істотно впливає на життєдіяльність всього організму
(Гунько В.И., 2003).

Усунення МНЩ веде до ліквідації цілого ряду функціональних порушень і в
цілому сприяє психосоціальній реабілітації хворих.

Застосування тільки ортодонтичного методу при лікуванні кістякових форм
аномалії прикусу, до яких відноситься і МНЩ, після закінчення формування
постійного прикусу визнано безперспективним (Каламкаров Х.А., Рабухина
И.А., Безруков В.М., 1981; Трезубов В.Н., 2003; Герасимов С., 2004).

Тому розробка і впровадження методів хірургічного і комплексного
(сполучення хірургічних, ортодонтичних та ортопедичних методів)
лікування МНЩ є однією з актуальних проблем сучасної стоматології
(Арсенина О.И., 1998; Трезубов В.Н., 2002; Соловьев М.М., 2003; Baccetti
T., 2001; Deguchi T., 2001; Маурер Р., 2004).

Через велику тривалість та труднощі корекції МНЩ протягом багатьох років
ведеться пошук і удосконалювання різних методик оперативних втручань.
Існує кілька десятків способів лікування хворих з МНЩ (Рудько В.В.,
1976; Болонкин В.П., 1986; Иващенко Н.И., 1991; Бабов Е.Д., 1997; Баєв
В.Т., 1998; Мигович І.М., 1999). Однак варто погодитися з думкою ряду
авторів, що значна кількість цих способів або не досконалі, або досить
складні, а це в чималому ступені стримує удосконалювання спеціалізованої
допомоги хворим. Не можна не враховувати і те, що використовувані
багатьма авторами способи лікування не виключають імовірність рецидивів
(Грицук С.Ф., 1992; Гунько В.И., 1999; Лукьянов В.Г., 2004; Nakagawa K.,
2003; Saitoh K., 2004; Yip L., 2001).

У цьому зв’язку представляється цікавим запропонований у 1986 році В.І.
Куцевляком метод оперативного лікування МНЩ, заснований на використанні
принципу дозованої компресії після попередньої компактостеотомії за
допомогою компресійно-дистракційного апарата (КДА), зафіксованого на
зубах нижньої щелепи (НЩ). Недоліком же даного методу є значна
тривалість післяопераційного періоду, що подовжує термін лікування в
цілому.

У зв’язку з цим, не втратила своєї актуальності необхідність розробки
апаратурно-хірургічного методу лікування хворих з МНЩ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри
стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та
імплантології Харківського державного медичного університету МОЗ України
„Профілактика, діагностика і лікування основних стоматологічних
захворювань” (№ ДР 0102U001872). Автор є безпосереднім виконавцем
фрагменту вищевказаної теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – підвищення ефективності
лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи шляхом удосконалення
компресійного апаратурно-хірургічного методу.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

Розробити нову методику оперативного втручання при компресійному
апаратурно-хірургічному лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи.

Вивчити функціональний стан власне жувальних м’язів у хворих з
макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Провести кореляційний аналіз рентгеноцефалометричних змін лицьового
кістяка і функціонального стану власне жувальних м’язів у хворих з
макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Дати порівняльну оцінку отриманих результатів лікування хворих з
макрогнатією нижньої щелепи компресійним апаратурно-хірургічним методом
після остеотомії та компактостеотомії тіла нижньої щелепи.

Об’єкт дослідження – лицьовий кістяк і власне жувальні м’язи
хворих з макрогнатією нижньої щелепи.

Предмет дослідження – компресійний апаратурно-хірургічний
метод лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи.

Методи дослідження: клінічні – для вивчення анамнезу,
місцевого і загального статусу; рентгенологічні: панорамна
рентгенографія – для дослідження стану кісткової тканини і тканин
пародонта на етапі діагностики і для визначення стану кісткової тканини
тіла НЩ у ділянках операції, рентгеноцефалометричний аналіз – для
дослідження кістяка ЩЛО з метою обґрунтування патогенетичного лікування
і контролю результату лікування; антропометричне дослідження
контрольно-діагностичних моделей щелеп – для діагностики деформації в
дентоальвеолярній області; електроміографічні – для вивчення стану
власне-жувальних м’язів (ВЖМ) до і після лікування як показника динаміки
зміни функціонального стану зубощелепної системи; статистичні – для
оцінки вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено нову методику
оперативного втручання при компресійному апаратурно-хірургічному
лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи, що скорочує період
лікування. Пріоритетність дослідження підтверджена Деклараційним
патентом України на винахід (№ 62428 А від 15.12.2003 р.).

Вперше запропоновано комплексний підхід до визначення величини
скорочення тіла нижньої щелепи за допомогою компресії; уточнені зони
остеотомії, що дозволяють мінімізувати травму судинно-нервового пучка;
визначені показання для видалення зубів у залежності від ступеня
тяжкості макрогнатії нижньої щелепи.

Доведено скорочення тіла нижньої щелепи, оптимізація профілю обличчя і
прикусу у хворих з макрогнатією нижньої щелепи після проведеного
лікування. Обґрунтовано переваги компресійного апаратурно-хірургічного
методу і можливість уникнути рецидиву аномалії.

Вперше виявлена функціональна перебудова власне-жувальних м’язів при
лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Вперше встановлено взаємозв’язок рентгеноцефалометричних змін лицьового
кістяка і функціонального стану власне жувальних м’язів у хворих з
макрогнатією нижньої щелепи до і після лікування компресійним
апаратурно-хірургічним методом.

Практичне значення одержаних результатів. Компресійний
апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з макрогнатією нижньої
щелепи при застосуванні нової методики оперативного втручання дозволяє
значно скоротити післяопераційний період лікування.

Виявлено нормалізацію функції власне-жувальних м’язів за даними
інтерференційної електроміографії (ЕМГ) після лікування хворих з
макрогнатією нижньої щелепи. Обґрунтовано ефективність і доцільність
лікування розробленим методом.

Запропонований спосіб лікування макрогнатії нижньої щелепи впроваджено в
практику щелепно-лицьових відділень Харківської міської клінічної
лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.
Мещанінова і Харківської обласної клінічної лікарні та міжобласного
центра дитячої щелепно-лицьової хірургії на базі Харківської обласної
дитячої клінічної лікарні №1. Матеріали дисертації включені у цикл
лекцій, практичних занять і семінарів для студентів та інтернів
Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних
наукових досліджень. Розроблено нову методику операції при компресійному
апаратурно-хірургічному лікуванні хворих з макрогнатією нижньої щелепи.
Проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури по вивченню
досліджуваної проблеми, сформульовані мета та задачі дослідження,
викладено огляд літератури, розділи власних досліджень, сформульовані
висновки і практичні рекомендації. Проведено обстеження та лікування
розробленим методом 15 хворих, аналіз, оцінка та статистична обробка
отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені й
обговорені на II Міжнародній конференції “Актуальні проблеми ортодонтії”
(Львів, 2002); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні
методи діагностики та лікування в стоматології” (Харків, 2003); на
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Від фундаментальних
досліджень до прогресу в медицині” (Харків, 2005); на III Міжнародній
конференції “Актуальні проблеми ортодонтії” (Київ, 2005); на Міжнародній
науково-практичній конференції ”Актуальні питання дитячої стоматології
та ортодонтії” (Одеса, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 9 наукових працях, з
яких 7 статей, в тому числі 5 – у виданнях, рекомендованих ВАК України,
1 деклараційний патент України на винахід і 1 тези в збірнику матеріалів
наукової конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148
сторінках принтерного тексту (без додатка) та складається зі вступу,
огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення
результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел і додатка. Робота ілюстрована 15 малюнками, 67
фотографіями, 4 таблицями. Список використаних джерел включає 275
найменувань, з яких 102 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Робота представлена спостереженнями при
обстеженні і лікуванні 15 хворих у віці від 14 до 26 років (2 чоловіків
та 13 жінок) з МНЩ.

Клінічне обстеження проводилось за загальноприйнятою методикою. До
додаткових методів обстеження відносили: вивчення
контрольно-діагностичних моделей щелеп (7 пунктів опису), панорамний
метод рентгенологічного дослідження зубощелепної системи,
рентгеноцефалометричний аналіз ЩЛО (ТРГ) у бічній проекції по методам:
Hasund, Schwarz, Jacobson (18 пунктів опису). Функціональний стан ВЖМ
оцінювали за даними інтерференційної ЕМГ.

На підставі проаналізованих даних ТРГ встановлено, що причиною
мезіального прикусу в даній групі пацієнтів є збільшення довжини тіла
НЩ. І місцем оперативного втручання ми визначили тіло НЩ в області
премолярів.

Для здійснення фіксації фрагментів НЩ на етапі операції, процесу
компресії в післяопераційному періоді та ретенції отриманого результату
використовували назубний однощелепний незнімний КДА механічної дії,
розроблений В.І. Куцевляком (1986). КДА створює зусилля, що забезпечують
стабільну фіксацію і спрямований зсув фрагментів тіла НЩ за допомогою
дозованого впливу на остеотомовану ділянку щелепи. Згідно даних автора,
при активації апарата на 1 оборот гайки виникає рівномірний розподіл
навантаження по всьому периметру щелепи, рівний по величині й однаковий
по напрямку, що викликає зближення фрагментів щелепи на 0,4 мм.
Відповідно до результатів досліджень Самсонова А.В. (1990), КДА можна
активувати двічі на добу, тобто зближати фрагменти на 0,8 мм на добу.

Переміщення фронтальної ділянки тіла НЩ перед операцією, на етапі
діагностики, проводили на контрольно-діагностичних моделях, загіпсованих
в артикулятор для прогнозування результату лікування і попередження
помилок і ускладнень під час операції.

Як групу порівняння було використано дані аналізу 15 архівних історій
хвороби хворих з МНЩ, яких вилікували апаратурно-хірургічним методом за
допомогою компресії після попередньої компактостеотомії тіла НЩ.

Поставлена в роботі мета вирішувалась проведенням двосторонньої
вертикальної остеотомії тіла НЩ, після чого переміщали фронтальний
фрагмент тіла НЩ до щільного контакту з бічними фрагментами тіла НЩ. Це
забезпечило скорочення терміну лікування МНЩ за рахунок зменшення
терміну післяопераційного періоду. Укорочення тіла щелепи здійснювалось
на стадії оперативного втручання через наявність дефекту кісткової
тканини на всю її товщину від 0,85 мм до 3,1 мм і визначалося діаметром
інструмента, використовуваного для розсічення кістки. У
післяопераційному періоді за допомогою компресії досягалося скорочення
тіла НЩ на відстань рівну різниці: МТ1-(NSе+3)-d, де d – діаметр бора,
яким проводили остеотомію.

Метод здійснювався таким чином (рис. 1, 2). За 30 днів до операції
видаляли нижні малі кутні зуби з двох сторін (по одному чи по два з
кожної сторони, у залежності від величини, на яку необхідно скоротити
тіло НЩ: МТ1-(NSе+3)). За 2 дні до операції на зубах НЩ фіксували
виготовлений напередодні КДА (рис. 1.а, рис. 2.а).

Рис. 1. Схема лікування хворих з МНЩ компресійним апаратурно-хірургічним
методом (профіль).

Під ендотрахеальним наркозом внутрішньоротовим доступом проводили
лінійний розріз довжиною 5см по перехідній складці від другого різця до
першого премоляра НЩ і скелетували вестибулярну поверхню тіла НЩ.
Фісурним бором розсікали тіло щелепи на всю товщину під охолодженням
фіз. розчином. Лінія розпилу проходила по місцю розташування вилученого
раніше премоляра, паралельно осі ікла, спереду від ментального отвору
(рис. 1.б, рис. 2.б). Активуючи апарат, переміщали остеотомований
фрагмент тіла НЩ до повного контакту з бічними фрагментами (рис. 1.в,
рис. 2.в). Рани в порожнині рота ушивали. Подібну операцію проводили і
на протилежній стороні НЩ.

Рис. 2. Схема лікування хворих з МНЩ компресійним

апаратурно-хірургічним методом (вид зверху).

У післяопераційному періоді щодня активували апарат на 2 обороти гвинта
(інтервал 12 годин), переміщаючи фрагменти тіла НЩ шляхом дозованої
компресії на 0.8 мм до одержання необхідного його скорочення (рис. 1.г,
рис. 2.г). Коли було отримано співвідношення щелеп по типу
фізіологічного прикусу та лицьові ознаки нормального профілю, активні
елементи КДА стабілізували і залишали апарат у якості ретенційного до
відновлення кісткової тканини в області остеотомії і нормалізації
функції жувальних м’язів. Після рентгенологічного контролю та ЕМГ
обстеження апарат знімали.

Результати дослідження та їх обговорення. Розроблений метод операції
дозволяє скоротити період активного лікування на 9 діб в порівнянні з
методом-прототипом уже на етапі операції, тому що скорочення тіла щелепи
здійснювалося через наявність дефекту кісткової тканини, створеного
бором під час остеотомії, і на 23,2±2,4 (Р 0,05).
Середнє значення для двох м’язів склало – 0,09 ( 0,01 мВ. Коефіцієнт
відхилення від норми був негативним і дорівнював -55 %. Це свідчить про
зміну стану ВЖМ, зв’язаному з обмеженням руху НЩ, а саме з виробленням
шарнірного типу жування у даної групи пацієнтів, а також зі зменшенням
кількості функціонуючих контактних поверхонь зубних рядів, порушенням
акта відкушування їжі і зміною функції мовоутворення.

Таблиця 3

Середня амплітуда ЕМГ (мВ)

До лікування Після компресії Через 3 місяці

Правий ВЖМ Лівий ВЖМ правий ВЖМ лівий ВЖМ Правий ВЖМ лівий ВЖМ

0,09(0,01 0,1(0,01 0,13(0,01 0,13(0,01 0,18(0,01 0,17(0,01

0,09(0,01 0,13(0,01 0,17(0,01

Р 0,05

Р > 0,05 Р АНОТАЦІЯ Хмиз Т.Г. Компресійний апаратурно-хірургічний метод лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, 2006. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи шляхом удосконалення компресійного апаратурно-хірургічного методу лікування. Запропонована нова методика операції, яка дозволяє скоротити термін післяопераційного періоду та термін лікування в цілому на 23,2±2,39 доби. Розроблений метод припускає комплексний підхід до визначення величини скорочення тіла нижньої щелепи за допомогою компресії. Уточнені зони остеотомії, які дозволяють мінімізувати травму судинно-нервового пучка. Визначені показання для видалення зубів у залежності від ступеня тяжкості макрогнатії нижньої щелепи. Виявлено покращення стану нервово-м'язового апарату у процесі компресійного апаратурно-хірургічного лікування хворих з макрогнатією нижньої щелепи. Показник середньої амплітуди біопотенціалів жувальних м'язів підвищується з 0,09+0,01 мВ (до лікування) до 0,17+0,01 мВ через 3 місяці після операції (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020