Академія медичних наук України

Інститут онкології

Федьків Світлана Володимирівна

УДК
616-073.75+612.66+612.6.057+611.717

Комплексні рентгенологічні дослідження вікових змін та статевого
диморфізму ключиць

14.01.23 – променева діагностика, променева терапія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі променевої діагностики та променевої терапії
Івано-Франківської державної медичної академії МОЗ України.

Науковий керівник: Рижик Валер’ян Миколайович, доктор медичних наук,
професор,

завідувач кафедри
променевої діагностики та променевої терапії

Івано-Франківської
державної медичної академії.

Офіційні опоненти: Бабій Яків Степанович, доктор медичних наук,

професор кафедри радіології Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Спузяк Михайло Іванович, доктор медичних наук, професор,

завідувач кафедри рентгенології дитячого віку Харківської медичної
академії післядипломної освіти МОЗ України.

Провідна установа: Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва АМН
України,

м. Харків.

Захист відбудеться “_12_” _травня_ 2004 р. о _13_ годині
на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.560.01 в Інституті онкології

АМН України (03022, Київ, вул. Ломоносова 33/43).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту онкології АМН
України (03022, Київ, вул. Ломоносова 33/43).

Автореферат розісланий “_30_” _березня_ 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук Родзаєвський С.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серед актуальних проблем сучасної медицини одне з
провідних місць посідають питання діагностики стану кісткових структур
опорно-рухового апарату скелета. Привернення уваги та вивчення
різноманітних аспектів цієї проблеми не випадкове. Адже за останні
десятиріччя відмічається значне постаріння населення України та
збільшення кількості людей літнього й старечого віку [Є.М. Нейко, І.Ю.
Головач, З.М. Митник, 2001; В.В. Поворознюк, 2002]. Епідеміологічними та
клінічними дослідженнями, що проводились в розвинутих країнах світу і в
Україні, були виявлені регіональні, вікові, етнічні особливості
показників кісткової маси та подальшої їх втрати, а також розвитку
остеопорозу (ОП). За даними ВООЗ, за значущістю ОП займає серед
неінфекційних захворювань четверте місце після недуг серцево-судинної
системи, онкологічної патології та цукрового діабету.

Однією з основних змін у кістковій системі є природне старіння, і як
наслідок цього закономірного процесу, розвиток інволюційного ОП, який
характеризується біологічно обумовленою віковою порозністю кісткової
тканини із зменшенням маси кісткової речовини на одиницю об’єму та
порушенням нормального ремоделювання її складових компонентів
[Е.П.Подрушняк, 1999; Б.Л. Риггз, 2000; R.M. Fransis, 1998]. Вікові
зміни в кістковій тканині при інволюційному ОП потребують детального
вивчення та розробки спеціальних методик і програм для їх виявлення.
Променеві методи дослідження дозволяють оцінити стан кісткових структур
у віковому та статевому аспектах і є провідними в діагностиці
ОП [В.В. Поворознюк, 1999; Л.Я. Рожинська, 2000].

Рядом авторів [В.Г. Бебешко, 1987; Л.Я. Ковальчук, С.І. Сміян,
2000; М.І. Спузяк, О.П. Шармазанова, 1996], під час рентгенологічних
досліджень, виявлено структурно-функціональні зміни у кістках осьового
та периферичного скелета при патологічних станах в організмі. За
допомогою рентгенологічних методів, з метою вирішення проблеми ОП, було
вивчено: хребці, стегнові кістки, променево-зап’ясний суглоб та кістки
кисті [І.С. Власова, 1998; Е.П. Подрушняк, 1997; В.М. Рижик, 2000], але
при цьому не оцінено ступень розвитку інволюційного ОП у кістках і не
встановлено взаємозв’язку між показниками мінеральної щільності
кісткової тканини та її рентгенографічною характеристикою.

Сучасні дослідження осьового та периферичного скелета спрямовані також і
на вирішення актуальних питань у судовій медицині, основними з яких є
встановлення віку та статі при експертизі кісткових рештків загиблої
особи. На сьогодні за рентгеноанатомічними ознаками вивчені статеві та
вікові особливості дистальних фаланг кисті [Ю.А. Неклюдов, 1978],
плечової та стегнової кісток [Й.В.Й. Найніс, 1972], кісток передпліччя
[Г.Д. Трофімова, 1981], ребер [А.І.Туровцев, 1978], грудини та лобкових
кісток [Е.П. Федорчук-Незнакомцева, 2001], які дозволяють ідентифікувати
загиблу особу за цими кістками. Існують праці щодо встановлення статевої
належності скелета людини за остеометричними показниками ключиць [С.Т.
Джигора, 1962; В.І.Добряк, 1962; З.Л.Лаптєв, 1977] та вивчено вікові
зміни вмісту компонентів води, жиру та мінерального комплексу в
кістковій тканині ключиць [Ю.А. Неклюдов, 1978]. Аналіз результатів
проведених досліджень по кістках скелета підтвердив їх інформативність
для проведення судово-медичної ідентифікації особи по кістковим решткам.

Відсутність даних щодо рентгенологічного вивчення ключиць у віковому та
статевому аспектах для діагностики інволюційного остеопорозу та
судово-медичної ідентифікації загиблої особи свідчить про
перспективність даного наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно із планом науково-дослідних робіт
Івано-Франківської державної медичної академії на тему:
“Структурно-функціональний стан кісткової тканини при запальних
захворюваннях суглобів і оцінка чинників ризику, розробка методів
профілактики і лікування” (шифр ВН 01.02.055. SIF 99 n). Здобувач є
співвиконавцем даного дослідження.

Мета дослідження: на основі результатів комплексних рентгенологічних
досліджень ключиць визначити особливості стану кісткових структур при
інволюційному остеопорозі; оцінити у віковому аспекті показники
мінеральної щільності кісткової тканини та визначити їх норму для
населення Прикарпаття; розробити методики діагностики віку та статі по
ключиці для судово-медичної ідентифікації загиблої особи.

Задачі дослідження:

За допомогою даних рентгенографії дослідити кісткові структури ключиць
дорослих осіб з урахуванням віку та статі для встановлення
рентгенографічних ознак інволюційного ОП.

Оцінити діагностичні можливості рентгенографії з прямим збільшенням
зображення ключиць для виявлення вікових змін у кістковій тканині на
трабекулярному рівні.

Встановити ознаки статевого диморфізму ключиць дорослих людей за даними
рентгеноостеометричного та остеометричного досліджень і розробити на їх
основі методику діагностики статі по ключиці для судово-медичної
ідентифікації загиблої особи.

Виявити вікову закономірність рентгеноморфометричних змін у кістковій
тканині для чоловіків та жінок методом рентгенограмометричного
дослідження ключиць та запропонувати методику діагностики віку загиблої
особи по ключичним індексам.

Дослідити стан губчастої та компактної кісткової тканини методами
рентгенівської денситометрії та оцінити показники мінеральної щільності
ключиць у чоловіків і жінок Прикарпаття у різних вікових періодах.

Об’єкт дослідження — праві ключиці, вилучені під час аутопсії загиблих
осіб віком від 20 до 79 років, які померли без ознак системних
захворювань та патології опорно-рухового апарату. Предмет дослідження –
рентгенологічні та остеометричні дані стану кісткових структур ключиць у
віковому та статевому аспектах.

Методи дослідження — для досягнення поставленої мети та вирішення
завдань застосовано комплекс досліджень, який включав: рентгенографію в
двох проекціях, рентгенографію з прямим збільшенням зображення об’єкта,
рентгеноостеометрію, остеометрію, рентгенограмометрію, непряму еталонну
рентгенівську денситометрію, кількісну комп’ютерну томографію та
двофотонну рентгенівську денситометрію. Обробка результатів проводилась
статистичними методами з обчислюванням величин середньої арифметичної та
її похибки (M+m), вірогідності різниць результатів досліджень (t) і
коефіцієнта Ст’юдента (р).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на кістковому матеріалі
загиблих осіб різних вікових періодів, які проживали на Прикарпатті, в
результаті комплексних рентгенологічних досліджень ключиць, виявлено
вікові рентгенографічні, рентгенограмометричні та
рентгеноденситометричні зміни у кістковій тканині при інволюційному
остеопорозі. Це дозволило одержати розширену рентгенологічну
характеристику ключиць в різних вікових періодах та підвищити
ефективність діагностики інволюційного остеопорозу.

За допомогою непрямої еталонної та двофотонної рентгенівської
денситометрії, а також кількісної комп’ютерної томографії проведено
дослідження губчастої та компактної кісткової тканини і вперше отримано
показники мінеральної щільності ключиць у населення Прикарпаття, що
розширило діагностичні можливості рентгеноденситометричних досліджень
кісткового матеріалу та об’єктивізувало отримані дані.

Запропоновано 13 рентгеноостеометричних та остеометричних параметрів
ключиці для встановлення її статевих відмінностей у осіб чоловічої та
жіночої статі. Високо достовірні статеві відмінності виявлені по 11
рентгеноостеометричним та остеометричним параметрам ключиці, які можуть
бути використані як критерії діагностики статі людини.

Методом рентгенограмометрії запропоновано визначення ключичних індексів
та представлено рентгеноморфометричну характеристику ключиць у віковому
аспекті, що може бути використано для діагностики віку людини.

Розроблені нами методики визначення віку та статі за ізольованими
ключицями мають важливе значення у вирішенні проблеми ідентифікації
загиблої особи при судово-медичних експертизах.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлення рентгенологічних
особливостей будови ключиць, з врахуванням віку та статі, дає змогу
об’єктивно проводити аналіз стану кісткових структур при діагностиці
інволюційного остеопорозу. Тому, отримані під час комплексних
рентгенологічних досліджень ключиць дані, пропонується враховувати як
базисні в рентгенологічних, травматологічних та ортопедичних
відділеннях.

За допомогою рентгенограмометричного дослідження ізольованих ключиць
розроблено методику визначення ключичних індексів: КІ1 і КІ2 за схемами
та формулами для встановлення віку загиблої особи, яку рекомендовано
застосовувати при судово-медичній ідентифікації особи за її кістковими
рештками.

Запропоновано методику встановлення статі за ізольованою ключицею за 11
статистично достовірними рентгеноостеометричними та остеометричними
параметрами, яка пропонується для впровадження у судово-медичній
практиці.

Теоретичне застосування положень дисертаційної роботи може бути
використано в навчальному процесі кафедр рентгенологічного,
травматологічного, анатомічного, морфологічного та судово-медичного
профілю, доповнюючи базу даних про вікові зміни та статевий диморфізм
кісток скелета людини, а також в інститутах геронтології та антропології
при вивчені палеоантропологічного матеріалу.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею
автора. Самостійно автором зібрано матеріал і рентгенографічно вивчено
стан кісткових структур ключиць у віковому та статевому аспектах. При
проведенні рентгенівських денситометричних досліджень ключиць зроблено
аналіз показників мінеральної щільності кісткової тканини в чоловіків і
жінок у різних вікових періодів. Автором особисто проведено
рентгеноостеометричне та остеометричне дослідження ключиць за допомогою
яких встановлено ознаки статевого диморфізму ключиць у дорослих людей.
Також за допомогою методів рентгеноостеометрії та остеометрії розроблено
методику діагностики статі людини як за цілою ключицею, так і за її
фрагментами. На основі рентгенограмометричного дослідження ключиць
запропоновано розрахунки ключичних індексів та розроблено по ним
методику встановлення віку загиблої особи. Особисто отримана база даних,
проведена статистична обробка, аналіз та узагальнення отриманих
результатів, що дозволило сформулювати наукові положення і зробити
висновки даної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертації
доповідались на: науково-практичній конференції “Здобутки
клінічної та експериментальної медицини” (м. Тернопіль, 7
червня 2002 року); 57-й науково-практичній конференції студентів та
молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.
Богомольця (з міжнародною участю) “Актуальні проблеми сучасної медицини”
(м. Київ, 17-20 вересня 2002 року); Українській науково-практичній
конференції “Актуальні питання конвенційної рентгенодіагностики,
комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії” (м. Запоріжжя, 21-22
травня 2003 року); Міжнародному конгресі «Розвиток в морфологічних,
експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В.М.
Шевкуненка про індивідуальну мінливість будови тіла людини” та
науково-практичній конференції (з міжнародною участю) “Сучасні методи
наукових досліджень в морфології” (м. Полтава, 23-24 травня 2003 року);
Українському конгресі радіологів “УКР’ 20003” (м. Київ, 27-30 жовтня
2003 року). Матеріали дисертації викладені на переривистих курсах
лікарів-рентгенологів Івано-Франківської області (2002, 2003 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт (з
них 7 робіт — одноосібних), серед яких: 7 статей у наукових фахових
журналах та збірках, рекомендованих ВАК України; 2 роботи — в матеріалах
науково-практичних конференцій. Отримано рішення на видачу
деклараційного патенту на винахід (заявка № 2003087827 від 19 серпня
2003 року). Затверджено проблемною комісією “Медична радіологія”
інформаційний лист до видання (від 03 жовтня 2003 року).

Структура та обсяг дисертації. Повний обсяг дисертаційної роботи
викладений на 164 сторінках, її основний текст займає 132 сторінки.
Ілюстрації, таблиці і список використаних джерел займають 32 сторінки.
Дисертація складається із вступу, огляду літератури, описання об’єкту та
методик дослідження, 5-ти розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів цих досліджень, висновків, практичних
рекомендацій і списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 13
таблицями, 43 малюнками (з яких 6 діаграм). Список використаних
літературних джерел включає 259 найменувань, з яких 191 робота
дослідників з України та країн СНД, 68 — іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань даної
роботи в якості об’єктів дослідження було використано 157 правих
ключиць, вилучених при аутопсії трупів дорослих осіб, які проживали в
Івано-Франківській області.

Забір ключиць проводився у прозектурах Івано-Франківського обласного
бюро судово-медичної експертизи та патологоанатомічного відділення
Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Аутопсійні ключиці
фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну не менше 2 діб та в
подальшому очищали від м’яких тканин.

Для вивчення вікових змін у кістковій тканині, досліджувались ключиці
осіб віком від 20 до 79 років, без наявності в них патології
опорно-рухового апарату та ознак системних захворювань, що впливають на
метаболізм кісткової тканини. Для більш чіткого уявлення про вікові
особливості в кістковій тканині ключиць, розподіл об’єктів дослідження
проводився по шести вікових періодах: перший — 20-29 років, другий —
30-39 років, третій — 40-49 років, четвертий — 50-59 років, п’ятий —
60-69 років, шостий — 70-79 років. Також використано класифікацію,
запропоновану Міжнародним Європейським семінаром з охорони здоров’я
похилих та літніх людей (1963), згідно із якою розподіл було проведено
на 3 підгрупи залежно від віку: молодий вік (20-44 роки), середній вік
(45-59 років) та похилий вік (60-74 роки).

З метою вивчення та встановлення статевих відмінностей ключиць, в якості
об’єктів дослідження було взято 81 чоловічу та 76 жіночих правих
ключиць.

Розподіл матеріалу за кількістю, віком і статевою належністю наведено в
табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл матеріалу за кількістю, віком і статевою належністю

Стать об’єктів Вікові періоди, роки Разом

20-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70-79

Чоловіки, n 11 13 14 17 16 10 81

Жінки, n 10 11 13 15 14 13 76

Всього, n 21 24 27 32 30 23 157

Комплексне дослідження кісткових структур ключиць. З метою виявлення
вікових змін в кістковій тканині ключиць та вивчення її статевих
особливостей проводилось комплексне дослідження, що включало вісім
методів: рентгенографічний, рентгенографічний з прямим збільшенням
зображення, рентгеноостеометричний, остеометричний та
рентгенограмометричний методи, а також метод непрямої еталонної
рентгенівської денситометрії, кількісної комп’ютерної томографії та
двофотонної рентгенівської денситометрії. Розподіл матеріалу за
кількістю, статевою належністю та методами виконаних досліджень
викладено в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл матеріалу за кількістю, статевою належністю та методами
досліджень

Методи дослідження Кількість об’єктів, n

Чоловіки Жінки Всього

Рентгенографія 81 76 157

Рентгенографія з прямим збільшенням зображення 22 20 42

Рентгеноостеометрія 70 70 140

Остеометрія 70 70 140

Рентгенограмометрія 81 76 157

Непряма еталонна рентгеноденситометрія 60 60 120

Кількісна комп’ютерна томографія 25 25 50

Двофотонна рентгенівська денситометрія 28 24 52

Всього проведено досліджень: 437 421 858

Рентгенографія ізольованих ключиць виконувалась на стаціонарному
рентгенодіагностичному апараті “Medicor Budapest EDR 750 В” в двох
проекціях, при укладці їх на нижню та задню поверхню. При цьому фокусна
відстань становила 100 см, напруга — 40-50 кВ, сила струму — 300 мА, час
експозиції — 0,1-0,2 сек. За допомогою рентгенографії було вивчено
вікові особливості рентгеноструктури губчастої речовини в ділянці
діафіза, метафіза, епіфіза ключиць та досліджено стан кортикального шару
кістки. Також на рентгенограмах прозорою міліметровою лінійкою проведено
вимірювання ширини кістково-мозкової порожнини (ШКМП) та сумарної ширини
кортикального шару (СШКШ) в середній частині тіла ключиць.
Рентгенологічні середньостатистичні показники (М+m) — ШКМП та СШКШ
ключиць було вивчено та проаналізовано в 6 вікових періодах у осіб
чоловічої та жіночої статі віком від 20 до 79 років.

Рентгенографія з прямим збільшенням зображення надплечового кінця
ключиць виконувалась за допомогою рентгенівського апарата “Светлана”
(РЕИС-Д), який оснащений магнітним фокусуванням, з розміром фокусної
плями 15+10 мкм. Параметри роботи РЕИС-Д були задані з урахуванням
методики дослідження епіфізів довгих трубчастих кісток [Б.А. Карагін та
співавт., 1982]. При цьому напруга становила 45 кВ, сила струму —
100 мкА, час експозиції — 16 сек, відстань від аноду рентгенівської
трубки до досліджуваної ключиці дорівнювала 2,0 см, а від аноду до
рентгенівської плівки — 20,0 см. У результаті отримано рентгенограми з
прямим збільшенням зображення надплечового кінця ключиць у 10 раз. На
рентгенограмах досліджено рентгеноархітектоніку епіфізу надплечового
кінця ключиць та оцінено кісткові структури на трабекулярному рівні в
осіб чоловічої та жіночої статі віком від 20 до 79 років.

Рентгеноостеометрія ізольованих ключиць осіб жіночої та чоловічої статі
проводилась на рентгенограмах, які виконувались у двох проекціях. При
цьому вимірювалось 9 рентгеноостеометричних розмірів.

Остеометрія проводилась на ізольованих ключицях осіб жіночої та
чоловічої статі. При цьому проводили вимірювання 4 відповідних округ
ключиці.

Для встановлення статевих відмінностей ключиць дорослих людей нами
запропоновано рентгеноостеометричне та остеометричне дослідження ключиць
по 13 розмірам: загальній довжині, 4 вертикальним та 4 сагітальним
діаметрам і 4 округам кісток, що дозволить проводити статеву діагностику
не тільки по цілим ключицям, а також і по їх фрагментам.

На рентгенограмах ключиць вимірювались:

Загальна довжина – відстань між найбільш віддаленими точками на
груднинному та надплечовому кінцях ключиці.

Вертикальний діаметр груднинного кінця – відстань між верхньою й нижньою
поверхнями груднинного кінця ключиці (на рівні суглобової поверхні).

Вертикальний діаметр тіла – відстань між верхньою й нижньою поверхнями в
середній частині тіла ключиці.

Вертикальний діаметр у проекції конусоподібного горбка — відстань між
верхньою й нижньою поверхнями ключиці в проекції конусоподібного горбка.

Вертикальний діаметр надплечового кінця – відстань між верхньою й
нижньою поверхнями надплечового кінця ключиці (на рівні суглобової
поверхні).

Сагітальний діаметр груднинного кінця – відстань між передньою й задньою
поверхнями груднинного кінця ключиці (на рівні суглобової поверхні).

Сагітальний діаметр тіла – відстань між передньою й задньою поверхнями в
середній частині тіла ключиці.

Сагітальний діаметр у проекції конусоподібного горбка – відстань між
передньою й задньою поверхнями ключиці в проекції конусоподібного
горбка.

Сагітальний діаметр надплечового кінця – відстань між передньою й
задньою поверхнями надплечового кінця ключиці (на рівні суглобової
поверхні).

На нативних ключицях вимірювались:

Округа груднинного кінця – вимірюється в ділянці груднинного кінця
ключиці (по груднинній суглобовій поверхні).

Округа тіла – вимірюється в середній частині тіла ключиці.

Округа у проекції конусоподібного горбка – вимірюється у проекції
конусоподібного горбка.

Округа надплечового кінця – вимірюється в ділянці надплечового кінця
ключиці (по надплечовій суглобовій поверхні).

Довжина та вертикальні розміри (1-5) вимірювались на рентгенограмах з
укладкою ключиць на задню поверхню, відповідно сагітальні розміри (6-9)
— з укладкою на нижню поверхню ключиць. Розміри від 1 по 9 вимірювались
на рентгенограмах прозорою міліметровою лінійкою. Розміри 10-13
вимірювались на ізольованих кістках міліметровою стрічкою.

За допомогою рентгеноостеометричних та остеометричних вимірів ключиць,
були визначені середньостатистичні параметри у чоловіків та жінок для
діагностики статі загиблої особи по правій ключиці. На їх основі
розраховано діагностичний коефіцієнт – ДК ключиці, якій вираховується
додаванням 11 високо достовірних рентгеноостеометричних й остеометричних
значень та встановлено його граничні показники окремо для чоловіків та
жінок, які дозволяють визначити статеву належність ключиці.

результаті даного дослідження проаналізовано рентгенограми ізольованих
ключиць осіб чоловічої та жіночої статі, які виконані з укладкою на
нижню поверхню. На рентгенограмах міліметровою лінійкою вимірювались:
загальна довжина ключиці, діаметр і ширина кістково-мозкової порожнини в
центральній частині тіла ключиці. Для об’єктивізації
рентгеноморфометричної характеристики ключиць, нами запропоновано власну
рентгенограмометричну методику визначення двох ключичних індексів: КІ1
та КІ2 за відповідними схемами та формулами. Дана методика розроблена на
основі модифікації методик Е.Barnett et R.Nordin’а (1960) та
А.Н.Байзульдіної (1990) для визначення периферичного індексу ІІ-ої
п’ясткової кістки.

КІ1 визначається відсотковим відношенням сумарної ширини кортикального
шару в центральній частині тіла ключиці до діаметру тіла ключиці. КІ 1
вираховують за формулою:

х 100% = КІ1

де АВ – діаметр тіла ключиці;

СD – ширина кістково-мозкової порожнини в центральній частині тіла
ключиці.

КІ2 визначається відсотковим відношенням ширини кістково-мозкової
порожнини в центральній частині тіла ключиці до її довжини. КІ2
вираховують за формулою:

х 100% = КІ2

де СD – ширина кістково-мозкової порожнини в центральній частині тіла
ключиці;

FG – довжина ключиці.

Після проведення рентгенограмометричного аналізу ключиць визначено
середні величини КІ1 та КІ2 у 6 вікових періодах в осіб віком від 20 до
79 років. При цьому виявлено закономірність між рентгеноморфометричною
характеристикою кісткових структур ключиць та віком і статтю.

За допомогою методу непрямої еталонної рентгенівської денситометрії,
який полягав в виконанні рентгенографії ключиць одночасно з алюмінієвим
клин-еталоном, проводили оцінку стану губчастої та компактної кісткової
тканини ключиць і ступеня розвитку інволюційного ОП. При проведенні
дослідження було враховано відповідну методику рентгеноденситометричного
дослідження кісток кінцівок [Л.С. Розенштраух, Б.М. Рассохин, 1976] та
використано метрологічно повірений 12 сходинчастий алюмінієвий
клин-еталон довжиною — 120 мм, товщиною кінців від 2 до 12 мм, шириною —
15 мм. На отриманих рентгенограмах за допомогою рентгенівського
денситометричного приладу “Densitometer RD 701” фірми KUNTZE (England)
вимірювались абсолютні денситометричні показники в зонах губчастої
речовини епіфіза та метафіза правого надплечового кінця ключиць і
компактної та губчастої речовини в середній частині тіла ключиць. Для
кількісної оцінки мінеральної щільності (МЩ) кісткової тканини ключиць
використовували наведені в літературі коефіцієнти переводу абсолютних
денситометричних показників (ДП) в кількісні показники мінеральних
речовин кістки (в мг/мм3) за методичними вказівками з
рентгенодіагностики остеопорозу [А.І. Бухман, Е.І.Харитонов, 1971].
При цьому нами розраховані середні величини абсолютних ДП та отриманих
кількісних показників МЩ кісткової тканини для вище перерахованих
анатомічних ділянок ключиць. Для визначення залежності показників МЩ
кісткової тканини ключиць від статі та віку, а також можливості
прогнозування ОП, було співставлено та проаналізовано отримані при
рентгеноденситометричному дослідженні результати на об’єктах осіб
чоловічої та жіночої статі у 6 вікових періодах.

Для підтвердження даних про вікові зміни у кістковій тканині ключиць
визначалась МЩ методом двофотонної рентгенівської денситометрії, який
проводився за допомогою рентгенівського абсорбціометра (технологія –
DEXA) фірми CHALLENGER (France). Двофотонне рентгенівське
денситометричне дослідження ключиць проводили з урахуванням методики
С.С.Радіонової, М.А. Макарова, А.Ф. Колондаєва та співавт. (2001). За
допомогою методу двофотонної рентгенівської денситометрії нами було
проаналізовано рентгеноденситометричні показники, отримані при
дослідженні надплечового кінця правих ключиць осіб чоловічої та жіночої
статі віком від 20 до 79 років, які проживали на теріторії Прикарпаття.

Для підвищення інформативності рентгенологічного денситометричного
дослідження ключиць та об’єктивізації отриманих даних застосовувалась
кількісна комп’ютерна томографія (ККТ). Комп’ютерно-томографічне
дослідження ключиць виконувалась на комп’ютерному томографі “Somaton –
CR” (“Siemens”) в алгоритмі “high resolution”- високого розрішення,
шкалою щільності від –1000 до +1000 умовних одиниць Хаунсфільда (оН) в
режимі 125 Кв, 550 mas при товщині томографічного зрізу 4 мм та кроку
стола 4 мм. Нами проведено вимірювання МЩ губчастої кісткової тканини у
кругових зонах епіфізів надплечового та груднинного кінців ключиць у
фронтальній площині, з укладкою їх на нижню поверхню. Для визначення
сумарної МЩ ключиці будували гістограми в ділянці надплечового кінця
ключиць у фронтальній площині, що дозволяло графічно вимірювати МЩ всієї
кісткової маси. Статистичні показники МЩ ключиць були встановлені для
жінок та чоловіків у 3 вікових періодах, від 20 до 74 років.

Обробку результатів проводили статистичними методами з обчислюванням:
середньої арифметичної величини та її похибки (M+m), вірогідності
різниць результатів досліджень (t) і коефіцієнта Ст’юдента (р). Аналіз
отриманих даних проводили на персональному комп’ютері “Seleron-800” із
використанням пакетів прикладних програм “Microsoft Excel 2000”
(Microsoft®).

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів отриманих
під час комплексних рентгенологічних дослідженнях ключиць дозволив
виявити рентгенологічні особливості стану кісткових структур та
встановити його залежність від віку та статі.

Рентгенографічна характеристика ключиць у віковому аспекті. Під час
рентгенографічного дослідження ключиць, встановлено, що з віком
закономірно змінюється їх трабекулярна структура, а саме в 20-29 років
будова губчастої речовини на об’єктах чоловічої та жіночої статі в
ділянці діафіза та метафіза ключиць дрібно- і середньокомірчата, в
ділянці епіфіза — дрібнокомірчата. У віці 30-39 років вона залишається
незмінною, але у 6% випадків з’являються перші ознаки розрідження
кісткової речовини. У віці 40-49 років структура губчастої речовини у
28% випадків стає більш розрідженою за рахунок незначного розсмоктування
кісткових балок. У 9% випадків виявляється підкресленість країв
кортикального шару діафіза ключиць, в ділянці епіфіза у 39% випадків
відмічається посилення малюнку дрібнокомірчатої губчастої речовини та
спостерігається помірна середньокомірчата будова кісткової тканини. У
віці 50-59 років будова губчастої речовини в ділянці діафіза
середньо-(58%) та великокомірчата (42%). У 32% спостерігається помірна
підкресленість країв кортикального шару. У віці 60-69 років структура
губчастої речовини в ділянці діафіза стає менш диференційованою,
переважно великокомірчатою. У ділянці метафізів і епіфізів виявляється
подекуди середньокомірчата будова губчастої речовини, а у 60% випадків
вона великокомірчата. При дослідженні ключиць людей віком понад 70
років, малюнок губчастої речовини в ділянці діафіза хаотичний, місцями
перерваний, поєднаний з вираженим звапненням, що обумовлює
груботрабекулярну, великокомірчату її структуру. По всій поверхні
діафіза ключиць кортикальний шар чітко підкреслений.

Також в результаті вимірювань СШКШ та ШКМП у середній частині діафіза
ключиць встановлено їх середньостатистичні показники для чоловічої та
жіночої статі (табл. 3. 4). Спостерігається вірогідне зниження з віком
показників СШКШ, що вказує на те, що відбувається послідовне витончення
кортикального шару діафіза ключиць у чоловіків та жінок з віком.

Таблиця 3

Статистичні показники сумарної ширини кортикального шару діафіза ключиць
(М+m), в см

Вікові періоди Роки n

чоловічої статі М+m

для чоловіків n

жіночої статі М+m

для жінок

1 20-29 11 0,70+0,003* 10 0,51+0,004*

2 30-39 13 0,68+0,001* 11 0,47+0,002*

3 40-49 14 0,65+0,004* 13 0,45+0,001*

4 50-59 17 0,42+0,004* 15 0,40+0,003*

5 60-69 16 0,35+0,005* 14 0,28+0,003*

6 70-79 10 0,25+0,005* 13 0,20+0,004*

Примітка. * — вірогідність різниць у показниках між віковими
періодами (р<0,001). Виявлено статистично достовірні відмінності у чоловіків та жінок (р<0,001) при порівнянні показників СШКШ ключиць між всіма визначеними нами віковими періодами. Таблиця 4 Статистичні показники ширини кістково-мозкової порожнини діафіза ключиць (М+m), в см Вікові періоди Роки n чоловічої статі М+m для чоловіків n жіночої статі М+m для жінок 1 20-29 11 0,58+0,001* 10 0,45+0,004* 2 30-39 13 0,60+0,001* 11 0,53+0,003* 3 40-49 14 0,63+0,003* 13 0,58+0,003* 4 50-59 17 0,70+0,002* 15 0,63+0,003* 5 60-69 16 1,00+0,01* 14 0,84+0,004* 6 70-79 10 1,10+0,01* 13 0,90+0,005* Примітка. * - вірогідність різниць у показниках між віковими періодами (р<0,001). У чоловіків та жінок отримано високо достовірні відмінності показників ШКМП ключиць (р<0,001) між встановленими віковими періодами. З віком у осіб чоловічої та жіночої статі відмічається тенденція до збільшення ШКМП ключиць. Отже, аналіз результатів вимірювань СШКШ та ШКМП вказує на вікові зміни в ключицях і втрату її кісткової маси з віком. Найбільш чітко ці зміни виражені у віковому діапазоні 50 до 79 років та інтенсивніше в жінок, ніж у чоловіків. 0 2 6 l – ? I I ? oe /////ooaeOEEE1/2EEE1/2EEEEE $ 0 2 4 6 d oe ! „@ ^„@ „@ dh^„@ $ a$ Aj y $If^„°’kd' ?? ?? ? ?? ?? ? ?? ?? ? ?? ???????????ямим збільшенням зображення епіфізу надплечового кінця ключиць у 10 раз демонструє наявність вікових змін у кістковій тканині на трабекулярному рівні та дає можливість виявляти при інволюційному остеопорозі чітко диференційований малюнок губчастої речовини та її розрідження. Результати дослідження дозволили констатувати, що кісткова тканина ключиці змінюється як у чоловіків, так і в жінок з кожним десятиріччям, а саме трабекулярна структура надплечового кінця ключиць динамічно трансформується від дрібно- до середньо- та великокомірчатого малюнку. В віковому діапазоні 20-49 років простежується незначне поступове розрідження трабекулярної сітки, при цьому її структура стає середньокомірчатою. Більш виражено ці зміни проявляються в 50-59 років, що проявляється редукцією окремих кісткових пластинок, особливо повздовжніх. Після 60-69 років у 70% випадків губчаста речовина епіфізів ключиць має великокомірчатий малюнок, який стає хаотичним та посиленим. Наявні різні по формі та розмірах ділянки розрідження кісткових структур. У віці 70-79 років всі структури епіфіза ключиць у 99% сильно розріджені. У цілому простежується наявність поодиноких товстих трабекул по осі навантаження на одних ділянках епіфіза ключиць та окремих порожнин на інших. Встановлено, що чім старше вік, тим більше прогресує розрідження кісткової тканини з подальшим зменшенням кількості кісткових трабекул та збільшенням міжтрабекулярних проміжків. Рентгеноостеометричні та остеометричні дані статевого диморфізму ключиць. При проведенні рентгеноостеометричного й остеометричного дослідження ключиць по запропонованим нами 13 рентгеноостеометричним та остеометричним вимірам було відмічено що розміри ключиць є більшими у чоловіків, ніж у жінок. Встановлено статеві високо достовірні відмінності між чоловіками та жінками за 11 параметрами ключиць (t>3,0;
вірогідність прогнозу 99,7%), зокрема по загальній довжині ключиці,
округи її груднинного кінця, округи тіла ключиці, округи у проекції
конусоподібного горбка, вертикальному діаметру груднинного кінця,
вертикальному діаметру в проекції конусоподібного горбка, сагітальному
діаметру груднинного кінця, вертикальному та сагітальному діаметрам тіла
ключиці, сагітальному діаметру в проекції конусоподібного горбка та
сагітальному діаметру надплечового кінця ключиці. Статева різниця у
параметрах округи надплечового кінця ключиць у чоловіків та жінок
відповідає вірогідності прогнозу 95% (t>2,0). Параметри вертикального
діаметру надплечового кінця ключиць статистично достовірних статевих
змін не зазнали (t<2,0). Аналіз отриманих рентгеноостеометричних та остеометричних даних ключиць представлено в табл. 5. Для підвищення статевої діагностики нами розраховано діагностичний коефіцієнт – ДК для ключиць за 11 статистично достовірними значеннями. Встановлено, що загальна величина ДК правих ключиць коливається від 33,05 см до 58,7 см. ДК, рівний 36,9 см та менше, спостерігається тільки в жінок, а перевищуючий 49,6 см – лише у чоловіків. ДК в межах від 37,0 см до 49,6 см може бути як у чоловіків так і жінок. Запропонована нами методика дозволяє проводити статеву діагностику як по цілим ключицям, так і за їх фрагментами при експертизі кісткових рештків у судово-медичній практиці, а рентгеноостеометричні та остеометричні параметри ключиці можуть бути використані як діагностичні статеві критерії. Таблиця 5 Статистичні рентгеноостеометричні й остеометричні параметри ключиць чоловіків та жінок, см № виміру Рентгеноостеометричні й остеометричні параметри ключиць Статистичні параметри Стать Чоловіча Жіноча 1 Загальна довжина Min-max 13,8-17,6 12,5-15,6 M + m 16,22+0,13* 14,05+0,1* t = 13,6 2 Округа груднинного кінця Min-max 6,2-10,6 5,8-8,5 M + m 8,12+0,15* 7,29+0,16* t = 3,8 3 Округа діафіза Min-max 3,8-5,3 3,0-4,0 M + m 4,18+0,05* 3,53+0,06* t = 8,1 4 Округа у проекції конусоподібного горбка Min-max 4,5-7,2 4,5-6,0 M + m 5,79+0,09* 5,26+0,09* t = 4,1 5 Округа надплечового кінця Min-max 5,7-8,5 5,0-8,0 M + m 7,1+0,09* 6,53+0,18* t = 2,9 6 Вертикальний діаметр груднинного кінця Min-max 1,8-3,1 1,8-3,0 M + m 2,57+0,04* 2,22+0,07* t = 3,75 7 Вертикальний діаметр діафіза Min-max 0,9-1,6 0,75-1,5 M + m 1,12+0,02* 0,96+0,04* t = 4,0 8 Вертикальний діаметр у проекції конусоподібного горбка Min-max 1,2-3,3 1,0-2,2 M + m 1,72+0,07* 1,44+0,07* t = 3,1 9 Вертикальний діаметр надплечового кінця Min-max 1,1-3,6 0,9-2,5 M + m 2,06+0,08 1,91+0,1 t = 1,15 10 Сагітальний діаметр груднинного кінця Min-max 1,7-3,1 1,5-2,7 M + m 2,51+0,05* 2,17+0,07* t = 4,0 11 Сагітальний діаметр діафіза Min-max 1,0-1,5 0,7-1,3 M + m 1,26+0,02* 0,97+0,04* t = 7,3 12 Сагітальний діаметр у проекції конусоподібного горбка Min-max 1,0-2,4 0,8-2,2 M + m 1,72+0,05* 1,36+0,08* t = 4,0 13 Сагітальний діаметр надплечового кінця Min-max 1,1-3,0 0,7-2,6 M + m 2,03+0,06* 1,54+0,11* t = 4,0 Примітка. * - вірогідність статевої різниці між показниками (р<0,01). Вікові зміни у кістковій тканині ключиць при рентгенограмометрії. Нами розроблено методику визначення ключичних індексів – КІ1 та КІ2 на основі запропонованого Barnett-Nordin’а і А.Н. Байзульдіною периферичного індексу для ІІ-ої п’ясткової кістки кисті. В результаті дослідження встановлено рентгенограмометричні показники ключиць та визначені середні величини КІ1 та КІ2 у 6 вікових періодах для чоловічої та жіночої статі. З’ясовано, що товщина кортикального шару та ширина кістково-мозкової порожнини, які покладені в основу визначення ключичних індексів, дають повну інформацію про рентгеноморфометричний стан ключиці у віковому та статевому аспекті. Аналіз рентгенограмометричних даних у відповідних вікових періодах чоловічої та жіночої статі показав чітку закономірність зменшення показників КІ1 та наростання показників КІ2. Так, відмічається з віком вірогідне зниження показників КІ1 (р<0,05), а саме: максимальна величина його визначається у 1-3 вікових періодах (від 20 до 49 років) та становить для чоловічої статі - 55-53% і жіночої - 50-45%. В подальшому спостерігається поступове зменшення цих величин у чоловіків до 45% і жінок до 40% у 4 віковому періоді. Мінімального значення показники КІ1 набувають у 5–6 вікових періодах (від 60 до 79 років) і становлять у чоловіків 23-19% та у жінок 23-20%. Отримані дані збігаються з результатами визначення периферичного індексу по методиці Barnett Е. et Nordin R. (1960). Також при рентгенограмометричному дослідженні ключиць встановлено вірогідне зростання показників КІ2 (р<0,05) і відмічено послідовне збільшення його величин у 1-4 вікових періодах у чоловіків від 3,1% до 4,5% та у жінок від 3,4% до 4,6% (від 20 до 59 років). Максимальні значення КІ2 відмічені у 5 і 6 вікових періодах (від 60 до 79 років) та становлять у чоловіків - 6,6-6,7%, відповідно у жінок - 6,7-6,9%. Результати дослідження зіставляються з даними визначення параметрів периферичного індексу по методиці А.Н.Байзульдіної (1988). Разом з тим встановлено прискорене зростання показників КІ2 в жінок відносно до показників чоловіків у всіх вікових періодах.. У чоловіків та жінок виявлено динаміку вікових змін у кістковій тканині за рентгеноморфометричною характеристикою ключиць та прослідковано між віковими періодами чіткі вірогідні відмінності у показниках КІ1 та КІ2, (р<0,05). Тому рентгенограмометричне дослідження є інформативним у діагностиці інволюційного ОП, яке дозволяє об’єктивізувати дані інших методів обстеження. Розроблена нами методика рентгенограмометрії ключиці та отримані результати можуть бути використані самостійно для визначення віку невідомої особи в судово-медичній практиці. Оцінка стану губчастої та компактної кісткової тканини методами рентгенівської денситометрії. Вперше в Україні встановлені нормативні показники МЩ ключиці з урахуванням віку та проведено оцінку стану губчастої та компактної кісткової тканини в осіб Прикарпатського регіону. За результатами денситометрії за допомогою методів: непрямої еталонної та двофотонної рентгенівської денситометрії, а також кількісної комп’ютерної томографії виявлено тенденцію до зниження показників МЩ кісткової тканини у чоловіків та жінок з віком, яка більш виражена в них після 50 років. Під час проведення непрямої еталонної рентгеноденситометрії ключиць було отримано показники МЩ губчастої та компактної кісткової тканини, при аналізі яких встановлено статистично достовірне їх зниження (р<0,05) з віком. Результати дослідження наведені в табл. 6. Таблиця 6 Середні величини мінеральної щільності кісткової тканини ключиць по вікових періодах в осіб чоловічої та жіночої статі, (М±m) № п/п Вікові періоди (роки) Мінеральна щільність кісткової тканини, мг/мм3 губчаста кісткової тканини Компактна тканина діафіза ключиць діафіз ключиць метафіз ключиць епіфіз ключиць Ч о л о в і к и 1. 20-29 0,467±0,002* 0,378±0,002* 0,329±0,003* 0,481±0,001* 2. 30-39 0,444±0,002* 0,354±0,002* 0,307±0,002* 0,468±0,002* 3. 40-49 0,421±0,003* 0,339±0,003* 0,285±0,002* 0,442±0,001* 4. 50-59 0,398±0,001* 0,316±0,002* 0,275±0,002* 0,428±0,002* 5. 60-69 0,375±0,002* 0,302±0,001* 0,262±0,001* 0,405±0,002* 6. 70-79 0,352±0,002* 0,274±0,002* 0,240±0,002* 0,383±0,003* Ж і н к и 1. 20-29 0,421±0,003* 0,365±0,002* 0,284±0,002* 0,455±0,002* 2. 30-39 0,398±0,002* 0,352±0,001* 0,266±0,002* 0,432±0,002* 3. 40-49 0,396±0,002* 0,329±0,002* 0,247±0,002* 0,398±0,002* 4. 50-59 0,375±0,002* 0,306±0,002* 0,235±0,003* 0,387±0,001* 5. 60-69 0,329±0,003* 0,283±0,003* 0,218±0,002* 0,352±0,003* 6. 70-79 0,246±0,005* 0,231±0,002* 0,201±0,002* 0,306±0,003* Примітка. * - вірогідність різниць у показниках між віковими періодами (р<0,05). Однак, ступінь зниження рентгеноденситометричних показників є різним. Встановлено, що найвищі значення МЩ кісткової тканини зафіксовані у жінок і чоловіків у віковому діапазоні 20-39 років, але у подальшому з віком спостерігається поступове зниження показників МЩ кісткової тканини, які є мінімальними в 70-79 років. Втім, необхідно відзначити, що у чоловіків зниження цих показників відбувається повільніше, на відміну від жінок, у яких втрата кісткової маси чітко прогресує після 50 років, тобто в пред- та постменопаузальний періоди. Таким чином, при інволюційному процесі в кістках відбувається втрата як компактної, так і губчастої кісткової тканини, але найвагоміші вікові зміни в кісткових структурах відбуваються у похилому віці. Отже, вік постає важливою детермінантою, яка визначає ступінь розрідження кісткової тканини, швидкість розвитку інволюційних змін та їх поширеність і, таким чином, спрямовує проведення розробки нових підходів до діагностики інволюційного ОП. Згідно з отриманими при двофотонній рентгенівській денситометрії даними було підтверджено взаємозв’язок між віком, статью та денситометричними показниками. Аналіз результатів по дослідженню ключиць за даними DEXA виявив закономірні зміни з віком (р<0,05). Встановлено, що денситометричні показники у осіб чоловічої статі суттєво знижуються після 50-59 років та стають мінімальними після 70 років (табл. 7). Таблиця 7 Динаміка показників денситограм надплечового кінця ключиць чоловіків віком від 20 до 79 років Роки BMC (grams) BMD G/cm2 Young Adult % Т 20-29 0,724+0,005* 0,602+0,006* 97 -0,25 30-39 0,755+0,004 * 0,631+0,004* 101 +0,06 40-49 0,875+0,006* 0,643+0,003* 103 +0,19 50-59 0,647+0,005* 0,473+0,005* 76 -1,62 60-69 0,521+0,005* 0,433+0,004* 69 -2,05 70-79 0,319+0,006* 0,289+0,006* 53 -2,74 Примітка. * - вірогідність різниць у показниках між віковими періодами (р<0,05). У жінок динаміка зниження цих показників відбувається більш швидко в порівнянні з чоловіками на одну вікову декаду (табл. 8). Очевидно, що рентгеноденситометричні показники кісткової тканини, які характеризують функціональну спроможність та метаболічну активність кісткової системи є важливою ознакою інволюційного ОП, оскільки вони відображають вплив остеопорозогенних чинників на кісткову тканину. Додатковими чинниками несприятливого впливу на кістки скелета для населення Прикарпатського регіону є дефіцит йоду, фтору та інших мікроелементів в ґрунті та воді. Стан кісткової тканини залежить також і від зазначених факторів, які прискорюють інволюційний процес у кістках. Тому отримані нами дані про МЩ кісткової тканини у чоловіків та жінок в Івано-Франківській області треба вважати нормою для даного регіону. Таблиця 8 Динаміка показників денситограм надплечового кінця ключиць жінок віком від 20 до 79 років Роки BMC (grams) BMD G/cm2 Young Adult % Т 20-29 0,719+0,002* 0,583+0,004* 95 -0,16 30-39 0,711+0,002* 0,572+0,003* 89 -0,57 40-49 0,685+0,005* 0,568+0,003* 83 -1,15 50-59 0,573+0,006* 0,425+0,005* 67 -1,90 60-69 0,492+0,007* 0,394+0,006* 62 -2,24 70-79 0,308+0,006* 0,261+0,006* 49 -2,93 Примітка. * - вірогідність різниць у показниках між віковими періодами (р<0,05). За допомогою кількісної комп’ютерної томографії встановлено ступінь розвитку інволюційного ОП пов’язаного з віковими змінами в кістковій тканині. В результаті графічної денситометрії при ККТ дослідженні ключиць було встановлено поступову закономірну втрату сумарної МЩ кісткової тканини (р<0,05). В молодому віці вона в межах від 365 (оН) до 310 (оН), в осіб середнього віку від 309 (оН) до –120 (оН) і похилого віку від –121 (оН) до –284 (оН). При денситометрії в кругових зонах епіфізів надплечового та груднинного кінців ключиць була відмічена вікова динаміка зниження показників МЩ губчастої речовини, що є наслідком інволюційного процесу в кістковій тканині (р<0,05). Так, показники МЩ губчастої речовини груднинного кінця ключиці знаходяться в осіб молодого віку в межах від 168 (оН) до 9 (оН), в осіб середнього віку від 8 (оН) до –147 (оН) та похилого віку від -148 (оН) до -253 (оН). Відповідно, показники МЩ надплечового кінця ключиць змінюються в молодому віці від 3 (оН) до – 67 (оН), в осіб середнього віку від – 68 (оН) до – 104 (оН) та від - 105 (оН) до – 139 (оН) в осіб похилого віку. Також з віком діагностовано випереджене зменшення показників МЩ губчастої речовини груднинного кінця ключиці відповідно до показників надплечового кінця ключиці, що вказує на більш прискорений розвиток інволюційних змін у цій ділянці. Це відбувається за рахунок меншого функціонального навантаження на груднинний кінець ключиці. Отже, метод ККТ ключиць підтвердив вікову динаміку зниження показників МЩ кісткової тканини при інволюційному ОП та дозволив виявити їх залежність від ступеня фізичного розвитку анатомічних ділянок скелета людини. Продемонстровано діагностичні можливості методу ККТ, за допомогою якого можливо досліджувати ділянки різної локалізації та визначати МЩ, як для окремо вибраних ділянок губчастої та компактної кісткової тканини, так і сумарно для них обох. Діагностичне значення комплексних рентгенологічних досліджень ключиць людини. Для верифікації отриманих у дисертаційній роботі даних, нами застосоване комплексне рентгенологічне обстеження 25 пацієнтів, які поступили в рентгенологічне відділення з приводу травматологічних пошкоджень (без наявності соматичних захворювань). Проведено дослідження ключиць 13 чоловіків та 12 жінок, з урахуванням 6 вікових періодів, за допомогою звичайної рентгенографії, вторинно-збільшеної рентгенографії, рентгенограмометрії, непрямої еталонної рентгеноденситометрії та комп’ютерної рентгенівської денситометрії. При оцінці рентгенологічних результатів у пацієнтів відмічена динаміка вікових змін у кісткових структурах. Рентгенографічні ознаки проявів інволюційного остеопорозу в осіб чоловічої та жіночої статі співпали у 24 пацієнтів, діагностична точність рентгенографічних досліджень дорівнює 96%. Дані еталонної рентгеноденситометрії співпали у 23 пацієнтів, а діагностична точність методу дорівнює 92%; показники комп’ютерної рентгенівської денситометрії співпали у 20 пацієнтів, діагностична точність методу дорівнює 80%. При зіставленні клінічних рентгенологічних даних з результатами, отриманими в дисертаційній роботі, встановлена відповідність між ними (р<0,05), яка підтверджує достовірність отриманих результатів. Дані, отримані під час комплексних рентгенологічних досліджень ключиць, включаючи в себе рентгенографію, первинно-збільшену рентгенографію, рентгенограмометрію, непряму еталонну рентгеноденситометрію, двофотонну рентгенівську денситометрію та кількісну комп’ютерну томографію, дозволили встановити вікові та статеві критерії інволюційного ОП, які можуть використовуватись у клінічній практиці для підвищення ефективності його діагностики. Також нами запропоновано методики встановлення віку та статі на основі рентгенограмометричного, рентгеноостеометричного та остеометричного досліджень ключиць, які дозволяють виявити вікові особливості та ознаки статевого диморфізму дорослої людини по комплексу рентгенологічних та остеометричних даних та визначити вік і стать, як по цілим ключицям, так і їх фрагментам, при ідентифікації невідомої особи в судовій практиці. Апробація методик проводилась у ході судово-медичних експертиз, при яких було встановлено стать та вік загиблих осіб з точністю до 98%. ВИСНОВКИ 1. За допомогою рентгенографічного методу вивчено кісткові структури ключиць у віковому аспекті в осіб чоловічої та жіночої статі. Встановлено рентгенографічні ознаки інволюційного остеопорозу які проявляються зменшенням ширини кортикального шару та збільшенням ширини кістково-мозкової порожнини діафіза ключиць, на фоні яких прослідковано тенденцію до розрідження губчастої речовини кістки, яка наростає після 50 років з кожним десятиріччям 2. Отримано розширену інформацію про особливості рентгеноархітектоніки ключиць методом рентгенографії з прямим збільшенням зображення та виявлено на трабекулярному рівні вікові зміни з боку кісткової тканини, яка змінюється з віком від дрібно- до середньо- та великокомірчатої, що дозволило визначити ступінь розвитку інволюційного остеопорозу в кістках. 3. Встановлено ознаки статевого диморфізму ключиці людини по даним рентгеноостеометричного та остеометричного досліджень. Розроблено методику діагностики статі по ключицях за 11 рентгеноостеометричними та остеометричними параметрами й розрахунками діагностичного коефіцієнта для чоловіків та жінок, які рекомендовані як критерії визначення статі, що дозволяють проводити ідентифікацію загиблої особи як за цілими ключицями, так і окремими їх фрагментами. 4. При рентгенограмометричному дослідженні ключиць чоловічої та жіночої статі оцінено рентгеноморфометричний стан кісткових структур та розроблено методику визначення ключичних індексів - КІ1 та КІ2 за формулами і схемами, яка дозволяє встановити за ключицею вік невідомої особи. 5. Вперше методами непрямої еталонної рентгенівської денситометрії, двофотонної рентгенівської денситометрії та кількісної комп’ютерної томографії вивчено стан губчастої та компактної кісткової тканини та оцінено показники мінеральної щільності ключиць у чоловіків і жінок Прикарпатського регіону в різних вікових періодах. Поєднане застосування рентгенівської денситометрії (точність методу 92%) та комп’ютерної томографії (точність методу 80%) підвищує ефективність діагностики інволюційного остеопорозу. За допомогою методів: непрямої еталонної та двофотонної рентгенівської денситометрії, а також кількісної комп’ютерної томографії, виявлено закономірне зниження показників мінеральної щільності кісткової тканини з віком та встановлено їх норму для населення Прикарпаття, що має практичне значення для клініки при діагностиці інволюційного остеопорозу. Вивчено діагностичні можливості звичайної рентгенографії, рентгенографії з прямим збільшенням зображення об’єкта, рентгеноостеометрії, остеометрії, рентгенограмометрії та методів рентгенівської денситометрії для встановлення ознак інволюційного остеопорозу та визначення вікових та статевих діагностичних критеріїв. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Виявлені під час комплексних рентгенологічних досліджень ознаки вікових змін у кістковій тканині ключиць осіб чоловічої та і жіночої статі слід враховувати рентгенологам, анатомам, патологоанатомам та травматологам як діагностичні критерії інволюційного остеопорозу. Отримані рентгеноденситометричні показники мінеральної щільності кісткової тканини ключиць можуть бути використані в загальній медичній практиці як варіанти вікової норми мінеральної щільності кісткової тканини для населення Прикарпаття. Запропоновану методику діагностики статі по рентгеноостеометричним та остеометричним параметрам ключиці пропонується застосовувати на практиці судово-медичним експертам для встановлення статевої належності загиблої особи по кістковим решткам. Розроблена при рентгенограмометричному дослідженні ключиць методика визначення віку по ключичним індексам рекомендована для ідентифікації невідомої особи в судово-медичній практиці. База рентгенологічних даних про вікові зміни та статевий диморфізм ключиць людини може бути використана в навчальному процесі та науковій роботі кафедр рентгенологічного, травматологічного, морфологічного, судово-медичного профілю, а також в інститутах геронтології та антропології при вивчені палеоантропологічного матеріалу. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Федьків С.В. Оцінка вікових змін кісткової тканини за даними рентгенографічного дослідження ключиць // Променева діагностика, променева терапія. – Київ, 2003. – № 16. - С. 146-154. Федьків С.В. Вікова динаміка рентгеноструктурних змін ключиці // Вісник проблем біології і медицини. – Полтава, 2003. - №4. – С. 50-52. Федьків С.В. Встановлення статі загиблої особи за рентгеноостеометричними та остеометричними параметрами ключиць // Acta medica leopoliensia. Львівський медичний часопис. – Львів, “Leopolis”, 2003, Vol. 9, № 2. - С. 42-45. Федьків С.В. Рентгенограмометрія в діагностиці вікових змін кісткової тканини // Український радіологічний журнал. - Харків, 2003. -№1. – С. 21-24. Рижик В.М., Кметюк В.М., Федьків С.В. Дослідження вікових змін кісткової тканини методом двофотонної рентгенівської денситометрії // Променева діагностика, променева терапія. – Київ, 2003. – № 16. - С. 139-146. Здобувач самостійно зібрала матеріал, провела дослідження, статистичну обробку отриманих результатів, зробила висновки та узагальнення. Федьків С.В. Оцінка структурно-функціонального стану кісткової тканини методом непрямої еталонної рентгеноденситометрії // - Івано-Франківськ, 2003. - №1. – С. 76-78. Рижик В.М., Федьків С.В. Рентгеноостеометрична та остеометрична характеристика статевого диморфізму ключиць для судово-медичної ідентифікації загиблої особи // Променева діагностика, променева терапія: Зб. наук. робіт Асоціації радіологів України. – Київ, 2003. -С. 253-257. Здобувач провела огляд літератури, зібрала матеріал, зробила статистичну обробку отриманих даних та їх узагальнення, підготувала матеріал до друку. Федьків С.В. Рентгеноостеометричні параметри ключиці в діагностиці соматотипу загиблої людини // Тези 57 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю “Актуальні проблеми сучасної медицини” – Київ. - 2002. – С. 117. Федьків С.В. Рентгеноостеометричні параметри як критерій діагностики статевої належності ключиць // Зб. наук. праць XLV підсумкової наук.-практ. конф. “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. - Випуск 7. – Тернопіль. – 2002. – С. 158. 10. Деклараційний патент на винахід “Спосіб встановлення віку невідомої особи”, заявка № 2003087827. АНОТАЦІЯ Федьків С.В. Комплексні рентгенологічні дослідження вікових змін та статевого диморфізму ключиць. – Рукопис. Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.23 – променева діагностика, променева терапія. - Інститут онкології АМН України. Київ, 2003 р. Дисертація присвячена вивченню стану кісткових структур при інволюційному остеопорозі та встановленню рентгенологічних ознак вікових змін і статевого диморфізму ключиць. У роботі викладено результати досліджень 157 правих ключиць (81 чоловічої та 76 жіночих). Автором встановлено рентгенографічні особливості кісткових структур ключиць з урахуванням статі та віку. Визначено нормативні показники мінеральної щільності кісткової тканини методами рентгенівської денситометрії. Запропоновано формули та схеми визначення ключичних індексів на основі рентгенограмометричного дослідження ключиць і розроблено методику визначення віку дорослої людини. Розроблено методику діагностики статі по ключиці за її рентгеноостеометричними та остеометричними параметрами для судово-медичної ідентифікації загиблої особи. На основі комплексних рентгенологічних досліджень ключиць встановлені діагностичні критерії інволюційного остеопорозу. Ключові слова: рентгенологічні методи, остеопороз, ключиця, кісткова тканина, вік, стать. АННОТАЦИЯ Федькив С.В. Комплексные рентгенологические исследования возрастных изменений и полового диморфизма ключиц. – Рукопись. Диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 – лучевая диагностика, лучевая терапия. - Институт онкологии АМН Украины. Киев, 2003 г. Диссертация посвящена изучению состояния костных структур при инволюционном остеопорозе и установлению рентгенологических признаков возрастных изменений и полового диморфизма ключиц с использованием: рентгенографии, рентгенографии с прямым увеличением изображения объекта, рентгенограммометрии, непрямой эталонной рентгеновской денситометрии, количественной компьютерной томографии, двухфотонной рентгеновской денситометрии, остеометрии, рентгеноостеометрии. В основу работы положены исследования 157 изолированных правых ключиц, взятых при аутопсии лиц мужского (81) и женского (76) пола, которые умерли без признаков системных заболеваний и патологии опорно-двигательного аппарата в возрасте от 20 до 79 лет. В диссертационной работе представлены результаты рентгенографического исследования ключиц по обычным и первично-увеличенным рентгенограммам, что позволило изучить более расширено особенности ее костной структуры и выяснить рентгенологические проявления инволюционного остеопороза у мужчин и женщин в разные возрастные периоды. Получены данные о состоянии коркового слоя и костно-мозговой полости ключицы с учетом возраста и пола. При этом, с каждым возрастным десятилетием, у мужчин и женщин отмечена тенденция к увеличению ширины костно-мозговой полости и постепенному истончению кортикального слоя ключицы. Также изучены особенности структуры ключиц на трабекулярном уровне и установлено, что с возрастом архитектоника костной ткани закономерно изменяется от мелко- до средне- и крупноячеистой. Установлены признаки полового диморфизма правых ключиц. Разработана методика диагностики половой принадлежности погибшего лица по 11 рентгеноостеометрическим и остеометрическим размерам ключицы и установлены параметры диагностического коэффициента для женского и мужского пола, которые рекомендованы как критерии определения пола по ключице при судебно-медицинской идентификации. Автором представлены формулы и схемы определения ключичных индексов: - КИ1 и КИ2 на основе рентгенограммометрического исследования изолированных ключиц и разработана методика определения возраста взрослого человека для отождествлении неизвестного лица при судебно-остеологических экспертизах. В результате исследования установлена закономерность уменьшения показателей КИ1, а именно: максимальная величина его для мужского пола равна – 55-53% и женского пола - 50-45%, которая соответствует 1-3 возрастным периодам (от 20 до 49 лет). В дальнейшем наблюдаеться постепенное снижение этих величин у мужчин до 45%, у женщин до 40% в 4 возрастном периоде ( в 50-59 лет). В 5, 6 возрастных периодах (от 60 до 79 лет) КИ1 приобретает минимальные значения до 23-19% у мужчин и до 23-20% у женщин. Также установлено нарастание с возрастом показателей КИ2 и отмечено, что его величины в 1-4 возрастных периодах у мужчин от 3,1% до 4,5%, у женщин от 3,4% до 4,6% (от 20 до 59 лет). Пиковое значение КИ2 отмечено в 5, 6 возрастных периодах (в 60-79 лет) и равно у мужчин 6,6-6,7%, у женщин 6,7-6,9%. Вместе с тем установлено опережающее увеличение показателей КИ2 у женщин, относительно показателей мужчин во всех возрастных групах. Полученные данные позволили оценить рентгеноморфометрическое состояние костной ткани в возрастной динамике. Оценены возможности рентгеновской денситометрии для изучения состояния компактной и губчастой костной ткани ключиц у мужчин и женщин в разных возрастных периодах. Определены показатели минеральной плотности костной ткани ключицы методами непрямой эталонной рентгеновской денситометрии, двухфотонной рентгеновской денситометрии и количественной компьютерной томографии, которые могут быть взяты за норму для населения Прикарпатья. Согласно с полученными на объектах мужского и женского пола рентгеноденситометрическими показателями костной ткани, была подтверждена их взаимосвязь с возрастом, полом, гормональным статусом и климато-географическими условиями проживания. Анализ состояния костной ткани исследованых ключиц по даным DEXA (показателями ВМС, ВМD, %, коэффициэнтом Т) показал динамику возрастных структурно-функциональних изменений в кости. У мужчин денситометрические показатели в 1, 2 возрастных периодах от 95% до 101% и в 3 возрастном периоде достигают – 103%. В дальнейшем прослеживается у мужчин постепенное снижение показателей минеральной плотности костной ткани: в 4 возрастном периоде до 76% и до 69%-53% в 5, 6 периодах. У женщин эти показатели уменшаються быстрее и на одно десятилетие опережают мужчин. В Прикарпатском регионе, который является эндемически отягощенный по дефициту йода, фтора и других микроэлементов, при изучении показателей денситометрического исследования на объектах мужского и женского пола отмечено их постепенное снижение и после 50-59 лет значительное уменьшение показателей минеральной плотности костной ткани, что указывает на более быстрое развитие инволюционных изменений в костной системе населения данного региона. В роботе доказана и обоснована целесообразность применения комплексных рентгенологических исследований ключиц для установления диагностических критериев инволюционного остеопороза. Ключевые слова: рентгенологические методы, остеопороз, ключица, костная ткань, возраст, пол. THE SUMMARY Fedkiv S.V. Complex roentgenological of research of age changes and sexual dimorphism clavicles. - Manuscript. The dissertation on obtaining of a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences by speciality 14.01.23 - X- ray diagnostics, radiotherapy. - Institute оf Oncology of Medical Science Academy of Ukraine. Kyev, 2003. The dissertation is devoted to study of a structurally functional status bones tissue at involutions osteoporosis and establishment of roentgenological attributes of age changes and sexual dimorphism clavicles. In work the results of research 157 right clavicles ( 81 men and 76 women) are stated. By the author of roentgenographic feature structure clavicles in sexual and age aspect are fixed. The norms parameters of mineral density bones tissue by methods x-ray densitometry are established. We have proposed the formulas and schems of clavicles indexes on a basis roentgenogrammetry of research clavicles and a method of definition of age the adult man. The method of diagnostics a sex on clavicles was definition for 11-th roentgenoosteometrix and osteometrix the parameters for forensic medical identification of the lost person. The research of roentgenodiagnostic clavicle was elaborate for revealing criteria involutions osteoporosis. Key words: roentgenological methods, osteoporosis, clavicle, bones tissue, age, sex. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Похожие записи