.

Комплексні методи діагностики та заходи профілактики післяродо-вих ускладнень у корів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3878
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

ТРЕСНИЦЬКА

ВЕРОНІКА АНАТОЛІЇВНА

УДК 619:618.7:616-07/084:636.2(043)

Комплексні методи діагностики та заходи профілактики післяродових
ускладнень у корів

16.00.07 – ветеринарне акушерство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата ветеринарних наук

ЛЬВІВ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник( доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний
університет,

завідувач кафедри акушерства і
хірургії

Офіційні опоненти( доктор ветеринарних наук, професор

Сергієнко Олексій Іванович, Державний
науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів і
кормових добавок (м. Львів), провідний науковий
співробітник лабораторії контролю аерозолей,
дезінфектантів та антигельминтиків

кандидат ветеринарних наук,

Каплінський Василь Васильович, Інститут біології тварин УААН (м.Львів),
заступник директора з інноваційно- наукової діяльності

Провідна установа( Білоцерківський державний аграрний університет

кафедра акушерства і біотехнології розмноження тварин

Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться “7” березня 2007 р. о 15 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у
Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького за адресою: 79010, м. Львів 10, вул. Пекарська, 50, аудиторія
№1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів 10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “2” лютого 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент
Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здатність до відтворення є однією із найважливіших
функцій, яка впродовж усього репродуктивного життя тварини знаходиться
під постійним впливом факторів, як внутрішнього так і зовнішнього
середовища.

Післяродові ускладнення, які негативно впливають на характер перебігу
післяродового періоду обумовлюють помітне зміщення термінів першого
осіменіння і запліднення корів, а у більшості тварин виникає тривала
неплідність внаслідок структурних змін в репродуктивних органах, а тому
без ефективних заходів профілактики і лікування цієї патології не
можливо створити планомірне відтворення стада.

Патологія органів розмноження корів незапального характеру в більшості
випадків, зустрічається досить часто і характеризується, як правило,
функціональними розладами матки і яєчників. Найбільш розповсюдженим
розладом матки у перші дні, і навіть години, післяродового періоду є
післяродова гіпотонія або атонія.

Враховуючи складний патогенез функціональних порушень при виникненні
післяродових ускладнень в організмі тварин, що супроводжується значними
змінами обміну речовин, нейрогуморальної регуляції та пригніченням
імунобіологічної системи захисту організму, актуальним є їх досконале
вивчення і розробка лікувально-профілактичних і прогностичних методів,
які б поряд із відновленням репродуктивної функції, дозволяли б
заздалегідь виявляти корів, схильних до післяродових ускладнень.

Теоретична і практична значимість вищевказаних проблем обумовила вибір
теми, актуальність і напрямок досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертаційної роботи є частиною і розділом науково – дослідної роботи
кафедри акушерства та хірургії з питань створення системи комплексних
заходів щодо відновлення, синхронізації та стимуляції відтворної функції
корів і телиць та є одним із розділів тематичного плану
науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету
номер державної реєстрації 0101U003430.

Мета і задачі досліджень. Метою нашої роботи було удосконалення та
розробка ефективних комплексних методів діагностики та заходів
профілактики післяродових ускладнень у корів на фоні різних умов
утримання і годівлі та з урахуванням віку тварин і рівня молочної
продуктивності. Для здійснення наміченої мети було поставлено наступні
задачі:

проаналізувати основні показники стану відтворення корів і встановити
динаміку післяродових ускладнень з врахуванням перебігу родів, умов
утримання, годівлі, кількості отелень та за результатами акушерської
диспансеризації;

вивчити зміни морфо-біохімічних, імунобіологічних і гормональних
показників крові корів та провести морфо-цитологічні і мікробіологічні
дослідження статевих органів корів до родів та в перші дні післяродового
періоду при фізіологічному його перебігу і післяродових ускладненнях;

встановити основні діагностично-прогностичні тести при фізіологічному і
ускладненому перебігу післяродового періоду;

вивчити у порівняльному аспекті вплив препаратів плаценти денатурованої
емульгованої (ПДЕ) та естрофану з метою профілактики післяродових
ускладнень у корів;

встановити економічну ефективність застосування біологічно активних
препаратів з метою профілактики післяродових ускладнень у корів та
розробити пропозиції і рекомендації з їх застосування в умовах
виробництва.

Об’єкт досліджень: природна резистентність сухостійних корів до отелення
та впродовж післяродового періоду, репродуктивна функція корів.

Предмет досліджень: обґрунтування комплексної діагностики, прогнозування
та заходів профілактики післяродових ускладнень у корів.

Методи досліджень: клінічні, фізико-хімічні, бактеріологічні,
морфо–цитологічні, морфо-біохімічні, імунологічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні
дослідження та встановлено динаміку показників природної резистентності
корів з різним фізіологічним станом, в різні пори року, та її зміни при
фізіологічному та патологічному перебізі післяродового періоду. На
основі морфологічних, імунологічних, цитологічних, біохімічних та
клінічних досліджень доведено, що застосування біологічно активних
речовин (ПДЕ та естрофан) перед родами та у перші години і дні
післяродового періоду дозволяє здійснювати ефективну профілактику
післяродових ускладнень у корів та становлення відтворної здатності їх
організму.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень
дають можливість ефективніше використовувати виявлені зміни
імунологічних, гормональних, морфо-цитологічних і клінічних показників
організму корів та нетелів впродовж дородового періоду як прогностичні
тести для проведення профілактичних заходів щодо розвитку післяродових
ускладнень у корів.

Розроблені схеми профілактики післяродових ускладнень із застосуванням
тканинного препарату ПДЕ та аналогу простагландину Ф2б – естрофану.

За матеріалами досліджень видано рекомендації з використання біологічно
активних речовин у практиці ветеринарної медицини, які затверджені
Управлінням ветеринарної медицини в Луганській області.

Основні теоретичні положення роботи використовують у навчальному процесі
Луганського НАУ, Сумського НАУ і Львівській НАВМ імені С.З. Гжицького
при вивченні дисциплін: “Фізіологія тварин”, “Ветеринарне акушерство,
гінекологія і андрологія”.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано експериментальні
дослідження, вивчено поширеність, особливості патогенезу післяродових
ускладнень у корів, розроблені методи профілактики функціональних
розладів у перші дні післяродового періоду з визначенням їх причин та
перебігу.

Проведено фаховий аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації,
виконано статистичну обробку отриманих результатів.

Обґрунтування та інтерпретацію результатів досліджень, підготовку їх до
друку та написання дисертації й автореферату здійснено за участі
наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
повідомлені, обговорені і схвалені на: науково-практичній конференції
“Аграрний форум – 2006”. Вересень, 25-29, 2006 р. (м. Суми); Міжнародній
науково-практичній конференції “Наукові та практичні аспекти реформ
ветеринарної служби та ветеринарної освіти в Україні”. Вересень, 27-29,
2006 р. (м. Біла Церква); Науково-практичних конференціях викладачів,
аспірантів та студентів Луганського НАУ (2005-2006 роках); Обласних,
міських, районних засіданнях і семінарах керівників і спеціалістів
ветеринарної медицини Луганської області; Міжнародній науково-практичній
конференції “Проблеми епізоотології, імунології та біотехнології у
ветеринарній медицині”. 2006 р. (Полтава); Міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасність і майбутнє аграрної науки та
виробництва”. Жовтень, 19-20, 2006 р. (Львів).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових
праць, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України
та методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, матеріалів і
методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та
узагальнення, висновків та пропозицій виробництву, списку літературних
джерел і додатків. Робота викладена на 182 сторінках комп’ютерного
тексту, ілюстрована 21 таблицею та 9 рисунками. Список опрацьованих
джерел літератури включає 350 найменувань, у тому числі 74 іноземних
авторів.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проводили на коровах і телицях симентальської, чорно-рябої і
червоної степової порід в господарствах СТОВ ”Воєводське” та СТОВ
”Слобожанське” Троїцького району, СТОВ ”Вікторія” Білокуракінського
району, СТОВ ”Лугань” Антрацитівського району Луганської області. Корови
були віком 4(8 років з середньорічною молочною продуктивністю 2,5(3,1
тис. кг молока.

Оцінку перебігу післяродового періоду проводили за показниками стану
органів статевої системи корів після їх клінічного дослідження.

При цьому враховували не тільки загальний стан тварин, характер
виділень, розмір і топографію матки, але й стан яєчників, шийки матки і
піхви.

Діагностику післяродових ускладнень проводили на 500 самках з
урахуванням даних, одержаних після вагінального і ректального
досліджень, а також на підставі первинної амбулаторної документації
зооветеринарної служби господарств.

Акушерську диспансеризацію у кожному дослідному господарстві проводили
за 1-1,5 місяці до родів, в період родів та впродовж 45 діб після родів.
При її проведенні враховували рівень годівлі, характер моціону, прояв
передвісників родів, перебіг стадій родів, кількість випадків надання
рододопомоги, клінічну і лабораторну оцінку органів статевої системи,
характер відхилень біохімічних показників в лохіальних виділеннях до
завершення лохіального періоду, характер відхилень клітинного складу в
мазках – відбитках з лохіальних виділень.

Вивчення причин неплідності та видів акушерської патології корів ?

? Аналіз стану відтворення корів в окремих господарствах Луганської
області ?

Клінічні дослідження корів перед, підчас і після родів ?

? Вивчення основних клінічних і лабораторних показників та порівняння їх
до родів і в перші дні післяродового періоду які могли б бути:

1) прогностичними тестами для підтвердження післяродових ускладнень;

2) основою для проведення профілактичних заходів з метою попередження
розвитку функціональних розладів матки. ?

Визначення доцільності застосування тканинно-гормональних та
гормональних препаратів (ПДЕ та естрофану) коровам різних вікових груп
?

? Вивчення в порівняльному аспекті впливу деяких тканинно-гормональних
та гормональних препаратів на гематологічні показники і відтворну
здатність корів з метою профілактики у них післяродової патології ?

? Статистичний аналіз отриманих результатів досліджень

Рис. 1. Схема проведених досліджень

Через 60 днів після родів корів, які не прийшли в охоту, або були
безрезультатно осіменені, формували в окрему групу з наступним
проведенням їх гінекологічного обстеження.

Для дослідів нами за принципом аналогів (враховувалися вік, порода та
жива маса) було відібрано 60 корів з післяродовими ускладненнями, з яких
в кожному господарстві було сформовано по три дослідні групи, а четверті
групи корів були контрольними по 15 голів у кожній (табл. 1).

Тваринам I дослідної групи вводили препарат ПДЕ, підшкірно в дозі 20 мл
за 10 діб до родів, одноразово. Тваринам II дослідної групи – ПДЕ в дозі
20 мл, підшкірно одноразово за 10 діб до родів та внутрішньом’язово
естрофан у дозі 2 мл, одноразово через 1 годину після виведення плоду.
Тваринам III дослідної групи – ПДЕ в дозі 20 мл, підшкірно, дворазово:
перший раз – за 10 діб до родів, а другий раз – через 1 годину після
виведення плоду з одночасним, одноразовим, внутрішньом’язовим введенням
естрофану в дозі 2 мл. Тваринам IV (контрольної) групи препарати не
застосовували.

Перебіг післяродового періоду оцінювали за даними клінічних обстежень
тварин та змінами, які відбувалися в органах статевої системи після
родів.

При цьому враховували загальний стан тварин, характер лохій або
ексудату, розмір і топографію матки, стан яєчників, терміни лізису
жовтого тіла.

Таблиця 1

Схема дослідів щодо визначення ефективності біологічно активних речовин
з метою профілактики післяродової патології

Групи тварин Засіб профілактики Проведені

дослідження

1 (дослідна), n=15 ПДЕ, п/ш, в дозі 20 мл, за 10 діб до родів,
одноразово.

Морфологічні, біохімічні, імунологічні.

2 (дослідна), n=15 ПДЕ в дозі 20 мл, п/ш, одноразово, за 10 діб до родів
та в/м, естрофану, у дозі 2 мл, одноразово через 1 годину після
виведення плоду

3 (дослідна), n=15 ПДЕ, в дозі 20 мл, п/ш, дворазово: перший раз – за
10 діб до родів, а другий раз – через 1 годину після виведення плоду з
одночасним, одноразовим, в/м введенням естрофану в дозі 2 мл через 1
годину після виведення плоду

4 (контрольна), n=15 Препарати не застосовували

Клінічну оцінку корів при фізіологічному перебігу післяродового періоду
та з післяродовими ускладненнями, клінічні ознаки і характер прояву
передвісників родів та тривалість стадій родів у корів і первісток
вивчали на поголів’ї 500 самок, в кожну пору року, шляхом хронометражу
за часом прояву передвісників родів до початку родового процесу (в
годинах і хвилинах) та інтенсивності їх прояву в кожної тварини окремо.

Після встановлення діагнозу на післяродові ускладнення, у порівнянні з
тваринами із фізіологічним перебігом родів, вивчали: динаміку
післяродової патології, показники відтворення, клінічну і лабораторну
оцінки органів статевої системи, біохімічні показники, вміст
прогестерону і естрогенів в крові, морфологію крові.

Кров для дослідження відбирали від 5 корів кожної групи за 10 діб до
родів, та в 1, 3, 9, 14 день після родів, до введення препаратів з
яремної вени, дотримуючись правил асептики та антисептики. Морфологічні,
біохімічні дослідження показників крові проводили у день взяття крові в
лабораторії кафедри мікробіології та вірусології Луганського НАУ.

Кількість еритроцитів та лейкоцитів визначали у камері Горяєва,
гемоглобін ( ціангемоглобіновим методом, лейкограму – в мазках,
пофарбованих за Романовським-Гімза.

Вміст загального білка визначали рефрактометрично за методом Райса,
білкові фракції та альбуміно – глобулінове співвідношення методом
електрофорезу на папері.

Дослідження показників клітинного і гуморального імунітету, а також
неспецифічної резистентності проводили у день взяття крові в
імунологічній лабораторії Луганської обласної дитячої клінічної лікарні.

Виділення лімфоцитів проводили за методом Bojum. Загальну кількість
Т-лімфоцитів (ЕА-РУК (CD3+)) визначали за M. Jondal у модифікації А.Н.
Чередєєва із спів.. Вміст ранніх лімфоцитів вивчали за M.
Wansbrough-Jones, кількість теофілінчутливих (ТФЧ-РУК (CD8+)) та
теофілінрезистентних (ТФР-РУК (CD4+)) Т-клітин за методом Р.
Limatibulal, а В-лімфоцитів (ЕАС-РУК (CD22+)) за N.F. Mendes et al.
Імунорегуляторний індекс розраховували як співвідношення Т-хелперів до
Т-супресорів.

Вивчення імуноглобулінів основних класів (A, M, G) у сироватці крові
проводили методом простої радіальної імунодифузії в гелі за G. Mancini
et al.. Загальний рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх
фракційний склад за молекулярною масою вивчали методом преципітації в
розчині поліетиленгліколю за M. Digeоn et al.

Для визначення бактерицидної і метаболічної активності фагоцитуючих
клітин застосовували тест ( відновлювання нітросинього тетразолію [НСТ]
за методом B.H. Park з співавторами у модифікації Ю.І. Бажори з
співавторами.

Вивчення концентрації стероїдних гормонів (прогестерону та естрадіолу) в
сироватці крові проводили прямим твердофазним імуноферментним методом у
діагностичній лабораторії поліклініки №9, м. Луганська.

Перед введенням біологічно активних речовин проводили бактеріологічні
дослідження вмісту піхви від 5 корів кожної групи за 10 діб до родів, а
вмісту піхви та порожнини матки на 1, 3, 9, 14 добу після родів в
лабораторії кафедри мікробіології та вірусології Луганського НАУ.
Отриманий матеріал висівали на м’ясо-пептонний бульйон, м’ясо-пептонний
агар, жовчно-сироватковий агар, вісмут агар та середовища: Ендо,
Плоскирева, Сабуро. Водночас робили мазки та фарбували їх за Грамом
(модифікація Синьова).

Для оцінки картини клітинного складу вагінальних мазків-відбитків
відбирали вагінальний слиз за допомогою шпателя та фарбували мазки за
Романовським-Гімза.

Ефективність профілактики післяродових ускладнень у корів оцінювали за
показниками функції відтворення: сервіс-період, кількість осіменінь,
запліднення.

Економічну ефективність проведеної профілактики післяродових ускладнень
матки визначали за методиками М.І. Полянцева (1985), Урбан В.П з
співавторами (1988), Нікітіна І.Н та Воскобійника В.Ф. (1999).

Статистичний аналіз проводили методом варіаційної статистики з
використанням таблиці Стьюдента на комп’ютері Pentium – 4, користуючись
MS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Результати акушерської та гінекологічної диспансеризації

Впродовж 2003-2006 років при вивченні основних показників відтворення
корів в господарствах встановлено, що кількість вибулих корів і телиць
коливалась в межах від 1 до 12%, що обумовлено наслідками патологічних
родів, гінекологічної патології та низької молочної продуктивності.

Протягом проведення досліджень спостерігалася тенденція до зростання
кількості ялових корів за рахунок симптоматичної неплідності, яка
становила від 27,1 до 52,2%. У телиць з аліментарною неплідністю
найчастіше діагностували анафродизію (у 97 телиць з 133) та неповноцінні
статеві цикли (у 36 з 133).

В дослідних господарствах найбільший відсоток прояву повноцінних
статевих циклів припадав на 31-60 добу (65,4%), найнижчий на 61-90 добу
(16,9% у корів після родів) та на 91-120 добу (1,7%), що обумовлює
високу кількість отриманих телят (72-85 голів) на 100 корів.

Найрозповсюдженими причинами вибраковування 2,9–24,3% телиць і корів є
неплідність, яловість та патологічні роди. Кількість вибраковування
маточного поголів’я за іншими причинами (пневмонії, ретикулоперикардит,
запальні процеси шлунково-кишкового тракту) незначна і складає 1–2,31%.

У корів та первісток усіх дослідних господарств досить часто реєстрували
гіпотрофію і гіпофункцію яєчників з коливаннями від 0,45% до 9,2% у
корів, та від 0,3% до 13,5% у первісток.

Домінуючими серед післяродової патології були післяродові ускладнення
(субінволюція) матки (11%), гострі післяродові гнійно-катаральні
ендометрити (10,2%), вагініти, вестибуліти та цервіцити (8,6%). При
порівнянні аналогічних показників з урахуванням кількості родів у корів
встановлено тенденцію щодо збільшення випадків післяродових ускладнень
та ендометритів після 3-го і 4-го отелення. В середньому у п’яти вікових
груп корів післяродові ускладнення були зареєстровані у 16% самок,
ендометрити – у 16,7%, вагініти, цервіцити та вестибуліти – у 6% тварин.

Проведеними дослідженнями встановлено, що при фізіологічному перебізі
родів затримка посліду реєструється у 0-4% дослідних корів тоді як при
патологічному – від 10 до 50%, в залежності від пори року. Суттєвий
вплив на перебіг післяродового періоду відіграє і тривалість
сервіс-періоду перед попередньої вагітністю. Так, взимку при
фізіологічному перебізі післяродового періоду він складав 38,2±1,97 діб,
весною – 36±1,66 діб, влітку – 38,3±1,76, восени 39,6±1,99. У корів з
післяродовими ускладненнями впродовж року на 6,8–7,24 добу післяродового
періоду спостерігалася атонія матки, а лохії виділялися на 3,7 – 6,2 діб
довше, ніж у здорових тварин.

У клінічно здорових тварин набряк зовнішніх статевих органів перед
родами настає за 16,34±0,29 годин, що на 2,12 годин більше (РX1/43/4u ue -   i Z3/4` u ue ? ???? ??&? ”yO E ”yO i ???!????и??????????них імунних комплексів знижувалася на 67,1% (РЕкономічна ефективність застосування ПДЕ та естрофану для профілактики функціональних розладів матки у корів Провівши оцінку вартості біологічно активних препаратів для профілактичної обробки однієї корови встановлено, що для першої групи вона становить 5 грн., другої – 10,5 грн. та третьої – 15,5 грн. Отримано економічний ефект на гривню витрат після застосування препаратів тваринам, яким вводили лише ПДЕ 16,01-19,29 грн., у тварин після ін’єкцій ПДЕ та естрофану – 9,17-9,57 грн., а в групі корів після дворазового введення ПДЕ та естрофану – 6,56-7,01 грн. Отже, третя схема (дворазове застосування ПДЕ та естрофану) дає змогу не тільки профілактувати функціональні розлади матки, але й отримати високу економічну ефективність. ВИСНОВКИ Функціональні розлади органів статевої системи тварин, які спостерігаються під час вагітності, родів і в перші дні післяродового періоду можуть сприяти розвиткові післяродової патології, що обумовлює тривалу неплідність корів та зниження їх продуктивності. Застосування з профілактичною метою за 10 діб до родів тканинного препарату ПДЕ дозволяє не тільки підвищити стан імунобіологічної активності, попередити розвиток післяродових ускладнень, але й отримати високу молочну продуктивність корів. Вибраковка корів у базових господарствах Луганської області у 2003-2006 роках складала 11%, домінуючими причинами яких була патологія родів та післяродова патологія (3,2-8,8%). Низькі показники відтворення корів з ускладненнями у післяродовий період характеризуються збільшенням сервіс-періоду в середньому до 84,93±6,73 діб, зниженням заплідненості і зменшенням кількості отриманих телят. Серед основних причин неплідності телиць слід зазначити штучну та аліментарну неплідність, відсоток яких коливався від 3,4 до 45,6, а у корів – симптоматичну неплідність відмічали у 8,7-16,2%. У віковому аспекті серед післяродової патології домінуючим були післяродові ускладнення (субінволюція) матки (11%), післяродовий ендометрит (10,2%), вагініти, вестибуліти, цервіцити (8,6%) у корів після 3 і 4 отелів. У корів з ознаками післяродових ускладнень було встановлено збільшення термінів проявлення передвісників родів на 9,77 годин (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019