.

Комплексне лікування вагітних із залізодефіцитною анемією, які перенесли вірусний гепатит (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2610
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Зубаренко Костянтин Олександрович

УДК
618.3-06:616.155.194.8:616.36-002-036.66

Комплексне лікування вагітних із залізодефіцитною анемією, які перенесли
вірусний гепатит

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник:

академік АМН України, доктор медичних наук, професор

Запорожан Валерій Миколайович, Одеський державний медичний

університет, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач
відділення патології вагітності та пологів, м.Київ

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний

інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства та гінекології, м.Київ

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології,

м.Київ

Захист відбудеться 12.01.2005 року о 11годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України за адресою: 65026, м. Одеса, пров.
Валіховський, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України за адресою: 65026, м. Одеса, пров.
Валіховський, 3.

Автореферат розісланий 10.12.2004 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.О. Старець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед численних причин, що ускладнюють вагітність і
пологи, а також збільшують показники перинатальної смертності, особливе
місце належить вірусному гепатиту. За даними сучасної літератури,
поширеність даної нозології перевищує ВІЛ-інфекцію у тисячі разів
(Селькова Е. П., 1999). У наукових працях останніх років було вірогідно
доведено негативний вплив вірусного гепатиту на перебіг вагітності й
пологів (Вовк А.Д., 2000; Германов В.Т. и соавт., 2001; Петруня
А.М., 2002). Вірусний гепатит у вагітних має тяжкий перебіг, частіше
ускладнюється і переходить у хронічну форму (Игнатова Т.М. и соавт.,
2003; Martin P.H., Denis F., 2004).

Не менш загрозливою патологією під час вагітності є анемія, частота
випадків виникнення якої залишається високою (від 30 до 83,1%) у різних
регіонах України (Сенчук А.Я., 1996; Шехтман М.М., 1999; Медведь В.И.,
2002). За даними ВООЗ, у регіонах з високою материнською смертністю
анемія має місце у кожної третьої вагітної. Доведено, що залізодефіцитна
анемія (ЗДА) ускладнює перебіг вагітності й пологів (Старостина Т.А.,
Фролова О.Г., 2000; Ботвиловская В.В., 2003; Beaufrire B. et al., 1999),
а показники перинатальної смертності за цієї патології удвічі
перевищують такі за фізіологічного перебігу вагітності (Сидорова И.С.,
Макаров И.О., 2000; Сенчук А.Я. и соавт., 2002; Генкин М. Б., 2004).

Найпоширенішим ускладненням у вагітних-носительок вірусу гепатиту є
анемія, частота виникнення якої майже в 1,5 рази перевищує аналогічні
показники у вагітних з відсутністю гепатиту в анамнезі (Семенец Т. Б. и
соавт., 2002). Найтяжчими ускладненнями в пологах у даного контингенту
вагітних є кровотечі, частота розвитку яких становить 36,3% випадків.
Третій період пологів при цьому ускладнений патологічною крововтратою
практично в кожної третьої роділлі (Олейник Н. М., 2000, Tandon B. et
al., 2001).

Виникнення анемії у вагітних, які перенесли вірусний гепатит, має
безпосередній негативний вплив на перебіг вагітності, пологів,
післяпологовий період і стан новонародженого. Однак зазначені аспекти за
наявності комбінації цих двох патологій залишаються не вивченими. Наявні
у науковій літературі дані поодинокі і мають суперечливий характер. У
зв’язку з цим виникає коло невирішених питань, які стосуються даної
проблеми, насамперед комплексної терапії вагітних, хворих на ЗДА, які
перенесли вірусний гепатит.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано в межах науково-дослідної роботи кафедри акушерства та
гінекології №1 Одеського державного медичного університету й є
фрагментом планової науково-дослідної теми “Патогенетичні механізми
розвитку захворювань репродуктивної системи за умов дії агресивних
факторів середовища та шляхи їх корекції” (№ державної реєстрації
0199U004346).

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження стало покращення акушерських та перинатальних
наслідків вагітності у жінок з анемією, які перенесли вірусний гепатит,
шляхом підвищення ефективності лікування за рахунок застосування в
комплексі лікувальних заходів природного біопротектору і біокоректору
системної дії “Спіруліни” й ентеросорбенту “Мультисорбу”.

Для досягнення зазначеної мети треба було розв’язати такі завдання:

Визначити особливості перебігу гестаційного періоду, стану
фетоплацентарного комплексу (ФПК), а також наслідки вагітності для
матері й плода у жінок з анемією, які перенесли вірусний гепатит.

Вивчити стан гемопоезу, особливості субфракційного складу плазми крові у
вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі.

Дати оцінку функціонального стану гепатобіліарної системи у вагітних з
анемією, які хворіли на вірусний гепатит.

Визначити особливості перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і
антиоксидантного захисту (АОЗ) клітин у даної категорії вагітних.

Розробити та впровадити в клінічну практику метод комплексної терапії
вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, із застосуванням
“Спіруліни” і “Мультисорбу” та оцінити його ефективність.

Об’єкт дослідження: залізодефіцитна анемія у вагітних, які перенесли
вірусний гепатит.

Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів і післяпологового
періоду, стан плода і новонароджених у жінок з анемією, які перенесли
вірусний гепатит.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, біохімічні, біофізичні,
інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено особливості стану
плода, перебіг вагітності, стан кровотворення, субфракційний склад
плазми крові, функціональний стан гепатобіліарної системи, систем ПОЛ і
АОЗ клітин у вагітних із ЗДА, які перенесли вірусний гепатит. Виявлені
порушення функціонального стану печінки (ферментної, жовчновидільної,
напруженість білкової та пігментної функцій), інтенсифікація процесів
ПОЛ та виснаження АОЗ у вагітних з анемією, які перенесли вірусний
гепатит. Уперше визначено вплив комплексної терапії із застосуванням
“Спіруліни” і “Мультисорбу” на стан плода, клінічний перебіг вагітності,
показники гемопоезу і гепатобіліарної системи, субфракційний склад
плазми крові вагітних із ЗДА, які перенесли вірусний гепатит.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що вагітні, які
перенесли вірусний гепатит, є групою ризику щодо виникнення анемії. Для
практичної охорони здоров’я розроблено і запропоновано комплексний метод
терапії вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, із
застосуванням біопротектора і біокоректора системної дії “Спіруліни” й
ентеросорбента “Мультисорбу”, який сприяє поліпшенню стану вагітних,
нормалізації показників червоної крові, субфракційного складу плазми
крові за даними ЛКС, показників функціонального стану гепатобіліарної
системи, систем ПОЛ і АОЗ і, як наслідок, покращує перебіг вагітності і
пологів, стан плода, запобігає виникненню ускладнень у пологах і
післяпологовому періоді, а також сприяє фізіологічнішій адаптації
новонароджених. Упровадження в практику запропонованого патогенетично
обґрунтованого комплексного методу спричинило зниження частоти випадків
розвитку ускладнень під час вагітності, пологів, післяпологового періоду
та зменшення перинатальної захворюваності.

Результати досліджень впроваджено у відділеннях патології вагітності
пологових будинків №№1, 2, 7, у жіночих консультаціях №№4, 8, 10 м.
Одеси.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено інформаційний
пошук, визначено мету і завдання дослідження, проведено формування груп
спостереження, виконано клініко-лабораторне обстеження вагітних,
проведено комплексну антианемічну терапію, здійснено аналіз,
систематизацію і статистичну обробку отриманих результатів. На підставі
отриманих даних сформульовано висновки, написано й оформлено дисертацію,
автореферат і наукові праці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
виголошено на 70-й науковій конференції студентів і молодих учених
(Одеса, 2001), науково-практичній конференції Асоціації
акушерів-гінекологів України (Очаків, 2003), науково-практичній
конференції “Вчені майбутнього” (Одеса, 2004), науково-практичній
конференції “Актуальні питання фізіотерапії і медичної реабілітації”
(Одеса, 2004), IV Конгресі курортологів і фізіотерапевтів автономної
республіки Крим (Євпаторія, 2004), науково-практичній конференції
Асоціації акушерів-гінекологів України (Харків, 2004), Х Міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасні досягнення спортивної медицини,
лікувальної фізкультури та валеології” (Одеса, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, серед
яких 3 статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2
статті в збірниках наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів
України, 6 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.
Отримано патент України на винахід – UA, №3500, “Спосіб комплексної
реабілітації вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі”.

Обсяг та структура дисертації. Основний зміст дисертації (без списку
літератури) викладено на 150 сторінках друкованого тексту. Дисертація
складається зі вступу, огляду літератури, розділу, присвяченого
матеріалам і методам дослідження, клініко-лабораторної характеристики
обстежених вагітних, патогенетичного обґрунтування комплексного методу
лікування вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит, викладу
результатів досліджень і спостережень, обговорення отриманих
результатів, висновків, списку використаних джерел.

Текст ілюстровано 35 таблицями і 10 рисунками.

Список використаної літератури нараховує 236 джерел (130 – українських і
російських, 106 – іноземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Під час проведення ретроспективного
аналізу перебігу вагітності й стану новонароджених у жінок з анемією,
які перенесли вірусний гепатит, було проаналізовано 864 історії пологів,
з яких для подальшого опрацювання було відібрано 476 історій. Вагітних
було поділено на три групи: перша група – вагітні, які перенесли гепатит
і у яких було діагностовано анемію – 86 (18,07%) пацієнток (група I);
друга – вагітні з гепатитом в анамнезі, без наявності анемії – 60
(12,61%) пацієнток (група II); третя – вагітні з анемією, але без
наявності гепатиту – 330 (69,33%) жінок (група III).

У проспективному дослідженні нами було обстежено 150 вагітних, – серед
них 60 жінок із ЗДА (група 1), 60 – із ЗДА, які перенесли вірусний
гепатит (група 2) і 30 – із фізіологічним перебігом вагітності
(контрольна, 3 група). Всі вагітні були віком від 16 до 40 років. Слід
зазначити, що до моменту настання вагітності жодна з обстежуваних жінок
не страждала на анемію.

Серед вагітних з анемією і гепатитом в анамнезі були жінки, які
перенесли гепатит В (41 жінка) і гепатит С (19 пацієнток), тобто 68,33%
і 31,67% випадків відповідно.

Для вирішення зазначених завдань застосовували такі методи обстеження:
проводили ретельне збирання анамнезу для вивчення особливостей
менструальної, репродуктивної функцій, екстрагенітальної патології;
оцінювали суб’єктивний і об’єктивний стан вагітних, отримані дані
заносили до спеціально розроблених карток спостереження. Для оцінки
стану гемопоезу визначали показники рівнів гемоглобіну і гематокриту,
кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, рівень швидкості
осідання еритроцитів (ШОЕ), кольоровий показник (КП); визначали
показники середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (СКГЕ),
середнього об’єму еритроцита (СрОЕ), середнього вмісту гемоглобіну в
еритроциті (СВГЕ); наявність запасів заліза в організмі оцінювали за
показниками рівня сироваткового заліза, загальної залізозв’язувальної
здатності сироватки (ЗЗЗС), коефіцієнта насичення трансферину залізом
(КНТЗ). Функціональний стан гепатобіліарної системи виявляли шляхом
визначення показників фібриногену, загального білка, ?-ліпопротеїдів,
тимолової проби, загального білірубіну та його прямої і непрямої
фракцій, активності аланінамінотрансферази (АЛТ),
аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази (ЛФ),
?-глутамілтранспептидази (?-ГГТ) (Горячковский О. М., 1998). Стан
системи перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) оцінювали за вмістом
малонового діальдегіду (МДА), антиоксидантний захист клітин (АОЗ) – за
рівнем церулоплазміну, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази
(ГР) і глутатіону відновленого (ГВ) (Антонов М. П. и соавт., 1985;
Уласов С. Н. и соавт., 1990; Модель М. А., 1989; Bergmeyer H. U., 1974).
Виміри проводили на спектроколориметрі Spekol-210 (“Карл Цейс”,
Німеччина). Субфракційний склад плазми крові визначали за допомогою ЛКС
сироватки крові, які вивчали на ЛК-спектрометрі із застосуванням програм
SPECTROMETR и BLOOD (Бажора Ю.И, Носкин Л.А., 2002).

Для підтвердження HВV- чи HCV-носійства визначали специфічні серологічні
маркери вірусів методом імуноферментного аналізу (ІФА).

Ультразвукове дослідження виконували на апараті “Toshiba SAL-32B”
(Японія) з використанням датчика з частотою коливань 3,5 мГц. Оцінювали
біпарієтальний розмір голівки плода (БПР), діаметри грудної клітки
(ДГК), живота (ДЖ), довжину гомілки (ДГ), а також локалізацію і ступінь
зрілості плаценти, об’єм амніотичної рідини і характер включень.

Моніторинг серцевої діяльності плода проводили після 26 тижнів гестації
методом непрямої кардіотокографії (КТГ) з урахуванням добових біоритмів
на фетальному біомоніторі ВМТ-9141. Запис виконували впродовж 40-60 хв в
умовах нестресового і стресового (мамарна стимуляція) тестів. Параметри
КТГ оцінювали за шкалою W. Fisher (1976) з використанням сучасних даних
щодо інтерпретації КТГ.

Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали на персональному
комп’ютері IBM з використанням стандартного пакету програм EXCEL для
WINDOWS 97. Визначали середню величину (М), середню похибку середньої
величини (похибка репрезентативності – m), критерій вірогідності
(t-критерій Стьюдента) і ймовірність відмінності р (Лапач С. Н. и
соавт., 2000).

Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведеного
ретроспективного аналізу свідчили, що в групі вагітних, які перенесли
вірусний гепатит, наявність анемії середнього і тяжкого ступенів
відзначалась у 8,1% випадків, тимчасом як у третій групі анемія
середнього ступеня розвинулась у 4,9% випадків і в жодної вагітної не
було анемії тяжкого ступеня. Хронічна плацентарна недостатність (ХПН)
ускладнювала вагітність вірогідно частіше у вагітних першої групи проти
таких показників у третій групі (27,9±4,84 і 13,9±1,90% відповідно,
рI-III0,05). Випадки ускладнень у
дітей, народжених від матерів з анемією, які перенесли вірусний гепатит,
мали місце вірогідно частіше, ніж у дітей, народжених від матерів з
анемією. Так, наявність морфо-функціональної незрілості відзначалась у
10,5±3,31% дітей, народжених від матерів першої групи, і в 1,5±0,67% –
від матерів третьої групи (рI-III–®°OB ? & ????????!???????????0,05). Вагітні,
якім проводили традиційну терапію, мали тенденцію до збільшення оцінки
КТГ за Fisher, однак вірогідних відмінностей до та після лікування в них
виявлено не було (р1-1б, р2-2б>0,05). Відмічено, що у вагітних, які
отримали традиційну терапію, оценка КТГ за Fisher була вірогідно нижчою,
ніж у здорових вагітних (р1б-3, р2б-30,05). Крім того, у вагітних підгрупи 2а
вірогідно зменшилася частота маловоддя та багатоводдя (р2-2а0,05).

За місяць після початку терапії у вагітних підгрупи 2б вірогідно
збільшилася кількість тромбоцитів, підвищилися показники рівнів
гемоглобіну, сироваткового заліза, КНТЗ, гематокриту, а у вагітних
підгрупи 1б також вірогідно збільшилась кількість еритроцитів (р1-1б,
р2-2б0,05). За місяць
після проведеної терапії відзначалося достовірне зниження ЗЗЗС у
вагітних, яким здійснювали традиційну терапію (з 77,16±0,85 до
69,85±0,41 мкмоль/л – у підгрупі 1б і з 83,81±1,21 до 70,02±0,80
мкмоль/л – у підгрупі 2б; р1-1б, р2-2б0,05).

Проведені нами дослідження після курсу комплексної терапії указували на
нормалізацію клінічних показників ЛК-спектрів, які мали характер таких,
як і в жінок з фізіологічним перебігом вагітності (р1а-3, р2а-3>0,05). У
той же час, ЛК-спектри у вагітних, які отримали традиційну терапію,
вірогідно відрізнялись від аналогічних показників у жінок контрольної
групи (р1б-3, р2б-30,05), що фактично свідчить про відсутність їхньої стабілізації.

У вагітних підгрупи 2а за місяць від початку лікування відбулося
вірогідне зниження вмісту загального білірубіну (з 16,52±0,64 до
13,51±0,62 мкмоль/л) за рахунок його непрямої фракції (з 12,37±0,55 до
10,42±0,43 мкмоль/л), що свідчить про зникнення напруги пігментної
функції у цієї категорії вагітних (р2-2а0,05).

За місяць після початку терапії у вагітних усіх підгруп мало місце
вірогідне зниження показника МДА (з 3,76±0,03 у вагітних 1-ї групи до
3,34±0,02 і 3,52±0,02 відповідно – у підгрупах 1а і 1б; р1-1а,
р1-1б0,05).

Показники рівнів еритроцитів, гемоглобіну, сироваткового заліза, КНТЗ у
породіль, яким проводили комплексну терапію, були вірогідно вищі за такі
у породіль, яким здійснювали традиційне лікування; р1а-1б, р2а-2б0,05).

Показники рівнів еритроцитів, гемоглобіну у новонароджених, матерям яких
здійснювали комплексну терапію, були вірогідно вищі за такі у
новонароджених, матерям яких проводили традиційне лікування (р1а-1б,
р2а-2б0,05). Показник рівня
загального білірубіну в новонароджених від матерів з анемією та
гепатитом в анамнезі, яким застосовували застосовували комплексну
терапію, був вірогідно нижче, ніж у дітей, народжених від матерів з
анемією та гепатитом в анамнезі, яким проводили традиційне лікування
(51,23±7,26 мкмоль/л підгрупі 2а проти 81,91±12,15 мкмоль/л у підгрупі
2б; р2а-2б0,05).

Таким чином, комплексне лікування вагітних з анемією, які перенесли
вірусний гепатит, сприяє покращенню клінічного перебігу захворювання,
зменшення частоти акушерських і перинатальних ускладнень, покращенню
стану вагітної, плода та періоду адаптації у новонароджених.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено нове викладення актуальної задачі акушерства –
покращення акушерських та перинатальних наслідків вагітності у жінок з
анемією, які перенесли вірусний гепатит шляхом підвищення ефективності
лікування за рахунок застосування в комплексі лікувальних заходів
природного біопротектору і біокоректору системної дії “Спіруліни” й
ентеросорбенту “Мультисорбу”.

Виявлено, що у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит
частота загрози переривання вагітності у 4 рази (р1-20,05).

Комплексна терапія з застосуванням “Спіруліни” і “Мультисорбу” в обох
підгрупах обстежених вагітних знижує частоту ускладнень у пологах
(оперативного розродження у 2 рази, слабкості пологової діяльності у 1,7
рази), анемії у післяпологовому періоді у 4 рази (р1а-1б, р2а-2б

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020