АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ

Іринчин Григорій Васильович

УДК 616.53-002.25-085.35

Комплексне лікування хворих на вульгарні вугрі з використанням
антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної терапії

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків — 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент,

Денисенко Ольга Іванівна

Буковинський державний медичний

університет МОЗ України

завідувач кафедри
шкірно-венеричних

хвороб і туберкульозу

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Волкославська Валентина Миколаївна,

Інститут дерматології та венерології АМН України,

завідуюча відділом проблем епідеміології та аналітично-організаційної
роботи в дерматовенерології;

кандидат медичних наук, Шмелькова Катерина Сергіївна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ

України, асистент кафедри дерматовенерології.

Провідна установа: Національний медичний університет ім. акад. О.О.
Богомольця

МОЗ України (м. Київ), кафедра
шкірних та венеричних

хвороб із курсом проблем СНІДу.

Захист відбудеться “13” вересня 2006 року о 12.00 годині на
засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при Інституті
дерматології та венерології АМН України за адресою: 61057, м. Харків,
вул. Чернишевського, 7/9

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
дерматології та венерології АМН України (61057, м. Харків, вул.
Чернишевського, 7/9)

Автореферат розісланий “25” липня 2006 року

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук
Бондаренко Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема дослідження патогенетичних ланок вульгарних
вугрів (ВВ) з метою оптимізації їх лікування та профілактики є
актуальною задачею сучасної дерматології. Актуальність досліджень
обумовлена значною поширеністю вульгарних вугрів (Acne vulgaris), які
реєструються у 80-90% осіб юнацького віку та у значної частини (до 11%)
осіб старших 25 років [В.Г. Коляденко зі співавт., 2001; Т.В.Проценко,
2001; Л.Д. Калюжна зі співавт., 2002; А.А. Кубанова с соавт., 2003;
Я.Ф.Кутасевич с соавт., 2003; В.Г. Радионов с соавт., 2005; G. Plewig,
2001; N.B.Silverberg, J.M. Weinberg, 2001; L. Cordain et al., 2002; A.M.
Layton et al., 2004].

Як засвідчують клінічні спостереження, вульгарні вугрі в останні роки
характеризуються тривалим хронічним перебігом з частими рецидивами,
торпідними до традиційних методів лікування, з формуванням рубцевих змін
шкіри, що є причиною зниження хворими їх дієздатності, розвитком
психоемоційних порушень та соціальної дезадаптації [И.И. Мавров, В.А.
Цепколенко, 2003; С.А.Монахов с соавт., 2003; В.Г. Радионов с соавт.,
2005; G.J. Goodman, 2001; D.M. Thiboutot, 2001; H.E.Baldwin, 2002; M.A.
Gupta, A.K. Gupta, 2003; J. Ruiz-Esparza, J.B. Gomez, 2003].

За даними сучасних досліджень, розвиток ВВ відбувається внаслідок дії
складного комплексу етіологічних та патогенетичних чинників, серед яких
суттєву роль відводять себореї, патологічному впливу коменсальної та
патогенної мікрофлори, розладам ендокринної регуляції [В.Г. Коляденко зі
співавт., 2001; Я.Ф.Кутасевич с соавт., 2003; U. Jappe, 2003; J. Leyden,
2004; M. Cappel et al., 2005], а також надають значення спадковості
[К.Н. Суворова, И.Е. Юдина, 2003; V. Bataille, H. Snieder, 2002; M.I.
Herane, I. Ando, 2003], обмінним розладам, зокрема дефіциту цинку [Л.Д.
Калюжная с соавт., 2003; О.І. Зайченко зі співавт., 2005]. Вказується
також на роль в патогенезі ВВ імунних порушень [Я.Ф.Кутасевич с соавт.,
2003; В.В. Шухтин, 2005] та ендогенної інтоксикації на тлі зниження
факторів антиоксидантного захисту [И.В. Пескова с соавт., 2001;
Л.Д.Калюжная с соавт., 2003]. Водночас на сьогодні залишаються не
з’ясованими ступінь порушень різних ланок системного імунітету та про- й
антиоксидантної систем крові у хворих на ВВ, а також значущість впливу
цих порушень на розвиток різних клінічних форм дерматозу.

Важливою проблемою сучасної дерматології є лікування ВВ, оскільки
існуючі методи терапії в останні роки не забезпечують стійкого
терапевтичного ефекту й не попереджають розвитку рецидивів дерматозу
[Н.И.Гусаков с соавт., 2001; А.Н. Огурцова, 2005; G.F. Webster, 2002; H.
Gollnick, 2003], що зокрема пов’язують з формуванням резистентності до
медикаментозних засобів чи розвитком побічних дій та ускладнень [И.В.
Литус, 2000; Л.А. Болотная, 2005; E.A. Eady, 1998; H.G. Lubbos et al.,
1998; E.Wooltorton, 2003; D.G.Jacobs et al., 2005]. У зв’язку з цим, все
більшої актуальності в лікуванні хронічних дерматозів, в т.ч. й ВВ,
набувають немедикамен-тозні методи, зокрема лазерна терапія [С.М.
Зубкова с соавт., 2001; Т.В. Проценко, 2005; R.R. Anderson, 2000; A.S.
Rogachetsky et al., 2003; J.S. Orrieger et al., 2004].

Встановлено, що низькоінтенсивне (потужністю 1-20 мВт) лазерне
випромінювання володіє протизапальною дією, стимулює загальні та
локальні фактори імунного захисту, зумовлює антибактеріальну дію, а
також впливає на мікроциркуляцію, обмінні та репаративні процеси в
тканинах, підвищує активність факторів антиоксидантного захисту [Н.Г.
Самойлов, 2000; Н.П. Камнева, 2003; Г.Е.Брилль, И.О.Бугаева, 2005; А.В.
Волотовская и соавт., 2005; R.A. Massey et al., 2001; M.R.
Alexiades-Armenakas et al., 2004].

У зв’язку з цим актуальною задачею є оптимізація лікування й
профілактики вульгарних вугрів з раціональним поєднанням методів
традиційної й лазерної терапії з визначенням їх терапевтичної
активності, зокрема впливу на показники системного імунітету й
окисно-відновних процесів, що і визначило мету та завдання запланованих
нами наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри шкірно-венеричних
хвороб і туберкульозу Буковинського державного медичного університету
“Оптимізація лікування хронічних дерматозів (екзема, псоріаз,
піодерміти)” (№ державної реєстрації 01.01 U 005247). Дисертант
самостійно вивчав ланки патогенезу вульгарних вугрів (хронічних
піодермітів), розробляв та виконував клінічну апробацію нового
патогенетично обгрунтованого методу лікування хворих на вульгарні вугрі,
вивчав показники його ефективності.

Мета дослідження: Скоротити терміни лікування, подовжити тривалість
ремісії та зменшити кількість рецидивів у хворих на вульгарні вугрі
шляхом застосування нових патогенетично обгрунтованих способів їх
диференційованого лікування та профілактики з використанням
антиоксидантного комплексу (Три-Ві Плюс) та комбінованої лазерної
терапії.

Задачі дослідження:

Провести клінічне обстеження 110 хворих на вульгарні вугрі з різним
ступенем тяжкості клінічного перебігу дерматозу, в т.ч. з’ясувати
характер ставлення пацієнтів до наявності у них вугрової хвороби.

Дослідити у хворих на різні форми вульгарних вугрів показники системного
імунітету.

Визначити у хворих на вульгарні вугрі з різним клінічним перебігом
показники про- й антиоксидантної систем крові.

Експериментально обгрунтувати наявність чи відсутність бактеріцидної дії
низькоінтенсивного лазерного випромінювання на бактеріальну флору при
вульгарних вугрях.

Розробити патогенетично обгрунтовані диференційовані способи лікування
та профілактики різних форм вульгарних вугрів з використанням
антиоксидантного комплексу Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної терапії
(черезшкірного лазерного опромінення крові, лазерної фотохіміотерапії та
лазерного фотофорезу).

Дослідити терапевтичну ефективність застосування антиоксидантного
комплексу Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної терапії (ЧЛОК, лазерної
фотохіміотерапії та лазерного фотофорезу) у комплексному лікуванні
хворих на вульгарні вугрі.

Об’ект дослідження — хворі на вульгарні вугрі з легким, середньотяжким
та тяжким ступенем клінічного перебігу дерматозу.

Предмет дослідження — стан клітинного та гуморального імунітету, стан
про- й антиоксидантної систем крові у хворих на ВВ; результати
комплексного лікування ВВ з використанням антиоксидантного комплексу
Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної терапії (ЧЛОК, лазерної
фотохіміотерапії та лазерного фотофорезу).

Методи дослідження: клінічні – аналіз скарг, анамнезу та об’єктивного
стану; загальноклінічні – загальний аналіз крові, сечі, аналіз калу на
яйця гельмінтів, серологічні реакції на сифіліс; імунологічні –
визначення показників Т- і В-ланок системи імунітету та фагоцитозу
(кількості Т-лімфоцитів, Т-лімфоцитів активних, Т-хелперів,
Т-супресорів, В-лімфоцитів, ІРІ; вмісту сироваткових імуноглобулінів M,
G, A; концентрації ЦІК; фагоцитарної активності нейтрофілів — ФА, ФЧ,
НСТ-тесту спонтанного та стимульованого); біохімічні — визначення
показників прооксидантної (малонового альдегіду, молекул середньої маси)
та антиоксидантної систем крові (відновленого глутатіону,
церулоплазміну); статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено обстеження хворих на ВВ
з визначенням показників системного імунітету, про- й антиоксидантної
систем крові, проведено їх аналіз залежно від ступеня тяжкості
дерматозу.

У хворих на ВВ встановлено порушення клітинної ланки системного
імунітету (зменшення відносної кількості загальних Т-лімфоцитів та їх
субпопуляцій), що свідчить про формування вторинного імунодефіцитного
стану за клітинним типом, а також зменшення фагоцитарної активності
поліморфноядерних лейкоцитів. Встановлені зміни імунологічних показників
та фагоцитозу у хворих на вульгарні вугрі знаходилися у взаємозалежності
зі ступенем тяжкості дерматозу.

У хворих на ВВ встановлено зміни показників окисно-відновних процесів,
які є свідченням активації в період загострення дерматозу процесів
вільнорадикального окиснення ліпідів з наростанням явищ ендогенної
інтоксикації на тлі недостатності факторів антиоксидантного захисту
організму. Показано, що виявлені зміни показників про- та
антиоксидантної систем крові залежали від клінічної форми ВВ.

Проведено експериментальне обгрунтування наявності бактеріцидної та
фотомодулюючої дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання на
бактеріальну флору, що персистує у вмісті пустульозної вугрової висипки.

На підставі результатів патогенетичних досліджень вперше розроблено та
впроваджено в лікувальну практику комплексний метод лікування хворих на
ВВ з використанням антиоксидантного комплексу Три-Ві Плюс та
комбінованої лазерної терапії (ЧЛОК, лазерної фотохіміотерапії та
лазерного фотофорезу).

Вперше вивчено динаміку показників системного імунітету, про- й
антиоксидантної систем крові пацієнтів та доведено терапевтичну
ефективність запропонованого методу лікування хворих на ВВ з
використанням антиоксидантного комплексу Три-Ві Плюс та комбінованої
лазерної терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено й патогенетично
обгрунтовано ефективний метод лікування хворих на вульгарні вугрі, який
передбачає застосування у комплексному лікуванні дерматозу
антиоксидантного комплексу Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної терапії.
Включення в комплексне лікування ВВ антиоксидантного комплексу та
комбінованої лазерної терапії сприяє нормалізації показників системного
імунітету, про- й антиоксидантної систем крові, а також прискорює
зворотну еволюцію вугрової висипки та скорочує тривалість лікування
таких хворих на 5-6 днів, а застосування в комплексному лікуванні ВВ
лазерного фотофорезу з гелем “Куріозин” попереджає розвиток рубцевих
змін шкіри.

Результати науково-дослідної роботи впроваджено у лікувальну практику
Чернівецького ОШВД, Дніпропетровського ОШВД, Донецького МКШВД,
Закарпатського ОШВД (м. Ужгород), Київського ОШВД, Львівського ОШВД,
Рівненського ОШВД, дерматологічного відділення Центральної міської
лікарні м.Рівне. Основні наукові положення дисертації впроваджено у
навчальний процес кафедри шкірних та венеричних хвороб Буковинського
державного медичного університету (м. Чернівці), Дніпропетровського
державного медичного університету та Івано-Франківського державного
медичного університету, курсу дерматовенерології Ужгородського
Національного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом складено та виконано програму
досліджень, обгрунтовано мету та задачі роботи, проведено аналіз
вітчизняної та зарубіжної літератури. Здобувачем проведено клінічне
обстеження та комплексне лікування 143 хворих на вульгарні вугрі,
лабораторні дослідження виконано за особистою участю автора. Самостійно
здійснено експериментальну частину досліджень, проведено статистичну
обробку та інтерпретацію отриманих результатів, написано всі розділи
дисертації, зроблено узагальнення результатів, сформульовано висновки та
практичні рекомендації та підготовлено наукові роботи до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
доповідалися та обговорювалися на: міжнародній науково-практичній
конференції “Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки,
лікування в дерматовенерології та косметології” (м.Донецьк, 2003);
науково-практичній конференції “Актуальные вопросы дерматовенерологии и
косметологии” (м.Одеса, 2003); міжнародній науково-практичній
конференції, присвяченій 80-річчю дерматовенерологічної служби
Полтавщини та 82-річчю кафедри шкірних та венеричних хвороб УМСА
“Сучасні проблеми дерматовенерології” (м.Полтава, 2003); 84-й, 85-й та
86-й підсумкових наукових конференціях Буковинської державної медичної
академії (м.Чернівці, 2003, 2004, 2005); науково-практичній школі
“Розробки молодих вчених дермато-венерологів” (м. Київ, 2005);
науково-практичній конференції “Применение лазеров в медицине и
биологии” (м.Ялта, 2005); науково-практичній конференції з міжнародною
участю “Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й
захворювань, що передаються переважно статевим шляхом” (м. Чернівці,
2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, у
тому числі 5 статей, з яких 3 (у моноавторстві) в наукових фахових
виданнях, які рекомендовані ВАК України, 10 тез доповідей у збірниках
матеріалів науково-практичних конференцій, 1 деклараційний патент на
винахід, 2 інформаційні листи, оформлено 2 раціоналізаторські
пропозиції. Зміст опублікованих праць достатньо повно висвітлює основні
результати проведених здобувачем досліджень, їх актуальність та значення
для медицини.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 170
сторінках машинописного тексту, з яких 32 сторінки займає список
літератури. Робота складається із вступу, огляду літератури, 6 розділів
власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел літератури з 318 посилань, з яких: 127 праць
кирилицею, 191 – латиною (роботи авторів далекого зарубіжжя). Робота
проілюстрована 9 рисунками (4 із них займають 2 цілих сторінки) та 35
таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням перебувало 143 хворих
на вульгарні вугрі (111 юнаків та 32 дівчини), які знаходилися на
стаціонарному лікуванні в Чернівецькому ОШВД впродовж 2001-2005 рр.
Серед обстежених найбільшу кількість (86,7%) склали підлітки та молоді
особи віком 16-20 років, решта (13,3%) – особи віком 21-25 років.
Тривалість дерматозу 1-6 років.

Для вирішення поставлених завдань взяті на облік пацієнти були обстежені
із застосовуванням спеціальних методів дослідження. Для визначення
характеру ставлення пацієнтів до наявності у них вульгарних вугрів
застосовано метод клінічної психодіагностики – опитувач Ленінградського
науково-дослідного психоневрологіч-ного інституту ім. В.М. Бехтєрєва
(опитувач ЛОБІ).

Для оцінки стану системного імунітету визначали наступні показники:
кількість Т-лімфоцитів за реакцією спонтанного розеткоутворення (Е-РУК)
за методикою Iondal N. et al. (1972), описаною В.В. Меньшиковим (1987);
кількість Т-лімфоцитів активних (А-Е-РУК) за В.В.Меньшиковим (1987);
кількість Т-хелперів і Т-супресорів за теофіліновим тестом (методика
P.Limatibus et al. (1978), описаним В.В.Меньшиковим (1987);
імунорегуляторний індекс (ІРІ) — співвідношення Тх/Тс; кількість
В-лімфоцитів за реакцією комплементарного розеткоутворення — ЕАС-РУК
(В.В.Меньшиков, 1987); вміст сироваткових імуноглобулінів G, М, А за
методом радіальної імунодифузії в агарі за G.Mancini та співавт. (1965);
фагоцитарну активність та фагоцитарне число за Е.Ф.Чернушенко і
Л.С.Когосовою (1978); НСТ-тест спонтанний та НСТ-тест індукований
(Б.И.Кузник и др., 1987); рівень ЦІК в крові (В.В.Меньшиков, 1987).

Стан прооксидантної сисеми крові визначали за вмістом в еритроцитах
малонового альдегіду (Ю.А.Владимиров, А.И.Арчаков, 1972) та в сироватці
крові молекул середньої маси (Г.А.Парфенкова и др., 1987); стан
антиоксидантної системи — за рівнем відновленого глутатіону в
еритроцитах (за методом О.В.Травіної у модифікації І.Ф.Мещишена, 1983)
та активністю церулоплазміну в сироватці крові за модифікованим методом
M.I.Ревіна (В.Г.Колб. В.С.Камышников, 1982).

Для визначення характеру дії НЛВ на мікрофлору пустул у хворих на ВВ
проведено серію експериментів, під час яких засіяні на кров’яний агар
культури мікроорганізмів з пустульозних вугрових елементів опромінювали
НЛВ з використанням напівпровідникового скануючого лазеру СМ-2 PL
“Gurza” (довжина хвилі 0,65 мкм, потужність 10 мВт) впродовж 5 хв. У
контрольних пробірках опромінення мікроорганізмів не проводили.
Результати оцінювали за показниками популяційного рівня досліджуваних
колоній та діаметром зон затримки росту на антибіотикограмах після
опромінення їх НЛВ.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили на персональному
комп’ютері із застосуванням IBM PS (програма Excel) з використанням
програми Statistica 6.0. Отримані дані досліджень обробляли методом
варіаційної статистики, використовуючи критерій Стьюдента (t). За
вірогідну брали різницю середніх при р < 0,05. Результати роботи та їх обговорення. У більшості (85,3%) пацієнтів дерматоз мав тривалість більше 1 року, у кожного другого (44,1%) - більше 3 років, у 16,1% - більше 5 років. У кожного другого (51,1%) хворого рецидиви виникали 3 і більше разів на рік, у кожного десятого (9,5%) - після проведеного лікування відзначалося лише тимчасове покращання шкірного процесу. У кожного третього (у 51 - 35,7%) хворого в минулому на вульгарні вугрі страждали близькі родичі, причому у кожного четвертого з них - одночасно обидва батьки. У більшої частини (53,85%) хворих дерматоз мав поширений характер з локалізацією на обличчі та тулубі, у кожного третього (37,76%) – лише на обличчі і менш ніж у 1/10 (8,39%) частини обстежених – на шкірі тулуба. За ступенем тяжкості дерматозу обстежені хворі були поділені на три групи. Першу групу склали 43 (30,1%) хворих, у яких процес на шкірі був обмеженим з невеликою кількістю комедонів, папул та пустул. У другу групу ввійшли 76 (53,1%) пацієнтів, у яких відзначалося ураження 2-х і більше топографічних ділянок шкіри з наявністю значної кількості комедонів, папул і пустул з невеликою кількістю індуративних акне. Третю групу склали 24 (16,8%) хворих з поширеним ураженням шкіри, з наявністю великої кількості комедонів, папул, пустул, а також індуративних, конглобатних та флегмонозних акне, поверхневих та глибоких рубців. Внаслідок тестування 52 хворих на ВВ (30 осіб чоловічої та 22 – жіночої статі віком від 15 до 26 років) з використанням опитувача ЛОБІ встановлено, що серед хворих із легким перебігом ВВ та тривалістю дерматозу від 6 до 12 місяців відзначався гармонійний тип реагування, рідше - змішаний гармонійно-анозогнозичний та гармонійно-ергопатичний тип, що відображало реалістичну оцінку стану пацієнтів. У осіб із середнім ступенем тяжкості ВВ діагностовано різні поєднання з достовірно великими показниками: сенситивно-ергопатичний, тривожно-неврастенічний, тривожно-іпохондричний та ін. Важливим є те, що в ході тестування було виявлено приховані зміни психоемоційної сфери у цих пацієнтів, які до вказаної психологічної діагностики себе нічим не проявляли. Найбільш виразні зміни було виявлено у хворих з тяжким перебігом ВВ - сенситивно-егоцентричний, тривожно-егоцентричний та дисфоричний типи, які в цілому відображали інтрапсихічну спрямованість дезадаптаційної поведінки цих пацієнтів, що потребує їх кваліфікованої психокорекції з боку лікарів-психологів. Внаслідок імунологічних досліджень (табл. 1) у хворих на ВВ встановлено зміни показників клітинної ланки системного імунітету І-ІІІ ступеня - вірогідне (p<0,001) зменшення відносної кількості Т-л (на 17,9%), Т-л активних (на 22,4%), Тх (на 19,7%) та Тс (на 18,3%), які знаходилися у залежності від тяжкості клінічного перебігу ВВ. У хворих на легкі форми ВВ (див.табл. 1) відзначено лише помірне (р<0,05) зменшення відносної кількості Тс, в той час як рівень загальних Т-л та Тх були в межах норми. У хворих із середнім та тяжким ступенями реєструвалося достовірне зменшення рівня загальних Т-л (відповідно на 20,9% і 28,1%), Тх (на 21,8% і 37,3%) та Тс (на 19,7% і 18,4%). Показник ІРІ був достовірно (р<0,05) зменшеним у хворих з тяжким перебігом ВВ, у яких також встановлено вірогідне зменшення (на 16,2%) В-лімфоцитів. У всіх хворих на ВВ встановлено (див. табл. 1) вірогідне (p<0,001) збільшення (в 1,5 раза) концентрації в периферичній крові Ig G з тенденцією (p>0,05) до збільшення концентрацій Ig М та IgА, а також
вірогідне (p<0,001) збільшення (на 31,7%) рівня ЦІК, що було найбільш вираженим у хворих із середнім та тяжким перебігом ВВ (відповідно на 42,9% і 32,6%). У хворих на ВВ встановлено (див. табл. 1) вірогідне (p<0,001) зменшення (на 8,8%) ФА, а також тенденцію (р>0,05) до зменшення ФЧ, найбільш
суттєві зміни яких зареєстровано у хворих із середнім (зменшення
відповідно на 9,7% і 8,8%) та тяжким ступенем ВВ (зменшення на 10,9% і
9,6%). Водночас у хворих на ВВ встановлено вірогідні (p<0,001) зміни показників, які характеризують заключні етапи фагоцитозу: зниження (на 23,0%) бактеріцидної активності фагоцитарних клітин за НСТ-тестом та зменшення (на 15,1%) їх потенційної здатності за НСТ-стимульованим, які також залежали від тяжкості ВВ: при тенденції до зменшення у хворих з легким перебігом дерматозу до вірогідного (p<0,001) зменшення НСТ (на 45,6%) та НСТ-ст (на 16,7%) у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості та суттєвого (в 2,1 рази) зменшення НСТ і в 1,4 раза (p<0,001) показника НСТ-ст у хворих з тяжким перебігом дерматозу. Таблиця 1 Показники системного імунітету та про- й антиоксидантної систем крові у хворих на вульгарні вугрі різного ступеня тяжкості Показники, одиниці виміру Контрольна група (n=18) Хворі на вульгарні вугрі (різного ступеня тяжкості) легка ступінь (n1=19) середня ступінь (n2=29) тяжка ступінь (n3=15) Імунологічні: Т-лімфоцити (%) 44,1(1,58 42,0(1,07 34,9(0,68*** p1-2<0,001 31,7(0,99*** p1-3<0,001; p2-3<0,05 Т - лімфоцити активні (%) 28,9(0,65 24,7(1,08** 21,9(0,52*** p1-2<0,05 20,6(0,68*** p1-3<0,01; p2-3>0,05

Т- хелпери (%) 27,2(1,32 27,1(1,08

21,3(0,54***

p1-2<0,001 17,1(0,55*** p1-3<0,001; p2-3<0,001 Т- супресори (%) 16,9(0,86 14,4(0,64* 13,6(0,47*** p1-2>0,05 13,8(0,47**

p1-3>0,05; p2-3>0,05

ІРІ 1,6(0,06 1,9(0,11*

1,6(0,09

p1-2<0,05 1,2(0,08*** p1-3<0,001; p2-3<0,05 В-лімфоцити (%) 27,2(1,25 30,1(1,55 26,2(1,27 p1-2>0,05 22,7(1,74*

p1-3<0,01; p2-3>0,05

Ig М (г/л) 1,2(0,086 1,2(0,11

1,2(0,08

p1-2>0,05 1,3(0,14

p1-3>0,05; p2-3>0,05

Ig G (г/л) 12,2(0,79 17,9(0,97***

18,4(0,61***

p1-2>0,05 19,0(0,91***

p1-3>0,05; p2-3>0,05

Ig А (г/л) 3,8(0,19 4,0(0,25

3,9(0,18

p1-2>0,05 3,6(0,27

p1-3>0,05; p2-3>0,05

ЦІК (ум.од.) 99,3(4,61 124,1(8,44*

141,9(10,16**

p1-2>0,05 131,7(9,96**

p1-3>0,05; p2-3>0,05

ФА (%) 71,7(1,53 66,9(1,67* 64,7(1,13***

p1-2>0,05 63,9(1,07***

p1-3>0,05; p2-3>0,05

ФЧ 5,0(0,27 4,9(0,25

4,6(0,17

p1-2>0,05 4,5(0,19

p1-3>0,05; p2-3>0,05

НСТ-тест спонтанний (%) 14,6(0,79 14,8(0,72

10,0(0,50***

p1-2<0,001 6,9(0,22*** p1-3<0,001; p2-3<0,001 НСТ-тест сти-мульований (%) 32,3(0,79 31,4(0,73 27,7(0,52*** p1-2<0,001 22,9(0,58*** p1-3<0,001; p2-3<0,001 Про- й антиоксидантна системи крові: МА (мкмоль/л еритроцитів) 4,4(0,19 6,1(0,47** 8,7(0,37*** p1-2<0,001 10,9(0,74*** p1-3<0,001; p2-3<0,01 МСМ (о.о.г./мл плазми) 0,24(0,006 0,26(0,006* 0,31(0,007*** p1-2<0,001 0,34(0,009*** p1-3<0,001; p2-3<0,01 ВГ (ммоль/л еритроцитів) 2,1(0,08 1,9(0,08 1,7(0,11* p1-2>0,05 1,3(0,23**

p1-3<0,01; p2-3>0,05

ЦП

(мг/л плазми) 177,1(8,98 143,0(7,21**

120,8(8,24***

p1-2>0,05 153,7(19,57

p1-3>0,05; p2-3>0,05

Примітки: 1. * — ступінь вірогідності різниць показників відносно
контролю:

* — р < 0,05; ** - p < 0,01; *** - p < 0,001; 2. p1-3, p2-3 - ступінь вірогідності різниць показників відносно груп хворих. Внаслідок біохімічних досліджень (див.табл. 1) у хворих на ВВ встановлено вірогідні (p<0,001) зміни показників прооксидантної системи крові: збільшення (у 1,9 раза) вмісту в еритроцитах МА – кінцевого продукту ПОЛ, а також збільшення (на 27,7%) вмісту в сироватці крові МСМ, які вважають маркерами ендогенної інтоксикації організму пацієнтів. Встановлено, що зміни показників МА і МСМ залежали від ступеня тяжкості ВВ – у хворих з легким перебігом дерматозу МА був збільшеним в 1,4 раза, з середнім ступенем тяжкості – в 1,9 раза і у пацієнтів з тяжким клінічним перебігом ВВ – в 2,5 раза. Аналогічна тенденція відзначена щодо вмісту у сироватці крові МСМ: у хворих з легким ступенем ВВ показник МСМ був збільшеним лише на 8,5%, тоді як у хворих з середнім ступенем - на 31,5%, з тяжким перебігом ВВ – на 45,1%. Водночас у хворих на ВВ виявлено вірогідні (p<0,01) зміни показників антиоксидантної системи крові: зменшення (на 19,8%) вмісту в еритроцитах ВГ, який приймає активну участь у знешкодженні пероксидів, ксенобіотиків, проміжних продуктів клітинного метаболізму, а також зменшення (на 24,7%) активності ЦП – одного з неспецифічних факторів антиоксидантного захисту. Аналіз змін показників антиоксидантної системи крові у хворих на ВВ різного ступеня тяжкості виявив їх неоднозначний характер. У хворих з легким перебігом ВВ показник ВГ практично не відрізнявся (p>0,05%) від показника осіб контрольної групи (зменшення на
7,3%); у хворих із середнім ступенем тяжкості — був вірогідно (p<0,05) зменшеним (на 19,9%) і у пацієнтів з важким ступенем ВВ – вірогідно (p<0,01) зменшеним (на 37,7%). Активність ЦП у хворих на ВВ різного ступеня тяжкості мала різноспрямований характер: у пацієнтів з легким перебігом акне встановлено її помірне (p<0,01) зменшення (на 19,2%), у хворих з середнім ступенем – виражене (p<0,001) зменшення (на 41,8%), а у хворих з тяжким перебігом акне порівняно з показником осіб контрольної групи - лише тенденцію (p>0,05) до зменшення (на 13,2%), в той час як
відповідно до аналогічних показників у хворих з легким та середнім
ступенем тяжкості дерматозу відзначено її підвищення (відповідно на 7,5%
та 27,2%).

З метою визначення наявності чи відсутності бактеріцидної дії у НЛВ та
доцільності застосування лазерної терапії в комплексному лікуванні ВВ
проведено експериментальне дослідження впливу НЛВ на мікрофлору з пустул
хворих на вульгарні вугрі з використанням напівпровідникового скануючого
лазеру СМ-2 PL “Gurza” виробництва Ніжинських лабораторій скануючих
пристроїв (довжина хвилі 0,65 мкм, потужність 10 мВт). Внаслідок
опромінення впродовж 5 хв культур патогенних та умовно патогенних
мікроорганізмів, виділених з пустульозних елементів хворих на ВВ і
засіяних на кров’яний агар (у контрольних пробірках опромінення засіяних
мікроорганізмів не проводили) встановлено, що внаслідок впливу НЛВ
популяційний рівень досліджуваних колоній вірогідно (р<0,05) зменшився в 1,6 рази. Визначення зміни чутливості культур акнеформних мікроорганізмів до антибіотиків після опромінення їх НЛВ показало, що діаметри зон затримки росту мікроорганізмів навколо дисків збільшилися в середньому в 1,3 раза, що в цілому свідчить про наявність у НЛВ бактеріостатичної та фотомодулюючої дії по відношенню до акнеформної мікрофлори. 0 ue ?????????? 0 2 ^ u ue b a n e `„ ????????????? ????? ??? ?????????????? ???? ????? ????? ?????? ???? ????? ??? A O A O A O A O A O A O A O A O A O A O A O A O `„Ykd A O A O `„YkdF A O A O `„YkdA A O A O A O ?????????????? ????? ???івняльна) група - 35 осіб, які отримали лише традиційне (базисне) для ВВ лікування (антибіотики, вітаміни, біогенні стимулятори та зовнішню терапію – спиртові антисептичні розчини, антибактеріальні мазі тощо); ІІ (друга порівняльна) група - 36 осіб, які додатково отримували антиоксидантний засіб Три-Ві Плюс (за традиційною схемою); ІІІ (третя порівняльна) група - 35 осіб, яким додатково проводили монолазерну терапію у вигляді ЧЛОК (по 10 хв через день; на курс 7-8 процедур); IV (основна) група - 37 осіб, яким у комплексному лікуванні дерматозу, поряд з традиційними засобами, призначали антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс та комбіновану лазерну терапію. При легкій та середній формах ВВ Три-Ві Плюс призначали по 1 табл. 2 рази на добу (під час їжі), при важких формах акне - по 1 табл. 3 рази на добу впродовж 4-6 тижнів. В період клінічної ремісії пацієнтам рекомендували профілактичний курс - Три-Ві Плюс по 1 табл. на добу впродовж 8-10 тижнів; при важких формах ВВ призначали 2 профілактичних курси з перервою в один місяць. Паралельно хворим основної групи призначали комбіновану лазерну терапію: сеанси ЧЛОК через день по 10 хв, на курс лікування - 7-9 процедур, а також поетапну (залежно від форми та стадії патологічного процесу) зовнішню лазерну терапію: при наявності пустульозних елементів - лазерну фотохіміотерапію (з 1% розчином метиленового синього в якості фотосенсибілізатора) з використанням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки (по 5 хв на одне поле при сумарній експозиції до 20-25 хв.; курс лікування - 7-10 процедур); після припинення гнійного виділення з пустульозних елементів для прискорення регресу інфільтративних елементів та попередження розвитку рубцевих змін шкіри проводили ІІ етап лікування з використанням лазерного фотофорезу з гелем “Куріозин”, який наносили на висипку за 30 хв до опромінення лазером; сеанси проводили по 3-4 хв на 1 поле при сумарній експозиції до 24-28 хв; на курс - 8-10 щоденних процедур. Для профілактики розвитку рубцевих змін шкіри в період клінічної ремісії дерматозу пацієнтам призначали профілактичний курс гелю Куріозин 1 раз на добу (ввечері) впродовж 8-10 тижнів. Аналіз динаміки імунологічних показників до і після лікування у хворих І групи виявив лише тенденцію (p>0,05) до нормалізації В-л (зменшення на
7,6%), а також Ig G (зменшення на 10,6%), хоча рівень ЦІК мав тенденцію
(p>0,05) до збільшення (на 5,5%). У хворих ІІ групи виявлено тенденцію
(p>0,05) до нормалізації Тс, в той час як інші показники клітинної ланки
імунітету практично не змінилися. Водночас у цих пацієнтів відзначено
нормалізацію відносної кількості В-л (збільшення на 19,2%), а також
тенденцію (p>0,05) до нормалізації Ig M та Ig G (зменшення відповідно на
15,5% і 15,8%) та Ig A (збільшення на 13,5%). Показники ФА та НСТ-тесту
у хворих цієї групи після завершення лікування практично не змінилися,
показник ФЧ збільшився лише на 8,7%, а НСТ-ст. – на 6,3%.

У хворих ІІІ групи встановлено нормалізацію (p<0,01) відносної кількості загального пулу Т-л та Тс (збільшення відповідно на 16,5% та 27,6%) при тенденції (p>0,05) до збільшення (на 13,9%) Тх, а також нормалізацію Ig
A (зменшення на 7,3%) із тенденцією (p>0,05) до зменшення ЦІК (на
12,3%). У хворих ІІІ групи відзначено також нормалізацію (p<0,001) показників фагоцитозу - ФА та НСТ-ст (збільшення відповідно на 10,5% і 11,6%). Водночас встановлено, що застосування у комплексному лікуванні хворих на ВВ основної групи, поряд з базисною терапією, антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної терапії сприяє нормалізації всіх досліджуваних показників системного імунітету: вірогідне (p<0,001) збільшення відносної кількості загальних Т-л (на 21,8%), активних Т-л (на 19,2%), Тх (на 30,3%) та Тс (на 14,4%). У хворих цієї групи відзначено тенденцію до нормалізації показників гуморального імунітету, а також нормалізацію показників фагоцитозу - вірогідне (p<0,001) збільшення ФА (на 11,4%) й ФЧ (на 23,7%) з тенденцією до збільшення НСТ (на 20,0%) та НСТ-ст (на 9,8%). Аналіз динаміки показників про- й антиоксидантної систем крові у хворих І групи виявив тенденцію (p>0,05) до збільшення МА (на 10,1%) та
МСМ (на 5,2%), а також вірогідне (p<0,05) зменшення ВГ (на 16,7%) й тенденцію (p>0,05) до зменшення ЦП (на 6,2%). У хворих ІІ групи виявлено
тенденцію (p>0,05) до зменшення МА (на 9,7%) та ЦП (на 5,9%). У
пацієнтів ІІІ групи встановлено вірогідне (p<0,05) зменшення МСМ (на 13,8%) і тенденцію до зменшення МА (на 11,8%) та збільшення активності ЦП (на 16,2%). У хворих ІV (основної) групи внаслідок застосування комплексної (базисної, антиоксидатної та лазерної) терапії відзначено нормалізацію практично всіх досліджуваних показників: вірогідне (p<0,05) зменшення МА (на 18,5%) й МСМ (на 11,7%), збільшення ВГ (на 23,3%) та тенденцію (p>0,05) до збільшення активності ЦП (на 20,6%).

Аналіз результатів лікування засвідчив, що застосування у комплексній
терапії ВВ антиоксидантного засобу Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної
терапії сприяє найбільш швидкому вирішенню елементів висипки та
скороченню термінів лікування таких пацієнтів (до 15,6(0,72 л/днів)
порівняно з хворими І порівняльної групи, які отримали лише традиційне
лікування (21,2(0,88 л/днів), а також пацієнтами ІІ групи, які отримали
традиційну й антиоксидантну терапію (19,9(0,70 л/днів), чи хворими ІІІ
групи, які отримали традиційну й монолазерну терапію (17,6 (1,05
л/днів).

Також встановлено, що застосування лише базисної терапії (І порівняльна
група) та базисної у комбінації з антиоксидантним комплексом (ІІ
порівняльна група) не призвело до суттєвих змін показників віддалених
наслідків лікування ВВ, в той час як застосування базисної терапії у
комбінації з ЧЛОК (ІІІ група) зумовило вірогідне (p<0,001) зменшення кількості рецидивів (в 1,5 раза) та вірогідне (p<0,01) подовження тривалості ремісії дерматозу (в середньому на 2 місяці). Водночас найкращі віддалені результати лікування ВВ встановлено у хворих основної групи - вірогідне (p<0,001) зменшення (в 1,7 раза) кількості рецидивів ВВ та подовження (на 2,5-3 місяці) тривалості ремісії дерматозу. Висновки У дисертації наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей патогенезу та оптимізації лікування хворих на вульгарні вугрі з використанням антиоксидантного комплексу в поєднанні з комбінованою лазерною терапією. Серед 143 обстежених хворих на вульгарні вугрі у переважної більшості (85,3%) встановлено хронічний часто рецидивуючий перебіг дерматозу з торпідністю до раніше проводимої терапії у кожного третього (37,0%) пацієнта; у більшої частини (53,9%) хворих дерматоз мав поширений характер з переважанням (у 69,9% осіб) середніх та важких форм вульгарних вугрів, а також частим (у 68,5%) розвитком вторинних пігментних плям і рубцевих змін шкіри (у 36,4%), що зумовлювало несприятливий вплив на психоемоційний стан пацієнтів відповідно до тяжкості патологічного процесу на шкірі, знижувало їх життєву активність. У хворих на вульгарні вугрі встановлено порушення показників системного імунітету та фагоцитозу, а саме: зміни клітинної ланки системного імунітету - вірогідне (p<0,001) зменшення відносної кількості загального пулу Т-л (на 17,9%), активних Т-л (на 22,4%), їх субпопуляцій - Тх (на 19,7%) та Тс (на 18,3%), що свідчить про формування у хворих на ВВ вторинного імунодефіцитного стану; вірогідне (p<0,001) збільшення концентрації у сироватці крові імуноглобулінів класу G (в 1,5 раза) та рівня ЦІК (на 31,7%), що свідчило про хронічний перебіг хвороби та розвиток адекватної гуморальної відповіді на збудники гнійно-запального процесу в шкірі; вірогідне (p<0,001) зменшення фагоцитарної активності фагоцитуючих клітин (на 8,8%) з тенденцією до зменшення показника їх захоплюючої здатності на перших етапах фагоцитозу (ФЧ), а також вірогідне (p<0,001) зменшення показників НСТ-тесту спонтанного (на 23,0%) та НСТ-стимульованого (на 15,0%), що характеризують порушення фагоцитозу на завершальних стадіях; встановлено, що зміни імунологічних показників та фагоцитозу у хворих на ВВ знаходилися у взаємозалежності зі ступенем тяжкості клінічної картини дерматозу. У хворих на вульгарні вугрі виявлено зміни показників про- й антиоксидатної систем крові: вірогідне (p<0,001) збільшення вмісту в еритроцитах МА (в 1,9 раза) та вмісту в сироватці крові МСМ (на 27,7%), а також вірогідне (p<0,01) зменшення в еритроцитах ВГ (на 19,8%) та активності ЦП (на 24,7%), які знаходилися у залежності від клінічної форми дерматозу. Виявлені зміни в цілому є відображенням активації в період загострення ВВ процесів вільнорадикального окиснення ліпідів з наростанням явищ ендогенної інтоксикації на тлі недостатності факторів антиоксидантного захисту організму. Низькоінтенсивне лазерне випромінювання (потужністю до 10мВТ) зумовлює бактеріостатичну дію на акнеформні мікроорганізми (стафілококи), що персистують в елементах вугрової висипки – вірогідно зменшує їх популяційний рівень в середньому у 1,6 раза, а також підвищує їх чутливість до антибактеріальних засобів – збільшує коефіцієнт затримки росту стафілококів на живильних середовищах в середньому в 1,3 раза. Застосування хворим на вульгарні вугрі комплексного лікування – базисного з антиоксидантним комплексом та лазерною терапією, сприяє нормалізації показників системного імунітету: вірогідне (p<0,001) збільшення відносної кількості загальних Т-л (на 21,8%), активних Т-л (на 19,2%), їх субпопуляцій - Тх (на 30,3%) та Тс (на 14,4%), тенденції до нормалізації показників гуморального імунітету, нормалізації показників фагоцитозу - вірогідне (p<0,001) збільшення ФА (на 11,4%) й ФЧ (на 23,7%) з тенденцією до збільшення НСТ (на 20,0%) та НСТ-ст (на 9,8%), а також нормалізації показників про- й антиоксидантної систем крові - вірогідне (p<0,05) зменшення МА (на 18,5%) і МСМ (на 11,7%), збільшення ВГ (на 23,3%) та тенденцію (p>0,05) до збільшення активності
ЦП (на 20,6%).

Комплексне лікування вульгарних вугрів із застосуванням антиоксидантного
комплексу Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної терапії (черезшкірного
лазерного опромінення крові, лазерної фотохіміотерапії та лазерного
фотофорезу з гелем Куріозин) сприяє оптимізації лікування дерматозу
(скорочення термінів лікування до 15,6(0,72 л/днів порівняно з
традиційним лікуванням — 21,2(0,88 л/днів, традиційним у комбінації з
антиоксидантним засобом — 19,9(0,70 л/днів чи традиційним у комбінації з
монолазерним опроміненням крові — 17,6(1,05 л/днів), а також вірогідне
(p<0,001) зменшення (в 1,7 раза) кількості рецидивів у році та подовження (в середньому на 2,5-3 місяці) тривалості стану ремісії дерматозу. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З метою оптимізації лікування та профілактики вульгарних вугрів рекомендується у комплексному лікуванні пацієнтів застосовувати антиоксидантний комплекс Три-Ві Плюс та комбіновану лазерну терапію. При легкій та середній формах дерматозу Три-Ві Плюс призначають по 1табл. двічі на добу (під час їжі), при важких формах - по 1 табл. 3 рази на добу; курс лікування – 3-4 тижні. В період клінічної ремісії рекомендовано призначати профілактичний курс - Три-Ві Плюс по 1 табл. на добу 6-8 тижнів, при важких формах акне - 2 профілактичних курси з перервою в один місяць. Паралельно хворим призначають комбіновану лазерну терапію: черезшкірне лазерне опромінення крові (за допомогою гелій-неонових чи напівпровідникових лазерних апаратів із потужністю променів на виході 10-20 мВт) шляхом опромінення однієї з поверхневих вен у ліктьовому згині по 10 хв через день, на курс лікування - 7- 9 процедур; поетапну (залежно від форми та стадії дерматозу) зовнішню лазерну терапію з використанням напівпровідникового скануючого лазерного апарату SM-2 PL “Gurza” (довжина хвилі 0,65мкм, потужність випромінювання - 10 мВт) виробництва Ніжинських лабораторій скануючих пристроїв. При наявності пустульозних елементів пацієнтам призначають лазерну фотохіміотерапію (з 1% розчином метиленового синього в якості фотосенсибілізатора) з використанням фігури сканування у вигляді густої рухомої сітки, сеанси проводять щоденно по 5 хвилин на одне поле (при сумарній експозиції до 20-25 хв.), курс лікування складає 7-10 процедур. При відсутності пустул чи припиненні гнійного виділення з пустульозних елементів призначають лазерний фотофорез з гелем Куріозин по 3-4 хвилини на 1 поле при сумарній експозиції до 24-28 хв; курс лікування складає 8-10 щоденних процедур. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Іринчин Г.В. Оптимізація профілактично-реабілітаційних заходів при лікуванні хворих на вугрову хворобу // Ж. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О.Торсуєва. - 2003. - № 1-2(6).- С.13-17. Іринчин Г.В. Патогенетична роль порушень окисно-відновних процесів у хворих на вульгарні вугри // Клін. та експерим. патол. - 2004. - Т.3, №1 -С.36-38. Іринчин Г.В. Стан клітинної ланки системного імунітету у хворих на вульгарні вугри // Бук. мед. вісник. - 2005. - Т.9, № 1. - С.154-158. Денисенко О.І., Іринчин Г.В., Приймак А.В. Використання метиленового синього в якості фотосенсибілізатора при застосуванні лазерної фотохіміотерапії дітям, хворим на піодерміти // Лекарства - человеку. - Харьков, 2002. - Т.XVII, №3. - С. 149-153. Іринчин Г.В., Денисенко О.І. Патогенетичне обгрунтування необхідності проведення психодіагностики та психокорекції дезадаптивних станів у хворих на вугрову хворобу // Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини: Зб.наук.праць. – Чернівці, 2004. - С. 82-84. Айзятулов Р.Ф., Іринчин Г.В. До питання про патогенез вугрової хвороби // Матер. науково-практ. конф. “Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування в дерматовенерології і косметології” (Донецьк, 13-14 травня 2003 р.). - Донецьк: Здоровий світ, 2003. - С.4-5. Іринчин Г.В. Оптимізація лікування та профілактики вугревої хвороби // Матер. научно-практ. конф. “Актуальные вопросы дерматологии и косметологии” (г.Одесса, 20 июня 2003 г.). – Одесса, 2003. - С.46-47. Іринчин Г.В. Дослідження вмісту середніх молекул у хворих на вульгарні вугри // Сучасні проблеми дерматовенерології. - Полтава, 2003.- С.37. Іринчин Г.В. Роль порушень стану про- та антиоксидантної систем крові у патогенезі вугрової хвороби // Ж. дерматовенерол. та косметол. ім. М.О.Торсуєва. - 2004.- №1-2 (8). - С.128. Иринчин Г.В., Иринчин А.В., Перепичка М.П., Ревенко Ж.А., Андрийчук Н.И., Руссу А.Л., Шварковская А.А. Полищук Н.М. Показатели иммунной системы у пациентов с угревой болезнью в процессе комплексного лечения с использованием низкоинтенсивного лазерного излучения // Матер. IV Всемирного конгресса по астме и IX Международного конгресса по клинической патологии (Бангкок, Таиланд, 15-23 февраля 2004 г.). - Int. J. on Immunorehabilit. - 2004. -V.6,N1- P. 148. Іринчин Г.В., Денисенко О.І. Комплексне лікування вульгарних вугрів з використанням поетапної лазерної терапії // Матер. науково-практ. школи “Розробки молодих вчених дерматовенерологів”.- Київ, 2005.- С.39-40. Іринчин Г.В. Оптимізація лікування хворих на вульгарні вугри із застосуванням антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної терапії // Тези допов. І (VII) з’їзду лікарів-дерматовенерологів і косметологів (Київ, 20-23 вересня 2005 р.). – Укр. ж. дерматол., венерол., косметол. – 2005. - № 3(18). – С.152. Іринчин Г.В., Денисенко О.І., Басиста О.Л., Маренко С.М. Застосування антиоксидантної терапії та гелю куріозин при лікуванні вульгарних вугрів // Матер. ІІІ Міжнар. науково-практ.конф. “Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї” (Чернівці, 29-30.09. 2005 р.).- Чернівці, 2005.- С.88. Іринчин Г.В. Комплексне лікування вульгарних вугрів з використанням антиоксидантної та лазерної терапії // Матер. науково-практ.конф. з міжнар. участю “Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом” (Чернівці, 3-4 листопада 2005 р.). – Чернівці: Колір-Друк, 2005.- С.66-67. Иринчин Г.В., Денисенко О.И. Использование комбинированной лазерной терапии в комплексном лечении вульгарных угрей // Матер. ХХІV Междунар. научно-практ. конф. “Применение лазеров в медицине и биологии” (г.Ялта, 5-8 октября 2005 г.). – Ялта, 2005. - С. 34-35. Деклараційний патент № 70037 А UA, МПК А61Р17/00. Спосіб комплексного лікування хворих на вугрову хворобу / Іринчин Г.В., Денисенко О.І. - № 20031212191; Заявл. 23.12.2003; Опубл.15.09.2004, Бюл. №9. – 4 с. Іринчин Г.В., Денисенко О.І. Методика застосування антиоксидантного комплексу “Три-Ві Плюс” та гелю “Куріозин” у комплексному лікуванні хворих на вугрову хворобу: Інформаційний лист № 5 - 2005. – Київ, 2005.- 3 с. Іринчин Г.В. Методика застосування антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної терапії в комплексному лікуванні хворих на вульгарні вугри: Інформаційний лист № 118 - 2005. – Київ, 2005.- 3 с. Іринчин Г.В., Денисенко О.І. Спосіб лікування вульгарних вугрів з використанням лазерної фотохіміотерапії: Посвідчення на рац. пропозицію № 116/05 від 15 грудня 2005 р. Іринчин Г.В. Спосіб лікування вульгарних вугрів з використанням лазерного фотофорезу з гелем “Куріозин”: Посвідчення на рац. пропозицію № 115/05 від 15 грудня 2005 р. Дисертант проводив клінічне обстеження, узагальнення отриманих результатів, формування висновків. АНОТАЦІЯ Іринчин Г.В. Комплексне лікування хворих на вульгарні вугрі з використанням антиоксидантного комплексу та комбінованої лазерної терапії. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Інститут дерматології та венерології АМН України, Харків, 2006. Дисертація присвячена удосконаленню методів лікування хворих на вульгарні вугрі на підставі вивчення показників системного імунітету та про- й антиоксидатної систем крові. З’ясовано клініко-епідеміологічні особливості вульгарних вугрів та їх вплив на психоемоційний стан пацієнтів. Встановлено наявність вторинного імунодефіцитного стану за клітинною ланкою, зниження фагоцитарної активності фагоцитуючих клітин, а також формування стану ендогенної інтоксикації на тлі недостатності факторів антиоксидантного захисту, які знаходилися у взаємозалежності зі ступенем тяжкості клінічного перебігу вульгарних вугрів. Проведено експериментальне обґрунтування наявності бактерицидної дії у низькоінтенсивного лазерного випромінювання на бактеріальну флору, що персистує у вмісті пустульозної вугрової висипки. Розроблено та впроваджено в лікувальну практику новий метод комплексного лікування хворих на вульгарні вугрі з використанням антиоксидантного комплексу Три-Ві Плюс та комбінованої лазерної терапії (черезшкірного лазерного опромінення крові, лазерної фотохіміотерапії та лазерного фотофорезу). Досягнуто скорочення термінів лікування на 5-6 днів, зменшення (в 1,7 раза) кількості та ступеня виразності рецидивів у році та подовження (в середньому на 2,5-3 місяці) тривалості стану ремісії дерматозу на тлі нормалізації показників вищезазначених систем організму пацієнтів. Ключові слова: вульгарні вугрі, системний імунітет, про- й антиоксидантна системи крові, антиоксидантна терапія, лазерна терапія. АННОТАЦИЯ Иринчин Г.В. Комплексное лечение больных вульгарными угрями с использованием антиоксидантного комплекса и комбинированной лазерной терапии. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – Кожные и венерические болезни. – Институт дерматологии и венерологии АМН Украины, Харьков, 2006. Диссертация посвящена усовершенствованию методов лечения больных вульгарными угрями (ВУ) с учетом изучения показателей системного иммунитета, а также про- и антиоксидантной систем крови пациентов. Наблюдали 143 больных вульгарными угрями (111 юношей и 32 девушки), среди которых наибольшую часть (86,7%) составили подростки и молодые люди в возрасте 16-20 лет, остальные (13,3%) – молодые люди 21-25 лет. Длительность дерматоза составила 1-6 лет. У большей части (53,9%) больных дерматоз имел распростаренный характер с локализацией на лице и туловище, у каждого третьего (37,8%) – только на лице и у 1/10 (8,4%) части - на коже туловища. По степени тяжести ВУ пациенты были разделены на 3 группы: у 43 (30,1%) больных диагностировано легкую степень ВУ с ограниченным поражением кожи и наличием небольшого количества папул и пустул; у 76 (53,1%) пациентов - среднюю степень тяжести с поражением 2 и более топографических зон и многочисленными пустулезными элементами, у 24 (16,8%) - тяжелую степень ВУ с многочисленными индуративными и конглобатными элементами, а также рубцами. С целью установления характера отношения больных к наличию у них угревой болезни использован метод клинической психодиагностики – опросник ЛОБИ - Ленинградского научно-исследовательского психоневрологического института им. В.М.Бехтерева. Анализ тестирования 52 больных показал, что у больных с легкой степенью акне отмечался преимущественно гармонический тип реагирования, реже - смешанный гармонически-анозогнозический. У больных со средней степенью тяжести дерматоза установлено разные сочетания: сенситивно-эргопатический, тревожно-неврастенический, тревожно-ипохондрический и др., причем у половины пациентов эти изменения имели скрытый характер и были выявлены только благодаря тестированию. Наиболее существенные изменения отмечены у больных с тяжелыми формами акне - сенситивно-эгоцентрический, тревожно-эгоцентрический, дисфори-ческий типы, что отражает интрапсихическую направленность дезадаптивных нарушений, и требует квалифицированной психокоррекции врачами-психологами. В результате иммунологических исследований у больных ВУ установлено достоверное (p<0,001) уменьшение относительного количества общих Т-лимфоцитов (на 17,9%), активных Т-л (на 22,4%), Тх (на 19,7%) и Тс (на 18,3%), что свидетельствует о формировании вторичного иммунодефицитного состояния, а также достоверное (p<0,001) увеличение в сыворотке крови Ig G (в 1,5 раза) и уровня ЦИК (на 31,7%), что отражает хроническое течение ВУ и формирование у пациентов адекватного гуморального ответа. У больных ВУ установлено достоверное (p<0,001) уменьшение ФА (на 8,8%), а также НСТ-теста спонтанного (на 23,0%) и НСТ-стимулированного (на 15,0%), что характеризует нарушение фагоцитоза на его завершающих стадиях. Изменения иммунологических показателей и фагоцитоза у больных с ВУ находились во взаимозависимости со степенью тяжести дерматоза. У больных с ВУ выявлено изменения показателей про- и антиоксидантной систем крови: достоверное (p<0,001) увеличение содержания в эритроцитах МА (в 1,9 раза) и содержания в сыворотке крови МСМ (на 27,7%), а также достоверное (p<0,01) уменьшение в эритроцитах ВГ (на 19,8%) и активности ЦП (на 24,7%), которые находились в зависимости от клинической формы дерматоза. Установлено, что низкоинтенсивное лазерное излучение (мощностью до 10мвт) оказывает бактериостатическое действие на акнеформные микроорганизмы, которые персистируют в элементах угревой сыпи – достоверно уменьшают количество их колоний в среднем в 1,6 раза, а также повышают их чувствительность к антибактериальным средствам (увеличение коэффициента задержки роста на питательных средах в среднем в 1,3 раза). Для оптимизации лечения ВУ разработан комплексный метод с использованием антиоксидантного комплекса Три-Ви Плюс и комбинированной лазерной терапии (чрезкожного лазерного облучения крови, лазерной фотохимиотерапии и лазерного фотофореза с гелем Куриозин). Установлено, что применение больным с ВУ комплексного лечения – базисного с антиоксидантным комплексом и лазерной терапией, способствует нормализации показателей системного иммунитета: достоверное (p<0,001) увеличение общих Т-л (на 21,8%), активных Т-л (на 19,2%), их субпопуляций - Тх (на 30,3%) и Тс (на 14,4%); тенденции к нормализации показателей гуморального иммунитета, а также нормализации показателей фагоцитоза - достоверное (p<0,001) увеличение ФА (на 11,4%) и ФЧ (на 23,7%) с тенденцией к увеличению НСТ (на 20,0%) и НСТ-ст (на 9,8%). Использование в комплексном лечении ВУ антиоксидантного комплекса Три-Ви Плюс и лазерной терапии способствует также нормализации показателей про- и антиоксидантной систем крови - достоверное (p<0,05) уменьшение МА (на 18,5%) и МСМ (на 11,7%), а также увеличение ВГ (на 23,3%) с тенденцией (p>0,05) к увеличению активности ЦП (на 20,6%). Установлено, что
комплексная (базисная, антиоксидантная и комбинированная лазерная)
терапия ВУ способствует более быстрому разрешению угревой сыпи и
сокращению сроков лечения ВУ (15,6(0,72 к/дней) сравнительно с
традиционным лечением (21,2(0,88 к/дней), традиционным в комбинации с
антиоксидантным комплексом (19,9(0,70 к/дней) или монолазерной терапией
(17,6 (1,05 к/дней), а также уменьшает (в 1,7 раза) количество рецидивов
в году и удлиняет (в среднем на 2,5-3 месяца) ремиссию дерматоза.

Ключевые слова: вульгарные угри, системный иммунитет, про- и
антиоксидантная системы крови, антиоксидантная терапия, лазерная
терапия.

Abstract

Irynchyn H.V. Multimodality Treatment of Patients with Acne Vulgaris,
Using Antioxidant Complex and Combined Laser therapy – Manuscript.

The thesis for obtaing the academic degree of a Candidate of Medical
Sciences in speciality 14.01.20 – skin and venereal diseases. Institute
of Dermatology and Venereology of Ukraine’s AMS, Kharkiv, 2006.

The dissertation deals with bringing up-to-date modes of treatment of
patients with acne vulgaris on the basis of studying the parameters of
systemic immunity as well as pro- and antioxidant blood system.

The clinic-epidemiological specific characteristics of acne vulgaris
and their influence on the psychoemotional condition of patients have
been ascertained. The availability of secondary immunodeficiency
according to the cellular type, a decrease of the phagocytic activity of
phagocytes, as well as the formation of the state of endogenous
intoxication against a background of a lack of antioxidant factors found
to be interdependent with the degree of the severity of the clinical
course of acne vulgaris have been established.

Experimental substantiation of the presence of the bactericidal action
of low intensity laser radiation on the bacterial flora that persists at
the site of pustular acne rash has been carried out.

A new mode of holiatry of patients afflicted with acne vulgaris with
the use of the antioxidant complex Tri-V Plus and combined laser therapy
(transcutaneus laser radiation of the blood and laser photophoresis) has
been elaborated and introduced in medical practice. It has become
possible to shorten the terms of treatment by 5-6 days, to achieve a
decrease (1,7 times) of the number and the marked character of relapses
in a year and a prolongation (2,5-3 months on the average) of the
duration of the state of remission of dermatosis against a background of
the normalization of the parameters of the above-mentioned systems of
the patients’ organism.

Key words: acne vulgaris, systemic immunity, pro- and antioxidant blood
system, antioxidant therapy, laser therapy

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВГ — відновлений глутатіон

В-л — В — лімфоцити

Е-РУК — реакція спонтанного розеткоутворення

ІРІ — імунорегуляторний індекс

КУО — колонії утворюючі одиниці

МА — малоновий альдегід

МСМ — молекули середньої маси

НЛВ — низькоінтенсивне лазерне випромінювання

НСТ — тест з нітросинім тетразолієм

НСТ-ст. — стимульований тест з нітросинім тетразолієм

ОШВД — обласний шкірно-венерологічний диспансер

ПОЛ — пероксидне окиснення ліпідів

Т-л — Т — лімфоцити

Тс — Т — супресорні лімфоцити

Тх — Т — хелперні лімфоцити

ФА — фагоцитарна активність

ФЧ — фагоцитарне число

ЦП — церулоплазмін

ЦІК — циркулюючі імунні комплекси

ЧЛОК — черезшкірне лазерне опромінення крові

Ig — імуноглобуліни

М — середнє арифметичне

(m — відхилення середнього арифметичного

n — кількість досліджень

р — коефіцієнт вірогідності

PAGE 22

PAGE 1

Похожие записи