.

Комплексна терапія псоріазу з урахуванням патогенетичних механізмів порушень мікроциркуляції в шкірі (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 3188
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Національний Медичний Університет

імені О.О.Богомольця

Ніколаєва Зоя Ахмедівна

УДК: 616.517-085-092:(616.13+616.14+616.16):616.15

Комплексна терапія псоріазу з урахуванням патогенетичних механізмів
порушень мікроциркуляції в шкірі

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені
О.О.Богомольця Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Степаненко Віктор Іванович, Національний
медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри
шкірних та венеричних хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович,

Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник
відділу професійної патології;

кандидат медичних наук, доцент Федорич Павло Володимирович,

Українська військово-медична академія, доцент кафедри військової
загальної практики і сімейної медицини.

Провідна установа:

Інститут дерматології та венерології АМН України, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “ 1 березня “ 2007р. о 13.30 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному
медичному Університеті імені О.О.Богомольця за адресою: 01023, м. Київ,
вул. Шовковична,39/1, Центральна міська клінічна лікарня, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О.Богомольця( адреса:03057, Київ-57, вул.
Зоологічна,3)

Автореферат розісланий “ 19 січня ›› 2007р.

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої ради, доктор медичних наук,

Професор
Свирид С.Г.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Псоріаз (лускатий лишай) є одним з найбільш поширених
дерматозів і посідає одне з провідних місць серед актуальних проблем
сучасної дерматології. Розповсюдженість псоріазу в різних країнах світу
коливається від 0,1 до 3% загальної популяції, а в структурі патології
шкіри питома вага цього дерматозу становить 8 – 15% (Мордовцев В. Н.,
1996; Владимиров В. В., 1997; Шилов В. Н., 2001; Stern R. S., 1995;
Christopher E., 1996).

У останні десятиліття в Україні спостерігається зростання рівню
захворюваності на псоріаз. Крім того, чітко означилась тенденція
„омолодження” контингенту хворих, що страждають на цей дерматоз, а також
більш тяжкого клінічного перебігу захворювання з резистентністю до
медикаментозної терапії (Федотов В. П., 1996; Бєляєв Г. М., 1996; Ткач
В. Е., 1999; Кутасевич Я. Ф., 2002).

Не зважаючи на чисельні дослідження, етіологія псоріазу залишається
нез’ясованою, не вирішеними є також ряд питань його патогенезу. На
теперішній час можливим є виділення певних провідних чинників і
механізмів розвитку псоріазу, зокрема, інфекціїно-імунологічний,
спадково обумовлений, нейроендокринний (Мавров І. І., 1985; Главинская
Т.А., 19987; Рубинс А. Я., 1987; Владимиров В. В., 1997; Guilhou J.,
1997).

Досить вагоме значення в патогенезі псоріазу надається порушенню
мітотичної активності і процесів диференціювання епідермоцитів (
Мордовцев В. Н., 1991). Серед цілого ряду факторів, які приймають участь
в регуляції цих процесів особлива увага приділяється стану клітинних та
внутрішньоклітинних мембран, а також значенню мембранодестабілізуючих
чинників (Машкиллейсон А. Л., 1992; Шилов В. Н, 2001; Мавров И. И.,
2002). Встановлено, що аномалія клітинних мембран при псоріазі
обумовлюється зростаючою поляризацією і дисбалансом мембранних ліпідів
(Полканов В. С., 1987).

На теперішній час переважна більшість спеціалістів – дерматовенерологів
вважають псоріаз загальним захворюванням організму, при якому
розвиваються функціональні і органічні зміни в ряді органів і систем
організму. В останні роки проведено цілий ряд досліджень по вивченню
показників рівнів печінкових ферментів та спектру ліпідів в крові і
шкірі хворих на псоріаз, що дозволило визначити їх певне значення в
патогенезі захворювання (Бутов Ю. С.,1987 Сулима Г. Г.,2001; Харитончук
О. Л., 2002; Дащук А. М., 2004; Романенко В. Н.,2005).

Потребує на увагу дослідження стану серцево-судинної системи при
псоріазі, що є на теперішній час недостатньо вивченим. Ряд авторів при
електрокардіографічному дослідженні виявляли у частини хворих на псоріаз
відхилення електричної вісі серця, ознаки мерехтливої аритмії,
гіпертрофії шлуночків, гіпоксії міокарду,що пов’язується з порушенням
ліпідного обміну(Машкилейсон А. Л., 1987; Шионов В. Г., 1990; Коршунов
Н. И., 1991; Довжанский С. И., 1992; Белова Е. В., 1995; Циганок С. С.,
1997; Naldi L.,1996). Висловлюється також припущення, про наявність
взаємозв’язку між характером змін у серцево-судинній системі та тяжкостю
клінічного перебігу псоріазу та зростанням кровообігу через розширені
кровоносні судини шкіри (Creamer J., 1995).

У останнє десятиліття зросла зацікавленість клініцистів до вивчення при
псоріазі кардіального синдрому, пов’язаного з дисплазією з’єднувальної
тканини – синдрому ранньої реполяризації шлуночків серця. Дослідженнями
ряду авторів, у частини хворих на псоріаз було виявлено переважаючу
гіпертрофію міжшлуночкової перетинки, або ураження усіх шарів серця, що
супроводжувалось розвитком продуктивно-деструктивного васкуліту. При
цьому ступінь виразності ураження серця у хворих на псоріаз корелювала з
тяжкістю шкірних проявів дерматозу ( Белова Е. В.,1995; Хрусталева Е.
А., 2001; Guilhou J., 1997). Результати відповідних досліджень дають
підставу гадати, що синдром ранньої реполяризації шлуночків може
слугувати одним з додаткових об’єктивних параметрів, який характеризує
патологію з’єднувальної тканини при псоріазі.

Клінічному перебігу псоріазу притаманні також функціональні та органічні
зміни в судинній системі організму. Явища „гіперваскуляризації” ураженої
псоріазом дерми були досліджені чисельними авторами (Шапошников О. К.,
1974; Мавров И. И.,1985; Мордовцев В. Н., 1993; Дащук А. М., 1999).
Висловлюється думка стосовно певного значення імунних механізмів та змін
ліпідного обміну в патогенезі порушень мікроциркуляції і проникливості в
судинах шкіри хворих на псоріаз(Лопухин Ю.М., 1980; Шарапова Г.Я.,
1993).

Таким чином, подальше комплексне обстеження хворих на псоріаз з
урахуванням дослідження функціонування гепатобіліарної і
серцево-судинної систем, а також мікроциркуляції в судинах шкіри та
показників спектру ліпідів сироватки крові і мембран еритроцитів буде
сприяти розробці удосконалених методів раціональної терапії дерматозу та
розширенню уявлення про патогенез захворювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційну роботу виконано у рамках наукової роботи відповідно до
основних напрямків кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем
СНІДу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця по
комплексній темі „Патогенез та лікування розповсюджених хронічних
дерматозів та захворювань, що переважно передаються статевим
шляхом”(державний реєстраційний номер0105U006874). Дисертантом в
комплексній темі виконано окремі фрагменти.

Мета дослідження. Удосконалити методи комплексної терапії псоріазу з
урахуванням особливостей клінічного перебігу дерматозу, аналізу
результатів дослідження функціонування гепатобіліарної і
серцево-судинної систем, мікроциркуляції в судинах шкіри та показників
активності печінкових ферментів і рівнів спектру ліпідів в організмі
хворих, що дозволить підвищити ефективність лікування та розширити
уявлення з патогенезу захворювання.

Завдання дослідження

1. Провести комплексне клініко-лабораторне і спеціальне обстеження
хворих на різні клінічні форми псоріазу з метою оцінки функціонування
органів шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарної і серцево–судинної
систем та визначення характеру системності зрушень в організмі при цьому
дерматозі.

2. Дослідити, з використанням методу шкірної динамічної сцинтіграфії,
стан мікроциркуляції в судинах шкіри хворих на псоріаз в залежності від
клінічної форми, стадії і тривалості терміну перебігу дерматозу та
визначити можливість значення відповідних порушень мікроциркуляції в
патогенезі дерматозу.

3. Дослідити стан активності печінкових ферментів, зокрема, трансаміназ
і луговинної фосфатази у хворих на різні клінічні форми псоріазу та
провести аналіз результатів відповідних досліджень з метою додаткового
підтвердження значення патологічних зрушень у гепатобіліарної системі
організму в патогенезі дерматозу.

4. Вивчити у хворих на псоріаз показники рівню фракцій ліпідів та
фосфоліпідів сироватки крові і мембран еритроцитів та визначити характер
і ступінь метаболічних змін у відповідному ліпідному складі.

5. Провести аналіз показників активності печінкових ферментів та
ліпідного спектру сироватки крові і мембран еритроцитів у хворих на
псоріаз у зіставленні з виявленою у цих пацієнтів патологією
функціонування гепатобіліарної і серцево-судиної систем та порушеннями
мікроциркуляції в судинах шкіри з метою визначення можливості
взаємозв’язку між відповідними ланками патологічного процесу при
псоріазі.

6. Розробити новий, патогенетично обґрунтований метод лікування
псоріазу, який передбачає залучення до комплексної терапії лікарських
препаратів, спрямованих на корекцію активності печінкових ферментів,
рівнів спектру ліпідів в організмі, стабілізацію судинних і
мікроциркуляторних процесів в шкірі та нормалізацію мітотичної
активності клітин епідермісу.

Об’єкт дослідження. Хворі на псоріаз

Предмет дослідження. Особливості клінічного перебігу псоріазу.
Спеціальні дослідження функціонування гепатобіліарної і серцево-судинної
систем організму та стану мікроциркуляції в судинах шкіри при псоріазі.
Біохімічне дослідження активності печінкових ферментів та рівню фракцій
ліпідів і фосфоліпідів сироватки крові та мембран еритроцитів.

Методи дослідження:

1. Клінічні – встановлення діагнозу, визначення ступеня тяжкості
перебігу захворювання, контроль за ефективністю лікування.

2. Інструментальні – ультразвукове діагностичне сканування органів
черевної порожнини, електрокардіографічне.

3. Біохімічні – визначення в крові стану активності печінкових ферментів
та показників рівню фракцій ліпідів і фосфоліпідів сироватки крові і
мембран еритроцитів.

4. Спеціальний (метод шкірної динамічної сцинтіграфії) – дослідження
мікроциркуляції в судинах шкіри.

5. Статистичний – оцінка достовірності і виявлення кореляційних зв’язків
між отриманими показниками.

Наукова новизна отриманих результатів:1.Вперше шляхом застосування
методу шкірної динамічної сцинтіграфії(внутрішньошкірне введення
радіофарм-препарату 99m Tc-пертехнетату, з активністю 15мБк та
детектування швидкості його резорбції на моніторі гамма-камери, частота
кадру 1хв, протягом 15хв), одержані достовірні докази розладів
мікроциркуляції в судинах шкіри хворих на псоріаз, зокрема,
безпосередньо в зонах уражених псоріатичним висипом та у ділянках видимо
неураженої шкіри. Відповідні порушення характеризувались прискоренням
швидкості мікроциркуляції в судинах шкіри, особливо в зонах псоріатичних
бляшок, що визначалось терміном резорбції радіофарм-препарату із
досліджувальних ділянок шкірного покриву. Встановлений взаємозв’язок
ступеня порушень мікроциркуляції в судинах шкіри хворих від клінічної
форми та стадії дерматозу, поширеності псоріатичного висипу і тривалості
перебігу захворювання. Виявлені розлади мікроциркуляції в судинах шкіри
хворих розширюють уявлення з патогенезу псоріазу, зокрема, свідчать про
системність ураження при цьому дерматозі. 2.Електрокардіографічними
дослідженнями проведено з’ясування частоти наявності синдрому ранньої
реполярізації шлуночків серця у хворих на псоріаз та оцінена ступінь
виразності цього кардіального синдрому, пов’язаного з дисплазією
з’єднувальної тканини. При обстеженні 132 хворих на псоріаз, встановлено
наявність відповідного синдрому у 90,2% пацієнтів, в тому числі у 69,7%
чоловіків та у 20,5% жінок. Доведена висока частота наявності синдрому
ранньої реполяризації шлуночків серця у хворих на псоріаз та можливість
зв’язку цього кардіального синдрому з розвитком мембранної патології.3.
На підставі результатів комплексних клініко-лабораторних та спеціальних
досліджень, у хворих на псоріаз виявлено достовірні порушення ліпідного
спектру сироватки крові і мембран еритроцитів та підвищення активності
печінкових ферментів, що у поєднанні з виявленою у пацієнтів патологією
гепатобіліарної і серцево-судинної систем та порушеннями мікроциркуляції
в судинах шкіри, вказує на взаємозв’язок чисельних ланок патологічного
процесу, а також віддзеркалює компенсаторні реакції організму при цьому
дерматозі. Встановлено, що ступінь виразності відповідних змін і
порушень в організмі хворих корелює з тяжкістю і терміном перебігу
псоріазу та є додатковим діагностично-прогностичним критерієм активності
псоріатичного процесу, а також ефективності терапевтичних заходів,
направлених на їх корекцію. 4.Науково обґрунтована доцільність
застосування в комплексному індивідуалізованому лікуванні псоріазу ряду
лікарських препаратів, механізм дії яких спрямований на корекцію
активності печінкових ферментів, нормалізацію рівнів спектру ліпідів та
клітинного метаболізму в організмі(лецитін, гептрал), стабілізацію
порушень серцевого ритму, обумовленних синдромом ранньої реполярізації
шлуночків(аспаркам), а також препаратів які нормалізують
мікроциркуляцію, підвищують еластичність еритроцитів і знижують їх
адгезію(пентоксифілін) та нормалізують проникливість капілярів
(аскорбінова кислота), що дозволяє корегувати системні порушення в
організмі хворих та підвищує ефективність лікування.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень розроблено і впроваджено в практику ефективний метод
лікування хворих на псоріаз, якій передбачає залучення в комплексну
терапію препарату лецитін, який вміщує комплекс фосфоліпідів; препарату
гептрал, що є джерелом синтезу ендогенного фосфотидилхоліну. При
діагностуванні у хворих на псоріаз синдрому ранньої реполяризації
шлуночків серця доцільним є призначення препарату аспаркам
(аспарагінат-К-Mg), який сприяє стабілізації порушень серцевого ритму. З
метою нормалізації порушень мікроциркуляції та проникливості капілярів
доведена необхідність включення в комплексне лікування псорізу препарата
пентоксифілін та аскорбінової кислоти.

Клінічний ефект при практичному застосуванні розробленого комбінованого
методу дозволив досягти клінічного одужання у 69% хворих і значного
покращення з залишковими проявами псоріатичного процесу у 31 %
пацієнтів. Використання цього методу лікування дозволяє корегувати
системні порушення в організмі хворих, а також сприяє прискоренню
регресу псоріатичної висипки та подовженню ремісії дерматозу.

Результати роботи, в тому числі клініко-лабораторних і спеціальних
досліджень, що підтверджують значення системних порушень в патогенезі
псоріазу, а також удосконалений метод лікування хворих впроваджені в
практику роботи шкірно-венерологічних диспансерів (відділень) міста
Києва та Київської області. Крім того, отримані дані використовуються в
лекціях і практичних заняттях для студентів та лікарів інтернів за
спеціальністю „загальна практика – сімейна медицина” на кафедрі шкірних
та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу Національного медичного
університету ім. О. О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз даних
літератури, визначено мету і завдання роботи, складено план досліджень,
здійснено клінічні та лабораторні дослідження. Ряд інструментальних
(електрокардіографічне, ультразвукове діагностичне сканування) та
біохімічних досліджень, проведені при консультативній допомозі
співробітників відділення функціональної діагностики Центральної міської
клінічної лікарні міста Києва та співробітників НДЛЦ НМУ ім. О. О.
Богомольця. Окремі спеціальні дослідження (метод шкірної динамічної
сцинтіграфії) проведені при консультативній та технічній допомозі
співробітників кафедри рентген-радіології НМУ ім. О. О. Богомольця.

Автор висловлює вдячність і повагу провідному науковому співробітнику
НДЛЦ НМУ, к.т.н. Т. С. Брюзгіній та завідувачу кафедри
рентген-радіології НМУ, професору А.П. Лазару за консультативну та
технічну допомогу при виконанні фрагментів досліджень за темою
дисертаційної роботи.

Дисертантом самостійно розроблено і проведено комплексне лікування
хворих на псоріаз та здійснено статистичну обробку і аналіз отриманих
даних, а також разом науковим керівником зроблено відповідні заключення
та висновки.

Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації та
результати досліджень доповідались і обговорювались на: засіданнях
кафедри шкірних та венеричних хвороб з курсом проблем СНІДу
Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця в 2002 – 2005
рр., всеукраїнських науково-практичних конференціях Української
асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів: „Гіперкератози в
дерматології, венерології, косметології” (м. Київ, 25-26 жовтня 2002
р.); „Клініка і лікування шкірних і статевих захворювань з урахуванням
діяльності шлунково-кишкового тракту” (м. Київ 16-17 квітня 2004 р.);
„Стандарти діагностики та лікування в дерматовенерології як етап
впровадження формулярної системи в медичну практику” (м. Херсон, 19-20
жовтня 2006 р.); I (VIII) з’їзді Української асоціації лікарів
дерматовенерологів та косметологів із міжнародною участю (м. Київ, 20-23
вересня 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць в
спеціалізованих вітчизняних та зарубіжних журналах та збірниках, у тому
числі 6 журнальних статей у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
аналітичного огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень,
5розділів власних досліджень, аналізу результатів досліджень, висновків,
практичних рекомендацій і списку використаних літературних джерел.
Загальний обсяг роботи становить 177 сторінок, включаючи 22 таблиці і 8
рисунків. Список використаних літературних джерел містить 289
найменувань, зокрема 179 кирилицею, 110 латиницею.

Основний зміст роботи

Результати дослідження та їх обговорення. Під нашим клінічним
спостереженням в період 2002-2006рр. знаходилось 132 хворих на різні
клінічні форми псоріазу, в тому числі чоловіків-87(65,9%),
жінок-45(34,1%). Вік обстежених хворих коливався від 18 до 69 років.
Термін перебігу псоріазу у хворих становив від 1 до 40 років.

Згідно клінічної форми дерматозу, у 83(62,9%) із 132 хворих було
діагностовано дифузний псоріаз, у 28(21,2%)-ексудативний, у 2(1,6%) –
псоріаз долоней і підошв, у 15(11,3%) – псоріатичну еритродермію і у
4(3,0%) – псоріатичну артропатію.

Серед хворих, які страждали на відповідні клінічні форми псоріазу у 12
(24,5%) пацієнтів був зареєстрований осінньо-зимовий тип дерматозу, у
1(2%) – весняно-літній і у 36(73,5%) – недиференційований тип. Переважна
більшість обстежених хворих була зрілого, працездатного віку: від 18 до
30 років – 26(19,7%), від 31 до 60 років – 81(61,4%). Серед 132
обстежених нами хворих, у 66( 50%) пацієнтів перші клінічні прояви
псоріазу виникли у віці до 20 років. Потрібно також відзначити достатньо
високу частоту виникнення дерматозу у віковій групі від 21 до 30 років –
31( 23,4%) пацієнт. Таким чином, частота виникнення псоріазу у дитячому,
юнацькому та молодому зрілому віці( до 30 років) серед обстежених хворих
становила 73,4%.

У 74( 56%) хворих тривалість перебігу псоріазу становила більше 10
років, у 45(34,1%) – коливалась від 1 до 10 років, а у 13(9,9%)
пацієнтів – становила від 3 місяців до 1 року.

Згідно результатів комплексного клініко-лабораторного та спеціального
дослідження у переважної більшості обстежених нами хворих було
діагностовано наявність супутньої патології з боку різних органів та
систем організму. Зокрема, у 84(63,6%) з 132 хворих на псоріаз було
діагностовано різні захворювання шлунково-кишкового тракту і
гепатобіліарної системи. У 70(53%) хворих були виявлені різні
захворювання серцево-судинної та дихальної систем. У 47(35,6%) пацієнтів
діагностовано захворювання ендокринної, а також центральної нервової
системи. Крім того, у 32(24,2%) хворих на псоріаз були виявленні
захворювання або патологія з боку інших органів і систем організму,
зокрема, захворювання нирок, хронічний простатит, міома матки, дифузна
мастопатія.

Потрібно також відзначити, що у 31(23,5%) з 132 обстежених хворих
було виявлено стійкий гіпертонічний синдром з підвищенням артеріального
тиску Гіпотонічний синдром було діагностовано у 16(12,1%) хворих.
Коливання показників артеріального тиску, як у бік підвищення, так і
зниження спостерігалось у обстежених хворих всіх вікових груп. Ішемічну
хворобу серця було діагностовано у 23(17,4%) хворих віком старше 50
років з значним терміном тривалості шкірної псоріатичної патології.

Результати електрокардіографічних досліджень свідчили про наявність
ознак синдрому ранньої реполяризації шлуночків у 123(90,2%) з 132
обстежених хворих на псоріаз, в тому числі у 92(69,7%) чоловіків та у
31(20,5%) жінки.

З метою об’єктивізації результатів досліджень стосовно виявленої у
більшості обстежених хворих на псоріаз ознак синдрому ранньої
реполяризації шлуночків, ми вважали доцільним розподіл пацієнтів на дві
клінічні групи. При відповідному розподілі хворих враховувалась
тяжкість клінічного перебігу дерматозу. Зокрема, до першої клінічної
групи були зараховані хворі, які страждали на дифузний псоріаз –
83(62,9%) пацієнта, а також хворі на псоріаз долоней і підошв – 2(1,6%)
пацієнта. До другої клінічної групи були зараховані хворі з тяжкими
формами дерматозу, зокрема, 28(21,2%) пацієнтів, які страждали на
ексудативний псоріаз, а також 15(11,3%) хворих, у яких була
діагностовано псоріатична еритродермія та 4(3%) хворих з псоріатичною
артропатією. Загальна чисельність пацієнтів другої групи становила
47(35,%) хворих.

Згідно аналізу електрокардіографічних досліджень, ознаки синдрому
ранньої реполяризації шлуночків були зареєстровані у 76 із 85 хворих
першої групи з відносно доброякісним перебігом псоріазу.

У всіх пацієнтів зарахованих у другу клінічну групу (47хворих), які
страждали на тяжкі форми псоріазу були діагностовані виразні
електрокардіографічні критерії синдрому ранньої реполяризації шлуночків.

Таким чином, діагностована у переважної більшості обстежених нами хворих
на псоріаз наявність синдрому ранньої реполяризації шлуночків може
слугувати додатковим критерієм, що вказує про можливість залучення в
патологічний процес серцево-судинної системи організму.

Згідно результатів ультразвукового сканування органів черевної
порожнини, у 69(52,3%) хворих було діагностовано патологію
гепатобіліарної системи. Зокрема, у 31(23,5%) пацієнта було виявлено
наявність хронічного холецисто-панкреатиту, у 26(19,7%) – жирового
гепатозу, у 12(9,1%) – жовчо-кам’яної хвороби.

Це слугувало підставою для дослідження біохімічного аналізу крові у
відповідних хворих, зокрема, показників трансаміназ і луговинної
фосфатази. Проведеними дослідженнями було встановлено, що у крові хворих
на різні клінічні форми псоріазу з супутньою патологією гепатобіліарної
системи спостерігалось достовірне зростання показників трансаміназ і
луговинної фосфатази, у порівнянні з пацієнтами групи контролю, що є
об’єктивним підтвердженням гепатобіліарного генезу гіперферментемії при
цьому дерматозі.

Дослідження показників рівню трансаміназ і луговинної фосфатази
було проведено також у хворих на псоріаз (63 пацієнти), у яких не було
діагностовано патології гепатобіліарної системи. Аналіз результатів
цих досліджень вказував, що у хворих на псоріаз без супутньої патології
гепатобіліарної системи також реєструвалось зростання показників
функціональної активності гепатоцитів. При цьому найбільш суттєві зміни
досліджених біохімічних показників реєструвались у хворих на тяжкі
клінічні форми псоріазу.

Нами було також проведено дослідження показників функціональної
активності печінки у хворих на різні клінічні форми псоріазу з
урахуванням стадії перебігу псоріатичного процесу. Результати досліджень
вказували, що найбільш високий рівень гіперферментемій реєструвався при
прогресуючий стадії псоріазу, як у хворих першої групи( дифузний
псоріаз, псоріаз долонею і підошв), так і у хворих другої групи(
ексудативний псоріаз, псоріатична еритродермія, псоріатична артропатія).
Потрібно також відзначити, що у хворих на тяжкі клінічні форми псоріазу
(друга клінічна група), зрушення активності функціональних проб печінки
були більш виразними. При стаціонарній стадії перебігу псоріазу
рівень відповідних показників дещо знижувався, але не досягав рівню
нормальних величин.

Таким чином, розвиток гіперферментемії у хворих на псоріаз є
додатковим діагностично-прогностичним критерієм активності псоріатичного
процесу, що має враховуватись при розробці тактики комплексної терапії
дерматозу.

Нами було проведено дослідження ліпідного і фосфоліпідного спектру
сироватки крові та мембран еритроцитів хворих на псоріаз з урахуванням
тяжкості клінічного перебігу і активності псоріатичного процесу.
Згідно результатів проведених досліджень, у хворих на псоріаз (перша та
друга клінічні групи), було виявлено певні зрушення показників рівня
ліпідів сироватки крові, у порівнянні з групою контролю. Зокрема, у
хворих першої та другої клінічних груп спостерігалось достовірне
підвищення рівня фосфоліпідів( 2,25±0,56 i 2,45±0,62), тригліцерідів(
2,65±0,25 i 2,98±0,27), загальних ліпідів(9,77±0,52 i 10±0,74),
відповідно. У хворих обох клінічних груп реєструвались також
недостовірно підвищені рівні вільного холестерину ( 1,37±0,17 i
1,48±0,43), ефірів холестерину ( 2,95±0,74 i 3,15±0,74), відповідно.
Крім того, у хворих першої та другої клінічних груп було виявлено
недостовірне зниження рівня неестерифіцированих жирних кислот(0,32±0,04
і 0,27±0,03), відповідно. Згідно результатів досліджень показників
спектру ліпідів мембран еритроцитів, у хворих на псоріаз першої та
другої клінічних форм було виявлено достовірне зниження фосфоліпідів
(34,21±0,92 i 31,46±0,45), вільного холестерина(31,49±0,62 i
27,93±0,72), відповідно, а також неестерифіцированих жирних
кислот(3,96±0,21) та недостовірне зниження неестерифіцированих жирних
кислот(5,06±0,28) , у пацієнтів першої клінічної групи у порівнянні з
групою контролю. У хворих першої та другої клінічних груп встановлено
також достовірне збільшення показників тригліцеридів (14,06±0,42 i
15,23±0,37), ефірів холестерина(21,13±0,26 i 23,78±0,15), відповідно.

Таким чином, результати проведених досліджень підтверджують наявність
взаємозв’язку порушення ліпідного обміну в сироватці крові і мембранах
плазматичних клітин. Можливо гадати, що підвищений рівень відповідних
фракцій ліпідів у сироватці крові і мембранах, створює передумови для
виникнення ряду патологічних станів, в тому числі мікроциркуляторних
порушень, обумовлюючи підтримку запального процесу у хворих на псоріаз.

Проведені нами дослідження фосфоліпідного спектра сироватки крові і
мембран еритроцитів виявили навність дисфосфоліпідемії у хворих різні
клінічні форми псоріазу. Потрібно відзначити, що зрушення всіх
досліджених показників фракцій фосфоліпідів сироватки крові були більш
виразними у хворих другої клінічної групи, тобто з тяжкими клінічними
формами псоріазу.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про наявність
метаболічних змін у ліпідному складі сироватки крові і мембранах
еритроцитів у хворих на псоріаз та вказують на взаємозв’язок чисельних
ланок патологічного процесу, а також віддзеркалюють компенсаторні
реакції організму при цьому дерматозі. При цьому ступінь виразності
дисліпідемії і фосфоліпідемії у хворих знаходиться у залежності від
тяжкості перебігу псоріазу, що може слугувати додатковим
діагностично-прогностичним критерієм активності псоріатичного процесу
та ефективності терапевтичних заходів, направлених на корекцію
відповідних порушень.

З огляду на доведене значення судинного компонента в патогенезі
псоріазу ми вважали доцільним проведення більш поглибленого дослідження
мікроциркуляції в шкірі хворих на цей дерматоз. Методологічно
дослідження мікроциркуляції здійснювалось з використанням методу шкірної
динамічної сцинтіграфії, з внутрішньошкірним введенням
радіофарм-препарату 99m Tc-пертехнетату, з активністю 15 мБк і частотою
кадру 1 хв., на протязі 15 хв.

Дослідження мікроциркуляції в судинах шкіри було проведено у 48 хворих
на різні клінічні форми псоріазу. Відповідні хворі були розподілені на
групи з урахуванням клінічної форми,стадії, поширення псоріатичного
шкірного висипу та тривалості перебігу псоріазу. У хворих на дифузну та
ексудативну форми псоріазу на ураженій псоріатичним висипом ділянці
шкіри час резорбції радіофармпрепарату був менший ніж у ділянці
інтактної шкіри. Це свідчить про посилення мікроциркуляції в капілярному
руслі в ділянках шкіри, уражених псоріатичним висипом. Крім того,
залежно від тривалості існування псоріазу відмічена чітка тенденція до
прискорення виведення радіофармпрепарату як у вражених ділянках шкіри,
так і інтактних. Зокрема, у хворих які страждали на псоріаз понад 10
років, швидкість напіврезорбції була майже в 2 рази більша, ніж за
тривалості дерматозу до 1 року. Результати досліджень мікроциркуляції в
шкірі у хворих на псоріатичну артропатію з прогресуючою та стаціонарними
стадіями, а також з урахуванням тривалості перебігу дерматозу,
вказували, що за тривалості дерматозу понад 10 років швидкість
напіврезорбції в інтактних ділянках шкіри була значно більша, ніж у
хворих з меншою тривалістю дерматозу. При співставленні цих показників
встановлено, що у пацієнтів з обтяженими клінічними формами дерматозу
швидкість напіврезорбції істотно зростає як в уражених, так і інтактних
ділянках шкіри. Крім того, встановлено, що у пацієнтів з поширенням
псоріатичної висипки від 50% поверхні тіла і більше, швидкість резорбції
радіофармпрепарату була більшою як в уражених, так і інтактних ділянках,
ніж у хворих з розповсюдженим (до 50% поверхні тіла) та обмеженим (до
25% поверхні тіла) псоріазом.

Результати проведених досліджень свідчать про наявність розладів
мікроциркуляції в судинах шкіри у хворих на псоріаз. Крім того,
встановлено взаємозв’язок ступеня порушень мікроциркуляції в судинах
шкіри від клінічної форми дерматозу, поширеності псоріатичного висипу та
тривалості перебігу захворювання. Виявлені порушення мікроциркуляції в
судинах шкіри при псоріазі розширюють уявлення про патогенез дерматозу,
а також вказують на доцільність терапевтичної корекції відповідних
порушень.

З урахуванням виявлених зрушень була розроблена удосконалена тактика
комплексного лікування псоріазу, яка передбачала застосування лікарських
препаратів направлених на стабілізацію ліпідного обміну, функціональної
активності гепатоцитів, нормалізацію функціонування серцево-судинної
системи, а також мікро циркуляції в судинах шкіри хворих.

2

4

6

D

X

\

t?O

oe

0

2

4

6

8

:

@

B

D

\

?

?

rt?o

oe

синтеза ендогенного фосфатіділхоліна – основного компонента клітинних
мембран гепатоцитів. Крім того, з метою стабілізації можливих порушень
серцевого ритму обумовленого синдромом ранньої реполяризації шлуночків,
а також судинних і мікроциркуляторних порушень в шкірі хворих, ми
вважали доцільним застосування препаратів відповідної терапевтичної
направленості, зокрема, аспаркам, пентоксифілін та аскорбінова кислота.

З метою порівняльної оцінки ефективності удосконаленого комплексного
методу лікування псоріазу, всі обстежені хворі (132 пацієнти) були
рівноцінно розподілені на дві групи, основну і контрольну.

До основної групи спостереження було зараховано 67 хворих на різні
клінічні форми псоріазу. Контрольна група – нараховувала 65 пацієнтів.
Лікування хворих контрольної групи було комплексним з урахуванням
загальноприйнятих рекомендацій, а також клінічної форми і стадії
перебігу дерматозу.

Терапія хворих основної групи спостереження також проводилась згідно
загальноприйнятих рекомендацій, а додатково включала застосування
запропонованого нами комплексу терапевтичних засобів. Зокрема, препарат
лецитін призначався хворим перорально по 2 капсули 3 рази на день за 1
годину до прийому їжі. Курс прийому препарату становив 3 тижні. Гептрал
(адеметіонін) призначався пацієнтам перорально по 400 мг 2 рази на день
після їжі, на протязі 3 тижнів. Препарат аспаркам ( аспарагінат К-Mg)
призначався хворим при діагностуванні у них синдрому ранньої
реполяризації шлуночків, по 1 таблетці 3 рази на день після їжі, на
протязі 3 тижнів. Препарат пентоксіфіллін призначався по 0,1 г 3 рази на
день після їжі. Курс лікування становив 3 тижні. Аскорбінова кислота
призначалась хворим по 300 мг 2 рази в день на протязі 3 тижнів.

На теперішній час вагоме значення в розвитку псоріазу приділяється
імунним механізмам ураження мікроциркуляторного русла шкіри. Разом з тим
зміни судин обумовлюють не тільки зміни режиму мікроциркуляції, а і
режим міграції імунокомпетентних клітин в епідерміс і дерму в динаміці
розвитку псоріатичного процесу, що в свою чергу визначає характер
імунної відповіді при псоріатичному ураженні шкіри. На теперішній час
доведено, що висота ієрархії ендокринної системи на рівні якої
проводиться нормалізація функціональної активності визначає
гармонічність наслідків відповідного терапевтичного втручання. В зв’язку
з вищенаведеним заслуговують на увагу повідомлення ряду дослідників
стосовно застосування Т-активіна в комплексному лікуванні псоріазу.
Т-активін є однією з фракцій гормона загруднинної залози (тимуса) телят.
Важлива особливість цього препарату полягає в тому, що він одночасно є і
імуномодулятором і гормоном.

З метою імунокорекції імунодефіцитного стану в організмі, а також
стабілізації ураження мікроциркуляторного русла шкіри при псоріазі, з
урахуванням гіпотези імунних механізмів їх розвитку, в комплексній
терапії обстежених нами хворих (основна клінічна група) був застосований
препарат Т-активін. Препарат Т-активін призначався хворим по 10,0 мг
внутрішньом’язево, щоденно, або через день, на курс лікування 10
ін’єкцій.

В залежності від клінічної форми і стадії перебігу псоріазу у хворих
основної клінічної групи, пацієнтам індивідуалізовано проводились сеанси
ПУВА-терапії, або зональне ультрафіолетове опромінення шкіри (УФО), а
також місцева мазева терапія (2% саліцилова мазь, аерозоль СКІН-КАП та
ряд інших).

Клінічна та лабораторна оцінка ефективності лікування хворих проводилась
через 3 тижні в динаміці комплексної терапії.

Аналіз результатів досліджень вказував, що у хворих відбувалась
позитивна динаміка зрушень біохімічних показників. Разом з тим, у
пацієнтів основної групи спостереження, нормалізація показників
печінкових ферментів була більш суттєвою у порівнянні з пацієнтами
контрольної групи. Заслуговує також на увагу встановлена більш
прискорена нормалізація біохімічних показників у хворих на відносно
доброякісні клінічні форми псоріазу у порівнянні з відповідними
показниками у пацієнтів, які страждали на тяжкі клінічні форми
дерматозу. Це дає підстави гадати про більш вагоме залучення печінки в
патологічний процес при тяжких клінічних формах псоріазу.

Результати проведених досліджень динаміки змін показників фосфоліпідів
сироватки крові у хворих на різні клінічні форми псоріазу, в лікуванні
яких застосовувались ліпідостабілізуючі препарати (основна група
спостереження), вказували на нормалізацію всіх фракцій фосфоліпідів
сироватки крові, у порівнянні з відповідними показниками до початку
лікування. В сироватці крові хворих контрольної групи спостерігалось
недостовірне зниження лізофосфатіділхоліна і свінгомієліна,
фосфатіділхоліна, а також зростання фосфатіділетіноламіна. При цьому
потрібно відзначити, що у хворих на тяжкі форми дерматозу(контрольна
група), показники свінгомієліна і фосфатіділетаноламіна практично не
змінювались у порівнянні з вихідними даними.

Аналіз показників фосфоліпідного спектра мембран еритроцитів у хворих
контрольної групи вказував на наявність незначної позитивної динаміки їх
змін відносно вихідних даних.

Таким чином, застосування ліпідостабілізуючої терапії в комплексному
лікуванні хворих на різні клінічні форми псоріазу сприяє більш
прискореній стабілізації клітинних мембран.

В динаміці лікування обстежених хворих на псоріаз проводилось також
дослідження мікроциркуляції в судинах шкіри. Результати відповідних
досліджень у пацієнтів основної групи спостереження, в комплексному
лікуванні яких застосовувались аспаркам, пентоксіфілін та аскорбінова
кислота, мали певні відмінності від результатів досліджень у пацієнтів
контрольної групи. Зокрема, у хворих основної групи, незалежно від
клінічної форми дерматозу, розповсюдженості псоріатичної висипки та
терміну тривалості захворювання час напіврезорбції радіофармпрепарату на
попередньо уражених ділянках шкіри, а також в ділянках з залишковими
проявами шкірного псоріатичного процесу, уповільнювався, в порівнянні з
вихідними показниками і практично співпадав з відповідними часовими
показниками у ділянках інтактної шкіри.

Разом з тим, в динаміці лікування хворих контрольної групи
спостереження продовжувала зберігатись певна розрівноваженість швидкості
мікроциркуляції в судинах шкіри, зокрема її прискорення в ділянках з
залишковими проявами псоріатичного висипу. При цьому у пацієнтів які
страждали на дифузну та ексудативну клінічні форми дерматозу, а також у
хворих на псоріатичну артропатію після проведеного лікування в ділянках
шкіри з залишковими проявами псоріатичного висипу показники
напіврезорбції радіо фармпрепарату практично не змінювались, в
порівнянні з вихідними даними.

Таким чином, результати досліджнь мікроциркуляції в судинах шкіри
хворих на псоріаз в динаміці їх лікування вказують, що запропоноване
нами застосування в лікуванні дерматозу препарату пентоксіфіліна та
аскорбінової кислоти сприяє корекції мікроциркулярних порушень в судинах
шкіри.

Оцінка клінічної ефективності терапії хворих на різні клінічні форми
псоріазу (основна і контрольна групи спостереження), також проводилась
через три тижні лікування. Клінічна ефективність лікування хворих на
псоріаз, зарахованих у основну клінічну групу спостереження, була більш
виразною у порівнянні із пацієнтами контрольної форми. Зокрема, у 31
(72%) з 43 хворих першої підгрупи (основна група спостереження), які
страждали на дифузний псоріаз та псоріаз долоней і підошв, після
проведеного лікування було досягнено клінічного одужання. Крім того, у 9
(21%) пацієнтів першої підгрупи основної групи спостерігались залишкові
прояви шкірного псоріатичного процесу (незначно блідо-рожева
інфільтрація в місцях псоріатичної висипки, відсутність лущення), а у
3(7%) хворих відповідної підгрупи в динаміці лікування було досягнуто
значного покращення (зменшення площі псоріатичної висипки, суттєве
сплощення елементів висипки, незначне лущення).

У 15 (62,5%) з 24 хворих другої підгрупи (основна група спостереження),
які страждали на ексудативний псоріаз, псоріатичну еритродермію,
псоріатичну артропатію, після проведеного лікування було досягнено
клінічного одужання. У 6 (25%) пацієнтів після лікування реєструвались
залишкові прояви псоріатичного процесу, а у 3 (12,5%) хворих було
досягнуто значного клінічного покращення.

Клінічна ефективність проведеного лікування у хворих першої і другої
підгруп контрольної групи спостереження також була достатньо високою,
але значно меншою в досягненні клінічного одужання в порівнянні з
пацієнтами основної групи спостереження. Зокрема, клінічного одужання
було досягнуто у 18 (43%) з 42 хворих першої підгрупи. Крім того у 16
(38%) пацієнтів першої підгрупи реєструвались залишкові прояви
дерматозу, а у 8 (19%) —було досягнуто клінічного покращення. Серед 23
обстежених хворих другої підгрупи контрольної групи, після проведеного
лікування тільки у 8 (35%) пацієнтів було зареєстровано клінічне
одужання. У 7 (30,4%) хворих спостерігались залишкові прояви шкірного
псоріатичного процесу, а у 8 (35%) пацієнтів було досягнуто значного
клінічного покращення.

Заслуговують також на увагу часові терміни початку позитивної клінічної
динаміки пов’язаної з шкірним псоріатичним процесом у обстежених хворих
на псоріаз (основна та контрольна групи спостереження) в динаміці їх
лікування. Потрібно відзначити, що у хворих першої підгрупи основної
групи з відносно доброякісним перебігом псоріазу та у пацієнтів другої
підгрупи основної групи , які страждали на більш тяжкі клінічні форми
дерматозу, позитивна динаміка зрушень шкірного псоріатичного процесу
спостерігалась на 9-12 день проведення удосконаленої комбінованої
терапії. Разом з тим, у хворих першої та другої підгрупи контрольної
групи, лікування яких проводилось згідно загальноприйнятих на теперішній
час рекомендацій, суттєва позитивна динаміка клінічних проявів дерматозу
відбувалась на 14-18 день від початку проведення терапії.

Узагальнений аналіз результатів досягнутої клінічної ефективності у
обстежених хворих на різні клінічні форми псоріазу через 21 день після
початку комплексного лікування вказує, що у 46 (67%) з 67 пацієнтів
зарахованих у основну клінічну групу спостереження було досягнуто
клінічного одужання, у 15 (22,3%) хворих спостерігались тільки залишкові
прояви шкірного псоріатичного процесу, а у 6 (9%) пацієнтів
спостерігалось значне клінічне покращення. Разом з тим, серед 65 хворих
зарахованих у контрольну групу спостереження, клінічне одужання через 21
день проведеного лікування було досягнуто у 26 (40%) пацієнтів, клінічне
одужання з залишковими проявами шкірного псоріатичного процесу — у 23
(35,3%) та значне покращення — у 16 (25%) хворих.

Потрібно відзначити, що всі 132 обстежених і пролікованих нами хворих на
різні клінічні форми псоріазу, у подальшому підлягали клінічному
контролю з метою оцінки віддалених результатів проведеної терапії,
зокрема терміну подовження ремісії.

Результати клінічних спостережень вказували, що у хворих першої та
другої підгруп основної групи спостереження (67 пацієнтів) тривалість
термінів ремісії у 20 (30%) пацієнтів становила до 6 місяців, у 37 (55%)
– від 6 місяців до 1 року, у 10 (15%) – більше 1 року.

У хворих першої та другої підгруп контрольної групи спостереження (65
пацієнтів) тривалість термінів ремісії до 6 місяців була зареєстрована у
40 (61%) пацієнтів, від 6 місяців до1 року – у 21 (32%), більше 1 – року
– у 4 (7%) пацієнтів.

Таким чином, запропонований нами удосконалений метод комплексної,
індивідуалізованої терапії псоріазу дозволяє підвищувати ефективність
лікування та подовжувати тривалість ремісії цього дерматозу, що має
вагоме медичне та медико-соціальне значення.

Висновки

В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та нове
вирішення наукової задачі – підвищення ефективності терапії хворих на
псоріаз за рахунок застосування в комбінованій схемі лікування
лікарських засобів, спрямованих на корекцію функціонування ряду органів
і систем організму, на основі результатів комплексних
клініко-лабораторних та спеціальних досліджень гепатобіліарної і
серцево-судинної систем та мікроциркуляції в судинах шкіри, а також
аналізу наявності взаємозв’язку чисельних ланок патологічного процесу;
розширенні уявлення про патогенез захворювання.

1. Клініко-лабораторними і спеціальними методами дослідження,
проведеними у 132 обстежених хворих, які страждали на різні клінічні
форми псоріазу, у 84(63,5%) виявлено патологію органів
шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи.
Електрокардіографічними дослідженнями, у 123(90,2%) обстежених хворих, в
тому числі у 92(69,7%) чоловіків та у 31(20,5%) жінок діагностовано
наявність ознак різного ступеня виразності кардіального синдрому,
пов’язаного з дисплазією з’єднувальної тканини – синдрому ранньої
реполяризації шлуночків серця. Доведена висока частота наявності
відповідного синдрому у хворих на псоріаз та можливість його зв’язку з
розвитком мембранної патології. Діагностовані у хворих на псоріаз
патологічні зрушення з боку різних органів і систем організму вказують
на системність ураження при цьому дерматозі.

2. Вперше шляхом застосування методу шкірної динамічної сцинтіграфії
встановлено наявність розладів мікроциркуляції в судинах
шкіри(безпосередньо в зонах уражених псоріатичним висипом та у ділянках
видимо неураженої шкіри), у всіх обстежених хворих на псоріаз. Доведено
взаємозв’язок ступеня порушень мікроциркуляції в судинах шкіри хворих
від клінічної форми та стадії дерматозу, поширеності псоріатичного
висипу і тривалості перебігу захворювання, що також вказує на
системність ураження та розширює уявлення про патогенез псоріазу.

3. Виявлено в крові хворих на псоріаз підвищення активності трансаміназ
і луговинної фосфатази, що корелювало з тяжкістю клінічного перебігу
дерматозу, та є додатковим аргументом, який підтверджує наявність у цих
пацієнтів патології гепатобіліарної системи. Крім того, виявлене у
обстежених хворих зниження коефіцієнта співвідношення
аспартатамінотрансфераза / аланінамінотрансфераза також є свідченням
гіперферментемії печінкового походження, що вказує на значення патології
гепатобіліарної системи в патогенезі дерматозу.

4. Встановлено високий рівень фракції ліпідів, зокрема, вільного
холестерина, тригліцеридів, естерів холестерина, неестерифікованих
жирних кислот, фосфоліпідів і загальних ліпідів в сироватці крові хворих
на псоріаз. Доведено, що відповідна гіперліпідемія обумовлюється
гіпертригліцеридемією та гіперхолестеринемією. Виявлено порушення
балансу фосфоліпідного спектра сироватки крові хворих на псоріаз,
зокрема, підвищення рівнів фосфотіділхоліна, сфінгомієліна,
лізофосфотіділхоліна та зниження рівню фосфатіділетаноламіна, а також
порушення балансу фосфоліпідного спектра мембран еритроцитів, зокрема,
підвищення рівнів фосфатіділхоліна, фосфатіділетаноламіна та зниження
рівнів сфінгомієліна і лізофосфотіділхоліна. Відповідні порушення
свідчать про наявність метаболічних змін у ліпідному складі сироватки
крові і мембран еритроцитів у хворих на псоріаз.

5. Встановлений характер змін у ліпідному спектрі сироватки крові і
мембран еритроцитів та підвищення активності печінкових ферментів у
хворих на псоріаз, у поєднанні з діагностованими у пацієнтів патології
гепатобіліарної системи, кардіального синдрому, а також порушень
мікроциркуляції в судинах шкіри вказують на взаємозв’язок чисельних
ланок патологічного процесу та віддзеркалюють компенсаторні реакції
організму при цьому дерматозі. Ступінь виразності відповідних змін і
порушень у організмі хворих корелює з тяжкістю та терміном перебігу
псоріазу, що може слугувати додатковим діагностично-прогностичним
критерієм активності псоріатичного процесу, а також ефективності
терапевтичних заходів, спрямованих на їх корекцію.

6. Розроблено оригінальний патогенетично обґрунтований метод лікування
хворих на псоріаз з включенням до комплексної, індивідуалізованої
терапії лікарських препаратів, спрямованих на корекцію активності
печінкових ферментів, рівнів ліпідного спектру в організмі, нормалізацію
порушень серцевого ритму, обумовлених синдромом ранньої реполяризації
шлуночків, а також нормалізацію мікроциркуляторних процесів в судинах
шкіри та мітотичної активності клітин епідермісуВикористання цього
методу лікування дозволяє корегувати системні порушення в організмі
хворих, а також сприяє прискоренню регресу псоріатичної висипки та
подовженню ремісії дерматозу.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Опанасенко З.А., Степаненко В.І. Особенности микроциркуляции и
изменения сосудов в очагах кожных высыпаний при псориатической болезни
(обзор литературы, обоснование необходимости дальнейших исследований).//
Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2002. – № 2 (5). – С. 22 –
25.

2. Ніколаєва(Опанасенко)З.А. Дослідження мікроціркуляції в судинах шкіри
хворих на псоріаз з використанням методу шкірної динамічної сцинтиграфії
//Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2002.-№3(6). – С.35-39.

3. Ніколаєва З.А. Показники стану мікроциркуляції в судинах шкіри у
хворих псоріазом з урахуванням клінічної форми, стадії і терміну
перебігу дерматозу та розповсюдженості псоріатичної шкірної висипки. //
Актуальні проблеми медицини та біології . – Київ – 2002. – №3. –
С.152-157.

4. Ніколаєва З.А., Степаненко В.І., Брюзгіна Т.С., Холобцева В.М. Оцінка
ліпідних показників крові у хворих на псоріаз // Укр. журн., дерматол.,
венерол., косметол. – 2004. – №4(15). – С.13-16.

5. Ніколаєва З.А. Зміни показників ліпідного комплексу в крові хворих на
псоріаз // Журнал дерматовенерології, косметології ім.. М.О. Торсуєва. –
2006. – №1-2(12). С.151-153.

6. Ніколаєва З.А., Степаненко В.І., Брюзгіна Т.С. Удосконалена
комплексна індивідуалізована терапія псоріазу з урахуванням системних
порушень в організмі хворих // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.
– 2006. – № 3 (22). – С. 41-56.

7. Ніколаєва З.А., Степаненко В.І. Мікроціркуляція в судинах шкіри
хворих псоріазом // Зб. наук. – практ. робіт „Актуальні питання в
дерматовенерології та косметології”. – Донецьк, 2002. – С.41-42.

8. Ніколаєва З.А., Степаненко В.І. Мікроциркуляція в судинах шкіри
хворих на псоріаз // Зб. наукових праць „ Сучасні проблеми
дерматовенерології, косметології та управління охороною здоров’я”. –
Харків, 2004. – №4. – С.58-61.

9. Ніколаєва З.А. Судинний компонент у патогенезі псоріатичної хвороби
// Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Клініка
та лікування шкірних і статевих захворювань з урахуванням патології
шлунково-кишкового тракту” (Київ, 16-17 квітня 2004 р.), Укр. журн.
дерматол., венерол., косметол. – 2004. – № 1 (12). – С.82.

10. Ніколаєва З.А., Степаненко В.І. Показники жирнокислотного спектра
ліпідів сироватки та еритроцитів крові у хворих на псоріаз // Тез. доп.
1(8) з’їзду УАЛДВК // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2005.
-№3(18). – С.129.

11. Николаева З.А., Степаненко В.И. Качественные и количественные
показатели липидного комплекса сыворотки и эритроцитов крови у больных
псориазом // Актуальные проблемы дерматологии и венерологии. –
Узбекистан: Корши шахри, 2005. – С.219-222.

12.Ніколаєва З.А., Степаненко В.І. Системні порушення в організмі хворих
на псоріатичну хворобу та їх раціональна терапевтична корекція //
Матеріали наук. – практ. конф. ”Дослідження молодих вчених
дерматовенерологів” ( Київ, 7-8 грудня 2006р.) – С.86-91.

13. Nicolaeva Z.A., Stepanenko V.I. Study of microcirculatorion
velocity in skin vessels in patients with psoriasis using method of skin
dynamic serial scintigraphy // Journ. Of the Europ. Acad. Of Dermatol.
And Venereol. – 2003. – Vol.17., Suppl. 3. – P.364.

Анотація

Ніколаєва З.А. “Комплексна терапія псоріазу з урахуванням
патогенетичних механізмів порушень мікроциркуляції в шкірі.”- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – Національний
медичний університет імені. О.О.Богомолця,

Київ 2006 р.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому вирішенню
наукової задачі з підвищення ефективності лікування псоріазу з
урахуванням механізмів патогенезу, клінічного перебігу дерматозу та
терапевтичної корекції системних порушень в організмі хворих.

Доведено існування у більшості хворих на псоріаз поєднаної патології
органів шлунково – кишкового тракту, гепатобіліарної системи та ознак
кардіального синдрому, пов’язаного з дисплазією з’єднувальної тканини,
зокрема, синдрому ранньої реполяризації шлуночків серця, що вказує на
системність уражень при цьому дерматозі.

Шляхом застосування методу шкірної динамічної сцинтіграфії встановлено
наявність розладів мікроциркуляції в судинах шкіри хворих на псораіз,
зокрема, в зонах уражених псоріатичним висипом та у ділянках видимо
неураженої шкіри, що розширює уявлення з патогенезу дерматозу.

Встановлено наявність метаболічних змін у ліпідному складі сироватки
крові і мембран еритроцитів та підвищення активності печінкових
ферментів у хворих на псоріаз, що в поєднанні з діагностованими у
пацієнтів патології гепатобіліарної системи, кардіального синдрому і
порушень мікроциркуляції в судинах шкіри вказує на взаємозв’язок
чисельних ланок патологічного процесу при цьому дерматозі, а також може
слугувати додатковим діагностично – прогностичним критерієм активності
псоріатичного процесу та ефективності терапевтичних заходів.

Розроблено оригінальний метод лікування псоріазу з включенням до
комплексної терапії лікарських засобів спрямованих корекцією ряду
системних порушень в організмі хворих, що сприяє прискоренню регресу
псоріатичної висипки та подовженню ремісії дерматозу.

Ключові слова: псоріаз, патогенез, клініка, системні порушення,
комплексна терапія.

Аннотация

Николаева З.А. Комплексная терапия псориаза с учетом патогенетических
механизмов нарушений микроциркуляции в коже. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – Национальный
медицинский университет имени А.А.Богомольца, Киев, 2006 г.

Диссертация посвящена проблеме разработки новых решений по повышению
эффективности лечения и удлинению сроков ремиссии псориаза с учетом
механизмов патогенеза, клинического течения, дерматоза, а также
терапевтической комплексной коррекции системных нарушений в организме
больных.

Проведенный анализ собственных исследований свидетельствует о наличии у
большинства больных псориазом сочетанной патологии органов желудочно –
кишечного тракта, гепатобилиарной системы, что свидетельствует о важном
значении нарушений функционирования соответственных органов и систем в
патогенезе дерматоза.

Электрокардиографическими исследованиями у большинства обследованных
больных псориазом определено наличие признаков кардиального синдрома
связанного с дисплазией соединительной ткани, в частности, синдрома
ранней репоряризации желудочков сердца, что свидетельствует о
системности поражения при этом дерматозе.

Методом кожной динамической сцинтиграфии (внутрикожное введение
радиофарм – препарата 99 т Тс – пертехнетата с активностью 15 мБк и
детектирование скорости его резорбции на мониторе гамма – камеры при
частоте кадра 1 мин., в течение 15 мин.), получены достоверные
доказательства нарушения микроциркуляции в сосудах кожи больных
псориазом, в том числе, непосредственно в очагах пораженных
псориатическими высыпаниями, а также в участках непораженной кожи.
Соответствующие нарушения характеризовались ускорением скорости
микроциркуляции в сосудах кожи, особенно в участках псориатических
поражений, что определялось ускорением времени резорбции
радиофарм-препарата из исследуемого участка кожного покрова. Определена
взаимосвязь степени нарушений микроциркуляции в сосудах кожи больных
псориазом от клинической формы и стадии дерматоза, распространенности
псориатических высыпаний, а также длительности течения заболевания.
Установление нарушения микроциркуляции в сосудах кожи больных расширяют
представления о патогенезе псориаза и свидетельствует о системности
поражений при этим дерматозе.

Установлено метаболические изменения в липидном комплексе сыворотки
крови и мембран эритроцитов, а также повышение активности печеночных
ферментов у больных псориазом, что в сочетании с диагностированными у
пациентов патологии гепатобилиарной системы, кардиального синдрома и
нарушений микроциркуляции в сосудах кожи свидетельствует о взаимосвязи
ряда звеньев патологического процесса при этом дерматозе. Определено,
что характер и степень соответствующих нарушений в организме больных
псориазом коррелирует с тяжестью и длительностью течения дерматоза и
может служить дополнительным прогностическим критерием активности
псориатического процесса.

Разработан оригинальный, патогенетически обоснованный метод лечения
псориаза, который предусматривает включение в комплексную терапию
больных лекарственных препаратов направленных на коррекцию активности
печеночных ферментов, нормализацию уровней спектра липидов и клеточного
метаболизма в организме (лецитин, гептрал), стабилизацию нарушений
сердечного ритма, обусловленных синдромом ранней реполяризации
желудочков (аспаркам), препаратов которые способствуют нормализации
микроциркуляции, повышению эластичности эритроцитов и понижению их
адгезии (пентоксифилин), а также нормализуют проницаемость капилляров
(аскорбиновая кислота), что в комплексе позволяет коррегировать
системные нарушения в организме больных и повышает эффективность
лечения.

Abstract

Nikolaeva Z.A. “ HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?&a=ShowTranslations&s=complex&L1=1&L2=2” \o
“общ. комплекс; совокупность; комплексное соединение; группа;
пунктик; тех. система; установка; юр. сложная вина; воен.
центр; матем. комплексная спиральность… ” Complex   
HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?&a=ShowTranslations&s=therapy&L1=1&L2=2” \o
“общ. лечение; терапия; лекарственное действие; иммун.
терапия” therapy  of psoriasis taking into account pathogenetic
mechanisms of defects of skin HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=297520_1_2” microcirculation .” –
Manuscript.

HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=3288188_1_2&ifp=1”
Dissertation for the degree of  HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=3606336_1_2”
Candidate of Medical Science in speciality 14.01.20 – skin and
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=329992_1_2”
sexually transmitted  diseases. – O.O. Bogomolets National Medical
University, Kyiv 2006.

Dissertation is dedicated to the theoretical generalization and new
solution of scientific task of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=354165_1_2” cure rate enhancement of
psoriasis taking into account pathogenetic mechanisms, HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=3560845_1_2” clinical path of
dermatosis and therapeutic alignment of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=4019509_1_2” systemic disturbance s in
the HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=320732_1_2” body of
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=1180235_1_2” ill person .

The existence of complex HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=156765_1_2” pathology of organs of
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=3561048_1_2” gastrointestinal
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=3561048_1_2” tract ,
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=2588623_1_2” hepatobiliary
system and traits of cardiac HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=198310_1_2” syndrome , connected with
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=2957647_1_2” dysplasia of
connective tissue, in particular, HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=2836400_1_2” syndrome of   HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=313769_1_2” incipient  repolarization
of HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=2612073_1_2”
ventricles of heart , that denotes the consistency of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=327034_1_2” damage according to this
dermatosis, is proved in the majority of psoriasis ill persons.

By means of HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=4009981_1_2”
dynamic skin HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=4009981_1_2”
scintigraphy , it was determined the presence of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=297520_1_2” microcirculation defects in
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=1147925_1_2”
cutaneous vessel of psoriasis ill persons, in particular in HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=1701343_1_2” affected by HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=2603465_1_2” psoriatic  HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=4010286_1_2” enanthesis  area s and in
locuses of visibly unaffected skin, that broadens the notion of
dermatosis pathogenesis.

HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=339751_1_2” Metabolic
imbalance in HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=2593499_1_2”
lipid composition of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=357844_1_2” blood serum and HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=2750493_1_2” red-cell membrane s, and
increasing of liver enzyme activity in psoriasis ill persons were
determined, that, in connection with diagnosed HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=156765_1_2” pathology of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=2588623_1_2” hepatobiliary system of
patients, cardiac HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=198310_1_2”
syndrome and disturbances of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=297520_1_2” microcirculation in
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=1147925_1_2” cutaneous vessel
, points out the correlation of numerical links of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=3102607_1_2” pathological process in
this dermatosis, and also can serve as an additional HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=60014_1_2” diagnostic HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=340246_1_2” prognostic index of
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=2603465_1_2” psoriatic 
process activity and effectiveness of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=2752467_1_2” therapeutic intervention s.

An original treatment mode was elaborated for psoriasis including
therapeutic agents in HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?&a=ShowTranslations&s=complex&L1=1&L2=2” \o
“общ. комплекс; совокупность; комплексное соединение; группа;
пунктик; тех. система; установка; юр. сложная вина; воен.
центр; матем. комплексная спиральность… ” compl ex therapy
directed by alignment of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=4019509_1_2” systemic disturbance in
the HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=320732_1_2” body of
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=1180235_1_2” ill person s,
that promotes the speeding-up of HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=2603465_1_2” psoriatic  HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=4010286_1_2” enanthesis regress and
HYPERLINK “http://multitran.ru/c/m.exe?t=342765_1_2” lengthening of
dermatosis remission.

key-words: psoriasis, pathogenesis, clinic, HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?t=4019509_1_2” systemic disturbance s,
HYPERLINK
“http://multitran.ru/c/m.exe?&a=ShowTranslations&s=complex&L1=1&L2=2” \o
“общ. комплекс; совокупность; комплексное соединение; группа;
пунктик; тех. система; установка; юр. сложная вина; воен.
центр; матем. комплексная спиральность… ” compl ex therapy.

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020