.

Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з кломіфен-резистентними формами синдрому полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляц

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2637
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЧЕКА НАТАЛЯ ЕДУАРДІВНА

УДК 618.177:618.11–006.2]–616–089.819+612.017–085

Комплексна реабілітація репродуктивної функції у жінок з
кломіфен-резистентними формами синдрому полікістозних яєчників після
ендохірургічної стимуляції овуляції

14.01.01 – акушерство та гінекологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана

в Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї

Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (м.
Донецьк)

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ,

Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї МОЗ України,

директор Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї

Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

СІМРОК ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Луганський державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології № 2

доктор медичних наук, професор

ГЛАДЧУК ІГОР ЗІНОВІЙОВИЧ,

Одеський державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології № 1

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 5 ” жовтня 2005 р. о 12.00
год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при
Науково-дослідному інституті медичних проблем сім’ї Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького (83114, м. Донецьк,
проспект Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, проспект
Ілліча, 16)

Автореферат розісланий “ 5 ” вересня 2005 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент О.М. Рогова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Безплідність у шлюбі складає від 10 до 30%, причому
на долю жіночої безплідності приходиться, за різними даними, від 47 % до
87 % (В. Атіа, 1999; В.К. Чайка, 2004; Л.І. Іванюта,2004; R.J. Chan et
al., 2002). Питома вага ендокринного чиннику безплідності складає 20-50%
(В.К. Чайка, 2001; В.В. Сімрок, 2004; D. Nugent et al.,2000). Частота
синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) в структурі ендокринної
безплідності сягає 60-75%; серед хворих, які прооперовані
лапароскопічним доступом із приводу безплідності, – 30-61 % випадків
(Т.В. Овсянникова, 2000; В.І. Кулаков, Б.В. Леонов., 2000; В.І.
Грищенко, Н.І. Козуб, 2000; А.В. Чайка, 2004; M.J. Slowey et al., 2001;
T. Tsilchorozidou et al., 2004).

СПКЯ – поліетіологічне, гетерогенне захворювання (І.З. Гладчук, 1999;
І.Б. Манухін і співавт, 2001; R.J. Chang, 2002). Вивченню його
патогенезу присвячені численні роботи, однак дослідження імунного
статусу пацієнток з СПКЯ поодинокі та суперечливі (А.М. Саїд, 1996; А.В.
Чайка, 2003; О.М. Феськов, О.В. Блажко, 2004; N. Rojansky et al.,1997;
A. Dunaif, A. Thomas, 2002). Відсутні дослідження з виявлення
взаємовідносин між імунним та ендокринним гомеостазом, а також
імунологічною реактивністю й ефективністю відновлення репродуктивної
функції при СПКЯ. При цьому частота настання вагітності у
кломіфен-резистентних пацієнток з СПКЯ після ендохірургічної стимуляції
овуляції складає усього 40% (В.І. Грищенко, Н.І. Козуб, 2000; А.В.
Чайка, 2003; І.Б. Манухін і співавт., 2004).

Тому необхідне подальше поглиблене вивчення імуноендокринного дисбалансу
при СПКЯ, у тому числі, ролі імунних порушень у розвитку безплідності
при цьому захворюванні, а також розробка схем імунокорекції для
підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції. Для
імунокорекції в сучасній медицині використовуються еферентні методи
лікування й медикаментозні препарати. Серед еферентних методів одним з
найбільш сучасних та ефективних є плазмаферез (В.І. Кулаков, 2001; В.А.
Воїнов, 2004). Включення до комплексної схеми післяопераційної
реабілітації пацієнток з кломіфен-резистентними формами СПКЯ та
безплідністю плазмаферезу повинно сприяти підвищенню ефективності
відновлення імуноендокринного й репродуктивного статусу у цієї категорії
хворих.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно плану науково-дослідних робіт Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького і Науково-дослідного інституту медичних
проблем сім’ї, є фрагментом тем „Відновлення репродуктивного здоров’я
жінок з доброякісними пухлинами й пухлиноподібними утвореннями яєчників
шляхом розробки і впровадження сучасних діагностичних, лікувальних і
профілактичних технологій” (№ держреєстрації 0100U006367, шифр теми МК
01.06.01) і “Розробити способи відновлення репродуктивного здоров’я у
жінок із захворюваннями придатків матки незапального генезу, що
вимагають хірургічної корекції (№ держреєстрації 0103U007892, шифр теми
МК 04.06.01). Автор є співвиконавцем зазначених тем.

Мета дослідження: Підвищення ефективності відновлення репродуктивної
функції у пацієнток з СПКЯ після ендохірургічної стимуляції овуляції
шляхом розробки та впровадження комплексної схеми післяопераційної
реабілітації з використанням імунокоригуючої терапії, яка включає
плазмаферез.

Задачі дослідження.

Вивчити особливості клініки, даних ультразвукового, відеоскопічного та
гістологічного дослідження яєчників у пацієнток з СПКЯ.

Дослідити гормональний профіль периферичної крові пацієнток з СПКЯ до та
після проведення ендохірургічної стимуляції овуляції.

Вивчити особливості імунного гомеостазу у пацієнток з СПКЯ до та після
проведення ендохірургічної стимуляції овуляції.

Визначити кореляційні взаємозв’язки між імунним та ендокринним статусом
пацієнток з СПКЯ.

Удосконалити комплексну схему реабілітації пацієнток після
ендохірургічної стимуляції овуляції з СПКЯ шляхом наукового
обґрунтування та впровадження імунокоригуючої терапії, яка включає
плазмаферез.

Оцінити ефективність відновлення імуноендокринного та репродуктивного
статусу пацієнток з СПКЯ при включенні імунокоригуючої терапії до
комплексної схеми реабілітації після ендохірургічної стимуляції
овуляції.

Об’єкт дослідження – безплідність у кломіфен-резистентних жінок з СПКЯ.

Предмет дослідження – клінічний, гормональний, імунний статус,
ехоструктурні, відеоскопічні та гістологічні особливості яєчників,
репродуктивний статус у кломіфен-резистентних пацієнток з СПКЯ.

Методи дослідження: клінічні – для проведення клінічної характеристики
груп, метод ланцюгової полімеразної реакції – для виявлення наявності
урогенітальних інфекцій, ультразвуковий – для оцінки ехоструктури та
розмірів яєчників і матки, радіоімунологічні – для визначення вмісту
гормонів у сироватці периферичної крові, морфологічні,
імунофлюоресцентні, імуноферментні методи, метод радіальної імунодифузії
– для вивчення показників імунної реактивності, відеоендоскопічні – для
візуальної діагностики патології органів малого тазу, морфологічні – для
вивчення гістоструктури яєчників, статистичні – для статистичної обробки
отриманих результатів дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації приведено нове
рішення актуальної задачі сучасної гінекології – підвищення ефективності
відновлення репродуктивної функції у пацієнток з СПКЯ після
ендохірургічної стимуляції овуляції. Доповнено дані щодо особливостей
клініки, ехоструктури та відеоскопічної картини яєчників, ендокринного
та імунного статусу пацієнток з СПКЯ. Вперше вивчені взаємовідносини між
ендокринним й імунним гомеостазом при СПКЯ. Вперше запропоновано,
науково обґрунтовано та впроваджено включення імунокорекції методом
плазмаферезу до комплексної схеми післяопераційної реабілітації
пацієнток з СПКЯ. Оцінена ефективність включення імунокорекції до
комплексної схеми реабілітації пацієнток з СПКЯ після ендохірургічної
стимуляції овуляції щодо відновлення імуноендокринного та
репродуктивного статусу.

Практичне значення отриманих результатів. Для лікарів гінекологів
запропоновано включення до схеми обстеження пацієнток з СПКЯ дослідження
імунного профілю периферичної крові і до схеми реабілітації пацієнток
після ендохірургічної стимуляції овуляції такого методу імунокорекції як
плазмаферез.

Результати дисертаційної роботи набули застосування й впровадження у
Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства, НДІ
медичних проблем сім’ї, обласних клінічних лікарнях м. Донецька.
Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації
використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства,
гінекології та перинатології з курсом дитячої гінекології ФПО Донецького
державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором проведений підбір пацієнток з СПКЯ і
жінок, що ввійшли до контрольної групи. Проведено клінічне,
ультразвукове обстеження та ендохірургічне лікування хворих з СПКЯ.
Виконано забір проб біологічного матеріалу – сироватки периферичної
крові й резектованих частин яєчників. Проаналізовано порушення
імуноендокринного гомеостазу пацієнток з СПКЯ. Описано результати
дослідження, проведено статистичну обробку отриманих даних. Науково
обґрунтовано, розроблено й упроваджено включення імунокорекції до
комплексної схеми післяопераційної реабілітації пацієнток з СПКЯ.
Оцінено ефективність відновлення репродуктивної функції у прооперованих
пацієнток протягом року після ендохірургічної стимуляції овуляції та
проведення розробленої схеми післяопераційної реабілітаційної терапії.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи
представлені на ХVI Міжнародному конгресі з акушерства та гінекології
(Вашингтон, 2000); ХV Європейському конгресі з акушерства та гінекології
(Базель, 2000); ХІІІ Міжнародному конгресі „Ендоскопія в діагностиці,
лікуванні і моніторингу жіночих хвороб (гінекологія, акушерство,
урогінекологія, онкогінекологія, проктогінекологія)” (Москва, 2000); ІІІ
Всеукраїнській науково-практичній конференції з гінекологічній
ендоскопії (Одеса, 2001); Науково-практичній конференції асоціації
акушерів-гінекологів України „Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2002); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції з
гінекологічної ендоскопії (Одеса, 2003); I Євроазіатському міжнародному
конгресі акушерів і гінекологів “The event of the year in gynecology and
obstetrics” (Санкт-Петербург, 2004); Науково-практичній конференції
асоціації акушерів-гінекологів України (Харків, 2004); об’єднаному
засіданні кафедри акушерства, гінекології та перинатології з курсом
дитячої гінекології ФПО ДонДМУ ім. М. Горького та вченої ради
Науково-дослідного інституту медичних проблем сім’ї (2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 друкованих праць: 6
робіт у виданнях ВАК, з яких 5 статей у центральних журналах і 1 стаття
в збірнику; 1 деклараційний патент України; 4 тези та 1 стаття в
збірнику Російської АМН.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 140
сторінках друкованого тексту, включає вступ, огляд літератури, опис
матеріалів та методів дослідження, 3 розділи власних досліджень, аналіз
та узагальнення результатів досліджень, висновки, практичні
рекомендації. Перелік використаних джерел налічує 224 найменування (103
вітчизняних і 121 зарубіжних) та займає 24 сторінки. Робота ілюстрована
20 таблицями, 14 рисунками (займають повністю 2 сторінки).

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи. Усього обстежено 206 жінок репродуктивного віку:
173 безплідних жінки з кломіфен-резистентними формами СПКЯ, котрим
проведена ендохірургічна стимуляція овуляції, та 33 жінки контрольної
групи. Критеріями відбору пацієнток у групу з СПКЯ було двостороннє
збільшення яєчників, безплідність, хронічна ановуляція, а також
відсутність захворювань печінки, цукрового діабету чи якої-небудь іншої
ендокринної патології. Діагноз СПКЯ у всіх випадках був підтверджений
гістологічно. Усім пацієнткам з СПКЯ до операції була проведена
медикаментозна стимуляція овуляції кломіфеном не менш трьох циклів з
негативним результатом. Пацієнтки відмовилися від стимуляції овуляції
гонадотропінами та від проведення екстракорпорального запліднення. З
дослідження були виключені пацієнтки з наявністю антиспермальних антитіл
й антитіл до хоріонічного гонадотропіну. Основну групу (I) склали 109
жінок з СПКЯ, яким до схеми ранньої післяопераційної реабілітації після
ендохірургічної стимуляції овуляції був включений плазмаферез. До групи
порівняння (II) ввійшли 64 пацієнтки з СПКЯ, котрим до схеми ранньої
післяопераційної реабілітації після ендохірургічної стимуляції овуляції
не включався плазмаферез. Контрольну групу (К) склали 33 соматично й
гінекологічно здорові жінки з регулярним овуляторним менструальним
циклом, без супутньої ендокринної патології та явищ ендометріозу.

При клінічному обстеженні пацієнток нами вивчалися дані
соціально-економічного статусу, соматичного, гінекологічного,
акушерського, інфектологічного й алергологічного анамнезу. Усім жінкам
було проведено повне клініко-лабораторне обстеження. Проведена оцінка
антропометричних даних з визначенням маси тіла, росту та розрахуванням
масо-ростового індексу (МРІ) за формулою: МРІ=маса тіла/ріст2. В
залежності від значення МРІ всі жінки розподілені за конституціональною
статурою: астенічна – МРІ?18 кг/м2; нормостенічна – 18 кг/м20,05).
Вміст натуральних кілерних клітин (CD16+) у субпопуляційному складі
лімфоцитів периферичної крові при СПКЯ був зниженим порівняно з
контрольною групою на 16,77 % (р0,05).

Рівень комплементу у пацієнток з СПКЯ на 27,35 % був нижчий такого в
контролі (р X Z \ ^ $ @ $ ?????i‚ „ ? e @ ??????? у ролі антигенів. Хронічна антигенна гіперстимуляція веде до розвитку імунної недостатності, котра проявляється Т- і В- клітинним дисбалансом, недостатністю моноцитарно-макрофагальної системи, дисімуноглобулінемією, наявністю автоімунних процесів. Виснаження моноцитарно-макрофагальної системи приводить до зниження рівня комплементу, що у свою чергу веде до порушення елімінації ЦІК з організму й до надлишкового їх нагромадження. ЦІК осаджуються в органах і тканинах, у тому числі на ендотелії судин яєчників, що веде до ушкодження стінки судин. Судини склерозуються, розвивається гіпоксія яєчників. У відповідь на це активізуються тканинні фібробласти, що веде до посиленої виробки колагену і розвитку склерозу. Ці процеси порушують нормальний ріст і диференційовку фолікулів. Аналогічно впливають на процеси в яєчниках автоімунні комплекси. Рис.3 Імуноендокринні взаємодії в патогенезі ановуляції при СПКЯ. При СПКЯ ароматизація андрогенів в естрогени знижена внаслідок зменшення активності ФСГ-залежної ароматази в гранульозних клітинах фолікулів. Недостатня конверсія Т в Е2 веде до накопичення естрону. Естрон стимулює викид гіпоталамусом ГТ-РГ, що, у свою чергу, підсилює виробку ЛГ. Підвищене виділення ЛГ підсилює ЛГ-залежну секрецію андрогенів у текаінтерстиціальних клітинах яєчників, а також веде до ушкодження ФСГ-рецепторів у клітинах гранульози фолікулів. Це викликає зниження рівня ФСГ, вплив якого необхідний для нормального росту і дозрівання фолікулів. Надлишок андрогенів і недолік ФСГ викликає формування дрібних фолікулярних кіст і кістозної атрезії фолікулів. Підвищена продукція ФНП-? в яєчниках при СПКЯ приводить до гіперпроліферації інтерстиційних текаклітин з переважанням пропорції стероїдогенно активних клітин. Це сприяє прогресії гіперандрогенних пухлиноподібних процесів у яєчниках і гіперандрогенії. З іншого боку, надлишок ФНП–? блокує процеси апоптозу у фолікулах, що веде до персистенції атретичних фолікулів і полікістозу. Таким чином, ФНП–? і ЦІК є патогенами, що замикають хибне коло при СПКЯ Всім пацієнткам з СПКЯ була проведена ендохірургічна стимуляція овуляції, а в післяопераційному періоді призначений традиційний комплекс реабілітаційної терапії. Жінкам основної групи з метою імунокорекції з першого дня після операції проводили 3 сеанси низькооб’ємного гравітаційного плазмаферезу з інтервалами між процедурами 3 дні. Проведено дослідження гормонального та імунного профілю пацієнток груп І та ІІ до операції та через місяць після неї (табл. 1, табл. 2). Таблиця 1 Гормональний профіль сироватки периферичної крові пацієнток обстежених груп до та через місяць після ендохірургічної стимуляції овуляції (M?m) Показник Час відносно операції Группа І, n=109 Группа ІІ, n=64 Контроль, n=33 Нормативні дані ЛГ, МО/л до 9,43?0,48 к 9,08?0,45 к після 5,28?0,30 с, д 6,55?0,44 к, д 4,70?0,20 1,6-9,3 ФСГ, МО/л до 3,94?0,17 3,79?0,15 після 4,32?0,20 4,15?0,23 3,80?0,20 2,4-9,3 ЛГ/ФСГ до 2,55?0,20 к 2,50?0,10 к після 1,36?0,08 к, с, д 1,85?0,17 к 1,29?0,12 0,05.

Як видно з приведених в табл. 1 даних, включення плазмаферезу до
комплексної ранньої післяопераційної реабілітації привело з боку
ендокринної системи до вірогідно більшого зниження концентрації в
периферичній крові рівня ЛГ, коефіцієнта співвідношення ЛГ/ФСГ,
концентрації 17?-ГП, а також до вірогідно більшого зниження рівнів Т и А
у динаміці відносно вихідного рівня порівняно з традиційною схемою
реабілітації, що співпадає з думкою В.І. Кулакова і співавт. (1998), які
вважають, що плазмаферез поліпшує активність регуляторних
нейрогуморальних систем, впливає на гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову
систему, нормалізує адаптаційні реакції організму, поліпшує рецепторний
апарат яєчників.

Таблиця 2

Імунний профіль периферичної крові пацієнток обстежених груп

до та через місяць після ендохірургічної стимуляції овуляції (M?m)

Показник Час відносно

операції Група І,

n=109 Група ІІ,

n=64 Контроль,

n=33

CD3+,

у % до

66,41±1,07 к

65,56±1,40 к

після

69,82±0,75 с, д

66,83±1,22 к

72,09±0,98

CD4+,

у % до

30,11±0,68 к

30,77±0,75 к

після

35,39±0,55 с, д

32,45±0,82 к

36,21±0,62

CD8+,

у % до

17,08±0,34 к

18,17±0,50 к

після

19,52±0,33 с, д

18,30±0,47 к

20,21±0,44

CD4+ /CD8+ до

1,80±0,04

1,74±0,05

після

1,86±0,04

1,83±0,06

1,81±0,04

CD16+,

у % до

12,37±0,40 к

12,63±0,44 к

після

13,21±0,37 к

13,05±0,45 к

14,55±0,50

CD22+,

у % до

12,42±0,33 к

12,53±0,30 к

після

13,63±0,35 с, д

12,69±0,32 к

13,88±0,44

CD25+,

у % до

13,62±0,53 к

13,75±0,66 к

після

12,66±0,40

13,20±0,63

11,67±0,83

Ig G,

у г/л до

10,05?0,25 к

10,11?0,31 к

після

11,46?0,28 д,c

10,57?0,31 к

11,83?0,35

Ig A,

у г/л до

2,67?0,09 к

2,59?0,16 к

після

1,89?0,05 д,c

2,36?0,15 к

1,77?0,08

Ig M,

у г/л до

1,59?0,04 к

1,65?0,05 к

після

1,20?0,12 д,c

1,46?0,05 к, д

1,14?0,04

ЦІК, в одиницях оптичної щільності до

84,51?3,22 к

80,84?3,34 к

після

54,53?1,18 д, с

69,23?2,61 д, к

52,85?3,85

Комплемент, в одиницях за 50 % гемолізом до

38,85?1,00 к

40,10?1,46 к

після

45,16?1,65 д

42,65?1,54 к

50,06?1,88

АТ Ig G до фосфоліпідів, у МО/мл до

6,72?0,48 к

6,74?0,56 к

після

3,25?0,21 д,с

4,79?0,29 к, д

3,82?0,36

АТ Ig M до фосфоліпідів, у МО/мл до

7,40?0,52 к

7,56?0,52 к

після

3,87?0,30 к, д, с

5,42?0,36 к, д

2,15?0,23

АТ до ?2-ГП-1,

у МО/мл до

6,06?0,37 к

5,55?0,42 к

після

2,72?0,17 к, д, с

4,07?0,31 к, д

1,37?0,20

ФНП-?,

у пкг /мл до

4,70±0,33 к

4,07±0,40 к

після

1,27±0,10 к, с, д

2,13±0,26 к, д

0,56±0,17

Примітки: 1. к, д, с – статистично вірогідна різниця відповідно з
показником контрольної групи, показником до операції, показником
у групі порівняння, р0,05.

Як видно з табл. 2, з боку імунної системи при включенні плазмаферезу до
комплексної схеми реабілітації пацієнток з СПКЯ після ендохірургічної
стимуляції овуляції спостерігаються процеси нормалізації в популяції
лімфоцитів периферичної крові пацієнток з СПКЯ вмісту зрілих
Т-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів, Т-супресорів/цитотоксичних клітин,
зрілих В-лімфоцитів, концентрації Ig G, Ig А и Ig М, вмісту ЦІК, рівня
комплементу, концентрації АТ Ig G до фосфоліпідів, а також більше
зниження вмісту антитіл Ig М, антитіл до ?2-ГП-1 до фосфоліпідів і
ФНП-?.

Вищевказані позитивні зміни в імуноендокринному гомеостазі привели у
свою чергу до більш ефективного й повноцінного відновлення овуляторної
та репродуктивної функції у пацієнток з СПКЯ з включенням плазмаферезу
до комплексної ранньої реабілітації після ендохірургічної стимуляції
овуляції (табл. 3).

Таблиця 3

Відновлення овуляторної та репродуктивної функції у пролікованих
пацієнток

Показник Кількість пацієнток, n (%)

група I, n=109

група II, n=64

Р I-II

Відновлення овуляторної функції 101 (92,66) 52 (81,25) 0,05

Пологи 77 (70,64) 29 (45,31) 0,05

Примітка. Різниця між групами вірогідна при р0,05).

6. Застосування плазмаферезу в комплексі ранньої післяопераційної
реабілітації пацієнток з СПКЯ приводить до вірогідної нормалізації в
популяції лімфоцитів периферичної крові вмісту CD3+, CD4+, CD8+, CD22+,
концентрації Ig G, Ig А и Ig М, ЦІК, комплементу, антитіл Ig G до
фосфоліпідів, а також до вірогідно більшого зниження вмісту антитіл Ig М
до фосфоліпідів у 1,37 (р?0,002), антитіл до ?2-глікопротеїну-1 у 1,64
(р?0,001) і рівня ФНП-? у 1,94 (р?0,002) рази порівняно з традиційною
схемою реабілітації.

7. Ендохірургічна стимуляція овуляції з курсом традиційної
післяопераційної реабілітаційної терапії у кломіфен-резистентних
пацієнток з СПКЯ, які страждають на безплідність, приводить до
відновлення овуляторної функції у 81,25 % випадків, репродуктивної – у
53,66 %. Включення плазмаферезу до комплексу ранньої післяопераційної
реабілітації підвищує ефективність відновлення овуляторної функції на
11,41 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020