ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

БЕРЕСТЕНКО СЕРГІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК: 616.64/.69:669.17:669.822]-036.1-092.9

Комплексна оцінка впливу шкідливих факторів регіону з розвинутою
залізоуранодобувною промисловістю на репродуктивну систему чоловіків

(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.06 –УРОЛОГІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2004

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі урології Дніпропетровської державної
медичної академії МОЗ України

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук,
професор

Люлько Олексій Володимирович, Дніпропетровська державна медична
академія, завідувач кафедри урології

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор Горпинченко Ігор Іванович,

завідувач відділом сексології та андрології Інституту урології АМН
України

2. Доктор медичних наук, професор Ухаль Михайло Іванович,

Одеський державний медичний університет, кафедра урології і нефрології,
професор кафедри

Провідна установа: Донецький державний медичний університет,

кафедра урології та нефрології, МОЗ України, м. Донецьк.

Захист відбудеться 14.03.2005р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої
вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології АМН України за адресою:
04053, м.Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту урології АМН
України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9-а.

Автореферат розісланий 15.12.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук
М.І.Бойко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Промислові підприємства та транспорт сьогодні
інтенсивно забруднюють навколишнє середовище. Виробництво чорної та
кольорової металургії, видобуток твердого та рідкого палива, робота
гірничозбагачувальних комплексів супроводжуються викидами токсичних
металів та їх сполук: хрому, міді, кобальту, цинку, нікелю, кадмію,
свинцю, марганцю, ртуті та інших. Підвищення концентрації важких металів
у повітрі, воді та на поверхні ґрунту призводить до попадання їх у
високих концентраціях до організму людини. У ряді регіонів України на
сьогодні до числа несприятливих факторів навколишнього середовища
приєдналось хронічне іонізуюче випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС.
У зв’язку з цим протягом останніх років в Україні постійно зростає
кількість людей, уражених хворобами сечостатевої системи. У 2001 році
порівняно з 1991 роком захворюваність на хвороби цього класу зросла
майже на 50%. Поширеність їх за цей період збільшилась на 53,1%.
Останнім часом продовжується активна дія цілого ряду довгоживучих та
добре розчинних в рідинах організму радіонуклідів, у першу чергу
цезію-134 та цезію-137, які складають 80-90 % усієї інкорпорованої
радіоактивності. Інкорпорація радіонуклідів у регіонах із підвищеним
радіаційним фоном максимально висока в урологічних хворих.

У Дніпропетровській області також відмічається напружена екологічна
ситуація. За показниками забруднення навколишнього середовища
Донецько-Придніпровський район посідає перше місце в Україні. На
території Дніпропетровської та Кіровоградської областей розміщені
урановидобувні шахти. Місто Жовті Води Дніпропетровської області – єдине
в Україні місто, де видобувається та переробляється уранова сировина –
основа ядерного палива для атомної енергетики (Постанова Кабінету
Міністрів № 656 від 5 травня 2003 р.). В умовах міста Жовтих Вод
сформувалися складні екологічні умови, обумовлені наявністю підвищеного
природного фону радіоактивності та розвинутої залізоуранодобувної і
переробної промисловості. Видобуток залізної та уранової руди
супроводжується накопиченням у навколишній атмосфері різних
несприятливих факторів (високі концентрації пилу з вмістом
радіоактивного газу радону, важкі метали та інш.). Виявлено забруднення
грунтів, води та атмосферного повітря такими радіонуклідами, як
уран-238, радій-236, свинець-210 і полоній-210. Накопичено близько 50
млн. тонн відходів, в тому числі 1,4 млн. тонн токсичних. Перевищення
подвійного нормативу концентрації радону в житлових приміщеннях міста
становить 9 відсотків, а у приватному секторі – понад 21 відсоток, що
значно перевищує норми НРБУ-97 (ПКМУ-656). Працівники основного
виробництва та населення міста отримують підвищену дозу радіаційного
опромінення. Більшість цих речовин, потрапляючи до організму, впливають
на рівень захворюваності органів сечостатевої системи. Із року в рік в
Жовтих Водах погіршується демографічна ситуація, зростає захворюваність
і смертність населення, зменшується народжуваність. Коефіцієнт
смертності в 2001 році перевищив коефіцієнт народжуваності у 2,8 рази
проти 1,96 по Україні. Поширеність хвороб та рівень захворюваності
мешканців міста мають сталу тенденцію до зростання. Рівень онкологічної
захворюваності зріс за останні 10 років майже в 2 рази у чоловіків та в
1,3 раза у жінок і перевищує середні показники як по області, так по
Україні в цілому. Рівень вроджених аномалій в 3,42 рази вищий, ніж по
області. Все це переконує, що репродуктивна система, як і інші системи
організму, досить чутлива до впливу шкідливих факторів
залізоурановидобувної промисловості. Дослідження щодо вивчення впливу
радіоактивних факторів, як і важких металів, окремо на репродуктивні
органи чоловіків, досить великі, але дослідження, які б показували роль
комбінованої дії вказаних чинників на репродуктивні органи чоловіків,
досить обмежені. А клініко-експериментальні роботи, які показували
комбінований вплив несприятливих факторів залізоурановидобувного
виробництва на репродуктивні органи чоловіків, взагалі в доступній нам
літературі відсутні. Проведений первиний аналіз показав, що у м. Жовті
Води відзначено зростання захворюваності на хвороби сечостатевої системи
чоловіків. Причому, патогенез цих захворювань обумовлений одночасною
дією кількох токсикантів, а також супутніх фізичних чинників, таких як
шум, вібрація, іонізуюча радіація та інші. Статева система чоловіків є
однією з найвразливіших при дії несприятливих чинників навколишнього
середовища. Зростання кількості статевих розладів та неплідних шлюбів у
промислових регіонах і особливо серед осіб, які зазнають комбінованого
впливу шкідливих промислових чинників, змушує більш детально вивчати цю
проблему.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії як
фрагмент комплексної науково-дослідної роботи кафедри урології – шифр
РН. 04. 97 – П. та номер державної реєстрації 0199U001006, а також
Державної Програми заходів щодо радіаційного і соціального захисту
населення м. Жовтих Вод Дніпропетровської області (постанова Кабінету
Міністрів України від 8 червня 1995 р. № 400).

Мета дослідження. Вивчити комбінований вплив комплексу шкідливих
чинників гірничодобувної та збагачувальної промисловості м. Жовтих Вод
на морфологічний і функціональний стан органів чоловічої статевої
системи та експериментальних тварин, репродуктивну систему чоловіків
(гірників та мешканців міста), розробити спосіб його профілактики.

Основні завдання дослідження.

Вивчити вміст важких металів на поверхні грунту і пошарово до 50 см у
грунті

м. Жовтих Вод, шахти „Нова” та прилеглих територіях.

Вивчити рівень радіаційної обстановки м. Жовтих Вод, забрудненість
радіонуклідами та ступінь інкорпорації їх у населення.

Вивчити стан здоров’я, загальний рівень захворюваності та
розповсюдженість хвороб статевої системи серед дорослих і підлітків м.
Жовтих Вод.

Вивчити динаміку морфологічних і функціональних змін у сім’яниках та
передміхуровій залозі експериментальних тварин, які перебували на
робочих місцях шахти „Нова”.

Вивчити зміни еякуляту та ступінь порушення сперматогенезу у гірників
шахти „Нова” та мешканців міста, які зазнають комбінованого впливу
радіаційних та не радіаційних чинників залізоурановидобувної промислової
зони.

Вивчити патологічні зміни в біоптатах яєчок у чоловіків з непліддям,
гірників та мешканців міста, які постійно проживають у даному регіоні.

Визначити ступінь порушення в гіпофізарно-наднирково-гонадній системі
чоловіків, які перебувають під впливом комбінованої дії хронічної
інтоксикації накопичуваних в організмі важких металів та малих доз
радіаційного опромінення.

Визначити вміст та осередковий розподіл мікроелементів у тканині
вилученої гіперплазованої передміхурової залози в залежності від віку
пацієнта і ступеня гістологічної перебудови залози.

Визначити дію лікувально-профілактичного препарату „Медове желе з
вітапектином” та можливість вживання його гірниками для попередження і
лікування захворювань органів статевої системи.

Розробити заходи комплексного лікування і профілактики розвитку статевих
розладів та збереження репродуктивного здоров’я населення, яке мешкає в
екологічно несприятливих регіонах.

Об’єкт дослідження: хворі чоловіки з непліддям, мешканці міста Жовті
Води, гірники шахти „Нова”, щури лінії Вістар.

Предмет дослідження: репродуктивна система чоловіків, сім’яники та
передміхурова залоза експериментальних тварин.

Методи дослідження: з метою оцінки функціонального стану репродуктивної
системи чоловіків обстежено за загальноприйнятою методикою еякулят та
секрет передміхурової залози у мешканців міста Жовті Води, гірників
шахти „Нова”, неплідних чоловіків і хворих на хронічний простатит.
Проведено радіоімунологічне дослідження гормонів сироватки крові за
допомогою стандартних наборів, а також інкорпорацію радіонуклідів
цезію-134, цезію-137, марганцю-54, цинку-65, кобальту-60 за допомогою
програмно-апаратного комплексу спектрометрії внутрішнього випромінювання
людини СВІЧ-МЗ „Скрінер”. Аналіз важких металів проведено в сечі, крові,
еякуляті, передміхуровій залозі на атомно-абсорбційному спектрофотометрі
ААS-30 Karl Zeis (Німеччина). Морфологічні дослідження сім’яників, яєчок
і передміхурової залози виконано за допомогою стандартних процедур
біометрії у світловому мікроскопі “Leica-CME”, морфометричне дослідження
проведено у відповідності до рекомендацій Г.Г.Автанділова (1990).
Статистична обробка результатів досліджень виконана за допомогою ПЕОМ з
використанням програмного пакета STATISTICA для операційної системи
Windows 95.

Наукова новизна одержаних результатів:

— вперше комплексно вивчено забруднення навколишнього середовища важкими
металами шахти „Нова” м. Жовтих Вод та накопичення цих шкідливих
факторів у надлишкових концентраціях у біоструктурах та органах людей і
тварин, які постійно мешкають у зоні несприятливих екологічних умов
уранодобувного та переробного комплексу. При цьому переконливо доведено
погіршення стану здоров’я гірників і населення міста, яке обумовлене
комбінованою дією важких металів та малих доз радіаційного опромінення
зовнішніми та інкорпорованими радіонуклідами, і виражається у збільшенні
загального рівня захворюваності та розповсюдженості захворювань органів
статевої системи, які значно перебільшують обласні показники;

— вперше в експерименті доведений негативний вплив шкідливих чинників
залізоуранодобувного та переробного виробництва на статеві органи
експериментальних тварин, які перебували на робочих місцях гірників.
Комплексне дослідження гірників і чоловіків міста із захворюваннями
статевих органів, ускладненими розладами фертильності та непліддям,
показало накопичення важких металів у сім’яниках та передміхуровій
залозі, порушення сперматогенезу, гормональні розлади в системі
гіпоталамус-гіпофіз-наднирники-гонади;

— вперше вивчено накопичення і перерозподіл у різних осередках важких
металів у гіперплазованій передміхуровій залозі і зроблена спроба
визначити вплив їх на характер захворювань органа і ступінь
гістологічної диференціації;

— вперше розроблено комплексну схему надання лікувальної та
профілактичної допомоги хворим і здоровим мешканцям міста з
використанням препарату „Медове желе з вітапектином” для зниження рівня
концентрації токсичних важких металів (міді, свинцю та кадмію).

Основні положення, що винесені на захист:

— комплекс шкідливих факторів шахти „Нова” м. Жовтих Вод (пил залізної
та скандієвої руд, радон та продукти його розпаду, уран) є однією з
основних причин погіршення екологічного стану в регіоні міста через
значне підвищення вмісту важких металів у ґрунті, що стає причиною
накопичення їх у біоструктурах та органах людей і тварин і викликає в
них розвиток патологічних змін;

— нестабільна радіаційна обстановка м. Жовтих Вод (вплив природних
радіонуклідів – урану-238, радію-236, свинцю-210 та полонію-210)
погіршилася після аварії на ЧАЕС через забруднення радіонуклідами
(цезій-137, цезій-134, марганець-54, цинк-65, кобальт-60), які виявлені
у вигляді інкорпорації у 85,7% обстежених по окремих радіонуклідах та їх
комбінації у гірників та чоловіків з непліддям;

— розповсюдженість та захворюваність мешканців м. Жовтих Вод значно
перевищує обласні показники, при цьому особливо страждають органи
статевої системи, які є найбільш уразливими для дії шкідливих факторів;

— у статевій системі експериментальних тварин (щури-самці) під дією
шкідливих факторів на робочих місцях шахти „Нова” виникають значні прямо
пропорційні терміну перебування зміни у сім’яниках та передміхуровій
залозі, які проявляються значним накопиченням важких металів у тканині
органів, порушенням мікроциркуляції, дезорганізацією гермінативного
епітелію із зменшенням індексу сперматогенезу на 17-22%, зменшенням
кількості гландулоцитів, проліферативно-дистрофічними змінами у
передміхуровій залозі з процесами метаплазії;

— комбінована дія радіаційних та нерадіаційних чинників інтенсивної
промислової зони призводить до накопичення важких металів у спермі
чоловіків, розвитку патологічних змін у репродуктивній системі та
неплідності у гірників та чоловіків мешканців міста, а у чоловіків з
непліддям у біоптатах яєчок розвиваються значні порушення
гематотестикулярного бар’єру, мікроциркуляції та дистрофічні зміни в
сім’яному епітелії;

— комплекс шкідливих факторів інтенсивної промислової зони призводить до
порушення в гіпофізарно-наднирково-гонадній системі чоловіків, що
проявляється у вірогідному збільшенні вмісту прогестерону, естрадіолу,
кортизолу, а також веде до відносної гіпоандрогенізації при нормальних
показниках вмісту тестостерону;

— визначення мікроелементів у тканині вилученої гіперплазованої
передміхурової залози показало максимальне накопичення в ній цинку,
кількість якого зростає пропорційно віку пацієнтів, при цьому з
присутністю у препаратах злоякісної тканини спостерігається досить
низький вміст цинку і заліза та висока концентрація міді, свинцю та
кадмію;

— вживання гірниками лікувально-профілактичного препарату „Медове желе з
вітапектином” сприяє значному зниженню рівня концентрації свинцю та
кадмію в крові та сечі, збільшенню вмісту заліза, міді та цинку;

— з метою профілактики розвитку статевих розладів та збереження
репродуктивного здоров’я населення, яке мешкає в екологічно
несприятливих регіонах, необхідно широко застосовувати полівітамінні
комплекси, препарати адаптогенів, пектини, а також використовувати
„Медове желе з вітапектином”.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані про токсичний
вплив важких металів на статеві органи та генетичний апарат чоловіків,
які мешкають у місті із розвинутою уранодобувною промисловістю,
підтверджується позитивним кореляційним зв’язком між рівнем важких
металів та кількістю патологічних форм сперматозоонів в еякуляті
чоловіків. Доведена необхідність постійного диспансерного нагляду з боку
уролога чи андролога за мешканцями екологічно небезпечної зони. Крім
того, лікування хворих на хронічний простатит повинно включати контроль
та корекцію мікроелементного складу еякуляту, а вміст важких металів в
еякуляті може бути одним із діагностичних тестів, який характеризує
чоловічу репродуктивну функцію. Доведено, що з метою профілактики
розвитку статевих розладів та збереження репродуктивного здоров’я
необхідно широко застосовувати полівітамінні комплекси, препарати
адаптогенів, а також вживання гірниками та мешканцями міста пектинів та
лікувально-профілактичного препарату „Медове желе з вітапектином”.

Особистий внесок здобувача

Дисертантом самостійно проаналізована література з даної роботи,
проведено глибокий інформаційний пошук. Спільно із науковим керівником
сформульовані мета і завдання дисертації, обговорені і зроблені висновки
та практичні рекомендації по роботі. Результати наукових досліджень, що
викладені в дисертації, отримані автором самостійно і ґрунтуються на
самостійному аналізі первинного матеріалу. Гістологічні дослідження
здійснені спільно із співробітниками кафедри патологічної анатомії
Дніпропетровської державної медичної академії (зав.- д.мед.н., проф.
І.С. Шпонька). Первинну обробку отриманих результатів, аналіз
літератури, розділів особистих досліджень, підсумків, висновків та
практичних рекомендацій дисертант виконав самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися та обговорювалися на ІІ з’їзді радіобіологів України
(Дніпропетровськ, 1995), ІІ конгресі урологів Казахстану (Алмати, 1995),
ІV міжрегіональній конференції андрологів та сексопатологів, ХХІХ та ХХХ
міжрегіональних конференціях урологів (Дніпропетровськ, 1995, 1996), І
з’їзді апітерапевтів України (Київ, 1996), науково-практичній
конференції, з нагоди Х роковин аварії на ЧАЕС (Дніпропетровськ, 1996),
семінарі „Екологія та здоров’я людини” (Ялта, 1997), міжнародній
науково-практичній конференції урологів та нефрологів (Київ, 1997), ІV
міжнародній конференції „Франція і Україна” (Дніпропетровськ, 1997), на
міжрегіональних сумісних науково-практичних конференціях
Дніпропетровського та Запорізького осередків асоціацій урологів України
(1999-2003), а також на другому міжнародному симпозіумі „Мікроелементи і
мінерали в медицині і біології” (Мюнхен, Німеччина, 13-15 травня 2004
року).

Публікації. Наукові результати, отримані автором і викладені в
дисертаційній роботі, повністю відображені у 42 опублікованих працях (у
тому числі 17-у фахових журналах), із них самостійно – 4 і одному
патенті.

Впровадження результатів дослідження. За матеріалами дисертації
розроблені рекомендації, які використовуються в повсякденній роботі в
урологічному відділенні СМСЧ-9 м. Жовтих Вод та урологічному відділенні
Дніпропетровської обласної лікарні ім.І.І.Мечникова. Матеріали
дисертації також використовуються: 1) при проведенні попереджувального і
поточного санітарного нагляду за умовами праці на об’єктах атомного
виробництва; 2) при обґрунтуванні норм радіаційної безпеки персоналу, що
працює в умовах впливу важких металів; 3) у роботі
лікувально-профілактичних закладів для лікування осіб, що зазнали дії
комплексу факторів залізоуранодобувної і переробної промисловості; 4)
при виробленні хлібопекарських продуктів „Хлібці з еламіном” та пряник
„Нептун” з радіопротекторними властивостями, що сприяють виведенню із
організму радіонуклідів і важких металів; 5) при впровадженні у
лікувально-профілактичному харчуванні дітей навчально-виховного
комплексу „Дивосвіт” „Медового желе з вітапектином” з метою профілактики
негативного впливу на організм підлітків несприятливих факторів
навколишнього середовища м. Жовтих Вод.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 218 сторінках
машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, 4
розділів з описом власних досліджень, узагальнення результатів
дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 46
таблицями, 38 рисунками. Бібліографічний показник включає 205 джерел,
як країн СНД (150), так і далекого зарубіжжя (55).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. В основу роботи покладені результати
вивчення рівня захворюваності та розповсюдженості хвороб сечостатевої
системи у населення в умовах регіону з розвинутою залізоуранодобувною
промисловістю м. Жовтих Вод Дніпропетровської області. Показники
захворюваності та розповсюдженості хвороб розглянуто в різних вікових
категоріях: підлітки віком 15-17 років за 1993-1996 роки, дорослі (18
років і старші) – за 1992-1996 та 2000-2002 роки.

Обстежено 112 гірників шахти „Нова” (м. Жовті Води Дніпропетровської
області) віком від 18 до 50 років, які під час роботи підлягали дії
комплексу шкідливих чинників (пилу залізної та скандієвої руд,
природного урану, сумарної альфа-активності радону і його дочірніх
продуктів, шуму, підвищеному вмісту вуглекислого газу та інш.).
Робітники шахти розподілені на дві групи: 68 чоловік – підземна група
(ділянка №1 шахти) і 44 чоловіки — змішана група (ділянка № 2 шахти).
Усім гірникам проводили клінічне обстеження, оцінку статевого розвитку
за допомогою антропометричних досліджень і ступеня розвитку вторинних
статевих ознак. Лабораторна діагностика, крім загальноприйнятих аналізів
крові та сечі, включала радіоімунологічне визначення за допомогою
стандартних наборів у сироватці периферичної крові базального рівня
гормонів: пролактину, прогестерону, естрадіолу, тестостерону, кортизолу,
тироксину та трийодтироніну. Виконувалось біохімічне та мікроскопічне
дослідження еякуляту, а у чоловіків, у яких виявлена патоспермія,
додатково проводилось морфологічне та морфометричне дослідження
біопсійної тканини яєчка.

З метою вивчення стану копулятивної та генеративної функції у чоловіків,
які зазнають спільного впливу радіаційних та нерадіаційних факторів
інтенсивної промислової зони в центральній науково-дослідній лабораторії
ДДМА проведено радіоімунологічне обстеження сироватки крові з метою
вивчення вмісту гормонів гіпофізу, наднирників, яєчок та щитовидної
залози у 32 безплідних чоловіків, 26 хворих на хронічний простатит.
Контрольну групу склали 30 здорових чоловіків віком від 25 до 35 років
мешканців м. Жовтих Вод, які не працюють на залізоуранодобувному
підприємстві, зі збереженою плодовитістю та нормозооспермією,
підтвердженою мікроскопічним дослідженням, перебувають у шлюбі протягом
3-10 років та мають одного-трьох дітей.

Головним носієм інформації за оцінкою забруднення будь-якого регіону є
покрив ґрунту. У зв’язку з цим нами проведено аналіз вмісту важких
металів (марганцю, міді, цинку, нікелю, свинцю, кадмію, хрому, кобальту
та заліза) на поверхні ґрунту і пошарове на глибині до 50 см та в
еякуляті гірників на атомно-абсорбційному спектрометрі AAS-30 Кarl Zeiss
(Німеччина) за стандартними методиками. Дослідження грунту проведені
згідно з „Методичними вказівками по проведенню пішохідної ?-зйомки
масштабу 1:2000 з метою виявлення джерел радіоактивного забруднення
техногенного походження”, „Методичними рекомендаціями з оцінки
радіаційного стану в населених пунктах”, „Інструкцією відбору проб” та
іншими нормативними документами.

Радіонуклідні дослідження вмісту інкорпорованих радіонуклідів
(цезій-137, цезій-134, марганець-54, цинк-65, рутеній, кобальт-60,
церій) у гірників проводили двічі для кожного обстеженого: в одязі та
без нього, з метою виявлення зовнішнього та внутрішнього забруднення, за
допомогою програмно-апаратного комплексу спектрометрії внутрішнього
випромінювання людини СВІЧ-МЗ „Скрінер”. Проби ґрунту забирали у трьох
районах міста: у районі дач Південного радіозаводу (ПРЗ), пляжу біля
дитячого парку та районі гідрометалургійного заводу (ГМЗ).

Беручи до уваги, що статева система є однією з найбільш чутливих до
впливу шкідливих факторів навколишнього середовища нами проведено
дослідження на 90 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар, маса тіла
яких становила 120-180 г. Тварини знаходились в умовах шахти „Нова” м.
Жовтих Вод Дніпропетровської області на робочих місцях шахтарів по 8
годин на добу 5 днів на тиждень. Вони були розподілені на 4 групи по 20
тварин і 10 тварин склали контрольну групу. І група тварин знаходилась
на горизонті 685 м у блоці 126-132 неподалік від шахти „Ольхівка”, де
велася розробка залізної руди; ІІ група – на горизонті 755 м, де велася
розробка комплексної руди; ІІІ група – на поверхні в умовах
перевантажувального вузла фабрики по збагачуванню залізної руди; IV
група – в умовах дробильно-сортувального комплексу (ДСК). Щури
перебували у підземних умовах у клітках протягом кожної першої зміни (8
годин), потім виносились на поверхню, де перебували в окремому
приміщенні на другому поверсі шахти до наступної зміни. Щурів
контрольної групи утримували у віварії ізольовано від тварин
експериментальної групи. Усі тварини після винесення їх з території
шахти утримувались в однакових умовах і знаходились на однаковому
харчовому та водному режимі. Через 5 та 10 тижнів з початку експерименту
тварин вводили в гексеналовий наркоз, проводили декапітацію і забір
сім’яників та передміхурової залози для визначення вмісту в них важких
металів (заліза, марганцю, міді, цинку, нікелю, свинцю, кадмію), а також
для гістологічного дослідження. На кожний строк використовували по 10
тварин.

Тканини сім’яників та передміхурової залози фіксували в Са-формолі,
піддавали відповідній обробці, готували парафінові зрізи, які
забарвлювали гематоксилін-еозином, за Малорі-Слінченком та імпрегнували
азотнокислим сріблом за Футом. Морфологічні дослідження проводили за
допомогою стандартних процедур біометрії у світловому мікроскопі
“Leica-CME” (при збільшенні від 400 до 1000). Для дослідження
використовували по 1 гістологічному препарату від кожної тварини. У
кожному препараті аналізувалися по 10 полів зору. Морфологічний аналіз
проводився за наступними параметрами: короткий та довгий діаметр ядра
епітеліоциту (мкм), об’єм ядра епітеліоциту (мкм3), висота клітин
епітеліального шару кінцевих відділів залоз передміхурової залози, які у
відповідності до мети та задач дослідження найбільш адекватно
відображають стан структурно-функціональних характеристик органа під час
дії комбінації шкідливих факторів.

Морфометричне дослідження проводили у відповідності до рекомендацій
Г.Г.Автанділова (1990). Статистична обробка результатів досліджень
проводилася за допомогою ПЕОМ з використанням програмного пакета
STATISTICA версії 4.3 для операційної системи Windows 95. Оцінювання
достовірності розходжень між контрольною та експериментальними групами
проводили за допомогою наступних непараметричних критеріїв: U-критерій
Манна-Уітні, критерій серій Вальда-Вольфовітца, а також двовибіркового
критерію Колмогорова-Смірнова.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Дослідження вмісту
важких металів на об’єктах території шахти „Ольхівська”, ГМЗ, дачних
кооперативів, хвостосховища і сільгоспугідь показали, що найменшу
кількість свинцю з досліджуваних ґрунтів містять ґрунти сільгоспугідь
(12,7-13,4 мг/кг), що практично відповідає ГДК для ґрунтів. Високі
концентрації свинцю та інших металів виявлені в ґрунтах територій
промислових підприємств і до них прилеглих дачних кооперативів
(26,6-96,7 мг/кг свинцю), не дивлячись на те, що практично всі площі
дачних кооперативів були об’єктами рекультивації у зв’язку з
забрудненням. У ґрунтах територій, що прилягають до міського водоймища,
у яке раніше скидалися шахтні води, виявлено 28,2 мг/кг свинцю, що
вдвічі перевищує ГДК. Аномальне підвищення вмісту свинцю та інших
металів відзначено на дамбі водоймища хвостосховища гідрометалургійного
заводу під трубопроводом (481,7 мг/кг), що ймовірно пов’язано з
аварійним станом стиків труб. За нашими даними у м. Жовтих Водах і
прилеглих сільгоспугіддях, концентрація свинцю коливається в широких
межах – від 11,98 мг/кг до 481 мг/кг абсолютно сухого ґрунту (табл.
1,2). Проведені дослідження в динаміці – навесні і восени 1995 року
зафіксували накопичення металів у грунті (табл.1,2).

Проблема нагромадження важких металів у ґрунтах є досить важливою, тому
що метали мають властивість мігрувати з ґрунту в рослини, їжу тварин і
людини. Дослідження нагромадження інгредієнтів забруднення в системі
блоків рослина-підстилка-грунт штучних лісових біоценозів степу в районі
Криворіжжя показали, що ґрунт виконує провідну роль у процесах
нагромадження продуктів забруднення. В околицях промислових підприємств
у поверхневих шарах ґрунту відзначене збільшення вмісту (стосовно
контролю) сірки загальної – в 1,7-3,2; заліза загального – в 1,4-3,6;
сполук кальцію — в 1,2-3,7; магнію – в 1,2-1,7; алюмінію – в 1,1-1,7;
марганцю – в 1,2-2,4 рази. Доведено важливу ґрунтозахисну роль
древостоїв і лісової підстилки, що є своєрідними фітофільтрами токсичних
речовин. Для уточнення джерела надходження важких металів із ґрунту в
організм населення м. Жовті Води зроблено визначення мікроелементного
складу деяких сільгосппродуктів, вирощених на ділянках околиці та в
межах міста.

Таблиця 1

Вміст мікроелементів у ґрунтах м. Жовтих Вод

(мг/кг абсолютно сухого ґрунту, середні числа) весною 1995 р.

Місце забору Pb Cd Ni Cu Fe Mn Zn

„Радгоспний”, орний шар 11,98 0,96 8,99 8,11 721,93 145,19 5,72

ГМЗ, 0-10 см 28,6 0,46 8,22 11,65 480,65 389,07 27,26

Поле біля балки „Щ” 12,14 0,13 8,45 9,20 609,16 175,63 6,04

Дамба балки „Щ” 346,42 0,82 13,09 27,57 3337,02 345,20 456,7

Дачі ПРЗ, орний шар 82,61 1,29 9,18 56,10 817,8 238,58 444,98

Шахта „О”, 0-10 см 27,9 0,56 6,89 48,43 586,79 272,86 20,64

Дачі „Маяк”, орний шар 14,82 0,45 8,32 20,74 1038,33 255,52 22,80

Пляж біля „Електрону” 23,7 0,81 5,39 11,62 303,27 140,13 14,81

Таблиця 2

Вміст мікроелементів у ґрунтах м. Жовтих Вод

(мк/кг абсолютно сухого ґрунту, середні числа) восени 1995 р.

Місце забору Pb Cd Ni Cu Fe Mn Zn

„Радгоспний”, орний шар 12,75 0,72 7,81 8,83 902,02 170,77 24,62

ГМЗ, 0-10 см 32,51 0,86 8,03 16,85 828,97 431,89 42,03

Поле біля балки „Щ” 13,42 0,78 6,78 9,06 914,49 237,64 25,28

Дамба балки „Щ” 481,7 1,45 10,43 38,09 1525,9 408,47 496,51

Дачі ПРЗ, орний шар 97,70 1,88 9,76 50,20 1213,33 297,04 555,26

Шахта „О”, 0-10 см 26,64 0,43 6,91 10,72 825,86 276,98 36,06

Дачі „Маяк”, орний шар 23,05 0,91 7,5 16,78 1239,61 318,36 36,10

Пляж біля „Електрону” 28,22 1,08 7,14 9,9 502,56 171,8 30,47

Отримані дані свідчать про те, що в буряку і кукурудзі, вирощених на
ґрунті м. Жовтих Вод і його околиці, накопичуються важкі метали в
значних кількостях. Останні є підтвердженням того, що нагромадження
важких металів у ґрунті є джерелом надходження токсичних речовин в
організм людини і тварин. Як відомо, свинець є кінцевим продуктом
розпаду урану, що може служити джерелом забруднення харчових продуктів,
вирощених на ділянках міста.

Іншим фактором, який впливає на здоров’я мешканців регіону, є
радіоактивність. З огляду на важливість нагромадження радіоактивних
домішок в спорудах і в ґрунтах територій, що прилягають до об’єкту
атомного виробництва, нами вивчено карту радіаційного забруднення
території міста та каталог 6368 аномалій, які характеризуються
потужністю експозиційної дози (ПЕД) понад 50 мкР/годину (максимальна ПЕД
зафіксована близько 3000 мкР/годину). Переважна більшість аномалій (71
%) розташована на території будинків приватного сектора, з них у
фундаментах будівель – 1174 аномалії. Відповідно до результатів
вимірювання ПЕД, близько 10% території міської забудови характеризується
інтенсивністю випромінювання понад 30 мкР/годину, з них 3% — з
інтенсивністю, вищою за 120 мкР/годину. За інтенсивністю випромінювання
аномалії розподілені так: від 120 до 1000 мкР/годину – 5909 аномалій;
від 1000 до 3000 мкР/годину – 397 аномалій; вище за 3000 мкР/годину – 62
аномалії. Підвищена радіоактивність частини території міста обумовлена
тим, що при будівництві доріг, майданів, фундаментів житлових будинків
приватного сектора використовувалися будівельні матеріали з підвищеним
вмістом радіоактивних елементів (забалансові руди і породи гірничого
виробництва).

Одним з найбільш важливих несприятливих факторів даного регіону є радон.
Радон та продукти його розпаду – основні природні компоненти опромінення
людини, їхній вклад у сумарну ефективну поглинуту дозу становить більше
50-80%. Опромінення за рахунок радону і дочірніх продуктів його розпаду
найбільш значиме, тому що це переважно ?-випромінювачі, тобто
випромінювання створює велику щільність іонізації і має високу
біологічну активність. Середня (фонова) концентрація радону на суші
становить 10 Бк/м3. У зонах помірного клімату вміст радону в закритих
приміщеннях майже у 8 разів вищий, ніж в атмосферному повітрі. Ці
значення у багато (до 1000) разів збільшуються у місцях прояву радонових
аномалій. Дослідження житлових будинків на наяність радону показало
досить складне становище в приватному секторі. З 2625 обстежених
будинків 70,5% мають еквівалентну рівноважну концентрацію (ЕРК) радону
понад 100 Бк/м3, з них 3,5% мають концентрацію понад 1000 Бк/м3. Причому
середнє значення ЕРК радону в обстежених жилих приміщеннях м. Жовтих Вод
становило 633 Бк/м3. У деяких приміщеннях дитячих садків та шкіл теж
зафіксовано концентрацію радону, яка значно перевищує допустиму.
Основними джерелами радіовиділення в приміщеннях є підстилаючі корінні
породи і пори вивітрювання, розташовані на великій глибині під містом, а
також використані при будівництві радіоактивні будівельні матеріали
(гірські породи). Безумовно, що така складна радіологічна обстановка
негативно впливає на стан здоров’я мешканців міста. Природний рух
населення в м. Жовті Води має стійкий негативний характер. Поширеність
захворювань серед усіх контингентів населення має стійку тенденцію до
зростання – за період з 1996 по 1998 рік вона зросла на 12,3%. Для всіх
груп захворювань в умовах м. Жовтих Вод у 1998-2002 рр. також характерна
тенденція збільшення рівня захворюваності із незначними коливаннями в
різні роки.

В зв’язку з досить значним поширенням хвороб сечостатевої системи і
наявністю в регіоні водорозчинних радіонуклідів, які виводяться із
організму сечостатевими органами, нами проведено дослідження
інкорпорації радіонуклідів у урологічних хворих. Радіонуклідне
обстеження проведено 289 урологічним хворим (215 – на забрудненість
радіонуклідами цезію-134 і цезію-137 та 74 на інкорпорацію марганцю-54,
цинку-65, кобальту-60). Хворі детально обстежувалися в умовах
урологічного стаціонару та амбулаторно. Пацієнти розділені на дві групи:
І група – „контрольна”. Сюди ввійшли хворі з різноманітними
захворюваннями: цистит, варикозне розширення лівої яєчкової вени,
водянка оболонок яєчка, орхіт, енурез. ІІ група – пацієнти із
захворюваннями передміхурової залози (доброякісна гіперплазія
передміхурової залози, хронічний простатит, неплідність, склероз
передміхурової залози). Результати досліджень представлені в табл. 3 та
4.

Таблиця 3

Інкорпорація радіонуклідів марганцю-54, цинку-65 і кобальту-60 в
урологічних хворих

(середні числа)

Группа Кіль-

кість хворих Серед-ній

вік хворих Марганець-54 Цинк-65 Кобальт-60

середні значення

(нКі) % вияв-лення радіо-нуклідів середні значення

(нКі) % вияв-лення

радіо-нуклідів середні значення (нКі) % вияв-лення

радіо-нуклідів

І 9 43,5 0,43 33,3 0,43 44,4 1,43 7,77

ІІ 31 41,9 1,38 67,75 1,90 67,75 1,33 87,09

Таблиця 4

Інкорпорація радіонуклідів цезію-134 і цезію-137 в урологічних хворих

(в нанокюрі, середні значення)

Група Кіль-

кість хворих Цезій-134 в одязі Цезій-134 без одягу Цезій-137 в одязі
Цезій-137 без одягу

середнє значення %

вияв-

лення середнє значення %

вияв-

лення середнє значення %

вияв-

лення середнє значення %

вияв-

лення

І 32 3,20 46,88 2,81 50 0,93 53,13 0,59 43,75

ІІ 46 5,44 93,50 4,58 69,56 1,81 60,86 1,44 43,48

При обстеженні на забрудненість радіонуклідами виявлено підвищену
інкорпорацію всіх радіонуклідів у урологічних хворих, особливо цезію-134
і цезію-137. Відповідно до отриманих нами даних, максимальна
кількість і частота інкорпорації радіонуклідів цезію в умовах міста
Жовті Води належить цезію-134. Він частіше визначався у пацієнтів із
захворюванням передміхурової залози. Радіонукліди марганцю-54 та
цинку-65 також частіше зустрічалися у ІІ групі з максимальними
значеннями. Кобальт-60 зустрічався максимально часто при онкологічних
захворюваннях передміхурової залози.

Таблиця 5

Середній рівень інкорпорації радіонуклідів урологічних хворих (в
нанокюрі)

Нозологічна форма Кіль-

кість хворих Середній

вік

(у роках) Зовнішнє забруднення

(цезій-137) Інкорпо-рований

(цезій-137) Зовнішнє

забруднення

(цезій-134) Інкорпо-рований

(цезій-134)

Рак передміхурової залози 9 64,5 2,26 1,38 2,0 2,09

Гіперплазія перед-міхурової залози 16 61,8 2,3 1,86 2,8 0,72

Неплідність 27 28,7 3,19 1,49 4,53 4,48

Хронічний простатит 32 23,4 1,52 1,18 2,46 2,16

У табл. 5 наведені середні рівні інкорпорації радіонуклідів урологічних
хворих за нозологічними формами, із даних яких видно, що максимальний
рівень інкорпорації радіонуклідів спостерігається у хворих з неплідністю
та у хворих на рак передміхурової залози. Частіше виявлення
радіонуклідів спостерігалось у хворих з неплідністю. Пояснити високий
рівень інкорпорації радіонуклідів в організмі обстежених пацієнтів можна
тим, що при захворюваннях сечостатевих органів сповільнюється екскреція
радіонуклідів із організму.

У пацієнтів з інкорпорацією радіонуклідів та патологією передміхурової
залози досліджувались показники спермограми. У хворих на простатит з
інкорпорацією радіонуклідів марганцю, цинку, кобальту, цезію-134 і
цезію-137 спостерігається ряд змін з боку передміхурової залози:
знижується загальна кількість еякуляту і сперматозоонів, знижується їхня
рухливість; у секреті передміхурової залози виявляється
жирноперероджений епітелій простати. Перебіг простатиту тривалий,
стійкий, що супроводжується порушенням статевої функції, неплідністю,
астеноневротичним синдромом. Проведене експериментальне дослідження
сім’яників 90 статевозрілих щурів-самців лінії Вістар, які знаходилися
на робочих місцях гірників залізоуранової шахти на протязі 5 та 10
тижнів. У сім’яних канальцях щурів І групи, які перебували на горизонті
685 м протягом 5 тижнів, на поперечних зрізах поряд із незміненими
сім’яними канальцями (рис.1) визначаються нечисленні канальці, у яких
виявляються атрофічні сперматогонії і сперматоцити, подані 1-2
прошарками клітин, при повній відсутності сперматозоонів у просвіті
канальців, що може свідчити про порушення кінцевих стадій
сперматогенезу. В окремих препаратах кількість клітин значно зменшена.
Подані вони одним прошарком атрофічних сперматогоній й 1-2 прошарками
атрофічних клітин (сперматоцити і сперматиди). Просвіт таких канальців
розширений, у ньому в невеликій кількості зрілі сперматозоони, або вони
відсутні. У підкапсульних відділах окремі сім’яні канальці мають 1-2
прошарки атрофічних клітин і значну кількість оксифільної рідини в
просвіті (при відсутності сперматозоонів). Відносна щільність сперматид
становила 23,59±0,12 (p<0,01), що достовірно менше, ніж у контрольній групі. Строма сім’яників не змінена, повсюдно зустрічаються окремі інтерстиціальні клітини, відносна щільність гландулоцитів достовірно не відрізняється від контролю. Слід зазначити лише стовщення стінок багатьох сім’яних канальців. Через 10 тижнів численні сім’яні канальці мають майже таку ж будову, як у тварин контрольної групи. Проте в багатьох канальцях визначаються також істотні зміни, що полягають у стовщенні їхньої стінки, зменшенні кількості і розмірів сперматид, ядра яких слабко пофарбовані, межі клітин важко виділити. У таких канальцях сперматоцити одиничні, сустентоцити нечисленні, а сперматозоїди або не виявляються, або їх дуже мало і вони ледь пофарбовані. Виявляється велика кількість сім’яних канальців, у яких клітини адлюмінальних відділів (сперматиди і сперматоцити) дрібні (атрофічні, їхні ядра невеликих розмірів і слабо профарбовані). Морфометричний аналіз відносної щільності сперматид виявив значне зменшення її в порівнянні з контрольною групою. Строма між сім’яними канальцями місцями помірно виражена, чого не спостерігалося у тварин, які перебували на шахті протягом 5 тижнів. У стромі сім’яних канальців виявляються дрібні групи гландулоцитів. Відносна щільність їх також достовірно менша (р<0,001) у порівнянні з контролем. Таким чином, характерними змінами в сім’яних канальцях є атрофія клітин, що беруть участь у сперматогенезі і, як наслідок, порушення утворення сперматозоїдів. У тварин, які перебували на горизонті 685 м протягом 5 тижнів, у сім’яниках переважали ознаки нормального сперматогенезу, проте завжди виявлялися групи сім’яних канальців із значно вираженою атрофією клітин і порушенням утворення сперматозоонів: від зменшення кількості до повної їхньої відсутності в просвітку таких канальців. У щурів, які перебували на шахті протягом 10 тижнів, поряд із незміненими сім’яними канальцями частіше, ніж у тварин, які знаходилися на шахті протягом 5 тижнів, виявлялися канальці зі значно вираженою атрофією сперматогенного епітелію, порушенням їхнього диференціювання, дистрофією клітин адлюмінальних відділів, що також супроводжувалося значним зниженням щільності сперматид та кількості зрілих сперматозоїдів у просвіті канальців. У тварин, які перебували на шахті протягом 10 тижнів, виразність строми між сім’яними канальцями була більшою, ніж у тварин, які знаходилися на шахті протягом 5 тижнів, а також зменшувалася відносна щільність гландулоцитів; строма між сім’яними канальцями в більшості випадків помітно виражена, сперматоцити одиничні, сустентоцити нечисленні. У щурів ІІ групи, які знаходилися в умовах горизонту 755 м, у більшості сім’яних канальців є клітинні асоціації, що відображають нормальний процес сперматогенезу. Поряд із цим у сім’яних канальцях постійно визначаються зміни, що полягають в атрофії сперматогенного епітелію, що нерідко ускладнює диференціювання. У канальцях з атрофічним епітелієм кількість секрету і сперматозоонів значно знижена. Майже у половини експериментальних тварин, як через 5 так і через 10 тижнів, виявлене пригнічення сперматогенезу, зниження відносної щільності сперматид у порівнянні з контрольною групою. Патологічні зміни в паренхімі сім’яників мали осередковий характер, проте виразність і поширеність їх були більш значними у щурів, які перебували 10 тижнів в умовах шахти. Рис. 1. Сім’яник щура. Канальці з клітинами Рис. 2. Сім’яник щура. Виражена атрофія усіх нормального сперматогенезу. прошарків сперматогенного епітелію. Зб. 400. Зб. 400. У щурів ІІІ групи характерним явищем є атрофія сперматогенного епітелію і, як наслідок, зниження кількості зрілих форм сперматозоонів у просвіті канальців. Через 5 тижнів ці зміни виявлені в нечисельних канальцях у невеликій кількості канальців лише у 7 щурів. Через 10 тижнів атрофія простежувалася у всіх прошарках сперматогенного епітелію, була більш вираженою і більш поширеною, проте не була дифузною і також супроводжувалася значним зменшенням кількості секрету і сперматозоонів у просвіті канальців. Нерідко зміни клітин адлюмінальних відділів були настільки значними, що було неможливо визначити стадії мейозу цих клітин. Зміни в сперматогенному епітелії коригували зі зменшенням відносної щільності гландулоцитів. У щурів IV групи, які знаходилися 5 тижнів в умовах ДСК, у сім’яних канальцях патологічні зміни не мали дифузного характеру і виявлялися до слабко або помірно вираженої атрофії сперматогенного епітелію в нечисельних канальцях (переважно в підкапсульних відділах сім’яників), зниження числа сперматозоонів і зменшення кількості секрету в просвіті таких канальців. Зміни строми були слабко вираженими, осередковими. У сім’яниках щурів, які перебували 10 тижнів в умовах ДСК, виявлялися майже такі ж зміни, як у щурів, які знаходилися тільки 5 тижнів, проте виразність і частота їх була більшою. Спостерігалася істотна зміна кількості і щільності секрету в канальцях. Отже, вплив комплексу шкідливих факторів, які присутні на шахті „Нова” м. Жовтих Вод викликає значні зміни як у загальному стані тварин так і призводить до морфологічних змін у сім’яниках, які проявляються атрофічними та дегенеративно-дистрофічними. Такі морфологічні порушення в сім’яниках є достовірним доказом патологічного впливу комплексу шкідливих виробничих умов шахти „Нова” на генеративну функцію щурів. Дистрофічні та атрофічні зміни сперматогенного епітелію сім’яників виявлені в усіх чотирьох групах експериментальних тварин, які перебували на різних ділянках шахти „Нова”(рис.2). Морфологічні зміни в сім’яниках залежать як від умов перебування на різних ділянках шахти, так і, в більшій мірі, від терміну дії комплексу шкідливих факторів. Хронічний вплив комплексу шкідливих факторів шахти „Нова” на експериментальних тварин призводить до патологічних змін у сім’яниках з переважанням атрофічних змін у сперматогенному епітелії, які супроводжуються значними дегенеративними змінами гландулоцитів. Відповідно до поставлених задач, нами в експерименті вивчено вплив комплексу шкідливих факторів шахти „Нова” м. Жовтих Вод на морфофункціональний стан передміхурової залози. Тварини І групи були розміщені на робочому місці шахтарів шахти „Нова” на горизонті 685 метрів, у блоці 126-132, неподалік від шахти „Ольхівка”. Мікроскопічне дослідження тканини передміхурової залози у тварин виявило неоднорідність змін у різних частинах органа. Виявляються осередки з підвищеною проліферацією епітелію, а також осередки з переважанням склеротичних змін: склероз оболонки кровоносних судин, переважання сполучної тканини у стромі. Виявляються і осередки, в яких спостерігається дрібноклітинна інфільтрація слизової оболонки та підслизової оболонки протоків. Фолікули збільшені у розмірах. У просвітах фолікулів виявляється значна кількість лейкоцитів, відшарованого епітелію, колоїду. Через 5 тижнів в передміхуровій залозі щурів І групи залози кінцевих відділів заповнені гомогенним секретом. У багатьох залозах секрет різко розріджений в ділянці прилягання його до апікальних відділів циліндричного епітелію, який вистилає залози. Внутрішня поверхня багатьох залоз відрізняється наявністю одиничних або множинних сосочкових виступів, що вдаються в просвіт залоз (рис. 3). Стромою цих сосочків служить продовження стінки залози, а самий сосочок покритий таким же циліндричним епітелієм, як і залоза в цілому. У основній масі залози вистелені переважно одношаровим циліндричним епітелієм, ядра якого розташовані в базальних відділах клітини. Довгий та короткий діаметр ядер епітеліоцитів достовірно менші у порівнянні з контрольною групою тварин, а об’єм ядра становить 86,148±0,971 мкм3 (р>0,05). Висота
клітин циліндричного епітелію достовірно менша у порівнянні з
аналогічним показником у контрольній групі тварин. Базальні і верхівкові
відділи клітин базофільні, центральні – значно прояснені. Невелика
частина залоз вистелена низьким циліндричним епітелієм. Сосочкових
виступів у залозах мало, вони короткі. Епітелій деяких залоз поданий
високими циліндричними клітинами. Секрет у просвіті цих залоз частіше
зернистий. У третини тварин звертає на себе увагу зменшений розмір залоз
і велика кількість сосочкових утворень, що виступають далеко в
просвіт залоз. Строма кінцевих відділів залози виражена дуже слабо, із
повнокровними капілярами. Місцями в повнокровних венулах є підвищена
кількість сегментоядерних лейкоцитів. У ділянці початку формування
кінцевих відділів залози у вираженій стромі виявлена осередкова
лейкоцитарна інфільтрація з переважанням у ній еозинофілів. Через 10
тижнів від початку експерименту в передміхурових залозах більшості щурів
І групи переважає високий циліндричний однорядний епітелій, проте є
залози з низьким циліндричним і кубічним епітелієм. Діаметри ядер
епітеліоцитів достовірно менші у порівнянні з контрольною групою, а
об’єм ядра недостовірно (р>0,05) менший аналогічного показника у
контрольній групі тварин. Висота епітеліоцитів достовірно менша як у
порівнянні з контрольною групою, так і з попереднім строком і становить
17,969±0,417 мкм. Секрет у залозах гомогенний. У окремих із них є
мікроосередки розрідження секрету в місцях його контакту з апікальними
відділами залозистих клітин. Строма не змінена. В багатьох залозах є
низькі сосочкові виступи, а епітелій, що вистилає залози, часто дуже
високий, із різко проясненою цитоплазмою. Залози з короткими сосочковими
виступами нечисленні, клітинні проліферати – одиничні. Частина залоз
вистелена низьким циліндричним епітелієм. Вид секрету в залозах
різноманітний: в одних залозах секрет у великій кількості і різко
оксифільний, в інших – зернистий, незначний і базофільний. Є розрідження
секрету залозистих клітин. У просвіті багатьох повнокровних судин
строми є підвищена кількість сегментоядерних лейкоцитів.

Рис. 3. Передміхурова залоза щура. Рис.4. Передміхурова залоза щура.
Множинні сосочкові виступи в просвіт Частина залоз із
розширеним просвітом, кінцевих відділів залоз, розрідження у просвіті
ущільнений секрет. Строма із секрету. Зб. 100. набряком. Зб. 100.

2

J

A

ae

(

*

,

.

0

2

F

J

L

N

P

|

: < > a 1/4

3/4

A

? ??$? ?A

A

e

”y?

a$

Z

\

p

|

??

????

oeoeoenoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeieY?A¶¶

oooooo

oooooo

oooooo

oooooo

!

oaaUUaIIIIIIIIIIIIIC»

„Ey^„Ae`„Ey

???????????Вид секрету в залозах тварин, які були в експерименті 5
тижнів, не відрізнявся від секрету в залозах контрольних тварин. У
тварин, які знаходилися в умовах шахти до 10 тижнів, у різноманітних
залозах щільність секрету, його кількість і тінкторіальні властивоті
були різноманітними, зберігалися прояви розрідження секрету залоз у
місцях контакту з епітелієм залоз. Перебування експериментальних тварин
в умовах шахти на горизонті 755 м супроводжується структурними змінами у
передміхуровій залозі. Звертають на себе увагу атрофічні процеси у
вистилаючому епітелії залоз. Виявлявся різноманітний характер секрету у
залозах, чого не було у тварин контрольної групи. У стромі залоз
кінцевих відділів спостерігається наростання виразності і поширеності
(частота) набряку із зростанням терміну перебування тварин в
експерименті. Перебування експериментальних тварин в умовах фабрики по
збагаченню залізної руди супроводжується атрофічними процесами в
епітелії залоз, у результаті чого зменшується секреторна функція цього
епітелію і відбувається зміна стану секрету у залозах. У передміхуровій
залозі тварин, які перебували в умовах фабрики протягом 10 тижнів у
порівнянні з тими, які були 5 тижнів, у залозах зростала кількість
низького циліндричного і кубічного епітелію. У залозах із переважанням
атрофії епітелію секрет був менш щільним, часто зернистим, його
кількість помітно зменшена, що більш характерно для тварин, які були в
експерименті протягом 10 тижнів (рис. 4). У щурів, особливо через 10
тижнів, спостерігалися осередковий набряк строми, іноді значний,
судинний лейкоцитоз, мікроосередки сегментоядерних лейкоцитів, у тому
числі еозинофілів. Кількісна і якісна зміна секрету в залозах могла бути
також результатом збільшення кількості клітинних проліфератів, що
заміщали залозистий епітелій. У щурів, які перебували в умовах
дробильно-сортувального комплексу шахти чітко просліджуються явища
атрофії епітелію залоз, збільшення кількості залоз із широким просвітом,
зменшення кількості секрету в залозах. Виразність цих змін у
передміхуровій залозі була більшою в щурів, які були в експерименті 10
тижнів. У залозах серединних відділів передміхурової залози цих тварин
спостерігалася заміна залозистого епітелію багатошаровим плоским
(метаплазія) (рис. 5). Процес заміщення залозистого епітелію клітинними
проліфератами також призводить до зниження секреторної активності залоз
і також може розцінюватися як явище метаплазії, яке частіше
спостерігалося у тварин, які перебували в умовах ДСК протягом 10 тижнів.
У стромі залоз часто спостерігається осередковий набряк, невеликі
еозинофільні інфільтрати. Судинний компонент строми виражений слабко.
Отже атрофічні та проліферативні процеси епітелію залоз виявлені в усіх
чотирьох групах експериментальних тварин, які перебували на різних
ділянках шахти „Нова”. Структурні зміни, як субстрат стану функції
передміхурової залози, залежать як від умов перебування (різні ділянки
шахти), так і, більшою мірою, від експозиції дії шкідливих факторів. В
умовах довгострокового впливу комплексу хімічних та фізичних факторів,
більшість із яких не перевершує граничнодопустимих рівнів,
спостерігається адаптивний ефект впливу на організм, зокрема на
передміхурову залозу.

Рис. 5. Передміхурова залоза щура. Рис. 6. Біоптат яєчка хворого
з непліддям. Заміщення циліндричного секретуючого
Потовщення стінок гемокапілярів, епітелію клітинними проліфератами
ознаки гіпоксії тканини яєчка. (метаплазія). Зб. 400. (Зріз
сім’яних канальців). Зб. 400.

При хронічній дії на організм комплексу шкідливих виробничих факторів
шахти „Нова” патологічні зміни в передміхуровій залозі проявляються як
атрофічними змінами, так і проліферативними процесами та метаплазією, а
також осередками лейкоцитарної інфільтрації строми, які у подальшому
можуть складати основу для розвитку різноманітних захворювань
передміхурової залози. Для об’єктивізації змін фертильності еякуляту
нами проведено вивчення спермограми у гірників шахти „Нова”, „здорових”
мешканців м. Жовтих Вод і хворих на простатит і неплідність, а також
сільських мешканців хворих на простатит і неплідність. Контрольну групу
склали мешканці м. Дніпропетровська. Дослідження показали, що навіть у
„здорових” мешканців м. Жовтих Вод знижена загальна кількість
сперматозоонів, а також відсоток живих і активно рухливих
сперматозоонів. Знижений також вміст кислої фосфатази і фруктози в
еякуляті.

Нами проведені клінічні і лабораторні дослідження у 76 чоловіків віком
від 20 до 34 років, які звернулись із скаргами на неплідність. Усі
обстежені постійно проживають в зоні Дніпропетровської області з
залізоуранодобувною промисловістю. Тривалість неплідного шлюбу становила
від 2 до 8 років. Пацієнтів розділили на дві групи. До першої увійшли 47
хворих на хронічний простатит і неплідність, до другої – 29 чоловік, які
звернулись із скаргами на неплідність, але ніяких урологічних та інших
захворювань в анамнезі не мали. Вивчення спермограм у обстежених нами
чоловіків І та ІІ груп показало високу розбіжність змін фізичних якостей
еякуляту. Об’єм його коливався від 1,8 до 6,4 мл (у середньому – 4,4±0,5
мл) в першій групі чоловіків і у другій – від 2,0 до 7,1 мл (4,6±0,4
мл). Тривалість розрідження еякуляту коливалась відповідно від 26 до 39
хв. і від 29 до 45 хв., рН його — від 6,8 до 7,4 і від 7,2 до 7,8. У
всіх обстежених пацієнтів в’язкість еякуляту була підвищеною. Кількість
патологічних форм сперматозоїдів у пацієнтів з неплідністю зіставила
48,6±6,98% у першій і 57,7±8,6% у другій групі. Із них у 18,4±2,5%
(22,6±1,3%) випадків виявлена патологія хвоста, у 21,9±2,2% (12,3±0,9%)
– шийки та 14,4±2,1% (12,9±1,2%) – шийки та хвоста. Низький вміст
сперматозоонів в 1 мл еякуляту, збільшення нерухомих та патологічних
сперматозоонів є свідченням негативного впливу шкідливих факторів
інтенсивної промислової зони.

Вивчення захворюваності та розповсюдженості захворювань сечостатевої
системи гірників та всього населення м. Жовтих Вод виявило їх збільшення
(у 2,6-3,7 рази) порівняно із обласними показниками. Тому нами був
проведений аналіз вмісту важких металів у 35 чоловік репродуктивного
віку (от 16 до 43 років), які працюють на шахті „Нова” і знаходяться на
диспансерному обліку в уролога. Із них у 19 діагностовано хронічний
простатит і неплідність. Паралельно аналіз вмісту важких металів вивчено
в еякуляті 14 здорових чоловіків мешканців м. Жовтих Вод та сільських
мешканців Дніпропетровської області з неплідністю.

При лабораторному дослідженні секрету передміхурової залози та еякуляту
відмічено збільшення кількості лейкоцитів, жиропереродженого епітелію,
патологічних форм сперматозоонів. Відмічена виражена астенозооспермія.
Кількість важких металів в еякуляті гірників підземної групи (дільниця №
1) значно перевищує нормальні показники, що вказує на накопичення цих
металів в статевих органах. Вміст заліза у спермі складав 286,37±384,85
мкг/г (контроль – 129,06±85,77); марганцю – 1,33±1,37 (контроль –
0,84±0,17); міді – 2,38±8,86 (контроль – 1,71±0,76); цинку – 97,67±86,08
(контроль – 91,19±91,63); нікелю – 18,63±26,99 (контроль – 17,00±10,54);
свинцю – 5,07±4,01 (контроль – 3,68±0,70); кадмію – 0,56±0,47 мг/кг
(контроль – 0,42±0,22).

В еякуляті чоловіків, які працюють на інших дільницях шахти (дільниця №
2), кількість мікроелементів становить: заліза – 206,63±211,0; марганцю
– 1,31±0,95; міді – 2,52±2,0; цинку – 127,53±71,6; нікелю – 18,45±18,0;
свинцю – 4,77±2,9; кадмію – 0,54±0,3 мкг/г, що також значно перевищує
контроль. Збільшений вміст металів відзначено також в еякуляті
„здорових” чоловіків мешканців м. Жовтих Вод, хворих на хронічний
простатит з непліддям і сільських мешканців районів Дніпропетровської
області з незпліддям.

У здорових чоловіків, що проживають у м. Жовтих Водах, рівень заліза в
еякуляті коливався від 23,063 до 217,606 мкг/г, у той час як у хворих на
хронічний простатит (у тому числі і з неплідністю), що проживають також
у м. Жовтих Водах, рівень заліза коливався від 12,298 до 851,36 мкг/г. У
еякуляті сільських мешканців рівень заліза в середньому склав 56,83±2,07
мкг/г, що значно нижче, ніж у міських мешканців, і тим більше у хворих
із запальними захворюваннями. Рівень марганцю в здорових міських жителів
склав від 0,69 до 1,1 мкг/г, тоді як при простатиті – 0,208-3,029, а в
сільських жителів він у середньому склав 0,49±0,12 мкг/г. Рівень міді в
еякуляті здорових жителів міста Жовтих Вод коливався в межах 0,96-2,623
мкг/г, у хворих на хронічний простатит і безпліддя – 0,385-10,917 мкг/г,
тоді як у сільських жителів він у середньому склав 0,53±0,14 мкг/г.
Рівень цинку в еякуляті здорових жителів міста коливався в межах
12,96-246,877 мкг/г, у хворих на хронічний простатит – 5,91-257,903
мкг/г, а в сільських жителів він у середньому склав 31,79±17,94 мкг/г.
Вміст нікелю у здорових міських жителів коливався в межах 11,218-35,23
мкг/г, у пацієнтів із простатитом – 2,14-94,40 мкг/г, у сільських
жителів у середньому склав — 0,59±0,21 мкг/г, а свинцю – 2,703-4,023
мкг/г; 0,262-15,486 мкг/г; 0,93±0,0 мкг/г відповідно. Рівень кадмію
коливався в здорових міських жителів від 0,14 до 0,690 мкг/г, у хворих
із простатитом – 0,17-1,84 мкг/г, у сільських жителів він у середньому
склав 0,04±0,04 мкг/г. Незважаючи на значні розбіжності у даних,
простежується чітка тенденція до збільшення вмісту важких металів у
міських жителів у порівнянні із сільськими й особливо значне підвищення
рівня важких металів спостерігається в хворих із запальними
захворюваннями передміхурової залози. Це свідчить про токсичний вплив
важких металів на статеві органи і генетичний апарат чоловіків, що
проживають у місті із залізоуранозбагачувальною промисловістю;
підтримується позитивний кореляційний зв’язок між рівнем важких металів
і кількістю патологічних форм сперматозоонів в еякуляті чоловіків.

З метою вивчення стану генеративної функції у чоловіків, які зазнають
спільного впливу радіаційних та нерадіаційних факторів інтенсивної
промислової зони нами у 13 чоловіків з непліддям неясного генезу
проведено мікроскопічне дослідження тканин яєчок, яке виявило порушення
мікроциркуляції (рис. 6). Вздовж артерій та повнокровних вен формуються
осередки склерозу проміжної тканини, відбувається зморщування сім’яних
канальців, розшарування їх базальних мембран та заміщення ретикулярної
строми на колагенові волокна. У ділянках з меншими порушеннями
мікроциркуляції в сім’яних канальцях розвиваються різного ступеня
тяжкості дистрофічні процеси в гермінативному епітелії. Власні оболонки
сім’яних канальців потовщені. На базальній мембрані розташовані
сперматогонії. Проміжний та адлюмінальний відділи сім’яного епітелію
дезорганізовані. Відмічається відторгнення незрілих тканин сім’яного
епітелію (сперматоцитів другого порядку, сперматид). Між сустентоцитами
утворюються ділянки, не заповнені гермінативним епітелієм. Таким чином,
відмічається повне або часткове відшарування та дезорганізація сім’яного
епітелію. У стромі зберігаються осередки інтерстиціальних
ендокриноцитів. У них зберігаються ліпіди, але вони здебільшого були
локалізовані в сустентоцитах, де вміст їх досить значний. Кровоносні
капіляри повнокровні з ознаками потовщення судинних стінок. Просвіти
артеріол запалі з ознаками проліферації ендотелію, що є свідоцтвом
розвитку гіпоксичних процесів в органі. У стромі накопичується сполучна
тканина. Розвивається перитубулярний склероз. В гістологічних препаратах
підраховувалися окремо великі, малі та середні ендокриноцити в 10 полях
зору на кожному зрізі препарату сім’яника. Великі та середні
гландулоцити мають вигляд овальної або округлої форми зі світлою
базофільною цитоплазмою, з великим темним ядром у центрі, а малі
ендокриноцити виглядають як невеликі клітини з темним ядром, явищами
пікнозу. Для оцінки стану гландулоцитів нами проведено підрахунок
останніх у зрізах біоптатів яєчок чоловіків із непліддям. На всіх
зрізах значно збільшена кількість малих гландулоцитів до 57,375±3,346%
(25% у нормі) за рахунок зниження кількості середніх форм до 38,5±2,159%
(70% у нормі). Кількість великих гландулоцитів становила 4,125±0,348%
(норма 4-5%), що знаходяться в межах норми. Збільшення кількості малих
форм ендокриноцитів вказує на значні інволютивні зміни не тільки в
сім’яному епітелії, але й у проміжній тканині яєчок, що веде до значного
гормонального дисбалансу.

Для оцінки андрогенної функції яєчок, гонадотропної функції гіпофізу, а
також стану функції наднирників та щитовидної залози нами був
застосований радіоімунологічний метод дослідження гормонів крові:
пролактину, прогестерону, тестостерону, естрадіолу, кортизолу
(гідрокортизону), тироксину та трийодтиронину (табл.6).

Встановлено, що комплекс шкідливих факторів гірничовидобувної та
уранозбагачувальної промислової зони призводить до порушення в
гіпофізарно-наднирниково-гонадній системі чоловіків, що проявляється у
вірогідному збільшенні вмісту прогестерону, естрадіолу, кортизолу, а
також веде до відносної гіпоандрогенізації при нормальних показниках
вмісту тестостерону.

Нами проведено дослідження вмісту Fe, Mn, Cu, Zn, Ni, Pb, Cd у тканині
гіперплазованої передміхурової залози, яка видалялася під час
простатектомії у 29 чоловіків м. Жовті Води віком від 51 до 81 року
(середній вік 69,48±5,08 року). У пацієнтів цієї ж групи визначено
мікроелементний склад крові (у 15), волосся (у 13), слини (у 8), сечі
(у 12). Вся група розділена на дві групи: І – віком від 51 до 69 років
(16 чоловіків, середній вік 65,81±2,11 року); ІІ – віком від 70 до 81
року (13 чоловіків, середній вік 74±3,81 року). Основна група також
розділена на дві підгрупи за гістологічною структурою: підгрупа А –
залозиста (12 проб), підгрупа В – вузлова гіперплазія передміхурової
залози (17 проб). Встановлено, що в тканині доброякісно гіперплазованої
передміхурової залози у пацієнтів віком 51-69 років максимальний вміст
цинку (124,38±48,78 мг/кг, М±Е). За зменшенням концентрації
мікроелементи розмістилися так: Zn > Fe > Cu > Pb > Mn > Ni > Cd. У
крові цих же чоловіків спостерігається максимальна концентрація заліза (
460,51±53,56 мг/кг, М±Е), а за зменшенням вмісту метали розмістилися
так: Fe > Zn > Cu > Pb > Ni > Mn > Cd.

При порівнянні вмісту металів у групах І та ІІ встановлено, що із
збільшенням віку в тканині гіперплазованої передміхурової залози
підвищується кількість цинку, заліза та марганцю; концентрація міді не
змінюється; а нікелю, свинцю та кадмію – зменшується. За зменшенням
вмісту у залозі метали розподілилися так: Zn > Fe > Cu > Mn > Ni > Pb >
Cd. У крові спостерігається відносне зменшення концентрації заліза (від
460,51±53,56 до 379,25±44,95 мг/кг, М±Е), та свинцю (від 1,11±0,62 до
0,24±0,23 мг/кг, М±Е). Підвищення вмісту свинцю в гіперплазованій
передміхуровій залозі (Fe –0,17; Mn — 0,49; Cu – 6,96; Zn – 49,32; Ni —
0,37; Pb — 1,05; Cd – 0,29 мг/кг) спостерігалось у чоловіків, які були у
минулому гірниками шахти „Ольхівська” по видобутку уранової руди. У них
спостерігається не тільки високий вміст свинцю та кадмію, але й низький
рівень (у порівнянні з середніми даними) заліза, марганцю, міді та
цинку. Спостерігається антагонізм між цими мікроелементами в тканині
гіперплазованої передміхурової залози.

Таблиця 6

Вміст гормонів плазми крові у чоловіків, мешканців гірничовидобувної та
уранозбагачувальної промислової зони (нмоль/л).

Гормони

Група Проге-стерон Естра-діол Тесто-стерон Пролак-тин Кортизол Тироксин
Трийод-тиронин

Контрольна група 8,426

±3,126 0,159

±0,067 26,427

±4,137 156,786

±22,472 686,788

±114,642 109,423

±11,428 1,396

±0,137

Чоловіки з непліддям 13,511

±2,075 0,363

±0,049 3,645

±0,358 163,615

±19,558 928,960

±107,966 142,044

±10,738 1,945

±0,158

Ліквідатори 13,356

±4,408 6,936

±3,003 20,675

±3,225 241,833

±56,413 851,128

±125,910 111,805

±9,449 1,617

±0,104

Чоловіки з хроніч-ним простатитом 7,504

±2,382 0,370

±0,052 4,048

±0,318 134,813

±9,445 901,275

±91,441 180,364

±13,359 1,86

±0,146

Гірники шахти „Нова” 134,51

±2,08 0,36

±0,05 20,73

±2,79 163,62

±19,56 928,96

±107,97 142,04

±0,74 1,95

±0,16

У чотирьох випадках у препаратах передміхурової залози гістологічно
встановлено наявність малігнізації. Якщо в препаратах гіперплазованої
передміхурової залози малігнізовані клітини були випадковою знахідкою,
тобто основна маса препарату була представлена доброякісно
гіперплазованою тканиною, то спостерігається досить високий вміст
цинку (286,72±215,12 мг/кг, М±Е), з максимальним значенням 918,65 мг/кг.
Привертає увагу також висока концентрація кадмію (1,83±1,61 мг/кг,
М±Е) з максимальним значенням 6,66 мг/кг; та низький вміст заліза
(64,34±22,21 мг/кг, М±Е). У випадках переважання в препаратах злоякісної
тканини спостерігається досить низький вміст цинку в цих пробах
(14,40±4,37 мг/кг, М±Е), а також заліза (41,79±35,12 мг/кг, М±Е). Вміст
кадмію та свинцю також нижчий, ніж у групі пацієнтів, що мають
гіперплазію з малігнізацією. Тобто, в злоякісній тканині передміхурової
залози встановлено низький вміст цинку, а в гіперплазованій тканині
передміхурової залози, в якій виникла малігнізація, спостерігалась
висока концентрація міді, цинку, свинцю і кадмію. Нами проведено
вивчення змін мікроелементів та корелятивний зв’язок поміж ними в крові
та сечі хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, яким
було проведене оперативне лікування (простатектомія). Так, оперативне
втручання призводить до значного збільшення вмісту в крові заліза (з
334,08 до 479,87 мг/кг), кадмію (з 0,130 до 0,221 мг/кг) та незначного
збільшення вмісту міді (з 1,663 до 1,702 мг/кг), разом із тим, майже у 2
рази зменшується вміст свинцю (з 1,218 до 0,670 мг/кг), зменшується
також вміст нікелю (з 1,004 до 0,789 мг/кг) та цинку (з 6,04 до 5,43
мг/кг). При цьому, корелятивний зв’язок, який існував до операції поміж
залізом і свинцем (r=0,67) та міддю і цинком (r=0,69) зникає, але
з’являється зв’язок поміж міддю і свинцем (r=0,87), марганцем та цинком
(r=0,76), цинком та кадмієм (r=0,71), залізом та марганцем (r=0,68),
залізом та цинком (r=0,64). Оперативне втручання із вилученням
передміхурової залози також відбивається на рівні вмісту мікроелементів
у сечі. Так, значно збільшується після операції вміст заліза (з 5,736 до
18,437 мг/кг), нікелю (з 0,193 до 0,413), мало збільшується вміст міді
(з 0,330 до 0,402 мг/кг), цинку (з 1,180 до 1,693 мг/кг), кадмію (з
0,605 до 0,831 мг/кг), значно зменшується вміст свинцю (з 0,634 до 0,080
мг/кг) і майже незмінним залишається вміст марганцю. При цьому
корелятивний зв’язок, який був до операції поміж марганцем та міддю
(r=0,91), після операції втрачається, але з’являється кореляція поміж
залізом та свинцем (r=0,97). Проведений аналіз свідчить, що зміни вмісту
мікроелементів у крові і сечі до оперативного втручання і після нього в
основному стосуються мікроелементів, які активно беруть участь в
обмінних життєзабезпечуючих процесах (залізо, мідь, цинк) і мало
торкаються токсичних елементів (кадмій, свинець), які накопичуються у
тканинах і в умовах напруженого стану організму після операції активно
не виводяться. Стосовно значних коливань змін вмісту заліза, можна
зауважити, що вони пов’язані із крововтратою під час операції та
компенсаторними змінами у відповідь на неї.

Дослідження мікроелементного складу еякуляту та тканин передміхурової
залози, крові та сечі, доказують накопичення важких металів в організмі
та в репродуктивних органах чоловіків, які мешкають в умовах
залізоуранодобувного регіону. Тому нами запропонований спосіб
профілактики несприятливого впливу шкідливих факторів на організм. В
умовах дії на організм людини важких металів та радіонуклідів ми
застосували новий лікувально-профілактичний препарат – „Медове желе з
вітапектином”, який створено колективом кафедри фармацевтичної хімії
Київського інституту удосконалення лікарів і в дослідних партіях
виробляється Київським НДІ бджільництва ім. П.І. Прокоповича. Даний
препарат представляє собою желе з квіткового меду і вітапектину, містить
антиоксиданти рослинного походження та відноситься до групи
фітосорбентів, які забезпечують охорону внутрішнього середовища
організму від радіонуклідів і важких металів шляхом зменшення їх
всмоктування з травного каналу. Проведено дослідження вмісту важких
металів та мікроелементів (заліза, марганцю, міді, цинку, нікелю, свинцю
та кадмію) у крові та сечі гірників до та після прийому
лікувально-профілактичного засобу „Медове желе з вітапектином”. Препарат
призначався по одній чайній ложці один раз на день, повна доза становила
600 грамів желе. Визначення вмісту металів проведено у крові 18 та у
сечі 33 чоловіків віком від 24 до 50 років. Застосування
лікувально-профілактичного препарату „Медове желе з вітапектином”
призводить до зниження рівня свинцю та кадмію у крові та сечі гірників,
а вміст заліза, міді і цинку збільшується. Причому, встановлена пряма
залежність змін вмісту металів у сечі від коливань кількості їх у крові
під впливом препарату. Оцінка клінічної ефективності показала, що в
цілому препарат засвоюється добре, виражених побічних ефектів не
спостерігалося. Тому можна рекомендувати використання препарату не лише
гірникам, але й всім мешканцям регіону.

Проведеними дослідженнями переконливо доведено, що репродуктивна система
чоловіків, які мешкають в інтенсивній промисловій зоні, дуже чутлива до
патологічного впливу радіонуклідів та важких металів. На основі наших
досліджень для профілактичного дієтичного харчування населення міста
Жовтих Вод виробляються хлібопекарські продукти „Хлібці з еламіном” та
пряник „Нептун” із радіопротекторними властивостями, що сприяють
виведенню із організму радіонуклідів і важких металів.

ВИСНОВКИ

1. Комплекс шкідливих факторів шахти „Нова” м. Жовтих Вод (пил

залізної та комплексної руд, дочірній продукт розпаду радону, радон,
уран) призвів до погіршення екологічного стану в регіоні міста через
значне підвищення вмісту важких металів у ґрунті, порівняно із гранично
допустимими нормами (за хромом — у 5-10 разів, кобальтом — у 2-3 рази,
цинком — у 3, міддю — у 5-7, нікелем — у 12-17 разів у залежності від
глибини забору ґрунту), що стає причиною накопичення їх у біоструктурах
і органах людей і тварин, викликаючи в них патологічні зміни.

2. Нестабільна радіаційна обстановка м. Жовтих Вод пов’язана із

тим, що радіаційний стан будівель, доріг та майданів (70,5% будинків
приватного сектора із 2625 обстежених) не задовольняє вимогам НРБУ-97 і
рівноважна концентрація радону в них в середньому становить 633 Бк/м3,
погіршилася після аварії на ЧАЕС через забруднення радіонуклідами
(цезій-137, цезій-134, марганець-54, цинк-65, кобальт-60), які виявлені
у вигляді інкорпорації у 85,7% обстежених по окремих радіонуклідах та їх
комбінації у гірників та чоловіків з непліддям.

3. Розповсюдженість та захворюваність мешканців м. Жовтих Вод значно
перевищує обласні показники (в середньому хронічний гломерулонефрит
зустрічається – у 4,2 рази частіше, інфекції нирок – у 2,4 рази,
хронічний пієлонефрит – у 2,7 рази, сечокам’яна хвороба – у 3,75 рази),
що підтверджує тезу про те, що комбінація шкідливих екологічних чинників
міста (накопичення важких металів у навколишньому середовищі, підвищений
рівень радону в приміщеннях та гамма-випромінювачів та території міста)
негативно відбивається на здоров’ї як робітників промислових
підприємств, так і всього населення. Особливо страждають органи статевої
системи, які є найбільш уразливими для дії шкідливих факторів.

4. У статевій системі експериментальних тварин (щури-самці), які
зазнавали дії шкідливих факторів, перебуваючи на робочих місцях шахти
„Нова”, виникли значні прямопропорційні терміну перебування зміни у
сім’яниках та передміхуровій залозі, які проявляються значним
накопиченням важких металів у тканині органів, порушенням
мікроциркуляції, дезорганізацією гермінативного епітелію із зменшенням
індексу сперматогенезу на 17-22%, зменшенням кількості гландулоцитів,
проліферативно-дистрофічними змінами у передміхуровій залозі з процесами
метаплазії, що у подальшому може складати основу для розвитку
різноманітних захворювань передміхурової залози.

5. Комбінована дія радіаційних та нерадіаційних чинників інтенсивної
промислової зони призводить до патологічних змін у репродуктивній
системі та розвитку неплідності у чоловіків: а) кількість важких металів
у спермі чоловіків значно перевищує норму; б) як у гірників, так і у
інших чоловіків-мешканців Жовтих Вод, є порушення сперматогенезу, а у
чоловіків з непліддям у біоптатах яєчок розвиваються значні порушення
гематотестикулярного бар’єру, мікроциркуляції та дистрофічні зміни в
сім’яному епітелії, що є вірогідним доказом патологічного впливу
комплексу шкідливих виробничих умов шахти „Нова” на генеративну функцію.

6. Комплекс шкідливих факторів інтенсивної промислової зони призводить
до порушення в гіпофізарно-наднирниково-гонадній системі чоловіків, що
проявляється у вірогідному збільшенні вмісту прогестерону, естрадіолу,
кортизолу, а також веде до відносної гіпоандрогенізації при нормальних
показниках вмісту тестостерону.

7. Визначення мікроелементів у тканині вилученої гіперплазованої
передміхурової залози показало максимальне накопичення в ній цинку. При
цьому, із збільшенням віку пацієнтів, підвищується кількість цинку,
заліза та марганцю, кількість міді не змінюється, а нікелю, свинцю та
кадмію зменшується. В той же час, з присутністю у препаратах злоякісної
тканини спостерігається досить низький вміст цинку і заліза та висока
концентрація міді, свинцю та кадмію.

8. У результаті вживання гірниками лікувально-профілактичного
препарату „Медове желе з вітапектином” настає переконливе зниження рівня
концентрації свинцю та кадмію в крові та сечі, а вміст заліза, міді та
цинку збільшується, при цьому встановлена пряма залежність від коливань
кількості їх у крові під впливом препарату.

9. З метою профілактики розвитку статевих розладів та збереження
репродуктивного здоров’я населення, яке мешкає в екологічно
несприятливих регіонах широко застосовувати полівітамінні комплекси,
препарати адаптогенів, а також використовувати „Медове желе з
вітапектином”.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Берестенко С.В. Аналіз розповсюдженості хвороб сечостатевої системи у
дорослих та підлітків в умовах урановидобувного та переробного регіону
// Медичні перспективи.- 1997.- Т.II, №3.- С.115-118.

Берестенко С.В. Вплив рудничних факторів залізоуранової шахти на вміст
свинцю у крові і шерсті щурів та морфологічні зміни в сім’яниках
експериментальних тварин // Медичні перспективи.- 2004.- Т.ІХ, №1.-
С.4-7.

Берестенко С.В. Застосування препаратів, які містять олію із насіння
гарбуза при простатиті, безплідності і доброякісній гіперплазії
передміхурової залози у чоловіків // Урологія.- 2004.- №1.- С.89-93.

Берестенко С.В. Зміни вмісту важких металів у крові та сечі гірників
шахти „Нова” під впливом лікувально-профілактичного препарату „медове
желе з вітапектином” // Медичні перспективи.- 1997.-Т.II, №4.- С.80-83.

Люлько А.В., Стусь В.П., Берестенко С.В. Оценка влияния загрязнения
окружающей природной среды на здоровье человека, с учетом отдаленных во
времени последствий // Охрана окружающей среды и человека в
уранодобывающих регионах В.И.Ляшенко, А.В.Люлько, В.П.Стусь:
Монография.- Днепропетровск: Пороги, 2003.- С.542-618.

Люлько О.В., Берестенко С.В., Стусь В.П., Бараннік С.І. Гормональний
стан у чоловіків із статевими розладами, які мешкають у зоні
інтенсивного промислового забруднення // Урологія.- 2003.- №3.- С.75-79.

Люлько О.В., Берестенко С.В., Бараннік С.І Мікроелементний склад
еякуляту та його вплив на фертильність чоловіків, які постійно мешкають
у зоні розвинутої гірничодобувної промисловості // Медичні перспективи.-
2003.- Т.VIII, №3,ч.1.- С.93-97.

Люлько О.В., Стусь В.П., Берестенко С.В. Моісеєнко М.М. Вплив комплексу
шкідливих факторів гірничого виробництва на експериментальних тварин //
Урологія.- 1997.- № 3.- С. 60-63.

Люлько О.В., Стусь В.П., Берестенко С.В. Вплив радіаційних факторів
шахти „Нова” на вміст свинцю в крові і шерсті щурів та морфологічні
зміни в нирках та сім‘яниках експериментальних тварин // Урологія.-
2003.-№ 4.- С.59-65.

Люлько О.В., Стусь В.П., Берестенко С.В. Вміст важких металів у
біологічних субстратах мешканців інтенсивної промислової зони // Вестн.
неотложной и восстановительной медицины.-2002.-Т.3, №5 (2).-С.289-292.

Люлько О.В., Стусь В.П., Берестенко С.В. Вплив шкідливих факторів
гірничовидобувної промисловості на статеву систему експериментальних
тварин // Медичні перспективи.- 1997.- Т.II, № 1.- С.14-20.

Стусь В.П., Берестенко С.В. Роль цинку і кадмію в етіології та
патогенезі захворювань сечостатевих органів // Урологія.- 2000.- № 1.-
С.88-98.

Стусь В.П., Берестенко С.В., Стусь В.В. Микроэлементный состав
биологических субстратов рабочих железоуранового рудника //
Микроэлементы в медицине.- 2002.-Т.3, Вып.1.- С.36-44.

Стусь В.П., Берестенко С.В., Моісеєнко М.М., Кальченко Н.А. Результати
радіонуклідного обстеження дітей, дорослого населення та хворих
урологічного профілю // Урологія.- 1997.- № 2.- С. 80-83.

Стусь В.П., Ляшенко В.І., Берестенко С.В. Аналіз результатів
радіоекологічного обстеження та рівня інкорпорації радіонуклідів у
хворих урологічною профпатологією м.Жовті Води // Урологія.- 2000.- №
2.-С.60-64.

Аналіз стану здоров’я та моніторинг інкорпорації гамма-випромінюючих
радіонуклідів у дітей в умовах регіону з розвинутою урановидобувною та
переробною промисловістю / О.В.Люлько, В.П.Стусь, С.В.Берестенко,
С.О.Іващенко, П.О.Дехта, Л.В.Сімакіна // Медичні перспективи.-
2001.-Т.VI, №4.- С.118-122.

Морфологічні та морфометричні зміни в передміхуровій залозі
експериментальних тварин при дії шкідливих факторів гірничодобувної
промисловості / О.В.Люлько, В.П.Стусь, С.В.Берестенко, І.С.Шпонька,
О.В.Дорохова // Урологія.- 2002.-№ 2.- С.69-79.

Морфометрична характеристика сім’яників експериментальних тварин при дії
шкідливих факторів гірничовидобувної промисловості / О.В.Люлько,
В.П.Стусь, С.В.Берестенко, І.С.Шпонька, О.В.Дорохова // Урологія.-
2002.- № 3.- С.90-97.

Оцінка показників імунного статусу у хворих урологічного профілю м.Жовті
Води / О.В.Люлько, В.П.Стусь, Л.М.Авраменко, С.В.Берестенко, О.Г.Доронін
// Урологія.- 2000.- № 3.-С. 45-50.

Результати скринінгового обстеження дитячого та дорослого населення
міста з виявленням груп населення із різним ступенем екологічного ризику
/ О.В.Люлько, В.П.Стусь, С.В.Берестенко, А.П.Мельников, П.О.Дехта,
Е.Л.Важеніна, О.М.Харитонкін, О.М.Бекаревич, О.Д.Шмига, Н.В.Берестенко
// Урологія.- 2001.- № 4.- С.44-54.

Берестенко С.В. Розповсюдженість захворювань сечостатевої системи у
населення міста з розвиненою уранодобувною промисловістю // Праці VI
міжрегіональної науково-практичної конференції андрологів та
сексопатологів // Під ред. проф. О.В.Люлько, Дніпропетровськ, 1995.-
С.18-19.

Берестенко С.В. Хронический простатит у больных с инкорпорацией
естесственных радионуклидов // Праці VI міжрегіональної
науково-практичної конференції андрологів та сексопатологів // Під ред.
проф. О.В.Люлько, Дніпропетровськ, 1995.- С.74-76.

Берестенко С.В. Гунько И.Б. Содержание тяжелых металлов в грунте города
Желтые Воды // Труды межрегиональной научно-практической конференции
урологов, посвященной 20-летию кафедры урологии // Под ред. проф.
А.В.Люлько, Днепропетровск, 1994.- С.124-125.

Берестенко С.В., Стусь В.П. Вплив комбінації шкідливих факторів
дробильно-сортувального комплексу шахти „Нова” на статеві органи щурів
// Праці VI міжрегіональної науково-практичної конференції андрологів та
сексопатологів // Під ред. проф. О.В.Люлько, Дніпропетровськ, 1995.-
С.40-43.

Берестенко С.В., Чухиль А.Ф., Стусь В.П. Случай инкорпорации
радионуклидов цезия-134 и цезия-137 у больного хроническим простатитом
// Проблемы мембранной патологии в медицине (диагностика, клиника,
лечение) // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск, 1995.- С.136-139.

Люлько О.В. Стусь В.П., Берестенко С.В. Вплив шкідливих факторів шахти
„Нова” на генеративну функцію експериментальних тварин // Праці VI
міжрегіональної науково-практичної конференції андрологів та
сексопатологів // Під ред. проф. О.В.Люлько, Дніпропетровськ, 1995.-
С.34-37.

Люлько О.В. Стусь В.П., Берестенко С.В. Вміст важких металів в крові
щурів, які перебували в умовах шахти „Нова” // Праці VI міжрегіональної
науково-практичної конференції андрологів та сексопатологів // Під ред.
проф. О.В.Люлько, Дніпропетровськ, 1995.- С.22-29.

Люлько О.В., Стусь В.П., Берестенко С.В. Порушення генеративної функції
у щурів, які перебували в умовах перевантажувального вузла шахти „Нова”
// Праці VI міжрегіональної науково-практичної конференції андрологів та
сексопатологів // Під ред. проф. О.В.Люлько, Дніпропетровськ, 1995.-
С.43-45.

Люлько О.В., Стусь В.П., Берестенко С.В., Мойсеєнко М.М. Вміст важких
металів в біологічних субстратах чоловіків, які зазнають дії низьких доз
радіації та інших факторів промислової зони // Труды ХХХ межрегиональной
научно-практической конференции урологов // Под ред. проф. А.В.Люлько,
Днепропетровск, 1996.- С.111-114.

Люлько А.В., Стусь В.П., Берестенко С.В., Моисеенко Н.Н. Мониторинг
инкорпорации гамма-излучающих радионуклидов у детей и урологических
больных после аварии на ЧАЭС в условиях г.Желтые Воды // Труды
научно-практической конференции, посвященной Х годовщине аварии на
Чернобыльской АЭС // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск, 1996.-
С.32-34.

Моисеенко Н.Н., Стусь В.П., Берестенко С.В., Кальченко Н.А.
Заболеваемость жителей г.Желтые Воды, работающих на основном
производстве // Труды ХХХ межрегиональной научно-практической
конференции урологов // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск,
1996.- С.147-149.

Моисеенко Н.Н., Стусь В.П., Берестенко С.В., Петрашенко Т.С.
Заболеваемость различных возрастных групп работников, подвергшихся
воздействию факторов интенсивной промышленной зоны // Труды
научно-практической конференции, посвященной Х годовщине аварии на
Чернобыльской АЭС // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск, 1996.-
С.59-61.

Стусь В.П., Берестенко С.В. Зміни в передміхуровій залозі
експериментальних тварин, які підлягали дії комплексу шкідливих факторів
шахти „Нова” // Труды ХХХ межрегиональной научно-практической
конференции урологов // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск,
1996.- С.95-102.

Стусь В.П., Берестенко С.В. Микроэлементный состав эякулята больных
хроническим простатитом, проживающих в г.Желтые Воды // Труды
научно-практической конференции, посвященной Х годовщине аварии на
Чернобыльской АЭС // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск, 1996.-
С.71-72.

Чухиль А.Ф., Берестенко С.В. Результаты радионуклидного обследования
населения и больных урологического профиля г.Желтые Воды // Труды
межрегиональной научно-практической конференции урологов, посвященной
20-летию кафедры урологии // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск,
1994. — С.119-123.

Микроэлементный состав биологических субстратов человека в условиях
города с развитой уранообогащающей промышленностью / А.В.Люлько,
С.В.Берестенко, В.П.Стусь, Н.Н.Моисеенко, Т.С.Петрашенко // Труды
научно-практической конференции, посвященной Х годовщине аварии на
Чернобыльской АЭС // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск, 1996.-
С.49-56.

Особенности метаболизма тяжелых металлов в организме / Н.Н.Моисеенко,
В.П.Стусь, О.Л.Кудраченко, С.В.Берестенко, Т.С.Петрашенко // Труды
научно-практической конференции, посвященной Х годовщине аварии на
Чернобыльской АЭС // Под ред. проф. А.В.Люлько, Днепропетровск, 1996.-
С.61-63.

Результаты изучения активности инкорпорированых гамма-излучающих
радионуклидов у детей / А.Ф.Чухиль, С.В.Берестенко, В.П.Стусь,
Н.А.Кальченко, Т.С.Петрашенко // Проблемы мембранной патологии в
медицине (диагностика, клиника, лечение) // Под ред. проф. А.В.Люлько,
Днепропетровск, 1995.- С.133-135.

Виконання робіт з оцінки впливу забруднення навколишнього природного
середовища на здоров’я мешканців з урахуванням віддалених у часі
наслідків. 1 етап: Вивчення стану здоров’я мешканців м.Жовті Води, які
знаходяться під впливом комплексу шкідливих факторів (підвищена
радіоактивність, радон, важкі метали та інш.): Звіт про НДР (Дог.№
5.12.05/99 від 31/III.99) / Дніпропетр. держав. мед. академія.-
Дніпропетровськ, 2001.-130 с.

Патент 98063091. Україна, МПК: 4 А61К 31/725. Спосіб профілактики
полігіпомікроелементозу / С.В.Берестенко; Заявлено 15.06.1998; Опубл.
29.03.2000, Бюл.№2; 15.12.2000, Бюл.№7-II.

Berestenko S.V., Tsvetkova N.N., Koulik A.F. Le Plomb au sous sol de la
Ville Jovti Vody // Матеріали IV міжнародної конференції „Франція та
Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних
культур” // Екологічна культура та проблеми охорони навколишнього
середовища // Дніпропетровськ, 1997.- Т.II, ч.II.- С.64.

Berestenko S.V. The influence of „Nova” mine radiation factors on blood
and hair lead content of rats and morphological changes in testikles of
lab animals // Second International Symposium on Trace Elements and
Minerals in Medicine and Biology.- May, 13-15, 2004.- Munich (Germany).-
2004.-P.85.

АНОТАЦІЯ

Берестенко С.В. Комплексна оцінка впливу шкідливих факторів регіону з
розвинутою залізоуранодобувною промисловістю на репродуктивну систему
чоловіків (клініко-експериментальне дослідження).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.06 – урологія.- Інститут урології АМН України, Київ,
2004.

Досліджено особливості шкідливих чинників регіону з розвинутою
залізоуранодобувною промисловістю та їх вплив на морфологічний і
функціональний стан органів чоловічої статевої системи та
експериментальних тварин, репродуктивну систему чоловіків (гірників та
мешканців міста Жовті Води). Вивчено забруднення навколишнього
середовища важкими металами в місті, їх накопичення в біоструктурах та
органах людей і тварин. Доведено погіршення стану здоров’я гірників
залізоуранодобувної шахти „Нова”, працівників основного виробництва (по
збагаченню уранової руди) і мешканців міста, що виражено у збільшенні
загального рівня захворюваності та поширеності захворювань органів
статевої системи. В експерименті доведено негативний вплив шкідливих
чинників залізоуранодобувного регіону на статеві органи
експериментальних тварин, які перебували на робочих місцях гірників.
Комплексно обстежено гірників і чоловіків міста із захворюваннями
статевих органів, ускладненими розладами фертильності і непліддям, та
показано накопичення важких металів у сім’яниках та передміхуровій
залозі, порушення сперматогенезу, гормональні розлади в системі
гіпоталамус-гіпофіз-наднирники-гонади. Вивчено накопичення та
перерозподіл важких металів у передміхуровій залозі чоловіків.

Розроблено комплексну схему надання лікувальної та профілактичної
допомоги працівникам залізоуранодобувної і збагачувальної промисловості
та мешканцям регіону, які знаходяться під впливом важких металів та
малих доз іонізуючого випромінювання з використанням фітосорбента
„Медове желе з вітапектином”.

Ключові слова: залізоурановий рудник, важкі метали, мікроелементний
склад еякуляту, репродуктивна система чоловіків, шкідливі фактори
регіону.

АННОТАЦИЯ

Берестенко С.В. Комплексная оценка влияния вредных факторов региона с
развитой железоурановой промышленностью на репродуктивную систему мужчин
(клинико-экспериментальное исследование).- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.06 – урология.- Институт урологии АМН Украины, Киев,
2004.

Работа выполнена на кафедре урологии Днепропетровской государственной
медицинской академии (ДГМА) и основана на клиническом материале
урологических отделений областной больницы им. И.И.Мечникова
г.Днепропетровска и специализированной медико-санитарной части № 9
г.Желтые Воды.

Экспериментальная часть выполнена на белых крысах линии Вистар, которые
были размещены на рабочих местах шахтеров железоуранового рудника на
железорудных горизонтах, на фабрике по обогащению железной руды,
дробильно-сортировочном комплексе шахты в течение 5 и 10 недель.
Проведены морфологические и морфометрические исследования семенников и
предстательной железы экспериментальных крыс. Изучено содержание тяжелых
металлов в грунте г. Желтые Воды, в овощах, вырощенных на участках в
пределах города, в биопсийных тканях предстательной железы у мужчин.
Уровень гормонов крови у мужчин изучен при помощи радиоиммунологических
исследований.

Для анализа состояния радиационного фона и загрязнения територии и жилых
помещений радиоактивными отходами в городе Желтые Воды, использованы
данные измерений мощности экспозиционной дозы (МЭД) на площади 40 км2,
радона в жилых помещениях частного сектора и детских садах в обьеме 200
домов (около 2000 измерений). Выявлено 6368 аномалий, которые создают
мощность экспозиционной дозы свыше 50 мкР/час (максимальная МЭД
зафиксирована около 3000 мкР/час). Большинство аномалий (71%) размещены
на територии домов частного сектора, из них в фундаментах строений 1174
аномалии. Соответственно результатам измерений МЭД, около 10% територии
городской застройки характеризуется интенсивностью излучения более 30
мкР/час, из них 3% — с интенсивностью, превышающей 120 мкР/час.
Содержание тяжелых металлов в грунтах на територии г.Желтые Воды
превышает в некоторых районах в несколько раз предельно допустимые
концентрации (ПДК). Так, содержание свинца в грунте изменяется в широких
пределах – от 12,75 мг/кг до 481 мк/кг в абсолютно сухой почве. Выявлено
значительное превышение в грунте никеля и железа, меди и хрома, кобальта
и цинка. Показано накопление тяжелых металлов в овощах – свекле и в
зерновых культурах – кукурузе, выращенных в пределах города.
Значительное накопление радионуклидов отмечено в плодах черной
смородины, что может быть использовано в радиозащитном питании
населения, как сорбент радионуклидов.

Исследования инкорпорации радионуклидов цезия-134 и цезия-137
проводились с помощью програмно-аппаратного комплекса спектрометрии
внутреннего излучения человека СВИЧ-М3 „Скриннер”. Фоновый уровень по
цезию-134 и цезию-137 для населения города – нулевой. Но среди детей
дошкольных заведений уровень инкорпорации этих радионуклидов со
значением 3-4 нанокюри обнаружен в 27,3% обследованных. При этом в
половине случаев наблюдалось загрязнение одежды. Среди школьников тот же
уровень инкорпорации был определен в 24,7%, среди них инкорпорированные
изотопы цезия были в 57,2% обследованных, а у остальных — загрязнение
одежды. Среди взрослых загрязнение радионуклидами обнаружено в 19,5%,
инкорпорация радионуклидов у них составила 17,4% исследований.

Изучена заболеваемость населения города Желтые Воды. Доказана повышенная
распространенность заболеваний мочеполовой системы как у населения
города, так и у рабочих основного производства. В структуре
распространенности на первом месте болезни кровообращения, на втором –
дыхания, а третье место делят с практически одинаковыми показателями
заболевания органов пищеварения и мочеполовой системы.
Распространенность заболеваний мочеполовой системы имеет тенденцию к
постоянному росту. Распространенность заболеваний мочеполовой системы за
2000, 2001 и 2002 годы выросла и составила от 1531,5; 1669,5 и до 1741,1
на 10 тысяч взрослого населения соответственно, что значительно
превышает как областные показатели, так и показатели по Украине. Среди
подростков отмечено рост распространенности следующих заболеваний
мочеполовой системы: острый гломерулонефрит с 9,8 в 2000 году, до 14,2 в
2001 году и 26,4 в 2002 году на 10 тысяч подростков. Хронический
пиелонефрит у подростков возрос от 19,7 в 2000 году до 37,7 в 2002 году
на 10 тыс. подростков. Инфекции почек у подростков увеличились от 291,8
в 2000 году до 346,5 в 2002 году. Мочекаменная болезнь у подростков
выросла от 9,8 в 2000 году до 15,1 в 2002 году на 10 тыс. подростков.
Кроме увеличения показателей заболеваемости неблагоприятные
экологические факторы изменяют клиническое течение заболеваний, что
особенно отражается на болезнях мужской половой сферы, предстательной
железы. Течение заболеваний длительное, затяжное, сопровождается
нарушением половой функции, бесплодием, астено-невротическим синдромом.

Обследованы мужчины репродуктивного возраста, которые постоянно
проживают в г.Желтые Воды и подвергаются комплексному воздействию
вредных факторов (тяжелые металлы и малые дозы ионизирующего излучения).
Изучен микроэлементный состав и спермограммы эякулята, биоптаты яичек
пациентов с бесплодием. Выявлено повышенное содержание тяжелых металлов
в эякуляте не только у лиц, занятых на вредном производстве, но и у
жителей региона. Изменения в ткани яичек (дистрофия сперматогенного
эпителия, нарушение гематотестикулярного барьера, инволюция
гландулоцитов) подтверждают токсическое воздействие тяжелых металлов на
морфологическое состояние половых органов и репродуктивную функцию
мужчин, постоянно проживающих в данном регионе. При изучении
гормонального состояния мужчин с различными видами половых расстройств,
проживающих в регионе с развитой железоурановой промышленностью,
выявлены изменения в гипоталамо-гипофизарно-надпочечниково-гонадной
системе, которые проявляются в достоверном увеличении содержания
прогестерона, эстрадиола, кортизола, что приводит к достоверной
гипоандрогенизации при нормальных показателях содержания тестостерона.
Явления инволюции и гипоандрогенизации подтверждены также
интраоперационной биопсией ткани яичек у больных с бесплодием.

С целью предупреждения неблагоприятного влияния вредных факторов
железоуранодобывающего региона на организм и репродуктивную систему
мужчин, предложен способ профилактики с использованием препарата
„Медовое желе с витапектином”, который принимали шахтеры железоуранового
рудника по одной чайной ложке один раз в сутки в течение месяца (полная
доза составила 600 граммов желе). Данный препарат представляет собой
желе из цветочного меда и витапектина, содержит антиоксиданты
растительного происхождения и относится к группе фитосорбентов. При
анализе результатов приема шахтерами медового желе с витапектином,
доказано, что уровень свинца и кадмия снижается в крови и в моче, а
содержание железа, меди и цинка увеличивается. В данном исследовании
доказано конкурентное взаимодействие в организме между тяжелыми
металлами (свинец и кадмий) и жизненно необходимыми микроэлементами
(цинк, медь, железо). Доказано, что профилактический препарат „Медовое
желе с витапектином” может быть широко использован населением, которое
проживает в неблагоприятных условиях воздействия радионуклидов и тяжелых
металлов.

ANNOTATION

S. V. Berestenko. Comprehensive appraisal of the impact of harmful
factors of the region with well-developed iron-uranium extraction
industry on the reproductive system of men (clinico-experimental
research). – Typescript.

The Ph.D. thesis by specialty #14.01.06 – urology.– The Institute of
Urology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

Researched the peculiarities of harmful factors of the region with
well-developed iron-uranium extraction industry and their impact on
morphological and functional conditions of organs of the sexual system
of men and experimental animals, male reproductive system (of miners and
residents of the town of Zhovti Vody). Examined environmental pollution
by heavy metals in the town, their accumulation in biosubstrates and
human and animal organs. Confirmed deterioration of health condition of
miners working at Nova iron-uranium extraction mine, basic production
workers (on uranium ore dressing) and town residents, which resulted in
a growing general level of diseases and spread of sexual diseases. The
experiment has confirmed the negative impact of harmful factors of the
iron-uranium extraction region on sexual organs of experimental animals
that stayed at miners’ working places. Performed a comprehensive
examination of miners and town male individuals having sexual organ
diseases complicated by fertility dysfunction and sterility and
demonstrated accumulation of heavy metals in testis and prostate,
spermatogenesis disturbance, hormonal disorder in the
hypothalamus-hypophysis-epinephros-gonads system. Studied accumulation
and redistribution of heavy metals in the male prostate.

Designed a complex scheme of treatment and disease-prevention services
for workers of the iron-uranium extraction and dressing industry and
region residents affected by heavy metals and small dozes of ionizing
radiation, using the absorbent „Honey Jelly with Vitapectinum,” harmful
factors of region.

Key words: iron-uranium mine, heavy metals, microelement content of
ejaculate, reproductive system of men, harmful factors of region.

Для нотатків

Підписано до друку 19.10.2004 р. Формат 60х90 1/16. Папір офсетний.

Умовний друк арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 1130

Надруковано в СПД Белей В.І. тел.: (05652) 2-70-53

PAGE 1

Похожие записи