НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМЕНІ І.І.ШМАЛЬГАУЗЕНА

КОВАЛИШИНА СВІТЛАНА ПЕТРІВНА

УДК 595.42 (477.4)

Комплекси acaroidea антропогенних та напівприродних біотопів
правобережного центрального лісостепу України

03.00.08 – зоологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті зоології імені І.І.Шмальгаузена НАНУ

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент НАН України

АКІМОВ Ігор Андрійович,

директор Інституту зоології

імені І.І.Шмальгаузена НАН України.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, академік УЕАН

БРОВДІЙ Василь Михайлович,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри зоології;

кандидат біологічних наук

ХАУСТОВ Олександр Олександрович,

Нікітський ботанічний сад –.

Національний науковий центр,

Ялта, АР Крим,

старший науковий співробітник.

Провідна установа: Одеський національний університет

імені І.І. Мечнікова, кафедра зоології,

Міністерство освіти і науки України,
м.Одеса.

Захист відбудеться “20” червня 2006р. о “10-00” годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д. 26.153.01 в Інституті зоології імені
І.І.Шмальгаузена НАН України за адресою: 01601, м.Київ-30, МСП, вул.
Б.Хмельницького, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зоології імені
І.І.Шмальгаузена НАН України (вул. Б. Хмельницького, 15, м.Київ)

Автореферат розісланий “ 15 ” травня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук
В.В.Золотов

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Акароїдні кліщі пошкоджують харчові запаси (борошно,
зерно, різні овочі тощо) та технічну сировину (олійне насіння, лікарські
рослини і т. ін.) (Захваткин, 1940, 1941; Родионов, 1940; Hughes, 1977;
OConnor, 1982 та ін.). Кліщі надродини Acaroidea здатні ушкоджувати ціле
зерно вигризаючи великі порожнини. Крім безпосередньої шкоди, вони
сприяють поширенню грибкових захворювань сільськогосподарських культур
на полях та у сховищах (Сигрианский, 1940). Описані також випадки
дерматитів, алергічних реакцій та гострих респіраторних захворювань у
людини, які викликані комірними кліщами (Дубинина, 1987; Павловский,
Штейн, 1930; Ree et al., 1997 та ін.). Враховуючи великий потенціал
можливого пасивного розселення цих кліщів, цілком імовірна їх участь у
перенесенні небезпечних для людини хвороб, про що писав ще Лінней
(Linnaеus, 1758).

У минулому сторіччі, в Україні досліджено зв’язки кліщів з комахами
(Севастьянов, 1966, 1969), акарофауну синантропних птахів зони Степу
(Севастьянов, 1986), угрупування кліщів в зоні Полісся (Щур, 1975, 1981)
та у природних гніздах гризунів зони Лісостепу (Головач, 1982). Крім
того, зібрано матеріал з території України для екологічних та
морфологічних досліджень акароїдних кліщів (Акимов, 1981, 1985) тощо.
Проте угрупування цих кліщів на території Центрального Правобережного
Лісостепу України цілеспрямовано не вивчались. Значне збільшення
кількості дрібних фермерських господарств, особливо на території
Центрального Правобережного Лісостепу України, призвело до використання
непристосованих для зберігання і переробки сільськогосподарської
продукції приміщень. За таких умов вивчення комплексів кліщів надродини
Acaroidea в антропогенних та напівприродних біотопах, з’ясування
відношень видів в середині комплексу кліщів, виявлення основних шляхів
формування комплексу в місцях зберігання сільськогосподарської продукції
є основою для вирішення багатьох практичних ветеринарних і медичних
проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана в рамках співробітництва напрямів дослідження відділу
акарології Інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена з теми: “Вплив
антропогенно змінених урбанізованих умов середовища на кліщів різних
життєвих форм”, 0100V00 6479 та відповідно до держбюджетної теми:
“Вивчення біорізноманіття як аспект гуманізації екологічної освіти
студентської та учнівської молоді”, 0100V000316 d лабораторії “Екологія
та освіта” Уманського державного педагогічного університету імені Павла
Тичини.

Мета роботи — виявлення видового складу акароїдних кліщів в
антропогенних та напівприродних біотопах Центрального Правобережного
Лісостепу України.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

– дослідити видове різноманіття кліщів надродини Acaroidea в
антропогенних та напівприродних біотопах регіону дослідження;

– виявити основні еколого-фауністичні комплекси акарид у різних типах
зберігання або концентрації поживних для них субстратів;

– з’ясувати співвідношення між видами всередині комплексу;

– визначити основні місця існування і шляхи формування цих комплексів;

– розробити практичні рекомендації щодо профілактики і боротьби з
акароїдними кліщами – шкідниками продовольчих і фуражних запасів.

Об’єкт дослідження – кліщі надродини Acaroidea.

Предмет дослідження – антропогенні та напівприродні біотопи Центрального
Правобережного Лісостепу України.

Наукова новизна отриманих результатів. До початку нашого дослідження
(1997р.) у фауні акароїдних кліщів Центрального Правобережного Лісостепу
України (в зоні Полісся і частково Лісостепу) було відомо 12 видів з
надродини Acaroidea (Головач, 1982; Щур, 1975, 1981 та ін.). Нами
досліджено ще 11 видів (входять до складу 2 родин – Suidasiidae,
Acaridae) на території Центрального Правобережного Лісостепу України.

Вперше на території України зафіксовано вид Acarotalpa sp. і, зокрема,
на території Центрального Правобережного Лісостепу України визначено
видові комплекси акароїдних кліщів надродини Acaroidea, які пов’язані із
антропогенно перетвореними біотопами. Також виявлено сезонні зміни
видового складу і чисельності видів, сукцесії видових комплексів,
залежних від характерних особливостей сховищ, комор (у тому числі їх
матеріалу забудови), віковими перетвореннями місць існування акарид і
поживних для них субстратів.

Проведено синонімію видів акароїдних кліщів, зареєстрованих на
території Центрального Правобережного Лісостепу України.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Робота є першим
дослідженням регіональної фауни практично важливих видів акароїдних
кліщів надродини Acaroidea в Центральному Правобережному Лісостепу
України у контексті виявлення їх видового різноманіття,
еколого-фауністичних комплексів; вивчення співвідношення між видами
всередині комплексу, а також визначення шляхів формування цих
комплексів. Отримані дані щодо видового складу можуть бути використані
при створенні кадастрів та монографічних зведень фауни акарид як окремих
регіонів, так і всієї України, Європи та Палеарктики.

Практична цінність роботи полягає у з’ясуванні складу фауністичних
комплексів акарид у місцях зберігання сільськогосподарської продукції,
визначенні їх в аспекті медико-ветеринарного і господарського значення
та застосуванні ефективних профілактичних і знищувальних заходів щодо
цих шкідників. Результати досліджень можуть бути використані при
викладанні курсу зоології та спецкурсів (акарології, паразитології) у
вищій школі.

Особистий внесок здобувача. Робота є результатом 10-річного дослідження,
проведеного автором самостійно, в рамках планової теми відділу
акарології Інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена НАН України,
держбюджетної теми лабораторії “Екологія та освіта”. Автором самостійно
зібрано матеріал з досліджуваного регіону і за адаптованими методиками
виготовлено тотальні препарати кліщів. Самостійно вивчено колекцію
Acaroidea, яка зберігається у відділі акарології. Визначення видового
складу проведено у співпраці з к.б.н. Л.Е.Щур та науковцями відділу
акарології Інституту зоології ім.І.І.Шмальгаузена, за що автор висловлює
вдячність за надану допомогу. Також досліджено особливості поширення
Acaroidea в антропогенних та напівприродних біотопах Центрального
Правобережного Лісостепу України, виявлено резервації та основні шляхи
формування акарокомплексів в антропогенних біотопах.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи було
представлено на конференціях: Міжнародна наукова конференція
(м.Дніпропетровськ, 2001; м.Умань, 2003); Міжнародна наукова конференція
та Всеукраїнський екологічний ярмарок (м.Черкаси, 2000,); Всеукраїнська
наукова конференція (м.Умань, 2000); VІ з’їзд Українського
ентомологічного товариства (м.Біла Церква, 2003); спільне виїзне
засідання Вченої Ради НАН України інституту зоології імені
І.І.Шмальгаузена та екологічної лабораторії „Екологія та освіта”
Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
(м.Умань, 1999); кафедрі біології Черкаського державного університету
імені Богдана Хмельницького (м.Черкаси, 1997, 1998); відділі акарології
інституту зоології імені І.І.Шмальгаузена НАН України (м.Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з
яких: 4 у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК
України, 6 робіт у матеріалах конференцій та збірниках, 2 тезисних
роботи.

Обсяг та структура дисертації. Загальний обсяг дисертації 149 сторінок.
Дослідження викладено на 115 сторінках машинопису, і складається зі
вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел (182
найменувань, у тому числі – 70 іншомовних) та додатків (містять: рис.–1,
графічний матеріал – 5, таблиці – 2, фотографії – 19). У тексті
дисертації 12 таблиць, 7 рисунків, 8 фотографій, 1 фізико-географічна
карта регіону дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА І ГОСПОДАРСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСЦЬ ЗБОРУ МАТЕРІАЛУ
(ЦЕНТРАЛЬНИЙ ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ЛІСОСТЕП УКРАЇНИ)

Розглянуто і схарактеризовано фізико-географічні особливості ЦПЛУ з
метою вивчення формування акарокомплексів. У залежності від особливостей
цього регіону розглянуто типи біотопів за поділом П.С.Погребняка (1955)
та подано характеристику досліджуваних біотопів (суходільні луки,
ольселоги, лісосмуги), наведено господарську характеристику регіону
дослідження (Статистичний щорічник України, 2001).

ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ВИВЧЕННЯ ACAROIDEA

Хронологічно, починаючи з 1850 року, проаналізовано вітчизняну і
зарубіжну літературу з акарології. Розглянуто ембріональний та
постембріональний розвиток, рухомі та нерухомі стадії розвитку
акароїдного кліща в аспекті морфологічних ознак та адаптації до умов
оточуючого середовища і напрямку розвитку колонії щодо диморфізму та
типу самців.

На території України певні місця існування акарид досліджено у зоні
Полісся (Л.Е.Щур, 1975) і виявлено 12 видів кліщів з надродини
Acaroidea. Акарологи Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена (І.А.
Акімов та ін.,1993) виявили 2 види акароїдних кліщів на падалицях саду,
що підтвердив С.Погребняк (1996). Л.Е. Щур, Г.П.Головач (1982)
зареєстрували 7 видів акароїдних кліщів у природних гніздах гризунів на
території Центрального Лісостепу України. Домінантними видами виявились
– Acarus farris, Xenorуcteris кrameri, Glycyphagus ornatus. С.Н.П’яткова
(2001) зафіксувала 10 видів акароїдних кліщів ( з надродин Acaroidae та
Glycyphagоidae) у зерносховищах Донецької області, серед яких
домінуючими видами зареєстровано Glycyphagus destructor, Tyrophagus
similis. У Закарпатті Т.Г.Дудинським (1992) досліджено фауну кліщів
медоносних бджіл, серед яких 7 видів акароїдних. А.Т. Дудинською (2003)
досліджено фауну млинів і зерносховищ Закарпаття, де зареєстровано 9
видів акароїдних кліщів.

Аналіз літератури показує, що акарофауна сховищ і місць зберігання
сільськогосподарських продуктів вивчається досить давно. Сучасний етап
розвитку знань про акарофауну характеризується поглибленням інтересу до
взаємовідносин компонентів мезофауни і сукцесії видів у зв’язку із
змінами оточуючого середовища. Про це свідчать часті спроби поділу
акарокомплексів на угрупування за трофічними та просторовими
преферендумами, особливостями екології (Погребняк, 1996). Проте фауна
акароїдних кліщів на території ЦПЛУ не достатньо досліджена. Зокрема,
відсутні відомості щодо фауністичних комплексів акарид у різних місцях
зберігання сільськогосподарської продукції, сукцесії видів в залежності
від факторів середовища, загальних властивостей акарокомплексів та
можливих шляхів його формування.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріалом для роботи були збори, які проведені дисертантом протягом
1997-2002 років в антропогенних (млини, комори, тваринницькі
господарства) та напівприродних біотопах (волога підстилка лісосмуг;
польові ґрунти; сміття і пожнивні залишки на полях; волога маса лубу,
камбію та інших залишків під корою дерев; трухляві пеньки та деревина,
корм та гнізда гризунів, проби ґрунту біля них). Збір та опрацювання
матеріалів проводили згідно з методиками, адаптованими до акарологічного
дослідження (Гиляров, 1975). Видалення кліщів із субстрату проводили
методами еклектування та флотації, після чого проби розглядали під
мікроскопом МБС – 9 для виокремлення нерухомих стадій кліщів. Додаткові
збори проводили приманним методом (Каджая, 1983), які не підлягали
статистичній обробці. Всього оброблено 360 проб, з яких виготовлені
постійні препарати, що зберігаються в колекції відділу акарології
Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАНУ. Крім власних зборів,
опрацьовано матеріали з колекцій І.А.Акімова, Л.Є.Щур (Інституту
зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАНУ). Опрацьовано близько 7000 особин
акарид. Визначення видового складу проведено у відділі акарології
Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАНУ у співпраці з Л.Є.Щур та
науковцями відділу, за що автор висловлює щиру вдячність за надану
допомогу. Виявлено 23 види акароїдних кліщів, які належать до надродини
Acaroidea (2 родини, 14 родів).

Первинну статистичну обробку матеріалів проведено за загальновизнаними
методиками, адаптованими до біологічної проблематики (Лакин, 1980;
Песенко, 1982). Також використано алгоритми з пакету статистичної
обробки СSS (Complete Statistic System), індекс подібності видового
складу різних біотопів обчислювали за коефіцієнтом Жаккара.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

На території Центрального Правобережного Лісостепу України
зареєстровано 23 види акароїдних кліщів у антропогенних і напівприродних
біотопах (таблиця 1.). До нашого дослідження список видів з надродини
Acaroidea для цієї території складав 12 видів (Щур,1975; Щур, Головач,
1981; 1982), а після проведеного дослідження поповнився вдвічі.

Визначений вид до роду Acarotalpa sp., який принципово відрізняється від
описаних для Палеарктики видів цього роду, виявлено в Україні вперше.

Таблиця 1.

Фауністичний розподіл акарид в антропогенних і напівприродних біотопах

Вид акарид Місце збору

1 2 3 4 5 6 7 8

1. Suidasia nesbitti, Hughes, 1948 +

+ +

2. Acarus farris (Oudemans, 1905) + + + +

+ + +

3. Acarus siro Linnaeus, 1758 + + + + + + + +

4. Aleuroglyphus ovatus (Tronpeau, 1879) +

+

+ + +

5. *Mycetoglyphus fungivorus Oudemans, 1932 + + + + + + + +

6. *Tyrolichus casei Oudemans, 1923 +

+

7. Tyrophagus longior (Gervias, 1844) + + + +

+

8. Tyrophagus perniciosus Zach, 1941 +

+ + +

+ +

9. Tyrophagus putrescentiae (Schrank, 1781) + + + + + + + +

10. *Tyrophagus similis Volgin, 1949

+ +

+ + +

11. *Tyrophagus silvester, Zach, 1941 +

+ + +

12. Tyrophagus mixtus Volgin, 1948 + + +

+ + +

13. *Neoacotyledon rhizoglyphoides (Zach, 1937) +

+ + +

14. Neoacotyledon sokolovi (Zach, 1940) + + + + + + + +

15. *Cosmoglyphus redikorzevi (Zach, 1937) +

+

+

16. Sancassania berlesei (Michael, 1903) + + + +

+

17. *Sancassania sphaerogaster (Zach, 1937) + + +

+ +

+

18. Rhizoglyphus echinopus (Fumouze et Robin, 1868) + + + + + + + +

19. *Rhizoglyphus callae Oudemans, 1924

+

20. Schwiebea nova (Oudemans, 1906) +

+

21. *Histiogaster carpio (Kramer, 1881) +

+

22. **Acarotalpa sp. +

+

23. *Thyreophagus entomophagus (Laboulbene, 1852) +

+

+

Всього видів: 21 12 14 10 12 14 15 13

Примітки: 1 – млини, зерносховища; 2 – овочесховища; 3 – пожнивні
залишки на полях; 4 – підстилка тваринницьких господарств; 5 –
комбікорм, висівки; 6 – сіно; 7 – гнізда гризунів, птахів; 8 – підстилка
лісосмуги; * – види, вперше зареєстровані на території ЦПЛУ; ** – види,
вперше зареєстровані на території України.

На систематичне положення вищих таксонів кліщів поки що не існує
спільних поглядів (Акимов, 1985; Бєккер, Уартон, 1955; Вайнштейн, 1975;
Захваткин, 1952; Ситникова, 1990; Johnston, 1982; OConnor, 1984).
Більшість дослідників відносять кліщів до поліфілетичної групи (Акимов,
1985; Захваткин, 1952;). У дисертації використано таку класифікацію: тип
Artropoda Sieboid, підтип Chelicerata, клас Arachnida, підклас Acari
Leach, ряд Acariformes Zachvatkin, підряд Sarcoptiformes Reuter,
ірфраряд Astigmata Сanestrini, надродина Acaroidea Latreille (Jonston,
1982; OConnor, 1984). Спільних поглядів щодо систематики Acaroidea також
не існує. Зокрема, у дисертації використані погляди П.Клімова,
Б.ОКоннора (Климов,2001; OConnor, 1982) які підвищили статус родини
Acaridae до надродини Acaroidea. Наведено систематичний список
зареєстрованих видів Acaroidea у ЦПЛУ.

Проведено синонімію зареєстрованих видів акароїдних кліщів. Вказані
місця існування виявлених видів кліщів у різних субстратах. У біології
розвитку зазначено сприятливі абіотичні фактори розвитку (температура,
вологість) та тривалість проходження стадій розвитку в залежності від
дії різних факторів середовища. Дано перелік супутніх видів акароїдних
кліщів у різних біотопах та харчових запасах.

Розглянуто угрупування кліщів у різних антропогенно змінених біотопах,
у тому числі в штучних й антропогенних біотопах.

Комплекси акарид млинів, зерносховищ, складських приміщень. Всього
зареєстровано 21 вид кліщів з надродини Acaroidea. Багаточисельні види
(евритопні), що завдають суттєвої шкоди сільськогосподарській продукції
протягом року, в цьому біотопі відмічено: Acarus siro, Tyrophagus
putrescentiae, Rhizoglyphus echinopus. Середньочисельні (оліготопні)
види зустрічаються протягом декількох сезонів року: Suidasia nesbitti,
Acarus farris, Mycetoglyphus fungivorus, Tyrophagus longior, Tyrophagus
perniciosus. Малочисельні (стенотопні) види виявлено: Tyrolichus casei,
Schwiebea nova, Histiogaster carpio, Acarotalpa sp., Thyreophagus
entomophagus.

Акароїдні кліщі овочесховищ. В овочесховищах зареєстровано 12 видів
кліщів надродини Acaroidea. За річний цикл обстеження зафіксовано два
піки загального збільшення чисельності видів – весна і осінь. Кількість
видів протягом року однакова, але показник чисельності коливається.
Протягом року з високою чисельністю і частотністю виявлено наступні види
акарид: Acarus siro, Tyrophagus longior, Tyrophagus putrescentiae,
Rhizoglyphus callae. Види: Acarus farris, Mycetoglyphus fungivorus,
Tyrophagus similis, Tyrophagus mixtus, Sancassania sphaerogaster,
Sancassania berlesei, Rhizoglyphus echinopus – зустрічаються протягом
усіх сезонів року, але не є домінантами за частотністю і чисельністю.

Акароїдні кліщі на полях сільськогосподарських культур. Протягом
літньо-осіннього сезону домінуючим видом виявлено Acarus farris. З літа
до осені зростає частотність видів Mycetoglyphus fungivorus і
Rhizoglyphus echinopus, що зумовлено збільшенням процесів розкладу
органічних сполук.

Розподіл акарид у підстилці з тваринницьких господарств. У підстилці з
тваринницьких господарств виявлено 10 видів кліщів з надродини
Acaroidea. Домінуючі види протягом року виділити важко у зв’язку з тим,
що навіть за добу субстрат (власне підстилка) змінюється, що викликає
сукцесію видів акарид підстилки. У зимовий і весняний періоди за
частотністю та чисельністю переважають такі види акарид: Acarus farris,
Acarus siro, Mycetoglyphus fungivorus, Rhizoglyphus echinopus. А в
літній і осінній періоди — Suidasia nesbitti, Tyrophagus longior,
Tyrophagus putrescentiae. Домінантність видів пов’язана із температурою
оточуючого середовища, вологістю, наявністю процесів гниття.

Кліщі – мешканці комбікорму, висівок. Протягом року виявлено два
домінуючих види – Acarus siro, Tyrophagus putrescentiae. Вид Tyreophagus
entomophagus зафіксований лише у весняних пробах. Три види –
Mycetoglyphus fungivorus, Neoacotyledon rhizoglyphoides, Cosmoglyphus
redikorzevi зареєстровано тільки впродовж трьох сезонів року. Шість
інших видів зафіксовано протягом всього року, але чисельність і
частотність їх коливаються в залежності від сезону року і не
характеризуються високими показниками.

Комплекси акарид сіна. Комплекси акарид у сіні – це складні і динамічні
структури, які характеризуються специфічними умовами існування і досить
замкненим біотопом. Найбільшу кількість кліщів виявлено у шарі сіна,
який безпосередньо прилягає до поверхні ґрунту. Видовий склад кліщів у
сіні залежить і від віку сіна. За отриманими даними, комплекс кліщів в
одному і тому ж самому періоді збору проб різний, і залежить від віку
сіна (свіже сіно, однорічне сіно, дворічне сіно). Протягом всього року
домінуючими видами за частотністю і чисельністю виявлено Acarus farris,
Rhizoglyphus echinopus.

Акароїдні кліщі – мешканці гнізд гризунів, птахів. У гніздах гризунів,
птахів зареєстровано 15 видів кліщів з надродини Acaroidea. Домінуючими
видами протягом двох (зима, весна) сезонів є: Acarus farris,
Rhizoglyphus echinopus.

Комплекси акарид у підстилці захисних лісосмуг. Кліщові угрупування
включають від 2 до 5 видів акарид. Протягом року виявлено домінантні
види – Acarus farris, Rhizoglyphus echinopus. Види Schwiebea nova,
Histiogaster carpio зареєстровано тільки у весняних пробах, які брали
біля дерев з витікаючим соком.

Порівняльний аналіз фауністичних комплексів. Порівняння видового складу
кліщів різних обстежених біотопів дало змогу виокремити споріднені
угрупування акарид антропогенних та напівприродних біотопів та в
залежності від місця розташування цих біотопів передбачити резервації
акароїдних кліщів в антропогенно перетворених, штучних та напівприродних
біотопах, також передбачити можливий шлях формування чи поповнення
комплексу акарид у місцях зберігання сільськогосподарської продукції
(таблиця 2.).

Таблиця 2.

Порівняння комплексів акароїдних кліщів різних біотопів за коефіцієнтом
Жаккара

Біотоп Млини, зерносхови-ща Овочесхов., сухофрукти Підстилка тв. госп-в
Комбік,

висівки Сіно Пожн. зал. на полях Гнізда гризунів Підстилка лісосмуг

Млини, зерносхови-

ща 21

100% — — — — — — —

Овочесхови-ща, сухофр. 10

60,60% 12

100% — — — — — —

Підстилка тв. госп-в 10

64,51% 8

72,72% 10

100% — — — — —

Комбік,

висівки 11

66,66% 5

41,66% 7

63,63% 12

100% — — — —

Сіно 13

74,28% 11

84,61% 8

66,66% 8

61,54% 14

100% — — —

Пожн. зал. на полях 13

74,28% 11

84,61% 9

75,00% 7

53,84% 12

85,71% 14

100% — —

Гнізда гризунів 13

65,00% 8

51,61 7

48,27% 9

58,06% 11

66,66% 10

60,60% 15

100% —

Підстилка лісосмуг 12

70,58% 9

72,00% 7

60,87% 7

56,00% 10

74,07% 10

74,07% 10

62,50% 13

100%

Примітки: верхнє число – кількість спільних видів;

нижнє число – індекс подібності, %.

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Показано структурованість комплексів у різних біотопах та харчових
запасах, вказано необхідні умови для формування акарокомплексів в
залежності від умов оточуючого середовища та екологічних особливостей
видів кліщів за умов наявності поживних субстратів. Відмічено сукцесію
видів у комплексі протягом року. Розроблено практичні рекомендації щодо
профілактики та заходів боротьби з акароїдними кліщами.

Структурованість акарокомплексів. В результаті проведеного дослідження в
ЦПЛУ виявлено 23 види акароїдних кліщів, пов’язаних із антропогенними і
напівприродними біотопами. Серед виявлених нових видів для території
ЦПЛУ є не тільки більш рідкісні – Tyrophagus silvester, Cosmogliphus
redikorzevi, Sancassania sphaerogaster, а й загальновідомі шкідники такі
як – Mycetoglyphus fungivorus, Tyrophagus similis, Thyreophagus
entomophagus, та інші. Визначений вид до роду Acarotalpa sp., який
принципово відрізняється від описаних для Палеарктики видів цього роду,
виявлено в Україні вперше. В цілому список видів цих кліщів показує
достатньо високу своєрідність окремих фауністичних угрупувань.
Фауністичні комплекси кліщів є досить рухливими і динамічними системами,
які швидко реагують на зміни абіотичних факторів. Саме акарид в
антропогенних і напівприродних біотопах відносять до острівної фауни, у
формуванні якої велике значення надають випадковості (Клауснитцер,
1990). Будь-які залишки рослинного або тваринного походження, наявність
грибів є потенційним місцем існування акароїдних кліщів завдяки своїм
малим розмірам та широкій адаптації до оточення. В умовах достатності
поживних субстратів лімітуючими факторами їх існування стають вологість
і температура навколишнього середовища. Підтвердженням таких широких
можливостей акароїдних кліщів можуть служити видові нариси, складені
нами для зареєстрованих видів. Проте, більш специфічні особливості
окремих видів і характер їх взаємозв’язків теж стають певними чинниками
формування фауністичних комплексів. Зразком структурування таких
комплексів було дослідження комплексу шкідників і хижаків промислового
саду С.Г.Погребняка (Погребняк, 1996). Це дало змогу виділити: 1) ядро,
тобто види, які зустрічаються протягом всіх сезонів року і мають високу
чисельність і частотність; 2) оточення – види, які характеризуються
середньою чисельністю і частотністю, їх присутність залежить від певного
фактора; 3) шлейф – види, які характеризуються низькою чисельністю і
частотністю та можливо є випадковими або тимчасовими одиницями
комплексу.

Протягом року виділили такі види, які складають ядро комплексу акарид
млинів, зерносховищ – Acarus siro, Tyrophagus putrescentiae,
Rhizoglyphus echinopus. Оточення – Suidasia nesbitti, не утворює
чисельні за кількістю особин популяції; Acarus farris, найбільший пік
чисельності і частотністі восени; Aleuroglyphus ovatus, не утворює
чисельні колонії, але кількість особин збільшується у зимових і весняних
зборах; Tyrophagus longior, найбільша чисельність восени; Tyrophagus
perniciosus, не утворює чисельних колоній; Neoacotyledon
rhizoglyphoides, частотність протягом року майже не змінюється;
Neoacotyledon sokolovi, найбільша частотність в осінній і зимовий
періоди. Види Mycetoglyphus fungivorus, Tyrolichus casei, Tyrophagus
mixtus є оточенням у старих млинах, присутність яких залежить від
санітарії приміщення. Види Schwiebea nova, Histiogaster carpio –
утворюють шлейф, наявність якого залежить від матеріалу забудови
приміщення. Вид Acarotalpa sp. – шлейфовий вид і зафіксований у гніздах
гризунів і старих коморах. Tyreophagus entomophagus – шлейфовий вид,
виявлений у сховищах лише в старому борошні і просипах під підлогою.

Постійними супутниками овочів у сховищах є такі види – Acarus farris,
Acarus siro, Tyrophagus longior, Tyrophagus putrescentiae, Rhizoglyphus
echinopus, Rhizoglyphus сallae.

o

4 d ? ae e x

e

„o

^„o

„O

„ueo^„O

„O

„ueo^„O

`„ueo

`„

`„

:?

Похожие записи