ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛАХНО ОЛЬГА ВІКТОРІВНА

УДК 616.3:616.379-008.64(048)

Клініко-патогенетичні та терапевтичні аспекти ролі мікро- та
макроелементів сироватки крові у хворих на хронічні гепатити та цирози
печінки

14.01.02. Внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки та техніки
України,

ХВОРОСТІНКА Володимир Миколайович,

Харківський державний медичний
університет

МОЗ України, завідувач кафедри
факультетської терапії

Офіційні опоненти: ФАДЄЄНКО Галина Дмитрівна, д.мед.н., професор,
інститут терапії АМН України, м. Харків, провідний науковий співробітник
відділу гастроентерології, заступник директора з наукової роботи

ОПАРІН Анатолій Георгійович, д.мед.н., професор, Харківська медична
академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії та
клінічної фармакології

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра госпітальної терапії №1 та профпатології

Захист відбудеться “__8___” _жовтня_____2004 р. о ___10____годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському
державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр.
Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Харківського
державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розіслано “____6__” _______вересня________2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
Овчаренко Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічні дифузні захворювання печінки (ХДЗП) є
наслідком великої кількості причин, що визначає поліморфізм клінічних
проявів і різну вираженість активності процесу в печінковій тканині. За
останні роки вивчено нові патогенетичні механізми, які призводять до
виникнення хронічних гепатитів (ХГ) і цирозів печінки (ЦП). Зокрема,
встановлені роль ендотоксину кишечної флори, який вивільнюється під час
руйнування бактерій, а також участь імунокомпетентних клітин у процесах
деструкції гепатоцитів у хворих на ХГ та ЦП. Це зумовило розробку нових
методів лікування [Бабак О.Я. 1999, Івашкін В.Т. 2002, Майєр К.-П.
2000].

Однак захворюваність на ХДЗП залишається на стабільно високому рівні. Їх
частота в країнах з перехідною економікою не має тенденції до зниження,
що пов’язують зі збільшенням хронічних вірусних інфекцій та
інтоксикацій, несприятливими екологічними та соціальними умовами життя.
Це потребує систематизації існуючих знань про патогенез, а також
розробки нових диференційованих підходів до діагностики та лікування
цієї патології [Губергриц Н.Б. 2002, Дягтярьова І.І. 1999, Калінін А.В.,
Хазанов А.І. 2003, Lieber Ch.S. 2000].

Біоелементи відіграють значну роль у процесах забезпечення гомеостазу
організму. Відомо, що склад деяких мікро- та макроелементів у крові
відображає активність цілого ряду ферментів. Їх вплив на клітинному
рівні пов’язаний зі станом системи антиоксидантного захисту і
рецепторного апарату клітин. Окрім того, участь біоелементів у
метаболічних процесах визначається також концентрацією білків, які
виконують транспортну функцію, у плазмі крові. У зв’язку з цим вивчення
біоелементного складу сироватки крові хворих на ХДЗП може стати
відсутньою ланкою в загальному ланцюгу патогенезу ХГ та ЦП. Можливо, що
концентрація деяких мікро- та макроелементів у сироватці крові може
відігравати маркерну роль, яка дозволяє судити про активність і ступінь
вираженості патологічного процесу в печінці [Гуревич К.Г. 2001, Кудрін
А.В. 1998].

Сучасна концепція патогенезу ХГ та ЦП дозволяє пояснити порушення
метаболічних процесів, імунного гомеостазу, активацію перекисного
окислення ліпідів у хворих. Однак роль і місце біоелементних розладів до
цього часу залишаються недостатньо вивченими. Невідомий у повній мірі
також взаємозв’язок між змінами макро- та мікроелементного складу крові,
біохімічними показниками функції печінки, імунною системою і станом
антиоксидантного захисту організму. Ймовірно, це є причиною
недостатнього застосування препаратів, які містять біоелементи, у
лікуванні хронічних захворювань печінки [Lok A.S., Heafhcote EJ.,
HoomagleJ.H. 2001, Seigneres В., Pichoud C. 2002 ].

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертація виконана в
рамках наукової програми Харківського державного медичного університету
«Гастроентерологія», є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
кафедри факультетської терапії, присвяченої вдосконаленню діагностики і
лікування хронічних гепатитів та цирозів печінки (№ 018U002628). Автором
у рамках даної роботи проведено вивчення макро- та мікроелементного
складу сироватки крові у хворих на хронічні гепатити та цирози печінки в
динаміці лікування. Робота виконана на базі гастроентерологічного
відділення Харківської обласної клінічної лікарні.

Мета та завдання дослідження — поліпшення якості діагностики хронічних
гепатитів та цирозів печінки шляхом оцінки порушень макро- та
мікроелементного складу сироватки крові, функціонального стану
гепатоцитів і вдосконалення методів патогенетичної терапії.

1. Вивчити особливості клінічних, біохімічних і функціональних
показників у хворих на хронічні гепатити та цирози печінки та
проаналізувати їх взаємозв’язок на сучасному етапі.

2. Вивчити стан макро- та мікроелементного складу сироватки крові за
даними біоелементів: калію, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза та
міді.

3. Встановити кореляційну залежність між ступенем активності
патологічного процесу в печінці та змінами в біоелементному спектрі
сироватки крові.

4. Визначити діагностичні критерії зміни макро- та мікроелементного
складу сироватки крові у хворих на хронічні дифузні захворювання
печінки, які дозволяють прогнозувати розвиток і перебіг захворювання.

5. Розробити та апробувати оптимальні схеми лікування хворих на ХДЗП для
корекції виявлених біоелементних порушень, враховуючи патогенетичні
аспекти.

Об’єкт дослідження — ХГ помірного ступеня активності, ХГ вираженого
ступеня активності, субкомпенсований ЦП.

Предмет дослідження — макро- та мікроелементний склад сироватки крові у
хворих на хронічні гепатити та цирози печінки в динаміці лікування.

Методи дослідження: для верифікації діагнозу хронічних гепатитів та
цирозів печінки проводили біохімічні, імунологічні, морфологічні,
ультразвукові методи дослідження. Функціональний стан печінки оцінювали
за допомогою визначення загального білка та його фракцій, загального
білірубіну та його фракцій, активності трансаміназ, лужної фосфатази,
тимолової проби, вивчення клітинного та гуморального імунітету, стану
перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту. Оцінка макро-
та мікроелементного спектра сироватки крові проводилася шляхом
визначення калію, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза, міді.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі визначені
клінічні синдроми, які найчастіше зустрічаються, при хронічних гепатитах
та цирозах печінки токсичного та криптогенного генезу та їх зв’язок з
порушеннями макро- та мікроелементного спектра сироватки крові.
Виявлений взаємозв’язок між біоелементним дисбалансом та активністю
патологічного процесу в печінці зі ступенем вираженості клінічних
синдромів.

Доведене порушення макро- та мікроелементного складу сироватки крові при
хронічних дифузних захворюваннях печінки, яке характеризується різним
ступенем вираженості і проявляється підвищенням вмісту міді та зниженням
концентрації калію, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза залежно від
особливостей перебігу хронічних гепатитів та цирозів печінки.

Визначені великі порушення біоелементного складу сироватки крові при
цирозах печінки, які прямо залежать від вираженості патологічного
процесу в печінці.

Встановлений зв’язок між макро- та мікроелементним складом (калій,
натрій, кальцій, магній, цинк, залізо, мідь) сироватки крові та станом
клітинного (Т- і В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори) і гуморального
(lg A, lg G, lg M) імунітету, перекисного окислення ліпідів (МДА в
сироватці крові та в еритроцитах) та антиоксидантного захисту
(пероксидаза, каталаза, церулоплазмін, супероксиддисмутаза). Встановлено
позитивні кореляційні зв’язки між цинком і Т- та В-лімфоцитами, міддю і
цирулоплазміном та негативну залежність магнію від імуноглобулінів М.

Поряд із цим доведений вплив біоелементів на стан імунної реактивності
при ХГ та ЦП. Встановлено залежність концентрації мікро- та
макроелементів від ступеня порушення показників клітинного та
гуморального імунітету.

Доведений позитивний вплив препаратів цинктерал та магне-В6 на показники
біоелементного спектра сироватки крові у хворих на хронічні гепатити та
цирози печінки.

Встановлений виражений коригуючий ефект у хворих на хронічні гепатити та
субкомпенсований цироз печінки після застосування препаратів цинктерал
та магне-В6 в комплексі з гепатопротекторами (есенціале-Н), що викликало
поліпшення загального стану хворих, значно зменшувало клінічні прояви
захворювання, частоту синдромів цитолізу, імунного запалення,
печінково-клітинної недостатності, водночас підвищувало вміст калію,
натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза та знижувало рівень міді.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані розширюють
уявлення про патогенетичні особливості порушення біоелементного спектра
у хворих на ХДЗП.

Обґрунтовано необхідність вивчення мікро- та макроелементного складу
(калій, натрій, кальцій, магній, цинк, залізо, мідь) сироватки крові у
хворих на хронічні гепатити та цирози печінки.

Встановлений зв’язок між активністю патологічного процесу в печінці та
станом біоелементного обміну, що дозволяє розглядати мікро- та
макроелементи як критерії прогнозу захворювання.

Доведено необхідність комплексного лікування хворих на хронічні гепатити
та цирози печінки. Разом з лікуванням відомими схемами терапії необхідно
застосовувати препарати цинктерал та магне-В6, які сприяють поліпшенню
функціонального стану гепатоцитів, зменшують прояви активності
патологічного процесу в печінці та відновлюють біоелементний обмін.

Результати роботи впроваджені в гастроентерологічних відділеннях
Харківської обласної клінічної лікарні, Залізничної клінічної лікарні
ст. м. Харків, у терапевтичних відділеннях Близнюківської, Золочівської,
Чугуївської, Балакліївської центральних районних лікарень Харківської
області.

Особистий внесок здобувача. Автор дисертації самостійно здійснювала
добір та обстеження тематичних хворих за допомогою клініко-лабораторних
методів дослідження. Розробила схему обстеження хворих на хронічні
гепатити та цирози печінки. Самостійно проводила біохімічні,
імунологічні дослідження, а також визначала вміст мікро- та
макроелементів у сироватці крові. У роботах, які опубліковані у
співавторстві, дисертанту належать розробка та особиста участь у
клініко-лабораторних дослідженнях. Самостійно проводила аналіз отриманих
результатів, впровадження рекомендацій відповідно до основних положень
та висновків дисертації.

Апробація роботи. Матеріали дисертації викладені та обговорені на
науково-практичних конференціях — «Достижения и перспективы развития
терапии в канун XXI века» (Харків, 2001), «Новые технологии в медицине»
(Харків, 2001), «Гастроэнтерология 21 века: настоящее и будущее»
(Харків, 2002), «Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та
лікування» (Харків, 2002), “Від фундаментальних досліджень до прогресу в
терапії” (Харків, 2003), ”Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2004)

Публікації: за матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових
робіт, з них в наукових журналах — 5, у збірках наукових праць,
матеріалах з’їздів і тезах конференцій — 6. Отримано 2 деклараційних
патенти України.

Структура та зміст дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках
машинописного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури,
опису методів дослідження, результатів дослідження та їх обговорення,
аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій. У списку використаної літератури — 282 джерела, з них 168
кирилицею, 114 латиницею, що складає 29 сторінок. Робота проілюстрована
13 рисунками, 19 таблицями, що складає 24 сторінки, 2 виписками з
історій хвороб.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження була 121 особа, що
знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному
відділенні обласної клінічної лікарні м. Харкова, яка є базою кафедри
факультетської терапії ХДМУ. Вік досліджуваного контингенту був від 19
до 65 років. Для контролю обстежено 20 практично здорових осіб. Згідно
класифікації Міжнародної Робочій групи Всесвітнього конгресу
гастроентерологів (Лос-Анджелес, 1994) усі пацієнти ХДЗП були
розподілені на три групи: 1-а група — 35 пацієнтів з хронічним гепатитом
помірної активності (ХГПА), 2-а — 34 пацієнти з хронічним гепатитом
вираженої активності (ХГВА) і 3-я — 52 пацієнти із субкомпенсованим ЦП.

Діагноз ХГ, ЦП, а також ступінь активності патологічного процесу
клініко-лабораторні синдроми встановлювали на підставі скарг пацієнта,
даних аналізу, результатів об’єктивного дослідження, даних лабораторних
та інструментальних методів дослідження. Біохімічне обстеження
складалося з таких показників: загальний білок (колориметричний
біуретовий метод) та його фракції (метод електрофоретичного розділення
на папері), загальний білірубін та його фракції (метод Йендрашика,
Клеггорна і Грофа), аланінова та аспарагінова трансамінази
(колориметричним методом, запропонованим Ратманом і Френзелем),
гаммаглютамілтранспептидаза (уніфікована методика, розроблена в
Українському НДІ гастроентерології м. Дніпропетровська за допомогою
стандартного набору реактивів), лужна фосфатаза (методика за Боданські)
та тимолова проба (методика за Хуерго та Поппером).

Стан системи перекисного окислення ліпідів й антиоксидантну систему
захисту оцінювали за концентрацією у сироватці крові та еритроцитах
пацієнтів малонового діальдегіду (методика за Гончаренко, Латиновою),
пероксидази (метод Попова і Нейкової), каталази (методика Баха),
церулоплазміну (методика за Ревіним).

Показники клітинного імунітету (В-лімфоцити, Т-лімфоцити та їх
субпопуляції), визначали за допомогою моноклональних антитіл, а
гуморального — шляхом вивчення концентрації імуноглобулінів A, G, М за
методом Манчині на апараті “Реагент”.

Біоелементний склад крові визначали методом плазменної фотометрії з
використанням приладів ПАЖ-1 та “Сатурн”, оцінювали концентрації калію,
натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза та міді. Забір крові для
дослідження проводили натще вранці наступного дня після направлення
пацієнта до стаціонару.

Статистична обробка результатів дослідження була проведена за допомогою
пакета програм для медико-біологічних досліджень із застосуванням методу
варіаційної статистики, кореляційного, дисперсного та
дискретно-динамічного аналізу. При цьому використовувався комп’ютер РС
АМDK6 2/400, за допомогою якого проводили статистичну та графічну
обробку матеріалу. У роботі проведено вивчення ступеня кореляційної
залежності між мікро- та макроелементним складом крові і показниками
біохімічного, імунологічного дослідження, а також станом системи ПОЛ та
АОСЗ.

Результати дослідження та їх аналіз. Усім хворим було проведено
комплексне обстеження з урахуванням скарг, даних анамнезу, об’єктивних і
додаткових методів дослідження.

При обстеженні хворих було встановлено, що у більшості з них
спостерігалися абдомінально-больовий, диспепсичний та астенічний
синдроми, у половини пацієнтів — холестатичний, енцефалопатичний та
ендокринний синдроми. При об’єктивному обстеженні у більшості хворих
відмічались зменшення маси тіла, гіперемія долонь, телеангіектазія,
“малиновий” язик, збільшення печінки, а іноді й селезінки. У хворих на
ЦП відмічалися ознаки портальної гіпертензії.

У всіх хворих був виявлений різний ступінь вираженості порушень функцій
печінки за даними біохімічного дослідження. Зміни показників загального
білка, альбумінів, глобулінів та тимолової проби не залежали від генезу
ураження печінки. Порушення пігментного обміну характеризувалося
достовірним підвищенням вмісту загального й прямого білірубіну.
Порушення білкового обміну характеризувалося наявністю диспротеїнемії,
яка проявлялася достовірним зниженням вмісту альбумінів і підвищенням —
глобулінів у сироватці крові. Активність АСТ, АЛТ, а також ГГТП, ЛФ була
достовірно підвищена у хворих при всіх варіантах ХДЗП. Найбільш виражені
зміни встановлені у хворих на ХГВА і субкомпенсований ЦП.

У хворих на ХГ і субкомпенсований ЦП відмічались порушення клітинної і
гуморальної ланок імунітету. Виявлено достовірне зниження у крові вмісту
Т- і В-лімфоцитів, імуноглобулінів класів А, G, а також тенденцію до
достовірного підвищення вмісту Т-хелперів і зниження Т-супресорів.
Найбільш виражені порушення імунологічного статусу спостерігалися у
хворих на ХГВА, ЦП та помірні — у хворих на ХГПА.

Встановлено, що у хворих на ХГ та ЦП відмічені порушення білкового,
пігментного та ферментного видів обміну, які залежать від ступеня
активності патологічного процесу в печінці та служать критерієм в оцінці
тяжкості захворювання.

При дослідженні біоелементів сироватки крові у хворих на ХГПА (таб.)
відмічалося достовірне зниження вмісту калію, натрію, магнію, цинку,
заліза, тенденція до зниження кальцію та достовірне збільшення міді.

Були встановлені значні зміни біоелементного обміну у хворих на ХГВА. У
розпал захворювання достовірно знижувались калій і натрій, що
зумовлювало водно-електролітні порушення. Виявлено достовірне зниження
вмісту магнію, кальцію, цинку, заліза і підвищення концентрації міді у
сироватці крові, що корелює з вираженістю патологічного процесу в
печінці та пов’язано з вивільненням мікроелементів із морфологічно
змінених гепатоцитів. Мабуть, підвищення активності процесів ПОЛ у
мембранах гепатоцитів відігравало важливу роль у порушенні
транспортування біоелементів.

Найбільший ступінь вираженості порушення біоелементного обміну
спостерігався у хворих на субкомпенсований цироз печінки. Було виявлено
виражене зниження вмісту калію, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза
та підвищення вмісту міді.

Проведений кореляційний аналіз дозволив установити, що при ХГПА (рис. 1)
спостерігається позитивна кореляційна залежність між калієм і
пероксидазою (r=0,47), натрієм та імуноглобуліном М (r=0,68), кальцієм і
пероксидазою (r=0,51), цинком і Т-лімфоцитами (r=0,83), міддю і
церулоплазміном (r=0,43), міддю і В-лімфоцитами (r=0,56), а також
негативний зв’язок між натрієм і каталазою (r=-0,47).

При ХГВА (рис. 2) виявлено наявність позитивного кореляційного зв’язку
між кальцієм та АЛТ (r=0,40), цинком та АЛТ (r=0,45), магнієм та
альбумінами (r=0,49), натрієм і пероксидазою (r=0,43), цинком і МДА в
еритроцитах (r=0,44).

Показники заліза корелювали з МДА в еритроцитах (r=0,50).

Встановлено негативний кореляційний зв’язок між кальцієм і Т-лімфоцитами
(r=-0,47), цинком та імуноглобуліном А (r=-0,40), калієм та
імуноглобуліном G (r=-0,41), міддю і В-лімфоцитами (r=-0,51).

У групи хворих на субкомпенсований ЦП (рис. 3) встановлено наявність
позитивного кореляційного зв’язку між магнієм і альбумінами (r=0,42),
цинком і каталазою (r=0,46), магнієм і МДА у сироватці крові (r=0,40),
цинком і церулоплазміном (r=0,45), цинком і МДА в еритроцитах (r=0,45),
цинком і В-лімфоцитами (r=0,48), цинком та імуноглобуліном А (r=0,45),
цинком та імуноглобуліном G (r=0,45), кальцієм та імуноглобуліном М
(r=0,40), натрієм та МДА в еритроцитах (r=0,41), заліза і пероксидазою
(r=0,49). Показники натрію оберненопропорційно залежали від загального
білірубіну (r=-0,51), калію від церулоплазміну (r=-0,40), кальцію від
загального білірубіну (r=-0,47) і магнію від імуноглобуліну М (r=-0,40).

Встановлено достовірне зменшення кальцію та натрію. Механізм зміни
водно-сольового обміну при ХГ і ЦП складний. Має значення не тільки стан
коригуючої ролі печінки, але й підвищення проникності клітинних мембран
гепатоцитів. У печінці пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки
порушується синтез глікогену, тому гепатоцити втрачають здатність
засвоювати калій, що призводить до зменшення його вмісту в організмі.

(

AE

i

th

uooiaeaeaeaoOOOOE1/21/21/21/21/21/21/21/2

gd‰-*

(

A

Ae

AE

???????????I ^

th

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

hkY

NВстановлено достовірне зменшення вмісту кальцію у хворих на ХГВА та
субкомпенсований ЦП. Хронічні захворювання печінки призводять до
зменшення кількості кісткової маси з розвитком печінкової остеодистрофії
та остеосклерозу. Зменшення кількості кісткової маси спостерігається при
ХГ і ЦП, а ступінь втрати кісткової маси корелює з печінковою
дисфункцією.

Окрім того, виявлено достовірне зменшення вмісту магнію. У печінці солі
магнію гідролізуються, надалі їх перетворення підвищує інтенсивність
процесів у печінці у хворих на ХГ і ЦП. Зміни вмісту цинку
характеризувалися достовірним зменшенням у сироватці крові, що пов’язано
з вивільненням мікроелементів із некротизованої печінкової клітини.
Відмічений також взаємозв’язок міді та цинку — при підвищеному вмісті
міді відмічається зменшення вмісту цинку.

Вивчення вмісту заліза у сироватці крові виявило достовірне зменшення у
хворих на ХГПА, ХГВА та ЦП. Безпосередньо причинами загибелі клітин при
отруєнні залізом можуть бути надлишкове утворення вільних радикалів,
здатність заліза індукувати процеси перекисного окислення ліпідів, що
супроводжується ушкодженням мембрани гепатоцитів.

При хронічному гепатиті, коли ще немає глибоких порушень з боку функції
печінки, вміст міді в сироватці крові достовірно підвищується. При
наростанні патологічного процесу з’являється гіпокупріємія.

Відмічене достовірне зменшення вмісту міді при субкомпенсованому цирозі
печінки. Гіпокупріємія при цих станах пояснюється некрозом печінкових
клітин і виходом у кров речовин, які містять мідь.

Проведені дослідження дозволили виявити особливості змін мікро- та
макроелементів хворих на ХГ і ЦП, які залежать від ступеня тяжкості
захворювання, етіологічного фактора, стану адаптаційних систем
організму, що може стати передумовою для корекції порушень біоелементів
сироватки крові з метою підвищення ефективності лікувальних заходів.

Для визначення ефективності коригуючої терапії в динаміці вивчали
функціональний стан печінки шляхом визначення білкового, ферментного,
пігментного обмінів, показників імунної реактивності, дослідження
перекисного окислення ліпідів і показників антиоксидантного захисту,
стану мікро- та макроелементного складу сироватки крові.

Залежно від виду лікування хворі на ХГПА, ХГВА та субкомпенсований ЦП
були розподілені на дві підгрупи: 1-а підгрупа (контрольна) хворих —
лікували відомим способом, 2-а (основна) — лікували запропонованим
способом.

Хворі на ХГПА першої підгрупи поряд з дієтотерапією (стіл № 5 за
Певзнером) отримували есенціале-Н по 2 капсули 3 рази на день перед
їдою, а також спазмолітики та ферментні препарати за показанням. Друга
підгрупа хворих отримувала дієтотерапію, приймала есенціале-Н по 2
капсули 3 рази на день перед їдою у сполученні з препаратами цинктерал
по 1 таблетці 3 рази на день за 1год до їди або через 2 год після неї та
магне-В6 по 1 таблетці 3 рази на день після їжі.

Хворі на ХГВА 1-ї підгрупи отримували комплексну терапію, яка включала
есенціале-Н по 2 капсули 3 рази на день перед їдою, спазмолітики та
ферментні препарати за показанням, хворі 2-ї підгрупи отримували
терапію, ідентичну терапії хворих на ХГПА 2-ї підгрупи.

Хворі на субкомпенсований ЦП 1-ї підгрупи отримували комплексну терапію,
яка включала дієтотерапію (стіл № 5 за Певзнером), есенціале-Н по 2
капсули 3 рази на день, дезінтоксикаційну терапію та сечогінні препарати
за показаннями. Хворі 2-ї підгрупи додатково до традиційної терапії
отримували препарати цинктерал по 2 таблетки 3 рази на день за 1 год до
їди або через 2 год після неї, а також магне-В6 по 2 таблетки 3 рази на
день після їди. Терапію хворі отримували протягом 20–21 днів.

Основою для застосування запропонованої терапії були виявлені порушення
мікро- та макроелементів, які залежали від ступеня активності
патологічного процесу в печінці та ступеня ХДЗП.

При аналізі отриманих результатів відмічалися суб’єктивне покращення та
тенденція до нормалізації об’єктивних даних. Однак ступінь вираженості
лікувального ефекту в підгрупах був різним. Обидва варіанти лікування
позитивно впливали на основні клініко-лабораторні та інструментальні
прояви захворювання.

У групі хворих на ХГПА, ХГВА та субкомпенсований ЦП за результатами
лабораторних показників відмічалась позитивна динаміка в обох підгрупах
хворих, однак вираженість цих змін була більш помітною в підгрупі
хворих, яких лікували запропонованим способом.

Аналіз змін білкового обміну у хворих на ХГПА, ХГВА та субкомпенсований
ЦП після лікування виявив тенденцію до зменшення диспротеїнемії у двох
підгрупах. З боку пігментного обміну встановлено зменшення
гіпербілірубінемії у хворих основної і контрольної підгруп. Аналіз змін
показників ферментного обміну виявив достовірне зменшення індикаторних,
екскреторних та органоспецифічних ферментів.

На фоні терапії, що проводять, відмічалось поліпшення показників
клітинного і гуморального імунітету. Імунологічні показники достовірно
знизилися у хворих на ХГПА та ХГВА обох підгруп, але більш виражена
тенденція до нормалізації була у хворих, яких лікували запропонованим
способом. Певні зрушення спостерігались у хворих на субкомпенсований ЦП
на рівнях імунокомпетентних клітин, вміст яких достовірно наближався до
нормальних величин: зменшився дисбаланс між основними клонами
імунокомпетентних клітин.

При досліджуванні процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту у хворих на
ХГ і субкомпенсований ЦП виявлені тенденція до відновлення, а в деяких
групах і нормалізація цих показників. Відновлення вмісту мікро- та
макроелементів у сироватці крові в динаміці лікування хворих на ХГПА,
ХГВА та субкомпенсований ЦП мали тенденції різної вираженості. У групі
хворих на ХГПА, яких лікували запропонованою терапією, відмічалась
достовірна тенденція до нормалізації концентрації натрію і відновлювався
вміст калію, кальцію, магнію, цинку, заліза і міді.

У хворих на ХГВА, які отримували запропоновану терапію, встановлені
достовірне відновлення вмісту кальцію, магнію, міді і тенденція до
нормалізації калію, натрію, цинку, заліза. При аналізі результатів у
групі хворих на субкомпенсований ЦП також відмічена тенденція до
нормалізації показників мікро- та макроелементів. Достовірно
підвищувався вміст калію, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза та
знижувалася концентрація міді.

У результаті проведеного дослідження встановлена важлива роль порушень
мікро- та макроелементів при хронічних гепатитах і цирозах печінки, що
дозволить більш диференційовано підходити до питань тактики лікування та
профілактики ускладнень даної категорії хворих.

Використання комплексної терапії у хворих на ХГ і ЦП із застосуванням
препаратів цинктерал і магне-В6 дозволило досягнути поліпшення
функціонального стану гепатоцитів, відновлення у сироватці крові мікро-
та макроелементів порівняно із традиційною терапією, а також
характеризувалась більш високою активністю.

Для вибору раціональної терапії необхідно проводити не тільки
дослідження біохімічних, імунологічних показників, а також вивчати
біоелементний склад сироватки крові.

ВИСНОВКИ

1. Хронічні гепатити та цирози печінки протікають з різним ступенем
вираженості клініко-лабораторних і біохімічних змін, інтенсифікацією
процесів вільного радикального окислення ліпідів, зменшенням
антиоксидантного захисту та компенсаторно-адаптаційних механізмів,
прогресуючими порушеннями мікро- та макроелементів, які залежать від
активності патологічного процесу в печінці, тяжкості перебігу
захворювання, етіологічного фактора.

2. Порушення біоелементного складу при хронічних гепатитах і цирозах
печінки характеризується однонаправленим зменшенням вмісту калію,
натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза і підвищенням міді в сироватці
крові, які корелюють з порушенням функціональної активності гепатоцитів.
Встановлені позитивний кореляційний зв’язок між цинком та Т- і
В-лімфоцитами, міддю та церулоплазміном, а також негативна залежність
магнію від імуноглобулінів М.

3. Застосування в комплексній терапії хворих на хронічні гепатити та
цирози печінки препаратів цинктерал і магне-В6 позитивно впливає на
клінічний перебіг захворювання, функціональний стан гепатоцитів і
відновлення показників мікро- та макроелементів. Цинк бере участь в
імунній відповіді, є активатором діяльності Т-лімфоцитів. Застосування
цинку значною мірою визначає інтенсивність перекисного окислення ліпідів
клітинних мембран. Він стабілізує мембрани шляхом стимуляції активності
глутатіонпероксидази, активує утворення полісом, гальмує
вільнорадикальне окислення. Магній як кофактор енергоємних ензиматичних
процесів регулює обмін речовин, бере участь у будуванні білкових молекул
і в аеробній фосфориляції, підвищує інтенсивність процесів у печінці.

4. Включення препаратів цинктерал і магне-В6 до комплексної терапії
хворих на хронічні гепатити та цирози печінки сприяє поліпшенню
загального стану хворих, значному зменшенню клінічних проявів
захворювання, частоти синдромів цитолізу, імунного запалення,
печінково-клітинної недостатності, а також одночасному підвищенню вмісту
калію, натрію, кальцію, магнію, цинку, заліза і зниженню рівня міді при
ХГПА, ХГВА, субкомпенсованому ЦП.

5. Застосування препаратів цинктерал і магне-В6 у хворих на хронічні
гепатити та цирози печінки в комплексі з гепатопротекторами порівняно з
традиційною терапією дозволяє досягти більш вираженого поліпшення
функціональної активності гепатоцитів, відновлення
адаптаційно-пристосувальних реакцій організму, нормалізації мікро- та
макроелементного складу сироватки крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На ранніх етапах діагностики хронічних гепатитів та цирозів печінки
із загальноприйнятими методами дослідження доцільно включати визначення
мікро- та макроелементів сироватки крові.

2. Порушення біоелементного спектра сироватки крові є підставою для
включення до комплексу лікувальних засобів, спрямованих на корекцію
порушень мікро- та макроелементів, поліпшення клінічного перебігу
захворювання, функціонального стану гепатоцитів, відновлення
адаптаційно-пристосувальних реакцій організму, які дозволяють
прогнозувати розвиток і перебіг захворювання.

3. Комплексне лікування хворих на хронічні гепатити повинно проводитися
диференційовано і включати препарати цинктерал і магне-В6, призначення
яких сприяє більш швидкому початку клінічної ремісії захворювання,
дозволяє здійснювати корекцію біоелементного спектра сироватки крові та
нормалізації біохімічних й імунологічних показників.

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Лахно О.В. Особливості порушення мікро- та макроелементного спектру
сироватки крові при хронічних гепатитах // Медицина сегодня и завтра. –
2003. — № 4. – С.134-136.

Лахно О.В. Біоелементний состав сироватки крові у хворих на хронічні
гепатити та цирози печінки // Експериментальна і клінічна медлицина. –
2003. — № 3. – С. 131-133.

Хворостінка В.М., Лахно О.В. Порушення спектру мікро- та макроелементів
сироватки крові у хворих на хронічні гепатити та цирози печінки //
Вісник Харківського державного університету. Серія “ Медицина”. – 2003.
– Вип. 6, № 597. – С. 87-92 . Автором самостійно проведено обстеження
хворих на ХГ та ЦП, статистично оброблені отримані результати.

Лахно О.В. Ефективність впливу препаратів цинктерал та магне-В6 на стан
біоелементного обміну при хронічних гепатитах та цирозах печінки //
Врачебная практика. – 2003. — № 5. – С. 70-73.

Хворостінка В.М., Лахно О.В. Стан біоелементного складу сироватки крові
у хворих на хронічні гепатити та цирози печінки // Врачебная практика. –
2004. — № 3. – С. 51-54. Автором самостійно проведено обстеження хворих
на ХГ та ЦП, статистично оброблені отримані результати.

Деклараційний патент України № 54818А МПК 7 А61В10/00 Спосіб діагностики
дифузних захворювань печінки / В.М. Хворостінка, О.В. Лахно. Заявка
№2002043233 від 19.04.2002р., опубл. 17.03.2003р., бюлетень № 3, 2003р.
Автором проведено статистичний аналіз результатів.

Деклараційний патент України № 5452А МПК 7 А 61К31/19 Спосіб лікування
хронічних дифузних захворювань печінки / В.М. Хворостінка, О.В. Лахно.
Заявка № 2002054407 від 29.05.2002р., опубл. 17.03.2003р., бюлетень № 3,
2003р.

Лахно О.В. Ефективність препарату цинктерал у хворих на хронічні дифузні
захворювання печінки // Достижения и перспективы развития терапии в
канун ХХI века. – Харків. – 2001. — С. 34-38.

Лахно О.В. Порушення біоелементного складу сироватки крові у хворих на
хронічний гепатит та цироз печінки // Нові технології в медицині. –
Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених ХМАПО. – Харків.
– 2001.

Лахно О.В. Патогенетична роль біоелементів при хронічному гепатиті та
цирозі печінки // Сучасна гастроентерологія. – 2002. – № 2 (8). –С. 96.

Хворостінка В.М., Лахно О.В. Стан біоелементного обміну при хронічних
гепатитах // Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та
лікування. Збірник наукових праць. – Харків. – 2002. – С. 107.

Лахно О.В. Стан біоелементного обміну при хронічних гепатитах //
Медицина третього тисячоліття. Збірник тез міжвузівської конференції
молодих вчених. – Харків. – 2004. – С. 66.

Лахно О.В. Порушення біоелементного обміну сироватки крові при хронічних
гепатитах та

цирозах печінки // “Від фундаментальних досліджень до прогресу в
терапії”. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. –
Харків. – 2003. – С. 32-33.

АНОТАЦІЯ

Лахно О.В. Клініко-патогенетичні та терапевтичні аспекти ролі мікро- та
макроелементів сироватці крові у хворих на хронічні гепатит та цирози
печінки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.02 – Внутрішні хвороби. – Харківський державний
медичний університет. Харків, 2003.

Дисертація присвячена підвищенню якості діагностики хронічних гепатитів
та цирозів печінки з урахуванням порушень мікро- і макроелементів і
поліпшенню результатів його лікування.

Було обстежено 121 хворого на хронічний гепатити та цироз печінки.
Виявлено, що у хворих на хронічний гепатит та цироз печінки наявне
порушення обміну біоелементів, які полягають у кількісних змінах вмісту
ряду мікро- та макроелементів (зниження рівня калію, натрію, кальцію,
магнію, цинку, заліза та підвищенні рівня міді). Встановлена кореляційна
залежність між біоелементами та системою антиоксидантного захисту
організму, показниками імунітету та рутинними біохімічними маркерами
печінкової патології.

Доведена доцільність використання препаратів цинктерал та магне-В6 у
комплексі з гепатопротекторами (ессенціале-Н) для корекції вмісту мікро-
та макроелементів у хворих, що підтверджено оптимізацією лікування
пацієнтів з хронічними гепатитами та цирозами печінки.

Ключові слова: хронічні гепатити, цирози печінки, мікроелементи,
макроелементи, цинктерал, магне-В6

АННОТАЦИЯ

Лахно О.В. Клинико-патогенетические и терапевтические аспекты роли
микро- и макроэлементов сыворотки крови у больных хроническими
гепатитами и циррозами печени. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.02 – внутренние болезни. – Харьковский
государственный медицинский университет. Харьков, 2003.

Диссертация посвящена повышению качества диагностики хронических
гепатитов и циррозов печени путем оценки нарушений микро- и
макроэлементного состава сыворотки крови у больных с хроническими
гепатитами и циррозами печени и усовершенствование методов
патогенетической терапии.

Нарушения, выявляемые при исследовании содержания микро- и
макроэлементов в сыворотке крови, играют важную роль для понимания
механизмов развития и прогрессирования ХДЗП. В связи с этим исследования
влияния лекарственных препаратов на содержание микро- и макроэлементов в
крови способствуют совершенствованию фармакологической коррекции данной
патологии.

Обследованы 121 человек с ХГ и ЦП, которые находились на стационарном
лечении в гастроэнтерологическом отделении ОКБ г. Харькова. Согласно
классификации Международной группы Всемирного конгресса
гастроэнтерологов (Лос-Анджелес, 1994) больные были разделены на три
группы: первую группу составили 35 пациентов с хроническим гепатитом
умеренной активности (ХГУА), вторую группу – 34 пациента с хроническим
гепатитом выраженной активности (ХГВА) и третью группу – 52 пациента с
субкомпенсированным ЦП. Биоэлементный состав крови определяли методом
плазменной фотометрии с использованием приборов ПАЖ-1 и “Сатурн”,
оценивали концентрации калия, натрия, кальция, магния, цинка, железа и
меди.

Для лечения больных использовались гепатопротекторные препараты
(эссенциале-Н), а также цинктерал и магне-В6. В результате проведенных
исследований установлены уровни снижения калия, натрия, кальция, магния,
цинка, железа и повышения меди в сыворотке крови у больных хроническими
гепатитами и циррозами печени, которые могут служить дополнительными
маркерами дестабилизации течения ХДЗП.

Установлены корреляционные связи между микро- и макроэлементным составом
крови и показателями биохимического, иммунологического исследования, а
также состоянием системы ПОЛ и АОСЗ.

Выявленные нарушения содержания микро- и макроэлементов указывает на
необходимость коррекции биоэлементного обмена в комплексном лечении
больных хроническими гепатитами и циррозами печени. Для достижения этой
цели целесообразно назначение препаратов, которые содержат
жизненно-необходимые биоэлементы.

Проведенные нами исследования свидетельствуют о положительном влиянии
препаратов цинктерал и магне-В6 на общее состояние больных с ХГ и ЦП,
клинические проявления заболевания, частоту синдромов цитолиза,
иммунного воспаления, печеночно-клеточной недостаточности. Доказана
эффективность дифференцированной терапии с применением препаратов
цинктерал и магне-В6 больных с ХГ и ЦП в зависимости от активности
процесса, проявляющийся снижением содержания калия, натрия, магния,
цинка, железа, кальция и повышением меди, на что получен патент
Украины.

Применение препаратов цинктерал и магне-В6 в комплексе с
гепатопротекторами действуют положительно на содержание калия, натрия,
кальция, магния, цинка, железа и меди в крови, оказывает положительное
влияние на клиническое течение заболевания, функциональное состояние
гепатоцитов и обеспечивает нормализацию биохимических и иммунологических
показателей.

Ключевые слова: микроэлементы, макроэлементы, хронические гепатиты,
циррозы печени, цинктерал, магне-В6

SUMMARY

Lakhno O.V. Clinical pathogenetic and therapeutic aspects and state of
micro- and macroelements of the blood sezum in patients with chronic
hepatitis and cirrhosis of the liver. – Manuscript.

Thesis for scientitic degree of candidate of science (medicine) by
specialty 10.01.02 – internal diseases. – Kharkiv State Medical
University, Kharkiv, Ukraine, 2003.

The work is devoted to improvement of the quality of diagnosis of
chronic hepatitis and cirrhosis of the liver.

The study involved 121 patients with chronic hepatitis and cirrhosis of
the liver. It was determined that chronic hepatitis and cirrhosis of the
liver were characterized by disturbances in bioelements, which consisted
in quantitative changes in a number of micro- and macroelements
(decrease in the level of potassium, sodium, calcium, magnesium, zinc,
iron and increase in the level of copper). Correlation between the
bioelements and the system of antioxidant protection of the organism,
immunity parameters and routine biochemical markers of the liver
pathology was revealed.

Reasonability of administration of Zinkteral and Magne-B6 in combination
with hepatoprotectors (Essenciale — Н) for correction of micro- and
macroelement amount in patients as well as optimization of chronic
hepatitis and cirrhosis treatment were proved.

Key words: chronic hepatitis, liver cirrhosis, microelements,
macroelement, Zinkteral, Magne — B6.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АОЗ — антиоксидантний захист

АЛТ — аланінова трансаміназа

АОС — антиоксидантна система

АСТ — аспарагінова трансаміназа

ГГТП — гаммаглютамілтранспептидаза

ІФА — імуноферментний аналіз

ЛФ — лужна фосфатаза

ПОЛ — перекисне окислення ліпідів

СОД — супероксиддисмутаза

ХГ — хронічний гепатит

ХДЗП — хронічні дифузні захворювання печінки

ЦП — цироз печінки

Підписано до друку 26.08.04. Формат 60х84/16.

Папір офсетний. Друк різографія.

Умовн. друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 077-04.

Надруковано у друкарні ПП “Стиль-Іздат”.

61022, м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (0572)580-108

PAGE 1

Похожие записи