.

Клініко-патогенетичні аспекти невиношування вагітності у жінок із хламідійною інфекцією, та їх медикаментозна корекція (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3400
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ОСТРОВСЬКА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 618.3-06:61698.579.882.11+615.276.2/4.03

Клініко-патогенетичні аспекти невиношування вагітності у жінок із
хламідійною інфекцією, та їх медикаментозна корекція

14.01.01 – акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії

МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гудивок Іван Іванович, Івано-Франківська
державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і
гінекології факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН і НАН України, доктор медичних наук, професор
Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет
ім. О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та
гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут
Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та
гінекології.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства, гінекології і репродуктології, м. Київ.

Захист відбудеться „17” „лютого” 2005 р. о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному
університеті ім. О.О.Богомольця МОЗ України (01030, м. Київ, бульв. Т.
Шевченка, 17).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України за адресою 03057, м. Київ,
вул. Зоологічна, 3

Автореферат розісланий „14” січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент
Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перед сучасною медициною дедалі більше постає питань,
пов’язаних із необхідністю розвитку новітніх методик виявлення,
профілактики та лікування акушерсько-гінекологічної патології,
спрямованих на забезпечення та всебічне сприяння реалізації жінкою
функції материнства починаючи з етапу запліднення й до народження
здорової дитини (В.К.Чайка, 1996; Л.И.Иванюта, 2001; Ф.В.Дахно, 2001;
Т.Іркіна та співавт., 2001; Б.М.Венцківський, 2004). Одне з чільних
місць серед проблем практичного акушерства посідає невиношування
вагітності (С.П.Писарева и соавт., 2000; В.М.Сидельникова 2002;
Ю.П.Вдовиченко та співавт., 2002). Частота передчасного переривання
вагітності залишається стабільно високою і, за даними ВООЗ, становить
від 15 до 27% від загальної кількості бажаних вагітностей
(Ю.П.Вдовиченко та співавт., 1999; І.Б.Вовк та співавт., 1999). В
Україні цей показник у загальній кількості бажаних вагітностей за
останні роки зріс з 7,3% до 17% (Г.О.Слабкий та співавт., 2003).
Невиношування є головною причиною перинатальної захворюваності і
смертності (В.М.Сидельникова 2002; Б.М.Венцківський та співавт., 2003;
А.Я.Сенчук, 2003).

Чимала кількість наукових досліджень із вивчення причин невиношування
вагітності присвячена інфекційним агентам (Э.К.Айламазян и соавт., 1995;
О.К.Пагодин, 1998; Ю.П.Вдовиченко та співавт., 1999; А.Я.Сенчук, 2003;
Б.М.Венцківський та співавт., 1999, 2004). Відомим є факт, що провідна
роль у порушенні репродуктивного здоров’я жінки належить
сексуально-трансмісивним захворюванням (Б.М.Венцківський та співавт.,
1999, 2004), а серед них найбільшу питому вагу складає хламідійна
інфекція (M.Koroku et al., 1999; Т.Г.Романенко та співавт., 1999;
И.И.Мавров, 2003). Серед вагітних у загальній популяції Chlamydia
trachomatis присутня у 4-13% випадків, досягаючи 34-74% у разі хронічних
запальних захворюваннях урогенітального тракту та обтяженому
акушерському анамнезі (В.Е.Радзинский и соавт., 1996; В.І.Грищенко та
співавт., 1999).

Відомо, що гестаційний період у жінок з урогенітальним хламідіозом
характеризується великою частотою акушерських ускладнень: ранні та пізні
гестози; хронічна утробна гіпоксія та гіпотрофія плоду; мимовільні
викидні та мертвонародження; гнійно-септичні ускладнення, слабкість
пологової діяльності та післяпологові ендометрити (І.В.Унгвицька та
співавт., 1996; Б.М.Венцківський та співавт., 2004). Проте, безсумнівно,
частим і разом з тим найбільш трагічним ускладненням хламідійної
інфекції у разі вагітності є переривання останньої.

Подальшого глибокого вивчення потребують аспекти імунопатогенетичних та
саногенетичних механізмів в умовах невиношування вагітності, зумовленого
хламідійною інфекцією (Л.Б.Маркін та співавт., 1999; И.И.Мавров, 2001;
А.Я.Сенчук, 2003; Б.М.Венцківський та співавт., 2004). Не дослідженими
залишаються можливості корекції патогенетичних ланок та імунного
гомеокінезу в жінок із невиношуванням вагітності у разі урогенітального
хламідіозу шляхом використання препаратів природнього походження з
імуномодулюючими, антиоксидантними, гепатопротекторними та
протизапальними властивостями. На підставі цього вважаємо актуальним
вивчення клініко-патогенетичних та морфологічних змін у жінок із
урогенітальним хламідіозом у разі невиношуванні вагітності та розробку
нових патогенетично модифікованих схем лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідницьких робіт
Івано-Франківської державної медичної академії, затверджена
Республіканською експертною комісії АМН та МОЗ України „Акушерство і
гінекологія” (протокол № 5 від 6.12.2002 року) і є фрагментом
комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології
„Розробити і впровадити в практику охорони здоровя ефективні методи
прогнозування ускладнень, їх діагностику, профілактику і лікування у
вагітних у групі ризику (гестози, анемії, ризик утробного інфікування,
пієлонефрити, вагіноз, багатовіддя) з метою зменшення перинатальної та
материнської смертності” (номер державної реєстрації 0104U007539).

Мета і задачі дослідження.

Метою роботи було зниження частоти невиношування вагітності у жінок з
хламідійною інфекцією шляхом розробки нових лікувальних технологій на
підставі результатів вивчення клініко-патогенетичних та морфологічних
змін.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено наступні задачі:

1. Вивчити у порівняльному аспекті клініко-патогенетичні особливості
невиношування вагітності у жінок із хламідійною інфекцією та
урогенітальним інфікуванням іншого генезу.

2. Визначити якісні та кількісні морфологічні критерії змін плацент у
вагітних із невиношуванням на тлі хламідійного інфікування.

3. Оцінити вплив загальноприйнятої терапії на показники імунної
відповіді, локальних факторів захисту слизових оболонок генітального
тракту, систем гемокоагуляції та фібринолізу, морфологічні особливості
плацент у разі невиношування вагітності в жінок з хламідійною інфекцією.

4. Розробити схему патогенетично обгрунтованої медикаментозної корекції
виявлених порушень з використанням протефлазіду та хофітолу у разі
невиношування вагітності в жінок з хламідійною інфекцією та оцінити її
клінічну ефективність.

Об’єкт дослідження: вагітні жінки з невиношуванням вагітності на тлі
урогенітального хламідіозу.

Предмет дослідження: клініко-патогенетичні особливості, діагностика та
лікування урогенітального хламідіозу у разі невиношування вагітності.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні,
імунофлюоресцентні, патоморфологічні, морфометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено взаємозв’язок
між показниками системного імунітету, локальними факторами захисту
слизових оболонок генітального тракту, згортальної системи крові з
морфологічними особливостями плацентарної тканини у вагітних із
невиношуванням на фоні хламідійного інфікування.

Уперше виявлено збільшення експресії CD95+ на лімфоцитах периферійної
крові, що корелює із зменшенням субпопуляційного вмісту активованих Т- і
В-лімфоцитів та Т-хелперів, і вказує на активацію механізмів апоптозу
трансформованих клітин у вагітних із невиношуванням у разі хламідійного
інфікування, що особливо виражено за наявності мікст-інфекцій.

Дістало подальшого розвитку дослідження показників імунної
резистентності, а саме: субпопуляційного спектру Т- і В-лімфоцитів,
цитокінового профілю та складу імуноглобулінів цервікального слизу та
сироватки крові при невиношуванні вагітності на тлі хламідійної інфекції
та оцінка динаміки вказаних показників в процесі медикаментозної
корекції запропонованим лікувальним комплексом.

На підставі проведеного дослідження отримано пріоритетні дані та
доведено можливість використання показників вмісту sІgA та IЛ-6 у
цервікальному слизі в якості маркерів активності запального процесу та
можливої маніфестації симптомів загрози переривання вагітності у жінок
із невиношуванням у разі урогенітального хламідіозу.

Уперше представлено оцінку впливу хламідійної інфекції та патогенетично
модифікованого лікування невиношування вагітності на морфологічну
структуру плацент у породіль.

Розроблено нові алгоритми патогенетично модифікованого лікування з
використанням препаратів протефлазід та хофітол у разі невиношування
вагітності у жінок із хламідійною інфекцією.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що верифікація
хламідійної інфекції у разі невиношування вагітності супроводжується
вираженими порушеннями місцевої бар’єрної функції генітального тракту,
згортальної системи крові, незворотніми морфофункціональними змінами
плацент, стійкими порушеннями в системі кооперації Т- і В-лімфоцитів,
цитокіновому каскаді та системі ендогенних інтерферонів.

Застосування традиційних програм лікування невиношування вагітності у
жінок з хламідійною інфекцією, забезпечує відносну корекцію
клініко-лабораторної симптоматики процесу, зі збереженням стійких
порушень цитокінового профілю та неспецифічного локального захисту
слизових оболонок генітального тракту.

В якості діагностичних критеріїв та ефективності медикаментозної
корекції запропоновано використовувати вміст sІgA та IЛ-6 у
цервікальному слизі, рівень CD95+ та окремі показники цитокінового
профілю в сироватці (ІЛ-4, IFN-?).

Диференційоване застосування запропонованого лікування у разі
невиношування вагітності у жінок із хламідійною інфекцією дозволяє
запобігти можливій реверсії збудника, розвитку ускладнень вагітності та
збільшити відсоток термінових пологів.

Результати дослідження впровадженні у практику роботи міського
пологового будинку (м.Івано-Франківськ), обласного перинатального
центру, Прикарпатського центру репродукції людини, пологових будинків
ТМО Івано-Франківської, Тернопільської областей. Матеріали роботи
використовуються в навчальному процесі на профільних кафедрах
Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовано
наукову літературу та патентну інформацію з проблеми невиношування
вагітності у жінок з хламідійною інфекцією, доведена пріоритетність,
доцільність і необхідність здійснення роботи, визначено мету, завдання,
об’єм та методи дослідження, якими досконало оволоділа, пройшовши курси
та отримавши допуски до роботи за сучасними методиками. Автор самостійно
проводила формування груп хворих, клінічні та лабораторні обстеження,
первинну обробку результатів клінічних і спеціальних лабораторних та
імунологічних досліджень. Особисто дисертантом проведено статистичний
аналіз результатів, написані всі розділи дисертації, сформульовані
висновки та практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в
медичну практику та відображено в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися та обговорювалися на І міждисциплінарній науково-практичній
конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування
TORCH-інфекції” (Київ, 2001), IV міждисциплінарній науково-практичній
конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика, лікування
хламідіозу та TORCH-інфекцій” (Київ, 2002), Науково-практичній
конференції “Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 3-4
квітня 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні
питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 16-18 травня 2004),
підсумкових науково-практичних конференціях Івано-Франківської медичної
академії (Івано-Франківськ, 2002, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 праць, в тому числі 6 у
фахових журналах, рекомендованих ВАК України. Новизна та пріоритетність
проведених досліджень підтверджені Державним Патентом України на
винахід: Патент 52404А Україна, А61К31/12 „Спосіб лікування загрози
переривання вагітності у жінок з хламідійною інфекцією”.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 195 сторінках
основного тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури,
опису методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу і
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій
та переліку посилань (319 джерел, з них 188 – українсько та
російськомовних, 131 – зарубіжних). Робота ілюстрована 27 таблицями, 16
діаграмами та 24 мікрофотографіями).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження лягло комплексне
клініко-лабораторне дослідження імунної відповіді та локального
захисного бар’єру слизових генітального тракту, систем гемокоагуляції та
фібринолізу та морфологічна оцінка структури плацент жінок із
невиношуванням вагітності у ІІ-ІІІ триместрах на фоні хламідійної
урогенітальної інфекції та їх лікування у клініці.

Для розв’язання поставлених завдань було проведено поглиблене клінічне
та лабораторно-інструментальне обстеження 180 жінок із невиношуванням
вагітності. У 132 з обстежених нами вагітних методом імуноферментного
аналізу по типоспецифічних IgG і IgА, а також методом прямої
імунофлюоресценції (ПІФ) у зішкрібах зі слизової цервікального каналу та
уретри з використанням наборів „ХламіСкан” (НПФ „Лабдіагностика”,
Москва, Росія) верифіковано наявність хламідійної інфекції.

Для дослідження особливостей клініко-патогенетичних аспектів перебігу
невиношування вагітності при хламідіозі обстежені пацієнтки були
розподілені на наступні групи: І-а група складалася з 48 жінок із
невиношуванням вагітності без верифікації хламідійного інфікування. ІІ-а
група – 68 жінок із невиношуванням вагітності на тлі хламідіозу як
моноінфекції. ІІІ-а група – 64 жінки із невиношуванням вагітності на тлі
поєднання хламідіозу із іншими урогенітальними інфекціями. Контрольна
група становила 48 жінок із невиношуванням вагітності без верифікації
хламідій та 28 практично здорових вагітних (ПЗВ).

Для оцінки різниці морфологічних змін плацентарного комплексу в
залежності від присутності хламідійного інфікування у разі невиношування
вагітності ми дослідили плаценти 12 породіль без верифікації хламідіозу
та 5 жінок при хламідіозі на тлі невиношування вагітності, які не
отримували етіотропної терапії. Контрольну групу склали 10 плацент від
породіль без ознак акушерської патології.

З метою вивчення ефективності використання запропонованих програм
лікування невиношування вагітності у жінок із хламідійної моноінфекцією
обстежені були розділені на підгрупи в залежності від призначеної їм
схеми лікування. І-а підгрупа складалася з 17 жінок із невиношуванням
вагітності у разі хламідійного інфікування, які лікувалися
загальноприйнятими традиційними методиками із використанням
токолітиків, спазмолітиків, седативних препаратів; у якості
етіотропного середника застосовано роваміцин (3 МЕ 2 рази на добу
всередину, курсом 10 днів). ІІ-а підгрупа – 17 жінок із невиношуванням
вагітності у разі хламідійного інфікування, в комплексному лікуванні
яких призначали препарат протефлазід: всередину краплями, нанесеними на
цукор 1-й тиждень – по 5 крапель 3 рази на добу; 2-3-й тиждень – по 10
крапель 3 рази на добу; 4-й тиждень – по 8 крапель 3 рази на добу. ІІІ-я
підгрупа – 17 жінок із невиношуванням вагітності при хламідійному
інфікуванні, у комплексному лікуванні яких призначали препарат хофітол
по 2 таблетки 3 рази на добу всередину за 30 хвилин до їди, курсом 21
день. ІV-а підгрупа – 17 жінок із невиношуванням вагітності при
хламідійному інфікуванні, у комплексному лікуванні яких призначали
протефлазід і хофітол за вище означеними методиками. Контрольна група
становила 28 ПЗВ. Всі дослідження проводилися до початку та на 28 день
лікування.

Для встановлення впливу медикаментозної корекції у разі урогенітального
хламідіозу в умовах невиношування на систему мати-плацента-плід ми
провели морфологічне і морфометричне дослідженні плаценти: в І підгрупу
занесені 8 породіль, які лікувалися за загальноприйнятими методиками; у
ІІ підгрупу – 8 породіль, у комплексному лікуванні яких призначали
препарат хофітол; у ІІІ підгрупу – 8 породіль, у комплексному лікуванні
яких призначали препарат протефлазід, у ІV – 8 породіль, у комплексному
лікуванні яких призначали обидва препарати за вище означеними
методиками. Контрольну групу склали 10 плацент від породіль без ознак
акушерської патології.

Для імунофенотипування субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів методом
непрямої імунофлуоресценції з використанням моноклональних антитіл
[CD3+, CD4+, CD8+, CD24+ (ІПО 24+), CD56+ (NK), CD150+ (ІПО 3+), ІПО47+
(HLA-DR+), CD95+(Fas/APO-I)], лімфоцити виділяли з периферійної крові за
методом Л.Б.Хейфец, В.Ф.Абалкіна (1973). Визначення лізоциму сироватки
крові та цервікального слизу проводили за методом О.В.Бухаріна (1974).
Рівні ІЛ-1?, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІFN-? та TNF? визначали в сироватці
периферійної крові, рівень ІЛ-6 – оцінювали ще й у цервікальному слизу
методом ІФА (аналізатор “StatFax 303 Plus”) за допомогою реагентів
“ПроКон” (ТЗОВ “Протеїновий контур”, Росія). Визначення IgА, IgМ, IgG
сироватки крові та sIgA цервікального слизу проводили за Manchini et al.
в модифікації Е.Г.Ларенка і М.П.Кравченка (1991). Визначення кількості
фібриногену, динаміку наростання та інактивації
тромбопластин-тромбінової активності оцінювали за допомогою
автокоагуляційного тесту.

Патогістологічне та морфометричне дослідження плацент проводили під
світловим мікроскопом за допомогою аналізатора зображень на базі
програмного забезпечення UTHSCSA Image Tool for Windows. Для
калібрування аналізатора використали тестовий зразок “МИРА” (ГК
7.216.028-01, виробництво НДІ “Квант”). Статистичну обробку здійснювали
методом парної статистики, методом відмінності, з використанням
t-критерію Ст’юдента, кореляційного та дисперсного аналізу за допомогою
пакету “ STATISTICA for Windows®”.

Результати власних досліджень та їх обговорення. В основу дослідження
покладено поглиблене клінічне та лабораторно-інструменталне обстеження
та лікування 180 жінок із невиношуванням вагітності у ІІ та ІІІ
триместрах віком від 18 до 34 років, середній вік склав 23,57±4,21
років. Аналіз анамнестичних даних показав, що у 88% хворих відзначалася
висока частота перенесених гінекологічних захворювань запального генезу.
Ретроспективний аналіз дозволив виявити різну перенесену раніше
екстрагенітальну патологію, при цьому левову частку (58,7%) складали
урологічні захворювання. У 132 (73,3%) з обстежених нами жінок методом
імуноферментного аналізу типоспецифічних IgG і IgА, а також методом
прямої імунофлюоресценції мазків-відбитків з цервікального каналу та
уретри верифіковано наявність хламідійної інфекції. Хламідіоз як
моноінфекція спостерігався у 68 (51,5%). У 64 (48,5%) жінок характерною
була наявність поєднання хламідіозу з іншими урогенітальними інфекціями
у однієї вагітної: по дві інфекції мали 38 (59,4%) пацієнток; по три –
19 (29,7%); по чотири – 7 (10,9%). Зокрема, U. urealyticum було виявлено
у 13 (20,3%) обстежених; M.hominis – у 2 (3,1%); Cytomegalovirus – у 19
(29,7%) вагітних; Herpes simplex virus – у 24 (37,5%); Toxoplasma gondii
– у 6 (9,4%).

Серед обстежених нами жінок хламідіоз у разі невиношування вагітності
перебігав без маніфестних клінічних ознак у 26,82% випадках при
моноінфекції та у 22,75% вагітних при верифікації змішаної хламідійної
інфекцієї. Із суб’єктивних проявів невиношування при урогенітальний
інфекції нехламідійної природи найбільш часто турбувало хворих свербіння
та печія зовнішніх статевих органів, які відзначалися в 68,29%
обстежених. Дана скарга у разі верифікації хламідійної моноінфекції була
наявною тільки в 21,95% обстежених, а у разі змішаного хламідійного
інфікування – у 79,68% вагітних. У разі хламідійної етіології першість
посідали ниючі болі внизу живота і крижовій ділянці: 89,06% – при
хламідійній моноінфекції та 90,63% при змішаному варіанті інфікування; а
при відсутності хламідійної інфекції на фоні невиношування – 58,33%. На
переймоподібні нерегулярні болі внизу живота скаржилися при
невиношуванні вагітності за умови урогенітального інфікування 20,83%
жінок, при верифікації хламідійної присутності частота даної скарги
зростала до 39,70%, набуваючи максимальних значень у разі детекції
змішаної хламідійної інфекції – 46,86%. Часті позиви та біль на початку
сечовипускання відзначено нами в скаргах 29,27% жінок із невиношуванням
вагітності на тлі урогенітального інфікування, проте майже в 2 рази
частіше – у 54,88% випадків зустрічається дизурія у разі виявлення
хламідійної моноінфекції та у 52,50% у разі змішаної хламідійної
присутності.

Що стосується об’єктивних ознак прояву хламідійної інфекції у разі
невиношування вагітності, то найчастіше нами відзначено наявність
слизистих чи слизисто-гнійних виділень із статевих органів (піхви,
цервікального каналу): у 67,36% обстежених при нехламідійній; у 94,95% –
при монохламідійній та у 96,86% при змішаній хламідійній природі
урогенітального інфікування. Такий симптом, як гіпертонус матки за умови
невиношування вагітності у разі урогенітального інфікуванні
спостерігався нами приблизно з однаковою частотою при монохламідійній і
нехламідійній природі інфекції – у 73,18% та 69,17% випадків відповідно.
Змішана хламідійна інфекція у разі невиношування вагітності
супроводжувалася гіпертонусом матки у 67,25% пацієнток. Зміни зі сторони
шийки матки (вкорочення, розм’якшення, відкриття цервікального каналу)
були більш характерним для хламідійної моноінфекції та змішаного
хламідійного інфікування і виявлялося у 65,88% та 69,15% обстежених.

Виявлені особливості перебігу невиношування вагітності у разі детекції
хламідійної інфекції стали обґрунтуванням для вивчення нами стану
локальної бар’єрної функції генітального тракту, морфофункціональних
змін плацентарної системи, системного імунітету, гемкоагуляційної та
фібринолітичної систем.

Зафіксоване нами достовірне зменшення рівнів субпопуляцій Т-лімфоцитів,
в основному, за рахунок Т-хелперів до (28,32±2,18)% (рf?TH? EH N P R T l n ??????n   &@Bvi i ? O OJPJQJ ” ????????ією CD8+лімфоцитів. На подібні порушення вказала Н.І.Сідєльнікова (2002) та М.М.Вацик (2004) у жінок із хламідійною етіологією ряду захворювань репродуктивної сфери. Зафіксовані нами показники ІЛ-6 в цервікальному слизі після лікування корелювали (r=0,78, р0,05), IgG
до (14,97±0,41) г/л (р0,05).

Мінімальний вплив базова терапія мала на рівень ІFN-?, який збільшився
від (0,11±0,05) пг/мл – під час початку лікування до (0,13±0,04) пг/мл –
у разі завершенні (р>0,05). Така динаміка ІFN-? вказує на дефектність
базового лікування щодо впливу на один із найважливіших патогенетичних
моментів перебігу хламідійної інфекції.

Хочемо відмітити й такий факт, що у підгрупі жінок із хламідійною
інфекцією у разі невиношування вагітності, котрі отримали базову
терапію, більшість показників згортальної системи крові не відрізнялися
від вихідних даних (р>0,05), зберігаючи при цьому вірогідну відмінність
з контрольною групою ПЗВ (р0,05 стосовно контролю).

Заслуговує на увагу й факт, що у разі включення в лікувальний комплекс
базової терапії хофітолу ми спостерігали позитивні зміни в гістологічній
картині плаценти. Порівняно з базовою терапією у більшому ступені
нормалізується показник коефіцієнта форми вторинних ворсинок. У
третинних ворсинках зростає протяжність синцитіо-капілярних мембран,
зменшується число синцитіальних бруньок. Більший прогрес спостерігається
в нормалізації площі і форми третинних ворсинок.

Разом з тим, досліджувані нами параметри імунологічних показників,
факторів локального бар’єру слизових генітального тракту, систем
гемкоагуляції та фібринолізу під впливом комплексного лікування з
використанням хофітолу були, незважаючи на деяку позитивну динаміку,
нижчими від нормальних значень, що обґрунтовує необхідність додаткової
корекції певних патогенетичних ланок досліджуваної патології. Тому у
ІІ-ій та ІV-ій підгрупах дослідження в комплексну терапію включено
протефлазід, який є вітчизняним рослинним препаратом і поряд із
противірусною дією, проявляє імуномодулюючий ефект із центробіжнимним
механізмом спрямованим на систему ендогенних інтерферонів, відновлювати
активність клітин макрофагального ряду (В.П.Литвин та співавт., 2001;
И.В.Борсукова, 2001; Н.В.Несторова та співав., 2002).

Призначення в комплексному лікуванні жінок із невиношуванням вагітності
у разі урогенітального хламідіозу препарату протефлазід сприяло
позитивному впливу на субпопуляційний вміст лімфоцитів, інтерлейкінів,
імуноглобулінів та лізоциму, порівняно із наслідками лікування в І-ій та
ІІІ-ій підгрупах дослідження. Спостерігається виражена тенденція до
нормалізації рівнів CD4+, CD8+, CD56+ (NK), ІПО47+ (HLA-DR+), CD3+,
CD24+ (ІПО 24+) та CD150+ (ІПО 3+) на час повторного обстеження
пацієнток ІІ-ої підгрупи (р0,05 стосовно
контролю). Проте суттєво вираженої різниці позитивно спрямованих змін
згортальної системи, які б залежали від використання хофітолу чи
протефлазіду, нами не зафіксовано.

Включення в лікувальний комплекс протефлазіду має позитивний ефект на
стан вторинних і, особливо, третинних ворсинок плаценти. У вторинних
ворсинках у сполучній тканині строми збільшується число клітин і
зменшується кількість колагенових волокон. Площа вторинних ворсинок
наближається до нормальних показників, зменшується число набряклих
ворсинок. Зростає протяжність синцитіо-капілярних мембран – біля 60%
третинних ворсинок мають їх протяжність понад половини периметра
ворсинки. Площа поперечного перерізу третинних ворсинок збільшується, а
кількість синцитіальних бруньок зменшується. Дрібних, склерозованих
ворсинок зустрічається мало.

Паралельно з нормалізацією імунологічних, гемкоагуляційних та
морфологічних даних у разі введення в комплексну терапію жінок із
невиношуванням на тлі урогенітального хламідіозу препарату протефлазід,
нами відзначено й більш швидку позитивну клінічну динаміку: в середньому
клінічні об’єктивні та суб’єктивні ознаки патології зникали раніше, ніж
при базовій терапії. Тільки такий симптом, як виділення з статевих
органів (при їх слизисто-гнійному характері) та гіпертонус матки
пролонгувалися до 5-6-ї доби терапії. Близькі клінічні результати
отримано й при лікуванні протефлазідом хворих на хронічні запальні
захворювання геніталій в осіб інфікованих хламідіями (О.В.Ромащенко,
А.В. Руденко, 2002).

Порівнюючи ефективність терапії в жінок ІІ-ої і ІІІ-ої підгруп,
необхідно відзначити більший вплив на видалення хламідій з організму
запропонованих нами схем лікування, порівняно із жінками І-ої підгрупи
дослідження. Станом на час завершення лікування позитивною ПІФ
залишалася в (16,32±1,08)% обстежених ІІ-ої підгрупи та у (19,17±1,17)%
вагітних, які склали ІІІ-ю групу. Через місяць нами відзначено тенденцію
зменшення позитивних результатів ПІФ, які складали (10,14±0,82)% у ІІ-ій
та (13,33±0,98)% у ІІІ-ій підгрупах обстежуваних (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019