МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

СМАЧИЛО Ірина Володимирівна

УДК 616.33-089.873-06]-085.361:598.6

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування кутикули шлуночків
курей в комплексній терапії дампінг-синдрому

14.01.36 – гастроентерологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ

2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському державному медичному університеті

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ШВЕД Микола Іванович, Тернопільський державний медичний

університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,

кафедра факультетської терапії, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ВОЛОШИН Олександр Іванович, Буковинська державна

медична академія МОЗ України, кафедра пропедевтики

внутрішніх хвороб, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор

ВДОВИЧЕНКО Валерій Іванович, Львівський національний

медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України,

кафедра терапії № 1 факультету післядипломної освіти,

завідувач кафедри

Провідна установа: Інститут терапії ім. Л.Т. Малої АМН України,

відділ гастроентерології, м. Харків

Захист відбудеться “30” червня 2005 року о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній
медичній академії МОЗ України за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ,
вул. Галицька, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської
державної медичної академії МОЗ України за адресою: 76000, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.

Автореферат розісланий “27” травня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01

доктор медичних наук, професор
ОРИНЧАК М.А. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Відомо, що після застосування радикальних методів
хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки
у 10-60 % хворих розвиваються післярезекційні синдроми (В.І.
Вдовиченко, 2002; Т.Б. Ежова, 2002; Б.Б. Леськів і співавт., 2002).
Найбільш частим і тяжким післярезекційним ускладненням є
дампінг-синдром, частота якого коливається від 3,5 до 80,0 % (I.
Corsale. еt al., 2000; А.А. Курыгин и соавт., 2001; Л.Я. Ковальчук, І.Я.
Дзюбановський, 2002; С. Shibata et al., 2004; Т. Yamaguchi et al.,
2004).

Більшість вчених вважають, що виникнення дампінг-синдрому пов’язане з
порушенням адаптативно-компенсаторних механізмів. У першу чергу, це
виражене зниження чи повна відсутність секреторної активності шлунка як
регулятора секреції печінки і підшлункової залози, а також нормальної
моторики шлунково-кишкового тракту, що приводить до швидкої евакуації
хімусу з кукси шлунка і стрімкого пасажу його по кишечнику (В.А.
Петухов, П.Б. Калашов, 2000; А. Singh еt al., 2003). Крім того,
втрачається бактерицидна дія соляної кислоти шлункового соку і верхні
відділи тонкого кишечника заселяються мікрофлорою, що порушує
мікробіоценоз травної системи (Н.В. Харченко, 2000; П.Я. Григорьев, Э.П.
Яковенко, 2000). Дампінг-синдром викликає значні порушення загального
стану, зниження якості життя і майже в половині випадків інвалідизацію
пацієнтів, тому лікування його залишається складним питанням в сучасній
гастроентерології (Г.К. Жерлов и соавт., 2001). Особливо низькою є
ефективність лікування дампінг-синдрому тяжкого ступеня (Л.Я. Ковальчук
і співавт., 2000; Н. Itoh, 2002; J. Metzger et al., 2002). До
теперішнього часу залишається суперечливою і невирішеною проблема пошуку
адекватних способів консервативного лікування цієї патології (Л.Я.
Ковальчук, І.Я. Дзюбановський, 2002).

Сучасна медикаментозна терапія дампінг-синдрому передбачає застосування
великої кількості медикаментів: препаратів травних ферментів, засобів,
що корегують моторно-евакуаторні порушення кукси шлунка, проведення
антимікробної терапії тощо (П.Я. Григор’єв і співавт., 2000). В умовах
зростання резистентності бактерій до антибіотиків (М.Е. Street et al.,
2001), недостатнього формування вітчизняного фармацевтичного ринку
ферментних препаратів (В.М. Толочко і співавт., 1997; Н.Ф. Маслова,
1999) актуальним є створення нових ефективних і доступних засобів, які б
поєднували ферментативну й антимікробну активність із нормалізуючим
впливом на моторику кукси шлунка.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри
факультетської терапії Тернопільського державного медичного університету
ім. І.Я. Горбачевського “Клініко-патогенетичні та морфофункціональні
особливості ішемічної хвороби серця при супутньому хронічному бронхіті,
цукровому діабеті, експериментальному гіпертиреозі, гастродуоденальних
виразках та їх диференційована терапія”, № держреєстрації 0103U001017.
Здобувач є співвиконавцем даної науково-дослідної роботи.

Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування хворих з
дампінг-синдромом на основі корекції морфо-функціональних порушень кукси
шлунка шляхом включення до комплексної терапії кутикули шлуночків курей.

Завдання дослідження:

1. Визначити антимікробну дію, ферментативні властивості кутикули
залежно від терміну зберігання, температури та рН середовища і розробити
оптимальний спосіб її стерилізації.

2. Вивчити вплив лікування із включенням кутикули на перетравлення їжі,
моторно-евакуаторну, кислотопродукуючу функції і структуру слизової
оболонки кукси шлунка у хворих з дампінг-синдромом.

3. Дослідити вплив лікування із включенням кутикули на мікрофлору кукси
шлунка і товстого кишечника.

4. Розробити спосіб корекції морфо-функціональних порушень кукси шлунка
у хворих з дампінг-синдромом.

Об’єкт дослідження: 120 хворих з дампінг-синдромом; кутикула шлуночків
курей.

Предмет дослідження: Клініко-експериментальне обґрунтування використання
кутикули шлуночків курей у комплексному лікуванні хворих на
дампінг-синдром.

Методи дослідження:

Загальноклінічні – для оцінки перебігу дампінг-синдрому;
балоноелектрографічний і рентгенологічний – для дослідження
моторно-евакуаторної функції кукси шлунка; уреазний тест, цитологічний,
гістологічний і бактеріологічний методи – для визначення мікрофлори
слизової оболонки кукси шлунка і товстого кишечника, дослідження
антимікробної дії кутикули та контролю її стерильності; морфологічний –
для вивчення структури слизової оболонки кукси шлунка; рН-метричний –
для дослідження кислотопродукуючої функції кукси шлунка; копрологічний –
для оцінки перетравлення їжі; біохімічні методи для визначення
активності пепсину (за Туголуковим, за дією пепсину на молочно-ацетатну
суміш), амілази (за Каравеєм), ліпази (за утворенням в результаті
гідролізу жиру жирних кислот) в кутикулі шлуночків курей, статистичні –
для оцінки достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Вперше розроблено
пріоритетний оптимальний спосіб стерилізації кутикули шляхом її
інкубації в розчині соляної кислоти (рН 1,68) при температурі 37 ?С
протягом 60 хвилин, що зберігає ферментативну активність та антимікробну
дію кутикули (деклараційний патент України на винахід 32908 А).

Вперше встановлено нормалізуючий вплив лікування із включенням кутикули
на перетравлення їжі з нормалізацією показників копрологічного
дослідження (припинення креатореї, амілореї, стеатореї, виділення
сполучної тканини); корегуючий вплив на моторно-евакуаторну функцію
кукси шлунка і відвідної петлі кишки зі зниженням амплітуди скорочень
при їх вихідній гіперкінезії і підвищенням амплітуди скорочень кукси
шлунка при початковій її гіпокінезії у хворих з дампінг-синдромом.

Відзначено достовірне зниження рН кукси шлунка при початковій помірній
та вираженій (рН < 5,0) гіпоацидності після комплексного лікування із застосуванням кутикули. Вперше відмічено відновлення порушеного мікробіоценозу товстого кишечника у 81,48 % хворих з дампінг-синдромом, санацію від мікробного обсіменіння слизової оболонки кукси шлунка у 86,67 % пацієнтів та достовірні зміни її кількісних морфологічних параметрів (збільшення висоти епітелію, зменшення вмісту лімфоцитів, плазмоцитів, нормалізацію вмісту нейтрофілів) після терапії із включенням кутикули. Практичне значення одержаних результатів. Розроблено спосіб консервативного лікування хворих з дампінг-синдромом шляхом включення до комплексної терапії кутикули шлуночків курей у дозі 0,25 г тричі на день під час їди. Застосування комплексної терапії з включенням кутикули сприяє швидкій нормалізації моторно-евакуаторної, кислотопродукуючої функції і структури слизової оболонки кукси шлунка, відновленню порушеного мікробіоценозу її і товстого кишечника, покращенню травлення у хворих з дампінг-синдромом. Розроблений спосіб стерилізації кутикули шлуночків курей дозволяє виготовляти біологічно активну добавку з кутикули шлуночків курей, яка містить травні ферменти, поліпептиди, амінокислоти і має високу біологічну активність, що проявляється ферментативною активністю, стимулюючою дією на функціонування травної системи та застосовується для покращання травлення у хворих з ферментативною недостатністю шлунково-кишкового тракту (ТУУ 15.8-02010830-001-2003. – Протокол експертизи № 4385/3553 від 27.10.2003). Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи впроваджено у клінічну практику гастроентерологічних відділень Тернопільської, Рівненської та Житомирської обласних клінічних лікарень, Тернопільської міської клінічної лікарні № 2, Чернівецької міської клінічної лікарні № 3, терапевтичного відділення Тернопільської міської клінічної лікарні швидкої допомоги. Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі на кафедрах факультетської терапії, терапії і сімейної медицини ФПО Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, кафедрі пропедевтичної терапії Буковинської державної медичної академії, кафедрі госпітальної терапії Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова, кафедрі факультетської терапії та ендокринології Дніпропетровської державної медичної академії. Особистий внесок здобувача. Внесок автора полягає у виборі теми дисертації, формулюванні мети та завдання роботи, розробці її програми та підборі методик дослідження. Автором самостійно здійснено патентно-інформаційний пошук, проаналізовано наукову літературу з обраної теми, проведено експериментальні дослідження кутикули шлуночків курей, клінічні та частково лабораторно-інструментальні обстеження хворих, оцінку та статистичну обробку їх результатів. Особисто автором написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки і запропоновано практичні рекомендації, впроваджено застосування кутикули шлуночків курей у комплексному лікуванні хворих з дампінг-синдромом. Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на підсумкових науково-практичних конференціях “Здобутки клінічної та експериментальної медицини” (Тернопіль, 2001; 2002), на VІ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001), на 3, 4, 5 і 6 Міжнародних конгресах студентів та молодих учених (Тернопіль, 1999; 2000; 2001; 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології” (Тернопіль, 2004). Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр терапевтичного профілю Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського 20.01.2004. Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт – 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 патент, 8 праць – у матеріалах з'їздів та конференцій, з них – 7 самостійних робіт і 7 – у співавторстві. Структура та обсяг дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 148 сторінках друкованого тексту. Робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатків. Список джерел викладений на 30 сторінках і включає 292 джерела (194 – кирилицею та 98 – латиною). Робота ілюстрована 38 таблицями, 37 рисунками. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ Матеріали і методи дослідження. Робота ґрунтується на обстеженні 120 хворих з дампінг-синдромом (Д-С), що перебували на лікуванні в гастроентерологічних відділеннях Тернопільської обласної клінічної лікарні і Тернопільської міської комунальної лікарні № 2 у період з 1999 по 2002 роки. Вік хворих коливався від 21 до 68 років. Серед обстежених були: 51 (42,50 %) осіб з Д-С легкого ступеня тяжкості, 57 (47,50 %) – середнього і 12 (10,00 %) – тяжкого. Діагноз Д-С та ступінь його тяжкості встановлювали на підставі загальноклінічного обстеження, результатів дампінг-провокації (скарги, коливання артеріального тиску, пульсу, тривалість нападу), рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту (пришвидшена евакуація барієвої суміші з кукси шлунка (КШ) (Л.Я. Ковальчук і співавт., 2000). Для обстеження моторно-евакуаторної функції КШ використовували рентгенологічний (з визначенням пасажу барієвої суміші) і балоноелектрографічний методи (Л.Н. Хоромский, А.Н. Гонтарук, 1995). Дослідження кислотопродукуючої функції КШ здійснювали за допомогою внутрішньошлункової базальної топографічної рН-метрії методом В.М. Чернобрового (1999). Макро- і мікроскопічні дослідження калу проводили за методикою И.А. Алексеева-Беркмана в модифікації А.А. Крылова (1981). Для виявлення бактерій Helicobacter pylorі (НР) використовували уреазний тест, цитологічне та гістологічне дослідження біоптатів слизової оболонки КШ, що проводились до лікування та через 4-6 тижнів після його закінчення. При визначенні ступеня обсіменіння НР користувались критеріями Л.И. Аруина (1988). Бактеріологічні дослідження іншої мукозної мікрофлори проводили за методикою А.А. Мисаутовой и соавт. (1979). Гістологічні препарати з біоптатів слизової оболонки КШ оцінювали за допомогою морфометричного методу (Г.Г. Автандилов, 1980). Для визначення стану кишкової мікрофлори проводили бактеріологічне дослідження випорожнень за методикою В.А. Знаменского и соавт. (1986). Хворі були рандомізовано розподілені на 2 групи: І група (60 чоловік) отримувала загальноприйняте лікування Д-С згідно зі “Стандартами диагностики и лечения органов пищеварения” (1998), яке включало дієтотерапію з виключенням легкозасвоюваних вуглеводів та ізольованого прийому рідини, препарати, нормалізуючі моторно-евакуаторну функцію КШ, препарати травних ферментів, антимікробну терапію, симптоматичне лікування за показаннями. ІІ група (60 осіб) отримувала традиційну терапію за виключенням препаратів травних ферментів, які були замінені на кутикулу шлуночків курей в дозі 0,25 г тричі на день під час прийому їжі. Експериментальні дослідження кутикули шлуночків курей. Окрім клінічних спостережень, було проведено експериментальні дослідження кутикули шлуночків курей. Протеолітичну активність кутикули шлуночків курей визначали за методом Туголукова (1981) і за дією пепсину на молочно-ацетатну суміш (Я.І. Гонський, 2001), амілолітичну – за методом Каравея (2001), активність ліпази оцінювали за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, виявлених шляхом титрування лугом у присутності фенолфталеїну (О.Д. Кушманова, Г.М. Ивченко, 1983). Антимікробну дію кутикули перевіряли за чутливістю до неї мікроорганізмів диско-дифузійним методом (І.О. Ситник і співавт., 1998). Для оцінки достовірності отриманих результатів дослідження нами застосовувався варіаційно-статистичний метод аналізу, який проведено за допомогою персонального комп’ютера ІВМ РС Pentium III 600 MHz та прикладної програми для роботи з електронними таблицями Microsoft® Excel 2000 в середовищі Windows 98 Second Edition (США, 1998). Достовірність одержаних результатів визначали, використовуючи критерій Стьюдента. Зміни вважали статистично достовірними при Р<0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Кутикулу відділяли від м’язових шлуночків курей, промивали у проточній воді. Для знищення мікробів-контамінантів використовували запропонований нами ефективний спосіб стерилізації кутикули шляхом інкубації її в розчині соляної кислоти (рН 1,68) при температурі 37 ?С протягом 60 хвилин. Далі п’ятиразово відмивали 0,9 % розчином натрію хлориду, висушували при кімнатній температурі без доступу прямого сонячного проміння і дезінтегрували до порошкоподібного стану (деклараційний патент України на винахід 32908 А). У простерилізованому порошку кутикули визначено активніть пепсину, амілази і ліпази. Зокрема, досліджено, що протеолітична активність 2 мг кутикули становила (4,00+0,06) ОД за методом дії пепсину на молочно-ацетатну суміш, а вміст пепсину в такій самій кількості кутикули за методом Туголукова склав 0,04 мг. Протеолітична активність 100 мг кутикули становила відповідно 200 ОД і 2 мг. Протеолітична активність 2 мг простерилізованої кутикули була статистично достовірно вищою і становила (4,40+0,09) ОД (Р<0,05) за методом дії пепсину на молочно-ацетатну суміш, а вміст пепсину за методом Туголукова – 0,044 мг (Р<0,05). Протеолітична активність 100 мг простерилізованої кутикули становила відповідно 220 ОД, а вміст пепсину 2,2 мг. Таким чином, після обробки кутикули запропонованим нами способом її протеолітична активність вірогідно підвищилась (Р<0,05). При дослідженні динаміки змін показників протеолітичної активності кутикули з різними термінами зберігання встановлено, що кутикула з шестимісячним терміном зберігання втрачала не більше 5 % протеолітичної активності (що статистично достовірно не відрізнялось від протеолітичної активності кутикули одномісячного терміну зберігання (Р>0,05)), з
дворічним – не більше 20 % (Р<0,05). Кутикула проявляла протеолітичну активність як в кислому, так і в лужному середовищах. Температурний діапазон її оптимальної дії склав 35-45 єС, а при температурі 80 єС і вище кутикула була не активна. Амілолітична активність 100 мг простерилізованої кутикули склала (15,02+0,03) г/(л·год) при рН 1,68 і (37,98+0,25) г/(л·год) при рН 9,18, а це вказувало на достовірно вищу (Р<0,05) амілолітичну активність кутикули у лужному середовищі. При дослідженні антимікробної дії простерилізованої кутикули за чутливістю до неї мікроорганізмів диско-дифузійним методом найбільшу затримку росту відмічено щодо ентеробактерій рoдів Esсherichia, Klebsiella, Citrobacter, Enterobacter клінічного походження. На основі отриманих результатів проведених нами досліджень розроблено біологічно активну добавку з кутикули шлуночків курей (затверджену МОЗ України, ТУУ 15.8-02010830-001-2003 – Протокол експертизи № 4385/3553 від 27.10.2003) для застосування при порушеннях травлення, пов’язаних з ферментативною недостатністю. Процес її виготовлення базується на деклараційному патенті України на винахід 32908 А “Спосіб отримання препарату для тканинно-ферментної терапії”. Наявність у кутикулі травних ферментів, антимікробної активності і, не виключено, – природніх регуляторних пептидів, обґрунтувало доцільність застосування кутикули в лікуванні хворих з Д-С. При обстеженні пацієнтів з Д-С 51 (42,50 %) осіб вказували на періодичні напади слабості із запамороченням після їди, особливо після вживання їжі багатої на вуглеводи, молочної їжі, які тривають 10-20 хвилин, 57 (47,50 %) пацієнтів відзначали слабість із запамороченням, після вживання звичайних порцій будь-якої їжі, тривалістю 20-40 хвилин, 12 (10,00 %) хворих скаржились на постійні, різко виражені напади слабості із непритомністю, що не залежали від характеру та кількості прийнятої їжі, тривалістю до 1-2 годин. Крім того, 102 (85,00 %) хворих вказували на відчуття тяжкості у животі після прийому їжі, 91 (75,83 %) – на бурчання в животі, 83 (69,17 %) – на почащену дефекацію, 68 (56,67 %) – на здуття живота тощо. При цукровому навантаженні у 51 (42,50 %) пацієнтів відмічено напади слабості із запамороченням, які тривали 10-20 хвилин, підвищення або зниження артеріального тиску на 10-15 мм рт.ст., зростання частоти пульсу на 10-15 ударів за 1 хвилину (що відповідало легкому ступеню Д-С). У 57 (47,50 %) хворих відзначено напади слабості із запамороченням тривалістю 20-40 хвилин, підвищення або зниження артеріального тиску на 15-20 мм рт.ст., зростання частоти пульсу на 20-30 ударів за 1 хвилину, що відповідало середньому ступеню. У 12 (10,00 %) відмічено напади слабості із запамороченням, які тривали 1-2 години, у 6 хворих супроводжувались непритомністю; артеріальний тиск знижувався, рідше підвищувався, на 20-30 мм рт.ст., частота пульсу зростала на 25-30 ударів за хвилину, що відповідало тяжкому ступеню. Порушення моторно-евакуаторної функції КШ нами встановлено у всіх пацієнтів з Д-С. При цьому з’ясовано, що безперервно-прискорений її тип (евакуація – до 10 хвилин) за рахунок поєднання різко виражених гіперкінетичних (більше 35-50 мм вод.ст.) скорочень КШ з гіперкінетичними (більше 40 мм вод.ст.) скороченнями відвідної петлі (ВП) кишки безперервного характеру зафіксовано у 42 (35,00 %) пацієнтів. Безперервно-сповільнений тип (10-20 хвилин), що визначався гіпокінетичними (менше 15 мм вод.ст.) скороченнями КШ у поєднанні з нормокінетичними (20-40 мм вод.ст.) скороченнями ВП кишки безперервного характеру, встановлено у 46 (38,33 %) хворих. Порційно-прискорений тип (10-20 хвилин) спостерігали у 32 (26,67 %) пацієнтів: за рахунок поєднання гіперкінетичних скорочень КШ і гіперкінетичних, періодичного характеру скорочень ВП – у 29 (24,17 %) пацієнтів та в 3 (2,59 %) – у результаті асоціації гіпокінетичних скорочень КШ і гіперкінетичних, періодичних скорочень ВП кишки. Відмітимо, що гіперкінетичні скорочення КШ, які сприяють прискореному її випорожненню (В.Н. Головатый, 1997), зафіксовано у 59,17 % хворих з Д-С. Показник середньої амплітуди скорочень КШ при гіперкінетичному типі моторики статистично достовірно підвищувався (Р<0,05) з поглибленням тяжкості Д-С, склавши (44,02±0,76) мм вод.ст. при легкому, (49,22±0,57) мм вод.ст. – при середньому і (56,07±1,66) мм вод.ст. – при тяжкому ступені. Гіпокінетичні скорочення КШ, які, не впливаючи на перемішування її вмісту, непрямо сприяють прискоренню евакуації шлункового вмісту (Л.Н. Хоромский, А.Н. Гонтарук, 1995), виявлено в 49 (40,83 %) пацієнтів з Д-С. Середня амплітуда шлункових скорочень при гіпокінетичному варіанті достовірно не відрізнялась (Р>0,05) при різних ступенях тяжкості і
склала (10,43±0,47) мм вод.ст.

Досліджуючи скоротливу функцію ВП кишки гіперкінетичний тип її скорочень
фіксували у 61,67 % хворих, нормокінетичний – у 38,33 %. При цьому у
всіх пацієнтів із нормокінезією та в 56,76 % з гіперкінезією ВП кишки
відзначено безперервний тип її моторики, що визначає безперервність
випорожнення КШ (Л.Н. Хоромский, А.Н. Гонтарук, 1995). У решти 26,67 %
хворих спостерігали періодичний тип скорочень ВП кишки, проте в усіх
випадках хвилі кишкових скорочень були гіперкінетичними. При дослідженні
середньої амплітуди скорочень ВП кишки з’ясували, що у пацієнтів із
легким і середнім ступенем Д-С вона практично не відрізнялась, склавши
(43,95±1,30) мм вод.ст. і (46,98±1,47) мм вод.ст. відповідно (Р>0,05),
тоді як при тяжкому ступені була достовірно вищою (Р<0,05) і становила (57,61±3,33) мм вод.ст. Після застосування програми лікування з включенням кутикули у хворих з вихідною гіперкінезією КШ відбувалося статистично достовірне гальмування скорочень зі зниженням середньої амплітуди на (18,60±1,99) мм вод.ст. (Р?0,05). При визначенні середньої амплітуди скорочень КШ до і після загальноприйнятого лікування відзначено статистично вірогідне її зниження на (13,28±1,69) мм вод.ст. (Р<0,05). Водночас показник був достовірно нижчим порівняно з аналогічним при лікуванні з включенням кутикули (Р<0,05). При дослідженні скоротливої функції КШ до і після лікування залежно від ступеня тяжкості Д-С зафіксовано статистично достовірне (Р<0,05) зниження середньої амплітуди при вихідній гіперкінезії у хворих з легким і середнім ступенем Д-С і відсутність позитивних змін у пацієнтів з тяжким Д-С при застосуванні як комплексного лікування з включенням кутикули, так і традиційної терапії. Одночасно при середньому ступені Д-С відзначено статистично більш значне (Р?0,05) гальмування скоротливої функції КШ у групі хворих, які отримували кутикулу. При початковій гіпокінезії КШ відзначали статистично достовірне підвищення середньої амплітуди скорочень на (13,91±2,09) мм вод.ст. (Р?0,05) після лікування із включенням кутикули і на (9,12±1,16) мм вод.ст. (Р?0,05) після загальноприйнятої терапії. При цьому після лікування із включенням кутикули підвищення середньої амплітуди було достовірно вищим у порівнянні з аналогічним показником при традиційній терапії (Р?0,05). Досліджуючи скоротливу функцію ВП кишки, відзначали її гальмування зі зниженням середньої амплітуди на (15,97?1,67) мм вод.ст. (Р?0,05) після лікування із включенням кутикули шлуночків курей і на (11,54?1,41) мм вод.ст. (Р?0,05) після традиційної терапії. В той же час, різниця амплітуд скоротливої активності ВП кишки до і після лікування із включенням кутикули була статистично достовірно вищою порівняно з аналогічним показником в групі хворих з традиційною терапією (Р?0,05). Аналізуючи характер скоротливої активності ВП кишки встановлено, що безперервний, патологічний характер її скорочень змінився на періодичний у 60,00 % пацієнтів при застосуванні лікувального комплексу з кутикулою, що на 5,71 % перевищувало аналогічний показник у групі з традиційною терапією. Крім того, при аналізі ефективності корекції моторно-евакуаторних порушень КШ і ВП кишки з’ясувалось, що вона була неодинаковою у хворих із різною тяжкістю перебігу Д-С. Зокрема, ефективність лікування була найвищою і, водночас, практично одинаковою у пацієнтів з легким ступенем Д-С як після лікування із включенням кутикули, так і після загальноприйнятої терапії. Так, у 95,24 % хворих цієї групи після застосування схеми з кутикулою і у 95,00 % – після традиційного лікування спостерігали нормалізацію моторно-евакуаторної функції КШ і ВП кишки (зафіксовано нормокінезію КШ, періодичний характер скоротливої діяльності і нормокінезію ВП кишки, що визначали порційно-сповільнений тип евакуації) і припинення нападів Д-С. У пацієнтів із середнім ступенем тяжкості традиційна терапія була ефективною у 59,09 % випадків, тоді як лікування із включенням кутикули – у 78,26 % (тобто на 19,17 % більше), що вказувало на достовірно вищу ефективність запропонованого лікування. При цьому у 60,87 % хворих після застосування кутикули і в 50,00 % – після загальноприйнятої терапії спостерігали нормокінезію КШ і ВП кишки та періодичний характер скоротливої діяльності останньої (що визначало порційно-сповільнений тип евакуації) і відмічали припинення нападів Д-С. В інших 17,39 % і 9,09 % хворих після лікування із включенням кутикули і традиційної терапії відповідно, зафіксовано достовірне зниження амплітуди скорочень шлунково-кишкового відділу, нормалізацію характеру скоротливої функції ВП кишки з безперервного в періодичний, що забезпечили зміну безперервно-прискореного на оптимальніший – порційно-прискорений тип евакуації та зменшення частоти та тяжкості перебігу нападів Д-С. В решти 21,74 % пацієнтів, що отримували кутикулу, і 40,90 % – які застосовували традиційне лікування, не було відзначено суттєвих змін. 2 4 2 X ? Ae ? oe ( 2 4 b e @ @ @ OJPJQJ h’P ???????алишався патологічний безперервний характер скорочень останньої, що зумовлювало швидке надходження непідготовленого хімусу з КШ у кишечник та прояви тяжкого Д-С. При дослідженні кислотоутворюючої функції КШ у 81,82 % нами зафіксовано гіпо-ахлоргідрію (у 28,41 % пацієнтів – анацидність, у 29,55 % – виражену гіпоацидність, у 23,86 % – помірну гіпоацидність), у 10,23 % – нормоацидність і лише в 7,95 % – помірну гіперацидність. Водночас, виражену гіперацидність КШ не зафіксовано в жодному випадку. Аналіз комп’ютерних рН-грам після лікування показав достовірні зміни кислотоутворюючої функції КШ в бік підвищення у пацієнтів з вихідною помірною і вираженою гіпоацидністю, при рН < 5,0. При початковій помірній гіпоацидності спостерігали статистично достовірне зниження рівня рН на (1,15±0,13) після застосування програми із включенням кутикули (Р<0,05) і на (1,02±0,13) (Р<0,05) після традиційної терапії, при вихідній вираженій гіпоацидності – на (1,01±0,14) (Р<0,05) і (0,64±0,1) (Р<0,05) відповідно. У групі хворих з вираженою гіпоацидністю, які отримували кутикулу, було достовірне більшим (Р?0,05) зниження рівня рН порівняно з аналогічним показником після традиційної терапії. У той же час, при анацидності і вираженій гіпоацидності (за умови, що рівень рН був > 5,0) зміни були не достовірні (Р>0,05). Варто зазначити,
що при гістологічному дослідженні слизової оболонки КШ цих хворих в усіх
випадках відзначено її атрофію, що призводило до виникнення незворотньої
ахілії.

Досліджуючи мікрофлору слизової оболонки КШ у 51,67 % хворих з Д-С
виявляли HР, у 61,67 % – іншу мукозну мікрофлору. У 10,00 % випадків
остання зустрічалась у монокультурах, в 16,67 % – асоціювалась з НР, у
46,67 % пацієнтів виділено різні види мукозної мікрофлори Домінуючим у
спектрі пристінкових мікроорганізмів КШ був HР. Серед іншої мукозної
мікрофлори найчастіше було виявлено кишкову паличку – в 48,33 %,
клебсієлу – у 21,67 %, фекальний стрептокок – у 15,00 % хворих. Рідше
висівали протей (6,67 %), лактобактерії (5,00 %), гриби роду Candida
(5,00 %), епідермальний стафілокок (3,33 %), цитробактер (3,33 %),
ентеробактер (3,33 %), анаеробний стрептокок (1,67 %), стрептокок
слинний (1,67 %). З підвищенням кислотності КШ зростала частота
виявлення і ступінь обсіменіння НР та знижувалась частота висівання
іншої мукозної мікрофлори та навпаки.

Після лікування з включенням кутикули у 86,67 % хворих відмічено повну
санацію слизової оболонки КШ, що на 11,67 % перевищувало аналогічний
показник контрольної групи. Поєднане застосування традиційної терапії і
кутикули забезпечило рівень ерадикації НР у 87,50 %, який на 14,17 % був
більшим порівняно з аналогічним показником у групі хворих, які
отримували традиційну терапію. Ерадикацію іншої мукозної мікрофлори
досягнуто у 89,47 % пацієнтів (що на 11,69 % перевищувало показник
контролю).

При дослідженні гістологічних препаратів із біоптатів слизової оболонки
КШ у всіх хворих виявлено ознаки запалення. При цьому спостерігали
зниження висоти епітелію, запальну інфільтрацію власної пластинки,
переважно лімфоплазмоцитарну та нейтрофільну, тощо. У більшості (51,67 %
хворих), при гістологічному дослідженні виявлено ознаки атрофічного
гастриту.

Проведені морфометричні дослідження показали, що у пацієнтів з Д-С
відзначаються статистично достовірні (Р<0,05) зміни: зниження висоти покривного епітелію (на 27,91 % порівняно з аналогічним показником в контролі), зростання кількості лімфоцитів (у 4,08 разів), нейтрофілів (в 1,65 рази), плазмоцитів (в 1,61 разів порівняно з контролем), міжепітеліальних лімфоцитів (в 1,43 рази). Обидві програми лікування зумовлювали позитивну динаміку структурних змін слизової оболонки КШ, а саме, збільшення висоти слизової оболонки та зменшення вмісту запальних клітинних елементів. У запальному інфільтраті показник висоти епітелію статистично вірогідно (Р<0,05) підвищувався і після терапії із включенням кутикули (на 16,55 %), і після традиційного лікування (на 12,16 %). Водночас висота епітелію була достовірно вищою після лікування з включенням кутикули порівняно з аналогічним показником після традиційної терапії (Р<0,05). Відзначимо дещо більш виражений вплив терапії з включенням кутикули на вміст лімфоцитів. Так, остання програма лікування знизила їх вміст на 29,17 % (Р<0,05), а загальноприйнята терапія – на 24,50 % (Р<0,05). Вміст плазмоцитів зменшився відповідно на 20,88 % (Р<0,05) і 20,29 % (Р<0,05). Вміст міжепітеліальних лімфоцитів статистично достовірно (Р<0,05) знизився та був практично однаковим як після лікування із включенням кутикули, так і після традиційної терапії (зменшився на 20,98 % і 20,67 % відповідно), але не повернувся до норми ні в першому, ні в другому випадку. Водночас, і лікування з включенням кутикули, і традиційна терапія призвели до зниження вмісту нейтрофілів до контрольних показників (на 36,94 % (Р<0,05) і 32,18 % (Р<0,05) відповідно). Отже, комплексне лікування із включенням кутикули дозволило не лише нормалізувати вміст нейтрофілів, але й достовірно більше порівняно з традиційною терапією підвищити висоту епітелію слизової оболонки (Р<0,05), більш суттєво знизити кількість лімфоцитів. Разом з тим, використані програми лікування не вплинули на атрофічні зміни слизової оболонки КШ та їх вираженість. При копрологічному дослідженні у 90,00 % пацієнтів зафіксовано креаторею за рахунок м’язових волокон зі збереженою поперечною посмугованістю, у 38,33 % – в поєднанні із високим вмістом змінених м’язових волокон; у 85,00 % – у копрологічних препаратах виявлено сполучну тканину; у 71,67 % хворих – підвищений вміст перетравлюваної рослинної клітковини; в 51,67 % пацієнтів зафіксовано внутрішньоклітинний крохмаль, в 5,00 % – у поєднанні з позаклітинним крохмалем; у 43,33 % – стеаторею за рахунок солей жирних кислот, в 10,00 % – у поєднанні з нейтральним жиром. Після проведеного курсу лікування із застосуванням кутикули, поряд із зменшенням вираженості клінічних проявів Д-С і диспепсичного синдрому, відмічено припинення: креатореї – у 82,14 % хворих (що на 12,91 % перевищувало аналогічний показник в групі традиційної терапії), виділення сполучної тканини – у 80,77 % (традиційна терапія – в 72,00 %, тобто на 8,77 % менше), підвищеного вмісту перетравлюваної рослинної клітковини – в 68,18 % (що перевищувало показник контролю на 6,27 %), амілореї – в 60,00 % (традиційна терапія – на 3,75 % менше), стеатореї – у 42,86 % (традиційна терапія – в 33,33 %, тобто на 9,53 % менше), що вказувало на більшу ефективність запропонованого лікування. Аналіз кишкової мікрофлори показав істотні зміни в стані аеробної мікрофлори порожнини товстого кишечника. Перш за все – це зміни загальної кількості кишкової палички (її збільшення у 51 (85,00 %) і зменшення – в 2 (3,33 %) хворих), поява гемолітичних ешеріхій у 6 (10,00 %), зростання популяційного рівня кишкової палички зі слабкою ферментативною активністю у 32 (53,33 %) пацієнтів; збільшення кількості умовно-патогенних ентеробактерій (клебсієл, цитробактерів, протеїв, ентеробактерів) у 40 (66,67 %) осіб. Одначасно відзначалось підвищення рівня стафілококів у 8 (13,33 %) і дріжджових грибів роду Candida у 4 (6,67 %) хворих. Разом з тим, виявлено глибокі порушення і в стані анаеробної мікрофлори товстого кишечника. Так, у 27 (45,00 %) пацієнтів відзначено зниження кількості біфідобактерій, у 13 (21,67 %) – лактобактерій. При дослідженні факультативної мікрофлори ізольоване збільшення кількості одного з родів умовно-патогенних ентеробактерій відзначено в 6 (10,00 %) пацієнтів, їх асоціацій – у 34 (56,67 %) хворих. У 14 (23,33 %) осіб зафіксовано поєднання підвищеного вмісту факультативних умовно-патогенних бактерій (у тому числі, стафілококів – у 2 випадках) зі зниженим рівнем біфідофлори. В інших 13 (21,67 %) пацієнтів виявлено збільшення кількості умовно-патогенної мікрофлори (у тому числі стафілококів – у 6 і грибів – у 4) в асоціації зі зниженим вмістом біфідо- і лактобактерій. У цілому зміни мікрофлори при Д-С характеризувалися достовірним збільшенням загальної кількості кишкової палички ((8,71±0,12) при нормі (7,32±0,12) lg КУО/г, Р<0,05)), кишкової палички зі слабко вираженою ферментною активністю ((7,85±0,14) при нормі (4,00±0,41) lg КУО/г, Р<0,05)), появою гемолізуючої кишкової палички, зменшенням популяційного рівня біфідобактерій ((7,45±0,12) при нормі (8,25±0,10) lg КУО/г, Р<0,05)), тенденцією до зниження вмісту лактобактерій ((7,37±0,13) при нормі (7,65±0,11) lg КУО/г, Р>0,05)), підвищенням рівня
умовно-патогенних мікроорганізмів: клебсієл ((5,24±0,16) при нормі
(3,85±0,09) lg КУО/г, Р<0,05)), цитробактерів ((4,74±0,19) при нормі (3,19±0,10) lg КУО/г, Р<0,05)), ентеробактерів ((5,13±0,22) при нормі (3,65±0,15) lg КУО/г, Р<0,05)), протеїв ((4,78±0,36) при нормі (2,85±0,05) lg КУО/г, Р<0,05)), незначним збільшенням вмісту стафілококів і дріжджових грибів (Р>0,05).

Лікування із включенням кутикули викликало достовірне зниження загальної
кількості кишкової палички (до (7,65±0,13) lg КУО/г, Р<0,05), зменшення популяційного рівня кишкової палички зі слабко вираженою ферментною активністю (до (5,80±0,32), Р<0,05), припинення виділення гемолізуючої кишкової палички, зниження вмісту клебсієл (до (2,94±0,58), Р<0,05), протеїв (до (2,55±0,32), Р<0,05), ентеробактерів (до (2,88±0,75), Р<0,05), цитробактерів (до (3,31±0,26), Р<0,05), зростання рівня біфідобактерій (до (7,90±0,13), Р<0,05), тенденцію до підвищення вмісту лактобактерій і зниження стафілококів, дріжджових грибів. Традиційна терапія зумовлювала достовірне зниження загальної кількості кишкової палички і незначне зменшення рівнів умовно-патогенних мікроорганізмів, гемолізуючої кишкової палички та недостовірне зростання вмісту біфідо- і лактобактерій. Загалом, лікування із включенням кутикули було ефективним у 81,48 % пацієнтів із Д-С (у 62,96 % – сприяло нормалізації мікробіоценозу товстого кишечника, у 18,52 % – зменшенню тяжкості його розладів), що на 18,52 % перевищувало аналогічний показник у групі хворих, які отримували традиційну терапію. Таким чином, запропонована нами програма лікування з включенням кутикули шлуночків курей у хворих з Д-С має нормалізуючий вплив на моторно-евакуаторну функцію, підвищує кислотопродукуючу функцію КШ, покращує перетравлення їжі, сприяє нормалізації мікробіоценозу кишечника і КШ, має позитивний вплив на структуру слизової оболонки КШ, що в цілому забезпечує виражений клінічний ефект. Отримані результати дозволяють рекомендувати кутикулу шлуночків курей для широкого застосування в комплексній терапії Д-С. ВИСНОВКИ У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі гастроентерології – підвищення ефективності лікування дампінг-синдрому шляхом включення у комплексну терапію кутикули шлуночків курей, яка має нормалізуючий вплив на морфо-функціональний стан слизової кукси шлунка, її моторно-евакуаторну та кислотопродукуючу функції, а також сприяє відновленню мікробіоценозу шлунка і товстого кишечника. 1. Комплексне лікування із включенням кутикули шлуночків курей має нормалізуючий вплив на моторно-евакуаторну функцію кукси шлунка і відвідної петлі кишки у 95,24 % пацієнтів з легким і 78,26 % – із середнім ступенем дампінг-синдрому, що достовірно перевищує ефективність базової терапії. При гіперкінетичних скороченнях відбувається зниження амплітуди скорочень кукси шлунка і відвідної петлі кишки, при початковій гіпокінезіі кукси шлунка – підвищення її амплітуди, у 60,0 % випадків змінюється безперервний характер скоротливої діяльності відвідної петлі кишки на періодичний, що супроводжується ліквідацією основних клінічних проявів дампінг-синдрому. 2. Терапія із включенням кутикули достовірно підвищує кислотопродукуючу функцію кукси шлунка при вихідній помірній та вираженій гіпоацидності (рН < 5,0), знижуючи рівень рН на (1,15±0,13) і на (1,01±0,14) відповідно, водночас суттєво не впливаючи на показники рН при початковому гіпер-, нормо- та анацидному стані кукси шлунка. 3. Застосування кутикули в комплексному лікуванні забезпечує виражений клінічний ефект із нормалізацією копрограми: припинення креатореї, амілореї, стеатореї, виділення сполучної тканини, підвищеного вмісту перетравлюваної рослинної клітковини. 4. Після курсу лікування із включенням кутикули відмічено покращання структури слизової оболонки кукси шлунка із одночасною її санацією у 86,67 % хворих від мікробного обсіменіння і відновленням порушеного мікробіоценозу товстого кишечника у більшості (81,48 %) пацієнтів з дампінг-синдромом. 5. Інкубація кутикули в розчині соляної кислоти (рН 1,68) при температурі 37 ?С протягом 60 хвилин є ефективним способом стерилізації, який зберігає її ферментативну активність та антимікробну дію. Протеолітична активність 100 мг простерилізованої кутикули становить 220 ОД, амілолітична – (15,02+0,03) г/(л·год) при рН 1,68 і (37,98+0,25) г/(л·год) при рН 9,18. Температурний діапазон її оптимальної дії складає 35-45 ?С. Запропонований спосіб стерилізації кутикули дозволяє зберегти її протеолітичну активність протягом 24 місяців. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для нормалізації моторно-евакуаторних порушень кукси шлунка, підвищення її секреторної функції, покращання процесів травлення, санації слизової оболонки кукси шлунка, нормалізації мікробіоценозу товстого кишечника у пацієнтів з дампінг-синдромом рекомендовано включення у лікувальний комплекс кутикули шлуночків курей в дозі 0,25 г тричі на день під час прийому їжі. Тривалість лікування у хворих з легким і середнім ступенем дампінг-синдрому становить 2-4 тижні, при тяжкому ступені його необхідно проводити пожиттєво. 2. Для збереження ферментативної та антимікробної активності кутикули шлуночків курей її доцільно стерилізувати шляхом інкубації в розчині соляної кислоти (рН 1,68) при температурі 37 ?С протягом 60 хвилин. ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Швед М.І., Смачило І.В. Вплив кутикули шлуночків курей на моторно-евакуаторні порушення та кислотоутворюючу функцію кукси шлунка у хворих з дампінг-синдромом // Шпитальна хірургія. – 2003. – № 3. – С. 55-58. Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих результатів, професором Шведом М.І. надана консультація при редагуванні висновків. 2. Швед М.І., Смачило І.В., Максимлюк В.І. Вплив лікування із включенням кутикули шлуночків курей на мікробіоценоз та морфологічні зміни слизової оболонки кукси шлунка у хворих з дампінг-синдромом // Вісник наукових досліджень. – 2004. – № 1.– С. 35-36. Здобувачеві належить ідея проведення дослідження, набір клінічного матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих результатів, професор Швед М.І. надав консультацію при редагуванні висновків; професор Максимлюк В.І. надав допомогу у підборі хворих. 3. Швед М.І., Смачило І.В., Максимлюк В.І. Динаміка стану мікробіоценозу товстої кишки у хворих з дампінг-синдромом при застосуванні кутикули шлуночків курей // Інфекційні хвороби. – 2004. – № 2. – С. 70-73. Здобувачеві належить ідея проведення дослідження, набір клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих даних, підготовка статті до друку; професор Швед М.І. надав консультацію при аналізі одержаних результатів, редагуванні висновків; професор Максимлюк В.І. надав допомогу у підборі хворих. 4. Патент 32908 A Україна, МКИ А61К35/12, А61К35/20, А61К35/38. Спосіб отримання препарату для тканинно-ферментної терапії / Л.Я. Ковальчук, В.П. Захаров, В.І. Максимлюк, П.В. Захаров, І.В. Максимлюк-Смачило, В.І. Захарова. – № 98073881; Заявл. 17.07.1998; Опубл. 15.02.2001; Бюл. № 1. Здобувач розробила спосіб стерилізації і технологію приготування кутикули, співавтори: професор Ковальчук Л.Я. зробив узагальнення за результатами дослідження; доцент Захаров В.П. подав ідею проведення дослідження; професор Максимлюк В.І. надав консультацію при редагуванні висновків; Захаров П.В. надав допомогу при наборі матеріалу для експерименту; Захарова В.І. підготувала матеріал до друку. 5. Швед М.І., Смачило І.В. Ферментативна активність кутикули шлуночків курей залежно від температури, рН, терміну зберігання і стерилізації // Вісник наукових досліджень. – 2000. – № 2. – С. 85-87. Здобувачем проведено експериментальні дослідження ферментативної активності кутикули, статистична обробка отриманих даних, підготовка матеріалу до друку; професором Шведом М.І. надана консультація при аналізі одержаних результатів, редагуванні висновків. 6. Швед М.І., Смачило І.В. Антимікробна дія кутикули шлуночків курей // Інфекційні хвороби. – 2001. – № 1. – С. 69-71. Здобувачем проведено експериментальні дослідження антимікробної активності кутикули, статистична обробка отриманих даних, підготовка матеріалу до друку; професором Шведом М.І. надана консультація при аналізі одержаних результатів, редагуванні висновків. 7. Смачило І.В. Застосування кутикули шлуночків курей в комплексному лікуванні порушень травлення у хворих з дампінг-синдромом // Здобутки і перспективи клінічної терапії та ендокринології: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. За ред. проф. Ковальчука Л.Я., проф. Шведа М.І., доц. Гребеника М.В. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.– С. 69-70. 8. Смачило І.В. Корекція хелікобактеріозу у хворих на дампінг-синдром порошком кутикули шлуночків курей // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Випуск 7. –Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.– С. 52. 9. Смачило І.В. Корекція порушень травлення у хворих з дампінг-синдромом // Матеріали VІ з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 18-19 травня 2001 р.). – Українські медичні вісті. – 2001. – Т.4, №1. – С. 104. 10. Смачило Ірина. Особливості стану кишкової мікрофлори у хворих з дампінг-синдромом // Матеріали 6-го Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 43. 11. Максимлюк-Смачило Ірина. Суха кутикула шлунка домашньої птиці – натуральний продукт, що містить імобілізовані ферменти // Тези доповідей 3-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 313. 12. Смачило Ірина. Ферментативна активність порошку кутикули шлуночків курей // Матеріали 4-го Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 131. 13. Смачило Ірина. Спосіб стерилізації сухої кутикули шлуночків курей // Матеріали 5-го Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 204. 14. Швед М.І., Смачило І.В. Бактеріальна флора і рН кукси шлунка у хворих з дампінг-синдромом // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: Матеріали XLIV підсумкової наукової конференції. – Випуск 6. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 38. Здобувачем проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих результатів; професором Шведом М.І. надана консультація при редагуванні висновків. АНОТАЦІЯ Смачило І.В. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування кутикули шлуночків курей в комплексній терапії дампінг-синдрому. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36. – гастроентерологія. – Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, Івано-Франківськ, 2004. Дисертація присвячена дослідженню ефективності комплексної терапії з включенням кутикули шлуночків курей при дампінг-синдромі. Розроблено спосіб стерилізації кутикули шляхом інкубації в розчині соляної кислоти, який зберігає її ферментативну та антимікробну активність. На підставі обстеження 120 хворих на дампінг-синдром показано, що лікування із включенням кутикули корегує моторно-евакуаторні порушення і підвищує кислотоутворюючу функцію кукси шлунка при вихідній помірній та вираженій (рН < 5,0) гіпоацидності, забезпечує корекцію порушень травлення, санацію слизової оболонки кукси шлунка від мікробного обсіменіння і покращання її структури, усуває наявні порушення кишкової мікрофлори. Ключові слова: дампінг-синдром, кутикула шлуночків курей, моторно-евакуаторні порушення, мукозна мікрофлора кукси шлунка, мікробіоценоз товстого кишечника. АННОТАЦИЯ Смачило И.В. Клинико-патогенетическое обоснование применения кутикулы желудочков кур в комплексной терапии дампинг-синдрома. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36. – гастроэнтерология. – Ивано-Франковская государственная медицинская академия МОЗ Украины, Ивано-Франковск, 2004. Диссертация посвящена исследованию эффективности комплексной терапии с включением кутикулы желудочков кур при дампинг-синдроме. Разработан способ стерилизации кутикулы путем инкубации ее в растворе соляной кислоты, что сохраняет ферментативную и антимикробную активность кутикулы. Исследовано, что протеолитическая активность 100 мг стерилизированной кутикулы – 220 ЕД, амилолитическая – (15,02+0,03) г/(л·час) при рН 1,68 и (37,98+0,25) г/(л·час) при рН 9,18. Температурный диапазон ее оптимального действия составляет 35-45 ?С. Установлено антимикробное действие простерилизированной кутикулы относительно к энтеробактериям рoдов Esсherichia, Klebsiella, Citrobacter, Enterobacter клинического происхождения. Приведены результаты обследования 120 больных на дампинг-синдром. Непрерывно-ускоренный тип моторно-эвакуаторной функции культи желудка (евакуация – до 10 минут) за счет сочетания резко выраженных гиперкинетических (более 35-50 мм вод.ст.) сокращений культи желуда с гиперкинетическими (более 40 мм вод.ст.) сокращениями отводящей петли кишки непрерывного характера зафиксирован в 35,00 % пациентов. Непрерывно-замедленный тип (10-20 минут), который определялся гипокинетическими (менее 15 мм вод.ст.) сокращениями культи желудка в сочетании с нормокинетическими (20-40 мм вод.ст.) сокращениями отводящей петли кишки непрерывного характера, установлен в 38,33 % больных. Порционно-ускоренный тип (10-20 минут) наблюдали у 26,67 % пациентов: за счет сочетания гиперкинетических сокращений культи желудка и гиперкинетических, периодического характера сокращений отводящей петли кишки – у 24,17 % пациентов и у 2,59 % – в результате ассоциации гипокинетических сокращений культи желудка и гиперкинетических, периодических сокращений отводящей петли кишки. Показатель средней амплитуды сокращений культи желудка при гиперкинетическом типе моторики статистически достоверно повышался (Р<0,05) с углублением тяжести дампинг-синдрома, составляя (44,02±0,76) мм вод.ст. при легкой, (49,22±0,57) мм вод.ст. – при средней и (56,07±1,66) мм вод.ст. – при тяжелой степени. Средняя амплитуда желудочных сокращений при гипокинетическом варианте достоверно не отличалась (Р>0,05) при разных
степенях тяжести и составила (10,43±0,47) мм вод.ст. При исследовании
сократительной функции отводящей петли кишки гиперкинетический тип ее
сокращений фиксировали в 61,67 % больных, нормокинетический – в 38,33 %.
При этом у всех пациентов с нормокинезией и в 56,76 % – с гиперкинезией
отводящей петли кишки отмечено непрерывный тип ее моторики.

Установлено, что комплексное лечение, включающее кутикулу желудочков
кур, оказывает нормализирующее влияние на моторно-эвакуаторную функцию
культи желудка и отводящей петли кишки: при гиперкинетических
сокращениях происходит понижение амплитуды сокращений культи желудка (на
(18,60±1,99) мм вод.ст. (Р?0,05)) и отводящей петли кишки (на
(15,97?1,67) мм вод.ст. (Р?0,05)), при начальной гипокинезии культи
желудка – повышение ее амплитуды. В 60,0 % случаев беспрерывный характер
сократительной деятельности отводящей петли кишки изменяется на
периодический.

Показано, что после проведения лечения с применением кутикулы достоверно
повышается кислотопродуцирующая функция культи желудка при начальной
умеренной и выраженной гипоацидности (рН < 5,0), снижая уровень рН на (1,15±0,13) и на (1,01±0,14) соответственно, и достоверно не оказывая влияния на показатели рН при начальном гипер-, нормо- и анацидном состоянии культи жедудка. При вторичном исследовании больных после комплексной терапии, включающей кутикулу, наряду с уменьшением выраженности клинических проявлений дампинг-синдрома и диспептического синдрома, отмечено прекращение: креатореи – у 82,14 % больных (что на 12,91% превышало аналогический показатель в группе традиционной терапии), выделение соединительной ткани – у 80,77 % (традиционная терапия – у 72,0 %, то есть на 8,77 % меньше), амилореи – в 60,0 % (традиционная терапия – на 3,75 % меньше), стеатореи – у 42,86 %, что было достоверно эффективней. После курса лечения с применением кутикулы отмечено санацию слизистой оболочки культи желудка от микробного обсеменения у 86,67 % больных, а также улучшение ее структуры: исчезновение нейтрофильной инфильтрации слизистой оболочки, уменьшение содержания в ней лимфоцитов и плазмоцитов, увеличение высоты эпителия. Комплексная терапия, включающая кутикулу желудочков кур, положительно влияет на состояние микрофлоры кишечника, вызывая достоверное снижение общего количества кишечной палочки (до (7,65±0,13) lg КОЕ/г, Р<0,05), уменьшение популяционного уровня кишечной палочки со слабо вираженой ферментной активностью (до (5,80±0,32), Р<0,05), прекращение виделения гемолитической кишечной палочки, снижение количества клебсиел (до (2,94±0,58), Р<0,05), протэев (до (2,55±0,32), Р<0,05), энтеробактеров (до (2,88±0,75), Р<0,05), цитробактеров (до (3,31±0,26), Р<0,05), увеличение уровня бифидобактерий (до (7,90±0,13), Р<0,05), тенденцию к повышению количества лактобактерий. В целом, лечение с применением кутикулы было эффективным у 81,48 % пациентов с дампинг-синдромом: у 62,96 % – способствовало нормализации микробиоценоза толстого кишечника, у 18,52 % – уменьшению тяжести нарушений, что на 18,52 % превышало аналогический показатель в группе больных с традиционной терапией. Полученные результаты позволяют рекомендовать применение кутикулы желудочков кур в комплексном лечении больных с дампинг-синдромом для повышения его эффективности. Ключевые слова: дампинг-синдром, кутикула желудочков кур, моторно-эвакуаторные нарушения, мукозная микрофлора культи желудка, микробиоценоз толстого кишечника. ANNOTATION Smachylo I.V. Clinic and pathogenical substantiation of cuticle of hen’s ventricle application in complex treatment of dumping syndrome. – Manuscript. Thesis for seeking of a scientific degree of the Candidate of Medical Science on a speciality 14.01.36. – Gastroenterology. – Ivano-Frankivsk State Medical Academy, 2004. The thesis is devoted to research of efficacy of complex therapy using the cuticle of hen’s ventricle in patients with dumping syndrome. It has been worked out the method of sterilization of cuticle by means of its incubation in solution of hydrochloric acid that preserves fermentative and antimicrobical activity of cuticle. 120 patients with dumping syndrome were investigated. It has been shown that complex therapy with cuticle corrects motility and evacuation disorders and improves acid producing function of gastric stump in initial hypacidity, provides the correction of maldigestion, the sanation of gastric mucosa from microflora diffusion and improvement of its structure, removes infringements of an intestinal microflora. Key words: dumping syndrome, cuticle of hen’s ventricle, motility and evacuation disorders, microflora of gastric mucosa, large intestine microbiocenosis. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ВП – відвідна петля Д-С – дампінг-синдром КУО – колонійутворююча одиниця КШ – кукса шлунка НР – Helicobacter pylorі PAGE \* Arabic 22

Похожие записи