ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СЄРНИЙ

ОЛЕГ ВІССАРІОНОВИЧ

УДК 616-071+616-08+616-06+616.24-002+616.953

Клініко-патогенетичне обгрунтування методів лікування позалікарняних
пневмоній з ускладненнями у дітей раннього віку

14.01.10. – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті
Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН
України Антипкін Юрій Геннадійович, Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології АМН України (м. Київ), директор інституту, завідувач
відділенням захворювань органів дихання та екологічних проблем порушень
здоров’я у дітей

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ласиця Ольга
Іларіонівна, завідувач кафедри педіатрії №1 Національної медичної
академії післядипломної освіти ім.. П. Л. Шупика МОЗ України

доктор медичних наук, професор Костроміна Вікторія Павлівна, завідувач
відділення захворювань органів дихання у дітей Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О.
Богомольця МОЗ України (м. Київ), кафедра педіатрії №4

Захист дисертації відбудеться “31” жовтня 2006 року о 15.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050 м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8).

Автореферат розіслано “23 ” вересня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Квашніна Л. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розповсюдженість у дітей інфекційних бронхолегеневих
захворювань залишається однією з найактуальніших медичних та соціальних
проблем у зв’язку із збільшенням випадків тяжкого перебігу хвороби.
Поширеність антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів [О. П.
Волосовець, Є. І. Юліш, 2003; Ф. Б. Юрочко, 2004; K. J. Towner, 2001]
нерідко є причиною тяжких ускладнених позалікарняних пневмоній з
виникненням в організмі дітей різних непередбачених відхилень, в тому
числі метаболічного ендотоксикозу [В. В. Гафаров, З. М. Абдужаббарова,
2002]. Незважаючи на існуючі протоколи лікування пневмоній у дітей,
особливо раннього віку, до цього часу ще має місце великий ризик
виникнення гнійних ускладнень з подальшим розвитком змін практично в
усіх органах і системах організму [О. В.Зубаренко та співавт., 2001; В.
Г. Майданник, 2002; Н. М. Пахнюща та співавт., 2005].

Питома вага дітей раннього віку з ускладненими позалікарняними
пневмоніями сягає 30%, а летальність – 5-12% [В. К. Таточенко та
співавт., 1997; Г. А. Самситгіна та співавт., 2001]. При цьому однією з
причин дитячої смертності серед госпіталізованих дітей, хворих на
ускладнену позалікарняну пневмонію, є інфекційний ендотоксикоз. Відомо,
що тяжкість токсикозу визначається порушенням структур і функцій
клітинних мембран унаслідок посилення процесів вільно-радикального
окислення ліпідів [В. Н. Пилипчук, 1988; М. Я. Семкович, 1994].

До цього часу залишаються ще недостатньо вивченими такі питання, як
сучасна клінічна оцінка ознак та характеру ендотоксикозу, а також
особливості порушень окремих метаболічних процесів, кислотно-основного
стану, імунітету у дітей раннього віку в різні періоди ускладнених
пневмоній.

Потребують переосмислення загальні клінічні показники, які відображають
функціональний стан життєво важливих органів і систем організму хворої
на ускладнену пневмонію дитини в динаміці окремих
патогенетично-обґрунтованих методів лікування. Це дало б можливість
визначити додаткові клінічні критерії прогнозування тяжкого перебігу
пневмонії у дитини, а також оцінити ефективність різних методів
неспецифічної детоксикації (МНД).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб №1
Івано-Франківського державного медичного університету (ВН 01.10/097.02),
в рамках затвердженої МОЗ України (№ держреєстрації 0102U007368).

Мета роботи. Підвищення ефективності терапії позалікарняних ускладнених
пневмоній у дітей раннього віку шляхом підбору патогенетично
обґрунтованих методів неспецифічної детоксикації та диференційованого
застосування їх в комплексному лікуванні.

Задачі дослідження:

1.Вивчити особливості клінічних ознак ускладнених позалікарняних
пневмоній з гострим перебігом у дітей раннього віку та прояви у них
інтоксикаційного синдрому.

2.Оцінити ступінь ендотоксикозу при ускладнених пневмоніях шляхом
визначення пептидів середньої молекулярної маси, лейкоцитарного індексу
інтоксикації, циркулюючих імунних комплексів.

3.Дослідити особливості метаболічних змін в організмі хворих дітей за
показниками функціонального стану клітинних мембран, білкового обміну та
кислотно-основної рівноваги в динаміці перебігу захворювання.

4.Визначити характер змін показників периферичної крові, клітинного
імунітету та концентрації прозапальних цитокінів у динаміці лікування
позалікарняних ускладнених пневмоній у дітей раннього віку за вмістом у
сироватці крові фактора некрозу пухлин та його розчинних рецепторів.

5.Удосконалити та вивчити ефективність модифікованих методів
патогенетичної терапії позалікарняних ускладнених пневмоній з гострим
перебігом у дітей раннього віку та визначити критерії диференційованого
призначення неспецифічних методів детоксикації.

Об’єкт дослідження. Гостра позалікарняна пневмонія у дітей раннього віку
з тяжким та надто тяжким перебігом із гнійно-токсичними легеневими
ускладненнями.

Предмет дослідження. Cтан білкового обміну, ферментних систем,
кислотно-основної рівноваги, гуморального та клітинного імунітету,
продукція фактора некрозу пухлин і його розчинних рецепторів у динаміці
лікування хворих дітей на позалікарняну пневмонію.

Методи дослідження. Загальноклінічні, бактеріологічні, біохімічні,
імунологічні, інструментальні та статистично-математичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

У дітей раннього віку в динаміці лікування ускладнених форм
позалікарняних пневмоній вперше, залежно від термінів захворювання і
госпіталізації, визначено особливості змін показників формених елементів
периферичної крові, білкового обміну, ферментів системи,
кислотно-основної рівноваги, окремих показників імунітету та
концентрації фактора некрозу пухлин і його розчинних рецепторів.

Встановлено, що зміни метаболізму у зазначеного контингенту хворих дітей
залежать від клінічних та параклінічних ознак хвороби і порушень
функціонального стану природних систем детоксикації організму, утворень
проміжних продуктів протеолізу – пептидів середньої молекулярної маси
(ПСММ), що здатні пошкоджувати різні органи, включаючи тканинні
структури легень. На фоні вираженої ендотоксемії у хворих дітей
спостерігається дисбаланс як клітинної, так і гуморальної ланок імунної
системи в бік гіпоімунного стану з паралельним підвищенням утворення
циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), що відображає високу активність
запального процесу в легенях.

Доведено, що показники функціонування системи фактора некрозу пухлин
(ФНП) та його розчинних рецепторів доцільно використовувати для
прогнозування перебігу тяжкої позалікарняної пневмонії з ускладненнями у
дітей раннього віку.

Патогенетично обґрунтовано доцільність диференційованого застосування
методів неспецифічної детоксикації у комплексному лікуванні ускладненої
пневмонії з тяжким перебігом у дітей раннього віку, які позитивно
впливають на зменшення клінічних ознак хвороби та прискорення одужання.

Показано, що за реакціями адаптації з боку лейкограми у дітей раннього
віку можна визначати адекватність проведеного лікування, його вплив на
пристосувальні реакції, що обумовлюють значною мірою динаміку
захворювання організму та вирішення питання про термін виписки хворого
із стаціонару.

Практичне значення одержаних результатів.

Для оцінки метаболічних порушень у дітей раннього віку з тяжкою
позалікарняною пневмонією з ускладненим перебігом обґрунтовано
доцільність використання показників ендотоксикозу: рівень пептидів
середньої молекулярної маси, лейкоцитарного індексу інтоксикації,
циркулюючих імунних комплексів, фактора некрозу пухлин та його розчинних
рецепторів.

Встановлено взаємозв’язок між показниками ендотоксикозу і концентрацією
цитокінів у крові та окремими медико-біологічними факторами у дітей
раннього віку, хворих на пневмонію з різними варіантами гнійних
ускладнень.

Розроблено критерії, які визначають показання до використання
патогенетично обґрунтованих диференційованих методів неспецифічної
детоксикації в комплексному лікуванні ускладненої пневмонії у дітей
раннього віку.

При включенні методів неспецифічної детоксикації (інтестинальної
сорбції, дискретного плазмаферезу і ендоваскулярної квантової терапії)
та природних фосфатидилхолінів в комплекс загальноприйнятої терапії
спостерігається вірогідне покращення показників формених елементів
периферичної крові, протеїнового обміну, зниження активності ферментів,
нормалізації кислотно-основної рівноваги, окремих показників імунітету
та концентрації цитокінів за вмістом ФНП і його розчинних рецепторів,
більш швидке клінічне одужання.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати роботи
впроваджено у практичну діяльність медичних закладів: обласної дитячої
клінічної лікарні та міської дитячої клінічної лікарні м.
Івано-Франківська, обласної дитячої клінічної лікарні м. Львова
“ОХМАДИТ”, Української дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАДИТ” м.
Києва.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено інформаційно-патентний
пошук і самостійно здійснено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури
за обраною темою. Самостійно проведено клінічне обстеження хворих та
здорових дітей. Проаналізовано результати клінічних спостережень та
результати лабораторних досліджень. Самостійно проведено математичний
аналіз отриманих даних. Вивчено особливості метаболічних змін в
організмі при позалікарняній ускладненій пневмонії у дітей раннього віку
під впливом комплексного лікування з включенням різних неспецифічних
методів детоксикації та визначено показання для їх диференційованого
призначення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи представлено на ювілейній науково-практичній
конференції дитячих анестезіологів України “Актуальні питання анестезії
та інтенсивної терапії у пацієнтів дитячого віку” (Київ, 1998),в
матеріалах науково-практичної конференції ”40 років на ниві охорони
здоров’я дітей Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 2002), на III
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Питання імунології в
педіатрії” (Київ, 2003), науково-практичній конференції дитячих
анестезіологів області (м. Івано-Франківськ, 2004 р.), 11-му з’їзді
педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”
(Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 11 наукових праць: 7
статей, тези доповідей на наукових конференціях та з’їздах (4).
Оформлено 2 раціоналізаторські пропозиції: “Пристрій для гемосорбції за
маятниковою методикою у дітей раннього віку” (№131/67), “Апарат
ультрафіолетового освітлення крові” (№288/58).

Обсяг та структура дисертації. Робота складається із вступу, огляду
літератури, методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації
викладено на 190 сторінках тексту, основний текст займає 157 сторінок.
Роботу проілюстровано 36 таблицями та 17 рисунками. Перелік використаних
бібліографічних джерел (319 найменувань публікацій) – на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач
клініко-параклінічні дослідження були проведені в Івано-Франківській
обласній дитячій клінічній лікарні. Під спостереженням знаходилось 344
дитини віком від одного місяця до трьох років з позалікарняною
пневмонією з ускладненнями. Усі хворі поступали до стаціонару в тяжкому
та вкрай тяжкому стані, зумовленому вираженістю ендогенної інтоксикації,
дихальної недостатності, гнійно-легеневими та позалегеневими
ускладненнями.

Для вивчення ефективності запропонованих методів лікування усі діти були
розподілені на дві групи: основна група — 192 дитини, які отримували
загальноприйняте комплексне лікування з включенням методів неспецифічної
детоксикації (дискретний плазмаферез, інтестінальна сорбція,
ендоваскулярна квантова терапія) та метаболічних коректорів (ліпін).
Вони були розподілені на підгрупи з ураховуванням віку й терміну від
початку захворювання.

Групу порівняння склали 152 дитини з позалікарняною ускладненою
пневмонією, яким, поряд з загальноприйнятим лікуванням, використовували
внутрішньовенні детоксикаційні засоби.

Оцінка клітинного імунітету проводилась із застосуванням реакції
розеткоутворення, з визначенням вмісту Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів в
крові (в %) (Мendes N. et al., 1974), у тому числі теофілінчутливих
(ТФЧ-РУК) та теофілінрезистентних (ТФР-РУК) (Limatibul S. et al., 1978),
активних Т-лімфоцитів. Визначався також імунорегуляторний індекс (ІРІ) –
відношення ТФР до ТФЧ, а також вміст 0-лімфоцитів. Концентрацію основних
класів імуноглобулінів А, G та М (в г/л) у сироватці крові визначали за
Mancini G. et al., (1965). Дослідження вмісту ЦІК у крові оцінювали
методом преципітації (ПЕГ-6000) (Digeon M. et al., 1977).

Вираженість синдрому ендогенної інтоксикації проводили за методом Н.І.
Габриелян (зі співав, 1981) з урахуванням лейкоцитарного індексу
інтоксикації (ЛІІ) (Я.Я. Кальф-Каліф, 1941). Тяжкість ендотоксикозу за
рівнем ПСММ визначалась за методикою В.А. Міхельсон і Н.М. Межирової
(1991).

Газовий склад і показники КОР центральної венозної крові визначали на
апараті “BSM-2”(“Radiometr”АВС-1) фірми “Radiometr” (Данія) мікрометром
Аструпа с номограмами Зіггарда Андерсена.

Для визначення ФНП-? та його рецепторів проводили імуноферментний аналіз
(ІФА) за методикою М. О. Водяник (та співавт., 2001) у модифікації.
Молярне співвідношення рФНП-Р/ФНП обчислювалось за спеціальною формулою
за М.О.Водяником (2001).

Дітям першого року життя з гнійними ускладненнями в легенях для
покращення морфофункціонального стану клітинних мембран призначали
препарат ліпін (в/венно по 13,5 мг/кг?3р на добу), а для усунення та
ліквідації ендотоксикозу застосовувався діоксид кремнію “Сілард-П” у
вигляді гідрофільної 5% суспензії 0,75г нерозчинної речовини на кг маси
тіла за 1,5 години до або через 1,5-2,0 години після прийому їжі та
пероральних медикаментів три рази на добу. Курс лікування 5-7 днів.

В окремих випадках дітям першого року життя з торпідним перебігом
захворювання та при розвитку тяжких гнійних процесів у легенях (як
правило, це II та III тижні захворювання) для детоксикації організму
хворого застосовували дискретний плазмаферез (ДПФ).

Кратність та тривалість його проведення визначалась ступенем ендогенної
інтоксикації з використанням кристалоїдних розчинів та
низькомолекулярних декстранів (М. М. Федоровський та співавт., 1998).

У дітей другого та третього року життя з гнійними ускладненнями в
легенях частіше застосовувався ДПФ. Проте в окремих тяжких випадках
застосовували ендоваскулярну квантову терапію (ЕКТ) (О.В. Атаманова та
співавт., 2000; О.І. Безкоровайна, 2001;]. Тривалість курсу – один сеанс
на добу протягом перших 3-5 діб при енергетичному навантаженні –
0,6-0,9Дж на сеанс (0,9-1,7 Дж/л).

Для контролю динаміки захворювання та ефективності лікування визначались
рівні адаптаційного напруження організму за допомогою
лімфоцитарно-нейтрофільного індексу (відношення відсоткового вмісту
лімфоцитів до нейтрофілів) в лейкоцитарній формулі периферійної крові за
методикою М. В. Васильєва М. В. (1986).

Отримані результати досліджень опрацьовані за допомогою методів
математичного аналізу з використанням варіаційної статистики,
визначенням критерію Стюдента та критерію якісних відмінностей методом
Фішера (РТМФ). Аналіз результатів досліджень проводився за допомогою
програми Statistica 5.0 на PC IBM Celeron (R) CPU-2.10 GHz.

Результати досліджень та їх обговорення.

Встановлено, що серед дітей, які знаходились під спостереженням, 11,9%
були недоношеними, інші народилися у належний термін, однак 8,4% з них
мали ознаки вродженої гіпотрофії.

В анамнезі вагітних жінок відмічались різні захворювання: у 12,5%
виявлено анемію вагітних, у 3,6% – нефропатію, у 2,1% – гіпертонічну
хворобу, у 2,6%. – пієлонефрит. У 7,9% матерів під час вагітності
встановлено нікотинову залежність. Крім того, при попередніх вагітностях
у 1,5% жінок відзначався мимовільний викидень, у 2,9% – загроза
передчасного переривання вагітності, смерть попередніх дітей віком до 4
місяців – у 1,7%, у 1,5% попередні діти народилися мертвими.

Були виявлені також такі несприятливі соціальні чинники у формуванні
бронхолегеневої патології, як неповна сім’я – 4,9%, алкогольна
залежність у матері і батька або одного з батьків – 3,5%, відсутність
постійного місця працевлаштування і недостатність матеріального
забезпечення – 52,0%, погані побутові умови – 18,1%.

Серед інших чинників, що сприяли тяжкому перебігу позалікарняної
пневмонії, виявлено дефекти в організації харчування у 70,9% дітей, а
саме ранній перевід їх на штучне вигодовування з використанням
неадаптованих сумішей.

Доволі часто (12,8%) у дітей першого року життя виявляли рахіт. Рідше
спостерігалась гіпотрофія (5,5%). Лімфатико-гіпопластичний тип
конституції мав місце у 22,1% дітей, локальні прояви атопічного
дерматиту – у 4,9% дітей перших трьох років життя, прояви анемії – у
94,2% дітей з різним ступенем тяжкості. Часті респіраторні захворювання
на першому році життя спостерігались у 30,3% дітей.

У 96,2% дітей при госпіталізації відзначено різні клінічні симптоми
ураження легень. Тяжкий стан встановлено у 59,3% та вкрай тяжкий у 36,3%
випадків. У той же самий час симптоми ДН-III ст. відзначено у 31,7%, II
ст. – у 67,1% хворих дітей. При ендоскопічному обстеженні
трахео-бронхіального дерева у 88,5% дітей був верифікований діагноз
“двобічний дифузний фібринозно-гнійний ендобронхіт”, 11,5% – “двобічний
катаральний ендобронхіт”.

Вихідні дані досліджень газового складу крові у дітей, хворих на
позалікарняну пневмонію з ускладненнями, свідчили про виражені прояви
венозної гіпокапнії та гіпероксії з метаболічним порушенням, що
вказувало на наявність некомпенсованого метаболічного ацидозу з
недостатньою респіраторною компенсацією. При оцінці показників сатурації
(SaO2) периферичного кровоплину відмічено суттєве їх зниження на фоні
вираженого периферичного спазму (ActmkW) у 82,6% випадках, які в
основному спостерігались у дітей грудного віку незалежно від термінів
госпіталізації до стаціонару. Транскутанні виміри парціального тиску
кисню (рtkaO2) вказували на значне зниження цього показника в більш
ранні терміни госпіталізації хворих дітей (перший тиждень) у відношенні
до здорових дітей. Переважна більшість (77,0%) дітей мали ІІ-ІІІ ступінь
ендотоксикозу. В окремих хворих дітей (1,2%) при ДНI ст. у клінічній
картині на перший план виступали симптоми інтоксикації (гіпертермія,
клонічні судоми, артеріальна гіпотензія та олігоурія). У дітей з
ускладненою формою пневмонії рівень ПСММ1достовірно перевищував
показники здорових дітей на 135,6%, а рівень ПСММ2 – на 88,4%, що вказує
на зниження детоксикаційної функції печінки. Зміни показників білкового
гомеостазу також свідчать про напруженість в системі природних шляхів
детоксикації і порушення білково-синтезуючої функції печінки у хворих
дітей.

В обох групах дітей, незалежно від віку, відмічено зниження питомої ваги
загального білку, його альбумінової фракції та збільшення глобулінової
фракції, особливо на другому тижні госпіталізації. У всіх дітей
відмічено суттєве підвищення ЛІІ (р<0,001). Під дією цих зрушень нерегульоване імунокомплексоутворення в організмі хворих дітей призводить до гіперпродукції ЦІК, фіксація яких у різних тканинах порушує їх нормальне функціонування, що викликає більш тяжкий перебіг захворювання. Цей показник до початку лікування у хворих був збільшений на 42,5% (р<0,01). Дослідження ензимів у сироватці крові хворих дітей виявили достовірне підвищення рівнів AСT та AЛT на 17,3% і 15,7% відповідно (р<0,001) незалежно від строків госпіталізації. У обстежених дітей також відмічено підвищення рівнів інших ензимів, зокрема ЛФ на 34,1% (р<0,001), ЛДГ – на 91,6% (р<0,001), ГГТ – на 32,4% (р<0,001). Вивчення метаболічної здатності нирок у хворих дітей грудного віку виявило більш виражені зміни за рівнем креатиніну в перший тиждень та вмістом сечовини на другий тиждень при їх госпіталізації. За нашими даними, діти з ускладненою позалікарняною пневмонією до початку лікування мали наявність суттєвого імунологічного дисбалансу, що значно обтяжувало перебіг захворювання. Так, спостерігалось зниження концентрацій IgG та IgA при збереженні нормальних концентрацій IgM. Слід зазначити, що найбільш суттєвим було зниження концентрації IgA (р<0,001). Відмічено також перерозподіл лімфоцитарних субпопуляцій у бік значного збільшення вмісту кілерно/цитотоксичних клітин за рахунок зменшення вмісту В- та Т-лімфоцитів, зокрема Т- супресорів. Встановлено різке зниження показників рФНП-Р2(р75)/ФНП-? та рФНП-Р1(р55)/ФНП-? у співставленні з показниками дітей контрольної групи (р<0,001 і р<0,01 відповідно). Отримані дані свідчать, що на фоні порушення метаболічних процесів, вираженого токсиноутворення, гіпоксії у хворих дітей відмічається висока активність прозапального цитокіну (ФНП-?) із значним зниженням його природних біологічних стабілізаторів – розчинних рецепторів рФНП-Р1(р55) в 3,4 рази та рФНП-Р2(р75) в 2,6 рази, що створює передумови для формування депо біологічного активного ФНП-? та погіршення перебігу запального процесу. При проведенні аналізу реакцій адаптації організму хворих дітей на тяжку пневмонію в залежності від віку та термінів госпіталізації було встановлено, що реакція стресу була відсутня майже у всіх хворих дітей, хоча захворювання дитини пневмонією з тяжкими ускладненнями можна, безумовно, вважати стресом. Тому відсутність або майже відсутність реакції стресу можна розглядати як незрілість пристосувальних реакцій. Звертає увагу більший відсоток дітей з реакцією тренування серед дітей у віці від 1 до 3 років – 33,3% проти 4,17% у порівнянні з немовлятами (Pтмф <0,002). Динаміка адаптаційних реакцій у хворих на пневмонію дітей обґрунтовує необхідність пошуку методів нормалізації адаптаційних процесів і дозволяє рекомендувати визначення цих реакцій для використання оцінки прогнозу запального процесу. За нашими спостереженнями, діти раннього віку з тяжкою позалікарняною пневмонією потребують, особливо на ранніх етапах їх госпіталізації, призначення доступних та безпечних методів детоксикації, які б водночас сприяли нормалізації метаболічних процесів і нормалізації та активації стану окремих ланок імунної системи дитини. Для цього хворим дітям диференційовано призначалися курси різних методів неспецифічної детоксикації (МНД) (інтестинальна сорбція, дискретний плазмаферез, ендовазальна квантова терапія) на фоні загальноприйнятого лікування. Підставою для проведення цих методів детоксикації була тяжкість стану та відсутність клінічного ефекту, а в деяких випадках навіть негативна динаміка від попереднього загальноприйнятого лікування. У лікувальний комплекс також включали препарат ліпін для корекції метаболічних порушень. Проведений аналіз лікування дозволив встановити більш високу ефективність запропонованої комплексної терапії при включенні МНД та природних фосфатидилхолінів у порівнянні з базисним лікуванням. Характер динаміки показників вентиляційно-перфузійного співвідношення та рівномірності вентиляції у хворих дітей у процесі їх лікування із включенням МНД та метаболічних коректорів свідчить про покращення функціонального стану дихальної системи (рtkаO2, ActmkW, SaO2). При цьому мало місце покращення білково-синтезуючої та детоксикаційної функції печінки і нирок, що послабляло токсичний вплив на організм дитини запального процесу в легенях. Так, у дітей основної групи було виявлено підвищення рівня загального білку в сироватці крові на 14,0% (р<0,001), за рахунок альбумінової фракції (білків детоксикації) – на 19,0% (р<0,01) і нормалізацію показників глобулінової фракції. B uuuuuuuuuoiiYYYI1/21/2±± „@ ^„@ „@ ^„@ ,B,‚-o.?0?2°4////////iiiaaaaaOaCCCCC „ ???????????На нормалізацію функціональної здатності печінки та нирок, припинення катаболічних процесів у хворих дітей на тяжку пневмонію і тим самим відновлення природних шляхів детоксикації вказувало також зниження рівня азотових сполук у крові під впливом застосування МНД: нормалізація вмісту сечовини (р<0,001) і креатиніну (р<0,001) у всіх дітей основної групи спостереження. Оцінюючи ефективність запропонованої дезінтоксикаційної терапії ендотоксикозу у дітей на відміну від базисної терапії, можна зазначити, що більш інтенсивне покращення цих показників спостерігалось на кінець лікування (рис.1). При вивченні динаміки інших показників ендотоксикозу у процесі запропонованого комплексу лікування встановлено його позитивний вплив на ланку білого кров’яного відростку. Так, відмічено достовірне зниження рівнів ЛІІ на 67,3% (р<0,001) і ЦІК, нормалізації якого після отримання базисного лікування у хворих дітей не відбувалося (рис.2). Дослідження показників субпопуляцій лімфоцитів у дітей основної групи з позалікарняною ускладненою пневмонією після проведеного лікування з використанням МНД показало, що, незважаючи на збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів на 99,7% (Р<0,001), В-лімфоцитів – на 80,7% (Р<0,001), ТФР-РУК – на 95,7% (Р<0,001) та ТФЧ-РУК – на 42,0% (Р<0,001), покращення ІРІ на 30,8% (Р<0,001) і відповідне зниження “0” – клітин на 52,2% (Р<0,001) у відношенні до вихідних показників в умовах зниження токсичності плазми, паралельного покращення гемограми, загального стану хворих, повної нормалізації цих показників не відбувалося. Однак позитивні зміни, спрямовані на відновлення нормального стану імунної системи, що спостерігалися у дітей основної групи, були більш вираженими, ніж у дітей групи порівняння, які не отримували додатково МНД. Звертає на себе увагу той факт, що після проведення лікування із застосуванням МНД спостерігалося значне підвищення ІРІ як у порівнянні зі станом до лікування, так і у порівнянні з показниками здорових дітей. Такі зміни слід вважати позитивними, оскільки значне превалювання хелперних клітин є фізіологічно доцільним у періоді одужання та свідчить про активацію імунних механізмів, спрямованих на елімінацію чинника запалення. Відмічена позитивна динаміка показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи при проведенні комплексного лікування із застосуванням МНД, що свідчить про ефективність та патогенетичність впливу застосованого лікування, який призводить не тільки до відновлення природних механізмів детоксикації, а й до нормалізації, а можливо, й активації імунних, механізмів. Нами відмічено також поступове зниження рівня ФНП-? у сироватці крові з 29,471±4,342 пг/мл до 23,018±3,140 пг/мл. Цей показник змінювався більш вірогідно після закінчення курсу лікування (14,064±1,647 пг/мл) (рис.3). У дітей групи порівняння концентрація ФНП-? в сироватці крові знижувалась з 29,517±8,129 пг/мл до 14,500±4,138 пг/мл. Однак у процесі лікування спостерігалось повторне підвищення концентрації ФНП-? до 19,450±1,544 пг/мл, що вказувало на нестабільність ефективності корекції метаболічних порушень на фоні загальноприйнятого лікування дітей. Відмічено достовірну різницю змін даного показника наприкінці курсу лікування між основною групою та групою порівняння. Концентрація рецепторів рФНП-Р1(р55) у сироватці крові дітей основної групи спостереження, яким в комплексі лікування було застосовано МНД та ліпін, становила 5,233±0,878 нг/мл, що значно перевищувало рівень у здорових дітей. Після закінчення курсу лікування у дітей основної групи спостерігалося подальше поступове зниження концентрації рФНП-Р1(р55) в сироватці крові і в день виписки із стаціонару складало 3,735±0,570 нг/мл, що вказувало на зниження запального процесу та рівня інтоксикації (Р<0,05). Проведений аналіз функціональної активності розчинного рецептора рФНП-Р1(р55) на час завершення базисної комплексної терапії у дітей групи порівняння показав пригнічення його синтезу до 2,907±0,343 нг/мл з подальшим підвищенням до 6,650±2,881нг/мл (Р>0,05) після завершення
курсу лікування, що вказувало на можливість несприятливого перебігу
патологічного процесу.

Молярне співвідношення концентрації розчинних рецепторів рФНП-Р1(р55) у
крові до концентрації продукованого ФНП-? в основній групі дітей на час
госпіталізації в стаціонар вказувало на значне його зниження
(111,623±20,714 од/мл) відповідно до здорових дітей контрольної групи
(Р<0,05). По закінченні курсу скорегованої терапії із застосуванням МНД та метаболічних коректорів спостерігалось виражене збільшення співвідношення до 259,690±66,914 од/мл, що вказувало на значний резерв під час комплексного скорегованого лікування з подальшим зниженням активності (165,356±14,142 од/мл) у день виписки зі стаціонару (Р<0,05). У дітей групи порівняння співвідношення рФНП-Р2(р75) до ФНП-? вказувало на утримання високої активності запального процесу під час всього курсу лікування з тенденцією до підвищення у відношенні до вихідних даних, однак статистично достовірної відмінності вони не набули. При зіставленні молярних співвідношень між рецепторами рФНП-Р1(р55) та рФНП-Р2(р75) відмічена аналогічна динаміка з виявленням чіткої закономірності і тенденції до нормалізації показника у дітей основної групи під впливом скорегованого комплексного лікування із застосуванням МНД та метаболічних коректорів. Певна закономірність спостерігалась і при дослідженні адаптаційних реакцій у обстежених хворих дітей (таблиця 1). Після лікування з включенням у МНД кількість хворих з реакцією стресу вірогідно зменшилась (Ртмф<0,05), в той час як у групі порівняння відмічено слабку тенденцію до збільшення. В основній групі реакція тренування, що вказує на підвищення активності захисних сил під впливом терапії, відмічена у збільшенні кількості хворих (з 13,0% до 42,0% Ртмф<0,001), що вірогідно відрізнялось (42,0%) від показників групи порівняння (8,9% Ртмф<0,05). Реакція слабкої активації в основній групі під впливом терапії мала тенденцію до покращення, в той час як у групі порівняння була тенденція до погіршення. Кількість хворих дітей з реакцією переактивації вірогідно зменшилась у 2,4 рази в основній групі і майже не змінилась у дітей групі порівняння. Одержані результати вказують на певний позитивний вплив МНД, але в той же час відмічають і доцільність проведення лікування для подальшого покращення реакції тренування і більш економного шляху адаптації (у зв’язку із збільшенням реакції слабкої активації у хворих дітей при одужанні). Визначення реакції адаптації можна рекомендувати як один з критеріїв стабілізації стану при вирішенні питання термінів виписки хворого із стаціонару. Таким чином, застосування комплексної терапії із включенням методів неспецифічної детоксикації та метаболічних коректорів дозволило скоротити термін перебування в стаціонарі дітей до 20,7 діб (у відділенні інтенсивної терапії до 2,6 діб), проти показників групи порівняння 26,1 – у стаціонарі, та 4,6 діб – у відділенні інтенсивної терапії. ВИСНОВКИ У дисертації наведені результати наукових досліджень, які у сукупності вирішують актуальну наукову задачу сучасної педіатрії щодо підвищення ефективності лікування ускладненої позалікарняної пневмонії на основі аналізу особливостей проявів ендотоксикозу, динаміки змін метаболічних процесів, імунітету та адаптаційних реакцій організму дитини шляхом включення неспецифічної детоксикації та метаболічних коректорів. 1.Суттєвими чинниками ускладненого перебігу позалікарняної пневмонії у дітей раннього віку поряд із пізнім зверненням за медичною допомогою (83,1%) та неадекватним лікуванням на початкових стадіях захворювання (13,7%) є обтяженість хронічними запальними захворюваннями матері, раннє штучне та змішане вигодовування (70,9%), аномалії конституції, ранні перші респіраторні захворювання (30,3%), несприятливі соціально-побутові фактори (52,0%). 2.При тяжких ускладнених пневмоніях в активній фазі запального процесу у дітей раннього віку мають місце порушення протиінфекційного захисту: пригнічення гуморальної та клітинної ланок імунітету у вигляді зменшення відсоткового вмісту Т- і В-лімфоцитів та дефіциту Т-активних лімфоцитів, що є сприятливим підґрунтям для розвитку ускладненого перебігу захворювання. 3.Для визначення ступеня тяжкості клінічного стану та вираженості ендотоксикозу у дітей раннього віку, хворих на ускладнену пневмонію, можуть бути використані показники вмісту пептидів середньої молекулярної маси, циркулюючих імунних комплексів в крові та лейкоцитарний індекс інтоксикації. 4.Показники концентрації фактора некрозу пухлин у крові корелюють з тяжкістю загального стану хворих на ускладнену пневмонію дітей раннього віку, а відсутність тенденції до збільшення їх концентрації на тлі зниження рівня токсемії, стабілізації метаболічних процесів в організмі і ліквідації гіпоксії можуть бути позитивним прогностичним свідченням. 5.Застосування в комплексі лікування ускладнених позалікарняних пневмоній методів неспецифічної детоксикації (інтестинальної сорбції, дискретного плазмаферезу, квантової терапії) сприяє зменшенню клінічних ознак хвороби та прискоренню одужання. 6.Парентеральне введення ліпіну в комплексній терапії дітей раннього віку з тяжкими позалікарняними пневмоніями супроводжується кращою метаболічною адаптацією, позитивно впливає на клітинну та гуморальну ланку імунітету, сприяє більш швидкій стабілізації соматичного статусу хворих. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 1.При визначенні прогнозу перебігу позалікарняної пневмонії необхідно враховувати обтяжений анамнез (штучне вигодовування дитини, захворювання матері, несприятливі соціально-побутові умови). 2.Для контролю перебігу захворювання, розвитку імунодепресії та можливої виникнення резистентності до терапії при госпіталізації дітей раннього віку необхідно в динаміці їх лікування визначати рівні адаптаційних реакцій організму за допомогою лімфоцитарно-нейтрофілього індексу (відношення відсоткового вмісту лімфоцитів до нейтрофілів) в лейкоцитарній формулі крові. Відповідно до розробленої класифікації фізіологічні реакції дитини відповідають діапазону 0,52-0,71 (реакція тренування) та 0,32-0,51 (реакція спокійної активації). З розвитком патологічного процесу величина показника знижується до 0,3 або підвищується понад 0,71. 3.Дітям з ускладненим перебігом тяжкої пневмонії, з патологічною або підвищеною активацією адаптаційних реакцій показано включення в лікувальний комплекс неспецифічних методів детоксикації: а) при інтестинальній сорбції – кремнійорганічний сорбент “Сіллард-П” у вигляді гідрофільної 5% суспензії, з розрахунку 0,75г нерозчинної речовини на кг маси тіла за 1,5 год. до або через 1,5-2,0 години після прийому їжі та пероральних медикаментів протягом 5-7 днів до появи стійких симптомів зменшення ендотоксикозу; б) дискретний плазмоферез – з об’ємом одномоментної ексфузії не більше 5% ОЦК на гепарині в дозі 5,0 ОД на 1 мл крові in vitro, центрифугування при швидкості 2000 об/хв. протягом 10-15хв. з подальшим видаленням біля 30-35% об’єму циркулюючої плазми; тривалість курсу лікування в межах 1-3 операцій на добу залежно від появи стійкого клінічного ефекту та покращення біохімічних показників; в) ендовазальну квантову терапію проводити тільки в окремих випадках, як стимулятор проліферативної стадії запалення та активізації Т-системи імунітету –He-Ne лазером (?=632,8 нм) через одноразовий поліметилметакрилатний світловод і катетер, введений в одну з центральних вен. Один сеанс на добу протягом перших 3-5 діб при енергетичному навантаженні 0,6-0,9 Дж на сеанс (0,9-1,7 Дж/л); г) парентеральне застосування ліпіну – 13,5 мг/кг?3р на добу в межах перших 3-5 діб. 4.Діти, хворі на тяжку пневмонію з ускладненнями, з суттєвими змінами імунітету, порушенням метаболізму та проявами інтоксикаціного синдрому підлягають госпіталізації у відділення інтенсивної терапії у більш ранні терміни від початку захворювання, що сприятиме підвищенню ефективності лікування та покращенню прогнозу щодо видужання. 5.При визначенні терміну виписки хворої на тяжку пневмонію дитини із стаціонару та подальшого об’єму реабілітаційних заходів керуватися оцінкою адаптаційних реакцій організму дитини за показниками лімфоцитарно-нейтрофільного індексу. СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Лікування важких форм пневмоній у дітей раннього віку методом лазерного освітлення крові в умовах відділу інтенсивної терапії //Галицький лікарський вісник. – 1997. -№4. –С.53-54. 2. Зміни імунного статусу під впливом лікування гнійних форм пневмоній у дітей раннього віку //Галицький лікарський вісник. – 1999. -№3. –С. 109. (Співавт.: Пилип’юк А.М., Волосянко Р. П.) Проведено збір матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження. 3. Особливості ендотоксикозу при важких пневмоніях у дітей раннього віку та його корекція //Вісник проблем медицини і біології. – 2000. -№4. –С.58-62. 4. Особливості імунної відповіді у доношених новонароджених дітей з пневмонією і гіпоксично-ішемічною енцефалопатією /Питання імунології в педіатрії. III Всеукраїнська науково-практична конференція //Перинатологія та педіатрія. – 2003. -№4. –С.117. (Співавт.: Цимбаліста О. Л., Пилип’юк А. М., Синоверська О. Б., Кузенко О. В.) Проведено аналіз літератури та імунологічних показників. 5. Клініко-параклінічна характеристика синдрому ендотоксикозу у дітей раннього віку при гострих тяжких пневмоніях //Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№2. –С.25-34. 6. Стан імунної системи у дітей раннього віку при ускладнених формах гострої пневмонії //Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№3. –С.38-43. 7. Оцінка та корекція гіпоксичних станів при тяжких ускладнених формах гострої пневмонії у дітей раннього віку //Здоровье женщины – 2004. -№ 4. –С. 166-170. 8. Ефективність методів неспецифічної детоксикації в комплексному лікуванні гострих пневмоній у дітей раннього віку //Перинатологія та педіатрія. – 2004. -№4 –C.49-53. 9. Ефективність динаміки показників системи фактора некрозу пухлин (ФНП) та його рецепторів (р-ФНП-Р1 і р-ФНП-Р2) та клінічний перебіг тяжкої ускладненої форми пневмонії у дітей раннього віку під впливом методик неспецифічної детоксикації //Современная педиатрия. – 2005. -№ 4(9). –С. 110-114. (Співавт.: Антипкін Ю. Г., Радиш Т. В.) Проведено збір матеріалу, аналіз результатів дослідження, аналіз літератури. 10. Особливості ендотоксикозу при важких пневмоніях у дітей раннього віку та його корекція ентеросорбентом “Силард-П” //Матеріали науково-практичної конференції “40 років на ниві охорони здоров’я дітей Прикарпаття” 30 травня 2002, - м. Івано-Франківськ, 2002. –С.52-55. 11. Клініко-параклінічні критерії призначення додаткових корегуючих методів лікування при гострих тяжких пневмоніях у дітей раннього віку. //Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі. Матеріали 11-го з’їзду педіатрів України, 1-4 березня 2005р. м. Київ. –С.103-104. АНОТАЦІЯ Сєрний О. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування методів лікування позалікарняних пневмоній з ускладненнями у дітей раннього віку. – Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. -педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності лікування ускладненої позалікарняної пневмонії у дітей раннього віку шляхом вивчення особливостей змін показників формених елементів периферичної крові, білкового обміну, системи ферментів, кислотно-основної рівноваги, окремих показників імунітету та концентрації фактора некрозу пухлин і його розчинних рецепторів з метою підбору патогенетично обґрунтованих методів неспецифічної детоксикації та диференційованого застосування їх в комплексному лікуванні. Залежно від термінів захворювання і госпіталізації вивчено соціальні, медико-біологічні, клініко-параклінічні, функціональні та адаптаційні особливості дітей, що хворіють гострою ускладненою позалікарняною пневмонією. Встановлено взаємозв’язок між показниками ендотоксикозу і концентрацією цитокінів в крові та окремими медико-біологічними факторами у дітей раннього віку, хворих на пневмонію з різними варіантами гнійних ускладнень. Розроблені критерії, які визначають показання до використання патогенетично обґрунтованих диференційованих методів неспецифічної детоксикації в комплексному лікуванні ускладненої пневмонії у дітей раннього віку. При включенні методів неспецифічної детоксикації (інтестинальної сорбції, дискретного плазмаферезу і ендоваскулярної квантової терапії) та природних фосфатидилхолінів в комплекс загальноприйнятої терапії спостерігається вірогідне покращення показників формених елементів периферичної крові, протеїнового обміну, зниження активності ферментної системи, порушень кислотно-основної рівноваги, окремих показників імунітету та змін в концентрації цитокінів за вмістом ФНП і його розчинних рецепторів, більш швидке зменшення клінічних ознак хвороби та клінічне одужання. Показано, що за реакціями адаптації з боку лейкограми у дітей раннього віку можна визначати адекватність проведеного лікування, його вплив на пристосувальні реакції, що значною мірою обумовлює динаміку захворювання організму, та вирішувати питання строків виписки хворого зі стаціонару. Ключові слова: діти раннього віку, позалікарняна пневмонія, ускладнення, методи неспецифічної детоксикації, метаболічні коректори. АННОТАЦИЯ Серный О. В. Клинико-патогенетическое обоснование методов лечения внебольничных пневмоний с осложнениями у детей раннего возраста. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. – педиатрия. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 2006. Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности лечения осложненной внебольничной пневмонии у детей раннего возраста путём усовершенствования модифицированных методов патогенетической терапии с применением методов неспецифической детоксикации и обоснования критериев их дифференцированного применения. Углублённое клинико-инструментальное исследование проведено у 37 здоровых и 344 детей раннего возраста с осложненной внебольничной пневмонией. Наряду с изучением факторов риска социального и медико-биологического характера, всем детям проведены комплексные клиническо-параклинические, биохимические, иммунологические, инструментальные методы обследования, а также проанализированы адаптационные особенности на протяжении всего периода лечения, с учетом терминов заболеваемости и госпитализации, выделенные в три условных периода (до начала проведенного лечения, по окончании курса интенсивной терапии и в день выписки из стационара), с помощью которых можно определить функциональное состояние наиболее важных систем жизнедеятельности организма и оценить влияние предложенных и применённых комплексов терапии на течение патологического процесса. На основании проведенных исследований установлено, что изменения метаболизма у данной категории больных зависит от клинических и параклинических проявлений заболевания и нарушения функционального состояния естественных систем детоксикации организма, с образованием промежуточных продуктов протеолиза – ПСММ. На фоне выраженной эндотоксемии у больных детей наблюдается дисбаланс клеточного и гуморального иммунитета в сторону гипоиммунного состояния с параллельным повышением образования ЦИК, что указывает на высокую активность воспалительного процесса в легких. Для изучения эффективности предложенных методик терапии дети с осложненной формой внебольничной пневмонии были распределены на две репрезентативные (что было подтверждено вычислительными методами математического анализа) группы: основную – 192 и группу сравнения – 152 ребенка. При включении методов неспецифической детоксикации (интестинальной сорбции, дискретного плазмафереза и эндоваскулярной квантовой терапии) и естественных фосфатидилхолинов в комплекс общепринятой терапии наблюдается достоверное улучшение показателей форменных элементов периферической крови, протеинового обмена, кислотно-основного равновесия, отдельных показателей иммунитета и концентрации цитокинов по содержанию ФНО и его растворимых рецепторов, более быстрое уменьшение клиничных признаков заболевания и выздоровление. Установлена взаимосвязь между показателями эндотоксикоза и концентрацией цитокинов в крови и отдельными медико-биологическими факторами у детей раннего возраста, больных внебольничной пневмонией с разными вариантами гнойных осложнений. Доказано, что по показателям функционирования системы фактора некроза опухолей (ФНО) и его растворимых рецепторов целесообразно использовать их в прогнозировании течения тяжелой внебольничной пневмонии с осложнениями у детей раннего возраста. Показано, что по реакциям адаптации со стороны лейкограммы у детей раннего возраста можно определить адекватность проведенного лечения, его влияние на приспособительные реакции, обуславливающие в значительной степени динамику заболевания организма, а также и решение вопроса выписки больного из стационара. Разработаны критерии, которые определяют показания к использованию патогенетически обоснованных дифференцированных методов неспецифической детоксикации в комплексном лечении осложненной внебольничной пневмонии у детей раннего возраста. Ключевые слова: дети раннего возраста, тяжелая внебольничная пневмония, осложнения, методы неспецифической детоксикации, метаболические корректоры. SUMMARY Syernyi O.V. Clinical-pathogenetical grounding of the methods of treating junior infants suffering from community-acquired pneumonia with complications. – Manuscript. Thesis for the academic degree of Candidate of Medical Science, speciality 14.01.10 – Pediatrics. Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006. The thesis deals with the issues of increasing the effectiveness of treating junior infants suffering from community-acquired pneumonia with complications by means of studying the peculiarities of changing the parameters of peripheral blood forming elements, protein metabolism, system of ferments, acid-basic balance, some parameters of immunity and concentration of the tumor necrosis factor (TNF) and of its soluble receptors with the aim of selecting pathogenetically grounded methods of non-specific detoxication and their differential employment in complex treatment. Social, medical-biological, clinical-paraclinical, functional and adaptative peculiarities of infants suffering from acute community-acquired pneumonia with complications have been examined with reference to the duration of illness and terms of hospitalization. Interrelation between the parameters of endotoxicosis and concentration of cytokines in the blood and some medical-biological factors have been found in the cases of junior infants suffering from pneumonia with different varieties of supporative complications. The criteria determining the necessity for employing pathogenetically grounded differentiated methods of non-specific detoxication in the complex treatment of junior infants’ pneumonias with complications have been worked out. Probable improvement of parameters of peripheral blood forming elements, protein metabolism, decrease of ferment system activity, of acid-basic balance disorders, of some immunity parameters and changes of cytokine concentration in terms of TNF quantity and that of its soluble receptors, faster decrease of clinical symptoms of the illness and clinical recovery can be observed as a result of including the methods of non-specific detoxication (enterosorbtion, plasmopheresis and endovascular quantum therapy) and natural phosphatidilholins in the complex of traditional therapy. It has been shown that on the basis of the reactions of adaptation on the part of junior infants’ leukogram it is possible to determine the adequacy of the treatment performed, its influence on the adaptative reactions, which to a great degree influences the course of the illness, it is also possible to solve the problem of discharging the patient from hospital. Key words: junior infants, out-of-hospital pneumonia, complications, methods of non-specific detoxication, metabolic correctors. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ ГС – гемосорбція ЕКТ – ендоваскулярна квантова терапія МНД – методи неспецифічної детоксикації ДПФ – дискретний плазмаферез ІС – інтестинальна сорбція ЛІІ – лейкоцитарний індекс інтоксикації ПОЛ – перекисне окислення ліпідів ПСММ – пептиди середньої молекулярної маси ФНП – фактор некрозу пухлин ЦІК – циркулюючі імунні комплекси рtkaO2 – транскутанні виміри парціального тиску кисню SaO2 – насичення (сатурація) гемоглобіну О2 артеріальної крові ActmkW – показник стану мікроциркуляторного русла

Похожие записи