МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

СОХОР НАТАЛІЯ РОМАНІВНА

УДК: 616.711-018.03-002-02:616.71-007.234]-092

Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції остеодефіцитних та
мембранодеструктивних змін у хворих з неврологічними проявами
поперекового остеохондрозу

14. 01. 15 – Нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.
Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Шкробот Світлана
Іванівна, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.
Горбачевського МОЗ України, кафедра нервових хвороб, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ткаченко Олена Василівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
кафедра неврології №2, професор кафедри;

доктор медичних наук, професор Шевага Володимир Миколайович, Львівський
Національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України,
кафедра невропатології і нейрохірургії ФПО, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, відділ
нейроінфекцій та розсіяного склерозу (м. Харків).

Захист дисертації відбудеться 16.06.2004 р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.613.01 у Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 14.05.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Усатенко О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми Поперековий остеохондроз (ПОХ) є одним з
найпоширеніших захворювань хребта, яке веде до порушення працездатності
та інвалідності людей молодого віку. Близько 80 % осіб в популяції
протягом життя переносять приступи поперекового болю (Н.Н. Яхно і
співавт., 1992). Основний контингент хворих (75-90 %) відноситься до
вікової групи 30-50 років, тобто до найпрацездатнішого віку, тимчасова
втрата працездатності складає близько 7 % від всієї захворюваності і 68
% від патології нервової системи (Soal J.A., 1996; И.П. Антонов, Е.В.
Барабанова, 1998). При цьому кількість неврологічних проявів
поперекового остеохондрозу (НППОХ) має тенденцію до зростання (А.Я.
Тихонова, 1990; В.С. А.Б. Ситель, 1990).

Консервативний метод є основним у лікуванні більшості хворих з НППОХ
(Лобзин В.С. і співавт., 1992; А.А. Корж, Е.Б. Волков; Ю.И. Головченко,
2002). У даний час застосовується комплексна терапія, яка включає цілий
ряд лікувальних заходів, але ефективність її все ще є недостатньою. Лише
75-80 % хворих після закінчення лікування почувають себе здоровими. У
решти залишається больовий синдром, порушення опорної і рухової функції
хребетних сегментів. Більше того, потенціальна можливість повного
відновлення працездатності зменшується по мірі збільшення тривалості
захворювання. Протягом року після консервативного лікування лише у 30 %
хворих не виникають загострення, а у кожного третього пацієнта
спостерігається рецидив з тимчасовою втратою працездатності. Хоча, у
даний час відома велика кількість методик і способів консервативної
терапії, арсенал яких щороку збільшується, суттєве підвищення
ефективності може бути забезпечене удосконаленням програми
патогенетичної терапії. Для цього, крім відомих даних про патогенез ПОХ
та його неврологічних проявів, необхідно уточнити механізми больових
синдромів, загальних метаболічних і гормональних реакцій організму при
цій патології.

у хворих з НППОХ з остеодефіцитними змінами.

Таким чином, проблема остеохондрозу хребта та його неврологічних проявів
є актуальною в медико-соціальному плані, її вивченню присвячена значна
кількість наукових досліджень, проте багато питань патогенезу та
лікування хворих залишаються не вивченими. Для вирішення даної проблеми
важливим є подальше з`ясування патогенетичних механізмів і на основі
цього удосконалення методів лікування хворих, що визначає актуальність
даного наукового дослідження.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Тернопільської
державної медичної академії ім. І. Я. Горбачевського: „Профілактика
вторинного остеопорозу та диференційований підхід до лікування”. Номер
держреєстрації: 0101U001318.

Мета роботи. На підставі комплексного вивчення клінічних особливостей,
стану мінеральної щільності кісткової тканини та мембранодеструктивних
порушень при НППОХ вдосконалити методи їх лікування та профілактики.

Завдання дослідження.

1. Дослідити стан кісткової тканини у хворих з НППОХ за допомогою
двофотонної рентгенівської денситометрії в залежності від статі, віку та
стану репродуктивної функції жінки.

2. Оцінити діагностичні можливості денситометрії у ранній діагностиці,
лікуванні і профілактиці остеопорозу (ОП) у хворих з НППОХ.

3. Вивчити особливості клінічної симптоматики у хворих з НППОХ в
залежності від змін мінеральної щільності кісткової тканини.

4. Оцінити вираженість мембранодеструктивних змін у хворих з НППОХ в
залежності від ступеня ураження кісткової тканини.

5. Вивчити показники обміну кісткової тканини у хворих з НППОХ в
залежності від вираженості змін її мінеральної щільності.

“кальцемін” у хворих з НППОХ.

Об`єкт дослідження. Остеодефіцитні та мембранодеструктивні зміни при
неврологічних проявах поперекового остеохондрозу.

Предмет дослідження. Клінічні показники, параклінічні параметри, що
характеризують стан кісткової тканини, прооксидантно-оксидантної
системи, способи лікування хворих з неврологічними проявами поперекового
остеохондрозу.

Методи дослідженя. Проведено детальне клініко-неврологічне обстеження в
динаміці використання патогенетично обгрунтованих схем лікування,
рентгенологічне та комп`ютерно-томографічне обстеження хребта. Стан
кісткової тканини вивчений за допомогою двофотонного рентгенівського
денситометра (Dual Energy X-Ray Absorptiometry-DEXA фірми Lunar corp
(Madison, WI) – Lunar DPX-A №2589-97 поперекового відділу хребта та
стегнової кістки. З`ясований стан процесів ПОЛ (за визначенням
сироваткового вмісту малонового диальдегіду (МДА), дієнових кон`югат
(ДК)) функціональної здатності ланок антиоксидантної системи захисту
(АОСЗ), зокрема глютатіонової (за визначенням вмісту глютатіону
окисленного (ГО) та відновленого (ГВ)), вітамінної (за визначенням
концентрації ?-токоферолу та ретинолу), СОД-залежної (за визначенням
активності супероксиддисмутази (СОД) та каталази). Вивчений мінеральний
обмін (за вмістом кальцію та неорганічного фосфору), біохімічні маркери
обміну сполучної тканини (лужна фосфатаза (ЛФ), вільний оксипролін
крові, румалончутливі антитіла). Обробка результатів дослідження
проведена за допомогою варіаційно-статистичного методу.

“кальцемін” у хворих з НППОХ з ОП і встановлено його позитивний вплив
на клінічну симптоматику, денситометричні показники, показники обміну
кісткової тканини та параметри ВРОЛ.

“кальцемін” у хворих з НППОХ з ОП. Встановлено його високу
ефективність на клінічну симптоматику, денситометричні показники,
показники обміну кісткової тканини та параметри ПОЛ.

Запропоновані методи лікування хворих з НППОХ впроваджені в діяльність
неврологічних відділень Тернопільської обласної клінічної
психоневрологічної лікарні, Тернопільської області, Тернопільської
міської клінічної лікарні №2, Тернопільської міської клінічної лікарні
№3, в санаторії „Медобори”, неврологічному відділенні обласної лікарні
м. Івано-Франківська. Матеріали роботи впроваджені в навчальний процес
кафедри нервових хвороб Тернопільської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова література та
патентна інформація з проблеми поперекового остеохондрозу хребта.
Автором особисто розроблений комплекс клінічних, інструментальних та
лабораторних досліджень. Автор самостійно проводила формування груп
хворих, клінічні та спеціальні лабораторні й інструментальні обстеження
пацієнтів, первинну обробку результатів клінічних та
лабораторно-інструментальних методів дослідження. Особисто дисертантом
проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі
розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації,
забезпечено їх впровадження в медичну практику та відображення в
опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені та
обговорені на пленумі науково-практичного товариства неврологів,
психіатрів та наркологів України „Актуальні питання неврології,
психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров`я
України” (Тернопіль, 2001), науково-практичній конференції
невропатологів і нейрохірургів з міжнародною участю (Львів, 2003), ІУ,
У, УІ, УІІ Міжнародних конгресах студентів та молодих вчених (Тернопіль,
2000-2003 р.р.), на підсумкових наукових конференціях Тернопільської
державної медичної академії (2001-2003 р.р.), науково-практичній
конференції „Вторинний остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика,
профілактика та лікування” (Київ, 2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 робіт (6 статей, 4 – тез
доповідей, 4 – в збірниках наукових праць), з них 6 – в наукових фахових
виданнях, які рекомендовані ВАК України, 1 з яких – одноосібна.
Матеріали дисертації ввійшли в один з розділів монографії.

Структура роботи. Дисертація викладена на 190 сторінках друкованого
тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу і
методів дослідження та 5 розділів власних досліджень, обговорення
отриманих результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел. Список використаних джерел складається з 302
робіт, з яких 182 кирилицею та 120 — латиницею. Робота ілюстрована 56
таблицями та 8 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Проведено комплексне клінічне та
клініко-лабораторне обстеження 131 хворого з НППОХ, які знаходилися на
стаціонарному лікуванні в неврологічних відділеннях Тернопільської
обласної клінічної психоневрологічної лікарні. Контрольну групу склали
30 практично здорових осіб того ж віку і статі.

При встановленні діагнозу користувалися класифікацією вертеброгенних
захворювань нервової системи, розробленою під керівництвом И.П. Антонова
(1985). З метою об`єктивізації неврологічного статусу визначали обсяг
активних рухів у поперековому відділі хребта; одночасно вираховували
коефіцієнт вертебрального синдрому (КВС) за методикою В.П. Веселовського
(1979); визначали напруження паравертебральних м`язів; вираженість
симптому Ласега оцінювали за п’ятибальною шкалою (Коган О. Г., Шмидт И.
Р., Толстокоров А. А., 1983); вираженість сколіозу оцінювали за трьома
ступенями (Ю. Я. Попелянський, 1989); інтенсивність больового синдрому
визначали в балах згідно з рекомендаціями И.П. Антонова (1981); виявляли
зміни в чутливій і руховій сферах.

Дослідження активності ПОЛ і функціонального стану АОСЗ організму
проводили з метою визначеня їх участі в активності патологічного процесу
і контролю за адекватністю застосованих програм лікування. Визначення
сироваткого вмісту МДА і ДК проводили за методом Placer еt al. в
модифікації Б.В. Гаврилова і М.М. Мишкорудної (1983), глютатіону
окисленого та відновленого – за Ellman (1966), СОД – за ступенем
інгібування відновлення нітросинього тетразолію (Е.Е. Дубинина и соавт.,
1983), концентрації токоферолу та ретинолу – за методом Р.Ч. Черняускене
і співавт. (1984), здатність тканини до перекисоуторення (ПУ) – за Stocs
at Dormandy (1971), активність каталази – за методом М.А. Королюка і
співавт. (1989). Мінеральний обмін вивчався за допомогою визначення
концентрації кальцію крові комплексонометричним титруванням з
використанням флюорексона як індикатора, а також вмісту неорганічного
фосфору в крові. З біохімічних маркерів обміну сполучної тканини
визначалися рівень ЛФ в сироватці крові з використанням уніфікованої
методики (Колб В.Г., 1982; Фурцева Л.Н., 1986). Рівень вільного
оксипроліну в крові вивчали методом Bergman A. i Loxley D. в модифікації
Крель А.А. (1968), румалончутливих антитіл – за уніфікованою методикою.

. Досліджувалися також показники BMD, BMC, T, Z у відношенні стегнової
кістки в цілому і по окремих її частинах.

— остеосклероз.

В залежності від застосованої методики лікування хворих з НППОХ
проводилось у 2 групах, які були співставлені за віком, статтю і
вираженістю клініко-лабораторних проявів патологічного процесу. Першу
групу склали 53 хворих, які отримували традиційну терапію із
застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів, аналгетиків,
новокаїнових блокад, біостимулюючих і вітамінних засобів,
міорелаксантів, комплексу ЛФК, масажу. Крім того, хворі з корінцевим
синдромом у фазі загострення додатково отримували сечогінні засоби.
Результати досліджень у пацієнтів цієї групи розглядалися в якості
контрольних величин порівняння.

У хворих другої групи в комплексну терапію додатково включали
антиоксидантний препарат “pro selenium” у дозуванні 1 таблетка тричі на
день протягом двох тижнів.

Крім того, у групі хворих з НППОХ з ОП теж виділяли дві групи хворих. І
група – 20 хворих, яким у лікувальну програму включали кальцемін –
препарат фірми SAGMEL, Inc. USA в дозі 1 таблетка тричі на день протягом
3 місяців. Групу порівняння склали 14 пацієнтів з ОП, яким даний
препарат не призначався.

Статистичну обробку здійснювали за допомогою стандартних алгоритмів
варіаційної статистики. Для розрахунків використовували комп’ютерну
програму Exel (Microsoft, USA). Відміності між групами середніх величин
і їх похибками оцінювали, використовуючи критерій Стюдента.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Серед обстежених хворих
з НППОХ було 66 (50,4 %) жінок та 65 (49,6 %) чоловіків з тривалістю
захворювання від 1 місяця до 15 років. Спостерігалося закономірне
збільшення частоти захворювання з віком і найбільш часто НППОХ
відмічалися у людей середнього віку (42,6 %). Кількість загострень
становила від 1 до 10. Останнє загострення тривало від 2 тижнів до 2
років. Найбільшу кількість склали пацієнти з тривалістю загострення 1
місяць (49,7 %). За результатами наших досліджень, провокую-чими
факторами найчастіше були фізичне перевантаження і переохолодження:
відповідно у 59,5 % та 22,9 % пацієнтів. Основний контингент обстежених
хворих з НППОХ (61,2 %) склали люди фізичної праці. Люди, які займалися
інтелектуальною працею, склали всього 38,8 %. У 52,7 % обстежених нами
хворих відмічалася супутня патологія, зокрема, ІХС – у 20 (52,7 %),
захворювання ШКТ – у 16 (12,2 %), ДОА – у 14 – (10,7 %) хворих.

З метою систематизації матеріалу і з врахуванням мети дослідження усі
хворі в залежності від клінічного варіанту НППОХ були поділені на три
групи згідно класифікації І. П. Антонова (1985): І група — 65 (49,6 %)
пацієнтів з радикулопатією, ІІ група – 56 (42,8 %) хворих з
люмбоішіалгією, серед них з м`язево-тонічною формою – 27 (20,6 %),
вегето-судинною – 16 (12,2 %) хворих, нейродистрофічною – 13 (10,0 %)
хворих, ІІІ група — 10 (7,6 %) хворих з судинними корінцево-спінальними
синдромами: 9 (6,9 %) пацієнтів з радікуломієлоішемією і 1 (0,7 %) – з
мієлопатією. За частотою виявлення і вираженістю неврологічних симптомів
клінічна картина у обстежених нами пацієнтів не відрізнялася від даних,
наведених у спеціальній літературі.

Найбільш частими рентгенологічними ознаками, які виявляли у обстежених
хворих, були: випрямлення лордозу, звуження міжхребцевих проміжків,
субхондральний склероз, ущільнення замикальних пластинок, крайові
остеофіти. Серед обстежених нами пацієнтів, згідно з класифікацією G.
Saker (1952), у 8 (6,1 %) хворих виявлена І рентгенологічна стадія
остеохондрозу поперекового відділу хребта, у 22 (16,8 %) – ІІ стадія, у
44 (33,6 %) – ІІІ і у 50 (38,2 %) – ІУ стадія.

За даними КТ ознаки ОП знайдені у 8 хворих, у 3 з них — з деформацією
тіл хребців по типу “риб`ячих”.

При рентгенографії у пацієнтів віком до 30 років з ОП у 3 хворих змін
не виявлено, у 3 відмічався сколіоз і кили Шморля. У 7 пацієнтів віком
понад 50 років діагностовані компресійні переломи на фоні порозності
хребців, у решти 15 — ознаки остеохондрозу. У хворих з нормальною і
підвищеною МЩКТ відмічалися рентгенологічні ознаки ІІІ-ІУ ст.
остеохондрозу. При звичайній рентгенографії ОП був діагностований лише у
23,5 % випадків ОП, які були підтверджені двофотонною рентгенівською
денситометрією, тому даний метод не є надійним для виявлення
остеодефіцитних змін. ОП часто поєднувався з вродженими вадами
попереково-крижового відділу хребта, такими як spina bifida,
cакралізація та люмбалізація, а також з нестабільністю і зміщенням
хребців (у 11 випадках із 17).

Двофотонна рентгенівська денситометрія у хворих з НППОХ дала змогу
діагностувати не лише виражені остеопоротичні зміни, що мають наслідком
переломи хребців чи стегнової кістки, а й ранню втрату кісткової маси.
Тому проведення денситометрії у пацієнтів з НППОХ, зокрема молодого
віку, у яких виявлені фактори ризику, дозволяє провести ранню
діагностику остеопенічних змін для подальших профілактичних заходів, а у
хворих з ОП внести певні корективи у лікувальну програму.

), відбувається достовірне (р<0,05) зменшення МЩКТ у пацієнтів віком 40-50 років і старше порівняно з молодшими віковими групами, тобто розвивається процес ОП. В середньому втрата кісткової маси складає 17 %. У віці до 50 років втрачається 9-11 % кісткової маси, після 50 років – 4-7 %. Ці дані підтверджуються показниками Young Adult % та Т. У групі хворих, старших від 50 років, відмічається стан остеопенії, показники Т нижчі –1,0. Встановлено, що у пацієнтів віком до 30 років протікання НППОХ поєднувалося з меншою МЩКТ, ніж у пацієнтів 31-40 років. Показник Т коливався від –0,7 до –1,0. У 84,5 % з них виявлялася остеопенія і ОП. Аналіз результатів показників Age Matched (%) і Age Matched Z (SD) показав, що втрати кісткової маси при НППОХ з наростанням віку стосовно здорових людей аналогічного вікового проміжку практично такі ж, як при порівнянні з групою молодих здорових людей. В середньому цей показник склав 14 % проти 17 % відповідно. МЩКТ навіть в похилому віці залишається достатньо високою, що підтверджує висновок про схильність до збереження кісткової маси та високу МЩКТ при досліджуваній патології. . Вікова втрата кісткової маси у них відбувається дещо повільніше, ніж у жінок. Ці дані підтверджувалися показниками Young Adult в %, що свідчили про втрату кісткової маси після 50 років на 6-7 % і показником Т, що досягав рівня остеопенії І ст. ), що відповідає підвищеній мінеральній щільності з тенденцією до зниження лише в осіб старше 50 років. . Показник Т в середньому становив від (-0,9) до (-1,5), що відповідає остеопенії І-ІІ ступеня, причому найбільше його зниження відмічено в ділянці шийки, трикутника Варда і трохантера, що свідчить про першочергову втрату губчатої кісткової тканини. Нами виявлені різнонаправлені зміни МЩКТ у хворих з НППОХ. Встановлено, що нормальна МЩКТ відмічалася у 45 (34,5 %) хворих (21 – чоловіків і 24 жінок), підвищена МЩКТ – у 24 (18,3 %) хворих (12 чоловіків і 12 жінок). Важливим результатом проведеного аналізу стану кісткової тканини є виявлення вагомої групи пацієнтів, показники кісткової тканини яких знаходяться в зоні остеопенії та ОП 62 (47,3 %) пацієнтів. ОП діагностований нами у 34 (26,0 %) (17 чоловіків і 17 жінок), остеопенія – у 28 (21,3 %) (15 чоловіків і 13 жінок). Остеодефіцитні зміни виявлені у 44,6 % хворих з радикулопатією, 48,3 % з люмбоішіалгією та в 70,0 % пацієнтів з судинними корінцево-спінальними синдромами (табл. 1). У пацієнтів ІІ та ІІІ груп на фоні ОП виявляли компресійні переломи хребців (у 7 випадках). Таблиця 1 Зміни мінеральної щільності хребців у хворих з НППОХ в залежності від клінічного варіанту Мінеральна щільність хребців Клінічний варіант НППОХ радикулопатія люмбоішіалгія судинні корінцево-спінальні с-ми Абс. кількість % Абс. кількість % Абс. кількість % Нормальна МЩКТ 23 35,4 20 35,7 2 20,0 Остеопенія 14 21,5 10 17,9 4 40,0 ОП 14 23,1 7 30,4 3 30,0 Підвищена МЩКТ 14 23,1 9 16,7 1 10,0 . Серед 17 пацієнток з НППОХ та ОП 8 знаходилися в постменопаузі, в 1 з них постменопауза була викликана штучно. Ці хворі вказували, що перебіг НППОХ у них погіршився з настанням менопаузи. Гіподинамія мала місце у хворих з різною МЩКТ, проте ми припускаємо її значення для втрати кісткової маси при більшій тривалості захворювання і частоті загострень. Патологію з боку шлунково-кишкового тракту виявлено лише у хворих з остеопенічним синдромом. В переважній більшості скарги та клінічні прояви НППОХ у хворих з остеопенією суттєво не відрізнялися від таких в групі без остеопенії. Однак, у випадках явного ОП пацієнти скаржилися на часті болі ниючого характеру в різних відділах хребта та тазу (оссалгії), що посилювалися в нічний час. Наявність характерної для ОП постави (виражений кіфоз в шийно-грудному відділі хребта, зниження росту хворих, так званий “карок” на рівні 7-го шийного хребця) була у 5 пацієнток з ОП. При дослідженні рівня кальцію, фосфору, оксипроліну, ЛФ виявлено, що ці показники в найбільшій мірі порушуються у хворих з ОП. Вміст кальцію в сироватці крові у пацієнтів з ОП по відношенню до контрольної групи був достовірно (р<0,05) нижчим. Одночасно у цих хворих відмічалося підвищення вмісту фосфору, який у 35,0 % пацієнтів із зниженою МЩКТ перевищував фізіологічну норму в 1,4-1,9 рази (р<0,05). Важливе значення мало також порушення співвідношення між рівнем кальцію і фосфору (1,6:1 у пацієнтів з ОП проти 2,3:1 у групі контролю), яке у більшості випадків було зумовлене зниженням вмісту кальцію. Виявлено зростання вмісту оксипроліну у хворих з НППОХ з остеодефіцитними змінами, зокрема деяке підвищення вмісту оксипроліну у хворих з остеопенією і достовірне підвищення (р<0,5) у пацієнтів з ОП до (46,6(2,9) мкмоль/л, що свідчило про інтенсифікацію процесів кісткоруйнування. Найвищі значення оксипроліну діагностовано у пацієнтів із свіжими компресійними переломами. У хворих з ОП також визначено достовірно вищі показники ЛФ (р<0,05) по відношенню до таких у хворих з нормальною МЩКТ – (3,84(0,14) ммоль/л. Дослідження рівня румалон-чутливих антитіл в сироватці крові хворих з НППОХ показало, що він достовірно не відрізнявся у пацієнтів з різною МЩКТ, а в більшій мірі залежав від ступеня вираженості дегенеративних змін у міжхребцевих дисках. Найвищим цей показник був при наявності великих кил: (65,4(2,2) мкмоль/л при нормі (20,4(1,2) мкмоль/л. Звернемо увагу на те, що самі лише показники кальцію, фосфору, оксипроліну, ЛФ не можуть бути маркерами остеопенічних змін, а повинні оцінюватися в комплексі з іншими методами обстеження, зокрема з денситометрією. Вони дають змогу оцінити, як компенсаторні механізми реагують на втрату кісткової тканини, і яких з процесів переважає – кісткоруйнування, чи виснаження процесів кісткоутворення, встановити реакцію на призначену терапію. V X ? ? ? ® ° ? ¦ I >

P

X

?

?

?

?

?

¬

®

°

?

a

a$

J

I достовірне підвищення в крові концентрації таких продуктів
ліпопероксидації як ПУ, ДК, МДА. Так, рівень МДА зростав до (4,08±09)
мкмоль/л (в контролі (2,27±0,11) мкмоль/л), ДК – до (18,54±0,1)
мкмоль/л (17,12±0,04) мкмоль/л), ПУ — до (33,32±0,3) мкмоль/л
(31,58±0,1) мкмоль/л). Нами не було відмічено залежності змін ВРОЛ від
статі хворих, проте концентрація продуктів ПОЛ зростала з віком та
залежала від вираженості клінічних проявів, зокрема, больового синдрому,
рентгенологічої стадії остеохондрозу, наявності супутньої патології.
Отримані результати свідчили також про інтенсифікацію процесів ПОЛ при
радикулопатіях та судинних корінцево-спінальних синдромах в порівнянні з
люмбоішіалгією. У хворих з НППОХ відмічалося порушення усіх систем
антирадикального захисту. Це проявлялося зниженням вмісту природніх
антиоксидантів – ретинолу до (2,11±0,05) ммоль/л (в контролі –
(2,58±0,02) ммоль/л), (-токоферолу до (16,24±0,20) ммоль/л (20,64±0,20)
ммоль/л), активності ферментів антиоксидантного захисту СОД до
(10,02±0,1) % блокування (12,03±0,12) %), зменшення рівня ГВ до
(1,13±0,02) ммоль/л (1,38±0,02) ммоль/л). Встановлено, що з віком
хворих, наростанням важкості клініко-рентгенологічних проявів ОХХ, зміни
в антиоксидантній системі захисту поглиблювалися. У пацієнтів молодого і
похилого віку, при І-ІІ і ІІІ-ІУ рентгенологічних стадіях остеохондрозу
виявлена достовірна (p<0,05) різниця між цими показниками, що зумовлено поглибленням дегенеративних змін у міжхребцевих дисках, їх поширенням на всі елементи хребцево-рухового сегменту, втягненням декількох дисків у патологічний процес. При достовірному (р<0,05) погіршанні параметрів ПОЛ та АОСЗ у хворих з НППОХ з різною МЩКТ найбільші зміни ВРОЛ відмічалися у хворих з остеопенією та ОП. У хворих з компресійними переломами хребців зазначені показники були достовірно вищі (р<0,05) в порівнянні з такими у пацієнтів з остеопенією. Виявлені зміни ВРОЛ свідчили про виражене пошкодження структурно-функціональної стабільності мембран та неспроможності АОСЗ нормалізувати процеси ліпопероксидації у хворих з НППОХ. Ці результати послужили обґрунтуванням для включення в комплексну терапію 78 пацієнтів антиоксидантного препарату “pro selenium”. Терапевтична ефективність запропонованого лікувального комплексу виявилася достовірно вищою в порівнянні з традиційною терапією у хворих з різними клініко-неврологічними варіантами НППОХ (р<0,05). Відмічалася значно менша кількість хворих з відсутністю ефекту від комплексної терапії із включенням “pro selenium”. Традиційна терапія у хворих з різними варіантами НППОХ виявилася найбільш ефективною у пацієнтів з м`язово-тонічною формою люмбоішіалгії і найменш ефективною – при нейродистрофічному синдромі (р<0,05). Нами виявлено залежність ефективності традиційної терапії від віку пацієнтів, вираженості структурно-функціональних змін у хребті, наявності супутньої патології. Після проведеного традиційного лікування в усіх вікових групах відмічалося достовірне зниження больового синдрому, коефіцієнта симптому Ласега, КВС. Однак, не зважаючи на це, значення всіх цих показників були достатньо високими. У осіб молодого віку показники КВС до кінця терапії були достовірно нижчими, ніж у хворих похилого віку (р<0,05). При аналізі ефективності традиційної терапії у хворих з різним ступенем вираженості вертеброгенного синдрому встановлено, що таке лікування дає ефект при легкому перебігу хвороби (больовий синдром І-ІІ ст., напруження паравертебральних м`язів І-ІІ ст., помірно виражених рухових і чутливих випадіннях). Щодо ефективності традиційної терапії у хворих з різною тривалістю захворювання і кількістю загострень було відмічено більш позитивний вплив у пацієнтів з тривалістю захворювання до 5 років і при невеликій кількості загострень (до 3). Кращий результат відмічався у хворих, у який загострення виникло вперше. Проте і у них покращання стану наступало повільно. Щодо ефективності традиційної терапії у пацієнтів з різним ступенем дегенеративних змін у міжхребцевих дисках, то більшу її ефективність ми виявили у хворих з І-ІІ рентгенологічними стадіями ОХХ. Низька клінічна ефективність такого лікування відмічена нами і при наявності у хворих з НППОХ супутньої патології. При дослідженні впливу традиційної терапії на стан ВРОЛ у хворих з НППОХ було встановлено, що вона позитивно впливає на метаболічні процеси і функціональну здатність компенсаторно-захисних систем організму. При цьому достовірне зменшення патологічної продукції перекисних форм ліпідів, підвищення функціональної активності АОСЗ було зафіксоване лише в пацієнтів молодого віку, з І-ІІ рентгенологічною стадією остеохондрозу, при больовому синдромі І-ІІ ст. та без супутньої патології. Проте, зазначена терапія виявляла недостатній антиоксидантний ефект у пацієнтів похилого віку, з вираженими структурно-функціональними порушеннями в хребті та при поєднанні з супутньою патологією обмінно-трофічного характеру і наявності остеодефіцитних змін. Відсутність клінічного ефекту та нормалізації параметрів ВРОЛ у 30-50 % пролікованих хворих у різних підгрупах вказує на недостатню ефективність широко вживаної медикаментозної терапії остеохондрозу хребта і вимагає модифікації методів лікування хворих з різними НППОХ. Під впливом комплексного лікування із включенням “pro selenium” у хворих усіх вікових груп відмічено достовірне (p<0,05) зниження больового синдрому, коефіцієнта симптому Ласега, КВС і незалежно від віку усі симптоми зменшувалися або зникали в середньому на (2,3(0,7) дні раніше порівняно з пацієнтами, що отримували лише традиційну терапію. При аналізі ефективності комплексної терапії у хворих з різним ступенем вираженості вертеброгенного синдрому встановлено її позитивний вплив як при легкому, так і при важчому перебігу захворювання. Звичайно, при слабкому або помірно вираженому больовому синдромі, нерізко виражених рухових і чутливих випадіннях усі прояви загострення регресували швидше, проте і в пацієнтів з КВС 5-6 одиниць уже на 10-12 день він набував значень в межах 2-3 одиниці. Аналізуючи вплив комплексного лікування на клінічну симптоматику у хворих з різною тривалістю захворювання і кількістю загострень, виявлено його достатньо високу ефективність у пацієнтів усіх груп. У хворих з першим загостренням порівняно з тими, що приймали лише традиційну терапію, відмічалася швидша позитивна динаміка усіх симптомів. При комплексній терапії виявили достовірне (p<0,05) зниження КВС при всіх Ro-стадіях ОХХ. На противагу традиційній терапії, яка була здебільшого ефективна при І-ІІ ст. ОХХ, у групі пацієнтів, що приймала “pro selenium”, покращання досягнуто і при ІІІ-ІУ ст. При І-ІІ ст. відмічався повний регрес клінічної симптоматики, а тривалість стаціонарного лікування цих хворих зменшилось на 2-3 дні, ніж при традиційній терапії. Аналіз показників ПОЛ у хворих з НППОХ, яким в курс лікування включали препарат “pro selenium”, свідчить про її позитивний вплив на синдром пероксидації в усіх групах порівняння за клініко-неврологічним варіантом ПОХ, за віком, вираженістю больового синдрому, тривалістю захворювання, рентгенологічною стадією, змінами МЩКТ. Відмічено, що під впливом такого лікування у хворих з вегето-судинними і нейродистрофічними формами люмбоішіалгії, при тривалості захворювання до 5 років, І-ІІ ст. вираженості больового синдрому, І-ІІ ст. рентгенологічних змін усі показники ВРОЛ наближаються до рівня значень контрольної групи. Включення препарату “pro selenium” нормалізує стан глютатіонової системи АОСЗ, що зумовлено його входженням до складу глютатіонпероксидази. Проведеним дослідженням доведено його позитивний вплив на стан показників ПОЛ у хворих з НППОХ не лише з нормальною та підвищеною МЩКТ, а й у хворих з остеопенічним синдромом. Менш значний вплив на показники ПОЛ у цих пацієнтів у порівнянні з хворими з нормальною МЩКТ пояснюється наявністю у них дегенеративних змін не лише у хрящовій, а й у кістковій тканині. Найменший антиоксидантний вплив виявлено у хворих, у яких на фоні ОП відмічалися компресійні переломи тіл хребців. У них зазначені показники залишалися достовірно вищими навіть у порівнянні з рештою пацієнтів із зниженою МЩКТ, що теж підтверджує наше припущення. Отримані результати дослідження свідчать, що традиційна терапія у хворих з НППОХ є недостатньою, особливо у пацієнтів з вираженими змінами в поперековому відділі хребта, і у пацієнтів із зниженням МЩКТ. Традиційна терапія не впливає на підвищену продукцію активних форм кисню, внаслідок чого зберігаються умови для хронізації та прогресування патологічного процесу. Лише у 62,2 % пацієнтів групи порівняння вдалося досягнути регресу клінічної симптоматики захворювання, зниження активності процесів ПОЛ та підвищення функціональної здатності антирадикальних систем захисту. В той же час, застосування комплексної медикаментозної терапії в поєднанні з препаратом “pro selenium” дозволяє досягнути покращання у 85,9 % пацієнтів, а у хворих з вегето-судинним та нейродистро-фічним синдромами люмбоішіалгії відповідно у 90,0 % та 85,7 % випадків. За результатами співставлення аналізу ефективності наведених методів лікування хворих на НППОХ, встановлено більш виражений позитивний клінічний та метаболічний ефекти комплексної терапії, яка включала препарат “pro selenium” (Р<0,05). Зниження МЩКТ у 34 (26,0 %) (17 чоловіків і 17 жінок) хворих з НППОХ до рівня ОП, діагностоване при проведенні двофотонної рентгенівської денситометрії, послужили приводом для застосування у 20 з них (10 жінок і 10 чоловіків) препарату “Кальцемін” фірми SAGMEL, Inc. USA у дозі 1 таблетка тричі на день протягом 3 місяців. Групу порівняння склали 14 пацієнтів, яким даний препарат не призначався. Усім хворим через три місяці проводилося повторне неврологічне обстеження, денситометрія поперекового відділу хребта, визначення рівня кальцію, фосфору, оксипроліну в крові. Встановлено, що в групі порівняння клінічно покращання відмічалося лише у 7,4 % пацієнтів, у 71,4 % стан залишався стабільним, а в 21,4 % спостерігалося погіршення стану з повторними переломами кісток. Щодо денситометричних показників: у 35,7 % випадках МЩКТ була без змін, а в 64,3 % хворих відбувалася подальша втрата кісткової тканини. Відмічено також відсутність позитивних змін зі сторони показників обміну кісткової тканини та мембранодеструктивних процесів. Комплексна терапія із включенням кальцеміну у хворих з НППОХ на фоні ОП виявилась ефективною (у 80,0 %) хворих. У них покращилося самопочуття, зменшився больовий синдром у попереково-крижовій ділянці, осалгії. 15 (75,0 %) хворих відмовилися від обезболюючих препаратів протягом перших двох-трьох тижнів застосування кальцеміну, а решта 5 – значно зменшили їх дозу. Об’єктивно відмічалося зменшення КВС, больового синдрому, симптомів натягу, напруження паравертебральних м`язів, зріс об’єм рухів у попереково-крижовій ділянці. У жодного з пацієнтів, що приймали кальцемін, не відмічалося повторних переломів кісток. Найбільш виражений клінічний ефект комплексної терапії із включенням кальцеміну відмічався у пацієнтів молодого віку, чоловіків та у 5 жінок в менопаузі. Відсутність суттєвого клінічного ефекту виявлено у 20,0 % пацієнтів (усі жінки в тривалій менопаузі). Денситометрія поперекового відділу хребта при застосуванні кальцеміну виявляла відсутність подальшої втрати кісткової маси у 6 і її наростання у 10 хворих. За денситометричними показниками найбільший ефект ми відмічали у 5 пацієнтів молодого віку. У них достовірно (р<0,05) підвищувалися значення BMD, Young Adult, Age Matched як у відсотках, так і в одиницях стандартних відхилень. У хворих старшого віку і, зокрема у жінок в менопаузі, відмічалася стабілізація процесу з тенденцією до підвищення МЩКТ. При застосуванні кальцеміну одночасно відмічено покращання показників обміну кісткової тканини. Це проявлялося у достовірному (р<0,05) підвищенні рівня кальцію крові (до (2,55(0,16) ммоль/л) порівняно з його показниками до лікування, з деяким зниженням вмісту фосфору до (1,52(0,11) ммоль/л, співвідношення кальцій:фосфор становило 1,8. Рівень оксипроліну достовірно (р<0,05) знижувався до (22,4(1,6) мкмоль/л. Показники ЛФ теж достовірно (р<0,05) зменшилися до (2,64(0,09) ммоль/л. Проведений аналіз впливу запропонованого комплексного лікування у пацієнтів з НППОХ та ОП із включенням кальцеміну на параметри ВРОЛ показав його значну перевагу над традиційним лікуванням. Усі досліджувані показники ліпопероксидації після проведеної терапії покращувалися порівняно із їх значеннями до лікування. У них відмічалося достовірне (р<0,05) зниження МДА, ДК з одночасною нормалізацією показників усіх ланок антиоксидантного захисту. Отже, у хворих з НППОХ на фоні ОП комплексна терапія із включенням кальцеміну виявилась більш ефективною порівняно з традиційною терапією, про що свідчила позитивна динаміка клінічної симптоматики, покращання денситометричних показників, нормалізація параметрів ВРОЛ. ВИСНОВКИ . У пацієнтів з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу при схильності до збереження мінеральної щільності кісткової тканини виявлено достовірну вікову втрату кісткової маси, причому в жінок у менопаузі ця втрата відбувається швидше, ніж в чоловіків після 50 років. У пацієнтів з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу старших 50 років відмічається достовірне зниження МЩКТ у стегновій кістці, причому в першу чергу в її губчастій частині. При наявності нейродистрофічного синдрому поперекового остеохондрозу зниження МЩКТ у стегновій кістці проходить швидше. За даними двофотонної рентгенівської денситометрії встановлено, що у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу може бути різна направленість змін мінеральної щільності кісткової тканини. Нормальна МЩКТ відмічалася у 45 (34,5 %) хворих, підвищена МЩКТ – у 24 (18,3 %) хворих, зижена МЩКТ (остеопороз та остеопенія) виявлені у 62 (47,3 %) хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу. Перебіг неврологічних проявів поперекового остеохондрозу на фоні остеопорозу має особливості у вигляді більшої тривалості захворювання, дебюту больового синдрому, що не зникає поза загостренням, у пацієнтів молодого віку, наявності стійкого сколіозу, посилення клінічних проявів з настанням постменопаузи, виникнення загострень без певних причин, наявність компресійних переломів хребців та інших частин скелету, наявність осалгій, часте поєднання з вродженими аномаліями попереково-крижової ділянки. Показники обміну кісткової тканини достовірно порушуються у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу при наявності у них остеопорозу в порівнянні з пацієнтами з нормальною МЩКТ. Важливе значення має порушення співвідношення між рівнем кальцію і фосфору (1,6:1 у пацієнтів з остеопорозом проти 2,3:1 у групі контролю). Оцінювати ці показники слід лише комплексно в поєднанні з результатами денситометрії. Ступінь змін параметрів вільно-радикального окислення ліпідів у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу в стадії загострення залежить від віку хворих, структурно-функціональних порушень, наявності супутньої обмінно-трофічної патології, важкості та клініко-неврологічного варіанту перебігу, ступеня вираженості остеодефіцитних змін. Включення в комплексну медикаментозну терапію природнього антиоксиданту селену покращує клінічний перебіг неврологічних проявів поперекового остеохондрозу у 85,9 % проти 62,2 % в групі порівняння, а у хворих з вегето-судинним синдромом люмбоішіалгії відповідно у 90,0 % випадків і супроводжується відновленням рівноваги в системах перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи захисту. Відмічено позитивний вплив такого лікування і у хворих з остеопенічним синдромом. У 80 % пацієнтів з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу на фоні остеопорозу відмічено високий ступінь позитивного впливу застосування кальцеміну на клінічну симптоматику, денситометричні показники, показники обміну кісткової тканини та синдром мембранодеструктивних змін. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При обстеженні хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу слід виявляти групу ризику виникнення остеодефіцитних змін за наступними особливостями: тривалий перебіг захворювання, дебют больового синдрому, що не зникає поза загостренням, у пацієнтів молодого віку, наявність стійкого сколіозу, посиленням клінічних проявів з настанням менопаузи, виникнення загострень без видимих причин, наявність компресійних переломів хребців чи переломів інших частин скелету, наявність осалгій, наявність вроджених аномалій попереково-крижової ділянки та кил Шморля. Хворим з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу, із групи ризику по виникненню остеодефіцитних змін, з метою своєчасної діагностики у них ранньої втрати кісткової маси та для подальшої адекватної корекції рекомендуємо проводити двофотонну рентгенівську денситометрію. Хворим з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу, особливо при вегето-судинній формі люмбоішіалгії, у похилому віці, при вираженій функціональній недостатності хребта, наявності супутньої патології, а також при наявності остеодефіцитних змін показано включення у комплексну терапію антиоксидантного препарату “pro selenium” протягом двох тижнів у дозі 50 мг тричі на добу. ) в дозі 1 таблетка тричі на день. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ 1. Шкробот С.І., Сохор Н.Р. Ефективність застосування антиоксидантів у комплексній терапії хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу //Вісник наукових досліджень. – 2000. - №2. – С. 67-68 (Сохор Н.Р. - особисто провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз ефективності антиоксиданту „pro selenium”, статистичну обробку матеріалу, написання роботи). 2. Шкробот С.І., Сохор Н.Р. Остеопенічний синдром у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу //Вісник наукових досліджень. – 2000. - №3. – С. 80-82. (Сохор Н.Р. - особисто провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз результатів, статистичну обробку матеріалу, написання роботи). 3. Шкробот С.І., Сохор Н.Р. Денситометричні показники у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу //Галицький лікарський вісник. – 2001. - №2. – С. 72-74 (Сохор Н. Р. - провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, написання роботи). 4. Сохор Н.Р. Вивчення стану кісткової тканини у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу методом подвійної рентгенівської абсорбціометрії //Український вісник психоневрології. – 2001. – Том 9, вип. 1 (26). – С.73-75. 5. Шкробот С.І., Сохор Н.Р., Колеснікова Л.І. Корекція мембранодеструктивних змін препаратом “рro selenium” у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу //Український вісник психоневрології. – 2003. – №1. – С. 25-28. (Сохор Н.Р. - провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, написання роботи). 6. Шкробот С.І., Сохор Н.Р. Спосіб корекції остеодефіцитних змін у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу. – Науково-практична конференція невропатологів і нейрохірургів з міжнародною участю. - Львів, 15-16 травня, 2003. – С. 66-68. (Сохор Н.Р. - особисто провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз результатів, статистичну обробку матеріалу, написання роботи). 7. Шкробот С.І., Сохор Н.Р., Лобас О.В. Стан кісткової тканини і перекисне окислення ліпідів у хворих на поперековий остеохондроз //Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України „Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров`я України”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2001. – С. 496-499. (Сохор Н.Р. - особисто провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз результатів, статистичну обробку матеріалу, написання роботи). 8. Шкробот С.І., Сохор Н.Р. Рентгенологічні методи у діагностиці неврологічних проявів остеохондрозу //Матеріали ХLІУ підсумкової наукової конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2001. – вип. 6. – С. 40-41. (Сохор Н. Р. – здійснила підбір хворих, аналіз результатів, написання роботи). 9. Сохор Н.Р. Показники обміну кісткової тканини у хворих на поперековий остеоходроз //У Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (тези доповідей). – 10-12 травня 2001 р. – С. 227. 10. Шкробот С.І., Сохор Н.Р., Островська О.С., Колеснікова Л.І. Рентгенологічні зміни у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу //Матеріали ХLУІ підсумкової наукової конференції „Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. – Тернопіль: Укрмедкнига. – 2003. – С. 96. (Сохор Н. Р. – здійснила підбір хворих, аналіз результатів, написання роботи). 11. Сохор Н.Р. Особливості перебігу неврологічних проявів поперекового остеохондрозу на фоні остеопорозу //УІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (тези доповідей). – 21-23 травня 2003 р. – С. 175. 12. Сохор Н.Р. Комп`ютерна томографія у хворих на поперековий остеохондроз //ІУ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (тези доповідей). – Тернопіль, 2003 р. – С. 184. 13. Сохор Н.Р. Мінеральна щільність кісткової тканини та перекисне оксилення ліпідів у хворих на поперековий остеохондроз //УІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених (тези доповідей). – Тернопіль, 2002 р. – С. 190. 14. Шкробот С.І., Сохор Н.Р., Островська О.С. Мінеральна щільність та показники обміну кісткової тканини у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу //Проблеми остеології. – 2003. – Том 6, №1-2. – С. 131-132 (Сохор Н.Р. - провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, написання роботи). Розділи в монографіях (вказані сторінки, написані Сохор Н. Р.) 1. Проблеми остеопорозу (за ред. проф. Ковальчука Л.Н.) – Тернопіль „Укрмедкнига” 2002. – С. 284-297 (Сохор Н.Р. - провела огляд, клінічне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, написання розділу). АНОТАЦІЯ Сохор Н.Р. Клініко-патогенетичне обгрунтування кореції остеодефіцитних та мембранодеструктивних змін у хворих з неврологічними проявами поперекового остеохондрозу. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецільністю 14.01.15 – нервові хвороби.- Київська державна медична академія післядипломної освіти ім. Л.П. Шупика, Київ-2004. кальцеміну. Основні результати праці знайшли впровадження в роботі лікувально-профілактичних закладів України. Ключові слова: неврологічні прояви поперекового остеохондрозу, кісткова тканина, остеопороз, мінеральна щільність, перекисне окислення ліпідів, ”pro selenium”, кальцемін. АННОТАЦИЯ Сохор Н.Р. Клинико-патогенетическое обоснование коррекции остеодефицитных и мембранодеструктивных изменений у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. – Киевская государственная медицинская академия им. Л.П. Шупика, Киев-2004. Представлены результаты исследования состояния костной ткани, клинические показатели и параметры перекисного окисления липидов (ПОЛ) у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза и у 30 практически здоровых людей. Клиническое течение оценивали по объёму активных и пассивных движений, коэффициенту вертебрального синдрома, степени выраженности сколиоза, интенсивности болевого синдрома, напряжения поясничных мышц. Показатели минеральной плотности костной ткани (МПКТ) поясничного отдела позвоночника и отдельных зон бедренной кости изучали с помощью метода двухфотонной рентгеновской денситометрии. Для оценки ПОЛ определяли уровень малонового диальдегида, диеновых коньюгат, глютатиона окисленого и восстановленого, супероксиддисмутазы, концентрации токоферола и ретинола, способность тканей к перекисообразованию, активность каталазы. Минеральный обмен изучался с помощью определения концентрации кальция и неорганического фосфора. Из биохимических маркеров обмена соединительной ткани изучали уровень щелочной фосфатазы, свободного оксипролина румалончувствительных антител. Выявлены разнонаправленные изменения костной ткани при неврологических проявлениях поясничного остеохондроза – нормальную МПКТ у 45 (34,5 %), повышенную МПКТ у 24 (18,3 %), остеопению у 28 (21,3 %), остеопороз у 34 (26,0 %) пациентов. Установлены особенности течения неврологических проявлений поясничного остеохондроза у больных с разной МПКТ. У больных с остеопорозом установлены наибольшие изменения со стороны минерального обмена и биохимических маркеров обнена соединительной ткани. У них отмечалось уменьшение уровня кальция и увеличение уровня фосфора в сыроватке крови с нарушением соотношения кальций:фосфор, увелечение уровня лужной фосфатазы и оксипролина. Установлено, что степень нарушения параметров свободнорадикального окисления липидов у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза в фазе обострения зависит от возраста больных, рентгенологической стадии остеохондроза, наличия сопутствующей патологии, тяжести и клинико-неврологического варианта течения, степени выраженности остеодефицитных изменений. Применение общепринятой терапии с включением обезболивающих, нестероидных противовоспалительных, витаминных средств, миорелаксантов, масажа, ЛФК позволяет добиться клинической ремиссии у 62,2 % больных. Однако, такая терапия эффективна у пацентов молодого возраста, при длительности заболевания до 5 лет, небольшом количестве обострений, умеренных дегенеративных изменениях в межпозвонковых дисках и при отсутствии остеопенических изменений. Кроме того, при таком лечении не происходит нормализации параметров ПОЛ, то есть, остаются условия для прогрессирования патологического процесса в позвоночнике. Использование патогенетически обоснованной программы лечения с включением антиоксидантного препарата ”pro selenium” позволяет улучшить не только клиническое течение болезни у 85,9 % пациентов, но и процессы свободнорадикального окисления липидов, функциональную активность глутатионовой, витаминных и СОД-зависимых систем защиты. Отмеченно положительное влияние такого лечение у больных не только с нормальной МПКТ, но и у пациентов с остеодефицитными изменениями. Показано, что комплексная терапия больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза и остеопорозом с включением кальцемина в дозе 1 таблетка три раза на день на протяжении 3 месяцев была еффективной у 80 % больных. Отмечалось улучшение клинической симптоматики, денситометрических показателей, показателей обмена костной ткани (увеличение уровня кальция и уменьшение уровня фосфора, оксипролина, щелочной фосфатазы), нормализация параметров липопероксидации. Меньший эффект отмечен у женщин в длительной постменопаузе. Наиболее положительное влияние отмечено у пациентов молодого возраста, у которых наблюдалось увеличение МПКТ. У больных старшего возраста, включая женщин в постменопаузе, отмечалась стабилизация процесса с тенденцией к увеличению МПКТ. Ключевые слова: неврологические проявления поясничного остеохондроза, костная ткань, минеральная плотность, перекисное кисление липидов, ”pro selenium”, кальцемин. SUMMARY Sokhor N.R. Clinico-pathogenic basis of osteodeficiency and membrane destructive changes correction in patients with neurological symptoms of lumbar osteochondrosis. – Manuscript. Competitive Thesis for a Degree Candidate of Science (Medicine) in Speciality 14.00.15 – Neurological Diseases. – Kiev Medical Academy for Post-Graduation Education, Kiev, 2004. The dissertation is devoted to research the characteristics changes of the mineral density of bone tissue in patients with neurological symptoms of lumbar osteochondrosis for optimization of pathogenetic well-founded medical-prophylactic measures. The invegisation revealed different changes of bone tissue in patients with neurological symptoms of lumbar osteochondrosis – normal mineral density, increased mineral density, osteopenia and osteoporosis. The regularities of changes of bone tissue in patients with neurological symptoms of lumbar osteochondrosis due to age, sex and woman’s reproductive function were investigated. The basis of clinical course in patients with different mineral density of bone tissue was established. The dependence between clinical-neurological sympthoms of disease, degree of bone tissue loss and level of syndrome of peroxidation disorder was proven. It was determined that in patients with osteodeficiency changes are observed considerable abnormality of syndrome of peroxidation rates and biochemical indices of bone tissue metabolism. Methodic of premature loss of bone tissue diagnostic by means of x-ray dual energy densitometry use and complex therapy programs considering state of bone tissue including ”pro selenium” and calceminum were recommended. Basic results of the dissertation found wide implementation into the work the medical-prophylactic institution of Ukraine. Key words: neurological symptoms of lumbar osteochondrosis, bone tissue, osteoporosis, mineral density, syndrome of peroxidation, ”pro selenium”, calceminum. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АОСЗ – антиоксидантна система захисту ВРОЛ – вільно радикальне окислення ліпідів ГВ – глютатіон відновлений ГО – глютатіон окислений ДК – дієнові кон`югати КТ – комп`ютерна томографія ЛФ – лужна фосфатаза МДА – малоновий диальдегід МЩКТ – мінеральна щільність кісткової тканини НППОХ – неврологічні прояви поперекового остеохондрозу ОП - остеопороз ОХХ – остеохондроз хребта ПОЛ – перекисне окислення ліпідів ПОХ – поперековий остеохондроз ПУ - перекисоутворення СОД - суперокисддисмутаза Підписано до друку 4.05.2004 р. PAGE 5

Похожие записи