.

Клініко-патогенетичне обґрунтування ефективності антиоксидантів при хронічних гастритах із супутніми залізодефіцитними станами (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2789
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

НАЦІОНАЛЬНА медична академія післядипломної Освіти

імені П.Л.Шупика

Панас Сніжана Василівна

УДК: 616.33-002.2+616.391:546.72]-08:615.27

Клініко-патогенетичне обґрунтування ефективності антиоксидантів при
хронічних гастритах із супутніми залізодефіцитними станами

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті МОН України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Чопей Іван Васильович, Ужгородський
національний університет МОН України, факультет післядипломної освіти,
кафедра терапії та сімейної медицини, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бабиніна Лідія Яківна, Національна
медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України,
кафедра сімейної медицини

доктор медичних наук, професор Скляров Євген Якович, Львівський
національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України,
кафедра поліклінічної справи і сімейної медицини, завідувач кафедри

Провідна установа: Національний медичний університет імені
О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра поліклінічної підготовки та сімейної
медицини

Захист відбудеться “19” вересня 2006 р. о 11.00 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 у Національній медичній академії
післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112,
м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної медичної
академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України за адресою:
04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий “15”серпня 2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Бенца Т.М.

Загальна характеристика

Актуальність теми. Хронічні гастрити (ХГ) та залізодефіцитні анемії
(ЗДА) належать до хвороб, захворюваність на які постійно зростає
(Пелещук А.П., Передерій В.Г., Свінцицький А.С., 2000;
Видиборець С.В., 2001). Поширеність ХГ серед усього населення складає
2,5%, а серед захворювань шлунково-кишкового тракту – 35%
(Григорьев П.Я., Яковенко Е.П., 2001). Разом із тим, латентним дефіцитом
заліза (ЛДЗ) та ЗДА страждає кожний п’ятий житель Землі
(Гайдукова С.М., 2003). Відомо, що ураження гастродуоденальної зони веде
до дефіциту заліза в організмі (Перцева Т.А., 2002), що сприяє
виникненню атрофічного гастриту (Крылов А.А., 2002). Проте залишаються
недостатньо вивченими роль Helicobacter pylori (Нр) в розвитку ЗДА
(Choe Y.H., 2002; Annibale B. et al., 2003; Baysoy G., 2004;
Абдулкадыров К.М., 2004), патогенез сидеропенії при ХГ, механізми впливу
залізодефіциту на виникнення та перебіг атрофічних гастритів
(Hershko C., 2005), а також на стан антиоксидантної системи (АОС)
(Davi G. et al., 2005). Розповсюдженість серед населення, відсутність
тенденції до зниження захворюваності, часто пізня діагностика та
неможливість досягти повної клініко-лабораторної ремісії,
незбалансованість харчування, найбільш працездатний вік роблять проблему
медико-соціальною, зумовлюють її актуальність та необхідність вивчення
механізмів пато- та саногенезу.

До недавнього часу лікування ХГ зводилося лише до ерадикації Hp
(Маастрихт-ІІ-ІІІ), оскільки більше 80% ХГ В є Нр-асоційованими
(Харченко Н.В., 2004; Бабак О.Я., Фадеенко Г.Д., 2006). Запропоновано
чимало методів комплексного лікування ХГ, проте й на сьогоднішній день
відсутні єдині рекомендації із лікування Нр-асоційованих гіпоацидних
гастритів, не існує ерадикаційних схем, які б, маючи високу
ефективність, не приводили до виникнення побічних ефектів. Тому питання
оптимізації лікування ХГ, в тому числі і застосування таких
альтернативних методів терапії, як інтервальні гіпоксичні тренування
(ІГТ), антигомотоксичні препарати (АГТП), антиоксиданти (АО) та
пробіотики, залишаються актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках науково-дослідної теми кафедри терапії та сімейної медицини
факультету післядипломної освіти Ужгородського національного
університету “Дослідження метаболічних змін та механізмів компенсації
при захворюваннях органів травлення та серцево-судинної системи,
асоційованих з гелікобактеріозом, у родинах населення Закарпаття”, номер
держреєстрації 0101U004548, ДБ-454.

Мета роботи. Вивчити особливості клінічного перебігу хронічних гастритів
залежно від показників обміну заліза та обґрунтувати доцільність
застосування антиоксидантів, а також провести апробацію альтернативних
схем лікування, в тому числі санаторно-курортного із використанням
залізовмісної мінеральної води “Келечинська”.

Задачі дослідження:

Дослідити особливості клінічного перебігу хронічних гастритів залежно
від показників обміну заліза, кислотопродукуючої функції шлунка та
інфікування Н.рylori.

Визначити рівень перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного
захисту (АОЗ) у хворих на ХГ, залежність цих показників від віку та
статі хворих, типу гастриту, інфікування Нр та наявності дефіциту заліза
в організмі.

Вивчити частоту гелікобактеріозу у хворих на атрофічний та неатрофічний
ХГ, вивчити можливий зв’язок між інфікуванням Hp, морфологічними змінами
слизової оболонки шлунка (СОШ), та показниками обміну заліза.

Оцінити ефективність альтернативних схем лікування із застосуванням ІГТ,
АГТП, антиоксидантного комплексу “Три-Ві Плюс”, пробіотиків та
санаторно-курортного лікування із використанням залізовмісної
мінеральної води “Келечинська” в умовах санаторію “Верховина” курорту
Сойми.

Об’єкт дослідження – хворі на атрофічний та неатрофічний ХГ із супутніми
ПЛДЗ, ЛДЗ, ЗДА та без дефіциту заліза.

Предмет дослідження – показники обміну заліза, ПОЛ та АОЗ крові,
інфікованість Нр, кислотопродукуюча та кислотонейтралізуюча функції
шлунка, макро- та мікроскопічна характеристика СОШ хворих на ХГ із
дефіцитом заліза та без нього, до та після лікування запропонованими
методами.

Методи дослідження: клінічні (оцінка перебігу ХГ із супутнім дефіцитом
заліза та без нього); інструментальні (інтрагастральна рН-метрія,
ультрасонографічний, ендоскопічний); загальнолабораторні (загальний
аналіз крові, сечі); біохімічні (вивчення динаміки ПОЛ та АОС, обміну
заліза); морфологічні та цитологічні (дослідження стану та структури
СОШ; біохімічне тестування за допомогою CLO-тесту та URE-HP-тесту);
серологічний (моніторинг антигелікобактерних IgG); статистичний.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено вплив інфекції
H.pylori на обмін заліза в організмі. Доведено, що Hр перешкоджає
нормальному засвоєнню заліза. Виявлено достовірно вищий рівень
Нр-інфікованості й високу напруженість імунної відповіді на неї у хворих
на ХГ із супутньою ЗДА, на відміну від хворих на ХГ без ЗДС. Вказано на
гелікобактеріоз як на коригований фактор ризику розвитку ЗДА.

Доведено, що у хворих на ХГ вірогідно більша активність ПОЛ та
пригнічення АОС, ніж у здорових. Описано чинники, що впливають на ці
показники. Обґрунтовано застосування АО у комплексному лікуванні ХГ із
супутньою сидеропенією. Досліджені та запропоновані для широкого
використання нові методики лікування таких хворих. Вперше описано
альтернативний метод лікування ХГ із використанням АГТП Mucosa
compositum (деклараційний патент України на винахід №54134А “Спосіб
лікування хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби
дванадцятипалої кишки”). Виявлено сприятливий вплив на систему ПОЛ-АОС
залізовмісної мінеральної води “Келечинська” та інтервальних гіпоксичних
тренувань.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано доцільність
використання шлункової рН-метрії, ендоскопії, морфологічних методів
дослідження гастробіоптатів, а також виявлення інфекції Hp для
призначення диференційованого лікування ХГ. Пацієнтів із ХГ, особливо
Нр-асоційованим атрофічним, можна віднести до групи підвищеного ризику
розвитку ЗДА. Підтверджено доцільність ерадикації Hp у хворих із
Нр-асоційованою, резистентною до феротерапії ЗДА, особливо при наявності
в них проявів диспепсії.

За матеріалами дисертаційної роботи розроблено 6 рацпропозицій.
Впровадження в практику схем лікування, описаних у роботі, дає
можливість досягти швидшого одужання, зменшити частоту загострень та
рецидивів, уникнути побічних ефектів. Доведено доцільність включення АО
в комплекс терапії ХГ. Вказано на позитивний ефект використання ІГТ.

Впровадження результатів у практику. Матеріали дисертаційної роботи
впроваджені у практичну роботу ряду лікувально-профілактичних закладів
м.Ужгород, санаторіїв об’єднання “Укрпрофоздоровниця”, терапевтичного
відділення Львівського обласного державного клінічного
лікувально-діагностичного кардіологічного центру. Укладено ліцензійний
договір з Ужгородською міською клінічною лікарнею на використання
способу лікування, описаного в деклараційному патенті України на винахід
№54134А.

Основні положення дисертації використовуються в лекційному курсі та на
практичних заняттях кафедри терапії та сімейної медицини факультету
післядипломної освіти Ужгородського національного університету, а також
кафедри загальної практики–сімейної медицини Харківського державного
медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений
патентно-інформаційний пошук за темою дисертації. Разом із науковим
керівником визначено мету та завдання дослідження. Особисто розроблено
програму та відібрано методики дослідження, проведено клінічне
обстеження хворих, формування груп, вибір та призначення лікування,
динамічні спостереження. Здійснено оцінку результатів обстежень,
статистичну обробку первинного матеріалу, аналіз та узагальнення даних,
оформлення роботи. Разом із науковим керівником сформульовані основні
положення дисертації та зроблені висновки, науково обґрунтовані
практичні рекомендації, підготовлені до друку наукові праці та виступи
на конференціях.

Апробація роботи. Результати роботи доповідалися та обговорювалися на
підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького
складу Ужгородського національного університету 2001-2006 рр.,
міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми післядипломної
освіти у класичному університеті України та актуальні питання сімейної
медицини” (2001 р.), “Первинна медико-санітарна допомога та страхова
медицина” (2002 р.), “Управління і первинна медико-санітарна допомога”
(2003 р.), “Наука і освіта’2004”, ІV Українській науково-практичній
конференції з міжнародною участю “Актуальні питання сімейної медицини”
(2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наука і
практика–сімейній медицині” (2003 р.), міжнародних науково-практичних
симпозіумах “Актуальні питання лікування та профілактики захворювань
органів травлення антигомотоксичними препаратами” (2003 р.) та
“Лікування захворювань слизових оболонок препаратами Mucosa compositum
та Lymphomiozot” (2005 р.), Х З’їзді СФУЛТ (2004 р.) та VІІІ З’їзді ВУЛТ
(2005 р.), ІІ З’їзді лікарів загальної (сімейної) практики України
(Харків, 2005 р.), а також науково-практичній конференції “Міжнародні
стандарти лікування та їх впровадження в повсякденну діяльність лікаря
внутрішньої медицини” (Ужгород, 2006 р.).

Дисертація апробована на розширеному засіданні ради факультету
післядипломної освіти УжНУ 8.09.2005 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, з них 4
статті у фахових журналах, рекомендованих ВАК України. Отримано 1
деклараційний патент на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали роботи викладені українською
мовою на 190 сторінках тексту і складаються із вступу, 5 розділів, в
тому числі огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження,
власних досліджень, аналізу та обговорення результатів, висновків,
практичних рекомендацій та списку використаних джерел.

Дисертація проілюстрована 56 таблицями та 37 рисунками. Бібліографія
містить 307 джерел, з яких 207 кирилицею та 100 латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами
обстежено 188 пацієнтів. З них–116 хворих на неатрофічний ХГ (ХГ В), в
тому числі 82 у фазі загострення, 34 у фазі ремісії, та 72 хворих на
атрофічний ХГ (ХГ А), в тому числі 46 у фазі загострення, 26 у фазі
ремісії. Обстеження 82 хворих з ХГ В та 46 з ХГ А у фазі загострення
проводилося в клініці факультету післядипломної освіти УжНУ (відділкова
клінічна лікарня м.Ужгород), в Центрі сімейної медицини УжНУ та в
гематологічному і гастроентерологічному відділеннях обласної клінічної
лікарні. Обстеження 34 хворих на ХГ В та 26–на ХГ А у фазі ремісії – у
санаторії “Верховина” об’єднання “Закарпаткурорт”. Дослідження
здійснювалося за період 2001–2005 рр. В якості контрольної групи
обстежено 20 практично здорових осіб.

Всім пацієнтам проводились детальне опитування, об’єктивне обстеження,
загальні аналізи крові та сечі, дослідження випорожнень на паразити,
приховану кров, ультразвукове обстеження органів травлення та малого
тазу для виявлення супутньої патології. Визначалися показники обміну
заліза, вміст продуктів ПОЛ та АОС. Проводилася ендоскопія, під час якої
бралися біоптати СОШ.

Для діагностики Нр-інфекції оцінювалися результати біохімічного
тестування біоптатів СОШ із застосуванням швидкого CLO-тесту (Де-Нол
тесту фірми “Jamanouchi”, Нідерланди), URE-HP-тесту (фірми
“PLIVA-Lachema”, Чехія) та імуноферментного аналізу (ІФА) сироватки
крові на титр специфічних антигелікобактерних IgG (тест-системи
ImmunoComb II, Ізраїль) за стандартною методикою.

Визначення кислотопродукуючої та кислотонейтралізуючої функції шлунка
(вимірювання базального рівня рН) проводилося за допомогою апаратів
“Універсальний іономір ЕВ-74” із набором двоканальних зондів Лінара Є.Ю.
та АГ 1Д-01 із двоканальними зондами ПЕ-рН-2. Для характеристики
кислотопродукуючої функції шлунка використовувалися функціональні
інтервали (ФІ), запропоновані В.М.Чернобровим від 0 до 5 (у напрямку
зростання кислотності шлунка): рН 7,0–7,5 (ФІ рН0–анацидність); рН
3,6–6,9 (ФІ рН1–гіпоацидність виражена); рН 2,3–3,5 (ФІ
рН2–гіпоацидність помірна); рН 1,6–2,2 (ФІ рН3–нормоацидність); рН
1,3–1,5 (ФІ рН4–гіперацидність помірна); рН 0,9–1,2 (ФІ
рН5–гіперацидність виражена).

Комплекс гематологічних досліджень включав визначення гематокриту,
кількості еритроцитів, вмісту в них гемоглобіну, рівня сироваткового
заліза за методом Генрі з батофенантроліном, феритину за методом ІФА, а
також загальної залізозв’язуючої здатності сироватки крові (ЗЗЗЗСК),
обчислення кольорового показника та проценту насичення трансферину
залізом (ПНТЗ).

Показники ПОЛ та АОЗ визначалися за допомогою біохімічних методів,
розроблених Науковим центром радіаційної медицини АМН України.
Активність ПОЛ оцінювали на спектрофотометрі за рівнем проміжних
продуктів (гідроперекиси, циклоперекиси) при довжинах хвиль 220 нм,
232 нм, 278 нм та рівнем малонового диальдегіду (МДА). Стан АОС
оцінювали за активністю супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також
за фактором антиоксидантного стану організму (ФАОС).

Використане обладнання було під метрологічним контролем.

В процесі роботи ми користувалися Сіднейсько-Х’юстонською класифікацією
ХГ. Дизайн формувався за типом випадок-контроль відповідно до
рекомендацій клінічного дослідження препаратів GCP та GMP. Групи
сформовані репрезентативно за віком, статтю та клінічними проявами
захворювання. Поділ на групи здійснювався залежно від проведеного
лікування. Хворі на ХГ А та ХГ В у фазі загострення (128 осіб) склали
перші 4 групи, 60 пацієнтів з ХГ А та ХГ В у фазі ремісії–п’яту групу,
яку умовно поділено на 3 підгрупи: 5А (26 хворих на ХГ А), 5В (22 хворих
на ХГ В); 5Г (12 хворих на ХГ В).

Хворі з гелікобактеріозом отримували ерадикаційну тритерапію:
кларитроміцин або амоксицилін, метронідазол або фуразолідон та
омепразол. Пацієнтам із вираженою гіпоацидністю шлунка (рН 3,6-6,9 од.)
антисекреторний препарат не призначали. Хворі із супутньою ЗДА додатково
отримували тардіферон або глобірон.

На фоні базисної терапії ХГ та корекції дефіциту заліза (при наявності
ЗДА) 30 хворим І групи призначали АГТП Mucosa compositum за схемою. 30
хворих ІІ дослідної групи паралельно із основним лікуванням ХГ та
корекцією ЗД (при наявності ЗДА) отримували 14-денний курс ІГТ за
допомогою генератора штучного гірського повітря “Борей”. Третю дослідну
групу склали 30 хворих на ХГ, яким паралельно із лікуванням ХГ та
корекцією дефіциту заліза призначали комплексний АО “Три-Ві Плюс” по 1
таблетці 2 рази в день протягом 15 днів. Четверту–контрольну–групу
склали 38 хворих на ХГ, які отримували тільки лікування ХГ та
залізовмісний препарат при ЗДА, без АО.

60 хворих на ХГ у фазі ремісії (п’ята група) пройшли санаторно-курортне
лікування в умовах санаторію “Верховина” курорту Сойми з використанням
залізовмісної мінеральної води “Келечинська”. Пацієнти підгрупи 5Г
додатково отримували пробіотик гастрофарм по 2 таблетки 3 рази на добу
протягом 21 дня.

База даних із результатами досліджень створювалася за допомогою
електронних таблиць “Exel for Microsoft Office–2003”. Статистична
обробка результатів (варіаційно-статистичний аналіз кількісних та
динаміки якісних показників, оцінка достовірності різниці середніх
величин за коефіцієнтом Ст’юдента і ступенем вірогідності р, а також
кореляційний аналіз за коефіцієнтом кореляції r та похибкою коефіцієнта
кореляції mr) здійснювалася за допомогою пакету прикладних програм
“STATISTICA 5.5”.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Серед хворих на ХГ у
фазі загострення рівень інфікованості Нр, визначений за допомогою
гістологічного методу, швидкого уреазного тесту та ІФА, становив
77,93±4,41% і був достовірно (р^?AEae - N P R T V V X Z \ ^ v x ? 6^a ae & hy58CJ aJ VНе виявлено вірогідної різниці між показниками ПОЛ та АОЗ у хворих на Нр-асоційований та Нр-неасоційований ХГ, тобто Нр-інфекція у хворих на ХГ достовірно не впливала на систему ПОЛ-АОЗ. Це може вказувати на те, що інфекція Нр є лише одним із предикторів ХГ і не є основним пусковим фактором пошкодження СОШ внаслідок активації ПОЛ. Проте у хворих на Нр-асоційований ХГ із супутньою ЗДА рівень СОД (2,73±0,03), каталази (1365±61) та ФАОС (856,7±36,6) були меншими (р0,05), проте у хворих цієї групи, що мали ЗДА, відбулося
зростання даного показника у 2 рази (р0,05). Рівень феритину крові у ІІ групі зріс у 2,4 рази (р0,05). У ІІ та ІІІ групах після лікування показники ПОЛ
та АОЗ за значеннями наближалися до показників здорових осіб. Вміст СОД
підвищився у І групі на 39,3%, у ІІ – на 40,8%, у ІІІ – на 33%, а у ІV –
лише на 5,38%. Вміст каталази зріс у І групі на 25,1%, у ІІ – на 35,68%,
у ІІІ – на 33%, у ІV – лише на 7,06%. ФАОС підвищився у І групі у 2, у
ІІ – у 2,43, у ІІІ – у 2,1 разів, а у ІV – лише на 16,59%. Лікування без
АО (IV група) не приводило до достовірних змін показників ПОЛ та АОС
(р>0,05).

Під впливом санаторно-курортного лікування у всіх хворих п’ятої групи
відбулася позитивна динаміка. Додаткове призначення пробіотика
гастрофарм достовірно (р0,05), тобто
наявність Нр-інфекції достовірно не впливала на ПОЛ та АОЗ, в той час як
при приєднанні ЗДА рівень СОД (2,73±0,03), каталази (1365±61,01) та
значення фактору АОС (856,66±36,6) були достовірно (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020