.

Клініко-патогенетичне обгрунтування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
138 3190
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЕРАСИМЕНКО СВІТЛАНА ФЕДОРІВНА

УДК: 618.56-08-039.76-085.27:546.943

Клініко-патогенетичне обгрунтування

відновлювального лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі

14.01.01 – акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий керівник: академік НАН України, доктор медичних наук, професор

Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет
МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 1, Інститут
проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, директор.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Щербакова Валентина
Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства і гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Воронін Корнелій Валентинович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри
акушерства та гінекології.

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України, відділення патології вагітності та пологів, м Київ.

Захист відбудеться “29” травня 2007 р. О 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий “24” квітня 2007р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Акушерські кровотечі, що становлять важливу
медико-соціальну проблему, впродовж десятиліть продовжують залишатися
головною причиною материнської смертності, займаючи в її структурі
25-30% [В.І. Кулаков, 2001; О.В. Тітов, 2004; В.С. Ярочкін і співавт.,
2004].

Не зважаючи на вдосконалення лікувально-профілактичних заходів, частота
пологів, ускладнених кровотечами, в Україні складає від 4,5% до 11%
[Б.М. Венцківський, 1999; Є.В. Коханевич, 1999; К.В. Воронін,
2003].

Акушерські кровотечі спричиняють материнську інвалідизацію, порушують
репродуктивне і соматичне здоров’я жінок. Особливого значення дана
проблема набуває у зв’язку із зростанням абдомінального розродження,
збільшенням кількості оперативних втручань під час пологів паралельно зі
зниженням індексу здоров’я населення, зменшенням загальної кількості
пологів та підвищенням рівня акушерсько-гінекологічних захворювань,
екстрагенітальної патології на тлі недосконалого матеріально-технічного
забезпечення рододопоміжних установ [Г.К.Степанківська, А.Г.
Коломійцева, 1994; І.А. Жабченко, 2002].

Акушерські кровотечі являються інтенсивним стресовим чинником, що
приводить до порушень макро- і мікроциркуляції, кислотно-лужного стану,
водно-електролітного балансу, гемостатичного потенціалу,
окислювально-відновних і ферментативних процесів; супроводжуються
зниженням киснезабезпечення органів та тканин, розвитком поліорганної
недостатності, метаболічними розладами (появою в кровотоці ендотоксинів,
розвитком лактат-ацидозу, активацією перекисного окислення ліпідів,
пригнобленням активності антиоксидантної системи) і порушеннями
гомеостазу у жінок в післяпологовому періоді [М.С.
Бакшеєв, 1975; В.Д. Братусь, 1989; В.С. Артамонов, 1993; В.М. Сєров і
співавт., 1997; А.І. Воробйов і співавт., 2003; А.М. Громова і співавт.,
2006].

Масивна і помірна крововтрата під час пологів викликає порушення
адаптаційних процесів в організмі породіль, супроводжується зниженням
захисних можливостей і веде до виникнення ускладнень, а в подальшому, до
прогресування ранніх і віддалених наслідків [М.А. Рєпіна, 1986; Л.Ф.
Терраб, 1999; П.М. Баскаков, 2001; Ю.П. Вдовиченко і співавт., 2003].

Не викликає сумнівів зв’язок порушень гомеостазу при патологічній
крововтраті і виникнення, як наслідок, післяпологових гнійно-запальних
захворювань, астеновегетативних і нейроендокринних синдромів,
тромботичних ускладнень, гормонального дисбалансу, гіпогалактії,
постгеморагічної анемії [В.В. Абрамченко, 2000; В.В. Щербакова,
2000; Є.О. Чернуха і співавт., 2001; С.К. Кочієва і співавт., 2002;
Я.М. Кремінський, 2003].

Враховуючи вищевикладене виникає необхідність впровадження сучасних
ефективних економічних методів відновлювального лікування, направлених
на різні ланки патогенетичних порушень внаслідок крововтрати. У цьому
плані особливо перспективна озонотерапія, яка забезпечує
багатокомпонентну спрямовану дію, сприяє корекції порушень гомеостазу,
має виражений антигіпоксичний, протизапальний, імуномодулюючий,
дезінтоксикаційний і протимікробний ефекти, регулює про- і
антиоксидантні системи організму [Г.О. Гречканєв, 2001; А.М. Абубакірова
і співавт., 2002; М.Р. Русова, 2003 ].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до міжвідомчої комплексної програми “Здоров’я
нації” на 2002-2011 роки і є фрагментом науково-дослідної тематики
кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківського державного медичного
університету „Нові підходи до профілактики й лікування в перинатальній
охороні плода та при порушеннях репродуктивної функції (номер державної
реєстрації 0104U002231). Автор самостійно виконувала фрагмент теми з
вивчення впливу озонотерапії в комплексі відновлювального лікування у
жінок, що перенесли кровотечі під час пологів.

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження було підвищення
ефективності відновлювального лікування породіль, що перенесли
акушерські кровотечі, шляхом вивчення особливостей клінічного перебігу,
механізмів патогенетичних порушень і їх корекції за допомогою
озонотерапії.

Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:

1. Вивчити преморбідний фон, особливості перебігу вагітності і пологів у
жінок, що перенесли акушерські кровотечі.

2. Розробити спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли
акушерські кровотечі, з використанням озонотерапії.

3. Охарактеризувати динаміку змін в післяпологовому періоді
гематологічних показників, метаболічних параметрів крові, показників
ендогенної інтоксикації, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної
системи у породіль, що перенесли акушерські кровотечі, залежно від
ступеня крововтрати і методу відновлювального лікування.

4. Провести порівняльний аналіз ефективності відновлювального лікування
породіль, що перенесли під час пологів помірні і масивні кровотечі, з
використанням в післяпологовому періоді в комплексі заходів озонотерапії
і традиційного медикаментозного лікування.

5. Визначити основні закономірності змін психоемоційної сфери,
функціонального стану головного мозку у цих жінок в післяпологовому
періоді.

6. Дослідити морфологічні і імуногістохімічні характеристики плацент і
оперативно видалених маток після акушерських кровотеч.

Об’єкт дослідження – акушерські кровотечі.

Предмет дослідження – відновлювальне лікування породіль, що перенесли
помірну і масивну крововтрату під час пологів, із застосуванням
озонотерапії з урахуванням змін психоемоційного статусу, функціонального
стану головного мозку, гематологічних і метаболічних показників,
параметрів окисно-антиоксидантного гомеостазу і ендогенної інтоксикації,
морфофункціональних порушень в плаценті і матці при акушерських
кровотечах.

Методи дослідження: клінічні, клініко-лабораторні, клініко-психологічні,
інструментальні, біохімічні, морфологічні, імуногістохімічні та
статистичні.

З кожною жінкою було проведено бесіду щодо доцільності додаткових
досліджень стану її здоров’я та отримано письмову згоду на проведення
відповідних обстежень і лікувальних заходів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблена і науково
обґрунтована методика відновлювального лікування породіль, що перенесли
акушерські кровотечі, із застосуванням медичного озону, що направлена на
підвищення захисно-пристосувальних можливостей організму, зниження
ускладнень в післяпологовому періоді і на профілактику їх виникнення.

Вперше в порівняльному аспекті вивчений метод озонотерапії на підставі
клінічних, клініко-лабораторних і інструментальних даних з урахуванням
змін гематологічного статусу, показників окисно-антиоксидантного
гомеостазу, ендогенної інтоксикації і метаболічних параметрів крові у
породіль, що перенесли помірну і масивну крововтрату під час пологів і в
ранньому післяпологовому періоді.

Вперше вивчено і патогенетично обґрунтовано застосування запропонованого
методу відновлювального лікування в комплексному лікуванні породіль, що
перенесли акушерські кровотечі.

Вперше виявлені порушення синтезу колагену і явища ендотеліальної
дисфункції в плаценті і плацентарному ложі матки, що ведуть до
маніфестації акушерських кровотеч.

Досліджені відмінності в змінах психоемоційного статусу і
функціонального стану головного мозку у жінок в динаміці післяпологового
періоду залежно від ступеня крововтрати на тлі загальноприйнятого
відновлювального лікування і при використанні озонотерапії.

Практичне значення одержаних результатів. Згідно з результатами
проведених досліджень розроблено принципово новий, патогенетично
обґрунтований спосіб відновлювального лікування породіль, що перенесли
акушерські кровотечі, з використанням в комплексному лікуванні медичного
озону. Запропонована методика лікування, що є простою, економічно
вигідною і безпечною, дозволяє зменшити медикаментозне навантаження на
організм, оптимізувати перинатальну адаптацію новонароджених, скоротити
строки перебування породіль в стаціонарі, запобігти виникненню
ускладнень в післяпологовому періоді, знизити вірогідність виникнення
ранніх та віддалених негативних наслідків після патологічної
крововтрати, сприяє профілактиці порушень соматичного і репродуктивного
здоров’я у жінок.

За результатами наукових досліджень отриманий деклараційний патент
України на винахід (№ 62516 А “Спосіб лікування породіль, що перенесли
патологічну крововтрату в пологах”). Розроблений спосіб відновлювального
лікування породіль, що перенесли акушерські кровотечі упроваджений в
практику пологових відділень клінічних пологових будинків № 1, 5, 7 м.
Харкова, Харківської клінічної дорожньої лікарні, Тростянецької ЦРЛ
Сумської обл. Теоретичні дані і практичні рекомендації дисертаційної
роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах акушерства і
гінекології № 1 і № 2 Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблений план роботи,
проведений патентний-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за
темою дисертації. Розроблена методика відновлювального лікування,
визначені групи породіль, вибрані об’єм і методи досліджень. Особисто
обстежено 150 породіль з вивченням психоемоційного статусу,
використанням клінічних, біохімічних, інструментальних методів
дослідження, набором і підготовкою матеріалів для визначення стану
перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, ендогенної
інтоксикації, метаболічних параметрів крові, приготуванням препаратів
маток і плацент для морфологічних і імуноморфологічних досліджень.
Безпосередньо дисертантом застосована методика озонотерапії тематичним
хворим, результати наукових досліджень упроваджені в практику установ
охорони здоров’я. Дисертантом самостійно виконані наукові дослідження,
проведений статистичний аналіз і обробка отриманих результатів, особисто
сформульовані основні положення і висновки, підготовлені наукові дані до
публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати роботи
були повідомлені та обговорені на науково-практичній конференції “Нові
технології оздоровлення природними та преформованими фізичними
факторами” (Харків, 2002), VII Міжнародному конгресі студентів і молодих
учених (Тернопіль, 2003), III Міжнародній конференції “Наука і соціальні
проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків, 2003),
I Українсько-російській конференції по озонотерапії “Озон в біології і
медицині” (Одеса, 2003), V Всеросійській науково-практичній конференції
з міжнародною участю “Озон в біології і медицині” (Н.
Новгород, 2003), III Українській конференції з міжнародною участю
“Місцеве та парентеральне використання озонотерапії в медицині” (Харків,
2003), Науково-методичних конференціях по інтернатурі “Роль сучасних
методів діагностики і лікування в підготовці лікарських кадрів” (Харків,
2003, 2004), I Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий
потенціал світу” (Дніпропетровськ, 2004), Міжвузівській конференції
молодих учених “Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2004), на
засіданнях Харківського медичного товариства акушерів-гінекологів (2003,
2004), II Українському конгресі з міжнародною участю “Спадкові
метаболічні хвороби” (Харків, 2005).

Обговорення матеріалів дисертаційної роботи відбулося на спільному
засіданні кафедр акушерства і гінекології № 1 і № 2 Харківського
державного медичного університету (Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових робіт, з них 9
самостійних публікацій. Серед друкованих робіт: 4 статті опубліковані в
фахових медичних виданнях, затверджених ВАК України, 2 – в наукових
журналах, 3 – в збірках наукових праць, 8 – в матеріалах і тезах
конференцій. Отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 150 сторінках
машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, п’яти розділів
власних досліджень, заключної частини, висновків і практичних
рекомендацій. Робота ілюстрована 33 малюнками (16 сторінок) і 33
таблицями (9 сторінок), має додатки (2 сторінки). Список використаної
літератури містить 257 джерел, з яких – 211 робіт авторів країн СНД і 46
робіт іноземних авторів, що складає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 150
породіль, з них 120 жінок (основна група), що перенесли кровотечі під
час пологів та раннього післяпологового періоду. Контрольну групу склали
30 породіль з фізіологічним перебігом вагітності, пологів і
післяпологового періоду, новонароджені яких були здоровими.

Всі 120 породіль основної групи були розподілені на дві групи залежно
від використаного методу відновлювального лікування. Першу групу склали
40 породіль, що перенесли акушерські кровотечі, у яких тактика ведення
післяпологового періоду була традиційною. Залежно від об’єму крововтрати
і тяжкості клінічного перебігу виділена група була додатково
підрозділена на групи. До 1А групи увійшли 24 жінки, що перенесла в
пологах помірні кровотечі (400-1499 мл), до 1Б групи увійшли 16 жінок,
що перенесли в пологах масивні кровотечі (1500-2499 мл).

Другу групу склали 80 породіль, що перенесли акушерські кровотечі, які у
складі комплексного відновлювального лікування в післяпологовому періоді
отримали медичний озон. Залежно від об’єму крововтрати і тяжкості
клінічного перебігу дана група також була підрозділена на відповідні
групи. До 2А групи увійшли 56 жінок, що перенесли в пологах помірні
кровотечі (400-1499 мл) з використанням в комплексному відновлювальному
лікуванні озонотерапії. До 2Б групи увійшли 24 жінки, що перенесли в
пологах масивні кровотечі (1500-2499 мл) з застосуванням в комплексі
відновлювального лікування озонотерапії.

Обстеження жінок і лікування акушерських кровотеч проведені відповідно
до нормативних документів, що регламентуються наказом МОЗ України № 676
від 31.12.2004 р., наказом МОЗ України № 782 від 29.12.2005 р.

Відновлювальне лікування жінок, що перенесли акушерські кровотечі, з
використанням озонотерапії виконане згідно методичним рекомендаціям
“Застосування озонотерапії в акушерстві і гінекології”, затвердженими
МОЗ України, Українським центром науково-медичної інформації і
патентно-ліцензійної роботи (Київ, 2005).

Породіллі з 1-2 доби післяпологового періоду, після зупинки кровотечі,
адекватного відшкодування втраченого об’єму крові і стабілізації
гемодинаміки, у складі комплексного лікування отримували медичний озон.
Для отримання озонованого фізіологічного розчину озонокисневу газову
суміш, вироблену за допомогою медичного озонатора “Озон УМ-80”
(свідоцтво про державну реєстрацію № 2578 від 26.03.2004), пропускали
через флакон ємністю 200 мл із стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду
протягом 10-15 хвилин до повного насичення в межах заданої концентрації,
реєстрованої вимірником концентрації озону автоматично. Швидкість подачі
озонокисневої суміші в приладі була фіксована і складала 0,5 л/хв., з
концентрацією озону в газовій фазі 0,4 мг/л. Ураховуючи порівняльну
нестабільність озону у водному середовищі, інфузії озонованого розчину
натрію хлориду проводили відразу після припинення барботажу. Озонований
фізіологічний розчин вводили пацієнткам внутрішньовенно краплинно у
ліктьову вену зі швидкістю 10 мл/хв. 1 раз на добу протягом 5 днів.

Стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у породіль оцінювали за змістом
в плазмі крові первинних продуктів ПОЛ – дієнових кон’югатів (ДК) за
методикою Б.В. Гаврилова (1983) і вторинних молекулярних продуктів –
малонового діальдегиду (МДА) з використанням реакції з 2-тіобарбітуровою
кислотою.

Активність ферментативної ланки антиоксидантної системи (АОС) визначали
за змістом в еритроцитах периферичної крові каталази із застосуванням
субстрату перекису водню і глутатіонпероксидази (ГПО) з використанням
субстрату П-фенілендіаміну. Неферментативну ланку АОС, представлену SH-
групами тіолових з’єднань, вираховували в плазмі крові породіль з
використанням реактиву Елмана. Визначення кількості молочної і
піровиноградної кислоти проводили за методикою Н.Д. Єщенко (1982).
Інтегральні показники ендогенної інтоксикації виражали рівнем з’єднань
середніх молекул (МСМ). Матеріал для дослідження МСМ в плазмі крові
породіль отримували за методикою В.В. Ніколайчика (1991).

Для дослідження стану психоемоційної сфери у породіль застосовували
шкалу особистісної і реактивної тривожності Спілберга-Ханіна та тест
диференціальної самооцінки функціонального стану САН. З метою вивчення
функціональної активності нейронів і виявлення патологічної активності,
проводилася реєстрація біопотенціалів головного мозку методом
електроенцефалографії (ЕЕГ) за допомогою переносного
електроенцефалографічного 19-ти канального комплексу DX-NT32.V19 фірми
“DX-комплекси”, Україна. Для клінічної характеристики структури ЕЕГ
користувалися частотно-амплітудними показниками, запропонованими О.О.
Жирмунською (1984).

Морфологічне дослідження препаратів плацент і оперативно видалених маток
проводили з фарбуванням зрізів гематоксиліном і еозіном, пікрофуксином
за Ван-Гізоном, за Малорі, мукополісахариди ідентифікували PAS-реакцією
з контролем амілазою, РНК визначали реакцією Браше з контролем
кристалічної рибонуклеазою, ДНК визначали реакцією Фельгена-Россенбека з
контролем гідролізу з HCl за Р.Ліллі (1969) Імуногістохімічне
дослідження плацент і маток проводили на парафінових зрізах непрямим
методом Кунса за методикою М. Brosman (1979). Колагени I, III і IV типів
та ендотелін визначали за допомогою відповідних моноклональних антитіл
(“Novocastra Laboratories Ltd”, “IMTEK Ltd”, Росія). Препарати вивчали з
використанням люмінісцентного мікроскопа МЛ-2, інтенсивність світіння
ендотеліну визначали на мікрофлюориметрі з ФЕУ-35. Морфологічне
дослідження препаратів маток і плацент проводили за допомогою мікроскопа
“Оlympus BX-41” з програмним забезпеченням “Оlympus DP-Soft”.

Результати всіх проведених досліджень піддавали статистичній обробці за
допомогою стандартного пакету статистичного аналізу Microsoft Excel 2000
з використанням параметричних методів аналізу. Вірогідність відмінностей
у порівнюваних групах визначалася за таблицями Ст’юдента. У роботі
вважали вірогідними результати при р0,05). У породіль 2Б групи число лімфоцитів та у жінок 2А групи
значення гематокриту, загального білка крові, ШОЕ, кількості еритроцитів
наблизилися до відповідних показників контрольної групи (р>0,05).

При дослідженні метаболічних параметрів крові було виявлено підвищення
рівнів лактату і пірувату з першої доби пуерперію у породіль 1А, 1Б, 2А
і 2Б груп. Варто зазначити, що в 1А і 1Б групах породіль, що отримали
ТЛ, в порівнянні із 2А і 2Б групами, із застосуванням озонотерапії,
показники лактату і пірувату знижувалися повільніше, що характеризувало
порушення відновних процесів в пуерперії внаслідок крововтрати. На тлі
комплексного відновлювального лікування з використанням медичного озону
відбувалася швидша і виражена нормалізація показників вуглеводного
обміну речовин, обумовлена зменшенням тканинної гіпоксії і поліпшенням
кисневого і енергетичного забезпечення клітин. При цьому у жінок 2А і 2Б
груп, що отримали у складі комплексного лікування медичний озон,
показники лактату на 4-ту добу після пологів склали 2,8(0,12 ммоль/л і
3,8(0,21 ммоль/л, на 7-му добу пуерперію вони зменшились до 1,6(0,06
ммоль/л і 1,75(0,1 ммоль/л та були менше (р0,05)
з 4-ої до 7-ої доби. Під впливом озонотерапії у пацієнток 2А і 2Б груп
рівень МСМ з 1-ої до 4-ої доби та з 4-ої до 7-ої доби пуерперію
достовірно знизився, практично досяг значень групи контролю і навіть
перевищив динаміку їх зменшення. Разом з тим рівень МСМ на 4-ту і на
7-му добу після пологів в групі жінок 2А, що перенесли помірні кровотечі
і отримали медичний озон, склав відповідно 0,136(0,005 умовн. од. і
0,124(0,004 умовн. од. та був нижче (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020