.

Клініко – інструментальні критерії діагностики гастроезофагеального рефлюксу у дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3756
Скачать документ

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ УААН

ГУНЧАК ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 619:615.9:636.5

Хронічний нітратно-нітритний токсикоз курей та його профілактика

16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького (ЛНАВМ) Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант: доктор ветеринарних наук, професор

Гуфрій Дмитро Федорович,

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені
С.З.Ґжицького, завідувач кафедри фармакології та токсикології.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
Хмельницький Григорій Олександрович,

Національний аграрний університет, завідувач кафедри фармакології та
токсикології;

доктор ветеринарних наук, професор, член-кор. УААН Влізло Василь
Васильович,

Інститут біології тварин УААН, директор;

доктор ветеринарних наук, професор

Чорний Микола Васильович,

Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри
зоогігієни.

Провідна установа: Державний науково-дослідний контрольний інститут
ветеринарних препаратів і кормових добавок, відділ фармакології і
імунології, Міністерства аграрної політики України, м. Львів

Захист дисертації відбудеться “22” лютого 2005 року о 930 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в Інституті
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою:
61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою:
61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

Автореферат розісланий “19” січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук, професор Бабкін А.Ф.ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із головних завдань ветеринарної токсикології
було і залишається вивчення біологічної дії антропогенних забруднювачів
навколишнього середовища, що є факторами ризику виникнення захворювань
різної патології. Мета таких досліджень полягає у прогнозуванні
вірогідності тих чи інших патологічних станів та в розробленні
адекватних заходів щодо їх запобігання.

Поміж речовин, що забруднюють довкілля, за обсягом застосування азотні
добрива посідають провідне місце. В Україні після деякого спаду
виробництво і застосування азотних добрив постійно збільшується (за
даними Мінекономіки України у 1995 р. – 1,5 млн. т, 2000 р. – 1,8 млн.
т, 2002 р. – 2,5 млн. т, 2003 р. – 2,8 млн. т), через що зберігається
тенденція ускладнення екологічної обстановки та зростає актуальність
досліджень, пов’язаних із цією проблемою. Надмірне накопичення
азотовмісних речовин у навколишньому середовищі призводить до підвищення
вмісту нітратів у ґрунтах, водах та кормових рослинах і, як наслідок,
збільшується надходження їх в організм тварин (Вовк Д.М. та ін., 1990;
Войтабов В.І., 1991; Запорожець М.Ф., 1992; Менькін В.К., 1993;
Шакапуров М.М., 1993; Murphy S.A. et al., 1995; Hrubec T.C. et al.,
1997; Yeruham I. et al., 1997; Духніцький В.Б., 1999; Мазуркевич А.Й. та
ін., 2001; Хмельницький Г.О., 2002; Гуфрій Д.Ф. та ін., 2002; Панько
М.Ф., 2003). Згодовування кормів із високим рівнем нітратів тваринам і
птиці призводить до виникнення отруєнь, зниження продуктивності,
погіршення санітарної якості продукції, розладів здатності тварин до
відтворення, народження нежиттєздатного приплоду та загибелі поголів’я.
У птиці, крім того, погіршується несучість та виводимість курчат
(Скородинський З.П., 1974; Хмельницький Г.О., 1990; Малінін О.О., 1990,
1992; Гуфрій Д.Ф., 1997; Влізло В.В., 2003)

Забруднення навколишнього середовища нітратами та їхній небажаний вплив
на організм тварин роблять проблему вивчення механізму їх токсичної дії,
як при роздільному, так і при комбінованому застосуванні, особливо
актуальною, що має теоретичне та практичне значення. Вивченню питань,
пов’язаних з отруєнням тварин нітратами, присвячена значна кількість
наукових робіт вітчизняних і зарубіжних дослідників. Серед них у нашій
країні найбільш фундаментальні дослідження проведені І.М.Гладенком,
С.В.Баженовим, З.П.Скородинським, Г.О.Хмельницьким, А.Й.Мазуркевичем,
О.О.Малініним, Д.Ф.Гуфрієм, О.І.Канюкою та ін. Ці вчені є засновниками
наукових напрямків із вивчення нітратно-нітритної проблеми. Ними зібрано
та узагальнено значний експериментальний і практичний матеріал та
сформулювали основні теоретичні передумови про токсичний вплив нітратів
і нітритів на організм сільськогосподарських тварин. На основі
фактичного матеріалу розроблені “Методичні рекомендації з профілактики,
діагностики та лікування тварин при отруєнні нітратами і нітритами”
(2001).

Однак, механізм токсичної дії нітратів і нітритів на організм
сільськогосподарської птиці досі вивчено недостатньо. Наявна лише
невелика кількість наукових праць, присвячених цій темі. Зауважимо, що
вони не дають цілісного уявлення про проблему, не встановлено параметри
хронічної токсичності, мало вивчені біохімічні механізми
нітратно-нітритних токсикозів (далі читати Н Н токсикоз), особливо на
клітинному рівні, а також токсикокінетика та токсикодинаміка нітратів і
нітритів в організмі птиці. Недостатньо з’ясовано вплив нітратів на
імунну систему у курчат та їх мутагенну і канцерогенну дію, що в останні
роки викликає занепокоєння гігієністів різних країн світу (Чорний М.В.,
2003).

Досі недостатньо вивчена токсична дія нітратів при хронічному токсикозі.
Як зазначає Г.О.Хмельницький (1990), гострі отруєння нітратами, хоча і з
запізненням, діагностуються порівняно легко, а хронічні токсикози,
особливо у жуйних тварин, часто проходять під іншими діагнозами. Реальну
небезпеку становлять хронічні Н Н токсикози птиці. У кормах для курей
часто буває високий рівень нітратів. У надмірних кількостях вони
знижують санітарну та біологічну якість продукції, погіршують
інкубаційні властивості яєць, а у великих дозах спричиняють масові
отруєння і загибель.

Отже, враховуючи викладене вище, необхідно відзначити, що проведення
досліджень саме в такому плані є актуальним. Згідно з повідомленнями в
іноземній літературі, ці питання мало вивчені, а в Україні так широко
розробляються вперше і мають важливе теоретичне значення для науки та
практичне значення для ветеринарної медицини в плані збереження
поголів’я птиці та отримання від них продукції високої біологічної
цінності та санітарної якості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена
наукова праця – це окремий розділ комплексної теми кафедри фармакології
та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини
імені С.З.Ґжицького “Дослідження механізмів патогенезу розладів
гідролітично-транспортної функції травної системи у худоби за дії
техногенних факторів і розробки ефективних способів зменшення їх
негативної дії на продукти і здоров’я тварин та вивчення токсичної дії
нітратів на організм тварин і птиці” (номер державної реєстрації
0102U001339).

Мета і задачі досліджень. Метою наших досліджень було вивчити
особливості перебігу хронічного нітратно-нітритного токсикозу у курей,
з’ясувати вплив підвищених кількостей нітратів у кормі на метаболічні
процеси, морфологічні і біохімічні показники крові, імунну систему та
обґрунтувати застосування антиоксидантів для зниження токсичної дії
нітратів на організм птиці.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі задачі:

вивчити у модельних дослідах на щурах та в експериментах на курчатах
механізм розвитку хронічного нітратно-нітритного токсикозу;

дослідити морфологічні і біохімічні зміни у крові та встановити
гістологічні зміни у внутрішніх органах і електронно-мікроскопічні зміни
у тканинах печінки;

встановити мутагенну дію нітратів і нітритів;

вивчити білоксинтезуючу, дезінтоксикаційну та антиоксидну функції
печінки;

провести дослідження стану імунної системи та вивчити вплив нітратів на
напруженість поствакцинального імунітету;

обґрунтувати можливість використання антиоксидантів як
гепатопротекторних засобів;

вивчити ефективність дезінтоксикаційних засобів при наявності у кормах
нітратів у субтоксичних дозах;

науково обґрунтувати доцільність використання аскорбінової кислоти,
фенарону, метіоніну та “Метіфену” для корекції морфологічних і
біохімічних показників крові та стану імунної системи при хронічному
нітратно-нітритному токсикозі.

Об’єкт дослідження: хронічний нітратно-нітритний токсикоз, гемопоез,
імуногенез, мутагенна дія, іонний гомеостаз, антиоксидна система,
окиснювальний стрес, профілактична дія антиоксидантів.

Предмет дослідження: вплив нітратів у різних дозах на біохімічні і
морфологічні показники крові, дезінтоксикаційну, білоксинтезуючу і
антиоксидну функції печінки, гістоморфоструктуру печінки і нирок та
електронно-мікроскопічні зміни у клітинах печінки, показники специфічної
і неспецифічної резистентності організму, напруженість імунітету,
мутагенну дію та ефективність профілактичної дії аскорбінової кислоти,
метіоніну, фенарону і “Метіфену”.

Методи досліджень: фармакологічні, токсикологічні, біохімічні і
серологічні дослідження крові, генетичні, гістологічні,
електронно-мікроскопічні та математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні науково
обґрунтовано, розкрито і узагальнено нові аспекти патогенезу
нітратно-нітритного токсикозу у курей. Сформульовано теоретичні основи
токсикодинаміки нітратів в організмі курчат при хронічному токсикозі та
встановлено гепатопротекторну дію антиоксидантів (аскорбінової кислоти,
фенарону і метіоніну). Отримано нові дані стосовно дії нітратів у
субтоксичних дозах на морфологічні показники крові, рівень електролітів
і активність ферментів у сироватці крові. Вивчено вплив нітратів на
білоксинтезуючу, дезінтоксикаційну і антиоксидну функції печінки. За
динамікою біохімічних показників крові і активністю ферментів у
сироватці крові та оцінкою гістоструктури печінки, нирок і кишечника та
електронно-мікроскопічної структури тканин печінки встановлено, що у
патогенезі нітратно-нітритного токсикозу, поряд із
метгемоглобіноутворенням, вирішальну роль на рівні клітини відіграють
процеси вільнорадикального окиснення фосфоліпідів біологічних мембран
клітин із подальшим розвитком окиснювального стресу. Висунуто і
обґрунтовано положення про участь імунних механізмів у підтриманні
хімічного гомеостазу в організмі курчат при нітратно-нітритному
токсикозі. Досліджено вплив нітратів на імунну систему – встановлено
пригнічення клітинного і гуморального імунітетів та ослаблення
поствакцинальної імунної відповіді при наявності в кормі нітратів понад
максимально допустимий рівень. У дослідах на щурах за показниками
метафазного аналізу клітин кісткового мозку та за кількістю еритроцитів
з мікроядрами встановлено мутагенну дію нітратів. Представлено
принципово нову схему розвитку хронічного нітратно-нітритного
токсикозу. Запропоновано ефективні методи корекції гомеостазу та
встановлено гепатопротекторну дію антиоксидантів – аскорбінової кислоти,
фенарону, метіоніну та “Метіфену” при хронічному Н Н токсикозі.
Викладені в дисертації наукові положення розкривають нові аспекти
патогенезу нітратно-нітритних отруєнь і визначають передумови
теоретичного обґрунтування та практичного застосування антиоксидантів
для їх профілактики.

Наукова новизна отриманих результатів підтверджена рішенням про видачу
деклараційного патенту на винахід “Спосіб профілактики токсичної дії
нітратів корму і корекції обміну речовин у курей-бройлерів” (№2004604928
від 18 листопада 2004 р.).

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дали
можливість поглибити уявлення про патогенетичні механізми токсичної дії
нітратів та розробити ефективні методи корекції порушень, які виникають
при хронічній нітратно-нітритній патології у курей. Комплексна оцінка
інтенсивності наслідків ендогенної інтоксикації дає змогу всебічно
оцінити ступінь ураження організму та вибрати адекватні способи
профілактики токсикозу.

На основі проведених досліджень із вивчення хронічної дії нітратів на
організм курей визначені теоретичні аспекти та розроблені практичні
методи застосування аскорбінової кислоти, фенарону, метіоніну і
“Метіфену” для профілактики розвитку токсикозу при наявності у кормі
нітратів у кількостях, що перевищують максимально допустимий рівень
(МДР). Встановлені зміни активності амінотрансфераз у сироватці крові
курей використовуються як тест ранньої діагностики скритого Н Н
токсикозу.

Окремі положення дисертаційної роботи ввійшли до “Методичних
рекомендацій з профілактики, діагностики та лікування тварин при
отруєнні нітратами і нітритами”, затверджених Державним департаментом
ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (2000 р.).
Отримані результати досліджень були основою для розробки Технічних умов
України (ТУ-У 24.4.-31003546-001-2004) на препарат “Метіфен”,
затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини України та
Настанови щодо його застосування (2004). Результати експериментальних
досліджень з вивчення Н Н токсикозів використовуються у навчальних
закладах І-ІV рівнів акредитації при вивченні курсу “Ветеринарна
токсикологія”.

Спеціалісти ветеринарної медицини західних областей України для
запобігання нітратно-нітритних токсикозів у курей застосовують
аскорбінову кислоту, фенарон і метіонін за розробленим нами методом та
препарат “Метіфен”. При наявності в кормах для птиці нітратів у
кількостях понад МДР, для профілактики Н Н токсикозу до корму додають
антиоксиданти з розрахунку на 1 т: аскорбінової кислоти – 50 г,
метіоніну – 80 г, фенарону – 200 г або “Метіфену” 280 г. Антиоксиданти
можна включати до складу мінерально-вітамінних преміксів. Вони захищають
жири корму та жиророзчинні вітаміни від окиснення та підвищують
несучість курей.

Особистий внесок здобувача. Автор особисто обґрунтував наукову концепцію
розвитку хронічного Н Н токсикозу, яка покладена в основу дисертаційної
роботи, сформулював мету і основні етапи досліджень, здійснив пошук та
аналіз літератури, організував досліди і провів експериментальні
дослідження. Аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, викладення
висновків та пропозицій автор здійснив з методичною допомогою наукового
консультанта.

Гістологічні та електронномікроскопічні дослідження внутрішніх органів
курчат проведені нами спільно із співробітниками лабораторії
гістоморфології Ольштинської аграрної академії (Республіка Польща).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися і отримали загальне схвалення на щорічних наукових звітах і
конференціях викладацького складу і аспірантів Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького у 1995-2004 рр.;
Міжнародній науковій конференції, присвяченій 50-річчю заснування
зооінженерного факультету ЛДАВМ (Львів, 1999); І-ому національному
з’їзді фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології”, Київ, 1995;
І та ІІ-ій науково-практичній конференції “Неінфекційна патологія тварин
(Біла Церква, 1995, 1998); І та ІІ-ій Всеукраїнських науково-методичних
конференціях ветеринарних фармакологів і токсикологів (Київ, 1998,
2003); І, ІІ та ІІІ-ому міжнародних симпозіумах “Україна-Австрія”
(Львів, 1996; Відень, 2000; Чернівці, 2002); Міжнародній науковій
конференції до 100-річчя ЛДАВМ імені С.З. Ґжицького (Львів, 2000);
науково-практичній конференції “Проблеми зооінженерії і ветеринарної
медицини”, присвяченій 150-річчю заснування Харківського
зооветеринарного інституту (Харків, 2001); науково-практичній
конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження проф. Солярова
Я.П., „Механізми фізіологічних функцій в експерименті і клініці” (Львів,
2001); науково-практичній конференції “До 75-річчя зооінженерного
факультету Полтавської державної аграрної академії” (Полтава, 2002);
VІІ-ій міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми
ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (Київ, 2002);
VІІІ-ому українському біохімічному з’їзді (Чернівці, 2002); ІІІ-ій
Міжнародній науково-практичній конференції “Молоді вчені – майбутнє
вітчизняної ветеринарної медицини” (Суми, 2004); V-ій українській
конференції з птахівництва з міжнародною участю (Алушта, 2004).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 30
наукових працях, з яких 21 публікація у фахових виданнях (13
одноосібних), що входять до переліку, затвердженого ВАК України;
методичні рекомендації, навчальний посібник, технічні умови та настанова
на препарат “Метіфен”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 299
сторінках комп’ютерного тексту, містить 51 таблицю і 50 рисунків (які
займають 25 сторінок) та складається з таких розділів: “Вступ”, “Огляд
літератури”, “Матеріал та методи досліджень”, “Результати власних
досліджень”, “Аналіз і узагальнення результатів досліджень”, “Висновки”,
“Практичні рекомендації”, „Додатки”. Список використаних літературних
джерел, містить 613 найменувань, у тому числі 292 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Експериментальна частина роботи виконана
у 1995-2003 роках на кафедрі фармакології та токсикології ЛНАВМ і у
клініці академії за схемою, представленою на рис. 1.

Модельні досліди проведені на 186 нелінійних білих щурах, а
експериментальні дослідження на 400 курчатах відповідно до методичних
рекомендацій “Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин”
(1997).

методом М.А.Петрунь (1970); загальні ліпіди у реакції з фосфованіловим
реактивом (А.А.Пентюк, 1987), фосфоліпіди – фотоколориметрично (Пентюк
А.А., 1987), триацилгліцероли і гідроперекиси ліпідів – за методикою
А.В.Мірошниченко (1984), швидкість перекисного окиснення ліпідів – за
А.П.Владіміровим і В.С.Арчаковим (1984); БАСК і ЛАСК –
фотоколориметрично (Чумаченко В.Е., 1991); ФАЛ – тестом із суспензією
стафілококів (Чумаченко В.Е., 1991); титр комплементу в сироватці крові
за гемолізом еритроцитів (Лефковіте І., 1981); активність лізоциму у
сироватці крові за В.Е.Чумаченко (1991); кількість Т-лімфоцитів методом
спонтанного розеткоутворення (Єськов А.П., 2002); мутагенну дію нітратів
і нітритів визначали за метафазним аналізом клітин кісткового мозку та
кількістю еритроцитів з мікроядрами (Schmid W., 1973); гістологічні та
електронно-мікроскопічні дослідження проводили за загальноприйнятими
методиками.

Цифрові величини результатів досліджень виражали у міжнародних одиницях
системи СІ. Результати досліджень піддавали статистичному аналізу
біометрично з використанням комп’ютерної техніки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ДОСЛІДИ НА ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИНАХ

Вивчення токсичності нітратів і нітритів за умов хронічного досліду.
Модельні досліди на щурах проведені з метою вивчення токсичної дії
нітрату натрію (100 мгNO3?/кг м.т. (далі читати 100 мг/кг м.т.) – 2
група) і нітриту натрію (1 мгNO2?/кг м.т. (далі читати 1 мг/кг м.т.) – 3
група) окремо та при сукупній дії обох препаратів (4 група). Упродовж 30
діб щурам з кормом давали нітрати у вказаних дозах. На 31-у добу їх
піддавали евтанзії, відібрали кров для дослідження морфологічних та
біохімічних показників (рис. 2).

Рис. 2. Вміст нітратів, нітритів і метгемоглобіну у крові щурів при
хронічному нітратно-нітритному токсикозі

Встановлено, що після тривалого згодовування щурам корму, до якого
додавали нітрат натрію (100 мг/кг м.т.) на 30- у добу рівень нітратів у
сироватці крові підвищився на 34 %. За цих умов рівень нітритів
збільшився удвічі, а метгемоглобіну на 16%. Загальна кількість
еритроцитів та вміст гемоглобіну крові зменшилися, відповідно, на 7 і
10%. Еритроцити мали меншу величину та знижений вміст гемоглобіну, що,
поряд із зменшенням величини кольорового показника, вказує на
пригнічення кровотворної функції кісткового мозку.

При наявності в кормі курчат нітриту натрію в дозі 1 мг/кг м.т. на 30-у
добу досліду рівень нітратів був на 60%, нітритів у 7 разів, а
метгемоглобіну крові у 22 рази вищим за показники контролю. У дослідних
щурів при зниженні вмісту гемоглобіну на 11% зменшилась кількість
еритроцитів на 24%. Останні мали менший об’єм та знижений вміст
гемоглобіну, внаслідок чого зменшувалася величина кольорового показника,
що свідчить про розвиток макроцитарної гіпохромної анемії.

Констатуємо, що при додаванні щурам до корму нітрату натрію (100 мг/кг
м.т.) сукупно з нітритом натрію (1 мг/кг м.т.) у крові встановлено
високий рівень нітратів, нітритів та метгемоглобіну. Підтвердженням
пригнічення кровотворної функції кісткового мозку була макроцитарна
гіпохромна анемія і лейкопенія. При сукупній дії нітратів і нітритів їх
токсичність проявляється різними метаболічними шляхами та призводить до
виразніших розладів метаболічних процесів ніж кожного препарату зокрема.
Нітрити біологічно менш активні, але значно токсичніші порівняно з
нітратами. Проте при сукупній дії настає сумація токсичної дії обох
препаратів. Першопричиною цих процесів є активне метгемоглобінутворення,
яке спричиняє тканинну гіпоксію, наслідком якої є окиснювальний стрес,
що призводить до пригнічення кровотворної функції кісткового мозку та
сповільнення окисно-відновних процесів. У наших дослідах встановлено, що
при високому рівні нітратів у крові щурів настає лейкопенія, зменшується
кількість лімфоцитів, еозинофілів та зростає кількість гранулоцитів, що
вказує на наявність в організмі щурів запальних процесів.

Вплив нітратів на дезінтоксикаційну функцію печінки. Вплив нітратів і
нітритів на дезінтоксикаційну функцію печінки визначали за рівнем
загального білка та його фракцій, концентрацією ліпідів, холестеролу,
триацилгліцеролів, сечовини, активністю ферментів у сироватці крові та
за гексеналовою пробою (рис. 3,4,5).

При наявності в кормі нітрату натрію у дозі 100 мг/кг м.т. у сироватці
крові щурів на 15% підвищився рівень загальних ліпідів, на 24%
тригліцеролів та на 16% сечовини. У щурів вірогідно вищою була
активність АсАТ, АлАТ і ЛФ, відповідно на 16%, 15% і 11% порівняно з
контролем. У межах нормальних величин був рівень загального і вільного
холестеролу та білків. Отже, нітрати у вказаній дозі не зменшували
дезінтоксикаційну функцію печінки. Встановлена підвищена активність
амінотрансфераз і фосфатаз та рівня ліпідів і триацилгліцеролів на тлі
нормального рівня загального білка у сироватці крові вказує на
посилення метаболічних процесів у відповідь на дію нітратів.

При задаванні щурам нітриту натрію (1 мг/кг м.т.) у сироватці крові
встановлено підвищену, у порівнянні з контролем, активність АлАТ, АсАТ і
ЛФ – відповідно, на 42%, 58% і 23% та зростання рівня ліпідів на 39% і
загального білка на 8%. Натомість, рівень вільного і загального
холестеролу, триацилгліцеролів і сечовини був, відповідно, на 6%, 24%,
24% і 23% (Р ,x¬  c E @ 8 : @ B R T 5труктура дещо відрізнялися. У цитоплазмі проглядались дрібнозернисті електроннощільні скупчення глікогену. Після згодовування курчатам нітрату натрію у субтоксичній дозі в клітинах печінки виступали більш виражені ультраструктурні зміни. При цьому цитоплазма гепатоцитів була просвітленою. Ядра клітин округлої форми, однак оболонка мала слабо виражені випинання. Дрібнозернистий хроматин нерівномірно розподілений по всій каріоплазмі, а біля каріолеми формувався у брилки. Електроннощільні ядерця розміщувались у центрі ядра. Порівнюючи з попередньою групою курчат, число рибосом на ендоплазматичній сітці було меншим, що свідчить про зниження білоксинтезуючої функції печінки. За наявності в кормі нітратів у субтоксичній дозі (1,6 г/кг м.т.) на 30-у добу досліду у нирках встановлено набухання цитоплазми епітеліальних клітин проксимального відділу звивистих канальців з наявністю ознак зернистого переродження. Виявлені зміни гістологічної структури характерні для нефротоксичного синдрому, що розвивається внаслідок глибоких гемодинамічних змін та розладів кисневого забезпечення паренхіми нирок. У кишечнику наявна лімфоїдна інфільтрація слизової оболонки та десквамація окремих епітеліальних клітин. У печінці встановлено застійну гіперемію і білково-жирову дистрофію різного ступеня вираженості та лімфоїдно-гістіоцитарну інфільтрацію навколо тріад. Електронно-мікроскопічними дослідженнями печінки підтверджено деструкцію біологічних мембран гепатоцитів і мітохондрій та жирову дистрофію цитоплазми клітин. В патогенезі цих змін у гепатоцитах лежить вільнорадикальне окиснення ліпідів біологічних мембран агресивними формами кисню, що звільняються в процесі метгемоглобінутворення. У наших дослідженнях встановлено, що основні гістологічні зміни, які лежать в основі дії гепатотоксичних отрут, розвиваються в мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцитів. Власне тут, з участю мікросомальних ферментів, відбувається біотрансформація нітратів і вільнорадикальні продукти метаболізму взаємодіють із біологічними структурами і, в першу чергу, з фосфоліпідами мембран гепатоцитів. Вони є одними із найбільш лабільних внутрішньоклітинних структур і першими при дії токсикантів зазнають морфологічних змін. У наших дослідах встановлено, що нітрати і нітрити не є специфічними нефротоксичними чи гепатотоксичними отрутами. Зміни, що виникають у вказаних органах, є вторинними. Комплекс змін, що відбуваються у печінці під впливом нітрату натрію в субтоксичній дозі, необхідно розцінювати як наслідок розладів метаболічних процесів. Наявна патологія у печінці є результатом посиленого метгемоглобінутворення і токсичної дії звільнених за цих умов вільнорадикальних агресивних форм кисню, що порушують окисно-відновні процеси та спричиняють деструкцію і деградацію цитоплазматичних мембран. Виявлені зміни у внутрішніх органах курчат є проявом адекватної реакції організму на дію нітратів. Вплив нітратів на систему імунітету. Імунологічну реактивність організму курчат при нітратному навантаженні оцінювали за величинами показників клітинного та гуморального імунітетів, а специфічну резистентність ? за функціональною активністю нейтрофілів та напруженістю поствакцинального імунітету. При наявності в кормі курчат нітратів у дозі 0,4 г/кг м.т. упродовж 30-и діб досліду вірогідних змін імунологічної резистентності організму не встановлено. При наявності у кормі курчат нітратів у дозі, вдвічі більшій за МДР, величини показників гуморального імунітету були збільшені, а неспецифічної резистентності організму – нижчими, порівняно з курчатами контрольної групи. Зокрема, на 14 добу БАСК, ЛАСК і ФАЛ знизилися, відповідно, на 11%, 16% і 8%, фагоцитарне число - на 9%, фагоцитарний індекс - на 20% та вміст лізоциму в сироватці крові – на 11%. Кількість лейкоцитів на 14-у добу збільшилася на 21%, на 21-у добу ? на 24%. За вказаний період, відповідно, на 7% і 13% збільшилось число Т-лімфоцитів. При наявності в кормі нітратів понад МДР у курчат підвищується активність гуморальної ланки імунітету, зокрема збільшується кількість лейкоцитів і Т-лімфоцитів та знижується неспецифічний захист організму (БАСК, ЛАСК, ФАЛ). Пригнічення імунного захисту настає на 7-у добу, досягає максимального рівня на 14-у добу і стабілізується на 21-у добу (рис. 9). Рис. 9. Показники імунного стану курчат при нітратному навантаженні Імуносупресивна дія нітратів зумовлена окиснювальним стресом, що настає внаслідок активного метгемоглобінутворення. За цих умов пригнічується білоксинтезуюча функція печінки, в тому числі знижується рівень імуноглобулінів та настає функціональна недостатність системи комплементу. При цьому порушується цілісність мембран імуноцитів. При розладах гомеостазу пригнічується диференціація Т-лімфоцитів. Встановлено прямий зв’язок між ураженням печінки хімічними токсикантами та зменшенням у ній синтезу імунокомпетентних білків, що веде до зниження функціонального стану імунної системи, а саме – пригнічення БАСК, ЛАСК і ФАЛ та розвитку імунодефіциту. При додаванні до корму з високим рівнем нітратів аскорбінової кислоти, метіоніну та фенарону посилюються метаболічні процеси в організмі курчат і підвищується неспецифічна резистентність організму. У дослідах на інтактних курчатах підтверджено, що аскорбінова кислота підвищує бактерицидну (на 14-16%) і лізоцимну активність сироватки крові та фагоцитарну активність лейкоцитів на 9-11%. Вона проявляє імуностимулюючу дію та підвищує активність гуморальної ланки імунітету. Роль аскорбінової кислоти особливо важлива в імунному захисті. Адже вона входить до складу лейкоцитів. Тому вони більше поглинають кисень і менше утворюють молочну кислоту із глюкози, що сприяє диханню та активізує фагоцитоз. Слабше виражену імуностимулюючу дію на організм курчат, за нашими даними, проявляють метіонін та фенарон. Для вивчення впливу антиоксидантів на формування поствакцинального імунітету курчатам до корму упродовж 20-и діб додавали нітрат натрію у дозі 0,8 г/кг м.т. На 20-у добу встановлено посилення гуморальної ланки імунітету (збільшення кількості лейкоцитів та Т-лімфоцитів) та пригнічення неспецифічної резистентності організму (БАСК, ЛАСК, ФАЛ). На 21-у добу курчат вакцинували проти хвороби Ньюкасла та досліджували у них показники гуморального і клітинного імунітету, а за титрами антигемаглютинінів і антитіл визначали напруженість поствакцинального імунітету. Контролем були вакциновані курчата, до корму яких нітратів не додавали. Встановлено, що у сироватці крові інтактних курчат, яких вакцинували проти хвороби Ньюкасла (контроль), на 7-у добу кількість лейкоцитів збільшилася на 6%, Т-лімфоцитів – на 7%. Вірогідно підвищилися показники неспецифічної резистентності імунного захисту: БАСК на 9%, ЛАСК-6% і ФАЛ-12%. Фагоцитарне число та фагоцитарний індекс збільшувалися, відповідно, на 15 і 25% та на 8% підвищився рівень лізоциму у сироватці крові. Подальше підвищення величин показників гуморального імунітету та неспецифічної резистентності організму курчат встановлено на 14-у добу, які стабілізувалися на 21-у добу досліду. У цей період титр антигемаглютинінів складав 8,43±0,22 ОД., а титр антитіл 4,27±0,04 ОД. (Р Підписано до друку 11.ХІ.2004р. Формат 60х901/16. Умов. арк. 1,9 Папір офсетний. Тираж 100 прим. Віддруковано на різографі в лабораторії комп’ютерних технологій Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького м. Львів, вул. Пекарська, 50. PAGE \* Arabic 45 NO3? NO3? NO3? NO3?

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020