.

Клініко-імунопатогенетичні особливості алергічних захворювань та їх профілактика в промисловому регіоні Донбасу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 4191
Скачать документ

Інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Яновського

Академії медичних наук України

Альошина Раїса Михайлівна

УДК 612.017.1:616-056.43-084(477.61/62)

Клініко-імунопатогенетичні особливості алергічних захворювань та їх
профілактика в промисловому регіоні Донбасу

14.01.29 ? клінічна алергологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ ? 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

МОЗ України.

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Чернушенко Катерина Федорівна, Інститут фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г.Яновського АМН України, завідувачка лабораторії імунології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Пухлик Борис Михайлович,

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ
України, завідувач кафедри фтизіатрії з курсом клінічної імунології та
алергології

доктор медичних наук, професор Чоп’як Валентина Володимирівна,

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ
України, завідувачка кафедри клінічної імунології і алергології

доктор медичних наук, професор Прилуцький Олександр Сергійович,

Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України,
завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології

Провідна установа

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра клінічної імунології та алергології з курсом дитячої клінічної
імунології, м. Київ

Захист відбудеться “26” грудня 2005 р. об 1100 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, м. Київ, вул.
М.Амосова, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, вул. М. Амосова,
10).

Автореферат розісланий “25” листопада 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бегоулева
Ж.Б.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Науковий інтерес до різних аспектів алергологічної
патології обумовлений значним її розповсюдженням як у всьому світі, так
і в Україні, особливо серед населення промисловорозвинених регіонів
(Фещенко Ю.І., 2000; Чернушенко К.Ф., 2003; Girolomony G. et al., 2003).
Згідно даних ВООЗ алергічні захворювання (АЗ) посідають третє місце
після серцево-судинної та онкологічної патології (Бержец В.М. и соавт.,
2003). Доведено, що АЗ є маркером екологічного негаразду (Дранник Г.Н.,
1999; Пухлик Б.М., 2002; Кундиев Ю. И. и др., 2003; Coultas D.B. et al.,
2003). У Східному регіоні України, зокрема на Донбасі, населення має
велике антигенне навантаження внаслідок поєднаної дії на організм
природних факторів та техногенних забруднювачів (Ванханен В.Д. с соавт.,
1997; Ковпак Л.В., 2001; Витрищак В.Я., 2002; Батарчуков А.В. и др.,
2004). Тому наукова інформація про розповсюдженість АЗ з використанням
як офіційної статистики, так і скринінгового обстеження різних
професійних груп є актуальною і доцільною.

До того ж відомо, що до 40% людей мають спадкову схильність до атопії, і
цей прошарок населення особливо чутливий до несприятливих умов довкілля
(Москаленко В.Ф., Яшина Л.О., 2002; Горовенко Н.Г., 2003). З часом у
цього контингенту формуються АЗ з підвищеним рівнем IgE, тобто атопічні
АЗ (І тип гіперчутливості за Gell P., Coombs R., 1969). Якщо спиратись
на дані літератури, видно недостатнє висвітлення участі у патогенезі АЗ
індукуючих факторів атопії, типових для індустріального Донбасу.

Встановлено, що для АЗ характерний хронічний (рецидивний) перебіг
внаслідок зміни імунобіологічної реактивності організму під впливом
природних (екзогенних) і ендогенних факторів: супутніх захворювань,
інфекційних хвороб тощо (Бутенко Г.М., Терешина О.П., 2001; та ін.).
Так, є наявним клінічний зв`язок між загостреннями АЗ і хронічних вогнищ
інфекції та частих гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ)
(Хаитов Р.М., 2003), але механізми патогенезу цих взаємовідносин
потребують подальшого вивчення. Дотепер також не до кінця вивченими є
механізми порушень елімінації антигенів (алергенів) із організму,
накопичення їх та гіперпродукції синтезу IgE, який спонукає виникненню
АЗ. Розробка цих важливих ланок патогенезу дозволить провести теоретичні
узагальнення і сформулювати сучасний погляд на АЗ та удосконалити методи
їх профілактики.

Основною сучасною концепцією профілактики АЗ є концепція уникнення (або
усунення) контакту з природними алергенами та техногенними
забруднювачами. В кліматичних умовах Донбасу це практично здійснити
неможливо, тому пріоритетним є розробка неспецифічних методів
профілактики загострень АЗ, які були б універсальними, доступними,
простими у виконанні, зменшували б патогенну дію на організм антигенів
(алергенів) та підвищували його адаптивні властивості. Це може бути
реальним тільки на підставі уявлення про сучасні
клініко-імунопатогенетичні особливості АЗ та знанні ступеня відхилень
функції імунної системи та внутрішніх органів в період клінічної ремісії
захворювання, що є найсприятливішим для проведення профілактичних
заходів.

З метою зниження гіперчутливості негайного типу (ГНТ) біологічно
виправданою і достатньо ефективною залишається профілактична
алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) (Булахова О.К., 1996; Пухлик
Б.М., 2003; Корицкая И.В., 2004), але тривалість її позитивного ефекту у
хворих, які мешкають у Донбасі, досі не вивчалась. Міжнародним
Консенсусом з проблем діагностики та лікування астми дослідження
ефективності АСІТ вважаються найактуальнішими з причини суперечливих
даних щодо оптимальної кількості курсів лікування та використаних
методик.

Виявлення механізмів формування АЗ у людей, що мешкають в сучасних
умовах промисловорозвинених міст, є необхідним для подальшого
удосконалення профілактичних заходів щодо АЗ. Все це обумовлює
актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана на кафедрі клінічної імунології, алергології і медичної
генетики в рамках міжгалузевої комплексної програми “Здоров’я нації” на
2002-2011 роки за напрямком “Розробка і впровадження стандартів сучасних
технологій діагностики і лікування найбільш поширених захворювань в
охорону здоров’я” (код програмної класифікації 2301040), а також
міжкафедральної наукової роботи: “Розповсюдженість, ефективність
диспансеризації і шляхи зниження захворюваності на ішемічну хворобу
серця, гіпертонічну хворобу, неспецифічні захворювання легень серед
робітників Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів” (№
держреєстрації 01.9.00065525), де автор була відповідальним виконавцем
теми.

Мета роботи: покращання способів виявлення, профілактики та лікування
алергічних захворювань на амбулаторному етапі з метою оптимізації
ситуації з алергічними захворюваннями серед населення промислового
регіону Донбасу.

Відповідно до поставленої мети визначені наступні задачі:

Вивчити розповсюдження і структуру алергічних захворювань у населення
промислових міст Луганської області та у робітників, які зазнають впливу
різних за характером техногенних чинників (на моделі акумуляторного
виробництва).

Вивчити клінічні прояви алергічних захворювань і з`ясувати роль
промислових забрудників у їх формуванні.

Оцінити імунний статус хворих в період клінічної ремісії алергічного
захворювання і з`ясувати характер його змін.

Оцінити показники неспецифічної реактивності бронхів при бронхіальній
астмі та алергічному риніті у міжрецидивному періоді у робітників, що
контактують з промисловими забруднювачами.

Дослідити клініко-функціональний стан печінки у період ремісії
алергічного захворювання у робітників, які зазнають впливу техногенних
чинників.

Розробити метод медичної профілактики загострень алергічних захворювань,
провести його апробацію і оцінити його клінічну ефективність.

Вивчити ефективність препарату ехінацеї пурпурової у хворих з алергічною
бронхіальною астмою і ринітом з урахуванням змін імунного статусу,
визначити показання до застосування препарату при цій патології.

Визначити клінічну ефективність і тривалість профілактичної
алерген-специфічної імунотерапії (сполученого методу) у хворих в умовах
промислового регіону Донбасу.

Розробити алгоритм медичної профілактики алергічних захворювань.

Об`єкт дослідження: алергічні захворювання у мешканців промислового
регіону.

Предмет дослідження: розповсюдженість, клініко-імунопатогенетичні
особливості алергічних захворювань в промисловому регіоні Донбасу (на
прикладі Луганської області) та на виробництві зі шкідливими умовами
праці, методи їх профілактики і лікування.

Методи дослідження: алергологічні (алергологічний анамнез; тести: in
vivo – шкірні, провокаційні; in vitro – визначення загального IgE і
алерген – специфічних IgE); скринінговий – для уточнення
розповсюдженості АЗ; клінічні та функціональні – для вивчення
особливостей перебігу АЗ в міжрецидивний період; імунологічні – І та ІІ
рівнів для виявлення дисфункції імунної системи та спектру
“причинно-значущих” алергенів; біохімічні – для визначення функції
печінки; статистичні – для оцінки достовірності одержаних результатів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні нового
наукового напрямку в галузі клінічної алергології, а саме – екологічної
алергології, та в вирішенні проблеми удосконалення профілактики АЗ у
населення промислових регіонів.

Вперше виявлено, що висока розповсюдженість АЗ у промислових
територіально-виробничих районах у сучасний час не залежить від зниження
рівня викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Визначені пріоритетні екологічні чинники, що надають потенційну
можливість сенсибілізації населення промислових міст і селищ Донбасу:
хімічні речовини, промислові агресивні полютанти та вугільний пил.

Встановлені клініко-імунопатогенетичні особливості A3 в промисловому
регіоні Донбасу:

прискорення періоду сенсибілізації до природних екзоалергенів у хворих,
що контактують з хімічними речовинами;

більш пізня маніфестація АЗ при тривалому впливі екопатогенів іншої
природи: промислових агресивних полютантів (у т.ч. вугільного пилу);

значне розширення спектру сенсибілізації і полівалентність до
неінфекційних екзоалергенів (до 11 груп);

значна обтяженість сімейного алергологічного анамнезу;

високий відсоток супутньої патології (поліморбідність);

наявність порушень функції печінки (дисферментемія);

порушення імунобіологічної резистентності організму з дисфункцією різних
ланок імунної системи.

Отримано нові дані про формування інфекційного імунопатологічного
синдрому у хворих на A3.

Вперше в Україні був розроблений і апробований спосіб профілактики
загострень АЗ, спрямований на поліпшення адаптаційної перебудови
організму в складних екологічних умовах. Новизна методу полягала в
тривалій ендогенній детоксикації організму з почерговим використанням
ентеросорбції і гепатопротекторів з подальшим застосуванням адаптогену
рослинного походження Echinacea purpurea (ЕП). Пріоритетність методу
профілактики АЗ підтверджена Патентом на винахід № 94043109 “Спосіб
профілактики і лікування алергічних захворювань” Україна 22501 А 6 А61 К
33/44 від 17.03.1998.

Удосконалена методика АСІТ і вперше отримані доказові дані можливості
тривалої клінічної ремісії (до 10 років і більше після проведення АСІТ)
у хворих з атопічною бронхіальною астмою (АБА), АР, кропив`янкою і
набряком Квінке.

Розроблено алгоритм медичної профілактики АЗ у населення промислового
регіону на підставі вивчення клініко-імунопатогенетичних особливостей АЗ
та отриманих доказів ефективності апробованих методів профілактики.

Теоретична та практична значимість одержаних результатів. Результати
роботи поглиблюють розуміння сучасного перебігу АЗ в умовах промислового
регіону. Виявлені імунопатогенетичні механізми формування АЗ розширюють
уявлення клініцистів про роль техногенних забруднювачів і інфекційних
факторів, як імунотропних чинників ризику виникнення АЗ.

Встановлений факт прискорення сенсибілізації під впливом хімічних
сполук, агресивних полютантів дозволяє лікарю вирішувати питання
професійної орієнтації осіб зі спадковою атопією.

Заохочення лікарів до скринінгу, як до методу раннього виявлення осіб зі
спадковою атопією, хворих на алергію, сприятиме своєчасній
алергодіагностиці. Виявлена перевага респіраторних проявів АЗ серед
населення промислового регіону обумовлює необхідність ранньої
функціональної діагностики порушень функції зовнішнього дихання (ФЗД)
для виявлення дебюту бронхіальної астми.

Діагностика стану імунобіологічної резистентності організму хворого в
період клінічної ремісії АЗ, урахування стану супутньої патології
допомагає обрати патогенетично обґрунтовану профілактику загострень АЗ
методами: або АСІТ, або неспецифічної імунореабілітації.

Запропонований метод профілактики рецидивів АЗ придатний як для
вторинної, так і для первинної профілактики АЗ, особливо особам зі
спадковою атопією, що контактують з професійними чинниками, і у випадках
епізодичного контакту з масивним надходженням екзоалергенів і
техногенних забрудників в організм.

Впровадження вищезазначеного методу в медичну практику розширить галузь
застосування вітчизняних вугільних сорбентів і препаратів ЕП. У зв’язку
з цим актуальною стає проблема створення в Україні підприємства
масштабного значення з виробництва вугільних (чи іншої природи)
сорбентів та збільшення випуску різних видів продукції ЕП. Практична
значимість запропонованого методу профілактики також полягає в тому, що
використані ліки для його здійснення є вітчизняного виробництва,
нескладні у вживанні та економічно дешеві.

Розроблений “Алгоритм медичної профілактики алергічних захворювань” з
поетапним застосуванням ендогенної детоксикації, імунокоригуючих засобів
(неспецифічних і специфічних) та загальнооздоровчих і соціальних заходів
дозволяє розподілити засоби і етапи первинної профілактики для осіб із
спадковою атопією і вторинної профілактики для хворих на АЗ. Підрозділ
алгоритму “Імунопрофілактика” передбачає диференційний підхід до
лікування хворого в залежності від клініко-лабораторних ознак
імунопатологічного синдрому: атопічного чи в поєднанні з інфекційним.
Втілення в дійсність цих заходів дозволить здійснювати адаптивну
профілактику хворим на АЗ в медсанчастинах підприємств і поліклінічних
відділеннях установ охорони здоров’я, заводських
санаторіях-профілакторіях промислових регіонів країни.

Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені та
використовуються в роботі Луганської обласної консультативної
поліклініки (алергологічному кабінеті), в м. Єнакієво Донецької області,
в медико-санітарних частинах “Комунар” Запорізької області і комбінату
“Запоріжсталь”, у ІІ алергологічному відділенні та
лікувально-діагностичному центрі м. Києва, на підприємстві “Укрбат” м.
Луганська.

Матеріали дисертації впроваджені в учбовий процес кафедр клінічної
імунології, алергології медичних університетів України: в Луганському,
Донецькому, Львівському; кафедри фтизіатрії з курсом клінічної
імунології Вінницького національного медуніверситету; кафедри сімейної
медицини з курсом імунології та алергології Київської медичної академії
післядипломної освіти; кафедри акушерства і гінекології Запорізького
державного медуніверситету.

Видано інформаційний лист “Способ профилактики аллергических заболеваний
и их рецидивов” № 15-96/Р, 1996; отримані посвідчення на 6
рацпропозицій; надруковано 5 методичних рекомендацій: “Исследование
функции внешнего дыхания при массовых обследованиях населения” (1990),
“Диагностика и реабилитация неспецифических бронхо-легочных заболеваний
и преморбидных состояний у трудящихся аккумуляторного производства”
(1992), “Клинико-лабораторная диагностика гельминтной аллергии” (1993),
“Эфферентная терапия в реабилитации больных с аллергическими
заболеваниями” (2000), “Ендогенна детоксикація при алергічних
захворюваннях” (2003); навчальний посібник для лікарів і студентів:
“Лікувальна тактика при невідкладних станах в алергології” (2003).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно обрано тему,
зроблено огляд літератури, визначено мету і завдання дослідження,
розроблено програму і методологію дослідження. Самостійно виконаний
аналіз офіційної статистичної та скринінгової інформації щодо
розповсюдженості АЗ, узагальнено санітарно-епідеміологічні дані про
екологічний стан атмосферного повітря в регіоні Луганської області.
Особисто обстежені 351 хворий і 249 чол. контрольної групи. Лабораторні
дослідження проведені в лабораторіях м. Луганська і Луганського
державного медуніверситету.

Самостійно зроблено патентний пошук, результати якого свідчать про
відсутність аналогів наукових розробок по презентованому методу
профілактики АЗ, проведено вибір препаратів, розробку схеми їх
застосування і аналіз ефективності методу. Автором також розроблений
“Алгоритм медичної профілактики алергічних захворювань”.

Усі наукові результати проведених досліджень, які виносяться на захист,
отримані автором особисто, самостійно виконано обробку отриманих
результатів і їх аналіз, а також публікації з доповідями на наукових
конференціях та оформлення дисертаційної роботи. Висновки і узагальнення
на основі проведених досліджень обговорювались автором разом з науковим
консультантом.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
дисертації доповідалися і були оприлюднені на науково-практичній
конференції “Перспективы создания и производства лекарственных средств в
Украине” (Одеса, 1993), I Міжнародному конгресі “Астма – 97” (Москва,
1997), 2 Міжнародній конференції “Иммунодиагностика, иммунотерапия,
иммунопрофилактика” (Бєларусь, м. Вітебськ, 1998), Міжнародному конгресі
“Интерастма – 98” (Москва, 1998), на VI з’їзді Всесвітнього українського
лікарського товариства (Чернівці, 2001), I з’їзді алергологів України
(Київ, 2002), VI звітно-виборній науково-практичній конференції
Українського товариства фахівців з імунології, алергології і
імунореабілітації (Київ, 2002), IX Конгресі Всесвітньої федерації
українських лікарських товариств (Луганськ, 2002), на науково-практичній
конференції “Раннє виявлення і лікування алергічних захворювань”
(Вінниця, 2003), Міжнародній конференції “С эхинацеей в третье
тысячелетие” (Полтава, 2003), на науково-практичних конференціях і
засіданнях обласних товариств лікарів-алергологів, невропатологів,
офтальмологів, фтизіатрів, терапевтів (Луганськ, 1995-2003).

Роботу апробовано на спільному засіданні кафедр клінічної імунології,
алергології і медичної генетики, госпітальної терапії №1, №2,
фтизіатрії, патологічної фізіології, неврології та дерматології з
венерологією Луганського державного медичного університету (2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 35 наукових праць: 21
стаття (18 одноосібних) у виданнях, атестованих ВАК України, 7 статей в
інших виданнях, 6 тез у матеріалах наукових конгресів, з’їздів,
конференцій, а також 7 – з міжнародною участю. Отриманий Патент на
винахід № 94043109 “Спосіб профілактики і лікування алергічних
захворювань” (Україна, 1998).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, розділу “Матеріали і методи досліджень”, 5 розділів власних
досліджень, аналізу і узагальнення власних результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Дисертація
викладена на 314 сторінках комп’ютерного тексту. Робота ілюстрована 7
малюнками і 43 таблицями. Бібліографія складає 544 джерела (358
вітчизняних і 186 іноземних авторів), які займають 51 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Дослідження виконувались на базі
Луганської обласної консультативної поліклініки (алергологічного
кабінету) та орендного науково-виробничого підприємства (ОНВП)
“Луганські акумулятори”. Для вирішення поставленої мети наукової роботи
було проведено клініко-алергологічне обстеження 351 хворого з АЗ (184
чол. і 167 жінок) та апробацію розробленого методу профілактики
рецидивів загострень захворювання у 85 осіб.

З метою вивчення розповсюдженості та структури АЗ у населення
промислових міст Луганської області і в Луганську було проведено
вибірковий аналіз (методом копіювання) обласних офіційних статистичних
звітів про захворюваність БА, АР, атопічним дерматитом, контактним
дерматитом серед населення протягом 1989-2000 рр.

Екологічний стан довкілля Луганської області оцінювався по
середньорічному рівню викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря
промислових міст (кг/чол.), по питомій вазі проб атмосферного повітря,
які перевищували гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин
в районах мешкання і промислових підприємств. Були використані матеріали
санітарно-гігієнічних показників рівня забруднення атмосферного повітря
за лабораторними даними Луганської обласної санітарно-епідеміологічної
станції та обласних статистичних звітів.

Для уточнення алергічної захворюваності і порівняльного аналізу
залежності її від інтенсивності та характеру техногенних забрудників був
використаний (за ідеєю автора) алергологічний скринінг
вибірково-суцільним методом у 2357 робітників різних професійних груп
виробництва лужних акумуляторів. На І етапі скринінгу за програмою було
проведено: 1) анкетування; 2) фізичне вимірювання маси тіла і зросту
обстежуваних осіб (з обчислюванням індексу Кетле); 3) огляд терапевта;
4) флюорографічне (рентгенологічне) обстеження органів грудної клітини.
З метою виявлення факторів ризику і клінічних ознак АЗ була розроблена
анкета. В журнали заносили дані про стать, вік, місце роботи (з
уточненням професійного маршруту), наявність несприятливих умов праці
або контакту з професійними шкідливостями, їх характер. Для оцінки стану
здоров’я робітника при виявленні АЗ і супутньої патології
використовували результати медичних оглядів працівників певних категорій
згідно Наказу МЗ СРСР № 555 від 29.09.89 та Наказу МОЗ України № 45 від
31.03.94. Це потрібно було для подальшого формування груп хворих та
контрольних.

На ІІ етапі скринінгу хворі з АЗ (або з підозрою на нього) і особи з
позитивним сімейним анамнезом щодо атопії оглядались алергологом
(особисто дисертантом), їм призначались необхідні обстеження для
вирішення остаточного діагнозу та супутньої патології. На цьому етапі
дослідження весь обраний контингент (600 чол.) був поділений на хворих
АЗ – 351 чол. і 249 практично здорових осіб, а також був розподіл їх за
статтю, віком та тих, що контактували з виробничими факторами: хімічними
сполуками і агресивними полютантами, і на тих, що не контактували з
ними. Групи хворих також формувалися і на амбулаторному прийомі, зокрема
з робітників провідної в Донбасі вугільної промисловості (основних
шахтарських професій: прохідників, гірників очисних забоїв тощо), а
також з мешканців промислових міст. Отже, виходячи з ідеї роботи та для
подальшого рішення її завдань щодо вивчення клініко-патогенетичних
особливостей АЗ, залежних від характеру та тривалості дії промислових
забрудників, всі хворі були розподілені на 2 групи: І група – 259 хворих
(150 чол. і 109 жінок), які контактували з техногенними забруднювачами в
умовах виробництва; і ІІ група (порівняльна) – 92 хворих (34 чол. і 58
жінок) – мешканців промислових міст досліджуваного регіону, де вважали
менш інтенсивною дію забрудненого атмосферного повітря в порівнянні з
дією виробничих шкідливостей. В цілому, сформовані статистичні групи
співставлення (основні і контрольні) за віком і статтю були ідентичними
(Р>0,05). Серед усіх хворих АЗ, взятих під нагляд, (80,1±2,1)% (281
чол.) були в найбільш працездатному віці: від 20 до 59 років. Переважна
більшість обстежених осіб, що відчували на собі дію виробничих
забрудників (75,7±1,8)%, проти тих, що зазнавали тільки дію довкілля
(24,3±1,6)% (Р0,05), окрім невеликого зниження рівня IgA. Очевидно, що поряд із
зниженням Т-супресорів, типовим для атопічного синдрому, у цієї групи
хворих був сформований ще й інфекційний синдром імунопатології (із
зниженням числа Т-хелперів і відповідно ІРІ).

Таким чином, порушення імунного статусу у хворих залежали від ступеня
обтяженості техногенними забрудниками, а клінічна ремісія захворювання
ще не свідчила про відновлення імунних порушень. Причиною тому, згідно з
даними літератури (Витрищак В.Я., 1990), є імунотоксична дія промислових
полютантів на Т-лімфоцити і особливо на їх субпопуляцію з хелперною
дією. Виявлена дисфункція імунітету в міжрецидивний період АЗ є основою
хронізації запального процесу як алергічного, так і інфекційного генезу,
причиною зберігання постійної ендогенної інтоксикації і рецидивуючого
характеру захворювання. Ця імунопатогенетична особливість АЗ обумовлює
необхідність імунокоригуючих профілактичних (протирецидивних) заходів до
підвищення імунологічної резистентності хворих до інфекції.

*

oe

ca?

Ue

(

X

????$

????X

Z

Ue

oe

o

c?

?

Ue

?????

????th?$??

???????

?????

?????

o

o

??

??

???

?x?x???

???нтактували з шкідливими техногенними забруднювачами, реєстрували
підвищення активності АлАт майже вдвічі – до (1,45±0,23) мкмоль/л), а
АсАт – більше, ніж у 2 рази: до (1,24±0,22) мкмоль/л в порівнянні з
показниками у практично здорових осіб – відповідно: (0,74±0,03) і
(0,47±0,03). У 44,1% хворих коливання АлАт були до 2,35 мкмоль/л, тобто
вище норми в 3,2 рази. Активність АсАт у 42,8% хворих досягала 1,74
мкмоль/л, що в 3,7 рази перевищувало показники серед здорових осіб і у
2,5 раза у хворих, які не мали контакту з техногенними чинниками. Крім
того, спостерігалось одночасне підвищення рівня АлАт і АсАт. В цілому,
середньогруповий показник активності АлАт дорівнював 1,22 мкмоль/л, а
АсАт – 0,98 мкмоль/л, що також перевищувало показники норми. Така
активність АлАт і АсАт при наявності відповідних скарг свідчила про
порушення цілісності гепатоцитів, і в більшій мірі у хворих, що
контактували з хімічними сполуками і промисловим пилом, в меншій мірі –
з вугільним пилом. У хворих, які не мали такого контакту, підвищення
трансаміназ було незначним. Щодо показників інших ферментів: ЛФ, ?-ГТ,
то рівень їх був підвищений не більше, як у 2 рази, що свідчило про
можливість холестазу та ушкодження мікросом гепатоцитів. Підвищення
середньогрупового показника тимолової проби до 5,76 од., а у 24,3%
хворих до 10 од. наводила на думку про причетність імунозапальних
механізмів ураження мезенхіми печінки. Рівень інших біохімічних
показників функції печінки (білірубіну, загального протеїну і білкових
фракцій) у всіх групах хворих був у межах нормальних коливань.

Отже, негативну динаміку клініко-лабораторних змін функції печінки у
хворих, які контактували з техногенними забрудниками, можна пояснити їх
можливим токсичним впливом на гепатоцити. Наслідком цього може бути
неповноцінність біотрансформації ксенобіотиків, а при супутній патології
цей стан поглиблюється ще й гіпоксією тканин, яка є патофізіологічною
основою ендотоксикозу. Наявність його (будь-якого генезу) у хворих АЗ є
важливою ланкою патогенезу, що потребує корекції.

Проблема зв`язку ГРВІ і АЗ, зокрема БА, в літературі обговорюється
давно. Відомий чіткий взаємозв`язок між анатомічними змінами клітин
верхніх дихальних шляхів і порушенням функції нижніх дихальних шляхів (з
причини аспірації медіаторів запалення при ГРВІ) (Gern I.E. et al.,
1999). Але в літературі мало даних про залежність формування
гіперреактивності бронхів у хворих з АЗ від вірусної інфекції (Cookson
W., Moffatt M., 1997; Marthn Mateos M.A., 2001). Враховуючи постійність
впливу несприятливого екологічного довкілля та знижений протиінфекційний
захист у долі хворих АЗ, необхідним було уточнення механізму індукування
реактивності бронхів і висвітлення цієї ланки патогенезу АЗ. Для
вирішення цієї задачі простежена ФЗД у хворих з респіраторними проявами
АЗ (n=202). З урахуванням екологічного оточення та дії інфекційного
агенту було розподілено пацієнтів на 3 групи: І група – 73 хворих з АР і
БА, частими ГРВІ, хронічними вогнищами інфекції дихальних шляхів та
постійно контактували з професійними шкідливостями; ІІ група – 71 хворий
з АР і БА без частих ГРВІ в анамнезі і хронічних осередків інфекції,
але, що також мали професійний контакт з шкідливостями; ІІІ група – 58
хворих тільки з АР і БА та без професійного контакту з забрудниками (які
відчували на собі тільки негативний вплив довкілля промислового
регіону). Групу контролю склали здорові особи (n=21). Найбільш
інформативними показниками були співвідношення ЖЄЛ/НЖЄЛ (ДК), ОФВ1 та
коефіцієнт Тіффно. Динаміку цих показників ФЗД в статистичних групах
наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Показники ФЗД у хворих з респіраторними проявами алергічних

захворювань залежно від впливу техногенних забрудників (M±m), n=202

Показники

Групи ФЗД

хворих ОФВ1, л/с ЖЄЛ/НЖЄЛ, % Коефіцієнт

Тіффно, %

Контрольна група

(n = 21)

) 3,9±0,13* 88,2±2,3 81,0±1,5*

I (n = 73) 2,1±0,1 80,5±1,9 67,2±1,1

II (n = 71) 2,4±0,1 84,5±2,0 69,3±1,1

III (n = 58) 2,7±0,1 87,7±2,3 72,3±1,2

PI-II 0,05 >0,05

PII-III 0,05 >0,05

PI-III 0,05 0,05), а у І групі
– зниженими до помірних (80,5±1,9)%, тобто техногенні чинники та
інфекційні менше впливали на цей тип порушень ФЗД.

ОФВ1 у хворих І і II груп був достовірно знижений порівняно з
показниками у хворих III групи (РІ-ІІ0,05).

Таким чином, ступінь обструкції бронхів залежав як від стану бар’єрної
функції дихальних шляхів, так і від впливу техногенних чинників
виробництва, і свідчив про наявність дисфункції ?2 – адренорецепторів
слизової оболонки бронхів у всіх групах хворих.

Порівняльний аналіз частоти порушень ФЗД в статистичних групах (табл.2)
довів, що зміни ФЗД частіше були у хворих І групи – у (76,7±4,9)% (РІ-ІІ
0,05) спостерігали рестриктивний та змішаний типи
порушень ФЗД, у 17,8% чол. (n=13) бронхоспазм був прихованим.

Аналіз змін ФЗД у хворих ІІ групи показав їх меншу частоту порівняно з
даними в І групі, тобто порушення ФЗД та їх тип цілком були пов’язані з
клінічними особливостями АЗ. У хворих з частими ГРВІ в анамнезі
порушення ФЗД реєструвались в 1,8 рази частіше (РІ-ІІ0,05), але, загалом, їх реєстрували рідше майже в 2
рази, ніж у хворих II групи (РІІ-ІІІ Таблиця 2 Вплив техногенних чинників на частоту порушень ФЗД у хворих з респіраторними проявами алергічних захворювань в міжрецидивний період (n = 202 ) Типи порушень Групи ФЗД обстежених і число хворих - n Число хворих з порушенням ФЗД Всього осіб з порушенням ФЗД обструктивний тип рестриктивний тип змішаний тип абс. % ± m абс. % ± m абс. % ± m абс. % ± m Р I група (n=73) 28 38,4±5,7 14 19,2±4,6 14 19,2±4,6 56 76,7±4,9 PI,II Таким чином, сукупна дія інфекції та техногенних забрудників на слизові оболонки дихальних шляхів "забезпечує" хронічний запальний процес – патогенетичну основу гіперреактивності бронхів у хворих з АР і БА. Констатація його у міжрецидивному періоді свідчить про постійну стимуляцію аферентних кінців блукаючого нерва медіаторами алергічного запалення і про підсилення парасимпатичної ланки вегетативної регуляції дихальних шляхів, тобто про важливість і неімунологічних механізмів формування БА у населення промислового регіону Донбасу. Враховуючи отримані результати дослідження клінічних та імунопатогенетичних особливостей АЗ, вважаємо доцільним уточнення сучасного визначення алергічного захворювання. Алергічна хвороба – це мультифакторіальна патологія, як результат взаємодії спадкових факторів і довкілля, з гіперпродукцією IgE в основі імунопатогенезу та дисфункцією Т-клітинної ланки імунітету, клінічно уявляє собою хронічний прогресуючий алергічний запальний процес з локалізацією в органах дихання, травного каналу, шкіри та ін. внаслідок порушення їх бар`єрної функції під впливом провокуючих факторів атопії і з клінічним перебігом загострень хвороби, неповної ремісії (із збереженням параклінічних ознак запалення) та повної ремісії (при відновленні дисфункції імунітету, рецепторного апарату бронхів, дисферментемії та інших механізмів запалення). В формуванні АЗ в промисловому регіоні мають місто разом імунологічні і неімунологічні ланки патогенезу: дисфункція імунної системи (вроджена і/або набута), зокрема імунорегуляторних Т-клітин з хелперною та супресорною дією; полівалентна сенсибілізація природними екзоалергенами з накопиченням IgE; індукція алергічного запалення техногенними забрудниками, в першу чергу, хімічними сполуками; порушення бар`єрної функції внутрішніх органів, шкіри і слизових оболонок (внаслідок супутньої патології); гіперреактивність бронхів (з причини дисбалансу адрено- або холінорецепторів бронхів). Таким чином, аналіз результатів дослідження дозволив виділити ланки патогенезу, що відіграють провідну роль в виникненні АЗ у населення в умовах промислового регіону і призводять до рецидиву АЗ, як до нового загострення хвороби після уявного повного одужування (згідно Булыко А.Н., 2004): висока постійна антигенемія, обумовлена несприятливим довкіллям; ендогенна інтоксикація; зниження протиінфекційного захисту організму; розвиток параалергічних реакцій. Саме високий ступень сенсибілізації та індукція її техногенними та інфекційними чинниками веде до ускладнень АЗ: так званих невідкладних станів – до анафілактичного шоку, астматичного статусу, набряку Квінке, токсико-алергічних дерматитів тощо. Згідно основної мети роботи був розроблений метод ендогенної детоксикації як метод профілактики, спрямований на попередження маніфестації АЗ. Суть його – застосування ентеросорбента "Карбовіт" і гепатопротекторів для елімінації ксенобіотиків, екзоалергенів тощо та покращання функції печінки. Було вивчено вплив цих ліків на імунний статус і рівень цитоплазматичних ферментів. Істотна позитивна динаміка щодо біохімічних показників функції печінки: рівня цитоплазматичних ферментів, тимолової проби спостерігалася вже після 3-місячного курсу профлікування (табл. 3). Таблиця 3 Динаміка деяких біохімічних показників функції печінки у хворих з алергічними захворюваннями під час профілактичного лікування методом ентеросорбції (вугільний сорбент "Карбовіт") з гепатопротекторами Клінічні групи Біо- хімічні показники Практично здорові особи (n=27) І гр. – хворі на АЗ (n=50) ІІ гр. – хворі на АЗ (n=35) до лікування через 3 міс після лікування вихідні показники через 3 міс. без лікування АлАт, ммоль/мл 0,73 ± 0,03 1,39 ± 0,15? 0,80 ± 0,01* 1,40 ± 0,15 1,36 ± 0,15** АсАт, ммоль/мл 0,48 ± 0,03 1,09 ± 0,14? 0,51 ± 0,02* 1,07 ± 0,14 1,08 ± 0,14** ЛФ, Од/л 98,1 ± 4,7 186,3±3,26? 92,1 ± 4,8* 175,2±3,20 163,3±3,19** ?-?Т, ммоль/мл 2,80 ± 0,21 6,70 ± 0,36? 2,62 ± 0,12* 6,80 ± 0,36 6,48 ± 0,36** Тимолова проба, од 3,70 ± 0,18 6,89 ± 0,95? 3,81 ± 0,21* 5,91 ± 0,95 5,85 ± 0,94** Примітки: * – достовірні розбіжності показників до і після профілактичного лікування у хворих I групи; ? – достовірні розбіжності між показниками у I групі хворих до профілактичного лікування і у практично здорових осіб; ** – достовірні розбіжності вихідних показників у II групі хворих і показників через 3 місяці без профілактичного лікування в порівнянні з даними у практично здорових осіб. В I гр. хворих рівень визначених ферментів достовірно знизився: рівень АлАт – у 1,74 рази (Р0,05) і в порівнянні з
такими у практично здорових осіб були достовірні розбіжності (Ралгоритм медичної профілактики алергічних захворювань ВИСНОВКИ У дисертації в результаті поглибленого вивчення поширеності алергічних захворювань, їх клініко-імунопатогенетичних особливостей у взаємодії зі складною екологічною ситуацією Луганської області, як унікального промислового регіону Донбасу, розроблено новий науковий напрямок в галузі клінічної алергології – екологічну алергологію, уточнено дані про ситуацію щодо алергологічної захворюваності та її провокуючих факторів, розроблено метод профілактики алергічних захворювань, доведена його ефективність та створено алгоритм медичної профілактики алергічних захворювань. Алергологічна захворюваність в регіоні має тенденцію до зростання. Поширеність бронхіальної астми збільшується кожні 10 років в 1,3 рази, незважаючи на зниження рівня викидів техногенних забруднювачів в атмосферу з причини спаду роботи підприємств в роки розбудови держави. Рівень розповсюдженості алергічних захворювань серед контингенту промислового виробництва значно вище офіційних статистичних даних і досягає (8,9±1,6)% (за даними скринінгових досліджень). Основним провідним антропогенним фактором в формуванні алергічних захворювань в регіоні, є хімічні речовини. Професійний контакт з ними прискорює клінічну маніфестацію алергічного захворювання у (57,6±5,2)% хворих (через індукуючий ефект процесу сенсибілізації). Техногенні забруднювачі, типові для Донбасу (хімічні речовини, промислові полютанти, вугільний пил), обумовлюють структуру алергічних захворювань в промислових містах регіону: у 60% хворих формуються полісиндромні клінічні прояви хвороби – респіраторні і шкірні. З ендогенних факторів формування АЗ вагомим є у (42,2±2,6)% хворих значна обтяженість сімейного алергологічного анамнезу, що свідчила про генетичну схильність до атопії. Важливою сучасною клінічною особливістю алергічних захворювань є наявність поліорганної супутньої патології у (82,9±2,0)% хворих з підвищенням її частоти в 2,6 рази у осіб, які контактують з хімічними речовинами. Переважною патологією є хронічні вогнища інфекції та часті гострі респіраторні вірусні інфекції у (22,5±2,2)% хворих, хвороби обміну речовин у (18,2±2,1)% осіб, насамперед, ожиріння у (6,3±1,3%), хвороби печінки і жовчних шляхів – у (11,1±1,7)% чол. В період клінічної ремісії алергічного захворювання при респіраторних його проявах окрім класичного атопічного синдрому у осіб з хронічними осередками інфекції спостерігається дисфункція імунної системи у вигляді інфекційного синдрому вторинної імунної недостатності I-II ступеня. Техногенні чинники збільшували порушення Т-клітинної ланки імунітету. Специфічна імунореактивність характеризується полівалентністю сенсибілізації (до 11 груп екзоалергенів), насамперед, до пилових, пилкових і медикаментозних. Професійний контакт з техногенними забруднювачами обумовлює холінергічний механізм гіперреактивності бронхів у 98,5% всіх хворих з респіраторними проявами алергічного захворювання. Адренергічна дисфункція спостерігається у одній третині хворих, при поєднанні з інфекційним фактором – у (57,5±5,8)% пацієнтів. При відсутності такого контакту гіперреактивність бронхів реєструється відповідно: у (28,2±7,2)% і (17,2±4,9)%, що є ознакою хронічного алергічного запалення в бронхах в межрецидивний період. Провідним клінічним синдромом патології печінки і жовчовивідних шляхів при алергічних захворюваннях був астеновегететативний, рідше спостерігався диспепсичний синдром і больовий. З біохімічних показниківведучою була дисферментемія, яка зберігалась у міжрецидивному періоді захворювання в прямій залежності від інтенсивності впливу техногенних чинників (насамперед хімічних). Застосування ентеросорбента "Карбовіт" і гепатопротекторів зменшує гіперферментемію (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020