АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ГРУБЛЯК В’ЯЧЕСЛАВ ВАЛЕНТИНОВИЧ

УДК: 616.831-005.4-06:616.8-009.1-

085.851.8-039.11-035

Клініко – фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в
гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації

14.01.15. – Нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.
Богомольця МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Дзюба Олександр Миколайович,
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця, професор кафедри
нервових хвороб.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Міщенко Тамара Сергіївна, Інститут
неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу
судинної патології головного мозку;

доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Національна медична
академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри медицини невідкладних станів.

Провідна установа: Інститут геронтології АМН України.

Захист дисертації відбудеться “13” червня 2007 року о 10
годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради по захисту
дисертацій Д 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та
наркології АМН України за адресою: 61068, м.Харків, вул. Академіка
Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту
неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м.Харків,
вул. Академіка Павлова, 46).

Автореферат розісланий “11” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник
Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Цереброваскулярні захворювання головного мозку є
однією з провідних проблем сучасної неврології (Дзяк Л.А., 2005; Віничук
С.М., 2006; Волошин П.В., Міщенко Т.С., Лекомцева Є.В., 2006; Зозуля
І.С., 2006). Гострі порушення мозкового кровообігу представляють
найважливішу соціально-економічну проблему, у зв’язку з чим стають
причиною інвалідизації та смертності серед населення розвинутих країн
(Головченко Ю.І., 2003; Шевага В.М., 2004; Шкробот С.І., 2005; Brainin
M. et al., 2003). За даними ВООЗ, інсульт щорічно уражає близько 15
млн. чоловік в світі, з яких 5 млн. помирає внаслідок інсульту і до
4,5-5 млн. стає інвалідами і потребує стороннього догляду (Bogousslavsky
J., 2003). Захворюваність на мозковий інсульт у середньому в економічно
розвинутих країнах становить 200 випадків на 100 тис. населення в рік; в
Україні щороку реєструється 100-120 тис. випадків інсульту, що на 100
тис. населення становить близько 270 випадків (Міщенко Т.С., Здесенко
І.В. та співавт., 2006; Герасимчук Р.Д., Пітик М.І., 2006). З тих
хворих, які перенесли інфаркт мозку, тільки 20% повертаються до
попередньої роботи, у 40% залишається глибока, у 40% – легка
інвалідизація, 10% – прикуті до ліжка (Ткаченко О.В, 2005).

Результати клінічних та експериментальних досліджень засвідчили, що
гострий та ранній відновний періоди ішемічного інсульту є визначальними
для формування резидуального неврологічного дефекту, ступеня адаптаціїі
функціональної компенсації (Грицай Н.М. та співавт., 2000; Дубенко Є.Г.,
Григорова І.А., 2004; Євтушенко С.К., 2005). При цьому особливе значення
для темпу і ступеню відновлення рухових функцій має вираженість рухових
порушень в перші два тижні захворювання (Кадыков А.С., Черникова Л.А.,
1998; Деменко В.Д., 2003; Яворская В.А. и соавт., 2004; Chae J. et al.,
1998).

Наукові і практичні завдання потребують аналізу множинних факторів, які
визначають прогноз динаміки вогнищевої неврологічної симптоматики і
функціонального стану постінсультних хворих особливо на ранніх етапах
реабілітації, а також зумовлюють створення ефективніших методів
відновного лікування. Але лише поодинокі роботи присвячені відновному
лікуванню постінсультних хворих в гострому періоді.

Недостатньо вивчена динаміка рухових порушень під впливом комплексного
відновного лікування з одночасним використанням традиційної
медикаментозної терапії в поєднанні з механотерапією,
голкорефлексотерапією (ГРТ) та гіпербаричною оксигенацією (ГБО) в
гострому періоді ішемічного інсульту. Лише окремі дослідники вивчали
вплив методів ГРТ, ГБО на церебральну гемодинаміку (Цуканов А.Н., 1995;
Кривецька І.І., Паляниця В.М., Пашковський В.М., 2002). Однак
залишається нез’ясованим вплив цих методів на відновлення рухових
функцій, не вивчений взаємозв’язок порушень церебральної та периферичної
гемодинаміки.

Сучасні нейровізуалізаційні дослідження та науково-клінічні дані
(Кадыков А.С. и соавт., 2002; Козёлкин В.А., Кузнецов Д.А., 2002;
Counsell C., Dennis M. et al., 2004) підтверджують, що ранній відновний
період визначає здатність до відновлення неврологічного дефіциту після
мозкового інсульту. В той же час, аналогічні дані стосовно гострого
періоду ішемічного інсульту нечисленні. Недостатньо вивчений стан
реґіонарної гемодинаміки, особливо в мікроциркуляторному руслі
дистальних відділах паретичних кінцівок, а також вплив порушеної функції
м’язевого насосу на характер відновного процесу рухових функцій.
Недостатньо вивчені питання застосування в комплексному відновному
лікуванні нетрадиційних методів лікування: гіпербаричної оксигенації,
голкорефлексотерапії та механотерапії – реабілітаційних пристроїв, які
впливають на стан мікроциркуляції, особливо в дистальних відділах
кінцівок, котрі здійснюють найбільш диференційовані рухи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана згідно з планом науково-дослідницької роботи кафедри
нервових хвороб НМУ і є фрагментом комплексної теми: „Вивчення
ефективності застосування деяких енцефалотропних та дезагрегантних
засобів у лікуванні хворих на гострі та повільно прогресуючі порушення
мозкового кровообігу”, № державної реєстрації теми 0101V000628.

Мета дослідження. Підвищити ефективність реабілітаційних заходів,
базуючись на патогенетичному обгрунтуванні комплексної терапії у хворих
з руховими порушеннями в гострому періоді півкульового ішемічного
інсульту.

Завдання дослідження.

1. Дослідити особливості клінічного перебігу ішемічного інсульту
півкульної локалізації в гострому періоді залежно від тяжкості рухових
порушень.

2. Вивчити особливості стану церебральної та периферичної
гемодинаміки під впливом запропонованої комплексної терапії в гострому
періоді інсульту.

3. З’ясувати особливості динаміки біоелектричної активності м’язів
кінцівок під впливом застосованого комплексного лікування.

4. Оцінити ефективність запропонованої комплексної відновної терапії з
використанням методів гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та
механотерапії в лікуванні хворих на півкульовий ішемічний інсульт.

5. Удосконалити метод кінезотерапії для покращення мікроциркуляції та
підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних
відділах паретичних кінцівок.

Об’єкт дослідження – хворі в гострому періоді півкульового ішемічного
інсульту.

Предмет дослідження – церебральна та реґіонарна гемодинаміка,
біоелектрична активність м’язів кінцівок, динаміка
клініко-функціонального стану хворих на ішемічний інсульт півкульної
локалізації, прогноз, оцінка ефективності терапії.

Методи дослідження. 1. Клінічні (загальноклінічне спостереження та
деталізоване клініко-неврологічне обстеження хворих за спеціально
розробленим протоколом з кількісною оцінкою симптомів у балах та
застосуванням сучасних шкал). 2. Інструментальні (комп’ютерна томографія
головного мозку, реоенцефалографія (РЕГ), транскраніальна допплерографія
(ТК ДГ), електротермометрія, капіляроскопія, реовазографія (РВГ),
електроміографія (ЕМГ). 3. Статистичні (t-критерій Ст’юдента, ранговий
кореляційний аналіз по Спірмену).

Наукова новизна дослідження. Вперше запропонована комплексна відновна
терапія для підвищення ефективності реабілітації у хворих з руховими
порушеннями при ГПМК за ішемічним типом, базуючись на результатах
клінічних та параклінічних методів обстеження. Детально вивчена динаміка
рухових порушень в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту в
процесі запропонованого комплексного лікування.

Вперше досліджено особливості змін стану церебральної та периферичної
гемодинаміки, біоелектричної активності м’язів кінцівок залежно від
тяжкості рухових розладів під впливом комплексної відновної терапії.
Встановлено, що використання немедикаментозних методів терапії
(гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії) в
комплексному лікуванні хворих на ішемічний інсульт сприяє покращенню
церебральної та периферичної гемодинаміки, а також відновленню рухових
функцій в гострому періоді.

Удосконалено метод кінезотерапії шляхом розробки нових реабілітаційних
пристроїв для підвищення ефективності відновлення рухових функцій в
дистальних відділах кінцівок:

1) “пристрій для реабілітації верхніх кінцівок” (АС на винахід №37775
від 15.05.2001р.); 2) “пристрій для реабілітації нижніх кінцівок”
(посвідчення на рац.пропозицію №5 від 9.06.2003р.)

Практичне значення. У результаті проведеного клініко-нейрофізіологічного
дослідження визначені прогностичні засади щодо оцінки відновлення
рухової активності у хворих на півкульовий ішемічний інсульт.
Встановлено, що використання методів гіпербаричної оксигенації,
голкорефлексотерапії та механотерапії в комплексному лікуванні хворих
на півкульовий ішемічний інсульт з руховими порушеннями сприяє більш
повному та швидкому відновленню неврологічного дефіциту в групі
дослідження порівняно з контрольною групою хворих. В зв’язку із зручною
конструкцією розроблених нами реабілітаційних пристроїв, вони можуть
бути широко застосовані в практиці неврологічних стаціонарів, поліклінік
та вдома. Їх використання дозволяє хворому особисто приймати участь у
відновленні втрачених рухових функцій, що сприятиме покращенню загальної
рухової активності, якості життя та медико-соціальній адаптації після
інсульту.

Основні результати дослідження впроваджені в лікувально-діагностичний
процес неврологічних відділень Кам’янець-Подільської міської лікарні
Хмельницької області, Івано-Франківської міської клінічної лікарні,
Хотинської центральної районної лікарні Чернівецької області.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням
автора. Автором роботи особисто сформульовані мета і визначені завдання
дослідження, проведено літературний пошук і узагальнення його
результатів, а також клініко-неврологічне обстеження хворих та осіб,
включених в контрольну групу, виконані інструментальні дослідження.
Самостійно проводилося призначення і контроль ефективності терапії
методом гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та
механотерапії, обробка й аналіз результатів дослідження, оформлення
висновків, наукової новизни та практичного значення. Ілюстрації та
таблиці, використані у роботі, виконані автором. Особисто автором
відібрані дані, що лягли в основу публікацій, та в співавторстві
розроблені реабілітаційні пристрої для верхніх кінцівок (АС на
винахід №37775 від 15.05.2001р) та нижніх (посвідчення на рац.
пропозицію №5 від 9.06.2003р).

Апробація роботи. Основні фрагменти дисертації докладені та обговорені
на обласній конференції і засіданні Хмельницького обласного товариства
неврологів і психіатрів (1998, 1999); на науково-практичній конференції
неврологів, психіатрів і наркологів м.Кам’янець-Подільського (2000); на
пленарному засіданні І Національного Конгресу неврологів, психіатрів і
наркологів України (Харків, 1997); на науково-практичних конференціях
неврологів (Яремче, 2000; Тернопіль, 2001; Івано-Франківськ, 2002); на
пленарних засіданнях науково-практичного товариства неврологів,
психіатрів і наркологів України “Реабілітація хворих
психо-неврологічного профілю” (Чернівці, 1999) та “Пароксизмальні стани
в неврології, психіатрії та наркології” (Одеса, 2006).

Апробація дисертації проведена на апробаційній раді із спеціальностей
“Нервові хвороби та психіатрія” Національного медичного університету
ім.О.О.Богомольця.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, з
них 6 – в журналах і збірниках, затверджених переліком ВАК України (з
них одна самостійна).

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 148 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури та
чотирьох розділів власних досліджень (у тому числі – опис матеріалу і
методів дослідження, результати власних спостережень, а також аналіз і
узагальнення результатів), заключення, висновків. Робота містить 48
таблиць, ілюстрована 23 малюнками. Бібліографічний покажчик містить 205
літературних джерела, з них 97 – кирилицею та 108 – латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами
було обстежено 200 хворих з півкульовим ішемічним інсультом в гострому
періоді захворювання, в неврологічному відділенні міської лікарні №2
м.Кам’янця-Подільського Хмельницької області за період з 1997 по 2004
роки. Залежно від патогенезу, локалізації осередку ураження та його
розмірів (Ringelstein et al., 1990), мозкові інсульти були розподілені
на територіальні (тотальні або великовогнищеві — 90 хворих) та малі
кортикальні (обмежені дрібновогнищеві — 110 хворих). Результати
обстеження порівнювались з показниками у хворих контрольної групи, які
отримували традиційну фармакотерапію, що і хворі основної групи, але без
використання комплементарних методик.

Усім хворим проводилося клініко-неврологічне обстеження та
загальноклінічні методи обстеження. Аналіз клінічних проявів показав, що
у хворих при поступленні разом з ураженням пірамідного шляху найбільш
частими симтомами були: головний біль, запаморочення, порушення
чутливості в уражених кінцівках (79,5%), афатичні розлади (16,5%),
вегетативні та невротичні порушення (13%).

Для оцінки стану рухової системи, крім звичайного клініко-неврологічного
обстеження, визначався тонус м’язів за 5-бальною шкалою (Демиденко
Т.Д., 1967), м’язева сила за 5-бальною шкалою (Демиденко Т.Д., 1976) та
динамометрією, а також об’єм активних рухів кінцівок (за методом
Демиденко Т.Д., 1976). При цьому знижененя м’язевої сили в кінцівках від
3 до 4 балів відповідало помірному парезу, від 0 до 2 балів –
вираженому. При малому кортикальному ішемічному інсульті помірні рухові
порушення відмічались у 61 хворих, виражені – у 49; при територіальному
ішемічному інсульті, відповідно, у 48 та 42. Детальне дослідження
порушення більш складних рухових функцій та рівня інвалідизації
проводилось за допомогою міжнародних клінічних шкал оцінки
неврологічного дефіциту NIH-NINDS (Goldstem I.B., Bertels C., Davis
J.N., 1989) та Rankin (Rankin J.,1957). За бальною оцінкою
функціонального стану і ступенем тяжкості неврологічного дефіциту хворі
були розділені на 2 групи: 1 група – з помірно вираженими неврологічними
розладами (помірним геміпарезом, оцінкою за шкалою NIH-NINDS до 13
балів); 2 група – з вираженими неврологічними порушеннями (вираженим
геміпарезом; більше 13 балів за шкалою NIH-NINDS).

Дослідження стану мозкової гемодинаміки оцінювали методом
реоенцефалографії (РЕГ) і транскраніальної допплерографії (ТК ДГ).
Аналіз реоенцефалограми проводили з використанням і оцінкою тимчасових
і амплітудних значень різних відділів РЕГ за методикою Ронкина М.А.,
Иванова Л.Б. (1997). ТК ДГ проводили на приладі LOGIQ 400 MD
(виробництва фірми “General Electric”, CША) з датчиками частотою 2 і 8
MHz. Вимірювання параметрів здійснювалось в режимі freez-екрану і
включало автоматичне визначення пікової систолічної швидкості, середньої
лінійної швидкості кровотоку, індексу пульсації, систоло-діастолічного
коефіцієнту та індексу асиметрії. Швидкісні характеристики кровообігу
оцінювали в см/с. Отримані результати порівнювали з показниками у
здорових (групою, яка складалась з 30 чоловік без вогнищевої
неврологічної симптоматики, віком від 35 до 64 років).

Стан периферичного кровообігу досліджувався за допомогою
електротермометрії, капіляроскопії та реовазографії. Електротермо-метрія
шкіри кінцівок проводилась за допомогою електротермометра ЭТУ-М.
Капіляроскопія проводилось за допомогою капіляроскопа М-70А з постійним
освітлювачем і використанням збільшення в 70 разів за методикою Лущик
У.Б. (2006). Отримані результати порівнювались з показниками
капіляро-скопічної картини у здорових. Реовазографічне дослідження (РВГ)
проводилось за допомогою реографа Р4-02 за методикою Матвейкова Г.П.,
Пшоник С.С. (1976). Реєстрацію проводили за допомогою багатоканального
електрокардіографа ЕЛКАР-4. Отримані результати порівнювали з
показниками реовазограм у здорових.

Біоелектричну активність м’язів кінцівок оцінювали методом
електроміографії (ЕМГ) за допомогою 2-х-канального електроміографа
“Medicor” (Угорщина) за методикою Бадаляна Л.О., Скворцова И.А.(1986).
Реєстрація біопотенціалів м’язів кінцівок проводилась з використанням
фотозаписуючого пристрою МФ-1-1. Отримані результати порівнювали з
показниками ЕМГ у здорових.

112 хворим (основна група) застосовували в гострому періоді мозкового
інсульту (МІ) разом з традиційною фармакотерапією, лікувальною
фізкультурою та масажем метод гіпербаричної оксигенації (ГБО),
голкорефлексотерапію (ГРТ) та механотерапію – сконструйовані нами
реабілітаційні пристрої (РП). 88 хворих (контрольна група) отримували
аналогічну фармакотерапію, що і хворі основної групи, ЛФК та масаж, але
без використання ГБО, ГРТ та РП.

ГБО проводилась в 1-й тиждень захворювання (на 3-7 день, 1 раз на добу,
5-6 сеансів на курс тривалістю 30-40 хвилин при тиску 02 1,5 ата) з
використанням барокамери БЛКС-3-01 за методикою Цуканова А.Н. (1995) в
комплексі з традиційною медикаментозною терапією. ГРТ проводили за
допомогою апарату “Елап-1”(з 10 дня захворювання) з використанням струму
позитивної полярності силою 25-75 мкА, напругою 6-8 В. Курс лікування
складався з 10-12 сеансів тривалістю 20-30 хвилин за гальмівним методом.
Використовувались корпоральні та аурикулярні точки. Механотерапію
проводили за допомогою використання розроблених нами спеціальних
реабілітаційних пристроїв (РП) щоденно (до 3-х разів на день), поступово
збільшуючи час навантажень на кінцівку від 2 до 10 хвилин:

1.“Пристрій для реабілітації верхніх кінцівок” (АС №37775А від
15.05.2001р). За допомогою пристрою проводилась пасивна і активна
кінезотерапія з розробкою рухів в дистальних відділах верхньої кінцівки

2. “Пристрій для реабілітації нижніх кінцівок” (посвідчення на
рац.пропозицію за №5 від 9.06.2003р.). За допомогою пристрою проводилась
пасивна і активна кінезотерапія з розробкою рухів в дистальних відділах
нижньої кінцівки.

Динаміка відновлення порушених в результаті ішемічного інсульту функцій,
зміни церебрального та регіонарного кровообігу оцінювались при
поступленні (в перші 2 доби від початку захворювання) та на 18-21 день.

вибірки та похибки середньоарифметичної величини (М±m).
Використову-вались параметричні і непараметричні критерії для оцінки
достовірності результатів дослідження, ранговий кореляційний аналіз (по
Спірмену). Достовірність відмінностей вважалася встановленою при р< 0,05. Результати дослідження та їх обговорення. Обстежено 200 хворих на ішемічний інсульт півкульної локалізації в гострому періоді захворювання віком від 35 до 64 років (112 чоловіків, 88 жінок) з руховими порушеннями середнього (109 осіб) та тяжкого ступеня (91). При поступленні у 110 хворих на малий кортикальний ішемічний інсульт порушення моторики та чутливості виникали переважно в одній кінцівці, афатичні розлади, аграфія, алексія при лівопівкульній локалізації інфаркту, анозогнозія – при правопівкульній, збереження свідомості, відсутність або мала вираженість загальномозкових симптомів. У 61 хворого з помірними руховими порушеннями відмічалось зниження м’язевої сили уражених верхніх кінцівок до 3,1±0,166 балів або нижніх – до 2,9±0,113 балів з обмеженням об’єму активних рухів порівняно з показниками у здорових. При оцінці функціонального стану за шкалою NIH-NINDS при поступленні хворі набрали 8,3±0,3 балів; за шкалою Ренкіна - 3,3±0,11 балів. Більш глибокі зміни визначались у хворих вираженими руховими порушеннями (49 спостережень): відмічалось зниження м’язевої сили уражених верхніх кінцівок до 1,8±0,328 балів або нижніх – 1,9±0,297 балів з обмеженням об’єму активних рухів порівняно з показниками у здорових. При оцінці за шкалою NIH-NINDS хворі набрали 19,4±0,55 балів; за шкалою Ренкіна - 3,7±0,13 балів. За даними ТК ДГ при поступленні у 61 хворого з малим кортикальним ішемічним інсультом, який мав помірні рухові порушення, на допплерограмах СМА спостерігалась зниження лінійноі швидкості кровотоку (AV) на боці вогнища ішемії, в залежності від віку, до 26,6±0,1 см/с та 28,9±0,1 см/с, при збільшенні індексу асиметрії (АІ) до 14,7±0,3 та 12,4±0,1 порівняно зі здоровими. У хворих з вираженими руховими порушеннями (49 спостережень) на допплерограмах СМА спостерігалось зниження AV до 24,4±0,4 і 26,6±0,1 см/с при збільшенні АІ до 14,7±0,1 і 12,6±0,2 порівняно зі здоровими. За даними електротермометрії при поступленні у 61 хворого з малим кортикальним МІ, який мав помірні рухові порушення, спостерігалось зниження tє шкіри уражених кінцівок на 2,7-3,9°, у 26 хворих з вираженими руховими порушеннями на 2,9-3,9° порівняно з неураженими кінцівками. За даними капіляроскопії у 61 хворого з малим кортикальним МІ, який мав помірно виражені рухові порушення, в перші 2 дні інсульту на уражених кінцівках відмічалось зменшення кількості капілярних петель до 7,6±0,334. В більшості хворих (52,5%) спостерігався безперервний сповільнений кровотік. У 49 хворих з вираженими руховими порушеннями відмічалось зменшення кількості капілярних петель до 6,2±0,092 з переривчастим кровотоком (61,2%). За даними РВГ у 61 хворого з малим кортикальним МІ, який мав помірні рухові порушення, на уражених верхніх кінцівках при поступленні виявлені ознаки підвищеного судинного тонусу зі зменшенням реовазографічного індексу (RI) до 1,0±0,038 порівняно з показниками у здорових (р<0,05). На реовазограмах уражених нижніх кінцівок відмічалось зменшення RI до 0,9±0,025 порівняно з показниками у здорових (р<0,05). У 49 хворих з вираженими руховими порушенняими на реовазограмах уражених верхніх кінцівок спостерігалось зменшення RI до 0,9±0,024 порівняно з показниками у здорових (р<0,05). На реовазограмах уражених нижніх кінцівок відмічалось зменшення RI до 0,67±0,01 порівняно з показниками у здорових (р<0,05). За даними ЕМГ при поступлені у 61 хворого з малим кортикальним ішемічним інсультом, який мав помірні рухові порушення, відмічалось зниження біоактивності м’язів уражених кінцівок при максимальному за силою скороченні: в поверхневому згиначі пальців уражених верхніх кінцівок до 109,6±0,38 мкВ; в литковому м’язі – 100,6±0,775 мкВ. У 49 хворих з вираженими руховими порушеннями при максимальному скороченні м’язів визначались низькоамплітудні потенціали зі зниженням біоелектричної активності: в поверхневому згиначі пальців уражених верхніх кінцівок до 56,0±0,619 мкВ; в литковому м’язі – 80,5±1,298 мкВ. У 90 хворих на територіальний ішемічний інсульт при поступленні в клінічній картині часто переважали загальномозкові симптоми над вогнищевими з швидким розвитком геміплегії (геміпарезу), геміанестезії, геміанопсії. При помірних рухових порушеннях (48 спостережень), спостерігалось зниження м’язевої сили уражених верхніх кінцівок до 2,9±0,121 балів, нижніх – до 2,7±0,072 балів з обмеженням об’єму активних рухів порівняно зі здоровими. При оцінці функціонального стану за шкалою NIH-NINDS хворі набрали 9,7±0,48 балів; за шкалою Ренкіна – 3,6±0,14 балів. У 42 хворих з вираженими руховими порушеннями спостерігалось зниження м’язевої сили уражених верхніх кінцівок до 1,2±0,016 балів, нижніх – до 1,1±0,015 балів з різким обмеженням об’єму активних рухів порівняно з показниками у здорових. При оцінці функціонального стану за шкалою NIH-NINDS хворі набрали 20,4±0,66 балів; за шкалою Ренкіна – 4,3±0,04 балів. За даними ТК ДГ у хворих на територіальний МІ, які мали помірні рухові порушення (48 спостережень), в перші 2 дні захворювання при інсонації ВСА спостерігались ознаки стенозу та оклюзії: зменшення AV на боці вогнища ішемії до 24,0±1,95 і 26,7±2,77 см/с при зростанні АI до 18,2±0,3 і 16,8±0,2. У хворих з вираженими руховими порушеннями (42 спостереження) визначалось зменшення AV до 21,2±0,3 і 23,6±0,1 см/с при зростанні АI до 19,9±0,1 і 18,7±0,2 порівняно з показниками у здорових. За даними електротермометрії у 48 хворих на територіальний інсульт, які мали помірні рухові порушення, спостерігалось зниження tє шкіри уражених кінцівок на 2,8-4,0°, у 42 хворих з вираженими руховими порушеннями на 2,9-4,0° порівняно з неураженими кінцівками. За даними капіляроскопії у хворих на територіальний ішемічний інсульт з помірно вираженими руховими порушеннями (48 спостережень) в перші 2 дні захворювання на уражених кінцівках переважали спастико-атонічні зміни зі зменшенням кількості капілярних петель до 6,7±0,087, мікрогеморагіями (12,5% хворих) та екстравазатами (8,3%). В більшості випадків (75% хворих) кровотік був переривчастий з фрагментацією. У 42 хворих з вираженими руховими порушеннями уражених кінцівках спостерігалось зменшення кількості капілярних петель до 4,8±0,097, з мікрогеморагіями (14,3% хворих) та екстравазатами (14,3%). Значно частіше відмічався переривчастий (83,3% хворих) кровотік при вираженому венозному застої. За даними РВГ у 48 хворих на територіальний МІ з помірно вираженими руховими порушеннями при поступленні на уражених верхніх кінцівках спостерігались ознаки підвищеного судинного тонусу зі зменшенням RI до 0,87±0,009, на нижніх кінцівках до 1,02±0,018 порівняно з показниками у здорових. У 42 хворих з вираженими руховими порушеннями на реовазограмах уражених верхніх кінцівок спостерігалось зменшення RI до 0,8±0,016, на нижніх кінцівках до 0,59±0,013 порівняно з показниками у здорових. За даними ЕМГ у хворих на територіальний МІ з помірно вираженими руховими порушеннями (48 спостережень) в перші 2 дні захворювання в стані реєструвались низькоамплітудні потенціали, особливо на уражених кінівках. При максимальному скороченні м’язів спостерігалось зниження електроактивності: в поверхневому згиначі пальців уражених верхніх кінцівок до 98,7±0,958 мкВ; в литковому м’язі – 97,4±1,259 мкВ; у 42 хворих з вираженими руховими: в поверхневому згиначі пальців уражених верхніх кінцівок до 48,2±1,073 мкВ; в литковому м’язі – до 39,0±0,396 мкВ. ? o 2 J ? ? I Ue oe o u ue * L N – ? 3/4 A Oe U o o oe o ?????????????? ???????????? I I ? O O Oe O U Ue o u * U Ue ?? oaaaaaaaaaaaNNaaaaaAAA Rребральної і регіонарної гемодинаміки, переважно, мікроциркуляції в кінцівках. Вираженість цих порушень залежила від характеру основного захворювання і обумовлювала ступінь рухових порушень. Це дало змогу зробити висновок про суттєвий вплив гемодинамічних порушень в паретичних кінцівках на процес відновлення рухової функції, що і обумовило створення нами реабілітаційного пристрою для стимуляції гемодинаміки в дистальних відділах кінцівок, де найгірше відбуваються процеси відновлення рухової функції, а також проведення раціоналізації РП для нижніх кінцівок. Після проведення відновного лікування із використанням ГБО, ГРТ та РП у 37 хворих основної групи з малим кортикальним ішемічним інсультом, які мали помірно виражені рухові порушення відмічалось достовірне збільшення м’язевої сили уражених верхніх кінцівок до 4,2±0,097 балів (в контрольній групі – до 3,5±0,098 балів, р<0,05); нижніх – до 4,1±0,098 балів (в контрольній групі – до 3,7±0,102 балів, р<0,05) зі збільшенням об’єму активних рухів уражених кінцівок. При оцінці хворих за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі, які мали 2,7±0,17 балів (в контрольній групі– 4,1±0,12 балів), за шкалою Ренкіна - 1,9±0,14 балів (в контрольній групі - 2,6±0,21 балів). У 26 хворих з малим кортикальним МІ, які мали виражені рухові порушення (основна група) відмічалось достовірне збільшення м’язевої сили уражених верхніх кінцівок до 3,3±0,103 балів (в контрольній групі – до 2,8±0,108 балів, р<0,05); нижніх – до 3,2±0,103 балів (в контрольній групі – до 2,7±0,102 балів, р<0,05) зі збільшенням об’єму активних рухів уражених кінцівок. При оцінці хворих за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі, які мали 5,6±0,53 балів (в контрольній групі - 7,8±0,66 балів), за шкалою Ренкіна - 2,9±0,3 балів (в контрольній групі - 3,4±0,22 балів) (рис.1). ° Рис.1. Динаміка відновлення м’язевої сили (в балах) та функціонального стану хворих з малим кортикальним ішемічним інсультом (n=110). За даними ТК ДГ на 18-21 день захворювання в більшості хворих спостерігались компенсований і субкомпенсований типи кровообігу. В основній групі хворих з помірними руховими порушеннями (37 спостережень) на боці вогнища ішемії визначалось: достовірне збільшення AV в системі СМА порівняно з контрольною групою до 36,3±0,11 і 39,4±0,1 см/с (в контрольній групі – до 33,4±0,11 і 37,1±0,11 см/с, p<0,05). У 26 хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями спостерігалось достовірне збільшення AV в системі СМА до 38,0±0,11 см/с (p<0,05) (в контрольній групі - до 35,6±1,13 см/с) при зменшенні АІ до 12,0±0,2 і 10,8±0,2 (в контрольній групі - до 13,2±0,2 і 11,6±0,1). За даними електротермометрії при виписці у 37 хворих основної групи з малим кортикальним МІ, які мали помірні рухові порушення, спостерігалось зменшення асиметрії tє шкіри уражених кінцівок до 1,6-2,1° (в контрольній групі до 1,8-2,2°) порівняно з показниками неуражених кінцівок. Аналогічна картина відмічалась і у хворих з вираженими руховими порушеннями. За даними капіляроскопії на 18-21 день від початку захворювання у хворих основної групи з малим кортикальним МІ, які мали помірні рухові порушення (37 спостережень) на уражених кінцівках спостерігалось достовірне збільшення кількості капілярних петель до 15,0±0,082 (в контрольній групі – до 12,9±0,102, р<0,05). У 70,3% хворих спостерігався безперевний кровотік (в контрольній групі – у 44,4%). У 26 хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями на уражених кінцівках відмічалось достовірне збільшення кількості капілярних петель до 12,0±0,999 (в контрольній групі – до 10,0±0,103, р<0,05). В капілярах спостерігався переважно безперервний сповільнений кровотік (57,7%, в контрольній групі – 47,8%). За даними РВГ у 37 хворих основної групи з малим кортикальним МІ, які мали помірні рухові порушення на уражених верхніх кінцівках спостерігались ознаки зниження судинного тонусу з достовірним збільшенням RI до 1,81±0,032, p<0,05 (в контрольній групі – до 1,69±0,013, р<0,01). На реовазограмах уражених нижніх кінцівок. відмічалось достовірне збільшення RI до 1,5±0,052 (в контрольній групі – до 1,4±0,036, р<0,05). Аналогічна картина відмічалась і у хворих з вираженими руховими порушеннями. За даними ЕМГ на 18-21 день захворювання у хворих з малим кортикальним ішемічним інсультом спостерігалось достовірно значиме підвищення електроактивності м’язів уражених при максимальному скороченні. У 37 хворих з помірними руховими розладами виникали більш високі, ніж при поступленні, потенціали: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок – 140,0±0,101 мкВ (в контрольній групі - 135,5±0,098 мкВ, р<0,05); в литковому м’язі – 108,6±0,101 мкВ (в контрольній групі – 105,9±0,092 мкВ, р<0,05). У хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями також спостерігалось достовірне збільшення біоактивності м’язів, але в меншому ступені, ніж в попередній групі. У 27 хворих основної групи з територіальним інсультом, які мали помірні рухові порушення, на 18-21 день захворювання м’язева сила уражених верхніх кінцівок достовірно збільшилась до 3,7± 0,095 балів (в контрольній групі – до 3,1±0,096 балів, р<0,05); нижніх – до 4,2±0,101 балів (в контрольній групі – до 3,4±0,096 балів, р<0,05) зі збільшенням об’єму активних рухів. При оцінці за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі порівняно з контрольною, які мали 4,0±0,22 балів (в контрольній групі - 6,5±0,25 балів); за шкалою Ренкіна - 2,7±0,25 балів (в контрольній групі - 3,1±0,03 балів). У 22 хворих з вираженими руховими порушеннями м’язева сила уражених верхніх кінцівок достовірно збільшилась до 2,9±0,104 балів (в контрольній групі – до 2,1±0,105 балів, р<0,05); нижніх – до 3,0±0,095 балів (в контрольній групі – до 2,4±0,096 балів, р<0,05) зі збільшенням об’єму активних рухів уражених кінцівок. При оцінці за шкалою NIH-NINDS краща динаміка після проведення лікування спостерігалась в основній групі порівняно з контрольною, які мали 7,4(0,57 балів (в контрольній групі – 11,3±0,95 балів); за шкалою Ренкіна – 3,6(0,22 балів (в контрольній групі – 4,1±0,21 балів) (рис.2). хворі з помірними руховими розладами хворі з вираженими руховими розладами Рис.2. Динаміка відновлення м’язевої сили (в балах) та функціонального стану хворих з територіальним ішемічним інсультом (n=90). За даними ТК ДГ ВСА і СМА після проведеного комплексного лікування з використанням ГБО, ГРТ та РП у хворих на територіальний МІ основної групи частіше визначались субкомпенсований і компенсований типи церебрального кровообігу: у хворих з помірними руховими порушеннями – 77,7%, з вираженими – 60%. У хворих контрольної групи зберігався переважно декомпенсований тип кровообігу (60%). В основній групі хворих з помірними руховими порушеннями при інсонації ВСА спостерігалось достовірне збільшення AV до 35,7±0,1 і 38,9±0,11 см/с (в контрольній групі – до 33,2±0,1 і 35,0±0,18 см/с, p<0,05). AI зменшився до 16,3±0,2 і 13,8±0,1 (в контрольній групі – до 17,8±0,4 і 15,4±0,7). У 22 хворих основної групи з вираженими руховими порушеннями AV достовірно збільшився до 33,4±0,11 і 37,3±0,11 см/с, p<0,05 (в контрольній групі – до 26,5±0,35 і 34,0±0,11 см/с, р<0,05), АІ зменшився до 16,9±1,4 і 14,0±1,1 (в контрольній групі – до 18,0±1,1 і 15,8±1,4). За даними електротермометрії при виписці у 27 хворих основної групи з територіальним МІ, які мали помірні рухові порушення, спостерігалось зменшення асиметрії tє шкіри уражених кінцівок до 1,7-2,3° (в контрольній групі до 1,8-2,4°); у 22 хворих з вираженими руховими порушеннями до 2,5-3,0° (в контрольній групі до 2,6-3,2°) порівняно з неураженими кінцівками. За даними капіляроскопії на 18-21 день від початку захворювання у хворих з територіальним МІ відмічалось зменшення ознак капіляроскопічної асиметрії. При помірних рухових порушеннях (27 спостережень, основна група) спостерігалось достовірне збільшення кількості капілярних петель до 14,3±0,101 (в контрольній групі – до 12,5±0,742, р<0,05). В більшості хворих прослідковувався безперервний сповільнений кровотік (55,6%, в контрольній групі – 33,3%). У хворих з вираженими руховими порушеннями відмічались менш помітні позитивні зміни, зберігались звивчастість, виражене звуження та стаз з переривчастим кровотоком (54,5% в основній групі, 80% в контрольній). За даними РВГ верхніх кінцівок на 18-21 захворювання у 27 хворих основної групи з територіальним МІ, які мали помірно виражені рухові порушення, відмічались ознаки зниження судинного тонусу. На уражених верхніх кінцівках відмічалось достовірне збільшення RI до 1,6±0,061 (в контрольній групі – до 1,39±0,061, р<0,05), на уражених нижніх кінцівках до 1,3±0,033 (в контрольні – до 1,19±0,062, р<0,05). У хворих з вираженими руховими порушеннями спостерігалась незначна позитивна динаміка. За даними ЕМГ у 27 хворих на територіальний МІ основної групи з помірними руховими порушеннями після проведення відновного лікування максимальне за силою скорочення м’язів уражених кінцівок викликало достовірне збільшення електроактивності: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок до 129,8±0,101 мкВ (в контрольній групі – 117,8±0,104 мкВ, р<0,05); в литковому м’язі – 105,3±0,098 мкВ (в контрольній групі – 101,4±0,103 мкВ, р<0,05). В пацієнтів з вираженими руховими порушеннями відмічалась незначна позитивна динаміка. У хворих на ішемічний інсульт в гострому періоді зміни показників церебрального кровообігу (AV, реографічного індексу) корелювали зі змінами параметрів периферичної гемодинаміки, а також біоактивністю м’язів кінцівок та тяжкістю рухових розладів. Так, збільшення AV ВСА, AV СМА корелювало з відновленням м’язевої сили (r=0,29, r=0,23, відповідно) та посиленням реґіонарного кровообігу – збільшенням кількості капілярних петель (r=0,2, r=0,26), реовазографічним індексом (r=0,37, r=0,33), а також біоелектричною активністю м’язів уражених кінцівок при максимальному скороченні (r=0,33, r=0,28). Краща динаміка клінічних та нейрофізіологічних показників відмічалась при малому кортикальному інсульті, ніж при територіальному, у хворих основної групи порівняно з контрольною, які використовували разом з медикаментозною терапією методи ГБО, ГРТ та реабілітаційні пристрої. Встановлені прогностичні засади щодо оцінки відновлення рухової активності у хворих на півкульовий ішемічний інсульт. Прогноз відновлення рухових функцій сприятливий при: помірній вираженості моторних порушень (парез до 3-х балів); обмеженні функціонального стану за шкалою NIH-NINDS до 14-17 балів на початку інсульту; відсутності виражених когнітивних розладів з позитивною установкою пацієнта на реабілітацію, І-ІІІ ступені інвалідизації за шкалою Ренкіна через 3 тижні інсульту; компенсованому (субкомпенсованому) типі церебральної гемодинаміки; відсутності виражених порушень периферичного кровообігу. ВИСНОВКИ. 1. У роботі на основі клінічних та додаткових методів обстеження представлено теоретичне узагальнення і наукове вирішення проблеми – вивчення патогенетичних механізмів гострого порушення мозкового кровообігу ішемічного генезу та розроблено комплексний підхід до лікування з використанням немедикаментозних методів терапії в гострому періоді. 2. При проведенні ТК ДГ виявлено, що ступінь гемодинамічних порушень у хворих корелював з тяжкістю перебігу та типом інсульту. При зменшенні лінійної швидкості кровотоку, збільшенні індексу асиметрії і систоло-діастолічного коефіцієнту у 46,7% хворих з територіальним інфарктом мозку визначалась груба асиметрія показників AV, інверсована судинна реакція. Виявлена прямопропорційна залежність між змінами показників церебрального кровообігу (величиною AV ВСА і AV СМА) та динамікою відновлення м’язевої сили уражених кінцівок (r=0,29, r=0,23, відповідно). 3. За результатами капіляроскопії в динаміці лікування встановлено, що запропонована комплексна терапія сприяла покращенню периферичної гемодинаміки – збільшенню кількості функціонуючих капілярних петель, зменшенню спастичних та спастико-атонічних явищ, венозного застою, відновленню безперервного кровотоку (при малому кортикальному МІ: в основній групі у 70,3% і 54,5% хворих, в контрольній – у 44,4% і 45,5%; при територіальному – у 55,6% і 40%, 50% і 40%, відповідно). 4. При проведенні РВГ під впливом застосованого комплексного лікування у хворих основної групи відбувалось зниження гіпертонусу судин паретичних кінцівок, збільшення їх кровонаповнення та покращення венозного відтоку на уражених верхніх кінцівках з достовірним збільшенням RI до 1,81±0,032 і 1,5±0,052 (в контрольній групі – до 1,69±0,013 і 1,4±0,036, р<0,05) при малому кортикальному МІ; а також до 1,6±0,061 і 1,3±0,033 (1,39±0,061 і 1,19±0,062, р<0,05) – при територіальному, відповідно. 5. За результатами ЕМГ встановлений тісний кореляційний зв'язок між ступенем ураження моторних функцій та рівнем біоелектричної активності м'язів уражених кінцівок (r=0,99). Після проведення запропонованого комплексного відновного лікування спостерігалось збільшення біопотенціалів м’язів уражених кінцівок хворих основної групи порівняно з контрольною. Так, при малому кортикальному МІ відмічалось достовірне збільшення амплітуди біопотенціалів м’язів при максимальному скороченні: в поверхневому згиначі пальців верхніх кінцівок – до 140,0±0,101 і 109,5±0,103 мкВ (в контрольній групі – до 135,5±0,098 і 100,1±0,095 мкВ, р<0,05); в литковому м’язі – до 108,6±0,101 і 110,0±0,102 мкВ (в контрольній групі – до 105,9±0,092 і 100,1±0,103 мкВ,р<0,05). При територіальному МІ покращення електроактивності паретичних м’язів відбувалось в меншій мірі, ніж при малому кортикальному. 6. Клініко-неврологічні спостереження, динаміка відновлення рухових функцій у постінсультних хворих, дослідження стану церебральної та периферичної гемодинаміки, біоелектричної активності м’язів виявили доцільність і ефективність використання методів ГБО, ГРТ та кінезотерапії в складі комплексної терапії для лікування півкульового ішемічного інсульту як таких, що покращують церебральну гемодинаміку, мікроциркуляцію в кінцівках та сприяють більш повному відновленню рухових функцій порівняно з контрольною групою. Оптимальним є проведення ГБО в 1-й тиждень захворювання, ГРТ – з 10 дня, механотерапії – з 3-5-ї доби захворювання в комплексі з традиційною медикаментозною терапією. 7. Удосконалено метод кінезотерапії для підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах кінцівок, який дозволяє дозувати ступінь навантаження на уражену кінцівку з максимальним наближенням рухів до фізіологічного стереотипу, а також опосередковано збільшити кровообіг в дистальних відділах паретичних кінцівок внаслідок адекватного фізіологічного навантаження. ПЕРЕЛІК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ. 1. Грубляк В.В., Грубляк В.Т. Особливості відновлення рухових функцій в ранньому періоді ішемічного інсульту // Буковинський медичний вісник. – 2001. –Т.5, №3. – С. 174-176. (Дисертант особисто провів аналіз вітчизняних літературних джерел, визначив мету дослідження; провів збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, кінезотерапію та голкорефлексотерапію, аналіз та обробку результатів дослідження, підготовку до друку). 2. Грубляк В.В. Клінічні особливості перебігу ішемічного інсульту // Український медичний часопис. – 2001. – №5 (25). – С. 139-141. 3. Грубляк В.Т., Грубляк В.В., Скринчук Ю.Л. Використання голкорефлексотерапії в ранньому відновному лікуванні хворих на ішемічний інсульт // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 2(31). – С. 35-36. (Дисертантом здійснений аналіз літературних джерел та збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням; проведена акупунктура, аналіз та обробка результатів дослідження, формулювання висновків та підготовка до друку). 4. Дзюба О.М., Грубляк В.В. Капіляроскопічна харак-теристика стану периферичного кровообігу у хворих на ішемічний інсульт // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, №5. – С. 56-60. (Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, проведена капіляроскопія та аналіз периферичної гемодинаміки, обробка отриманих результатів дослідження, формулювання висновків та підготовка до друку). 5. Грубляк В.Т., Грубляк В.В. Вплив гіпербаричної оксигенації на біоелектричну активність головного мозку при ішемічному інсульті//Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2006.– №1-2(9-10). – С.169-170. (Дисертантом був здійснений підбір хворих, проведений аналіз клінічних даних до та після лікування, сформульовані наукові висновки, підготовлено текст до друку). 6. Грубляк В.В., Грубляк В.Т., Синюк Г.Ф. Пристрій для реабілітації верхніх кінцівок. ДП на винахід №37775А/Державний департамент інтелектуальної власності. – 2001. – Бюл.№4.– 2с. (Внесок дисертанта – розробка та випробовування пристрою, підбір хворих хворих, аналіз клінічних даних до та після лікування, оформлення деклараційного патенту). 7. Дзюба О.М., Грубляк В.В., Грубляк В.Т. Порівняльний аналіз впливу механотерапії, лікувальної фізкультури та масажу на рухові порушення в хворих з ішемічним інсультом та дитячим церебральним паралічем в Кам’янці-Подільському // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільсьского державного університету. – 2005. – Вип.ІV, Т.1. – С.148-151. (Дисертант особисто провів аналіз вітчизняних літературних джерел, виконав підбір хворих, провів збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, застосуванням кінезотерапії, аналіз та обробку результатів дослідження, підготовку до друку). 8. Грубляк В.В., Грубляк В.Т. Клінічна характеристика хворих стенокардією з церебральними порушеннями // Актуальні питання медицини. Матеріали республ. наук.- практичної конференції, м.Хмельницький, 1998. – С.129-131. (Дисертантом особисто здійснений збір первинного матеріалу з клінічним обстеженням, проведена реовазографія, аналіз та обробка результатів дослідження, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків та підготовка до друку). 9. Грубляк В.Т., Грубляк В.В. Нервові хвороби: Посібник для практичних занять. – Київ: ВД ”Професіонал”, 2005.– 236с. (Особистий внесок дисертанта – проведення збору первинного матеріалу, безпосередня участь в описі методів дослідження функцій нервової системи, симптомів та основних синдромів, підготовка до друку). Анотація Грубляк В.В. Клініко-фізіологічна характеристика рухових порушень та їх корекція в гострому періоді ішемічного інсульту півкульної локалізації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 – Нервові хвороби.– Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2007. Робота присвячена обгрунтуванню реабілітації рухових порушень у хворих в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту. Проаналізовано результати комплексного обстеження 200 хворих на півкульовий ішемічний інсульт. Для діагностики та подальшого лікування хворих був застосований розроблений алгоритм обстеження хворого, що включав клініко-неврологічне та нейрофізіологічні методи обстеження. 112 хворим (основна група) застосовували в гострому періоді мозкового інсульту разом з традиційною фармакотерапією метод гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапію та механотерапію (реабілітаційні пристрої). 88 хворих (контрольна група) отримували тільки традиційну фармакотерапію. Результати досліджень свідчать про ефективність і необхідність проведення комплексного лікування в гострому періоді півкульового ішемічного інсульту із застосуванням методів гіпербаричної оксигенації, голкорефлексотерапії та механотерапії для прискорення відновлення рухових функцій. Розроблені спеціальні реабілітаційні пристрої для верхніх і нижніх кінцівок з метою покращення мікроциркуляції та підвищення ефективності відновлення рухових функцій в дистальних відділах паретичних кінцівок. Встановлені прогностичні засади щодо оцінки відновлення рухової активності хворих на ішемічний інсульт. Ключові слова: півкульовий ішемічний інсульт, рухові функції, реабілітаційні пристрої. АнНотацИя Грубляк В.В. Клинико-физиологическая характеристика двигательных нарушений и их коррекция в остром периоде ишемического инсульта полушарной локализации. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – Нервные болезни. – Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины, Харьков, 2007. Работа посвящена обоснованию реабилитации двигательных нарушений у больных в остром периоде полушарного ишемического инсульта. В диссертации проанализированы результаты разработанного комплексного обследования 200 больных с полушарным ишемическим инсультом трудоспособного возраста от 35 до 64 лет (112 мужчин и 88 женщин). В зависимости от патогенеза, локализации очага повреждения и его размеров мозговые инсульты были разделены на териториальные (тотальные или крупноочаговые - 90 больных) и малые кортикальные (ограниченные мелкоочаговые – 110 больных). При поступлении у больных с малым кортикальным инсультом нарушения моторики и чувствительности возникали преимущественно в одной конечности, афатические расстройства, аграфия, алексия при левополушарной локализации инфаркта мозга, анозогнозия - при правополушарной. Для диагностики и дальнейшего лечения больных был применён разработанный алгоритм обследования больного, который включал клинико-неврологическое и нейрофизиологические методы обследования: исследование состояния церебральной гемодинамики с помощью методов реоенцефалографии и транскраниальной допплерографии, исследование состояния периферической гемодинамики с помощью методов електротермометрии, капилляроскопии и реовазографии, исследование биоелектрической активности мышц с помошью електромиографии для определения прогноза руховой активности. 112 больным (основная група) применяли в остром периоде мозгового инсульта вместе с традиционной фармакотерапией метод гипербарической оксигенации, иглорефлексотерапию и механотерапію (реабилитационные устройства). 88 больных (контрольная група) получали только традиционное медикаментозное лечение. У больных ишемическим инсультом в остром периоде выявлена тесная кореляционная связь между данными клиники и нейрофизиологических обследований в завизимости от патогенеза инсульта, которые отображают степень дефекта и динамику восстановления нарушених функций. Отмечена прямая зависимость между изменениями показателей церебральной (AV ВСА, AV СМА) и периферической гемодинамики – количеством капиллярных петель (r=0,2, r=0,26), реовазографическим индексом (r=0,37, r=0,33), а также биоелектрической активностью мышц конечностей (r=0,33, r=0,28). Установлены прогностические предпосылки для оценки восстановления двигательной активности у больных с полушарным ишемическим инсультом. Прогноз восстановления двигательных функций благоприятный при: умеренной выраженности моторных нарушений (парез до 3-х балов); ограничении функционального состояния по шкале NIH-NINDS до 14-17 балов в начале инсульта, отсутствии выраженных когнитивных нарушений с позитивной установкой пациента на реабилитацию, I-III степени инвалидизации по шкале Ренкина через 3 недели после начала инсульта, компенсированном (субкомпенсированном) типе церебральной гемодинамики; отсутствии выраженных нарушений периферического кровообращения (снижении температуры кожи паретических конечностей не более, чем на 3,0-3,5° по сравнению с неповреждёнными; наличии не менее 6 функционирующих капиллярных петель с сохранением непрерывного кровотока, снижении реовазографического индекса не ниже 0,9 (на верхних конечностях) и 0,7 (на нижних); снижении биоэлектрической активности мышц конечностей не более, чем на 80% от показателей у здоровых. Результаты исследований свидетельствуют об эффективности и необходимости проведения комплексного лечения в остром периоде полушарного ишемического инсульта с применением методов гипербарической оксигенации, голкорефлексотерапии и механотерапии для ускорения восстановления двигательных функций. Разработаны специальные реабилитационные устройства для верхних и нижних конечностей с целью улучшения микроциркуляции и повышения эффективности восстановления двигательных функций в дистальных отделах паретических конечностей. Ключевые слова: полушарный ишемический инсульт, двигательные функции, реабилитационные устройства. ANNOTATION Нrublyak V.V. The clinical and physiological description of motor disorders and their correction in acute period of hemispheric ischemic stroke. – A manuscript. Dissertation for the candidate of medical science degree in speciality 14.01.15. Nervous diseases. – Institute neurology, psychiatry and narcology of AMS Ukraine. Kharkiv, 2007. The present thesis is devoted to a substantiation of rehabilitation of motor disorders at patients in the acute period hemispheric ischemic stroke. In work it is analysed results of the complex inspection of 200 patients having hemispheric ischemic stroke. The developed algorithm of inspection of the patient which included clinical, neurologic and neurophysiological methods of inspection has been applied for diagnostics and the further treatment of patients. 112 patients (the basic group) applied together with pharmacotherapy a method hyperbaric oxygenation, acupuncture and mechanotherapy (rehabilitation devices). 88 patients (control group) applied only traditional medicamentous treatment. Results of researches testify to efficiency and necessity of carrying out of complex treatment for the acute period hemispheric ischemic stroke with application of methods hyperbaric oxygenation, acupuncture and mechanotherapy for acceleration of restoration of motor functions. Special rehabilitation devices for the upper and lower finitenesses are developed with the purpose of improvement microcirculation and increases of efficiency of restoration of motor functions in distal sections. Predictive preconditions are set for the estimation of renewal of motor activity at patients having hemispheric ischemic stroke. Key words: hemispheric ischemic stroke, motor functions, rehabilitation devices. ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 1. ВСА – внутрішня сонна артерія; 2. ГБО – гіпербарична оксигенація; 3. ГРТ – голкорефлексотерапія; 4. ЕМГ – електронейроміографія; 5. МІ – мозковий інсульт; 6. РВГ – реовазографія; 7. РЕГ – реоенцефалографія; 8. РП – реабілітаційні пристрої; 9. СМА – середня мозкова артерія; 10. ТК ДГ – транскраніальна допплерографія; 11. AI – індекс асиметрії; 12. AV – середня лінійна швидкість кровотоку; 13. RI – реографічний індекс. PAGE 1 хворі з вираженими руховими розладами хворі з помірними руховими розладами

Похожие записи