МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РУДА Ірина Володимирівна

УДК 616-071:572:616.314-002:613.956(477.44)

Клініко-епідеміологічні та антропогенетичні аспекти карієсу зубів у
практично здорових міських підлітків України

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ– 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім.
М.І.Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ГУНАС Ігор

Валерійович, Вінницький національний медич-

ний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України,

директор науково-дослідного центру.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор КАЗАКОВА

Римма Вікторівна, Івано-Франківський держав-

ний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри дитячої стоматології,

доктор медичних наук, професор

САМОЙЛЕНКО Андрій Валерійович,

Дніпропетровська державна медична академія

МОЗ України, завідувач кафедри дитячої сто-

матології та стоматологів-інтернів.

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія

МОЗ України, кафедра дитячої терапевтичної

стоматології (м. Полтава).

Захист відбудеться “12” травня 2006 року о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 Івано-Франківського державного
медичного університету (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Івано-Франківського
державного медичного університету за адресою: 76018, м.
Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.

Автореферат розісланий “10” квітня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор О.І. Дєльцова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Карієс на сьогоднішній день є найбільш поширеним
захворюванням порожнини рота людини (Лукиных Л.М., 2004, Zhang X.F.,
2005). За даними ВООЗ, ураженість карієсом зубів населення більшості
країн світу коливається в межах від 80 до 98 % і проявляє тенденцію до
зростання, особливо у дітей (Чепель Л.І., 2005; Seibert W.Y. et al.,
2004). У дітей і підлітків карієс зубів у зв’язку з його поширеністю і
негативним впливом на стан здоров’я є однією з проблем, над якою
наполегливо працюють вчені та практичні лікарі (Казакова Р.В. і
співавт., 2005; Van Wyk P.J., 2004). Епідеміологічні дослідження
свідчать, що інтенсивність карієсу зубів у дітей і підлітків України
залишається досить високою і показники КПВ коливаються від 3 до 5,5 в
залежності від регіону (Деньга О.В. і співав., 2004; Каськова Л.Ф. і
співавт, 2004; Хоменко Л.О., 2004).

З літератури відомо, що для виявлення схильності до карієсу зубів
використовуються різні методичні підходи: оцінка гігієнічного стану
порожнини рота (Леонтьев В.К., 2004; Levin L.R. et al., 2005), вивчення
карієсрезистентності емалі зубів (Недосеко В.Б., 2002; Окушко В.Р.,
2004), оцінка фізико-біохімічних властивостей ротової рідини (Taani
D.S., 2004), наявність у порожнині рота карієсогенних мікроорганізмів
(Кравець Т.П., 2004; Firla M.T., 2003), вивчення спадкової схильності до
карієсу зубів (Донский Г.И. с соавт., 2001). Вказані способи
прогнозування карієсу орієнтовані на окремі ланцюги його патогенетичних
механізмів, які обумовлені екзо- та ендогенними факторами, і не
враховують індивідуальні антропогенетичні особливості організму в
цілому. Необхідно відзначити, що за останні десятиріччя в медицині
значно підвищився інтерес до вивчення такої проблеми як співвідношення
загальної і локальної конституцій людини, яка дозволяє визначити і
прогнозувати своєрідність реактивних процесів, що відбуваються в
будь-якому органі чи системі органів (Никитюк Б.М. с соавт., 1998; Bener
A. et al., 2003).

Карієс належить до групи захворювань, етіологічним фактором для яких є
внутрішнє і навколишнє середовище, а на частоту виникнення і важкість
перебігу суттєвий вплив має спадковість, що підтверджує його
мультифакторіальну природу та необхідність вивчення за цих умов
конституційних особливостей організму (Никитюк Б.М., Корнетов Н.А.,
1998).

У літературі зустрічаються суперечливі, малочисельні свідчення про
залежність резистентності твердих тканин зуба до карієсу від загальної
будови тіла індивідууму та від дерматогліфічних показників (Окушко В.Р.
2006; Atasu M.Р., 2004), проте вивчення факторів ризику карієсу зубів на
здоровому контингенті населення без супутньої патології внутрішніх
органів та зв’язок особливостей конституції здорової людини з даним
захворюванням залишаються практично не вивченими як на Україні, так і в
усьому світі, що без сумніву потребує подальших наукових розробок.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом планової наукової роботи науково-дослідного центру
Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
“Розробка нормативних критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп
населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних
характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних
захворювань (підлітковий вік)” (№ державної реєстрації: 0103U008992). У
її виконанні автор провела дослідження стану твердих тканин зубів,
мікрофлори порожнини рота і фізико-біохімічних властивостей ротової
рідини з використанням клінічних, фізико-біохімічних та мікробіологічних
методів дослідження у міських підлітків Подільського регіону України.

Мета дослідження. На підставі аналізу показників стоматологічного
статусу, фізико-біохімічних, мікробіологічних, антропометричних,
соматотипологічних та дерматогліфічних показників встановити фактори
ризику виникнення карієсу зубів у практично здорових міських хлопчиків і
дівчаток Подільського регіону України та розробити прогностичні
математичні моделі можливості його виникнення для запобіжного
застосування профілактичних заходів у групах підвищеного ризику розвитку
захворювання.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні
завдання:

1. Вивчити частоту пошкодження карієсом окремих зубів та їх поверхонь у
практично здорових міських підлітків Подільського регіону України при
різних рівнях інтенсивності карієсу зубів.

2. Визначити показники стоматологічного статусу та фізико-біохімічні
показники ротової рідини в практично здорових підлітків обох статей при
різних рівнях інтенсивності карієсу зубів.

3. Дослідити якісний і кількісний склад мікрофлори порожнини рота в
практично здорових хлопчиків і дівчаток та її зв’язок з інтенсивністю
карієсу зубів.

4. Вивчити особливості антропометричних і соматотипологічних показників
у практично здорових міських підлітків та їх зв’язок з інтенсивністю
карієсу зубів.

5. Встановити кореляційні зв’язки між дерматогліфічними показниками та
інтенсивністю карієсу зубів у практично здорових підлітків обох статей.

6. Розробити прогностичні математичні моделі схильності до різних рівнів
інтенсивності карієсу зубів у практично здорових міських хлопчиків і
дівчаток Подільського регіону України за допомогою фенотипових ознак і
генетичних маркерів, що вивчалися.

Об’єкт дослідження – практично здорові міські хлопчики і дівчатка
Подільського регіону України при різних рівнях інтенсивності карієсу
зубів.

Предмет дослідження – середовищні та антропогенетичні аспекти виникнення
карієсу зубів, особливості показників стоматологічного статусу,
фізико-біохімічних, мікробіологічних, антропометричних,
соматотипологічних, дерматогліфічних показників.

Методи дослідження – клінічні (вивчення стоматологічного статусу та
верифікації діагнозу карієсу зубів), фізико-біохімічні, мікробіологічні,
антропометричні, соматотипологічні і дерматогліфічні (встановлення
факторів ризику виникнення карієсу зубів), математичні (статистична
обробка отриманих результатів та побудови моделей виникнення карієсу
зубів).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено частоту
ураженості карієсом окремих зубів та їх поверхонь у практично здорових
міських підлітків Подільського регіону України при різних рівнях
інтенсивності карієсу зубів.

Уперше вивчено показники стоматологічного статусу та фізико-біохімічні
властивості ротової рідини в практично здорових підлітків обох статей
при різних рівнях інтенсивності карієсу зубів, які характеризуються
різнонаправленими змінами показників резистентності емалі зубів, гігієни
порожнини рота, в’язкості і рН ротової рідини, загального кальцію і
фосфору ротової рідини.

Новими є дані щодо якісного і кількісного складу мікрофлори порожнини
рота та її зв’язку з інтенсивністю карієсу зубів у практично здорових
хлопчиків і дівчаток із різними рівнями інтенсивності карієсу зубів.

Виявлено і вперше представлено особливості антропометричних та
соматотипологічних показників у практично здорових підлітків обох статей
з різними рівнями інтенсивності карієсу зубів, які характеризуються
різнонаправленістю змін габаритних та поздовжніх розмірів тіла, розмірів
дистальних епіфізів, обхватних розмірів тіла, товщини шкірно-жирових
складок. Уперше показані кореляційні зв’язки антропометричних і
соматотипологічних показників з інтенсивністю карієсу зубів.

Уперше визначено особливості кореляційних зв’язків показників пальцевої
й долонної дерматогліфіки з інтенсивністю карієсу зубів у практично
здорових хлопчиків і дівчаток при різних рівнях інтенсивності карієсу
зубів.

На основі проведених антропогенетичних досліджень уперше розроблені
дискримінантні моделі схильності до різних рівнів інтенсивності карієсу
зубів у практично здорових міських підлітків Подільського регіону
України.

Практичне значення одержаних результатів. Результати фундаментального
дослідження дозволили встановити деякі фактори ризику виникнення карієсу
зубів та розробити математичні моделі для формування груп ризику до
різних рівнів інтенсивності карієсу зубів, що є основою для подальшої
розробки і своєчасного застосування профілактичних і лікувальних заходів
у міських підлітків Подільського регіону України.

Отримані результати досліджень використовуються в лекційних курсах та
практичній роботі кафедр терапевтичної стоматології та стоматології
дитячого віку Львівського національного медичного університету ім.
Данила Галицького; кафедр терапевтичної стоматології та стоматології
дитячого віку Дніпропетровської державної медичної академії; кафедри
стоматології дитячого віку Вінницького національного медичного
університету ім. М.І.Пирогова.

За результатами досліджень подано заявку на винахід – “Спосіб
прогнозування ризику виникнення карієсу зубів в залежності від статі,
антропометричних та дерматогліфічних показників” U №200603485 від
31.03.2006 р.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено розробку
основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження.
Автор провела клінічні, фізико-біохімічні, мікробіологічні дослідження
практично здорових підлітків із наступною статистичною обробкою
отриманих результатів. Автором виконано аналіз та узагальнення
результатів дослідження, сформульовано всі положення і висновки
дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та
обговорені на 4-му міжнародному конгресі з інтегративної антропології
(Санкт-Петербург, 2002); науково-практичній конференції з міжнародною
участю (Сімферополь, 2002); Міжнародному конгресі “Розвиток в
морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень
вчення В.М. Шовкуненко про індивідуальну мінливість будови тіла людини”
(Полтава, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні
технології лікування та профілактики ортодонтичних та ортопедичних
хворих” (Вінниця, 2003); 5-му міжнародному конгресі з інтегративної
антропології (Вінниця, 2004); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць. З
них: 9 праць опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах
(з них 1 самостійна); тези матеріалів наукових конференцій, конгресів –
4.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена державною мовою на
231 сторінці, з яких 149 сторінок залікового принтерного тексту, і
складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, матеріалів та
методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу й
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку літературних джерел та додатків. Робота ілюстрована
14 рисунками та 97 таблицями. Літературні джерела містять 247 робіт, з
яких 157 викладені кирилицею, 90 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Відповідно до мети та завдань
дослідження нами було проведено обстеження 242 практично здорових
міських підлітків-мешканців Подільського регіону України – 116 дівчаток
(від 12 до 15 років) і 126 хлопчиків (від 13 до 16 років). У кожній
віково-статевій групі підлітків було не менше 25 осіб. Загальний стан
здоров’я підлітків був встановлений на базі науково-дослідного центру
Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.
Після попереднього анкетування щодо наявності в анамнезі будь-яких
захворювань проводилося психофізіологічне та психогігієнічне анкетування
відібраних підлітків і їх детальне клініко-лабораторне обстеження:
ультразвукова діагностика щитоподібної залози, серця, паренхіматозних
органів черевної порожнини, матки та яєчників, рентгенографія органів
грудної клітки, спірографія, реовазографія, електрокардіографія,
пульсометрія, визначення основних біохімічних показників крові, рівня
гормонів щитоподібної залози та яєчників, прик-тест з мікст-алергенами.
Підлітків, в яких виявляли будь-які захворювання, виключали з групи
обстеження. Комісією з біоетики Вінницького національного медичного
університету ім. М.І.Пирогова (протокол №2 від 20 жовтня 2005 р.)
встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та
морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000
р.

Для подальшого детального дослідження нами були обрані клінічні,
фізико-біохімічні, мікробіологічні, антропометричні, соматотипологічні,
дерматогліфічні ознаки у практично здорових підлітків обох статей.

Клінічні методи включали вивчення показників стоматологічного статусу
(ураженості зубів та їх поверхонь карієсом при постійному прикусі,
поширеності (%), інтенсивності (КПВ) та приросту карієсу зубів згідно
настанов ВООЗ; індексів гігієни порожнини рота за Федоровим-Володкіною
(1971) та Green-Vermillion (1964); рівня резистентності емалі зубів за
показниками Тер-тесту за В.Р. Окушко (1983)).

З фізико-біохімічних властивостей ротової рідини визначали її в’язкість,
рН та концентрацію в ній загального кальцію і неорганічного фосфору.
В’язкість ротової рідини досліджували за допомогою капілярного
віскозиметра Освальда ВК-4. Кислотність ротової рідини оцінювали за
допомогою смужок „Універсального індикаторного паперу рН 0-12”.
Концентрацію загального кальцію і неорганічного фосфору в ротовій рідині
визначали на базі біохімічної лабораторії військового санаторію ВПС
України м. Вінниці. Визначення складу мікрофлори порожнини рота
проводили в бактеріологічній лабораторії Вінницької обласної клінічної
лікарні ім. М.І. Пирогова.

Антропометричне обстеження проводили згідно схеми В.В.Бунака (1941). Для
оцінки соматотипа нами використовувалась математична схема за Хіт-Картер
(1990). Для визначення компонентів маси тіла використовували спеціальні
формули за J.Matiegka (1921). Додатково м’язовий компонент визначали за
методом американського інституту харчування, а жировий – за Siri.

Дерматогліфічне дослідження виконане за методикою H.Cummins і Ch.Midlo
(1961).

Cтатистична обробка отриманих результатів проведена в пакеті “STATISTICA
5.5” (належить ЦНІТ ВНМУ ім. М.І.Пирогова, ліцензійний №
AXXR910A374605FA) з використанням параметричних і непараметричних
методів оцінки отриманих результатів. Оцінювали правильність розподілу
ознак за кожним із отриманих варіаційних рядів, середні значення по
кожній ознаці, що вивчається, стандартні помилки та відхилення.
Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами
визначали при нормальному розподілі за критерієм Стьюдента, а в інших
випадках за допомогою U-критерія Мана-Уітні. Кореляційні зв’язки
оцінювали за допомогою статистик Пірсона і Спірмена. Для розробки
математичних моделей нами застосувався метод покрокового
дискримінантного аналізу (Боровников В.П., Боровников И.П., 1998).

Результати власних досліджень. Встановлено, що в практично здорових
міських підлітків Подільського регіону України в період постійного
прикусу відмічається високий рівень поширеності карієсу зубів – 92,1% у
хлопчиків і 92,2 % у дівчаток при загальній інтенсивності карієсу зубів
(ІКЗ) у хлопчиків 4,35(3,02, а у дівчаток, відповідно – 4,27(3,17. При
розподілі карієсу зубів на різні рівні інтенсивності спостерігається
низький, середній та високий рівень інтенсивності карієсу та його
ускладнень (рівень КПВ). Середні значення низького рівня КПВ складали
1,05(0,85 у хлопчиків і 1,23(0,80 у дівчаток, середнього рівня КПВ
3,42(0,50 у хлопчиків і 3,58(0,50 у дівчаток і високого рівня –
6,95(2,24 у хлопчиків і 7,44(2,55 у дівчаток. У подальшому нами
проведений аналіз пошкодження карієсом зубів при різних рівнях КПВ у
хлопчиків і дівчаток.

Встановлено, що в підлітків обох статей різці, ікла, премоляри та другі
моляри на верхній щелепі при низькому рівні КПВ та нижній щелепі при
низькому та середньому рівнях КПВ каріозним процесом практично не
пошкоджувались. Слід відзначити, що на верхній щелепі при середньому і
високому рівнях КПВ та на нижній щелепі при високому рівні КПВ відсоток
здорових вказаних вище зубів був достовірно більшим, ніж уражених
карієсом, як у хлопчиків так і у дівчаток.

Встановлено, що в підлітків обох статей найбільш інтенсивно вражались
карієсом верхні та нижні перші моляри. Виявлено достовірне збільшення
відсотку каріозних верхніх та нижніх перших молярів при зростанні рівня
КПВ як у хлопчиків, так і в дівчаток. Слід зазначити, що відсоток
уражених карієсом перших молярів на верхній щелепі достовірно більший,
ніж відсоток здорових зубів при високому рівні КПВ, а на нижній щелепі –
при середньому та високому рівнях КПВ.

При аналізі поширеності карієсу на окремих поверхнях зубів верхньої і
нижньої щелеп при різних рівнях КПВ встановлено, що карієс вражав у
більшості випадків апроксимальні поверхні різців і іклів, а в премолярах
і молярах – жувальні поверхні. Відсоток пролікованих зубів у всіх
обстежених підлітків не перевищував 50 %.

З метою визначення приросту ІКЗ проведено обстеження підлітків із
різними рівнями КПВ в динаміці через 2 роки. Приріст ІКЗ при низькому
рівні КПВ складав у середньому 0,45±0,09 каріозного зуба в хлопчиків і
відповідно 0,73(0,15 каріозного зуба в дівчаток. При середньому рівні
КПВ даний показник збільшився в порівнянні з низьким рівнем КПВ,
особливо в дівчаток, і становив відповідно 0,78(0,16 каріозного зуба в
хлопчиків і 2,4(0,51 каріозного зуба в дівчаток. Спостерігалося значне
збільшення приросту карієсу зубів при високому рівні КПВ у порівнянні з
низьким рівнем КПВ, при якому показник складав 2,05(0,45 каріозного зуба
в хлопчиків і 1,89(0,18 каріозного зуба в дівчаток.

При оцінці індексного стану твердих тканин зубів встановлено, що в
підлітків із більш високим рівнем КПВ відмічається достовірне зниження
резистентності емалі зубів та незначне погіршення гігієни порожнини рота
(індекси Федорова-Володкіної і Green-Vermillion збільшились від
2,01(0,68 і 1,41(0,60 при низькому рівні до 2,15(0,58 і 1,70(0,70 при
високому рівні КПВ у хлопчиків та відповідно від 1,78(0,52 і 1,27(0,55
до 2,01(0,56 і 1,48(0,65 у дівчаток). При вивченні фізико-біохімічних
властивостей ротової рідини встановлено, що при зростанні рівня КПВ
спостерігається достовірне зниження рН та збільшення в’язкості ротової
рідини як у хлопчиків, так і у дівчаток, збільшення загального кальцію
(від 1,09(0,14 ммоль/л при низькому рівні КПВ до 1,14(0,35 ммоль/л при
високому рівні КПВ у хлопчиків і від 0,99(0,32 до 1,15(0,37 ммоль/л у
дівчаток) і зменшення загального фосфору в ротовій рідині (від 4,9(2,09
до 3,85(0,72 ммоль/л у хлопчиків і від 3,87(1,83 до 2,79(1,01 ммоль/л у
дівчаток).

Дослідження мікробного пейзажу порожнини рота показало, що серед
резидентної флори порожнини рота в більшості випадків (40-80 %) у
здорових підлітків обох статей при різних рівнях КПВ виявили Str.
mutans, St. epidermidis, St. aureus, N. perflava, лактобактерій, Сandida
аlbicans, Вorrelia buccalis. Усі інші види стрептококів, стафілококів,
нейсерій, диплококи, мікрококи, тетракоки, сарцини, анаеробні
дифтероїди, лептотрихії виявлялись у 10-30 % випадків у хлопчиків і
дівчаток із різними рівнями КПВ. Серед представників непостійної флори
порожнини рота в 10-20 % випадків виявлялись окремі штами
ентеробактерій, Pseudomonas, бацили. Спостерігається зростання частоти
виявлення окремих карієсогенних штамів мікроорганізмів (Str. mutans,
Str. mіtіs, St. aureus, лактобактерій) при збільшенні рівня КПВ у
підлітків обох статей. Найбільша частота виявлення всіх мікроорганізмів
відмічалась при кількісному складі 104-106 КУО/мл у всіх обстежених груп
підлітків.

При аналізі кореляційних зв’язків (КЗ), виявлені достовірні
прямопропорційні середньої сили і слабкі КЗ (r=0,23-0,41) між загальною
ІКЗ і частотою виявлення Str. mutans, Str. mitis у підлітків обох
статей. У дівчаток достовірні прямопропорційні слабкі КЗ (r=0,19-0,28)
виявлені між загальною ІКЗ і частотою виявлення Str. pneumoniae,
тетракоками і лактобактеріями, а з частотою виявлення диплококів має
місце достовірний оберненопропорційний слабкий КЗ (r=-0,22). При
розподілі загальної ІКЗ на різні рівні КПВ достовірні прямопропорційні
середньої сили КЗ встановлені при низькому рівні КПВ з частотою
виявлення Str. mutans у підлітків обох статей (r=0,35-0,41); при
високому рівні КПВ з частотою виявлення Str. mutans і Str. mitis у
підлітків обох статей; з частотою виявлення Str. salivarius у хлопчиків,
Str. faecalis, лактобактеріями у дівчаток (r=0,31-0,46). Достовірні
оберненопропорційні середньої сили КЗ встановлені при низькому рівні КПВ
з частотою виявлення N. perflava і мікрококів у дівчаток (r= від -0,33
до -0,37); при високому рівні КПВ – з частотою виявлення бацил у
дівчаток (r=-0,31).

Конституція є біологічною частиною особистості, яка дає можливість
виявити тип реактивності організму та встановити притаманні даній людині
фактори ризику до певних захворювань, зокрема до карієсу зубів (Никитюк
Б.М. с соавт., 1998).

Виявлено, що в дівчаток із високим рівнем КПВ достовірно збільшується
маса тіла в порівнянні з низьким рівнем КПВ. Водночас візначається
достовірне збільшення довжини і площі поверхні тіла в дівчаток із
середнім і високим рівнями КПВ, в порівнянні з низьким рівнем КПВ.

Виявлено достовірне збільшення висоти надгрудинної, лобкової, плечової,
пальцeвої, вертлюжної точок у дівчаток із середнім і високим рівнями КПВ
в порівнянні з низьким рівнем КПВ.

Встановлено достовірне збільшення ширини епіфізів передпліччя та стегна
лише в дівчаток із високим рівнем КПВ в порівнянні з низьким рівнем КПВ.
Також виявлено достовірне збільшення величини епіфіза гомілки в дівчаток
із середнім і високим рівнями КПВ в порівнянні з низьким рівнем КПВ.

Встановлено достовірне збільшення обхвату грудної клітки на вдиху,
видиху та в спокої, обхвату передпліччя в нижній третині в дівчаток із
середнім і високим рівнями КПВ та обхвату гомілки в верхній третині в
дівчаток із середнім рівнем КПВ в порівнянні з низьким рівнем КПВ.

Характерне достовірне збільшення поперечного сагітального розміру
грудної клітки в дівчаток із середнім рівнем КПВ; середньогрудинного
розміру, ширини плеч, дистанції spinarum, cristarum, trochanterica – у
дівчаток із середнім і високим рівнями КПВ у порівнянні з низьким рівнем
КПВ.

Встановлено достовірне зменшення товщини шкірно-жирових складок (ТШЖС)
на стегні і на гомілці в дівчаток із високим рівнем КПВ в порівнянні з
низьким рівнем КПВ.

При аналізі компонентного складу маси тіла встановлено тенденцію до
збільшення м’язової маси тіла та достовірне збільшення кісткової маси
тіла (за Матейко) в дівчаток із середнім і високим рівнями КПВ в
порівнянні з низьким рівнем КПВ.

Встановлено, що в хлопчиків із середнім рівнем КПВ відмічається
достовірне збільшення величини дистального епіфіза гомілки в порівнянні
з низьким та високим рівнями КПВ та тенденція до збільшення величини
середньогрудинного розміру при високому рівні КПВ у порівнянні з низьким
рівнем КПВ.

При порівнянні величин антропометричних та соматотипологічних показників
між хлопчиками і дівчатками з різними рівнями КПВ в більшості випадків
спостерігається достовірне зменшення даних показників у дівчаток.

У хлопчиків із більш високим рівнем ІКЗ за абсолютними показниками
відмічаються зменшення м’язового, кісткового і жирового компонентів маси
тіла за рахунок зменшення габаритних, поздовжніх, обхватних розмірів
верхніх і нижніх сегментів тіла, поперечних розмірів тіла, ТШЖС у
верхніх і нижніх сегментах тіла, тобто на фоні астенізації та
грацилізації практично здорових хлопчиків підліткового віку відмічається
зростання ураженості зубів карієсом.

У дівчаток із більш високим рівнем ІКЗ відмічаються збільшення м’язового
і кісткового компонентів маси тіла за рахунок достовірного збільшення
габаритних розмірів тіла, обхватних розмірів верхніх сегментів тіла,
поперечних розмірів тіла, поздовжніх розмірів та ширини дистальних
епіфізів верхніх і нижніх кінцівок при достовірному зменшенні ТШЖС у
нижніх сегментах тіла. Так, у практично здорових дівчаток підліткового
віку підвищення рівня КПВ відмічається на фоні прискореного соматичного
розвитку, тобто акселерації.

i

i

: ` ? ? ? O E

o

H

v

8 : ?

x

E

E

O

O

O

O

O

O

O

oeiiiaeiiiiiUUUiUUUiIIIIii

ph=нентним складом маси тіла (м’язовою і кістковою масою за Матейко і
м’язовою масою за АІХ). Достовірні оберненопропорційні слабкі (r= від
-0,19 до -0,26) КЗ в дівчаток виявлені між загальною ІКЗ і ТШЖС (на
задній поверхні плеча, на животі, на стегні і на гомілці). У хлопчиків
встановлено достовірний прямопропорційний слабкий (r=0,21) КЗ між
загальною ІКЗ і соматотипом.

При розподілі ІКЗ на різні рівні КПВ встановлено збільшення сили КЗ при
низькому рівні КПВ для ширини дистальних епіфізів плеча і передпліччя,
обхватних розмірів плеча в напруженому і спокійному стані, передпліччя,
грудної клітки на вдиху у дівчаток. При високому рівні КПВ відмічається
посилення КЗ для обхватних розмірів стегна і стегон, для всіх поперечних
розмірів тіла у дівчаток. Звертає на себе увагу зворотній напрямок КЗ
для ТШЖС в залежності від рівня КПВ у дівчаток. У хлопчиків, незалежно
від рівня КПВ, КЗ були малочисельні, у більшості випадків недостовірні.

Дерматогліфічний аналіз знайшов використання в антропогенетичних
дослідженнях в якості генетичного маркеру схильності до захворювань
мультифакторіальної природи. Аналіз показників пальцевої і долонної
дерматогліфіки в підлітків обох статей показав наявність малочисельних
достовірних КЗ між загальною ІКЗ і дерматогліфічними показниками.
Встановлені достовірні прямопропорційні слабкі і середньої сили
(r=0,19-0,31) КЗ між загальною ІКЗ і загальним розподілом типів
пальцевих візерунків на І пальці лівої кисті, частотою наявності петлі
на гіпотенарі лівої кисті в дівчаток, величиною індексу Каммінса на
правій і лівій кисті в хлопчиків; оберненопропорційні слабкі і середньої
сили (r= від -0,19 до -0,34) КЗ – з величиною кута btc, міжпальцевим
гребеневим рахунком b-c на правій і лівій кисті, частотою наявності
петлі на тенарі правої кисті в хлопчиків.

При розподілі підлітків на різні рівні КПВ встановлені достовірні
прямопропорційні середньої сили (r=0,33-0,56) КЗ: 1) для середнього
рівня КПВ з розподілом типів візерунків на ІІ пальці лівої кисті,
частотою наявності петлі на гіпотенарі правої кисті у дівчаток; 2) для
високого рівня КПВ з розподілом типів візерунків на ІV пальці лівої
кисті у дівчаток; достовірні оберненопропорційні середньої сили (r= від
-0,35 до -0,45) КЗ: для низького рівня КПВ з гребеневим рахунком на ІV
пальці лівої кисті та з величиною кута dat правої кисті у дівчаток.

Відмічено зростання сили КЗ між дерматогліфічними показниками та ІКЗ
після розподілу на різні рівні КПВ у порівнянні з загальним рівнем КПВ.
Це непрямо свідчить про те, що генна система дерматогліфіки входить до
полігенної системи, що визначає рівень ІКЗ.

Для побудови математичних моделей, які дозволяють краще передбачити, до
якої сукупності (низький, середній або високий рівень КПВ) буде належати
той чи інший індивід, у залежності від статі, особливостей будови і
розмірів тіла та пальцевої і долонної дерматогліфіки, був застосований
метод покрокового дискримінантного аналізу.

Встановлено, що при врахуванні антропометричних, соматотипологічних та
показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у хлопчиків
дискримінантна функція охоплює 51,35% підлітків із низьким рівнем КПВ,
34,48% підлітків із середнім рівнем КПВ та 71,70 % підлітків із високим
рівнем КПВ.

Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають
можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді
наступних рівнянь, в яких віднесення до хлопчиків із низьким рівнем КПВ
можливе при значенні Df, близькому до 276,4; до хлопчиків із середнім
рівнем КПВ – при значенні Df, близькому до 286,4; до хлопчиків із
високим рівнем КПВ – при значенні Df, близькому до 282,2:

Df (для хлопчиків із низьким рівнем КПВ) = величина кута btc на правій
кисті х 2,49 + ширина дистального епіфізу гомілки х 22,87 + величина
індексу Каммінса на лівій кисті х 3,89 – середньогрудинний поперечний
діаметр грудної клітки х 3,22 + ширина дистального епіфізу стегна х
39,52 + обхват гомілки у нижній частині х 2,69 + ширина дистального
епіфізу плеча х 1,45 – 276,43.

Df (для хлопчиків із середнім рівнем КПВ) = величина кута btc на правій
кисті х 1,94 + ширина дистального епіфізу гомілки х 25,59 + величина
індексу Каммінса на лівій кисті х 4,18 – середньогрудинний поперечний
діаметр грудної клітки х 3,47 + ширина дистального епіфізу стегна х
39,25 + обхват гомілки у нижній частині х 3,07 + ширина дистального
епіфізу плеча х 0,49 – 286,44.

Df (для хлопчиків із високим рівнем КПВ) = величина кута btc на правій
кисті х 2,18 + ширина дистального епіфізу гомілки х 22,59 + величина
індексу Каммінса на лівій кисті х 4,24 – середньогрудинний поперечний
діаметр грудної клітки х 3,69 + ширина дистального епіфізу стегна х
40,95 + обхват гомілки у нижній частині х 2,75 + ширина дистального
епіфізу плеча х 2,34 – 282,18.

Встановлено, що при урахуванні антропометричних, соматотипологічних та
показників пальцевої і долонної дерматогліфіки в дівчаток дискримінантна
функція охоплює 60,00% підлітків із низьким рівнем КПВ, 45,16% підлітків
із середнім рівнем КПВ та 76,74 % підлітків із високим рівнем КПВ.

Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають
можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді
наступних рівнянь, в яких віднесення до дівчаток із низьким рівнем КПВ
можливе при значенні Df, близькому до 201,6; до дівчаток із середнім
рівнем КПВ – при значенні Df, близькому до 212,2; до дівчаток із високим
рівнем КПВ – при значенні Df, близькому до 222,1:

Df (для дівчаток із низьким рівнем КПВ) = величина товщини
шкірно-жирової складки стегна х (-0,19) +зміна наявності петлі на
гіпотенарі правої кисті х 16,89 + величина товщини шкірно-жирової
складки гомілки х 1,24 +міжпальцевий гребеневий рахунок ab правої кисті
х 1,03 + середньогр0удинний поперечний діаметр грудної клітки х 4,07 +
ширина дистального епіфізу гомілки х 38,56 – 201,56

Df (для дівчаток із середнім рівнем КПВ) = величина товщини
шкірно-жирової складки стегна х (-1,19) +зміна наявності петлі на
гіпотенарі правої кисті х 16,54 + величина товщини шкірно-жирової
складки гомілки х 2,20 +міжпальцевий гребеневий рахунок ab правої кисті
х 1,02 + середньогрудинний поперечний діаметр грудної клітки х 4,10 +
ширина дистального епіфізу гомілки х 40,44 – 212,20

Df (для дівчаток із високим рівнем КПВ) = величина товщини
шкірно-жирової складки стегна х (-0,61) +зміна наявності петлі на
гіпотенарі правої кисті х 18,69 + величина товщини шкірно-жирової
складки гомілки х 1,30 +міжпальцевий гребеневий рахунок ab правої кисті
х 1,11 + середньогрудинний поперечний діаметр грудної клітки х 4,40 +
ширина дистального епіфізу гомілки х 39,94 – 222,07.

Підводячи підсумки отриманих результатів з урахуванням практичної
перевірки роботи моделей, можна стверджувати, що розроблені нами
апостеріорні дискримінантні моделі виникнення карієсу зубів у залежності
від особливостей будови і розмірів тіла та дерматогліфічних показників є
адекватними для раннього прогнозу низького і високого рівнів КПВ у
міських підлітків різної статі.

Висновки

У дисертаційній роботі подано вирішення науково-практичної задачі, яка
полягає у встановленні за допомогою аналізу показників стоматологічного
статусу, фізико-біохімічних, мікробіологічних та антропогенетичних
показників факторів ризику виникнення карієсу зубів у практично здорових
міських підлітків Подільського регіону України, з урахуванням яких
розроблені дискримінантні моделі схильності до різних рівнів
інтенсивності карієсу зубів, що є необхідним для його своєчасної
профілактики.

1. У дівчаток і хлопчиків з різними рівнями КПВ на тлі різного ступеня
ураженості окремих зубів карієсом встановлено, що каріозним процесом
найбільш інтенсивно вражались верхні та нижні перші моляри (до 80-90%).
При аналізі поширеності карієсу на окремих поверхнях зубів верхньої і
нижньої щелеп при різних рівнях КПВ встановлено, що карієс вражав у
більшості випадків апроксимальні поверхні різців і ікол, а в премолярах
і молярах – жувальні поверхні. Відсоток пролікованих зубів у всіх
обстежених групах підлітків не перевищував 50 %.

2. У підлітків обох статей із більш високим рівнем інтенсивності карієсу
зубів встановлено зниження рівня резистентності емалі зубів до карієсу
та гігієни порожнини рота; зниження рН ротової рідини; збільшення
в’язкості ротової рідини; збільшення загального кальцію і зменшення
загального фосфору в ротовій рідині.

3. У підлітків обох статей при різних рівнях КПВ встановлена найбільша
(40-80 %) частота виявлення Str. mutans, St. epidermidis, St. aureus, N.
perflava, лактобактерій, Сandida аlbicans, Вorrelia buccalis. Усі інші
види мікроорганізмів виявлялись у 10-30% випадків у хлопчиків і дівчаток
із різними рівнями КПВ. Встановлено зростання частоти виявлення окремих
карієсогенних штамів мікроорганізмів (Str. mutans, Str. mіtіs, St.
aureus, лактобактерій) при більш високих рівнях інтенсивності карієсу
зубів як у хлопчиків, так і в дівчаток. Найбільша частота виявлення всіх
мікроорганізмів відмічалась при кількісному складі 104-106 КУО/мл у всіх
обстежених груп підлітків.

4. Встановлені достовірні переважно прямопропорційні слабкі і середньої
сили зв’язки (r=від 0,23 до 0,41) між загальною інтенсивністю карієсу
зубів і частотою виявлення стрептококів (Str. mutans, Str. mіtіs) у
підлітків обох статей та лактобактерій у дівчаток. При розподілі
інтенсивності карієсу зубів на різні рівні інтенсивності каріозного
процесу показано збільшення достовірних переважно прямопропорційних
середньої сили кореляційних зв’язків (r=від 0,31 до 0,46) між високим
рівнем КПВ та частотою виявлення окремих стрептококів (Str. mutans, Str.
mіtіs, Str. salivarius, Str. faecalis), лактобактерій як у хлопчиків,
так і в дівчаток.

5. У хлопчиків із більш високим рівнем інтенсивності карієсу зубів за
абсолютними показниками встановлено зменшення м’язового, кісткового і
жирового компонентів тіла за рахунок зменшення габаритних, поздовжніх,
обхватних розмірів верхніх і нижніх сегментів тіла, поперечних розмірів
тіла, ширини дистальних епіфізів верхніх і нижніх кінцівок та товщини
шкірно-жирових складок у верхніх і нижніх сегментах тіла, тобто на фоні
феномену астенізації та грацилізації в практично здорових хлопчиків
підліткового віку відмічається зростання ураженості зубів карієсом.

6. У дівчаток із більш високим рівнем інтенсивності карієсу зубів
встановлено збільшення м’язового і кісткового компонентів тіла за
рахунок достовірного збільшення габаритних розмірів тіла, обхватних
розмірів верхніх сегментів тіла, поперечних розмірів тіла, поздовжніх
розмірів та ширини дистальних епіфізів верхніх і нижніх кінцівок та
зменшення жирового компоненту тіла за рахунок достовірного зменшення
товщини шкірно-жирових складок у нижніх сегментах тіла, що вказує на
прискорення соматичного розвитку, тобто феномену акселерації.

7. У дівчаток встановлені численні достовірні прямопропорційні (r=від
0,19 до 0,32), переважно слабкі, кореляції між загальною інтенсивністю
карієсу та більшістю антропометричних та соматотипологічних розмірів
тіла; достовірні оберненопропорційні слабкі зв’язки (r=від -0,19 до
-0,26) з товщиною шкірно-жирових складок. При розподілі інтенсивності
карієсу на різні рівні КПВ однонаправленої динаміки змін кореляційних
зв’язків з антропометричними і соматотипологічними показниками не
встановлено. У хлопчиків, незалежно від рівня КПВ, зв’язки були суттєво
нижчі, ніж у дівчаток, у більшості випадків не достовірні.

8. Встановлені малочисельні достовірні прямопропорційні (r=від 0,19 до
0,31) та оберненопропорційні (r=від -0,19 до -0,31), переважно слабкі,
кореляційні зв’язки між загальною інтенсивністю карієсу зубів та
пальцевими і долонними дерматогліфічними показниками в міських підлітків
обох статей. При розподілі підлітків за різними рівнями інтенсивності
карієсу встановлено суттєве зростання сили достовірних, як прямих (r=від
0,33 до 0,56), так і зворотних (r=від -0,35 до -0,45) кореляційних
зв’язків.

9. Розроблені та науково-обгрунтовані дискримінантні моделі схильності
до різних рівнів інтенсивності карієсу зубів у практично здорових
підлітків різної статі в залежності від особливостей будови і розмірів
тіла та дерматогліфічних показників, з урахуванням апріорної перевірки
їх роботи, є адекватними і доцільними для використання в поліклінічних
дитячих стоматологічних закладах Подільського регіону України для
раннього прогнозу низького і високого рівнів інтенсивності карієсу зубів
у міських підлітків різної статі.

Практичні рекомендації

1. Отримані на підставі аналізу показників стоматологічного статусу,
фізико-біохімічних, мікробіологічних, антропометричних,
соматотипологічних та дерматогліфічних показників результати є банком
даних ураженості карієсом практично здорових міських підлітків
Подільського регіону України, який дозволяє коректно вивчати етіологію
даного захворювання та розробляти нові профілактичні і лікувальні
заходи.

2. Для виявлення групи підлітків з ризиком до виникнення різних рівнів
інтенсивності карієсу зубів рекомендується використовувати прогностичні
регресійні моделі, які дають можливість лікарям-стоматологам у
практичній діяльності прогнозувати ці процеси в практично здорових
підлітків.

3. Рекомендується визначення і аналіз таких антропометричних та
дерматогліфічних показників: а) для хлопчиків – середньогрудинний
поперечний діаметр грудної клітки, обхват гомілки в нижній частині,
ширина дистального епіфізу плеча, стегна, гомілки, величина кута btc на
правій кисті, величина індексу Каммінса на лівій кисті, б) для дівчаток
– величина товщини шкірно-жирової складки стегна, гомілки,
середньогрудинний поперечний діаметр грудної клітки, ширина дистального
епіфізу гомілки, зміна наявності петлі на гіпотенарі правої кисті,
міжпальцевий гребеневий рахунок ab правої кисті.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поліщук І.В. Стан мікрофлори порожнини рота здорових підлітків
Подільського регіону та її зв’язок з індексними показниками КПВ і
гігієни порожнини рота //Вісник Вінницького державного медичного
університету.- 2001.- №2.- С.345-347.

2. Антропометрична та соматотипологічна характеристика практично
здорових міських підлітків обох статей української етнічної групи /Мороз
В.М., Гунас І.В., Кириченко І.М., Белік Н.В., Гудзевич Л.С., Сарафінюк
П.В., Арашина О.П., Безрукова Н.Ю., Борейко Т.І., Василик В.С., Власенко
М.В., Костенко М.П., Поліщук І.В., Чайка Г.В., Шапаренко Є.Г., Ясько
В.В. //Вісник морфології.- 2002.- №1.- С.131-147. (Здобувач брала участь
у зборі матеріалу, аналізі літератури, статистичній обробці матеріалу.
Співавтори надавали консультативну допомогу).

3. Поліщук І.В., Кулигіна В.М., Димніч Л.О. Епідеміологія
фізико-біохімічних властивостей ротової рідини у міських соматично
здорових підлітків Подільського регіону //Труды Крымского
государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского:
“Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и
практического здравоохранения”.- 2002.- Т.138, Ч.3.- С. 81-82.
(Здобувачем зібраний матеріал, проаналізована література, проведена
статистична обробка матеріалу. Співавтори надавали консультацію при
аналізі результатів).

4. Особливості дерматогліфічних показників у міських здорових підлітків
різної статі /Клімас Л.А., Сарафинюк П.В., Кириченко І.М., Белік Н.В.,
Гудзевич Л.С., Антонець Т.І., Арашина О.П., Борейко Т.І., Власенко М.В.,
Василик В.С., Поліщук І.В., Чайка Г.В., Хмель Л.Л., Шапаренко Є.Г.
//Biomedical and Biosocial Аnthropology.- 2003.- №1.- С.15-22. (Здобувач
брала участь у зборі матеріалу, аналізі, статистичній обробці матеріалу,
описанні отриманих результатів. Співавтори готували матеріал до друку).

5. Поліщук І.В., Кулигіна В.М. Стан індексної оцінки порожнини рота у
міських соматично здорових підлітків Подільського регіону //Вісник
проблем біології і медицини.- 2003.- Вип.3.- С. 98-99. (Здобувачем
зібраний матеріал, проаналізована література, проведена статистична
обробка, зроблені узагальнення. Співавтор коригувала текст ).

6. Взаємозв’язок інтенсивності карієсу зубів із кількісними та якісними
показниками пальцевої та долонної дерматогліфіки у практично здорових
підлітків /Руда І.В., Клімас Л.А., Рудий Ю.Й., Кухар І.Д., Козлов В.О.,
Гумінський Ю.Й. //Вісник морфології.- 2005.- Т.11, №1.- С.123-128.
(Здобувач брала участь у зборі матеріалу, аналізі літератури, провела
статистичну обробку матеріалу. Співавтори надавали консультативну
допомогу).

7. Особливості ураженості карієсом окремих груп зубів та їх поверхонь у
практично здорових підлітків Подільського регіону України при різних
рівнях інтенсивності карієсу зубів /Гунас І.В., Руда І.В., Кухар І.Д.,
Рудий Ю.Й. //Biomedical and Biosocial Аnthropology.- 2005.- №5.- С.
77-81. (Здобувачем зібраний матеріал, проаналізована література,
проведена статистична обробка матеріалу. Співавтори надавали
консультативну допомогу).

8. Прогнозування ризику виникнення карієсу зубів в залежності від будови
тіла і показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у підлітків різної
статі /Гунас І.В., Руда І.В., Даценко Г.В., Шевчук Ю.Г., Дмітрієв М.О.
//Biomedical and Biosocial Аnthropology- 2005.- №6.- С. 77-81??
(Здобувачем особисто зібраний матеріал, проаналізована література,
проведена статистична обробка матеріалу й узагальнення, підготовлено
статтю до друку. Співавтори надали консультацію при аналізі
результатів).

9. Руда І.В., Кухар І.Д. Особливості антропометричних та
соматотипологічних параметрів тіла у практично здорових міських
підлітків з різними рівнями інтенсивності карієсу зубів //Вісник
Вінницького національного медичного університету.- 2005.- №1.-
С.129-134. (Здобувач брала участь у зборі матеріалу, аналізі літератури;
провела статистичну обробку матеріалу. Співавтор коригував текст).

10. Состояние микрофлоры полости рта здоровых подростков Подольского
региона и ее связь с индексными показателями КПУ и гигиены полости рта
/Кулыгина В.Н., Полищук И.В., Алексеева Е.Г., Дымнич Л.А., Гаджула Н.Г.
//Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии.-
Спб.: издательство СПБГМУ, 2002.- С.205-206. (Здобувачем зібраний
матеріал, проаналізована література, проведена статистична обробка
матеріалу, зроблені узагальнення. Співавтори надавали консультативну
допомогу).

11. Поліщук І.В. Фізико-біохімічні властивості ротової рідини у міських
соматично здорових підлітків Подільського регіону //Матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні технології
лікування та профілактики ортодонтичних та ортопедичних хворих”.-
Вінниця, 2003.- С.68.

12. Особливості дерматогліфічних показників у міських здорових осіб
чоловічої та жіночої статі підліткового й юнацького віку /Сарафинюк
Л.А., Прокопенко С.В., Клімас Л.А., Сарафинюк П.В., Кириченко І.М.,
Белік Н.В., Гудзевич Л.С., Арашина О.П., Антонець Т.І., Власенко М.В.,
Борейко Т.І., Якубовська Є.Ф., Ясько В.В., Чайка Г.В., Поліщук І.В.,
Беляєв Е.В., Камінська Н.А., Безрукова Н.Ю., Василик В.С., Лукіна Н.Ю.,
Зорич Д.Б., Хмель Л.Л., Шапаренко Є.Г. //Biomedical and Biosocial
Аnthropology.- 2004.- №2.- С.76. (Здобувач брала участь у зборі
матеріалу, аналізі літератури, статистичній обробці матеріалу, описанні
отриманих результатів та підготовці матеріалу до друку. Співавтори
надавали консультативну допомогу).

13. Особливості антропометричних і соматотипологічних показників у
міських здорових осіб чоловічої та жіночої статі підліткового й
юнацького віку /Сарафинюк Л.А., Прокопенко С.В., Клімас Л.А., Сарафинюк
П.В., Кириченко І.М., Белік Н.В., Гудзевич Л.С., Арашина О.П., Антонець
Т.І., Власенко М.В., Борейко Т.І., Якубовська Є.Ф., Ясько В.В., Чайка
Г.В., Поліщук І.В., Беляєв Е.В., Камінська Н.А., Безрукова Н.Ю., Василик
В.С., Лукіна Н.Ю., Зорич Д.Б., Хмель Л.Л., Шапаренко Є.Г. //Вісник
морфології.- 2004.- Т.10, №1.- С.52-53. (Здобувач брала участь у зборі
матеріалу, аналізі літератури, статистичній обробці матеріалу.
Співавтори надавали консультативну допомогу).

Анотація

Руда І.В. Клініко-епідеміологічні та антропогенетичні аспекти карієсу
зубів у практично здорових міських підлітків України. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Івано-Франківський державний
медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню зв’язку особливостей стану зубів, ротової
рідини, мікрофлори порожнин рота, антропометричних, соматотипологічних
та дерматогліфічних показників з розвитком карієсу зубів у практично
здорових міських підлітків Подільського регіону України.

Автором уперше вивчено показники стоматологічного статусу,
фізико-біохімічні властивості ротової рідини, мікрофлору порожнини рота
та особливості антропометричних та соматотипологічних показників;
встановлені кореляційні зв’язки між мікрофлорою порожнини рота,
антропогенетичними показниками та інтенсивністю карієсу зубів у
практично здорових міських підлітків з різними рівнями інтенсивності
карієсу зубів. Розроблені дискримінантні моделі схильності до різних
рівнів інтенсивності карієсу зубів у практично здорових міських
підлітків.

Ключові слова: карієс зубів, мікрофлора, ротова рідина, антропометрія,
дерматогліфіка, підлітки.

Аннотация

Руда И.В. Клинико-эпидемиологические и антропогенетические аспекты
кариеса зубов у практически здоровых городских подростков Украины. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22 – стоматология. – Ивано-Франковский
государственный медицинский университет МЗ Украины, Ивано-Франковск,
2006.

Диссертация посвящена изучению связи особенностей состояния твердых
тканей зубов, физико-биохимических свойств ротовой жидкости, микрофлоры
полости рта, антропометрических, соматотипологических,
дерматоглифических показателей с развитием кариеса зубов у практически
здоровых городских подростков Подольского региона Украины.

Было проведено обследование 242 практически здоровых городских
подростков Подольского региона Украины (126 мальчиков 13-16 лет и 116
девочек 12-15 лет) с детальным исследованием их клинических
(эпидемиологические показатели по ВОЗ, индексная оценка полости рта),
физико-биохимических (вязкость, рН, общий кальций и фосфор ротовой
жидкости), микробиологических (согласно приказу №535, „Определителю
бактерий Берджи” и методик В.Ф. Кусковой, Л.Н. Ребреевой),
антропометрических (согласно схемы Бунака), соматотипологических
(согласно схем Хит-Картера и Матейка), дерматоглифических (по методике
Камминс и Мидло) особенностей. Общее состояние подростков было
подтверждено на базе научно-исследовательского центра ВНМУ им. Н.И.
Пирогова. Статистическая обработка полученных результатов проведена в
стандартном пакете “STATISTICA 5.5” с использованием параметрических и
непараметрических методов оценки полученных результатов.

Установлено, что у практически здоровых подростков при разных уровнях
интенсивности кариеса зубов наиболее часто кариозным процессом
поражались верхние и нижние первые моляры. При увеличении уровня
интенсивности кариеса зубов установлено снижение уровня гигиены полости
рта, резистентности эмали, кислотности ротовой жидкости, увеличение
вязкости в ротовой жидкости, увеличение уровня общего кальция и снижение
уровня общего фосфора ротовой жидкости, увеличение частоты высевания
кариесогенных микроорганизмов (Str. mutans, Str. mіtіs, St. aureus,
лактобактерий).

Полученные результаты антропометрических и соматотипологических
исследований показали, что у мальчиков с более высоким уровнем
интенсивности кариеса зубов по абсолютным показателям отмечаются
уменьшение мышечного, костного и жирового компонентов массы тела за счет
уменьшения габаритных, продольных, охватных размеров верхних и нижних
сегментов тела, поперечных размеров тела, толщины кожно-жировых складок
верхних и нижних сегментов тела, то есть на фоне астенизации и
грацилизации у мальчиков увеличивается интенсивность кариеса зубов.

У девочек с более высоким уровнем интенсивности кариеса зубов отмечаются
достоверное увеличение мышечного и костного компонентов массы тела за
счет достоверного увеличения габаритных, охватных размеров верхних
сегментов тела, поперечных размеров тела, продольных размеров и ширины
дистальных эпифизов верхних и нижних конечностей и уменьшение жирового
компонента массы тела, за счет достоверного уменьшения толщины
кожно-жировых складок нижних сегментов тела. То есть на фоне ускоренного
соматического развития, акселерации, у девочек увеличивается
интенсивность кариеса зубов.

Анализ результатов корреляционных связей дерматоглифических показателей
и интенсивности кариеса зубов дал возможность выделить, с учетом
полового диморфизма, некоторые дерматотипы, которые характерны для
подростков с разной интенсивностью кариеса.

На основании проведенных антропогенетических исследований разработаны
дискриминантные модели склонности к различным уровням интесивности
кариеса зубов у практически здорових городских подростков.

Ключевые слова: кариес зубов, микрофлора, ротовая жидкость,
антропометрия, дерматоглифика, подростки.

ANNOTATION

Ruda I.V. Сlinico-epidemiological and anthropogenetic aspects of dental
caries in healthy urban adolescents of Ukraine.- Manuscript.

Dissertation for competition for scientific degree of Candidate of
Medical Sciences on specialty 14.01.22 – stomatology. –Ivano-Frankivsk
State Medical University of the Ministry of Health of Ukraine,
Ivano-Frankivsk, 2006.

The dissertation is devoted to exploration the relation between
peculiarities of teeth status, properties of oral fluid, microflora of
oral cavity, anthropometric, somatotypical, dermatoglyphical indices and
development of caries intensity in the healthy urban adolescents of
Podyllian region of Ukraine.

The author was the first to study the dental indices, physicobiochemical
properties of oral fluid, oral microflora, the peculiarities of
anthropometric, somatotypical readings; correlations between dental
caries intensity and oral microflora, anthropogenetic readings in the
healthy urban adolescents with different levels of caries intensity. The
discriminant models of susceptibility to different levels of caries
intensity among the healthy urban adolescents of Podyllian region of
Ukraine were elaborated.

Key words: dental caries, microflora, oral fluid, anthropometrу,
somatotypology, dermatoglyphics, adolescents.

Підписано до друку 04.04.2006 р. Замовл. № 567.

Формат 60х90/16 Ум. друк. арк.0,9 Друк офсетний.

Тираж 100 примірників.

Вінниця. Друкарня ВНМУ ім. М.І. Пирогова, вул. Пирогова, 56

PAGE 4

Похожие записи