МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КІНДІЙ ВІКТОР ДАНИІЛОВИЧ

УДК 616. 314 — 089. 28 — 14:615. 465

Клініко-експериментальна оцінка дентальних сплавів для литва після
багаторазової переплавки

14.01.22 — стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії (м.
Полтава) МОЗ України (ректор — доктор медичних наук, професор Ждан В.М.)

Науковий керівник — доктор медичних наук, професор Король

Михайло Дмитрович, Українська
медична

стоматологічна академія (м.
Полтава) МОЗ України,

завідувач кафедри пропедевтики
ортопедичної

стоматології та ортодонтії

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Нідзельський Михайло Якович, Українська
медична стоматологічна академія (м. Полтава) МОЗ України, завідувач
кафедри післядипломної освіти лікарів-ортопедів;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, завідувач
відділу ортопедичної стоматології та матеріалознавства.

Провідна установа — Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра ортопедичної стоматології

Захист відбудеться “25”жовтня 2005 року об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній
стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

Автореферат розісланий “24” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01,

доктор медичних наук, професор
Т.О. Дев’яткіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Профілактичний напрямок розвитку вітчизняної
ортопедичної стоматології передбачає найбільш раннє заміщення різних
дефектів зубних рядів. Потреба населення у протезуванні досить висока
(Неспрядько В.П., Лабунець В.А., 1997; Павленко О.В., 1998).

Для виготовлення незнімних суцільнолитих протезів в ортопедичній
стоматології використовуються різні кобальтохромові та нікелехромові
сплави, які за обсягом виробництва є альтернативними благородним сплавам
(Фліс П.С., 1991; Варес Э.Я., 1992; Омельчук М.А., 1997;
Томашевський О.М., 1997; Скоков А.Д., 1998; Bertolotti R.L., 2000).

Фізико-хімічна природа сплавів дуже складна і потребує всебічного
вивчення (Фліс П.С., 1990; Кордіяк А.Ю., 1996; Жулев Е.Н., 1997; Макеєв
В.Ф. та співавт., 2000).

Основні показники фізико-механічних властивостей сплавів мають своє
клінічне значення. Біосумісність сплавів стоматологічного призначення
визначають два основні фактори: ступінь біодеградації (корозійного
руйнування і механічного зношення) і біологічна активність продуктів
біодеградації (складових сплаву та їхніх сполук) (Макеєв В.Ф. та
співавт., 2000; Reclaru J. et al., 1996).

Порушення цих факторів може призводити до розладів гальванічного
характеру, токсичного впливу, алергічних реакцій, змін реактивності
організму (Гожая Л.Д., 1988; Онищенко В.С., 1995; Неспрядько В.П.,
Волинець В.М., 1997; Омельчук М.А., 1997; Макеєв В.Ф. та співавт.,
2000).

Крім того, якість сплавів також залежить від умов їх плавлення і литва —
у відкритих індукційних чи вакуумних пічках (Доленко Б.А., 1992; Флис
П.С. и соавт., 2000; Драпал С., 2000).

Нині відомо понад 200 найменувань кобальтохромових і нікелехромових
сплавів, однак більшість із них надходять із ближнього або дальнього
зарубіжжя, мають високу вартість, а також велику кількість
неутилізованих відходів (Фліс П.С., 1991; Варес Э.Я., 1992). У зв’язку з
цим було б доцільно використовувати такі сплави неодноразово. На
наявність такої проблеми звернули увагу і зробили перші кроки щодо її
вивчення Фліс П.С., Максюта І.І., Омельчук М.А., Бобокал А.М. (1996);
Омельчук М.А. (1997). Автори засвідчили, що метод подвійного вакуумного
лиття забезпечує підвищену чистоту сплавів “Пластокрист” і “Керадент” та
дозволяє використовувати до 50% переплаву.

У доступній нам літературі ми не знайшли даних про те, як змінюються
фізико-хімічні та технологічні характеристики вказаних сплавів за їх
багаторазової переплавки та чи біосумісні протези, виготовлені з цих
сплавів, для пацієнтів.

Ураховуючи те, що вартість стоматологічних сплавів у Європі висока
(Скоков А.Д., 1998; Драпал С., 2000; Bertolotti R.L., 2000), а
вітчизняні сплави поки що існують на експериментальному рівні, що робить
їх недоступними для використання в клінічній практиці для надання
ортопедичної допомоги широким верствам населення, виникає потреба не
тільки в розробці високоякісних сплавів, а і в економному використанні
наявних.

Зважаючи на вищезгадані дані, було б доцільно для виготовлення
суцільнолитих протезів максимально використовувати відомі
кобальтохромові та нікелехромові стоматологічні сплави шляхом
багаторазової переплавки, що сприятиме економії їх і дозволить ширше
впроваджувати в практику ортопедичної стоматології. Таким чином, дане
питання актуальне і потребує всебічного вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота є фрагментом ініціативної науково-дослідної теми кафедри
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Української
медичної стоматологічної академії (м. Полтава) “Особливості третинної
профілактики захворювань зубощелепної системи із застосуванням нових
патогенетичних підходів та технологій”, номер державної реєстрації
0197U02016420. Автор є безпосереднім виконавцем розділу
ініціативної науково-дослідної теми, самостійно виконував
експериментальну та клінічну частини дослідження, оформляв необхідну
документацію та готував до друку наукові статті про виконану роботу.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є клініко-експериментальне
обґрунтування можливості використання кобальтохромових і нікелехромових
сплавів після багаторазової переплавки для незнімного суцільнолитого
протезування.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Розробити спосіб рециркуляції сплавів Remanium GM 700 і Remanium CSe
для застосування їх у виготовленні суцільнолитих конструкцій.

2. Вивчити структуру, хімічні та фізико-технологічні властивості зразків
сплавів Remanium GM 700 і Remanium CSe, одержаних після багаторазової
переплавки.

3. Провести в експерименті токсикологічні, морфологічні та
мікробіологічні дослідження багаторазово переплавлених сплавів Remanium
GM 700 і Remanium CSe та дати медико-біологічну оцінку.

4. Провести клінічну апробацію незнімних суцільнолитих протезів,
виготовлених із багаторазово переплавлених сплавів Remanium GM 700 і
Remanium CSe за допомогою фізико-хімічного, біохімічного,
мікробіологічного і цитологічного методів дослідження.

5. Провести спектрометричний аналіз ротової рідини пацієнтів, яким
виготовлені конструкції зубних протезів із досліджуваних сплавів, у
стані рециркуляції на предмет накопичення мікроелементів.

6. Розробити та впровадити у практику охорони здоров’я практичні
рекомендації про застосування багаторазово переплавлених сплавів
Remanium GM 700 і Remanium CSe.

Об’єкт дослідження: структурні, хімічні та фізико-технологічні
властивості багаторазово переплавлених сплавів Remanium GM 700 і
Remanium CSe, їхня біоінертність в експерименті та в клініці.

Предмет дослідження: обґрунтування можливості використання в практиці
ортопедичної стоматології кобальтохромового сплаву Remanium GM 700 і
нікелехромового сплаву Remanium CSe в стані багаторазової вакуумної
переплавки з метою зниження собівартості зубного протезування.

Методи дослідження: на експериментальному етапі — методи лабораторних,
медико-біологічних та токсико-морфологічних досліджень сплавів Remanium
GM і Remanium CSe; на клінічному етапі — клінічні, біохімічні,
мікробіологічні, цитологічні та фізико-хімічні дослідження; статистичний
метод.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного
використання даних експерименту, клінічних, біохімічних,
бактеріологічних, морфологічних досліджень уперше отримані дані про
фізико-хімічні властивості та мікроструктуру сплавів за їх багаторазової
переплавки, визначені біосумісність суцільнолитих конструкцій зубних
протезів, виготовлених зі сплавів багаторазової переплавки, дані
практичні рекомендації.

Уперше розроблений спосіб рециркуляції сплавів Remanium GM 700 і
Remanium CSe, який забезпечує їхню підвищену чистоту.

Одержані нові дані про хімічний склад, фізико-механічні та технологічні
властивості сплавів Remanium GM 700 і Remanium CSe за багаторазової
переплавки.

Експериментально отримані дані про біосумісність сплавів Remanium GM 700
і Remanium CSe після багаторазової переплавки.

На підставі клініко-лабораторних досліджень дана оцінка якості незнімних
суцільнолитих протезів, виготовлених із багаторазово переплавлених
сплавів Remanium GM 700 і Remanium CSe, що підтверджує доцільність їх
використання в практиці ортопедичної стоматології. Спосіб підвищує
відсоток використання сплавів Remanium GM 700 і Remanium CSe в
ортопедичній стоматології, зменшуючи витрату сертифікатних сплавів.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені клініко-лабораторні
та експериментальні дослідження мають теоретичне та практичне значення в
галузях медицини: стоматології, морфології, мікробіології, біофізиці.

Вивчення цієї проблеми дозволило широко застосовувати сплави після
багаторазових переплавок у стоматологічній практиці.

Ця робота дозволяє знизити собівартість ортопедичного лікування.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею
автора. Автором самостійно проведений аналіз наукової літератури з
досліджуваної проблеми та патентно-інформаційний пошук, сформульовані
мета й основні завдання.

Усі клінічні та лабораторні дослідження виконані автором самостійно,
проведена математично-статистична обробка отриманих результатів за
допомогою комп’ютерних програм, аналіз отриманих результатів, зроблені
висновки та представлені практичні рекомендації.

Вивчення хімічних, фізико-технологічних та мікроструктурних властивостей
сплавів проводилося на кафедрі біофізики, інформатики та медичної
апаратури Української медичної стоматологічної академії (завідувач
кафедри — д. фіз.-мат. н., проф. Доценко В.І.).

Експериментальні дослідження виконані на базі віварію Української
медичної стоматологічної академії (завідувачка — к. с-г. н. Денисенко
М.В.)

Медико-біологічні і морфологічні дослідження експериментального
матеріалу проведені на кафедрі патологічної анатомії, судової медицини і
секційного курсу Української медичної стоматологічної академії
(завідувач кафедри — д. мед. н., проф. Гасюк А.П.), у патогістологічній
лабораторії кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією
(завідувач кафедри — д. мед. н., проф. Скрипніков М.С.) і в Полтавській
обласній державній лабораторії ветеринарної медицини (директор — Сагло
О.С.).

Клінічні дослідження пацієнтів проводились на клінічних базах кафедри
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії Української
медичної стоматологічної академії (завідувач кафедри — д. мед. н., проф.
Король М.Д.) та в ортопедичному відділенні Полтавської обласної
клінічної стоматологічної поліклініки (головний лікар — Пилипенко О.С.).

Біохімічні та мікробіологічні дослідження ротової рідини, вивчення
факторів місцевого імунітету, спектральний аналіз ротової рідини
проводились на кафедрі біонеорганічної, фізико-колоїдної та
біоорганічної хімії (завідувачка кафедри — д. мед. н., проф. Тарасенко
Л.М.), на кафедрі терапевтичної стоматології Української медичної
стоматологічної академії (завідувач кафедри — д. мед. н., проф.
Ніколішин А.К.), у Полтавській обласній державній лабораторії
ветеринарної медицини (директор — Сагло О.С.), лабораторії
фізико-хімічних досліджень ВО “Знамено” (завідувачка лабораторії —
Іванова Т.А.).

Апробація результатів дисертації. У ході виконання дисертаційної роботи
були зроблені доповіді на міжнародній конференції “Вітчизняна
стоматологія на рубежі століть” (м. Полтава, 2001 р.), на Всеукраїнській
навчально-методичній та науково-практичній конференції “Стан і проблеми
підготовки лікарів-стоматологів у сучасних соціально-економічних умовах”
(м. Полтава, 2003 р.), на обласній науково-практичній конференції
лікарів стоматологів-ортопедів та науковців “Клініка та технологія
повного знімного протезування” (м. Полтава, 2004 р.), на засіданні
апробаційної ради № 2 “Стоматологія” при Українській медичній
стоматологічній академії (м. Полтава, 2004 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи надруковано 8 наукових праць,
із них 4 статті без співавторів — у наукових фахових виданнях,
ліцензованих ВАК України, 1 стаття — в журналі, 2 роботи — в матеріалах
конференцій, одержано деклараційний патент на корисну модель “Спосіб
багаторазової переплавки дентальних сплавів”.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень
упроваджені в практику ортопедичного відділення Полтавської обласної
стоматологічної поліклініки, ортопедичного відділення
Івано-Франківської обласної стоматологічної поліклініки, на кафедрах
пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії, ортопедичної
стоматології та імплантології, патологічної анатомії, судової медицини
та секційного курсу, на зуботехнічному відділенні медичного коледжу
Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках
принтерного тексту і складається з переліку умовних скорочень, вступу,
огляду літератури, розділу “Об’єкти та методи досліджень”, двох розділів
власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатку.

Робота ілюстрована 20 рисунками, 29 таблицями, 20 фотографіями, до
бібліографії занесено 266 джерел літератури, з яких 55 іноземних
авторів.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи досліджень. З огляду на мету і завдання роботи, це
дослідження має три основні розділи: фізико-механічний,
експериментально-морфологічний і клініко-лабораторний.

Досліджувалися кобальтохромовий сплав Remanium GM 700 і нікелехромовий
сплав Remanium CSe в стані шестиразової рециркуляції методом вакуумної
переплавки в режимі, вказаному фірмою-виробником “Dentaurum” (Німеччина)
в нашій модифікації.

Для цих досліджень зразки сплавів отримували шляхом послідовної
шестиразової переплавки в ливарній стоматологічній установці
Tiegelschleuder TS фірми “Degussa”. Переплавлення відбувалося згідно з
інструкціями для цих сплавів у керамічних тиглях. Температура плавлення
1410?С, час витримки 10 хвилин. Після розплавлення і витримки при
відповідній температурі протягом однієї хвилини розплав переливався у
формувальну опоку із матеріалу Castorit-Super С і охолоджувався
природним шляхом до кімнатної температури.

До кожної наступної переплавки проводили старанне очищення залишків
поворотного сплаву від формувальної суміші традиційними методами і
додавали рівну частину сплавів сертифікатної поставки. Наступні
переплавки проводили при температурі 1500?С, 1600?С, 1700?С, 1800?С,
1030?С, 870?С.

Потім усі зразки підлягали термічній обробці при слідуючих умовах:
36 зразків Remanium GM 700 і Remanium CSe, відлиті за 110 сек.,
охолоджували поступово. Таку ж кількість зразків охолоджували в 10%
розчині натрію хлориду при кімнатній температурі (20-22° С). Подібним
методом охолоджували зразки, відлиті за 220 сек. Температуру визначали
термоелектричним термометром.

Відлитий метал обробляли в піскоструминному апараті і проводили першу
термічну обробку при t=1000?С протягом 5 хвилин, потім видаляли
піскоструминним апаратом окисну плівку, знову піддавали термічній
обробці при t=1000?C 5 хвилин і так 2-3 рази до утворення якісної
окисної плівки сіруватого кольору.

Для дослідження зразки отримували у вигляді пластин завтовшки 0,4 мм,
поверхню яких піддавали піскоструминній очистці порошком оксиду алюмінію
дисперсністю 50 мкм, обробляли шліфувальним папером на скляній
пластинці з абразивним порошком і знежирювали парою при температурі
160?С. Із отриманих пластин вирізали по три типи зразків із кожної
переплавки: для дослідження мікротвердості у вигляді пластин розміром
10х10х2 мм (10 зразків), для вимірювання модуля пружності — у вигляді
циліндра довжиною 36 мм і діаметром 3 мм (10 зразків) і 10 зразків для
розтягування у вигляді двосторонніх лопаточок із розміром робочої
частини 25х5х0,4 мм. Зразки досліджувалися як у первинному стані, так і
після послідовної переплавки в різних модифікаціях. Усі зразки підлягали
хімічному аналізу та металографічним дослідженням за загальновідомими в
металургії методиками (Боярская Ю.С., Грабко Д.З., Кац М.С., 1986).

Мікротвердість досліджували на приладі ПМТ-3 при різних навантаженнях на
індентор (10, 20, 50, 100 г).

Модуль пружності вимірювали акустичним методом подвійного вібратора на
резонансній частоті 73 кГц при амплітуді звукової хвилі ?=10-7.

Деформація розтягуванням проводилася в розривній установці МРК-1 зі
швидкістю деформації 0,2 мм/хв на зразках гантелеподібної форми з
розмірами робочої частини 25х5х0,4 мм. За одержаними деформаційними
кривими визначали умовну межу текучості ?0,2, межу міцності ?пр. і
максимальну деформацію до руйнування ?max.

Деформація на згинання проводилися також в установці МРК-1 із приставкою
для чотириточкового вигину. З цією метою використовувалися зразки
сплавів розміром 40х5х0,5 мм із різних груп переплавки.

Дослідження структури сплаву проводилися на сканувальному електронному
мікроскопі JSM-820 із системою рентгенівського мікроаналізу Link AN
10/85 S шляхом побудови карт розподілу елементів із використанням
відповідних ліній характеристичного рентгенівського випромінювання
(Миркин Л.И., 1961). Дослідження проводилися на поперечних шліфах
зразків, при цьому вивчався як хімічний, так і фазовий склад, а також
проводилися фрактографічні дослідження поверхонь руйнування зразків
після деформації розтягуванням. Крім того, проводилися рентгенструктурні
дослідження на дифрактометрі ДРОН-3 М.

Морфологія поверхні зруйнованих після деформацій розтягуванням зразків
досліджувалася також у сканувальному мікроскопі JSM-820 як у режимі
поглинутих, так і в режимі відбитих електронів.

Вивчалася бактеріальна активність дослідних сплавів металів у
експерименті за допомогою водних екстрактів зі сплавів Remanium GM 700 і
Remanium CSe.

Для виявлення впливу сплавів металів на кобальтовій і нікелевій основах
на тканини живого організму ми провели токсико-морфологічне дослідження
відповідно до ISO-10993-6:1994, сутність якого полягала у проведенні
операції імплантації стандартних зразків сплавів металів, що
досліджуються (Remanium GM 700 і Remanium CSe) та їхніх шестиразових
переплавок (6 груп).

Експеримент проводився на 12 білих щурах лінії Вістар вагою 180-200 г,
яким під шкіру в ділянку спини під наркотановим наркозом вживляли зразки
вказаних сплавів у вигляді пластинок розміром 6х3х2 мм. Проводили
спостереження за динамікою ваги тварин (через 10, 30, 90 діб) (Западнюк
И.П. и соавт., 1983).

Протягом трьох місяців експерименту проводили забір крові з хвостової
вени щурів, а в кінці третього місяця проводили евтаназію тварин,
відкривали місця імплантації, виймали зразки сплавів, вивчали тканини,
що їх оточували. У дослідних і контрольних тварин установлювали вагові
коефіцієнти внутрішніх органів. Макроскопічно та мікроскопічно оцінювали
стан тканин внутрішніх органів (печінка, нирки, легені, селезінка).

Для гістологічного дослідження тканини фіксувалися в 10-12% розчині
нейтрального формаліну. Після фіксації за загальноприйнятою методикою
готувалися парафінові блоки. Потім із блоків виготовлялися зрізи
препаратів товщиною 7-12 мікрон.

Одержані зрізи зафарбовували гематоксилін-еозином, а також для виявлення
сполучної тканини використовували забарвлення за Ван-Гізон. Гістологічні
препарати вивчали за різних збільшень мікроскопом “Біолам”.
Ілюстративний матеріал одержували використовуючи насадки МФН-10.

Для оцінки специфічної дії кожного імплантованого зразка сплавів
тваринам експериментальних груп проводили напівкількісну оцінку (в
балах) ступеня вираженості репаративно-регенеративних процесів у стінці
капсули. Вогнищевість ушкодження оцінювали одним плюсом (+), середній
ступінь — двома плюсами (++), дифузність розвитку стадії — трьома
плюсами (+++).

Клінічна частина роботи складалася з аналізу результатів протезування з
багаторазово переплавлених сплавів 120 пацієнтів віком від 25 до 60
років (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл пацієнтів за дослідними групами

Групи пацієнтів Зміст групи Кількість пацієнтів

І гр. (контроль) Протези, виготовлені зі сплаву Remanium GM 700
(кобальтохромовий сплав), сертифікатної поставки 30

ІІ гр. (контроль) Протези, виготовлені зі сплаву Remanium CSe
(нікелехромовий сплав), сертифікатної поставки 30

ІІІ гр. Протези, виготовлені з багаторазово переплавленого (1-6 разів)
сплаву Remanium GM 700 30

ІV гр. Протези, виготовлені з багаторазово переплавленого (1-6 разів)
сплаву Remanium CSe 30

Залежно від виду і топографії дефекту зубного ряду пацієнтам виготовляли
незнімні суцільнолиті конструкції зубних протезів. Усього було
виготовлено 65 суцільнолитих мостоподібних протезів, у складі яких 130
опорних суцільнолитих коронок, та 69 поодиноких коронок із
сертифікованих та рециркуляторних сплавів.

Протезування починали після повноцінної санації порожнини рота.
Спостереження і клінічне обстеження пацієнтів проводили після фіксації
протезів у порожнині рота цементом “Meron” (фірма Voco), через 7 діб і
через 3 місяці.

У клінічному обстеженні, крім загальноприйнятих показників згідно з
картою дослідження ортопедичного пацієнта, використовували тести:

рН слини до протезування і в різні терміни (після фіксації протезів на
опорних зубах, через 7 діб, через 3 місяці);

величину потенціалів металевих включень;

силу потенціалів між окремими металевими конструкціями і елементами.

e

8 r ® ° 8

»

< > A f

@

?????? індикаторного та хлоросрібного електродів прямим
потенціометричним методом.

Величина електродних потенціалів металевих зубних протезів
досліджувались ламповим вольтметром типу ВК7-3. Він має контактний
електрод зі срібла з екранованим проводом та електродом порівнювання
(хлоросрібний електрод ЕВЛ-ІМ).

Такі вимірювання проводили в день здачі протеза (до фіксації протеза і
після), через 7 діб і 3 місяці після протезування.

Біосумісність незнімних суцільнолитих конструкцій зубних протезів,
виготовлених із багаторазових переплавлених сплавів, із тканинами
порожнини рота вивчалася також за допомогою цитологічного дослідження
слизової оболонки в ділянці прилягання протезів методом відбитків.

Проводили дослідження впливу сплавів металів на тканини крайового
пародонта за допомогою проби Шіллера-Писарєва, а також вивчали фактори
місцевого імунітету та неспецифічного захисту слизової оболонки
порожнини рота методом вивчення активності лізоциму, лужної та кислої
фосфатаз у ротовій рідині та мікрофлори (Камышников В.С., 2000).

Крім того, вивчали вміст мікроелементів у слині методом спектрального
аналізу сухого залишку (Кустанович И.М., 1967).

Кількісний та якісний аналіз отриманих даних проводили за критерієм
Ст’юдента за допомогою комп’ютерної програми “Microsoft Excel”.

Результати досліджень та їх обговорення. Вивчені фізико-хімічні
властивості та структура досліджуваних сплавів: мікротвердість, модуль
пружності, механічні властивості на розтягування свідчать про тенденцію
деякого зниження цих характеристик по мірі збільшення числа переплавок.
Причини вказаної поведінки безсумнівно слід шукати в зміні структури
сплаву від переплавки.

Першим питанням, яке виникає при багаторазових переплавках одного і того
ж сплаву є питання про збереження валового вмісту елементів у необхідній
пропорції, що забезпечує потрібні властивості. Наше дослідження
показало, що можна стверджувати незмінність складу сплавів відповідно до
їхніх паспортних даних після всіх переплавок.

Однак, аналіз локальних даних свідчить про значну негомогенність складу
в переплавлених зразках, яка наростає зі збільшенням числа переплавок.
Ця негомогенність, з одного боку, пов’язана з тим, що досліджувані
сплави є двофазними.

Але ж не викликає сумніву те, що в другій фазі спостерігається
недостатність кобальту та надлишок хрому і молібдену.

Крім того, знайдена нами друга фаза ідентична вказаній з частковою
заміною хрому на молібден.

Вивчаючи фізико-механічні властивості дослідних сплавів металів
(мікротвердість, деформації розтягуванням), проводився структурний
аналіз дослідних зразків на поверхні руйнування.

Результати дослідження показали, що сплав на основі Со (Remanium GM 700)
має вищу мікротвердість у литому та термообробленому стані, і
напротивагу сплаву на основі Ni (Remanium CSe) термообробка в цих
сплавах підвищує мікротвердість.

Це можна пояснити тим, що після лиття Remanium GM 700 ми виявили великі
(5-10 мкм) включення другої фази, збагачені хромом та молібденом,
причому мікротвердість цієї фази значно вища, ніж мікротвердість
матриці. За нашими даними, термообробка частково розчиняє другу фазу в
матриці, що викликає перехід у неї атомів Сr і Мо та підвищує
мікротвердість.

Виявлені нами структурні відмінності переплавлених зразків від
первинних, не можуть внести помітних змін в їхні механічні властивості,
що і було доведено в нашій роботі.

Змінивши режим переплавки, час витримки в розплавленому стані,
застосувавши додаткове перемішування розплаву, вакуумну багаторазову
переплавку, вдалося розробити методику переплавки і тим самим уникнути
вказаних негативних явищ.

Вивчили вплив сплавів Remanium GM 700 та Remanium CSe на мікрофлору
порожнини рота: золотистий стафілокок, стрептокок, дріжджоподібні гриби
роду Candida в експерименті. Дослідження показали, що вказані сплави не
викликають інгібувальної дії на золотистий стафілокок, стрептокок,
дріжджоподібні гриби роду Candida незалежно від кількості переплавок, а
також дослідний матеріал не впливає на нормальну мікрофлору порожнини
рота і дослідні зразки не мають гемолітичних властивостей, що вказує,
певною мірою, на відсутність токсичних властивостей.

Через 3 місяці після імплантації дослідних зразків не спостерігали
відхилень від контролю дослідних показників.

Аналіз одержаних результатів показав, що сплави Remanium GM 700 та
Remanium CSe після шестиразових послідовних переплавок за нашою
методикою біологічно інертні. Зразки покриті тонкою сполучнотканинною
капсулою, не піддаються деструкції впродовж значного терміну
спостереження і не залежать від кількості переплавів, а також у
порівнянні з контролем. Найбільш повне загоєння, тобто утворення зрілої
волокнистої сполучної тканини, виявлене при імплантації сплаву на основі
кобальту.

Проведені клінічні дослідження для визначення якості протезування і
властивостей сплавів показали, що відлиті каркаси зубних протезів мали
високу якість, яка визначалася за точним припасуванням на моделях, а
потім і на опорних зубах у порожнині рота.

Дослідження рН ротової рідини показали, що найчастіше визначали
нейтральну та слаболужну реакцію і що динаміка та ступінь вираження змін
рН залежать від термінів дослідження та якості сплаву. Середня величина
рН така, що впливу, який призводить до патологічного стану, не спричиняє
(рис. 1).

Рис. 1. Результати дослідження водневого показника (рH) ротової
рідини.

У перші дні після протезування показник лізоцимної активності слини
знижується, а потім наростає. Така залежність спостерігається в
контрольних та дослідних групах.

Аналіз отриманих результатів показав, що у всіх дослідних та контрольних
групах активність кислої фосфатази була вища, ніж активність лужної
фосфатази. Активність лужної фосфатази була в межах стандартизованої
норми, а активність кислої фосфатази перевищувала в 1,6 рази показник
норми, що, на нашу думку, є компенсаторною дією (рис. 2).

Рис. 2. Активність ферментів ротової рідини в контрольних і дослідних
групах пацієнтів.

Проведені нами дослідження впливу на резидентну мікрофлору порожнини
рота зубних конструкцій із багаторазово переплавлених кобальтохромових
та нікелехромових сплавів показали, що із виділених 379 культур 205
(54,0%) складали стрептококи, 114 (30,0%) — стафілококи і 60 (15,0%) —
дріжджоподібні гриби роду Candida.

Дані дослідження динаміки загальної кількості мікроорганізмів показали,
що у всіх дослідних групах кобальтохромових і нікелехромових сплавів
через добу після протезування знижується (в 3 рази) частота виділення
культур стрептококів, стафілококів та дріжджоподібних грибів із ротової
рідини у всіх групах, через 3 місяці вона повертається до початкового
рівня (до протезування), а в деяких випадках збільшується в 1,2 рази
(рис. 3).

Рис. 3. Загальна кількість виділених мікроорганізмів із ротової рідини
залежно від групи сплаву.

Суттєвої різниці між загальною кількістю мікрофлори за використання
протезів, виготовлених із Remanium GM 700 та Remanium CSe, у стані
сертифікатної поставки та після багаторазової переплавки не встановлено.

Результати дослідження електрохічної дії зубних протезів показали, що
електричні явища виражені тільки в групі, де вказані конструкції
виготовлялись із нікелехромових сплавів і довше утримувались, тобто
ступінь активності сплавів в електричному середовищі залежить не тільки
від активності середовища, а й від хімічної природи сплавів. Про це
свідчать виміри потенціалів окремих металевих включень (рис. 4).

Рис. 4. Показники величини сили струму, які виникають між коронкою та
слизовою оболонкою, залежно від сплаву.

Вказані відмінності не залежать від термінів спостереження, що є
показником однорідності структури та індиферентності в порожнині рота і
вказує на можливість використання багаторазово переплавлених сплавів для
зубного протезування.

Це підтверджується і результатами спектрального аналізу ротової рідини
пацієнтів, яким виготовляли суцільнолиті протези з досліджуваних
сплавів. За результатами отриманих даних нами встановлена відсутність
кобальту та нікелю в ротовій рідині пацієнтів дослідних і контрольних
груп. Уміст хрому не перевищував 1х10-4мас%.

Із результатів наших досліджень видно, що реакція слизової оболонки
крайового пародонта наявна й утримується впродовж трьох місяців після
протезування, але вона була слабо позитивною, що свідчить про адаптацію
та біосумісність. Кращі результати були в пацієнтів, яким протези
виготовляли з кобальтохромового сплаву.

Цитологічне дослідження показало, що в пацієнтів дослідних груп
наближається до норми клітинний склад мазків-відбитків із поверхні
слизової оболонки. Це також вагомий аргумент, який указує на те, що
протези, виготовлені із багаторазово переплавлених сплавів Remanium GM
700 та Remanium CSe, характеризуються як біологічно сумісні.

Таким чином, підбір оптимального ступеня легування сплавів, використання
мікродобавок зі стандартизованих сплавів дали можливість одержати сплави
з достатньою міцністю, пластичністю, текучістю, біологічною інертністю,
які за клінічними показниками (рН, ферменти, електрохімічні процеси в
порожнині рота, цитологічні дослідження слизової оболонки,
мікробіологічні та спектральний аналіз ротової рідини) відповідають
міжнародним стандартам і забезпечують функціональні та естетичні
властивості незнімних суцільнолитих конструкцій зубних протезів, а тому
можуть бути використані в ортопедичній стоматології.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове розв’язання
наукового завдання — можливості використання сплавів Remanium GM 700 та
Remanium CSe після багаторазової переплавки для виготовлення незнімних
суцільнолитих конструкцій зубних протезів, доведена в експерименті та
клініці їхня біосумісність, розроблений спосіб багаторазової переплавки.

На основі лабораторних, експериментальних та клінічних даних досліджень
розроблений спосіб рециркуляції сплавів. Можна стверджувати, що метод
шестиразової вакуумної переплавки забезпечує підвищену чистоту сплавів
Remanium GM 700 та Remanium CSe і дозволяє використовувати переплав із
додаванням легувального компонента багаторазово.

За структурою, якісним і кількісним складом елементів,
фізико-технологічними властивостями багаторазово переплавлені сплави
Remanium GM 700 та Remanium CSe відповідають вимогам щодо матеріалів,
які використовуються у біологічно активних середовищах організму
пацієнтів.

Токсикологічні та морфологічні дослідження реакції внутрішніх органів та
прилеглих тканин дослідних тварин на імплантацію зразків багаторазово
переплавлених сплавів Remanium GM 700 та Remanium CSe не виявили
структурних і функціональних змін у ділянках їх уведення.
Мікробіологічні дослідження в експерименті також підтвердили їхню
біоінертність.

Клінічне обстеження 120 пацієнтів, яким виготовляли ортопедичні
конструкції зі сплавів Remanium GM 700 та Remanium CSe, у стані
рециркуляції показало, що рН ротової рідини, активність лізоциму, кислої
та лужної фосфатаз, а також різниця потенціалів у порожнині рота не
перевищують допустимих норм при їх застосуванні; ортопедичні конструкції
не мають протимікробної активності відносно природно вегетуючих у
порожнині рота мікроорганізмів, отже, при використанні не будуть
викликати дисбактеріоз і змінювати гомеостаз порожнини рота.
Встановлено, що сплави Remanium GM 700 та Remanium CSe в стані
рециркуляції, за даними цитологічного дослідження клітинної реакції
слизової оболонки порожнини рота та реакції крайового пародонта, не
викликають патологічних змін на клітинному рівні.

Уперше проведена спектрометрія вивчених сплавів на предмет накопичення
мікроелементів у ротовій рідині після багаторазової їх переплавки. Зміни
неорганічного складу ротової рідини при користуванні зубними протезами,
виготовленими з багаторазово переплавлених сплавів Remanium GM 700 та
Remanium CSe, як у кількісному, так і в якісному складі не характерні
для “мікроелементозів” — недостатності, надлишку чи дисбалансу
мікроелементів в організмі.

Високоякісні та економічно вигідні багаторазово вакуумно переплавлені
сплави Remanium GM 700 та Remanium CSe можна рекомендувати для
використання в практичній ортопедичній стоматології шестиразово.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Лиття зубних протезів із використанням шестиразово переплавлених сплавів
Remanium GM 700 та Remanium CSe зменшує витрату сплавів.

Багаторазова переплавка знижує ціну на зубні протези, тим самим
забезпечує доступність протезування широким верствам населення. Якщо
враховувати, що 1 кг цих сплавів коштує 1695 грн., то стає очевидною
доцільність використання сплавів, які зазнали рециркуляції за
запропонованою технологією.

Сплави Remanium GM 700 та Remanium CSe у стані рециркуляції
рекомендуються для виготовлення металевих каркасів суцільнолитих
незнімних протезів за такою методикою:

перед вакуумною переплавкою необхідно старанно очистити залишки сплавів
від сторонніх матеріалів, посортувати їх за типом, додати рівну частину
сплавів-сертифікатів заводської поставки;

плавки проводити з чітким дотриманням температурного та часового
режимів;

провести термічну рекристалізацію суцільнолитих протезів, тобто обробку
в муфельній печі при температурі 1000? С протягом 5-10 хвилин;

припасувати на моделі, видаляючи за допомогою піскоструминного апарата
окисну плівку, і знову піддати термічній обробці при t=1000?С упродовж 5
хвилин;

таку обробку провести 2-3 рази до моменту утворення рівномірного шару
окисної плівки сіруватого кольору;

використовувати формувальну масу фірми-виробника сплавів;

сплави можна використовувати в стані рециркуляції шестиразово, що
зменшує їх витрату.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Киндий В.Д. К вопросу о рециркуляции литейных стоматологических
сплавов. І. Механические свойства сплава Remanium GM 700 при
последовательных переплавах // Український стоматологічний альманах. —
2001. — № 5. — С. 48-50.

2. Киндий В.Д. К вопросу о рециркуляции литейных стоматологических
сплавов. ІІ. Структура сплава Remanium GM 700 при последовательных
переплавах // Український стоматологічний альманах. — 2002. — № 6. — С.
23-24.

3. Кіндій В.Д. Вплив дентальних сплавів Remanium GM 700 та Remanium CSe
на мікрофлору порожнини рота // Український стоматологічний альманах. —
2004. — № 3-4. — С. 10-13.

4. Кіндій В.Д. Вплив сплавів металів Remanium GM 700 та Remanium CSe на
активність ферментів ротової рідини // Галицький лікарський вісник. —
2004. — Т. 11, № 4. — С. 24-25.

5. Пат. на корисну модель 8747 А Україна, А 61С13/00. Спосіб
багаторазової переплавки дентальних сплавів: Деклараційний патент
України на корисну модель 8747 А Україна, А 61С13/00. Кіндій В.Д.,
Король М.Д., Доценко В.І., Кіндій Д.Д.; Українська медична
стоматологічна академія (UA). — № u 200501551; Заявл. 21.02.2005; Опубл.
15.08.2005, Бюл. № 8.

Автором особисто проведено інформаційно-патентний пошук, впроваджено
спосіб у клінічну практику та описана формула винаходу.

6. Киндий В.Д. Состав и свойства некоторых современных неблагородных
дентальных сплавов // Український стоматологічний альманах. — 2001. — №
2. — С. 66-68.

7. Киндий В.Д. Механические свойства стоматологического сплава Remanium
CSe при последовательных переплавах // Матер. Всеукраїнської
навч.-метод. та наук.-практ. конф. “Стан і проблеми підготовки
лікарів-стоматологів у сучасних соціально-економічних умовах ”. —
Полтава, 2003. — С. 50-51.

8. Кіндій В.Д. Стан ротової рідини пацієнтів із суцільнолитими
конструкціями протезів, виготовлених із багаторазово переплавлених
сплавів // Матер. обл. наук.-практ. конф. “Клініка і технологія повного
знімного протезування” — Полтава, 2005. — С. 50-54.

АНОТАЦІЯ

Кіндій В.Д. Клініко-експериментальна оцінка дентальних сплавів для
литва після багаторазової переплавки. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі
спеціальності 14.01.22 — стоматологія. — Українська медична
стоматологічна академія МОЗ України. — Полтава, 2005.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове розв’язання
наукового завдання — можливості використання сплавів Remanium GM 700 та
Remanium CSе після багаторазової переплавки для виготовлення незнімних
суцільнолитих конструкцій зубних протезів, розроблений спосіб
багаторазової переплавки. На підставі лабораторних, експериментальних та
клінічних даних досліджень можна стверджувати, що спосіб шестиразової
переплавки забезпечує підвищену чистоту сплавів Remanium GM 700 та
Remanium CSе.

За структурою, якісним та кількісним складом елементів ці сплави
відповідають вимогам щодо матеріалів, які використовуються в біологічно
активних середовищах організму людини.

Токсико-морфологічні, мікроскопічні дослідження в експерименті та
дослідження в клініці (рН ротової рідини, активності лізоциму, кислої та
лужної фосфатаз, різниця електропотенціалів, протимікробна активність,
клітинна реакція слизової оболонки та крайового пародонта) підтвердили
їхню біологічну інертність. Рециркуляція зменшує витрату сплавів, що
забезпечує доступність протезування із вивчених сплавів широким верствам
населення.

Ключові слова: багаторазова переплавка, сплав Remanium GM 700, сплав
Remanium CSе, біоінертність, суцільнолитий зубний протез.

АННОТАЦИЯ

Киндий В.Д. Клинико-экспериментальная оценка дентальных сплавов для
литья после многоразового переплава. — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.22 — стоматология. — Украинская медицинская
стоматологическая академия МЗ Украины. — Полтава, 2005.

Профилактическое направление развития отечественной стоматологии
предусматривает наиболее раннее замещение различных дефектов зубных
рядов. Потребность населения в протезировании весьма значительна.

Принимая во внимание то, что стоимость стоматологических сплавов в
Европе высокая, а отечественные сплавы пока ещё находятся на
экспериментальном уровне, возникает потребность не только в разработке
высококачественных сплавов, а также в экономном их использовании, т.е.
многоразово.

Первые шаги по изучению этой проблемы сделали некоторые отечественные
учёные, и был применён метод повторного вакуумного переплава сплавов
“Пластокрист” и “Керадент”.

В диссертации дано теоретическое обобщение и новое решение научной
задачи — возможности использования сплавов Remanium GM 700 и Remanium
CSe после многоразового переплава для изготовления цельнолитых
конструкций зубных протезов, разработан метод многоразового переплава.

На основании лабораторных, экспериментальных и клинических данных
исследований можно утверждать, что метод шестиразового переплава
обеспечивает полноценную чистоту сплавов Remanium GM 700 и Remanium CSe.

По структуре, качественному и количественному составу элементов данные
сплавы после многоразовых переплавов по предложенной методике, отвечают
требованиям относительно материалов, которые используются в биологически
активных средах организма человека.

Токсико-морфологические, микробиологические исследования в эксперименте
и исследования в клинике ортопедической стоматологии (рН ротовой
жидкости, активность лизоцима, уровень кислой и щелочной фосфатаз,
разница электропотенциалов, противомикробная активность, клеточная
реакция слизистой оболочки полости рта и маргинального пародонта)
подтвердили их биологическую инертность.

Основные результаты работы нашли практическое применение — разработан и
внедрён в практическое здравоохранение способ многоразового переплава,
который заключается в следующем: перед переплавкой необходимо тщательно
очистить остатки сплавов, провести сортировку по типу и
фирме-производителю, добавить равную часть сплавов сертификатной
поставки, провести термическую обработку в муфельной печи при
температуре 1000?С в течение 5-10 минут. Затем с металлического каркаса
пескоструйным аппаратом удалить оксидную плёнку и снова поддать
термической обработке при t=1000?C в течение 5 минут. Такую
обработку повторить 2-3 раза до образования равномерного слоя оксидной
плёнки серого цвета. Используется формовочная масса фирмы-производителя
сплавов.

Переплавку производят в вакуумной печи. Применение способа рециркуляции
сплавов уменьшает их расход, тем самым обеспечивает доступность
протезирования цельнолитыми конструкциями, изготовленными из изученных
сплавов, широким слоям населения.

Ключевые слова: многоразовый переплав, сплав Remanium GM 700, сплав
Remanium CSе, биоинертность, цельнолитой зубной протез.

ANNOTATION

Kindiy V.D. Clinico-experimental evaluation of dental alloys for
casting after many times smelting. — A manuscript.

A thesis in search for the scientific degree of a Candidate of medical
sciences on the speciality 14.01.22 — stomatology. — The Ukrainian
medical stomatological academy. — Poltava, 2005.

In the thesis there were brought the generalizations and the new
resolving of the scientific task — possibility of the application of the
alloys Remanium GM 700 and Remanium CSe after many times smelting for
the application of unremovable souundcasting constructions of dentures,
worked out the way of multismelting. On the basis of the laboratory,
experimental and clinical data of the investigations it bevomes possible
to confirm that the method of six-times smelting provides the increased
rate of alloys Remanium GM 700 and Remanium CSe.

Accoding to the structure, qualitive and quantative contents of
elements the mentioned alloys the indicated alloys ansuer the
requirements of materials the application of which take plase in
biologically active medium of organism of a man.

Тоxico-morphological, microscopic investigations in the experiment and
investigation in clinic (pH of the oral cavity, lysozyme, acidic and
alkaline phosphotates, difference of electropotentials, antimicrobic
activity, cellular reaction of mucons membrane and circular parodontium)
proved their biological inertness. Recirculation dicrouses the
expenditure of alloys that provide acceessibility of prosthetics from
the studied alloys of wide strata of society.

Key words: manytimes smelting, Remanium GM 700 alloy, Remanium CSe
alloy, bioinet ness, soundeasting denture.

рН

Ммоль/г?л

л

Кількість мікроорганізмів

мВ

Похожие записи