.

Клініко-динамічна характеристика та оптимізація лікування органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 2089
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ХОМЕНКО Олександр Олександрович

УДК 616.89-008.454

Клініко-динамічна характеристика та оптимізація лікування органічного
депресивного розладу у чоловіків літнього віку

14.01.16-психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті соціальної і
судової психіатрії та наркології МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Пішель Віталій Ярославович, Український науково-дослідний інститут
соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ
медико-соціальних проблем терапії психічних розладів, завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Напрєєнко Олександр Костянтинович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
кафедра психіатрії, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор Пшук Наталія Григорівна,

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ
України, кафедра психіатрії та медичної психології, професор кафедри

Провідна установа

Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського

МОЗ України, м. Сімферополь

Захист відбудеться “26” ___травня____ 2005 р. о _10.00_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103

Автореферат розісланий “25” ___квітня____ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гриневич Є.Г.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно з даними ВООЗ, розповсюдженість афективних
розладів, в структурі яких значну питому вагу мають депресії, у
розвинених країнах світу за останні 10 років зросла з 0,4-0,8% до 5-10%.
Це означає, що кожен рік близько ста мільйонів осіб виявляють ознаки
депресії і потребують надання адекватної медичної допомоги (И.К.Сосин,
Н.Г.Пшук, 1994; T.Ustun, N.Sartorius, 1995; В.С.Битенский и др., 1999;
Н.А.Марута, 2001; А.Б.Смулевич, 2001; Н.А.Корнетов, 2003; Б.В.Михайлов и
др., 2003; В.С.Подкорытов, Ю.Ю.Чайка, 2003; В.Д.Мішиєв, 2004).

В загальній структурі афективної патології особливе місце займають
депресії в осіб літнього віку. Згідно даних епідеміологічних досліджень,
депресивні розлади виявляються більш ніж у 15% населення віком понад 65
років (Y.Gustafson et al., 1995; Я.Б.Калын, С.И.Гаврилова, 1997;
В.В.Безруков и др., 1999). При цьому важкий депресивний епізод
відмічається у 3% осіб загальної популяції і зростає до 5% серед
пацієнтів лікувальних закладів (S.Evans, 1993).

Багатьма дослідниками підкреслюється, що клінічна картина депресій в
осіб літнього віку має свої особливості. Визначення проявів депресивного
розладу в похилому віці пов’язане зі значними труднощами через наявність
патопластичних наслідків старіння організму. Ознаки деменції у літніх
хворих також нерідко ускладнюють діагностику даної патології. В
результаті цих та інших причин депресія у людей літнього віку дуже часто
не діагностується, хоча на сьогоднішній день існує реальна можливість
надання таким пацієнтам адекватної терапевтичної допомоги (R.Terry,
1994; D.Galasko, 1994; Н.Ф.Шахматов, 1996; В.А.Концевой и др., 1997;
Я.Б.Калын, 2001; О.К.Напрєєнко та ін., 2001, 2002; Н.А.Дзеружинская,
2002, 2003; В.Я.Пишель, М.Ю.Полывяная, 2003).

Депресивні розлади у похилому віці розвиваються на фоні хронічних
захворювань, таких як серцево-судинні, хвороби обміну речовин і
опорно-рухового апарату, онкологічні та неврологічні захворювання тощо.
На біологічному рівні відбуваються зміни в системах регулювання
гомеостазу, імунній і репаративній системах. Наявність несприятливих
психологічних, психосоціальних, медичних чинників і функціональних
перешкод робить свій внесок у патогенез депресивних розладів і ускладнює
їх лікування (С.Н.Мосолов, 1995; A.Beekman et al., 1997; D.J.Galanis,
L.J.Petrovitch, 1997; А.С.Мелентьев, А.К.Рылова, 1998; В.Н.Краснов,
2002; В.А.Абрамов, А.Ю. Васильева, 2003). Крім того, існують певні
гендерні відмінності в клінічних проявах депресії, а також у
фармакокінетиці лікарських засобів (у тому числі – антидепресантів) у
хворих літнього віку (F.R.Fenton et al., 1994).

Виходячи з вищезазначеного, терапія таких хворих повинна мати певні
відмінності, насамперед, підвищені вимоги до переносимості та
безпечності антидепресантів через високий ризик виникнення небажаних
побічних ефектів.

Разом з цим, багато аспектів діагностики, клініки і терапії афективних
розладів як у чоловіків, так і у жінок літнього віку, вивчено
недостатньо. Зокрема, необхідна розробка оптимальних алгоритмів
діагностики і терапії органічного депресивного розладу у літніх
чоловіків з урахуванням зазначених особливостей на основі принципів і
методів доказової медицини, що і визначило актуальність даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Українського НДІ
соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами:
“Розробка сучасних підходів до діагностики афективних розладів у людей
літнього віку” (№ державної реєстрації 0102U000103) і “Розробити
стандарти клінічної практики та науково обґрунтувати гарантовані обсяги
лікувально-діагностичної допомоги хворим з афективними розладами” (№
державної реєстрації 0102U000102).

Мета і задачі дослідження. На підставі дослідження клініко-динамічних
особливостей органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку
розробити оптимальні підходи до його діагностики та терапії.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні задачі:

Виявити клініко-динамічні особливості органічного депресивного розладу у
чоловіків літнього віку.

Визначити діагностичні можливості стандартних оціночних шкал і
опитувальників при органічному депресивному розладі у хворих літнього
віку.

Провести порівняльний клініко-фармакологічний аналіз терапевтичної
ефективності та переносимості антидепресантів різних класів у пацієнтів
літнього віку з органічним депресивним розладом.

Розробити та впровадити оптимальні підходи до антидепресивної терапії
чоловіків літнього віку з органічним депресивним розладом.

Об’єкт дослідження – органічний депресивний розлад у чоловіків літнього
віку.

Предмет дослідження – клініко-динамічні особливості органічного
депресивного розладу, ефективність та переносимість антидепресантів
різних класів у чоловіків літнього віку.

Методи дослідження: клініко-психопатологічний,
клініко-фармако-терапевтичний, психодіагностичний, електрофізіологічний,
статистичний.

Клініко-психопатологічний метод базувався на загальноприйнятих підходах
до психіатричного обстеження пацієнтів шляхом стандартизованого інтерв’ю
із застосуванням дослідницьких критеріїв МКХ-10. Для визначення
особливостей органічного депресивного розладу в осіб літнього віку
використовувались стандартні оціночні шкали HAM-D21 (М.Hamilton, 1960) і
GDS15 (J.A.Yesavage et al., 1983).

Клініко-фармакотерапевтичний метод полягав в оцінці ефективності терапії
за показниками динаміки проявів органічного депресивного розладу із
застосуванням шкал HAM-D21 і GDS15 в процесі лікування. Переносимість і
безпечність антидепресивної психофармакотерапії оцінювалась за шкалою
побічних ефектів (Г.Толлефсон и др.,1997).

Психодіагностичний метод використовували для диференціальної діагностики
органічного депресивного розладу і деменції (шкала MMSE, M.F. Folstein
et al., 1975), а також для визначення суб’єктивного рівня вираженості
депресивного розладу (шкала Зунга, W.W.Zung et al.,1965) та особистісної
тривожності – шкала Ч.Д.Спілбергера-Ю.Л.Ханіна (1995).

Електроенцефалографічне дослідження проводили усім хворим з метою
верифікації діагнозу “органічний депресивний розлад”, візуальний аналіз
та оцінка параметрів здійснювались за О.О.Жирмунською (1984).

Статистична обробка отриманих даних містила в собі встановлення
характеру їх розподілу, середніх величин (M), помилок середніх величин
(m), t-критерія Ст’юдента для визначення вірогідності розбіжностей між
групами. Для встановлення характеру зв’язків між показниками різних
оціночних шкал використовували кореляційний аналіз, для визначення
коефіцієнтів інформативності діагностичних симптомів і ознак шкали
HAM-D21 – вірогідносний аналіз Вальда (Б.Дюран, П.Оделл, 1977).
Обчислювання проводили з використанням програм “Statistica for Windows.
Release 4.3” та електронних таблиць Excel 7.0 (С.Н.Лапач и др., 2000).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі на
підставі комплексного дослідження з використанням стандартних оціночних
шкал отримано нові дані про клінічний поліморфізм та психопатологічні
особливості органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку в
порівнянні з хворими середнього віку. Вперше на засадах доказової
медицини встановлено вплив вікового фактору на клініко-динамічні прояви
органічного депресивного розладу, показано діагностичну інформативність
шкали HAM-D21 та її кластерів, визначено кореляційні зв’язки між шкалами
HAM-D21 та GDS15 у чоловіків літнього віку з даною патологією.

Отримано нові дані щодо особливостей терапевтичної дії та спектру
психофармакологічної активності антидепресантів різних класів у хворих
літнього віку з органічним депресивним розладом. Вперше виявлено
клініко-динамічні особливості перебігу органічного депресивного розладу
на різних етапах проведення антидепресивної терапії. Вперше встановлено
розбіжності побічної дії антидепресантів різних класів, вдосконалено
диференційовані показання до їх використання при органічному
депресивному розладі в осіб літнього віку.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані у ході дисертаційного
дослідження дані щодо діагностичних можливостей стандартних оціночних
шкал дозволяють вдосконалити діагностику та об’єктивізувати оцінку
ефективності лікування хворих літнього віку з органічним депресивним
розладом.

Наукове та клінічне обґрунтування диференційованих показань до
психофармакотерапії органічного депресивного розладу із врахуванням
можливих небажаних ефектів антидепресантів різних класів сприяють
оптимізації лікувально-діагностичного процесу у хворих літнього віку з
органічним депресивним розладом, підвищенню ефективності антидепресивної
терапії зі зменшенням побічної дії лікарських засобів та проявів
терапевтичної резистентності.

За результатами дослідження до “Реєстру галузевих нововведень” (2003 р.,
вип.18-19) внесено пропозицію для практичного застосування ?
“Геріатрична шкала депресій” (№ 200/19/03). Основні положення дисертації
застосовані в навчальній програмі курсів інформації і стажування
“Діагностика та терапія афективних і коморбідних розладів у
загально-медичній практиці” Українського НДІ соціальної і судової
психіатрії та наркології, а також в педагогічному та
лікувально-діагностичному процесі на кафедрі психіатрії Харківської
медичної академії післядипломної освіти та на кафедрі психіатрії,
наркології та медичної психології Української медичної стоматологічної
академії (м. Полтава). Результати роботи впроваджено в клінічну практику
Київського обласного спеціалізованого психоневрологічного медичного
об’єднання, Київської міської психоневрологічної лікарні №1 та Київської
міської психоневрологічної лікарні №2.

Особистий внесок здобувача. Усі положення, що викладені у роботі,
розроблені автором особисто. Дисертантом визначені мета та задачі
дослідження, проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової
літератури з обраної теми. Здобувачем за період з 2000 по 2004 рр.
самостійно виконано клініко-психопатологічне, клініко-фармакологічне та
психодіагностичне обстеження 175 хворих (140 – літнього та 35 –
середнього віку) з органічним депресивним розладом. Дисертант самостійно
сформував базу даних, виконав їх статистичну обробку, провів
інтерпретацію та аналіз отриманих результатів, оформив таблиці та
ілюстративний матеріал, виконав написання всіх розділів дисертації.
Здобувачем особисто розроблені основні практичні і теоретичні положення
роботи, сформульовано висновки і практичні рекомендації.

Внесок здобувача до наукових публікацій у виданнях, затверджених ВАК
України, написаних у співавторстві, полягав у наступному: у статті № 3
(згідно зі списком праць, опублікованих за темою дисертації, який
наведено наприкінці автореферату) автором встановлені особливості
діагностики та терапії органічного депресивного розладу у чоловіків
літнього віку; у статті № 4 – досліджено міжнародний досвід щодо
лікування афективних розладів у літніх пацієнтів; у статті № 5
здобувачем описано нейробіологічні механізми формування депресій; у
статті № 6 – проаналізовано популяційні дослідження щодо депресивних
розладів в осіб похилого віку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися і були обговорені на II Національному Конгресі неврологів,
психіатрів та наркологів України (Харків, 2002); науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми психіатрії” (Київ, 2003); Всеукраїнській
науково-практичній конференції психіатрів з міжнародною участю “Нова
психофармакологія і прогрес в психіатрії” (Львів, 2004); на засіданні
апробаційної ради УНДІ ССПН (протокол № 3 від 30.06.2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у
тому числі 6 статей у наукових спеціалізованих виданнях, затверджених
ВАК України, із них 2 – самостійних; оформлено 1 нововведення.

Структура і обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 179
сторінок машинописного тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення
отриманих результатів, практичних рекомендацій і додатків. Список
використаних літературних джерел містить 309 джерел, з них 153 –
україномовних і російськомовних авторів, 156 – зарубіжних авторів.
Роботу ілюстровано 17 таблицями та 30 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Під спостереженням знаходилось 175 хворих чоловічої статі, які протягом
2000-2004 рр. перебували на стаціонарному лікуванні з приводу
депресивних розладів у Київській міській клінічній психоневрологічній
лікарні № 1. Клінічна симптоматика пацієнтів відповідала діагностичним
критеріям МКХ-10 F 06.32 – органічний депресивний розлад. Органічний
ґенез депресивного розладу було підтверджено результатами неврологічного
та електрофізіологічного обстеження.

Відповідно до мети дослідження всі хворі були розділені на дві групи в
залежності від віку: літнього (понад 60 років) та середнього (до 60
років). Першу (основну) групу склали 140 хворих у віці від 60 до 84
років (у середньому – 74,7 ? 10,4 років), другу (групу порівняння) – 35
пацієнтів у віці від 35 до 58 років (50,3 ? 6,2 роки).

При оцінці основних соціо-демографічних показників в обстежених хворих
встановлено, що більшість пацієнтів як основної групи (63,6%), так і
групи порівняння (60,0%) здобули вищу або середню спеціальну освіту.
Серед пацієнтів основної групи 105 (75,0%) мали інвалідність I (24,3%),
II (48,5%), III (2,2%) груп; 10 пацієнтів (7,1%) продовжували працювати
незважаючи на пенсійний вік. У групі порівняння працювали 11 (31,3%)
хворих, 17 – мали інвалідність I (2,8%), II (25,7%) та III (20,0%) груп.
За сімейним станом хворі обох груп розподілились наступним чином:
одружені – 60,0% та 57,1% відповідно, одинокі – 14,3% та 25,7%,
знаходились на утриманні своїх сімей – 25,7% та 17,2%.

59 (42,1%) хворих літнього віку поступали на лікування вперше (пацієнтів
середнього віку – 17 чоловіків, 48,6%); 81 (57,9%) – вдруге (18 хворих,
51,4%). Середній вік початку захворювання складав в основній групі 64,7
? 3,7 року, а тривалість хвороби на час обстеження – 7,93 ? 6,34; в
групі порівняння – 44,7 ? 4,9 та 4,87 ? 2,13 року відповідно.

Аналіз даних про спадкову обтяженість психічними захворюваннями в
порівнюваних групах виявів, що серед пацієнтів літнього віку цей
показник складав 18,5%, середнього віку – 22,8% (р ? 0,05), тобто
істотних відмінностей не відзначалось. Отримані результати свідчать про
наявність певної спадкової схильності до виникнення органічного
депресивного розладу у чоловіків незалежно від вікового фактору.

Дослідження коморбідної соматичної та неврологічної патології в
обстежених хворих виявило певні відмінності. У пацієнтів літнього віку
достовірно частіше спостерігались захворювання серцево-судинної системи
(93,6% проти 40,0% у хворих середнього віку, р ? 0,001),
кишково-шлункового тракту (42,1% проти 11,5%, р ? 0,001), легенів (33,6%
проти 11,5%, р ? 0,05). Разом з цим частота органічних уражень ЦНС в
порівнюваних групах практично не відрізнялась (40,0% та 39,9%). Таким
чином, хворим літнього віку з органічним депресивним розладом притаманна
більш значна соматична обтяженість, що необхідно враховувати при виборі
терапевтичної тактики.

Вивчення характерологічних особливостей пацієнтів за шкалою Спілбергера
(21-40 пункти шкали) визначило більш високі показники особистісної
тривожності в групі літніх пацієнтів (42,3 ? 2,7 проти 25,5 ? 3,1 бала у
хворих середнього віку, р ? 0,05). Крім того, у 38 (27,1%) літніх хворих
відмічався високий рівень тривожності (більше 46 балів за шкалою
Спілбергера), який в групі порівняння виявлявся лише у 6 (17,1%)
пацієнтів (р ? 0,05).

При визначенні клінічного стану пацієнтів з депресивними розладами
(особливо – літнього віку) дуже важливим є вивчення когнітивних функцій
хворих та диференціація депресії з деменцією. Згідно з даними шкали
MMSE, сума балів у пацієнтів основної групи коливалась від 22 до 26 (в
середньому – 24,3 ? 2,7), у групі порівняння – від 24 до 28 (26,2 ?
2,1). Виходячи з критеріїв оцінки шкали, отримані результати були
суттєво вищими за сумарний бал 16, який вказує на деменцію; тобто
пацієнти, які були включені до дослідження, не мали ознак грубих
порушень когнітивних функцій.

Порівняльний кількісний аналіз результатів обстеження хворих обох груп
за шкалою HAM-D21 дозволив визначити особливості клінічної картини
депресивного розладу в залежності від вікового фактору. У всіх пацієнтів
до початку лікування спостерігалась депресивна симптоматика помірного
(17-27 балів) чи тяжкого (більш 27 балів) ступеня вираженості. В
основній групі помірний депресивний епізод діагностовано у 113 (80,7%)
хворих, (в контрольній – 88,6%), тяжкий – у 27 (19,3%) і 4 (11,4%),
середній сумарний бал за HAM-D21 складав 24,45 ± 1,29 та 22,35 ± 0,61
відповідно (р ? 0,05).

Математичний аналіз результатів обстеження хворих за шкалою HAM-D21
дозволив визначити особливості клінічних проявів депресивних розладів у
віковому аспекті (табл.1). Статистично значимі вікові розбіжності
(p0,05

безсоння 1,63 ± 0,15 0,99 ± 0,07 0,05

працездатність 2,95 ± 0,23 2,25 ± 0,21 0,05

ажитація 1,50 ± 0,17 1,42 ± 0,33 >0,05

психічна тривога 1,77 ± 0,18 1,16 ± 0,09 0,05

загальносоматичні симптоми 1,25 ± 0,16 0,85 ± 0,08 0,05

іпохондрія 1,57 ± 0,28 0,85 ± 0,12 0,05

ставлення до захворювання 1,05 ± 0,09 0,79 ± 0,07 0,05

деперсоналізація, дереалізація 0 0

параноїдні симптоми 0 0

нав’язливість 0 0

Сумарний бал 24,45 ± 1,29 22,35 ± 0,61 ”6 EHuy @ . 0 2 4 6 EHuy $ @ $ @ @ Z!r!~!?!UUF”kd @ $ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ @ $ @ @ ?тирьох кластерів HAM-D21: загальмованості (пригнічений настрій, працездатність, загальмованість мислення), порушення мислення (відчуття провини, схильність до самогубства, ажитація), порушення сну (труднощі засинання, безсоння, раннє пробудження) і ознаки тривоги та порушення в соматичній сфері (психічна та соматична тривога, шлунково-кишкові порушення, загальносоматичні симптоми, іпохондрія). Сумарна бальна оцінка за виділеними кластерами виглядає наступним чином: “загальмованість” – 7,74 ? 2,31 бала у хворих основної групи, 5,57 ? 1,94 бала – в групі порівняння, “порушення мислення” – 2,84 ? 0,56 і 1,65 ? 0,67 балів відповідно, “порушення сну” – 3,8 ? 0,92 і 2,8 ? 0,75 балів, “ознаки тривоги та порушення у соматичній сфері” – 7,04 ? 1,47 і 4,42 ? 1,26 балів. Розбіжності статистично вірогідні для всіх кластерів (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020