МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЗЬМЕНКО Валерій Анатолійович

УДК 616.699-055.5:614.876

Чоловіча репродуктивна система виводку, отриманого від щурів, що зазнали
впливу несприятливих факторів довкілля

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Напханюк Володимир
Клеонтійович, Одеський державний медичний університет МОЗ України,
завідувач кафедри гістології, ембріології та цитології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Гоженко Анатолій Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ
України, завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної
фізіології.

доктор медичних наук, професор Клименко Микола Олексійович, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
патологічної фізіології.

Провідна установа: Інститут експериментальної патології, онкології і
радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, відділ радіобіології, м.
Київ.

Захист відбудеться “15”червня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України (65026, м. Одеса, Валіховський пров.,
2)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України (65026, м. Одеса, Валіховський пров.,
3)

Автореферат розісланий “13” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент
В.В. Годован

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Глобальні масштаби техногенного забруднення та
збільшення кількості сімей, в яких під дію несприятливих факторів
підпали один або обоє батьків, поставили на порядок денний питання про
прогнозування стану здоров’я нащадків та збереження генофонду (Карпенко
Н.О. та ін., 2000, Савцова З.Д. та ін., 2000). Особливо актуально це
питання стоїть для нашої держави, так як аварія на Чорнобильській АЕС, з
опроміненням значної частини населення і радіонуклідним забрудненням
великих територій України, створила передумови для погіршення здоров’я
нинішнього і багатьох наступних поколінь (Балаєва Л.С. та ін., 2001,
Конопля Е.Ф. та ін., 2002, Севанкаев А.В. и соавт., 2005). До цього
слід також додати негативний вплив соціально-побутових факторів (Биков
В.Л., 1999), які сприяють розвитку стрес-індукованої патології та
розповсюдженню шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю та
наркотиків). Окрім цього, зважаючи на появу негативного балансу приросту
населення в Україні (Гойда Н.Т., 1998) викликає занепокоєння і питання
про вплив сукупності вказаних негативних факторів довкілля на
репродуктивну систему. Адже на відміну від усіх інших систем людського
організму, зрушення в цій системі проявляються не тільки порушенням її
функціонування в даного індивідуума, але і віддзеркалюються на здоров’ї
та самому існуванні наступних поколінь (ВОЗ, 2000, Мамина В.П., 2005)

У зв’язку з наведеним нам представляється за доцільне дослідження
стану тих критичних метаболічних процесів, які забезпечують фізіологічне
функціонування як сперматогенного епітелію, так і сперматозоонів на всіх
етапах їх розвитку. До таких систем, згідно існуючих уявлень (Кудряшов
Ю.Б., Гончаренко Є.М., 1999), відносяться такі системи, які за
фізіологічних умов є бездоганно скоректованими та забезпечують
фізіологічну підтримку гомеостазу клітин, незалежно від форм їх
розвитку. Порушення рівноваги в таких системах сприяє дезорганізації та
дестабілізації метаболічних процесів у клітині, що може призвести
навіть до її загибелі.

На жаль в доступній для нас літературі відомостей, що стосуються
стану критичних метаболічних систем в тканинах сім’яників та їх впливу
на с перматогенез у нащадків, отриманих від попередників які зазнали
впливу негативних факторів довкілля, нам знайти не вдалося.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
Одеського державного медичного університету і є фрагментом теми
„Патогенетичні механізми розвитку захворювань репродуктивної системи за
умов дії агресивних факторів середовища та шляхи їх корекції” (№
державної реєстрації 0199U004330). Дисертант був співвиконавцем цієї
теми.

Мета дослідження. З’ясувати особливості патофізіологічних зрушень в
сім’яниках та процесів сперматогенезу на етапах пізнього ембріогенезу і
постнатального розвитку щурів-самців, отриманих від попередників, які
перед спарюванням зазнали дії несприятливих факторів.

Задачі дослідження:

1. Встановити особливості процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)
і активності ферментів антиоксидантної системи (АОС), системи циклічних
нуклеотидів і вмісту макроергів в тканинах сім’яників щурів за умов
фізіологічного онтогенезу.

2. Надати характеристику процесам сперматогенезу на різних етапах
фізіологічного онтогенезу.

3. Дослідити вміст продуктів ПОЛ, активність ферментів АОС, стан системи
циклічних нуклеотидів і вміст макроергів в тканинах сім’яників та
особливості процесів сперматогенезу у щурів, попередники яких перед
спарюванням тривалий час вживали алкоголь.

4. Виявити залежність процесів сперматогенезу від інтенсивності процесів
ПОЛ і активності ферментів АОС, стану системи циклічних нуклеотидів та
вмісту макроергів на різних етапах онтогенезу щурів, отриманих від
радіаційно уражених попередників.

5. З’ясувати залежність процесів сперматогенезу від інтенсивності
процесів ПОЛ і активності ферментів АОС, стану системи циклічних
нуклеотидів та вмісту макроергів на різних етапах онтогенезу щурів,
отриманих від самців та самок, які перед спарюванням зазнали сумісної
дії гама-опромінення і алкогольної інтоксикації

Об’єкт дослідження: патофізіологічні механізми порушень в чоловічій
репродуктивній системі виводку, отриманого від щурів, що зазнали впливу
несприятливих факторів довкілля

Предмет дослідження: сперматогенез та функціональний стан критичних
метаболічних процесів в тканинах сім’яників щурів-самців отриманих від
попередників які зазнали впливу негативних факторів.

Методи дослідження: патофізіологічні, біофізичні, біохімічні,
морфологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі оцінки
проведених комплексних експериментальних досліджень вперше встановлено
особливості функціонального стану системи ПОЛ-АОС, циклічних нуклеотидів
та вмісту макроергів в тканинах сім’яників на різних етапах
фізіологічного онтогенезу тварин. Вперше проведені морфологічні
дослідження в обсязі який дозволяє прослідкувати динаміку змін як
кількісного складу окремих клітин сперматогенного епітелію за умов
фізіологічного перебігу сперматогенезу, та і якісного складу
сперматозоїдів за даними спермограм. Отримані результати досліджень
вперше дозволили ґрунтовно довести, що кожному етапу онтогенезу
відповідає певний стаціонарний рівень систем ПОЛ-АОС та циклічних
нуклеотидів.

В результаті проведених експериментальних досліджень вперше
з’ясовано роль функціональних взаємовідносин ПОЛ-АОС, стану системи
циклічних нуклеотидів та вмісту АТФ, АДФ та АМФ у тканинах сім’яників, в
патофізіологічних механізмах порушення сперматогенезу на різних етапах
онтогенезу щурів, отриманих від попередників, які зазнали впливу
?-опромінення, алкоголю та сумісної їх дії. Вперше визначена глибина
розладів у функціонуванні систем циклічних нуклеотидів, ПОЛ-АОС та
вмісту макроергів в залежності від виду негативного чинника, а також
виявлена подібність і відмінність їх впливу на функціональний стан
сім’яників.

Практичне значення одержаних результатів. Цінність роботи полягає у
розкритті раніше невідомих особливостей порушення метаболічних процесів
у тканинах сім’яників, та встановлення їх ролі у виникненні зрушень
процесу сперматогенезу на різних етапах онтогенезу щурів, отриманих від
самців та самок, які перед спарюванням зазнали впливу негативних
факторів довкілля. Отримані результати можуть стати підгрунттям для
розробки засобів попередження виникнення вад розвитку.

Положення і висновки роботи впровадженні до навчального процесу і
використовуються при читанні лекцій та на практичних заняттях кафедр
гістології, ембріології та цитології, загальної та клінічної
патологічної фізіології, медичної хімії, нормальної фізіології
Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею
автора. Дисертантом було проведено патентно-інформаційний пошук та
аналіз наукової літератури за темою дисертації, планування і проведення
експериментальних досліджень, узагальнення отриманих результатів,
написання та оформлення дисертації. Участь автора у підготовці
матеріалів, висвітлених у статтях і тезах, опублікованих у
співавторстві, є визначеною і полягає у проведенні літературного пошуку,
експериментальних досліджень, статистичної обробки та аналізу отриманих
результатів, оформленні висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
досліджень були оприлюднені та доповідалися на 70-й підсумковій
конференції студентів та молодих вчених Одеського державного медичного
університету (Одеса, 2001), VII Міжнародній науково-практичній
конференції „Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”
(Одеса, 2001), VIIІ Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні
досягнення валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2002), Х
Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні досягнення
валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць, з
них 4 наукові статті у фахових виданнях ВАК України, 4 — тези доповідей
на наукових конференціях та з’їздах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 186
сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів досліджень, чотирьох розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та
списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 35 таблицями та 4
рисунками. Перелік використаних джерел містить 174 найменування, з них
126 вітчизняних і російськомовних та 48 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Експериментальні дослідження
проведені на щурах лінії „Вістар”. Дослідження планували, враховуючи
основні положення моделювання експериментів з вивчення спадкових ефектів
у ссавців. У відповідності до мети та задач дослідження експеримент був
розподілений на дві частини. Перша частина визначалася в моделюванні
впливу несприятливих факторів оточуючого середовища (радіація в низьких
дозах, алкоголь). Для цього було взято 53 самці та 147 самки віком 3
місяці і вагою 180-200 г. Опромінення проводили натщесерце о 9-й год
ранку на гамма-терапевтичній установці АГАТ-Р (ізотоп 60Со) при
наступних технічних умовах: потужність 107 рад/хв., відстань від джерела
до поля 0,75 м; поле 20х20 см; одноразова доза 0,1 Гр (експозиція 6 с)
кожні 72 год до досягнення сумарної дози 1,0 Гр. При визначенні методу
алкоголізації нами була вибрана методика вільного вибору з використанням
5% водного розчину алкоголю і води (Борисович М.М.,. Муфазалова Т.П,
С.Е. 1978). Відбір самок для запліднення та визначення першого дня
вагітності проводили за методиками отримання тварин з точно датованим
терміном вагітності (Западнюк І.П., та ін., 1983).

Друга частина експерименту була проведена на 106 15-денних
ембріонах та 247 щурах-самцях, отриманих від опромінених та
алкоголізованих перед спарюванням самців та самок. З отриманих нащадків
було сформовано для дослідження вісім груп за віковим цензом: І група —
15-денні ембріони; ІІ — 5-денні щурята; III — 2-тижневі щурята; IV —
1-місячні щурі; V — 3-місячні щурі; VI — 6-місячні щурі; VII —
12-місячні щурі; VIII — 24-місячні щурі.

Враховуючи те, що в нашому експерименті використовувались сім’яники
ембріонів нами були використані мікромодифікації відомих методик (Пішак
В.П., та ін., 2002), що дало можливість у кожної піддослідної тварини
комплексно визначити вміст дієнових кон’югатів (ДК) і малонового
диальдегіду (МДА) та активність супероксиддисмутази (СОД) і каталази.
Активність глутатіонтрансферази (ГТ) в тканинах сім’яників визначали по
утворенню кон’югатів відновленого глутатіону з
1-хлор-2,4-динітробензолом (Ланкін В.З., та ін., 1981). Активність
глутатіонпероксидази (ГП) визначали, використовуючи в якості субстрату
гідро перекис-трет-бутилу (Ланкін В.З., та ін., 1981). Визначення вмісту
циклічного аденозин-3′,5′-монофосфату (цАМФ) і циклічного
гуанозин-3′,5′-монофосфату (цГМФ) та активності ферментів
аденілатциклази (АЦ) і фосфодиестерази (ФДЕ) проводили з використанням
стандартних наборів Ria Kit фірми “Amersham” (Великобританія) (Федоров
Н.А. 1979). Визначення вмісту аденілових нуклеотидів (АДФ, АМФ, АТФ)
проводили за допомогою наборів Test-Combination фірми Boechringer.

При гістологічних дослідженнях забарвлені зрізи досліджували за
допомогою світлової мікроскопії на мікроскопі Axiostar plus фірми
“Zeizz”, обладнаного відеокамерою, з подальшою обробкою отриманих
зображень за використанням програми „ВидеоТест — Мастер 4.0”
(Санкт-Петербург, 2003). Для підрахунку тотальної кількості основних
видів клітин сперматогенного епітелію застосовували методику, основану
на приготуванні клітинного гомогенату із тканин сім’яника, та підрахунку
клітин в камері Горяєва (Іванов Ю.В., Доброславський Т.Л., 1979). Для
отримання сперми у статевозрілих щурів використовували метод
електроеякуляції (Рижаков Д.Н, 1980). Отриману сперму поміщали до камери
ОС (Росія) та проводили дослідження на вказаному світовому мікроскопі з
використанням комп’ютерної програми „ВидеоТест – Сперм 2.1”
(Санкт-Петербург, 2003).

Отримані результати досліджень були опрацьовані методом статистичної
обробки з використанням програми „Статистика — 2003” (Росія).

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведених
досліджень було встановлено, що за фізіологічних умов у 15-денних
ембріонів активність СОД дорівнювала 72,6±0,61 у.о., каталази 22,9±0,7
м.о., ГП – 12,8±0,8 нмоль/г і ГТ– 59,4±1,16 нмоль/г. Це відповідало
забезпеченню аденіловими нуклеотидами АТФ–18,6±1,58 нмоль/г,
АДФ–2,97±0,48 нмоль/г, АМФ–2,85±0,46 нмоль/г. Після народження (5-денні
щурята) спостерігалося збільшення вмісту продуктів ПОЛ та посилення
активності СОД, каталази, ГП та ГТ, при цьому необхідно підкреслити, що
особливо посилювалась активність останніх двох ферментів. Характерним
було і те, що вміст аденілових нуклеотидів достовірно збільшувався
порівняно з 15-денними ембріонами, а також зростала кількість циклічних
нуклеотидів та активність аденілатциклази та цАМФ-залежної
фосфодиестерази. Враховуючи існуючі дані (Запорожан В.М., та ін., 2001),
що до ролі зазначених процесів в забезпеченні фізіологічного перебігу
метаболічних процесів, ми можемо вважати, що такі зміни направлені на
забезпечення пристосування новонародженого організму до нових умов
існування. Явище інтенсифікації як процесів ПОЛ, так і активності
ключових ферментів АОС відзначалось і у 2-тижневих щурят. Можливо, такі
зміни в досліджених реакціях, які поєднувалися зі збільшенням вмісту
аденілових нуклеотидів та циклічних нуклеотидів, посилюючи метаболічні
процеси, сприяли фізіологічному розвитку сім’яників. Зазначені дані
підтверджуються морфологічними дослідженнями, в яких виявлено, що
починаючи з 5-денного і по 2-тижневий вік, відбувалися значні зміни в
популяції клітин сперматогенного епітелію. А саме, відбувалася
диференціація фетальних сперматогоній в сперматогонії основних типів
(типу А, проміжні, типу В), та поява сперматид на початкових етапах
розвитку. Отримані дані співпадають з уявленнями відносно процесів
сперматогенезу (Габер Е.С., Данилова Л.В., 1983).

Починаючи з 1-місячного віку стаціонарний рівень системи ПОЛ-АОС
був достовірно вищим за показники всіх попередніх етапів розвитку. Крім
того, слід зауважити, що вміст аденілових нуклеотидів та функціональний
стан системи циклічних нуклеотидів також був вищим, ніж у попередніх
випадках. Можливо, що такий високий рівень метаболічних процесів є
необхідною умовою для забезпечення дозрівання та диференціювання
статевих клітин. Підтвердженням цього є те, що активність досліджуваних
процесів стабільно утримується на такому рівні і у 3- та 6-місячних
тварин, тобто на всьому періоді активного функціонування статевої
системи. Це підтверджувалося результатами досліджень кількісного складу
клітин сперматогенного епітелію (табл.1).

Таблиця 1

Кількість клітин сперматогенного епітелію у тварин,

отриманих за фізіологічних умов (млн, М±m, n=6)

Групи тварин Спермато-гонії Спермато-цити Сперматиди Сперматозоїди
Клітини

Сертолі Загальна кількість

1-міс 143,3±8,4 113,1±7,5 206,7±16,4 — 43,2±6,9 506,3±26,3

3-міс 198,7±12,7 148,3±10,7 328,6±15,7 286,3±11,3 49,5±8,1 1011,4±42,6

6-міс 169,5±11,3 120,6±8,2 271,1±12,9 248,5±13,4 45,3±5,2 855,0±38,6

12-міс 141,9±9,8 113,9±7,6* 241,9±14,1 236,5±9,8* 41,2±7,4* 775,4±26,7*

24-міс 136,8±13,2* 93,7±6,8 214,9±10,9 210,2±10,2 37,2±7,1* 693,2±19,4

Примітка: *Р>0,05 по відношенню до попереднього терміну досліджень.

Починаючи з дванадцятимісячного віку, спостерігалося різке зростання в
тканинах сім’яників вмісту ДК та МДА, максимальних значень, який досягав
у 24-місячних тварин. Паралельно з цим відбувалося також зниження
активності ферментів АОС, і особливо це стосувалося ГП та ГТ, тобто
тіол-залежних ферментів, які відіграють провідну роль в неспецифічних
адаптаційних процесах. Одночасно в сперматогенному епітелію
спостерігалося зниження загальної кількості клітин, а дослідження
еякуляту показало (табл.2) зменшення активно рухливих форм
сперматозоїдів.

Таблиця 2

Показники спермограми щурів за умов фізіологічного онтогенезу

(M±m, n=6)

Вік

тварин Концентрація сперматозоїдів (млн./мл) Розподіл на класи за
рухливістю (%)

А

В

С

D

Живі сперматозоїди (%)

3-міс 26,2±4,7 60,1±7,1 12,6±3,8 9,4±2,7 17,9±3,1 94,3±5,3

6-міс 24,1±3,8* 53,0±4,8 13,4±3,6* 11,2±5,9 22,4±3,6 92,6±6,2*

12-міс 18,3±2,9 43,7±4,1 16,8±2,4 12,3±4,3* 27,2±4,1 91,8±4,7*

24-міс 17,8±3,1* 31,5±2,7 19,3±3,2 15,1±5,2 34,1±3,9 87,6±5,1*

Примітка: А-активнорухливі сперматозоїди з прямолінійним рухом; В- мало

рухливі сперматозоїди з прямолінійним рухом;
С-малорухливі

сперматозоїди з коливальним або круговим рухом; D–без
руху.

*Р>0,05 по відношенню до попереднього терміну
досліджень.

Встановлено, що в тканинах сім’яників щурів, які були отримані від
?-опромінених перед спарюванням самців та самок, практично на всіх
етапах онтогенезу спостерігалися досить істотні відхилення досліджуваних
процесів від аналогічних даних одновікових контрольних груп. Так,
наприклад, вміст ДК та МДА, в тканинах сім’яників 15-денних ембріонів,
були вищими відповідно на 18% та 30,4% аналогічних значень контролю.
Паралельно з цим в тканинах сім’яників ембріонів спостерігалося
достовірне зниження активності СОД, каталази, ГП та ГТ. Вміст аденілових
нуклеотидів, і зокрема АТФ і АМФ, був достовірно нижчим від рівня
контролю. Що стосується циклічних нуклеотидів то вміст цАМФ. на даному
етапі досліджень, був достовірно нижчими, а вміст цГМФ вищим за рівень
контролю. Це в свою чергу супроводжувалось зниженням активності
аденілатциклази та посиленням активності цАМФ-залежної фосфодиестерази.
Отже, наведені дані свідчать про те, що в пізньому ембріогенезі в
тканинах сім’яників спостерігаються істотні зміни метаболічних процесів
в напрямку катаболізму. Характерним є і те, що в даному випадку
спостерігалося різке зниження антиоксидантного статусу, що в свою чергу
може бути ранньою ознакою зменшення неспецифічної резистентності
організму.

У 5-денних щурят було виявлено, що в тканинах сім’яників вміст ДК
та МДА різко зростав як по відношенню до показників у ембріонів, так і
стосовно контролю. Але при цьому на відміну від фізіологічного стану,
спостерігалося різке пригнічення активності ферментів антиоксидантної
системи, і зокрема ферментів глутатіонової ланки, що є ознакою порушення
тіол-дисульфідного обміну. Досить помітно знижувався і вміст аденілових
нуклеотидів як по відношенню до значень у ембріонів, так і контролю, що
є певною ознакою зниження енергозабезпечення цих тканин. Низьким також
був вміст цАМФ і напроти високим цГМФ, на тлі незначної активності
аденілатциклази та посиленої активності та цАМФ-залежної
фосфодиестерази. Наведені дані свідчать про те, що основною рисою
виявлених змін у 5-денних щурят була активація катаболічних процесів,
низька активність антиоксидантних ферментів, що сприяло зсуву рівноваги
в системі ПОЛ-АОС вліво. Такі зміни супроводжувалися посиленням
активності мітотичних процесів в популяції клітин звивистих сім’яних
канальців по відношенню до фізіологічного контролю, і відмічалося
зростанням відсотку патологічних мітозів.

У 2-тижневих щурят інтенсивність утворення ДК та МДА в тканинах
сім’яників продовжувала зростати як по відношенню до попередніх етапів
онтогенезу, так і стосовно одновікового контролю, на фоні неухильного
зниження активності ферментів АОС. В тканинах сім’яників цих тварин
визначалося зниження вмісту цАМФ, тоді як кількість цГМФ переважала
показники одновікового контролю на 36,3%. Очевидним є той факт, що
надмірні кількості продуктів ПОЛ та низька активність ферментів АОС, у
цих щурят, негативно віддзеркалювалася на процесах диференціювання та
кількісному складі клітин сперматогенного епітелію.

Період статевого дозрівання (1-місячний вік) характеризувався тим,
що в тканинах сім’яників вміст ДК та МДА був достовірно вищим за
аналогічні дані всіх попередніх термінів дослідження, і переважали
значення одновікового контролю відповідно на 73,5% та 46,9%. В той же
час активність антиоксидантних ферментів була майже вдвічі нижчою за
показники контролю, і особливо низькою вона була у ферментів
глутатіонової ланки. Вміст аденілових нуклеотидів, усіх їх форм, майже
на 40% був нижчим за показники контролю. При цьому кількість цАМФ
стосовно до контролю становила 60,2%, а цГМФ — 37,6%. Зниження вмісту
цАМФ, було обумовлене зниженням активності аденілатциклази і посиленням
активності цАМФ-залежної фосфодиестерази.

Аналіз кількісного складу клітин сперматогенного епітелію показав
(табл. 3), що знижувалося число як окремо взятих клітин, так і загальної
їх кількості на 19,2% порівняно з одновіковим контролем, хоча, як
відмічалося, на попередніх етапах онтогенезу спостерігалося
посилення активності мітотичних процесів.

Таблиця 3

Кількість клітин сперматогенного епітелію у тварин,

отриманих від опромінених попередників (млн, М±m, n=6)

Групи тварин Спермато-гонії Спермато-цити Сперма-тиди Спермато-зоїди
Клітини

Сертолі Загальна кількість

1-міс 135,7±12,2* 100,3±8,7* 148,6±11,4 — 24,7±5,7 409,3±18,3

3-мія 156,2±17,1 118,3±11,3 179,9±13,2 205,7±16,4 29,3±6,3 689,4±22,4

6-міс 125,6±13,6 93,4±7,9 142,7±15,3 171,8±13,7 25,4±8,1 558,9±19,6

12-міс 106,7±10,7 88,9±8,1 131,2±14,7 168,1±15,4 24,3±7,4 519,2±17,3

24-міс 103,4±9,5 74,2±7,8 112,9±12,8 149,4±13,2 21,6±4,9 461,5±15,8

Примітка: * Р> 0,05 порівняно з одновіковим контролем.

Вказані факти дали нам можливість зробити припущення, що, можливо, у
тварин, отриманих від опромінених попередників, відбувається більш
швидке статеве дозрівання порівняно з фізіологічним контролем.
Підтвердженням цього припущення були результати підрахунку кількості
окремих форм клітин сперматогенного епітелію в тканинах сім’яників
статевозрілих щурів. Так, було виявлено, що кількість як окремих форм
клітин сперматогенного епітелію, так і загального їх числа у 3-місячних
щурів, отриманих від опромінених попередників, відповідала рівню
6-місячних тварин, які були отримані за фізіологічних умов.

a

J ? l

ph

?l???0??’?

?l???0??’?

O

O

O

@

O

@

O

O

@

O

O

@

????—¬—3EkdU

@

O

1/43EkdO

O

O

O

O

??????????ерігаються незворотні зміни морфології клітин сперматогенезу,
а максимальні відхилення від фізіологічного рівня були виявлені у
24-місячних тварин.

Таким чином, тривале ?-опромінення статевозрілих самців та самок, перед
їх спарюванням, негативним чином впливало на морфо-функціональний стан
сім’яників на всіх етапах онтогенезу. Таке явище може бути обумовлене
відхиленнями на рівні геномних структур.

Не менш цікаві були результати досліджень, проведених на щурах-самцях,
батьки яких перед спарюванням вживали алкоголь, а самки навіть і в
період вагітності. Внаслідок таких досліджень було встановлено, що у
15-денних ембріонів вміст ДК та МДА в тканинах сім’яників був значно
вищим, ніж в контролі та порівняно з ембріонами опромінених тварин.
Досить істотно також у цих ембріонів спостерігалося пригнічення
активності СОД і каталази. Особливо низькою була активність ГП та ГТ.
Можливо, що таке явище обумовлено тим, що, як відомо, алкоголь здатний
накопичуватися в тканинах сім’яників і не підлягає у них подальшій
метаболізації. Підтвердженням цих припущень було те, що спостерігалися
зміни вмісту аденілових нуклеотидів, але на відміну від ембріонів
отриманих від опромінених тварин, вміст АТФ не відрізнявся від контролю,
тоді як вміст АДФ та АМФ був вищим від нього на 10,3% та 15,4%. Суттєвих
змін в тканинах сім’яників ембріонів зазнала і система циклічних
нуклеотидів, при цьому спостерігалось підвищення вмісту цАМФ і
достовірне зниження цГМФ як по відношенню до контролю, так і ембріонів
опромінених тварин.

У 5-денних тварин, отриманих від алкоголізованих самців та самок, вміст
ДК та МДА продовжував збільшуватися. При цьому їх значення достовірно
переважали як показники контролю, так і аналогічні значення одновікових
тварин, отриманих від опромінених попередників. І напроти, визначалося
різке пригнічення активності ферментів АОС. Подібна динаміка
спостерігалась і в системах циклічних нуклеотидів та аденілових
нуклеотидів.

У 2-тижневих щурят відзначалося неухильне збільшення вмісту як ДК, так
і МДА по відношенню до одновікового контролю, але істотних відмінностей
від аналогічних показників одновікових тварин, отриманих від опромінених
тварин, не спостерігалось. Що стосується активності ферментів АОС, то й
у даному випадку їх активність була нижчою від контролю, але відхилень
від аналогічних значень у одновікових тварин, отриманих від опромінених
тварин, майже не відмічалося. Стосовно аденілових нуклеотидів, слід
зазначити, що виразність зменшення їх вмісту була меншою по відношенню
до одновікового контролю, ніж у тварин, отриманих від опромінених
попередників. Щодо циклічних нуклеотидів то вміст цАМФ був нижчим від
контролю, а цГМФ вищим, і виразність цих змін була більшою, ніж у
тварин, отриманих від опромінених попередників.

Таким чином, приведені факти є ознакою того, що у тварин, отриманих від
алкоголізованих перед спарюванням самців та самок, спостерігалися більш
істотні зміни досліджених процесів в перші два тижні життя, ніж у
тварин, отриманих від опромінених попередників. Очевидним є і той факт,
що виявлені зміни по своєму характеру є більш подібні до змін, які
розвиваються при інтоксикаційних ураженнях.

Досить істотні були відхилення усіх досліджених процесів на початку
статевого дозрівання (1-місячні), але при цьому вміст продуктів ПОЛ,
незважаючи на високі показники відносно контролю, був достовірно нижчим
від значень одновікових тварин отриманих від радіаційно уражених тварин.
І навпаки активність антиоксидантних ферментів пригнічувалась у більшій
мірі за даних умов. Що стосується аденілових нуклеотидів, то їх
кількість у цій віковій групі була вищою відносно групи порівняння, але
зменшувалась відносно контролю. Подібна картина змін спостерігалась у
стані системи циклічних нуклеотидів.

В період статевої зрілості (3-місячні щурі) було встановлено, що вміст
ДК та МДА у цій віковій групі тварин практично не відрізнявся від
1-місячних та 6-місячних. Але, в той же час, їх показники були значно
нижчими від аналогічних значень тварин, отриманих від опромінених самців
та самок. Водночас відзначався вищий вміст аденілових та циклічних
нуклеотидів відносно групи порівняння, незважаючи на досить істотне
зменшення відносно контролю. При цьому слід зауважити, що, окрім
виявлених метаболічних відхилень, спостерігались відмінності між цими
двома групами тварин і в морфологічній картині, яка виражалася в
істотному пригніченні мітотичних процесів гоноцитів в пізньому
ембріональному періоді та на ранніх етапах постнатального розвитку.
Можливо, що такі відмінності у виявлених змінах обумовлюються різними
механізмами дії вказаних двох факторів на структуру і функцію клітин
тканин сім’яників. Це підтверджується рядом досліджень інших авторів,
щодо кількісного та якісного складу сперматозоїдів в еякуляті (Базарнова
М.А., та ін., 1986).

В період старіння (з 12- до 24-місячного віку) було виявлене неухильне
зростання кількість продуктів ПОЛ по відношенню до показників на всіх
попередніх етапів онтогенезу, а активність ферментів АОС знижувалась
більш як у три рази, досягаючи мінімальних значень у 24-місячних тварин.
І в даному випадку було виявлено низку особливостей, суть яких полягає в
тому, що у тварин, отриманих від ?-опромінених попередників, вміст ДК
та МДА в 12-місячних і в 24-місячних був значно вищим ніж у щурів,
отриманих від алкоголізованих самців та самок. При цьому активність
ферментів АОС, не дивлячись на низький рівень відносно контролю, була
значно вищою. Стосовно аденілових нуклеотидів то їх вміст у 12-та
24-місячних щурів, отриманих від алкоголізованих попередників,
незважаючи на низькі показники відносно контролю, в 1,5 рази був вищим
за аналогічні значення групи порівняння. Подібні відхилення виявлені і в
системі циклічних нуклеотидів.

Таким чином, підводячи підсумок отриманим результатам ми можемо зробити
узагальнення про те, що і радіація в низьких дозах і алкоголь призводять
до досить істотних відхилень у досліджуваних процесах майже на всіх
етапах онтогенезу першого покоління, отриманого від самців та самок, які
зазнали дії цих факторів перед спарюванням. Але в той же час при
наявності виявлених подібних рис змін, існує і цілий ряд особливостей.
Так у тварин, отриманих від алкоголізованих перед спарюванням самців та
самок в пізньому ембріогенезі та на протязі двох тижнів постнатального
розвитку виявлені зрушення мають дещо протилежний характер від групи
порівняння (нащадки опромінених тварин), а з початком статевого
дозрівання і включно по 24 місяць життя виявлені зміни подібні. При
цьому звертає на себе увагу, що глибина виявлених відхилень від
контролю, і особливо це стосується антиоксидантної системи, систем
циклічних і аденілових нуклеотидів, є більш виразною у самців отриманих
від опромінених попередників. Базуючись на існуючих літературних даних
(Бочков Н.П., та ін., 1996), ми вважаємо, що такі відмінності можуть
бути обумовленими тим, що іонізуюча радіація в більшій мірі, ніж
алкоголь впливає на геномний апарат статевих клітин батьків, і виявлені
відхилення, очевидно, носять генетично детермінований характер.

Цікавими, з врахуванням ситуації яка склалася в нашій державі, є
результати досліджень морфо-функціонального стану сім’яників щурів,
отриманого від попередників, які підпали під вплив тривалої іонізуючою
радіації в низьких дозах та вживали в цей період великі дози алкоголю.

В результаті таких досліджень було встановлено, що вміст продуктів ПОЛ в
тканинах сім’яників тварин, які були отримані від самців та самок, що
зазнали сумісної дії ?-опромінення та алкоголю, мав істотні відмінності
як по відношенню до контролю, так і до показників нащадків отриманих від
опромінених попередників (І група порівнянні), та нащадків
алкоголізованих батьків (ІІ група порівняння). Так, наприклад, вміст
продуктів ПОЛ в тканинах сім’яників 15-денних ембріонів та 5-дених щурят
був вищим за контроль та показники І і ІІ груп порівняння. Характерним у
цьому випадку був і той факт, що кількість МДА значно перевищувала вміст
ДК. У 2-тижневих та 1-місячних тварин цього покоління показники МДА та
ДК також перевищували аналогічні значення як контролю, так і І та ІІ
груп порівняння, але в даному випадку інтенсивність їх накопичення була
нижчою, ніж на попередному етапі розвитку. У 3-місячних та 6-місячних
тварин цієї групи показники вмісту продуктів ПОЛ достовірно переважали
рівень контролю, але були виявлені і характерні особливості. Так, у
3-місячних щурів кількість ДК була достовірно вищою за аналогічні
значення І групи порівняння і практично не відрізнялася від значень ІІ
групи порівняння. Починаючи з 12-ти місячного і по 24-й місяць життя
інтенсивність утворення ДК та МДА в тканинах сім’яників зростала,
досягаючи максимальних значень у 24-місячних тварин. Очевидно, що
наведені факти є ознакою потенціювання дії двох несприятливих факторів
(іонізуюча радіація та алкоголь), що негативно віддзеркалюється на
морфо-функціональних властивостях тканин сім’яників. Враховуючи той
факт, що алкоголь та іонізуюча радіація, як відомо, виступають в ролі
предикторів старіння, то звідціля стає зрозумілим, що провідну роль в
цих механізмах відіграють надлишкові кількості продуктів ПОЛ. Крім того,
необхідно підкреслити, що важливу роль в накопиченні продуктів ПОЛ
відіграє і зниження активності антиоксидантних ферментів в тканинах
сім’яників щурів цього покоління, які були достовірно нижчими як за
показники контролю, так і обох груп порівняння. Виключенням в цьому
складає активність антиоксидантних ферментів у 3-місячних тварин, в яких
активність СОД практично не відрізнялася від аналогічних показників І
групи порівняння, активність каталази від ІІ групи порівняння,
активність ГП від І і ІІ груп порівняння, а ГТ від І групи порівняння.
Подібна картина спостерігалась також і у 6-місячних тварин, а починаючи
з 12 місячного віку і до кінця експерименту зазначені показники були
достовірно нижчими. Звертає на себе увагу і ще одна обставина. Починаючи
з пізнього ембріогенезу і по 2-тижневий вік більш істотному пригніченню
підлягає активність ГП та ГТ. Такі зміни активності зазначених
ферментів, враховуючи літературні дані (Дмитриев Л.Ф., 1995), у більшій
мірі, очевидно, обумовлені впливом алкоголю. Проведені дослідження
функціонального стану систем аденілових та циклічних нуклеотидів виявили
достовірні відхилення в них як по відношенню до контролю, так і обох
груп порівняння. На наш погляд, такі зміни також обумовлені змінами в
системі ПОЛ-АОС.

Таким чином, наведені вище факти свідчать про те, що сумісна дія
алкоголю та іонізуючої радіації в низьких дозах призводили до більш
істотних відхилень функціонального стану досліджених процесів та їх
дезінтеграції, що в свою чергу негативно віддзеркалювалось на
морфо-функціональному стані тканин сім’яників. Враховуючи існуючі
літературні дані, ми вважаємо, що поєднання радіаційного фактору з
токсичним призводить до більш глибоких зрушень в геномному апараті
клітин і переш за все це стосується цАМФ-залежних процесів
пострансляційної модифікації білків хроматину, біосинтезу та виходу РНК
із ядер клітин, що підтверджується глибокою дезінтеграцією цАМФ, так як
відомо, що процеси пострансляційної модифікації білків є цАМФ залежні. В
першу чергу, на нашу думку, у даному випадку, страждають реакції
фосфорилювання, так як відбувається зниження ендогенного пулу аденілових
нуклеотидів та цАМФ в клітинах сперматогенного епітелію.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової
проблеми, сутність якої полягає у визначенні патофізіологічних
механізмів порушення функціонального стану тканин сім’яників на різних
етапах онтогенезу першого покоління, отриманого від самців та самок, які
перед спарюванням зазнали тривалого впливу ?-опромінення в дозі 1,0 Гр,
алкоголю та сумісної їх дії.

1. За фізіологічних умов в пізньому ембріогенезі, ранньому
постнатальному періоді та періодах статевого дозрівання, зрілості і
старіння були виявлені різні кількості продуктів ПОЛ, макроергів,
циклічних нуклеотидів та активності ферментів АОС. Характерним було те,
що до шестимісячного віку спостерігалось неухильне зростання продуктів
ПОЛ та посилення активності ферментів АОС. Починаючи з
дванадцятимісячного віку, зростання інтенсивності ПОЛ відбувалося на тлі
зниження активності антиоксидантних ферментів.

2. У тварин першого покоління, отриманого від алкоголізованих перед
спарюванням самців та самок, активність СОД, каталази,
глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази була достовірно нижчою за
показники одновікового контролю на всіх етапах онтогенезу, що в свою
чергу супроводжувалося інтенсифікацією утворення продуктів ПОЛ. При
цьому в тканинах сім’яників цих тварин спостерігалося зниження вмісту
АТФ, АДФ та АМФ. В системі циклічних нуклеотидів спостерігалося зниження
вмісту цАМФ та підвищення цГМФ на протязі дванадцяти місяців життя, а у
24-місячних тварин спостерігалося зниження обох нуклеотидів.

3. Процес розвитку статевих клітин у щурів-самців першого покоління
отриманого від алкоголізованих перед спарюванням самців та самок мав
характерні особливості, які проявлялися в більшому пригніченні росту і
розмноженні статевих клітин в пізньому ембріогенезі та на ранніх етапах
постнатального розвитку як по відношенню до показників одновікових
контрольних груп, так і тварин, отриманих від опромінених попередників.
В період статевої зрілості, незважаючи на погіршення показників
спермограми відносно фізіологічного контролю, процент активно рухливих
форм сперматозоїдів з прямолінійним рухом був вищим, а процент
сперматозоїдів без руху меншим, ніж у тварин, отриманих від опромінених
попередників.

4. Утворення продуктів ПОЛ в тканинах сім’яників щурів першого
покоління, отриманого від ?-опромінених перед спарюванням попередників,
було вищим за показники контролю, але нижчим порівняно з аналогічним
показниками тварин, отриманих від алкоголізованих попередників (група
порівняння), на всіх етапах онтогенезу. При цьому активність
антиоксидантних ферментів була достовірно нижчою від контролю, та від
значень групи порівняння. Вміст цАМФ на всіх етапах онтогенезу був
нижчим за контроль, а цГМФ переважав його, але виявлені зміни були
меншими відносно показників групи порівняння. Вказані зміни призводили
до того, що у статевозрілих тварин (3-місячні) загальна кількість клітин
сперматогенного епітелію була нижчою від контролю та від значень групи
порівняння.

5. Сумісна дія ?-опромінення та алкоголю призводили до більшого
посилення інтенсивності утворення продуктів ПОЛ, зниження активності
антиоксидантних ферментів, вмісту аденілових нуклеотидів та
дезорганізації функції системи циклічних нуклеотидів порівняно з
аналогічними показниками як контролю, так і тварин, отриманих від самців
та самок, які підпали під дію кожного окремо взятого фактору. Виявленні
зрушення призводили до найбільшого погіршення морфологічної картини у
статевозрілих тварин та зменшення кількості активно рухливих форм
сперматозоїдів в еякуляті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузьменко В.А. Стан прооксидантних процесів в тканинах сім’яників в
онтогенезу щурів, отриманих від опромінених попередників // Одеський
медичний журнал.-2003.-№2-С.21-23

2. Кузьменко В.А., Напханюк В.К. Стан глутатіонової протиперекисної
системи тканин сім’яників щурів-самців першого покоління, отриманих від
алкоголізованих попередників // Вісник морської медицини.-2003.-№4.-С.
92-96. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, опис
отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку).

3. Кузьменко В.А., Напханюк В.К. Стан антиоксидантної системи в тканинах
сім’яників виводку, отриманого від попередників, що зазнали впливу
негативних факторів довкілля // Вісник морської медицини.-2004.-№1.-С.
78-81 (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, опис
отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку)

4. Кузьменко В.А., Напханюк В.К. Стан системи циклічних нуклеотидів у
тканинах сім’яників щурів, отриманих від радіаційно уражених
експериментальних тварин // Вісник морської медицини.-2004.-№2.-С.65-68.
(Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, опис
отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку)

5. Кузьменко В.А. Особливості прогенезу у поколінь, отриманих від
опромінених щурів низькими дозами // Тези доповіді Ювілейна 70-а наукова
конференція студентів і молодих вчених, присвячена 10-річчю незалежності
України.- Одеса, 2001. – С. 98. (Внесок дисертанта: проведення
експериментальних досліджень, опис отриманих результатів, підготовка
матеріалів до друку)

6. Кузьменко В.А., Напханюк В.К. Стан сперматогенного епітелію за умов
дії тривалого ?-опромінення у низьких дозах // Матеріали VII Міжнародної
науково-практичної конференції „Сучасні досягнення валеології та
спортивної медицини”.- Одеса., 2001. – С. 180-181 (Внесок дисертанта:
проведення експериментальних досліджень, опис отриманих результатів,
підготовка матеріалів до друку)

7. Кузьменко В.А., Напханюк В.К. Особливості
прооксидантно-антиоксидантних процесів у сперматозоїдах виводку,
отриманого від опромінених щурів // Матеріали VIIІ Міжнародної
науково-практичної конференції „Сучасні досягнення валеології та
спортивної медицини”. — Одеса, 2002. – С. 63-64. (Внесок дисертанта:
проведення експериментальних досліджень, опис отриманих результатів,
підготовка матеріалів до друку)

8. Кузьменко В.А., Напханюк В.К. Морфо-функціональні особливості
сперматогенного епітелію сім’яників щурів, отриманих від опромінених
попередників // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції
„Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини”. – Одеса, 2004. –
С.182 (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, опис
отриманих результатів, підготовка матеріалів до друку)

АНОТАЦІЯ

Кузьменко В.А. Чоловіча репродуктивна система виводку, отриманого від
щурів, що зазнали впливу несприятливих факторів довкілля – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. Одеський державний
медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена вивченню патофізіологічних механізмів порушень
функціонального стану тканин сім’яників на різних етапах онтогенезу
щурів першого покоління, отриманого від самців та самок, які перед
спарюванням зазнали тривалого впливу хронічного ?-опромінення в сумарній
дозі 1,0 Гр, алкоголю та сумісної їх дії. Досліджено стан процесів ПОЛ,
активності ферментів АОС, системи циклічних нуклеотидів і вміст
макроергів в тканинах сім’яників та з’ясовано особливості процесів
сперматогенезу на різних етапах як фізіологічного онтогенезу, так і
онтогенезу покоління, отриманого від самців та самок, які зазнали
тривалого впливу хронічного ?-опромінення в сумарній дозі 1,0 Гр,
алкоголю та сумісної їх дії.

В результаті проведених досліджень було встановлено, що в онтогенезі
першого покоління щурів, отриманого від опромінених попередників,
спостерігається істотне посилення процесів ПОЛ в тканинах сім’яників та
зниження активності СОД, каталази, глутатіонпероксидази та
глутатіонтрансферази. Такі зміни супроводжувалися зниженням вмісту АТФ,
АДФ та АМФ, зниженням вмісту цАМФ та збільшенням вмісту цГМФ. Подібна
картина виявлених зрушень спостерігалась також в тканинах сім’яників і в
онтогенезі першого покоління щурів, отриманого від алкоголізованих
попередників, але виявлені зрушення були дещо нижчими.

Встановлено, що сумісний вплив ?-опромінення та алкоголю на самців та
самок перед спарюванням, призводив до більш глибоких зрушень
досліджуваних процесів, ніж дія кожного окремо взятого чинника.

Встановлені зміни супроводжувалися досить значними відхиленнями в
процесах росту та розмноження чоловічих статевих клітин в пізньому
ембріогенезі та на ранніх етапах постнатального розвитку. Виразність
виявлених морфологічних зрушень в повній мірі залежала від виду діючого
чинника.

Ключові слова: ?-опромінення, алкоголь, сім’яники, сперматогенез,
онтогенез.

АННОТАЦИЯ

Кузьменко В.А. Мужская репродуктивная система выводка, полученного от
крыс, которые подверглись влиянию неблагоприятных факторов окружающей
среды. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.04 – патологическая физиология. – Одесский
государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2005

Диссертация посвящена изучению патофизиологических механизмов нарушений
функционального состояния тканей семенников на различных этапах
онтогенеза крыс первого поколения, полученного от самцов и самок,
которые перед спариванием были подвержены влиянию длительного
хронического ?-облучения в суммарной дозе 1,0 Гр, алкоголя и совместного
их действия. Исследовано состояние процессов ПОЛ, активности ферментов
АОС, системы циклических нуклеотидов и содержание макроэргов в тканях
семенников. Выяснены особенности процессов сперматогенеза на разных
этапах развития крыс как при физиологическом онтогенезе, так и в
онтогенезе животных первого поколения, полученных от самцов и самок,
которые подверглись влиянию длительного ?-облучения, алкоголя и
совместного их действия.

В результате проведенных исследований установлено, что у животных
первого поколения, полученного от алкоголизированных самцов и самок,
количество продуктов ПОЛ на всех этапах онтогенеза было выше, а
активность антиоксидантных ферментов ниже контроля. При этом в тканях
семенников снижалось количество адениловых нуклеотидов, цАМФ и
увеличивалось количество цГМФ. Развитие мужских половых клеток у этих
животных сопровождалось угнетением роста и размножения в позднем
эмбриогенезе и на ранних этапах постнатального развития как по отношению
к контролю, так и самцов, полученных от облученных предшественников. В
период половой зрелости наблюдалось ухудшение показателей спермограммы
по сравнению с контролем. В то же время процент активно подвижных
сперматозоидов с прямолинейным движением был выше, а процент
сперматозоидов без движения ниже, чем у самцов, полученных от облученных
предшественников.

Установлено, что образование продуктов ПОЛ в тканях семенников крыс,
полученных от облученных самцов и самок, на всех этапах онтогенеза, было
выше за показатели контроля и ниже, чем у самцов, предшественники
которых подверглись влиянию алкоголя. В то же время активность
антиоксидантных ферментов подвергалась тоже более глубокому угнетению.
Со стороны системы циклических и адениловых нуклеотидов наблюдалось
снижение количества цАМФ, АТФ, АДФ и АМФ и увеличивалось содержание цГМФ
по сравнению с одновозрастным контролем, но все выявленные изменения
были ниже, чем у самцов, полученных от алкоголизированных
предшественников. Эти изменения приводили к тому, что у половозрелых
животных общее количество клеток сперматогенного эпителия было ниже как
контроля, так и от значений у самцов полученных от животных, которые
перед спариванием подверглись влиянию алкоголя.

При условии совместного действия ?-облучения и алкоголя на самцов и
самок перед спариванием у крыс-самцов первого поколения, полученного от
них, наблюдались наибольшие и стойкие изменения со стороны всех
исследованных процессов по сравнению как с одновозрастным контролем, так
и животных, полученных от предшественников, которые подверглись
воздействию каждого отдельно взятого фактора. Такие глубокие изменения
исследованных процессов приводили к более существенным ухудшениям
морфологической картины у половозрелых животных, снижалось количество
активно подвижных форм сперматозоидов и падение их оплодотворяющей
способности.

Ключевые слова: ?-облучение, алкоголь, семенники, сперматогенез,
онтогенез

SUMMARY

Kuzmenko V.A. Male reproductive system of the brood that was got from
rats which influencing of unfavorable factors of environment –
Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of kandidate of medicine in
specialty 14.03.04 — pathological physiology. – Odessa State Medical
University, Ministry of Health Care of Ukraine, Odessa, 2005.

Dissertation is devoted to the study of pathological mechanisms of
violations of the functional state of testis tissue on different stages
of rats ontogenesis in the first generation got from males and females,
which were undergoed before coupling by chronic ?-irradiation in a
summary dose 1,0 Gr, alcohol and both factors at the same time. Was
investigated the state of the POL, activity ferments of AOS, cyclic
nucleotides systems and content of macroergs in testis tissue and was
found out features of spermatogenesis process on different stages of
physiology ontogenesis and ontogenesis of generation, which got from
males and females, which were undergoed before coupling by chronic
?-irradiation in a summary dose 1,0 Gr, alcohol and both factors at the
same time.

As a result of a investigation was exposed, that in ontogenesis of the
first generation of rats which got from irradiated parents supervised
substantial strengthening of the POL- processes in testis tissue and
decline of the SOD, catalases, glutationperoxidases and
glutationtransferases activity. Such changes were accompanied by the
decline of the ATP, ADP and АMP content, and decline of cyclic АМP
content and increase of cyclic GMP content. The picture like this was
observed also in testis tissue and in ontogenesis of the first
generation of rats which was got from rats felt alcohol influence, but
the exposed changes were some below.

Investigated that compatible influencing of ?-irradiation and alcohol on
males and females before coupling, resulted in more deep changes of the
explored processes than action of each separately the taken factor.

Proved changes were accompanied by enough considerable rejections in the
processes of growth and reproduction of male gametes in late
embryogenesis and on the early stages of postnatal development.
Expressiveness of the exposed morphological changes in a complete
measure depended on the type of operating factor.

Key words: ?-irradiation, alcohol, testis, spermatogenesis, ontogenesis.

Похожие записи