.

Кінезітерапія і масаж в системі комплексної реабілітації студентів з клінічними ознаками вегетативного дисбалансу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
146 3373
Скачать документ

національний університет

фізичного виховання і спорту україни

Левандовський ОЛЕКСАНДР СТАНІСЛАВОВИЧ

УДК: 796.071.7:616.839-085:378.180.6

Кінезітерапія і масаж в системі комплексної реабілітації студентів з
клінічними ознаками вегетативного дисбалансу

24.00.03 – Фізична реабілітація

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені
Василя Стефаника,

Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник –

доктор медичних наук, професор

Бойчук Тетяна В’ячеславівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
завідувач кафедри фізичної реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Апанасенко Геннадій Леонідович,

Київська національна академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,
завідувач кафедри спортивної медицини і санології;

доктор медичних наук, професор

Тащук Віктор Корнійович,

Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедри
кардіології, функціональної діагностики, ЛФК та спортивної медицини

Захист відбудеться 30 травня 2007 року о 16.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул.
Фізкультури, 1).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету
фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ-150, вул.
Фізкультури, 1).

Автореферат розіслано 27 квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Як свідчать статистичні дані, показники здоров’я
мешканців нашої держави не є задовільними. Основною причиною високої
захворюваності й смертності залишаються хронічні неінфекційні
захворювання. Саме вони на даний час є провідною соціальною проблемою,
оскільки обумовлюють три випадки смерті з чотирьох (Смирнова И.П., Кваша
О.О., 2003).

Як свідчать узагальнені дані чисельних досліджень, проведених у різних
країнах, розподіл впливу на передчасну смертність різних чинників, які
характеризують спосіб життя населення, сьогодні виглядає в середньому
так: режим харчування – 25%, куріння – 25%, рухова активність – 22%,
надмірне вживання алкогольних напоїв – 10% (Платонов В.Н., 2006).

Згідно сучасних наукових даних, одним із ключових механізмів
патогенетичного каскаду хронічних неінфекційних захворювань є
вегетативний дисбаланс. Вегетози – це донозологічна форма, яка включає
широку групу функціональних відхилень. Забезпечення збалансованої
діяльності обох ланок вегетативної нервової системи може бути вагомим
превентивним фактором виникнення й прогресування багатьох захворювань
(Вейн А.М., 1998; Парцерняк С.А., 1999; Филиппов М.М., 2006).

Охороною здоров’я України практично не надається уваги руховій
активності населення як активному чиннику забезпечення здорового способу
життя і профілактики захворювань, хоч світова наука і практика останніх
десятиліть переконливо свідчать, що в цій сфері з точки зору охорони і
укріплення здоров’я і профілактики багатьох захворювань наявні більші
можливості в порівнянні з тими, якими володіє традиційна лікувальна
медицина (Платонов В.Н., 2006). Тільки проведення широких превентивних
заходів, зменшення рівня ризику цих захворювань серед населення,
загальнодоступні заходи зміцнення здоров’я можуть покращити ситуацію.
Медицина може продовжити життя людини, якщо вона захворіла, але
повернути їй здоров’я вона не в стані (Апанасенко Г.Л., 2004, 2007).

Останнє значною мірою стосується молоді. Проблема збереження й
покращення здоров’я цієї однієї з найвразливіших верств суспільства є
актуальною не тільки для нашої держави. Наукові дослідження свідчать, що
напружена інтелектуальна діяльність приводить до зменшення часу, який
використовується для рухової активності, викликає погіршення стану
здоров’я, зменшує загальну опірність організму до впливу несприятливих
чинників (Вейнберг Р.С., Гоулд Д., 2001; Карвасарский Б.Д., 1985;
Паффенбаргер Р., Ольсен Е., 2003; Филиппов М.М., 2006; Borg G., 1982;
Prins J.B., van der Meer J.W., Bleijenberg G., 2006).

Відсутність комплексних досліджень, присвячених з’ясуванню поширеності
вегетативного дисбалансу серед студентів, встановленню взаємозв’язку між
рівнем їх фізичного розвитку, функціональної і фізичної підготовленості
і клінічною маніфестацією синдрому вегетативної дисфункції, вивченню
можливості корекції виявлених порушень шляхом розробки і довготривалої
реалізації реабілітаційних програм обґрунтовують актуальність даної
дисертаційної роботи, а також є підставою для визначення її мети.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота виконана
згідно плану науково-дослідних робіт Прикарпатського національного
університету імені Василя Стефаника і є фрагментом дослідження на тему:
“Роль засобів немедикаментозного впливу на організм як превентивного
фактора виникнення і прогресування патології внутрішніх органів” (№
державної реєстрації 0105U004575). Роль автора полягає у виконанні
фрагменту дослідження, присвяченого виявленню та корекції вегетативного
дисбалансу у студентів шляхом розробки й апробації програми комплексної
реабілітації з включенням кінезітерапії і масажу.

Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й апробувати комплексну
програму заходів, яка включає кінезітерапію і масаж, для корекції
вегетативного дисбалансу у студентів.

Завдання дослідження:

Систематизувати й узагальнити сучасні науково-методичні дані і
результати практичного вітчизняного й зарубіжного досвіду з проблеми
корекції вегетативного дисбалансу шляхом застосування кінезітерапії і
масажу.

Визначити поширеність факторів ризику хронічних неінфекційних
захворювань і проявів вегетативного дисбалансу у студентів.

Встановити взаємозв’язок ознак вегетативного дисбалансу у студентів з
показниками фізичного розвитку, функціональної і фізичної
підготовленості.

Розробити і науково обґрунтувати програму комплексної реабілітації
студентів з вегетативним дисбалансом із застосуванням кінезітерапії і
масажу; дослідити її ефективність як методу корекції виявлених порушень.

Об’єкт дослідження – функціональний стан вегетативної нервової системи у
студентів з ознаками вегетативного дисбалансу і його корекція.

Предмет дослідження – програма комплексної реабілітації студентів з
ознаками вегетативного дисбалансу з включенням кінезітерапії і масажу,
спрямована на усунення факторів ризику, корекцію ознак вегетативної
дисфункції, рівня фізичного розвитку, фізичної та функціональної
підготовленості.

Методи дослідження. Для вирішення завдань дисертаційного дослідження
застосовані наступні методи: аналіз наукової і спеціальної літератури,
опитування й анкетування, педагогічне тестування, методи визначення
функціональної підготовленості, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано новий підхід до
методики розробки програми комплексної реабілітації з врахуванням
встановленого нами взаємозв’язку проявів вегетативного дисбалансу у
студентів з параметрами їх фізичного розвитку, функціональної і фізичної
підготовленості.

Вперше розроблена й апробована програма комплексної реабілітації
студентів з ознаками вегетативного дисбалансу, яка включає модифікацію
способу життя, кінезітерапію і масаж, когнітивно-поведінкову корекцію з
метою усунення виявлених порушень.

Доповнено теоретичні уявлення про вплив запропонованої програми
комплексної реабілітації на функціональний стан вегетативної нервової
системи на основі оцінки її ефективності щодо підвищення толерантності
до фізичних навантажень, покращення адаптаційних резервів організму і
психологічного стану.

Практична значущість дослідження. Розроблена програма комплексної
реабілітації з включенням кінезітерапії і масажу може використовуватися
у практичній діяльності викладачів кафедр і вчителів фізичного
виховання, працівників реабілітаційних центрів, персоналу фізкультурних
диспансерів, кабінетів ЛФК медичних закладів, санаторно-курортних і
амбулаторно-поліклінічних підрозділів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес і
практичну діяльність наступних закладів освіти та охорони здоров’я:
Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату смт Богородчани,
кафедри фізичного виховання Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника, кафедри фізичної реабілітації Таврійського
національного університету імені В.І. Вернадського, кафедри фізичного
виховання Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича,
Івано-Франківського обласного лікувально-фізкультурного центру
„Здоров’я”, ЗОШ № 11 та № 23 м. Івано-Франківська, що підтверджено
відповідними актами впровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях
“Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація,
профілактика та лікування” (Івано-Франківськ, 2005, 2006), „Роль
довкілля у валеологічній освіті і вихованні” (Полтава, 2005), „Фізичне
виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві” (Луцьк,
2005), „Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної
реабілітації” (Дніпропетровськ, 2005), „Оздоровчі ресурси Карпат і
прилеглих регіонів” (Чернівці, 2005), „Молода спортивна наука України”
(Львів, 2006), “Роль фізичної культури як вагомого фактора покращення
стану здоров’я населення і модифікації стилю життя” (Івано-Франківськ,
2006), „Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одеса, 2006), звітних
наукових конференціях кафедр Прикарпатського національного університету
імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ, 2005, 2006).

Публікації результатів дослідження. Результати дисертації опубліковані в
13 наукових працях, з яких 5 – у фахових виданнях, що рекомендовані ВАК
України (з них чотири одноосібні).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота написана українською
мовою, викладена на 168 сторінках основного тексту. Робота складається
зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел,
додатків. Дисертація вміщує 34 таблиці та 13 рисунків. Список
використаної літератури вміщує 246 джерел (з яких 139 – зарубіжних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені мета, завдання,
об’єкт, предмет і методи дослідження; розкриті наукова новизна,
практична значущість роботи і особистий внесок здобувача; описана сфера
впровадження й апробації результатів дослідження, вказана кількість
публікацій.

У першому розділі „Сучасні погляди на роль вегетативної дисфункції як
предиктора патології внутрішніх органів і методи її корекції засобами
фізичної реабілітації” наведено основні літературні дані про роль
вегетативного дисбалансу як патогенетичного механізму становлення
патології внутрішніх органів, описано сучасні методи дослідження
функціонального стану вегетативної нервової системи, висвітлено роль
кінезітерапії й масажу в усуненні вегетативного дисбалансу. Обґрунтовано
актуальність розширення рухової активності як чинника модифікації стилю
життя і основного фактора зростання енергетичного потенціалу популяції й
формування популяційного здоров’я.

У другому розділі „Методи й організація досліджень” описана й
обґрунтована система методів дослідження, які є адекватними до об’єкту,
предмету, мети і завдань дослідження.

Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використані такі
методи: аналіз наукової і спеціальної літератури, опитування й
анкетування, педагогічне тестування, фізіологічні методи дослідження,
методи математичної статистики.

При виборі тестів для оцінки фізичних якостей – силових, швидкісних,
гнучкості та витривалості – керувалися методологічними підходами,
висвітленими в працях Т.Ю. Круцевич (2003), Б.Х. Ланда (2004), В.М.
Платонова (2005), Л.П. Сергієнка (2001).

Фізичний розвиток оцінювали за показниками антропометрії: ростом, масою
тіла, індексом маси тіла й обхватом талії. Для оцінки стану основних
систем життєзабезпечення організму встановлювали параметри
функціональної підготовленості: частоту серцевих скорочень (ЧСС),
частоту дихання (ЧД), артеріальний тиск (АТ), час затримки дихання на
вдиху й на видиху. З метою верифікації артеріальної гіпертензії (АГ) і
встановлення циркадних ритмів АТ проводили 24-годинне моніторування АТ.
Для оцінки функції вегетативної нервової системи проводили ортостатичну
й кліностатичну проби, проби Вальсальви та з ізометричним навантаженням,
обчислювали індекс Кердо, застосовували моніторування варіабельності
серцевого ритму (ВСР). Толерантність до фізичних навантажень
встановлювали на підставі тесту PWC170 і проби Лєтунова.

Дисертація виконана на кафедрі фізичної реабілітації Прикарпатського
національного університету імені Василя Стефаника протягом 2004-2006
років. Робота ґрунтується на детальному обстеженні 187 студентів з
вегетативною дисфункцією (з них 124 чоловіки та 63 жінки) та 62
студентів без ознак вегетативної дисфункції (з них 44 чоловіки, 18
жінок). Середній вік обстежених основної групи – 20,7±1,0 років,
контрольної – 20,2±1,2 років.

На першому етапі дослідження (2004 р.) проведено вивчення й аналіз
літературних джерел, розроблено анкету для виявлення модифікованих і
немодифікованих чинників ризику, проведено опитування і анкетування
студентів, аналіз результатів опитування й анкетування, розподіл
обстежених студентів на групи.

За результатами опитування всіх студентів, які не вказували на жодні
відхилення в стані здоров’я, віднесено до складу контрольної групи, а з
тих респондентів, які дали ствердні відповіді щодо наявності
патологічної симптоматики, сформовано основну групу.

У свою чергу, основна група була поділена на 3 частини (група 1, група
2, група 3). Кількість груп була регламентована методичними підходами до
проведення дослідження – студентам групи 1 не проводили жодних
реабілітаційних заходів, студентам групи 2 рекомендувалося дотримання
комплексу заходів з модифікації стилю життя, для студентів групи 3, крім
зміни стилю життя, розроблена програма реабілітаційних заходів.

На другому етапі дослідження (2004-2005 р.р.) проведено педагогічне
тестування й здійснено фізіологічні методи дослідження з метою
встановлення параметрів фізичного розвитку, функціональної й фізичної
підготовленості студентів, залучених до дослідження. На підставі
отриманих даних та їх статистичної обробки проведено оцінку показників
здоров’я і розроблена програма реабілітаційних заходів.

На третьому етапі дослідження (2005-2006 р.р.) проводилася апробація
розробленої програми реабілітаційних заходів. Динамічне спостереження за
особами, залученими до обстеження, тривало 1 рік, впродовж якого за
індивідуальними показами проводилася відповідна корекція тренувальних
занять.

Після річного періоду спостереження проводили повторне анкетування й
тестування за параметрами фізичного розвитку, функціональної й фізичної
підготовленості.

На четвертому етапі дослідження (2006 р.) проведена оцінка результатів
повторного тестування, їх співставлення з початковими параметрами.
Здійснено аналіз і узагальнення отриманих результатів дослідження,
сформульовано висновки.

У третьому розділі „Параметри фізичного розвитку, фізичної і
функціональної підготовленості студентів” наведені результати другого
етапу дослідження, на якому проведені опитування й анкетування,
педагогічне тестування й фізіологічні методи, що забезпечило здійснення
аналізу стану об’єкта дослідження.

Аналіз результатів тестування 249 студентів показав, що у 75% опитаних
наявні суб’єктивні ознаки вегетативної дисфункції. Виділено ознаки таких
синдромів: астенічного (92%), кардіалгічного (82%), цефалгічного (75%),
поліартралгічного (27%), нейроендокринного (23%), диспепсичного (23%),
аритмічного (9%), гіпервентиляційного (7%), синкопальні стани (6%).
З-поміж модифікованих чинників ризику найпоширенішими були куріння,
порушення режиму та збалансованості харчування, надмірне вживання
алкогольних напоїв. Для більшості обстежених (73%) була притаманна
недостатня фізична активність.

Аналіз соматометричних показників дав змогу виявити в обстежених
студентів зміни, які трактуються як предиктори серцево-судинних
захворювань і використовуються для стратифікації їх ризику. Такими
показниками були збільшення індексу маси тіла й обхвату талії, середні
величини яких у обстежених нами студентів вірогідно перевищували свої
контрольні аналоги (pВпродовж річного періоду спостереження вірогідна позитивна динаміка більшості досліджуваних параметрів встановлена тільки у студентів третьої групи. У студентів другої групи, у яких реабілітаційні заходи обмежувалися модифікацією стилю життя без проведення кінезітерапії й масажу, позитивна динаміка охоплювала обмежену кількість показників. У студентів першої групи вірогідної динаміки досліджуваних показників не спостерігалося, більш за те, спостерігалося погіршення окремих параметрів їх функціональної та фізичної підготовленості. У обстежених студентів третьої групи спостерігалися такі позитивні зміни. Суттєво меншою стала питома вага студентів, у яких можна було констатувати наявність синдромів вегетативного дисбалансу. Спостерігали оптимізацію параметрів фізичного розвитку – зменшилися маса тіла (у чоловіків на 7,1 кг, у жінок на 5,5 кг, p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020