.

Йододефіцитні порушення у жінок та дітей в регіоні природної легкої ендемії (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4074
Скачать документ

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН

ім. В.П. КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИ

ТКАЧУК Любов Анатоліївна

УДК 616 – 441 – 006.5 – 036.21 – 053.2:618.3-06:612.392.64

Йододефіцитні порушення у жінок та дітей в регіоні природної легкої
ендемії

14.01.14 – ендокринологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті ендокринології та обміну речовин АМН
України.

Науковий керівник

доктор медичних наук,

старший науковий співробітник

Кравченко Віктор Іванович,

Інститут ендокринології та обміну

речовин АМН України, завідувач відділу

епідеміології ендокринних захворювань

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН і АМН України
Резников Олександр Григорович, Інститут ендокринології та обміну речовин
ім. В.П. Комісаренка АМН України, завідувач відділу ендокринної
репродукції та адаптації;

доктор медичних наук, професор Боцюрко Володимир Іванович,
Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри ендокринології.

Провідна установа

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького,
кафедра ендокринології, МОЗ України, м. Львів.

Захист відбудеться 20.06.2006 р. о 13_ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті
ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України
(04114, м. Київ-114, вул. Вишгородська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології
та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України (04114,

м. Київ-114, вул. Вишгородська, 69).

Автореферат розісланий 18.05. 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук
Калинська Л.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Йодний дефіцит (ЙД) визнаний комітетом ВООЗ як
найбільш поширена у світі неінфекційна патологія, притаманна третині
населення планети. На сьогодні кількість осіб, які мають ті чи інші
йододефіцитні розлади, складає понад 2 млн. осіб [WHO Global Database on
Iodine Deficiency, 2004]. Спеціальна сесія об’єднаного комітету ООН з
політики в галузі охорони здоров’я в 1994 році (UNICEF | WHO) визначила
критерії ідентифікації ЙДЗ та поставила завдання їх ліквідації у всіх
країнах світу в середньому протягом 10 років. Проте і сьогодні проблема
йодного дефіциту залишається актуальною в більшості європейських країн,
в Україні та Росії. В даний час відомо, що окрім зоба недостатність йоду
спричиняє порушення багатьох функцій організму, призводить до розвитку
цілого ряду захворювань. В 1983 році було прийнято термін “йододефіцитні
порушення” (IDD – Iodine Deficit Disorders), який об’єднав усі негативні
наслідки недостатності мікроелемента для здоров’я людини. Поширеність
йододефіцитних регіонів у світі дуже велика. В 1990 році проблема ЙДЗ
визнана актуальною в медичному та соціальному аспекті у 118 країнах
світу, оскільки ці захворювання визначають інтелектуальне та фізичне
здоров’я населення. Однак значення йодної недостатності для органів
охорони здоров’я не обмежується кількістю осіб з явними клінічними
проявами. Деякі наслідки ЙД важко визначити, а там, де вони очевидні, їх
не завжди можна пов’язати з йодною недостатністю [Dunn J.T., 1998;
Герасимов Г.А., 1997].

Проблема йодного дефіциту стосується людини будь-якого віку, але в
останні роки розглядається насамперед з позицій його впливу на здоров’я
жінок та дітей [Delange F., 1994; Burrow G.N., 1993]. Закладка фізичного
та розумового потенціалу людини відбувається під час внутрішньоутробного
розвитку, саме тому цей період в житті як жінки, так і дитини є найбільш
відповідальним. Вагітність ставить підвищені вимоги до всіх органів і
систем та вимагає їх функціональної цілісності. Надзвичайно небезпечним
є тиреоїдний дисгормоногенез, спричинений тривалим недостатнім
надходженням йоду до організму жінки, який тягне за собою послаблення
анаболічних процесів у дитини, порушення росту, розвитку та
диференціювання тканин [Escobar G.M., 2000; Касаткіна Е.П., 2003].
Репродуктивні розлади у жінок і специфічні йододефіцитні захворювання у
дітей притаманні великій кількості осіб, які населяють регіони природної
тяжкої або помірної ендемії [Dillon J.C., 2000; DeLong G.R., 1997].
Проте і в зоні легкої йодної недостатності, де споживання мікроелемента
жінкою знаходиться на межі норми, вагітність призводить до поглиблення
цієї недостатності за рахунок посиленого використання йоду плодом, і,
при відсутності відновлення гомеостазу мікроелемента, спричиняє
перинатальні відхилення у значної кількості дітей [Glinoer D., 1992;
Фадєєв В.В., 2003]. Особливу актуальність становить проблема розладів з
боку ЦНС, що залишаються на все життя у вигляді неврологічної
симптоматики різного ступеня вираженості, або легких
психо-інтелектуальних порушень, притаманних великій частині населення,
які вважаються здоровими [Boyages S.C., 1999; Aghini Lombardi F.A.,
1995;

Dodge P.R., 1969]. В нашій країні вивчення епідеміології йододефіцитних
порушень відбувалося, здебільшого, в західних регіонах, як традиційно
ендемічних [Паньків В.І., 2002; Вацеба А.О., 2004]. Практично не
дослідженим залишається вплив легкої йодної недостатності на перебіг
вагітності та функціонування тиреоїдної системи жінки, стан здоров’я
новонародженої дитини, її ранній фізичний та розумовий розвиток.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом наукової теми відділу епідеміології ендокринних
захворювань Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П.
Комісаренка “Моніторинг стану йодної забезпеченості населення України з
метою ліквідації йоддефіцитних захворювань” (№ державної реєстрації
0102U000474), а також фрагментом національного дослідження йодного
дефіциту в Україні, виконаного у 2002-2003 роках за підтримки дитячого
фонду ЮНІСЕФ та Центру діагностики і профілактики захворювань США
(Атланта). Робота проводилася в рамках виконання Державної програми
профілактики йодної недостатності у населення, прийнятої Кабінетом
Міністрів України на 2002-2005 роки.

Мета і завдання дослідження.

Мета дослідження – встановити вплив легкої недостатності йоду на
формування патології щитоподібної залози та ускладнень перебігу
вагітності у жінок, а також виявити зв’язок між йодним забезпеченням
матері під час вагітності та станом здоров’я народженої дитини.

Завдання дослідження:

Дослідити стан йодного забезпечення жінок та дітей молодшого віку, які
проживають в північних областях України.

Визначити поширеність та тяжкість йодного дефіциту у вагітних жінок в
порівнянні з невагітними, частоту випадків тиреоїдної патології.
Встановити кореляцію між йодним забезпеченням вагітної жінки та частотою
ускладнень перебігу вагітності.

Вивчити йодне забезпечення новонароджених, зв’язок між надходженням
цього мікроелемента до дитини в період внутрішньоутробного розвитку та
частотою перинатальної патології.

Оцінити тяжкість йодного дефіциту на етапі раннього розвитку дитини за
результатами скринінгового дослідження рівня тиреотропного гормону у
новонароджених.

Провести визначення рівня інтелектуального розвитку дітей дошкільного
віку, які проживають на досліджуваній території.

Об’єкт дослідження – йододефіцитні порушення у вагітних та невагітних
жінок і дітей молодшого віку в умовах природної легкої ендемії.

Предмет дослідження – репродуктивне здоров’я жінок і стан їх
щитоподібної залози, а також ранній фізичний та інтелектуальний розвиток
дітей за умов йодної недостатності.

Методи дослідження – загальноклінічні (загальні та біохімічні аналізи
крові та сечі), інструментальні (УЗД щитоподібної залози, ЕКГ, УЗД
плода), лабораторні (визначення екскреції йоду з сечею церій-арсенітним
методом, вмісту тиреоглобуліну в сироватці крові імунорадіометричним
методом, скринінгове дослідження у новонароджених вмісту ТТГ
імунолюмінометричним методом), епідеміологічні (кластерні дослідження),
статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Здійснено комплексний підхід до
вивчення проблеми йодного дефіциту в Північному регіоні України, зоні
природної ендемії, визначено ступінь недостатності мікроелемента у
найбільш вразливої частини населення – жінок та дітей молодшого віку,
вивчено обсяг профілактичних заходів та адекватність масової форми
профілактики за допомогою йодованої солі. Вперше в нашій країні
проведене вивчення йодної забезпеченості новонароджених дітей з
використанням світових критеріїв ідентифікації йододефіцитних станів,
встановлений зв’язок між йодним балансом вагітної жінки та станом
здоров’я народженої нею дитини, насамперед загальними показниками
соматичного розвитку, які визначають якість неонатальної адаптації, та
формуванням розладів з боку ЦНС, що зумовлює подальший розумовий
розвиток.

Показано, що дефекти глибокого диференціювання ЦНС, які відбувалися у
внутрішньоутробному житті дитини в умовах навіть легкої недостатності
мікроелемента, проявляються в подальшому послабленням пізнавальних
здібностей та здатності до навчання.

Практичне значення отриманих результатів. В процесі роботи було
встановлено, що в регіоні легкої йодної ендемії вагітність сприяє
поглибленню йодної недостатності у жінок і це, в свою чергу, негативно
впливає на їх репродуктивну функцію, формує велику частоту ускладнень
перебігу вагітності і порушень стану здоров’я народжених ними дітей.
Обгрунтована доцільність проведення групової профілактики препаратами зі
вмістом йоду впродовж всієї вагітності та у періоді грудного
вигодовування. Дослідження рівня тиреотропного гормону у новонароджених
в обстежених регіонах показало наявність дефіциту йоду у третини дітей.
Це диктує необхідність проведення систематичного тотального скринінгу в
умовах кожного пологового будинку для виявлення групи дітей з
транзиторними порушеннями функції ЩЗ та своєчасної корекції препаратами
тироксину. Для невагітних жінок та дітей, які проживають на території з
легким дефіцитом йоду в біосфері, доцільним є застосування масової форми
йодної профілактики за допомогою йодованої солі.

Розроблені методичні рекомендації щодо моніторингу програм йодної
профілактики для різних груп населення як в межах країни, так і окремих
регіонів, з метою оптимізації цих заходів та підвищення їх ефективності.

Результати досліджень лягли в основу прийняття ряду постанов та наказу
МОЗ України №219/32 від 27.04.2004 р. “Про затвердження плану-графіку
обстежень репрезентативних груп населення в рамках системи біологічного
моніторингу на 2004-2005 роки”.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто обрано тему, визначено
актуальність проведення вказаних досліджень та їх практичну значимість,
вказані групи населення підвищеного ризику. Виконаний
патентно-інформаційний пошук та аналіз вітчизняної і зарубіжної
літератури з досліджуваної проблеми. Самостійно відібрані групи
обстежуваних, проаналізовані історії пологів та перебігу вагітності
жінок, розроблені форми анкет, зібраний анамнез щодо репродуктивного
здоров’я жінок, характеру їх харчування. Автором проведене комплексне
дослідження йодної забезпеченості вагітних і невагітних жінок,
новонароджених та дітей молодшого віку, які є представниками населення
північних областей, збір матеріалу, тестування дошкільнят. Дисертант
особисто брала участь у всіх експедиційних обстеженнях, організовувала
та проводила процес дослідження із застосуванням клінічних та
епідеміологічних підходів, рекомендованих ВООЗ. Автор провела аналіз і
узагальнення отриманих результатів, здійснила їх статистичну та
математичну обробку і сформулювала основні положення та висновки
дисертаційної роботи. Дослідження вмісту йоду в сечі та УЗД щитоподібної
залози у жінок проводилося за допомогою співробітників відділу
епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну
речовин (зав. ( д.м.н. Кравченко В.І.), визначення ТТГ в крові
новонароджених відбувалося спільно із співробітниками відділення
медичної генетики Київського обласного центру охорони здоров’я матері та
дитини (зав. ( Поканєвич Т.М.), дослідження рівня тиреоглобуліну
проводили за участю співробітників гормональної лабораторії Київської
обласної лікарні №1 (зав. ( Вернигора А.І.).

Апробація результатів дисертації. Результати роботи, основні положення
та висновки дисертаційної роботи доповідалися на 6-му з’їзді
Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001), 1-ій
науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 95-річчю з
дня народження акад. В.П. Комісаренка (Київ, 2002), Пленумі Асоціації
ендокринологів України (Львів, 2003), семінарі з ефективних методів
профілактики йододефіциту серед населення Одеської області (Одеса, 2003
та 2004 рр.), семінарі з питань актуальності йододефіциту в м.
Хмельницькому (2003 та 2004 рр.), в м. Чернігові (2003) та м. Херсоні
(2003), Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі “Ліки та життя”
(Київ, 2004), науково-практичній конференції “Сучасні напрями розвитку
ендокринології” (Харків, 2004), засіданні асоціації лікарів-педіатрів
Київської області (Київ, 2004), семінарі для медичних працівників з
питань ефективних методів профілактики йододефіцитних захворювань серед
населення Івано-Франківської (Івано-Франківськ, 2004) та Закарпатської
області (Ужгород, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць (7
статей в журналах, затверджених переліком ВАК України, 4 – у збірниках
наукових праць, методичні рекомендації)

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 158 сторінках
тексту і складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та
методів дослідження, п’ятьох розділів власних досліджень, розділу
аналізу та узагальнення результатів, висновків та списку використаних
наукових джерел, який включає 257 літературних посилань, з них 109 –
україномовні та російськомовні та 148 – зарубіжні. Робота ілюстрована 27
таблицями та 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Загальна характеристика обстежених та методи дослідження. Основою
дисертаційної роботи є матеріали комплексного обстеження йодного
забезпечення жінок та дітей, які проживають в північних областях
України. Рандомізованим методом було обрано 4 кластери (населених
пункти) у трьох областях регіону: Київській, Житомирській та
Чернігівській, вибір респондентів відбувався в кожному з населених
пунктів за методом рівномірного розподілу. В дослідженні взяли участь
112 жінок репродуктивного віку (15-49 років) з дитиною віком від 6 до 36
місяців. Проведено анкетне опитування респондентів з приводу
застосування профілактичних заходів, кількісне та якісне дослідження
вмісту йоду в харчовій солі, яка використовувалася в домогосподарстві,
методом титрування в масових частках на мільйон (ppm), або мг/кг.
Результати дослідження вмісту йоду оцінювали у відповідності до вимог
ДОСТу з розрахунку 40±15 мг йоду на кілограм солі. Виходячи з цього
вміст йоду менший за 25 ppm трактувався як недостатній, а понад 55 – як
надлишковий. Крім того, у 109 жінок досліджена концентрація йоду в сечі
за допомогою церій-арсенітного методу Sandell-Kolthoff згідно з
методикою Gutte-Kuntz в модифікації Dunn [1993] в лабораторії відділу
епідеміології ендокринних захворювань Інституту ендокринології та обміну
речовин АМН України.

Клінічне та лабораторне обстеження проведено в третьому триместрі
вагітності у 230 жінок, які перебували у пологовому будинку Київського
обласного центру охорони здоров’я матері та дитини, їх середній вік
становив 26,15±0,39 року. Групу контролю до них склали 80 невагітних
жінок середнього віку 31,31±0,79 року, особи обох груп мешкали в межах
Київської області. Пальпаторне обстеження щитоподібної залози
здійснювали згідно рекомендаціям ВООЗ (1994) у 93 вагітних та 80
невагітних жінок, у них же провели УЗ-дослідження залози за допомогою
апарата “CONTRON”(Франція) з датчиком 7,5 Мгц. У всіх вагітних (n=230)
та жінок контрольної групи (n=80) визначили вміст йоду в сечі за
методикою, описаною вище. Також провели дослідження вмісту
тиреоглобуліну імунорадіометричним методом в сироватці крові у 90
вагітних та 80 невагітних осіб за допомогою набору реактивів
“Ирма-ТГ-СТ” (Бєларусь).

Для обчислення та порівняння результатів йодурії та рівня тиреоглобуліну
використовували епідеміологічний показник, рекомендований ВООЗ –
медіану.

На підставі визначення йодного забезпечення вагітних жінок вони були
умовно поділені на дві підгрупи: жінки в стані йодного дефіциту (ЕЙС100 мкг/л, n=95). Проводили порівняння частоти ускладненого
перебігу теперішньої вагітності та акушерсько-гінекологічного анамнезу
між вказаними групами жінок а також частоти перинатальної патології у
народжених ними дітей. Йодне забезпечення новонароджених від жінок обох
груп (n=230) визначали на підставі дослідження йодурії та рівня
тиреотропного гормону в крові.

Кількісне визначення тиреотропного гормону в плямі цільної крові
новонароджених, висушеної на тест-смужках, здійснювали за допомогою
імунолюмінометричного методу, використовуючи реактиви “Neonatal HTSH
FEIA” на флюорометрі “Fluoroscan || Neonatal”. Нормальний діапазон
значень – 0-5 мО/л. Дослідження виконували за стандартною методикою у
1980 дітей, народжених в Київській області протягом 2001-2002 років. У
доношених новонароджених забір капілярної крові проводили на 4-5-у добу,
у недоношених – на 7-14-у добу.

Обстежено 90 дітей дошкільного віку (3-7 років) на базі дитячого
дошкільного закладу №8 смт Буча Київської області з метою виявлення у
них йодної недостатності та її впливу на інтелектуальний розвиток, з них
38 хлопчиків та 52 дівчинки. Дітей умовно поділили на дві групи:
молодшого дошкільного віку – 3-5 років, і дошкільного віку – 6-7 років.
У всіх дітей провели оцінку загального фізичного розвитку,
антропометричні вимірювання ваги і зросту, пальпаторне та УЗ-дослідження
щитоподібної залози, визначення вмісту йоду в сечі, психологічне
тестування для визначення рівня розумового розвитку педагогом-психологом
на основі методичного посібника “Как определить интеллект ребенка”
(ЭКСМО, Москва, 2003).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням
комп’ютерних програм Windows XP-2000 Professional, Excel, Access,
обчислення показників відбувалося за допомогою програми STATISTICA 6,0.
Для порівняння непараметричних показників використовували критерій
(-квадрат, для порівняння середніх значень вибірки з нормальним законом
розподілу – критерій достовірності Стьюдента.

Результати досліджень та їх обговорення. Нами визначено характер йодного
забезпечення найбільш уразливих груп населення – жінок та дітей, які
складають населення Північного регіону України. Як показали результати
анкетування жінок дітородного віку, що проживають на означеній
території, 30,5% респондентів виявилися необізнаними з проблемою йодної
недостатності і не вживали жодних заходів профілактики. З тих 69,5%
осіб, які ознайомлені з існуванням дефіциту йоду в країні, лише 40,7%
цілеспрямовано користувалися йодованою сіллю, 2,5% – йодовмісними
вітамінами чи препаратами та 8,6% поповнювали раціон морепродуктами.
Решта жінок – 48,1% – не надавали належного значення тяжкості наслідків
ЙД і також не запобігали йому в своїх родинах. Тобто, дві третини жінок
(67%) та дітей молодшого віку, які складають населення півночі країни, є
незахищеними від ЙД та потенційно складають групу ризику щодо розвитку
ЙДЗ.

Основним критерієм йодного забезпечення населення в кластерних
дослідженнях виступає показник екскреції йоду з сечею. В табл. 1
представлений розподіл результатів йодурії у жінок по кластерах.

Таблиця 1

Результати дослідження екскреції йоду з сечею у жінок

в Північному регіоні

Назва населеного пункту n % досліджених проб з рівнем ЕЙС, (мкг/л) М±m

(мкг/л) Медіана, (мкг/л)

20 мО/л), а також середні
значення даного показника в межах району. Серед обстежених немовлят 1377
(69,5%) мали показники ТТГ від 0 до 5 мО/л, у 555 (28,0%) рівень гормону
був підвищений від 5 до 20 мО/л, що свідчить про напруженість в
гіпофіз-тиреоїдній системі у відповідь на недостатню забезпеченість
йодом впродовж гестації. Значення ТТГ в інтервалі 20-50 мО/л
(неонатальний транзиторний гіпотиреоз) спостерігалося у 48 (2,4%)
новонароджених та ще у 2 (0,1%) дітей цей показник перевищував 50 мО/л.
ЙД легкого ступеня, за даними скринінгу, було виявлено в 7 районах
області: Бородянському (13%), Згурівському (16,7%), Кагарлицькому
(16,7%), Рокитнянському (15,8%), Сквирському (16,7%), Ставищенському
(14,3%) та Яготинському (18,2%). Слід зазначити, що відсоток дітей з
патологічними показниками гормону навіть у цих районах наближався до
верхньої межі діапазону – 19,9%. Разом з тим, у трьох районах Київської
області за результатами визначення ТТГ виявлено ендемію по йоду тяжкого
ступеня. Так, у Білоцерківському районі 53,6% немовлят народилися з
підвищеним рівнем гормону, у Макарівському районі таких дітей було 52%
та у Таращанському – 45,5%. Це свідчить про надзвичайно незадовільну
екологічну ситуацію в означених районах та відсутність профілактичних
заходів серед вагітних жінок.

Таблиця 3

Розподіл результатів ТТГ по інтервалах норми та патології

і середні значення рівня гормону у новонароджених Київської області

№ Район n 20 мО/л, % M±m

1. Баришівський 75 80 18,7 1,3 3,92±0,49

2. Білоцерківський 151 46,4 51 2,6 6,72±0,44*

3. Богуславський 16 100 – – 2,68±0,34

4. Бориспільський 49 63,3 36,7 – 4,18±0,47

5. Бородянський 23 87 13 – 3,01±0,50

6. Броварський 257 70,8 25,3 3,9 5,33±0,44

7. Васильківський 57 78,9 21,1 – 3,79±0,55

8. Володарський 13 61,5 30,8 7,7 6,89±1,83

9. Вишгородський 97 75,3 20,6 4,1 4,06±0,53

10. Згурівський 18 83,3 16,7 – 2,57±0,56

11. Кагарлицький 42 83,3 16,7 – 4,26±0,58

12. Києво-Святошинський 433 71,4 25,9 2,8 3,34±0,50

13. м. Київ 98 73,5 25,5 1,02 4,87±0,26

14. Іванківський 62 72,6 30,6 1,6 4,01±0,38

15. Макарівський 50 48 50 2,0 7,35±0,86*

16. Миронівський 10 80 20 – 4,04±1,01

17. Обухівський 133 69,2 27,8 3,0 4,84±0,50

18. Переяслав-Хмельницький 98 66,3 30,6 3,1 5,59±0,51

19. Поліський 17 64,7 29,4 5,9 6,56±1,94

20. Рокитнянський 38 84,2 15,8 – 3,01±0,37

21. Сквирський 31 80,6 16,1 3,2 6,37±3,27

22. Ставищенський 14 85,7 14,3 – 3,60±1,14

23. Таращанський 11 54,5 36,4 9,1 7,78±2,52

24. Тетіївський 23 60,9 39,1 – 4,61±0,82

25. Фастівський 143 62,2 35 2,8 5,26±0,43

26. Яготинський 22 81,8 18,2 – 3,93±0,86

ВСЬОГО 1980 69,5 28,0 2,4 4,87±0,12

Примітки: жирним шрифтом виділені значення ТТГ, які перевищують норму;
*p†h j ’ $ & ? 1/4 a a h j ’ h`}ACJ aJ & ?????? ? okdC z?|? E?I? -? ? ?????? ' s ?? ' ” h`}ACJ aJ лози, яка має компенсаторний характер під час вагітності, при умові збереження фактора недостатності йоду виступає першим етапом формування більш вагомої патології – вузлового, змішаного зоба чи прогресування ступеня дифузного зоба, в зонах легкої ендемії порушення тиреоїдного гомеостазу може спостерігатися у третини жінок. Роль йодної недостатності у формуванні патології вагітності у жінок та перинатальних порушень у новонароджених. З обстежених 230 вагітних жінок більшість мала йодну недостатність ( ЕЙС100 мкг/л), де її мали 13,68% жінок,
загроза невиношування вагітності на різних строках – у 31,85% осіб
основної та 7,37% контрольної груп. Значно більше було виявлено випадків
анемії у вагітних з недостатнім йодним забезпеченням (58,52%), ніж у
вагітних з ЕЙС більше 100 мкг/л (10,53%). Гестози (ранні та пізні у виді
нефропатії) спостерігалися у 24 (17,78%) жінок дослідної і 5 (5,26%)
вагітних контрольної груп, приблизно з такою ж частотою відбувалися
передчасні пологи. Обтяжений акушерський та гінекологічний анамнез
спостерігався у 15 (11,11%) жінок з ЙД та лише у 1 (1,05%) особи з
достатнім йодним балансом.

Детальний аналіз патології вагітності в залежності від ступеня йодної
забезпеченості наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Частота патології вагітності у жінок

з різним ступенем йодної недостатності

Діагноз ЕЙС (мкг/л)

Основна дослідна група контрольна

100 мкг/л, n=95), де їх мали
13,68% та 7,37% відповідно. Значно більше було виявлено випадків анемії
у вагітних з ЙД (58,52%), ніж у вагітних з ЕЙС більше 100 мкг/л
(10,53%), гестози спостерігалися у 24 (17,78%) жінок дослідної і 5
(5,26%) вагітних контрольної груп, приблизно з такою ж частотою
відбувалися передчасні пологи. Діти, народжені матерями з недостатньою
йодною забезпеченістю у 78% випадків перебували в стані ЙД, в 51,1%
новонароджених спостерігалося ураження ЦНС, 44,4% немовлят мали затримку
внутрішньоутробного розвитку Виявлена висока кореляція між тяжкістю
йодної недостатності та кількістю перинатальних порушень у дитини, при
цьому відмінність між частотою патології у дітей з гострим та помірним
ЙД була майже відсутня. Скринінгове дослідження ТТГ, проведене у 1980
новонароджених Київської області, показало більш глибокий дефіцит йоду,
ніж в загальній популяції: в трьох районах за частотою високих
результатів ТТГ встановлено тяжкий ЙД, в семи – легкий, решті районам
притаманний помірний ЙД. У 30,5% дітей області було підвищення гормону,
а неонатальний транзиторний гіпотиреоз спостерігався у 2,4% немовлят.
Така ж ситуація зберігається і серед дітей старшої вікової групи,
третина дітей у віці 3-7 років не отримує необхідної кількості йоду. За
результатами тестування загального розумового розвитку, у 6,7% дітей
відмічено недостатній для віку розумовий розвиток, медіана екскреції
йоду з сечею у них становила 71,58 мкг/л, що вказує на слабкий дефіцит
цього мікроелемента. Загалом, серед усіх обстежених дітей різко
недостатній розвиток спостерігався виключно в групі дошкільників і
становив 17,9% з числа осіб з дефіцитом йоду та 1,6% з тих, що були
адекватно ним забезпечені. Достатньо розумово розвиненими виявилися
53,6%, які не споживають потрібної кількості мікроелемента, і 77,4% осіб
з нормальним вмістом йоду в сечі.

Ключові слова: йодний дефіцит, щитоподібна залоза, вагітні жінки,
новонароджені, тиреотропний гормон, екскреція йоду з сечею.

АННОТАЦИЯ

Ткачук Л.А. Йододефицитные нарушения у женщин и детей в регионе
природной легкой эндемии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.14 – эндокринология. – Институт эндокринологии и
обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию влияния йодного дефицита на состояние
здоровья женщин и детей младшего возраста в Северном регионе Украины –
зоне природной йодной эндемии легкой степени. В соответствии с целью и
задачами работы проводилось многоплановое исследование состояния йодной
обеспеченности беременных и небеременных женщин, детей первых лет жизни
– от периода новорожденности до 7-летнего возраста. Эпидемиологический
фрагмент работы базировался на кластерном исследовании, проведенном в
трех областях региона: Киевской, Житомирской и Черниговской. По
стандартной разработанной анкете выясняли уровень информированности
женского населения о существовании ЙД на их территории, объеме
использования профилактических мероприятий, в частности, йодированной
соли. В результате опроса оказалось, что 30,5% респондентов не
располагали информацией относительно проблемы дефицита йода, а 65,1%
женщин и детей находились в состоянии недостаточного йодного обеспечения
разной степени тяжести. Неудовлетворительным был уровень использования
йодированной соли и ее качество, только 17,3% проб соли, употребляемых в
домашних хозяйствах, оказались йодированными, из них 8,2% содержали йод
в количестве, рекомендованном ГОСТом.

При сравнении влияния ЙД на состояние тиреоидной системы у 93 беременных
и 80 небеременных женщин выявлено, что фактор недостаточности йода
выступает мощным стимулятором увеличения тиреоидного объема при
беременности. Так, объем ЩЖ у беременных был 13,20±0,35 см3 в сравнении
с небеременными, у которых он составил 11,83±0,46 см3 (p100 мкг/л). Сравнение
частоты патологии вынашивания беременности показало преобладание у
женщин первой группы. Так, фетоплацентарная недостаточность у них была в
39,26% случаев, угроза прерывания в 31,85%, в сравнении с контрольной
групппой, где количество аналогичной патологи составило 13,68% и 7,37%
соответственно. Значительно больше было выявлено случаев анемии у
беременных с ЙД (58,52%), чем у особ с ЭЙМ более 100 мкг/л (10,53%),
гестозы наблюдались у 24 (17,78%) женщин основной и 5 (5,26%)
контрольной групп, приблизительно с такой же частотой происходили
преждевременные роды. Настолько же высокой оказалась корреляция между
частотой патологии у новорожденных и их йодной обеспеченностью. Дети,
рожденные женщинами первой группы в 78% случаев имели низкие показатели
йодурии, у 51,1% новорожденных наблюдалась патология ЦНС, 44,4%
младенцев имели задержку внутриутробного развития, при этом не было
значимых отличий в частоте перинатальных осложнений у детей с острым и
умеренным ЙД.

Скрининговое исследование ТТГ, проведенное у 1980 новорожденных Киевской
области, показало более глубокий дефицит йода, чем в общей популяции: в
трех районах по частоте высоких результатов ТТГ установлен тяжелый ЙД, в
семи – легкий, остальным районам свойственен ЙД средней тяжести. У 30,5%
детей области был повышен уровень гормона, а неонатальный транзиторный
гипотиреоз выявлен у 2,4% новорожденных. Такая же ситуация сохраняется и
среди детей старшей возрастной группы, третья часть детей в возрасте 3-7
лет не получает необходимого количества йода. По результатам
тестирования общего умственного развития у 6,7% детей отмечен
недостаточный для возраста уровень развития, медиана экскреции йода с
мочой у них составила 71,58 мкг/л, что указывает на слабый дефицит
микроэлемента. В целом, среди всех тестированных детей резко
недостаточное умственное развитие наблюдалось в группе дошкольников и
составило 17,9% из числа лиц с дефицитом йода и 1,6% из тех, которые
были адекватно им обеспечены. Достаточное умственное развитие имели
53,6% детей, которые не употребляют нужного количества йода, и 77,4%
детей без ЙД.

Ключевые слова: йодный дефицит, щитовидная железа, беременные женщины,
новорожденные, тиреотропный гормон, экскреция йода с мочой.

ANNOTATION

L.A. Tkachuk. Iodine Deficiency Derangements of Women and Children in
Natural Light Endemia Region. – Manuscript.

Paper to receive the degree of Candidate of Medical Sciences in 14.01.14
– Endocrinology. – Institute of Endocrinology and Metabolism of V.P.
Komisarenko of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The paper studies the influence of iodine deficiency on the state of
health of women and minor children in the northern region of Ukraine –
natural light endemia region. Among the population of this region, 65.1%
of women and children suffered from iodine deficiency. The scope of
prophylactic measures turned out to be insufficient because of the low
awareness of the population of the iodine deficiency problem, and the
frequency of use of iodinated salt amounted to 17.3%, out of which only
8.2% samples contained iodine in the amount of 40±15 microgram/liter
(according to the State Standards).

Group prophylactic by iodine medications among pregnant women remains
practically undeveloped, resulting in a deepening of iodine deficiency
and the increase of the size of the thyroid gland: with pregnant women
it amounted to 13.20±0.35 cm3 on average, compared to non-pregnant –
11.83±0.46 cm3 (p100 microgram/liter, n=95), with a respective 13.68%
and 7.37%. Much more cases of anemia have been identified with pregnant
women suffering from iodine deficiency (58.52%), compared to the
pregnant women with excretion of iodine with urine over 100
microgram/liter (10.53%), 24 women (17.78%) from the test group and 5
(5.26%) from the control group had gestosis, pre-term delivery observed
with similar rates. Children, born from mothers with iodine deficiency
had iodine deficiency themselves in 78% of cases, 51.1% of the newborns
displayed signs of central neural system disorders, 44.4% newborns had
prenatal development delay. A high correlation was established between
the graveness of iodine deficiency and the number of perinatal disorders
of children, there was little difference in the frequency of the
pathology between children with moderate and severe iodine deficiency. A
screening study of TSH, carried out in 1980 with newborns in Kyiv Oblast
showed a higher iodine deficiency, than that of the general population:
in three raions by frequency of high TSH results was established high
iodine deficiency, in seven – light, the rest had moderate iodine
deficiency. 30.5% of children had an increase of hormone, 2.4% of
newborns suffered from neonatal transitory hypothyroidism. A similar
situation is observed among elder children, 1/3 of the children aged 3-7
does not receive the necessary amount of iodine. According to the
results of testing the general mental development, 6.7% were noted to
have insufficient mental development according to their age, the median
of excretion of iodine with urine amounted to 71.58 microgram/liter,
which indicates a light deficiency of this element. In general, among
all the examined children a severe delay of development was observed
only in the preschool group and amounted to 17.9% out of the iodine
deficiency group, and 1.6% out of the group, that did not suffer from
iodine deficiency. 53.6% of those, who do not receive enough iodine
turned out to have adequate mental development, as well as 77.4% of
those with normal content of iodine in urine.

Key words: iodine deficiency, thyroid gland, pregnant women, newborns,
thyrotropic hormone, excretion of iodine with urine.

Перелік умовних скорочень

ЙД – йодний дефіцит

ЙДЗ – йододефіцитні захворювання

ЕЙС – екскреція йоду з сечею

ЩЗ – щитоподібна залоза

ТТГ – тиреотропний гормон

Тг – тиреоглобулін

ПГУ ЦНС – перинатальне гіпоксичне ураження центральної нервової

системи

НТГ – неонатальний транзиторний гіпотиреоз

ФПН – фетоплацентарна недостатність

ОАГА – обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез

ЗВУР – затримка внутрішньоутробного розвитку

ВВР – вроджені вади розвитку

ЙС – йодована сіль

ppm – parts per million

PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020