НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО

ПОТЕНЦІАЛУ ТА ІСТОРІЇ НАУКИ ім. Г.М. ДОБРОВА

СЕРГІЄНКО Сергій Сергійович

УДК 92 (059) Коротнєв

Історико-науковий аналіз діяльності професора О.О. Коротнєва в контексті
розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ – початок ХХ століть)

07.00.07 — історія науки і техніки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у відділі історії науки і техніки Центру досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН
України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

ПИЛИПЧУК Олег Ярославович

Київський університет економіки і

технологій транспорту, завідувач

кафедри екології та безпеки
життєдіяльності

на залізничному транспорті

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ДУПЛЕНКО Юрій Костянтинович

Інститут геронтології АМН України

завідувач відділу інформаційного
аналізу

кандидат історичних наук, доцент

ШКВИРА Зінаїда Андріївна

Національний аграрний університет, доцент

кафедри сільськогосподарських машин

Провідна установа – Херсонський державний технічний університет

МОН України

Захист відбудеться “15” березня 2006 р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.189.02 в Центрі досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН
України за адресою: 01601, Київ, вул. Грушевського, 4, к. 615

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Центру досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН
України (01032, Київ, бул. Шевченка, 60)

Автореферат розіслано “14” лютого 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради
В.Г. Гармасар ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історія наукового життя в Україні ХХ століття була б
неповною без окреслення ролі, надбань та внеску таких його
представників, як Олексій Олексійович Коротнєв (1854-1915). Це відомий
український вчений, педагог, зоолог, гідробіолог, невтомний мандрівник,
доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Петербурзької
Академії наук. Його творча спадщина і громадська праця на благо України
належним чином не оцінені і в останні роки незаслужено забуті.

Актуальність дослідження зумовлена, насамперед, великим громадським і
науковим значенням О.О.Коротнєва в українській біологічній думці ХХ
століття, відсутністю в історії науки спеціального комплексного
дослідження його громадського життя, наукової, науково-організаційної,
педагогічної та просвітницької діяльності, необхідністю створення
максимально об’єктивної і повної наукової біографії вченого, всебічного
аналізу його творчого доробку, а також важливістю введення до широкого
наукового обігу масиву нових джерел.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дослідження є
складовою частиною тематичного плану відділу історії науки і техніки
Центру досліджень науково-технічного потенціалу і історії науки
ім..Г.М.Доброва НАН України “Розробка методологічних і методичних основ
створення “Бібліографічного словника діячів природознавства і техніки
України”, підготовка реєстру персоналій і створення рукопису словника”
(номер державної реєстрації теми 0102U002614).

Мета і завдання дослідження. Метою представленої дисертаційної роботи є
комплексне висвітлення життєвого шляху, наукової, педагогічної та
просвітницької діяльності О.О.Коротнєва, його внеску в розвиток
української біологічної науки.

Для реалізації цієї мети автором були визначені такі основні завдання:

вивчити стан наукової розробки досліджуваної теми, проаналізувати
джерельну базу дослідження, її репрезентативність;

розкрити умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку
О.О.Коротнєва як дослідника й особистості;

узагальнити відомості й ввести до наукового обігу мало з’ясовані
сторінки біографії О.О.Коротнєва;

проаналізувати основні напрямки наукових досліджень О.О.Коротнєва,
виділити та узагальнити пріоритетні результати в розвитку ембріонального
розвитку різних груп тваринного світу та філогенетичної систематики
тварин, гістологічних і гідробіологічних досліджень ;

з’ясувати роль О.О.Коротнєва в організації біологічної науки та освіти,
розкрити характер і зміст його громадської праці, педагогічної і
просвітницької роботи;

висвітлити роль і місце наукової спадщини О.О.Коротнєва в контексті
розвитку вітчизняної біологічної науки та освіти.

Хронологічні межі дослідження визначаються роками життя та діяльності
О.О.Коротнєва (1854-1915), хоча при висвітлені багатьох аспектів
проблеми неминучим було звернення до попередніх та наступних років.

Об’єктом дослідження є розвиток біологічної науки останньої чверті ХІХ –
початку ХХ століття.

Предметом дослідження є діяльність О.О.Коротнєва в галузі зоології і
гідробіології, а також організації вітчизняного науково-освітнього
процесу.

Методи дослідження. Методологічні засади дисертації базуються на
загальнонаукових принципах історичної достовірності, об’єктивності,
наступності, діалектичного розуміння історичного процесу. Вони
ґрунтуються на пріоритеті документів, які дають змогу всебічно
проаналізувати діяльність О.О.Коротнєва. Важливими шляхами розв’язання
проблеми даного дослідження є застосування загальнонаукових
(типологізація, класифікація), міждисциплінарних (структурно-системний
підхід), власне історичних (проблемно-хронологічний,
порівняльно-історичний, описовий) методів дослідження, а також методів
джерелознавчого та історіографічного аналізу та синтезу.

Наукова новизна одержаних результатів:

робота є першою в українській історії науки спробою комплексного
дослідження життєвого шляху та наукової спадщини О.О.Коротнєва;

удосконалено періодизацію наукової діяльності О.О.Коротнєва;

на основі вивчення творчої спадщини О.О.Коротнєва отримав подальший
розвиток ряд нових оціночних положень стосовно проблематики його
досліджень в контексті розвитку конкретних наукових зоолологічних
напрямків;

дисертація містить низку нових висновків з питань ембріології
безхребетних тварин, розвитку філогенетичної систематики тварин,
гістологічних та гідробіологічних досліджень;

у джерелознавчому плані новизна дисертації полягає в запровадженні до
наукового обігу великої кількості нових матеріалів з різних архівів
України та Росії, а також у новому погляді на відомі або маловідомі
науковій громадськості літературні джерела.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження можуть
бути використані для створення узагальнюючих праць з історії української
біологічної науки та її окремих напрямків, укладання
біо-бібліографічного довідника, присвяченого О.О.Коротнєву, при
створенні історіографічних праць та навчальних посібників, українського
зоологічного біографічного словника, робіт, присвячених історії
Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Апробація дисертації. Положення і висновки дисертації
доповідалися і обговорювалися на наукових конференціях в 2002 – 2005 рр.
З викладом змісту окремих розділів і наукових результатів дослідження
виступалося на: ХІХ Міжнародному Київського симпозіуму з наукознавства
та історії науки (Київ, 13-15 листопада 2002); Першій конференції
молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і техніки в
Україні” (Київ, 30 травня 2002); Восьмій конференції молодих істориків
освіти, науки і техніки України (Київ, 23 травня 2003); Другій
конференції молодих вчених та спеціалістів (Київ, 27-28 травня 2004);
Дев’ятій конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України
(Київ, 23 квітня 2004); Десятій конференції молодих істориків освіти,
науки техніки України (Київ, 28 травня 2005).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 8 публікаціях, з
яких 4 опубліковано у фахових виданнях, усі вони є одноосібними.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 4-х розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку використаних
джерел. Зміст роботи викладено на 206 сторінках. Обсяг основного тексту
179 сторінок, список використаних джерел охоплює 265 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкривається актуальність теми; показано зв’язок
роботи з науковою темою, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет
дослідження; встановлюються хронологічні межі та методи дослідження;
розкриваються наукова новизна та практичне значення роботи, особистий
внесок здобувача, апробація роботи та структура дисертації

У першому розділі “Історіографія проблеми та джерельна база дослідження”
здійснено історіографічний аналіз літератури за темою дисертації, огляд
та систематизацію використаних літературних та архівних джерел.

У підрозділі 1.1 “Історіографія проблеми” охарактеризовано доробок
попередніх дослідників і систематизовано його за напрямами: дослідження
загальних проблем розвитку природознавства та біологічної науки в
Україні та вивчення праць з історії біології і, насамперед, зоології,
особливо її окремих розділів – ембріології, систематики, фауністики,
гістології, гідробіології.

При висвітленні постаті О.О.Коротнєва створюється враження, що вчений
сьогодні забутий. Однак це не так. Його визначна роль в розвитку
зоологічної науки була у свій час відзначена в низці праць, біографічних
нарисів, присвячених життю і діяльності О.О.Коротнєва. Зокрема, журнал
“Известия Российской Академии наук” відгукнувся на смерть
О.О.Коротнєва у 1915 р. статтею-некрологом В.В.Заленського [1].
Надзвичайно вартісні спостереження містить стаття (1915) сучасника
О.О.Коротнєва — М.К.Кольцова [2]. Слід також сказати, що більші або
менші статті про науковий внесок вченого ми можемо зустріти у ранніх
радянських виданнях [3]. З цього часу постать О.О.Коротнєва майже на
сорок років була забутою.

Починаючи з середини 50-х років ХХ ст. найбільш об’єктивно всі складові
життя і діяльності О.О.Коротнєва висвітлює київський історик зоології
Б.М.Мазурмович. Навчальний посібник для учителів середньої школи і
студентів Б.М.Мазурмовича і І.К.Шульги, що вийшов у 1955 р. у Москві
містить ґрунтовну статтю про життя і діяльність О.О.Коротнєва [4].

Великий інтерес представляють спогади наступника О.О.Коротнєва на
Вілла-Франкській станції – К.М.Давидова [5]. Слід також особливо
відзначити чудову працю Б.М.Мазурмовича “Про життя і діяльність
професора Київського університету О.О.Коротнєва” (1958) [6]. Різні сфери
діяльності і творчості вченого цікавили сучасників О.О.Коротнєва, його
учнів, співробітників і прихильників. Чимало значної інформації про
вченого міститься в зоологічних часописах, журналах, збірниках наукових
праць з природознавства та зафіксовані в бібліографічних виданнях.

Наукову розробку наукової спадщини О.О.Коротнєва започаткували київські
вчені М.М. Воскобойников і О.П.Маркевич своєю статтею “Морфологія тварин
в Київському університеті”(1935) [7].

———————————————

Заленский В.В. Алексей Алексеевич Коротнев // Известия Российской
Академии наук. – 1915. – VІ серия. — №13. – С.

Кольцов Н.К. А.А.Коротнев и русская зоологическая станция в Вилла-Франке
// Природа. – 1915. – ноябрь.

Северцов А.Н. Обзор исследований по сравнительной морфологии позвоночных
// Тр.НИИ по зоологии / Ассоциация н.и.ин-тов при физ.-мат.фак. Моск.
гос.ун-та. – Москва, 1925. – С.100-105.

4. Алексей Алексеевич Коротнев // Б.Н.Мазурмович, И.К.Шульга.
Выдающиеся отечественные зоологи. – Москва: Госиздат, 1955. — С.125-129.

5. Бляхер Л.Я. Константин Николаевич Давыдов. – М.: Изд-во АН СССР,
1983. – 186 с.

6. Мазурмович Б.Н.О жизни и деятельности профессора Киевского
университет

А.А.Коротнева // История биологических наук. – 1958. – Вып.5. –
С.198-211.

7. Воскобойников М.М., Маркевич О.П. Морфологія тварин в Київському
університеті // Розвиток науки в Київському університеті за сто років. –
К.: Вид-во КДУ, 1935. – С.149-170.

Глибока наукова ерудиція, розмаїття наукових інтересів вченого, які
виходять далеко за межі основної спеціальності зоології, мандрівник
великих і малих масштабів, педагог і популяризатор наукових ідей в
біології, володар літературного обдарування – ось образ професора
О.О.Коротнєва. Про це одними з перших заявили Д.Є.Белінг [8] і
Б.І.Балінський [9]. Вони проаналізували наукову спадщину вченого,
відзначивши найголовніші його досягнення в галузі зоології, зокрема її
основних напрямках – ембріології, систематиці, фауністиці і
гідробіології.

Київський зоолог О.П.Маркевич у своїй статті “ Наука і наукові
працівники в Київському університеті за 112 років його існування
(1834-1945)” теж проаналізував наукову спадщини О.О.Коротнєва, дав хоча
і стислу, але вичерпну інформацію про діяльність його як зоолога [10].

Б.М.Мазурмович опублікував у фундаментальній монографії “Історія
Київського університету” (1959) історичний нарис про О.О.Коротнєва, у
якому основну увагу приділив характеристиці вченого як зоолога [11].
Б.М.Мазурмович охарактеризував статті, опубліковані О.О.Коротнєвим з
систематики, фауністики, еволюційної морфології. Серед таких на особливу
увагу заслуговують праці О.О.Коротнєва з ембріонального розвитку
кишковопорожнинних, червів, комах і покривників. Відзначено також той
факт, що на солідному фактичному матеріалі О.О.Коротнєв здійснив
порівняння фауни Західного Кавказу, Криму, о. Байкал і Середземного
моря. Цим О.О.Коротнєв пояснював відмінності різних фаун якісного і
кількісного порядку навіть у схожих сьогодні за екологічними умовами
ділянках Земної кулі.

Окремі аспекти стану ембріологічних досліджень О.О.Коротнєва висвітлює
Л.Я.Бляхер у своїй монументальній монографії “Історія ембріології в
Росії ХІХ-ХХ століть“ (1959) [12]. Автор стверджує, що О.О.Коротнєв,
автор 40 наукових праць в галузі ембріології і гідробіології, зробив
визначний внесок у розвиток цих наук. Він розглянув ряд аспектів, що
стосуються тогочасного стану розвитку ембріологічних і гідробіологічних
знань.

Важливі свідчення і судження щодо життя і діяльності О.О.Коротнєва,

———————————————-

8. Белінг Д.Є. Сторічна робота Київського університету в галузі гідро
фауністики і гідробіологічних досліджень // Там само. – С.183-202.

9. Балінський Б.І. Ембріологічні дослідження в Київському університеті
// Там само. – С.

10. Маркевич О.П. Наука і наукові працівники в Київському
університеті за 112 років його існування (1834-1946) // Наук. зап. Київ.
ун-ту. – 1946. – Т.5, вип.1. – С.9-64.

11. Історія Київського університету: 1834-1959. – К.: Вид-во Київ.
ун-ту, 1959. – 629 с.

12. Бляхер Л.Я. История эмбриологии в России (с середины ХІХ до
середины ХХ века): Беспозвононые. – Москва: Изд-во АН СССР, 1959. – 628
с.

наукової спадщини вченого знайшли відображення у дисертаційному
дослідженні Т.В.Пічкур, присвяченому розвитку еволюційної теорії в
Україні

[13] та фундаментальній монографії К.М.Завадського “Розвиток
еволюційної теорії після Дарвіна (1859-1920) [14]. Окремі аспекти
діяльності О.О.Коротнєва висвітлені в УРЕ (1963) [15] та монографії
Б.М.Мазурмовича (1972) [16].

Щодо дисертаційних досліджень, то, на жаль, донині не захищена жодна
робота, присвячена науковій спадщині О.О.Коротнєва. Аналіз наукових
напрямків вченого в контексті розвитку біологічної науки також досі не
здійснено. Такий стан наукової розробки порушеної нами проблеми є
додатковим доказом актуальності нашого дослідження.

У підрозділі 1.2 “Джерельна база дослідження” вказується, що наукове
дослідження здійснено на основі монографій, публікацій, розміщених у
центральних і республіканських фахових журналах та газетах колишнього
СРСР, збірниках праць наукових установ. Використано матеріали фондів
Інституту рукопису НБУ ім.В.І.Вернадського НАН України, архіву Президії
НАНУ, Центрального державного архіву вищих органів влади і управління
України, Київського міського архіву, Архіву Російської Академії наук.

У другому розділі “Життя та творчий шлях О.О.Коротнєва” показано
життєвий шлях О.О.Коротнєва, який дозволяє нам зрозуміти і відобразити
умови формування світогляду вченого, фактори, що вплинули на становлення
його творчої особистості і проаналізувати основні напрямки діяльності.

Життя і творчість О.О.Коротнєва — видатного українського
вченого-зоолога, педагога, громадського діяча і популяризатора науки,
доктора біологічних наук, члена-кореспондента Імператорської
Петербурзької Академії наук склали цілу епоху у вітчизняній і світовій
біологічній науці. Плеяда відомих вчених – Д.І.Мендєлєєв, О.М.Бутлєров,
І.М.Сєченов, І.П.Павлов, О.О.Ковалевський, І.І.Мечников, К.А.Тімірязєв,
— до яких належав і О.О.Коротнєв, жила в епоху найбільших перетворень
суспільства і науки. В діяльності О.О.Коротнєва яскраво проявилися риси
талановитого дослідника, організатора науки, новатора у вирішенні
важливих теоретичних і прикладних проблем зоології. Життєвий шлях
О.О.Коротнєва дозволяє нам зрозуміти і відобразити умови формування
світогляду вченого,

————————————————

13. Пічкур Т.В. Розвиток наукових досліджень в галузі зоології у
Київському університеті (перша половина ХІХ ст..) // Восьма конференція
істориків освіти, науки і техніки (23 травня 2003 р., м.Київ). – К.,
2003.- С.153-159.

14. Завадский К.М. Развитие эволюционной теории после Дарвина
(1859-1920).- Л.: Наука, 1973. – 423 с.

15. Коротнєв Олексій Олексійович // Українська Радянська Енциклопедія. –
1963. – Т.12. – С.425.

16. Мазурмович Б.М. Розвиток зоології на Україні. – К.: Вид-во КДУ,
1972. – 230 с.

фактори, що вплинули на становлення його творчої особистості і
проаналізувати основні напрямки діяльності. Ми, вивчивши майже всі факти
життя і діяльності О.О.Коротнєва можемо сказати так: 35-річна наукова,
педагогічна і громадська діяльність одного з талановитих вітчизняних
зоологів, вихованця Московського університету, учня професора
А.П.Богданова, характеризується винятковою багатогранністю і глибиною.
Вчений, до останнього дня був безмежно відданий науці, він є автором 65
наукових праць. Серед його праць – підручники, навчальні посібники і
наукові монографії, які отримали широке визнання вчених нашої країни і
зарубіжних дослідників. В декількох художньо написаних книгах яскраво
відобразився його багаторічний талант мандрівника і популяризатора
науки.

В першому підрозділі 2.1 “Роки навчання, формування світогляду і сфери
наукових інтересів О.О.Коротнєва”

Олексій Олексійович Коротнєв народився 15 лютого 1854 р. в Москві
(Росія) в сім’ї купця 2-ї гільдії. Для формування багатьох рис характеру
Олексія Олексійовича існували чудові умови з раннього дитинства – живий
приклад його родичів, людей дуже освічених і те середовище, в якому він
виховувався. В 1861 р. О.О.Коротнєва було прийнято до Московської
класичної гімназії, яку він закінчив у 1872 році. Роки, проведені в
гімназії також суттєво вплинули на його становлення як натураліста. У
тому ж 1872 р., після закінчення Московської гімназії, Олексій Коротнєв
поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету
Московського університету. Тут, на студентській лаві розкрилися неабиякі
здібності молодого дослідника, сформувалася його активна життєва
позиція, ерудиція, вільна орієнтація в різних галузях біології, яку він
яскраво демонстрував протягом усієї своєї наукової кар’єри. Слід
зазначити, що університет мав колектив висококваліфікованих педагогів,
які забезпечували навчальний процес на дуже високому науковому і
навчально-методичному рівнях. В університеті Олексій Коротнєв зблизився
з провідною частиною професури і студентства. Визначними педагогами, які
працювали на той час в університеті були професори – К.А.Тімірязєв,
М.О.Мензбір, А.П.Богданов, приват-доцент О.П.Павлов (згодом – академік,
визначний геолог) та інші. Захоплений лекціями цих вчених, О.О.Коротнєв
формувався як переконаний матеріаліст і дарвініст.

На формування О.О.Коротнєва як зоолога великий вплив мав його вчитель з
Московського університету професор Анатолій Петрович Богданов. З перших
років навчання в університеті Олексій Олексійович почав працювати в
зоологічному музеї університету під керівництвом А.П.Богданова. Вже в ці
роки визначився інтерес майбутнього вченого до вивчення безхребетних
тварин, особливо мешканців морів. Цьому сприяла подорож студента О.
Коротнєва з науковою метою на Середземне море, яку він здійснив згідно
відрядження Московського товариства любителів природознавства,
антропології і етнографії разом зі своїм вчителем А.П.Богдановим. Під
час цієї подорожі О.Коротнєв вивчав життя морських тварин і збирав
матеріал для своїх досліджень. Серед інших місць він, зокрема, побував
на півдні Франції – у Вілла-Франці. З цим районом Середземного мор’я в
наступні роки була найтіснішим чином зв’язана його наукова діяльність.
Ще студентом, О.Коротнєв опублікував свою першу наукову працю
“Брунькування Paludicella” (1874).

У 1876 р. О.О.Коротнєв закінчив університет зі ступенем кандидата. Однак
він не міг влаштуватися на роботу за обраною спеціальністю – зоологією –
і поступив 1 березня 1877 р. на службу до державного контролю. Під час
російсько-турецької війни він працював з 3 березня до 31 грудня 1877 р.
контролером польового контролю діючої армії. Однак за станом здоров’я 31
грудня 1877 р. його відрахували з армії і тому вже з 1 січня 1878 р.
О.О.Коротнєв поступив на службу до Московської контрольної палати. Однак
і тут він довго не працював – від служби в палаті він був звільнений
“згідно заяви, за сімейними обставинами у відставку [56]. У відставці
О.О.Коротнєв перебував з 24 вересня 1884 р. до 11 липня 1887 року.

Працюючи в державному контролі і контрольній палаті та перебуваючи
згодом у відставці, Олексій Олексійович продовжував розпочаті ще в
студентські роки дослідження в галузі зоології. Він настійливо працює
над підготовкою магістерської дисертації. Успішно витримавши
випробування на ступінь магістра зоології, О.О.Коротнєв 16 квітня 1877
р. захистив магістерську дисертацію і був затверджений Московським
університетом магістром зоології. Дисертація О.О.Коротнєва була
присвячена гістологічній будові і ембріональному розвитку сидячої
сцифомедузи люцернарії (Lucernaria). Під заголовком “Досвід
порівняльного вивчення Coelenterata” вона була опублікована в 1876 р. в
журналі “Известия Общества любителей естествознания, антропологи и
этнографии”.

З осені 1877 р. О.О.Коротнєв знову студент Московського університету.
Він почав спеціалізуватися з медицини – поступив вчитися на медичний
факультет Московського університету і закінчив його зі ступенем доктора
медицини. Однак дуже швидко він залишив заняття медициною і знову
повернувся до наукової роботи в ділянці зоології. А.П.Богданов прищепив
йому захоплення зоологією настільки, що студент медицини Коротнєв вже не
задовольнявся тільки заняттями в університетських лабораторіях – в літні
місяці канікул його манили подорожі і екскурсії. Ось чому для наукових
досліджень він систематично їздить на Середземне море, зокрема у
Вілла-Франку. Продовжуючи порівняльно-морфологічне вивчення порожнинних,
О.О.Коротнєв у 1880 р. випустив у світ другу і третю частини
капітальної праці “Досвід порівняльного вивчення Coelenterata”,
присвячені дослідженням гістологічної будови гідри і гідро поліпа
міріотели (Myriothela). Ці дві частини праці Олексія Олексійовича стали
згодом його докторською дисертацією. Після успішного захисту цієї
дисертації Петербурзький університет 12 жовтня 1881 р. присудив
О.О.Коротнєву вчену ступінь доктора зоології.

У другому підрозділі 2.2 “Київський період життя і діяльності
О.О.Коротнєва” зазначається, що після смерті проф.О.М.Паульсона все
викладання зоології та порівняльної анатомії, а також ембріології і
анатомії людини в Університеті Святого Володимира в Києві здійснювали
дві особи: ординарний професор М.В.Бобрецький і приват-доцент
В.К.Совинський. Тому 1 грудня 1886 року декан фізико-математичного
факультету проф. Гарнич-Гарницький від факультету запропонував на
вакантну посаду професора зоології кандидатуру доктора зоології і
медицини О.О.Коротнєва..

О.О.Коротнєв, ставши завідувачем кафедри зоології Київського
університету, прагнув якомога більше поширювати знання про природу і
людину для усіх верств суспільства, не обмежувався читанням обов’язкових
курсів і виступав з публічними загальнодоступними лекціями, науковими
читаннями тощо. Особливого розмаху набула популяризація наукових знань у
Київському товаристві дослідників природи. Трапилося так, що та сфера
діяльності, яка була додатковою для співробітників вищих навчальних
закладів, перетворилася в одне з основних завдань в громадських
установах, якими були товариства і членами яких були викладачі вузів. В
повній мірі це відноситься і до О.О.Коротнєва.

Надзвичайно важливою в київському періоді життя і діяльності
О.О.Коротнєва була музейна тема. Зоологічний музей Київського
національного університету було створено на підставі наявності колекцій
зоолога М.І.Паульсона (1834) [68]. О.О.Коротнєв на початку своєї
наукової діяльності, працюючи “консерватором” Зоологічного кабінету
(музею) в Київському університеті, мав чудову нагоду спілкуватися з
усіма професорами, які мали те, чи інше відношення до музею. Для
молодого вченого це мало суттєве значення, тому що хоча як науковий
центр Київський університет тих часів не перевершував Новоросійський
університет в галузі природознавства, бо в Києві взагалі не було багато
професійних вчених-фауністів. Однак, колекції Зологічного музею
університету дозволяли вивчати фауну Київської губернії та прилеглих
територій. Окрім обслуговування Зоологічного кабінету, до обов’язків
О.О.Коротнєва входило також проведення практичних занять в Зоотомічній
лабораторії зі студентами різних курсів [69].

О.О.Коротнєв надавав важливого значення фауністичним колекціям, що
зберігалися в Зоомузеї, використовував їх для проведення своїх
досліджень. Відразу після переїзду з Москви до Києва у 1887 р. ним були
започатковані дослідження фауни Київщини, яка на той час була ще мало
вивчена. В Зоомузеї були зібрані значні колекції з орнітології,
ентомології, герпетології краю, фауни амфібій. Як педагог О.О.Коротнєв
був переконаний, що загальні курси зоології безхребетних та хребетних
тварин, як і гідробіології, значно збагачують студентів ілюстрованою
інформацією. І все це завдяки систематичній роботі в музеї. Особливо
велику допомогу надають колекції музею у створенні методичних посібників
з систематики різних груп тварин. Деякі з них сьогодні мають вік понад
100 років. Ще в часи О.О.Коротнєва (кінець ХІХ ст.) було чому дивуватися
і чим захоплюватися. Адже в музеї університету вже тоді була багата
колекція екзотичних тварин (комах, коралів, риб, плазунів, сумчатих і
плацентарних тварин).

На спеціальних курсах і на великому практикумі О.О.Коротнєва студенти
поглиблено вивчали окремі групи тварин, проводячи багато годин в
Зоомузеї. Як правило, для них тут були – колекція губок,
кишковопорожнинних, червів, павуків і кліщів, жуків і чудових метеликів,
риб Чорного і Середземного морів, багатюща експозиція птахів і ссавців.

Роль Зоомузею особливо зростала в плані підготовки викладачів усіх
закладів освіти. Тут, у залах Музею, освоювався метод проведення
зоологічних екскурсій. І студенти, проводячи свою практику,
закріплювали і розширювали свої знання. Характерним було те, що
О.О.Коротнєв інколи дозволяв студентам бути екскурсоводами. Загалом,
Зологічний музей був дуже солідною науковою і просвітницькою установою.
У перші десятиліття існування музею його роботою керували видатні
вітчизняні вчені – О.О.Ковалевський, М.В.Бобрецький, О.О.Коротнєв,
В.О.Караваєв, які піклувалися про розвиток музею і наповнення його
колекцій. Із закордонних поїздок у 70-х роках ХІХ ст. О.О.Ковалевський і
О.О.Коротнєв привезли до Києва колекційний матеріал з морських
безхребетних, який передавали Зоологічному музею та іншим музеям. Деякі
препарати О.О.Коротнєва досі зберігаються в Київському зоологічному
музеї. Зберігається і багато порівняльно-ембріологічних препаратів, які
особисто виготовляв О.О.Коротнєв.

h

p

U

i

$ ( 0 \ L

?

c

h

h

j

l

n

p

?

U

* , . 0 \ ~

?

i

`„7

&

r

>Останні роки свого життя О.О.Коротнєв мешкав поблизу Станції
Вілла-Франка, що на краю Ніцци, на своїй віллі. Тут часто бували
співробітники Станції, ряд письменників, які приїздили до Ніцци. Інколи
збиралося цікаве товариство. Якось усю зиму у нього жив академік
В.В.Заленський. Часто на вечірках у Коротнєва бував П.Д.Боборикін і
покійний редактор “Российских Відомостей” В.М.Соболевський. Одним
словом, біля нашого визначного зоолога О.О.Коротнєва, як і в його
науковій установі – Зоологічній станції Вілла-Франка, з року в рік
збиралася вся інтелігентна російська колонія в Ніцці.

У третьому підрозділі 2.3 “Зоологічні експедиції О.О.Коротнєва та їх
наукове значення” зазначається, що починаючи з 1885 р. О.О.Коротнєв
багато їздить по світу і знайомиться з найбільшими зоологічними музеями
і зоопарками. Як член Санкт-Петербурзького товариства дослідників
природи, вчений у 1885 р. здійснює свою першу широкомасштабну експедицію
на Зондський архіпелаг (сучасна Індонезія). Результатом даної експедиції
стала фундаментальна праця О.О.Коротнєва “Звіт вченої подорожі в
Нідерландську Індію, представлений товариству дослідників природи”
(1885).

Комплексну експедицію влітку 1898 р. О.О.Коротнэв здійснив на
о.Шпіцберген. У тому ж році він випустив книжечку на 84 сторінки під
назвою “Поїздка на Шпіцберген: Нарис”. Завдяки сприянню Міністерства
землеробства і державного майна О.О.Коротнєв здійснив три експедиції на
о.Байкал (1901-1903 рр.). Тут він здійснив ґрунтовні фауністичні
дослідження, які досі мають непересічне значення для розвитку
біологічної науки.

У третьому розділі “Основні результати наукової діяльності професора
О.О.Коротнєва” розглянуто та проаналізовано наукові здобутки вченого.

У підрозділі 3.1 “Стан розвитку морфології безхребетних тварин (друга
половина ХІХ – поч.ХХ ст.)” розглянуто здобутки світових і українських
морфологів означеного періоду.

У підрозділі 3.2 “Наукові досягнення О.О.Коротнєва в галузі зоології”
подано спектр зоологічних проблем, які розв’язував вчений. Так, у
розвиток науки про індивідуальний розвиток тварин або ембріології
безхребетних тварин, О.О. Коротнєв зробив найбільш вагомий науковий
внесок. Всі ті напрямки досліджень, що проводилися в ембріології другої
половини ХІХ та на початку ХХ століть, мали в особі О.О. Коротнєва
провідного вченого-дослідника. Бо серед багатьох відділів зоології, які
відчули на собі вплив вчення Ч. Дарвіна, одне з перших місць займає
ембріологія. Вона найшвидше від інших наук про живу природу оволоділа
принципами теорії Ч. Дарвіна і нагально розпочала пошук доказів еволюції
органічного світу. З перших днів свого існування ембріологія стає однією
з найбільш могутніх основ еволюційного вчення”, — зазначав видатний
природознавець..

О.О.Коротнєв справедливо усвідомлював, що ембріологічні дані переконливо
доводили спорідненість віддалених форм і груп тварин, а також сприяли
побудові родовідних дерев тваринного царства. О.О. Коротнєв активно
підтримував тезу, що встановлення філогенетичних зв’язків у тваринному
світі стало нагальною потребою вчених-природознавців другої половини ХІХ
століття. Виключна роль надавалася порівняльно-ембріологічному методу
дослідження. В нашому дослідженні наводяться характеристики тих робіт
вченого, які присвячені ембріональному розвитку окремих типів або груп
типів, об’єднаних за ембріологічним принципом (нижчі вториннороті), на
основі систематичної близькості (нижчі хордові) або у достатній мірі
умовно (нематоди, волосяникові, коловратки і приампуліди; немертини і
камптозої; фороніди і мшанки).

О.О. Коротнєв видрукував низку ембріологічних праць, що стосуються майже
половини груп безхребетних тварин. Накопичивши важливий фактологічний
матеріал, вчений встановив ряд дуже важливих закономірностей, що
характерні для розвитку безхребетних тваринних організмів. Так, завдяки
працям українських ембріологів (серед яких провідне місце належить О.О.
Коротнєву), була створена загальна теорія зародкових листків, яка
відіграла виняткову роль у розвитку ембріологічної науки. Українські
ембріологи своїми працями повністю відкинули всілякі сумніви щодо
можливості схожості зародкового розвитку хребетних і безхребетних тварин
та переконливо довели наявність в ембріогенезі гомологічних зародкових
листків. Усі найголовніші факти, що лежать в основі цієї теорії, були
відкриті російськими і українськими вченими. Ця теорія належить до
найкращих досягнень вітчизняної ембріологічної науки.

Українські ембріологи заклали основи вчення про вторинну порожнину тіла,
дали безсумнівні докази на користь ентероцельної теорії і утворення
целомної порожнини ще задовго до появи робіт братів Гертвіг.
О.О.Коротнєв також брав активну участь у створенні телобластичної теорії
походження мезодерми вторинної порожнини тіла в тваринному світі.
Особлива заслуга вченого і в питанні відкриття тісного зв’язку між
мезодермою і целомом. О.О. Коротнєв брав також участь у вирішенні
проблем виникнення мезодерми у філогенезі багатоклітинних організмів.
Разом узяті ембріологічні здобутки вченого сприяли створенню вчення про
появу у філогенезі первинних пластів тіла багатоклітинних тварин, і
найперше, ентодерми, як зародкового шару, що виконує в організмі одну з
найважливіших функцій – захоплення і перетравлювання їжі. Дослідження
О.О. Коротнєва дали багатий матеріал, який і став основою для створення
наукової теорії походження багатоклітинних організмів.

Особливо велика доля участі О.О. Коротнєва у дослідженні зародкового
розвитку форм, що займають проміжні ланки у тваринному світі, тобто тих
організмів, стан яких у зоологічній системі тривалий час залишався
нечітким і загадковим. Безперечно, ембріологічні дослідження О.О.
Коротнєва опиралися на еволюційне вчення Ч. Дарвіна і сприяли його
розвиткові. Вони весь час перебували в авангарді світової ембріологічної
науки. Як засвідчив О.О. Коротнєв: “вітчизняна ембріологія залишила за
собою ембріологію інших країн”. Хоча від блискучої діяльності О.О.
Коротнєва як ембріолога нас відділяє понад 100 років, його чудові
відкриття не втратили свого історичного значення. Вони сьогодні є
невичерпним джерелом плідних ідей, могутнім стимулом нових досліджень і
відкриттів. Усе це переконує нас у тому, що, основуючись і виростаючи на
кращих досягненнях вітчизняної ембріології свого часу, О.О. Коротнєв не
був лише її учнем і рецептором, але й активним сподвижником, який
істотно спричинився до розвитку ембріологічних і складних
загальнобіологічних проблем.

О.О.Коротнєв був дарвіністом і у своїх дослідженнях приділяв багато
уваги формам тварин, цікавих і важливих у філогенетичному відношенні
Зоологам-еволюціоністам давно хотілося зв’язати між собою двошарових
променево-симетричних целентекрат із нижчими двобічно-симетричними
черв’яками, але відшукати будь-які перехідні форми тривалий час не
вдавалося. Тому багатьма зоологами було зустрінуте з великим
задоволенням відкриття О.О.Коротнєва, який знайшов в Індійському океані,
поблизу острова Суматри в 1884 р. один дивовижний організм, який
поєднував у собі, з одного боку, ознаки гребневиків (Ctenophora) —
спеціалізованої групи кишковопорожнинних, а з другої – ознаки війчастих
черв’яків (Planaria). Цьому знайденому організму О.О.Коротнєв дав назву
Ctenoplana, на знак того, що він повинен зв’язати ктернофор з
планаріями, а наступником він обрав нашого ім’я знаменитого вченого
О.О.Ковалевського. Видова назва стала: Ctenoplana kowalewski.

Історія іншої, відкритої О.О.Коротнєвим, форми – долхінії, також цікава,
хоча вона зв’язує між собою не два великих типи тварин, а два роди, що
належать до одного і того ж типу покривників (Tunicata). У з’ясуванні
родинних зв’язків цього типу українським вченим також належить видатна
роль. Відкриття двох таких інтересних рідкісних форм, як Сtenoplana і
Dolchinia, закріпило за О.О.Коротнєвим репутацію вдалого на знахідки
зоолога. Праці вітчизняних зоологів О.О.Ковалевського і О.О.Коротнєва
мають важливе значення для з’ясування питання про походження плоских
червів, зокрема турбелярій та їх філогенетичних зв’язків з
кишковопорожнинними. Вітчизняним вченим належить пріоритет в дослідженні
повзаючих гребневиків.

О.О.Коротнєв на початку свого наукового шляху шукав своїх шляхів в науці
і відкриття в царині найпростіших тварин захопили і його. Власне цим
тваринам він присвятив дві праці, які присвячені вивченню будови і
розвитку корененіжок: “Про нових корененіжок, знайдених в околицях
Москви”(1879) та “Етюди про різопод” (1879). І пізніше, вже працюючи в
Київському університеті під його керівництвом була виконана студентська
праця “Protozoa Київської губернії” (1909).

Протистологічні дослідження наштовхнули О.О.Коротнєва на думку про
паразитарне походження ракових пухлин. Цьому питанню він присвятив
опубліковані в 1893 році праці: “Rhopalocephalus carcinomatosus n.gen.
sp. Kor. (Krebsparasit) (1893), “Rhopalocephalus canceromatosus” (1893);
“Паразитарный характер раковой опухоли” (1893). та “Sporozoen als
Krankheitserreger. I. Untersuchungen uber den Parasitismus des
Carcinoms” (1893). Не слід забувати що О.О.Коротнєв отримав другу
медичну освіту. Тому нам стають зрозумілими наукові уподобання вченого в
царині медицини. Це підтверджується і періодикою медичного спрямування –
“Журнал бактеріології та паразитології”, журнал “Врач” і дві
монографічні праці, опубліковані в медичних видавництвах.

Дослідженнями О.О.Коротнєва зацікавилися О.О.Ковалевський і
І.І.Мечников. Олександр Онуфрійович спочатку підтримував пропозиції
О.О.Коротнєва. Однак правильними були доводи І.І.Мечникова, який, як і
С.М.Виноградський, піддав висновки О.О.Коротнєва різкій і справедливій
критиці. Пропозиції О.О.Коротнєва виявилися помилковими

О.О.Коротнєв опублікував 16 наукових праць, які присвячені вирішенню
гістологічних проблем. І опубліковані ці праці у проміжку часу від 1877
до 1910 рр. Усі праці вченого ґрунтуються на загально біологічних
основах. Удосконалюючи методологічну основу теорії еволюції,
О.О.Коротнєв в кінцевому рахунку дійшов висновку, що в основі розвитку
тканин в філогенезі перебуває опосередковане організмом для них
зовнішнього середовища, єдність форми і функції та їх обумовленість
еволюційним процесам. Проблему походження тканин О.О.Коротнєв ставить як
проблему походження первинного багатоклітинного організму і причин його
тканинного диференціювання.

У своїй праці “Гістологічні етюди у зв’язку з питанням про мітохондрії,
будову і розвиток м’язового волокна у деяких безхребетних тварин” (1909)
вчений визначив особливості тканинної еволюції: значно більш низькі
темпи змін і велику постійність цито- і гітологічних ознак у порівнянні
з видовими. Теорія дивергентної еволюції, основуючись на гістологічних
даних О.О.Коротнєва була покликана розкрити напрямки тканинної еволюції.
Однак, вона не торкалася проблеми рушійних сил цього прогресу.
О.О.Коротнєв задав це питання, вказавши на недостатність звичайного
декларування того, що розвиток тканин є процесом адаптивним, обумовленим
змінами умов середовища.

У підрозділі 3.3 “Гідробіологічні дослідження О.О.Коротнєва” висвітлено
успіхи вченого в розвитку гідробіологічних досліджень. Його увага була
прикута до ознайомлення з життям Чорного і Середземного морів, для чого
він кілька разів виїжджав з Києва на Середземне і Чорне моря
(Вілла-Франка, Неаполь, Севастополь).. Працюючи на Чорному морі,
О.О.Коротнєв знайомився спеціально з групою покривників, а на
Середземному морі – з групою гідроїдних. Зайнявши у 1884 р. пост
завідувача Вілла-Франкської зоологічної станції, О.О.Коротнєв на тлі
величезного організаційного навантаження протягом 30 років вивчав фауну
Вілла-Франкської бухти і Середземного моря загалом та умови її
проживання.

О.О.Коротнєв наступним чином охарактеризував генезу власних
дослідницьких програм у Вілла-Франці: “Діяльність Вілла-Франкської
біологічної станції постійно спрямовувала нас на вивчення моря, хоча б
навіть тільки в цілях успішної доставки матеріалу для працюючих на
станції. Це першорядне практичне завдання з течією часу, відколи ми
помітили ряд закономірностей в розподілі тварин, розвинулася для нас в
самостійну тему вивчення біоценозів Середземного моря”..

Слід відзначити, що нове русло дослідницьких програм О.О.Коротнєва, які
замінили “ембріологічні” програми О.О.Ковалевського, стало, у свою
чергу, ідейним продовженням і розвитком підходів до вивчення
середземноморської фауни. Матеріали для своїх гідробіологічних
досліджень О.О.Коротнєв збирав по всьому величезному басейну
Середземного моря. Це було принциповим збільшенням масштабу досліджень,
якого не знала наука того часу. Водорості, бентос, планктон, риби
збиралися повсюди, де тільки було можна. Використовувалися всі можливі
способи організації експедицій, від рибальських човнів до суден
військово-морського флоту.

Глибокомірні експедиції кінця ХІХ ст. на Чорному морі все ж не вирішили
питання про видовий склад і умови проживання фауни берегової смуги.
Власне це практичне завдання реалізовував протягом трьох десятиріч
гідробіологічних досліджень О.О.Коротнєв. В результаті кропіткої праці
стало доскональним знання вченим середземноморської фауни і її
співтовариств “в обличчя”, що і послужило основою для його
фундаментальних узагальнень. Матеріал, зібраний О.О.Коротнєвим під час
експедицій біля берегів Середземного моря дав йому можливість зробити
висновки про розподіл середземноморських біоценозів.

В четвертому розділі “Науково-організаційна та педагогічна діяльність
О.О.Коротнєва” висвітлено важливі віхи науково-організаційної та
педагогічної діяльності вченого. У підрозділі 4.1 “О.О.Коротнєв як
організатор зоологічних досліджень і директор Вілла-Франкської станції”
показано, що вчений, який створив Вілла-Франкську зоологічну станцію,
віддав їх 30 років свого життя. Він і помер в Одесі, коли їхав на цю
станцію. Цей вчений був не тільки гарним дослідником, а й гарним
викладачем, він також чудовий організатор, бо зміг керувати не тільки
науковою працею, а також провадив економічні справи станції. А чого
важать його звіти про діяльність станції. В першому розділі О.О.
Коротнєв описував економічний стан станції, її потреби на конкретний
момент, другий розділ – фауністичні спостереження на станції в кожному
році, третій розділ – робота в лабораторії, де розроблялися нові способи
зберігання і консервування морських тварин. Також в кожному звіті
О.О.Коротнєв фіксував прізвища вчених, які працювали на станції. Після
цього в звіті були подані відгуки цих вчених про роботу станції.
Закінчувався звіт картами, схемами, до яких заносилися спостереження за
цілий рік.

У 1907 р. вчений відкрив на Станції практичні заняття з зоології, які
проводилися протягом двох весняних місяців – березня і квітня.
Керівництво курсами вважало, що цей період дуже підходив, з одного боку,
практикантам – він співпадав з пасхальними канікулами в іноземних в
університетах, а більшість практикантів була студентами саме цих
навчальних закладів. З іншого боку, протягом цих місяців Вілла-Франкська
бухта, як правило, мала величезну кількість пелагічних тварин, що давало
можливість станції використовувати цей цікавий матеріал з пелагічною
метою.

Вілла-Франкська станція заснована О.О.Коротнєвим у Франції і в довгому
списку вчених, які користувалися її гостинністю, є і німці, і французи,
і італійці, і бельгійці і т.д. Чи не всі представники зоологічних кафедр
Російської імперії побували на станції, дехто у студентські роки, інші у
зрілому віці. І, звичайно, багато знайдеться осіб, які із вдячністю
згадували про своє перебування на станції.

Ось як про це писав М.Кольцов: “Робочий стіл в кімнаті перед великим
відкритим вікном, в яке вливаються струмені яскравого південного світла
і свіже морське повітря. Під стіною – синьо-зелені води спокійної бухти
з білими парусами рибацьких човнів… І було так спокійно серед цієї
чудової природи думати про науку, дивитися в мікроскоп, відкривати нове.
Коли я згадую тепер про години інтенсивної наукової роботи в цій чудовій
обстановці, я з теплим почуттям думаю про засновника Станції Олексія
Олексійовича Коротнєва” . Що ще можна додати до цих слів ?

У підрозділі 4.2 “Педагогічна діяльність О.О.Коротнєва” висвітлива
педагогічна робота вченого в Київському університеті Св. Володимира, а
пізніше у вузах Франції, О.О.Коротнєв читав лекції студентам з різних
напрямків зоологічної науки, проводив практичні заняття в лабораторіях.
Він в усьому допомагав студентам і тій молоді, яка вже закінчила
університет. Він власноруч влаштовував Публічні лекції де тільки міг, і
в Києві, і в Неаполі та Вілла-Франці. Через це вчений користувався
незаперечним авторитетом у своїх колег, студентів і взагалі любителів
природи. Особливо цінували видатного дослідника природи ті дослідники,
які тільки-тільки починали досліджувати її, про наукове зростання яких
він дуже турбувався. Згідно з пропозицією О.О.Коротнєва були відкриті
двері на засідання Київського товариства дослідників природи для усіх
студентів фізично-математичного і медичного факультетів Київського
університету.

Цілісний аналіз творчої спадщини вченого дає підстави говорити про
О.О.Коротнєва як видатного українського зоолога кінця ХІХ – початку ХХ
століття.

ВИСНОВКИ

1. Вперше здійснено комплексний історико-науковий аналіз наукової
спадщини О.О.Коротнєва. Він показує, що його наукові ідеї були новітніми
для свого часу і, водночас, мали прогностичне значення. Вченому належать
пріоритети, що спричинили розвиток нових напрямків біологічної науки:
ембріології безхребетних, філогенетичної систематики тварин, в ділянці
гістології (вирішення проблеми паразитарного походження раку організмів)
та гідробіології організмів Середземного і Чорного морів.
О.О.Коротнєвим вперше були знайдені і описані два організми, кожний з
яких поєднує в собі ознаки двох абсолютно різних тваринних типів. Одна з
цих “перехідних” форм була названа О.О.Коротнєвим Ctenoplana kowalewski
(“ктеноплана”), інша – Dolchinia mirabilіs (“дольхінія”). На честь
вченого названо низку безхребетних тварин.

2. З’ясовано, що формування наукового світогляду О.О.Коротнєва
відбувалося під впливом розвитку концепцій біологічної науки кінця ХІХ –
початку ХХ ст., які спричинили зацікавлення молодого вченого
природознавчими дослідженнями. Наше дослідження дозволило відтворити
образ О.О.Коротнєва як людини високої культури, запального
мандрівника-натураліста, принципового вченого, показати його чуйне та
поетичне сприйняття природи, відтворити його романтичну вдачу. На
формування еволюційного світогляду О.О.Коротнєва вирішальний вплив мали
його вчителі і наставники з Московського університету: біологи
К.А.Тімірязєв, М.А.Мензбір, О.М.Сєверцов, видатний геолог О.П.Павлов. В
дисертації показано як любов О.О.Коротнєва до природи, але не
споглядальна, а дієва, одержима жадобою пізнання нового, вела його в
далекі подорожі до Німеччини, на о.Шпіцберген, до Китаю, Гонконгу,
Сінгапуру і Суматри.

3. Показано, що наукові дослідження О.О.Коротнєва здійснювалися в
контексті конкретних завдань біологічної науки. Творчий доробок
О.О.Коротнєва можна умовно розділити на чотири основні напрями
досліджень: ембріологічного та фауністичних вивчення окремих груп тварин
(покривників, сальп), розвиток гістологічних та гідробіологічних
досліджень. В дисертації також простежується зв’язок О.О.Коротнєва з
тими ідейно-творчими основами, які укріпили інтерес вченого до морських
досліджень, виконаних ним під впливом ідей і концепцій
О.О.Ковалевського, І.І.Мечникова, С.А.Зернова, Антона Дорна та інших
видатних зоологів. Встановлено, що праці О.О.Коротнєва – це значний
внесок в теорію розвитку організмів (онтогенезу), завдяки яким він став
одним із провідних фахівців-зоологів світу. Вчений здійснив
ембріологічне дослідження покривників і підтримав теорію про роль трьох
зародкових листків безхребетних у розвитку органічного світу.

4. З’ясовано, що його праці “Отчет ученого путешествия в Нидерландскую
Индию, представленный Обществу естествоиспытателей” (1885), “Поездка на
о. Шпицберген” (1898), “Отчет о результатах ученой командировки
за-границу на Рождественские вакации в 1892-1893 году” (1893), “Отчет
Министерству земледелия и государственных имуществ о деятельности
Зоологической экспедиции на Байкале летом 1902 года” (1902),
“Зоологический конгресс в Берне” (1904) – це унікальні джерела, що
дозволяють відтворити події з історії розвитку біологічної науки, вони
засвідчують визначну просвітницьку та популяризаційну діяльність
вченого.

5. Визначено особливу роль О.О.Коротнєва в організації і розвитку
науково-дослідної роботи на Вілла-Франкській зоологічній станції та в
стінах Київського університету (керівництво кафедрою зоології понад 30
років. Показана роль О.О.Коротнєва як фундатора нової системи вищої
освіти в Київському університеті. У своїй праці “До питання про можливі
зміни в програмі викладання на природничому відділенні
фізико-математичного факультету” (1901) О.О.Коротнєв представив нове
бачення процесу викладання природознавства у вищій школі (менше
лекційних, а більше практичних занять). Його пропозиції співзвучні з
сучасною освітою.

6. З’ясовано внесок О.О.Коротнєва у розвиток вітчизняної галузевої
періодики. Він був головним редактором “Отчетов о деятельности
Вилла-Франкской зоологической станции” (1885-1910 рр.).

7. Показано, що життя і діяльність О.О.Коротнєва тісно перепліталися із
долею багатьох визначних діячів наукового і культурного життя тогочасної
України та Європи. Наукові ідеї єднали його з О.О.Ковалевським,
І.І.Мечниковим, М.В.Бобрецьким, О.М.Сєверцовим, В.К.Совінським, а також
із зарубіжними вченими: А.Дорном, К.Гегенбауером, Е.Геккелем та ін.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Сергієнко С.С. О.О.Коротнєв – засновник Вілла-Франкської зоологічної
станції // Історія національної науки: Матеріали ХІХ Міжнародного
Київського симпозіуму з наукознавства та історії науки 13-15 листопада
2002 р.- К., 2002. – С.67-77.

2. Сергієнко С.С. Розвиток зоологічних досліджень на Вілла-Франкській
зоологічній станції // Історія української науки на межі тисячоліть. –
2004. – Вип.15. – С.172-178.

3. Сергієнко С.С. Життя та діяльність О.О.Коротнєва: Історіографія
проблеми і джерельна база дослідження (остання чверть ХІХ – початок ХХ
ст.) // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2004. – Вип.17.
– С.205-215.

4. Сергієнко С.С. До питання про створення Вілла-Франкської зоологічної
станції // Дев’ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки
України, 23 квітня 2004 р., м. Київ. – К., 2004. .– С.132-137..

5. Сергієнко С.С. Внесок О.О.Коротнєва в розвиток ембріологічної науки
// Історія освіти, науки і техніки в Україні: Мат. Другої конф. молодих
вчених та спеціалістів, 27-28 травня 2004 р.- К., 2004. – С.188-190.

6. Сергієнко С.С. Педагогічна діяльність О.О.Коротнєва // Десята
конференція молодих істориків освіти, науки техніки України, 28 травня
2005 р., м. Київ. – К., 2005.– С.146-160.

7. Сергієнко С.С. Внесок професора О.О.Коротнєва в розвиток
гідробіології // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2005. –
Вип.19.- С.190-200.

8. Сергієнко С.С. Внесок професора О.О.Коротнєва в розвиток
гістологічних досліджень // Нариси з історії природознавства і техніки.
– 2005. – Вип..45. – С.102-106.

Анотації

Сергієнко С.С.

Історико-науковий аналіз діяльності професора О.О.Коротнєва в контексті
розвитку біологічної науки ( остання чверть ХІХ — початок ХХ століть).
— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Центр досліджень
науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН
України. — Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню життя та діяльності визначного
українського зоолога О.О.Коротнєва (1854-1915). Наукова і педагогічна
творчість О.О.Коротнєва відповідала назрілим потребам перебудови науки
і системи освіти в Україні і була підпорядкована розв’язанню
найголовніших соціально-наукових завдань. Науково-педагогічний доробок
вченого є цінним джерелом ідей та думок, які стосуються ембріології
різних груп безхребетних тварин, систематики, фауністики, гістології і
гідробіології. Особливу увагу приділено аналізу діяльності О.О.Коротнєва
в організації Вілла-Франкської станції, проведенні зоологічних
експедицій на о.Байкал, острів Шпіцберген, до Китаю, Гонконгу,
Сінгапуру і острова Суматри.

Ключові слова: О.О.Коротнєв, наука і педагогічна діяльність, гістологія
еволюційне вчення, історія біологія, гідробіологія.

Аннотация

Сергиенко С.С.

Историко-научный анализ деятельности профессора А.А.Коротнева в
контексте развития биологической науки (последняя четверть ХІХ – начало
ХХ столетий) – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по
специальности 07.00.07 – история науки и техники. – Центр исследований
научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М.Доброва НАН
Украины. — Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию жизни, научной и педагогической
деятельности выдающегося украиского зоолога А.А.Коротнева (1854-1915).

Работа состоит из вступления, четырех разделов, выводов к каждому
разделу, общих выводов и списка использованных источников.

Во вступлении обосновано актуальность проблемы, определены объект,
предмет, цели и задачи исследования, раскрывается научная новизна и
практическое значение полученных результатов.

В первом разделе “Историография проблемы и источниковая база”
аргументирована степень неразработанности проблемы, определены
направления, которые требуют дальнейшего изучения. Отмечено, что
деятельность А.А.Коротнева не была предметом специального исследования.
Историографический обзор убедительно показывает, что избранная научная
проблема освещалась предыдущими исследователями только фрагментарно.

Во втором разделе “Жизнь и творчество А.А.Коротнева” осуществлен анализ
основних факторов, сформировавших научное мировоззрение ученого,
впервые представлена периодизация жизни и деятельности ученого, показана
роль и значение его зоологических экспедиций.

Систематизированы труды ученого, касающиеся истории зоологических
єкспедиций. Это уникальные источники, которые позволяют восстановить
события тех времен и демонстрируют развитие зоологической науки
последней четваерти ХІХ – начала ХХ века..

В третьем разделе “Основные результаты научной деятельности професора
А.А.Коротнева.” дан анализ научных изысканий ученого, поскольку его
труды отражают те основне направления, по которым розвивалась
отечественная и мировая биологическая наука. Работы А.А.Коротнева
содействовали формированию и развитию таких научных направлений:
эмбриологическое развитие разных групп беспозвоночных животных,
развитие филогенетической систематики животных, развитие гистологических
и гидробиологических исследований.

В четвертом разделе “Науково-организационная и педагогическая
детельность А.А. Коротнева” показан вклад ученого в организацию науки и
образования в Украине и на Зоологической станции Вилла-Франка, его роль
в объединении представителей естествознания для решения важних
социальных и научных проблем, анализируется его вклад в формирование
новых представлений в естественнонаучном образовании.

Результаты исследования показали, что жизнь и деятельность А.А.Коротнева
– это пример самоотверженного труда, верного служения делу науки и
образования. Научно-педагогическое наследие ученого является ценным
источником идей, мыслей, научных программ и концепций, касающихся
биологической науки ХХ столетия. Оно не утратило своей актуальности и в
наши дни.

В выводах обобщены результаты работы, показаны перспективы дальнейшего
исследования.

Ключевые слова: А.А.Коротнев, наука и педагогическая деятельность,
эволюционное учение, история биологии, гистология и гидробиология..

Annotation

Sergienko S.S.

A.A.Korotnev activity in context of biological science development of
XІX century. – manuscript

Тhe Dissertation for candidate’s degree on History in speciality
07.00.07 – History of Science and Technology. – G.M. Dobrov’s Centre for
Scientific and Technological Potencial and Science History Studies,
National Academy of Sciences of Ukraine. — Kyiv, 2006.

Research work is devoted to the investigation of the activity of
outstanding scientist – Aleksey Alekseevyc Korotnev (1854-1915) in
context of biological science, scientific and pedagogical creative
activity of A.A.Korotnev corresponded actual needs of education and
science. His scientific and pedagogical achievement is valuable source
of ideas and thoughts, dealing with systematic, faunistiс, histologia
and hydrobiologia.

Key words: A.A.Korotnev scientific and pedagogical activity, evolution
study, biological history, histology and hidrobiologi.

PAGE 20

Похожие записи