.

Історична динаміка прагматичних властивостей англійського питального речення (16-20 ст.): Автореф. дис… д-ра філол. наук / І.С. Шевченко, Київ. держ

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4788
Скачать документ

ÊȯÂÑÜÊÈÉ ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ Ë²ÍòÑÒÈ×ÍÈÉ
ÓÍIÂÅÐÑÈÒÅÒ

ÓÄÊ 802.0 – 561

ØÅÂ×ÅÍÊÎ Iðèíà Ñåìåí³âíà

IÑÒÎÐÈ×ÍÀ ÄÈÍÀ̲IÊÀ
ÏÐÀÃÌÀÒÈ×ÍÈÕ ÂËÀÑÒÈÂÎÑÒÅÉ
ÀÍÃËIÉÑÜÊÎÃÎ ÏÈÒÀËÜÍÎÃÎ ÐÅ×ÅÍÍß
(16—20 ñò.)

Ñïåö³àëüí³ñòü 10.02.04 — ãåðìàíñüê³ ìîâè

Àâòîðåôåðàò
äèñåðòàö³¿ íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ
äîêòîðà ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê
Êè¿â — 1999
Äèñåðòàö³ºþ º ðóêîïèñ.
Ðîáîòà âèêîíàíà íà êàôåäð³ ïåðåêëàäó òà àíãë³éñüêî¿ ìîâè
Õàðê³âñüêîãî äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó.

Íàóêîâèé êîíñóëüòàíò:
äîêòîð ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð
ÏÎ×ÅÏÖΠÃÅÎÐÃ²É ÃÅÎÐòÉÎÂÈ×,
çàâ³äóâà÷ êàôåäðè ãðàìàòèêè òà ³ñòî𳿠àíãë³éñüêî¿ ìîâè
Êè¿âñüêîãî äåðæàâíîãî ë³íãâ³ñòè÷íîãî óí³âåðñèòåòó

Îô³ö³éí³ îïîíåíòè:
äîêòîð ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð
ËÅÂÈÖÜÊÈÉ Â²ÊÒÎÐ ÂÀÑÈËÜÎÂÈ×,
çàâ³äóâà÷ êàôåäðè í³ìåöüêî¿ ìîâè òà çàãàëüíîãî ìîâîçíàâñòâà
×åðí³âåöüêîãî äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó ³ì. Þ.Ôåäüêîâè÷à

äîêòîð ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð
̲ÇÅÖÜÊÀ ²ÐÀ ßÐÎÑËÀ²ÂÍÀ,
çàâ³äóâà÷ êàôåäðè ³íîçåìíèõ ìîâ
Îäåñüêî¿ þðèäè÷íî¿ àêàäå쳿

äîêòîð ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð
ØÂÀ×ÊΠѲÒËÀÍÀ ÎËÅÊѲ¯ÂÍÀ,
çàâ³äóâà÷ êàôåäðè ïåðåêëàäó
Ñóìñüêîãî äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó

Ïðîâ³äíà óñòàíîâà:
Îäåñüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò ³ì.².².Ìå÷í³êîâà ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè Óêðà¿íè, êàôåäðà ãðàìàòèêè àíãë³éñüêî¿ ìîâè, ì. Îäåñà

Çàõèñò â³äáóäåòüñÿ 7 æîâòíÿ 1999 ð. î 10 ãîäèí³ íà çàñ³äàíí³ ñïåö³àë³çîâàíî¿ â÷åíî¿ ðàäè Ä 26.054.02 ó Êè¿âñüêîìó äåðæàâíîìó ë³íãâ³ñòè÷íîìó óí³âåðñèòåò³ (252650, Êè¿â, âóë ×åðâîíîàðì³éñüêà, 73).
Ç äèñåðòàö³ºþ ìîæíà îçíàéîìèòèñÿ â á³áë³îòåö³ Êè¿âñüêîãî äåðæàâíîãî ë³íãâ³ñòè÷íîãî óí³âåðñèòåòó.
Àâòîðåôåðàò ðîç³ñëàíî “2” âåðåñíÿ 1999 ð.

Â÷åíèé ñåêðåòàð
ñïåö³àë³çîâàíî¿ â÷åíî¿ ðàäè À.À. ÊÀËÈÒÀ

У реферованій дисертації розроблюються концептуальні основи історико-прагматичної парадигми в лінгвістичних дослідженнях та здійснюється аналіз історичного розвитку прагматичних властивостей англійського питального речення.
Об’єктом вивчення є англійське питальне речення у мовленнєвій комунікації 16 – 20 ст.
Предмет аналізу складають прагматичні характеристики англійського питального речення в мовленнєвому акті та дискурсі в їх історичній динаміці.
Такий підхід зумовлений логікою дослідження варіювання прагматичних параметрів англійського речення в текстах 16 – 20 ст. При цьому виявилися фундаментальні зв’язки прагматичних, мовних, соціокультурних та етнопсихологічних компонентів, що зумовило нове порушення питання про процесуальну, еволюційну природу вербальної комунікації. Вона розуміється як система, що розвивається, що функціонує у часі, просторі та суспільстві, з урахуванням взаємодії чинників мовного та позамовного ряду. Передумови такого підходу містяться в працях М.М.Бахтіна, Ю.Д.Дешерієва, Г.Пауля, О.О. Потебні, В.М.Солнцева, Г.В.Степанова, Л.В.Щерби та ін.
Друга половина 20 сторіччя стала свідком розквіту цілого ряду комунікативно орієнтованих напрямків аналізу, серед яких прагмалінгвістика — одне з найбільш актуальних. Сьогодні це визнаний перспективний напрямок мовознавства, який накопичив значний за обсягом матеріал теоретичного та практичного плану, що стосується, в основному, сучасного стану мовленнєвої комунікації (В.З.Дем’янков, Г.Г.Почепцов, О.Г.Почепцов, І.П.Сусов, J.Austin, P.Grice, G.Leech, J.Searle та ін.), а також контрастивних міжкультурних досліджень (S.Blum-Kulka, M.Clyne, T.A. van Dijk, J.House, G.Kasper, M.Sifianou, D.Tannen та ін.). Однак багато основоположних понять прагмалінгвістики (сутність мовленнєвого акту та його аспекти, типологія мовленнєвих актів, комунікативні принципи і т.п.) все ще не знайшли cвого вирішення, розпливчасто окреслені межі цього напрямку.
Проблеми історичної динаміки впливових характеристик мовлення, які були підняті у працях німецьких лінгвістів (P.Polenz, B.Schlieben-Lange, H.Sitta та ін.), ще не дістали вичерпного висвітлення, між тим їх актуальність важко переоцінити. З одного боку, кожна лінгвістична дисципліна, як відзначав ще Е.Косеріу, не може замикатися у межах сучасного стану досліджуваних явищ і повинна бути доповнена відомостями про їх історичний розвиток, з іншого, дослідження в плані діахронії дозволяють пролити світло на невирішені питання синхронічної прагмалінгвістики. Необхідно відзначити, що на сучасному етапі розвитку науки зріс інтерес до аналізу історичної динаміки різноманітних аспектів комунікації (В.І.Карабан, Н.Д.Петрова, В.Д.Ужченко), що вимагає нових підходів у дослідженні цього комплексного явища.
Усвідомлення іманентної історичності мовленнєвого акту, обмеженого характеру панхронічних досліджень у прагмалінгвістиці поставило перед лінгвістами завдання створити комплексну теорію еволюції прагматики. Дане дослідження є спробою наблизитися до вирішення цієї проблеми шляхом виявлення концептуальних характеристик історичної прагмалінгвістики як нової дослідницької парадигми, встановлення її об’єкту, методології та методів, меж і т.ін. Виходячи з цього, дана робота є відгуком на потреби визначення парадигмального статусу історичної прагмалінгвістики і розробки практичних основ аналізу історичного розвитку прагматичних властивостей речення.
Історична динаміка прагматичних властивостей мовленнєвої комунікації є багаторівневим процесом. Звернення до даної проблематики є актуальним й у зв’язку з необхідністю визначити методологічну базу дослідження історичної еволюції прагматики, комплексний характер якої вбачається у взаємозв’язку та взаємообумовленості різноманітних аспектів вербальної комунікації (мовного, інтенціонального, етнокультурного, соціо- та психолінгвістичного), яка трактується як діяльність і результат діяльності, як актуалізація суспільних відношень, відображення соціокультурних цінностей та норм, як форма людської поведінки взагалі.
Відсутність загальновизнаних методів опису мовленнєвого акту та дискусійність багатьох його параметрів зумовили необхідність створення моделі мовленнєвого акту, що дозволяє моделювати як прямі, так і непрямі мовленнєві акти. Актуальність розробки моделі мовленнєвого акту, виділення її головних блоків і аспектів посилюється тим фактом, що у наш час лінгвістика не володіє апаратом моделювання мовленнєвого акту ні в плані діахронії, ні в плані синхронії.
Актуальність теми дослідження зумовлена також лінгво-гносеологічною значущістю проблем діахронічної варіативності прагматичних компонентів. Потребує уточнення саме поняття історикопрагматичного інваріанта й варіанта. Віддаючи належне науковому доробку вітчизняних і зарубіжних авторів у дослідженні діахронічного варіювання окремих компонентів мовлення (Л.Г.Верба, В.І.Карабан, В.В.Нагайчук, С.В.Цюра, Л.П.Чахоян, С.Allen, D.Cherubim, U.Fries, G.Fritz, W.Hullen, A.Jucker, J.Lennard, B.Schlieben-Lange, E.Traugott, L.van de Walle та ін.), не можна не визнати, що чимало практичних проблем історичної прагмалінгвістики все ще залишаються недостатньо вивченими. Досі не ставилося питання ні про систематизацію тенденцій і напрямків історичної динаміки англійського речення, ні про періодизацію історії прагматичних властивостей мовленнєвої комунікації.
Виконана на кафедрі перекладу й англійської мови Харківського державного університету, дана робота має безпосередній зв’язок із науковими програмами, планами, темами кафедри. Тема дисертації відповідає профілю здійснюваних на кафедрі досліджень, об’єднаних у межах теми “Людина та її мовленнєва поведінка” (номер державної реєстрації 0195U006395).
Метою даного дисертаційного дослідження, яке базується на теорії мовленнєвої діяльності та системному підході, є комплексний багатоаспектний опис історичного розвитку прагматичних властивостей питального речення у мовленнєвому акті та дискурсі, що здійснюється у руслі парадигми історичної прагмалінгвістики, яка обµрунтовується у роботі.
Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються такі завдання:
– визначити концептуальні засади історичної прагмалінгвістики як нової дослідницької парадигми; охарактеризувати її настановно-передумовні, предметно-пізнавальні та процедурні компоненти; виходячи з системно-діяльнісного трактування мовленнєвої комунікації, виявити методологічну базу історичної прагмалінгвістики; обµрунтувати необхідність комплексного підходу до аналізу еволюції прагматики мовленнєвої комунікації з урахуванням як лінгвістичних, так і соціоетнокультурних елементів цієї діяльнісної системи; встановити парадигмальний статус історичної прагмалінгвістики та її місце серед інших комунікативно спрямованих напрямків у лінгвістиці;
– розробити принципи моделювання мовленнєвого акту; на основі запропонованої моделі, що складається з трьох блоків і включає дев’ять аспектів (адресантний, адресатний, інтенціональний, контекстуальний, ситуативний, метакомунікативний, денотативний, локутивний, іллокутивний), виявити й описати історичну динаміку аспектів мовленнєвого акту в плані їхнього змісту, вираження й реалізації в мовленні;
– уточнити сутність поняття варіативності стосовно історичної прагмалінгвістики; виявити тенденції та закономірності діахронічного варіювання прагматичних властивостей англійського питального речення у 16 – 20 ст. на рівні мовленнєвого акту і дискурсу та систематизувати якісні й кількісні дані спектру варіювання прагматичних змінних; запропонувати періодизацію історії розвитку прагматичної системи англійського питального речення.
Як матеріал дослідження обрано фрагменти англійського дискурсу, що містять питальні речення, взяті з британських художніх творів (здебільшого драми) п’яти історичних зрізів: 16 ст. – початок 17 ст., середина 17 ст. – кінець 17 ст., 18 ст., 19 ст., 20 ст. Вибір цих параметрів не є випадковим: об’єкт і предмет дослідження обумовлюють встановлення “нижньої” межі аналізу не раніше 16 ст., оскільки саме в цей час відбувається становлення жанру драматургії — найбільш адекватного джерела відомостей про реальне розмовне мовлення (С.С.Беркнер, О.А.Романов, В.Є.Халізєв). Межі між окремими історичними зрізами визначаються як розвитком мови й літератури, так і змінами комунікативної компетенції загалом, елементи якої залежать від соціокультурних параметрів суспільства, прийнятих у ньому стилю (етосу) та норм спілкування.
Хоча кодифіковане усне розмовне мовлення, наведене в художній літературі, лише імітує властивості реального розмовного мовлення, воно, без сумніву, дає їх гарну модель (Б.М.Головін, О.О.Земська) і є вірогідним матеріалом для вивчення прагматики (J.Adams, R.Sell), бо при цьому зберігаються чимало з її некодифікованих властивостей, які не притаманні кодифікованим текстам (Є.М.Ширяєв). Таким чином, комунікативні властивості розмовного мовлення можуть бути реконструйовані з інтерпретованого мовлення літературних джерел (Henne H., Rehbock H. Einfuhrung in Gesprachsanalyse. — Berlin: Mouton, 1982. — 330 S.). В цілому обсяг проаналізованого матеріалу складає біля
20 000 мовленнєвих фрагментів.
Методологічно дослідження µрунтується на системно-діяльнісному підході до явищ мовленнєвої комунікації, пов’язаному з концепцією розвитку як іманентної властивості системи. Філософська концепція постійного розвитку як безперервного процесу використовується нами у сфері лінгвістики з урахуванням необхідних допущень, зумовлених об’єктом дослідження. Розгляд вербальної комунікації як процесу базується на тому, що між двома точками на шкалі часу, якими близькими вони б не були, завжди є певна відстань. Як би не зменшувалася відстань на цій шкалі між двома відрізками мовленнєвої комунікації, цей проміжок завжди містить деяку зміну. Власне кажучи, зміни відбуваються безупинно і будь-які два “моментальних знімки” не будуть тотожними.
Визнання еволюційного характеру вербального спілкування призводить до утвердження дихотомії статики та динаміки, проголошення важливості історичної перспективи аналізу. Ми не абсолютизуємо ні синхронічного, ні діахронічного підходів. Кожний з них як інструмент пізнання характеризується певною ефективністю, плідністю, евристичними можливостями і доповнює інший. Тому в даній роботі вони використовуються у комплексі, що дозволяє глибше усвідомити різноманітність історичної динаміки процесів мовленнєвої комунікації.
Із тлумачення мови та мовлення як частин соціокультурної суперсистеми випливає розуміння зміни й розвитку комунікації відповідно до загальних законів соціокультурної динаміки.
Прагматична еволюція речення розглядається як наслідок розвитку системи мови, соціуму та культури в їхній взаємодії та взаємозалежності.
Методи аналізу. Дане дослідження має багатоаспектний ретроспективный характер. Особливість системно-діяльнісної орієнтації роботи полягає в комплексному застосуванні методів прагмалінгвістики та суміжних напрямків у межах інтерпретативної лінгвістичної парадигми, що відповідає загальній настанові сучасної науки на плюралізм дослідницьких підходів.
У роботі використовуються комунікативно-інтенціональний, контекстуальний і логіко-семантичний аналіз, метод мовленнєвоактового моделювання. Застосовуються такі операції аналізу, як індукція й дедукція, класифікація та систематизація, порівняння й зіставлення.
Залучаються елементи статистичного опрацювання даних, що базуються на методі зіставлення часток, визначення їх квадратичного відхилення (Б.М.Головін, В.І.Перебийніс) і на обчисленні параметрів віддалення та міри відмінності явищ, що вивчаються, у плані діахронії.
Наукова новизна отриманих результатів, зумовлена вибором об’єкта, методології й методів дослідження, може бути узагальнена в таких положеннях:
1. Перший досвід теоретичного узагальнення парадигмальних характеристик здійснюваного напрямку аналізу — історичної прагмалінгвістики — базується на усвідомленні іманентної історичності мовленнєвого акту, наявності в ньому діахронічних сталих та змінних, пов’язаних із конкретним соціумом, етосом, культурою і системою мови. Це дозволяє розширити межі предметної царини прагмалінгвістики та, розвиваючи концепцію мовленнєвих актів і комунікативних принципів у плані діахронії, вперше розробити основи діахронічного опису прагматики речення у мовленнєвому акті та дискурсі.
Історична прагмалінгвістика як особливий напрямок досліджень одержує подальший розвиток і нове тлумачення: µрунтуючись на діяльнісному підході та виходячи з розуміння комунікації як системи, історична прагмалінгвістика вивчає сталі та змінні елементи мовленнєвого акту та дискурсу й розглядає динамічні процеси у вербальній комунікації як результат саморозвитку мови й змін комунікативних потреб, зумовлених динамікою культури та суспільства.
2. Прагматичний потенціал англійського питального речення на рівні набору реалізованих ним мовленнєвих актів вперше розглядається як система, у якій діахронічними сталими виступають прагматичні типи мовленнєвих актів, а змінними — підтипи мовленнєвих актів і компоненти окремих аспектів мовленнєвого акту. У процесі історичного розвитку виявляється якісне й кількісне діахронічне варіювання змінних, а також кількісні зміни інваріантів при збереженні їх суттєвих характеристик. Якщо перше відповідає динамічному характеру системи, яка розвивається, то друге забезпечує її стабільність.
3. Для вивчення процесів діахронічного варіювання прагматичних характеристик речення у роботі пропонується аспектна модель мовленнєвого акту, що складається з трьох блоків і дев’ятих аспектів: а) адресантний, адресатний та інтенціональний аспекти складають антропоцентричний блок; б) контекстний, ситуативний і метакомунікативний аспекти утворюють блок умов і способів реалізації мовленнєвого акту; в) денотативний, локутивний та ілокутивний аспекти складають центральний мовленнєвоактовий блок, який визначає впливову силу висловлювання, що дає можливість моделювання прямих і непрямих мовленнєвих актів і опису прагматичних функцій речення в дискурсі протягом їх історичного розвитку.
4. У локутивному аспекті мовленнєвих актів, реалізованих англійськими питальними реченнями, вперше виявлено прагматично релевантні та індиферентні компоненти, описано їх історичне варіювання. Варіативність прагматично релевантних компонентів локуції є, з одного боку, історією форм, що складають локутивну підсистему, а з іншого, — частиною історії прагматичної системи як абстрактного цілого, що µрунтується на когерентності її елементів. Серед змін прагматично релевантних компонентів у 16 – 20 ст. виділяється зниження частотності та зменшення кількості перформативних дієслів, якісне скорочення набору маркерів дискурсу, що приводить до історичного зсуву в способах реалізації мовленнєвоактової інтенції від переважно гіперекспліцитного і експліцитного в ранньоновоанглійському періоді до переважно експліцитного й імпліцитного в сучасному мовленні.
У ході історичного розвитку окремих компонентів локуції їхній статус здатний трансформуватися з прагматично релевантного на інди-ферентний і навпаки як наслідок змін системи мови й соціальних норм спілкування.
5. У роботі вперше робиться висновок про те, що ілокутивний потенціал мовленнєвих актів – питальних речень у 16 – 20 ст. на рівні типів мовленнєвого акту залишається стабільним, зважаючи на їх універсальну психолого-когнітивну природу, але на рівні різновидів (підтипів) мовленнєвого акту трансформується. Він включає в себе питальність, експресивність та оцінність, метакомунікативність (фатичність), спонукальність, констатацію, обіцянку та пропозицію, погрозу. Як загальна тенденція прагматичного варіювання відзначається якісне розширення і кількісне зростання сфери непрямих реалізацій мовленнєвих актів до 20 ст. за рахунок зниження частотності прямих мовленнєвих актів – питальних речень, у чому вбачається зв’язок із загальними процесами розвитку цивілізації від гомогенних до гетерогенних форм.
6. Новим є виявлення та опис діахронічного варіювання адресантного і адресатного (інтерперсонального) аспектів мовленнєвих актів, представлених питальними реченнями. Виявлені якісні й кількісні зміни даних аспектів у сфері вживання звертань дозволяють простежити взаємозв’язок тенденцій демократизації мовленнєвого спілкування, спрощення норм мовленнєвого етикету і розвитку мовних засобів адресації за період, що розглядається.
7. Специфіка історичної динаміки денотативного аспекту мовленнєвих актів, реалізованих питальними реченнями, що вперше стала предметом спеціального дослідження, виявляється в зменшенні його обсягу в простих мовленнєвих актах і зниженні кількості простих мовленнєвих актів-компонентів у складі складних мовленнєвих актів за останні 500 років, що збігається з загальною тенденцією скорочення обсягу висловлювання в сучасній англійській мові.
8. В історичних змінах метакомунікативного аспекту мовленнєвих актів, реалізованих питальними реченнями, виявляється діахронічне варіювання комунікативного принципу ввічливості. У дисертації вперше визначено набір комунікативних стратегій, що реалізуються цими реченнями, виявлено напрямки їх історичних змін як у якісному, так і в кількісному плані. Діахронічні трансформації метакомунікативного аспекту мовленнєвого акту відповідають загальному напрямку розвитку британського етосу в цілому від орієнтації на позитивну ввічливість у 16 ст. до переваги негативної ввічливості у 20 ст.
9. Систематизація отриманих результатів аналізу динаміки прагматичних властивостей англійського питального речення дозволяє розробити першу в науковій літературі періодизацію цього процесу. Відзначене домінування внутрішніх змін у системі мовленнєвих актів, реалізованих питальними реченнями, протягом її історич-ного розвитку за останні п’ять століть свідчить про те, що система була відносно сформована до початку 16 ст. Оскільки виявлені діахронічні коливання різноманітних аспектів мовленнєвих актів у 16 – 20 ст. виявляють схожість провідних тенденцій і напрямки їх варіювання мають загальні точки пересічення у часі, основними етапами розвитку прагматичних характеристик англійського питального речення за розглядуваний період слід визнати: перший — з початку 16 ст. до середини 18 ст. і другий — з другої половини 18 ст. до 20 ст., причому середина 18 ст. є своєрідним поворотним пунктом у ході розвитку мовленнєвого акту й дискурсу.
Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що в ній розробляються основи аналізу й здійснюється діахронічне вивчення прагматики речення на рівні мовленнєвого акту та дискурсу:
– виходячи з визнання іманентної історичності мовленнєвого акту та наявності в ньому діахронічних інваріантів і варіантів, розширюються межі предметної області прагмалінгвістики;
– уточнюється поняття варіативності стосовно діахронічного аналізу прагматики;
– µрунтуючись на системно-діяльнісному розумінні мовленнєвої комунікації й виходячи з того, що її природа процесуальна і така, що розвивається, вперше визначається парадигмальний статус історичної прагмалінгвістики як одного з напрямків комунікативно-функціональної парадигми в мовознавстві, яке досліджує прагматичні властивості мовленнєвої комунікації (мовленнєвого акту та дискурсу) в їхньому історичному розвитку;
– теоретичне узагальнення парадигмальних характеристик історичної прагмалінгвістики доповнює концепцію комунікативно-функціональної лінгвістичної парадигми і на підставі комплексного застосування соціо-, психо- і прагмалінгвістичних підходів продов-жує загальний розвиток сучасної науки у напрямку поєднання парадигм;
– сутність історичних динамічних процесів у мовленнєвій комунікації теоретично обµрунтовується як результат саморозвитку системи мови і змін комунікативних потреб, зумовлених динамікою культури та суспільства;
– пропонується модель мовленнєвого акту, яка складається з трьох блоків, які включають дев’ять аспектів, що дозволяє моделювати прямі та непрямі мовленнєві акти;
– поглиблюється уявлення про сутність комунікативного принципу ввічливості та тенденції його історичного розвитку;
– в результаті систематизації отриманих якісних і кількісних даних розвитку прагматичних властивостей англійського питального речення
розробляється їх історико-прагматична періодизація у комунікації 16 – 20 ст;
– îïèñ ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó ïðàãìàë³íãâ³ñòè÷íîãî àñïåêòó êîìóí³êàö³¿ ñïðèÿº á³ëüø ïîâíîìó îñìèñëåííþ ïðàãìàòè÷íèõ ïðîöåñ³â ³ ÿâèù ó ïëàí³ ñèíõðîí³¿: áåç çíàííÿ ìèíóëîãî ñòàíó ñèñòåìè êîìóí³êàö³¿ íå ìîæíà àäåêâàòíî îö³íèòè ¿¿ ñó÷àñí³ñòü ³ ïðîãíîçóâàòè ìàéáóòíº í³ â ìîâíîìó, í³ â ôóíêö³îíàëüíî-ìîâëåííºâîìó ïëàí³;
– êîìïëåêñíèé ï³äõ³ä äî àíàë³çó âåðáàëüíî¿ êîìóí³êàö³¿ â ä³àõðîí³¿, ÿêèé òðàêòóº ¿¿ ÿê ïîõ³äíó â³ä åòíîêóëüòóðíèõ ³ ë³íãâîñîö³àëüíèõ óìîâ ôóíêö³îíóâàííÿ ìîâëåííÿ, ñïðèÿº ïîäîëàííþ ðåäóêö³îí³ñòñüêîãî ï³äõîäó äî òåî𳿠ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè ó ñó÷àñí³é íàóö³;
– ðîçðîáëåí³ òåîðåòè÷í³ ïðèíöèïè àíàë³çó ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè ïðàãìàòèêè àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ é ìîâëåííºâîãî àêòó çàãàëîì ìîæóòü áóòè åêñòðàïîëüîâàí³ íà ìàòåð³àë ³íøèõ ìîâ.
Ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ äîñë³äæåííÿ ïîëÿãຠâ ìîæëèâîñò³ âèêîðèñòàííÿ éîãî îñíîâíèõ ïîëîæåíü ³ âèñíîâê³â ó êóðñàõ ³ñòî𳿠àíãë³éñüêî¿ ìîâè, òåîðåòè÷íî¿ òà ïðàêòè÷íî¿ ãðàìàòèêè, çàãàëüíîãî ìîâîçíàâñòâà, ïðè óêëàäàíí³ íàâ÷àëüíèõ ïîñ³áíèê³â, ó ïðàêòèö³ ïåðåêëàäó. Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ âïðîâàäæåíî â ñïåöêóðñ³ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàòèêè ³ â êóðñàõ ãðàìàòèêè àíãë³éñüêî¿ ìîâè é çàãàëüíîãî ìîâîçíàâñòâà, ùî ÷èòàþòüñÿ àâòîðîì äëÿ ñòóäåíò³â òà àñï³ðàíò³â Õàðê³âñüêîãî äåðæàâíîãî óí³âåðñèòåòó; âîíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ â êóðñîâèõ ³ äèïëîìíèõ ðîáîòàõ, ùî âèêîíóþòüñÿ ï³ä êåð³âíèöòâîì àâòîðà. Îòðèìàí³ âèñíîâêè ìîæóòü ñòàíîâèòè òåîðåòè÷íó áàçó äëÿ ðîçðîáêè ³ âäîñêîíàëåííÿ êîìóí³êàòèâíî ñïðÿìîâàíèõ ìåòîä³â âèêëàäàííÿ ³íîçåìíèõ ìîâ.
Àïðîáàö³ÿ îòðèìàíèõ ðåçóëüòàò³â. Îñíîâí³ ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ äîïîâ³äàëèñÿ é îáãîâîðþâàëèñÿ íà íàóêîâî-òåîðåòè÷íèõ ì³æíàðîäíèõ, ðåñïóáë³êàíñüêèõ ³ ì³æâóç³âñüêèõ êîíôåðåíö³ÿõ òà ñèìïîç³óìàõ (1990 — 1999) ó Äí³ïðîïåòðîâñüêîìó, Îìñüêîìó, Õàðê³âñüêîìó, ̳÷³ãàíñüêîìó (Åíí-Àðáîð) ³ ×èêàçüêîìó óí³âåðñèòåòàõ, ²íñòèòóò³ ìîâîçíàâñòâà ÐÀÍ, íà êîíôåðåíö³ÿõ àñîö³àö³é IATEFL — Ukraine, Alliance Française â Óêðà¿í³, ãåðìàí³ñò³â Óêðà¿íè, Midwest Linguistic Association of the USA. Âîíè ïîâí³ñòþ âèêëàäåí³ â ìîíîãðàô³¿ “Èñòîðè÷åñêàÿ äèíàìèêà ïðàãìàòèêè ïðåäëîæåíèÿ: àíãëèéñêîå âîïðîñèòåëüíîå ïðåäëîæåíèå (16 – 20 ââ.)” (Õàðê³â: Êîíñòàíòà, 1998. — 168 ñ.) ³ 16 íàóêîâèõ ñòàòòÿõ, îïóáë³êîâàíèõ ó ïðîâ³äíèõ ôàõîâèõ æóðíàëàõ Óêðà¿íè.
Ñòðóêòóðà ðîáîòè. Äèñåðòàö³ÿ ñêëàäàºòüñÿ ç âñòóïó, äâîõ ðîçä³ë³â, ÿê³ îõîïëþþòü îäèíàäöÿòü ï³äðîçä³ë³â, çàãàëüíèõ âèñíîâê³â, ñïèñê³â âèêîðèñòàíî¿ íàóêîâî¿ òà õóäîæíüî¿ ë³òåðàòóðè, ñïèñêó ëåêñèêîãðàô³÷íèõ äîâ³äíèê³â ³ äîäàòê³â.
Ó âñòóï³ âèêëàäàþòüñÿ òåîðåòè÷í³ é ìåòîäîëîã³÷í³ ïðèíöèïè äîñë³äæåííÿ, îïèñóþòüñÿ éîãî îá’ºêò ³ ïðåäìåò, îáµðóíòîâóþòüñÿ àêòóàëüí³ñòü, íàóêîâà íîâèçíà, òåîðåòè÷íå ³ ïðàêòè÷íå çíà÷åííÿ ðîáîòè, âèçíà÷àþòüñÿ ìåòà ³ çàâäàííÿ, ìàòåð³àë òà ìåòîäè àíàë³çó.
Ó ïåðøîìó ðîçä³ë³ “Ïèòàííÿ òåî𳿠³ñòîðèêî-ïðàãìàòè÷íîãî àíàë³çó ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿” çä³éñíþºòüñÿ êîíöåïòóàëüíèé àíàë³ç ë³íãâ³ñòè÷íèõ íàïðÿìê³â, ðåëåâàíòíèõ äëÿ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè, ùî ìàþòü ñï³ëüíó îñíîâó —òåîð³þ ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³, à ñàìå: ñèíõðîí³÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè, ñîö³îë³íãâ³ñòèêè, ïñèõîë³íãâ³ñòèêè, åòíîêóëüòóðíîãî ï³äõîäó äî àíàë³çó ìîâëåííÿ. Êðèòè÷íî àíàë³çóþòüñÿ ³ñíóþ÷³ ä³àõðîí³÷í³ íàïðÿìêè àíàë³çó ìîâëåííºâîãî ñï³ëêóâàííÿ â ìåæàõ ³íòåðïðåòàòèâíî¿ ïàðàäèãìè. Ðîçðîáëÿþòüñÿ ìåòîäîëîã³÷íà ³ ìåòîäè÷íà îñíîâè ³ñòîðèêî-ïðàãìàòè÷íîãî íàïðÿìêó â ë³íãâ³ñòè÷íèõ äîñë³äæåííÿõ, îáãîâîðþþòüñÿ ïðèíöèïè îïèñó êîìïîíåíò³â ð³çíîìàí³òíèõ àñïåêò³â ìîâëåííºâîãî àêòó òà äèñêóðñó â ïëàí³ ä³àõðîí³¿. Ïðîïîíóºòüñÿ ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó ÿê îñíîâíèé ³íñòðóìåíò äîñë³äæåííÿ ä³àõðîí³÷íèõ çì³í ïðàãìàòèêè ðå÷åííÿ. Âèçíà÷àºòüñÿ ïàðàäèãìàëüíèé ñòàòóñ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè òà ¿¿ ì³ñöå â êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüí³é ïàðàäèãì³ â ìîâîçíàâñòâ³.
Ó äðóãîìó ðîçä³ë³ “²ñòîðè÷íà äèíàì³êà ïðàãìàòè÷íèõ õàðàêòåðèñòèê àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ” àíàë³ç çä³éñíþºòüñÿ â³äïîâ³äíî äî çàïðîïîíîâàíî¿ ìîäåë³ ìîâëåííºâîãî àêòó. Îáµðóíòîâóþòüñÿ ïðèíöèïè îðãàí³çàö³¿ ìàòåð³àëó àíàë³çó ³ éîãî ìàòåìàòè÷íîãî îïðàöþâàííÿ, äîñë³äæóºòüñÿ ³ñòîðè÷íà âàð³àòèâí³ñòü ñòàëèõ ³ çì³ííèõ åëåìåíò³â ìîâëåííºâîãî àêòó òà äèñêóðñó. Âèâ÷àºòüñÿ äèíàì³êà ëîêóòèâíîãî, ³ëîêóòèâíîãî, àäðåñàíòíîãî òà àäðåñàòíîãî, äåíîòàòèâíîãî àñïåêò³â ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ àíãë³éñüêèìè ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè. Åâîëþö³ÿ ìåòàêîìóí³êàòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâîãî àêòó ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ïðîÿâ ³ñòîðè÷íîãî âàð³þâàííÿ êîìóí³êàòèâíîãî ïðèíöèïó ââ³÷ëèâîñò³ â áðèòàíñüêîìó åòîñ³. Ïðîïîíóºòüñÿ ïåð³îäèçàö³ÿ ïðàãìàòè÷íî¿ ³ñòî𳿠ðå÷åííÿ.
Ó âèñíîâêàõ ï³äâîäÿòüñÿ ï³äñóìêè é óçàãàëüíþþòüñÿ ðåçóëüòàòè ïðîâåäåíîãî àíàë³çó, âèêëàäàþòüñÿ îñíîâí³ âèñíîâêè äèñåðòàö³¿, íàêðåñëþþòüñÿ íàïðÿìêè ïîäàëüøèõ äîñë³äæåíü.
Ó äîäàòêàõ íàâîäÿòüñÿ òàáëèö³, ùî ì³ñòÿòü ðåçóëüòàòè ìàòåìàòè÷íî¿ îáðîáêè îòðèìàíèõ äàíèõ.
Çàãàëüíèé îáñÿã äèñåðòàö³¿ — 373 ñòîð³íêè òåêñòó, ñïèñîê âèêîðèñòàíî¿ íàóêîâî¿ ë³òåðàòóðè íàë³÷óº 426 äæåðåë, ñïèñîê õóäîæí³õ òâîð³â — 113, äîäàòêè ì³ñòÿòü 21 òàáëèöþ òà 1 ìàëþíîê.

Ç̲ÑÒ ÐÎÁÎÒÈ

Îñòàíí³ì ÷àñîì ó íàø³é êðà¿í³ é çà ðóáåæåì âèâ÷àºòüñÿ ³ñòîðè÷-íà ì³íëèâ³ñòü îêðåìèõ àñïåêò³â ïðàãìàòèêè ìîâëåííÿ, îäíàê äîñ³ íå áóëî çàïðîïîíîâàíî àäåêâàòíî¿ é çàãàëüíîâèçíàíî¿ òåî𳿠³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè. Öå ìîæíà ïåâíîþ ì³ðîþ â³äíåñòè çà ðàõóíîê íåäîñòàòíüî ðîçðîáëåíî¿ ìåòîäîëîã³÷íî¿ áàçè äîñë³äæåíü, ïåâíî¿ ìîçà¿÷íîñò³ òà ôðàãìåíòàðíîñò³ íàïðÿìê³â íàóêîâèõ ïîøóê³â.
Çàãàëîì ñåðåä ä³àõðîí³÷íèõ ï³äõîä³â äî äîñë³äæåíü ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿, îêð³ì ³ñòîðèêî-ïðàãìàòè÷íîãî, âèä³ëÿþòüñÿ ô³ëîñîôñüêèé, ïñèõîëîã³÷íèé, ñîö³îë³íãâ³ñòè÷íèé. Ô³ëîñîôñüêèé òà ïñèõîëîã³÷íèé íàäàþòü ó ðîçïîðÿäæåííÿ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè â³äîìîñò³ ïðî ³ñòîðè÷íèé ðîçâèòîê âåðáàëüíîãî ìèñëåííÿ òà éîãî òèï³â ó ì³ðó çì³íþâàííÿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäåé ó â³äïîâ³äíîñò³ ç ðîçâèòêîì êóëüòóðè, ç ìåíòàëüí³ñòþ ïåâíî¿ åïîõè. ²ñòîðè÷íà ñîö³îë³íãâ³ñòèêà (³ìåíîâàíà òàêîæ ñîö³àëüíîþ ³ñòîð³ºþ ìîâè) àêöåíòóº âàð³àòèâí³ñòü âåðáàëüíî¿ êîìóí³êàö³¿ ÿê íàñë³äîê çì³í â ñóñï³ëüñòâ³ òà åòîñ³, ïðîñòåæóº ñîö³àëüíî-³ñòîðè÷í³ îñîáëèâîñò³ êîìóí³êàö³¿ òà ä³àõðîí³÷í³ çì³íè ôóíêö³îíóâàííÿ ìîâè.
Ïî÷àòîê äîñë³äæåíü ïðàãìàòèêè ìîâëåííÿ â ä³àõðîí³÷íîìó àñïåêò³ ïîâ’ÿçàíèé ç ðîáîòàìè í³ìåöüêèõ ë³íãâ³ñò³â, ÿê³ ïîøèðþþòü ä³àõðîí³÷íå âèâ÷åííÿ ìîâè íà îáëàñòü ïðàãìàòèêè àáî çàñòîñîâóþòü ä³àõðîí³÷íèé ï³äõ³ä äî àíàë³çó ìîâëåííÿ.  îñíîâ³ äîñë³äæåíü ³ñòîðè÷-íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè (historische Sprachpragmatik) ëåæèòü ïîëîæåííÿ Á.Øë³áåí-Ëàíãå ïðî òå, ùî “íå ³ñíóº óí³âåðñàëüíèõ ìîâíèõ ä³é, àëå ò³ëüêè ³ñòîðè÷íî çóìîâëåí³, ð³çíîìàí³òí³, êîíâåíö³îíàë³çîâàí³ ìîâí³ ä³¿”(Schlieben-Lange B. Traditionen des Sprechens. — Stuttgart: Kohlhammer, 1983. —S.114). ²ñòîðè÷í³ñòü ïðàãìàòè÷íîãî àíàë³çó ïîñòóëþºòüñÿ ÿê éîãî ñóòí³ñíà õàðàêòåðèñòèêà. Öåé íàïðÿìîê îõîïëþº âåëèêèé ñïåêòð çàãàëüíîô³ëîñîôñüêèõ ïðîáëåì êîìóí³êàö³¿, çîêðåìà, âçàºìîçàëåæíîñò³ ìîâíî¿ ñèñòåìè òà êîìóí³êàòèâíèõ ïîòðåá ñóñï³ëüñòâà: ç³ çì³íîþ ñîö³àëüíî¿ ñòðóêòóðè çì³íþþòüñÿ êîìóí³êàòèâí³ ïîòðåáè â ³íäèâ³äó-àëüí³é ³ ìàñîâ³é êîìóí³êàö³¿, ³ ìîâí³ çàñîáè â³äïîâ³äàþòü íà ö³ çì³íè, ïðèñòîñîâóþ÷èñü äî íîâèõ ïîòðåá.
Íàïðÿìîê ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè ôîðìóºòüñÿ â ºâðîïåéñüê³é ë³íãâ³ñòèö³ ïðîòÿãîì 70 – 80-õ ðîê³â ³ íà ñüîãîäí³ ñòàíîâèòü ñîáîþ çíà÷íå ÿâèùå â ìîâîçíàâñòâ³, õî÷à é çàëèøàºòüñÿ òåîðåòè÷íî ðîç’ºäíàíèì ³ åìï³ðè÷íî íåð³âíîçíà÷íèì. Ó ö³ëîìó ñêëàëîñÿ òðè â³äíîñíî ð³çíîñïðÿìîâàíèõ, àëå âçàºìîïîâ’ÿçàíèõ ï³äõîäè äî àíàë³çó ïðàãìàòè÷íèõ àñïåêò³â ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿ â ³ñòîðè÷íèõ êîíòåêñòàõ:
1. Ïîøèðåííÿ ³ñòî𳿠êîíêðåòíî¿ ìîâè íà ñôåðó ïðàãìàòèêè, ñòâîðåííÿ ïðàãìàòè÷íî¿ ³ñòî𳿠ìîâè. Äëÿ Õ.dzòòè, Ñ.Çîíäåðåããåðà, Ê.Ìàòòõàéåðà, Å.Êàííã³çåðà òà ³í. âîíà âèñòóïຠïåðåäóñ³ì ÿê ïîãëèáëåííÿ é ðîçâèòîê ³ñòîðè÷íîãî íàïðÿìêó â ìîâîçíàâñòâ³ (pragmatikorientierte Sprachgeschichte), ïîêëèêàíîãî çàïîâíèòè ïðîãàëèíó â ðÿäó ³ñòîðèêîë³íãâ³ñòè÷íèõ äîñë³äæåíü ³ çàéíÿòè ñâîº ì³ñöå ñåðåä ãðàìàòè÷íîãî, ñåìàíòè÷íîãî, ôîíåòè÷íîãî ðîçä³ë³â ³ñòî𳿠êîíêðåòíèõ ìîâ. Îñê³ëüêè äîñë³äæåííÿ öüîãî íàïðÿìêó íîñÿòü ó ñâî¿é á³ëüøîñò³ òåîðåòè÷íèé õàðàêòåð, àâòîðè ÷àñò³øå ïîñòóëþþòü íåîáõ³äí³ñòü ñòâîðåííÿ îñîáëèâèõ ìåòîä³â àíàë³çó, í³æ ñòâîðþþòü ¿õ.
2. Óïðîâàäæåííÿ ïðàãìàòèêè â ³ñòîðèêî-ñîö³îë³íãâ³ñòè÷í³ äîñë³äæåííÿ. Çàïðîïîíîâàíèé Ï. ôîí Ïîëåíöåì, öåé íàïðÿìîê çíàõîäèòüñÿ íà ìåæ³ ³ñòîðè÷íî¿ ñîö³îë³íãâ³ñòèêè òà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè (soziopragmatische Sprachgeschichte). Àêöåíòóþ÷è ñîö³àëüíèé àñïåêò ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè, â³í âèõîäèòü ç òîãî, ùî ðàí³øå òåîð³ÿ ìîâëåííºâèõ àêò³â íåïðàâîì³ðíî îáìåæóâàëàñÿ âèâ÷åííÿì ³íäèâ³äóàëüíî¿ ³íòåðàêö³¿, òîä³ ÿê ðåàëüíà êîìóí³êàö³ÿ ìຠâ îñíîâ³ ñóñï³ëüí³ â³äíîøåííÿ, ³ ìîâà â øèðîêîìó çíà÷åíí³ º ïåðåäóìîâà, ³íñòðóìåíò ³ ïðîäóêò ñóñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè.
3. Ïðèâíåñåííÿ ä³àõðîí³÷íîãî êîìïîíåíòà â ïðàãìàë³íãâ³ñòè÷í³ äîñë³äæåííÿ òà ñòâîðåííÿ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè (historische Sprachpragmatik). Öåé íàïðÿìîê íàéá³ëüø ðåëåâàíòíèé äëÿ íàøîãî äîñë³äæåííÿ. Éîãî îñíîâè çàêëàäåí³ â ðîáîòàõ Â.².Êàðàáàíà, Á.Øë³áåí-Ëàíãå, Ä.Õåðóá³ìà, Î.Øâàðöà, Ì.Áàêñà, Õ.Õåííå òà ³í.
Òàêèé ïîä³ë äóæå óìîâíèé, áî íåð³äêî ñàì³ àâòîðè âèêîðèñòîâóþòü äåê³ëüêà ï³äõîä³â îäíî÷àñíî, íå ðîçìåæîâóþ÷è ¿õ òåðì³íîëîã³÷íî. Õî÷à çàãàëîì íàêîïè÷åíî äîñâ³ä ³ñòîðè÷íîãî àíàë³çó îêðåìèõ òèï³â ìîâëåííºâèõ àêò³â, ìàðêåð³â äèñêóðñó, ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â, ñòðàòåã³é ³ òàêòèê ìîâëåííºâî¿ ³íòåðàêö³¿, êîìóí³êàòèâíèõ ïðèíöèï³â íà ìàòåð³àë³ êîìóí³êàö³¿ îäí³º¿ ë³íãâîêóëüòóðíî¿ ñï³ëüíîòè (àíãë³éñüêî¿, í³ìåöüêî¿, ôðàíöóçüêî¿ òà ³í.) ³ â êîìïàðàòèâíîìó ïëàí³, äîñë³äæåííÿ ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè ïðàãìàòè÷íî¿ ñèñòåìè êîìóí³êàö³¿ çàëèøàþòüñÿ ìåòîäîëîã³÷íî òà ìåòîäè÷íî íåäîñòàòíüî ðîçðîáëåíèìè òà ðîçð³çíåíèìè, âîíè ïîòðåáóþòü òåîðåòè÷íîãî îñìèñëåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ, à òàêîæ åìï³ðè÷íîãî ïîãëèáëåííÿ.
Êîíöåïö³ÿ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè, çàïðîïîíîâàíà ó äàí³é ðîáîò³, áàçóºòüñÿ íà ñèñòåìíî-ä³ÿëüí³ñíîìó ï³äõîä³ äî ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿. Îñíîâîþ äîñë³äæåíü ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé ðå÷åííÿ â íàøîìó ðîçóì³íí³ º òåîð³ÿ ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ÿê îäíå ç íàéá³ëüø ïîâíèõ âò³ëåíü ñó÷àñíî¿ êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüíî¿ ïàðàäèãìè. Åâðèñòè÷íà ðîëü ïîíÿòòÿ ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ïîëÿãຠâ òîìó, ùî âîíî ââîäèòü ó ìîäåëü ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿ îñîáèñò³ñòü êîìóí³êàíò³â ó âñ³é ñóêóïíîñò³ ¿õ ñîö³àëüíî-ñèòóàòèâíèõ ðîëåé, êîìóí³êàòèâíèõ ïîòðåá ³ íàâè÷îê ìîâëåííºâîãî ñï³ëêóâàííÿ. Òàê³ êàòåãîð³àëüí³ îçíàêè ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ÿê ÷èííèêè ¿¿ ö³ëåñïðÿìîâàíîñò³ òà ñóñï³ëüíî¿ ïðèðîäè äåìîíñòðóþòü çâ’ÿçîê ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ç á³ëüø çàãàëüíîþ ñèñòåìîþ ëþäñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ çàãàëîì. ßê ñêëàäíèê îñòàííüî¿, ìîâëåííºâà ä³ÿëüí³ñòü õàðàêòåðèçóºòüñÿ ñîö³àëüíîþ äåòåðì³íîâàí³ñòþ ³ ì³íëèâ³ñòþ çàëåæíî â³ä êîíêðåòíîãî ñîö³óìó, êóëüòóðè, åòîñó â ïåâíèé ïåð³îä ¿õíüîãî ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó.
Ñóñï³ëüíèé õàðàêòåð ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ çóìîâëþº îñîáëèâó óâàãó, ùî ïðèä³ëÿºòüñÿ â ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ îñîáèñò³ñíîìó àñïåêòó ìîâëåííÿ ³ âèçíà÷ຠ¿¿ çâ’ÿçîê ç ³íøèìè ñóì³æíèìè äèñöèïë³íàìè. Ïî ñóò³ âñÿ êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüíà ïàðàäèãìà â ë³íãâ³ñòèö³ ìîæå áóòè íàçâàíà ä³ÿëüí³ñíèì íàïðÿìêîì, îð³ºíòîâàíèì íà îñîáèñò³ñòü. Âðàõóâàííÿ ñï³ëüíîñò³ çíàíü êîìóí³êàíò³â ïðî ñâ³ò, ¿õí³õ íàâè÷îê ñï³ëêóâàííÿ, êîìóí³êàòèâíèõ çàñîá³â ³ ò.³í. º çàãàëüíîþ ðèñîþ âñ³õ ³íòåðïðåòàòèâíèõ ï³äõîä³â ó ë³íãâ³ñòèö³, õî÷à â³äáèâàºòüñÿ â íèõ ïî-ð³çíîìó. Òàê, ó ïñèõîë³íãâ³ñòè÷í³é ìîäåë³ ïåðåäóìîâîþ êîìóí³êàö³¿ âèçíàºòüñÿ ñï³ëüí³ñòü êîìóí³êàòèâíèõ íàâè÷îê, íàñòàíîâ, çíàíü ïðî ñâ³ò (ñîö³àëüíó ñèñòåìó òà êóëüòóðó), ââîäèòüñÿ ïîíÿòòÿ ë³íãâî-êóëüòóðíî¿ ñï³ëüíîòè òà åòîñó. Ó ñîö³îë³íãâ³ñòèö³ ö³ ³äå¿ â³äáèâàþòüñÿ â ïîíÿòò³ êîìóí³êàòèâíî¿ êîìïåòåíö³¿, ùî âêëþ÷ຠâ ñåáå ìîâíó, ñîö³àëüíó ³ ïñèõîô³çè÷íó êîìïåòåíö³þ.  ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ äàí³ ïîëîæåííÿ äàþòü çìîãó õàðàêòåðèçóâàòè ïàðàìåòðè íîñ³¿â ìîâè ïåâíî¿ åïîõè òà êóëüòóðè, âèçíà÷èòè åòè÷í³ íàñòàíîâè ¿õíüî¿ ìîâëåííºâî¿ âçàºìî䳿, âîíè çóìîâëþþòü êîíòåêñò ³ ñèòóàö³þ êîíêðåòíîãî åï³çîäó êîìóí³êàö³¿.
Ìîâëåííºâà ä³ÿëüí³ñòü ìຠñèñòåìí³ñòü ÿê êîíñòèòóòèâíó âëàñòèâ³ñòü ³ ìîæå áóòè êâàë³ô³êîâàíà ÿê íàäñêëàäíà ñèñòåìà — “ñèñòåìà ñèñòåì”. ²ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà µðóíòóºòüñÿ íà âèçíàíí³ ñèñòåìíîñò³ é ìîâè, ³ ìîâëåííÿ. Ñèñòåìí³ñòü ðîçó쳺òüñÿ ÿê íàéâàæëèâ³øà âëàñòèâ³ñòü ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³, ÿêà ïðîÿâëÿºòüñÿ â òîìó, ùî ¿¿ åëåìåíòè ñêëàäàþòü êîìïëåêñíó êîãåðåíòíó ñòðóêòóðó, ð³âí³ ÿêî¿ (ìîâà, ìîâëåííÿ) âèçíà÷àþòüñÿ âçàºìî䳺þ öèõ åëåìåíò³â, ïðè÷îìó êîæíèé ð³âåíü ìîæå áóòè ïðåäñòàâëåíèé ó âèãëÿä³ îêðåìî¿ ñèñòåìè. Ðîçïîâñþäæåííÿ ñèñòåìíîãî ï³äõîäó íà ñôåðó ä³àõðîí³¿ äîçâîëÿº ðîçãëÿäàòè åëåìåíòè êîìóí³êàö³¿ ç òî÷êè çîðó ïðîÿâó ñèñòåìíèõ â³äíîøåíü, ùî âèíèêàþòü ì³æ íèìè â ïåâíèé ïåð³îä ÷àñó (â³ñü ñèíõðîí³¿) ³ ç óðàõóâàííÿì ¿õ ³ñòîðè÷íèõ çì³í (â³ñü ä³àõðîí³¿).
Òàêèì ÷èíîì, â ³ñòîðèêî-ïðàãìàòè÷íîìó äîñë³äæåíí³ ñèñòåìà êîìóí³êàö³¿ ÿê ïðîäóêò âçàºìî䳿 ìîâè é ìîâëåííÿ âèâ÷àºòüñÿ íå â äâîõ, à â ÷îòèðüîõ ³íòåãðîâàíèõ àñïåêòàõ: öå àñïåêòè îðãàí³çàö³¿ òà ôóíêö³îíóâàííÿ ñèñòåìè ó ñèíõðîí³¿, à òàêîæ àñïåêòè ³ñòîðè÷íî¿ çì³íè ìîâíèõ ôîðì ³ ä³àõðîí³÷íîãî âàð³þâàííÿ ¿õ ìîâëåííºâîãî ôóíêö³îíóâàííÿ. Ó ïëàí³ ñèíõðîí³¿ ñèñòåìà ìîâëåííºâîãî àêòó õàðàêòåðèçóºòüñÿ â³äì³òíèìè ðèñàìè àñïåêò³â ³ ¿õ îñîáëèâèì ñï³ââ³äíîøåííÿì ó â³äïîâ³äíîñò³ ç êîíêðåòíèì ³ñòîðè÷íèì ïåð³îäîì. Ó ïëàí³ ä³àõðîí³¿ ï³ä ïðàãìàòè÷íîþ ³ñòîð³ºþ ñèñòåìè ðîçó쳺ìî çì³íó ¿¿ ñòàí³â (ñòàëîãî ÷è íåñòàëîãî) çàëåæíî â³ä òèïó çì³í îêðåìèõ àñïåêò³â.
Ïîçèòèâíîþ ðèñîþ îáðàíîãî ñèñòåìíî-ä³ÿëüí³ñíîãî ï³äõîäó äî ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ÿê åâîëþö³éíîãî ïðîöåñó º òå, ùî â³í äîçâîëÿº, íå ïðîòèñòàâëÿþ÷è ñóì³æí³ ãàëóç³ äîñë³äæåíü, ÷³òêî îêðåñëèòè ìåæ³ ïðàãìàòè÷íî¿ ïàðàäèãìè, ùî ðîçâèâàºòüñÿ â äàí³é ðîáîò³ â ïëàí³ ä³àõðîí³¿.
Íàéâàæëèâ³øèì äæåðåëîì ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè º ñèíõðîí³÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà, ùî òðàêòóºòüñÿ ÿê ³íòåãðàòèâíà äèñöèïë³íà. Ìàòåð³àëîì äîñë³äæåííÿ â ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ º ìîâíà êîìóí³êàö³ÿ â³ääàëåíèõ ³ñòîðè÷íèõ ïåð³îä³â, äîñòóïíà äëÿ äîñë³äæåííÿ â ïèñüìîâ³é ôîðì³. À âò³ì, âîíà ÿâëÿº ñîáîþ äîñòàòíüî íàä³éíèé ìàòåð³àë äëÿ âèâ÷åííÿ êîìóí³êàö³¿. Îäèíèöåþ àíàë³çó âèçíàºòüñÿ ìîâëåííºâèé àêò.
Ïðîïîíóºòüñÿ ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó äëÿ ïðîâåäåííÿ êîìïëåêñíîãî äîñë³äæåííÿ. Ìîâëåííºâèé àêò ìîäåëþºòüñÿ ó âèãëÿä³ òðüîõ áëîê³â: àíòðîïîöåíòðè÷íîãî, ÿêèé ñêëàäàºòüñÿ ç àäðåñàíòíîãî, àäðåñàòíîãî òà ³íòåíö³îíàëüíîãî àñïåêò³â, áëîêó óìîâ ³ ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâîãî àêòó, ùî îá’ºäíóº êîíòåêñòíèé, ñèòóàòèâíèé ³ ìåòàêîìóí³êàòèâíèé àñïåêòè, à òàêîæ öåíòðàëüíîãî ìîâëåííºâîàêòîâîãî áëîêó, ÿêèé âêëþ÷ຠäåíîòàòèâíèé, ëîêóòèâíèé òà ³ëëîêóòèâíèé àñïåêòè, ùî â³äïîâ³äຠïëàíó çì³ñòó, ïëàíó âèðàæåííÿ òà àêòóàë³çàö³¿ âèñëîâëþâàííÿ ó ìîâëåíí³:

Ó çì³ñò³ àñïåêòó àäðåñàíòà â³äáèâàþòüñÿ ñîö³àëüí³ òà ñèòóàòèâí³ ðîë³ ìîâöÿ, éîãî êîìóí³êàòèâí³ òà ïñèõîëîã³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè, êóäè âõîäÿòü êîìóí³êàòèâíà êîìïåòåíö³ÿ, ñòðóêòóðà îñîáèñòîñò³, òåìïåðàìåíò, õèñò ³ ò.ï. Ðîëü öüîãî àñïåêòó â çàãàëüí³é ìîäåë³ ìîâëåííºâîãî àêòó íàäçâè÷àéíî âåëèêà: ïî-ïåðøå, â³í âèçíà÷ຠçì³ñò ïîâ³äîìëåííÿ ³ éîãî ³ëëîêóòèâíó ñèëó (îñê³ëüêè ôóíêö³¿ íå º âíóòð³øíüî ïðèòàìàííèìè îá’ºêòó ðåàëüíîñò³, à çàëåæàòü â³ä ñïîñòåð³ãà÷à), ìîæíà ãîâîðèòè ïðî “ñêåðîâóþ÷ó”, ôîêóñóþ÷ó ðîëü àñïåêòó àäðåñàíòà â ìîâëåííºâîìó àêò³. Ïî-äðóãå, ó âèñëîâëþâàíí³ çàâæäè íàÿâí³ ð³çíîìàí³òí³ â³äîìîñò³ ïðî àäðåñàíòà, íà îñíîâ³ ÿêèõ ó ñëóõà÷à âèíèêຠîáðàç àäðåñàíòà, ùî âïëèâຠíà ïîäàëüøó ìîâëåííºâó ïîâåä³íêó ñëóõà÷à. Çàâäÿêè öüîìó äàíèé àñïåêò ïåâíîþ ì³ðîþ ôîðìóº ñòðàòå㳿 é òàêòèêè êîìóí³êàö³¿.
Ïîíÿòòÿ àäðåñàòíîãî (³íòåðïåðñîíàëüíîãî) àñïåêòó âêëþ÷ຠâ ñåáå ñëóõà÷à â ñóêóïíîñò³ éîãî ñîö³àëüíèõ ³ ñèòóàòèâíèõ ðîëåé, ìîòèâ³â òà ö³ëåé, çíàíü ïðî ñâ³ò ³ ò.³í. Ñîö³àëüíî-ñèòóàòèâí³ õàðàêòåðèñòèêè ñëóõà÷à âàæëèâ³ äëÿ âèçíà÷åííÿ ³íòåðïåðñîíàëüíî¿ ë³í³¿ àäðåñàíò – àäðåñàò ó ìîâëåííºâîìó àêò³.
²íòåíö³ÿ âèñëîâëþâàííÿ âèíèêຠó àäðåñàíòà íà îñíîâ³ éîãî ìèíóëîãî äîñâ³äó é êîìóí³êàòèâíî¿ ñèòóàö³¿. Âàæëèâ³ñòü öüîãî àñïåêòó âàæêî ïåðåîö³íèòè: ö³ëüîâà íàñòàíîâà, íàì³ð — ðóø³éíà ñèëà ëþäñüêî¿ ïîâåä³íêè, â òîìó ÷èñë³ ìîâëåííºâî¿.
Óñòàíîâèòè õàðàêòåð êîìóí³êàòèâíî¿ ³íòåíö³¿ âèñëîâëþâàííÿ-ðå÷åííÿ, éîãî ³ëëîêóòèâíó ñèëó, îö³íèòè ïðàãìàòè÷íèé åôåêò ìîæíà ò³ëüêè â øèðîêîìó êîíòåêñò³ ç óðàõóâàííÿì éîãî âçàºìîçâ’ÿçê³â ç ³íøèìè ðå÷åííÿìè. Ñàìà ïðîïîçèö³ÿ ðå÷åííÿ çì³íþºòüñÿ ðàçîì ç³ çì³íîþ êîíòåêñòó, îñê³ëüêè äî ñêëàäó ïðîïîçèö³¿ âõîäÿòü åëåìåíòè ðåôåðåíö³¿, äåéêñèñà ³ ò.ï. Ñåðåä áåçë³÷³ ï³äõîä³â äî âèçíà÷åííÿ ïîíÿòòÿ êîíòåêñòó äëÿ äàíîãî äîñë³äæåííÿ íàéá³ëüø ïðèéíÿòíèì º ñîö³î³ñòîðè÷íèé, ùî âèçíà÷àºòüñÿ ÿê õàðàêòåðîì äîñë³äæóâàíîãî ìàòåð³àëó — ïèñüìîâèìè ôîðìàìè äèñêóðñó, â ÿêèõ çà â³äñóòíîñò³ çì³ñòîòâ³ðíèõ êîìïîíåíò³â ìîâëåííÿ, ùî çâó÷èòü (òèïó ³íòîíàö³¿ ³ ò.ï.), êîíòåêñò º ïðàêòè÷íî ºäèíèì äæåðåëîì â³äîìîñòåé òàêîãî ïëàíó, òàê ³ âàæëèâ³ñòþ ñîö³î³ñòîðè÷íîãî êîíòåêñòó ÿê íîñ³ÿ ³íôîðìàö³¿ ïðî åêñòðàë³íãâàëüí³ ÷èííèêè ìîâëåííÿ (åòè÷í³ íîðìè êîìóí³êàö³¿ êîíêðåòíîãî ïåð³îäó òà ³í.).
Çíà÷íà ðîëü ó âèçíà÷åíí³ êîìóí³êàòèâíî¿ ³íòåíö³¿ êîíêðåòíîãî ðå÷åííÿ-âèñëîâëþâàííÿ ³ éîãî ³ëëîêóòèâíèõ ôóíêö³é â³äâîäèòüñÿ ÷èííèêó ñèòóàö³¿. Ìåò³ äîñë³äæåííÿ ïðàãìàòè÷íèõ õàðàêòåðèñòèê ðå÷åííÿ-âèñëîâëþâàííÿ íàéá³ëüø â³äïîâ³äຠâèçíà÷åííÿ ìîâëåííºâî¿ ñèòóàö³¿ ÿê ðåôåðåíòà âèñëîâëþâàííÿ.
Ìåòàêîìóí³êàòèâíèé àñïåêò â³äáèâຠøèðîêèé ñïåêòð â³äîìîñòåé: ïðî ïðèíöèïè âèáîðó êàíàëó çâ’ÿçêó, éîãî ðîáîòó, ìîâí³ åëåìåíòè, ùî çàáåçïå÷óþòü öþ ðîáîòó (ôàòè÷íà ôóíêö³ÿ), ïðî “òåõí³êó” âåäåííÿ êîìóí³êàö³¿, ïðî ñòðàòå㳿 é òàêòèêè êîìóí³êàö³¿. Òàêèì ÷èíîì, äî ìåòàêîìóí³êàòèâíîãî àñïåêòó ìè â³äíîñèìî ôàòè÷í³ çàñîáè, ùî çàáåçïå÷óþòü âñòàíîâëåííÿ, ïðîäîâæåííÿ ³ ðîçìèêàííÿ ìîâëåííºâîãî êîíòàêòó, à òàêîæ êîìóí³êàòèâí³ ïðèíöèïè, ìàêñèìè ââ³÷ëèâîñò³.
Äåíîòàòèâíèé àñïåêò (ïðîïîçèö³ÿ) ñêëàäຠÿäðî çì³ñòó ïîâ³äîìëåííÿ. Ïðîïîçèö³ÿ âèä³ëÿºòüñÿ íàìè ç á³ëüø øèðîêîãî ïîíÿòòÿ ³íôîðìàö³éíîãî çì³ñòó âèñëîâëþâàííÿ. Ìè âèõîäèìî ç ³ñíóâàííÿ òðüîõ âèä³â ³íôîðìàö³¿: êîãí³òèâíî¿, ³íäåêñàëüíî¿, ðåãóëÿòèâíî¿, ùî äຠâàæëèâèé ³íñòðóìåíò äëÿ âèçíà÷åííÿ ïðàãìàòè÷íî¿ ôóíêö³¿ ïðîïîçèö³¿ â ìîâëåííºâîìó àêò³. Êîæíèé ìîâëåííºâèé àêò ñëóæèòü äëÿ ïåðåäà÷³ ò³º¿ ÷è ³íøî¿ ³íôîðìàö³¿ ³, çàâäÿêè öüîìó, äëÿ çì³íè ïîâåä³íêè êîìóí³êàíò³â, ùî â³äáóâàºòüñÿ âíàñë³äîê çì³íè ð³âíÿ çíàíü ïðî îá’ºêò êîìóí³êàö³¿.
ßê ôîðìà âèðàæåííÿ çì³ñòó âèñëîâëþâàííÿ ëîêóòèâíèé àñïåêò òàêîæ íàëåæèòü äî ÷èñëà öåíòðàëüíèõ åëåìåíò³â ìîäåë³ ìîâëåííºâîãî àêòó.  ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ ëîêóòèâíèé àñïåêò ìîâëåííºâîãî àêòó íàáóâຠîñîáëèâîãî çíà÷åííÿ, îñê³ëüêè òåêñòè â³ääàëåíèõ ïåð³îä³â ì³ñòÿòü âåëèêó ê³ëüê³ñòü ìîâíèõ êîìïîíåíò³â, ñïåöèô³÷íèõ äëÿ äàíîãî ïåð³îäó, áàãàòî ç ÿêèõ âèéøëè ç óæèòêó â íàø ÷àñ: íàïðèêëàä, íà ð³âí³ ìîðôîëî㳿 öå çàéìåííèêè thee/you òà ¿õ ïîõ³äí³, íà ð³âí³ ëåêñèêè öå ìàðêåðè pray, i’faith ³ ò.ï., íà ð³âí³ ñèíòàêñèñó öå áåç䳺ñë³âí³ ôîðìè ñïîíóêàëüíèõ ðå÷åíü ó ðàííüîíîâîàíãë³éñê³é ìîâ³, ùî ðåàë³çóþòü ñïåöèô³÷í³ äèðåêòèâè, òà ³í.
Iëëîêóòèâíèé àñïåêò — íàéá³ëüø çíà÷óùèé, â³í ÿâëÿº ñîáîþ “ðåçóëüòóþ÷ó” âåëè÷èíó ó ïîð³âíÿíí³ ç ³íøèìè àñïåêòàìè ìîâëåííºâîãî àêòó. Çà Äæ.Ñåðëåì ³ Ä.Âàíäåðâåêåíîì, êîæíà ³ëëîêóòèâíà ñèëà ÿâëÿº ñîáîþ “óïîðÿäêîâàíó ïîñë³äîâí³ñòü ñåìè åëåìåíò³â”: ³ëëîêóòèâíî¿ ìåòè, ñïîñîáó äîñÿãíåííÿ ³ëëîêóòèâíî¿ ìåòè, ³íòåíñèâíîñò³ ³ëëîêóòèâíî¿ ñèëè, óìîâ ïðîïîçèö³éíîãî çì³ñòó, ïîïåðåäí³õ óìîâ, óìîâ â³äâåðòîñò³, ³íòåíñèâíîñò³ óìîâ â³äâåðòîñò³ äàíî¿ ³ëëîêóòèâíî¿ ñèëè, ïðè÷îìó ï³ä óìîâàìè â³äâåðòîñò³ â ö³é ôîðìóë³ ðîçó쳺òüñÿ ñóêóïí³ñòü ïñèõîëîã³÷íèõ ñòàí³â ìîâöÿ (Ñåðëü Äæ., Âàíäåðâåêåí Ä. Îñíîâíûå ïîíÿòèÿ èñ÷èñëåíèÿ ðå÷åâûõ àêòîâ// Íîâîå â çàðóáåæíîé ëèíãâèñòèêå. — Ì.: Ïðîãðåññ, 1986. — Âûï.18. Ñ.261-262).
ßêùî ëîêóòèâíèé òà ³ëëîêóòèâíèé àêòè íåðîçðèâí³, îñê³ëüêè ïðè ðåàë³çàö³¿ áóäü-ÿêîãî ëîêóòèâíîãî àêòó çä³éñíþºòüñÿ äåÿêèé ³ëîêó-òèâíûé àêò, òî ïåðëîêóòèâíèé àêò íå âõîäèòü ó öåé ã³ïåðêîìïëåêñ, à º íàñë³äêîì éîãî ðåàë³çàö³¿. Ïåðëîêóòèâíèé åôåêò º íå ùî ³íøå, ÿê “õ³ä ó â³äïîâ³äü”, çàâäÿêè ÷îìó â ñèíòàãìàòè÷íîìó ïëàí³ àñïåêò ïåðëîêóö³¿ (çà âèíÿòêîì çàâåðøàëüíèõ ðåïë³ê ñï³ëêóâàííÿ) ìຠïîäâ³éíèé õàðàêòåð âîäíî÷àñ ³ ñòèìóëó, ³ ðåàêö³¿ òà ÿâëÿº ñîáîþ ñàìîñò³éíèé ìîâëåííºâèé àêò. Íà ö³é ï³äñòàâ³ ìè íå âêëþ÷àºìî àñïåêò ïåðëîêóö³¿ ó ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó.
Äëÿ âèçíà÷åííÿ ñòàòóñó ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè ñêîðèñòàºìîñü ïîíÿòòÿì ë³íãâ³ñòè÷íî¿ ïàðàäèãìè ÿê ïàí³âíîãî â òó ÷è ³íøó åïîõó ïîãëÿäó íà ìîâó, ïîâ’ÿçàíîãî ç ïåâíîþ ô³ëîñîôñüêîþ òå÷³ºþ, íàïðÿìêîì ó ìèñòåöòâ³, ñòèëåì ìèñëåííÿ â íàóö³. Ñë³äîì çà Î.Ñ. Êóáðÿêîâîþ âèä³ëÿºìî òðè áëîêè åëåìåíò³â (àáî ëàíîê), ùî ñêëàäàþòü ïîíÿòòÿ ïàðàäèãìè: (1) íàñòàíîâíî-ïåðåäóìîâí³, (2) ïðåäìåòíî-ï³çíàâàëüí³, (3) ïðîöåäóðí³, àáî “òåõí³÷í³” ( Êóáðÿêîâà Å.Ñ. Ýâîëþöèÿ ëèíãâèñòè÷åñêèõ èäåé âî âòîðîé ïîëîâèíå ÕÕ âåêà (îïûò ïàðàäèãìàëüíîãî àíàëèçà) // ßçûê è íàóêà êîíöà 20 âåêà /Ïîä ðåä. Þ.Ñ.Ñòåïàíîâà. — Ì.: Èí-ò ÿçûêîçíàíèÿ ÐÀÍ, 1995. — Ñ.144-238).
Çä³éñíåíèé àíàë³ç ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè â òåðì³íàõ íàóêîâî¿ ïàðàäèãìè çíàíü äîçâîëèâ âèçíà÷èòè ¿¿ îñíîâí³ ñêëàäíèêè: ïðîâ³äíîþ íàñòàíîâîþ, âèõ³äíèì òåîðåòè÷íèì ïîëîæåííÿì º îá’ºä-íàííÿ ïåðåðàõîâàíèõ âèùå ï³äõîä³â ³ ïîºäíàííÿ ïàðàäèãì, îð³ºíòàö³ÿ íà çîâí³øíþ ë³íãâ³ñòèêó. Ðàçîì ç òèì, ñèñòåìíå ðîçóì³ííÿ ïðîöåñó êîìóí³êàö³¿ â³äð³çíÿº ³ñòîðè÷íó ïðàãìàë³íãâ³ñòèêó â³ä ³íøèõ ³íòåðïðåòàòèâíèõ íàïðÿìê³â: ñèñòåìí³ñòü ïåðåäáà÷ຠêîìïëåêñíèé àíàë³ç ÿâèù (ó äàíîìó âèïàäêó êîìóí³êàö³¿) ç óðàõóâàííÿì âïëèâó íà íèõ êîìïîíåíò³â, ÿê³ íå âõîäÿòü ó ñèñòåìó (³ñòîðè÷íèé ðîçâèòîê êóëüòóðè, ñóñï³ëüñòâà òà ³í.).
Ïðåäìåòíî-ï³çíàâàëüíà ëàíêà â ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ âêëþ÷ຠâ ñåáå âñ³ àñïåêòè ìîâëåííºâîãî àêòó, ïðàãìàòè÷í³ êîìïîíåíòè äèñêóðñó — ñòðàòå㳿 é òàêòèêè ìîâëåííºâî¿ ³íòåðàêö³¿, êîìóí³êàòèâí³ ïðèíöèïè, ùî âèâ÷àþòüñÿ ó ïëàí³ ä³àõðîí³¿. Âàæëèâîþ õàðàêòåðèñòèêîþ ïðåäìåòíî-ï³çíàâàëüíî¿ ëàíêè ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè º íåìîæëèâ³ñòü àâòîìàòè÷íîãî ïåðåíîñó ³äåé ñèíõðîí³÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè íà îáëàñòü ä³àõðîí³¿: îñê³ëüêè ³ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà ôîêóñóº óâàãó íà àíàë³ç³ ³ñòîðè÷íî â³ääàëåíîãî ìîâëåííºâîãî àêòó òà äèñêóðñó, ä³àõðîí³÷íèõ òåíäåíö³é ðîçâèòêó ¿õ êîìïîíåíò³â, äëÿ âèð³øåííÿ ïðîáëåì ïðåäìåòíî¿ îáëàñò³ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè, ïîâ’ÿçàíèõ ç ì³íëèâ³ñòþ ó ÷àñ³, íåîáõ³äíå çàëó÷åííÿ äàíèõ ³ñòîðè÷-íîãî ðîçâèòêó êóëüòóðè é ñîö³óìó, ÿê³ âèçíà÷àþòüñÿ îá’ºêòèâíîþ ³ñòîðè÷íîþ ì³íëèâ³ñòþ ôîðì ëþäñüêî¿ ä³ÿëüíîñò³.
×èì á³ëüøå ñï³ëüíîãî â õàðàêòåð³ ïðåäìåòíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ð³çíîìàí³òíèõ öèâ³ë³çàö³é, êóëüòóð, ñîö³óì³â, òèì á³ëüøå çá³ã³â ìîæíà î÷³êóâàòè â íàáîð³ ìîâëåííºâèõ àêò³â, äîñòóïíèõ äëÿ ìîâíèõ îñîáèñòîñòåé — ÷ëåí³â öèõ ñîö³óì³â. Îñê³ëüêè äëÿ çì³íè â íàáîð³ ìîâëåííºâèõ àêò³â ïîâèíí³ â³äáóòèñÿ ïåâí³ çì³íè â õàðàêòåð³ ïðåäìåòíî¿ ä³ÿëüíîñò³, ùî º ïîð³âíÿíî òðèâàëèì ³ñòîðè÷íèì ïðîöåñîì, íàá³ð ìîâëåííºâèõ àêò³â (â ¿õ íàéá³ëüø óçàãàëüíåíîìó âèãëÿä³) ñïðàâåäëèâî ââàæàòè â³äíîñíî ïîñò³éíîþ õàðàêòåðèñòèêîþ êîìóí³êàö³¿.
Çíà÷íî á³ëüøà ê³ëüê³ñòü ³ñòîðè÷íèõ çì³í ³ ç á³ëüøîþ øâèä-ê³ñòþ â³äáóâàºòüñÿ â ñïîñîáàõ ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâèõ àêò³â ó êîíêðåòíèõ ìîâàõ ³ êîíêðåòíèõ ñîö³óìàõ. Çà íàøèìè äàíèìè òà çà äàíèìè ³íøèõ äîñë³äíèê³â ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàòèêè ìîâëåííÿ, âîíè òîðêàþòüñÿ ïðàêòè÷íî âñ³õ àñïåêò³â ìîâëåííºâîãî àêòó. Òîìó ¿õ ìîæíà ââàæàòè âàð³àáåëüíèìè, çì³ííèìè õàðàêòåðèñòèêàìè âåðáàëüíîãî ñï³ëêóâàííÿ.
Òàêèì ÷èíîì, ó ïðåäìåòí³é îáëàñò³ äîñë³äæåííÿ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàòèêè âèä³ëÿþòüñÿ â³äíîñíî ñòàë³ é â³äíîñíî çì³íí³ åëåìåíòè, ñòóï³íü ³ øâèäê³ñòü ì³íëèâîñò³ ÿêèõ ïîâ’ÿçàíà ç³ çì³íàìè â ñèñòåì³ ìîâè òà âèäàõ ä³ÿëüíîñò³ ëþäèíè.
Ïðåäìåòíà îáëàñòü äîñë³äæåííÿ â ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ íå ìຠæîðñòêèõ îáìåæåíü ³ âêëþ÷ຠâ ñåáå âñ³ àñïåêòè ìîâëåííºâîãî àêòó, ïðàãìàòè÷í³ êîìïîíåíòè äèñêóðñó — ñòðàòå㳿 é òàêòèêè ìîâëåííºâî¿ ³íòåðàêö³¿, êîìóí³êàòèâí³ ïðèíöèïè, ùî âèâ÷àþòüñÿ â ïëàí³ ä³àõðîí³¿.
Ó “òåõí³÷í³é”, àáî ìåòîäè÷í³é, ëàíö³ ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè íàéá³ëüø âàæëèâå, ç íàøî¿ òî÷êè çîðó, º òå, ùî âñ³ ÿâèùà, ÿê³ âèâ÷àþòüñÿ, ðîçãëÿäàþòüñÿ íå â³ä³ðâàíî â³ä êîíêðåòíîãî ÷àñó (ïàíõðîí³÷íî), à ò³ëüêè ÿê åëåìåíòè âåðáàëüíî¿ êîìóí³êàö³¿ ïåâíîãî ñîö³îêóëüòóðíîãî ñåðåäîâèùà, ë³íãâîêóëüòóðíî¿ ñï³ëüíîòè. ²ñòîðè÷í³ñòü ÿê ³ìàíåíòíà õàðàêòåðèñòèêà ïðàãìàòèêè ìîâëåííÿ âèÿâëÿºòüñÿ â òîìó, ùî êîæíèé äîñë³äæóâàíèé ôåíîìåí íàðàæàºòüñÿ íà âèâ÷åííÿ ÿê åëåìåíò ñèñòåìè â ïëàí³ éîãî ïðèíàëåæíîñò³ äî ò³º¿ ÷è ³íøî¿ åïîõè é êóëüòóðè. Öå çóìîâëþº êîìïëåêñí³ñòü ³ âçàºìîçâ’ÿçîê çàñòîñóâàííÿ ìåòîä³â ³ îêðåìèõ ìåòîäèê ñîö³î- òà åòíîïñèõîë³íãâ³ñòèêè, êóëüòóðîëîã³÷íîãî àíàë³çó, ñåìàíòè÷íèõ ³íòåðïðåòàö³é, ëîã³÷íîãî àíàë³çó, ùî äîïîâíþþòü âëàñíå ïðàãìàë³íãâ³ñòè÷í³ ìåòîäè àíàë³çó.
Òàêèì ÷èíîì, ó ïàðàäèãìàëüíîìó â³äíîøåíí³ ³ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà º îäíèì ç íàïðÿìê³â êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüíî¿ ïàðàäèãìè â ìîâîçíàâñòâ³, ùî äîñë³äæóº ïðàãìàòè÷í³ âëàñòèâîñò³ ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿ (ìîâëåííºâîãî àêòó òà äèñêóðñó) â ¿õ ³ñòîðè÷-íîìó ðîçâèòêó.
¥ðóíòóþ÷èñü íà ä³ÿëüí³ñíîìó ï³äõîä³ é âèõîäÿ÷è ç ðîçóì³ííÿ êîìóí³êàö³¿ ÿê ñèñòåìè, ³ñòîðè÷íà ïðàãìàòèêà âèâ÷ຠñòàë³ é çì³íí³ åëåìåíòè ìîâëåííºâîãî àêòó òà äèñêóðñó, ðîçãëÿäຠäèíàì³÷í³ ïðîöåñè ó âåðáàëüí³é êîìóí³êàö³¿ ÿê ðåçóëüòàò ñàìîðîçâèòêó ìîâè òà çì³í êîìóí³êàòèâíèõ ïîòðåá, çóìîâëåíèõ äèíàì³êîþ êóëüòóðè é ñóñï³ëüñòâà.
̳ñöå ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàòèêè ñåðåä ³íøèõ ï³äõîä³â ó ìîâîçíàâñòâ³ âèçíà÷àºòüñÿ ÿê îäíà ç ìàëèõ ïàðàäèãì ó ñêëàä³ êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüíî¿ ïàðàäèãìè ïîðÿä ³ç ñèíõðîí³÷íîþ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêîþ, ñîö³î- òà ïñèõîë³íãâ³ñòèêîþ.

Ó äðóãîìó ðîçä³ë³ çä³éñíþºòüñÿ àíàë³ç ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ â 16 – 20 ñò.
Ùîá àäåêâàòíî îïèñàòè êîìóí³êàòèâí³ õàðàêòåðèñòèêè ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ ó ìîâëåíí³ â³ääàëåíîãî ³ñòîðè÷íîãî ïåð³îäó íåîáõ³äíå êîìïëåêñíå çàñòîñóâàííÿ ö³ëîãî ðÿäó ïðîöåäóð àíàë³çó, ïðèéíÿòèõ â ³íòåðïðåòàòèâíèõ ë³íãâ³ñòè÷íèõ äèñöèïë³íàõ. Íàïðèêëàä, íàø ñó÷àñíèê íå â³ä÷óâຠïåéîðàòèâíîñò³ ó çâåðòàíí³ øåêñï³ð³âñüêîãî ïåðñîíàæà äî áðàòà ç³ ñëîâàìè fair cousin, ì³æ òèì ó 16 ñò. âîíî âèêëèêàëî øêâàë îáóðåííÿ òà îáðàçó â êîëèøíüîãî êîðîëÿ г÷àðäà, êîëè äî íüîãî ïîä³áíèì îáðàçîì çâåðíóâñÿ éîãî êîëèøí³é ï³ääàíèé Ãåíð³õ, ÿêèé ñòàâ êîðîëåì:
“Fair Cousin? I am greater than a king. For when I was a king,
my flatterers Were then but subjects. Being now a subject, I have a
king here to my flatterer.”/Shakespeare, Richard II, iv,1,305-308/.
Äëÿ àäåêâàòíîãî ïîÿñíåííÿ ïðè÷èí ïðàãìàòè÷íî¿ òðàíñïîçèö³¿ ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ, ùî ðåàë³çóº â äàíîìó âèïàäêó íåïðÿìèé ìîâëåííºâèé àêò åêñïðåñèâ, íåîáõ³äíî âðàõîâóâàòè ä³àõðîí³÷í³ çì³íè ïðèíöèï³â ìîâëåííÿ, îñîáëèâî ïðèíöèïó ââ³÷ëèâîñò³, ÿêèé çàëåæèòü, ó ñâîþ ÷åðãó, â³ä çàãàëüíîãî ñòàíó åòîñó, îð³ºíòîâàíîãî íà ïåðåâàæíî ïîçèòèâíó àáî íåãàòèâíó ââ³÷ëèâ³ñòü. Ãîíîðèô³÷íå çâåðòàííÿ fair ó äàíîìó çíà÷åíí³ âèõîäèòü ç óæèòêó â ñó÷àñíîìó ìîâëåíí³.
Åìîòèâíà ³ëëîêóòèâíà ñèëà äàíîãî ìîâëåííºâîãî àêòó òàêîæ ïîâ’ÿçàíà ç íîðìàìè ìîâíîãî åòèêåòó ³ ö³ëîþ íèçêîþ ÷èííèê³â, ùî âèçíà÷àþòü âïëèâîâèé ïîòåíö³àë âèñëîâëþâàííÿ: â öüîìó ïðèêëàä³ ôîðìè çâåðòàíü ñëóãóþòü ³íäèêàòîðàìè â³äíîøåíü ì³æ ñóïåðíèêàìè â áîðîòüá³ çà òðîí. Äîêè г÷àðä Ïëàíòàãåíåò — êîðîëü, Ãåíð³õ Òþäîð ó â³äïîâ³äíîñò³ ç ïðèéíÿòîþ íîðìîþ çâåðòàºòüñÿ äî íüîãî øàíîáëèâî: my gracious sovereign (lord), my most loving liege, à г÷àðä íàçèâຠéîãî ôàì³ëüÿðíî: cousin, fair cousin, cousin of Hereford. ϳñëÿ çðå÷åííÿ г÷àðä òèòóëóº Ãåíð³õà king, à Ãåíð³õ íàçèâຠéîãî fair cousin, ùî ïðèºìíî äëÿ ï³ääàíîãî ÿê òàêå. Àëå г÷àðä, íåçâèêëèé äî òàêî¿ ôàì³ëüÿðíîñò³, â³ä÷óâຠñåáå ïðèíèæåíèì.
Íå ìåíø çíà÷óù³ äëÿ ïðàãìàòè÷íîãî òëóìà÷åííÿ öüîãî ðå÷åííÿ çì³íè òèïîâèõ ñôåð ³ òåì ñï³ëêóâàííÿ â ñîö³óì³ (â ºëèçàâåòèíñüê³é Àíã볿 æèòòÿ äâîðó ìàëî íåçð³âíÿííî á³ëüøå çíà÷åííÿ äëÿ ñóñï³ëüñòâà, í³æ ó ñó÷àñí³é äåðæàâ³), çì³íè ïðåäìåòíèõ îñíîâ ä³ÿëüíîñò³, â òîìó ÷èñë³ ìîâëåííºâî¿ (ñïëèâຠâ ìèíóëå êðèâàâà áîðîòüáà çà òðîí, òèïîâà äëÿ ñåðåäí³õ â³ê³â).
Çóïèí³ìîñÿ á³ëüø äåòàëüíî íà òåíäåíö³ÿõ ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè îêðåìèõ àñïåêò³â ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü. Òàê, ó ëîêóòèâíîìó àñïåêò³ ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ àíãë³éñüêèìè ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, çà îñòàíí³ 500 ðîê³â âèÿâëÿþòüñÿ òàê³ òèïè ä³àõðîí³÷íèõ çì³í: âèíèêíåííÿ/çíèêíåííÿ àáî çì³íà ôóíêö³é ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòíèõ êîìïîíåíò³â, ó òîìó ÷èñë³ êîäèô³êîâàíèõ (ìàðêåð³â äèñêóðñó, ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â, åëåìåíò³â îñîáîâî¿ äåéêòèêè òà ³í.), â ðåçóëüòàò³ ÷îãî â³äáóâàþòüñÿ çì³íè îêðåìèõ àñïåêò³â ñèñòåìè ìîâëåííºâîãî àêòó; çì³íà ñòàòóñó ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòíèõ òà ³íäè-ôåðåíòíèõ êîìïîíåíò³â ó ðåçóëüòàò³ ðîçâèòêó ñèñòåìè ìîâè é ïðàãìàòè÷íî¿ ñèñòåìè.
Ó ïðîöåñ³ ñòàíîâëåííÿ ìîâíî¿ íîðìè ò³ åëåìåíòè ìîâè, ùî íå â³äïîâ³äàþòü ìîâí³é íîðì³, íàáóâàþòü ïðàãìàòè÷íî¿ ìàðêîâàíîñò³ â ìîâëåíí³ (ïî÷èíàþ÷è ç 18 ñò. ïîäâ³éíå çàïåðå÷åííÿ, â³ëüíå âàð³þâàííÿ to be/to have ó ñêëàä³ àíàë³òè÷íî¿ ôîðìè ïåðôåêòà, ïîâíà 䳺ñë³âíà ³íâåðñ³ÿ â ïèòàííÿõ, ðàí³øå ïðàãìàòè÷íî ³íäèôåðåíòí³, ñòàþòü ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòíèìè). Ó ñâîþ ÷åðãó, åëåìåíòè ëîêóö³¿, ùî íå âõîäèëè â ìîâíó íîðìó, ïåðåáóâàþ÷è ó ïðîöåñ³ ñòàíîâëåííÿ (íàïðèêëàä, 䳺ñë³âí³ ôîðìè Continuous ðàí³øå 18 – 19 ñò.), ³ òîìó áóëè ïðàãìàòè÷íî ìàðêîâàíèìè, ï³ñëÿ íàáóòòÿ óçóñíîãî ñòàòóñó ïåðåõîäÿòü äî ðîçðÿäó ïðàãìàòè÷íî ³íäèôåðåíòíèõ.
Çàëèøàþ÷èñü ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòíèìè ïðîòÿãîì ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó, îêðåì³ åëåìåíòè çì³íþþòü ñâî¿ ôóíêö³¿: íàïðèêëàä, çàéìåííèê thou ç ìàðêåðà ïåðåâàæíî ñîö³àëüíî-ðîëüîâèõ â³äíîøåíü ñòຠñòèë³ñòè÷íèì ìàðêåðîì, ïåðôîðìàòèâíå 䳺ñëîâî pray ñòຠçàñîáîì åìîö³éíî-ñòèë³ñòè÷íîãî ìàðêóâàííÿ ìîâëåííÿ òà ³í.
Ïåðôîðìàòèâí³ ä³ºñëîâà ó 16 – 20 ñò. çàçíàþòü ïðîöåñ³â àðõà¿çàö³¿ (beseech, charge), ñåìàíòè÷íèõ çì³í (çíà÷åííÿ ïðîõàííÿ ó 䳺ñëîâà pray â 16 – 18 ñò. âèòèñêóºòüñÿ çíà÷åííÿì áëàãàííÿ â 19 – 20 ñò.; 䳺ñëîâî protest, ÿêå ó 16 ñò . ìຠçíà÷åííÿ “çàïåâíÿòè, ðîáèòè çàÿâó”, â 18 ñò. íàáóâຠçíà÷åííÿ “ïðîòåñòóâàòè, çàïåðå÷óâàòè”, ÿêå íà ñüîãîäí³ âèòèñêóº ïîïåðåäíº; 䳺ñëîâî warrant ó 16 ñò. îçíà÷ຠ“ïðîñèòè, çàïåðå÷óâàòè”, à ó 18 ñò. íàáóâຠçíà÷åííÿ “ñòâåðäæóâàòè, ðó÷àòèñÿ, ãàðàíòóâàòè”). Îêðåì³ ä³ºñëîâà, ÿê³ ôóíêö³îíóþòü ÿê ïåðôîðìàòèâí³ ó 16 – 17 ñò., ï³çí³øå âòðà÷àþòü öþ çäàòí³ñòü àáî âæèâàþòüñÿ åï³çîäè÷íî (blame, bid, entreat, forewarn, salute, sin etc). Ó òîé æå ÷àñ äåÿê³ íåïåðôîðìàòèâí³ ä³ºñëîâà 16 ñò. íàáóâàþòü ïåðôîðìàòèâíèõ âëàñòèâîñòåé ó 18 – 20 ñò. (argue, introducå, refuse etc.).
Ñåðåä ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â çàðåºñòðîâàí³ âèïàäêè ñòðóêòóðíèõ â³äõèëåíü â³ä ¿õ òðàäèö³éíî¿ ôîðìè ïåðøî¿ îñîáè îäíèíè ³íäèêàòèâà: â 16 ñò. ìîæëèâ³ ôîðìè ìàéáóòíüîãî ÷àñó, ïàñèâó, ìíîæèíè, óìîâíîãî ñïîñîáó, ïîºäíàííÿ ç ìîäàëüíèìè 䳺ñëîâàìè òà 䳺ñë³âíèìè ³íòåíñèô³êàòîðàìè; ó 18 ñò. äî íèõ ïðèºäíóþòüñÿ ôîðìè ³ìïåðàòèâó, Continuous ³ ö³ ìîæëèâîñò³ ðîçøèðþþòüñÿ äî 20 ñò.
×àñòîòí³ñòü ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â çíèæóºòüñÿ ç 16 äî 20 ñò. á³ëüø í³æ ó 10 ðàç³â. ßêùî ìîâëåííºâ³ àêòè 16 – 17 ñò. õàðàêòåðèçóþòüñÿ íàäì³ðíîþ åêñïë³öèòí³ñòþ âèðàæåííÿ ³íòåíö³¿, òî ñó÷àñí³
ìîâëåííºâ³ àêòè íàáóâàþòü á³ëüø ³ìïë³öèòíîãî õàðàêòåðó, ôóíêö³¿
ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â ÷àñòêîâî áåðå íà ñåáå ðåìàðêà, àâòîðñüêèé îïèñ, êîíòåêñò.
Ïðîòÿãîì äîñë³äæóâàíîãî ³ñòîðè÷íîãî ïåð³îäó äîâæèíà ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ, ùî ñêëàäຠëîêóòèâíèé àñïåêò ìîâëåííºâîãî àêòó, çìåíøóºòüñÿ çà ðàõóíîê ïîãëèáëåííÿ ïðîöåñó åë³ïòèçàö³¿ ñòðóêòóðè ðå÷åííÿ ³ çìåíøåííÿ äîâæèíè âèñëîâëþâàííÿ.
Ñåðåä ïðàãìàòè÷íèõ ìàðêåð³â äèñêóðñó â ìîâëåííºâèõ àêòàõ, ÿê³ ðåàë³çîâàí³ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, íàéá³ëüø ÷àñòîòíèìè º ïðàãìàòè÷í³ ìàðêåðè ïèòàëüíîñò³, ââ³÷ëèâîñò³, âîêàòèâí³, åêñïðåñèâí³, ñïîíóêàëüí³ äî ãîâîð³ííÿ. ¯õ ³íâàð³àíòíèìè âëàñòèâîñòÿìè º â³ëüíèé òèï ñèíòàêñè÷íîãî çâ’ÿçêó ç³ ñòðóêòóðîþ, â ÿê³é âîíè âæèâàþòüñÿ; ôàêóëüòàòèâí³ñòü âæèâàííÿ; íàëåæí³ñòü äî ð³çíèõ ãðàìàòè÷íèõ êëàñ³â ñë³â; ïðèçíà÷åí³ñòü äî âèêîíàííÿ ³íäåêñàëüíî¿ ôóíêö³¿ áóòè ñïîëó÷íîþ ëàíêîþ ì³æ ìîâöåì, ñëóõà÷åì, ì³ñöåì òà ÷àñîì.
Çà íàøèìè äàíèìè, çà îñòàíí³ 500 ðîê³â ó äåê³ëüêà ðàç³â çìåíøóºòüñÿ ÿê³ñíà ð³çíîìàí³òí³ñòü ïåðåðàõîâàíèõ ìàðêåð³â äèñêóðñó ïðè ¿õ â³äíîñí³é ê³ëüê³ñí³é ñòàá³ëüíîñò³. Òàê, ó 16 – 18 ³ 19 – 20 ñò. ïðîñòåæóºòüñÿ ³ñòîðè÷íå âàð³þâàííÿ ìàðêåð³â ïèòàëüíîñò³ â³ä what, why, I pray, I beseech, I say äî tell me, would you mind telling me, I wonder etc.; ìàðêåð³â ââ³÷ëèâîñò³ â³ä pray (prithee, pr’ythee), (an) it please (smb), humbly äî please, kindly, possibly; âîêàòèâíèõ ìàðêåð³â â³ä Marry, ha äî I say, etc.; ìàðêåð³â åêñïðåñèâíîñò³ â³ä what, why, O ye Gods, fie (fye, fy), tush(e), lo, pish, zook(er)s, alack, zounds, egad (ecod), Lord (lud) äî alas, oh etc.; ìàðêåð³â ñïîíóêàííÿ äî ãîâîð³ííÿ â³ä come (ó ïðåïîçèö³¿ äî êâåñèòèâó) äî come on, say, speak, tell. Ìàðêåðè â³äâåðòîñò³ in (by) my troth, i’faith, forsooth, before God ³ ò. ï., âèñîêî÷àñòîòí³ â 16 – 18 ñò., âèõîäÿòü ³ç óæèòêó â 19 – 20 ñò. Ó 16 ñò. â³äçíà÷àºìî âæèâàííÿ äåê³ëüêîõ ð³çíîòèïíèõ ìàðêåð³â äèñêóðñó â îäíîìó ìîâëåííºâîìó àêò³, ùî íåòèïîâî äëÿ ìîâëåííÿ 20 ñò.
Çàãàëîì â³äçíà÷àºòüñÿ åâîëþö³ÿ ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâèõ àêò³â ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè: çðîñòຠòåíäåíö³ÿ äî ïåðåâàæíîãî âæèâàííÿ åêñïë³öèòíèõ òà ³ìïë³öèòíèõ ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâîàêòîâî¿ ³íòåíö³¿ â ñó÷àñíîìó àíãë³éñüêîìó äèñêóðñ³ ó ïîð³âíÿíí³ ç ïåðåâàãîþ ã³ïåðåêñïë³öèòíîãî ³ åêñïë³öèòíîãî cïîñîá³â ¿¿ âèðàæåííÿ ó ðàííüîíîâîàíãë³éñüêîìó ìîâëåíí³.
²ëëîêóòèâíèé ïîòåíö³àë ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ íà ð³âí³ òèï³â ìîâëåííºâîãî àêòó ó 16 – 20 ñò. çàëèøàºòüñÿ ñòàá³ëüíèì ³ âêëþ÷ຠâ ñåáå ïèòàëüí³ñòü, åêñïðåñèâí³ñòü é îö³íí³ñòü, ìåòàêîìóí³êàòèâí³ñòü (ôàòè÷í³ñòü), ñïîíóêàëüí³ñòü, à òàêîæ êîíñòàòàö³þ, îá³öÿíêó ³ ïðîïîçèö³þ, ïîãðîçó. Ó öüîìó ïðîÿâëÿºòüñÿ ñòàá³ëüí³ñòü ïñèõîëîãî-êîãí³òèâíî¿ áàçè ëþäñüêîãî ñï³ëêóâàííÿ. Çàãàëîì ïèòàëüí³ ðå÷åííÿ ðåàë³çóþòü òàê³ òèïè ìîâëåííºâèõ àêò³â (ðîçòàøîâàí³ â ïîðÿäêó çìåíøåííÿ ÷àñòîòíîñò³): êâåñèòèâè, åêñïðåñèâè, äèðåêòèâè, ôàòè÷í³ ìåòàêîìóí³êàòèâè, êîíñòàòèâè, êîì³ñèâè. гçíîâèäè (ï³äòèïè) äàíèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â ³ñòîðè÷íî âàð³þþòüñÿ.
Ïðîâ³äíîþ òåíäåíö³ºþ âàð³þâàííÿ ³ëëîêóòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü ó 16 – 20 ñò. º ÿê³ñíå ðîçøèðåííÿ òà ê³ëüê³ñíå çðîñòàííÿ ñôåðè ¿õ íåïðÿìèõ ðåàë³çàö³é — åêñïðåñèâ³â, äèðåêòèâ³â, ôàòè÷íèõ ìåòàêîìóí³êàòèâ³â, êîíñòàòèâ³â, êîì³ñèâ³â (â³ä 12% äî 38%) çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ ê³ëüêîñò³ ïðÿìèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â — êâåñèòèâ³â (â³ä 78% äî 62%).
Ó ìåæàõ îêðåìèõ òèï³â ìîâëåííºâèõ àêò³â, ÿê³ ðåàë³çóþòüñÿ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, â ïëàí³ ä³àõðîí³¿ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ÿê³ñí³ é ê³ëüê³ñí³ çì³íè, ùî íå ïîðóøóþòü ñóòòºâèõ õàðàêòåðèñòèê ïðîâ³äíî¿ ³ëëîêóòèâíî¿ ñèëè:
– ó êâåñèòèâàõ âàð³þþòüñÿ çàñîáè òà ñïîñîáè ìîäèô³êàö³¿ ³ëîêó-òèâíî¿ ñèëè (çîêðåìà, çâåðòàííÿ, ìàðêåðè äèñêóðñó, ñòðóêòóðí³ òèïè ïèòàëüíèõ ðå÷åíü). Äîñë³äæóâàí³ ðå÷åííÿ çàçíàþòü ôóíêö³îíàëüíèõ çì³í: òàê, íîâà ñèíòàêñè÷íà êîíñòðóêö³ÿ — ñåãìåíòîâàíå ïèòàííÿ (tag-question), ÿêà ç’ÿâëÿºòüñÿ â àíãë³éñüê³é ìîâ³ ó 16 ñò. ³ çàãàëîì çäàòíà ðåàë³çóâàòè êâåñèòèâè, ôàòè÷í³ ìåòàêîìóí³êàòèâè, åêñïðåñèâè, äèðåêòèâè, ó ïåð³îä ñâîãî âèíèêíåííÿ ÷àñò³øå ôóíêö³îíóº ÿê ïðÿìèé ìîâëåííºâèé àêò — êâåñèòèâ (36%), à ó 19 – 20 ñò. — ÿê íåïðÿìèé ôàòè÷íèé ìîâëåííºâèé àêò (49%).
Ïðîâ³äíà ³ëëîêóòèâíà ñèëà êâåñèòèâ³â çäàòíà ïîºäíóâàòèñü ³ç ñóïóòí³ìè ³ëëîêóö³ÿìè åêñïðåñèâíîñò³, âñòàíîâëåííÿ é ïðîäîâæåííÿ ìîâëåííºâîãî êîíòàêòó òà ³í. Ñóïóòí³ ³ëëîêóö³¿, îñîáëèâî åêñïðåñèâí³ñòü é îö³íí³ñòü, ³ñòîðè÷íî òðàíñôîðìóþòüñÿ ÿê ðåçóëüòàò ïåðåðîçïîä³ëó ìåæ êíèæíî-ë³òåðàòóðíî¿ é ðîçìîâíî¿ ëåêñèêè â ïðîöåñ³ äåìîêðàòèçàö³¿ àíãë³éñüêî¿ ë³òåðàòóðíî¿ ìîâè òà ³í. ×àñòêà êâåñèòèâ³â ó çàãàëüí³é âèá³ðö³ ³ñòîòíî çíèæóºòüñÿ (â³ä 78% ó 16 ñò. äî 62% ó 20 ñò. );
– â åêñïðåñèâàõ ä³àõðîí³÷í³ çì³íè ñòîñóþòüñÿ ñòðóêòóðíî-ëåêñè÷íîãî ð³âíÿ ïèòàëüíèõ ðå÷åíü, âèêîðèñòàííÿ õóäîæí³õ ïðèéîì³â, ùî ïîâ’ÿçàíî ç ðîçâèòêîì êóëüòóðíî¿ òðàäèö³¿ ñóñï³ëüñòâà ³ æàíðîâîþ ð³çíîìàí³òí³ñòþ õóäîæíüî¿ ë³òåðàòóðè (â åïîõó ³äðîäæåííÿ ïåðåâàæຠïåâíà ã³ïåðáîë³çàö³ÿ â³äîáðàæåííÿ åìîö³é, åòèêà 18 ñò. õàðàêòåðèçóºòüñÿ ïèøíîìîâí³ñòþ, ñâ³òñüêîþ ãàëàíòí³ñòþ, à â äðàì³ 19 – 20 ñò. â³äçíà÷àºòüñÿ ïðàãíåííÿ äî ðåàë³ñòè÷íîãî çîáðàæåííÿ åìîö³éíî-îö³ííî¿ ñôåðè ïåðñîíàæ³â). Çîêðåìà, ðèòîðè÷í³ ïèòàííÿ, â ÿêèõ â³äáóâàºòüñÿ ïåðåîñìèñëåííÿ ¿õ ïðîïîçèö³¿³ (ð? — íå ð!) ó ïðîöåñ³ ìîâëåííºâîãî ôóíêö³îíóâàííÿ, ñëóãóþòü òèïîâèì äëÿ ìîâëåííÿ 16 ñò. ñòèë³ñòè÷íèì çàñîáîì ³íòåíñèô³êàö³¿ ñòóïåíÿ ³ëëîêóòèâíî¿ ñèëè, ÿêå ï³çí³øå âòðà÷ຠñâîº çíà÷åííÿ.
Îñíîâíèé íàá³ð ðåàë³çîâàíèõ åìîö³é — àíòðîïîóí³âåðñàëüíèé ôåíîìåí — º ïîñò³éíèì, à ñïîñîáè âèðàæåííÿ åìîö³é ó ìîâëåíí³ — åòíîêóëüòóðíîñïåöèô³÷íå ÿâèùå — âàð³àáåëüí³ â ïëàí³ ä³àõðîí³¿.
Çà íàøèìè äàíèìè, åêñïðåñèâè — íàéá³ëüø ÷èñëåííèé òèï ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè ó íåïðÿìèé ñïîñ³á, ïðè÷îìó ¿õ ÷àñòêà ó 16 – 20 ñò. ³ñòîòíî çðîñòຠ(ç 12% äî 23%) çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ ÷àñòêè êâåñèòèâ³â ó çàãàëüí³é âèá³ðö³. Öå òàêîæ ïîâ’ÿçàíî ç³ çì³íîþ îð³ºíòàö³¿ êîìóí³êàòèâíîãî ïðèíöèïó ââ³÷ëèâîñò³ ó áðèòàíñüêîìó äèñêóðñ³ çà äîñë³äæóâàíèé ïåð³îä ÷àñó ç ïîçèòèâíî¿ íà íåãàòèâíó: íåïðÿìèé ñïîñ³á âèðàæåííÿ åìîö³é òà îö³íîê çíèæóº ñòóï³íü çàãðîçè ñîö³àëüíîìó “îáðàçó” àäðåñàòà ³ òàêèì ÷èíîì ñòèìóëþº ïðîÿâ íåãàòèâíî¿ ââ³÷ëèâîñò³ àäðåñàíòà;
– ó äèðåêòèâàõ ³ñòîðè÷íà äèíàì³êà ñòîñóºòüñÿ á³ëüøîþ ì³ðîþ ÿê³ñíîãî, í³æ ê³ëüê³ñíîãî àñïåêòó (4% — 6%). Óí³âåðñàëüíîþ îñíîâîþ íåïðÿìîãî âèðàæåííÿ ñïîíóêàíü ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè º ïðèíöèï ââ³÷ëèâîñò³. Ïðîòÿãîì 16 – 20 ñò. ôóíêö³îíóþòü ã³áðèäí³ ìîâëåííºâ³ àêòè – ðåêâåñòèâè òèïó Will you do p?, íåïðÿì³ ðåêâåñòèâè – ñåãìåíòîâàí³ ïèòàííÿ òèïó You can do p, can’t you?, ñêðèò³, àáî ³ìïë³êîâàí³, ³ìïåðàòèâè (why-questions, íàïðàâëåí³ íà ïðèïèíåííÿ íåáàæàíî¿ ä³¿, ³ ò.³í.), îôîðìëåí³ â³äïîâ³äíî äî ìîâëåííºâèõ íîðì êîíêðåòíîãî ïåð³îäó.
Çà äîñë³äæóâàí³ 500 ðîê³â ñåìàíòè÷íî-ïðàãìàòè÷í³ ï³äâèäè íåïðÿìèõ ñïîíóêàíü ³ ëåêñèêî-ñåìàíòè÷í³ ôîðìè ¿õíüî¿ ðåàë³çàö³¿ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè íàáóâàþòü á³ëüøî¿ ð³çíîìàí³òíîñò³: ó 16 – 17 ñò. íåïðÿì³ äèðåêòèâè, ÿê ïðàâèëî, ðåàë³çóþòü ³íòåíö³¿ ïðîõàííÿ, çàáîðîíè, óìîâëÿííÿ; âàæëèâ³øà óìîâà ¿õ óñï³øíîñò³ — çàïèò ïðî áàæàííÿ àäðåñàòà âèêîíàòè ä³þ (May it please you to…? Please it your Highness to …?); ó 18 ñò. äî íàçâàíèõ âèä³â ñïîíóêàíü äîäàþòüñÿ ïîðàäè, à â 19 – 20 ñò. — çàïðîøåííÿ, êëîïîòàííÿ, ñïîíóêàííÿ, ïåðåêîíóâàííÿ â ïðîòèëåæíîìó, ïðîïîçèö³¿ ñï³ëüíèõ ä³é, ïîïåðåä-æåííÿ, íàêàçè ³ ò.ï. Ó 19-20 ñò. ç’ÿâëÿþòüñÿ ³ ñòàþòü òèïîâèìè çàïèòè ïðî ìîæëèâ³ñòü/áàæàííÿ âèêîíàòè ä³þ ç 䳺ñëîâàìè could, would (Ñould you/Would you do p?);
– ïèòàëüí³ ðå÷åííÿ ïîñò³éíî ðîçøèðþþòü ìîæëèâîñò³ ðåàë³çàö³¿ íîâèõ ï³äâèä³â ôàòè÷íèõ ìåòàêîìóí³êàòèâíèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â íà âñ³õ ñòàä³ÿõ ìîâëåííºâîãî ñï³ëêóâàííÿ. Ó 16 ñò. âîíè ðåàë³çóþòü äâ³ ôóíêö³¿ (â³òàííÿ-êîíòàêòîâñòàíîâëåííÿ òà ³äåíòèô³êàö³¿ àäðåñàòà) íà ñòà䳿 âñòàíîâëåííÿ ìîâëåííºâîãî êîíòàêòó òà òðè (ïåðåâ³ðêè ðîáîòè êàíàëó çâ’ÿçêó, çàáåçïå÷åííÿ óâàãè, ï³äòâåðäæåííÿ ³ñòèííîñò³ âèñëîâëþâàííÿ) íà ñòà䳿 ïðîäîâæåííÿ êîíòàêòó. Ç 18 ñò. ¿õí³é ðîçâèòîê ïîâ’ÿçàíèé ç ïîÿâîþ ðîäó ñâ³òñüê³é “áåç³íôîðìàòèâíî¿” áåñ³äè, ñïðÿìîâàíî¿ íà ï³äòðèìàííÿ ñîö³àëüíî¿ âçàºìî䳿 — small talk, ùî â³äïîâ³äຠçàãàëüí³é ïåðåîð³ºíòàö³¿ àíãë³éñüêèõ åòè÷íèõ ïðèíöèï³â ç ïîçèòèâíî¿ íà íåãàòèâíó ââ³÷ëèâ³ñòü. Ó ñó÷àñíîìó ìîâëåíí³ ìîâëåííºâ³ àêòè – ïèòàëüí³ ðå÷åííÿ òàêîæ ôóíêö³îíóþòü íà ñòà䳿 ïðîäîâæåííÿ êîíòàêòó ÿê çàñîáè çàïîâíåííÿ ïàóç (“ï³äòâåðäæóâàëüí³ ïèòàííÿ” òèïó Is it so? Really? ³ ò.ï.), íà ñòà䳿 ðîçìèêàííÿ êîíòàêòó ÿê ïåðåäçàâåðøóâàëüí³ âèñëîâëþâàííÿ. Êîäèô³êîâàí³ ëåêñèêî-ñèíòàêñè÷í³ ôîðìè â³òàíü ³ ïðîùàíü çàçíàþòü ³ñòîòíèõ çì³í â³ä How now? Hey day? How dost thou? äî How do you do? How are you? Hellî! Hi! òà ³í. ×àñòêà ôàòè÷íèõ ìåòàêîìóí³êàòèâ³â ñåðåä ³íøèõ òèï³â ìîâëåííºâèõ àêò³â çá³ëüøóºòüñÿ äî 20 ñò. (â³ä 3% äî 7%).
– äîñë³äæóâàí³ ðå÷åííÿ çäàòí³ åï³çîäè÷íî ðåàë³çóâàòè êîíñòàòèâè òà êîì³ñèâè (ïðîì³ñèâè, ìåíàñèâè). Îñê³ëüêè ïèòàëüíà ôîðìà íåïðÿìèõ êîíñòàòèâ³â ñóïåðå÷èòü óìîâàì ³ñòèííîñò³ äëÿ öüîãî òèïó ìîâëåííºâèõ àêò³â, âîíè á³ëüø äîðå÷í³ äëÿ âèðàæåííÿ ñóá’ºêòèâíî¿ òî÷êè çîðó, í³æ êàòåãîðè÷íîãî òâåðäæåííÿ, ïîð.: “queclaratives” (J. Sadock), “statement-questions” (M. Halliday). Çà íàøèìè äàíèìè, òàê³ êâåñèòèâè, ÿê ïðàâèëî, ïðåäñòàâëåí³ ñåãìåíòîâàíèìè ïèòàííÿìè (tag-questions).
Àäðåñàíòíèé ³ àäðåñàòíèé àñïåêòè ìîâëåííºâèõ àêò³â, ùî ðåàë³çóþòüñÿ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, çà ðîçãëÿäóâàíèé ïåð³îä ÷àñó çàçíàþòü ³ñòîòíèõ çì³í, ÿê³ îñîáëèâî ïîì³òí³ íà ïðèêëàä³ çâåðòàíü: ó ðåçóëüòàò³ äåìîêðàòèçàö³¿ ñîö³àëüíî¿ ñôåðè ïðîÿâëÿºòüñÿ çàãàëüíà òåíäåíö³ÿ äåìîêðàòèçàö³¿ ìîâëåííºâîãî ñï³ëêóâàííÿ, ñïðîùåííÿ íîðì ìîâëåííºâîãî åòèêåòó.  ö³ëîìó â³äçíà÷àºòüñÿ çíèæåííÿ ÷àñòîòè çâåðòàíü ó ñêëàä³ òàêèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â: ÿêùî â 16 ñò. ñîö³àëüíî-ðåãóëÿòèâíà ôóíêö³ÿ çâåðòàíü ã³ïåðòðîôîâàíà ÷åðåç íàñò³éíó íåîáõ³äí³ñòü àêöåíòóâàòè ñîö³àëüíèé ñòàòóñ ³ äèñòàíö³þ ì³æ êîìóí³êàíòàìè, òî â ñó÷àñíèé ïåð³îä öÿ ôóíêö³ÿ çàéìຠð³âíîïðàâíó ïîçèö³þ ñåðåä ³íøèõ ôóíêö³é çâåðòàíü.
Ôóíêö³îíàëüí³ òà ê³ëüê³ñí³ çðóøåííÿ â³äáóâàþòüñÿ ó âæèâàíí³ îêðåìèõ òèï³â çâåðòàíü: çâåðòàííÿ, ùî ì³ñòÿòü ãîíîðèô³÷í³ ïðèêìåòíèêè (my noble/good/sweet/gentle/honest friend, my most gracious lord, good my lords etc), ó 16 – 17 ñò. âèêîíóþòü çäåá³ëüøîãî ñîö³àëüíî-ðåãóëÿòèâíó ôóíêö³þ, à â 18 – 20 ñò. — åêñïðåñèâíî-îö³ííó; ÷àñòîòà òàêèõ ôîðì ó ìîâëåíí³ çíèæóºòüñÿ ç 18% äî 5% âèá³ðêè ç 16 äî 18 ñò., à â 19 – 20 ñò. âîíè àðõà¿çóþòüñÿ ³ ïðàêòè÷íî âèõîäÿòü ³ç óæèòêó.
Çâåðòàííÿ 16 – 18 ñò. mistress, master â á³ëüø ï³çí³é ïåð³îä çì³íþþòüñÿ íà missis/miss, mister; ôîðìà sirrah ñòຠàðõà¿÷íîþ ³ âèõîäèòü ³ç ïîâñÿêäåííîãî âæèòêó.
×àñòêà çâåðòàíü íà ³ì’ÿ ó 16 – 20 ñò. ³ñòîòíî çá³ëüøóºòüñÿ çà ðàõóíîê çì³í ìîâëåííºâîãî åòèêåòó, ïîøèðþºòüñÿ îáëàñòü ¿õ âæèâàííÿ, ùî îñîáëèâî ïîì³òíî ó ìîâëåíí³ æ³íîê (â³ä 11% äî 28%), à ÷àñòêà êîäèô³êîâàíèõ åòèêåòíèõ çâåðòàíü ïàäຠ(â³äïîâ³äíî ç 24% äî 17%).
Ñïåöèô³êà ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè äåíîòàòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, âáà÷àºòüñÿ â çàãàëüí³é òåíäåíö³¿ äî çìåíøåííÿ éîãî îáñÿãó ÿê ó ïðîñòèõ, òàê ³ â ñêëàäíèõ ìîâëåííºâèõ àêòàõ çà äîñë³äæóâàíèé ïåð³îä ÷àñó (ç 5 ïðîñòèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â ó ñêëàä³ ñêëàäíîãî ìîâëåííºâîãî àêòó â 16 ñò. äî 2 ïðîñòèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â ó 20 ñò.). Îêðåì³ ïðîÿâè ñó÷àñíî¿ ïðîòèëåæíî¿ òåíäåíö³¿ ëèøå ï³äêðåñëþþòü çàãàëüíèé íàïðÿìîê ðîçâèòêó.
Åâîëþö³ÿ ñèñòåìè ïðîñòèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â ç òî÷êè çîðó äåíîòàòèâíîãî àñïåêòó éäå ïî ë³í³¿ ñêîðî÷åííÿ ê³ëüêîñò³ ³íôîðìàö³¿, ùî ïåðåäàºòüñÿ.
Ó ñèñòåì³ ñêëàäíèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â â³äçíà÷àþòüñÿ ÿê³ñí³ çì³íè, ùî îõîïëþþòü âçàºìí³ ïåðåõîäè ï³äòèï³â ñêëàäíèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â, ÿê³ íå ïîðóøóþòü ñóòíîñò³ ¿õí³õ îñíîâíèõ òèï³â (êîìïëåêñíèõ, êîìïîçèòíèõ, ñêëàäåíèõ), ùî ñâ³ä÷èòü ïðî â³äíîñíó ñôîðìîâàí³ñòü ñèñòåìè äî ïî÷àòêó ïåð³îäó, ùî âèâ÷àºòüñÿ.
Ó ìåòàêîìóí³êàòèâíîìó àñïåêò³ ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, âèÿâëÿþòüñÿ ä³àõðîí³÷í³ çì³íè, ÿê³ âèðàæàþòüñÿ ó âàð³þâàíí³ êîìóí³êàòèâíèõ ñòðàòåã³é ââ³÷ëèâîñò³ â 16 – 20 ñò. ijàõðîí³÷íå âàð³þâàííÿ ìåòàêîìóí³êàòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü çóìîâëåíå êîìïëåêñîì ë³íãâ³ñòè÷íèõ ³ åêñòðàë³íãâàëüíèõ ÷èííèê³â, ñåðåä ÿêèõ ðîçâèòîê íåïðÿìèõ ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâèõ àêò³â ó á³ê ê³ëüê³ñíîãî çðîñòàííÿ ³ ÿê³ñíîãî ðîçøèðåííÿ; ðîçâèòîê áðèòàíñüêîãî åòîñó çàãàëîì ïî øëÿõó â³ä ïåðåâàæíî ïîçèòèâíî¿ äî ïåðåâàæíî íåãàòèâíî¿ îð³ºíòàö³¿ ïðèíöèïó ââ³÷ëèâîñò³; çì³íè íîðì ìîâëåííºâîãî åòèêåòó; ³ñòîðè÷íèé ðîçâèòîê ë³òåðàòóðíî-õóäîæíüî¿ òðàäèö³¿ â äðàìàòóð㳿.
Ó 16 – 20 ñò. çàãàëîì àíàë³çîâàí³ ðå÷åííÿ çäàòí³ ðåàë³çóâàòè â³ñ³ì ³ç ï’ÿòíàäöÿòè â³äçíà÷åíèõ Ï.Áðàóí ³ Ñ.Ëåâ³íñîíîì (Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in langiage use. — London, New York etc.: Cambridge University Press, 1987. — 345 p.) ñòðàòåã³é çíèæåííÿ çàãðîçè ïîçèòèâíîìó “îáðàçó” àäðåñàòà. Ïðîòÿãîì óñüîãî öüîãî ïåð³îäó íàéá³ëüø ÷àñòîòíèìè çàëèøàþòüñÿ ñòðàòå㳿 âèêîðèñòàííÿ ³äåíòèô³êàö³éíèõ ìàðêåð³â íàëåæíîñò³ äî ãðóïè (çâåðòàíü), çì³öíþâàííÿ ñï³ëüíèõ ³íòåðåñ³â êîìóí³êàíò³â (ïîì’ÿêøåíèõ ïðîõàíü), çàïèò³â ïðè÷èí, ïðîÿâ³â ñèìïàò³¿ äî àäðåñàòà. Ìåíø ÷àñòîòíèìè º ïîçèòèâí³ ñòðàòå㳿 ðîçóì³ííÿ ïîòðåá àäðåñàòà, ïîøóê³â çãîäè, æàðò³â, ïðîïîçèö³é/îá³öÿíîê.
Ó 16 – 18 ñò. çàðåºñòðîâàí³ â³ñ³ì âèùåíàçâàíèõ ñòðàòåã³é ïîçèòèâíî¿ ââ³÷ëèâîñò³, à â 19 ³ 20 ñò. — ñ³ì, îñê³ëüêè â öåé ÷àñ ïèòàëüí³ ðå÷åííÿ, ùî ðåàë³çóþòü ñòðàòåã³þ ïîøóêó çãîäè òà ñõâàëåííÿ àäðåñàòà çà äîïîìîãîþ ñïåöèô³÷íèõ äëÿ 16 – 18 ñò. ìàðêåð³â ââ³÷ëèâîñò³, âèõîäÿòü ³ç óæèòêó.
Çà äîñë³äæóâàíèé ïåð³îä ÷àñó ïèòàëüí³ ðå÷åííÿ âèÿâëÿþòü çäàòí³ñòü ðåàë³çóâàòè ÷îòèðè ñòðàòå㳿 íåãàòèâíî¿ ââ³÷ëèâîñò³, íàéá³ëüø çíà÷óù³ ç ÿêèõ — ñòðàòåã³ÿ íåïðÿìîãî ñïîñîáó âèðàæåííÿ, íåíàâ’ÿçëèâîñò³ òà óõèëüíîñò³, à òàêîæ ñòðàòå㳿 ïîâàæëèâîãî ñòàâëåííÿ äî äóìêè àäðåñàòà, ³ìïåðñîíàë³çàö³¿ âèñëîâëþâàííÿ.
ßê ïðîâ³äíà ïðîñòåæóºòüñÿ îá’ºêòèâíà òåíäåíö³ÿ ïåðåâàãè ñòðàòåã³é ïîçèòèâíî¿ ââ³÷ëèâîñò³ ó äðàìàõ 16 – 17 ñò. ³ íåãàòèâíî¿ ââ³÷ëèâîñò³ â 19 – 20 ñò. Ó äèñêóðñ³ 18 ñò. ñòðàòå㳿 ïîçèòèâíî¿ é íåãàòèâ-
íî¿ ââ³÷ëèâîñò³ ðåàë³çóþòüñÿ îäíàêîâîþ ì³ðîþ (ïîð. íàø³ äàí³ çà ñòîë³òòÿìè ïðî äèíàì³êó ñòðàòåã³é ââ³÷ëèâîñò³ ó 16 – 20 ñò.: ïîçèòèâí³ —
70% – 67% – 52% – 40% – 38% òà íåãàòèâí³, â³äïîâ³äíî, —
30% – 33% – 48% – 60% – 62%).
Äëÿ ãëîáàëüíî¿ ñòàòèñòè÷íî¿ õàðàêòåðèñòèêè çì³í äîñë³äæóâàíèõ àñïåêò³â ìîâëåííºâîãî àêòó â 16 – 20 ñò. ââåäåíî ïàðàìåòð â³äñòàí³ d, ÿêèé äîçâîëÿº îïèñàòè êîæíèé àñïåêò çàãàëîì. Ïîð³âíÿííÿ öèõ â³äñòàíåé ñâ³ä÷èòü, ùî íàéá³ëüøèé ñòóï³íü ì³íëèâîñò³ â³äð³çíÿº ä³àõðîí³÷íå âàð³þâàííÿ àäðåñàíòíîãî é àäðåñàòíîãî àñïåêò³â ìîâëåííºâîãî àêòó â ïëàí³ ôóíêö³îíóâàííÿ çâåðòàíü (d=1,41), à íàéìåíøà — ³ëëîêóòèâíèé àñïåêò ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, ó ïëàí³ òèï³â ìîâëåííºâèõ àêò³â (d=0,41). Ïðîì³æíó ïîçèö³þ çà ñòóïåíåì âàð³þâàííÿ çàéìàþòü: ëîêóòèâíèé àñïåêò â ïëàí³ ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â (d=1,15) ³ ìåòàêîìóí³êàòèâíèé àñïåêò â ïëàí³ ñòðàòåã³é ââ³÷ëèâîñò³ (d=0,975). Òèì ñàìèì ñòàòèñòè÷íî ï³äòâåðäæóºòüñÿ âèñóíóòà ã³ïîòåçà ïðî ð³çíó øâèäê³ñòü ³ ñòóï³íü ³ñòîðè÷íèõ çì³í ð³çíèõ àñïåêò³â ìîâëåííºâîãî àêòó òà äåìîíñòðóºòüñÿ íàéá³ëüøà ñòàá³ëüí³ñòü éîãî ³ëëîêóòèâíîãî àñïåêòó.
Çàãàëîì ä³àõðîí³÷í³ êîëèâàííÿ ÷àñòîê ð³çíèõ àñïåêò³â äîñë³äæóâàíèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â âèÿâëÿþòü ³ñòîòí³ ðîçá³æíîñò³ â ä³àïàçîíàõ 16 – 18 ñò. ³ 16 – 20 ñò., òîä³ ÿê ¿õ ðîçá³æíîñò³ ì³æ 16 – 17 ñò. ³ 16 – 19 ñò. ïåðåâàæíî íåñóòòºâ³, ùî ñâ³ä÷èòü ïðî íàÿâí³ñòü ïåð³îä³â á³ëüø ð³çêèõ çðóøåíü ³ á³ëüø ïëàâíèõ åâîëþö³éíèõ çì³í ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ. Óñå ñêàçàíå òàêîæ äîçâîëÿº ñòâåðäæóâàòè, ùî ïðàãìàòè÷íà ñèñòåìà àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ áóëà â îñíîâíîìó ñôîðìîâàíà äî ïî÷àòêó 16 ñò. Ö³ ï³äñòàâè äàþòü ìîæëèâ³ñòü îáµðóíòîâàíî âèä³ëèòè äâà ïåð³îäè â ³ñòî𳿠ä³àõðîí³÷íèõ çì³í ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé àíãë³éñüêîãî ðå÷åííÿ çà îñòàíí³ ï’ÿòñîò ðîê³â: ïåðøèé — ç ïî÷àòêó 16 ñò. äî ñåðåäèíè
18 ñò. ³ äðóãèé — ³ç äðóãî¿ ïîëîâèíè 18 ñò. äî íèí³øíüîãî ÷àñó, ïðè÷îìó 18 ñò. ñëóãóº ñâîºð³äíèì ïîâîðîòíèì ïóíêòîì â íàïðÿìêàõ öèõ äèíàì³÷íèõ ïðîöåñ³â.

Ðåçóëüòàòè äîñë³äæåííÿ ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ äîçâîëÿþòü çðîáèòè òàê³ âèñíîâêè:
1. Îñíîâîþ äîñë³äæåíü ³ñòîðè÷íî¿ äèíàì³êè ïðàãìàòè÷íèõ õàðàêòåðèñòè ðå÷åííÿ º òåîð³ÿ ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³ ÿê îäíå ç íàéá³ëüø ïîâíèõ âò³ëåíü ñó÷àñíî¿ êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüíî¿ ïàðàäèãìè.
2. Ñèñòåìí³ñòü º êîíñòèòóòèâíîþ âëàñòèâ³ñòþ ìîâëåííºâî¿ ä³ÿëüíîñò³, ÿêà ìîæå êâàë³ô³êóâàòèñÿ ÿê íàäñêëàäíà ñèñòåìà — “ñèñòåìà ñèñòåì”, ïðè÷îìó ³ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà áàçóºòüñÿ íà âèçíàíí³ ñèñòåìíîñò³ é ìîâè, ³ ìîâëåííÿ. Ó ïëàí³ ä³àõðîí³¿ ï³ä ïðàãìàòè÷íîþ ³ñòîð³ºþ ñèñòåìè ðîçó쳺ìî çì³íó ¿¿ ñòàí³â — ñòàëîãî àáî íåñòàëîãî — çàëåæíî â³ä òèïó çì³í ¿¿ îêðåìèõ àñïåêò³â.
3. Íàéâàæëèâ³øèì äæåðåëîì ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè º ñèíõðîí³÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà, ùî òðàêòóºòüñÿ ÿê ³íòåãðàòèâíà äèñöèïë³íà, ÿêà îá’ºäíóº âçàºìîïîâ’ÿçàí³ íàïðÿìêè äîñë³äæåíü ìîâëåííºâîãî àêòó òà äèñêóðñó — òåîð³þ ìîâëåííºâèõ àêò³â ³ êîíâåðñàö³éíèé àíàë³ç.  ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ ö³ íàïðÿìêè îäåðæóþòü ðîçâèòîê íà ìàòåð³àë³ ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿ â³ääàëåíèõ ³ñòîðè÷íèõ ïåð³îä³â, ùî äîçâîëÿº, ç îäíîãî áîêó, âñòàíîâèòè õàðàêòåð ä³àõðîí³÷íèõ çì³í ó ìîâëåííºâîìó àêò³ òà äèñêóðñ³ (éîãî ïðèíöèï³â, ñòðàòåã³é ³ òàêòèê), à ç ³íøîãî, ãëèáøå óñâ³äîìèòè ñó÷àñíèé ñòàí ïðàãìàòè÷íî¿ ñèñòåìè.
4. ²ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà º îäí³ºþ ç ìàëèõ ïàðàäèãì ó ñêëàä³ ³íòåãðàòèâíî¿ ïàðàäèãìè â ë³íãâ³ñòèö³. ¯¿ ïðîâ³äíîþ íàñòàíîâîþ, âèõ³äíèì òåîðåòè÷íèì ïîëîæåííÿì º îá’ºäíàííÿ êîìóí³êàòèâíî-ôóíêö³îíàëüíèõ ï³äõîä³â ³ ïîºäíàííÿ ïàðàäèãì, îð³ºíòàö³ÿ íà çîâí³øíþ ë³íãâ³ñòèêó; ïðåäìåòíî-ï³çíàâàëüíà ëàíêà â ³ñòîðè÷í³é ïðàãìàë³íãâ³ñòèö³ îõîïëþº âñ³ àñïåêòè ìîâëåííºâîãî àêòó, ïðàãìàòè÷í³ êîìïîíåíòè äèñêóðñó — ñòðàòå㳿 é òàêòèêè ìîâëåííºâî¿ ³íòåðàêö³¿, êîìóí³êàòèâí³ ïðèíöèïè, ùî âèâ÷àþòüñÿ â ïëàí³ ä³àõðîí³¿; ó ñâî¿é ìåòîäè÷í³é ëàíö³ ³ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà îð³ºíòóºòüñÿ íà êîìóí³êàö³þ ïåâíî¿ åïîõè, ¿¿ ë³íãâî-êóëüòóðíó ñï³ëüí³ñòü, ó ÷îìó âáà÷àºòüñÿ ïîäîëàííÿ îäíîãî ç íåäîë³ê³â ñó÷àñíî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè — ïàíõðîí³÷íîñò³.
5. Çàïðîïîíîâàíà ó ðîáîò³ ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó ñêëàäàºòüñÿ ç òðüîõ áëîê³â ³ äåâ’ÿòè àñïåêò³â: à) àäðåñàíòíèé, àäðåñàòíèé ³ ³íòåíö³îíàëüíèé àñïåêòè ñêëàäàþòü àíòðîïîöåíòðè÷íèé áëîê; á) êîíòåêñòíèé, ñèòóàòèâíèé òà ìåòàêîìóí³êàòèâíèé àñïåêòè óòâîðþþòü áëîê óìîâ ³ ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâîãî àêòó; â) äåíîòàòèâíèé, ëîêóòèâíèé òà ³ëëîêóòèâíèé àñïåêòè ñêëàäàþòü öåíòðàëüíèé ìîâëåííºâîàêòîâèé áëîê, ÿêèé âèçíà÷ຠâïëèâîâó ñèëó âèñëîâëþâàííÿ, ³ â³äïîâ³äàþòü ïëàíó çì³ñòó, âèðàæåííÿ é àêòóàë³çàö³¿ âèñëîâëþâàííÿ â ìîâëåíí³. Çàãàëîì öå äîçâîëÿº ìîäåëþâàòè ïðÿì³ é íåïðÿì³ ìîâëåííºâ³ àêòè òà º çðó÷íèì ³íñòðóìåíòîì àíàë³çó ¿õ ä³àõðîí³÷íîãî âàð³þâàííÿ.
6. Ó ëîêóòèâíîìó àñïåêò³ ìîâëåííºâîãî àêòó âèä³ëÿþòüñÿ ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòí³ òà ³íäèôåðåíòí³ êîìïîíåíòè, ùî çàçíàþòü ð³çíî-ñïðÿìîâàíèõ çì³í ó ïëàí³ ä³àõðîí³¿. Ç îäíîãî áîêó, îêðåì³ åëåìåíòè ëîêóö³¿ çì³íþþòü ñâ³é ïðàãìàòè÷íèé ñòàòóñ: íàáóâàþòü àáî âòðà÷àþòü ïðàãìàòè÷íó ìàðêîâàí³ñòü ó ìîâëåíí³ ïðîòÿãîì ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó, â îñíîâíîìó, â ðåçóëüòàò³ ñòàíîâëåííÿ ìîâíî¿ íîðìè. Ç ³íøîãî áîêó, çàëèøàþ÷èñü ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòíèìè ïðîòÿãîì ³ñòîðè÷-íîãî ðîçâèòêó, îêðåì³ åëåìåíòè çì³íþþòü ñâî¿ ïðàãìàòè÷í³ ôóíêö³¿.
Ñåðåä ïðàãìàòè÷íî ðåëåâàíòíèõ òðàíñôîðìàö³é ëîêóòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü â 16 – 20 ñò. âèä³ëÿþòüñÿ: ñêîðî÷åííÿ íàáîðó, çì³íà ôîðì ³ çíèæåííÿ ÷àñòîòè ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â; ÿê³ñíå ñêîðî÷åííÿ íàáîðó ìàðêåð³â äèñêóðñó òà ³í. Çàãàëîì öå âèçíà÷ຠñïðÿìîâàí³ñòü åâîëþö³¿ ìîâíèõ ñïîñîá³â ðåàë³çàö³¿ ìîâëåííºâîàêòîâî¿ ³íòåíö³¿ â³ä ïåðåâàæíî ã³ïåðåêñïë³öèòíîãî ³ åêñïë³öèòíîãî â ðàííüîíîâîàíãë³éñüêîìó ïåð³îä³ äî ïåðåâàæíî åêñïë³öèòíîãî òà ³ìïë³öèòíîãî â ñó÷àñíîìó ìîâëåíí³.
7. ²ëëîêóòèâíèé ïîòåíö³àë ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ íà ð³âí³ òèï³â ìîâëåííºâîãî àêòó â 16 – 20 ñò. çàëèøàºòüñÿ ñòàá³ëüíèì ³ âêëþ÷ຠâ ñåáå çàïèòóâàííÿ, åêñïðåñèâí³ñòü é îö³íí³ñòü, ìåòàêîìóí³êàòèâí³ñòü (ôàòè÷í³ñòü), ñïîíóêàëüí³ñòü, à òàêîæ êîíñòàòàö³þ, îá³öÿíêó òà ïðîïîçèö³þ, ïîãðîçó. Çàãàëüíîþ òåíäåíö³ºþ ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó º ÿê³ñíå ðîçøèðåííÿ é ê³ëüê³ñíå çðîñòàííÿ ñôåðè íåïðÿìèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü çà ðàõóíîê çìåíøåííÿ ÷èñåëüíîñò³ ïðÿìèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â.
Ó ãðóï³ êâåñèòèâ³â âàð³þþòüñÿ ¿õíÿ ÷èñåëüí³ñòü, çàñîáè ìîäèô³êàö³¿ ³ëëîêóòèâíî¿ ñèëè é ñóïóòí³ ³ëëîêóö³¿. Ñåðåä åêñïðåñèâ³â çðîñòຠ¿õíÿ ÷àñòîòí³ñòü ïðè çáåðåæåíí³ àíòðîïîóí³âåðñàëüíîãî íàáîðó åìîö³é. Ó ãðóï³ äèðåêòèâ³â íàéá³ëüø³ çì³íè â³äáóâàþòüñÿ â ÿê³ñíîìó àñïåêò³. Ñåðåä ôàòè÷íèõ ìåòàêîìóí³êàòèâ³â ðîçøèðþºòüñÿ íàá³ð ï³äâèä³â öèõ ìîâëåííºâèõ àêò³â íà âñ³õ ñòàä³ÿõ ìîâëåííºâîãî ñï³ëêóâàííÿ.
8. Àäðåñàíòíèé ³ àäðåñàòíèé àñïåêòè ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü âèÿâëÿþòü ³ñòîòí³ çì³íè ó ñôåð³ çâåðòàíü: ãîíîðèô³÷í³ ïðèêìåòíèêè, òèïîâ³ äëÿ ìîâëåííÿ 16 – 17 ñò., çì³íþþòü ñâîþ ôóíêö³îíàëüíó ñïðÿìîâàí³ñòü ³ç ñîö³àëüíî-ðåãóëÿòèâíî¿ ó 16 – 17 ñò. íà åêñïðåñèâíî-îö³ííó ó 18 – 20 ñò. Ó ñó÷àñíîìó ìîâëåíí³ âîíè àðõà¿çóþòüñÿ é âèõîäÿòü ³ç óæèòêó, ÿê ³ çâåðòàííÿ mistress, master. ×àñòêà çâåðòàíü íà ³ì’ÿ ³ñòîòíî çá³ëüøóºòüñÿ, à ÷àñòêà êîäèô³êîâàíèõ åòèêåòíèõ çâåðòàíü çìåíøóºòüñÿ.
9. ²ñòîðè÷íà äèíàì³êà äåíîòàòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ ïèòàëüíèìè ðå÷åííÿìè, ïðîÿâëÿºòüñÿ â çìåíøåíí³ éîãî îáñÿãó ÿê â ïðîñòèõ, òàê ³ â ñêëàäíèõ ìîâëåííºâèõ àêòàõ.
10. Äèíàì³êà ìåòàêîìóí³êàòèâíîãî àñïåêòó ìîâëåííºâèõ àêò³â – ïèòàëüíèõ ðå÷åíü â³äïîâ³äຠçàãàëüíîìó íàïðÿìêó ðîçâèòêó äèñêóðñèâíîãî ïðèíöèïó ââ³÷ëèâîñò³ â áðèòàíñüêîìó åòîñ³ â³ä ïåðåâàæíî ïîçèòèâíî¿ îð³ºíòàö³¿ äî íåãàòèâíî¿.  ð³çí³ åïîõè àíãë³éñüêå ïèòàëüíå ðå÷åííÿ ðåàë³çóº ð³çí³ íàáîðè ïîçèòèâíèõ ³ íåãàòèâíèõ ñòðàòåã³é ââ³÷ëèâîñò³, ïðè÷îìó ê³ëüê³ñíà ïåðåâàãà ïîçèòèâíèõ ñòðàòåã³é ó äèñêóðñ³
16 ñò. çì³íþºòüñÿ ïåðåâàãîþ íåãàòèâíèõ ó 20 ñò.
11. Çà íàøèìè äàíèìè ìàòåìàòè÷íîãî ìîäåëþâàííÿ ïàðàìåòð³â, ÿê³ õàðàêòåðèçóþòü ñòóï³íü çì³íè àñïåêò³â ìîâëåííºâîãî àêòó â ÷àñ³, çàãàëîì çì³íè âñ³õ àñïåêò³â ìîâëåííºâèõ àêò³â, ùî ðîçãëÿäàþòüñÿ, íàéá³ëüø ³ñòîòí³ ì³æ òðüîìà ³ñòîðè÷íèìè çð³çàìè: 16,17 ñò. – 18 ñò. – 19,20 ñò., â òîé ÷àñ ÿê âàð³þâàííÿ äîñë³äæóâàíèõ ÿâèù ó
16 – 17 ñò. ³ 19 – 20 ñò., íîñèòü á³ëüø ïëàâíèé, åâîëþö³éíèé õàðàêòåð, ¿õ ìàòåìàòè÷í³ ðîçá³æíîñò³ íå³ñòîòí³. Åòàïàìè ðîçâèòêó ïðàãìàòè÷íî¿ ñèñòåìè àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ çà îñòàíí³ ï’ÿòü ñòîë³òü ñë³ä âèçíàòè: ïåðøèé — ç 16 ñò. äî ñåðåäèíè 18 ñò. ³ äðóãèé — ç ñåðåäèíè 18 ñò. äî ñüîãîäí³.
Óñå ñêàçàíå äîçâîëÿº ñïîä³âàòèñü, ùî äîñâ³ä ä³àõðîí³÷íîãî àíàë³çó ïðàãìàòèêè ðå÷åííÿ ìîæå çíàéòè çàñòîñóâàííÿ â ðîçâèòêó ³íòåðïðåòàòèâíî¿ (ïðàãìàòè÷íî¿) ïàðàäèãìè â ë³íãâ³ñòèö³ ó ô³ëîãåíåòè÷íîìó ïëàí³; ñïðèÿòè ïðàêòè÷íîìó âèâ÷åííþ êîìóí³êàòèâíî-³íòåí-ö³îíàëüíèõ õàðàêòåðèñòèê àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ â ìîâëåííºâîìó àêò³ òà äèñêóðñ³; àñïåêòíà ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó ìîæå áóòè ïðîäóêòèâíîþ äëÿ îïèñó ïðàãìàòèêè ðå÷åííÿ ÿê â ä³àõðîí³¿, òàê ³ â ñèíõðîí³¿, íà ìàòåð³àë³ îäí³º¿ ìîâè àáî ó ç³ñòàâíèõ äîñë³äæåííÿõ.

Îñíîâí³ ïîëîæåííÿ äèñåðòàö³¿ ïîâí³ñòþ â³äáèòî â òàêèõ ïóáë³êàö³ÿõ àâòîðà:
1) Èñòîðè÷åñêàÿ äèíàìèêà ïðàãìàòèêè ïðåäëîæåíèÿ: àíãëèéñêîå âîïðîñèòåëüíîå ïðåäëîæåíèå 16 – 20 ââ. (Ìîíîãðàôèÿ). — Õàðüêîâ: Êîíñòàíòà, 1998. — 168 ñ. — 10,5 ï.ë.
2) Î ïðàãìàòè÷åñêèõ õàðàêòåðèñòèêàõ ñåãìåíòèðîâàííûõ âîïðîñîâ â ïðîèçâåäåíèÿõ Â.Øåêñïèðà // Âåñòíèê Õàðüêîâ. óí-òà. — 1992. —
¹ 367. — Ñ.114-117.
3) Ê ïðàãìàòèêå âîïðîñèòåëüíûõ êîíñòðóêöèé â ïðîèçâåäåíèÿõ Â.Øåêñïèðà // Âåñòíèê Õàðüêîâ. óí-òà. — 1992.— ¹ 372. — Ñ.122-126.
4) Êîñâåííûå ðå÷åâûå àêòû ðàííåíîâîàíãëèéñêîãî ïåðèîäà (íà ìàòåðèàëå âîïðîñèòåëüíûõ êîíñòðóêöèé) // Âåñòíèê Õàðüêîâ. óí-òà. — 1994. — ¹ 382. — Ñ.148-152.
5) Ïðàãìàòèêà ðå÷è â êîíòåêñòå êóëüòóðû // Ó÷åí. çàï. Õàðüêîâ. ãóìàíèòàðíîãî èí-òà “ÍÓÀ”. — 1995. — ¹1. — Ñ.274-286.
6) Ïðàãìàòèêà ïåðåâîäà äðàìû: àñïåêò äèàõðîíèè // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1995. — ¹ 384. — Ñ.190-194.
7) Êîíöåïöèÿ ïðàãìàòè÷åñêè îðèåíòèðîâàííîé èñòîðèè ÿçûêà â òðóäàõ íåìåöêèõ ëèíãâèñòîâ // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1995. — ¹ 384. — Ñ.13—15 (ó ñï³âàâòîðñòâ³ ç Ë.Ð.Áåçóãëîþ).
8) Íåêîòîðûå ýâðèñòè÷åñêèå ïðîáëåìû èñòîðè÷åñêîé ïðàãìàëèíãâèñòèêè // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1996. — ¹ 386. — Ñ.147-151.
9) Îá èñòîðèêîïðàãìàòè÷åñêîé ïàðàäèãìå â ëèíãâèñòèêå // Ó÷åí. çàï. Õàðüêîâ. ãóìàíèòàðíîãî èí-òà “ÍÓÀ”. — 1997. — ¹3. — Ñ.293-297.
10) Ïðîáëåìû îáðàùåíèé è ïðèâåòñòâèé â èñòîðè÷åñêîé ïðàãìàëèíãâèñòèêå // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1997. — ¹ 390. — Ñ.171-174.
11) Èñòîðè÷åñêàÿ äèíàìèêà ïðàãìàòè÷åñêèõ õàðàêòåðèñòèê àíãëèéñêèõ ìåæäîìåòèé // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1998. — ¹ 406. — Ñ.236-241.
12) Ïðèíöèïû ìîäåëèðîâàíèÿ ðå÷åâûõ àêòîâ // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1998. — ¹ 406. — Ñ.51-58 (ó ñï³âàâòîðñòâ³ ç Ã.Â.ªéãåðîì).
13) Äåÿê³ òåíäåíö³¿ ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó àíãë³éñüêèõ ïåðôîðìàòèâíèõ 䳺ñë³â // ³ñíèê ×åðêàñ. óí-òó. —1998. — ¹ 7. — Ñ.104-108.
14) Ýâîëþöèÿ ïðèíöèïà âåæëèâîñòè â àíãëèéñêîì äèñêóðñå 16 – 20 ââ. // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1999. — ¹ 424. — Ñ. 191-199.
15) Èñòîðè÷åñêàÿ äèíàìèêà äåíîòàòèâíîãî àñïåêòà ðå÷åâûõ àêòîâ// ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1999. — ¹ 430. — Ñ. 199-204.
16) Ïðîáëåìû äèíàìèêè ïðèíöèïà âåæëèâîñòè â ðå÷åâîé êîììóíèêàöèè // ³ñíèê Ñóì. óí-òó. — 1999. — ¹ 1(12). — Ñ. 174-178.
17) Ê îïðåäåëåíèþ ïîíÿòèÿ äèñêóðñà â èñòîðè÷åñêîé ïðàãìàëèíãâèñòèêå // ³ñíèê Õàðê³â. óí-òó. — 1999. — ¹ 435. — Ñ.146-150. Îñîáèñòèé âêëàä äèñåðòàíòà â ñòàòòÿõ, íàïèñàíèõ ó ñï³âàâòîðñòâ³, ïîëÿãຠó íàñòóïíîìó: (7) — âèá³ð òåìè òà òåîðåòè÷íå îñìèñëåííÿ âèêëàäåíîãî ìàòåð³àëó; (12) — âèá³ð òåìè, âèçíà÷åííÿ òåîðåòè÷íî¿ ñóòíîñò³ àñïåêò³â ìîäåë³ ìîâëåííºâîãî àêòó é óòî÷íåííÿ ¿õ íàáîðó.

ÀÍÎÒÀÖ²ß

Øåâ÷åíêî ².Ñ. ²ñòîðè÷íà äèíàì³êà ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé àíãë³éñêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ (16 – 20 ñò.). — Ðóêîïèñ.
Äèñåðòàö³ÿ íà çäîáóòòÿ íàóêîâîãî ñòóïåíÿ äîêòîðà ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê ³ç ñïåö³àëüíîñò³ 10.02.04 – ãåðìàíñüê³ ìîâè. — Êè¿âñüêèé äåðæàâíèé ë³íãâ³ñòè÷íèé óí³âåðñèòåò, Êè¿â, 1999.
Äèñåðòàö³þ ïðèñâÿ÷åíî ðîçðîáö³ îñíîâ àíàë³çó òà âèâ÷åííþ ³ñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ. Âñòàíîâëåíî êîíöåïòóàëüí³ çàñàäè ³ñòîðè÷íî¿ ïðàãìàë³íãâ³ñòèêè ÿê íîâî¿ äîñë³äíèöüêî¿ ïàðàäèãìè, ùî áàçóºòüñÿ íà ñèñòåìíî-ä³ÿëüí³ñíîìó òðàêòóâàíí³ ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿. Åâîëþö³ÿ ïðàãìàòè÷íèõ âëàñòèâîñòåé ìîâëåííºâî¿ êîìóí³êàö³¿ çàãàëîì ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ðåçóëüòàò âíóòð³øíüîãî ðîçâèòêó ìîâè é çì³í êîìóí³êàòèâíèõ ïîòðåá, çóìîâëåíèõ åâîëþö³ºþ ñóñï³ëüñòâà òà êóëüòóðè.
Âèÿâëåíî ä³àõðîí³÷í³ ñòàë³ òà çì³íí³ åëåìåíòè àíãë³éñüêîãî ïèòàëüíîãî ðå÷åííÿ ó ìîâëåííºâîìó àêò³ (éîãî àñïåêòàõ) òà äèñêóðñ³ (ïðèíöèï³ ââ³÷ëèâîñò³). Ðîçðîáëåíî ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó, ùî ñêëàäàºòüñÿ ç äåâ’ÿòè àñïåêò³â, îá’ºäíàíèõ ó òðè áëîêè, é îïèñàíî ê³ëüê³ñíó òà ÿê³ñíó ³ñòîðè÷íó äèíàì³êó îêðåìèõ àñïåêò³â ìîâëåííºâèõ àêò³â, ðåàë³çîâàíèõ äîñë³äæóâàíèìè ðå÷åííÿìè.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ³ñòîðè÷íà ïðàãìàë³íãâ³ñòèêà, ïàðàäèãìà, ä³àõðîí³÷íå âàð³þâàííÿ, ìîäåëü ìîâëåííºâîãî àêòó, àñïåêòè ìîâëåííºâîãî àêòó, ñòðàòå㳿 ââ³÷ëèâîñò³ ó äèñêóðñ³, àíãë³éñüêà ìîâà.

ÀÍÍÎÒÀÖÈß

Øåâ÷åíêî È.Ñ. Èñòîðè÷åñêàÿ äèíàìèêà ïðàãìàòè÷åñêèõ ñâîéñòâ àíãëèéñêîãî âîïðîñèòåëüíîãî ïðåäëîæåíèÿ (16 – 20 ââ.). — Ðóêîïèñü.
Äèññåðòàöèÿ íà ñîèñêàíèå ó÷åíîé ñòåïåíè äîêòîðà ôèëîëîãè÷åñêèõ íàóê ïî ñïåöèàëüíîñòè 10.02.04 – ãåðìàíñêèå ÿçûêè. — Êèåâñêèé ãîñóäàðñòâåííûé ëèíãâèñòè÷åñêèé óíèâåðñèòåò, Êèåâ, 1999.
Äèññåðòàöèÿ ïîñâÿùåíà ðàçðàáîòêå îñíîâ àíàëèçà è èçó÷åíèþ èñòîðè÷åñêîãî ðàçâèòèÿ ïðàãìàòè÷åñêèõ ñâîéñòâ àíãëèéñêîãî âîïðîñèòåëüíîãî ïðåäëîæåíèÿ.
Îïðåäåëåíû êîíöåïòóàëüíûå îñíîâàíèÿ èñòîðè÷åñêîé ïðàãìàëèíãâèñòèêè êàê íîâîãî èññëåäîâàòåëüñêîãî íàïðàâëåíèÿ â ðàìêàõ êîììóíèêàòèâíî-ôóíêöèîíàëüíîé ïàðàäèãìû â ëèíãâèñòèêå. Îñíîâûâàÿñü íà äåÿòåëüíîñòíîì ïîäõîäå è èñõîäÿ èç ïîíèìàíèÿ êîììóíèêàöèè êàê ñèñòåìû, èñòîðè÷åñêàÿ ïðàãìàëèíãâèñòèêà èçó÷àåò ïîñòîÿííûå è ïåðåìåííûå ýëåìåíòû ðå÷åâîãî àêòà (äàëåå — ÐÀ) è äèñêóðñà è ðàññìàòðèâàåò äèíàìè÷åñêèå ïðîöåññû â âåðáàëüíîé êîììóíèêàöèè êàê ðåçóëüòàò ñàìîðàçâèòèÿ ÿçûêà è èçìåíåíèé êîììóíèêàòèâíûõ ïîòðåáíîñòåé, îáóñëîâëåííûõ äèíàìèêîé êóëüòóðû è îáùåñòâà.
Ïðàãìàòè÷åñêèé ïîòåíöèàë àíãëèéñêîãî âîïðîñèòåëüíîãî ïðåäëîæåíèÿ íà óðîâíå íàáîðà ðåàëèçóåìûõ èì ÐÀ ðàññìàòðèâàåòñÿ êàê ñèñòåìà, â êîòîðîé äèàõðîíè÷åñêèìè ïîñòîÿííûìè âûñòóïàþò ïðàãìàòè÷åñêèå òèïû ÐÀ, à ïåðåìåííûìè — êîìïîíåíòû èõ îòäåëüíûõ àñïåêòîâ.  ðåçóëüòàòå èññëåäîâàíèÿ îáíàðóæåíî êà÷åñòâåííîå è êîëè÷åñòâåííîå èñòîðè÷åñêîå âàðüèðîâàíèå ïåðåìåííûõ, à òàêæå êîëè÷åñòâåííûå èçìåíåíèÿ èíâàðèàíòîâ ïðè ñîõðàíåíèè èõ ñóùíîñòíûõ õàðàêòåðèñòèê. Åñëè ïåðâîå ñîîòâåòñòâóåò äèíàìè÷åñêîìó, ðàçâèâàþùåìóñÿ õàðàêòåðó ñèñòåìû, òî âòîðîå îáåñïå÷èâàåò åå ñòàáèëüíîñòü.
Ïîèñê íîâûõ ñïîñîáîâ èçó÷åíèÿ ïðîöåññîâ äèàõðîíè÷åñêîãî âàðüèðîâàíèÿ ïðàãìàòè÷åñêèõ ñâîéñòâ ïðåäëîæåíèÿ îáóñëîâèë íåîáõîäèìîñòü ñîçäàíèÿ àñïåêòíîé ìîäåëè ÐÀ, ñîñòîÿùåé èç äåâÿòè àñïåêòîâ (àäðåñàíòíîãî, àäðåñàòíîãî è èíòåíöèîíàëüíîãî; êîíòåêñòíîãî, ñèòóàòèâíîãî è ìåòàêîììóíèêàòèâíîãî; äåíîòàòèâíîãî, ëîêóòèâíîãî è èëëîêóòèâíîãî), îáúåäèíåííûõ â òðè áëîêà (àíòðîïîöåíòðè÷åñêèé áëîê, áëîê óñëîâèé è ñïîñîáîâ ðåàëèçàöèè ÐÀ, öåíòðàëüíûé ðå÷åàêòîâûé áëîê), ÷òî äàåò âîçìîæíîñòü ìîäåëèðîâàíèÿ ïðÿìûõ è êîñâåííûõ ÐÀ.
 ëîêóòèâíîì àñïåêòå ÐÀ, ðåàëèçîâàííûõ àíãëèéñêèìè âîïðîñèòåëüíûìè ïðåäëîæåíèÿìè, âûÿâëåíî âàðüèðîâàíèå ïðàãìàòè÷åñêè ðåëåâàíòíûõ è èíäèôôåðåíòíûõ êîìïîíåíòîâ. Ñðåäè òðàíñôîðìàöèé ïðàãìàòè÷åñêè ðåëåâàíòíûõ êîìïîíåíòîâ â 16 – 20 ââ. âûäåëÿåòñÿ ñíèæåíèå ÷àñòîòíîñòè è óìåíüøåíèå ÷èñëà ïåðôîðìàòèâíûõ ãëàãîëîâ, êà÷åñòâåííîå ñîêðàùåíèå íàáîðà ìàðêåðîâ äèñêóðñà, ÷òî ïðèâîäèò ê èñòîðè÷åñêîìó ñäâèãó â ñïîñîáàõ ðåàëèçàöèè ðå÷åàêòîâîé èíòåíöèè îò ïðåèìóùåñòâåííî ãèïåðýêñïëèöèòíîãî è ýêñïëèöèòíîãî â 16 â. ê ïðåäïî÷òèòåëüíî ýêñïëèöèòíîìó è èìïëèöèòíîìó â ñîâðåìåííîé ðå÷è. Âìåñòå ñ òåì, ïðîèñõîäèò ïðîöåññ âçàèìíûõ ïåðåõîäîâ èëëîêóòèâíî ðåëåâàíòíûõ è èíäèôôåðåíòíûõ êîìïîíåíòîâ ëîêóöèè èç îäíîãî ñîñòîÿíèÿ â äðóãîå.
 16 – 20 ââ. èëëîêóòèâíûé ïîòåíöèàë âîïðîñèòåëüíûõ ïðåäëîæåíèé íà óðîâíå òèïîâ ÐÀ ñîõðàíÿåòñÿ, íî íà óðîâíå ðàçíîâèäíîñòåé (ïîäòèïîâ) ÐÀ òðàíñôîðìèðóåòñÿ.  êà÷åñòâå îáùåé òåíäåíöèè ïðàãìàòè÷åñêîãî âàðüèðîâàíèÿ îòìå÷àåòñÿ êà÷åñòâåííîå ðàñøèðåíèå è êîëè÷åñòâåííûé ðîñò êîñâåííûõ ðåàëèçàöèé ÐÀ ê 20 â. çà ñ÷åò ñíèæåíèÿ ÷àñòîòíîñòè ïðÿìûõ ÐÀ – âîïðîñèòåëüíûõ ïðåäëîæåíèé, â ÷åì âèäèòñÿ ñâÿçü ñ îáùèìè ïðîöåññàìè ðàçâèòèÿ öèâèëèçàöèè îò ãîìîãåííûõ ê ãåòåðîãåííûì ôîðìàì.
Ïðîâåäåííûé àíàëèç àäðåñàíòíîãî è àäðåñàòíîãî àñïåêòîâ ÐÀ – âîïðîñèòåëüíûõ ïðåäëîæåíèé è îáíàðóæåííûå èçìåíåíèÿ â ñôåðå óïîòðåáëåíèÿ îáðàùåíèé ñâèäåòåëüñòâóþò î âçàèìîñâÿçè òåíäåíöèé äåìîêðàòèçàöèè ðå÷åâîãî îáùåíèÿ, óïðîùåíèÿ íîðì ðå÷åâîãî ýòèêåòà è ðàçâèòèÿ ÿçûêîâûõ ñðåäñòâ àäðåñàöèè çà ðàññìàòðèâàåìûé ïåðèîä.
Ñïåöèôèêà èñòîðè÷åñêîé äèíàìèêè äåíîòàòèâíîãî àñïåêòà ÐÀ, ðåàëèçîâàííûõ âîïðîñèòåëüíûìè ïðåäëîæåíèÿìè, ïðîÿâëÿåòñÿ â óìåíüøåíèè eãî îáúåìà, ñíèæåíèè ÷èñëà ïðîñòûõ ÐÀ â ñîñòàâå ñëîæíûõ ÐÀ çà ïîñëåäíèå 500 ëåò, ÷òî ñîâïàäàåò ñ îáùåé òåíäåíöèåé ñîêðàùåíèÿ îáúåìà âûñêàçûâàíèÿ â ñîâðåìåííîì àíãëèéñêîì ÿçûêå.
Îïðåäåëåí íàáîð êîììóíèêàòèâíûõ ñòðàòåãèé âåæëèâîñòè, ðåàëèçóåìûõ âîïðîñèòåëüíûìè ïðåäëîæåíèÿìè, âûÿâëåíû íàïðàâëåíèÿ èõ èñòîðè÷åñêèõ èçìåíåíèé. Äèàõðîíè÷åñêèå òðàíñôîðìàöèè ìåòàêîììóíèêàòèâíîãî àñïåêòà ÐÀ ñîîòâåòñòâóþò îáùåìó íàïðàâëåíèþ ðàçâèòèÿ áðèòàíñêîãî ýòîñà â öåëîì îò îðèåíòàöèè íà ïîçèòèâíóþ âåæëèâîñòü â 16 â. ê ïðåîáëàäàíèþ íåãàòèâíîé âåæëèâîñòè â 20 â.
Îòìå÷åííîå ïðåîáëàäàíèå âíóòðåííèõ èçìåíåíèé â ñèñòåìå ÐÀ, ðåàëèçîâàííûõ âîïðîñèòåëüíûìè ïðåäëîæåíèÿìè, çà ðàññìàòðèâàåìûé ïåðèîä ñâèäåòåëüñòâóåò î òîì, ÷òî ñèñòåìà áûëà îòíîñèòåëüíî ñôîðìèðîâàíà ê íà÷àëó 16 â. Ïî ïîëó÷åííûì äàííûì, ïîäòâåðæäåííûì ñòàòèñòè÷åñêè, îñíîâíûìè ýòàïàìè ðàçâèòèÿ ïðàãìàòè÷åñêèõ õàðàêòåðèñòèê àíãëèéñêîãî âîïðîñèòåëüíîãî ïðåäëîæåíèÿ ÿâëÿþòñÿ: ïåðâûé — ñ 16 â. ïî ñåðåäèíó 18 â. è âòîðîé — ñî âòîðîé ïîëîâèíû 18 â. ïî íàñòîÿùåå âðåìÿ, ïðè÷åì ñåðåäèíà 18 â. ñëóæèò ñâîåîáðàçíûì ïîâîðîòíûì ïóíêòîì â ðàçâèòèè ÐÀ è äèñêóðñà.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: èñòîðè÷åñêàÿ ïðàãìàëèíãâèñòèêà, ïàðàäèãìà, äèàõðîíè÷åñêîå âàðüèðîâàíèå, ìîäåëü ðå÷åâîãî àêòà, àñïåêòû ðå÷åâîãî àêòà, ñòðàòåãèè âåæëèâîñòè â äèñêóðñå, àíãëèéñêèé ÿçûê.

ABSTRACT

Shevchenko I.S. Historical Dynamics of Pragmatic Features of English Interrogative Sentences (16 – 20th c.). — Manuscript.
Doctorate dissertation in speciality 10.02.04 — Germanic Languages. — Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 1999.
The dissertation is concerned with establishing the basis for analysis and with studying the development of pragmatic features of interrîgative sentences in English. The suggested conceptual principles of a new research paradigm of historical pragmatics are based on systematic and action-centered understanding of speech communication. General evîlution of pragmatic features of speech communication is viewed as resulting from inner language development and changes in communicative needs arising from the society and culture evolution.
Diachronic constant and variable elements of English interrogative sentences are established for speech act (its aspects) and discourse (politeness principle). A speech act model comprising nine aspects brought together in three blocks is elaborated, and qualitative and quantitative historical dynamics of various aspects of speech acts performed through sentences under consideration are described.
Key words: historical pragmalinguistics, paradigm, diachronic
variation, speech act model, speech act aspects, politeness strategies in discourse, English.

ϳäïèñàíî äî äðóêó 24.06.1999. Ôîðìàò 60õ84/16.
Óìîâí. ïå÷. àðê. 2,24. Çàì. ¹ 57.
Íàêëàä 100 ïðèì.

³ääðóêîâàíî ó òèïîãðàô³¿ âèäàâíèöòâà “Êîíñòàíòà”.
Àäðåñà: 310145, Óêðà¿íà, ì.Õàðê³â, âóë Êîñì³÷íà, 26.
òåë.: (0572) 30-36-88.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020