НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ІМ. М.М.ГРИШКА

КРАСОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 581.522.4 + 581.95:582.782.1 (292.485) + (477)

Інтродукція унабі (zizyphus jujuba mill.)

в лісостепу України (біоекологічні особливості, розмноження,
вирощування)

03.00.05 – ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН
України

Науковий керівник: доктор біологічних наук,
професор

Мороз Павло Антонович,

Національний ботанічний сад

ім. М.М.Гришка НАН України, головний науковий співробітник відділу
акліматизації плодових рослин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,
професор

Байрак Олена Миколаївна,

Національний ботанічний сад

ім. М.М. Гришка НАН України,

провідний науковий співробітник відділу

ландшафтного будівництва

доктор біологічних наук, професор

Силаєва Алла Михайлівна,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник сектору

фізіології

Провідна установа: Київський національний
університет

ім. Тараса Шевченка, Ботанічний сад

ім. О.В. Фоміна Кабінету Міністрів

України, м. Київ

Захист відбудеться 25 травня 2007 р. о_12_годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному ботанічному
саду ім. М.М.Гришка НАН України за адресою: вул. Тімірязєвська, 1,
01014, м.Київ.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного
ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ,
вул. Тімірязєвська, 1.

Автореферат розісланий “23 квітня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук
Н.І.Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтродукція рослин, які б доповнювали видовий склад
фіторізноманіття лісостепової зони України і водночас були б цінними
плодовими культурами, має важливе економічне та наукове значення.

Цінною плодовою культурою з родини Rhamnaceae R. Br. є унабі (Zizyphus
jujuba Mill.). За низкою господарських показників Zizyphus jujuba Mill.
відповідає вимогам сучасного плодівництва, а саме: стійкість до хвороб,
невразливість шкідниками, високий вміст біологічно активних речовин у
плодах та в інших частинах рослини, невибагливість до грунту та
агротехніки вирощування. Плоди, в яких досить високий вміст вітамінів С
та Р, справляють на організм людини радіопротекторну та антиоксидантну
дію. Споживання таких плодів могло б відіграти важливу роль в
організації профілактичного харчування жителів лісостепової зони України
у зв’язку із забрудненням довкілля, викликаним передовсім аварією на
ЧАЕС та іншими техногенними чинниками.

У зв’язку з відсутністю зимостійкого сортового матеріалу, недостатнім
вивченням біології росту, розвитку та плодоношення в агрокліматичних
умовах Лісостепу України, відсутністю ефективних прийомів розмноження
Zizyphus jujuba Mill. в цій зоні не культивується.

Тому проведення наукових досліджень з інтродукції Zizyphus jujuba Mill.
в лісостеповій зоні України, що спрямовані перш за все на розробку
біологічних основ введення унабі в культуру, є актуальним в галузі
сучасного плодівництва.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано
у Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН України (НБС) у 1999
– 2005 роках та в м. Хоролі Полтавської обл. на ділянці, відведеній під
розсадник майбутнього Хорольського ботанічного саду. Дисертаційна
робота пов’язана з державною науковою програмою з пріоритетних напрямків
розвитку науки і техніки на 2002 – 2006 роки: “Біоресурси: стале
використання, збереження, збагачення” і виконана згідно планових
досліджень Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України
за темою: “Інтродукція дикорослих плодових рослин Євразії з метою
збереження біологічної різноманітності та використання в селекції ”, №
державної реєстрації 0199U003056.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – збагачення видового складу
плодових культур в лісостеповій зоні України шляхом інтродукції
Zizyphus jujuba Mill.

Програмою досліджень передбачалося виконання наступних завдань:

1. Визначення регіонів мобілізації інтродукційного матеріалу Zizyphus
jujuba Mill. для Лісостепу України.

2. Створення колекційного фонду зимостійких сортів та форм Zizyphus
jujuba Mill. у відділі акліматизації плодових рослин НБС ім. М.М.Гришка
(м.Київ) та в Полтавській області (м. Хорол).

3. Вивчення особливостей росту та розвитку рослин унабі в Лісостепу
України, з’ясування їх зимостійкості.

4. Удосконалення прийомів розмноження та вирощування унабі.

5. Відбір перспективних сортів та форм Zizyphus jujuba Mill. за оцінкою
їх зимостійкості та якості плодів для поширення в лісостеповій зоні
України.

Об’єкт досліджень – процеси росту і розвитку, розмноження та вирощування
Zizyphus jujuba Mill. в Лісостепу України.

Предмет дослідження – рослини Zizyphus jujuba Mill. в НБС ім. М.М.
Гришка (м.Київ) та в м.Хорол Полтавської області.

Методи дослідження – фенологічні спостереження, біоекологічні,
біометричні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В лісостеповій зоні України
зібрано колекцію зимостійких сортів та форм Zizyphus
jujuba Mill., вперше проведено комплексне порівняльне
вивчення особливостей росту та розвитку, зокрема плодоношення сортів та
форм рослин, інтродукованих з різних регіонів культивування.

Вперше запропоновано вирощування рослини Zizyphus jujuba
Mill. на крутосхилах у формі багатостовбурних дерев. Доведена
можливість та доцільність введення в культуру Zizyphus
jujuba Mill. в Лісостепу України з широким спектром використання.
Вперше відібрано перспективні зимостійкі сорти для поширення в
лісостеповій зоні України а також форми рослин, насіння яких придатне
для вирощування підщеп.

Практичне значення отриманих результатів. Створено маточне насадження
Zizyphus jujuba Mill., необхідне для вирощування посадкового
матеріалу та поширення цієї культури в лісостеповій зоні України;
розроблено рекомендації з розмноження та вирощування унабі. Результати
досліджень будуть використані в плодівництві з метою збільшення видового
складу культур, плоди та інші частини і органи яких вирізняються високим
вмістом біологічно активних речовин і мають цілющі властивості.

Дрібноплідні форми унабі будуть використовуватись як підщепи, а також в
озелененні та для закріплення ярів, крутих схилів, відкосів доріг,
руйнування яких спричиняється ерозійними процесами. Насадження унабі є
хорошим медоносом для бджіл.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним
дослідженням здобувача. Дисертантом проведено інформаційний пошук та
аналіз літературних даних стосовно теми дисертації, розроблено програму
досліджень, здійснено експедиції в Республіку Молдова та на Південь
України з метою пошуку та відбору інтродукційного матеріалу, створено в
НБС ім. М.М.Гришка (Київ) та в м. Хорол Полтавської обл. колекцію сортів
та форм рослин Zizyphus jujuba Mill., проведено інтродукційні
дослідження, узагальнено експериментальні дані та сформульовано
висновки.

Права співавторів у спільних публікаціях не порушено. Вміст біологічно
активних речовин в листках і плодах унабі досліджено спільно із
співробітниками біохімічної лабораторії відділу нових культур та
лабораторії медичної ботаніки НБС ім. М.М. Гришка.

Результати досліджень відображено в дисертації, публікаціях та
деклараційних патентах на винаходи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, основні
положення та висновки дисертації представлено на
наукових форумах: ХХІІ Міжнародній науковій конференції
“Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних
флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії
(Полтава, 2000), Перших Всеукраїнських наукових читаннях,
присвячених пам’яті академіка М.М.Гришка “Роль ботанічних
садів у формуванні наукового світогляду майбутніх біологів”
(Полтава, 2001), Всеукраїнській студентській науково-практичній
конференції “Науково-педагогічна спадщина академіка В.І.Вернадського як
планетарне явище (Полтава, 2001), V Міжнародній науково-практичній
конференції “Наука і освіта – 2002 (Дніпропетровськ – Донецьк, 2002), ІІ
Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова
– 2002” (Дніпропетровськ – Черкаси – Львів, 2002), Науковій
конференції “Еколого – біологічні дослідження на природних та
антропогенно–змінених територіях (Кривий Ріг, 2002),
Міжнародній науково – практичній конференції “Екологічні проблеми
довкілля та шляхи їх вирішення” (Полтава, 2002), ІІ
Міжнародній науковій конференції молодих дослідників
“Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого
будівництва” (Умань, 2002), Міжнародній науково – практичній конференції
“Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття” (Полтава,
2002).

Публікації. Основні матеріали дисертації висвітлено у 13 — ти
опублікованих працях, з них 3 – у фахових наукових виданнях. За
результатами досліджень з теми дисертації отримано три деклараційні
патенти на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 5-ти
розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку цитованої
літератури (206 найменувань, в тому числі 4 іноземних), містить 33
таблиці, ілюстрована 49 рисунками. Робота викладена на 190 сторінках
комп’ютерного набору.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ІНТРОДУКЦІЯ ЯК ЗАСІБ ЗБАГАЧЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР В
УКРАЇНІ

Інтродукйія плодових культур на сучасному єтапі. Інтродукція плодових
рослин сприяє збільшенню видової різноманітності садових фітоценозів,
підвищенню їх стійкості та продуктивності, дає змогу запровадити
ефективну садозміну, запобігти накопиченню шкідників і хвороб,
виникненню алелопатичної ґрунтовтоми. Подальший розвиток плодівництва
неможливий без залучення нових видів, форм та сортів рослин з інших
географічних районів.

Для адаптації рослин до нових умов середовища велике значення має
вирощування їх з насіння в декількох поколіннях.

Суть методу ступеневої акліматизації полягає в поступовому перенесенні
рослин із одних географічних районів в інші висівом насіння (на нашу
думку правильнішою була б назва ступенева інтродукція). Застосуванню
цього методу сприяє широка мережа ботанічних садів та узгодженість в їх
роботі.

Згідно літературних даних успішно інтродукованою рослиною є така, що без
особливого догляду за нею добре росте в новій для неї місцевості,
розмножується і дає нове повноцінне покоління рослин. При цьому рослина
не обов’язково повинна розмножуватись насінням, оскільки це не єдиний
спосіб розмноження в природних умовах. Наприклад, ті рослини, що на
батьківщині утворюють кореневу порість, в нових умовах можуть успішно
розмножуватись таким способом. Для розмноження інтродуцента така
властивість стає домінуючою ( Шайтан,1983,1991; Кохно, Курдюк, 1994).

Основним фактором, який обмежує можливості інтродукції південних
деревних плодових культур на північ, є їх недостатня зимостійкість.
Тому, лише безпосередні практичні дослідження та поглиблене вивчення
біоекологічних особливостей плодоношення та розмноження інтродуцента в
нових умовах можуть визначати придатність його для використання в
практиці садівництва.

Успішній інтродукції плодових культур сприяють теоретичні розробки,
зокрема моделювання та прогнозування процесу інтродукції. В Україні
провідними вченими розроблено методи інтродукції деревних рослин,
визначено наближені кліматичні аналоги регіонів для інтродукції рослин,
та окреслено критерії добору інтродуцентів ( Кохно, 1994; Клименко,
1993, 2000; Булах, 2007).

Необхідно брати до уваги і такий фактор як глобальне потепління,
оскільки інтродукція плодових культур в переважній більшості випадків
здійснюється з півдня на північ.

Південні та нові плодові культури персик (Persica vulgaris Mill.),
обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.), кизил справжній (Cornus
mas L.), аронія (Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot), айва довгаста
(Cydonia oblonga Mill.), хеномелес японський (Chaenomeles japonica
Thunb. Lindl.,), маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.),
жимолость їстівна (Lonicera caerulеa L.), актинідія (Actinidia kolomikta
Maxim., A. arguta (Siebold et Zucc.) Plansh. ex Mig., A. рolуgama
(Siebold et Zucc.) Mig., лимонник китайський (Schisandra chinensis
Turcz. Bail.), вишня повстиста (Cerasus tomentosa (Thunb.) Wall.)
донедавна вважались інтродуцентами, а тепер вони вже поширені в садах
Лісостепу України.

Для збільшення видового складу плодових культур Лісостепу України велике
значення має залучення в цю зону інших південних плодових культур,
однією з яких є унабі (Zizyphus jujuba Mill.).

Унабі (Zizyphus jujuba Mill.) – представник родини жостерових
(Rhamnaceae R. Br.), яка об’єднує біля 60 родів і більше 900 видів
переважно деревних рослини з великою різноманітністю форм – від дрібних,
що стелються, кущів, і до великих дерев та ліан.

Важливе економічне значення належить переважно представникам роду
зизифус (Zizyphus). В культуру як плодові рослини введені три види цього
роду: Zizyphus jujuba Mill. – унабі, Zizyphus mauritiana Lam. — зизифус
індійський або мавританський та Zizyphus lotus Lam. — зизифус
африканський. Найбільш поширеним є Zizyphus jujuba Mill., що походить з
Китаю (Східно-Азіатська флористична область).

В Лісостепу України сіянці середньо- та дрібноплідних форм унабі, що
ростуть з 1981р. на території плодового саду НБС (насіння було завезене
з Киргизії науковими співробітниками П.А. Морозом та О.Ф.Клименком)
задовільно зимують і плодоносять, хоча насіннєво не розмножуються,
пагони їх дуже околючені, плоди дрібні. У середньоплідних форм плоди не
дозрівають, тому вони становлять інтерес лише як зимостійкі вегетативні
підщепи для сортів та вихідний матеріал для селекції.

МАТЕРІАЛ, УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана в Національному ботанічному саду ім. М.М.Гришка НАН
України протягом 1999 – 2005 рр. Польові дослідження проводили в
плодовому саду відділу акліматизації плодових культур НБС (м. Київ) та
на земельній ділянці, що відведена під розсадник майбутнього ботанічного
саду в м. Хорол, (Полтавська обл.). Об’єктами дослідження були як цілі
рослини, так і окремі їх частини і органи: пагони, коріння, листки,
квітки, насіння, пилок.

З метою визначення регіонів відбору інтродукційного матеріалу Zizyphus
jujuba Mill. в лісостепову зону України з’ясували поширення унабі в
Україні та в СНД з урахуванням методу агрокліматичних аналогів. За
нашими даними цей вид зосереджений в основному в науково-дослідних
установах які вивчають його як плодову культуру. У невеликій кількості
унабі зустрічається у садівників-аматорів які в переважній більшості
вирощують дрібноплідні форми.

З Нікітського ботанічного саду завезли саджанці та живці сортів
Вахшський, Мардак’яни, Советський, Китайський-2А (1998 – 2000 рр.), з
Республіки Молдова живці сортів Мореджер, Суан-Цзао, Я-Цзао,
Китайський-60, Китайський-62, Пеквіт, Бурнім, Та-Ян-Цзао, Конфєтний,
форми Колонка, із Запоріжжя насіння 8-ми форм унабі (2000 р.).

Фенологічні спостереження проводили за “Методами фенологических
наблюдений при ботанических исследованиях” (1966), “Методическими
указаниями по первичному сортоизучению зизифуса” (1976), “Методикой
фенологических наблюдений в ботанических садах СССР” (1975), “Программой
наблюдений за общим и сезонным развитием лиственных древесных растений
при их интродукции” (1973), “Динамикой роста годичных побегов некоторых
древесных растений в Крыму” (1974). Вивчення кореневої системи — за
“Методами изучения корневой системы” (1972), оцінку умов перезимівлі
рослин досліджували згідно “Методических указаний по оценке
климатических условий перезимовки плодовых культур в Крыму” (1979),
оцінку морозостійкості визначали за “Методами определения
морозостойкости растений” (1967), оцінку зимостійкості — за “Методами
определения зимостойкости плодовых культур” (1982), “Методикой
государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур” (1970).
Види комах, які відвідували рослини унабі під час цвітіння вивчали за
визначником комах “Насекомые СССР” (1970), життєздатність пилку
досліджували за “Методами определения жизнеспособности пыльцы” (1970),
фертильність пилку — за “Методами определения фертильности пыльцы”
(1970). Оцінку перспективності інтродукції проводили за “Оценкой
перспективности интродукции древесных растений по данным фенологических
наблюдений” (1973), “Методами оценки и прогноза успешности интродукции
древесных растений” (1985). Статистичну обробку експериментальних даних
проводили за В.Д. Доспєховим.

Дослідження макро- та мікроелементного складу плодів та листків унабі
проводили на портативному рентгенофлуоресцентному аналізаторі “ ELVAX –
MED”. Матеріалом тестувань були плоди сорту Китайський-60, зібрані у
2001р. у фазу повного дозрівання в плодовому саду НБС та листки в період
інтенсивного росту.

Назви рослин подані за Черепановим (1995); Мосякіним, Федорончуком (1999
) та Кохно (2001 ).

БІОЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ZIZYPHUS JUJUBA MILL.

Морфологічні та екологічні особливості. Унабі — листопадне дерево з
красивою, негустою кроною від розлогої до пірамідальної.

В плодовому саду НБС у рослин унабі 23-ох річного віку діаметр штамбу
біля кореневої шийки — 6 – 8 см, а висота 2,5 – 3 м, в Хоролі 5-7
річні рослини мають висоту 1,2-1,8 м.

До характерних особливостей унабі слід віднести здатність давати багато
кореневої порості.

Важлива особливість унабі – це висока його жаростійкість та
посухостійкість, що нетипово для інших плодових культур помірної зони. В
липні 2003 року ми спостерігали, що при температурі повітря 30 – 34?С,
яка трималась протягом декількох днів, рослини унабі при повній
відсутності поливу не пригнічувались і продовжували ріст на відміну від
інших типових плодових культур Лісостепу України.

В період глибокого зимового спокою рослини унабі переносять без
пошкоджень температуру до -30?С. Така біоекологічна особливість
характеризує унабі з погляду морозостійкості, як потенційно придатну
культуру для інтродукції в Лісостеп України.

У рослин унабі є чотири види пагонів: пагони продовження росту,
колінчасто-зігнуті бокові пагони, що ростуть в довжину один вегетаційний
період, потовщено-вкорочені пагони, або як їх ще називають брахібласти,
і репродуктивні опадаючі пагони. Дрібноплідні форми рослин унабі мають
колючки, довжиною до 3 см. Листки в унабі прості, короткочерешкові,
майже сидячі, без прилистків або з дрібними прилистками. Бутони в унабі
з’являються в пазухах листків на репродуктивних та ростових пагонах по
мірі їх росту у довжину. Суцвіття цимозне, клубочковидне із 3-20 квіток.
Квітки двостатеві дрібні. За нашими даними по сортах і формах між собою
не відрізняються і становлять 0,40 – 0,55 см в діаметрі, мають короткий
квітконіс, п’ятипелюсткові, зірковидні. Довжина чашолистиків — 0,30 см,
пелюсток — 0,20 см. Зав’язь м’ясиста, напівнижня, двогніздна.
Стовпчик, довжина якого становить 0,10 – 0,20 см двороздільний,
короткий.

Плід унабі – соковита, напівнижня синкарпна кістянка. В залежності від
сорту плоди мають різну величину і форму: грушовидну, яблуковидну,
кулясту, продовгувату, циліндричну. Крупноплідні сорти мають плоди до 4
см в довжину і до 2,5 – 3,0 см в діаметрі з максимальною масою до 45 г
(в умовах Лісостепу України – до 16 г). Кісточка плоду досить тверда,
насіння видовжено-овальне, сплющене, гладеньке, блискуче з крупним
зародком і слабко розвиненим ендоспермом.

Ріст та розвиток. Дослідження росту та розвитку унабі в Лісостепу
України потрібні для з’ясування відповідності кліматичних умов цієї зони
потребам інтродукованих рослин.

Приріст поточного року складається з ростових пагонів з бічними
обростаючими, із бруньок яких в цей же рік утворюються плодоносні
пагони. Цим пояснюється можливість плодоношення саджанців унабі в рік
садіння.

За нашими спостереженнями, в грунтово-кліматичних умовах Лісостепу
України основні ростові пагони досягали в довжину 12-44 см і
закінчувались верхівковою брунькою. Щорічно із верхівкової бруньки
розвивався новий основний ростовий пагін і таким чином утворювалась
крона дерева. Бічні, колінчасто-зігнуті пагони, що розвиваються по ходу
росту основного, з’являються в пазусі кожного листка.

Відмічено, що бічні пагони на кінці дуже тонкі і кожної зими остання їх
ланка товщиною 1,5 – 2,3 мм засихала і відпадала. Подібні ж пошкодження
у рослин унабі мають місце і при культивуванні в Молдові. Таке явище
ніяким чином не позначалось на розвитку рослин, оскільки бічні пагони в
наступному році в довжину не ростуть взагалі. Плодоносні пагони в
основному формувались на вкорочених пагонах-брахібластах і частково на
пагонах продовження росту. На четвертий рік рослини унабі, в залежності
від сорту, утворювали від 1 до 5 ростових пагонів, довжиною від 8 до 44
см. Бічних пагонів утворювалось від 2 до 25 шт. довжиною від 6 до 21 см.
Кількісне та процентне співвідношення пагонів 7 річного дерева унабі
сорту Суан-Цзао наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кількість пагонів 7-річного дерева унабі сорту Суан-цзао, 2004 р.,
Хорол

Пагони

Кількість, шт. % до загальної кількості

1 Скелетні (основні ростові) 4 0,7

2 Бокові колінчасто-зігнуті 49 8,1

3 Багаторічні кільчатки-брахібласти 138 22,8

4 Репродуктивні опадаючі: — на брахібластах

— на основних ростових 396
65,3

19 3,1

Рослини унабі дуже вибагливі до світла. В затінку, за інших сприятливих
умовах, ріст пагонів пригнічується, плоди не зав’язуються. За нашими
даними сумарна листкова поверхня освітлених сонцем плодоносних пагонів
сорту Суан-Цзао в середньому на 26% більша ніж затінених, середня
довжина листка більша відповідно на 16%.

Настання фенологічних фаз розвитку Zizyphus jujuba Mill., як і в інших
рослин помірного клімату, пов’язане з накопиченням суми ефективних
температур, яку визначали шляхом підрахунку середньодобових температур
вище +10?С.

За результатами фенологічних спостережень за ростом та розвитком рослин
унабі в Лісостепу України визначено, що початок вегетаційного періоду
припадає на ІІІ декаду квітня – І декаду травня. Найраніше початок
вегетації відмічено 20 квітня 2001 р., найпізніше – 10 травня 2003 р.
Сума ефективних температур становила 48-56?С, середньодобова
температура повітря — 10-15?С. Різниця у початку вегетації між сортами
становила 4 дні. Початок бутонізації – ІІІ декада травня – червень – І
декада липня. Різниця в початку бутонізації між сортами становила 8
днів. Найраніше бутонізація розпочиналась 22 травня 2001 р. Сума
ефективних температур на цей період становила 208?. Період бутонізації
досить тривалий і становив 40 – 43 дні. Розпочиналась бутонізація при
середньодобовій температурі 16?С. Цвітіння проходило в ІІІ декаді
червня, в липні та в І декаді серпня. Це досить тривалий період
цвітіння в порівнянні з іншими плодовими культурами. Найраніше період
цвітіння розпочинався 12 червня 2003 р. Сума ефективних температур на
початок періоду цвітіння становила 408?. Пігментація плодів
розпочиналась в кінці ІІІ декади вересня – у І декаді жовтня, найраніше
— 27 вересня 2002 р. Сума ефективних температур становила 1364?. Фазою
дозрівання плодів вважається повне їх побуріння. Найраніше плоди
дозрівали 16 жовтня 2002 р. Сума ефективних температур становила 1382?.
Найраніше листопад розпочинався 28 жовтня 2001 р.

*

?

N ’ A 3/4

&

(

*

???????*

V

X

?

o

’ A u 1/4

3/4

??&??????????$?????

???

?????

S зрілості, хоча масове дозрівання плодів сортів і форм унабі,
інтродукованих з Молдови спостерігалось щорічно. Отже, рослини унабі в
умовах лісостеповї зони України протягом вегетаційного періоду,
тривалість якого становила за період досліджень 178 – 192 дні, проходять
всі фази сезонного розвитку. Закінчувався вегетаційний період за суми
ефективних температур 1212,5 – 1386,4?.

За період спостережень основні ростові пагони мали одну хвилю росту,
який не залежав від погодних умов і, в першу чергу, від зволоження. Це
підтверджує літературні дані про посухостійкість інтродуцента.

Цвітіння і особливості запилення. Цвітіння на окремому плодоносному
пагоні проходить поетапно, в процесі росту і утворення бутонів, і
розпочинається від основи пагона. В суцвітті розкривається спочатку один
бутон, через 1 – 3 дні наступний, або кілька бутонів. Період цвітіння
кожного суцвіття таким чином залежить від кількості квіток у суцвітті що
становить 6-14 шт. (табл. 2).

Таблиця 2

Середня кількість квіток на плодоносному пагоні брахібласта та їх
максимальна кількість у суцвітті рослин унабі (2003 р).

Сорт, форма Кількість квіток на плодоносному пагоні брахібласта, шт.
Максимальна кількість квіток у суцвітті, шт.

1 Вахшський 54 9

2 Мореджер 62 14

3 Суан-Цзао 53 12

4 Я-Цзао 31 8

5 Китайський-60 44 12

6 Китайський-62 46 11

7 Пеквіт 81 8

8 Бурнім 51 10

9 Та-Ян-Цзао 41 8

10 Конфетний 49 6

11 Колонка 58 10

HIP95 7.60 1.37

В опрацьованій нами літературі відсутні повідомлення про види комах, що
здійснюють запилення квіток рослин унабі, вказується лише, що унабі є
хорошим медоносом для бджіл. Тому, протягом 1999 – 2004 років ми
визначили 20 видів комах, що відвідували, а отже і запилювали квітки
унабі. Найактивніше протягом дня відвідування спостерігалось з 9 до 19
години такими комахами як оса пілюльна (Eumenes coarctatus L.), цикада
звичайна (Tibicen plebeja Scop.), оса блестянка вогнева (Chrysis ignita
L.).

Життєздатність пилку квіток унабі визначали за методом
Д.А.Транковського. Пилок висівали на штучне стерильне середовище, що
складалось із 1 % агар-агару та цукру концентрації 10, 15 та 20 %. Для
пророщування зібраний пилок витримували протягом 18 годин при
оптимальній температурі 28 ? С, яка була визначена експериментально.

Здатність пилку унабі до запліднення визначали йодним методом за
З.П.Паушевою. Нами встановлена висока фертильність пилку унабі
досліджуваних сортів, причому вона зростає на кінець періоду цвітіння
(табл. 3).

Таблиця 3

Життєздатність та фертильність пилку унабі, плодовий сад НБС, 2005 рік

№ Сорт Період відбору пилку

Життєздатність, %

Фертильність, %

Концентрація сахарози, %

10 15 20

1 Китайський -6О ІІІ дек.червня 19,9 9,3 не проріс 48,0

І дек. липня 37,9 33,3 38,2 69,6

ІІІ дек. липня 65,0 48,3 25,9 82,4

2 Мореджер ІІІ дек.червня 11,3 13,1 1,0 68,0

І дек. липня 29,9 16,6 24,6 71,4

ІІІ дек. липня 18,7 29,3 11,3 88,8

3 Та-Ян-Цзао І дек. липня 28,7 25,6 14,2 70,2

ІІІ дек. липня 48,1 25,4 не проріс 83,5

Отже в умовах Лісостепу України життєздатність та фертильність пилку
унабі достатня для утворення корисної зав’язі, а це свідчить про
можливість інтродукції унабі в цьому регіоні.

Плодоношення. До характерних особливостей унабі слід віднести
відсутність періодичності плодоношення та одноетапності бутонізації,
цвітіння та дозрівання плодів.

Відсоток корисної зав’язі в рослин унабі в порівнянні з кісточковими
плодовими інших видів (23 – 25%) невисокий і в середньому становить
0,25%.

Не зважаючи на невисокий відсоток кількості корисної зав’язі, рослини
унабі можуть давати значний стабільний врожай. Це пояснюється досить
великою кількістю квіток на деревах – до 250 – 300 тис.шт. і відповідно
високим відсотком їх природного опаду (табл. 4).

Таблиця 4

Середня кількість корисної зав’язі у рослин унабі (2001 – 2004рр.),
Хорол

№ Сорт Загальна зав’язь, % Корисна зав’язь, %

1 Суан-Цзао 0,34 0,22

2 Я-Цзао 0,29 0,19

3 Китайський-60 0,30 0,28

4 Мореджер 0,38 0,31

HIP95 0,04 0,05

Зимостійкість. За період досліджень унабі не виявлено вимерзання
інтродукованих рослин до кореневої шийки за винятком сортів Мардак’яни
та Советський. У рослин сорту Та-Ян-Цзао та Вахшський спостерігали
незначні пошкодження двох останніх ланок однорічних скелетних пагонів,
які суттєво не впливали на ріст, розвиток та плодоношення унабі.

Регенеративна здатність. Спостереження за динамікою відновлення ростових
пагонів унабі у рослин сорту Вахшський (регенерацію викликали штучно
зрізуванням рослин біля кореневої шийки) свідчать, що рослини унабі
характеризуються високою регенеративною здатністю і відновлюють крону
протягом одного вегетаційного періоду.

РОЗМНОЖЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ ZIZYPHUS JUJUBA MILL.

У 2001 – 2002 рр. нами випробувані різні прийоми насіннєвого та
вегетативного розмноження.

Досліди з підготовки насіння до посіву проводили згідно рекомендацій
Нікітського ботанічного саду у таких варіантах:

Варіант 1. Обробка кісточок концентрованою сірчаною кислотою (H2SO4)
протягом 35 хвилин з наступною промивкою холодною водою.

Варіант 2. Обробка кісточок 10% лугом (NaOH) протягом 12 годин.

Варіант 3. Замочування у воді (18-20? С) протягом доби, та підсушування
їх протягом 8 годин при температурі 50° С.

Варіант 4. Обробка кісточок гарячою водою (50? С) протягом 8 годин.

Варіант 5. Механічне руйнування ендокарпію з метою вилучення насіння.

Варіант 6. Стратифікація кісточок у вологому піску при температурі 5° С
протягом 3-ох місяців.

З усіх варіантів досліду по підготовці насіння до посіву ефективним
виявився лише варіант 5. Кількість пророслого насіння по сортах
становивла: Я-Цзао – 3%; Суан-Цзао – 6%;Мореджер – 11%; Китайський-60 –
20%; Китайський-62 – 16%; форма Колонка – 28%.

Здійснювали різні способи вегетативного розмноження унабі: відсадками,
кореневою порістю, окулюванням та щепленням живцем. З досліджених нами
способів щеплення (весняна поліпшена копуліровка, весняне та літнє
окулювання вприклад) найкращі результати одержали при окулюванні щитком
вприклад, яке виконували в останній декаді квітня або першій декаді
травня. Приживання таких окуліровок в середньому за становило 92 %.

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ZIZYPHUS JUJUBA MILL. В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Унабі успішно інтродукована в Лісостепу України і є цінним видом для
впровадження в практику, оскільки має широкий спектр застосування в
таких галузях як агропромисловий комплекс, медицина, меліорація,
промисловість та паркобудівництво.

Успішність інтродукції виду Zizyphus jujuba Mill. в Лісостеп України
оцінювали за методом Кохна (1994), який придатний для оцінки не лише
акліматизації, а й адаптації рослин в межах генетично детерміноваої
норми реакції (табл. 5).

Р – показник росту; Гр. – показник генеративного розвитку; З – показник
зимостійкості; Пс – показник посухостійкості; b – показник ступеня
вагомості ознаки.

Таблиця 5

Оцінка успішності адаптації Zizyphus jujuba Mill. в Лісостепу України

№ Сорт, форма Р

b=2 Гр

b=5 З

b=10 Пс

b=3 Адапта-ційне число А Адаптація

1 Вахшський 4 4 3 5 73 задов

2 Мореджер 4 4 4 5 83 добра

3 Суан-Цзао 4 4 4 5 83 добра

4 Я-Цзао 4 4 4 5 83 добра

5 Китайський-60 4 4 4 5 83 добра

6 Китайський-62 4 4 4 5 83 добра

7 Пеквіт 4 4 4 5 83 добра

8 Бурнім 4 4 4 5 83 добра

9 Та-Ян-Цзао 4 4 3 5 73 задов

10 Конфетний 4 4 4 5 83 добра

11 Ф.Колонка 4 4 4 5 83 добра

За період досліджень (1999 – 2005 рр) ми інтродукували в Лісостеп
України 10 сортів і 1 форму виду Zizyphus jujuba Mill. (табл. 6).

Згідно каталога сортів та гібридних форм субтропічних плодових культур,
що вирощуються в Нікітському ботанічному саду, плоди унабі умовно
поділяють на крупноплідні, середня маса плоду яких більша 10 г, середні
– 5-10 г, дрібні – 3-5 г, дуже дрібні – маса плоду менше 3г. Отже, ми
інтродукували в лісостепову зону України два крупноплідних сорти, два
середньоплідних, п’ять дрібноплідних, один сорт та одна форма — з досить
дрібними плодами.

Таблиця 6

Біометрична характеристика плодів сортів та форм унабі інтродукованих в
Лісостеп України

№ Сорт, форма Розміри плоду (довжина, діаметр),мм Середня маса плоду, г

1 Вахшський 36 х 23 14,0

2 Мореджер 22 х 18 5,0

3 Суан-Цзао 20 х 17 4,8

4 Я-Цзао 28 х 18 6,1

5 Китайський-60 17 х 16 4,0

6 Китайський-62 16 х 16 3,9

7 Пеквіт 14 х 12 3,0

8 Бурнім 18 х 12 4,2

9 Та-Ян-Цзао 38 х 24 16,0

10 Конфетний 9 х 8 1,6

11 Колонка 13 х 9 2,5

HIP95 5.46 х 3.05 2,77

Культура унабі забезпечує отримання щорічних врожаїв у зв’язку з
відсутністю періодичності плодоношення, а неодночасність дозрівання
плодів – отримання свіжої продукції протягом 20-30 діб.

Плоди та листки рослин унабі високим вмістом біологічно активних речовин
та мікроелементів справляють на людський організм лікувальну дію, що
робить дану культуру особливо цінною з точки зору профілактики багатьох
захворювань.

В результаті наших досліджень виявлено в плодах та листках унабі значний
вміст таких елементів як йод, що становить відповідно 1,6740 та 1,3510
мкг/г, та селен – 0,2278 та 0,2633 мкг/г.

Нами визначено в плодах сортів Мореджер та Суан-Цзао вміст Р-активних
речовин (катехіни – 48,0 та 83,2 мг %), лейкоантоціани (158,4 та 404,8
мг %), а також аскорбінової кислоти, що становила відповідно по сортах
44,7 та 60,2 мг % (на сиру масу).

Результати проведених нами біохімічних досліджень листків дрібноплідної
форми виду Zizyphus jujuba Mill. та виду Morus alba L. ( табл. 7)
підтверджують дані стосовно можливого використання в Лісостепу України
унабі для відгодівлі гусениць тутового шовкопряду.

.3

Таблиця 7

Кормова цінність листків Morus alba L. та Zizyphus jujuba Mill.( на
сиру масу)

Предмет дослід-ження

Суха речо-вина, %

Протеїн, %

Ліпі-ди, %

Клітко-вина, %

Зола, %

БЕР, %

Аскор-бінова кислота, мг %

Загаль-ний цукор, %

1

Morus

alba L.

37,64

4,67

1,27

4,59

3,07

27,15

88,70

2,92

2

Zizyphus jujuba Mill.

36,23

5,91

1,30

5,47

2,76

19,97

235,08

3,36

Доцільність використання рослин унабі в зеленому будівництві зумовлена
такими біоекологічними особливостями: декоративним виглядом протягом
всього вегетаційного періоду, незмінним забарвленням листя включаючи і
період листопаду, довговічністю рослин, низькорослістю, нездатністю
проникати в місцевий ценоз в зв’язку із складністю природного
насіннєвого розмноження, високою посухостійкістю, невибагливістю до
грунту, невразливістю шкідниками та відсутністю захворювань, тривалим
періодом цвітіння з приємним ароматом, легким перенесенням формуючої
обрізки, невибагливістю до агротехніки вирощування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та експериментальні дані,
які показали доцільність інтродукції та можливість культивування
унабі в лісостеповій зоні України. Це сприятиме розширенню
біорізноманіття та збільшенню виробництва плодів з
лікувально-профілактичними властивостями.

Вперше створено колекцію сортів та форм унабі, інтродукованих з
Молдови, як північного регіону вирощування цієї культури.
Колекція є базою для подальшої селекційної роботи та вихідним
матеріалом для впровадження унабі в садівництво Лісостепу
України.

Встановлено, що кліматичні умови лісостепової зони України забезпечують
проходження повного циклу сезонного розвитку рослин унабі. Плоди
досліджуваних сортів і форм дозрівають, частина з них дає схоже насіння,
що свідчить про успішну інтродукцію унабі в цьому регіоні.

В умовах Лісостепу України рослини унабі мають одну хвилю росту та
приріст основних ростових та бічних пагонів, достатній для формування
крони і одержання врожаю. Строки формування вегетативних та генеративних
пагонів у досліджуваних сортів суттєво не відрізняються .

Життєздатність пилку унабі досліджуваних сортів Китайський-60, Мореджер,
Та-Ян-Цзао становить 29,9-65,0 %, фертильність пилку 48,0-88,8 %.
Кількість і якість пилку достатня для утворення корисної зав’язі, що
становить 0,19-0,31 %. Плодоношення забезпечується завдяки дуже великій
кількості квіток на деревах – 250-300 тис. шт.

З’ясовано, що у зв’язку з недорозвиненим ендоспермом насіння
крупноплідних сортів (Вахшський, Та-Ян-Цзао) в умовах Лісостепу
України не проростає, схожість насіння дрібноплідних сортів та
форм досягає 20 – 28 %.

Як підщепу для вирощування саджанців доцільно використовувати сіянці
та кореневі паростки дрібноплідних сортів та форм унабі
(Китайський-60, Китайський-62, Колонка, дикоросла форма).

Розроблено прийоми культивування унабі в Лісостепу України

( розмноження, схема посадки, формування крони, вирощування на схилах).

Сіянці унабі вступають у пору плодоношення на 3 – 4 рік, щеплені рослини
– на другий рік після виконання щеплень. Приріст пагонів залежить від
сорту та типу пагонів, а найбільш інтенсивний ріст спостерігається у
червні – липні

Встановлено високу регенеративну здатність рослин унабі. Це дуже
важлива особливість інтродуцента, яка забезпечує відновлення
штамба і крони дерева після пошкодження їх в зимовий період.

Для використання унабі в садівництві придатні сорти Вахшський,
Та-Ян-Цзао, Мореджер, Суан-Цзао, Я-Цзао, Китайський-60, Китайський-62,
які є достатньо зимостійкими в умовах Лісостепу України. Для зеленого
будівництва та агролісомеліорації рекомендовано сорти Мореджер,
Китайський-60, Китайський-62, форма Колонка. Виділена одна
дрібноплідна форма для створення живоплотів.

В лісостеповій зоні України унабі не уражується шкідниками та
хворобами, що дає змогу одержувати екологічно безпечну продукцію
та оберігати довкілля.

Вперше досліджено біохімічний склад плодів та листків рослин унабі,
вирощених в Лісостепу України. Вміст біологічно-активних речовин вказує
на високу цінність унабі як лікарської рослини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗМНОЖЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ УНАБІ

Для вирощування унабі слід вибирати добре освітлені сонячним промінням
та захищені від північного вітру земельні ділянки. Найкраще підходять
схили ( 5 – 100 ) південної експозиції. Як підщепи доцільно
використовувати сіянці унабі або прикореневу порість з діаметром
штамбу біля кореневої шийки 10 – 12 мм.

Кісточки дрібноплідної форми унабі (Колонка) або сортів Китайський –
60, Китайський – 62 для вирощування підщеп зберігати протягом зими в
сухому прохолодному місці в паперових пакетах.

У квітні – травні для підготовки до висіву насіння вилучати із кісточок,
механічно руйнуючи епдокарпій за допомогою пластичного фіксатора.
Доброякісне за візуальною оцінкою, замочене у воді протягом доби насіння
пророщувати в чашках Петрі на замоченому водою фільтрувальному папері
або бавовняній тканині.

Сіянці вирощувати в торф’яних контейнерах, (субстрат – чорнозем та
річковий пісок у співвідношенні 1:1) у теплиці або в парнику, з червня
по жовтень дорощувати у відкритому грунті. Однорічні сіянці зберігати у
підвалі чи погребі при t = 2 – 5 ?С у вологому піску або з комом землі з
метою попередження пересихання кореневої системи.

Весняне щеплення сортів виконувати в травні, на початку сокоруху,
способом окуліровки щитком або способом поліпшеної копуліровки. Для
живців використовувати однорічні ростові пагони, заготовлені з метою
попередження зимових пошкоджень в кінці листопада – грудні. Обв’язку
щитків при окуліровці виконувати суцільно, а після зняття обв’язки через
10 діб, щитки обмазати садовим варом або пластиліном.

Для перехресного запилення та отримання врожаю вирощувати на ділянці не
менше 2-3 рослин унабі.

У молодих рослин унабі 2 – 5 — річного віку прикореневу систему
мульчувати, а штамб з метою попередження зимових пошкоджень обгортати
крафт-папером або іншим матеріалом.

Рослини вирощувати за схемою посадки 2,0 – 2,5 х 1,5 – 2,0 м, крону
формувати невисокою, до 2,0 – 2,5 м у вигляді пальмет, площину яких
орієнтувати на південь.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Красовський В.В.: Інтродукція крупноплідних сортів унабі (Zizyphus
jujuba Mill.) в Лісостепу України // Збірник наукових праць Полтавського
державного педагогічного університету ім.. В.Г.Короленка, 2003. – Вип. 4
(31). – С.91- 96.

Красовський В.В. Мобілізація вихідного матеріалу для інтродукції унабі
(Zizyphus jujuba Mill.) в Лісостепу України // Збірник наукових праць
Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка,
2002. – Вип. 3 (24). – С.68 — 72.

Красовський В.В., Кудренко І.К., Мороз П.А. Перспективи інтродукції
унабі (Zizyphus jujuba Mill.) у Лісостепу України // Інтродукція
рослин, 2006. – № 2. – С. 15-19.

Красовський В.В. Біоекологічні особливості унабі (Zizyphus jujuba Mill.)
як перспективної культури в зеленому будівництві лісостепової зони
України // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення.:
Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції – Полтава, 2002. –
С.103-105.

Красовський В.В. Деякі особливості інтродукції крупноплідних форм
зізіфуса в Лісостепу України // Вісник Полтавської державної аграрної
академії, 2002. – № 2-3. – С.58-59.

Красовський В.В. До питання про можливість інтродукції унабі (Zizyphus
jujuba Mill.) в Лісостепу України // Наука і освіта – 2002: Матеріали V
Міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ – Донецьк,
2002. – т.6. – С.19-21.

Красовський В.В. Гілкопадність унабі (Zizyphus jujuba Mill.) як
адаптаційний потенціал при інтродукції в Лісостеп України // Теоретичні
та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва.:
Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції молодих дослідників –
Умань, 2002. – С.164-166.

Красовський В.В. Особенности вегетативного размножения зизифуса
(Zizyphus jujuba Mill.) потенциально возможного интродуцента для
Лесостепи Украины // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних
флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії.: Матеріали 12
міжнародної наукової конференції – Полтава, 2000р. – С.175-177.

Красовський В.В. Спосіб вирощування плодових дерев на крутих схилах. –
Деклараційний патент на винахід №39376А, 2001.

Красовський В.В. Спосіб підвищення зимостійкості рослин унабі (Zizyphus
jujuba Mill.) при інтродукції в Лісостеп України. – Деклараційний патент
на винахід №50966А, 2002.

Красовський В.В. Спосіб руйнування ендокарпію зизифуса (Zizyphus jujuba
Mill.). – Деклараційний патент на винахід №48442А, 2002.

Красовський В.В. Екологічні наслідки інтродукції унабі (Zizyphus jujuba
Mill.) в Лісостепу України // Україна наукова – 2002.: Матеріали Другої
всеукраїнської науково-практичної конференції – Дніпропетровськ –
Черкаси – Львів, 2002. – т.11. – С.7-8.

Красовський В.В. Світоглядні аспекти взаємодії “природа — людина” та
створення штучної живої природи шляхом інтродукції плодових рослин //
Науково – педагогічна спадщина академіка В.І.Вернадського як планетарне
явище.: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції –
Полтава, 2001. – С.146-148.

Красовський В.В. Унабі (Zizyphus jujuba Mill.) як нова лікарська рослина
лісостепової зони України // Ресурсознавство, колекціонування та охорона
біорізноманіття.: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції –
Полтава, 2002. – С.202-206.

Красовський В.В. Унабі (Zizyphus jujuba Mill.) як нова плодова культура
Лісостепової зони України // Еколого – біологічні дослідження на
природних та антропогенно – змінених територіях.: Матеріали Наукової
конференції – Кривий Ріг, 2002. – С.191-192.

Джуренко Н.И., Кириленко Е.К., Лесник С.А., Скрипченко Н.В., Паламарчук
Е.П., Красовский В.В. Сравнительный анализ содержания макро- и
микроэлементов в плодах и листьях нетрадиционных плодовоягодных культур
// Нетрадиционные природные ресурсы, инновационные технологии и
продукты.: Материалы Научной конференции – Москва, 2003. – Вып. 9. –
С.208-215.

АНОТАЦІЇ

Красовський В.В. Інтродукція унабі (Zizyphus jujuba Mill.) в Лісостепу
України (біоекологічні особливості, ріст, розмноження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім.
М.М.Гришка НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена збагаченню видового складу плодових культур в
лісостеповій зоні України шляхом інтродукції Zizyphus jujuba Mill.
Встановлено, що природно – кліматичні умови Лісостепу України
відповідають біоекологічним особливостям Zizyphus jujuba Mill.

Вперше створено колекцію сортів та форм унабі інтродукованих з
Республіки Молдова.

Досліджено особливості росту і розвитку, цвітіння, плодоношення,
зимостійкість та регенеративну здатність, оцінено успішність інтродукції
нової плодової культури для Лісостепу України.

Запропоновано шляхи удосконалуння прийомів розмноження унабі.

Відібрано десять сортів та одну форму унабі, придатних для поширення в
Лісостепу України.

Ключові слова: Zizyphus jujuba Mill., інтродукція, фенологія,
зимостійкість, адаптація, регенеративна здатність, біохімічний склад
плодів, розмноження.

Красовский В.В. Интродукция унаби (Zizyphus jujuba Mill.) в Лесостепи
Украины (биоекологические особенности, рост, развитие). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.05 – ботаника. – Национальный ботанический сад им.
Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена приумножению видового состава плодовых культур в
лесостепной зоне Украины путем интродукции Zizyphus jujuba Mill.

Установлено, что природно-климатические условия Лесостепи Украины
соответствуют биоэкологическим особенностям Zizyphus jujuba Mill.

Впервые создано коллекцию сортов и форм унаби интродуцированных из
Республики Молдова.

Исследовано особенности роста и развития, цветения, плодоношения,
зимостойкость и регенеративную способность, оценено успешность
интродукции новой культуры в Лесостепи Украины.

Усовершенствовано приемы семенного размножения, апробировано
вегетативное размножение.

Отобрано десять сортов и одну форму унаби, пригодных для распространения
в Лесостепи Украины.

Ключевые слова: Zizyphus jujuba Mill., интродукция, фенология,
зимостойкость, адаптация, регенеративная способность, биохимический
состав плодов, размножение.

Krasovski V.V. Zizyphus jujuba Mill. introduction in the
Partially-wooded steppe of Ukraine (echobiological peculiarities, growth
and propagation.). – Manuscript.

This dissertation is submitted for a candidate of biological sciences
degrees, speciality 03.00.05 – botany. – M.M.Gryshko National Botanical
Garden of NAS of Ukraine, Kyiv, 2007.

The aim of the investagations is the development of biological
back-grounds of cultivation Zizyphus jujuba Mill. in the
Partially-wooded steppe of Ukraine.

It was ascertained that the national climatic conditions of the
Partially-wooded steppe of Ukraine correspond to bioecological Zizyphus
jujuba Mill. peculiarities under the circumstance of carring-out of the
correspondent agrotechnical methods and measures.

The collection of sorts and forms of Zizyphus jujuba Mill., introducted
from Moldova Republic was created for the first time.

The special features of this plant growth, development, flowering,
fruiting, winter hardiness, restoring ability were investigated, the
progress of the new fruit culture crop for the Partially-wooded steppe
of Ukraine was estimated.

The methods of seed and vegetative propagation were improved and tested.

Ten sorts and one form of the Zizyphus jujuba Mill.plants fitting for
spreading in the Partially-wooded steppe of Ukraine were selected.

Key words: Zizyphus jujuba Mill., introduction, phenology, winter
hardiness, adaptation, restoring ability, biochemical composition of
fruit, propagation.

PAGE 1

Похожие записи