ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СЛІПЧИШИН Лідія Василівна

УДК 377.1: 62: 620.22: 373.43

Інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін у вищих професійних училищах машинобудівного профілю

13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти
АПН України, м. Київ.

Науковий керівник:   доктор педагогічних наук, старший науковий
співробітник КОЗЛОВСЬКА  Ірина  Михайлівна,

Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН Укра
їни, завідувач відділу загальнотехнічних і спеціальних дисциплін,
м. Львів.

Офіційні опоненти:     доктор педагогічних наук, професор, дійсний член
АПН України

ГОНЧАРЕНКО Семен Устимович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти
АПН України, головний науковий співробітник

відділу дидактики професійної освіти, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент КОЛОМІЄЦЬ Дмитро Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет
ім. Михайла Коцюбинського, заступник директора 

Інституту перспективних технологій,

економіки і фундаментальних наук, м. Вінниця.

Провідна установа:    Волинський державний університет

імені Лесі Українки, кафедра педагогіки, 

Міністерство 
освіти і науки України, м. Луцьк.

Захист відбудеться 20 вересня 2006р. о 14.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і
психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,
вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки
і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Бер
линського, 9).

Автореферат розіслано 18 серпня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С. В.

загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Розвиток сучасних технологій
виробництва ставить перед освітою у ХХІ столітті вимоги щодо якісно
нового рівня підготовки кваліфікованих фахівців. У Концепції розвитку
професійно-технічної (професійної) освіти в Україні зазначено, що нові
завдання, які постали перед професійним навчанням і вихованням,
спонукають до суттєвих змін як в обґрунтуванні та виборі складових
(цілей, змісту, методів, форм і підходів), так і в його організації, а
також орієнтують на особистісний підхід у підготовці спеціалістів.
Реалізація визначених завдань потребує розробки методологічних
і теоретичних засад інтеграції змісту загальноосвітнього,
загальнотехнічного та спеціального компонентів професійного навчання.

У педагогічних дослідженнях інтеграцію розглядають як ефективний засіб
формування в учнів узагальненої системи знань і вмінь. Фрагментарність у
змісті професійної освіти зумовлена, з одного боку, неготовністю
викладачів до реалізації сучасних підходів у навчанні та недостатнім
рівнем їх підготовки, а з іншого – недостатнім рівнем дослідженості
проблеми взаємозв’язків між технічними та гуманітарними дисциплінами у
педагогіці професійно-технічної освіти.

Рівень професійної компетентності майбутнього спеціаліста нині
визначається підходами до формування знань учнів викладачами
загальноосвітнього та професійного циклів. Так, процес засвоєння знань
із матеріалознавства, які є професійно значущими для фахівців
машинобудівного профілю, є досить складним через значне інформаційне
навантаження і, водночас, позбавлений емоційності у сприйнятті
навчального матеріалу. Важливою умовою підвищення рівня засвоєння знань
учнями професійно-технічних навчальних закладів є як розуміння специфіки
змісту технічних дисциплін викладачами-гуманітаріями, так і оновлення
підходів до викладання матеріалознавства. Таким чином, якість підготовки
майбутніх фахівців пов’язана із здатністю сприймати навчальний матеріал
і водночас оволодівати культурними надбаннями людства.

Аналіз вітчизняного й зарубіжного досвіду вивчення матеріалознавства
засвідчує, що в останні роки цій проблемі приділялася певна увага,
зокрема в таких напрямах, як: інтеграція знань учнів із природничих і
загальнотехнічних дисциплін (В. С. Абрамчук, І. В. Ворожейкіна,
М. В. Мельник, О. С. Туржанська); методичні аспекти вивчення
загальнотехнічних дисциплін (Д. О. Тхоржевський, Ю. С. Тюнников,
В. В. Шапкін); організація процесу навчання (П. Р. Атутов, В. О. Скакун,
В. К. Сидоренко); психолого-педагогічні основи формування
загальнотехнічних понять (М. К. Андреєва, І. В. Яковлєва). У
дисертаційних дослідженнях розглядаються проблеми, пов’язані з
використанням інтеграції у вивченні загальнотехнічних дисциплін
(Й. М. Гушулей, М. І. Лазарев, Н. Б. Андреєва), природничих і
спеціальних дисциплін (І. В. Родигіна, Д. І. Коломієць,
І. М. Козловська,  Я. М. Собко), виробничого навчання та
організаційно-управлінської діяльності у професійно-технічних навчальних
закладах (О. В. Бойчук, Б. Т. Камінський, О. О. Стечкевич,
Т. Д. Якимович), а також висвітлюється зарубіжний досвід гуманітаризації
професійної освіти (Н. В. Абашкіна, С. М. Романова, Л. П. Пуховська). 

Як свідчить аналіз практики застосування інтегративних зв’язків, у
вивченні загальнотехнічних дисциплін недостатньо враховуються
особистісні якості учнів, а в змісті гуманітарних – особливості
професійної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах. Як
наслідок, у процесі підготовки фахівця недостатньо реалізується
професійне спрямування гуманітарних і гуманітаризація загальнотехнічних
дисциплін.

Актуальність і доцільність проблеми застосування інтегративного підходу
до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих
професійних училищах машинобудівного профілю зумовлена потребою подолати
суперечності між: необхідністю забезпечення професійного й особистісного
зростання кожного учня й уніфікованістю навчальних програм; потребою у
формуванні інтегрованих знань та уявлень учнів про навколишній світ і
роз’єднаністю у вивченні гуманітарних і загальнотехнічних дисциплін;
сухістю змісту матеріалознавства і необхідністю підсилення емоційності
його сприйняття.

Це окреслює проблему теоретичного і методичного обґрунтування
доцільності інтеграції знань із матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін у вищому професійному училищі машинобудівного профілю, що
зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: “Інтегративний підхід до
вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних
училищах машинобудівного профілю”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних
робіт Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
за темами “Теоретичні та методичні засади викладання загальнотехнічних і
спеціальних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах”
(РК № 0101U000100) та “Інноваційні методики навчання спеціальних
дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах”
(РК № 0104U000612). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради
Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
(протокол № 4 від 27 квітня 2000 р.) й  узгоджено в Раді з координації
наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол
№ 1 від 28 січня 2003 р.)

Об’єкт  дослідження – професійна підготовка фахівців машинобудівного
профілю у вищих професійних училищах.

Предмет  дослідження – вивчення матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін у вищих професійних училищах машинобудівного профілю на основі
інтегративного підходу.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити та
експериментально визначити ефективність застосування інтегративного
підходу до вивчення матеріалознавства і гуманітарних дисциплін у вищих
професійних училищах машинобудівного профілю.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що підвищити рівень
професійної підготовки учнів вищих професійних училищ можна, якщо
вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін здійснюватиметься
на основі інтегративного підходу, що забезпечуватиметься такими умовами:

– узгодженням принципів і критеріїв відбору змісту навчального матеріалу
з матеріалознавства і гуманітарних дисциплін;

– координацією вивчення відібраного змісту в урочній і позаурочній
роботі з метою формування знань, що здійснюється на основі особистісно
орієнтованого підходу, реалізація якого ґрунтується на знаннях викладача
психологічної структури особистості;

– формуванням знань на основі інтеграції, домінуючих підструктур
образного та раціонального мислення учня, що сприяє розвитку його
творчого мислення.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети і гіпотези дослідження були
визначені такі завдання:

1.     Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній науці
та практиці.

2.     Теоретично обґрунтувати методологічні та психолого-педагогічні
передумови інтеграції знань із матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін учнів вищих професійних училищ.

3.     Визначити принципи відбору змісту навчального матеріалу з
урахуванням розвитку особистості учня та розробити критерії відбору
гуманітарних знань для використання під час вивчення матеріалознавства у
вищих професійних училищах машинобудівного профілю.

4.     Розробити модель інтегративного підходу до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у навчальному процесі вищого
професійного училища.

5.     Розробити та експериментально перевірити методику вивчення
матеріалознавства у поєднанні з гуманітарними дисциплінами, підготувати
методичні посібники, рекомендації щодо вивчення матеріалознавства у
вищих професійних училищах машинобудівного профілю.

Методологічну основу дослідження становлять: основні положення наукової
теорії пізнання про зв’язок явищ і процесів у природі та суспільстві,
єдність і взаємозумовленість загального та професійного розвитку
людини; сучасні концепції розвитку індивідуальності, цілісності
педагогічного процесу; асоціативно-рефлекторна концепція навчання;
інтегративний і гуманістичний підходи до навчання; теоретичні положення
загальної та  професійної дидактики.

На всіх етапах дослідження використовувалися основні документи щодо
розвитку освіти в Україні, зокрема закони ‘‘Про освіту’’, ‘‘Про
професійно-технічну освіту’’, Положення про вище професійне училище і
центр професійно-технічної освіти, Концепція розвитку
професійно-технічної (професійної) освіти в Україні.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці з філософії
освіти (І. А. Зязюн, В. Г.  Кремень); теоретико-методологічних основ
професійно-технічної освіти (С. Я. Батишев, В. С. Безрукова,
С. У. Гончаренко, М. І. Махмутов, В. О. Радкевич); педагогіки
професійної освіти, в яких розглядаються проблеми удосконалення змісту
професійно-технічної освіти (П. М. Воловик, О. А. Дубасенюк,
Н. Г. Ничкало, В. В. Ягупов), формування наукових понять в учнів
(Н. Ф. Тализіна, В. О. Холодна, Л.О.Хомич, А. В. Усова, І. В. Яковлева);
освіти на інтегративній основі (А. П. Біляєва, В. Ю. Биков,
Р. С. Гуревич, І. М. Козловська, В. Т. Лозовецька, В. Т. Фоменко);
політехнічної підготовки фахівців (Ю. С. Тюнников); викладання
загальнотехнічних і спеціальних дисциплін (М. К. Андреєва, В. А. Скакун,
В. В. Шапкін); організації позаурочної діяльності у професійно-технічних
закладах (В. С. Петрович, В. П. Жук); психології у професійній
підготовці (В. А. Козаков, Г. В. Кудрявцева, В. В. Рибалка); творчого
розвитку учнів (О. І. Кульчицька, С. О. Сисоєва); гуманістичної
спрямованості навчання технічних дисциплін (Є. Г. Родчанін, А. М. Федь,
В. Є. Чернікова); професійної підготовки викладачів (Г. П. Васянович,
М. П. Лещенко); зарубіжного досвіду професійної освіти
(Н. В. Абашкіна, Л. П. Пуховська).

Для розв’язання поставлених завдань були використані теоретичні
й емпіричні методи дослідження: теоретичні – аналіз
психолого-педагогічної літератури з теми дослідження дав змогу виявити
стан реалізації інтегративних зв’язків знань із технічних і гуманітарних
дисциплін у педагогічній науці; порівняльний аналіз використовувався
для виявлення та зіставлення різних поглядів на порушену проблему;
методи узагальнення, аналогії, моделювання дали можливість розробити
модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства
та гуманітарних дисциплін; емпіричні – педагогічне спостереження,
опитування, анкетування, тестування, інтерв’ювання засвідчили стан
реалізації інтегративних зв’язків між технічними і гуманітарними
знаннями на етапах дослідження. Педагогічний експеримент, вимірювання та
методи математичної статистики спрямовувалися на визначення ефективності
застосування моделі інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства
й гуманітарних дисциплін і методики викладання матеріалознавства
відповідно до розробленої моделі, забезпечення достовірності результатів
експерименту. Здійснено ретроспективний аналіз двадцятисемирічного
педагогічного досвіду здобувача.

Експериментальна база й етапи дослідження. Експеримент проводився
на  базі ВПУ № 20 і ВПУ № 63 м. Львова, ВПУ № 8 м. Стрия Львівської
області, ВПУ № 21 м. Івано-Франківська, ВПУ № 3 м. Мукачевого
Закарпатської області. У педагогічному експерименті взяли участь 897
учнів, 25 викладачів матеріалознавства і гуманітарних дисциплін, 18
випускників ВПУ машинобудівного профілю, 19 керівників підприємств.

Дослідження проводилося впродовж 1990–2006 рр. у чотири етапи.

На першому етапі (1990–1995) було обґрунтовано проблему дослідження,
вивчено наукову, науково-педагогічну і навчально-програмну документацію
з теми дослідження, уточнено тему дослідження, визначено об’єкт
і  предмет дослідження.

На другому етапі (1996–1998) сформульовано гіпотезу, визначено завдання,
розроблено програму і методику експерименту. Визначено експериментальну
базу, обґрунтовано якісний і кількісний склад учасників
експериментальної роботи. Проведено констатувальний експеримент, вивчено
стан проблеми на практиці та визначено вимоги до формування знань із
матеріалознавства.

На третьому етапі (1999–2003) обґрунтовано інтегративні зв’язки
матеріалознавства з гуманітарними дисциплінами, здійснено
експериментальну перевірку розробленої моделі. Розроблено
науково-методичні матеріали щодо забезпечення функціонування моделі.
Проведено формувальний експеримент, розроблено та апробовано авторську
методику вивчення матеріалознавства і методичні рекомендації для
викладачів.

На четвертому етапі (2003–2006) проведено контрольний експеримент,
систематизовано й узагальнено результати, здобуті у процесі теоретичного
аналізу та дослідно-експериментальної роботи. Сформульовано висновки та
рекомендації, визначено перспективи подальшого дослідження проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів:

– вперше розроблена модель інтегративного підходу до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних
училищах, яка передбачає поєднання змісту матеріалознавства з
гуманітарними дисциплінами, що  дає змогу забезпечити оптимальний відбір
методів навчання з використанням механізмів інтеграції;

– удосконалено зміст дисципліни “Матеріалознавство” для вищих
професійних училищ машинобудівного профілю на основі визначених
дидактичних принципів відбору змісту навчального матеріалу з
матеріалознавства та  гуманітарних дисциплін у контексті розвитку
особистості. Удосконалений зміст відрізняється від традиційного тим,
що у змісті цих дисциплін виділено варіативний технічно орієнтований
гуманітарний компонент, що  дає можливість вивчати матеріалознавство
на основі його програми, доповненої відповідним змістом і заходами;

– подальшого розвитку набули педагогічні та психологічні засади вивчення
матеріалознавства і гуманітарних дисциплін у професійно-технічних
навчальних закладах.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні
методологічних і психолого-педагогічних передумов інтеграції знань із
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін учнів вищих професійних
училищ, які полягають у тому, що знання з  різноциклових дисциплін
доцільно інтегрувати, використовуючи здатність учнів уявляти, оскільки
це сприяє творчому розвитку їхньої особистості; у розробленні критеріїв
відбору змісту гуманітарних знань шляхом інтеграції наукового поняття та
його образу для використання під час вивчення матеріалознавства, що
забезпечує поліпшення професійної компетентності фахівця; у подальшому
розвитку теоретичних положень педагогічної науки щодо використання
інтегративного підходу у викладанні загальнотехнічних і гуманітарних
дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах.

практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено
і впроваджено авторську методику та вдосконалену навчальну програму
з  матеріалознавства для підготовки кваліфікованих робітників у вищих
професійних училищах машинобудівного профілю, яка має гуманітарну
спрямованість; дидактичні матеріали з машинобудівного матеріалознавства,
навчальні та методичні посібники з проблеми вивчення матеріалознавства
з компонентом гуманітарного спрямування; методичні рекомендації щодо
використання інтегративного підходу до формування знань і вмінь учнів
із машинобудівного матеріалознавства.

Результати дослідження можуть бути використані для розроблення
програмно-методичної документації для підготовки фахівців
машинобудівного профілю в умовах гуманітаризації професійно-технічної
освіти; для проведення науково-педагогічних досліджень з метою оновлення
психолого-педагогічних засад вивчення технічних дисциплін.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес вищих
професійних училищ, зокрема: ВПУ № 63 м. Львова (довідка № 69 від
12.03.2004 р.), ВПУ № 21 м. Івано-Франківська (довідка № 282 від
16.12.2004 р.), ВПУ № 3 м. Мукачевого Закарпатської області (довідка
№ 114/1 від 19.07.2005 р.), а також інших училищ, про що свідчать
довідки Комітету професійно-технічної освіти Львівської обласної
державної адміністрації (довідка № 11/1-883 від 15.12.2003 р.)
та Управління профтехосвіти Київської державної адміністрації (довідка №
 34/146 від 19.03.2004 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується науково-теоретичною
обґрунтованістю його методологічних положень; добором і використанням
комплексу дослідницьких методів, зорієнтованих на досягнення мети,
розв’язання визначених завдань; тривалістю і широтою педагогічного
експерименту; глибоким аналізом науково-методичних джерел та практичного
досвіду; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних
результатів за допомогою методів математичної статистики,
репрезентативністю вибірки та статистичною значущістю експериментальних
даних; впровадженням розробок і рекомендацій у навчальний процес.

На захист виносяться:

1. Модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства і
гуманітарних дисциплін у вищих професійних училищах машинобудівного
профілю.

2. Методика вивчення машинобудівного матеріалознавства на основі
інтеграції з гуманітарними дисциплінами.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
дослідження обговорено на 19 наукових і науково-практичних конференціях,
зокрема міжнародних: “М. В. Остроградський – видатний математик, механік
і педагог” (м. Полтава, 2001), “Сучасні проблеми науки та освіти”
(м. Ужгород – Харків, 2002); “Сучасні освітні технології у професійній
підготовці майбутніх фахівців” (м. Львів, 2002); “Сучасні інформаційні
технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців:
методологія, теорія, досвід, проблеми” (м. Київ – Вінниця, 2003; 2004),
”Теоретичні і методичні засади підготовки фахівців у професійних
навчальних закладах технічного та художнього профілю” (м. Львів, 2004),
“Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи
(м. Хмельницький, 2005); всеукраїнських: “Українознавство в системі
освіти” (м. Київ, 2001), ”Проблеми сучасного підручника” (м. Київ,
2003); “Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри. До
100-річчя Я. І. Цурковського” (м. Львів, 2005); а також регіональних
конференціях, проблемних і науково-методичних семінарах, педагогічних
читаннях, нарадах методистів і педагогічних працівників; у
науково-практичному семінарі “Тенденції сучасної дидактики” творчої
групи “Інтеграція у професійній освіті” та засіданнях відділу
загальнотехнічних і спеціальних дисциплін Львівського
науково-практичного центру професійно-технічної освіти АПН України.

З теми роботи дисертації опубліковано 18 одноосібних наукових
і  науково-методичних праць: 11 статей у фахових виданнях, затверджених
ВАК України, 2 навчально-методичні посібники, 1 навчальний посібник, 3
брошури з методичними рекомендаціями; 1 навчальна програма. Загальний
обсяг особистого внеску – 27,166 авт. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (246
назв, із них 20 – іноземними мовами), 9 додатків на  46 сторінках.
Загальний обсяг дисертації – 275 сторінок (205 – основна частина).
Дисертаційне дослідження містить 15 рисунків на  8,5  сторінках і 17
таблиць на 8 сторінках.

основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено
його об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, розкрито його наукову
новизну, теоретичне і практичне значення, викладено інформацію про
експериментальну базу, сформульовано основні положення, що виносяться на
захист, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Вивчення загальнотехнічних і  гуманітарних
дисциплін у підготовці фахівців машинобудівного профілю” –
проаналізовано вплив загальнотехнічної та гуманітарної підготовки на
професійні якості фахівців машинобудівного профілю, здійснено
теоретичний аналіз стану вивчення матеріалознавства і гуманітарних
дисциплін у професійно-технічній освіті (української і зарубіжної
літератур, української мови, історії, філософії та культурології),
визначено сучасний стан проблеми інтеграції у вивченні різноциклових
дисциплін за науково-педагогічною літературою.

Набуття високої кваліфікації фахівцями у галузі машинобудування
пов’язане з поглибленням їх освіти на основі поєднання її технічної та
гуманітарної складових. Реальне втілення такого взаємозв’язку можливе за
умови врахування стану вивчення матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах машинобудівного
профілю. У результаті аналізу педагогічних джерел із теми дослідження
виявлено: у ході навчально-виховного процесу формуються соціально
важливі якості особистості учня, що відповідають вимогам міжнародних
стандартів стосовно якості професійної підготовки фахівця (навчання
і виховання, рівня освіченості); формуються інтегровані з різних
дисциплін знання і вміння, які є основою професійної компетенції;
формується професійний поняттєвий апарат вищого рівня узагальнення;
реалізується наступність у навчанні; формується система відносин у
професійній діяльності завдяки різним напрямам виховання учнів в умовах
гуманізації навчання на основі особистісно орієнтованого підходу.

Єдність загальнокультурного, професійного, соціально-морального
і  духовного становлення особистості людини забезпечує культурологічна
освіта, яка формується гуманітарними дисциплінами. У вищих професійних
училищах вони вивчаються за шкільної програмою, але за значно коротший
термін. При їх вивченні недостатньо враховується принцип професійної
спрямованості. Якщо і є інтеграція знань, то вона відбувається лише в
межах споріднених дисциплін. Для учнів професійно-технічних навчальних
закладів характерними є недостатній рівень грамотності, літературного
розвитку і культурологічної освіти.

Теоретичний аналіз стану вивчення різноциклових дисциплін, зокрема
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін, дав змогу виявити основний
шлях їх взаємного проникнення, тобто виділення у матеріалознавстві
компонента гуманітарного спрямування, який повинен мати зв’язок із
компонентом професійного спрямування в гуманітарних дисциплінах. Досягти
цього можна за допомогою інтегративного підходу до вивчення означених
дисциплін. Взаємозв’язки гуманітарних і загальнотехнічних дисциплін
приховані, тому й виявляються за допомогою внутрішньої гуманітаризації
матеріалознавства. Інтегративний підхід до вивчення різноциклових
дисциплін ґрунтується на взаємодії понять і образів із використанням
наукового і художнього способів освоєння дійсності.

У другому розділі – “Впровадження інтегративного підходу до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дициплін у вищих професійних училищах
машинобудівного профілю” – обґрунтовано методологічні та
психолого-педагогічні передумови інтегративного підходу до вивчення
різноциклових дисциплін; обґрунтовано і визначено дидактичні принципи
відбору змісту навчального матеріалу з матеріалознавства і гуманітарних
дисциплін з урахуванням розвитку особистості та розроблено критерії
відбору гуманітарних знань для використання під час вивчення
матеріалознавства; розроблено модель інтегративного підходу до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін і авторську методику
вивчення машинобудівного матеріалознавства.

Провідна ідея використання інтегративного підходу до вивчення
різноциклових дисциплін полягає у створенні передумов формування
образного мислення учнів професійно-технічних навчальних закладів.
Завдяки цим передумовам у свідомості учня на основі загальноосвітніх і
професійних знань формуються інтегровані. Основним засобом формування
інтегрованих знань учня є інтеграція наукового поняття та його образу,
що відбувається за допомогою психологічних процесів і субмеханізмів
інтеграції. Під час поетапного формування поняття важливою є фаза
збагачення, на якій за допомогою таких субмеханізмів, як асоціації,
аналогії та метафори, відбувається інтеграція різнорідних знань.
Використання гуманітарних знань під час вивчення матеріалознавства
сприяє створенню позитивного емоційного поля, завдяки чому підвищується
ефективність засвоєння професійних знань. Вивчення матеріалознавства та
гуманітарних дисциплін здійснюється на основі принципів єдності
та поліморфізму знань.

Модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та
гуманітарних дисциплін відображає його процесуальний аспект (рис. 1).
Розроблення моделі залежить від ряду чинників, вплив яких враховувався
нами на кожній стадії її побудови.

На першій стадії досліджуваний об’єкт – навчально-виховний процес
у вищому професійному училищі, на який впливають такі чинники: вхідні
контрольовані та керовані (освітня парадигма, умови навчання, навчальні
програми), контрольовані та некеровані (рівень базових знань учнів, їх
вихованості, розвиненості світогляду, професійної мотивації),
неконтрольовані та некеровані (рівень соціально-економічного розвитку
суспільства і виробництва). На другій відбувається розгляд елементів
моделі та встановлення відносин між ними. На третій стадії розробляється
сама функціональна модель інтегративного підходу до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін. Модель інтегративного
підходу до вивчення різноциклових дисциплін характеризується такими
параметрами: змінними (що вказують на інформаційний стан системи) –
знання та вміння, особистісні якості учнів як функції внутрішніх
параметрів системи; внутрішніми – зміст дисциплін (матеріалознавства та
гуманітарних дисциплін), механізми інтеграції, форми організації
навчання, методи і засоби навчання; зовнішніми – суспільство,
виробництво й умови навчання; вихідними – особистісні якості,
особистісний досвід і професійна компетентність учнів. Обмеження на
вихідні параметри встановлені моделлю фахівця машинобудівного профілю.

Основною метою вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін
на основі інтегративного підходу є засвоєння учнями оптимальних
матеріалознавчих знань і вмінь, які  сприяють формуванню цілісного
погляду на наукову картину світу, розвиток культури, духовності,
технічного і технологічного мислення (етап визначення цілей). На етапі
структурування змісту матеріалознавства виділено загальні дидактичні
принципи відбору змісту навчального матеріалу і конкретизовано
відповідно до сфер структури особистості. Кожній сфері структури
особистості визначено відповідний принцип, а саме:
потребово-мотиваційній – мотиваційного забезпечення,
інформаційно-пізнавальній – асоціативності, цілевизначальній –
особистісного підходу, операційно-результативній – індивідуалізації,
емоційно-почуттєвій – рефлексивності.

На основі виділених принципів відбору змісту навчального матеріалу
визначено часткові завдання вивчення матеріалознавства, які були
враховані під час розроблення критеріїв відбору змісту його компонента
гуманітарного спрямування. До критеріїв відбору цього змісту
з  урахуванням психологічної структури особистості фахівця належать:
у  потребово-мотиваційній сфері – новизна діяльності робітника та її
значення для розвитку економіки і суспільства;
в інформаційно-пізнавальній сфері – найрізноманітніші
культурно-історичні аналоги, що відображають основи матеріалознавства як
продукту діяльності вчених, професіоналів і спеціалістів у різних
галузях; у  цілевизначальній сфері – відомості морального характеру
стосовно створюваних фахівцями і вченими об’єктів з позицій людини,
громадянина, суспільства; в операційно-результативній сфері – відомості
про пізнавальну, перетворювальну, загальнонавчальну і само організаційну
діяльності та їх значення для становлення фахівця; в емоційно-почуттєвій
сфері – літературні твори та їх фрагменти, музичні твори і зразки різних
жанрів мистецтва професійного і матеріалознавчого спрямування. Ці
критерії дали можливість визначити в гуманітарних дисциплінах компоненти
професійного і матеріалознавчого спрямування, а в матеріалознавстві –
гуманітарного. Дидактичні особливості змісту матеріалознавства та
гуманітарних дисциплін визначають організацію і методи навчання,
характер навчальної діяльності як учня, так і викладача. Використання
інтегративного підходу створило умови для взаємо проникнення та
взаємодії змісту і методів матеріалознавства й гуманітарних дисциплін за
допомогою субмеханізмів інтеграції (загальнотехнічних понять, асоціацій,
аналогій, метафор, картин світу).

»

Z

\

^

???? ????^

`

b

d

f

h

j

?

°

?

?????

°

?

B

?

?

(На етапі діагностики і корекції визначають ступінь відповідності
підготовки учня моделі фахівця машинобудівного профілю. У разі
невідповідності відбувається корекція дидактичних завдань
матеріалознавства і повторення етапів реалізації інтегративного підходу.

Реалізація інтегративного підходу відбувається через урочну і позаурочну
діяльність учнів, що відображено у змісті навчального матеріалу уроків,
позаурочних заходів і завдань, виборі форм та методів навчання. У
методиці вивчення матеріалознавства на основі інтеграції з гуманітарними
дисциплінами домінуючими є методи стимулювання і мотивації
навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вони доповнюються і
збагачуються елементами інших методів залежно від характеру навчального
матеріалу. Враховуючи види навчальної діяльності учнів (когнітивний,
креативний та оргдіяльнісний) і дидактичні завдання дисципліни, нами
запропоновано алгоритм вибору методів і визначення організаційних форм
навчання. До кожної теми дисципліни визначено найбільш відповідні заходи
для застосування гуманітарного матеріалу та їх інформаційну основу,
розроблено дидактичні матеріали і методичні рекомендації.

У третьому розділі – “Організація та результати
дослідно-експериментальної роботи” – висвітлено методику, умови
проведення і результати експериментального дослідження, визначено
ефективність застосування моделі інтегративного підходу до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у навчальному процесі вищого
професійного училища машинобудівного профілю та використання відповідної
методики вивчення матеріалознавства.

У ході констатувального експерименту досліджувався стан використання
виховного, світоглядного потенціалу під час навчання учнів
матеріалознавства. З’ясовано, що інженерно-педагогічні працівники
недостатньо застосовують наскрізні для всіх дисциплін основні ідеї, які
сприяють формуванню в учнів цілісної картини світу. Відповідно
професійно зорієнтовані учні недостатньо розуміють значущість
гуманітарної підготовки. Більшість викладачів матеріалознавства не
використовують повною мірою можливостей позаурочних форм діяльності
учнів.

Метою формувального експерименту було визначити ефективність
застосування моделі інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства
та гуманітарних дисциплін за розробленою авторською методикою. В
експерименті брало участь 395 учнів, які були поділені на контрольну та
експериментальну групи. В експериментальній групі було передбачено
застосування удосконаленого змісту матеріалознавства, відповідно
розроблених завдань і нової методики вивчення дисципліни. Основними
методами, які дали змогу виявити вплив нової моделі вивчення на
засвоєння знань і вмінь, були анкетування, спостереження, опитування і
математична обробка одержаних результатів.

Ефективність використання моделі й авторської методики вивчення
визначалася за змінами в успішності, показниками творчого розвитку й
саморефлексії учнів. Для її виявлення порівнювалися навчальні досягнення
експерименттальної та контрольної груп на початку і в кінці року. На
підсумковій контрольній роботі учням обох груп пропонувалися завдання
творчого характеру, які передбачали використання гуманітарних знань.
Учні експериментальної групи виконали завдання репродуктивного
характеру, а також краще впорались із творчими. Учні контрольної групи
виконали завдання репродуктивного характеру і меншою мірою – творчі.
Порівняння одержаних результатів показало динаміку змін навчальних
досягнень учнів, а саме: кількість учнів із середнім рівнем навчальних
досягнень у контрольній групі зменшилася на 5,6%, а в експериментальній
– на 25,82%; із достатнім рівнем – збільшилася відповідно на 15,0% і
24,12%; із високим рівнем – збільшилася відповідно на 0,59% і 5,71%
(рис. 2.). Враховуючи кількісну неоднорідність контрольної та
експериментальної груп вибірки, для доведення вірогідності отриманих
результатів використано критерій розподілу Пірсона ч2 (хі-квадрат). .
Порівняння табличного ч2 = 6,99 і розрахованого ч2 = 8,75 (6,99 = ч20 < ч2 = 8,750) дало підставу зробити висновок із ймовірністю 0,95 про те, що між засвоєнням знань учнями з матеріалознавства в контрольній та експериментальній групах є відмінності. Якісний аналіз показав, що на початку експерименту розподіл рівня засвоєння знань учнів у контрольній та експериментальній групах був майже однаковий. Проте у кінці навчального року завдяки застосуванню пропонованої моделі та методики вивчення рівень засвоєння в експериментальній групі значно підвищився. Розподіл балів характеризує успішність учнів і диференціює їх на підгрупи. Якщо середній бал характеризує загальний хід процесу навчання, то розподіл балів виявляє якісні зміни і стабільність цього процесу. Побудова кривих статистичного і теоретичного розподілу частот балів з матеріалознавства дала можливість виявити їх подібність між собою, що свідчить про суттєвий вплив методики вивчення матеріалознавства з компонентом гуманітарного спрямування та моделі інтегративного підходу на рівень навчальних досягнень учнів (х? = 7,02). Оцінювання якості, кількості та швидкості виконання спеціально підібраних завдань у контрольній та експериментальній групах проводилося за допомогою нормалізованої шкали, яка є єдиною стандартною шкалою для їх одночасного вимірювання (за Н. В. Кузьміною). Для оцінювання якості використана порядкова шкала балів від 1 до 12. Оцінювання проводилося в контрольній та експериментальній групах, до яких для  зручності було відібрано по 120 чоловік. Далі проведено нормалізацію якості виконання завдань, де шкальний бал “х” одержують з первинного балу “y” через відображення у  стандартне нормально розподілене значення “z”. Так само проведено нормалізацію швидкості виконання завдань. На основі нормалізованих первинних оцінок за якість, кількість і швидкість виконання завдань в експериментальній групі складається підсумкова таблиця. Аналогічну нормалізацію оцінок і швидкості виконання завдань проведено для контрольної групи. Одержані нормалізовані оцінки “у” в контрольній та експериментальній групах можна математично коректно порівнювати. Для перевірки впливу моделі інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства на якість засвоєння навчального матеріалу (і пов’язаного з нею часу виконання завдань) використано медіанний критерій. Одержані результати дали можливість зробити висновок про те, що медіани розподілу учнів за кількістю балів за якість роботи різні в контрольній та кспериментальній групах. Результати успішності учнів експериментальної групи мають тенденцію до підвищення. З метою аналізу особистісних якостей учнів було виділено високий, середній і низький рівні, рефлексивної самооцінки – кількість згадувань про свої особистісні якості й евристичні види діяльності, досвіду – ступінь використання дедуктивного або індуктивного підходів до вивчення явищ, фактів, законів, об’єктів (високий, середній, низький). Одночасно проводилися спостереження за змінами, які відбуваються з учнями під час різних видів діяльності. Спостереження за показниками творчого розвитку учнів і їхнім умінням проводити рефлексивний аналіз своєї діяльності в контрольній та експериментальній групах дали можливість виявити і порівняти динаміку їхніх змін. Встановлено, що в експериментальній групі з часом наростала частота виконання творчих завдань, у той час як у контрольній цей показник помітно нижчий. Завдяки розвитку вмінь рефлексивної діяльності в учнів експериментальної групи зросло розуміння способів і психологічних механізмів власного процесу навчання. Після завершення вивчення матеріалознавства більшість учнів експериментальної групи зуміла перевести формальні цілі свого навчання у смислові та навіть творчі. Таким чином, застосування інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства з використанням його гуманітарного компонента значно полегшило розуміння учнями навчального матеріалу з дисципліни, допомогло формувати у них інтегровані знання з дисциплін різних циклів і посприяло позитивним змінам у їхньому особистісному розвитку. Результати дослідно-експериментальної роботи дають підставу вважати, що вихідна методологія правильна, гіпотеза доведена, поставлені завдання розв’язані, мета досягнута. У загальних висновках викладено основні результати теоретичного і методичного опрацювання проблеми розроблення й реалізації інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних училищах машинобудівного профілю. ВИСНОВКИ 1. Теоретичний аналіз стану підготовки фахівців машинобудівного профілю у професійно-технічних навчальних закладах засвідчив, що висока професійна культура і  важливі особистісні якості фахівця формуються за допомогою оптимального співвідношення професійних і гуманітарних знань. Зміни у методології вивчення загальнотехнічних дисциплін,  зокрема матеріалознавства, спонукають до посилення їхньої гуманітарної спрямованості, формування світоглядної культури та  виховання учнів безпосередньо у процесі навчання з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Інтегративний підхід до вивчення дисциплін загальнотехнічного і гуманітарного циклів створює основу для підвищення ефективності навчання через усвідомлення учнями численних зв’язків між різноцикловими дисциплінами. У результаті аналізу вивчення матеріалознавства і гуманітарних дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах машинобудівного профілю виявлено, що  формування професійно важливих якостей особистості фахівця відбувається з одночасним вивченням матеріалознавства; під час вивчення матеріалознавства формуються інтегровані знання й уявлення, які є основою професійної компетенції майбутнього фахівця, та здійснюються різні напрями виховання учнів (етичне, естетичне, економічне тощо); визначено, що при вивченні гуманітарних дисциплін у професійній школі недостатньо враховується принцип професійної спрямованості, а учням не вистачає грамотності, літературного розвитку і  культурологічної освіти, що пов’язано з відсутністю в них мотивації до вивчення відповідних гуманітарних дисциплін. 2. Основою для застосування інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін є методологічні та  психолого-педагогічні передумови, а саме: методологічні – взаємодія принципів єдності та поліморфізму знання сприяє переосмисленню предметних меж між точними і гуманітарними науками; відбір змісту навчального матеріалу з матеріалознавства та гуманітарних дисциплін здійснюється на основі загальних дидактичних принципів (інтеграції, гуманітаризації, естетизації, доцільності, особистісно орієнтованого підходу); інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства і гуманітарних дисциплін здійснюється з урахуванням рівня і  субмеханізмів інтеграції, особистісно орієнтованого підходу до  відбору змісту навчального матеріалу й організації навчального процесу; психологічні – вплив залучення до матеріалознавства елементів гуманітарних дисциплін на емоційну сферу учня, його ціннісно-смислові особистісні інтереси і професійну мотивацію; створення позитивного емоційного поля навчальної діяльності, суб’єктами якої є учень і викладач; усвідомлення учнями того факту, що для розуміння інформації важливим є її зміст, а не форма; вміння переводити образ у поняття і навпаки; врахування викладачем індивідуальних особливостей учня, ступеня зміни в учня зовнішньої навчальної та  професійної мотивації у внутрішню; педагогічні – розвиток в  учнів образного мислення; внутрішня готовність до вивчення матеріалознавства з використанням інтегративного підходу; готовність викладача до впровадження інтегративного підходу; варіативний вибір викладачем змісту та форми викладу навчальної інформації; використання інноваційних методів і ефективних форм організації навчання; широке використання контексту проблем; збільшення кількості завдань відкритого типу; використання методів, властивих гуманітарним дисциплінам. 3. Визначено п’ять дидактичних принципів добору змісту навчального матеріалу з матеріалознавства та  гуманітарних дисциплін, які відповідають певній   сфері структури особистості учня, а саме: у потребово-мотиваційній – мотиваційного забезпечення, в  інформаційно-пізнавальній – асоціативності, у  цілевизначальній – особистісного підходу, в операційно-результативній – індивідуалізації, в емоційно-почуттєвій – рефлексивності. На основі означених принципів розроблено критерії відбору гуманітарних знань для використання під час вивчення матеріалознавства, які відображають мотивацію фахівців до професійної діяльності, пізнавальний інтерес до культурно-історичних аналогів, що ґрунтуються на основах матеріалознавства, цілевизначення у моральній сфері, різні види діяльності, що впливають на їх емоційно-почуттєву сферу, становлення особистості фахівця. 4. У розробці авторської моделі інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін основними етапами є: визначення цілей вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищому професійному училищі машинобудівного профілю; структурування змісту матеріалознавства на основі інтеграції з гуманітарними дисциплінами; відбір форм організації навчання і методів, які дають можливість переводити поняття в образ (і  навпаки) та використовувати субмеханізми інтеграції; діагностика та корекція знань і вмінь. Розробка моделі залежить від таких чинників: вхідних контрольованих і керованих, що встановлюють режим процесу вивчення (умови навчання та програми з дисциплін); вхідних контрольованих і некерованих (рівня базових знань учнів, вихованості, світогляду); вхідних неконтрольованих і некерованих (рівня соціально-економічного розвитку суспільства і виробництва). Визначені чинники впливають на вихідні параметри моделі, зокрема на якість підготовки фахівця. У ході науково-дослідної роботи доведено, що запропонована авторська модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін і методика вивчення матеріалознавства позитивно вплинули на рівень знань, умінь і творчий розвиток учнів. Ефективність їх впливу на рівень знань учнів експериментальної групи визначалася динамікою показників успішності на початку і в кінці навчального року у порівнянні з контрольною групою. Виявлено зменшення розриву в кількості учнів, що навчалися на низькому рівні, для експериментальної групи на 13,11%, для контрольної – на 0,51%; для середнього рівня відповідно – 7,5% і 1,62%; для високого рівня – 5,62% і 0,5%. Успішність визначалася на основі “Типових критеріїв оцінювання навчальних досягнень з професійної підготовки учнів (слухачів) у системі професійно-технічної освіти”. Визначення рівнів засвоєння знань, оцінювання якості, кількості та швидкості виконання завдань за спеціальною шкалою і розподілу частот балів, спостереження за змінами у творчому розвитку учнів (емоційною чутливістю, умінням аналізувати, синтезувати й інтегрувати інформацію, розвиненістю уявлення і фантазії, асоціативністю пам’яті) підтвердили доступність відібраного змісту навчального матеріалу та його позитивний вплив на ефективність засвоєння знань із матеріалознавства. Якщо на початку експерименту спостереження за учнями під час навчальної та позаурочної діяльності виявили недостатній рівень їх творчого розвитку й рефлексивної діяльності, то після завершення вивчення матеріалознавства із застосуванням інтегративного підходу більшість учнів зуміла змінити формальні цілі свого навчання у смислові та навіть творчі. Результати формувального експерименту свідчать про позитивний вплив удосконаленого змісту дисципліни “Матеріалознавство” на рівень знань і вмінь із нього та творчий розвиток особистості учнів. 5. На основі розробленої моделі інтегративного підходу до вивчення машинобудівного матеріалознавства удосконалено його зміст. Він відрізняється від традиційного змісту тим, що в урочно-позаурочній роботі вивчається важливий навчальний матеріал гуманітарного спрямування, який не увійшов до програм відповідних дисциплін, але має здатність активізувати вивчення матеріалознавства. Запропоновано алгоритм вибору методів і визначення організаційних форм навчання, які знайшли своє втілення у новій методиці вивчення дисципліни і дають можливість сформувати в учнів уявлення щодо професійного, соціально-економічного, історичного, естетичного та інших аспектів матеріалознавства. Одержані під час експерименту результати використання викладачами вищих професійних училищ удосконаленої навчальної програми з матеріалознавства, дидактичних матеріалів, методичних посібників і рекомендацій засвідчили їх  ефективність не лише у підвищенні професійної мотивації та пізнавального інтересу учнів, а також і рівня готовності викладачів до впровадження інтегративного підходу. Теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані науково-методичними підрозділами Міністерства освіти і науки України під час розроблення нормативних програмно-методичних документів з питань загальнотехнічної підготовки майбутніх фахівців машинобудівного профілю у вищих професійних училищах; обласними навчально-методичними центрами професійно-технічної освіти з метою підвищення кваліфікації викладачів технічних дисциплін; викладачами технічних дисциплін професійно-технічних навчальних закладів у розробці дидактичних матеріалів гуманітарного спрямування. Враховуючи складність і багатогранність проблеми формування знань і вмінь із матеріалознавства у контексті сучасних підходів до навчання, подальшого опрацювання заслуговують такі напрями: розвиток теоретико-методологічних і методичних засад вивчення різноциклових дисциплін на основі інтегративного підходу, готовність викладачів до творчого розв’язання сучасних завдань навчання та виховання учнів, теоретичне обґрунтування і створення дидактичних комплексів для загальнотехнічних дисциплін. Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях 1.   Сліпчишин Л. В. Дидактичні матеріали з машинобудівного матеріалознавства: Навчально-методичний посібник. – Львів: Сполом, 2005. – 128 с. 2.  Сліпчишин Л. В. Неметалеві матеріали: Навчальний посібник. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2002. – 50 с. 3.   Сліпчишин Л. В. У пошуках гармонії: Навчально-методичний посібник. – Львів: Сполом, 2006. – 154 с. 4.   Сліпчишин Л. В. Дивовижний світ сталей: Методичні рекомендації. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. – 27 с. 5.   Сліпчишин Л. В. Роздуми про вплив художньої літератури на розвиток особистості учнів ПТУ. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. – 34 с. 6.   Сліпчишин Л. В. Урок як ефективна форма навчання: Методичні рекомендації. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2001. – 32 с. 7.   Сліпчишин Л. В. Програма предмета “Матеріалознавство” для підготовки кваліфікованих робітників у ВПУ машинобудівного профілю. – Львів: ОНМЦ ПТО, 2002. – 16 с. 8.   Сліпчишин Л. В. Вивчення матеріалознавства у ВПУ машинобудівного профілю // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – У 6-и вип. – Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – Вип. 6. – С. 148–153. 9.   Сліпчишин Л. В. Деякі міркування з приводу сучасного підручника з матеріалознавства // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2003. – Вип. 3. – С. 140–142. 10. Сліпчишин Л. В. Дидактичні принципи вивчення матеріалознавства у контексті особистісно орієнтованого підходу // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – У 3-х вип. – Київ; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. – Вип. 3. – С. 242–248. 11. Сліпчишин Л. В. Інтегративний підхід до вивчення машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у ВПУ // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2006. – № 1. – С. 57–65. 12. Сліпчишин Л. В. Інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства у професійній школі як засіб гуманітаризації навчання // Педагогіка математики і природознавства: Зб. статей. – Полтава: ПОІПОПП, 2000. – С. 147–149. 13. Сліпчишин Л. В. Інтеграція природничого і гуманітарного знання в професійній освіті // Мистецтво та освіта. – 2003. – № 4. – С. 23–25. 14. Сліпчишин Л. В. Критерії відбору знань з матеріалознавства у ВПУ машинобудівного профілю // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 2. – С. 84–92. 15. Сліпчишин Л. В. Особистісно орієнтований підхід у викладанні матеріалознавства у ВПУ // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 4. – С. 129–137. 16. Сліпчишин Л. В. Особливості взаємозв’язків знань учнів при вивченні матеріалознавства у ВПУ // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 1. – С. 113–118. 17. Сліпчишин Л. В. Роль образного мислення у вивченні матеріалознавства //  Вісник Львівського ун-ту. – Серія педагогічна. – 2002. – Вип. 16. – Ч. 2. – С. 68–77. 18. Сліпчишин Л. В. Художня література у розвитку культури учнів професійних училищ // Наукові записки: Зб. наук. статей Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2001. – Вип.. 39. – С. 149–160. Сліпчишин Л. В. Інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних училищах машинобудівного профілю. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – “Теорія і методика професійної освіти”. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена дослідженню проблеми вивчення машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних училищах на основі інтегративного підходу. Визначено методологічні, психологічні та педагогічні передумови формування інтегрованих знань і уявлень учнів із різноциклових дисциплін. Теоретично обґрунтовано і розроблено модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін. На основі означених передумов визначено дидактичні принципи відбору змісту навчальної інформації, які відповідають певній сфері структури особистості учня, а саме: мотиваційного забезпечення, асоціативності, особистісного підходу, індивідуалізації й рефлективності, та розроблено критерії добору гуманітарних знань. Відповідно до цілей вивчення вдосконалено зміст матеріалознавства і відібрано форми і методи навчання. Розроблено методику вивчення матеріалознавства, яка дозволила сформувати в учнів уявлення щодо професійного, естетичного, економічного та інших аспектів дисципліни. Інтеграційний потенціал взаємодіючих дисциплін розкривається за допомогою субмеханізмів інтеграції. Доведено вплив нової методики вивчення машинобудівного матеріалознавства і відповідно моделі інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін на успішність і творчий розвиток учнів. Ключові слова: інтегративний підхід, матеріалознавство, гуманітарні дисципліни, вище професійне училище, машинобудівний профіль. Слипчишин Л. В. Интегративный подход к изучению материаловедения и гуманитарных дисциплин в высших профессиональных училищах машиностроительного профиля. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – “Теория и методика профессионального образования”. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2006. Диссертация является исследованием проблемы изучения материаловедения и гуманитарных дисциплин в контексте интегративного подхода в высших профессиональных училищах машиностроительного профиля. Определены методологические и психолого-педагогические предпосылки формирования интегрированных знаний и умений учащихся из разноциклових дисциплин. Теоретически обоснована и разработана модель интегративного подхода к изучению материаловедения и гуманитарных дисциплин. На основании выделенных предпосылок определены дидактические принципы отбора содержания учебного материала (мотивационного обеспечения, ассоциативности, личностного подхода, индивидуализации и рефлексивности) и разработаны критерии отбора гуманитарных знаний с учётом психологической структуры личности учащихся. Согласно целям изучения материаловедения усовершенствовано его содержание и определены формы и методы обучения. Разработано методику изучения материаловедения, которая позволяет позволяющую формировать в учащихся знания по профессиональному, эстетическому, историческому и других аспектах дисциплины. Интегративный потенциал материаловедения и гуманитарных дисциплин раскрывается при помощи субмеханизмов интеграции (понятий, ассоциаций, аналогий, метафор, картин мира). Доказано влияние методики изучения машиностроительного материаловедения и соответственно модели интегративного подхода к изучению материаловедения и гуманитарных дисциплин на успеваемость и творческое развитие учащихся. Ключевые слова: интегративный подход, материаловедение, гуманитарные дисциплины, высшее профессиональное училище, машиностроительный профиль. Slipchyshyn L.V. The Integrative Approach to Material Science and Humanitarian Disciplines Studying at Higher Vocational School of Machine-building Profile. – Manuscript. The thesis for a scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 – “Theory and Methods of Professional Education”. – Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006. The dissertation is devoted to studying the problem of machine-building Material Science and Humanitarian disciplines on integrative approach base at higher vocational schools. Material Science and humanitarian disciplines study of peculiarities at higher vocational school of machine-building profile is defined in the paper. Material Science as a general technical discipline is closely connected with both natural sciences and special subjects. The content of Material Science is integral and is used for raising specialists’ professional conceptions apparatus. Humanitarian disciplines studying offers students’ cultural training which provides the unity of the general cultural, professional social moral and spiritual in the formation of future specialists’ personalities. Methodological, psychological and pedagogical conceptions of Material Science and Humanitarian disciplines studying are defined in the thesis. Methodological include interaction of unity and multiformity knowledge principles assists in subject borders penetration between exact and humanitarian sciences; using of general didactic principles of contents selection – integration, humanitarization, expediency, personality-oriented approach and esthetization. Personality-oriented approach to contents selection of educational material and educational process organization aims at defining the level of argumentation, integration and differentiation in the contents. Psychological conceptions foresee the following: using student’s past experience, integrated elements in Material Science which affect student’s emotional sphere, his valuable-significative personal interests and professional motivation; creation of the positive emotional field in the training activity, where the subjects of the process are the student and the teacher; students realizing that for information understanding the contents and not the form is important (skills of displaying contents under different forms of educational information presenting are a step to creative activity); skills of image interpretation to a conception and inversely; taking into consideration individual peculiarities of student’s personality; introducing certain teaching models like those of developing and enriching; conversing the level of external educational and professional motivation to internal one. Pedagogical conceptions include teaching scientific style; developing critical thinking in students; student’s internal readiness to Material Science learning using integrative approach; teacher’s readiness to integrative approach introduction; the choice of variations of active methods and effective forms by the teachers; wide usage of context problems; increasing the number of open type tasks; usage of methods typical for humanitarian disciplines (facilitation, narration etc.). The dissertation substantiates the necessity of using integrative approach to studying incompetible disciplines. Humanitarian component is developed within the limits of Material Science educational programme. It develops creative thinking and helps to improve teaching results. The model of the integrative approach to learning Material Science and Humanitarian disciplines has been developed and it has been introduced into the educational process by the contents, forms and methods of teaching. The functional model of Material Science and Humanitarian disciplines studying based on integrative approach consists of the following stages: working out the didactic task of Material Science studying; structuring Material Science contents with the Humanitarian component; selecting teaching organisation methods and forms; carrying out diagnosis and correction. The most essential means of students’ knowledge system formation is scientific idea and image integration, which is realised by psychological mechanisms. Material Science integrative potential is uncovered by the integration submechanisms help (ideas, associations, analogies, metaphors, picture of the world). In the paper the methods of Material Science experimental course appointed for higher vocational school students of machine-building profile, which is grounded on basic humanistic ideas about workers’ general and professional culture unity has been worked out. Its components are Material Science course and extra-curriculum activity, which are worked out from the positions of the integrative and humanistic approaches. These approaches are realized according to personality structure and have positive influence on students’ knowledge level and their creative work development. Keywords: integrative approach, Material Science, Humanitarian disciplines, higher vocational school, machine-building profile. PAGE 2

Похожие записи