.

Інформаційна технологія для підтримки прийняття рішень в задачах гідрогеохімічного моніторингу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2651
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ЛЕВЧЕНКО Леонід Іванович

УДК 796.012.1:[615.015.4+661.63]

Корекція функціонального стану спортсменів екзогенними макроергічними
фосфатами

14.01.24-лікувальна фізкультура та спортивна медицина

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Запорізькій медичній академії післядипломної освіти

МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ФУШТЕЙ Іван Михайлович,

Запорізька медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри
терапії, клінічної фармакології та ендокринології.

Офіційні опоненти: – доктор медичних наук, доцент

ЄРЬОМІНА Олена Леонідівна

Українська медична стоматологічна академія (м. Полтава), завідуюча
курсом лікувальної фізкультури та спортивної медицини;

– доктор медичних наук, професор

ПОЛЯНСЬКА Оксана Степанівна,

Буковинська державна медична академія (м. Чернівці), завідуюча кафедрою
реабілітації, лікувальної фізкультури, спортивної медицини, фізичного
виховання і здоров’я.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра спортивної медицини та санології, м.
Київ.

Захист відбудеться “_____” _____________200___ р. о _____годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 Дніпропетровської
державної медичної академії за адресою: 49044, м. Дніпропетровськ, вул.
Дзержинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської
державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул.
Дзержинського, 9).

Автореферат розісланий “____” ______________2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, доцент Кобеляцький Ю.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Однією з найбільш важливих задач у спорті вищих
досягнень є вирішення питань оптимізації фізичної працездатності
спортсменів на всіх етапах спортивної діяльності (Бальсевич В.К., 1999,
Барановський В.А., 1998). Фахівці, що працюють в області спортивної
медицини, постійно проводять пошук нових підходів для удосконалення
методів профілактики і лікування різних порушень, що виникають в
організмі спортсменів, етіологічним фактором яких є максимальні фізичні
навантаження. Виконання інтенсивних і/чи тривалих навантажень сприяє
розвитку перевтоми і зниженню потенціалу адаптації. Звуження меж
адаптації призводить до зниження працездатності (Опі Л.Х., 1998, Явелов
та співавт., 1997). При цьому проблема зниження працездатності, за
словами А.А. Ухтомського, “виходить далеко за межі фізіології і стає
соціальною проблемою першорядного значення”. Таким чином, вирішення
питань оптимізації фізичної працездатності є дуже актуальною задачею.
Особливо гостро ця задача постає в спорті вищих досягнень. Розв’зання її
повинне ґрунтуватися на загальнобіологічних принципах, і внесок фахівців
у її розв’язання можливий лише на основі глибокого вивчення різних
стадій патогенезу процесів стомлення, фізіологічних і біохімічних
механізмів дезадаптації (Височін Ю.В., 1988). В даний час накопичено
досить великий фактичний матеріал з етіології, патогенезу і клініки
порушень, що виникають під впливом фізичного навантаження різної
інтенсивності, а також оцінки ефективності заходів, спрямованих на
підвищення адаптаційно-пристосувальних можливостей організму спортсмена
на різних етапах спортивної діяльності. Одним з можливих шляхів
розширення меж адаптації людини є фармакологічна корекція препаратами,
що діють на базальні процеси біоенергетики.

Згідно із сучасними уявленнями про патогенез розвитку різних порушень,
що виникають в окремих органах і тканинах організму під впливом
інтенсивного фізичного навантаження, найбільш важливою його
патогенетичною ланкою є зміна адекватного функціонування реакцій
вуглеводно-енергетичного обміну, що призводить до зниження енергетичних
запасів клітин. Дані порушення призводять до розвитку стомлення,
зниження загальної працездатності організму. Однак вибір засобів
корекції даних порушень метаболізму дуже обмежений.

У спортивній медицині ще не досить повно визначені принципи
метаболічної терапії, що регламентують науково обґрунтований підбір
препаратів, режим дозування, раціональне комбінування. Одним з
перспективних напрямків у цьому відношенні є використання дозволених до
широкого застосування екзогенних макроергічних фосфатів (фосфокреатин
(ФК), аденозінтрифосфат (АТФ) та інш.), фармакотерапевтичні можливості
яких, при фізичних навантаженнях, вивчені не повною мірою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційної роботи відповідає тематиці плану НДР кафедри терапії,
клінічної фармакології та ендокринології Запорізької медичної академії
післядипломної освіти: “Ішемічна хвороба серця в сукупності з
гіпертонічною хворобою: клінічні прояви, гемодинаміка і деякі пресорні
нейрогуморальні регуляторні субстанції” (державний реєстраційний №
0100U001183). Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до пункту
85 („Розробити фізкультурно-оздоровчі програми для різних вікових груп
населення”) цільової комплексної програми „Фізичне виховання – здоров’я
нації”.

Мета роботи – визначити доцільність і оптимізувати фармакологічні схеми
призначення дозволених екзогенних макроергічних фосфатів при фізичних
навантаженнях в аеробно-анаеробних зонах потужності.

Задачі дослідження:

1) в експерименті і клініці провести порівняльну оцінку функціонального
стану організму і ступеня порушення окремих лімітуючих ланок обміну
речовин у різних органах і тканинах при максимальних фізичних
навантаженнях;

2) вивчити роль окремих компенсаторних метаболічних шляхів у формуванні
активної резистентності організму до фізичного навантаження;

3) вивчити вплив на метаболічні процеси в окремих органах і тканинах
екзогенних макроергічних фосфатів, оцінити фармакологічні ефекти їхнього
призначення;

4) вивчити терапевтичні можливості екзогенних макроергічних фосфатів при
призначенні спортсменам-футболістам на різних етапах
тренувально-змагальної діяльності;

5) визначити фармакологічні підходи до оптимізації функціонального стану
організму футболістів на основі науково обґрунтованого підбора
досліджуваних препаратів, режиму призначення і дозування.

Об’єкт дослідження – спортсмени-футболісти високої кваліфікації.

Предмет дослідження – вплив екзогенних макроергічних фосфатів на
функціональний стан організму при роботі в аеробно-анаеробній зоні
потужності.

Наукова новизна. Уперше проведене комплексне вивчення функціонального
стану організму спортсменів-футболістів в період тренувально-змагальної
діяльності в умовах максимальних навантажень, яке включало дослідження
електрофізіологічних, біохімічних показників, морфологічних змін
еритроцитів у зіставленні з експериментальною моделлю на тваринах, що
дозволило виділити патогенетичні ланки, які лімітують
вуглеводно-енергетичний обмін і роль реакцій “шатла Сакса”. Дано
порівняльну оцінку терапевтичної ефективності екзогенних макроергічних
фосфатів, що корегують вуглеводно-енергетичний обмін.

Практична значимість отриманих результатів. На підставі комплексного
підходу (клінічний, електрофізіологічний, лабораторно-біохімічний,
морфологічний), а також визначення прямої кореляційної залежності між
показниками фізичної працездатності і гемодинамічними параметрами з
морфологічними змінами еритроцитів, що дають можливість спрощувати
діагностику, у спортсменів-футболістів при максимальному фізичному
навантаженні, виділена група ризику спортсменів, що вимагає метаболічної
корекції. Показано терапевтичну цінність екзогенного ФК (препарату
“Неотон”) у корекції цих порушень.

Впровадження в практику. Отримані експериментальні дані використовуються
в навчальному процесі Запорізької медичної академії післядипломної
освіти, Запорізького державного університету, Запорізького державного
медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії і
Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Результати досліджень включені в тренувально-змагальний процес
футбольних команд вищої ліги „Динамо” (м. Київ), „Металург” (м.
Донецьк), „Металург” (м. Запоріжжя); другої ліги „Електрометалург-НФЗ”
(м. Нікополь) та впроваджуються в практику Федерації футболу України
професіональних футбольних команд.

Особистий внесок здобувача заключається в постановці проблеми, виборі
напрямку, розробці теоретичних основ, безпосередній організації і
проведенні досліджень, аналізі і теоретичному узагальненні отриманих
результатів.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і результати дослідження
доповідалися й обговорювалися на міжуніверситетській підсумковій
конференції молодих вчених і фахівців Запорізького державного
університету (Запоріжжя, 2001, 2002, 2003), 5-й міжнародній науковій
конференції „Молода спортивна наука України” (Львів, 2002),
науково-практичній конференції „Молодая спортивная наука Донбасса”
(Донецьк, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Основні
напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в
Україні” (Дніпропетровськ, 2004), фаховому семінарі при кафедрі
спортивної медицини, лікувальної фізкультури, фізичного виховання та
валеології Дніпропетровської державної медичної академії
(Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових
праць, з них 3 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п’яти
розділів, що відбивають результати досліджень, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаної літератури. Робота викладена на 202
сторінках, ілюстрована 31 таблицею (з них 20 на окремих сторінках) і 31
рисунками (з них 10 на окремих сторінках). Список використаної
літератури включає 258 джерел (у тому числі 132 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Нами було обстежено 110 футболістів
різної спортивної кваліфікації – від 1-го розряду до майстрів спорту
міжнародного класу у віці від 18 до 27 років (середній вік (23,2 ± 1,9)
роки).

Дослідження проводилися поетапно в період червень-листопад 2001 – 2003
рр. на базі кафедри медико-біологічних основ фізичної культури і
лабораторії “Біохімії і фармакології спорту” Запорізького державного
університету, а також на тренувальних базах футбольних команд “Металург”
(м. Запоріжжя), “Металург” (м. Донецьк) і “Електрометалург” (м.
Нікополь). Проводився динамічний моніторинг із використанням комплексу
електрофізіологічних, біохімічних і гематоморфологічних методів.
Дослідження проводилось згідно до затвердженого з тренерським складом
плану тренувально-змагальної діяльності (табл. 1).

У ході проведених обстежень визначали стан загальної працездатності
футболістів наприкінці першого і другого кола сезону 2001-2002 і
2002-2003 рр. чемпіонату України з футболу.

Обстежуваний контингент спортсменів був розподілений на групи, в які
увійшло 110 обстежених наприкінці першого кола чемпіонату України, і 103
чоловіка, які були обстежені наприкінці чемпіонату України з футболу.

Фізичну працездатність спортсменів оцінювали з використанням
двоступінчастої навантажувальної проби методом велоергометрії
(велоергометр Kettler CX-1, Німеччина). Методика виконання
регламентувалася рекомендаціями експертів ВОЗ. Використовували
субмаксимальний тест PWC170 у модифікації Карпмана. Потужність першого
навантаження складала 1,5 Ватт на 1 кг маси тіла, другого навантаження –
2-3 Ватт на 1 кг маси тіла спортсмена-футболіста.

Таблиця 1

Розподіл спортсменів-футболістів за етапами обстеження

Команда Кількість

обстежених Період дослідження

1. “Металург”

м. Запоріжжя 35

35 червень 2001 року

листопад 2002 року

2. “Металург – 2”

м. Запоріжжя 25

25 червень 2001 року

листопад 2002 року

3. “Металург”

м. Донецьк 23

35 червень 2002 року

листопад 2003 року

4. “Електрометалург”

м. Нікополь 20

15 червень 2002 року

листопад 2002 року

Електрофізіологічні дослідження проводили до і відразу після фізичного
навантаження (не більш 30 секунд після закінчення проби), а також на 10
хвилині після закінчення навантажувальної проби з використанням
діагностичного автоматизованого комплексу “Кардио+” (м. Ніжин).

Реографічні дослідження проводилися на апараті “РЭО” з визначенням
основних показників: ударний об’єм (УО), серцевий індекс (СІ), загальний
периферичний судинний опір (ЗПСО), витрата енергії (ВЕ), потужність
лівого шлуночка(ПЛШ).

Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) містив в собі три етапи:

1) вимір тривалості R-R-інтервалів і представлення динамічних рядів
кардіоінтервалів у вигляді кардіоінтервалограми;

2) аналіз динамічних рядів кардіоінтервалів;

3) оцінка результатів аналізу ВСР.

У периферичній крові визначали вміст гемоглобіну (уніфікований
гемоглобінціанідний метод, 1974), проводили підрахунок кількості
еритроцитів (уніфікований метод підрахунку в лічільній камері, 1972),
досліджували морфологічні препарати еритроцитів (уніфікований метод,
1979), проводили підрахунок лейкоцитів і аналіз лейкограм. Вивчали
прояви міогенного лейкоцитозу під впливом фізичного навантаження.

Біохімічні дослідження включали визначення основних ферментів:
аспартатамінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ),
аланінамінотрансферази (АЛТ), ММ-форми креатинфосфокінази (КФК);
визначення інтенсивності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) за
дієновими кон’югатами (ДК) та малоновим діальдегідом (МДА); визначення
лактату, глюкози в еритроцитах і плазмі крові, а також макроергічних
фосфатів в еритроцитах.

Експериментальна частина роботи виконана на білих пацюках лінії Вістар
з використанням надмірного фізичного навантаження шляхом плавання до
відмовлення і на безпородних мишах із застосуванням гіпербаричної
гіпоксії, еквівалентної підйому на висоту 12000 метрів.

Статистичний аналіз даних проводився за загальноприйнятою методикою
методом варіаційної статистики на персональній електро-обчислювальній
машині за допомогою пакета прикладних програм “Statistica v6.0” і
“Microsoft Exel-2000”. Обчислювали середнє арифметичне (М), помилку
середньої (m). Вірогідність результатів дослідження визначали за
t-критерієм Ст’юдента. Порівняльний результат вважався достовірним при
P? ¦ ae @ O O O AE) O O O O O O $ O ???пів 3-5) і низькими фізичними і гемодинамічними параметрами. Друга – контрольна (20 чоловік) – порівняльна; третя (64 чоловіки) – основна, котра розділялася на дві підгрупи: першу – спортсмени, в яких метаболічну корекцію проводили парентеральним внутрішньом’язовим введенням 4 мл АТФ, і другу – спортсмени, у яких метаболічну корекцію проводили парентеральним внутрішньовенним введенням 3 г ФК (препарату “Неотон”) протягом 7 діб. Застосування екзогенно введеного АТФ у групі футболістів з вираженими суб'єктивними ознаками перевтоми практично не мало істотного ефекту на розвиток цих ознак. Не усувалися болі різної локалізації під час навантаження в тренувальному процесі, серцебиття, підвищена втома, порушення сну. Разом з тим, препарат суттєво (P>0,05) не впливав на
основні метаболічні процеси, що розвиваються в органах і тканинах,
згідно до біохімічних показників у порівнянні з другою контрольною
групою. Після проведеного курсу терапії АТФ мала тенденцію до підвищення
фізична працездатність спортсменів-футболістів за даними оPWC170 і вМСК,
хоча дані показники також вірогідно не відрізнялися від таких у другій
контрольній групі. Позитивні електрофізіологічні зрушення у бік
зменшення порушень автоматизму і провідності, гемодинамічні – збільшення
УО, СІ, ВЕ і зниження ЗПСО також виявлялися після проведеного курсу АТФ,
хоча вони вірогідно (P>0,05) не відрізнялися від контрольної групи 2.

При призначенні екзогенного ФК спостерігалися вірогідно більш значимі
ефекти. Клінічна ефективність ФК (препарату “Неотон”) обумовлена,
головним чином, його гальмуючим впливом на процес деструкції сарколеми
ішемізованих кардіоміоцитів і запобіганням енергетичного дефіциту в
міокарді. Однак, ФК нормалізує показники енергетичного обміну не тільки
в міокарді, але практично генералізовано у всіх органах і тканинах.

Проведені нами дослідження показали, що включення “Неотона” з метою
корекції метаболічних порушень у спортсменів-футболістів наприкінці
змагальних періодів чемпіонату України при максимальних фізичних
навантаженнях, сприятливо впливало на основні показники, що
характеризують енергетичні процеси і функціональні розлади в
життєво-важливих органах і системах; показники вірогідно (P0,05) впливу на показники вуглеводно-енергетичного обміну,
перекисного окислювання ліпідів, рівня ферментемії, аденілових
нуклеотидів без істотних зрушень з боку електрофізіологічних і
гемодинамічних показників фізичної працездатності.

7. Курсова корекція екзогенним ФК (препаратом “Неотон”) призводила до
достовірного (P0,05) змін з боку метаболічних процесів та фізичної працездатності.
ФК (препарат “Неотон”) разом з достовірним (P0,05) в физической работоспособности спортсменов, улучшения
гемодинамических параметров, основных биохимических показателей,
характеризующих метаболические процессы и состояние клеточной
биологической мембраны, не происходило. Вместе с тем, применение ФК
“Неотон” по 3 грамма путем внутривенной ежедневной инфузии курсом 7 дней
приводило к положительному достоверному (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020