.

Інфікованість мікобактеріями туберкульозу та шляхи її зниження у дітей в сучасних умовах (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2979
Скачать документ

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ІМЕНІ Ф.Г. ЯНОВСЬКОГО

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УСАНОВА ВІРА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616.24-002.5:616-022.1:576.852.211.001.6

Інфікованість мікобактеріями туберкульозу та шляхи її зниження у дітей в
сучасних умовах

14.01.26 – фтизіатрія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України (директор – академік АМН України, доктор медичних
наук, професор Ю.І. Фещенко)

Науковий керівник: доктор медичних наук Рущак Володимир Антонович,

Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м.
Київ), відділення захворювань органів дихання у дітей, провідний
науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Процюк Раду Георгійович, Національний
медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри
фтизіатрії з курсом пульмонології

доктор медичних наук, професор Панасюк Олексій Варфоломійович, Київський
медичний інститут Української асоціації народної медицини, професор
кафедри інфекційних хвороб, фтизіатрії і пульмонології

Провідна установа: Львівський національний медичний університет ім.
Данила Галицького МОЗ України, кафедра фтизіатрії і пульмонології

Захист відбудеться “_29_”_березня__2004 року о __11__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.552.01 при Інституті
фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (03680, м.
Київ, вулиця Миколи Амосова, 10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (м. Київ, вулиця Миколи
Амосова, 10)

Автореферат розісланий “_28_”___лютого___2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бегоулева Ж.Б. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні з 1995 року зареєстровано епідемію
туберкульозу (CDC. Reported tuberculosis in the United States, 1995),
яка невпинно прогресує, залишаючись медико-соціальною проблемою.
Останнім 13-річчям (1990 – 2002) захворюваність туберкульозом зросла з
32,0 до 75,6 на 100 тис. населення або у 2,4 рази, а дітей з 4,6 до 8,8
на 100 тис. дитячого населення або у 1,9 рази (Фещенко Ю.І., 2002;
Костроміна В.П. із співавт., 2002; Борис В.М., Безкопильний І.Н., Костик
О.П., 2003). Причому за результатами трендового аналізу протягом
1990-1999 рр. приріст показника захворюваності всіма формами
туберкульозу дітей був у 1,3 рази більш інтенсивний, ніж у дорослих
(Фещенко Ю.І., Мельник В.М., Матусевич В.Г., 2002). У деяких населених
пунктах Київської області, віднесених до зон радіаційного забруднення,
показник захворюваності туберкульозом дітей перевищив
середньоукраїнський. А саме, за період з 1990 по 1998 рр. захворюваність
туберкульозом дітей в м. Білій Церкві збільшилась з 10,0 до 29,1 на 100
тис. дитячого населення або у 2,9 рази (Костроміна В.П. із співавт.,
2000).

Найбільш інформативним критерієм при вивченні туберкульозної інфекції
серед дітей, поряд із показником захворюваності, є показник
інфікованості мікобактеріями туберкульозу (МБТ). Вивчення рівня,
динаміки та поширеності інфікованості МБТ серед дітей дозволяє більш
правильно оцінювати епідеміологічну обстановку, планувати характер і
обсяги протитуберкульозних заходів (Борис В.М., Галанюк О.П.,
Кузьминская А.Ф., 1981; Соловьева В.А., 1981; Lock W., 1977; Styblo K.,
1982; Костромина В.П., Рущак В.А., 1993). Сьогодні зазначена проблема
вивчена недостатньо.

У доступній огляду літературі є тільки дві роботи з вивчення
інфікованості МБТ серед дітей на забруднених радіонуклідами територіях.
Автори вказують, що в радіаційно забруднених районах Рівненської області
інфікованість МБТ дітей 1-х і 6-х класів складає 50,7 і 61,5 %
відповідно (Костик О.П., Борис В.М., Литвин Л.М., 1997), в м. Вінниці у
дітей з клініко-анамнестичними ознаками порушень імунітету – 31,4 %, а в
дітей – переселенців з м. Прип’яті – 35,0 % (Ланова С.В., 1997). Разом
із тим, ці роботи не вказують шляхів поліпшення епідеміологічної
ситуації.

Аналіз наукової періодики показав відсутність публікацій щодо вивчення
патоморфозу періоду первинної туберкульозної інфекції у дітей та
факторів ризику інфікування МБТ в умовах сучасної епідемії туберкульозу
та наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Не знайдено праць щодо оцінки
ефективності хіміопрофілактики (ХП) туберкульозу у дітей із порушеннями
в імунній системі на територіях радіаційного забруднення. Не розроблені
ефективні схеми хіміо-профілактики стосовно осіб зі стійкими
гіперергічними реакціями на туберкулін, які складають групу особливо
високого ризику захворювання на туберкульоз.

Таким чином, все вищевикладене визначає актуальність вивчення
інфікованості мікобактеріями туберкульозу дітей, які мешкають на
забруднених радіонуклідами територіях, і на цій основі – розроблення
програми з інтенсифікації протитуберкульозних заходів серед них.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відділенні захворювань органів дихання у дітей
Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України в
рамках науково-дослідних робіт: „Вивчення особливостей перебігу і
характеру імунних порушень у хворих на туберкульоз і тубінфікованих осіб
з клінічними ознаками синдрому набутого імунодефіциту, розробка методів
імунопрофілактики та імунокоригуючої терапії” (№ держреєстрації
01940010642), „Оптимізувати туберкулінодіагностику з метою покращення
своєчасного виявлення туберкульозу у дітей” (№ держреєстрації
0196U008140) та „Вивчити особливості перебігу і лікування неспецифічних
захворювань легень (НЗЛ) у дітей, інфікованих та неінфікованих
туберкульозом, в сучасних екологічних умовах” (№ держреєстрації
0197U009352).

Мета дослідження – вивчити інфікованість мікобактеріями туберкульозу і
на цій основі розробити програму з інтенсифікації протитуберкульозних
заходів серед дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами
територіях.

Завдання дослідження:

1. Вивчити рівень інфікованості мікобактеріями туберкульозу дітей, які
мешкають на забруднених радіонуклідами територіях;

2. Визначити головні причини інфікування мікобактеріями туберкульозу
дітей в сучасних умовах;

3. Удосконалити спосіб хіміопрофілактики туберкульозу в дітей зі
стійкими вираженими та гіперергічними реакціями на туберкулін;

4. Вивчити доцільність застосування комплексу вітамінів з мінералами при
проведенні хіміопрофілактики у дітей з імунною недостатністю;

5. За результатами вивчення рівня інфікованості мікобактеріями
туберкульозу розробити відповідні протитуберкульозні заходи серед дітей,
які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях.

Об’єкт дослідження – інфікованість мікобактеріями туберкульозу дітей в
умовах епідемії туберкульозу та радіаційного забруднення довкілля.

Предмет дослідження – рівень інфікованості мікобактеріями туберкульозу
та основні причини інфікування дітей в районах посиленого
радіоекологічного контролю (IV зона); ефективність хіміопрофілактики
туберкульозу в дітей із груп особливо високого ризику захворювання на
туберкульоз.

Методи дослідження – епідеміологічні, загальноклінічні, рентгенологічні,
імунологічні, медико-статистичні, а також ретроспективний аналіз
медичної документації.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на території IV зони
радіаційного забруднення в сучасних епідемічних умовах на великому
фактичному матеріалі вивчено показник інфікованості мікобактеріями
туберкульозу дітей, рівень якого виявився у 1,5 рази вищий, ніж на
умовно „чистих” територіях. Встановлено також, що, порівняно з
доепідемічним періодом, відсоток гіперергічних реакцій на туберкулін за
пробою Манту з 2 ТО PPD-Л серед них зріс вдвічі.

Вивчено патоморфоз періоду первинної туберкульозної інфекції у дітей в
умовах хронічного впливу „малих” доз радіації та епідемії туберкульозу.
Виявлено нову групу дітей з клінічними ознаками синдрому вторинної
імунної недостатності (СВІН), які мають більш низьку сенсибілізацію до 2
ТО PPD-Л, ніж однолітки без порушень в імунній системі.

На основі математичного методу неоднорідної послідовної процедури
розпізнавання патологічних станів визначена пріоритетність факторів
ризику інфікування мікобактеріями туберкульозу в умовах радіаційного
впливу, розраховано їх прогностичну інформативність.

Вдосконалено спосіб хіміопрофілактики туберкульозу в інфікованих
мікобактеріями туберкульозу дітей з порушеннями в імунній системі шляхом
застосування збалансованого комплексу полівітамінів з мінералами.

Розроблено новий спосіб хіміопрофілактики туберкульозу щодо дітей зі
стійкими вираженими та гіперергічними реакціями на туберкулін, в якому
поєднують застосування антимікобактеріальних препаратів і очищеного
туберкуліну в стандартному розведенні.

Практичне значення одержаних результатів. Широке впровадження на
забруднених радіонуклідами територіях суцільної туберкулінодіагностики
шляхом постановки проби Манту з 2 ТО PPD-Л двічі на рік всім дітям,
починаючи з 1-річного віку, сприятиме підвищенню частоти виявлення
інфікованих мікобактеріями туберкульозу дітей у 6,7 рази.

Застосування скринінг-тесту для діагностики синдрому вторинної імунної
недостатності у дітей в сучасних умовах дефіцитного фінансування
медичних програм дозволить вже на доклінічному етапі без проведення
коштовного імунологічного обстеження виявляти осіб особливо високого
ризику захворювання на туберкульоз.

Впровадження у практику загальної лікувально-профілактичної педіатричної
мережі табличного методу прогнозу ризику інфікування мікобактеріями
туберкульозу дозволить з достовірністю 95 % визначати контингенти дітей,
які потребують диспансерного спостереження.

Проведення хіміопрофілактики туберкульозу у дітей з клінічними ознаками
синдрому вторинної імунної недостатності на фоні збалансованих
комплексів полівітамінів з мінералами, а в осіб зі стійкими вираженими й
гіперергічними реакціями на туберкулін – підшкірних ін’єкцій
стандартного розчину туберкуліну, знижує ризик захворювання на
туберкульоз, як у найближчі, так і віддалені строки спостереження.

Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертації
використовуються в роботі Інституту фтизіатрії і пульмонології АМН
України, дитячої клінічної туберкульозної лікарні м. Києва, дитячого
протитуберкульозного санаторію “Барвінок” (м. Боярка), Київського
обласного протитуберкульозного диспансеру. Видано інформаційний листок
“Удосконалення профілактики і раннього виявлення туберкульозу у дітей,
які проживають на радіаційно забруднених територіях” (1997). Розробки
досліджень увійшли до методичних рекомендацій “Хіміопрофілактика
туберкульозу в дітей та підлітків у сучасних умовах” (2002),
запропоновано 4 раціоналізаторські пропозиції. За матеріалами дисертації
складено проект наказу МОЗ України про затвердження інструкції з
інтенсифікації протитуберкульозних заходів серед дітей.

Особистий внесок пошукувача. Автор дисертації є основним розробником
усіх викладених в роботі починань, положень, наукових результатів,
раціоналізаторських пропозицій, винаходу, впроваджень. Автором
здійснювався постійний контроль в динаміці за реакціями на пробу Манту з
2 ТО PPD-Л в 1119 дітей м. Києва (100 %) та в 1136 школярів в містах
Ірпіні та Білій Церкві (100 %) з метою визначення показника
інфікованості мікобактеріями туберкульозу. Особисто автором надавалась
консультативна та лікувальна допомога (при наявності показань) 56 дітям
з хронічними неспецифічними захворюваннями органів дихання у фазі
загострення. У дітей зі стійкими вираженими та гіперергічними реакціями
на туберкулін за пропозицією та з обов’язковою участю автора ХП
проводилась шляхом застосування антимікобактеріальних препаратів з
додатковим підшкірним уведенням очищеного туберкуліну в стандартному
розведенні 2 ТО PPD-Л в 0,1 мл, а в інфікованих мікобактеріями
туберкульозу дітей з клінічними ознаками вторинної імунної недостатності
– збалансованого комплексного препарату полівітамінів з мінералами.
Самостійно дисертантом проведена статистична обробка та інтерпретація
всього матеріалу.

Автор висловлює глибоку подяку професору Костроміній В.П. за
консультативно-методичну допомогу на етапах роботи, а також директору
Представництва фірми “Ферросан” (Данія) в України Мараховському А.В. за
сприяння у проведенні досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідались на нараді-семінарі “Підсумки роботи протитуберкульозної
служби західних областей України за 1997 р.” (м. Луцьк, 2-6 червня 1998
р.), на II з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ, 20-23 жовтня
1998 р.) та науково-практичній конференції “Актуальні проблеми
фтизіатрії” (м. Житомир, 17-18 листопада 1998 р.), наукових конференціях
Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського (1998 р., 1999
р., 2003 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 статей (1
самостійна) у виданнях, затверджених ВАК України, 5 тезисів (1 в
іноземному збірнику самостійний), складено 2 нововведення. Матеріали
дисертаційної роботи захищені патентом України № 30718 (2000 р.).

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 220 сторінках
друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису
матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу
та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, переліку посилань, який містить 366 джерел (71 сторінка),
4 додатків (16 сторінок). Робота ілюстрована 37 таблицями та 8
рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань
обстежили 1136 дітей шкільного віку в м. Ірпіні та м. Білій Церкві (І
група), а також 1119 школярів у м. Києві (ІІ група). Інфікованість МБТ
серед них вивчали за результатами туберкулінодіагностики, яку
здійснювали шляхом постановки проби Манту з 2 ТО PPD-Л всім практично
здоровим дітям у віці 7 та 14 років, тобто перед черговою ревакцинацією
БЦЖ, коли у багатьох прищеплених спостерігається згасання або різке
послаблення післявакцинальної алергії (“Інструкція про застосування
туберкулінових проб”, яка затверджена наказом МОЗ України № 233 від
29.07.1996). Туберкулінові проби ставили один раз на рік (восени). Облік
реакцій проводили через 72 години після ін’єкції шляхом вимірювання
максимального поперечного розміру інфільтрату шкіри. Позитивними вважали
реакції з інфільтратом шкіри від 5 мм у діаметрі. За інтенсивністю серед
них розрізняли: слабкі (діаметр інфільтрату 5-10 мм), помірні (діаметр
інфільтрату 11-14 мм), виражені (діаметр інфільтрату 15-16 мм) та
гіперергічні (діаметр інфільтрату 17 і більше мм, або з меншим
діаметром, але при наявності везикулонекротичної реакції чи
лiмфангоїту). На кожну дитину складали індивідуальну тематичну картку
спостереження.

Серед дітей І групи, обстежених методом туберкулінодіагностики, виявлено
429 осіб, інфікованих МБТ. Із них 384 дитини або (89,5 ± 1,5) % мали
ускладнення в соматичному анамнезі, в тому числі 251 особа або (58,5 ±
2,4) % – клінічні ознаки синдрому вторинної імунної недостатності
(СВІН): аденопатія периферичних лімфовузлів, схуднення та анемії не
встановленого генезу, респіраторні захворювання з наступним тривалим
субфебрилітетом, хронічні вогнища неспецифічної інфекції із частим і
тривалим перебігом періодів загострення.

З метою вивчення патоморфозу періоду первинної туберкульозної інфекції
ретельно клініко-лабораторно обстежено 139 дітей із клінічними ознаками
СВІН (основна група). Групу порівняння склали 52 дитини, інфіковані МБТ,
без клінічних ознак СВІН (контрольна група). Імунологічно протестовано
52 особи основної та 47 дітей контрольної груп. Для визначення норми
обстежено 10 практично здорових, не інфікованих МБТ дітей.

Встановлені в процесі роботи фактори ризику інфікування МБТ дітей
оцінювали за частотою їх виявлення, для чого всіх обстежених школярів
розподілили на дві групи – інфіковані МБТ і не інфіковані МБТ: у
основній групі – 429 і 707 дітей, у контрольній – 278 та 841 дитина
відповідно, P 0,05. Сумнівні тести
зустрічалися майже вдвічі частіше у мешканців IV зони: І група – (13,5 ±
1,5) %, ІІ група – (9,4 ± 1,2) %, P 0,05. Частота інфікування МБТ старшокласників
встановлена в 1,4 рази вищою серед учнів IV зони: І група – (44,9 ± 2,1)
% проти (31,8 ± 2,0) % у ІІ групі, P 0,05 в усіх випадках). Серед
14-річних школярів І групи, порівняно з ІІ групою, сумнівні реакції
реєструвалися в 4,6 рази рідше, а виражені у 6,7 разів частіше. Так,
сумнівних реакцій було: І група – (5,2 ± 1,4) %, ІІ група – (24,0 ± 3,2)
%, виражених – (11,4 ± 2,0) % та (1,7 ± 1,0) % відповідно, P $LNP^n|?¬®?th2 6 O . \ ^ ?? ? ???????? ???????? ???? туберкульозної інфекції знижується вже на етапі дисфункціональних змін (І група - 0,6, ІІ група - 0,4 балу); наприклад при наявності дискінезії жовчного міхура та жовчовивідних шляхів (І група - 0,6, ІІ група - 0,4 балу); постійне застосування в їжу харчів місцевого виробництва (І група - 0,5, ІІ група - 0,2 балу). Вплив інших факторів на ризик інфікування МБТ має менше значення, а вплив атопії взагалі не встановлено. За підсумками вищезазначеного провели остаточний вибір прогностичних ознак та склали прогностичні алгоритми ризику інфікування МБТ дітей залежно від зони проживання. Принцип роботи із ними стосується обчислення алгебраїчної суми прогностичних коефіцієнтів (ПК) у конкретного пацієнта та її порівняння із прогностичними порогами (ПП). Якщо сума ПК (?ПК) досягне або перевищить поріг (+ 9,8), то ймовірність інфікування МБТ складе 95 %, при ?ПК меншій за поріг (– 12,6) з достовірністю 80 % ризику інфікування не існує, при ?ПК в інтервалі поміж щойно вказаними порогами, ризик інфікування залишається невизначеним, що потребує додаткового уточнення анамнезу або повторного обстеження дитини через 6 міс. та 1 рік. Діти, які за результатами обчислення суми прогностичних коефіцієнтів мають ризик інфікування МБТ відповідно першому або третьому критерію, повинні в обов’язковому порядку направлятися на консультацію до фтизіопедіатру. За результатами порівняльної інтерпретації середніх розмірів інфільтратів проби Манту з 2 ТО PPD-Л в інфікованих МБТ дітей і наявності в них певної кількості факторів ризику встановили, що, незалежно від рівня радіаційної небезпеки, зі збільшенням кількості факторів ризику розмір інфільтрату проби Манту зростає. Це підтверджується й даними літератури (Митинская Л.А., Оспанова С.Я., 1978; Кшановський С.А., 1985). Разом із тим, інтенсивність чутливості до 2 ТО PPD-Л встановлена статистично перевірено нижчою серед осіб, які тривалий час проживають в умовах впливу малих доз радіаційного випромінювання. Так, при збільшенні кількості факторів ризику приріст інтенсивності реакцій на пробу Манту в інфікованих МБТ дітей становив: в І групі 3,5 мм, в ІІ групі – 11,1 мм. При цьому інтенсивність чутливості до туберкуліну за середніми розмірами інфільтратів проби Манту серед осіб І групи зростала вже при наявності 1 фактору ризику, а в ІІ групі – 2-х факторів ризику. Таким чином, в інфікованих МБТ дітей І групи зі збільшенням кількості факторів ризику інфікування МБТ напруженість специфічної сенсибілізації зростає менш інтенсивно, оскільки заподіяна переважно тестами Манту вираженої, а не гіперергічної інтенсивності. Тому, ймовірно, специфічна гіперсенсибілізація у школярів, які зазнають хронічного впливу малих доз опромінення, окреслена розмірами інфільтратів проб Манту вже в межах 15-16 мм. Отримані вищевказані результати спонукали до поглибленого клінічного й лабораторно-інструментального обстеження інфікованих МБТ дітей мешканців IV зони із клінічними ознаками СВІН. Встановлено, що ця категорія осіб має реакції на пробу Манту менше виражені, ніж діти, які ознак СВІН не мають. Так, коефіцієнт перевищення частоти утворення тестів вираженої інтенсивності у осіб зі СВІН склав 2,4 (P 0,05. В групі дітей, яким ХП
проводилась на фоні підшкірного введення туберкуліну (основна група),
зрушення з боку імунокомпетентних клітин були більш виражені. У них при
повторному імунологічному дослідженні спостерігалась нормалізація
кількості та субпопуляційного складу Т-лімфоцитів за рахунок підвищення
кількості активних (Еа-РУК) і теофілінрезистентних Т-клітин (Етфр-РУК):
до ХП відповідно – (18,6 ± 1,9) % та (12,1 ± 1,3) %; після ХП – (32,6 ±
1,2) % та (21,5 ± 1,3) %, Р АНОТАЦІЯ Усанова В.О. Інфікованість мікобактеріями туберкульозу та шляхи її зниження у дітей в сучасних умовах. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.26 – фтизіатрія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського Академії медичних наук України, Київ, 2004. До захисту подано дисертацію у вигляді рукопису та 18 наукових робіт, у яких висвітлено рівень інфікованості мікобактеріями туберкульозу дітей у радіаційно забруднених районах Київщини (IV зона), пріоритетність факторів ризику інфікування, особливості перебігу періоду первинної туберкульозної інфекції, доцільність застосування скринінг-тесту для доклінічної діагностики синдрому вторинної імунної недостатності, вдосконалену схему хіміопрофілактики туберкульозу в осіб із порушеннями в імунній системі, розроблений спосіб хіміопрофілактики туберкульозу щодо дітей зі стійкими вираженими та гіперергічними реакціями на туберкулін, складену інструкцію з інтенсифікації протитуберкульозних заходів серед дітей у сучасних умовах. Ключові слова: діти, інфікованість мікобактеріями туберкульозу, синдром вторинної імунної недостатності, патоморфоз, хіміопрофілактика туберкульозу. S U M M A R Y Usanova V.O. Infectiousness by Mycobacterium tuberculosis and the ways of reduction it among the children under modern conditions. – the Manuscript. This is the thesis for a scientific degree of the candidate of medical sciences by speciality 14.01.26 - phthisiology. – Institute of Tuberculosis and Pulmonology named by F. G. Yanovsky AMS of Ukraine, Kyiv, 2004. For protection of the dissertation as a manuscript and 18 scientific works is submitted with description of the level of TB infected children who live in polluted territories of Kyiv’s region (IVth zone), determined the priority risk factors by ТB infectiousness, features of the study of an initial tubercular infection, expediency of application the screening-test for diagnostics of the acquired immunodeficiency syndrome before clinic’s, is advanced the circuit TB chemoprophylaxis in children with destroyed immune system, is created the way of chemoprophylaxis in children with having proof expressed and hypersensitivity type of reaction to tuberculin, is made the instruction on an intensification of antitubercular actions among children in modern conditions. Key words: children, ТB infectiousness, acquired immunodeficiency syndrome, pathomorphosis, chemoprophylaxis of tuberculosis. АННОТАЦИЯ Усанова В.О. Инфицированность микобактериями туберкулеза и пути ее снижения у детей в современных условиях. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.26 – фтизиатрия. – Институт фтизиатрии и пульмонологии им. Ф.Г. Яновского Академии медицинских наук Украины, Киев, 2004. Диссертация посвящена изучению инфицированности микобактериями туберкулеза (МБТ) детей на загрязненных радионуклидами территориях и разработке путей интенсификации противотуберкулезных мероприятий среди них. Впервые в загрязненных радионуклидами районах Киевской области (IV зона) установлен уровень инфицированности МБТ детей. Методом туберкулинодиагностики обследовано 1136 детей 7- и 14-летнего возраста. Группу сравнения составили 1119 детей г. Киева. В районах IV зоны выявлено 429 школьников или (37,8 ± 1,4) %, инфицированных МБТ. Из них - 251 ребенок или (58,5 ± 2,4) % имели клинические признаки синдрома вторичной иммунной недостаточности (СВИН): аденопатия периферических лимфоузлов, похудение и анемии не установленного генеза, респираторные заболевания с последующим длительным субфебрилитетом, хронические очаги неспецифической инфекции с частым и длительным течением периодов обострения. Особенности патоморфоза периода латентной туберкулезной инфекции изучили при тщательном клинико-лабораторном обследовании 191 инфицированного МБТ ребенка. Эффективность химиопрофилактики (ХП) туберкулеза оценена у 108 давно инфицированных МБТ детей с клиническими признаками СВИН. Все дети до поступления в стационар неоднократно получали курсы химиопрофилактики, но без достаточного эффекта. Разработан способ проведения ХП туберкулеза у детей со стойкими выраженными и гиперергическими реакциями на туберкулин, который включает одновременное применение двух антимикобактериальных препаратов (изониазида и этамбутола дозой соответственно 5 и 15 мг/кг/сутки) и подкожных инъекций очищенного туберкулина в стандартном разведении 2 ТЕ PPD-Л в 0,1 мл один раз в неделю с постепенным увеличением дозы. Под наблюдением было 76 детей. Установлено, что дети, которые длительное время находятся под влиянием малых доз радиации (І группа), имеют почти вдвое больший риск инфицирования МБТ, чем сверстники на условно „чистых” территориях. Так, показатель инфицированности МБТ детей І и ІІ групп составил соответственно (37,8 ± 1,4) % и (24,8 ± 1,3) %, P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020