ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

СТАНІШЕВСЬКА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 612.135 – 055.2

Індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у
дівчат-студенток з різним соматотипом

03.00.13. – фізіологія людини і тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Сімферополь – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Мелітопольському державному педагогічному університеті
на кафедрі анатомії та фізіології людини та тварин та в Російському
університеті дружби народів на кафедрі анатомії людини медичного
факультету.

Наукові керівники: – доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки РФ

Козлов Валентин Іванович,

Російський університет дружби народів,

завідувач кафедри анатомії людини;

– доктор педагогічних наук, професор

Аносов Іван Павлович, ректор,

Мелітопольський державний
педагогічний університет.

Офіційні опоненти: – доктор біологічних наук, професор

Соболєв Валерій Іванович,

Донецький національний університет

завідувач кафедри фізіології людини і тварин;

– кандидат біологічних наук, доцент

Мартинюк Віктор Семенович,

Таврійський національний університет

імені В.І. Вернадського,

доцент кафедри фізіології людини і тварин та біофізики.

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса
Шевченка, Кабінет Міністрів України, кафедра фізіології людини і тварин,
м. Київ.

Захист відбудеться „6” квітня 2006 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради

К 52.051.04 у Таврійському національному університеті імені В.І.
Вернадського за адресою: 95007, Україна, м. Сімферополь,

пр. Вернадського, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Таврійського національного
університету імені В.І. Вернадського за адресою: 95007, Україна, м.
Сімферополь, пр. Вернадського, 4.

Автореферат розісланий „3” березня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради К 52.051.04 О.М. Чуян

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найбільш актуальних проблем сучасних
природничих наук є збереження здоров’я різних груп населення з
урахуванням регіональних природних факторів, етнокультурних особливостей
і соціально-економічних умов їх проживання (Агаджанян Н.А., Никітюк
Б.А., 2000). Відомо, що і довкілля, і спадковість впливають на всі
структури організму людини, в той же час допомагають зберегти і
реалізувати унікальні особливості його морфологічної й функціональної
організації (Алексеєва Т.І., 1977). Важливою характеристикою стану
здоров’я дітей, підлітків і юнаків є рівень їх морфо-функціонального
розвитку (Цехмістренко Т.А., Артеменко О.І., 1998; Бутова О.А., 1999).

У сучасній фізіології для індивідуальної оцінки фізичного розвитку
людини використовується конституціональний підхід, який є одним із
способів вивчення особливостей життєдіяльності організму в умовах норми
і патології. Тип конституції людини відображає її індивідуальність і є
основою розробки критеріїв і підходів до оцінки індивідуального здоров’я
(Никитюк Б.А. із співавт. 1990). Особливе значення має комплексне
дослідження здоров’я дівчат-студенток оскільки ця соціальна група
визначається підвищеним ризиком функціональних порушень організму і має
вік, який є найбільш оптимальним для реалізації репродуктивної функції
(Добровольський Г.А. із співавт., 2001; Шушканова О.Г. із співавт.,
2001).

У літературі постійно обговорюються особливості адаптаційних зрушень у
життєдіяльності жіночого організму (Радзієвський А.Р. із співавт., 1990;
Прилепська В.Н., 1991; Агаджанян Н.А., 1996). Так, функціональний стан
кардіореспіраторної системи жінки має ряд особливостей, зумовлених
гормональними змінами, які супроводжують оваріально-менструальний цикл
(Лопатін В.А., 1979; Жмакін К.Н., 1980). Цілком очевидно, що важливо
враховувати циклічні зміни ритмічних функцій в організмі жінки.

Одне з провідних місць при діагностиці функціонального стану організму
посідає дослідження мікроциркуляції. Мікроциркуляторна ланка є
підсистемою судинного русла, в якій, як наслідок, реалізується
забезпечення транскапілярного обміну і реакції його на вплив факторів
зовнішнього і внутрішнього середовища (Чернух А.М. із співавт., 1975;
Купріянов В.В. із співавт., 1975; Козлов В.І. із спіавт., 1994).
Очевидно, що зміни в системі мікроциркуляції крові тісно корелюють зі
зрушенням в центральній гемодинаміці. Це дозволяє використовувати ці
критерії в оцінюванні загального фізичного розвитку і стану здоров’я
обстежуваних осіб.

Отже, актуальним є вивчення питання соматотипування дівчат-студенток і
виявлення взаємозв’язку між показниками мікроциркуляції й соматотипом з
огляду на те, що кожен соматичний тип має свої специфічні
структурно-функціональні особливості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано на кафедрі анатомії і фізіології людини і тварин
Мелітопольського державного педагогічного університету і кафедрі
анатомії людини медичного факультету Російського університету дружби
народів відповідно до плану науково-дослідницької роботи
Мелітопольського державного педагогічного університету в межах
науково-дослідницької теми „Вплив стресових ситуацій на функціональні
показники серцево-судинної системи студентів різних вікових груп”
(державний реєстраційний номер 0103 U 004146) разом із науковими
програмами Російського університету дружби народів: федеральною
програмою „Университеты России – фундаментальные исследования” 11.01.013
„Теоретический анализ и экспериментальное изучение механизмов
фотовлияния на систему микроциркуляции крови с целью разработки
патогенетически обоснованных методов лазерной терапии сосудистых
нарушений” і програмою „Университеты России – фундаментальные
исследования” 11.7.194 „Изучение временных корреляций зависимостей между
ритмическими составляющими колебаний кровотока в микрососудах с помощью
лазерной допплеровской флоуметрии (ЛДФ) и разработка нового метода
диагностики расстройства микроциркуляции ”.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – виявити
індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у
дівчат-студенток з різними конституціональними типами для обґрунтування
нормативних показників лазерної доплерівської флоуметрії.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

Провести соматотипування й вивчити конституціональні особливості
дівчат-студенток південно-східного регіону України.

Вивчити за допомогою ЛДФ-метрії з наступним амплітудно-частотним
аналізом ритмічні складові коливань тканинного кровотоку серед
обстежуваного контингенту.

Дослідити у дівчат-студенток реактивність системи мікроциркуляції за
реакцією на теплову пробу.

Вивчити добову динаміку показників мікроциркуляції у групі обстежуваних
осіб.

Дослідити вплив оваріально-менструального циклу на стан мікроциркуляції
у дівчат.

Виявити індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції у
дівчат-студенток з різними соматотипами.

Об’єкт дослідження. Процес мікроциркуляції крові у дівчат різних
соматотипів віком 16-18 років, студенток І-ІІ курсів Мелітопольського
державного педагогічного університету, які постійно проживають у
південно-східному регіоні України, в етнічному аспекті – українок.

Предмет дослідження. Взаємозв’язок між показниками мікроциркуляції
крові, її реактивності і соматотипом дівчат-студенток.

Методи дослідження: антропометричні, які дозволяють точно виявити
конституціональні типи; метод лазерної допплерівської флоуметрії для
вивчення динаміки параметрів мікроциркуляції в жіночому організмі;
методи статистичної обробки отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше на основі
комплексного морфофункціонального дослідження одержані нові дані про
індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у
дівчат-студенток південно-східного регіону України з різним соматотипом.
Уперше за допомогою ЛДФ-графічної реєстрації тканинного кровотоку
розроблені нормативні ЛДФ-метричні параметри жіночого організму і дана
об’єктивна оцінка стану мікроциркуляції в різні фази
оваріально-менструального циклу. Одержано нові дані про добову динаміку
показників мікроциркуляції, реакції системи мікроциркуляції на теплову
пробу в різних фазах менструального циклу і про
індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у
дівчат-студенток із різним соматотипом.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані дані про особливості
стану мікроциркуляції крові у дівчат-студенток із різним соматотипом
мають важливе теоретичне і практичне значення для розуміння механізмів
регуляції тканинного кровотоку. Обґрунтовані в результаті дослідження
нормативні показники стану мікроциркуляції крові у дівчат істотно
полегшують виявлення функціональних змін організму з використанням
неінвазивної методики ЛДФ-діагностики. Виявлені закономірні зміни
показників мікроциркуляції крові дівчат у добовому і місячному циклах
важливі для розуміння механізмів адаптації жіночого організму до різних
чинників. Результати дослідження впроваджені у навчальний курс „Вікова
фізіологія з основами валеології”, „Фізіологія людини і тварин”, а також
використовується у наукових дослідженнях університетської лабораторії
медико-біологічного моніторингу Мелітопольського державного
педагогічного університету.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено аналіз даних
літератури, одержані результати експериментальних досліджень, здійснено
їх первинний аналіз і статистична обробка. Автором разом з науковими
керівниками інтерпретовані результати і зроблені остаточні висновки.
Наукові статті, опубліковані у співавторстві, відображають результати
спільного планування, проведення експериментів і обговорення
результатів.

Апробація та впровадження результатів дисертації здійснювалися на
конференціях різного рівня, а саме: на Всеросійській науковій
конференції „Микроциркуляция в клинической практике” (Москва, 2004), на
III Всеросійській з міжнародною участю школ-конференцій з фізіології
кровообігу (Москва, 2004), на науково-практичній конференції „Методы
исследования регионарного кровообращения и микроциркуляции”
(Санкт-Петербург, 2004), на VII міжнародній науково-практичній
конференції „Наука і освіта ‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), на ІІІ
міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень
‘2004” (Дніпропетровськ, 2004), на V науково-практичній конференції
„Методы исследования регионарного кровообращения и микроциркуляции в
клинике” (Санкт-Петербург, 2005).

Публікації. За результатами досліджень, що увійшли до дисертації,
опубліковано 12 наукових праць, з них 6 публікацій у збірниках,
затверджених в ВАК, 6 тез і матеріалів конференцій. Частка особистого
внеску дисертанта у цих роботах визначена і подана у списку публікацій
автора в наведеному авторефераті.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 174 сторінках
комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису
матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження, обговорення
результатів, висновків і списку з 297 використаних джерел літератури, з
них 94 іноземними мовами. Дисертація ілюстрована 36 рисунками і містить
26 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У „Вступі” обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульована
мета і задачі дослідження, відзначена наукова новизна і практична
цінність отриманих результатів. Відзначений особистий внесок здобувача,
а також внесок співавторів, разом з якими були опубліковані наукові
праці. Відзначено на яких наукових з’їздах і конференціях апробовані
результати досліджень і кількість опублікованих робіт з теми дисертації.

У першому розділі „Огляд літературних даних” проведений аналіз даних
літератури про соматотипологічні особливості жіночого організму,
циклічність процесів морфофункціональних перебудов в ньому та
функціональний стан мікроциркуляції крові у людини і способів їх
тестування.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У ході роботи було обстежено 340 дівчат віком 16-18 років різних
соматотипів, студенток Мелітопольського державного педагогічного
університету, в етнічному аспекті більшість обстежуваних – українки, які
постійно проживають на південному сході України.

Антропометричне дослідження проводилося за загальноприйнятою схемою
вимірювання подовжніх, поперечних, обхватних і вагових параметрів тіла
дівчат (Чтєцов В.П. із співавт., 1978, Козлов В.І., Гладишева А.А.,
1976). Класифікація конституціональних типів серед обстежуваного
контингенту здійснювалася за схемою В.П. Чтєцова із співавт. (1978), в
модифікації В.Г. Ніколаєва із співавт. (1995). Відповідно до цієї
методики всі обстежувані були розділені на 7 соматичних типів
(астенічний, стенопластичний, пікнічний, мезопластиний, еуріпластичний,
субатлетичний, атлетичний), і об’єднані в чотири конституціональні типи:
лептосомний, мезосомний, мегалосомний і невизначений.

За даними антропометрії розраховувалися основні компоненти маси тіла
(жировий, м’язовий і кістковий) та їх абсолютні і відносні значення за
методом J.Mateigka (1927), а також індекс Кетле або індекс маси тіла
(ІМТ).

З метою вивчення функціонального стану мікроциркуляції крові у жіночому
організмі був використаний метод лазерної доплерівської флоуметрії
(ЛДФ), що дозволяло оцінити стан тканинного кровотоку і виявити ознаки
зміни мікроциркуляції під впливом різних чинників. ЛДФ здійснювали
лазерним аналізатором кровотоку „ЛАКК-01” (виробництво НПП „Лазма”,
Росія) з лазерним джерелом випромінювання на довжині хвилі 0,63 мкм.
Лазерний аналізатор був з’єднаний із комп’ютером на базі процесора
Pentium ІІ. Дослідження стану мікроциркуляції проводили у дівчат у
сидячому стані. Голівка оптичного зонду (датчика приладу) фіксувалась на
вентральній поверхні 4-го пальця лівої руки; рука містилася на рівні
серця. Тривалість стандартного запису складала 2 хвилини.

Всі записи ЛДФ-грами, за винятком тих випадків, коли це спеціально
обумовлювалося, робились у першій половині дня з 10 до 12 години. Записи
ЛДФ-грам робилися відповідно до методичних рекомендацій: „Методика
лазерної допплерівської флоуметрії” (Козлов В.І. і співавт., 2001).

Як виявили дослідження В.І. Козлова (1998), інтегральна характеристика
кровотоку, реєстрована при ЛДФ, являє собою параметр мікроциркуляції
(ПМ), який є функцією від середньої швидкості руху еритроцитів (Vсер.),
показника капілярного гематокриту (Htk) і числа фукнціонуючих капілярів
у вимірюваному об’ємі тканин (Nk).

ПМ=Vсер.·Htk · Nk. (1)

ПМ вимірюється в умовних одиницях і характеризує величину перфузії
кров’ю одиниці об’єму тканини за одиницю часу.

коефіцієнт варіації:

. (2)

Важливим етапом ЛДФ-метрії є амплітудно-частотний аналіз (АЧС)
гемодинамічних ритмів коливань тканинного кровотоку. АЧС-аналіз
проводився за допомогою спеціального розщеплення ЛДФ-грами на гармонійні
складові при якому з’являється можливість визначити ступінь вираження
або домінування тих чи інших коливань тканинного кровотоку в тканинній
гемодинаміці. Програмне забезпечення ґрунтувалося на спектральному
розщепленні ЛДФ-грами з використанням математичного апарата Фур’є. При
цьому амплітуда кожної гармоніки автоматично визначалася в діапазоні
частот від 0,01 до 1,2 Гц.

При амплітудно-частотному аналізі ЛДФ-грами вираховувались амплітуда (А)
міогенних метаболічних коливань у діапазоні частот від 0,01 до 0,03 Гц
(1-2 коливання за хвилину) – (АVLF); вазомоторних коливань у діапазоні
частот від 0,05 до 0,15 Гц (4-8 коливань за хвилину) (АLF); дихальних
коливань у діапазоні частот від 0,2 до 0,3 Гц (АHF) і пульсових хвиль
(ACF). Внесок різноманітних ритмічних складових (Р) оцінюється за їх
потужністю у відсотковому відношенні до загальної потужності спектру
флаксмоцій: Р = АLF2 /( AVLF2+ALF2+AHF2+ACF2) ·100%. (3)

Співвідношення активних модуляцій шкіряного кровотоку, зумовлених
міогенним та нейрогенним механізмами і додатковими парасимпатичними
впливами на нього вираховували, як індекс ефективності флаксмоцій (ІЕФ):
ІЕФ= АLF/(AHF+ACF). (4)

При вивченні добової динаміки мікроциркуляції робили виміри основних
параметрів мікроциркуляції, а саме аналіз внесків різних частотних
складових в амплітудно-частотний спектр здійснювали протягом доби (8,
12, 16, 19, 23 годин) у кожної з 70-ти відібраних за конституціональними
типами дівчат, зокрема 30 дівчат – мегалосомного, 20 – лептосомного, 20
– мезосомного конституціональних типів. Тривалість запису складала 3 хв.

Для виявлення реактивності шкіряного кровотоку проводили теплову пробу.

Нагрівання досліджуваної вентральної поверхні 4-го пальця здійснювали
спеціальним термостатом до температури 40-420С.

— час напіввідновлення кровотоку після припинення теплового
навантаження; резерв капіллярного кровотоку (РКК):

РКК = (ПМmax/ПМпоч.) ·100%. (5)

Визначення часу менархе і виявлення фази менструального циклу
проводилися за допомогою спеціально розробленої анкети, а також
самостійним вимірюванням ректальної температури обстежуваними.

Оцінка достовірності відмінностей між даними, отриманими в досліджуваних
групах, проводилася з використанням t-критерію Ст’юдента для вибірок з
нерівним числом спостережень (Оуєн Д.Б., 1973). Статистична обробка
результатів дослідження проводилася на IBM-PC засобами стандартного
програмного продукту Microsoft Excel. Обробка одержаних даних
проводилася з використанням базового пакету програм для статистичної
обробки даних.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вивчення конституціональних особливостей дівчат-студенток І-ІІ курсів
Мелітопольського педагогічного університету дозволило виявити основні
середньостатистичні нормативні соматометричні показники досліджуваного
контингенту, які в сукупності являють собою антропометричний профіль
жіночого населення у віці від 16 до 18 років, які постійно мешкають на
території південно-східного регіону України. Дані показники в середньому
склали: довжина тіла 164,0±0,4 см, маса тіла 60,2±0,4 кг, обхват грудей
(обхват грудної клітини) — 83,7±0,3 см, обхват сідниць – 94,7±0,3 см,
поперечний діаметр грудної клітини 24,8±0,1 см, ширина плечей — 34,3±0,1
см, ширина тазу — 27,0±0,1 см. Індекс Кетле склав 22,3±0,1 кг/м2,
поверхня тіла (за формулою У. Ісаксона) – 1,6±0,01 м2, маса кісткової
тканини — 9,6±0,1 кг (16,0±0,2 % від маси тіла), м’язової тканини –
24,1±0,2 кг (39,6±0,2%), жирової тканини – 16,0±0,3 кг (26,2±0,4%).

Серед дівчат південного сходу України нами виявлено 4 конституціональних
типи: мегалосомний, лептосомний, мезосомний та невизначений.

Дівчата мегалосомного конституціонального типу мали антропометричні
показники, які істотно відрізняються від середньо групових даних: більш
високий зріст 167,9±0,3 см (t=7,8; p<0,001), поверхня тіла 1,7±0,02 м2, більша маса тіла 64,8±0,4 кг (t=8,1; p<0,001), обхват грудей реєструвався в межах 84,9±0,2 см (t=3,3; p<0,01), ширина плечей 34,2±0,1 см, ширина тазу 29,1±0,1 см (t=14,9; p<0,001). Середнє значення індексу Кетле складало 23,0±0,2 кг/м2. Також відокремлені відмінності у змісті м’язової тканини - 38,1±0,2% (t=5,3; p<0,001) і кісткової 14,0±0,2% (t=7,07; p<0,001), відносна маса жирової тканини визначалась в межах 26,4±0,3%. Дівчата мегалосомної конституції були віднесені нами до трьох соматотипів: атлетичного, субатлетичного і еуріпластичного. Дівчата атлетичного та субатлетичного соматотипів відрізняються високим зростом, відносно слабким розвитком кісткової тканини, (1-2 бали), середнім ступенем розвитку жиру і м’язів (2-3 бали). Субатлетичний соматотип найбільш наближений до ідеалів жіночої краси. Для представниць еуріпластичного соматотипу у складі мегалосомного конституціонального типу притаманна ширококісткова будова, тобто максимальний розвиток кісткового а також м’язового і жирового компонентів. Цей тип у класичній схемі конституцій названий “типом тучної атлетички” (Риболов Л.Б. із співавт., 2004). До лептосомного конституціонального типу були віднесені дівчата що мають такі антропометричні дані: зріст 160,1±0,4 см (t=6,9; p<0,001), поверхня тіла - 1,5±0,02 м2, маса тіла - 49,5±0,2 кг (t=23,9; p<0,001), обхват грудей 77,8±0,3 см (t=13,9; p<0,001), обхват сідниць - 89,2±0,3 см (t=12,9; p<0,001). Поперечний діаметр грудної клітини реєструвався в межах 23,0±0,1 см (t=12,7; p<0,001), ширина плечей 32,5±0,1 см (t=12,7; p<0,001), ширина тазу - 25,8±0,2 см (t=5,4; p<0,001). Середні значення індексу Кетле склали 19,3±0,3 кг/м2. У дівчат лептосомної конституції відзначено малий зміст жирового 20,4±0,2% (t=12,9; p<0,001) і м’язового 40,2±0,2% (t=2,1; p<0,05) компонентів, більше кісткового 17,4±0,3% (t=3,9; p<0,001) компоненту порівняно з аналогічними середньогруповими даними, що зв’язано зі зниженими росто-ваговими показниками даного конституціонального типу в цілому. Дівчата лептосомної конституції були віднесені нами до двох соматотипів: стенопластичного та астенічного. Для дівчат стенопластичного соматотипу характерним є вузькоскладений тип фігури з середньою (або близькою до неї) мірою розвитку кісткового компоненту, а також жиру і м’язів (2-3 бали). Дівчата астенічного соматотипу відрізняються відносною високорослістю в порівнянні з представницями свого конституціонального типу, але більш низькими (нижче середнього) показниками маси тіла, а також зниженим вмістом жирової та кісткової тканини (1-2 бали). До мезосомного конституціонального типу були віднесені дівчата, які мають наступні антропометричні показники: зріст 156, 4±0,6 см (t=10,5; p<0,001), поверхня тіла 1,5±0,02 м2, маса тіла 58,3±0,5 кг (t=12,9; p<0,001), обхвати грудної клітини 85,6±0,2 см (t=5,3; p<0,001), обхвати сідниць 97,5±0,3 см (t=6,6; p<0,001), поперечний діаметр грудної клітини реєструвався в межах 25,1±0,2 см, ширина плечей 35,1±0,1 см (t=5,7; p<0,001), ширина таза 26,8±0,1 см. Середнє значення індексу Кетле склало 23,8±0,2 кг/м2. У дівчат мезосомної конституції відзначено також більш високий вміст жирового 27,5±0,5% (t=2,0; p<0,05), м’язового 44,6±0,5% (t=9,8; p<0,001), кісткового 17,4±0,3% (t=3,9; p<0,001) компонентів у порівнянні з аналогічними середньогруповими даними. Дівчата мезосомної конституції були віднесені нами до двох соматотипів: пікнічного і мезопластичного. Представниці пікнічного соматотипу у складі мезосомного конституціонального типу будови тіла з розвитку кісткової тканини (1-2 бали) схожі з представницями стенопластичного соматотипу, але відрізняються великим жировідкладенням (4-5 балів). Дівчата, віднесені нами до мезопластичного соматотипу, у порівнянні з показниками пікнічного соматотипу відрізняються в середньому більш високим ростом і м’язовим компонентом (3 інколи 4 бали), а також меншим розвитком жирової тканини (3 бали). Невизначений конституціональний тип склали дівчата, які мали наступні антропометричні дані, що вірогідно перевищували середньогрупові: зріст 171,7±0,5 см (t=12,0; p<0,001), поверхня тіла – 1,8±0,05 м2, маса тіла 71,9±0,4 кг (t=20,7; p<0,001), обхват грудної клітини 90,2±0,4 см (t=13,0; p<0,001), обхват сідниць 106,2±0,3 см (t=27,1; p<0,001). Поперечний діаметр грудної клітини реєструвався в межах 28,2±0,2 см (t=15,2; p<0,001), ширина плечей 37,4±0,2 см (t=13,9; p<0,001), ширина таза 30,4±0,2 см (t=15,2; p<0,001). Середнє значення індексу Кетле склало 24,4±0,3 кг/м2. У дівчат невизначеного типу також відзначений більш високий вміст жирового 36,0±0,3% (t=19,6; p<0,001), м’язового 42,3±0,3% (t=7,5; p<0,001) і кісткового 19,8±0,2% (t=13,4; p<0,001) компонентів у порівнянні з середньогруповими показниками. Виявлене нами різноманіття конституціональних типів, багато в чому зумовлених компонентним складом людського тіла, який детерміновано генетично (Хрисанфова Е.Н., 1990), на нашу думку, залежить також від домінуючих клімато-географічних і екологічних факторів південного сходу України, а також етно- і соціокультурних особливостей населення, що узгоджується з даними літератури (Агаджанян Н.А. із співавт., 2000; Гур’єва із співавт., 2001; Мординова Н.Д. із співавт., 2001; Ніколаєв В.Г., Єгорова Є.Є. 2001; Размахова С.Ю., Волкова Н.І., 2001; Серцев М.И. із співавт., 2001). Аналіз отриманих даних виявив, що домінуючими конституціональними типами для студенток південно-східного регіону України є мегалосомний (47%) і лептосомний (26%) типи. Домінуючим за частотою зустрічаємості серед соматотипів є субатлетичний (рис. 1). Вивчаючи індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові при проведенні запису ЛДФ-грам у 340 дівчат-студенток, у більшості з них переважно реєструвалася високоамплітудна ЛДФ-грама з вираженими вазомоторними хвилями другого порядку. Параметр мікроциркуляції (ПМ) кожного кровотоку коливався від 3,4 до 27,4 перф. од.; у середньому він склав 19,0±0,43 перф. од. Рівень коливань тканинного кровотоку – СКВ варіювався від 0,57 до 3,23 перф. од., у середньому складаючи 2,06±0,05 перф. од. Коефіцієнт варіації (Kv) у середньому складає 13,2±0,51. – мегалосомний – лептосомний – мезосомний Рис. 1. Частота зустрічаємості різних соматотипів серед дівчат південного сходу України (в % від загального числа обстежених). Отримані дані свідчать про різний внесок ритмічних складових коливань кожного кровотоку в загальний спектр флаксмоцій. Найсуттєвіший внесок 55,9% належав дуже низько-частотним коливанням VLF, амплітуда яких склала 4,3 перф. од. і низькочастотним коливанням LF – 36,1%, середня амплітуда яких дорівнювалась 3,4 перф. од. Високочастотні HF коливання кровотоку, зумовлені дихальними коливаннями, по амплітуді не перевищували 1,3 перф. од., що склало 6,8% від потужності всього спектру. Амплітуда серцевих коливань CF найнижча в нормі – 0,4 перф. од., що склало 1,2% від потужності всього спектра. Індекс ефективності флаксмоцій (ІФМ), який показує співвідношення активних модуляцій кожного кровотоку, зумовлених міогенними і нейрогенними механізмами і додаткових парасимпатичних впливів на нього у здорових дівчат склав 1,88±0,03. В обстежених дівчат виявлено три типи ЛДФ-грам, які відповідають різним типам мікроциркуляції (рис. 2). Перший тип (“аперіодична” ЛДФ-грама) характеризується нерегулярними коливаннями кровотоку з високою амплітудою. Цьому типу ЛДФ-грами відповідав нормоемічний тип мікроциркуляції. До даного гемодинамічного типу було віднесено 28,8% всіх піддослідних. Параметр мікроциркуляції ПМ для нормоемічного типу склав 15,3±0,44 перф. од., середнє квадратичне відхилення 2,97±0,10 перф. од., коефіцієнт варіації 19,7±0,64%, індекс флаксмоцій 2,20±0,05. Даний тип ЛДФ-грами характерний для збалансованого стану механізмів “активної”, яка має зв’язок з симпатичними впливами, і “пасивної”, що має зв’язок з парасимпатичними впливами регуляцією коливань тканинного кровотоку. Другий тип (“монотонна” ЛДФ-грама з високим показником ПМ) характеризувалася нерегулярними коливаннями кровотоку з достатньо високою амплітудою: ПМ – 25,7±0,51 перф. од.; СКВ - 1,67±0,11 перф. од.; Kv – 6,5±0,14%; ІФМ – 1,73±0,04. Рис. 2. Межі коливання основних показників мікроциркуляції крові трьох типів ЛДФ-грам (перфузіонні одиниці). Примітка: ЛДФ-грама – лазерна доплерівська флуограма; ПМ – параметр мікроциркуляції; СКВ – середнє квадратичне відхилення; ІФМ – індекс флаксмоцій. Даний тип ЛДФ-грами відповідав гіперемічному стану, який спостерігався у випадку збільшення притоку крові в систему мікроциркуляції, пов’язану з деякою дилатацією мікросудин, зумовленого відносним послабленням у регуляції тканинного кровотоку симпатичних впливів. Із усіх обстежуваних до другого типу було віднесено 56,7%. 1/4 O B D V ? ? 1/4 3/4 A A Ae AE E E I I ? O O Oe O O „@ ^„@ ’p•r•Ae•ae?e**e**EEEEE»EE?F— „@ ^„@ 3EIEI ?$?&?(?*?,?.?,N.NoeO?*zOtssxsszss|ss~ss?ss‚ss„ss†ssoeiaUUUUNNIAAAAiiiiii ii ss’ss”ss–ss?ss?a?a&ae  a$ , під час якого відзначається відносне підсилення симпатичних впливів у регуляції тканинного кровотоку, що призводить до спазму судин прекапілярної ланки і обмеженню притоку крові в мікроциркуляторне русло. У зв’язку із цим даний мікроциркуляторний тип позначено нами як гіпоемічний. Аналізуючи внески в потужність частотно-амплітудного спектру різних ритмічних складових коливань кровотоку, необхідно зазначити, що для всіх трьох типів максимальний внесок відзначено з боку VLF- коливань. Максимальний внесок VLF-коливань виявлено у дівчат з нормоемічним типом мікроциркуляції, (що відповідає першому типу ЛДФ-грами) 54,1±0,9%, для дівчат з гіперимічним і гіпоемічним типами мікроциркуляції (І і ІІІ тип ЛДФ-грам відповідно) даний показник склав 53,8±1,32% і 60,1±0,51%. Внесок LF-коливань у потужність частотно-амплітудного спектру у дівчат з різними типами мікроциркуляції суттєво відрізнявся: у дівчат з нормоемічним типом мікроциркуляції внесок LF-коливань склав 41,6±0,81%, тоді як у дівчат з гиперемічним типом мікроциркуляції він знижувався до 35,5±0,99%, а у дівчат з гіпоемічним типом до 32,0±0,5%. При зниженні внеску активних вазомоцій у модуляцію тканинного кровотоку компенсаторно посилюються високочастотні ритми. Так, внесок HF-коливань у потужність спектру у дівчат з II і III типами збільшувався до 6,9±0,62% і 6,9±0,18 (відповідно), тоді як у дівчат з нормоемічним типом цей показник не перевищував 3,7±0,17%. Внесок CF-коливань для дівчат з I типом ЛДФ-грами склав 0,6±0,02%, при гіпоемічному типі мікроциркуляції він підвищувався до 1,0±0,06%, при гіперемічному типі до 0,8±0,09%. При високій збалансованості активних вазомоторних і пасивних компенсаторних модуляцій тканинного кровотоку, що спостерігався при нормоемічному типі мікроциркуляції, ІФМ досягав 2,2±0,05. Посилення в спектрі флаксмоцій високочастотних і пульсових коливань веде до зниження ІФМ до 1,73±0,04 (гіперемічний тип) і 1,86±0,05 (гіпоемічний тип). Як показали наші дані, реакція тканинного кровотоку у дівчат на локальне підвищення температури шкіри розвивалася в дві фази. У першу фазу реакції на нагрівання до 390С спостерігається різке посилення вазомоторної активності при фактично незмінному рівні ЛДФ-сигналу: параметр мікроциркуляції відповідав фоновому. Ці дані співпадають з раніше описаними особливостями розвитку теплової гіперемії у хлопців (Козлов В.І., Гурова О.А., 2000). При подальшому підвищенні температури до 410С мікросудини ставали “дилатированими” і кровоток у них зростав; при цьому вазомоторна активність, пов'язана з VLF-коливаннями на вершині теплової гіперемії, пригнічувалася. У другій фазі реакції фіксується стрибкоподібне збільшення ПМ до 28,9±1,07 перф. од., при збільшенні даного параметра на 10,9±0,09 перф. од. від початкового параметра мікроциркуляції - 17,9±0,98 перф. од. На верхівці теплової гіперемії спостерігається достовірне посилення LF-коливань (вазомоцій), а також високочастотних коливань, пов'язаних з дихальними (HF-ритмом) і пульсовими (CF-ритмом) коливаннями. Амплітуда високочастотних ритмів збільшується на 20 - 30% від рівня спокою, в результаті їх внесок в загальну потужність спектра різко зростає. Показники внеску в модуляцію кровотоку пульсових коливань збільшується в 2,5-3 рази, внесок респіраторних ритмів зростає на 40-50%. Все це веде до напруження вазомоторних механізмів, про що також свідчить зниження показника ІФМ на верхівці теплової гіперемії в порівнянні з початковим рівнем в два рази. Ймовірно, при зміні місцевої температури відбувається зрушення тканинного метаболізму і видозміни реактивних властивостей мікросудин (Folkow В. et. al., 1959). Рівень реактивності капілярного кровотоку, що вимірювався за процентним приростом кровотоку на вершині теплової гіперемії, у дівчат складав 171,4±7,59%. Реактивність мікросудин пов'язана з надзвичайною чутливістю саме гладком'язових елементів, що оточують артеріоли і їх розгалуження, до теплових дій (Соловйов Г.М., Радзівіл Г.Г., 1973). Припинення локального нагрівання шкіри веде до поступового зниження величини ПМ до початкового рівня і залежить від індивідуальних особливостей. Протягом цього часу відновлюється вазомоторна активність, знижується інтенсивність високочастотних коливань. Дана фаза відновлює кровоток на колишній рівень, який відповідав початковому стану мікроциркуляції до дії зовнішнього теплового чинника. Важливою величиною, що дає інформацію про перехід кровотоку з максимального рівня реакції на початковий, є час напіввідновлення кровотоку. Для обстежених дівчат він складає 129,8±5,04 сек. Проведені нами експерименти виявили рівень реактивності мікросудин при тепловій гіперемії, який істотно залежав від мікроциркуляторних типів (табл. 1). Для дівчат із нормоемічним типом мікроциркуляції приріст тканинного кровотоку при нагріванні складав 12,7±0,5 перф. од., тобто реактивність мікросудин для даної групи випробовуваних мала значення 173,9±5,8%. Час відновлення кровотоку до початкового стану становив 128,0±6,2 сек. Дівчата з гіперемічним типом мікроциркуляції мали малий резерв збільшення кровотоку при тепловій гіперемії: приріст тканинного кровотоку у них дорівнював всього 35,8±1,08% від початкового рівня. Це пояснюється тим, що при гиперемічному типі мікроциркуляції початкові фонові значення знаходяться на значно більш високому рівні, ніж у нормоемічному типі. Таблиця 1. Особливості реактивності мікросудин при тепловій гіперемії у дівчат із різними типами мікроциркуляції (М±m) Типи мікроциркуляції ПМпоч., перф. од. ПМмакс., . ПМmax.- ПМпоч., перф. од. РКК, % Т 1/2, сек Нормоемічний (І тип ЛДФ-грами) 17,6 ± 0,58*** 30,3± 1,08** 12,7±0,5** 173,9 ± 5,8*** 128,0 ± 6,2 Гіперемічний (ІІ тип ЛДФ-грами) 24,9 ± 0,99*** 35,8 ± 1,08*** 10,9±0,09* 133,8 ± 3,8*** 149,4 ± 10,8* Гіпоемічний (ІІІ тип ЛДФ-грами) 7,4 ± 0,41*** 20,5 ± 1,81*** 13,1±1,04 206,5 ± 19,3 111,9 ± 7,0 ПМmax.-ПМпоч. – різниця між початковим і максимальним значеннями; РКК – реактивність капілярного кровотоку; Т 1/2 – час напіввідновлення капілярного кровотоку; * – p<0,05, ** – p<0,01, *** – p<0,001 – статистична достовірність між трьома типами мікроциркуляції. Більш висока напруга регуляторних механізмів у представниць гіперемічного типу виявляється і в подовженні часу відновлення кровотоку (до 149,4±10,8 сек). Дівчата, що мали гіпоемічний тип мікроциркуляції, навпаки, відрізнялися відносно підвищеною реактивністю мікросудин у порівнянні з нормоемічним мікроциркуляторним типом. Не дивлячись на те, що на верхівці теплової гіперемії вони мали найменший показник мікроциркуляції (20,5±1,81 перф. од.), різниця між початковим показником мікроциркуляції і максимальним показником склала 13,1±1,04 перф. од. Тому для дівчат з III типом ЛДФ-грами резерв капілярного кровотоку склав 206,5±19,32%. Оскільки у дівчат з гіпоемічним типом мікроциркуляції домінуючими в регуляції кровотоку є неврогенні дії, то відновлення кровотоку до початкового рівня після теплової гіперемії у них відбувається швидше, ніж у представниць нормоемічного і гиперемічного типів. Для них час напіввідновлення кровотоку складав 111,9±7,07 сек. Відомо, що навколодобові ритми відіграють важливу роль у функціонуванні організму людини (Агаджанян Н.А., 1998). Максимальне значення показник мікроциркуляції у дівчат мав о 16 годині 20,0±0,34 перф. од. та о 19 годині 21,5±0,4 перф. од. (рис. 3). Рис. 3. Добова динаміка показників мікроциркуляції у дівчат у фазі бадьорості (перфузіонні одиниці). Примітка: ПМ – параметр мікроциркуляції, СКВ – середнє квадратичне відхилення, ІФМ – індекс флаксмоцій Мінімальне значення даного показника відзначено в 12 годині дня у всіх випробовуваних - 16,9±0,5 перф. од. Середнє квадратичне відхилення СКВ мало максимальне значення в 23 годині - 1,92±0,13 перф. од. мінімальне значення - в 12 годині дня 1,16±006 перф. од. Індекс флаксмоцій у дівчат протягом доби також мав певну динаміку: його максимальне значення зареєстровано о 8 годині ранку - 2,12±0,22, мінімальне значення даного показника відзначено о 12 і 16 годині – 1,63±0,08. При аналізі складових амплітудно-частотного спектру ЛДФ-грам у дівчат максимальний внесок VLF-коливань у потужність спектра відзначений о 19 годині 57,4±1,2%, мінімальний - о 12 годині - 47,2±0,9%. Внесок LF-коливань максимальне значення мав о 12 годині - 44,3±0,9%, мінімальний о 19 годині - 27,8±1,5%. HF-коливання максимальний внесок мали о 19 годині - 7,6±0,8% і о 12 годині - 7,3±0,5%, мінімальне значення було зафіксовано о 8 годині ранку - 6,9±0,6%; о 16 годин - 6,0±0,4% і у 23 години - 6,4±0,6%. Мінімальний внесок у потужність спектра склали CF-коливання, максимальне значення яких було зареєстровано о 23 годині - 1,2±0,2% і мінімальне - о 8 годині ранку 0,8±0,1%. Таким чином, добова динаміка показників мікроциркуляції свідчить про те, що в першій половині дня має місце напруга механізмів регуляції мікроциркуляції, яка частково знімається до 16 годин за рахунок посилення метаболічних складових вазомоторного ритму. У вечірню пору доби спостерігається компенсаторне посилення дихальних і пульсових модуляцій тканинного кровотоку, переважно пов'язаних із ослабленням симпатичних і посиленням парасимпатичних впливів на тканинний кровоток. Отримані дані добре узгоджуються з відомими уявленнями про зміни у вегетативній сфері і працездатності організму людини протягом доби (Агаджанян Н.А. із співавт., 2000). Циклічний характер функціонування жіночого організму безпосередньо впливає і на стан мікроциркуляції крові. Необхідно відзначити варіабельність основних параметрів мікроциркуляції в різні фази оваріально-менструального циклу в обстежених нами практично здорових дівчат у віці 17-19 років, що не народжували і не робили аборт з регулярним менструальним циклом (28-30 днів). Максимальне значення параметру мікроциркуляції було відзначено у дівчат в овуляторну фазу циклу 23,6±0,7 перф. од., мінімальне значення - в менструальну фазу 20,5±0,7 перф. од., що на 13,2% менше ніж в овуляторну фазу. В передменструальну фазу даний показник склав 21,2±0,7 перф. од., що також на 10,1 % менше ніж в овуляторну фазу. Середнє квадратичне відхилення максимальне значення мало в менструальну фазу - 2,60±0,32 перф. од., мінімальне - у фазу овуляції 2,32±0,11 перф. од. Ослаблення мікроциркуляції в менструальну і передменструальну фази супроводжується компенсаторним підвищенням рівня флаксу. Така динаміка показників мікроциркуляції супроводжується підвищенням індексу флаксмоцій в передменструальну фазу на 6,7% порівняно до фази овуляції. Про істотну напругу регуляторних механізмів тканинного кровотоку у дівчат в передменструальну і менструальну фази свідчить істотне зниження реактивності мікросудин в ці фази оваріально-менструального циклу і зниження резерву капілярного кровотоку на 9,7 і 11,8 % (відповідно) у порівнянні з овуляторною фазою. Подовження часу напіввідновлення кровотоку після локальної теплової гіперемії в передменструальну і менструальну фази також свідчить про зниження реактивності мікросудин у ці фази оваріально-менструального циклу. У дисертації нами були розглянуті особливості мікроциркуляції крові у дівчат з різним соматотипом. Загальновідомо, що типи конституції людей відображають еволюцію людини і є фундаментальною його характеристикою. Різні варіанти норми обумовлюють різні способи адаптації людини до умов середовища, його реактивність, резистентність або схильність до тих або інших захворювань (Слоним Д.А., 1984; Агаджанян Н.А. із співавт., 1996; Щедрина А.Г., 1997). У даний час однією з центральних і найменш вивчених проблем у сучасній медицині є питання індивідуальних відмінностей. Максимальний параметр мікроциркуляції ПМ був відзначений у представниць невизначеної конституції 19,0±0,27 перф. од. і дівчат мезосомної конституції - 17,0±0,15 перф. од., тобто у тих дівчат, які за інших рівних умов мали велику масу тіла. У дівчат лептосомної конституції даний показник склав 14,3±0,2 перф. од., а наймінімальніше значення ПМ відзначено у представниць мегалосомної конституції 13,5±0,18%. Середнє квадратичне відхилення для дівчат всіх соматотипів знаходилося в межах від 2,0 до 2,2 перф. од. Коефіцієнт варіації максимальне значення мав у дівчат мегалосомной конституції 19,1±0,3%, у дівчат лептосомної конституції - 17,1±1,2%, мінімальне значення відзначено у представниць мезосомної конституції 12,5±1,2%. Індекс флаксмоцій ІФМ не мав різких відмінностей серед дівчат різних соматотипів і перебував у межах 1,84 - 2,02. Проте простежується тенденція, пов'язана із загальним рівнем перфузії тканин кров'ю: порівняно високі значення ІФМ були виявлені у тих конституціональних типів, які характеризувалися високими параметрами мікроциркуляції. Спектральна характеристика флаксмоцій дівчат чотирьох соматотипів показала максимальний внесок в амплітудно-частотний спектр VLF-коливань. Максимальний внесок відзначений серед дівчат мегалосомної конституції 60,2±0,52%, у представниць лептосомної конституції 57,7±1,05%, мінімальне значення відзначено у дівчат мезосомної конституції 56,0±1,42%. Внесок LF-коливань у дівчат мезосомної конституції склав 35,6±0,95%, лептосомної конституції - 33,8±0,61%, мінімальне значення у представниць мегалосомної конституції - 34,1±0,5%. HF-коливання максимальний внесок мали в амплітудно-частотному спектрі у дівчат лептосомної конституції 7,6±0,61%, у дівчат мезосомної конституції - 7,1±0,91%; мінімальне значення цих коливань зареєстровано у дівчат мегалосомної конституції 4,5±0,13%. Найбільш показові дані були отримані нами при аналізі частоти зустрічальності різних мікроциркуляторних типів у дівчат різних конституцій (табл. 2). Нормоемічний тип найбільш часто спостерігався при мезосомній конституції. У дівчат із лептосомною і невизначеною конституцією переважаючим є гіпоемічний, у дівчат з мегалосомною конституцією - гіперемічний мікроциркуляторний тип. Таблиця 2. Частота зустрічальності мікроциркуляторних типів у дівчат з різною конституцією (в % від усіх обстежуваних) Конституція Нормоемічний мікроциркуляторний тип Гіперемічний мікроциркуляторний тип Гіпоемічний мікроциркуляторний тип Мегалосомна 18% 51% 31% Лептосомна 17% 15% 58% Мезосомна 53% 13% 34% Невизначена 35% 8% 57% Отримані дані свідчать про те, що виявлені нами типи мікроциркуляції обумовлені, насамперед, відмінностями в регуляторних механізмах тканинного кровотоку. Саме ці відмінності в регуляторних механізмах безпосередньо залежать від конституціональних особливостей організму. Таким чином, на підставі проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків. ВИСНОВКИ 1. За даними ЛДФ-метрії, а також оцінки реактивності мікросудин у популяції дівчат виявлені три типи мікроциркуляції: нормоемічний тип, що характеризується суперпозицією безлічі коливальних ритмів із різною частотою і амплітудою, що відображає збалансованість механізмів вазомоторної, метаболічної і нейрогенної регуляції мікроциркуляції; гіперемічний тип, для якого характерна "монотонна" ЛДФ-грама з високим параметром мікроциркуляції, що відображає відносне переважання метаболічних механізмів у регуляції мікроциркуляції; і гіпоемічний тип, для якого характерна "монотонна" ЛДФ-грама з низьким показником ПМ, що відображає зниження ролі вазомоторних механізмів у регуляції мікроциркуляції. 2. Комплексне анатомо-фізіологічне вивчення конституціональних типів жіночої популяції південно-східного регіону України (на прикладі дівчат-студенток) показало, що переважаючим серед них є мегалосомний соматотип (47%); лептосомний соматотип фіксується у 26% випадків, мезосомний – у 18% і невизначений – у 9% випадків. 3. За даними ЛДФ-метрії виявлені нормативні показники стану мікроциркуляції у дівчат у віці 16 - 18 років: ПМ - 19,6 ± 0,43 перф. од., СКВ - 2,06 ± 0,05 перф. од., ІФМ - 1,88 ± 0,03. Аналіз амплітудно-частотного спектра ритмічних складових коливань тканинного кровотоку у дівчат свідчить про переважання у них активних вазомоторних механізмів у регуляції мікроциркуляції. 4. Реактивність системи мікроциркуляції у дівчат при тепловій гіперемії характеризується достатнім резервом капілярного кровотоку (РКК - 171,4 ± 7,59 %) і порівняно швидким відновлення початкового рівня кровотоку (T 1/2 - 129,8 ± 5,04). 5. Вивчення добової динаміки мікроциркуляції у дівчат показало підвищення показників ЛДФ-грами (ПМ і СКВ) у другій половині дня, а також зміни в співвідношенні ритмічних складових коливань тканинного кровотоку за рахунок ослаблення вазомоторного ритму, що свідчить про напругу у них регуляторних механізмів. 6. Вивчення динаміки мікроциркуляції протягом оваріально-менструального циклу у дівчат показало, що в передменструальну фазу і, особливо в менструальну фазу, відбувається зниження показників мікроциркуляції, зменшення резерву тканинного кровотоку і збільшення періоду його напіввідновлення у відповідь на теплову пробу. Це свідчить про зниження рівня реактивності системи мікроциркуляції і напругу регуляторних механізмів у менструальну і передменструальну фази. 7. Частота зустрічності різних мікроциркуляторних типів у дівчат безпосередньо залежить від їх конституції. Нормоемічний тип, для якого характерна ЛДФ-грама з чітко вираженими високо амплітудними аперіодичними підйомами і спадами ПМ, що свідчить про збалансованість пре- і посткапілярних впливів на модуляцію тканинного кровотоку, найбільш часто спостерігався при мезосомної конституції. У дівчат із лептосомною і невизначеною конституцією переважаючим є гіпоемічний мікроциркуляторний тип, при якому домінанта регуляції тканинного кровотоку зв'язана з переважанням симпатичних неврогенних впливів. У дівчат з мегалосомною конституцією переважаючим виявився гіперемічний мікроциркуляторний тип. 8. Отримані дані про особливості мікроциркуляції крові у дівчат відповідної вікової групи можуть бути використані як нормативні показники ЛДФ-метрії при вивченні патологічних процесів у медицині. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ Станишевская Т.И. Антропометрическая характеристика девушек юго-восточного региона Украины, особенность их микроциркуляции крови в зависимости от соматотипа // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2005. – Т. 141., ч.4. – С. 62-69. Станишевская Т.И. Основные типы микроциркуляции крови и частота их встречаемости у девушек юго-восточного региона Украины // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. – 2005. – Т. 18 (57), № 2. – С. 132-139. Станишевская Т.И. Реактивность системы микроциркуляции у девушек при тепловой пробе // Учёные записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. Серия “Биология, химия”. – 2005. – Т. 18 (57), № 3. – С. 165-173. Станишевская Т.И. Конституциональные особенности девушек-студенток юго-восточного региона Украины // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2005. – № 11. – С. 102-108. Станишевская Т.И. Особенности показателей микроциркуляции крови у девушек-студенток юго-восточного региона Украины // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2005. – № 12. – С. 87-94. Козлов В.И., Морозов М.В., Ибрагим Р.Х., Станишевская Т.И. Биоритмические составляющие ЛДФ-сигнала и их значение в оценке состояния микроциркуляции // Ангиология и сосудистая хирургия. – 2004. – Т. 10, № 3. – С. 63 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні частини експериментальних досліджень, обробці матеріалів). Станишевская Т.И. Особенности микроциркуляции крови у девушек-студенток с разными конституциональными типами // Запорожский медицинский журнал. – 2005. - № 4. - С. 56-58. Козлов В.И., Азизов Г.А., Сабанцева Е.Г., Морозов М.В., Рыжакин С.М., Ибрагим Р.Х., Красаков А., Станишевская Т.И. Биоритмические составляющие ЛДФ-сигнала и их значение в оценке состояния микроциркуляции крови // Тезисы докладов „3-я Всероссийская с международным участием школа-конференция по физиологии кровообращения”. – Москва. – 2004. – С. 38-39 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні частини експериментальних досліджень, обробці матеріалів). Козлов В.И., Гурова О.А., Азизов Г.А., Сабанцева Е.Г., Литвин Ф.Б., Морозов М.В., Рыжакин С.М., Ибрагим Р.Х., Красаков А., Станишевская Т.И. Лазерная допплеровская флаксметрия в оценке состояния микроциркуляции крови // Тезисы научно-практической конференции “Методы исследования регионарного кровообращения и микроциркуляции в клинике”. – Санкт-Петербург. – 2004. – С. 71-72 (авторським є аналіз отриманих ЛДФ-грам, обробці матеріалів). Станішевска Т.И., Сидоряк Н.Г. Залежність показників микроциркуляції крові у дівчат-студенток від фаз менструального циклу // Матеріали VII межнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ‘2004”. – Дніпропетровськ. – 2004. – Т. 54. – С. 53-54 (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів). Аносов И.П., Станишевская Т.И. Реакция микрососудов на тепловую пробу // Материалы III международной конференции “Динамика научных исследований 2004”. – Днепропетровск. - 2004. – Т. 32. – С. 25-26. Аносов И.П., Станишевская Т.И. Особенности микроциркуляции крови у молодых женщин // Материалы V научно-практической конференции “Регионарное кровообращение и микроциркуляция”. - Санкт-Петербург. – 2005. – № 1. – С. 19-20. АНОТАЦІЯ Станішевська Т.І. Індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток з різними соматотипами. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин – Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006. Дисертація присвячена вивченню індивідуально-типологічних особливостей мікроциркуляції крові у дівчат-студенток віком 16-18 років з різними конституціональними типами, постійно проживаючих на південному сході України. Показано що переважаючим соматотипом є мегалосомний (47%), лептосомний фіксується у 26% випадків, мезосомний – у 18% і невизначений – у 9% випадків. За даними ЛДФ-метрії в популяції дівчат виявлені три типи мікроциркуляції: нормоемічний, гіперемічний, гіпоемічний, частота зустрічаємості яких залежить від їх конституції. Добова динаміка мікроциркуляції показала підвищення показників ПМ і СКВ у другій половині дня. Динаміка мікроциркуляції протягом оваріально-менструального циклу свідчить про зниження показників мікроциркуляції, зменшення резерву тканинного кровотоку і збільшення періоду його напіввідновлення у відповідь на теплову пробу в передменструальну і менструальну фазу. Ключові слова: коливання тканинного кровообігу, лазерна доплерівська флоуметрія, конституція: лептосомна, мегалосомна, мезосомна та невизначена, мікроциркуляція крові, теплова проба. АННОТАЦИЯ Станишевская Т.И. Индивидуально-типологические особенности микроциркуляции крови у девушек-студенток с разными соматотипами. – Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных – Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, Симферополь, 2006. Диссертационная работа посвящена изучению индивидуально-типологических особенностей микроциркуляции крови у девушек-студенток 16-18 лет, постоянно проживающих на юго-востоке Украины с разными конституциональными типами с целью обоснования нормативных показателей ЛДФ-метрии; реактивности системы микроциркуляции на тепловую пробу; суточной динамики показателей микроциркуляции; влияния овариально-менструального цикла на состояние микроциркуляции. Комплексное анатомо-физиологическое изучение конституциональных типов женской популяции южного региона Украины (на примере девушек-студенток) показало, что преобладающим среди них в 47% случает является мегалосомный соматотип; лептосомный соматотип встречается в 26% случаев, мезосомный соматотип - в 18% и неопределенный соматотип - в 9% случаев. По данным ЛДФ-метрии выявлены нормативные показатели состояния микроциркуляции у девушек в возрасте 16 - 18 лет: ПМ - 19,6 ( 0,43 перф. ед., СКО - 2,06 ( 0,05 перф. ед., ИФМ - 1,88 ( 0,03. Анализ амплитудно-частотного спектра ритмических составляющих колебаний тканевого кровотока у девушек, свидетельствует о преобладании у них активных вазомоторных механизмов в регуляции микроциркуляции. Реактивность системы микроциркуляции у девушек при тепловой гиперемии характеризуется достаточным резервом капиллярного кровотока (РКК – 171,4 ( 7,59 %) и сравнительно быстрым восстановление исходного уровня кровотока (T 1/2 - 129,8 ( 5,04 с). По данным ЛДФ-метрии, а также оценки реактивности микрососудов в популяции девушек выявлены три типа микроциркуляции: нормоемический тип; гиперемический тип, для которого характерна "монотонная" ЛДФ-грамма с высоким параметром микроциркуляции и гипоемический тип, для которого характерна "монотонная" ЛДФ-грамма с низкими показателем ПМ. Полученные данные свидетельствуют о том, что выявленные нами типы микроциркуляции, прежде всего, обусловлены различиями в регуляторных механизмах тканевого кровотока. Именно эти различия в регуляторных механизмах непосредственно зависят от конституциональных особенностей организма. Изучение суточной динамики микроциркуляции у девушек показало повышение показателей ЛДФ-граммы (ПМ и СКО) во второй половине дня, а также изменения в соотношении ритмических составляющих колебаний тканевого кровотока за счет ослабления вазомоторного ритма, что свидетельствовало о напряжении у них регуляторных механизмов. Изучение динамики микроциркуляции в течение овариально-менструального цикла у девушек показало, что в предменструальную фазу и, особенно в менструальную фазу, происходит снижение показателей микроциркуляции, уменьшение резерва тканевого кровотока и увеличение периода его полувосстановления в ответ на тепловую пробу. Это свидетельствует о снижении уровня реактивности системы микроциркуляции и напряжении регуляторных механизмов в менструальную и предменструальную фазы. Полученные данные свидетельствуют о том, что выявленные нами типы микроциркуляции, прежде всего, обусловлены различиями в регуляторный механизмах тканевого кровотока. Именно эти различия в регуляторных механизмах непосредственно зависят от конституциональных особенностей организма. Ключевые слова: колебания тканевого кровотока, конституция девушек, лазерная допплеровская флоуметрия, лептосомная конституция, мегалосомная конституция, мезосомная конституция, микроциркуляция крови, неопределённая конституция, тепловая проба. SUMMARY Stanishevskaia T.I. The individual-typological peculiarities of microcirculation at female students with various somatotypes. – Manuscript. Thesis for the scientific degree of candidate of biological sciences in specialty 03.00.13 – human and animal physiology – Tavrida V.I. Vernadsky National University, Simpferopol, 2006. Dissertation is devoted to the study of individual-topological features of blood microcirculation of female students with different body constitution, who were the permanent residents of the southeast of Ukraine. The revealed body type among females were: pycnical (47% of cases); astenical - 26% of cases, athletical - in 18% of cases, and indefinite – in 9% of cases. From data of laser Doppler flow three types of microcirculation were revealed: normoemic, hyperemic, hypoemic. Daily dynamics of microcirculation showed increase of microcirculation parameter and standard deviation in the afternoon. The dynamics of microcirculation during the ovarian-menstrual cycle testified to the decline of microcirculation indices; hot caloric test challenge increase of semi-period of microcirculation recovery in premenstrual and menstrual phases. Key words: fluctuations of tissue blood stream, female body constitution, laser Doppler flow, body constitution: pycnical, athletical, astenical, indefinite, blood microcirculation, hot caloric test. PAGE 16 еурипластичний (7%) мезопластичний (13%) астенічний (15%) стенопластичний (11%) пікнічний (5%) субатлетичний (26%) невизначений (9%) атлетичний (13%) Перфузіонні одиниці Типи мікроциркуляції Перфузіонні одиниці Типи мікроциркуляції Час доби Перфузіонні одиниці

Похожие записи