.

Імунореактивність поросят різного віку при пероральному і парентеральному методах імунізації проти сальмонельозу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
120 3336
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РУБЛЕНКО ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 619:616.98:579.842.14-085:615.371:636.4.082.35

Імунореактивність поросят різного віку при пероральному і
парентеральному методах імунізації проти сальмонельозу

16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Івченко Василь Мусійович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри лабораторної діагностики
інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Бортнічук Володимир Андронович,

Національний аграрний університет,

кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології

кандидат ветеринарних наук,

старший науковий співробітник

Скрипник Валерій Григорович,

Державний науково-контрольний інститут
біотехнології і штамів мікроорганізмів,

заступник директора з наукової роботи

Провідна установа – Інститут ветеринарної медицини УААН, лабораторія
ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “16”травня 2007 р. о 10 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15,
навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету: за адресою 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13,
навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий “12” квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Міськевич С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з істотних факторів, що стримують вирощування і
збереження здорового свинопоголів’я в господарствах України, є
інфекційні та неінфекційні захворювання, серед яких найбільш поширений
сальмонельоз. На сьогодні перед ветеринарною наукою стоять невідкладні
завдання з розробки ефективних заходів профілактики захворюваності
поросят на сальмонельоз.

Захворюваність свиней на сальмонельоз завдає значних збитків, які
зумовлені загибеллю тварин, особливо молодняку, та витратами на
лікування. Крім того, перехворілі свині відстають у рості, знижується їх
племінна та продуктивна цінність, вони залишаються сальмонелоносіями
(Лебедев Н.И., 1980; Найманов Д.И., 1981; Романенко В.П., 1984;
Максимович В.В., 1994; Романова Ю.М. с соавт., 2002).

Розповсюдження збудників сальмонельозних інфекцій є
соціально-економічною проблемою, тому що потенційно ускладнює
епідеміологічну ситуацію, створює небезпеку спалахів токсикоінфекцій
серед людей (Билецкий О.Р., Максимович В.Д., 2000).

Проблема сальмонельозної інфекції визначається широким спектром
сероварів збудника та їх розповсюдженням і контамінацією ними об’єктів
довкілля; циркуляцією полірезистентних до антибіотиків і хіміопрепаратів
штамів сальмонел; здатністю сальмонел та їх токсинів знижувати
резистентність організму до збудників інфекції (Павлов Е.Г. з співавт.,
2001; Волинець Л. К. з співав., 2001). Особливістю перебігу
сальмонельозної інфекції є пошкодження слизової оболонки та лімфатичного
апарату кишечнику (Теш А.И., 1987; Баширова Д.К. с соавт., 1990;
Куликова И.Н. с соавт., 1996).

У системі заходів профілактики сальмонельозної інфекції поросят, поряд
із санітарно-гігієнічними заходами, важливе місце відводиться
вакцинопрофілактиці. Заходи специфічної імунопрофілактики проти
збудників сальмонельозу поросят, що базуються на парентеральних методах
уведення вакцини, за ефективністю не задовольняють потреби спеціалістів
(Головко А. М. з співавт., 1999; Дідок Ю.В., 2001). Окрім того, як
наголошує Комітет експертів ВООЗ (1991), поряд з користю в боротьбі із
сальмонельозом, вакцини спричиняють багато ускладнень, особливо за їх
парентерального введення.

Зараження поросят збудниками сальмонельозної інфекції відбувається в
основному аліментарним шляхом. Першим бар’єром для їх подолання стає
субепітеліальна лімфоїдна тканина травного каналу, з реактивністю якої
пов’язують природну резистентність та постінфекційний і поствакцинальний
імунітет (Воробьев А.А. с соавт., 1977; Davies R. еt al., 1999). У
зв’язку з цим експериментальне обґрунтування й практичне використання
перорального методу імунізації є актуальним і перспективним.

M.B. Кoсhen et al. (1987) та P. Riikohen et al. (1992) наголошують, що
сучасні уявлення про тропізм сальмонел до клітин кишечнику і місцевий
іму-

нітет виправдовують вивчення методу пероральної імунізації. За даними

В.М. Бондаренка с соавт. (2002), В.В. Шарандак (2003), пероральний метод
імунізації належить до найбільш ефективних, тому що сенсибілізуюча і
токсична дії вакцини виражені значно менше, ніж при парентеральному
щепленні.

Вакцини, які вводяться перорально, позбавлені недоліків, порівняно з
препаратами, що вводяться ін’єкційним методом. Вирішення цього питання
дозволить поліпшити ефективність профілактичних заходів щодо
захворюваності поросят на сальмонельоз та підвищити якість продуктів
харчування. Проте для широкого впровадження методу перорального введення
антигену слід розв’язати низку проблем, серед яких – визначення місця
локалізації сальмонельозного антигену, механізму формування місцевого
імунітету, вікових особливостей реагування поросят на пероральне
введення антигену та критеріїв оцінки формування поствакцинального
імунітету.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
згідно з кафедральною тематикою науково-дослідної роботи “Удосконалення
методів діагностики й профілактики збудників бактеріальних інфекцій
сільськогосподарських тварин” Білоцерківського державного аграрного
університету, є фрагментом державної угоди № 1/16 з Міністер-ством
аграрної політики України, номер державної реєстрації 0100U001534.

Мета і завдання досліджень – вивчити особливості вікової
імунореак-тивності поросят, перорально імунізованих сальмонельозним
антигеном.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв’язати наступні
завдання:

– з’ясувати розподіл сальмонельозного антигену в організмі поросят при
пероральному методі його введення та реакцію органів, у яких
локалізувався антиген;

– порівняти клітинні показники імунореактивності поросят, які отримані
від вакцинованих і невакцинованих свиноматок та перорально імунізовані
сальмонельозним антигеном у різному віці;

– вивчити порівняльні показники імунореактивності поросят, перорально
імунізованих сальмонельозною вакциною, виготовленою на Херсонській
біофабриці, та сальмонельозним антигеном з місцевого штаму Salm.
choleraesuis;

– визначити стан напруженості імунітету в поросят, перорально
імунізованих сальмонельозним антигеном.

Об’єкт дослідження – імунореактивність організму поросят, які отримані
від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані
сальмонельозним антигеном у 10, 20, 30-добовому віці.

Предмет дослідження – вивчення розподілу сальмонельозного антигену в
організмі поросят за різних методів уведення та реакції лімфоїдної
тканини на його дію. Показники імунореактивності поросят на
сальмонельозний антиген: індекс міграції лейкоцитів (ІМЛ),
імунокомпетентні клітини, показники опсоно-фагоцитарної реакції (ОФР),
бактерицидної активності сироватки крові (БАС крові), лізоцимної
активності сироватки крові (ЛАС крові), титри протисальмонельозних
антитіл.

Методи дослідження – клінічні, гематологічні (визначення кількості
лейкоцитів, лейкограма), радіобіологічні, бактеріологічні (виділення
сальмонел із фекаліїв), гістологічні, імунологічні (Т-, В-лімфоцити,
ІМЛ, ОФР, РНГА), статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні на поросятах
проведено вивчення розподілу сальмонельозного антигену в організмі та
реакції органів при пероральному методі його введення, що дозволило
теоретично й експериментально обґрунтувати можливість цього методу
імунізації. Встановлено, що за перорального введення основним місцем
локалізації сальмонельозного антигену є тканини тонкого і товстого
кишеч-нику та брижові лімфатичні вузли, що викликає збільшення кількості
лімфатичних вузликів і реактивних центрів. У порівняльному аспекті
вивчено показники клітинного й гуморального імунітету поросят,
перорально та парентерально імунізованих сальмонельозним антигеном.
Перорально введений сальмонельозний антиген сприяв підвищенню титрів
антитіл у сироватці крові і копрофільтратах, що сприяло підвищенню
превентивних властивостей і захисту поросят від експериментального
інфікування.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано
методику пероральної імунізації поросят проти збудників сальмонельозної
інфекції. На підставі вивчення імунологічних показників та природної
резистентності визначені оптимальні вікові терміни пероральної
імунізації поросят проти збудників сальмонельозу. Результати досліджень
увійшли до “Методичних рекомендацій щодо бактеріологічних методів
дослідження на сальмонельоз“, які затверджені НМК Державного
департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики
України (протокол №3 від 20 грудня 2006 року).

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно формувала дослідні і
контрольні групи поросят, провела клінічні та лабораторні дослідження
крові, копрофільтратів, статистичну обробку й узагальнення отриманих
результатів. Радіологічні дослідження проводилися в лабораторії
радіобіології НДІ сільськогосподарської радіології, гістологічні – в
лабораторії патологічної анатомії та на кафедрі анатомії і гістології
Білоцерківського державного аграрного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на щорічних наукових конференціях викладачів, наукових
співробітників і аспірантів Білоцерківського державного аграрного
університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2002 – 2006 рр.;
конференції “Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та
студентської молоді” (м. Біла Церква, 2003); конференції молодих учених
“Наукові пошуки молоді на початку ХХІ століття” (м. Біла Церква, 2004);
ІІІ Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (м. Київ,
2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові та практичні
аспекти ветеринарної медицини в Україні” (м. Біла Церква, 2006).

Публікації. Результати експериментальних досліджень викладені у

9 статтях, що опубліковані у фахових виданнях згідно з переліком ВАК
України: ”Вісник Білоцерківського державного аграрного університету”
(6), “Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної
медицини ім. С.З. Гжицького” (1), журнал “Ветеринарна медицина України”
(1), “Вісник Полтавської державної аграрної академії” (1).

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 134 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 41 таблицею та 38 рисунками, містить
додатки і включає: вступ, огляд літератури, власні дослідження, їх
аналіз та узагальнення, висновки та пропозиції виробництву, список
використаної літератури з 205 джерел, у тому числі 59 – далекого
зарубіжжя.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконувалася протягом 2000–2006 рр. на базі агрофірми “Матюші”
Білоцерківського району Київської області. Дослідження проводилися в
лабораторії кафедри лабораторної діагностики інфекційних хвороб
сільськогосподарських тварин ІПНКСВМ при Білоцерківському державному
аграрному університеті. Матеріалом для дослідження були 18 свиноматок,
166 поросят великої білої породи та 38 білих мишей. Свиноматок
розподілили на дві групи. Першу групу супоросних свиноматок не
вакцинували, другу – за 60 діб до опоросу вакцинували сальмонельозною
вакциною у дозі 3 мл, ревакцинацію проводили через 14 діб у дозі 4 мл.
Поросят, отриманих від кожної групи свиноматок, за віком розподілили на
3 підгрупи: 10, 20, 30-добового віку. Тварин першої групи перорально
імунізували сальмонельозним антигеном шляхом індивідуального випоювання
до годівлі з молоком по 40 мл у концентрації 10 млрд м. к. в 1 мл 3 дні
поспіль, а через

14 діб проводили реімунізацію. Пероральну реімунізацію поросят проводили
циклами, які складалися з кількох прийомів антигену, протягом 3-х діб у
тих же дозах. Поросят другої групи імунізували сальмонельозним антигеном
парентерально в дозі 3 мл і повторно – 4 мл; тварини третьої групи
служили контролем, їх не імунізували. У другій серії дослідів
використали поросят від свиноматок, яких у період супоросності
вакцинували. Схема досліджень була аналогічною першій серії дослідів.

Реакцію організму поросят на сальмонельозний антиген оцінювали за їх
загальним станом, показниками температури, пульсу і дихання протягом
трьох діб після введення антигену. У поросят брали проби крові з
венозного очного синуса вранці, до годівлі, до імунізації, а потім через
14 діб після імунізації та 14 діб і 1 міс. після реімунізації. У ті самі
терміни досліджували фекалії, які відбирали з прямої кишки. Препарати
зрізів тонкого та товстого відділів кишечнику, брижових лімфатичних
вузлів, селезінки для гістологічних досліджень готували за методикою
Г.А. Меркулова (1978). Визначення імунологічної реактивності поросят на
сальмонельозний антиген проводили за клітинними і гуморальними
показниками крові. При вивченні клітинних показників визначали кількість
лейкоцитів (меланжерним методом), диференційний підрахунок лейкоцитів
(лейкограму) проводили в мазках крові, пофарбованих за
Романовським-Гімза, з наступним визначенням абсолютної кількості клітин
в 1 мм3 крові та абсолютної кількості Т- і В-лімфоцитів за методикою
Д.К. Новикова, В.И. Новикова (1976), у модифікації В.М. Івченка із
співавт. (1977); ОФР ставили за методикою И.М. Карпуть, (1993), у
модифікації В.Е. Чумаченко (1999); коефіцієнт бактерицидності
вираховували за методикою З.Е. Матусіс (цит. за Івченком В.М., (1997).
Титр антитіл у сироватці крові визначали в РНГА, а у копрофільтратах –
за методикою Л.И. Красно-плошиной (1979). Лізоцимну активність сироватки
крові – фотонефелометричним методом (Козлюк А.С. із співавт., 1987);
бактерицидну активність сироватки крові – за методикою В.Е. Чумаченка
(1992).

Було проведено три серії дослідів. У першій визначали розподіл
сальмонельозного антигену в організмі поросят при пероральному і
парентеральному методах його введення та морфологічні зміни як реакцію
на антиген у лімфо-їдній тканині кишечнику і брижових лімфатичних
вузлах. У другій серії дослідів вивчали показники імунореактивності
поросят, перорально і парентерально імунізованих сальмонельозним
антигеном та вакциною, виготовленою на Херсонській біофабриці. У
дослідах третьої серії визначали стан напруженості імунітету в поросят,
імунізованих сальмонельозним антигеном.

Цифровий матеріал оброблений методами варіаційної статистики на
персональному комп’ютері з використанням програми MS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розподіл антигену Salm. choleraesuis в організмі поросят

при різних методах імунізації та морфологічні зміни в органах

Згідно з планом виконання роботи, пов’язаної з імунізацією поросят
сальмо-нельозним антигеном пероральним методом, необхідно було вивчити
порів-няльні показники локалізації антигену в органах і тканинах
організму після перорального та парентерального уведень (табл. 1).

Аналіз таблиці показує, що через 12 год при обох методах уведення
антигену, поміченого 32Р, його виявили за парентеральної імунізації в
усіх дослід-жуваних об’єктах, окрім фекалій. Проте при пероральному
введенні, порівняно з парентеральним, значно більша його концентрація
спостерігалася в тонкому і товстому відділах кишечнику, шлунку,
селезінці, печінці та дещо менше – в інших органах. Через 24 год після
перорального введення антигену спостерігали подальше підвищення його
концентрації у тонкому відділі кишечнику,

Таблиця 1 – Локалізація сальмонельозного антигену, поміченого 32Р
(імп/хв),

в органах поросят за різних методів його введення

Об’єкт дослідження Метод уведення антигену

пероральний парентеральний

Термін дослідження через (год):

12 24 12 24

Тонкий відділ кишечнику 6786,7 8576,3 27,3 34,7

Фекалії 5286,7 5690,0 0 79,4

Товстий відділ кишечнику 6213,3 5100,0 75,0 82,3

Селезінка 2563,3 3828,3 614,7 808,3

Брижові лімфатичні вузли 2896,7 3115,0 9,7 56,0

Печінка 1566,7 2694,0 224,7 325,3

Кров 1006,7 2396,7 635,0 2039,3

Шлунок 3000,0 1833,0 8,0 18,0

Нирки 1146,7 956,7 2546,7 3323,3

Мигдалини 84,3 331,7 19,3 26,0

Кістковий мозок 148,0 274,3 132,3 260,7

Тимус 72,7 109,0 32,3 67,3

брижових лімфатичних вузлах, селезінці, печінці, у крові та кістковому
мозку при одночасному зниженні в шлунку (в 1,6 раза), у нирках (у 1,2
раза) та в товстому відділі кишечнику (у 1,2 раза), порівняно з
попередніми термінами дослідження. Після парентерального введення
поросятам антигену Salm. choleraesuis через 12 год виявляли накопичення
його переважно в нирках, крові, селезінці і незначно – у кишечнику й
брижових лімфатичних вузлах. Через 24 год його концентрація у крові
зросла на 1404,3 імп/хв, а в нирках – на 776,6 імп/хв без істотного
підвищення у кишечнику.

Аналіз показників концентрації антигену Salm. choleraesuis в організмі
поросят залежно від методу імунізації підтверджує, що при пероральному
методі антиген концентрувався переважно у тканинах кишечнику, брижових
лімфатичних вузлах, селезінці, печінці, а при парентеральному –
здебільшого в нирках, крові, селезінці. Результати досліджень щодо
локалізації антигену Salm. Choleraesuis в організмі поросят за різних
шляхів його введення вказують на те, що при пероральній імунізації
основна його маса концентрувалася в шлунково-кишковому каналі та
брижових лімфатичних вузлах. Реакція органів, у яких локалізувався
антиген Salm. choleraesuis, підтверджується морфологічними змінами в
них.

Гістологічні дослідження лімфоїдної системи кишечнику поросят,
перорально імунізованих корпускулярним антигеном Salm. choleraesuis,
показують, що у тонкому відділі кишечнику поросят антиген викликав
клітинну реакцію, яка проявлялася гіперплазією лімфатичних вузликів,
порівняно з тваринами контрольної групи (рис. 1, 2).

У гермінативній зоні лімфатичних вузликів спостерігали накопичення
плазматичних клітин лімфоцитів. У кишечнику поросят, імунізованих
антигеном Salm. choleraesuis парентеральним методом, клітинна реакція
лімфатичних вузликів була значно менше вираженою. У підслизовій основі
виявляли лише поодинокі лімфатичні вузлики (рис. 3).

Рис.1. Мікроскопічна будова тонкого відділу кишечнику поросят з
пероральним уведенням корпускулярного сальмонельозного антигену: а –
ворсинки, б – кишечні крипти, в – лімфатичні вузлики, г – реактивний
центр лімфатичного вузлика, д – гермінативна зона лімфатичного вузлика.
Х.56.Фарбування гематоксиліном і еозином. Рис.2. Мікроскопічна будова
тонкого відділу кишечнику поросят контрольної групи: а – ворсинки, б –
кишечні крипти, в – лімфатичні вузлики. Х.56.Фарбування гематоксиліном і
еозином.

Рис.3. Мікроскопічна будова тонкого відділу кишечнику поросят,

імунізованих Salm. choleraesuis парентеральним методом його введення:

а– ворсинки, б – кишечні крипти, в–- лімфатичні вузлики, г – реактивний

центр лімфатичного вузлика, Х.56.Фарбування гематоксиліном і еозином.

Імунізація поросят корпускулярним антигеном Salm. choleraesuis при
пероральному методі його введення викликала реакцію і в товстому відділі
кишечнику. Введений поросятам дослідної групи антиген стимулював
розвиток та утворення лімфатичних вузликів в основі підслизової
оболонки. Кількість та площа лімфоїдних вузликів значно збільшувалися, і
вони мали чітко виражені реактивні центри. За парентерального введення
дослідним тваринам антигену Salm. choleraesuis гістоструктура товстого
відділу кишечнику мала будову, як і при пероральному методі імунізації,
але у підслизовій основі кишечнику виявляли лише поодинокі лімфатичні
вузлики. Вони були менших розмірів, реактивні центри в окремих вузликах
виявлялися нечітко.

Таким чином, гістологічна структура лімфоїдної тканини кишечнику поросят
дослідних груп певною мірою залежить від методу введення
сальмонельоз-ного антигену. Введення поросятам антигену пероральним
методом стимулює первинну реакцію, що супроводжується розвитком
лімфатичних вузликів лімфоїдної тканини та збільшенням їхніх реактивних
центрів.

Антигенне подразнення лімфатичних вузликів лімфоїдної тканини кишечнику
спостерігали і при парентеральному введенні сальмонельозного антигену,
проте реактивні зміни лімфатичних вузликів при цьому проявлялися значно
менше, порівняно з тваринами, імунізованими перорально. При імунізації
поросят корпускулярним антигеном Salm. choleraesuis спостерігали
клітинну реакцію на антиген у брижових лімфатичних вузлах. У тварин,
яким антиген вводили пероральним методом, кількість і площа лімфатичних
вузликів брижових лімфатичних вузлів збільшувалися. У кірковій речовині
з’являлися вторинні лімфатичні вузлики з чітко сформованим реак-тивним
центром. На периферії лімфатичних вузликів і в їх реактивному центрі
збільшувалася кількість клітин, серед яких переважали малі та серед-ні
лімфоцити, ретикулярні клітини, бласти, великі лімфоцити та макрофаги,
порівняно з показниками у поросят, імунізованих парентерально.
Дослід-ження показали, що сальмонельозний антиген стимулює лімфоїдну
тканину селезінки, ступінь стимуляції залежав від методу введення
антигену. Так, на гістопрепаратах селезінки поросят, яким антиген Salm.
choleraesuis уводили перорально, біла пульпа була чітко виражена,
маргінальна зона лімфатичних вузликів та їхні реактивні центри
збільшувалися, порівняно з показниками тварин, імунізованих
парентеральним методом.

Узагальнюючи результати досліджень щодо розподілу корпускулярного
антигену Salm. choleraesuis в організмі поросят за різних методів його
введення та реакції цих органів на сальмонельозний антиген, слід
зазначити, що сальмонельозний антиген, перорально введений в організм
поросят, стимулює активність клітинних механізмів захисту лімфоїдної
тканини кишечнику, брижових лімфатичних вузлів і селезінки, що
проявлялося збільшенням кількості й розмірів лімфоїдних вузликів,
порівняно з показниками у поросят, імунізованих парентерально.

Динаміка показників імунореактивності поросят, які отримані

від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані

антигеном Salm. choleraesuis у різному віці після народження

Динаміка показників лейкограми. Результати досліджень впливу
сальмонельозного антигену на показники лейкограми поросят, імунізованих
у різному віці після народження, показують, що за кількістю еозинофілів
– 3,2±0,07%; 3,3±0,09%; 3,8±0,09% і моноцитів – 5,2±0,06%; 6,0±0,06%;
6,7±0,06% – реакція на антиген була найбільш вираженою у поросят, які
отримані від невакцинованих свиноматок та перорально імунізовані у
30-добовому віці. В інших вікових групах ці показники були нижчими: у
поросят, імунізованих у 10-добовому віці, відповідно, еозинофілів:
2,6±0,06%, 2,7±0,07%, 3,2±0,23%; моноцитів – 3,0±0,09%, 3,0±0,06%,
4,0±0,03%; у поросят, імунізованих у 20-добовому віці, відповідно, –
3,1±0,23%, 3,2±0,15%, 3,6±0,3% і 4,0±0,09%, 5,0±0,15%, 6,0±0,09%.

Більш інтенсивні зміни лейкограми крові спостерігали у поросят, які
отримані від невакцинованих свиноматок й імунізовані сальмонельозним
антигеном, порівняно з поросятами, отриманими від вакцинованих
свиноматок. Збіль-шення абсолютної кількості еозинофілів і моноцитів у
крові поросят, перо-

рально імунізованих сальмонельозним антигеном, вказує на більш
інтенсивний прояв імунобіологічних процесів захисної реакції.

Зміна показників Т- і В-лімфоцитів крові поросят під

впливом сальмонельозного антигену

Імунологічний статус поросят, імунізованих сальмонельозним антигеном,
оцінювали за абсолютною кількістю лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів, які
характеризують потенційні можливості імунної відповіді організму на
антиген. Сальмонельозний антиген, перорально введений поросятам у
різному віці після народження, сприяв збільшенню абсолютної кількості
лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів. Проте у поросят, імунізованих у 20 і
30-добовому віці, які отримані від невакцинованих свиноматок та
перорально імунізовані сальмонельозним антигеном, абсолютна кількість
імунокомпетентних клітин, порівняно з парентерально імунізованими, була
більшою (2,77±0,04 і 1,49±0,01 відносно 2,17±0,01 і 1,09±0,02 та
2,68±0,1 і 2,2±0,01 відносно 1,86±0,04, і 0,94±0,01).

Вивчення порівняльних показників імунокомпетентних клітин поросят, які
отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані
сальмонельозним антигеном і вакциною проти паратифу поросят,
виготовленою на Херсонській біофабриці, свідчить про більш виражену
стимулювальну дію сальмонельозного антигену на показники лімфоцитів, Т-
і

В-лімфоцитів у поросят, отриманих від невакцинованих свиноматок.

Динаміка показників індексу міграції

лейкоцитів (ІМЛ) крові

Функціональні властивості лейкоцитів периферійної крові у поросят, які
отримані від невакцинованих та вакцинованих свиноматок і перорально та
парентерально імунізовані антигеном Salm. choleraesuis у 10, 20 та

30-добовому віці, вивчали в реакції гальмування міграції лейкоцитів
(РГМЛ), яка використовується для оцінки клітинного імунітету на антигени
за показниками ІМЛ (табл. 2).

До введення сальмонельозного антигену й вакцини проти паратифу у поросят
дослідних та контрольних груп не виявляли сенсибілізації лейкоцитів
крові, і показники ІМЛ між собою суттєво не відрізнялися.

На 14-ту добу після перорального введення сальмонельозного антигену
поросятам у 30-добовому віці, отриманим від невакцинованих свиноматок,
відзначали сенсибілізацію лімфоцитів до антигену Salm. choleraesuis, що
проявлялося гальмуванням міграції лейкоцитів; ІМЛ був у середньому на
0,94 меншим, порівняно з вихідними даними, і на 0,84 – порівняно з
показниками тварин контрольної групи (рF’AE( D F O "’AE( ? hoe*@?uy Ekd, „ ) ) ) ) Контрольна група, n=6 До початку досліду 71,2±0,3 7,21±0,07 0,32±0,01 68,67±0,04 6,92±0,06 0,39±0,02 69,2±0,3 6,73±0,06 0,41±0,01 На 14-ту добу досл. 67,3±0,2 6,98±0,07 0,36±0,02 66,50±0,3 6,55±0,08 0,40±0,02 57,8±0,3 6,63±0,04 0,43±0,04 На 28-у добу досл. 66,55±0,2 6,71±0,05 0,41±0,02 55,94±0,3 6,17±0,1 0,41±0,02 52,2±0,2 6,30±0,09 0,41±0,01 На 58-у добу досл. 55,39±0,4 6,26±0,04 0,42±0,02 53,10±0,4 5,3±0,09 0,40±0,02 49,0±0,1 5,86±0,1 0,41±0,01 Перорально імунізовані, n=7 Перорально імунізовані, n=7 Перорально імунізовані, n=7 До імун. 71,80±0,3 7,5±0,08 0,31±0,06 69,05±0,3 7,53±0,1 0,38±0,02 69,3±0,2 6,81±0,04 0,42±0,01 14 діб після імун. 87,76±0,2 °°,* 10,39±0,06 * 0,97±0,02 ° 80,86±0,3 °°,*,• 11,54±0,09 * 0,99±0,01 83,8±0,4 °°,*,•• 10,03±0,06 ••,*,°° 0,99±0,01 14 діб після реімун. 96,61±0,3 * 11,21±0,04 *,°° 0,99±0,01 90,81±0,2 *,••,? 12,21±0,1 *,• 0,99±0,01 93,2±0,2 *,•• 10,99±0,1 •• 1,0±0,02 * 1 міс. після реімун. 79,38±0,4 * 10,41±0,03 * 0,99±0,001 81,09±0,2 •• 10,03±0,06 0,99±0,01 81,1±0,4 ••,* 8,03±0,08 *,•• 0,99±0,02 * Парентерально імунізовані, Парентерально імунізовані, n=7 Парентерально імунізовані, n=7 До імун. 71,6±0,3 7,31±0,1 0,31±0,06 68,29±0,4 6,70±00,11 0,38±0,02 69,6±0,2 6,80±0,03 0,42±0,01 14 діб після імун. 86,90±0,2 10,45±0,05 0,81±0,06 76,57±0,3 10,0±0,1 0,86±0,03 78,2±0,04 9,43±0,04 0,80±0,08 14 діб після реімун. 95,14±0,4 11,54±0,05 0,83±0,03 75,86±0,3 11,04±0,02 0,89±0,03 77,5±0,5 7,80±0,05 0,99±0,001 1 міс. після реімун. 80,09±0,3 9,70±0,03 0,99±0,01 57,86±0,3 9,56±0,05 0,99±0,01 60,2±0,3 7,29±0,07 0,99±0,001 Примітки: 1. ?рТаблиця 4 – Показники БАС крові у поросят, імунізованих сальмонельозним антигеном у різному віці після народження Термін дослідження Група поросят, отриманих від неімунізованих свиноматок імунізованих свиноматок контрольна група, n = 6 перорально імунізовані, n= 7 парентерально імунізовані, n = 7 контрольна група, n = 6 перорально імунізовані, n = 7 парентерально імунізовані, n = 7 10-добового віку, n=40 До початку досліду 70,6±2,2 69,3±0,8 69,3±0,4 70±0,7 69,4±0,7 69,2±0,7 14 діб після імун. 67,4±1,0 70,6±0,6* 69,8±0,4* 64,7±0,5 70,3±0,5*** 69,3±0,9*** 14 діб після реімун. 66,7±1,2 73,3±1,0**,є 70,4±1,5* 66,3±1,1 71,5±0,6*** 70±0,7* 1 міс. після реімун. 66,2±1,3 70,7±1,1* 69,4±0,8 66,6±0,6 69,3±0,7*** 68,1±0,7 20-добового віку, n=40 До початку досліду 63±1,6 64±0,9 63,8±0,7 64,2±0,9 64,6±0,8 65,4±0,8 14 діб після імун. 65,3±1,5 79,5±0,8 ***, єєє, ••• 69,3±1,0 єєє 65±1,2 76,2±0,5 єєє,••,*** 72,4±1 ***,єєє 14 діб після реімун. 65,7±1,6 87,7±0,5єєє 71,4±1,2* 66,3±1,5 80,4±1,5•••,є 69,2±1 1 міс. після реімун. 66,4±0,5 81,5±1,2 ••• 72,6±0,6*** 66,5±1,2 77,3±1,6 ••• 71,4±1** 30-добового віку, n=40 До початку досліду 66,9±1,1 66,6±0,4 66,5±0,9 67,1±0,9 67,2±0,6 67,2±0,8 14 діб після імун. 66,6±0,9 82,9±0,4***, єєє,••• 72,1±0,8 *** 66,7±1 79,2±1,1 ***,єєє,••• 69,4±0,9 14 діб після реімун. 66,3±1,3 90,4±1,1***,••• 69,3±1,5 66,6±0,6 84,0±0,8***,••• 68,8±0,8* 1 міс. після реімун. 66,3±0,7 85,2±1,4*** 73,4±1,2*** 66,6±1,1 79,4±1,2***,••• 72,3±0,9 ** Примітки: 1.*р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020