.

Імунні порушення при виразковій хворобі, асоційованої з helicobacter pylori, та їхня корекція (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2397
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВОЯШКІНА ЮЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 616.33-002-07-092:612.017:615.37

Імунні порушення при виразковій хворобі, асоційованої з helicobacter
pylori, та їхня корекція

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти
Міністерства охорони здоров’я України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ОПАРІН Анатолій Георгійович,

Харківська медична академія

післядипломної освіти МОЗ
України,

завідувач кафедри терапії та
клінічної фармакології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Дмитрівна,

Харківська медична академія
післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач
кафедри

гастроентерології

доктор медичних наук, професор

ХВОРОСТИНКА Володимир
Миколайович,

Харківський державний медичний

університет МОЗ України,
завідувач

кафедри факультетської терапії

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична

академія МОЗ України, кафедра

гастроентерології і терапії
факультету

післядипломної освіти

Захист відбудеться “27”травня2005 р. о 10.00. годині на засіданні
спеціалізованої

вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному
університеті за

адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (м. Харків, проспект Леніна, 4.)

Автореферат розісланий “27” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент
Т.В.Фролова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
(ДК) є одним з найбільш поширених захворювань шлунково-кишкового тракту,
схильного до рецидивів, виникнення тяжких ускладнень та зниження
працездатності хворих (Голубчиков М.В., 2000; Кузін М.І. зі співавт.,
2001; Івашкін В.Т., 2001; Коркушко О.В. зі співавт., 2001;
Передерій В.Г. зі співавт., 2001; Hennig E.E. et al., 1999). Не
дивлячись на здавалося б багатообіцяючі схеми антихелікобактерної
терапії із застосуванням сучасних антисекреторних та антимікробних
засобів, помітна достатньо чітка тенденція до зростання захворюваності
на виразкову хворобу (ВХ) (Безруков В.В. зі співавт., 1998; Голубчиков
М.В., 2000; Чопей І.В. зі співавт., 2000).

Добре відомо, що під час виразкової хвороби в організмі хворих
виникають особливості з боку імунного гомеостазу (Аруин Л.И., 1993;
Циммерман Я.С., Михалева Е.Н., 2000; Гриценко І.І., Будзак І.Я., 2002),
та ще й досі у сучасній літературі можна знайти суперечливі дані про
роль клітинних та гуморальних порушень в ульцерогенезі, неясним
залишається питання про особливості місцевих імунних реакцій у стінці
шлунка при виразковій хворобі, асоційованої з Helicobacter pylori.

На теперішній час проведено мало досліджень, у яких аналізується
характер та вираженність захисних і протимікробних реакцій, обумовлених
станом лімфоїдної тканини шлунка та дванадцятипалої кишки, практично не
використовуються можливості сучасних технологій, заснованих на
застосуванні моноклональних антитіл для поглибленого аналізу порушень
популяційного і субпопуляційного спектра лімфоцитів периферичної крові.
Недостатньо вивчаються фактори місцевого імунітету шлунково-кишкового
тракту, які перешкоджають колонізації слизової оболонки (СО) шлунка та
дванадцятипалої кишки Helicobacter pylori (НР) і впливають на процеси
загоювання виразкового дефекту. Малочислені дослідження, що відображують
у динаміці стан загального та місцевого імунітету після ерадікаційного
антибактеріального (НР) і антисекреторного лікування ВХ (Циммерман Я.С.,
Михалева Е.Н., 2000).

Тому удосконалення діагностики та лікування ВХ залишається важливим
питанням сучасної гастроентерології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана відповідно до планів наукових досліджень Харківської медичної
академії післядипломної освіти і є фрагментом науково-дослідницької
роботи кафедри терапії та клінічної фармакології: “Патогенетичне
обґрунтування фармакотерапії виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої
кишки”. Державний реєстраційний номер 0101U001865.

Роль автора – проведення дослідження інфікування Helicobacter
pylori слизової оболонки шлунка, рівня вмісту гастральних муцинів у
слизовій оболонці гастродуоденальної зони (ГДЗ), показників клітинного і
гуморального імунітету, а також факторів неспецифічного захисту
організму в сироватці крові та слизовій оболонці у хворих на виразкову
хворобу шлунка та ДК, інфікованих НР, та розробка оптимальних схем
корекції виявлених порушень.

Мета дослідження – оптимізація діагностики виразкової хвороби,
асоційованої з НР, з урахуванням особливостей імунного гомеостазу та
функціональної морфології СО шлунка для розробки адекватного лікування.

Задачі дослідження:

Оцінити стан захисного слизового бар’єру гастродуоденальної зони у
хворих на ВХ, асоційовану з НР.

Вивчити особливості імунного гомеостазу в сироватці крові і СО шлунка у
хворих на ВХ, інфікованих НР.

Вивчити функціональну морфологію слизової оболонки шлунка хворих на ВХ з
урахуванням ступеня інфікування НР, особливостей місцевого імунітету,
колагеноутворення та судинного фактора.

Виявити особливості кореляції між ступенем інфікування НР, ступенем
пошкодження захисного слизового бар’єра, особливостями місцевого
імунітету та показниками імунного гомеостазу хворих на ВХ шлунка та
дванадцятипалої кишки.

Запропонувати оптимальні варіанти терапії хворих на ВХ, інфікованих НР,
з урахуванням особливостей імунного гомеостазу і місцевих імунних
реакцій.

Об’єкт дослідження: виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки,
асоційована з Нelicobacter pylori.

Предмет дослідження: клініко-біохімічні показники в сироватці крові,
показники клітинного та гуморального імунітету, фактори неспецифічного
захисту організму в сироватці крові та СО шлунка, місцеві фактори
ульцерогенезу (Нelicobacter pylori) у хворих на ВХ, асоційовану з НР.

Методи дослідження: використовували загальноклінічні методи дослідження,
дослідження показників клітинного та гуморального імунітету, факторів
неспецифічного захисту організму в сироватці крові та СО шлунка. Для
верифікації діагнозу ВХ використовували ендоскопічні, рентгенологічні і
морфологічні методи дослідження.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. У хворих на ВХ, інфікованих
НР, виявлені порушення клітинного та гуморального імунітету, а також
факторів неспецифічного захисту організму, що може стимулювати
виникнення автоімунних реакцій, посилення патологічного процесу та
сприяти затяжній течії процесу загоєння виразки. Під час
імуноморфологічного та гістологічного дослідження гастробіоптатів
встановлено, що при виразковій хворобі, асоційованої з НР, є порушення
місцевого імунітету: зниження активності першої та другої ліній
імуноморфологічного захисту, зменшення вмісту глікозаміногліканів (ГАГ)
у СО шлунка. Доведено посилення вираження виявлених порушень з
підвищенням ступеня інфікування слизової оболонки шлунка НР.

Встановлений взаємозв’язок між ступенем хелікобактерного
інфікування та вмістом CD3, CD4, Т-активних лімфоцитів у сироватці
крові, глікозаміногліканів у СО, рівнем лімфоцитів, імуноглобулінів у
сироватці крові та СО.

Розроблена оптимальна схема лікування ВХ з урахуванням виявлених
порушень і визначена її ефективність. Дано нове патогенетичне
обґрунтування доцільності включення імуналу до схеми лікування хворих на
ВХ з наявністю імунної дисфункції.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ. Обґрунтовано необхідність
використання ендоскопічних, імунологічних, морфологічних методів
дослідження для діагностики ВХ, асоційованої з НР.

Доведено, що дослідження у хворих на ВХ стану клітинного та
гуморального імунітету, а також факторів неспецифічного захисту
організму в сироватці крові та слизовій оболонці шлунка сприяє
удосконаленню діагностики ВХ. Встановлений взаємозв’язок між порушеннями
імунного гомеостазу, місцевого імунітету та хелікобактерною
контамінацією. Виявлена пряма кореляція між ступенем хелікобактерної
контамінації та рівнем нейтральних і кислих мукополісахарідів (МПС) у СО
шлунка.

Розроблені й апробовані нові підходи до лікування виразкової
хвороби, асоційованої з НР, з включенням до схеми препаратів, які
позитивно впливають на імунну систему, а саме, імуномодулятора “Імунал”.
Запропоновані оптимальні добові та курсові дози препарату. Обґрунтована
доцільність застосування запропонованої комплексної патогенетичної
терапії виразкової хвороби.

Результати роботи впроваджено в лікувальну та діагностичну роботу
терапевтичних відділень міської клінічної лікарні №7 м.Харкова, міської
клінічної лікарні №8 м.Харкова, гастроентерологічного відділення міської
клінічної лікарні №2 м.Харкова, використовуються в навчальному процесі
та практичній роботі кафедри терапії і клінічної фармакології ХМАПО.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА. Наукові положення і результати
дисертаційної роботи одержані здобувачем особисто. Дисертантка особисто
здійснювала підбір тематичних хворих на виразкову хворобу шлунка та
дванадцятипалої кишки в умовах терапевтичного відділення міської
клінічної лікарні №7 і гастроентерологічного відділення міської
клінічної лікарні №2 м.Харкова. Впроваджувала сучасні методи
дослідження. Забезпечувала докладне дослідження хворих, у тому числі
опитування, огляд, брала безпосередню участь у
лабораторно-інструментальній діагностиці, лікуванні хворих,
забезпечувала науковий аналіз результатів обстеження, лікування та
обґрунтування висновків.

Особисто проводила статистичну обробку матеріалу, впровадження
практичних рекомендацій у лікувальний і навчальний процеси. Сформулювала
всі положення, висновки та практичні рекомендації роботи.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ. Основні положення дисертації були
докладені на V міжнародному медичному конгресі студентів і молодих
учених, приуроченому 10-ій річниці незалежності України (Тернопіль,
2001).

ПУБЛІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. За матеріалами дисертації
опубліковано 4 наукових праці (3 без співавторів), з яких 3 – у
спеціалізованих медичних виданнях, зареєстрованих ВАК України, 1 – в
матеріалах конференцій.

ОБСЯГ І СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Текст дисертації викладений на 139
сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і
методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, обміркування
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій. Список
використаних джерел містить 233 вітчизняних і 185 іноземних джерел (що
складає 45 сторінок), робота ілюстрована 26 таблицями та 28 фотографіями
(що складає 9 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи дослідження. Робота виконана за період з 2001 по 2003 рр. На
підставі комплексного обстеження 108 хворих на виразкову хворобу шлунка
та дванадцятипалої кишки у віці від 19 до 59 років, серед яких 86 хворих
на ВХ дванадцятипалої кишки і 22 – на ВХ шлунка. Контрольну групу склали
30 практично здорових осіб. Пацієнти перебували на лікуванні в
терапевтичному відділенні міської клінічної лікарні №7 і
гастроентерологічному відділенні міської клінічної лікарні №2 м.Харкова.

Діагноз встановлювали на підставі анамнестичних даних, клінічних
проявів, результатів ендоскопічних, рентгенологічних та гістологічних
методів дослідження.

Вивчення кислотоутворюючої функції шлунка проводили з використанням
фракційного дослідження шлункового соку.

Для імунологічних досліджень використовували комплекс тестів, що
відбивають стан імунного гомеостазу організму. Методи дослідження
включали: визначення вмісту Т- загальних та Т-активних лімфоцитів за
допомогою реакції Е-розеткоутворювання (Feselburg P.I., 1976; Jondal
M., 1972); вивчення субпопуляцій Т-лімфоцитів (Т-хелперов або CD4+ і
Т-супресорів або CD8+), а також В-лімфоцитів (CD20), які здійснювали
методом мембранної імунофлюоресценції з використанням моноклональних
антитіл анти-CD4, анти-CD8 і анти-CD20 (Шторх В., 1987). Визначення
сироваткових імуноглобулінів (А, М, G) проводили методом радіальної
імунодифузії за G.Mancini, 1965. Фагоцитарну активність нейтрофілів
визначали за допомогою опсонофагоцитарної реакції за В.Н.Берманом і
Є.М.Славською (1958). Рівень ЦІК визначали за методом преципітації з ПЕГ
– 6000 за Diogen et al.

Хворим проводилося ендоскопічне дослідження шлунка та
дванадцятипалої кишки фіброгастроскопом ХР-20 фірми „Olympus”. З метою
вивчення морфологічних змін шлунка виконували біопсію слизової оболонки
шлунка. Бралися 2-4 шматочки з антрального відділу шлунка, після чого
біопсійний матеріал фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну і
заливали парафіном. Зрізи фарбували гематоксиліном-еозином,
пікрофуксином за Ван-Гізоном. Гістохімічно виявляли ДНК (реакція
Фельгена-Росенбека), РНК (реакція Браше), загальний білок (реакція
Даніелі) (Меркулов Г.А., 1969). Для оцінки стану слизового бар’єру були
вивчені ГАГ – альціановим синім за Стидменом (Х.Луппас, 1980); рівень
нейтральних ГАГ визначали ШІК-реакцією і за Мак-Манусом. Результати
оцінювали цитофотометрично з використанням комп’ютерних технологій.

З метою виявлення НР готували мазки-відбитки біоптатів з їх
подальшим забарвлюванням за Романовським-Гимзою. Відповідно до
рекомендацій Л.І.Аруіна (1993), виділяли три ступені контамінації
слизової оболонки НР, визначаючи їх плюсами: слабка (+) – до 20
мікробних тіл у полі зору ( при збільшенні х 630); середня (++) – 20-50
бактерій; висока (+++) – більше 50 бактерій у полі зору. Користувалися
також біохімічним дослідженням біоптатів за допомогою посіву на
середовище Закса з використанням методики D.Grechem (1987), та
імуногістохімічною реакцією з поліклональними антитілами до НР
(Novocastra Laboratorie Ltd.).

Для вивчення мікроциркуляторного русла (МЦР) використовували
методику забарвлювання азотнокислим сріблом за В.В.Купріяновим (1969).

Імуноморфологічне дослідження проводили непрямим методом Кунса за
методом Brosman (1979). Імунні клітини диференціювали за допомогою
моноклональних антитіл (МКА) до різних типів клітин фірми Chemison, USA.
Використовували LT4(CD4), LT8 (CD8), LT3 (CD3), LT19 (CD19), LNK16
(CD16), LD18 (CD18). Колагени типували МКА до колагенів I,III,IV типів
(Novocastra Laboratorie Ltd.) і (IMTEK,Ltd., Росія). Як люмінесцентну
мітку використовували F (ab)-2 – фрагменти кролячих антитіл проти
імуноглобулінів миші, мічених ФИТЦ. Клітини-носії Ig M, A, G визначали
прямим методом Кунса з люмінесцируючими антисироватками (виробництво
НДІ ім. Гамалеї, м.Москва). Препарати вивчали в люмінесцентному
мікроскопі МЛ-2 з використанням світофільтрів: ФС-1-2, СЗС-24, БС-8-2,
УФС-6-3.

Результати досліджень оброблені методом варіаційної статистики на
персональному комп’ютері з використанням стандартних програм
кореляційного аналізу з вичисленням середніх арифметичних величин: М, м
за допомогою електронних таблиць „Exel – 5”. Вірогідність показників
оцінювали за t – критерієм Стъюдента, різницю рахували вірогідною при
р0,05). Імунорегуляторний
індекс (відношення CD4/CD8) вірогідно знижений до (1,93±0,1), (р0,05). Також у всіх пацієнтів спостерігається
вірогідне збільшення О-лімфоцитів до (29,67±0,25)%, що можливо
розглядати як компенсаторну реакцію, особливо у випадку ускладненої
течії виразкової хвороби (Циммерман Я.С., Михалева Е.Н., 2000).

Виявлена пряма кореляція між рівнем лімфоцитів у сироватці крові та
в СО шлунка: r=0,9; між ступенем хелікобактерного інфікування СО шлунка
та вмістом у крові CD3 – r=0,87; CD4 – r=0,9, Т-активних лімфоцитів –
r=0,74.

Таким чином, виявлені зміни показників клітинного імунітету
свідчать про депресію Т-клітинної ланки імунної системи, що є наслідком
запального процесу, який викликано НР. Крім того, виявлена кореляція між
показниками у сироватці крові та СО шлунка може свідчити про підвищену
міграцію Т-лімфоцитів з крові до слизової оболонки та їх активації там
згодом, що, можливо, також спровоковано НР.

Під час вивчення стану гуморальної ланки імунної системи у всіх
хворих на виразкову хворобу відмічався вірогідно підвищений рівень CD20
до (16,3±0,6)% (р0,05). У всіх обстежених вірогідно (р0,05). Явища гастродуоденопатії
зберігалися у 22% хворих основної групи й у 35% хворих групи порівняння.
Відмічалася вірогідна різниця в показниках обох груп (р0,05) і О-лімфоцитів до (17,8± 0,5)%
(р0,05) (див. табл.1).

Вивчаючи гуморальну ланку імунітету (таблиця 2), виявили, що у
хворих на ВХ основної групи, відбулася нормалізація усіх показників:
вірогідно (р0,05).

Таблиця 1

Середній рівень показників клітинного імунітету у хворих на виразкову
хворобу до та після лікування (М±m)

Імунологічні показники Контроль-на група Група до лікування Групи після
лікування

основна

порівняння

A

?

O

$

O

3/4

A

.1/4N

??????N

e

O

O

(p>0,05)

CD3,% 54,4±0,6 51,1±0,7 54,1±0,7 (p0,05)

CD8,% 16,6±0,4 17,5±0,6 16,5±0,5(p>0,05) 17,1±0,4 (p>0,05)

Імунорегуляторний індекс CD4/ CD8 2,22±0,08 1,93±0,1 2,16±0,6 (p0,05)

Активні лімфоцити,% 25,2±0,4 22,9±0,4 25,1±0,5 (p0,05)

О-лімфоцити,% 17,5±2,5 29,67±0,25 17,8±0,5(p0,05)

IgА,г/л 1,87±0,03 2,22±0,02 1,86±0,01(p0,05)

IgМ,г/л 1,05±0,01 1,45±0,05 1,05±0,04(p0,05)

IgG ,г/л 12,3±0,2 13,1±0,3 12,4±0,2 (p>0,05) 12,9±0,2 (p>0,05)

ЦИК 3,5%ПЭГ,

од.опт.щіл. 0,034±0,005 0,076±0,001

0,053±0,001

(p0,05).

Під час вивчення факторів неспецифічного захисту організму
відмічається позитивна динаміка в обох групах (таблиця 3), але в
основній групі виявлена більш вірогідна нормалізація систем комплементу
та фагоцитозу. Так, в основній групі значно підвищилися такі показники:
активність системи комплементу до (1,0±0,03) од.опт.щіл., ФИ30 до
(84,1±0,04)% (p0,05)

ФИ 30 (%) 94,18±1,55 41,58±1,41 84,1±0,04(p0,001)

ФЧ 120 (%) 9,81±0,96 6,38±0,09 8,33±0,1(p0,05)

ІБН (%) 66,3±2,58 33,83±1,9 50,7±0,6(p0,001)

Примітка. р – при порівнянні аналогічних показників до та після
лікування.

У групі порівняння відмічається вірогідне підвищення (p0,05).

Таким чином, під час аналізу результатів дослідження імунного
статусу хворих на ВХ, асоційовану з НР, після лікування можливо
припустити, що загальноприйнята противиразкова терапія, яка спрямована
насамперед на ерадікацію бактерій та зниження секреторної активності
шлунка, тільки частково нормалізує імунні показники. Застосування
імуналу у комплексній терапії ВХ сприяє відновленню показників клітинної
та гуморальної ланок імунітету, а також факторів неспецифічного захисту
організму, внаслідок того, що біологічно активні речовини
(полісахариди), які містяться у цьому препараті, підвищують кількість і
фагоцитарну активність нейтрофілів і макрофагів, індукують трансформацію
В-лімфоцитів у плазматичні клітини, поліпшують функцію Т-хелперів та
стимулюють продукцію інтерлейкіна-1.

Досліджуючи біоптати з антрального відділу шлунка у хворих основної
групи виявили повне відновлення цілісності покривного епітелію СО.
Висота покривних епітеліоцитів набагато збільшена відносно випадків до
лікування, у меншому ступені відносно випадків після лікування
загальноприйнятим терапевтичним комплексом. Апікальна частина клітин
заповнена густим, щільним муцином, який вміщає нормальну або підвищену
кількість нейтральних МПС та ГАГ (таблиця 4,5). У хворих групи
порівняння відмічається лише тенденція до рівномірного відновлення
товщини та фізико-хімічних властивостей захисного шлункового слизу, під
час вивчення епітеліоцитів відмічається неповне виникнення вакуолізації
у цитоплазмі.

Таблиця 4

Вміст нейтральних мукополісахаридів у гастробіоптатах хворих

основної групи та групи порівняння до та після лікування

Рівень нейтральних МПС за інтенсивністю забарвлювання, од.опт.щіл. Групи
хворих

до лікування

після лікування

основна

порівняння

0,485+0,018 7(14%) 22(88%) (р0,05)

0,250+0,015 18(36%) 0(0%) (р0,05) 2(8%) (р0,05)

++ 15(30%) 0(0%) (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020