МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Скрипник Любов Миронівна

УДК 616.366-002+612.323+616.36-008.8

Хронічний некалькульозний холецистит у жінок різного віку: лікування з
включенням кверцетину і препаратів магнію

14.01.36 — гастроентерологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, ГЛУШКО Любомир Володимирович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра терапії
і сімейної медицини факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор ДЗВОНКОВСЬКА Валентина Володимирівна,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра
пропедевтики внутрішніх хвороб

доктор медичних наук, професор ДУТКА Роман Ярославович,

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ
України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О.
Богомольця, кафедра факультетської терапії №1 з курсом післядипломної
підготовки з гастроентерології та ендоскопії.

Захист відбудеться “30” червня 2005 року об 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній
медичній академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька,
2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської
державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул.
Галицька, 7.

Автореферат розісланий “24” травня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01,

доктор медичних наук, професор
ОРИНЧАК М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останніх 10 років в Україні на 35,2% зросла
кількість людей із захворюваннями біліарної системи [М.В. Голубчиков,
2000]. Серед різних патологічних процесів гепатобіліарної зони хронічний
холецистит є найбільш розповсюдженим захворюванням [І.І Гриценко і
спіавт., 2001]. Проблема холециститу знаходиться в центрі уваги багатьох
досліджень [M. D. Apstein, 1996; В.Н. Хворостинка и соавт., 2004; М.Б.
Щербиніна і спіавт., 2004]. Уражаючи людей молодого працездатного віку
хронічний холецистит схильний до рецидивів та хронічного перебігу, що
призводить до тривалої втрати працездатності [В.Г. Дейнега 2000]. За
розповсюдженістю, ускладненнями і наслідками ця патологія набула в
Україні характеру медико-соціальної проблеми.

Найчастішою формою хронічного холециститу є хронічний некалькульозний
холецистит, який діагностується у 55-63% випадків. Більше того,
спостерігається тенденція до зростання захворюваності хронічними
холециститами і при їх недостатньому лікуванні розвивається ускладнення
у вигляді жовчокам’яної хвороби [Є.М. Нейко, Н.В. Скробач, 2000; Н.Ф.
Дейнеко, 2002].

Жінки страждають на хронічний некалькульозний холецистит у 2-3 рази
частіше, ніж чоловіки [И.И Дегтярева, 2000; Є.М. Нейко, Т.І. Маковецька,
2001]. Здоров’я жінки являється інтегральним показником розвитку
суспільства. Особливої уваги стану здоров’я жінки надається у багатьох
країнах світу, в тому числі і в Україні. Про це свідчать Укази
Президента України і державні програми, які направлені на вивчення і
покращення стану здоров’я жінки в нашій державі [В.В. Подольский і
спіавт., 2003]. У жінок у різні вікові періоди перебіг захворювань має
свої особливості, що пов’язано, в першу чергу, із гормональними змінами,
які є досить вираженими в клімактеричному періоді. Тому вивчення
перебігу хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку є
досить актуальним питанням і потребує подальшого вивчення.

В останні роки прослідковується підвищений інтерес до дослідження
механізмів формування патології біліарної системи, що характеризують
окремі ланки розвитку запалення, функціонування імунної системи та
системи захисту організму від пошкоджуючих агентів, процеси
ліпопероксидації [О.С. Воєвідка і спіавт., 2002]. З цієї причини активно
вивчаються біологічно активні речовини, зокрема прозапальні цитокіни,
які є медіаторами запалення [В.Ф. Саенко и соавт., 2000; Е.П. Павликова,
2003]. Недостатнє висвітлення ролі цитокінів, перекисного окислення
ліпідів та системи антиоксидантного захисту у розвитку хронічного
запалення, зокрема хронічного некалькульозного холециститу у жінок
різного віку спонукає до подальшого та детальнішого вивчення їх ролі
при хронічній патології жовчовивідних шляхів [Я.І. Гонський і спіавт.,
2001].

Важливе місце в погодженій діяльності органів шлунково-кишкового тракту
займає кислототвірна функція шлунку, характер порушень якої у хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку досі детально не
з’ясований [О.В. Глубоченко, 2000].

Актуальною залишається проблема співвідношення психічних і соматичних
процесів, їх взаємовпливів, в тому числі взаємообтяжуючих [Е.Ю
Плотникова, Э.И. Белобродова, 2002]. Парадоксальним є той факт, що
більшість так званих “психосоматичних” пацієнтів гастроентерологічних
стаціонарів – представниці жіночої статі, тоді як об’єктом переважної
частини досліджень є чоловіки [Б. Любан-Плоцца и соавт., 1997; Р.
Макнелли Питер, 1998]. Тому вивчення хронічного некалькульозного
холециститу в нерозривному зв’язку психосоматичних проявів та пошук
нових засобів впливу на вказані ланки формування захворювання є
відповідними до вимог медичної науки і практики.

У жінок у різні періоди значення гормону лептину вивчали W. Inauen, F.
Miter, 1994; О.В. Бородина, 2003. У осіб похилого віку зберігається
залежність лептинемії від маси тіла [W. Kruis, 1984]. Дані літератури
стосовно кореляції рівня цього гормону в крові з віком є неоднозначними
[M. Djurovic, 1997; F. Nystrom, B. Ekman et al., 1997; A. G. Gakimiuk,
1998]. В даний час різноманітні центральні та периферичні ефекти лептину
тільки починають вивчати. Необхідне проведення додаткових досліджень для
встановлення його ролі в розвитку хронічного некалькульозного
холециститу у жінок різного віку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Матеріали дисертації є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи
“Вплив мінеральних вод Прикарпаття та використання вітчизняних
лікарських препаратів при захворюваннях сполучної тканини і
шлунково-кишкового тракту” Івано-Франківської державної медичної
академії (№ державної реєстрації 01030004147). Здобувач є виконавцем
фрагменту роботи.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хронічного
некалькульозного холециститу у жінок на основі встановлення вікових
особливостей патогенезу та клінічного перебігу захворювання. Для
досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

Вивчити клінічні особливості хронічного некалькульозного холециститу у
жінок в залежності від віку.

Вивчити кінетичні та біохімічні властивості жовчі у жінок різного віку.

Вивчити роль прозапального цитокіну, перекисного окислення ліпідів та
системи антиоксидантного захисту у розвитку та прогресуванні даної
недуги серед жінок різного віку.

Дослідити характер продукції лептину сироватки крові в хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку.

З’ясувати характер порушень кислотоутворюючої функції шлунку у хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку.

Визначити стан вегетативної регуляції жовчовивідних шляхів та
психоневрологічні особливості у хворих на хронічний некалькульозний
холецистит жінок різного віку.

Оцінити терапевтичну ефективність кверцетину та сульфату магнію в
комплексному лікуванні хворих на хронічний некалькульозний холецистит
жінок різних вікових категорій.

Об’єкт дослідження: 170 хворих на хронічний некалькульозний холецистит
жінок різного віку.

Предмет дослідження: клініко-патогенетичні особливості хронічного
некалькульозного холециститу у жінок різного віку та ефективність його
лікування.

Методи дослідження. Вивчення особливостей клінічного перебігу хронічногг
некалькульозного холециститу у жінок різного віку проводили за
загальноприйнятими методами клінічного, лабораторного та
інструментального обстеження; визначення тонусу жовчного міхура та
жовчовивідних шляхів – методом багатомоментного фракційного
дуоденального зондування з реєстрацією часу і об’єму виділеної жовчі;
літогенні властивості жовчі – за допомогою визначення загального
холестерину жовчі (метод Ілька), вмісту кальцію в жовчі (метод Моазиса і
Зака) та концентрації холевої кислоти в жовчі (метод J.G. Reinhold, D.W.
Wilson); цитокіновий профіль – за показником ІЛ-6 імуноферментним
методом ELISA; визначення вмісту лептину в сироватці крові проводили
методом імуноферментного аналізу; кислототвірну функцію шлунку – методом
базальної топографічної рН-метрії за протягом шлунка; процеси
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) – за показниками рівня в крові
малонового диальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів (ДК), стан системи
антиоксидантного захисту (АОЗ) – за активністю церулоплазміну (ЦП),
насиченням трансферину (ТФ) залізом; тонус відділів вегетативної
нервової системи – за показниками моніторування варіабельності серцевого
ритму (ВСР); проведення мультифакторного психологічного тестування з
метою визначення наявності астено-невротичних розладів особистості у
хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку;
статистичну обробку інформації – за допомогою комп’ютерних програм
“Еxcel” та “Statistica 5”.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше з використанням сучасних
методів обстеження вивчено вікові особливості клінічного перебігу
хронічного некалькульозного холециститу у жінок. У жінок віком 20 – 44
років домінували запально-інтоксикаційний та алергічний синдроми, в той
час як у жінок віком 45 – 59 років переважали невротичні (підвищена
ситуаційна та особистісна тривожність, низька ступінь опірності до
стресу) і кардіальні прояви. Доведено, що у хворих на хронічний
некалькульозний холецистит жінок віком 45 – 74 років мав місце
гіпотонус жовчного міхура, а у хворих віком 20 – 44 років – його
гіпертонус. Клінічна картина хронічного некалькульозного холециститу у
жінок доповнюється порушенням кислототвірної функції шлунку з
переважанням гіпоацидних станів у жінок у віці від 45 до 74 років .

Доповнено концепцію патогенезу хронічного некалькульозного холециститу у
жінок різного віку встановленням ролі підвищеної продукції прозапального
(ІЛ-6) цитокіну у взаємозв’язку з активацією процесів ліпопероксидації і
виснаженням антиоксидантних резервів організму.

Вперше встановлено, що рівень лептину в сироватці крові у хворих на
хронічний некалькульозний холецистит жінок з віком зростає, вміст
лептину з достатньою вираженістю корелює з вмістом холестерину і
зворотньо – з вмістом в жовчі холевої кислоти.

На новому методичному рівні встановлено, що однією з патогенетичних
ланок прогресування хронічного некалькульозного холециститу є виражений
дисбаланс вегетативної регуляції, що полягає у переважанні
симпатикотонічної регуляції діяльності жовчовивідних шляхів. Вперше
встановлено, що вказані порушення супроводжуються підвищеною ситуаційною
та особистісною тривожністю хворих, низьким ступенем їхньої опірності до
стресу.

На підставі встановлених нових закономірностей формування та перебігу
хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку
обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії цього
захворювання кверцетину та сульфату магнію.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано комплекс
клінічних, біохімічних та інструментальних методів дослідження, що
дозволяє оцінити ступінь порушення основних ланок патогенетичного
ланцюга при хронічному некалькульозному холециститі у жінок різного віку
і може використовуватися як в науковій роботі, так і в клінічній
практиці.

Запропоновані нові діагностичні критерії на основі клінічних,
біохімічних та інструментальних методів дослідження (кардіальні,
психоневрологічні, вегетативного дисбалансу, порушення гормональної та
цитокінової регуляції), які сприяють виявленню захворювання на ранніх
стадіях та прогнозуванню його перебігу.

Розроблені і апробовані нові схеми лікування хронічного
некалькульозного холециститу у жінок з включенням кверцетину і сульфату
магнію, що дозволяють ефективно зменшувати продукцію прозапального
цитокіну ІЛ-6 в жовчі, нормалізувати систему перекисного окислення
ліпідів та антиокидантного захисту, покращувати моторно-евакуаторну
функцію жовчовивідних шляхів і кислототвірну функцію шлунку, усувати
порушення вегетативної регуляції та психоневрологічні прояви.

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень вроваджені в
клінічну практику роботи гастроенторологічних та терапевтичних відділень
районних лікарень Івано-Франківської, Рівненської, Сумської, Харківської
областей. Теоретичні та практичні результати використовуються в
педадогічному процесі на кафедрах терапевтичного профілю
Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою
працею здобувача. Представлені в роботі матеріали є особистим внеском
автора в проблему. Огляд літературних джерел, відбір тематичних хворих,
їх розподіл на групи, здійснення клінічного, імунологічного,
біохімічного, інструментального обстеження хворих та лікування, аналіз
отриманих результатів, статистична обробка даних, формулювання висновків
і практичних рекомендацій, апробація матеріалів дисертації та підготовка
до друку наукових праць виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Апробація дисертації проводилась в
Івано-Франківській державній медичній академії на розширеному засіданні
кафедр терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти,
факультетської терапії, госпітальної терапії №1, фармакології з курсом
клінічної фармакології, пропедевтики внутрішніх хвороб з участю членів
наукової комісії. Основні положення та результати дослідження
доповідались та обговорювались на міжнародній науково-практичній
конференції “Менопауза: гормони і мозок, психіка і соматика”
(Івано-Франківськ, 2003); науково-практичній конференції
лікарів-інтернів (Івано-Франківськ, 2003); Всеукраїнській
науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи
діагностики та лікування в клініці внутрішніх хвороб” (Вінниця, 5-6
лютого 2004); науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої
350-річчю міста Харкова “ Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”
(Харків, 2004); регіональній науково-практичній конференції, присвяченій
125-річчю курорту Моршин „Актуальні проблеми медичної реабілітації
хворих природними та преформованими фізичними чинниками” (м. Моршин,
12-14 листопада 2003 р.); ІV Українській науково-практичній конференції
з міжнародною участю з клінічної фармакології “Актуальні питання
фармакології” (Вінниця, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих праць, у
тому числі 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
Отримано деклараційний патент України № 71499 А від 15 листопада 2004
року. “Спосіб лікування хронічного некалькульозного холециститу у
жінок”.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 137
сторінок машинописного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури,
опису матеріалів та методів дослідження, власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних
рекомендацій, списку літературних джерел, який містить 422 джерела (200
кирилицею і 222 латиною) і додатків. Дисертація ілюстрована 5 таблицями
і 43 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Обстежено 150 хворих жінок на хронічний
некалькульозний холецистит. Контрольну групу складали 20 практично
здорових у віці від 20 до 74 років. Всі хворі знаходились на
стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні ЦМКЛ №1 та в
гастроентерологічному відділенні ОКЛ м. Івано-Франківська.

Користуючись віковою класифікацією запропонованою Міжнародним
Європейським семінаром з охорони здоров’я похилих і літніх людей (1963
р.) ми за віком жінок поділили на 3групи: І вікова група — 20–44 роки, n
= 84 (56%); ІІ вікова група 45–59 років, n = 41 (27,3%); ІІІ вікова
група 60 –74 роки, n = 25 (16,6%). Тривалість захворювання складала в
середньому: І вікова група — 1,5±0,7 роки; ІІ вікова група — 4,5±1
роки; ІІІ вікова група — 5,5±0,5 років.

Клініко-лабораторне обстеження хворим проводили на початку і після
закінчення курсу лікування.

Для детального вивчення впливу вибраних нами препаратів на перебіг
хронічного некалькульозного холециститу всі хворі, в залежності від
проведеної терапії були поділені таким чином:

Хворі першої групи (n=35) отримували базове лікування;

Хворим другої групи (n=35) в комплексне лікування включали базову
терапію і кверцетин;

Хворим третьої групи (n=35) в лікувальним комплекс до базової терапії
додавали сульфат магнію;

Четверту групу склали хворі, в комплексне лікування яких включали базову
терапію, кверцетин та сульфат магнію у нижчезазначених дозах (n=45).

В якості базової терапії хронічного некалькульозного холециститу ми
використовували такий комплекс лікування: дієта №5а. Медикаментозна
терапія включала: оксацилін по 0,5 г 4-6 разів на добу за 30 хв до їди
протягом 5-7 днів або ампіцилін по 0,5 4 рази на добу всередину
протягом 7-10 днів; септрін (бісептол, бактрім) по 480-960 мг 2 рази на
добу 10 днів; оксафенамід по 0,25-0,5 г 3 рази на добу на протязі 14
днів або циквалон по 0,1-0,2 г 3 рази на добу за 30 хв до їди на протязі
14 днів; піридоксин по 1-2 мл 1-5 % розчину на добу 14 днів;

Сульфат магнію призначали по 1 столовій ложці 25% розчину 3 рази на день
упродовж 14 днів.

Кверцетин призначали по 1 г тричі на день, попередньо розчинивши в 1/2
склянки теплої води. Тривалість курсу лікування становила 14 днів.

Діагноз хронічного некалькульозного холециститу верифікували за даними
комплексного клінічного, лабораторного та інструментального обстеження.
Тонус жовчовивідних шляхів визначали за допомогою багатомоментного
фракційного дуоденального зондування методом Мельтцера-Лайона в
модифікації Varela Lopez J. et al. з реєстрацією часу і кількості
виділеної жовчі.

Літогенні властивості жовчі характеризували за кількістю загального
холестерину жовчі що визначався прямим методом, який базується на
реакції Лібермана-Бурхарда (метод Ілька), за вмістом кальцію в жовчі
(метод Моазиса і Зака) та концентрацією холевої кислоти в жовчі ( метод
J.G. Reinhold, D.W. Wilson). Інтенсивність продукції прозапального
цитокіну характеризували за визначенням ІЛ-6 в жовчі хворих на хронічний
некалькульозний холецистим жінок різного віку методом імуноферментного
аналізу на аналізаторі “Stat Fax 303 Plus” з використанням наборів
реагентів “IL-6 ELISA test kit” (DIACLONE, Франція). Визначення вмісту
лептина в сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу на
аналізаторі “Stat Fax 303 Plus” з використанням наборів реагентів
“LEPTIN ELISA KIT”.

Про стан кислототвірної шлунку робили висновки за допомогою проведення
базальної топографічної рН-метрії за протягом шлунка (апарат АГ 1Д-02,
Україна). Вивчення інтенсивності процесів ПОЛ проводили за показниками
вмісту в сироватці крові МДА (тест з тіобарбітуровою кислотою) та ДК;
стан системи АОЗ оцінювали за активністю ЦП та насичененням ТФ залізом у
сироватці крові (метод Г.О. Бабенко, 1968).

Тонус відділів вегетативної нервової системи характеризували за
допомогою показників моніторування ВСР (апарат РР-101/24, версія HRV15
фірми СОЛЬВЕЙГ (Україна).

З метою визначення астено-невротичних розладів у хворих на хронічний
некалькульозний холецистит жінок різного віку було проведено
психологічне тестування, яке включало в себе визначення рівня
ситуаційної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна. Також
визначали ступінь опірності до стресу за шкалою соціальної адаптації
Холмса і Раге. Виразність клімактеричного синдрому визначали за М.
Мetka.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою
комп’ютерних програм „Excel” та “Statistica 5”. Для аналізу
взаємозв’язків між показниками проводили парний факторний кореляційний
аналіз із обрахунком коефіцієнта кореляції Пірсона – r.

Результати дослідження та їх обговорення.

Аналіз анамнестичних даних показав: у всіх хворих відмічались порушення
в режимі харчування (нерегулярне вживання їжі, зловживання гострими та
смаженими стравами). У 12 (8%) обстежених жінок в анамнезі
реєструвались алергічні прояви, що проявлялось свербінням шкіри та
папульозною висипкою на китицях рук, передпліччях, обличчі.

В процесі обстеження ми констатували у хворих жінок наявність типових та
нетипових клінічних синдромів хронічного некалькульозного холециститу
(ХНХ): больовий, диспепсичний, кардіальний, ожиріння, невротичний,
алергічний та запально-інтоксикаційний.

Таким чином, клінічна картина ХНХ на фоні типових (больовий,
диспепсичний) синдромів характеризувалася у жінок віком 20 – 44 років
переважно запально-інтоксикаційним та алергічним синдромами, в той час
як у жінок віком 45 – 59 років переважали невротичні (підвищена
ситуаційна та особистісна тривожність, низька ступінь опірності до
стресу) і кардіальні прояви.

Узагальнюючи отримані нами результати багатомоментного фракційного
дуоденального зондування (БФДЗ), можемо констатувати, що у хворих на ХНХ
різних вікових груп, спостерігаються різні за характером зміни
функціональної активності відділів жовчовивідних шляхів (ЖВШ) та
жовчного міхура (ЖМ). Аналізуючи час тривалості фаз БФДЗ та кількість
виділеної жовчі, ми зробили висновок, що у хворих на ХНХ І вікової групи
однією з патогенетичних ланок розвитку патологічних змін в ЖВШ є
гіпертонус сфінктера Одді. Час тривалості третьої фази був меншим, а
кількість виділеної жовчі була більшою ніж у здорових і пацієнтів ІІІ
вікової категорії, що свідчить про гіпертонус сфінктера Люткенса. Крім
того, у хворих на ХНХ І вікової групи ми спостерігали гіпертонус ЖМ (за
даними четвертьої фази БФДЗ, фази В-жовчі): швидкість виділення жовчі з
міхура (Н) вірогідно відрізняється (р<0,01) від такої у здорових і хворих ІІ та ІІІ вікової категорії, що зумовлено зменшенням часу і збільшенням об’єму виділеної під час цієї фази жовчі. За даними 5 фази БФДЗ у хворих на ХНХ І вікової групи виявлено гіпертонус сфінктера Маріцці. У хворих на ХНХ жінок ІІ та ІІІ вікової групи однією з патогенетичних ланок розвитку патологічних змін в ЖВШ є гіпотонус сфінктера Одді. Час тривалості третьої фази був подовжений, а кількість виділеної жовчі була меншою ніж у здорових і пацієнтів І вікової категорії, що свідчить про гіпотонус сфінктера Люткенса. Також у хворих на ХНХ ІІ та ІІІ вікової групи ми спостерігали гіпотонус ЖМ (за даними четвертьої фази БФДЗ, фази В-жовчі): швидкість виділення жовчі з міхура (Н) вірогідно відрізняється (р<0,05) від такої у здорових і хворих І вікової категорії, що зумовлено подовженням часу і зменшенням об’єму виділеної під час цієї фази жовчі. За даними п’ятої фази БФДЗ у хворих на ХНХ ІІ та ІІІ вікової групи виявлено функціональні розлади сфінктера Маріцці, а саме його – гіпотонію, що сприяє застою жовчі в печінкових ЖВШ і є передумовою для формування супутніх розладів діяльності печінки у хворих на ХНХ. Отже, в обстежених нами хворих пацієнтів різних вікових груп, ХНХ у жінок І вікової групи перебігає з гіперкінетичним типом дискінезій ЖВШ, а в осіб ІІ та ІІІ вікової категорії дана патологія перебігає з гіпокінетичним типом дискінезій ЖВШ, що призводить до застою в них жовчі. Це підтверджується вірогідним зниженням індексу евакуації до (2,27±0,25) % в порівнянні із здоровими і хворими І вікової групи, у яких його значення дорівнювало (3,09±0,17)% і (3,54±0,38) %, (р<0,01). Швидкість виділення жовчі у таких пацієнтів була вірогідно нижчою ніж у здорових осіб (р<0,05) і пацієнтів І вікової категорії, що зумовлено збільшенням часу евакуації внаслідок зниження тонусу стінок ЖВШ. Оцінюючи дані дослідження концентрації холестерину, кальцію та холевої кислоти в жовчі, можна зробити висновок про наявність вікових особливостей біохімічної структури жовчі у хворих на ХНХ жінок. У здорових осіб І вікової групи рівень холестерину, кальцію та холевої кислоти в жовчі був меншим, порівняно із такими показниками у хворих на ХНХ жінок тієї ж вікової категорії. Аналогічно існувала вірогідна відмінність у бік зменшення рівнів холестерину і кальцію та збільшення вмісту холевої кислоти в жовчі між здоровими ІІ та ІІІ вікових груп і хворими на ХНХ жінками ІІ і ІІІ вікових категорій. Крім того, рівень холестерину в жовчі пацієнтів І вікової групи вірогідно відрізнявся від такого показника у хворих на ХНХ ІІ та ІІІ вікових категорій (р<0,001). Щодо рівня кальцію, то у пацієнтів І вікової групи вміст кальцію в жовчі вірогідно відрізнявся від такого показника у хворих на ХНХ ІІ вікової категорії (р<0,001) та пацієнтів ІІІ вікової групи (р<0,05). Вміст холевої кислоти у хворих на ХНХ І вікової категорії також вірогідно відрізнявся від такого показника у хворих на ХНХ ІІ та ІІІ вікової групи (р<0,001). Для оцінки взаємозв’язків між показниками холестерину і кальцію у жовчі, хворих на ХНХ жінок різного віку, використано метод кореляційного аналізу. Прямий кореляційний зв’язок слабкої сили (r=0,16; р<0,05) спостерігався між холестерином та кальцієм, що свідчить про те, що із зростанням вмісту кальцію збільшується концентрація холестерину в жовчі хворих на ХНХ жінок. Отримані результати вказують на зростання літогенних властивостей жовчі. Поєднання перенасичення жовчі холестерином з виділенням спровокованою різними пошкоджуючими факторами стінкою жовчного міхура слизу, багатого на глікопротеїди, є одним з основних факторів ініціації каменеутворення, що у хворих на ХНХ при відсутності адекватного лікування може ускладнитись розвитком холелітіазу та жовчокам’яної хвороби. В процесах кристалізації холестерину також встановлена безперечна роль білка як потужного преципітуючого фактора, який потенціюється в присутності солей кальцію. Кальцій, що при цьому виходить з міцел жовчі також є одним з факторів, що сприяють підвищенню літогенності жовчі, бере участь у формуванні ядер кристалізації. Характеризуючи рівень продукції прозапального цитокіну у хворих на ХНХ жінок різних вікових груп ми встановили, що рівень ІЛ-6 у жовчі хворих на ХНХ, особливо у пацієнтів І вікової групи був майже в 2 рази вищий в порівнянні з його вмістом у здорових осіб. Крім того, у жінок хворих на ХНХ І вікової категорії даний показник був вірогідно вищим, ніж у жінок ІІ та ІІІ вікових груп, що свідчить про більшу інтенсивність запального процесу в жовчному міхурі у молодих осіб. Такі зміни в системі цитокіну доповнюють уявлення про патогенез ХНХ, оскільки однією з властивостей ІЛ-6 є стимулювання вироблення білків гострої фази запалення та підвищення проникності судинної стінки, як однієї з патогенетичних ланок формування запалення, що сприяє важчому перебігу недуги. У хворих на ХНХ жінок різного віку відбувається інтенсифікація процесів ПОЛ та суттєве зниження антиокислювального резерву організму, що характеризується виснаженням антиоксидантної системи, зменшенням резистентності клітинних мембран, внаслідок чого змінюється їх проникливість, порушується іонний транспорт, наслідком чого є реактивна іммобілізація антиоксидантної системи, що потребує медикаментозної корекції цих порушень у таких хворих. Причому підвищення активності процесів ПОЛ та значне зниження антиоксидантної системи прогресує з віком. Рівень лептину в сироватці крові І вікової групи вірогідно відрізнявся від такого показника у здорових тієї ж вікової категорії, (р<0,01). У пацієнтів ІІ вікової групи рівень лептину в сироватці крові також вірогідно відрізнявся від такого у здорових того ж віку, (р<0,001). Аналогічно у хворих на ХНХ жінок ІІІ вікової категорії і здорових тієї ж вікової групи існувала вірогідна відмінність досліджуваного показника, (р<0,001). Крім того, вміст лептину в сироватці крові пацієнтів І вікової категорії вірогідно відрізнявся від такого показника у хворих на ХНХ жінок ІІ вікової групи (р<0,001) та пацієнтів ІІІ вікової категорії (р<0,001). Для оцінки взаємозв’язків між показниками лептину і холестерину, лептину та холевої кислоти у хворих на ХНХ жінок різного віку, використано метод кореляційного аналізу. Прямий кореляційний взаємозв’язок середньої сили (r=0,58; р<0,01) виявлений між лептином і холестерином у хворих на ХНХ жінок ІІ вікової категорії та прямий сильний кореляційний зв’язок зареєстрували між лептином і холестерином у хворих на ХНХ жінок ІІІ вікової групи (r=0,71; р<0,01). На увагу заслуговує й кореляційна залежність між лептином та холевою кислотою. Зворотній кореляційний зв’язок середньої сили (r=-0,46; р<0,01) спостерігався у хворих на ХНХ жінок І вікової категорії та звортній середній кореляційний зв’язок відмітили у хворих на ХНХ жінок ІІ вікової групи (r=-0,63; р<0,01). Характеризуючи показники кислототвірної функції шлунку у хворих на ХНХ жінок різних вікових груп ми виявили, що у пацієнтів всіх вікових груп спостерігається вірогідне зниження кислототвірної функції шлунку в порівнянні із здоровими, причому у хворих на ХНХ жінок ІІІ та частково ІІ вікових груп недостатність кислототвірної функції виражена сильніше, ніж у жінок І вікової групи. У здорових жінок ми не відмічали вірогідних змін кислототвірної функції шлунку в різні вікові періоди. На основі аналізу спектральних показників ритмограм у обстежених хворих на ХНХ жінок простежуються певні вікові особливості, а саме у жінок ІІ вікової групи відмічається вірогідне підвищення низькочастотного (LF) компонента порівняно із пацієнтками І вікової групи, що свідчить про значне переважання симпатичної ланки вегетативної нервової системи у ІІ віковій групі. А у пацієнтів ІІІ вікової категорії, крім вірогідного підвищення низькочастотного (LF) компонента, порівняно із таким показником у пацієнтів І вікової групи, простежується вірогідне зниження високочастотного (HF) компонента, що свідчить про наявність вираженого вегетативного дисбалансу у хворих на ХНХ жінок ІІІ вікової категорії, що відображається у посиленні впливів симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Характеризуючи спектральні показники ритмограм у хворих та здорових жінок різного віку ми відмітили вірогідну відмінність досліджуваних показників. " P R ‚ " F ? E i - »–?–?–?–c?»?c?–?–?»c?»c?c?c?c?» ho3ICJ ??????????рівнянні із здоровими. Більше того існувала вірогідна відмінність між досліджуваними показниками у пацієнтів І вікової категорії у порівнянні із хворими на ХНХ жінками ІІ та ІІІ вікових груп. А також спостерігалася вірогідна відмінність рівня ситуаційної та особистісної тривожності у хворих на ХНХ жінок ІІ та ІІІ вікових категорій. Крім того, нами було встановлено, що у пацієнтів І вікової категорії спостерігалася висока ступінь опірності до стресу, оскільки загальна сума балів становила 199. У хворих на ХНХ жінок ІІ вікової групи ми відмітили середню (порогову) ступінь опірності до стресу, загальна сума балів складала 290. А в хворих ІІІ вікової категорії (300 балів) спостерігалася низька ступінь опірності до стресу. Виразність клімактеричних проявів у хворих на ХНХ жінок в перименопаузі вірогідно відрізнялася від такого показника у здорових жінок того ж віку згідно даних психологічного опитування ( М. Мetka). При застосуванні загальноприйнятої терапії спостерігалося покращення стану пацієнтів ІІ вікової групи через нівелювання клінічних симптомів, які зникли приблизно на 2-му тижні лікування, а в осіб І вікової групи – через 10-11 днів. Після застосування базової терапії больовий синдром зникав майже у всіх пацієнтів (97,3%) на 8-9 день лікування; в той час як після використання кверцетину біль переставав турбувати хворих ІІ та ІІІ вікових груп на 7-8 день, а І вікової категорії на на 5-6 день; після застосування сульфату магнію больовий синдром зникав на 6-7 день у пацієнтів ІІ вікової групи і на 4-5 день у хворих І вікової категорії; після початку комплексного лікування біль переставав турбувати хворих вже на 5-6 день, особливо у пацієнтів ІІ та ІІІ вікових груп. Нудота зникала на 4-5 день після використання базової терапії; на 3-4 день після застосування кверцетину; на 4-5 день після початку лікування сульфатом магнію; і на 2-3 день після початку комплексної терапії. Гіркий присмак в роті турбував пацієнтів всіх вікових груп майже до закінчення курсу лікування базової терапії; у той час як після використання кверцетину даний симптом зникав на 8-9 день; після застосування сульфату магнію на 9-10 день, а після початку комплексної терапії гіркість в роті переставала турбувати до 8 днів. Відрижка у 13,9% хворих не зникала і після закінчення курсу базового лікування. При застосуванні кверцетину відрижка була ліквідована до 12 днів, і після використання сульфату магнію даний симптом зникав до 12 днів; у той час як після проведеного комплексного лікування відрижка переставала турбувати хворих уже на 9-10 день. Болі в ділянці серця, серцебиття чи перебої в роботі серця турбували пацієнтів ІІ та ІІІ вікових груп від 7 до 10 днів після використання базової терапії. При включенні до базового комплексу лікування кверцетину, болі в ділянці серця переставали турбувати на 7-8 день; після застосування сульфату магнію даний симптом зникав на 6-7 день, а після початку комплексного лікування кардіальні прояви були усунені вже на 5-6 день. Аналізуючи показники БФДЗ при застосуванні базового комплексу лікування у хворих на ХНХ жінок ІІ і ІІІ вікової категорії час тривалості фаз БФДЗ і кількість виділеної жовчі наближалася до таких у здорових, але ця зміна не була вірогідною. Включення кверцетину в комплексне лікування ХНХ жінок різного віку безпосередньо нормалізувало об’єм виділеної жовчі, про що свідчила 4 фаза БФДЗ. А сульфат магнію в комплексному лікуванні ХНХ сприяв нормалізації тонусу різних відділів жовчовивідних шляхів. При включенні до базового комплексу лікування кверцетину та сульфату магнію показники тривалості фаз БФДЗ та кількості виділеної жовчі, особливо у пацієнтів ІІ вікової групи наблизились до таких у здорових. Наші дослідження виявили, що базова терапія не впливала на рівень холестерину, кальцію та холевої кислоти в жовчі у жінок хворих на ХНХ усіх вікових груп. Кверцетин вірогідно зменшував рівень холестерину в жовчі в хворих на ХНХ жінок І вікової групи (р<0,05), ІІ та ІІІ вікових категорій (р<0,001), і вміст холевої кислоти тільки у пацієнтів І вікової групи (р<0,001), а в хворих на ХНХ жінок ІІ і ІІІ вікової категорії кверцетин вірогідно збільшував рівень холевої кислоти, порівняно із досліджуваним показником після використання базового комплексу лікування у жінок того ж віку. Проте, кверцетин не впливав на рівень кальцію (р>0,05) у жінок усіх вікових груп. Після лікування
сульфатом магнію відмічалося вірогідне зниження вмісту кальцію в жовчі у
жінок І і ІІ вікових груп (р<0,001) та ІІІ вікової категорії (р<0,01). Включення кверцетину і сульфату магнію в комплексне лікування ХНХ сприяє нормалізації рівня холестерину, кальцію та холевої кислоти в жовчі у всіх хворих. Характеризуючи інтенсивність запального процесу у хворих на ХНХ жінок різного віку ми виявили, що базова терапія не впливала на рівень ІЛ-6 в жовчі. Вкючення кверцетину в комплексне лікування ХНХ сприяло вірогідному зниженню такого показника в жовчі пацієнтів всіх вікових груп, особливо в хворих на ХНХ жінок І вікової категорії. Сульфат магнію не впливав на вміст ІЛ-6 в жовчі у всіх хворих. При застосуванні комплексного лікування досліджуваний показник за своїм значенням наближався до здорових, чого не спостерігалося після застосування базового лікування. Традиційне лікування не впливало на показники ПОЛ та системи АОЗ у пацієнтів усіх вікових груп. Включення кверцетину в комплексне лікування ХНХ у жінок різного віку сприяло зниженню показників ПОЛ в сироватці крові, а саме вмісту МДА і ДК та підвищенню показників системи АОЗ: активності ЦП і насичення ТФ залізом в сироватці крові. Сульфат магнію в комплексному лікуванні вірогідно знижував концентрацію МДА тільки у пацієнтів І і ІІ вікових груп, на рівень ДК дане лікування не впливало. Проте, сульфат магнію сприяв вірогідному підвищенню активності ЦП і насичення ТФ залізом в сироватці крові у хворих на ХНХ жінок усіх вікових категорій. Після комплексного лікування, яке включало в себе базову терапію, кверцетин і сульфат магнію ми відмітили вірогідне зниження показників ПОЛ та підвищення показників системи АОЗ у пацієнтів усіх вікових груп. Аналізуючи показники інтрагастральної рН-метрії у хворих на ХНХ жінок різних вікових груп ми констатували: базова терапія не впливала на показники кислототвірної функції шлунку у пацієнтів усіх вікових груп. При включенні кверцетину в комплексне лікування ХНХ у жінок різного віку спостерігалася тенденція до зниження інтермедіарної зони (ІЗ), подовження зони максимальної кислотноситі (ЗМК) та зниження рН тільки у хворих на ХНХ жінок ІІ та ІІІ вікових груп. У І віковій групі рН вірогідно змінилося порівняно із таким показником після базового лікування. Після закінчення курсу комплексного лікування з включенням сульфату магнію простежувалася тенденція до зниження ІЗ, подовження ЗМК у всіх хворих і вірогідна зміна значення рН, порівняно із базовою терапією. Поряд з цим відмічена вірогідна відмінність між віковими групами. Комплексне лікування із включенням базової терапії, кверцетину і сульфату магнію сприяло вірогідному зниженню ІЗ, подовженню ЗМК та зниженню рН, що свідчило про підвищення кислотоутворюючої функції шлунку у всіх хворих на ХНХ жінок. При проведенні моніторування варіабельності серцевого ритму після базового лікування у хворих на ХНХ жінок усіх вікових груп зміни спектральних показників вірогідно не відрізнялись від таких до початку лікування. Включення кверцетину в комплексне лікування ХНХ сприяло вірогідному зниженню потужностей хвиль низької частоти та вірогідному посиленню потужностей хвиль високої частоти, що свідчило про переважання тонусу парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи у пацієнтів різного віку. Після закінчення курсу лікування з включенням сульфату магнію спостерігалося вірогідне підвищення високочастотного компоненту у всіх хворих на ХНХ жінок та вірогідне зниження низькочастотного компоненту тільки у пацієнтів ІІ вікової групи. Комплексне лікування з включенням базової терапії, кверцетину і сульфату магнію сприяло вірогідному зиженню потужностей у діапазонах низьких частот та вірогідному підвищенню у діапазонах високих частот у жінок усіх вікових категорій, що свідчило про співдружню діяльність симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. По результатах психологічного опитування можна зробити висновок про те, що базове лікування не впливало на рівень ситуаційної і особистісної тривожності у хворих на ХНХ жінок різного віку. Включення кверцетину в комплексне лікування сприяло вірогідному зниженню таких показників, порівняно із такими після застосування базової терапії. Сульфат магнію в комплексному лікуванні вірогідно знижував рівень ситуаційної тривожності тільки у пацієнтів І і ІІ вікової групи, а рівень особистісної тривожності понизився тільки у хворих на ХНХ жінок І вікової категорії. Комплексне лікування з включенням базової терапії, кверцетину і сульфату магнію сприяло вірогідному зиженню досліджуваних показників у всіх пацієнтів. Ступінь опірності до стресу після застосування базової терапії у всіх хворих на ХНХ жінок не відрізнявся від такого показника, який був до лікування. Ступінь опірності до стресу після застосування кверцетину у всіх пацієнтів вірогідно відрізнявся від такого показника порівняно із базовою терапією. Включення сульфату магнію в комплексне лікування ХНХ сприяло вірогідному підвищенню ступеня опірності до стресу тільки у хворих І вікової групи. Комплексне лікування з включенням базової терапії, кверцетину і сульфату магнію сприяло вірогідному підвищенню ступеня опірності до стресу у всіх пацієнтів. Клімактеричні прояви після застосування базової терапії у всіх хворих на ХНХ жінок не відрізнялися від такого показника, який був до лікування. Кверцетин вірогідно знижував клімактеричні прояви, порівняно із базовою терапією. При використанні сульфату магнію в комплексному лікуванні спостерігалася тенденція до зниження такого показника. Комплексне лікування з включенням базової терапії, кверцетину і сульфату магнію сприяло вірогідному зниженню клімактеричних проявів. Отримані нами дані дозволили розробити методику комплексного лікування хворих на ХНХ жінок різного віку з використанням кверцетину та сульфату магнію, яка володіє вираженим позитивним клінічним ефектом, стримує прогресування недуги та перешкоджає формуванню супутніх ускладнень у хворих на ХНХ жінок різного віку. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, які полягають у вивченні клініко-патогенетичних особливостей розвитку та перебігу хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку, що дало можливість розробити підхід до його комплексного лікування шляхом диференційованого включення до лікувального комплексу кверцетину і сульфату магнію. Клінічна картина хронічного некалькульозного холециститу на фоні типових (больовий, диспепсичний) синдромів характеризувалася у жінок віком 20 – 44 років переважно запально-інтоксикаційним та алергічним синдромами, в той час як у жінок віком 45 – 59 років переважали невротичні (підвищена ситуаційна та особистісна тривожність, низька ступінь опірності до стресу) і кардіальні прояви. Для хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок характерними є наступні порушення функції жовчного міхура: у пацієнтів віком 45 – 74 років відзначався гіпотонус жовчного міхура, а у хворих віком 20 – 44 років – його гіпертонус. Клінічна картина хронічного некалькульозного холециститу у жінок доповнюється порушенням кислототвірної функції шлунку з переважанням гіпоацидних станів у жінок у віці від 45 до 74 років . Роль інтерлейкіну-6 в патогенезі запалення жовчного міхура є особливо очевидною в молодому віці. З віком та наростанням впливу інших факторів (перекисне окислення ліпідів) вплив інтерлейкіну-6 зменшується. З віком при хронічному некалькульозному холециститі характерне наростання вмісту лептину в сироватці крові, активація системи перекисного окислення ліпідів та зниження антиоксидантного захисту. Вміст лептину з достатньою вираженістю корелює з вмістом холестерину і зворотньо із вмістом холевої кислоти. Включення кверцетину в комплексне лікування хронічного некалькульозного холециститу сприяє внормуванню рівня лептину в сироватці крові, об’єму виділеної жовчі, процесів ПОЛ – АОЗ, зменшенню продукції прозапального цитокіну інтерлейкіну-6, вмісту холестерину і внормуванню холевої кислоти в жовчі у жінок всіх вікових груп. У хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок, віком 45 – 74 років, сульфат магнію оптимально впливає на тонус симпатичної ланки вегетативної нервової системи, знижує ситуаційну та особистісну тривожність, сприяє внормуванню тонусу та погодженої діяльності відділів жовчовивідних шляхів, знижує літогенні властивості жовчі. Поєднане використання в комплексному лікуванні хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок, віком 20 – 74 років, кверцетину та сульфату магнію максимально сприяє підвищенню ефективності лікування захворювання, забезпечує корекцію основних патогенетичних ланок прогресування даної недуги. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З метою всебічного виразу проявів холециститу (кардіальних, психоневрологічних, порушення гормональної та цитокінової регуляції) на ранніх стадіях та прогнозуванню його перебігу, запропоновано використовувати ЕКГ; психологічне тестування з визначенням рівня ситуаційної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна, ступеня опірності до стресу за шкалою соціальної адаптації Холмса і Раге; імуноферментний метод. Для відповідної корекції порушень регуляції діяльності жовчного міхура та супутніх порушень функції шлунку рекомендується використовувати крім багатомоментного фракційного дуоденального зондування визначення варіабельності серцевого ритму і рН-метрію шлукнового вмісту. З метою забезпечення оптимального функціонування жовчовивідних шляхів, налагодження діяльності ланок вегетативної нервової системи, нормалізації кислототвірної функції шлунку, усунення психоневрологічних особливостей, попередження надмірної продукції прозапального цитокіна ІЛ-6 у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок рекомендується застосовувати поєднану терапію кверцетином та сульфатом магнію. Кверцетин рекомендується призначати жінкам у віці від 20 до 74 років по 1 г тричі на день, попередньо розчинивши в 1/2 склянки теплої води, протягом 14 днів. Сульфат магнію рекомендується приймати жінкам віком 45 – 74 років по 1 столовій ложці 25% розчину 3 рази на день упродовж 14 днів. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Скрипник Л.М. Використання кверцетину при холециститі у жінок різних вікових груп //Галицький лікарський вісник.-2003.-Т 10, №4.- С.76-78. Скрипник Л.М. Динаміка вмісту прозапального цитокіну ІЛ-6 у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку при застосуванні кверцетину //Архів клінічної медицини.-2004.-№1.-С.62-65. Глушко Л.В., Скрипник Л.М. Стан вегетативної нервової системи у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку та корекція лікування з допомогою кверцетину //Вісник наукових досліджень.-2004.-№3.-С.78-79. Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, сформулювала актуальність статті та підготувала її до друку. Співавтором проф. Л.В. Глушко надана консультація при аналізі одержаних результатів, редагуванні висновків. Скрипник Л.М. Біохімічний склад жовчі у здорових та хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку //Буковинський медичний вісник.-2004.-Т.8, №4.-С.55-57. Скрипник Л.М., Глушко Л.В. Аналіз продукції прозапального цитокіну ІЛ-6 у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку при застосуванні кверцетину //Вісник Вінницького національного медичного університету.-2004.-№8 (1).-С.57-58. Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, обговорення даних і висновки, та підготувала її до друку. Співавтором проф. Л.В. Глушко надана консультація при редагуванні висновків. Глушко Л.В., Скрипник Л.М. Вплив кверцетину та сульфату магнію на продукцію прозапального цитокіну ІЛ-6 у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 350-річчю міста Харкова.-2004.-С.19-20. Здобувач провела клініко-лабораторне обстеження пацієнтів, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, обговорення даних і висновки, та підготувала її до друку. Співавтором проф. Л.В. Глушко надана консультація при аналізі одержаних результатів. Скрипник Л.М. Вегетативне забезпечення у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок різного віку // Матеріали регіональної науково-практичної конференції присвяченої 125-річчю курорту Моршин -2003.-С.52-53. Глушко Л.В., Скрипник Л.М Спосіб лікування хронічного некалькульозного холециститу у жінок // Пат. № 71499 А; Заявка №20031213306 від 31.12.03; Опубл. 15.11.04, Бюл. №11. Здобувачем проведено аналіз літератури, клініко-лабораторне обстеження хворих, статистичну обробку даних. Співавтором проф. Л.В. Глушко надана консультація при узагальненні результатів, оформленні матеріалу до подання в патентно-інформаційний відділ. АНОТАЦІЯ Скрипник Л.М. Хронічний некалькульозний холецистит у жінок різного віку: лікування з включенням кверцетину і препаратів магнію.– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. Івано-Франківська державна медична академія, Івано-Франківськ, 2005. Об’єкт – 150 хворих на ХНХ жінок та 20 практично здорових у віці від 20 до 74 років. Мета – підвищення ефективності лікування хронічного некалькульозного холециститу у жінок на основі встановлення вікових особливостей патогенезу та клінічного перебігу захворювання.. Методи – клінічні, інструментальні, біохімічні, імуноферментні, мультифакторне психологічне тестування; новизна – доведено, що у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок віком 45 – 74 років мав місце гіпотонус жовчного міхура, а у хворих віком 20 – 44 років – його гіпертонус. Клінічна картина хронічного некалькульозного холециститу у жінок доповнюється порушенням кислототвірної функції шлунку з переважанням гіпоацидних станів у жінок у віці від 45 до 74 років. Доповнено концепцію патогенезу хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку з урахуванням підвищеної продукції прозапального (ІЛ-6) цитокіну, у взаємозв’язку з активацією процесів ліпопероксидації і виснаженням антиоксидантних резервів організму.. Вперше досліджено, що рівень лептину в сироватці крові у хворих на хронічний некалькульозний холецистит жінок з віком зростає, вміст лептину з достатньою вираженістю корелює з вмістом холестерину і зворотньо – з вмістом в жовчі холевої кислоти. На новому методичному рівні встановлено, що однією з патогенетичних ланок прогресування хронічного некалькульозного холециститу є виражений дисбаланс вегетативної регуляції, що супроводжуються підвищеною ситуаційною та особистісною тривожністю хворих, низьким ступенем їхньої опірності до стресу.. На підставі встановлених нових закономірностей формування та перебігу хронічного некалькульозного холециститу у жінок різного віку обгрунтовано доцільність включення до комплексної терапії цього захворювання кверцетину та сульфату магнію. Результати – розроблено диференційований підхід до лікування ХНХ у жінок різного віку, що дозволяє збільшити ефективність терапії; впроваджено в учбовий процес і практичну медицину; галузь – медицина. Ключові слова: хронічний некалькульозний холецистит, дуоденальне зондування, кальцій, холестерин, холева кислота, інтерлейкін, лептин, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист, кислотність шлункового вмісту, варіабельність серцевого ритму, мультифакторне психологічне тестування, кверцетин, сульфат магнію. АННОТАЦИЯ Скрипник Л.М. Хронический бескаменный холецистит у женщин разного возраста: лечение с включением кверцетина и препаратов магния.– Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36 – гастроэнтерология. Ивано-Франковская государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2005. Объект – 150 больных хроническим бескаменным холециститом женщин и 20 практически здоровых в качестве контроля в возрасте от 20 до 74 лет. Цель – повышение эффективности лечения хронического бескаменного холецистита у женщин на основе установления возрастных особенностей патогенеза и клинического течения заболевания. Методы – клинические, инструментальные (многомоментное фракционное дуоденальное зондирование, интрагастральная экспресс-рН-метрия, мониторирование вариабельности сердечного ритма), биохимические – определение холестерина (метод Илька), кальция (метод Моазиса и Зака), холевой кислоты (метод J.G. Reinhold, D.W. Wilson) в желчи; иммуноферментные – определение лептина в сыворотке крови, ИЛ-6 в желчи; спектрофотометрические – определение прооксидантно-антиоксидантного состояния организма по содержанию в сыворотке крови малонового диальдегида, диеновых коньюгат, активности трансферина и насыщенности трансферина железом; мультифакторное психологическое тестирование – определение ситуационной и личностной тревоги, степень сопротивления стрессу; новизна – впервые изучены возрастные особенности клинического протекание хронического бескаменного холецистита у женщин. Клиническая картина хронического бескаменного холецистита на основе типичных (болевой, диспепсический) синдромов сопровождалась у женщин 20 - 44 лет воспалительно-интоксикационным и аллергическим синдромами. В то же время у женщин 45 - 59 лет преобладали невротические и кардиальные проявления. При дуоденальном зондировании в порции В желчи у женщин 45 – 59 лет находили большое количество лейкоцитов, эпителий желчных ходов, кристаллы холестерина, у одной трети пациенток в возрасте от 45 до 74 лет – помутнение желчи. При ультразвуковом обследовании у всех женщин отмечалось утолщение больше 2 мм и уплотнение стенок желчного пузыря, неровность и деформация контуров, негомогенность содержимого. В желчи больных 20 - 44 лет хроническим бескаменным холециститом уровень провоспалительного цитокина ИЛ-6 был в 2 раза више по сравнению со здоровыми. Кроме того, у женщин 20 - 44 лет больных с хроническим бескаменным холециститом этот показатель был достоверно выше, чем у женщин в возрасте 45 - 74 лет, что свидетельствует о большей интенсивности воспалительного процесса в желчном пузыре у молодых. Дополнена концепция патогенеза хронического бескаменного холецистита у женщин разного возраста с учетом повышенной продукции провоспалительного (ИЛ-6) цитокина. Впервые исследовано уровень лептина в сыворотке крови у женщин разного возраста, больных хроническим бескаменным холециститом. Доказано, что в патогенезе хронического бескаменного холецистита у женщин разного возраста ведущую роль играют следующие факторы: активация перекисного окисление липидов с одновременным истощением антиоксидантных систем организма, прогресирующая с возрастом; дистония вегетативной нервной системы. Установлено, что для больных хроническим бескаменным холециститом женщин характерны следующие нарушения функции желчного пузыря: у пациентов 45 - 74 лет отмечался гипотонус желчного пузыря, а у больных 20 - 44 лет – гипертонус. Клиническая картина хронического бескаменного холецистита у женщин 45 - 74 лет дополняется нарушением кислотообразующей функции желудка с преобладанием гипоацидности. Установлено, что одним из патогенетических звеньев прогресирования хронического бескаменного холецистита является выраженный дисбаланс вегетативной регуляции, проявляющийся преобладанием симпатикотонической регуляции желчевыводящих путей. Изучены психоневрологические особенности больных хроническим бескаменным холециститом женщин разного возраста. Впервые обоснована целесообразность включения в комплексную терапию хронического бескаменного холецистита кверцетина и сульфата магния. У больных хроническим бескаменным холециститом женщин разного возраста происходит активация процесов перекисного окисления липидов и значительное снижение антиоксидантной защиты организма, что характеризуется истощением антиоксидантной системы, уменшением резистентности клеточных мембран, что приводит к изменению их проницаемости, нарушению ионного транспорта. Реактивная иммобилизация антиоксидантной системы, возникающая вследствие этого требует медикаментозной корекции. С возрастом при хроническом бескаменном холецистите характерно наростание лептина в сыворотке крови, активация системы перекисного окисления липидов и снижение антиоксидантной защиты, продукции провоспалительного цитокина ИЛ-6 в желчи. Уровень лептина сильно коррелирует с уровнем холестерина прямо и уровнем холевой кислоты обратно. Включение кверцетина в комплексное лечение хронического бескаменного холецистита нормализирует уровень лептина в сыворотке крови, обьем выделенной желчи, процесы перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты, уровень холестерина и холевой кислоты в желчи, уменшает продукцию провоспалительного цитокина интерлейкина-6 у всех женщин. Климактерические проявления после использования базовой терапии у всех больных хроническим бескаменным холециститом женщин не отличались от показателя до лечения. Кверцетин достоверно снижал климактерические проявления по сравнению с базовой терапией. Та же тенденция наблюдалась при использовании сульфата магния в комплексном лечении. Комплексное лечение с включением базовой терапии, кверцетина и сульфата магния способствовало достоверному снижению климактерических проявлений. У больных хроническим бескаменным холециститом женщин 45 - 74 лет сульфат магния оптимально действует на тонус симпатического звена вегетативной нервной системы, снижает ситуационную и личностную тревожность, нормализует тонус желчевыводящих путей, умешает литогенность желчи. Сочетанное использование кверцетина и сульфата магния в комплексном лечении больных хроническим бескаменным холециститом женщин 20 - 74 лет максимально повышает ефективность лечения заболевания, воздействуя на основные патогенетические звенья. Результаты – разработан дифференцированный подход к лечению хронического бескаменного холецистита у женщин разного возраста, что позволяет увеличить его эффективность; внедрено в учебный процесс и практическую медицину; отрасль – медицина. Ключевые слова: хронический бескаменный холецистит, дуоденальное зондирование, кальций, холестерин, холевая кислота, интерлейкин, лептин, перекисное окисление липидов, антиоксидантная защита, ацидность, вариабельность сердечного ритма, мультифакторное психологическое тестирование, кверцетин, сульфат магния. SUMMARY Skrypnyk L.M. Chronic noncalculosis cholecystitis at the women of a different age wich have medical treatment with the inclusion of quercetini and preparations of magnesium.– Manuscript. Dissertation on the receipt of scientific degree of medical sciences candidate at speciality 14.01.36 – gastroenterology. Ivano-Frankivsk state medical academy, Ivano-Frankivsk, 2005. Object – 150 patients with the chronic noncalculosis cholecystitis women and 20 practically healthy in age from 20 to 74 years. Purpose – increase efficiency of chronic noncalculosis cholecystitis medical treatment at women on the basis of establishment of pathogenеsis age-old features and clinical motion of disease. Methods – clinical, instrumental, biochemical, imunoferment, multifactore psychological testing; novelty – it is led to, that at the sick patients of different age groups inspected by us, chronic noncalculosis cholecystitis at women and age group runs across with the hyperkinetic type of discineziy of biliare tract, and at the persons of the ІІ and ІІІ (60 – 74) age-old category the given pathology runs across with the gypocinetic type of discineziy of biliare tract. The clinical picture of chronic noncalculosis cholecystitis at the women of a different age is complemented by violation of acidmaking function of stomach with predominance of the gypoacid consisting of the second and third age-old category. Conception of pathogenic of chronic noncalculosis cholecystitis is complemented at the women of a different age taking into account the disballanced cytokine system with the promoted products of proinflamattory cytokine (IL-6), in intercommunication with activating of processes of lypoperoxidationi and exhaustion of antioxydant backlogs of organism. Оne of pathogenetic links of progress of cytokine the expressed disbalance of the vegetative adjusting. Psychonevrological features are first trained at patients with chronic noncalculosis cholecystitis of different age women. Expedience of inclusion is first grounded to complex therapy of chronic noncalculosis cholecystitis of quercetin and sulfate of magnesium. Results – the differentiated approach is developed to medical treatment chronic noncalculosis cholecystitis at the women of a different age, that allows to multiply efficiency of therapy; it is inculcated in an educational process practical medicine; industry – medicine. Keywords: chronic noncalculosis cholecystitis , duodenal sounding, calcium, cholesterol, holic acid, interleycin, leptin, oxidization of lipids perecisne, antioxidant defence, acidity of gastric maintenance, variability cardiac rhythm, multifactore psychological testing, quercetini, sulfate of magnesium. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АОЗ – антиоксидантний захист ВНС – вегетативна нервова систем ВСР – варіабельність серцевого ритму ЖВШ – жовчовивідні шляхи ІЛ – інтерлейкін МДА – малоновий диальдегід ПОЛ – перекисне окислення ліпідів ТФ – трансферин ХНХ – хронічний некалькульозний холецистит ЦП – церулоплазмін Підписано до друку 11. 04. 2005 р. Формат 60х84/16. Папір офсетний. Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Зам. №6. Тираж здійснено у видавництві Івано-Франківської державної медичної академії. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК №1100 від 29.10.2002 р. 76018 м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2. PAGE \* Arabic 21

Похожие записи