АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ИНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

імені академіка А.П.РОМОДАНОВА

ОТМАН АБДЕЛ КАРИМ МОХАММАД ОТМАН

УДК 616.831.3.484–006–089:615.849.19

Хірургічне лікування гліом півкуль великого мозку із застосуванням
високоенергетичних лазерів

14.01.05 – нейрохірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова
АМН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Розуменко Володимир
Давидович, Інститут нейрохірургії імені академіка

А.П. Ромоданова АМН України, головний науковий співробітник, завідувач
відділу внутрішньомозкових пухлин

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сіпітий Віталій Іванович, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри
нейрохірургії

доктор медичних наук, Вербова Людмила Миколаївна, Інститут нейрохірургії
імені академіка А.П.Ромоданова АМН України, провідний науковий
співробітник лікар-нейрохірург відділення планової нейрохірургії
дитячого віку

Провідна установа:

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
нейрохірургії і неврології, м. Одеса

Захист відбудеться 31 травня 2005 р. о 12 годині на засіданні
Спеціалізованої Вченої ради Д 26.557.01 при Інституті нейрохірургії
імені академіка А.П.Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 32)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту нейрохірургії
імені академіка А.П.Ромоданова АМН України (04050,м.Київ, вул.
Мануїльського 32)

Автореферат розісланий 30 квітня 2005 року

Вчений секретар Спеціалізованої Вченої ради Д 26.557.01,

доктор медичних наук, професор Чеботарьова Л.Л. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Щорічно в Україні діагностується близько 5000 нових
випадків пухлин мозку (Зозуля Ю.А. та співавт., 1998; Розуменко В.Д. та
співавт., 2000; Розуменко В.Д., 2002, 2003). Первинні пухлини головного
мозку зустрічаються із частотою 10,9–12,8 на 100 тис. населення. 60–65%
пухлин головного мозку є внутрішньомозковими, переважно гліального
походження. Для гліальних пухлин характерний інфільтративний ріст, що за
умови ураження функціонально значимих і серединних структур мозку
виключає можливість їх радикального видалення й призводить до
обов’язкового рецидивування процесу (Зозуля Ю.А. та співавт., 1999;
Розуменко В.Д., 2001; Tola M.R. et al., 1994; Legler J. et al., 1999).
Разом з тим, максимально можливе видалення пухлини у функціонально
допустимому об’ємі із забезпеченням ефективної внутрішньої декомпресії,
є вирішальним чинником збільшення термінів ремісії та створення резерву
часу для проведення наступної хіміо- і променевої терапії. Принципово
нові можливості в хірургії гліом головного мозку відкриваються із
впровадженням у нейрохірургічну практику сучасних лазерних технологій
(Зозуля Ю.А., Ромоданов С.А., Розуменко В.Д., 1982; Климов С.В., 1996;
Saunders M.L. et al., 1980; Robertson J.H., 1982; Beck O.J. et al.,
1985; Goebel K.R., 1994). На даний час при операціях на головному мозку
використовуються вуглекислотний, АІГ-неодимовий, аргоновий, гольмієвий,
напівпровідникові лазери. Прогресивним методом хірургічного лікування
гліом головного мозку є метод лазерної інтерстиціальної терапії й
інтраопераційної термодеструкції пухлини. Розробляється метод
фотодинамічної терапії гліальних пухлин. Лазерні внутрішньочерепні
операції проводяться з використанням комп’ютеризованих навігаційних
технологій, оптичних систем, стереотаксичних і ендоскопічних комплексів
(Hirato V. et al., 1994; Tabler W.D., Stanley M., 1994; Gaab M.R.,
Shroeder H.W., 1997;). Вибір лазерних технічних засобів проведення
нейроонкологічних операцій залежить як від параметрів лазерного
випромінювання, так і від структурних характеристик пухлини, стадії
розвитку мережі новостворених судин, ступеня васкуляризації, наявності
кистозного компонента, зон некрозоутворення, а також внутрішньомозкової
топографії гліом, представлення про які на доопераційному етапі можливо
одержати на підставі результатів комп’ютерної томографії,
магнітно-резонансної томографії, однофотонної емісійної комп’ютерної
томографії, церебральної ангіографії.

З огляду на літературні дані, не визначені фактори, що забезпечують
ефективне використання лазерних систем з генерацією випромінювання
різної довжини хвилі та не розроблені оптимальні методи лазерної
хірургії гліом мозку. Разом з тим, використаний в дисертаційній роботі
мікрохірургічний вуглекислотний лазер, що генерує інфрачервоне
випромінювання довжиною хвилі 10,6 мкм, і АІГ-неодимовий лазер, який
також генерує інфрачервоне випромінювання, але довжиною хвилі 1,06 мкм,
мають нерівнозначні можливості інтраопераційного забезпечення ефектів
лазерного розсічення, лазерної вапоризації, лазерної коагуляції й
лазерної деструкції при різних гістобіологічних видах пухлини.
Диференційоване застосування лазерних технологій дозволяє оптимізувати
об’єм видалення гліальних пухлин, знизити травматичність операції,
забезпечити високу якість життя хворих. Принципово новий рівень
проведення лазерних операцій при гліомах мозку забезпечує поєднане
застосування різних типів лазерних систем. Розробка методів лазерної
хірургії гліом півкуль великого мозку, основаних на використанні
сучасних лазерних технологій є актуальною проблемою, що має важливе
наукове й практичне значення, і відповідає передовим напрямкам розвитку
нейрохірургії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах планових науково-дослідних робіт Інституту
нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України “Розробка й
клінічна апробація диференційованих методів лазерної термотерапії гліом
головного мозку з використанням високоенергетичного лазерного
випромінювання” (№держреєстрації 0101U000576); “Розробка комбінованих
методів хірургічних втручань, які передбачають попередження
післяопераційних рухових розладів при лікуванні гліом, що поширюються у
функціонально важливі зони головного мозку” (№держреєстрації
0104U000411).

Мета дослідження. Підвищення ефективності хірургічного лікування хворих
із гліомами півкуль великого мозку різного ступеня злоякісності шляхом
розробки диференційованих методів лазерного видалення пухлини із
застосуванням високоенергетичних вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів, які використовуються інтраопераційно в ізольованому й
поєднаному режимах.

Задачі дослідження:

1.В експерименті на мозку кролів дослідити морфологічні зміни мозкової
речовини при локальному поєднаному впливі високоенергетичним
інфрачервоним випромінюванням вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів.

2.Дослідити в експерименті на моделі перевивної злоякісної гліоми щурів
(штам 101.8) реакцію пухлинної тканини на вплив випромінюванням
вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів у поєднаному послідовному та
одночасному режимах.

3.Розробити алгоритм інтраопераційного застосування лазерних технологій
при хірургічному лікуванні гліом півкуль великого мозку.

4.Розробити методи хірургії гліальних пухлин із застосуванням
випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів у послідовному
та одночасному режимах впливу.

5.Оптимізувати методи видалення гліом півкуль великого мозку з
диференційованим ізольованим і поєднаним використанням
високоенергетичних вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів.

6.Визначити ефективність розроблених лазерних методів видалення гліом
півкуль великого мозку з оцінкою безпосередніх результатів хірургічного
втручання.

Об’ект дослідження. Гліальні пухлини півкуль великого мозку.

Предмет дослідження. Хірургічне лікування гліальних пухлин півкуль
великого мозку із застосуванням лазерних технологій; реакція гліальної
пухлини на вплив високоенергетичного лазерного випромінювання.

Методи дослідження: 1) Комплексне клінічне дослідження із застосуванням
сучасних нейровізуалізуючих діагностичних методів: комп’ютерна
томографія, магнітно-резонансна томографія, однофотонна емісійна
комп’ютерна томографія, церебральна ангіографія. 2) Морфологічне
дослідження мозкової й пухлинної тканини із застосуванням світлової
мікроскопії.

Для аналітичного дослідження матеріалу була розроблена карта
автоматизованого обліку оперованих хворих, в яку заносились дані в
динаміці спостережень. Статистична обробка отриманих даних проводилась
із використанням методу Z–критерію (аналог t–критерію Ст’юдента для
відсотків) та критерію ?2 Пірсона [25].

Наукова новизна отриманих результатів. На світлооптичному рівні
встановлені морфологічні зміни мозкової речовини й експериментальної
гліоми при поєднаному впливі високоенергетичним інфрачервоним
випромінюванням вуглекислотного (?=10,6 мкм) та АІГ-неодимового (?=1,06
мкм) лазерів у послідовному та одночасному режимах.

Встановлено факт лікувального патоморфозу в тканині гліальної пухлини,
обумовлений поєднаним впливом випромінювання вуглекислотного та
АІГ-неодимового лазерів.

Розроблено методи хірургічного видалення гліом головного мозку із
диференційованим застосуванням вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів в ізольованому й поєднаному режимах.

Розроблено алгоритм, оптимізуючий технологію лазерного видалення гліом
півкуль великого мозку із застосуванням високоенергетичних лазерів.

Вирішено питання раціонального застосування лазерного випромінювання
залежно від структурних характеристик, ступеня васкуляризації,
топографії, напрямку росту гліом і залучення в пухлинний процес суміжних
мозкових утворень.

Вперше розроблені способи поєднаного одночасного (Патент України
№59022А) і послідовного (Патент України №59008А) інтраопераційного
впливу випромінюванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів на
пухлинну тканину при хірургічному лікуванні гліом головного мозку.

Встановлено ефективність застосування сучасних лазерних технологій при
видаленні гліом півкуль великого мозку.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі встановлених
особливостей взаємодії випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів з мозковою речовиною і гліальною пухлиною й характеру
морфологічних змін, які виявляються при цьому, оптимізовані питання,
забезпечення ефектів лазерної вапоризації, коагуляції, розсічення,
деструкції при гліомах різного ступеня злоякісності й вираженості
власної судинної мережі.

Підтверджений мікроскопічним дослідженням факт деструкції пухлинної
тканини при поєднаному лазерному опроміненні гліом дозволяє пояснити
ефект відстроченого “руйнування” ділянок пухлини, що поширюються у
функціонально важливі зони мозку й медіанні структури.

Розроблені методи диференційованого використання випромінювання
вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів в ізольованому й поєднаному
режимах розширюють можливості лазерно-хірургічного методу лікування
гліом півкуль великого мозку.

Застосування лазерних технологій відповідно до розробленого алгоритму
проведення хірургічних втручань при гліомах півкуль великого мозку
забезпечує ефективне інтраопераційне використання випромінювання
вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів.

Застосування розроблених лазерних методів видалення гліом головного
мозку дозволяє знизити травматичність операції, підвищити ступінь
радикальності видалення пухлини, поліпшити якість життя оперованих
хворих.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджені в клінічну практику
Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України,
Запорізької обласної клінічної лікарні та включені до курсу лекцій на
кафедрах нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти
імені П.Л.Шупика та Національного медичного університету імені
О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням. Дисертантом особисто проведені патентно-інформаційний
пошук і аналіз наукової літератури. Разом з науковим керівником,
професором В.Д.Розуменком сформульовані мета й завдання дослідження,
проведене обговорення результатів і висновків. Самостійно проведені
експериментальні дослідження з лазерного опромінення мозкової речовини й
пухлинної тканини на моделі перевивної злоякісної гліоми щурів (штам
101.8). Морфологічні дослідження експериментального матеріалу проведені
за участю д.мед.н. Семенової В. М. Дисертант брав безпосередню участь у
розробці методів диференційованого використання лазерних технологій при
хірургічному лікуванні гліом півкуль великого мозку. При проведенні
хірургічних втручань дисертант виконував інтраопераційне лазерне
опромінення пухлини. Дисертант самостійно провів аналіз 205 історій
хвороби хворих із гліомами півкуль великого мозку, особисто виконав
оформлення ілюстративного матеріалу й написав всі розділи дисертації.

Ідея розробки й напрямок наукових досліджень визначені і виконані під
керівництвом головного наукового співробітника, завідувача відділенням
внутрішньомозкових пухлин Інституту нейрохірургії імені академіка
А.П.Ромоданова АМН України, Заслуженого лікаря України, д.мед.н.,
професора Розуменка В.Д.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації й
результати досліджень доповідалися на: XVII Міжнародній
науково-практичній конференції “Застосування лазерів у медицині й
біології” (Харків, 2002); Міжнародній науково-технічній конференції
“Проблеми електроніки” (Київ, 2002); 12 Європейському конгресі
нейрохірургів (Португалія, Лісабон, 2003); III з’їзді нейрохірургів
України (Алушта, 2003); XIX Міжнародній науково-практичній конференції
“Застосування лазерів у медицині й біології” (Одеса, 2003);
Науково-практичній конференції “Сучасні підходи до діагностики та
лікування хворих на злоякісні пухлини голови та шиї” (Судак, 2003);
Міжнародній науково-технічній конференції “Проблеми електроніки” (Київ,
2003); Науково-практичній конференції Інституту нейрохірургії імені
академіка А.П.Ромоданова АМН України (Київ, 2003); IV Конгресі
нейрохірургів країн Причорномор’я (Кишинів, 2003); ІV Українській
конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті В.В.Фролькіса (Київ,
2003); ХХІ Міжнародній науково-практичній конференції „Застосування
лазерів у медицині й біології” (Одеса, 2004); ХІІ Міжнародній
науково-практичній конференції „Застосування лазерів у медицині й
біології”(Ялта, 2004).

Апробація дисертації проведена на засіданні Вченої ради Інституту
нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України разом з
кафедрою нейрохірургії Національного медичного університету імені
О.О.Богомольця, Київської медичної академії післядипломної освіти імені
П.Л.Шупика МОЗ України, Української асоціації нейрохірургів 11 лютого
2005 р., протокол засідання №2.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 17
наукових друкованих праць, з них 4 журнальні статті, 11 тез доповідей на
конгресах, з’їздах і конференціях, отримано 2 патенти України на
винаходи.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, 3 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, списку
використаних джерел. Об’єм дисертації становить 180 сторінок. Робота
ілюстрована 67 малюнками, 5 таблицями. Список літератури містить 319
джерел, з яких 65 кирилицею, 254 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Робота базується на клінічному
матеріалі 205 спостережень застосування сучасних лазерних технологій при
хірургії гліальних пухлин півкуль великого мозку. Хворі перебували на
лікуванні в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН
України у період з 1983 по 2004 роки.

У всіх 205 спостереженнях гліом півкуль великого мозку проведена
гістологічна верифікація видаленої пухлини. У дисертаційній роботі
використана гистобіологічна класифікація пухлин нервової системи,
запропонована Інститутом нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова
АМН України (Зозуля Ю.А. та співавт., 2001).

Клініко-діагностичні побудови, які дозволяли уточнити топічний діагноз
пухлинного ураження мозку, виявити фактори, що впливають на вибір
джерела лазерного випромінювання й методи проведення операції,
враховували результати комплексного клініко-неврологічного дослідження і
інструментальних методів діагностики.

Комп’ютерна томографія (КТ) на доопераційному етапі проведена в 194
спостереженнях, магнітно-резонансна томографія (МРТ) — в 60
спостереженнях, функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) — в
6 спостереженнях, магнітно-резонансна ангіографія (МРТ-АГ) — в 6
спостереженнях, однофотонна комп’ютерна емісійна томографія (ОФЕКТ) — в
52 спостереженнях, церебральна ангіографія (АГ). — 18 спостережень.

При проведенні експериментальних і клінічних досліджень як джерело
високоенергетичного випромінювання використали вуглекислотний
хірургічний лазерний апарат “Саяни-МТ”, що генерує випромінювання
довжиною хвилі 10,6 мкм із регульованою потужністю випромінювання в
межах 5-60 Вт і хірургічний лазерний апарат “Радуга-1”, створений на
базі твердотільного лазера на алюмоіттриєвому гранаті з неодимом
(АІГ-неодимовий лазер), що генерує випромінювання довжиною хвилі 1,06
мкм із регульованою потужністю випромінювання в межах 1-50 Вт.
Вуглекислотний і АІГ-неодимовий лазерні апарати, які використовувались,
оснащені гелій-неоновою лазерною системою прецизійного наведення
високоенергетичного лазерного випромінювання.

Експериментальна частина роботи включала 2 серії досліджень. Дослідження
із впливу високоенергетичного лазерного випромінювання на інтактний
мозок проведені на 6 статевозрілих кролях породи шиншила. Опромінення
проводили з використанням випромінювання вуглекислотного та
АІГ-неодимового лазерів при потужності випромінювання 20 Вт і експозиції
опромінення 10 сек. Опромінення мозку проводили в поєднаному
послідовному й одночасному режимах. Виготовлено й досліджено 27
гістологічних препаратів.

У другій серії експериментів досліджено вплив високоенергетичного
випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів у поєднаному
послідовному й одночасному режимах на перевивну експериментальну
злоякісну гліому щурів (штам 101.8), що за своїми гістологічними
властивостями близька злоякісним гліомам людини. Дослідження проведені
на 12 білих нелінійних щурах. Виготовлено й досліджено 108 гістологічних
препаратів. Всі гістологічні дослідження проводилися на цитоаналізаторі
зображення “IBAS-2000” із застосуванням фотореєстрації.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Результати експериментальних досліджень. Встановлено, що макроскопічна
картина змін, що формуються у мозковій тканині в зоні впливу
високоенергетичного випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів при поєднаному режимі опромінення, відображає сукупний характер
ізольованих перетворень, які викликаються випромінюванням кожного з них
окремо.

При гістологічному дослідженні мозку експериментальних тварин на серії
зрізів, проведених через вогнище поєднаного послідовного лазерного
опромінення, виявляється центральна безструктурна зона коагуляційного
некрозу з наявністю в ній залишкових фрагментів клітин, що розпалися, а
також судин різного калібру з некротизованими стінками. Зона
центрального вогнища деструкції мозку в периферичних відділах переходить
у зону некробіозу, у якій зберігаються лише різко деформовані нейрони з
укороченими звитими відростками, пікнозом ядер і гомогенізацією
нислевської субстанції в цитоплазмі. Цитоплазма більшості гліальних
клітин у зонах деструкції й некробіозу зруйнована. За зоною
некробіотичних змін в окружності вогнища поєднаного послідовного
лазерного опромінення мозку йде зона набряку, що характеризується
формуванням округлих порожнин навколо нейроцитів і дрібних судин. В
окружності зони набряку й на віддаленні від вогнища поєднаного лазерного
опромінення тканина мозку зберігає звичайну структуру. При поєднаному
одночасному режимі опромінення гістологіно у всіх випадках виявляється
вогнище деструкції мозкової речовини, оточене зоною некробіотичних змін,
що без чітких границь поступово переходить у навколишню мозкову
речовину, що зберігає звичайну візуально нормальну архітектоніку. Ознаки
набрякових змін в окружності зони некробіозу в опромінених ділянках, на
відміну від використання послідовного режиму опромінення, виражені вкрай
незначно.

В експерименті на гліальній пухлині досліджені можливості випромінювання
вуглекислотного лазера в забезпеченні ефектів абляції та вапоризації й
випромінювання АІГ-неодимового лазера для коагуляції й термодеструкції
пухлинної тканини.

При поєднаному впливі випромінюванням вуглекислотного й АІГ-неодимового
лазерів у послідовному режимі спрямований промінь вуглекислотного лазера
забезпечує пошарову вапоризацію пухлини, поверхня якої покривається
гомогенною тканиною. Безструктурна тканина має сотову будову, містить
включення обвуглених часток. Наступний вплив на цю зону випромінюванням
АІГ-неодимового лазера призводить до некротизації опромінених ділянок
пухлини. Формуються вогнища тотальної термодеструкції, оточені
пухлинними клітинами з ознаками некробіозу й розпаду. На відстані 5 мм
від границі ділянки опромінення пухлина має збережену клітинну
структуру, подібно контролю.

Принципово нові можливості відкриває поєднаний вплив випромінювання
вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів на пухлинну тканину в
одночасному режимі. У зоні впливу забезпечується пошарове випаровування
пухлинної тканини (у результаті впливу випромінювання вуглекислотного
лазера), при цьому відзначається досить добре виражена коагуляція
новостворених судин (у результаті впливу випромінювання АІГ-неодимового
лазера), у зв’язку із чим опромінення проходить в умовах “сухого”
операційного поля. Найбільш характерною мікроскопічною картиною
одночасного впливу випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів на пухлинну тканину є формування некробіотичних змін у пухлині.
При світловій мікроскопії у “вогнищі” опромінення виявляються “голі”
ядра, клітини-“тіні”, різко гіперхромні дрібні ядра із втратою
гранулярної структури хроматину. У цитоплазмі багатьох пухлинних клітин
визначаються ознаки різко вираженої гідропічної трансформації, що
викликає їх набрякання зі збільшенням загального об’єму. Місцями
вогнищеві скупчення таких клітин утворюють стільниковоподібні структури.
Місцями в опроміненій пухлині спостерігаються ділянки дрібнозернистого
розпаду пухлинних клітин, серед яких лише окремі змінені клітини
зберігають свої контури.

Через 48 годин після поєднаного лазерного опромінення експериментальної
злоякісної гліоми в її тканині виявляються грубі порушення структури на
тканинному й клітинному рівнях. В зоні вогнищ коагуляційного некрозу, що
утворилися, виявляються ознаки розрідження, розплавлювання й
дискомплексації клітинних масивів пухлини на значному протязі. По
розповсюдженню ушкодження паренхіми пухлини ефективність поєднаного
лазерного опромінення тканини гліоми перевищує ефект впливу
моноопромінення пухлини одним тільки вуглекислотним або АІГ-неодимовым
лазером. Особливий інтерес для клінічного використання представляє
встановлений факт, що поєднане лазерне опромінення експериментальної
злоякісної гліоми індукує формування в пухлині численних лікувальних
форм — гігантських одноядерних і багатоядерних клітин на тлі
розповсюдженого деструктивного процесу, що не спостерігається при
моноопроміненні пухлини.

За результатами проведених експериментальних досліджень встановлена
доцільність застосування випромінювання вуглекислотного лазера при
слабоваскуляризованих пухлинах, а випромінювання АІГ-неодимового лазера
в хірургії добре васкуляризованих пухлин. Поєднане використання
випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів у послідовному
й одночасному режимах може забезпечити якісно новий рівень проведення
операції. При послідовному варіанті впливу випромінювання
вуглекислотного лазера дозволяє максимально вапоризувати пухлинну
тканину в межах функціонально обґрунтованих границь, а наступний вплив
випромінювання АІГ-неодимового лазера — створити зону деструкції в
невилучених ділянках пухлини. Одночасний вплив на пухлину двома
джерелами лазерного випромінювання розширює зону деструкції руйнування
пухлини.

Результати клінічних досліджень. Серед хворих із гліомами півкуль
великого мозку чоловіків було 102 (49,8%), жінок — 103 (50,2%). Вік
хворих становив від 16 до 70 років.

З 205 спостережень гліоми типової структури (ІІ ступінь злоякісності)
мали місце в 43 спостереженнях (21%), анапластичні гліоми (ІІІ ступінь
злоякісності) — в 86 спостереженнях (42%) і гліобластоми (IV ступінь
злоякісності) — в 76 спостереженнях (37%).

36 з 205 хворих оперовані у зв’язку із продовженим ростом гліом півкуль
великого мозку. З 36 повторно оперованих хворих гліоми ІІ ступеня
злоякісності були у 5, анапластичні гліоми — у 13, гліобластоми — у 18
хворих.

Домінантна півкуля великого мозку була уражена в 116 спостереженнях
(56,6%), недомінантна — в 89 (43,4%).

В 133 з 205 спостережень (64,9%) пухлини поширювалися в медіанні
структури мозку. В 111 спостереженнях (54,1%) пухлина вражала
функціонально важливі рухові й мовні зони мозку. В 142 спостереженнях
(69,3%) пухлина розташовувалася в межах однієї частки мозку, в 58
спостереженнях (28,3%) — вражала дві суміжні частки мозку, в 5
спостереженнях (2,4%) — три суміжні частки мозку.

F

o

X ’ ?

a

D

F

?

o

????o

?

?

a

a

@

O

?????????? некрозоутворення з урахуванням можливостей випромінювання
вуглекислотного й АІГ-неодимового лазера в забезпеченні процесів
лазерного розсічення, лазерної коагуляції, лазерної вапоризації,
лазерної термодеструкції, планували хірургічну тактику, вибір лазерних
технічних засобів, проведення лазерного етапу операції, методику
видалення пухлини.

Особливу увага приділяли питанням проекційних взаємовідношень пухлини з
функціонально значущими зонами мозку, медіанними структурами, напрямком
росту, поширеності процесу. Вибір джерела лазерного випромінювання
багато в чому залежить від ступеня кровопостачання гліальної пухлини,
тобто власної судинної мережі пухлини, розходження в якій взаємозалежні
зі ступенем злоякісності. При цьому враховували результати проведених
нами експериментальних досліджень по вивченню реакції мозкової й
пухлинної тканини на вплив високоенергетичного випромінювання
вуглекислотного й АІГ-неодимового лазерів. Виходячи із цих основних
принципів, нами розроблено алгоритм оптимізації лазерних операцій при
гліомах півкуль великого мозку (рис.1).

Видалення гліом півкуль великого мозку в 41 спостереженні проводилося з
використанням вуглекислотного лазера, в 138 спостереженнях —
АІГ-неодимового лазера, в 26 — із поєднаним використанням
вуглекислотного й АІГ-неодимового лазерів (послідовний режим — 15
спостережень, одночасний режим — 11 спостережень).

. Рис 1. Алгоритм оптимізації лазерних операцій при гліомах півкуль
великого мозку.

В процесі лазерної вапоризації дефокусованим променем вуглекислотного
лазера коагулювали мережу новостворених пухлинних судин, що дозволяє
проводити видалення пухлини в умовах “сухого” операційного поля. Для
висічення фрагментів пухлинної тканини у вигляді окремих блоків
використовували сфокусований промінь вуглекислотного лазера, поперемінно
коагулюючи пухлинні судини в зоні розсічення дисфокусованим променем.

Випромінювання АІГ-неодимового лазера відрізняється більш глибоким
проникненням у тканину пухлини й більш вираженими у порівнянні із
застосуванням вуглекислотного лазера властивостями, які коагулюють, що
визначає ефективність його використання при видаленні анапластичних
гліом і гліобластом. При впливі дефокусованим променем АІГ-неодимового
лазера на пухлинну тканину забезпечується коагуляція новостворених
пухлинних судин з коагуляцією безпосередньо пухлинної тканини, що
призводить до “деваскуляризації”, “зморщування” і зменшення її в об’ємі
з гемостатичним ефектом. У вогнищі лазерної коагуляції в результаті
гіпертермічних процесів досягається ефект деструкції пухлинної тканини,
що гістологіно проявляється наявністю вогнищ некрозу й некробіозу.

Лазерній деструкції піддавали зони пухлинної інфільтрації стінок ложа
вилученої пухлини, ділянок пухлинної тканини безпосередньо вражаючих
мовно-рухові зони мозку, а також гіперваскуляризовані фрагменти пухлини,
що дифузно кровоточать. Результати проведених у післяопераційному
періоді КТ-досліджень підтвердили відстрочений ефект лазерного
“руйнування” пухлини. З огляду на встановлений нами факт необоротності
деструктивних змін, що виникають у пухлині під впливом
високоенергетичного лазерного випромінювання, цілком обґрунтованим є
висновок, що при лазерному видаленні гліом відсутня необхідність
візуально повної абляції пухлинної тканини із зон, хірургічна
травматизація яких призводить до виникнення в післяопераційний період
стійкого неврологічного дефіциту.

З урахуванням встановлених експериментально й підтверджених клінічними
дослідженнями нерівнозначних можливостей застосування різних видів
лазерного випромінювання при гліомах мозку нами розроблені поєднані
методи лазерного впливу на пухлину в послідовному (Патент України
№59008А) і одночасному (Патент України №59022А) режимах. Із
застосуванням поєднаного використання вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів зроблено 26 операцій видалення гліом півкуль великого мозку.
Послідовний режим впливу застосований в 15 спостереженнях, одночасний —
в 11 спостереженнях. В 6 спостереженнях були гліоми ІІ ступеня
злоякісності, в 13 — анапластичні гліоми, в 7 — гліобластоми.
Застосування методу поєднаного впливу лазерним випромінюванням різної
довжини хвилі забезпечує якісно новий рівень оперативного втручання,
розширює можливості використання лазерних засобів при видаленні
гліальних пухлин.

У післяопераційному періоді (через добу після хірургічного втручання)
проводилося КТ-дослідження, за результатами якого в зіставленні з
інтраопераційними даними визначали об’єм видалення пухлини.

З 205 спостережень гліом півкуль великого мозку максимальне видалення
пухлини, наближене до тотального, виконано в 80 випадках (39%),
субтотальне — в 121 випадку (59%), часткове — в 4 випадках (2%).

Післяопераційна летальність склала 0,98% (померли 2 з 205 оперованих
хворих), тоді як післяопераційна летальність при використанні
традиційних мікрохірургічних методів за даними Інституту нейрохірургії
становить 3%.

Застосування лазерних технологій при видаленні гліом півкуль великого
мозку забезпечує якісно новий рівень проведення хірургічного втручання,
дозволяє підвищити радикальність за умови зниження травматичності
операції, що забезпечує підвищення якості життя оперованих хворих.

Якщо до операції переважали хворі із гліомами півкуль великого мозку,
тяжкість стану яких за шкалою Карнавського відповідала ?60 балам (82%),
то після проведеного із застосуванням лазерних технологій хірургічного
втручання процентне співвідношення таких хворих знизилося до 23%. У той
же час число хворих з доопераційним показником якості життя за шкалою
Карнавського, що відповідає ?70 балів у результаті проведеного
хірургічного лікування збільшилося з 18% до 77%.

ВИСНОВКИ

1.У дисертації приведено нове вирішення наукового завдання підвищення
ефективності хірургічного лікування хворих із гліомами півкуль великого
мозку шляхом інтраопераційного застосування високоенергетичного
випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів. В
експерименті досліджена реакція мозкової речовини злоякісної гліоми
(штам 101.8) на поєднаний вплив лазерного випромінювання. Розроблено
алгоритм диференційованого використання лазерних технологій при
видаленні гліальних пухлин, оптимізовані лазерно-хірургічні методи
видалення пухлин.

2.Інфільтративний характер росту гліальних пухлин з ураженням
функціонально значущих зон і життєвоважливих медіанних відділів півкуль
великого мозку обґрунтовує необхідність видалення пухлини із
застосуванням сучасних лазерних технологій, що забезпечують
прецизійність маніпуляцій, дозований зримий контрольований вплив на
пухлинну тканину, що виключає ушкодження суміжних мозкових структур.

3.У результаті світлооптичних морфологічних досліджень в експерименті на
мозку кролів при впливі інфрачервоним випромінюванням вуглекислотного та
АІГ-неодимового лазерів встановлена характерна для лазерної альтерації
картина лазерно-деструктивних змін з формуванням чітко обумовлених зон
коагуляційного некрозу, некробіозу й набряку. Випромінювання
вуглекислотного лазера має перевагу при забезпеченні процесів лазерного
розсічення й лазерної вапоризації, а АІГ-неодимового лазера — лазерної
коагуляції й лазерної термодеструкції. При поєднаному застосуванні
вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів у послідовному й одночасному
режимах досягається сукупний ефект лазерного впливу, що розширює
можливості хірургічного лікування гліом мозку з підвищенням ступеня
радикальності хірургічного втручання.

4.На моделі злоякісної гліоми щурів (штам 101.8) при поєднаному впливі
випромінюванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів за
результатами світлової мікроскопії встановлений ефект більш
розповсюджених деструктивних змін з ознаками лікувального патоморфозу.
Вплив високоенергетичним лазерним випромінюванням на невилучені
фрагменти пухлинної тканини призводить до необоротних деструктивних
змін, що носить відстрочений характер і в клінічній практиці
підтверджується результатами контрольних КТ-досліджень у динаміці
післяопераційного періоду.

5.При інтраопераційному використанні лазерних технологій випромінювання
вуглекислотного лазера показано застосовувати при видаленні типових
гліом і відносно маловаскуляризованих анапластичних гліом, а
АІГ-неодимового лазера — при видаленні гіперваскуляризованих
анапластичних гліом і гліобластом.

6.Алгоритм, що визначає диференційоване ізольоване й поєднане
(послідовне й одночасне) використання лазерного випромінювання,
базується на комплексній оцінці результатів клініко-неврологічних, АГ,
КТ, МРТ і ОФЕКТ-досліджень, враховує топографію, характер росту пухлини,
особливості її поширення в суміжні мозкові структури (функціонально
значущі зони, медіанні утворення), ступінь васкуляризації, що дозволяє
оптимізувати методологію лазерного видалення пухлини й провести операцію
в адекватному максимально припустимому об’ємі.

7.Раціональне інтраопераційне використання сучасних лазерних технологій
із застосуванням вуглекислотного та АІГ-неодимового лазерів дозволяє
забезпечити якісно новий рівень хірургічного лікування хворих із
гліомами головного мозку. Лазерно-мікрохірургічне видалення пухлин,
лазерна абляція, лазерна вапоризація й лазерна термодеструкція
відносяться до прогресивних методів хірургічної нейроонкології, що
забезпечують високий рівень післяопераційної якості життя хворих.

8.Впровадження в нейроонкологічну практику алгоритму оптимізації
лазерних методів видалення гліом півкуль великого мозку, розроблених
методів диференційованого використання випромінювання вуглекислотного й
АІГ-неодимового лазерів дозволяє підвищити ефективність хірургічного
лікування хворих із гліальними пухлинами, знизити травматичність
операції, забезпечує збереження суміжних мозкових структур у зоні
операції. Післяопераційна летальність зведена до мінімальних показників
і склала 0,98%. У результаті застосування лазерних технологій процентне
співвідношення хворих з індексом якості життя за шкалою Карнавського, що
відповідає 70 балам і вище і становило до операції 18%, після операції
зросло до 77%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Лазерно-хірургічні методи видалення гліом півкуль великого мозку
проводяться з урахуванням результатів
комплексного-клініко-неврологічного, КТ, МРТ, ОФЕКТ та АГ-досліджень.

2.При видаленні слабоваскуляризованих гліом показано застосування
випромінювання вуглекислотного лазера, а при видаленні
гіперваскуляризованих гліальних пухлин найбільш ефективним є
використання випромінювання АІГ-неодимового лазера.

3.При розповсюдженні гліальної пухлини в функціонально важливі зони та
медіанні структури мозку залишки пухлинної тканини необхідно „руйнувати”
методом лазерної термодеструкції.

4.При інтраопераційному застосуванні лазерних технологій вуглекислотний
лазер використовується для забезпечення процесу лазерної абляції,
вапоризації та розсічення пухлинної тканини, а випромінювання
АІГ-неодимового лазера необхідно використовувати для мети коагуляції та
термодеструкції. Поєднане застосування двох типів лазерного
випромінювання забезпечує сукупний ефект лазерної дії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розуменко В.Д., Семенова В.М., Носов А.Т., Хоменко А.В., Васлович В.В.,
Тяглый С.В., Отман О. Морфологическое обоснование метода лазерной
термодеструкции в нейроонкологии // Укр.нейрохірург.журн. — 2003. — №2.
— С.27–32.

(Особистий внесок автора полягає в узагальненні даних
клініко-морфологічних змін мозку при лазерній термодеструкції).

Розуменко В.Д., Отман О. Дифференцированное применение лазерных
технологий в хирургии глиом полушарий большого мозга //
Укр.нейрохірург.журн. — 2004. — №1. — С.26–33.

(Дисертантом виконано підбір хворих та проведено аналіз матеріалу,
узагальнено результати клінічних проявів гліом півкуль великого мозку).

Розуменко В.Д.,Семенова В.М., Отман О. Морфологические изменения ткани
мозга и глиальных опухолей под воздействием высокоэнергетического
излучения углекислотного и АИГ-неодимового лазеров //
Укр.нейрохірург.журн. — 2004. — №3. — С.37–42.

(Особистий внесок автора полягає в узагальненні даних
клініко-морфологічних змін мозку і гліальних пухлин при дії
високоенергетичного випромінювання вуглекислотного та АІГ-неодимового
лазерів).

Розуменко В.Д., Семенова В.М., Носов А.Т., Хоменко А.В., Васлович В.В.,
Тяглый С.В., Отман О. Морфологические аспекты лазерной термодеструкции
глиальных опухолей мозга // Журн. электроника и связь. — 2002. — №15. —
С.56–57.

(Особистий внесок автора полягає у зборі та аналізі клінічного
матеріалу, узагальненні фазності клініко-морфологічних змін мозку при
лазерній термодеструкції).

Розуменко В.Д., Тяглый С.В., Курдюкова А.П., Отман О. Лазерная
термодеструкция глиом мозга различной степени анаплазии: хирургические
аспекты и послеоперационная реабилитация //Тез. XVII
Междунар.науч.-практ.конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”
(21–23 мая 2002 г., Харьков). — С.8.

Розуменко В.Д., Отман О., Тяглый С.В. Сравнительные возможности
применения углекислотного и неодимового-АИГ лазеров в хирургии глиом
головного мозга //Тез. XVII Междунар.науч.-практ.конф. “Применение
лазеров в медицине и биологии” (21–23 мая 2002 г., Харьков). — С.9.

Розуменко В.Д., Семенова В.М., Хоменко А.В., Отман О., Тяглый С.В.
Патоморфология глиом мозга при лазерной термодеструкции //Тез. XVII
Междунар.науч.-практ.конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”
(21–23 мая 2002 г., Харьков). — С.52.

Розуменко В.Д., Хоменко А.В., Макеев С.С., Отман О., Мосийчук С.С.
Методология лазерной термодеструкции при внутримозговых опухолях //Тез.
XIX Междунар.науч.-практ.конф. “Применение лазеров в медицине и
биологии” (25–28 мая 2003 г., Одесса). — С.38.

Розуменко В.Д., Хоменко А.В., Отман О. Лазерная термодеструкция
супратенториальных глиом мозга //Матеріали наук.-практ. конф. “Сучасні
підходи до діагностики та лікування хворих на злоякісні пухлини голови
та шиї”. — (м.Судак, 29–30 травня 2003 р.) – С.133.

Rozumenko V.D., Khomenko O.V., Othman O., Mosiychuk S.S.
Interoperational laser selective thermodestruction of supratentorial
glial brain tumors with median distribution // Fourth Black Sea
Neurosurgical Congress (11–14 June, 2003). Final Announcement. Abstracts
Book. Chisinav. — 2003. — Р.81–82.

Rozumenko V., Khomenko O., Othman O. Laser thermodestruction of
supratentorial glial tumors: 130 cases // 12th European Congress of
Neurosurgery (7–12 September, 2003 Lisboa, Portugal). — P.175.

Розуменко В.Д., Хоменко А.В., Отман О. Методологические аспекты лазерной
термодеструкции внутримозговых опухолей // Тез.докл. III съезд
нейрохирургов Украины (Крым, Алушта 23-25 сентября 2003г.) — С.94.

Розуменко В.Д., Семенова В.М., Отман О. Морфологическое обоснование
сочетанного применения излучения углекислотного и неодимового-АИГ
лазеров при удалении глиом головного мозга // Материалы ХХІ
Междунар.науч.-практ.конф. “Применение лазеров в медицине и биологии”. —
(26–29 мая 2004 г., г.Одесса). — С.108–109.

Розуменко В.Д., Отман О. Дифференцированная лазерная хирургия глиальных
опухолей головного мозга // Материалы ХХІІ Междунар.науч.-практ.конф.
“Применение лазеров в медицине и биологии”. — (12–16 октября 2004 г.,
г.Ялта). — С.61–62.

Розуменко В.Д., Семенова В.М., Отман О. Патоморфология глиальной
опухолевой ткани при сочетанном воздействии высокоэнергетического
излучения углекислотного и АИГ-неодимового лазеров в эксперименте //
Материалы Всерос.науч.-практ.конф. “Поленовские чтения” (Санкт-Петербург
11–13 апреля 2005 г). — СПб., 2005. — С.236.

Україна. Пат. №59022А, UA, МПК А61В17/00, А61N5/06. /Розуменко В.Д.,
Хоменко О.В., Отман О. – №200219785; Заявл. 06.12.2002; Опубл. 15.08.03,
Бюл.№8. — Спосіб лазерно-мікрохірургічного видалення внутрішньомозкових
пухлин півкуль великого мозку. — 6 с.

(Дисертант приймав участь в розробці способу лазерно-мікрохірургічного
видалення внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку).

Україна. Пат. №59008А, UA, МПК А61В17/00, А61N5/06. /Розуменко В.Д.,
Хоменко О.В., Отман О. – №2002129725; Заявл. 05.12.2002; Опубл. 15.08.03
Бюл.№8. — Спосіб лазерно-хірургічного видалення внутрішньомозкових
пухлин півкуль великого мозку. — 6 с.

(Здобувач приймав участь у розробці методу лазерного видалення гліом
мозку в залежності від локалізації пухлини та ступеня злоякісності).

АНОТАЦІЯ

Отман Абдел Карим Мохаммад Отман „Хірургічне лікування гліом півкуль
великого мозку із застосуванням високоенергетичних лазерів”. — Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. — Інститут нейрохірургії імені
академіка А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена розробці сучасних методів хірургічного лікування
гліом півкуль великого мозку із застосуванням передових лазерних
технологій. Робота базується на матеріалі хірургічного лікування 205
спостережень хворих із гліомами півкуль великого мозку.

Експериментальна частина дослідження проведена на мозку кролів і тканині
перевивної злоякісної гліоми пацюків (штам 101.8).

Дослідження проводилися із застосуванням високоенергетичних хірургічних
вуглекислотного лазера, що генерує випромінювання довжиною хвилі 10,6
мкм і АІГ-неодимового лазера, що генерує випромінювання довжиною хвилі
1,06 мкм.

Комплексне доопераційне дослідження хворих включало проведення КТ (194
спостереження), МРТ (60 спостережень), ОФЕКТ (52 спостереження), АГ (18
спостережень).

Розроблено й впроваджений у клінічну практику алгоритм оптимізації
лазерних операцій при гліомах півкуль великого мозку, що визначає
ефективне диференційоване використання лазерних технологій.

Видалення гліом півкуль великого мозку в 41 спостереженні проводилося з
використанням вуглекислотного лазера, в 138 спостереженнях —
АІГ-неодимовим лазером, в 26 спостереженнях — поєднане використання
вуглекислотного та АІГ-неодимового лазера. Тотальне видалення гліом
виконали в 80 випадках (39%), субтотальне — в 121 випадку (59%),
часткове — в 4 випадках (2%).

Застосування лазерних технологій при видаленні гліом півкуль великого
мозку забезпечує якісно новий рівень проведення хірургічних втручань,
дозволяє підвищити радикальність за умови зниження травматичності
операції, що забезпечує підвищення якості життя оперованих хворих.

Ключові слова: гліоми півкуль великого мозку, лазерне випромінювання,
вуглекислотний лазер, АІГ-неодимовий лазер.

АННОТАЦИЯ

Отман Абдел Карим Мохаммад Отман „Хирургическое лечение глиом полушарий
большого мозга с применением высокоэнергетических лазеров”. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.05 — нейрохирургия. — Институт нейрохирургии имени
академика А.П. Ромоданова АМН Украины, Киев, 2005.

Диссертация посвящена разработке современных методов хирургического
лечения глиом полушарий большого мозга с применением передовых лазерных
технологий. Работа базируется на материале хирургического лечения 205
наблюдений больных с глиомами полушарий большого мозга, в 43 из которых
имелись глиомы типической структуры (ІІ степень злокачественности) в 86
наблюдениях — анапластические глиомы (ІІІ степень злокачественности), в
76 наблюдениях — глиобластомы (IV степень злокачественности).
Экспериментальная часть исследования проведена на мозге кролей и ткани
перевивной злокачественной глиомы крыс (штамм 101.8).

Исследования проводились с применением высокоэнергетических
хирургических углекислотного лазера, генерирующего излучения длиной
волны 10,6 мкм, и АИГ-неодимового лазера, генерирующего излучение длиной
волны 1,06 мкм.

При сочетанном воздействии в эксперименте на мозге кролей гистологически
установлено формирование зоны коагуляционного некроза, зоны некробиоза и
окружающей перифокальной зоны отека. Лазерное излучение обеспечивает
прецизионность воздействия, строго локальный очаг повреждения.

При сочетанном воздействии излучением углекислотного и АИГ-неодимового
лазеров в последовательном режиме направленный луч углекислотного лазера
обеспечивает послойную вапоризацию опухоли, а последующее воздействие на
зону облучения АИГ-неодимовым лазером приводит к некротизации опухолевой
ткани. В результате воздействия формируются очаги тотальной деструкции
опухолевой ткани, окруженные опухолевыми клетками с признаками
некробиоза и распада. При сочетанном одновременном воздействии
излучением углекислотного и АИГ-неодимового лазеров на опухолевую ткань
обеспечивается совокупный эффект лазерной вапоризации и коагуляции с
формированием некробиотических изменений в опухоли и признаков лечебного
патоморфоза.

Комплексное дооперационное исследование больных включало проведение КТ
(194 наблюдения), МРТ (60 наблюдений), ОФЭКТ (52 наблюдения), АГ (18
наблюдений).

Разработан и внедрен в клиническую практику алгоритм оптимизации
лазерных операций при глиомах полушарий большого мозга, определяющий
эффективное дифференцированное использование лазерных технологий.

Удаление глиом полушарий большого мозга в 41 наблюдении проводилось с
использованием углекислотного лазера, в 138 наблюдениях — АИГ-неодимовым
лазером, в 26 наблюдениях — сочетанное использование углекислотного и
АИГ-неодимового лазера (последовательный режим — 15 наблюдений,
одновременный режим — 11 наблюдений). Тотальное удаление глиом выполнили
в 80 случаях (39%), субтотальное — в 121 случае (59%), частичное — в 4
случаях (2%). Объем удаления опухоли подтверждался КТ-исследованием,
проведенным в послеоперационном периоде.

Применение лазерных технологий при удалении глиом полушарий большого
мозга обеспечивает качественно новый уровень проведения хирургических
вмешательств, позволяет повысить радикальность при условии снижения
травматичности операции, что обеспечивает повышение качества жизни
оперированных больных.

Ключевые слова: глиомы полушарий большого мозга, лазерное излучение,
углекислотный лазер, АИГ-неодимовый лазер.

SUMMARY

Othman Abdel Karim Mohammad Othman „Surgical treatment of hemispheric
gliomas with use of hig-energical lasers”. — Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of medical sciences in speciality
14.01.05 — neurosurgery. — Institute of neurosurgery named after
academician of A.P. Romodanov of the Academy of Medical Sciences of
Ukraine, Kiev, 2005.

The dissertation is devoted to the development of modern surgical
treatment hemispheric gliomas with application of modern laser
technologies. Work is based on surgical treatment of 205 patients with
hemispheric gliomas.

Experimental part of the study was performed by tumor modeling in
rabbits using the culture of rats experimental glioma (stamm 101.8).

Research was carried out with application of high-energy surgical CO2
laser which able to generate the waves of 10,6 microns and Nd: YAG laser
generating a waves of 1,06 microns.

Preoperative examination of patients includes CT (194 cases), MRI (60
cases), SPECT (52 cases), cerebral angiography (18 cases).

We developed and implemented in clinical practice specific algorithm for
management of hemispheric gliomas which allows to use the laser
technologies differentially and most effectively.

We used CO2 laser during removal of hemispheric glioma in 41 cases,
Nd:YAG laser — in 138 cases and both of them — in 26. Total tumor
removal was achieved in 80 patients (39%), subtotal in 121 patients
(59%), partial in 4 patients (2%).

Application of laser technologies during removal of hemispheric gliomas
provides improved level of surgery which resulting in higher volume of
tumor removal and diminishing brain tissue trauma due to the
intervention that improve patients life quality.

Key words: hemispheric gliomas, laser radiation CO2 laser, Nd: YAG
laser.

Підписано до друку 27. 04.2005р. Формат 60×90/16.

Ум. друк. арк. 0,9.Обл.-вид.арк. 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 81.

“ АВТОРЕФЕРАТ”

Свідоцтво ДК № 18536 від 03.12.2001р.

01034, м.Київ, пров.Георгіївський, 2, оф.29.

578-04-14; 28471-27

PAGE \* Arabic 23

Клініко-неврологічні досліджения, КТ, МРТ, ОФЕКТ, АГ

Якість життя

до операції

Порівняльний аналіз

Якість життя після операції

Топографія

пухлини

Наявність кістозного компоненту

Наявність

зони некрозу

Перифокальний

набряк

Часткова

локалізація

Ураження

ФВЗ

Медіанне розповсюдження

Рівень васкуляризації

Розмір пухлини

Інтраопераційне застосування ефектів дії лазерного випромінювання

СО2-лазер

Поєднане застосування СО2 +

АІГ-неодимового лазерів

АІГ-неодимовий лазер

Послідовне

Одночасне

Лазерний

розтин

Лазерна

коагуляція

Лазерне

випаровування

Лазерна

термодеструкція

Лазерні технології видалення гліальних пухлин

Забезпечення оптимального об’єму видалення пухлини

Тотально

Субтотально

Частково

Безпосередні

результати операції

Похожие записи