.

Хірургічна тактика у хворих з поєднаними ураженнями сонних артерій, черевної аорти та артерій нижніх кінцівок (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3176
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ЯРКА Андрій Олексійович

УДК : 616.133+616.136+616.137.8/.9]

-031.82-089.12/.16.

Хірургічна тактика у хворих з поєднаними ураженнями сонних артерій,
черевної аорти та артерій нижніх кінцівок

14.01.03 – Хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Кобза Ігор Іванович –
завідувач кафедри шпитальної хірургії з курсом судинної хірургії
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
МОЗ України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Венгер Ігор Касянович – професор кафедри
хірургії з урологією і анестезіологією Тернопільського державного
медичного університету ім.І.Я.Горбачевського МОЗ України;

доктор медичних наук, професор Губка Олександр Вікторович – професор
кафедри госпітальної хірургії Запорізького державного медичного
університету МОЗ України.

Провідна установа

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика

МОЗ України, кафедри хірургії і трансплантології

Захист відбудеться 25 червня 2007 р. о 13 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 в Львівському національному
медичному університеті ім.Данила Галицького МОЗ України (79010, м.Львів,
вул.Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету ім.Данила Галицького МОЗ України (79000, м.Львів,
вул.Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 22 травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Атеросклероз є генералізованим захворюванням, яке
з жорстокістю збільшує кількість пацієнтів з поєднаними ураженнями
сонних коронарних та інших життєво важливих артерій, та запускає
механізм розвитку ішемічного інсульту, ішемічної хвороби серця (ІХС),
аневризми аорти та облітерацію артерій нижніх кінцівок (АНК). Ця хвороба
одночасно уражає кілька судинних басейнів, обумовлюючи відповідні
ішемічні вияви, часто з клінічною маніфестацією в одному із них за
безсимптомного, латентного перебігу в іншому (Мішалов В.Г. та співавт.
2003). Численні клінічні дослідження довели генералізацію захворювання і
неможливість його обмеження в одному артеріальному басейні (Нікульніков
П.І., 2001; Rothwell P.М., 2001; Сморжевський В.Й., 2002; Мішалов В.Г.
та співавт., 2005).

У сучасній медичній практиці за останні 10 років сформовано різноманітні
погляди щодо тактики хірургічного лікування поєднаних уражень коронарних
та сонних артерій (Borger M.A., Fremes S.E., 2001; Kawarada O. et al.
2003; Hertzer N.R., Mascha E.J., 2006) коронарних артерій у поєднанні з
патологією черевної аорти (ЧА) та АНК (Сморжевський В.Й., 2002;
Rozenfeld A., Ryglewicz D., 2002; Frank W., 2003; Minami H., et al.
2005). Також трапляються погляди і на одномоментні реконструкції
каротидної зони, коронарних артерій, ЧА та АНК (Bashar AH 2002; Inciura
D, Benetis R. 2006) Окрім того провідні клініцисти світу досягнули
консенсусів у формулюванні стандартів хірургічної тактики у хворих з
ізольованими ураженнями окремих артеріальних басейнів (American Heart
association, 2002; Український консенсус. Київ, 2006). Проте ще немає
остаточного висвітлення в стандартах та рекомендаціях, підтвердженими
рандомізованими мультицентровими дослідженнями тактики та етапності
хірургічного лікування хворих з одночасним ураженням артеріальних
басейнів сонних артерій, ЧА та магістральних АНК.

При поєднаних ураженнях брахіоцефальних артерій (БЦА), термінального
відділу ЧА і АНК виконання реконструкційної операції на ЧА та АНК
поєднано з високим ризиком розвитку неврологічних ускладнень у басейні
уражених сонних артерій, зокрема ішемічного інсульту (Спиридонов А.А. и
соавт., 2000; Мішалов В. Г. та співавт., 2003; Sarti C., 2003; Leng G.C.
et al., 2005; Венгер І.К., 2006).

У своїх дослідженнях, проведених у 264 пацієнтів з хронічною ішемією
нижніх кінцівок, Мішалов В.Г. та співавтори (2005) вказують на певні
зміни гемодинаміки мозкового кровоплину у хворих з критичною ішемією
нижніх кінцівок (КІНК). Виконання реконструкційних операцій на
термінальному відділі ЧА у хворих із ураженнями екстракраніальних
артерій пов’язано з ризиком розвитку неврологічних ускладнень, частота
яких сягає 15,8% (Венгер І.К., 2006).

На цей час первинна реваскуляризація каротидного або коронарного
басейнів у хворих на мультифокальний атеросклероз вже не викликає
сумніву. За рекомендаціями українського консенсусу діагностики та
лікування пацієнтів з хронічною КІНК, поєднаною з мультифокальним
атеросклерозом при виявленні в процесі обстеження показань до
хірургічної корекції уражених сонних або коронарних артерій слід знайти
можливість первинної коронарної реваскуляризації або каротидної
ендартеректомії (КЕ) (Український консенсус. Київ, 2006).

Одним із завдань хірургічної тактики при поєднаних мультифокальних
атеросклеротичних ураженнях є зниження до мінімуму ускладнень при
виконанні операційних втручань на різних артеріальних басейнах, а також
ускладнень післяопераційного періоду.

Реальність наведених механізмів розвитку періопераційних неврологічних
ускладнень підтверджується Шавіним В.В. та співавторами (1996), згідно з
якими реконструкції термінального відділу аорти та АНК без врахування
патології БЦА в післяопераційному періоді у 8,7% хворих розвивалися
транзиторні ішемічні атаки (ТІА), а в 13% – ішемічні інсульти з
летальним наслідком, причому кількість неврологічних ускладнень
збільшується у залежності від ступеня стенозу сонної артерії (Шавін
В.В., 1996). При проведенні реконструкції на ЧА та АНК тільки після
профілактичного операційного втручання на БЦА частота неврологічних
порушень становила лише 0,6%, причому летальних наслідків не було
(Дуданов И.П., 1996).

Є прихильники і одномоментної реконструкції двох артеріальних басейнів.
Причому одна група хірургів (Казанчян П.О., 1996) застосовує
одномоментні операції тільки при множинних симптомних ураженнях БЦА при
КІНК. Інші вважають показанням до одномоментної операції поєднання
декомпенсованої ішемії нижніх кінцівок з гемодинамічно значимим
ураженням БЦА або гемодинамічно незнаним, але ембологенним станом
атеросклеротичної бляшки сонної артерії, незалежно від симптомних виявів
порушення мозкового кровообігу (Лебедєв Л.В., 1995). Одномоментні
операції на думку Лєбєдєва Л.В. (1996), Дуданова И.П. (1996), Казанчяна
П.О. та співавт. (1996), показані також при поєднанні критичного стенозу
сонної артерії з інфраренальною аневризмою ЧА. Отож, при поєднанні
двосторонніх стенотичних уражень сонних артерій та ЧА і АНК, за даними
Лебедєва Л.В. і Дуданова И.П., може бути використана “комбінована”
тактика, тобто першим етапом виконана реконструкція одної сонної
артерії, термінального відділу аорти і АНК, а в період повторної
госпіталізації – реконструкція колатеральної сонної артерії.

Узагальнення джерел сучасної літератури з питань тактики лікування при
поєднаних ураженнях БЦА, ЧА та АНК дозволяє зробити висновок про те, що,
незважаючи на досягнуті значні успіхи, до сьогодні багато питань
залишаються відкритими. Існують питання, які вимагають більш докладного
висвітлення, що стосуються систематизації варіантів клінічного перебігу
поєднаних атеросклеротичних уражень, а також уточнення етапності
виконання хірургічних втручань у хворих із поєднаними ураженнями сонних
артерій, ЧА та АНК. Проблема вирішення хірургічної тактики у даної
категорії пацієнтів визначила актуальність роботи та стала підґрунтям
для проведення цього дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у відповідності із планом НДР Львівського національного
медичного університету ім.Данила Галицького і є фрагментом НДР кафедри
шпитальної хірургії „Комплексне дослідження та корекція порушень
гомеостазу в серцево-судинній та абдомінальній хірургії” (державний
реєстраційний №0100U002264); „Діагностика та лікування тромбоішемічних
ускладнень в серцево-судинній та абдомінальній хірургії” (державна
реєстрація № 0105U007864).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було покращення
результатів хірургічного лікування пацієнтів із поєднаними ураженнями
БЦА, ЧА та АНК.

Для досягнення цієї мети поставлені наступні завдання:

Вивчити частоту симптомних та асимптомних уражень БЦА, у хворих із
патологією термінального відділу ЧА та АНК.

Визначити роль методів ультразвукової діагностики у хворих із поєднаним
ураженнями БЦА, ЧА та АНК та проаналізувати їх ефективність.

Розробити спосіб реконструкції сонних артерій у хворих із патологією
термінального відділу ЧА та АНК.

Провести порівняльну оцінку етапних та одномоментних артеріальних
реконструкцій БЦА, ЧА та АНК, дослідити частоту і причини основних пері-
та післяопераційних ускладнень і летальності.

Уточнити показання до етапних та одномоментних операційних втручань у
хворих із поєднаним ураженнями БЦА, ЧА та АНК.

Об’єкт дослідження – хворі із поєднаними ураженнями БЦА, ЧА та АНК.

Предмет дослідження – хірургічне лікування поєднаних уражень різних
артеріальних басейнів (сонні артерії, черевний відділ аорти і АНК).

Методи дослідження: загально клінічні обстеження – опитування, аналіз
скарг й анамнезу захворювання, об’єктивне обстеження хворих, лабораторні
(загально клінічний і біохімічний аналіз крові, коагулограма),
ультразвукове дослідження з дуплексним скенуванням судин,
електрокардіографія та ехокардіографія, рентгенологічне обстеження.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі отримали подальший
розвиток вивчення особливостей діагностики та клінічного перебігу
поєднаних уражень БЦА, ЧА та АНК, що дозволило уточнити частоту та
особливості клінічних виявів патології БЦА у хворих на КІНК та аневризму
ЧА.

Встановлено діагностичну цінність ультразвукового дуплексного скенування
(УЗДС) та доведено можливість самостійного застосування методу в оцінці
операбельності та визначенні хірургічної тактики у хворих із поєднаною
патологією БЦА, ЧА та АНК.

Проведена порівняльна оцінка ефективності етапної та одномоментної
реваскуляризації уражених артеріальних басейнів БЦА, ЧА та АНК;

Напрацьовано спосіб реконструкції атеросклеротичного ураження сонних
артерій.

Визначено показання до етапного та одномоментного хірургічного лікування
поєднаних уражень БЦА, ЧА та АНК.

Практичне значення одержаних результатів.

На підставі аналізу результатів обстеження та лікування хворих із
поєднаною патологією сонних артерій, черевного відділу аорти та АНК
встановлено показання до одномоментної та етапної хірургічної корекції
цих уражень.

Використання опрацьованого методу ретроградної ендартеректомії з
пластикою алолаткою дозволив знизити кількість ускладнень і частоту
виникнення рестенозів у віддаленому післяопераційному періоді. Визначено
показання для виконання одномоментних і етапних операційних втручань.
Застосування запропонованого методу одномоментної реконструкції артерій
різних басейнів дозволило запобігти виникненню ішемічних розладів у
різних органах і скоротити час перебування хворого на стаціонарному
лікуванні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним самостійним
науковим дослідженням. Автор проаналізував понад 160 джерел наукової
літератури, присвячених висвітленню проблеми, що вивчається, а також
досвід відділення судинної хірургії Львівської обласної клінічної
лікарні у лікуванні 156 хворих на поєднані ураження БЦА, черевного
відділу аорти та АНК. Автор здійснив літературно-патентний пошук,
запланував роботу, визначив мету та завдання дослідження, опанував
методи обстеження та особливості хірургічних втручань, сформував
клінічні групи пацієнтів. Здобувач особисто отримав наведені у роботі
результати досліджень. Обстеження і лікування хворих дисертант проводив
самостійно і за участю лікарів невропатологів, судинних хірургів,
працівників центральної клінічної лабораторії Львівської обласної
клінічної лікарні, обласного діагностичного центру,
патолого-анатомічного відділення. Аналіз та інтерпретацію результатів
клініко-лабораторних, біохімічних та інструментальних досліджень
дисертант здійснив особисто. Викладені у дисертації ідеї, принципові
наукові положення і висновки автор сформулював особисто. У наукових
працях, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал
досліджень автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації
викладено на: 28 міжнародному конгресі торако-кардіо-ангіохірургів
(Краків, Польська республіка, 2000); науковій конференції „Актуальні
питання ангіології”, присвяченій 30-річюю клініки судинної хірургії у
Львові (Львів, 2000); науковій конференції з міжнародною участю
„Актуальні питання ангіології” (Львів, 14-16 жовтня 2004); спільному
засіданні Львівського товариства судинних хірургів та всеукраїнської
асоціації молодих судинних хірургів (Львів, 2005); на І з’їзді судинних
та ендоваскулярних хірургів України (Київ 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із
них 4 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України; інші – у
матеріалах наукових конференцій та з’їздів; отримано Деклараційний
патент на винахід.

Об’єм і структура дисертації. Обсяг дисертаційної роботи становить 143
сторінки друкованого комп’ютерного тексту, складається зі вступу, 4
розділів власних досліджень, підсумків та висновків. Текст ілюстрований
24 таблицями та 29 рисунками. Список використаних джерел містить 168
посилань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Ретроспективно проаналізовано результати
лікування 156 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні у
клініці шпитальної хірургії Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького (відділення судинної хірургії
Львівської обласної клінічної лікарні) протягом 1995-2006 років.

Усіх пацієнтів поділено на дві групи: першу групу становило 80 хворих,
яким виконано одномоментні операційні втручання, а другу – 76 хворих,
яким виконували етапні втручання. У подальшому ці дві групи поділено ще
на дві підгрупи:

А) корекція ураження сонних артерій і патології аорто-стегнових
сегментів (поетапна або послідовна) – 89 хворих,

Б) корекція ураження сонних артерій і патології стегново-підколінних
сегментів (поетапна або послідовна) – 61 хворий.

Серед усіх пацієнтів було 152 чоловіки і лише чотири жінки. Середній
вік пацієнтів становив 62,9±4,65 року. У 70 (44,9%) пацієнтів стверджено
поєднану патологію сонних артерій та артерій стегново-підколінної зони,
у 61 (39,1%) хворого – поєднане ураження сонних артерій і патологію
артеріального русла аорто-стегнової зони та у 25 (16,0%) – поєднану
патологію сонних артерій, черевного відділу аорти та АНК. Ішемію нижніх
кінцівок ми спостерігали у 135 (86,5%) хворих, із них у 86 (63,7%) були
уражені обидві кінцівки у 49 (26,4%) – одна нижня кінцівка. Переміжну
кульгавість виявлено у 69 (44,2%) пацієнтів, при цьому у 57 (82,6%)
хворих вона виникала при ході менше 50 м, у 10 (14,5%) – до 200 м, у
двох (2,9%) – до 500 метрів.

Для встановлення ступеня ішемії нижніх кінцівок використали модифіковану
класифікацію Fontaine R. і співавт., (1991). При цьому, у 85 (62,9%)
хворих стверджено ішемію ІV ступеня, у 44 (32,6%) – ІІІ ступінь ішемії
та у 6 (4,4%) хворих розвинулась ішемія ІІ ступеня, що була поєднаною з
аневризмою ЧА.

Усім хворим, при доправленні у стаціонар при первинному огляді звертали
увагу на наявність або відсутність симптомів хронічної ішемії головного
мозку або перенесення порушень мозкового кровообігу в анамнезі.

При первинному огляді неврологічні розлади на момент надходження
виявлено лише у 12 (7,7%) пацієнтів. При виясненні анамнезу виявлено, що
62 (39,7%) хворих відзначали порушення зору, із них у 24 (15,6%) у
вигляді зниження гостроти зору, а у 38 (22,4%) amaurosis fugax. Двадцять
чотири (15,6%) пацієнти вказували на тимчасові втрати свідомості. ТІА в
анамнезі виявлено у 55 (35,2%). Шістнадцять (10,5%) хворих скаржилися на
тимчасову слабкість у верхніх та нижніх кінцівках. Періодичні
запаморочення виявлено у 28 (17,9%) хворих. Всього при первинному огляді
виявлено 56 (35,9%) хворих з проявами неврологічного дефіциту на момент
надходження або їх епізодів виникнення в анамнезі. Співвідношення
виявленого симптомного та асимптомного стенозу сонних артерій при
первинному огляді та після огляду з неврологом представлено на рис.1.

Рис.1. Клінічні вияви стенозу сонних артерій.

Ступінь хронічної ішемії головного мозку визначали за Марсельською
класифікацією. У вирішенні тактики операційного лікування поєднаних
уражень сонних артерій, ЧА та АНК враховували наявність та важкість
супровідної патології. Сто тридцять сім (87,8%) пацієнтів мали обтяжений
анамнез, зокрема артеріальну гіпертензію відзначали 107 (68,5%) хворих,
19 (12,2%) – мали перенесений гострий інфаркт міокарда з формуванням
аневризми лівого шлуночка у 3 із них, 19 (12,2 %) – перенесений інсульт,
9 (5,8%) – стенокардію і 7 (4,5%) пацієнтів хворіли на цукровий діабет
ІІ типу. Курили тютюн 127 (81,4 %) пацієнтів.

Детальніше супровідну патологію хворих відображено на рис.2.

Рис.2 Супровідна патологія у хворих на поєднані ураження сонних артерій,
черевної аорти та артерій нижніх кінцівок.

Клінічні обстеження пацієнтів із мультифокальним атеросклерозом
проводили з використанням загальноприйнятих методів збору анамнезу,
огляду та пальпації. Лабораторні дослідження включали загальні аналізи
сечі та крові, визначення біохімічних показників і коагулограму крові.
Спектр інструментальних та апаратних методів обстеження містив
ультразвукову допплерографію периферійних судин, рентгенологічні методи,
електрокардіографію, ультразвукове дослідження серця, пневмотахометрію,
фіброезофагогастродуоденоскопію, комп’ютерну томографію головного мозку,
магнітнорезонансну томографію головного мозку. Комплексне обстеження
судин включало визначення щиколотко-плечового індексу (ЩПІ) та
дуплексного скенування сонних артерій, ЧА та АНК.

При дослідженні стану гемодинаміки екстракраніальних артерій у пацієнтів
з атеросклеротичним ураженням АНК встановлено, що у хворих з КІНК
зростає пікова систолічна швидкість (ПСШ) у внутрішній сонній артерії
(ВСА). Стрибок ПСШ в 3,5 рази свідчить про стеноз ВСА понад 70%, а отже
це є реальною загрозою виникнення цереброваскулярних ускладнень. Окрім
того, виявлено чітку залежність між показниками ПСШ у ВСА і ЩПІ:
зростання ПСШ у ВСА у тих пацієнтів, у яких зменшувалися показники ЩПІ
(рис.3).

Рис. 3. Кореляційний зв’язок між ПСШ у ВСА та КПІ.

При порівнянні результатів ультрасонографії з операційними знахідками,
слід відзначити, що специфічність становила 98%, а чутливість – 85%.

У хворих на хронічну ішемію нижніх кінцівок ІІІ-ІV ступеня, яка
поєднувалася зі супровідним стенозом сонних артерій стверджено істотне
зростання ПСШ у ВСА (р:x?Oe th H :O Oe O th ??????????????????????? ?????????? ?????????? a$ Ykd R?? R?? n?—‹‹‹‹‹‹‹‹‹‹‹‹‹ рто-стегнове біфуркаційне протезування проведено у 34 (44,7%) пацієнтів, із них у 20 стеноз або оклюзія аорто-стегнових сегментів поєднувалася з патологією стегново-підколінних сегментів. Основним показанням до такого реконструкційного втручання був синдром Леріша (у 32 пацієнтів). Однобічне лінійне клубово-стегнове алопротезування виконано у п’яти (6,6%) хворих, у яких діагностували унілатеральну оклюзію або стеноз аорто-стегнових сегментів. Важких системних ускладнень не було у післяопераційному періоді. Стегново-підколінне автовенозне шунтування виконали у 20 (26,3%) хворих з оклюзією поверхневої стегнової і/або проксимального сегмента підколінної артерії, при прохідному периферійному руслі дистальніше. Ще у 3 (11,1%) пацієнтів з оклюзією стегново-підколінного сегмента виконано профундопластику із задовільними результатами Середній ліжко-день у хворих, які перенесли етапні операції становив 47,5±4,7 дня (у межах від 18 до 139 днів). Етапні операційні втручання забезпечили відсутність серйозних ускладнень з боку серцево-судинної системи, що важливо у пацієнтів з мультифокальним атеросклеротичним процесом. Загалом післяопераційні ускладнення виникли у 14 (18,4%) хворих. Частіше ускладнення виникали у пацієнтів першої підгрупи, яким виконувалися втручання на сонних артеріях і аорто-стегнових сегментах – 10 (13,1%) пацієнтів проти 4 (5,3%) хворих у другій підгрупі. У трьох (6,5%) пацієнтів ускладнення безпосередньо пов’язані з втручаннями на сонних артеріях: ішемічний інсульт, який розвинувся на другу добу після хірургічного втручання з приводу синдрому Леріша, формування аневризми сонної артерії в місті ендартеректомії і ТІА, що вимагала проведення інтенсивної терапії. У одного (2,2%) хворого виник тромбоз бранші біфуркаційного алопротезу, що зумовило виконання ампутації на рівні середньої третини стегна. Розведення оперативних втручань по часу сприяло зменшенню кількості ускладнень з боку серцево-судинної системи, що важливо у пацієнтів з мультифокальним атеросклеротичним процесом. Окрім того з системних ускладнень ми спостерігали розвиток ниркової недостатності у 2 (4,3%) хворих та загострення хронічного бронхіту курця у 11 (23,9%) хворих, з них у 4 (8,7%) хворих рентгенологічно ствердили пневмонію. Необхідно зазначити, що у 12 (26%) пацієнтів, яким виконані етапні операції сонних артерій та аорто-стегнової зони, у післяопераційному періоді спостерігали ускладнення з боку післяопераційних ран, у 6 (13,4%) виникли краєві некрози та інфікування післяопераційних ран, у 4 (8,7%) – лімфорея, а у трьох (6,5%) з них виникла евентерація. У 3 (3,9%) пацієнтів другої підгрупи у післяопераційному періоді виникли краєві некрози у ділянці післяопераційної рани, у 2 (6,6%) - інфікування яке у всіх випадках ліквідовано консервативною терапією. Із системних ускладнень легеневі ускладнення у вигляді загострення хронічного бронхіту курця виникли у 3 (6,5%) хворих, у двох (6,6 %) з них рентгенологічно стверджено пневмонію. У двох (6,6%) хворих виник тромбоз автовенозного шунта, що призвело до ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна. Отож, у групі етапних втручань ампутації кінцівок виконано у 3 (3,9%) пацієнтів. Післяопераційна летальність склала 2,6% (двоє хворих). Причинами летальних наслідків були ішемічний інсульт, який розвинувся на другу добу після біфуркаційного аорто-стегнового алошунтування, і у другого хворого – тромбоемболія стовбура легеневої артерії, яка виникла через добу після третьої операції (стегново-підколінне протезування). Підсумовуючи результати етапних втручань при поєднаній артеріальній патології, слід зазначити що такі втручання супроводжує достатньо високий відсоток післяопераційних ускладнень, що пов’язані не тільки з самою хірургічною корекцією, але й з важким післяопераційним перебігом, оскільки серед пацієнтів з поєднаною патологією різних артеріальних басейнів переважають люди похилого віку. Визначаючи показання до втручань етапами, слід зважати та оцінювати наявність та важкість у таких хворих супровідної патології. До одномоментних реконструкцій з боку судинної патології відносили хворих, які мали поєднану патологію сонних артерій, що потребувала хірургічної корекції та КІНК з вираженим больовим синдромом, та/або наявну аневризму ЧА, яка потребувала хірургічного лікування на фоні відносно задовільного загального стану хворого. Симультанні втручання виконано у 80 пацієнтів. Середній вік пацієнтів становив 62,6±0,8 року, що статистично не відрізняється від показників групи пацієнтів, у яких проведено етапну корекцію (р>0,05).

У 24 (30%) хворих відзначали в анамнезі патологію серцево-судинної
системи, зокрема артеріальну гіпертензію ствердили 20 (83,3%) із них,
проте на відміну від пацієнтів, яким виконано втручання етапами,
переважали пацієнти з артеріальною гіпертензією І ступеня 45 (56,25%),
стенокардією напруги – 7 (8,75%), а перенесений дрібно вогнищевий
інфаркт міокарда, без порушення ритму – у 6 (7,5%) хворих.

У жодного пацієнта не було в анамнезі перенесеного ішемічного інсульту.
У 27 (33,7%) хворих встановили неспецифічні неврологічні розлади:
періодичне запаморочення – 22 (81,5%), із них – 11 (40,7%) – скаржилися
на порушення зору, троє (11,1%) – на тимчасову втрату свідомості, 8
(29,6%) – відзначали шум у вухах і ще двоє (7,4%) – парестезії кінцівок.
Проте amaurosis fugax усталено неврологом у 10 (12,5%), а класичні ТІА
стверджено у 13 (16,3%) хворих.

Як і при поетапних втручаннях, операцію починали з хірургічної корекції
патології сонних артерій. Спектр хірургічних втручань при патології
сонних артерій суттєво не відрізнявся від хірургічного лікування
пацієнтів етапної групи (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020