МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

К У З Ь М І Н О В

Борис Павлович

УДК 614.445:615.917-007

Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві як гігієнічна
проблема

14.02.01 – Гігієна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному державному університеті
імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий консультант доктор медичних наук, професор,
академік АМН України

Трахтенберг Ісаак Михайлович, інститут
медицини праці АМН України,

завідувач лабораторією промислової
токсикології та гігієни праці

при використанні хімічних речовин, м.
Київ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Яворовський
Олександр Петрович,

національний
медичний університет

імені О. О.
Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри
гігієни праці

та
профзахворювань, м. Київ

доктор медичних
наук, професор

Талакін Юрій
Миколайович,

Донецький
державний медичний

університет імені
М. Горького МОЗ України,

професор кафедри
гігієни і екології

доктор медичних
наук, професор

Штабський Борис
Мусійович,

Львівський
національний медичний

університет імені
Данила Галицького

МОЗ України,

професор кафедри
гігієни та профілактичної

токсикології з
курсом гігієни ФПДО

Провідна установа Інститут екогігієни і токсикології імені Л. І.
Медведя МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться 18 жовтня 2006 р. об 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 у Львівському
національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України
(79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.
Львів вул. Січових Стрільців, 6)

Автореферат розісланий 16 вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Томашова С. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема хімічної небезпеки набула сьогодні
всесвітнього значення і торкається виробничої діяльності людини (Ю. І.
Кундієв, 2002; И. М. Трахтенберг, Л. М. Шафран, 2002; Н. Ф. Измеров,
2003; М. Р. Гжегоцький, 2003; Б. М. Штабський і співавт., 2004), а також
усіх сфер її життєдіяльності та довкілля (Д. Д. Зербіно, А. М. Сердюк,
1998; Г. Г. Онищенко, 1999; М. Г. Проданчук, 2003; В. Є. Присяжнюк і
співавт., 2004; І. І. Даценко і співавт., 2004; Е. М.
Білецька і співавт., 2004). Визначальним фактором постійно зростаючого
ризику для здоров’я працюючих і населення є велика кількість хімічних
речовин і матеріалів, які щорічно поступають в обіг і спричиняють
несприятливу дію на організм людини (В. И. Чернюк, 2001; Б. А.
Кацнельсон и соавт., 2001; Б. А. Курляндский, 2003; С. М. Новиков,
2003).

Проблема хімічної небезпеки має тісний зв’язок з загальною
соціально-економічною ситуацією в Україні, розвитком ринкових відносин,
появою підприємств різних форм власності. Реструктуризація промисловості
призвела до спаду виробництва, нестабільної роботи підприємств, різкого
скорочення обсягів і фінансування робіт по покращенню умов праці. На
підприємствах малого і середнього бізнесу відмічаються чисельні
порушення в галузі охорони праці та вимог санітарного законодавства. При
цьому реєструється зростання рівня професійної захворюваності, фактичне
значення якого суттєво вище за статистичні дані, оскільки існують значні
труднощі в здійсненні якісних попередніх та періодичних медичних оглядів
працівників (М. Г. Карнаух, В. М. Шевцова, 2004).

Зміни, що сьогодні відбуваються у промисловому виробництві, знайшли своє
відображення у видавничо-поліграфічному комплексі України. Слід
наголосити, що цей комплекс раніше виконував переважно
освітньо-пізнавальну функцію, а сьогодні активно діє у сфері
суспільно-політичного життя і впливає не тільки на загальний рівень
демократії, а й на її подальший розвиток в країні.

Рентабельність поліграфічної промисловості та видавничої справи
достатньо висока і становила у 2004 році 5,5 %, поступаючись тільки
металургії, де цей показник сягав 8,8 %. У галузі працюють
висококваліфіковані кадри, середньооблікова кількість яких збільшилась з
22 тис. осіб. у 1999 р. до 30 тис. у 2004 р., а витрати на оплату праці
коливались за останні роки від 9,3 % до 10,5 %, що вище, ніж у хімічній
та нафтохімічній промисловості (7,2-8,8 %) (Н. В. Григорович, 2005).

Враховуючи значення, якого сьогодні набуває видавничо-поліграфічний
комплекс, як стратегічно важлива галузь виробництва і водночас
інструмент для формування громадсько-політичної думки та відносин у
суспільстві, збереження здоров’я робітників та створення безпечних умов
праці, як основи ефективного функціонування галузі, являє собою
актуальну гігієнічну проблему (Ю. І. Кундієв, В. І. Чернюк, 1997; Н.Ф.
Измеров, 2001; І. Ф. Костюк, В. А. Капустник, 2003; А. М. Нагорна,
2004).

Це особливо важливо у зв’язку з основними тенденціями розвитку галузі,
серед яких найбільшу гігієнічну значущість мають: хімізація виробництва
(різке зростання номенклатури, числа класів та токсичних властивостей
поліграфічних матеріалів), значне підвищення напруженості праці і
пов’язане з нею нервово-емоційне навантаження працюючих у поєднанні з
шумом та іншими небезпечними виробничими факторами трудового процесу. Це
негативно впливає на умови праці в поліграфії, але до цього часу не
знайшло свого відображення у наукових публікаціях і не викликало
активних дій щодо вирішення цієї актуальної проблеми.

Поміж тим, у профілактичній токсикології (особливо у вітчизняних
роботах) накопичено великий досвід по вивченню токсичної дії (хімічної
небезпеки) пестицидів (Л. И. Медведь, 1981; Ю. С. Каган, 1981; Л. М.
Сасинович, 1988; Ю. И. Кундиев, 1996; Н. Г. Проданчук, Л. І. Власик.
2001, ), барвників (Н. М. Василенко, 2002; І. В. Завгородній, 2003),
органічних розчинників (Е. П. Краснюк, 1998), полімерів (Л. М. Шафран і
співавт., 2001; А. П. Яворовский, 1998), лакофарбових матеріалів (В. М.
Чекаль, 2001; Л. М. Шафран, 2004), змащувально-охолоджувальних рідин (Г.
П. Рожковская и соавт., 1998) і поверхнево-активних речовин (Ю. Н.
Талакин и соавт., 1986; О. И. Волощенко, И. В. Мудрый,
1991). Важливим напрямом профілактичної медицини сьогодні є гігієнічна
регламентація, яка повинна будуватися на позиціях системного підходу
(М. Р. Гжегоцький, 1998; Б. М. Штабський і співавт.,
2001). Причому, в сучасних умовах ми практично не зустрічаємося з
ізольованою дією одної хімічної речовини, а маємо ефект комбінованої та
сполученої дії різних за природою чинників (В. І. Федоренко, 1994;
Б. А. Кацнельсон, 1995; А. К. Маненко, 2001; Б. А.
Курлянський, 2002). В гігієнічних і токсикологічних дослідженнях умов
праці і здоров’я робітників поліграфічної промисловості, як і в ряді
інших галузей, цей аспект ще не знайшов свого відображення і викликає
справедливе занепокоєння вчених (В. І. Чернюк, Г. С. Передерій,
2003; Н. Ф. Измеров, 2004; Г. Г. Онищенко, 2004; С. А. Куценко, 2004).
Саме ця обставина стала одним з вагомих аргументів при визначенні мети і
задач проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У роботі
узагальнено результати багаторічних (1980-2005 рр.) досліджень
поліграфічних матеріалів, які виконувались кафедрою гігієни праці
(1980-1987 рр.) і лабораторією промислової токсикології (1987-2005 рр.)
Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила
Галицького на замовлення ВАТ “Український науково-дослідний інститут
поліграфічної промисловості ім. Т. Г. Шевченка” (м. Львів) у
відповідності до Державної програми розвитку національного
книгодрукарства і преси, державної програми “Профілактика захворювань і
формування здорового стану життя населення України на період до 2000
року”, Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища на 2001-2005 роки, міжгалузевої комплексної
програми “Здоров’я нації на 2002-2011 роки”.

Базовими науково-дослідними роботами за участю автора як відповідального
виконавця або наукового керівника були: “Токсиколого-гігієнічна
експертиза нових хімічних речовин та матеріалів (імпортного і
вітчизняного виробництва), які використовуються на території Західного
регіону України’’ (№ ДР 0100U002260), “Изучение токсичности и научное
обоснование ПДК глицидилметакрилата в воде водоемов” (№ ДР 80036694), а
також науково-дослідні роботи, які були передбачені зведеним планом
наукових досліджень Львівського державного медичного інституту:
“Изучение токсичности и разработка ПДК химических веществ в объектах
окружающей среды” (14.02.0035.85х), “Дослідження токсичності та
розроблення гігієнічних нормативів на речовини хімічного походження в
об’єктах навколишнього середовища” (ГД. 14.01.0035)
“Токсиколого-гігієнічна оцінка нових хімічних речовин; санітарно-хімічна
оцінка виробів з полімерних матеріалів, харчових продуктів, питної та
стічної води; гігієнічна оцінка об’єктів зовнішнього середовища
(ГД. 14.01.0001.96).

Мета та завдання дослідження. Мета роботи — на основі
експериментально-токсикологічного та гігієнічного дослідження характеру
змін у видавничо-поліграфічному комплексі України в період його
інтеграції у міжнародний інформаційний простір дати узагальнену
гігієнічну оцінку хімічної небезпеки та її впливу на умови праці і
здоров’я робітників сучасного поліграфічного виробництва та
обґрунтувати, розробити і впровадити систему профілактичних заходів щодо
безпеки та збереження громадського здоров’я і трудового потенціалу
робітників галузі.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних
основних задач:

1. Провести гігієнічний моніторинг сучасних інформаційних технологій та
визначити провідні небезпечні і шкідливі фактори у
видавничо-поліграфічному комплексі.

2. Здійснити гігієнічну оцінку основних джерел хімічного забруднення
виробничого середовища поліграфічних підприємств.

3. Встановити у токсикологічному експерименті параметри токсикометрії та
механізми дії на організм основних і допоміжних хімічних речовин, що
використовуються в поліграфічному виробництві.

4. Провести порівняльну токсиколого-гігієнічну оцінку нових матеріалів
поліграфічного призначення і обґрунтувати основні вимоги щодо
удосконалення санітарно-епідеміологічної експертизи цієї продукції.

5. Обґрунтувати регламенти безпечного застосування нових хімічних
речовин в умовах поліграфічних підприємств.

6. Вивчити специфіку впливу хімічних факторів на працездатність і стан
здоров’я робітників основних професій.

7. Обгрунтувати, розробити і впровадити систему заходів щодо покращення
умов праці робітників поліграфічної промисловості.

Об’єкт дослідження. Основні та допоміжні поліграфічні матеріали, умови
праці та стан здоров’я працівників видавничо-поліграфічного комплексу.

Предмет дослідження. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза та
гігієнічна оцінка поліграфічних матеріалів; хімічні, фізичні та
психофізіологічні небезпечні та шкідливі фактори поліграфічного
виробництва; фізіологічні, біохімічні та імунологічні показники стану
організму друкарів.

Методи дослідження. Гігієнічні та санітарно-хімічні – для оцінки
факторів виробничого середовища та визначення емісії шкідливих сполук з
досліджуваних поліграфічних матеріалів; токсикологічні – для
встановлення параметрів токсичності основних та допоміжних поліграфічних
матеріалів; імунологічні та біохімічні – для визначення імунного та
біохімічного статусу організму робітників поліграфічного комплексу і
механізмів токсичної дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів;
соціологічні – для опитування робітників з застосуванням анкет;
статистичні – для обробки одержаних результатів досліджень.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. Вперше
здійснена інтегральна гігієнічна оцінка сучасного
видавничо-поліграфічного комплексу з урахуванням економічних змін, які
відбулися в галузі, технологій та матеріалів, що використовуються у
друкарській справі та допоміжних процесах виробництва. У токсикологічних
експериментах визначено параметри токсикометрії вісімдесяти двох
хімічних речовин та матеріалів з урахуванням їх потенційної небезпеки,
видів та механізмів токсичної дії на організм працюючих. Показано, що
при домінуючому нейротоксичному характері дії на організм хімічних
факторів у сполученні з високою нервово-емоційною напруженістю та
інтенсивним шумовим навантаженням, у працюючих виникають зрушення
імунної та нервової системи організму за рахунок дизрегуляції клітинного
метаболізму і активації аутоімунних процесів. Проведено
клініко-експериментальне обгрунтування стимуляції аутоімунних процесів в
організмі працюючих при контакті з поліграфічними матеріалами, які
лежать в основі їх алергенної дії. Суттєво доповнені уявлення про умови
та характер праці в поліграфічному виробництві, їх принципові зміни в
плані підвищення рівня хімічної небезпеки та ризику для здоров’я, що
підтверджує положення, згідно з яким модернізація поліграфічного
виробництва не елімінує хімічну небезпеку, а лише веде до змін в
асортименті і збільшення кількості матеріалів, що застосовуються, а
також, частково, видів і провідних проявів токсичної дії та хімічно
зумовленої патології серед працюючих.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовані і
затверджені в законодавчому порядку орієнтовно безпечний рівень впливу
(ОБРВ) у повітрі робочої зони 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду, гранично
допустимі концентрації (ГДК) у повітрі робочої зони ацетофталату
целюлози та у воді відкритих водоймищ гліцидилметакрилату. Запропонована
і відображена в інформаційному листі № 44-95 МОЗ України для потреб
державної санітарно-епідеміологічної експертизи науково та економічно
обгрунтована схема первинної токсикологічної оцінки з оформленням
токсиколого-гігієнічного паспорта на хімічні речовини поліграфічного та
іншого, більш широкого призначення. Розроблені і передані промисловим
замовникам первинні токсиколого-гігієнічні паспорти на п’ятдесят шість
фарб, десять лаків, вісім розчинників і розріджувачів, вісім
фотополімерних композицій. Дані зазначених паспортів були використані
для розробки і затвердження в законодавчому порядку технічних умов (ТУ)
на промислове використання перерахованих поліграфічних матеріалів.
Результати досліджень використано при розробці схеми гігієнічної
регламентації лакофарбових матеріалів та переліку речовин, за якими
необхідно здійснювати контроль повітряного середовища при їх
застосуванні. Обґрунтовано комплекс організаційних, технологічних,
санітарно-технічних, гігієнічних та медико-біологічних профілактичних
заходів, які знайшли відображення у підготовленому за нашою участю
проекті Державних санітарних правил та норм “Підприємства та організації
поліграфічної промисловості”. Отримані у процесі роботи результати
впроваджені в Інституті гігієни праці АМН України, Інституті гігієни та
медичної екології ім. О. М. Марзеєва АМН України, Західному
Учбово-науковому інституті підготовки фахівців і менеджерів, а також у
ВАТ “Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості
ім. Т. Г. Шевченка”.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні та формулюванні
робочої гіпотези, мети, завдань і програми робіт. У дисертації
узагальнено результати експериментально-токсикологічних та гігієнічних
виробничих досліджень, в яких здобувачем здійснено відповідні наукові
дослідження, самостійно проведено статистичну обробку отриманих даних
щодо оцінки валідності, репрезентативності встановлених змін в організмі
і розкриття їх механізмів за допомогою комплексу біохімічних,
імунологічних, гематологічних, фізіологічних, морфологічних та інших
показників. Теоретичне узагальнення результатів, визначення наукової
новизни, формулювання наукових положень, висновків, практичних
рекомендацій і впровадження в практику належить особисто автору.

Гістологічні дослідження виконані за консультативної допомоги
к.мед.н. Бісяріна Ю. В., імунологічні – к.мед.н. Гаврилюк А. М., к.б.н.
Дмитрухи Н. М.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи
були представлені та обговорені на Всесвітньому конгресі SECOTOX -2001
(Краків, Польща, 2001), І з’їзді токсикологів України (Київ, 2001),
науково-практичній конференції “Організація токсикологічної допомоги в
Україні” (Київ, 2002), ІХ Конгресі Світової Федерації Українських
лікарських товариств (Луганськ, 2002), 7-й конференції з екогігієни та
екотоксикології країн Центральної та Східної Європи (Брно, Чехія, 2002),
VІІ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003), 23
міжнародному симпозіумі “Промислова токсикологія” (Братислава,
Словаччина, 2003), науково-практичній конференції “Актуальні питання
токсикології та гігієни застосування полімерних матеріалів, проблеми
“хворого” житла” (Київ, 2003), науково-практичній конференції,
присвяченій 100-річному ювілею кафедри загальної гігієни Одеського
державного медичного університету (Одеса, 2003), 12 міжнародному
симпозіумі “Забруднення навколишнього середовища і його вплив на життя в
Середньоземному Регіоні” (Анталія, Туреччина, 2003), І Всеросійській
конференції “Фізіологія імунної системи” (Сочі, Росія, 2003), на 2-му
з’їзді токсикологів Росії (Москва, Росія, 2003), ХІV з’їзді гігієністів
України (Дніпропетровськ, 2004), Х Конгресі Світової Федерації
Українських лікарських товариств (Чернівці, 2004), II національному
конгресі з біоетики (Київ, 2004), ІI з’їзді токсикологів України
(Київ, 2004), VІІІ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства
(Івано-Франківськ, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 57 публікаціях
автора, з них 25 статей (в тому числі 20 – у наукових фахових виданнях,
рекомендованих ВАК України, 2 – у зарубіжних часописах, 3 – в інших
наукових виданнях), 15 робіт у збірниках і наукових часописах; 16 робіт
у матеріалах конференцій, симпозіумів, конгресів і з’їздів; 1
інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, розділу щодо матеріалів, об’єктів, контингентів та методів
досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, підсумку, висновків,
списку літератури, що містить 451 літературне джерело (вітчизняних та
іноземних авторів), шести додатків. Робота викладена на 373 сторінках
тексту комп’ютерного набору, ілюстрована 34 рисунками і 103 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи і обсяг досліджень. Вирішення поставлених завдань здійснювалось
шляхом проведення гігієнічних, санітарно-хімічних,
експериментально-токсикологічних, медико-статистичних, біохімічних,
морфологічних та імунологічних досліджень.

Гігієнічні дослідження проводили в Західному регіоні України, де, згідно
зі статистичними даними, розташована значна кількість видавців,
виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції. Обстежувались
друкарні Львова і Львівської області різних форм власності, які
використовують усі види друку (високий, офсетний, флексографічний,
трафаретний, тамподрук).

Програма гігієнічних досліджень включала визначення рівнів шуму,
вібрації, освітлення, параметрів мікроклімату (температура повітря,
вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового
випромінювання), оцінку хімічного складу повітря робочої зони та
показників важкості і напруженості праці на робочих місцях основних
спеціалістів поліграфічного виробництва.

Якісний і кількісний аналіз повітря проводили в умовах виробництва
безпосередньо у зоні дихання працюючих, а також в експериментальних
умовах при моделюванні процесів застосування або нанесення поліграфічних
матеріалів на відповідну поверхню.

Дослідження проводили з використанням газового хроматографа «Кристал
2000″, фотоелектроколориметра ФЕК-3 та спектрофотометра СФ-46.

Для визначення переліку речовин, які можуть мігрувати у повітря,
попередньо аналізували рецептуру поліграфічних матеріалів та
фізико-хімічні властивості речовин з наступною ідентифікацією леткої
частини матеріалів методом газової хроматографії, фотометрії та
тонкошарової хроматографії.

Кількісне визначення фарбного аерозолю в повітрі проводили фотометричним
методом (М. П. Рудник і Б. І. Шіпка, 2002).

Експериментально-токсикологічні дослідження були спрямовані на вивчення
біологічної активності основних і допоміжних поліграфічних матеріалів,
що використовуються в сучасному друкарському виробництві. Для цього
застосовували запропоновану нами схему токсикологічної експертизи
(Безкопильний І. Н., Кузьмінов Б. П., Андрейко О. Ю., 1994, 1995), яка
була апробована при впровадженні в народне господарство речовин різних
хімічних класів (Кузьмінов Б. П. і співавт. 1990, 1992, 1997,
1998, 1999, 2000, 2001).

Схема складається з наступних етапів:

– гострий експеримент на двох видах лабораторних тварин з визначенням
CL50, DL50 per os, ЕТ50 за Г. Н. Красовским и соавт. (1982), Icum за Б.
М. Штабским (1973), параметрів гострого смертельного отруєння за И. П.
Улановой (1984), DL 50 per cutis, коефіцієнта видової чутливості;

– визначення тропності (вибірковості) токсичного ефекту на базі
комплексу інформації гострого експерименту (клінічна картина отруєння,
враховуючи період реконвалесценції і результати розтину тварин) і
літературних даних про хімічні аналоги;

– вивчення місцево-подразнювальної дії на шкіру за загальноприйнятою
методикою і на слизові оболонки за методикою A. Majda, K. Chruscialsko
(1980);

– дослідження алергенних властивостей за методом О. Г. Алексеевой, А. И.
Петкевич (1978);

– вивчення кумулятивного ефекту хімічної речовини за методом Ліма і
співав. (1961) або методом Б. М. Штабского (1979) з введенням Ѕ DL50
упродовж 15 днів і визначенням ЕТ50n;

– визначення експрес-методом (тест Еймса) мутагенної активності речовин
у разі наявності (за даними літератури) мутагенного ефекту у найближчих
аналогів.

Проведена токсикологічна оцінка 56 фарб (25 офсетних, 31 – для
флексографічного друку), 10 лаків, 8 розчинників і розріджувачів, 8
фотополімерних композицій. В дослідах з обгрунтуванням гігієнічних
регламентів вивчені ацетофталат целюлози,
1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид і гліцидилметакрилат.

1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид – компонент світлочутливої композиції
для позитивного способу копіювання. Емпірична формула С1ОН6О3N2SCl.

Структурна формула:

За зовнішнім виглядом – це порошок світлокоричневого кольору без запаху.
Молекулярна маса 266,7. Розчиняється у воді, спиртах, оцтовій кислоті,
диметилформаміді; нерозчинний у бензолі, толуолі, петролейному ефірі. У
повітрі робочої зони може знаходитися у вигляді аерозолю дезінтеграції.

Ацетофталат целюлози використовується як плівкоутворювальний матеріал
при виготовленні фотополімерних поліграфічних форм.

Агрегатний стан – порошок білого кольору. Густина 2,33-1,36 г/см3,
водопоглинальна здатність за 24 години – 5-7 %, температура розм’якшення
145 оС, розпаду – 140-150 оС. Розчиняється в ацетоні і суміші
ацетон-етанол (7:3), водних розчинах соди і лугів (у сильнолужних
розчинах відбувається окислення і випадання гідрату целюлози). Сполука
нерозчинна у воді, ефірі, 95 % етанолі і бензолі. Емпірична формула:
(C32 H32 O19 ) n. У повітря робочої зони ацетофталат целюлози поступає у
вигляді аерозолю дезінтеграції.

Гліцидилметкрилат (ГМА) – прозора безколірна рідина. Молекулярна маса –
142,15, температура кипіння +191 оС, температура плавлення +65 оС,
густина 1,076 г/см3. Емпірична формула: С7Н10О3. Структурна формула:

СН3 Н Н

Н2С = СЇСЇОЇСЇСЇСН3

О О

За хімічним складом є складним ефіром метакрилової кислоти й отримується
при взаємодії метакрилату калію або натрію з епіхлоргідрином.
Розчиняється в ацетоні, хлороформі, дихлоретані, діоксані,
диметилформаміді, етилацетаті, етиловому спирті, бензолі, толуолі. ГМА
входить у склад композиції “Целофот”, яка застосовується в поліграфічній
промисловості.

Токсикологічні експерименти виконувались згідно з правилами GLP в рамках
норм біоетики на чотирьох видах лабораторних тварин: нелінійних щурах,
мишах, морських свинках та кролях, які утримувались в умовах віварію
ЛНМУ на стандартному харчовому раціоні (М. П. Западнюк и др., 1983).

При встановленні параметрів токсикометрії поліграфічних матеріалів у
дослід брали кількість тварин, яка забезпечувала статистично достовірні
результати експерименту. Перед початком досліду у експериментальних і
контрольних тварин знімали вихідні показники за всіма застосованими в
експерименті тестами.

З метою гігієнічного нормування ацетофталату целюлози і
1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду проводилися дослідження з встановлення
порога гострої дії (Limac) з випробуванням при експозиції 4 години тpьох
заданих режимів концентрацій: 836,23 мг/м3, 257,78 мг/м3 і 105,18 мг/м3
(ацетофталат целюлози) та 515,86 мг/м3, 124 мг/м3, і 38,23 мг/м3
(1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид). Інгаляційне затруєння здійснювали в
пилових камерах конструкції І. Ф. Боярчука (1963) за допомогою
розпилювача Ю. Г. Широкова (1961). Пороговий рівень гліцидилметакрилату
в хронічному експерименті визначали при введенні препарату в дозах 2,8
мг/кг, (1/250 ЛД50), 0,56 мг/кг (1/1250 ЛД50) і 0,112 мг/кг (1/6250
ЛД50).

Особливості токсичного впливу досліджуваних речовин вивчали з
використанням комплексу методів, що дозволяють характеризувати картину
периферичної крові (кількість еритроцитів, гемоглобіну,
сульфгемоглобіну, лейкоцитів в периферичній крові, лейкоцитарна
формула), функціональний стан печінки (активність лужної фосфатази,
аланін- і аспартатамінотрансферази у сироватці крові, холінестерази
крові), нирок (вміст сечовини, загального білка, хлоридів, пре-в і
в-ліпопротеїдів в сироватці крові), окислювально-відновні (активність
каталази і пероксидази крові, церулоплазміна сироватки крові, рівень
піровиноградної кислоти в крові), ЦНС (поведінкові реакції, час
гексеналового сну), а також ряд інтегральних показників стану цілісного
організму (динаміка приросту маси тіла тварин, відносна маса внутрішніх
органів, сумаційно-пороговий показник). Морфологічну картину внутрішніх
органів досліджували з використанням загальноприйнятих методів світлової
мікроскопії. Гістологічні препарати були пофарбовані
гематоксилін-еозином.

Оцінку впливу на показники імунного статусу проводили в експерименті з
ізольованим (нанесення на шкіру) і комплексним (нанесення на шкіру +
інгаляція леткими компонентами) затруєнням офсетною (серія “Geopro»
Nukorin Comporation” Корея), водною флексографічною (“Printing Inks
Technology AG” Німеччина) та спиртовою флексографічною (серія “Poliroto
Gold” “FISAT S.P.A” Італія) фарбами білих щурів упродовж 30 діб.

Результати санітарно-хімічних досліджень, а також параметри
токсикометрії використовували для порівняльної оцінки вітчизняних і
імпортованих поліграфічних матеріалів та обґрунтування основних вимог
щодо удосконалення санітарно-епідеміологічної експертизи цієї продукції.

Специфіку впливу хімічних факторів поліграфічного виробництва на
працездатність і здоров’я працюючих вивчали за допомогою анкетування 364
осіб основної (монтажисти, друкарі, оператори машин, палітурники) і 120
контрольної (адміністративний персонал) групи, а також визначення змін у
функціонуванні серцево-судинної системи, органів дихання, показників
імунологічної реактивності і психоемоційного стану у 3-х груп друкарів.
Розподіл робітників по групах за віком та стажем виконували згідно з
вимогами медичної статистики (Максимова Т. М., 2002). Встановлені
показники порівнювали з основними показниками норми у людини
(Трахтенберг И. М., 2001).

Стан імунної системи оцінювався за вмістом Т- і В-лімфоцитів,
імуноглобулінів А, М, G (IgА, IgМ, IgG), реакції бласттрансформації
лейкоцитів (РБТЛ), циркулюючих імунокомплексів (ЦІК), титру комплементу.
Рівень Т- і В-лімфоцитів визначався методом розеткоутворення, вміст IgА,
IgМ, IgG в сироватці крові – за допомогою імунодифузії (за Манчіні);
РБТЛ здійснювалася з використанням лімфоцитарного мітогена; рівень ЦІК
визначався методом спектрофотометрії на основі гемолітичної активності
комплементу.

Результати досліджень обробляли методом варіаційної статистики з
використанням програмного пакету у Microsoft Excel під керуванням
операційної системи Windows 2000 (В. Я. Гельман, 2001).

Результати досліджень

Гігієнічний моніторинг сучасного видавничо-інформаційного комплексу.
Встановлено, що кількість поліграфічних підприємств у Західному регіоні
України за останні роки прогресивно збільшувалась. Якщо в 1997 році
поліграфічні послуги надавали 33 організації, то в 2004 році
зареєстровано 197 підприємств. Серед них переважають колективні
підприємства — 62,3 %, приватні — 30,1 %, тоді як частка державних
підприємств не перевищує 8 %.

Більшість підприємств (54 %) використовує до десяти робітників, що
обумовлює поєднання професій і відповідно збільшує час контакту з
небезпечними виробничими факторами. Тривалість робочої зміни на таких
підприємствах суттєво (на 20-40 % і більше) перевищує 8-годинну норму.
Колективи, які налічують більше 30 чоловік, знаходяться на державних і
комунальних підприємствах, які працюють періодично (в залежності від
наявності замовлень) і неповний робочий день.

У типових приміщеннях розташовані в основному державні і комунальні
підприємства. Більшість колективних і приватних підприємств працює в
пристосованих приміщеннях, що обумовлює сумісне розміщення обладнання на
виробничих площах, відсутність допоміжних та побутових приміщень,
ускладнює створення на робочих місцях необхідних санітарно-гігієнічних
умов (місцева вентиляція, достатні рівні освітлення).

Можливість інвестувати кошти у розвиток виробництва мають тільки
колективні підприємства, про що свідчить наявність у них нового
обладнання (термін експлуатації до 5 років) і великої кількості
модернізованих машин, станків та агрегатів, вік яких не перевищує 10
років. Обладнання з терміном експлуатації більше 10 років є на більшості
обстежених підприємств. Використання його на колективних і приватних
виробництвах з гігієнічної точки зору викликає певні застереження щодо
охорони праці і виробничої санітарії, а також термінів проведення
планових ремонтних робіт.

На основі проведених обстежень підприємств, вивчення особливостей
технологічних процесів встановлено, що незалежно від термінів
експлуатації, поліграфічне обладнання є джерелом різноманітних
небезпечних виробничих факторів, серед яких домінуючим є хімічний.

При атестації робочих місць основних спеціалістів поліграфічного
виробництва встановлено, що концентрації хімічних речовин у повітрі
робочої зони у 60-70 % випадків перевищують відповідні ГДК в 1,2-5 раза
табл. 1.

Важливим гігієнічним чинником було забруднення шкірних покривів
працюючих різноманітними препаратами, що є додатковим шляхом надходження
шкідливих речовин в організм робітників. Шкірно-резорбтивним ефектом
володіють толуол, ацетон, бутилацетат, етилцелозольв. Ці речовини, а
також бензин, гас, уайт-спірит, етиловий спирт спричиняють
місцево-подразнювальний ефект при попаданні на шкірні покриви і слизові
оболонки, що є одною із складових хімічної небезпеки поліграфічного
виробництва.

Таблиця 1

Провідні хімічні забруднювачі у повітрі робочої зони поліграфічного
виробництва

№ п/п Хімічна речовина Технологічні процеси Концентрація у повітрі,
мг/м3 Клас небезпеки ГДК р.з., мг/м3

1. Ацетон Формні 115,6(2,61 4 200

2. Спирт етиловий Формні 743,8(18,50 4 1000

3. Толуілендиізоціанат Формні 0,02(0,006 2 0,1

4. Моноетиленгліколь Формні 6,7(0,22 3 10

5. Кислота акрилова Формні 8,66(0,20, 3 5,0

6. Метилметакрилат Формні 12,71(0,23 3 10

7. Метилакрилат Формні 10,7(0,13 3 5,0

8. Кислота метакрилова Формні 14,13(0,14 3 10

9. Фарбний аерозоль Друкарські 4,75 ( 0,12 — —

10. Тальк Друкарські 18,33 ( 0,20 4 4,0

11. Ізопропіловий спирт Друкарські 41,7 ( 0,67

10

12. Етилацетат Друкарські 413,5 ( 2,95 4 200

13. Бутилацетат Друкарські 521,15 ( 5,04 4 200

14. Нефрас (у перерахунку на С) Друкарські 224( 2,08 4 100

15. Бензин (у перерахунку на С) Друкарські 271( 2,2 4 100

16. Паперовий пил брошурувально-палітурні 17,3( 0,14 4 6,0

17. Формальдегід брошурувально-палітурні 0,82 ( 0,04 2 0,5

Дія хімічного фактора під час технологічних циклів роботи обладнання
супроводжувалась перевищенням рівнів шуму, які тривали циклами до 1,5
години і в деяких випадках (до 20 %) перевищували гранично допустимі
рівні згідно з ДСН 3.3.6.037-99. Ступінь перевищення рівнів звукового
тиску в інтервалі низьких частот (63-250 Гц) становив 3,1-18,2 %, на
середніх (500 Гц) – 1,2-25,6 %, на високих (1000-8000 Гц) – 2,66-43,4 %.
Найбільше перевищення ГДР шуму було на робочих місцях машиніста
фальцювальної машини (на 18,75 %), друкаря флексографічного друку (на
16,25 %), друкаря високого друку (на 11,25 %).

Перевищення рівнів шуму в більшості випадків було обумовлено переважно
порушеннями технологічного характеру: використанням застарілого і
нестандартного обладнання, вузлів та окремих блоків, відсутністю
систематичного профілактичного ремонту. Розміщення у формних і
друкарських цехах різальних і фальцювальних машин, машин для безшвейного
клейового скріплення книжкових блоків, підвищувало інтенсивність
звукового тиску на всіх діапазонах спектра. Наибільший рівень
реєструвався в діапазоні високих частот від 1000 до 8000 Гц, перевищуючи
допустимий на 10-20 дБ. При включеному обладнанні працююча вентиляційна
система збільшувала рівень шуму до значень, що перевищували ГДР.

Підвищення робочих швидкостей і потужності поліграфічного обладнання
спричиняло ріст динамічних навантажень і віброактивності машин. Частотні
характеристики віброзміщення під час функціонування різного обладнання
свідчать про можливість перевищення допустимих значень віброзміщення у
друкарських цехах – на робочих місцях біля плоскодрукарських машин – у
діапазоні частот 4-50 Гц, біля рулонних ротаційних агрегатів – в
діапазоні частот 20-100 Гц. У брошурувально-палітурних цехах ГДР
віброзміщення на робочих місцях біля ниткошвейних, палітуркоробних,
різальних і фальцювальних машин були завищені у діапазоні 5-50 Гц.

Мікрокліматичні умови у формних цехах здебільш відповідали вимогам
санітарних норм, а в друкарських і палітурних цехах характеризувались
підвищенням температури в теплий період року внаслідок термічних
процесів.

Термічні процеси застосовуються для висушування задрукованих матеріалів
на деяких друкарських машинах та під час варіння клеїв (плавка гарту на
сучасних поліграфічних підприємствах відсутня). Питома вага цих процесів
у загальному поліграфічному виробництві незначна, але недоліки
архітектурно-будівельного проектування виробничих приміщень,
нераціональне облаштування припливно-витяжної вентиляції, погане
регулювання опалювальної системи сприяли порушенню мікрокліматичних
параметрів, створюючи незадовільні умови на робочих місцях.

Особливістю трудової діяльності робітників поліграфічного комплексу є
постійна напруга зорового аналізатора. Всі види друкарських робіт
супроводжувалися візуальним контролем. Найбільш напружені для зору
складальні, гравірувальні, ретушувальні і коректорські роботи, а також
суміщення фарбовідбитків у друкарських процесах. Використання
відеотермінальних пристроїв збільшувало кількість зорово-напружуваних
робіт.

УФ-опромінення різної інтенсивності і частоти в поліграфічних процесах
генерують дугові лампи (цинкографія, світло-копіювальні роботи),
люмінесцентні лампи, ртутні та металогалогенні лампи (полімеризація і
сушіння матеріалів). На більшості робочих місць інтенсивність
ультрафіолетового опромінення не перевищувала допустимі значення.

Для живлення електроприводів поліграфічних виробничих машин і станків
використовують напругу 220, 380 та 660 В, для стаціонарних
освітлювальних пристроїв – 220 В з частотою 50 Гц. Внаслідок їх роботи
створюється електромагнітне поле (ЕМП) низькочастотного діапазону.

Джерелом ЕМП також є монітор і процесор персонального комп’ютера, блоки
безперебійного живлення. Результати гігієнічної оцінки показують, що в
більшості випадків рівні ЕМП відповідають вимогам санітарного
законодавства.

Аналіз гігієнічних показників важкості праці свідчить, що підготовка і
випуск друкованої продукції зв’язані з трудовими операціями, які
відповідали 3.1. категорії важкості згідно Гігієнічної класифікації ГН
3.3.5-8-6.6.1-2001. Перебування в зігнутому стані, кількість нахилів
корпуса, максимальна маса переміщувального вантажу, рівні фізічного
навантаження не перевищували допустимих норм.

Серед показників напруженості праці спостерігались: одноманітність
роботи, перенапруження зорового аналізатора, зосередженість уваги.

У формних процесах переважали елементи важкості праці, у той час як у
брошурувально-палітурних процесах і, особливо, в друкарських – праця
супроводжувалась нервово-емоційним напруженням, що зумовлено суттєвим
збільшенням швидкостей поліграфічного обладнання.

Для ранжування шкідливих факторів за потенціальною небезпекою для
працівників були визначені, керуючись професіограмами і характеристиками
виробничих операцій, тривалість контакту з ними протягом робочого дня.
Результати аналізу свідчать, що впродовж робочого дня всі основні
спеціалісти додрукарських, друкарських і брошурувально-палітурних
процесів переважно контактують з хімічним фактором, вплив якого
найтривалійший у монтажистів, травильників кліше, друкарів
флексографічного друку, машиністів приклеювальної машини (рис. 1-3).

Ця обставина є складовою частиною хімічної небезпеки, яка може бути
реалізована у вигляді прямої чи непрямої шкоди здоров’ю працівників
видавничо-поліграфічного комплексу.

Результати гігієнічних спостережень і досліджень щодо виробничих
шкідливостей було доповнено даними проведеного анкетування, яке показало
збіг оцінок респондентів у більшості поставлених питань з об’єктивними
даними досліджень. На наявність шкідливих виробничих факторів на робочих
місцях вказували 80,6 % опитуваних. Найбільш високі показники (94,12 %)
щодо наявності небезпечних виробничих факторів на робочому місці були
серед представників приватних підприємств. Серед конкретних факторів
виробничого середовища, що можуть впливати на самопочуття,
працездатність і фізіологічні функції організму працюючих, 73,5 %
респондентів відмічали наявність парів і аерозолів шкідливих сполук на
робочих місцях. Також, як небезпечний фактор, працівники (84,7 %), що
брали участь в анкетуванні, виділяли інтенсивне шумове навантаження.
Найвищий рівень показників, згідно відповідей на це питання. був серед
машиністів різальних і каширувальних машин, хоча слід зауважити, що це
обладнання на багатьох підприємствах, особливо на тих, що знаходяться в
пристосованих приміщеннях, суміщено з іншим.

Системостворювальним фактором хімічної небезпеки на обстежуваних
підприємствах регіону є поліграфічні матеріали. Привертає увагу майже
повна заміна у всіх технологічних процесах застосовуваних матеріалів на
полімерні і синтетичні. Зокрема, у формних процесах переважають
пластмасові шрифти і стереотипи, алюмінієві пластини з
фотополімеризаційними шарами, фотополімерні композиції. У друкарських
процесах, поряд з традиційними папером і картоном, використовується
синтетичний папір. Матеріали, які задруковуються, представлені широкою
гамою плівок. Фарби на основі органічних розчинників витісняються
композиціями на спирті і воді. Зростає частка фарб і лаків УФ-твердіння.
В палітурно-брошурувальних процесах синтетичні клеї превалюють над
клеями рослинними і тваринними.

З позиції гігієни тривожить виявлене співвідношення вітчизняних та
імпортних матеріалів (3:7). Переважають імпортні препарати, особливо для
друкарських процесів, не завжди достатньо повно вивчені токсикологічно
(розчинники, розріджувачі, леткі компоненти друкарських фарб і
зволожувальних розчинів) і, що найнебезпечніше, з відсутністю гранично
допустимих концентрацій у повітрі рабочої зони виробничих приміщень і
методів контролю.

Оцінка здоров’я поліграфістів за показниками професійної захворюваності,
їх функціонального стану та суб’єктивної оцінки. Аналіз показників
професійної захворюваності в поліграфічній галузі за 1996-2004 роки
свідчить що в цей період на території України зареєстровано 9 випадків
професійних захворювань (ПЗ) поліграфістів.

Розподіл постраждалих поліграфістів за професіями показав, що у цій
групі знаходяться представники додрукарських і друкарських процесів, а
саме набирачі на машинах і друкарі. Поодинокі випадки ПЗ, які
реєструються в останні роки у галузі, є наслідком дії свинцю та його
неорганічних сполук. Серед нозологічних форм ПЗ відсутні екзема,
дерматити, інтоксикації хромом, бензином, толуолом, гасом, а також
професійна приглухуватість. Остання могла би свідчити про вплив шумового
навантаження в умовах поліграфічного виробництва. Усі хворі на ПЗ
поліграфісти були у віці, що перевищував 40 років з виробничим стажем
від 20 до 42 років. Основними причинами, що лежать в основі розвитку ПЗ,
були: перевищення в 1-2 рази ГДК свинцю у повітрі робочої зони,
недосконалість технологічних процесів, тривала робота у шкідливих
умовах, порушення правил техніки безпеки.

Серед регіонів, де реєструвались ПЗ, представлені: Центральний
(Черкаська та Вінницька області), Східний (Харківська область) і
Західний (Львівська та Івано-Франківська області). Найбільшу кількість
випадків ПЗ (37,5 %) зареєстровано у Львівській області.

З позицій професійного здоров’я було з’ясовано взаємозв’язок виробничих
умов і стану здоров’я працюючих. Позитивну відповідь на питання про
вплив умов праці на стан здоров’я дали 78 % опитаних. При зіставленні
професійних груп у додрукарських, друкарських і палітурно-брошурувальних
процесах найбільш негативна позиція відзначена у друкарів, де негативний
вплив виробничих умов на своє здоров’я засвідчили 84 % спеціалістів, які
брали участь в анкетуванні. Одним із наслідків впливу шкідливих
виробничих факторів є зниження працездатності, на яку вказували 44 %
респондентів основної групи, що більш, ніж у 2 рази перевищувало
аналогічний показник у контролі. Реалізація шкідливого впливу виробничих
факторів простежується також за відповідями респондентів на питання про
віднесення себе до категорії “хворих”, відзначене в 23,5 % всіх анкет. У
той же час здоровими себе вважали тілько 43,9 % опитаних.

Кількість скарг на функціональні зміни різних органів і систем
розрахована на 100 працівників основної групи (поліграфісти),
перевищувала кількість скарг в контрольній групі в 2,4 раза. У
поліграфістів найчастіше зустрічалися скарги на порушення функцій
нервової системи, органів дихання, зміни шкірних покривів і слизових
оболонок (свербіння, висипки). У контрольній групі
домінували скарги на порушення функцій серцево-судинної системи та
опорно-рухового апарату. Найбільша сума скарг була у друкарів офсетного
і флексографічного друку, наступні місця займають палітурники, оператори
різальних і каширувальних машин, фальцювальники.

Виявленні розбіжності між числом скарг щодо показників стану здоров’я
поліграфістів на приватних, колективних і державних підприємствах
свідчать, що у працівників приватних підприємств переважали скарги на
порушення нервової системи і функції органів дихання. На підприємствах
колективної форми власності превалювали скарги, які стосуються змін на
шкірних покривах і слизових оболонках. Працівники поліграфічного
виробництва на підприємствах з державною формою власності пред’являли
найменше число скарг щодо стану свого здоров’я (скарги на порушення
функції органів дихання – 20,8 %, нервової системи – 15,4 %, зміни
шкірних покривів і слизових оболонок – 35,3 %) від таких на приватних і
колективних підприємствах.

При обстеженні друкарів офсетного і флексографічного друку не
спостерігалось істотних розбіжностей в усіх групах за величинами
показників артеріального тиску (АТ) та розрахунковими показниками
гемодинаміки. Величини приросту пульсового тиску корелювали з величинами
частоти серцевих скорочень (ЧСС), що свідчить про добру реакцію
серцево-судинної системи на пробу з фізичним навантаженням. Показники
відновлення ЧСС і АТ в обстежених групах не мали суттєвих розбіжностей.
Показник якісної реакції знаходився в межах норми, але у друкарів
офсетного друку він був дещо вище, ніж в осіб контрольної групи.

Результати спірометрії у друкарів свідчать про відсутність істотних
розбіжностей ЖЄЛ та відношення ЖЄЛ/ОЖЄЛ в порівнянні з ІТР і контрольною
групою.

Аналіз даних пневмотахометрії показав, що величини ПТМвдох та ПТМвидих
та їх співвідношення у друкарів офсетного і флексографічного друку хоча
і знаходились в межах норми, але знижувались в порівнянні з ІТР і
контрольною групою. Ступінь зниження у друкарів офсетного друку становив
5,11 % і 6,92 % відповідно, у друкарів флексографічного друку – 5,8 % і
6,6 %, що свідчить про розвиток порушень вентиляційної функції легень,
переважно обструктивного типу.

В обох групах обстежених були виявлені однонаправлені зміни показників
клітинного та гуморального імунітету. У друкарів зменшувалась відносна
кількість нейтрофілів та збільшувалась кількість лімфоцитів по
відношенню до контрольної групи та групи порівняння (ІТР).

За даними імунограм для обох груп друкарів була характерна підвищена
кількість Т-теофілінрезистентних клітин з хелперною активністю (Тх) та
знижений відсоток Т-теофілінчутливих клітин з супресорною активністю
(Тс) на фоні низької загальної кількості Т-лімфоцитів. Порушення
чисельності імунорегуляторних клітин призвело до значного, у порівнянні
з нормальними значеннями, зростання імунорегуляторного індексу (Тх/Тс).

У друкарів офсетного друку відмічено зниження чисельності В-лімфоцитів,
тоді як у друкарів флексодруку їх відносна кількість, навпаки зростала.
Дисбаланс Т- і В-клітин характеризується збільшенням в крові обстежених
недиференційованих О-клітин.

Не дивлячись на кількісну різницю В-клітин, в обох групах друкарів було
виявлено низький рівень сироваткових IgG та IgA (особливо у працівників
флексодруку) по відношенню до контрольної групи та ІТР (табл.2).

Характерною особливістю для обстежених друкарів був підвищений синтез
IgM та збільшення рівня ЦІК. Виявлене збільшення кількості Т-хелперів,
високий рівень IgM та ЦІК у сироватці крові є свідченням наявності в
організмі обстежених постійного антигенного подразника. Підвищена
кількість Т-хелперів, і як наслідок, збільшення співвідношення Тх/Тс, як
відомо, характерні для алергічних та автоімунних хвороб (Драник Г. М.,
1999).

Таблиця 2

Стан гуморальної ланки набутого імунітету у друкарів офсетного друку,
флексографічного друку і інженерно-технічних працівників

Показники Друкарі офсетного друку Друкарі флексодруку ІТР Контрольна
група Норма

ЦІК, ум. од. 113,00±2,58* 139,00±3,50* 78,00±3,80 67,00±3,64 30-100

IgG, г/л 9,9±0,14* 6,60±0,30* 13,00±1,10 12,00±0,80 8,0-15

IgA, г/л 1,50±0,30 1,10±0,20* 2,40±0,20 2,50±0,15 0,5-3,0

IgM, г/л 2,30±0,11* 3,20±0,14* 1,80±0,48 0,85±0,12 0,3-2,0

Примітка: * – p<0,05 Результати проведених біохімічних досліджень крові та сироватки крові друкарів офсетного і флексографічного друку показали, що рівні білка, цукру, трансаміназ знаходились в межах норми і суттєво не відрізнялись від показників ІТР та контрольної групи. Активність супероксиддисмутази та каталази – основних ферментів антиоксидантного захисту клітини, була дещо підвищена. Вміст у крові кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів – малонового діальдегіду і токсичних продуктів мембранопошкоджувальної дії – вільного холестерину і загальних ліпідів, був вище показників контролю, але ця різниця була недостовірна. Виявлені статистично значимі концентрації дієнових кон’югатів у друкарів офсетного друку свідчать про наявність первинної стимуляції процесів ПОЛ, пов’язаної з нею напруги системи антирадикального і антиокислювального захисту. Оцінка рівнів психоемоційного напруження у друкарів під впливом професійної діяльності за тестом Айзенка (1966) свідчить про високу функціональну напругу організму друкарів. Кількість інтравертів у групах друкарів офсетного і флексографічного друку перевищує кількість інтравертів серед ІТР та осіб контрольної групи відповідно у 1,26 і 1,42 разіа та 1,23 і 1,38 раза. Більшість представників ІТР і контрольної групи - особи з емоційною стабільністю, на відміну від друкарів, у яких частка осіб з підвищеним рівнем нейротизму достатньо висока (від 55 % до 65 %). У друкарів офсетного друку 1 стадію нейротизму мають 65,5 % осіб, 2 – 12,5 % осіб, 3 – 25 % осіб. У друкарів офсетного друку обстежені особи переважно мали 1 стадію нейротизму (88 %). Сумарна оцінка рівнів тривожності за тестом Тейлора в модифікації В. Г. Норакідзе (1975) у обстежених друкарів знаходиться в межах 25 балів і свідчить про високий рівень тривожності. Токсиколого-гігієнічні дослідження поліграфічних матеріалів та гігієнічна регламентація деяких матеріалів, які застосовуються у поліграфічному виробництві. Аналіз експертних досліджень ЛНМУ, проведених упродовж 1997-2004 рр., засвідчив, що в загальній кількості (5000 об’єктів), частка нехарчової продукції становить 89 %. Розподіл об’єктів експертних досліджень за основними групами наступний: перше місце займають полімерні і лакофарбові матеріали (34,7%), далі слідують хімічні речовини (20,6%), продукція машинобудування (10,1%), поліграфічні матеріали (8,9%), нормативно-технічна документація (8,7%), будівельні матеріали (7,23%), парфюмерно-косметичні вироби (6%), “різні”(4%). Співвідношення імпортних і вітчизняних поліграфічних матеріалів постійно змінювалось з тенденцією до збільшення частки імпортних і досягло у 2004 році значення 1:9. Одночасно звужувався й асортимент материалів, які випускались вітчизняними виробниками. Переважаючим попитом користуються фарби, лаки, розчинники і розріджувачі, різноманітні допоміжні матеріали для офсетного і флексографічного друку, що свідчить про переважання сучасних технологій і підтверджує висновок про практично повну відсутність в сучасному видавничо-поліграфічному комплексі високого друку і супроводжуючої цей вид друку свинцевої інтоксикації. Друкарські фарби за тонажем використання займають лідируюче положення. Oe ? L n p ? Ae I I $ ¤ ¤a$ uy) O uy) O uy) O ???????¤?¤?????$???????¤?¤?????????????¤?¤?????Для виготовлення кольорових фарб (жовтої, голубої і пурпурної) використовують пігменти, що належать до різних хімічних класів, а саме – азопігменти (жовті), фталоціанінові (голубі), лаковий червоний пігмент (пурпурні). Від рецептур 10-річної давнини сучасні офсетні фарби відрізняються великою кількістю функціональних домішок (прискорювачів і сповільнювачів висихання, наповнювачів, антиоксидантів), що забезпечує можливість друкування на великих швидкостях і обумовлює особливості впливу цієї групи складних полімервмісних препаратів на організм. При застосуванні офсетних фарб на відміну від інших поліграфічних матеріалів у повітрі робочої зони знаходяться не тільки їх леткі компоненти, але й фарбовий аерозоль, токсична дія якого (офсетні фарби “Фарбент”) у білих щурів проявлялася симптомами пригнічення ЦНС (зниження рухливості і рефлекторних реакцій, в’ялість, сонливість, бокове положення). Наявність пігменту у фарбовому аерозолі суттєво впливала на стан ЦНС та поведінкові реакції тварин. Найбільш виражені зміни показників поведінкових реакцій щурів (збільшення вертикальної і горизонтальної активності, “норкового” рефлексу, зниження СПП) виникали під дією фарбового аерозолю, який містить азопігменти. За параметрами гострої пероральної токсичності офсетні фарби належать до малонебезпечних речовин 4 класу, оскільки DL50 для них переважає 10000 мг/кг. Експериментальними дослідженнями доведено, що здатність проникати крізь непошкоджену шкіру і викликати при цьому прояв токсичної дії, не властива офсетним фарбам. Це пояснюється тим, що поліграфічні фарби є гетерогенною дисперсною системою, в яких має місце міжмолекулярна взаємодія з утворенням коагуляційних структур – агрегатів і агломератів пігментних часток, первинних і вторинних надмолекулярних структур олігомерів і полімерів. За одноразового контакту зі шкірою подразнювального ефекту жодна з досліджуваних фарб не викликає. Багаторазові аплікації вітчизняних фарб серії “Фарбент” викликають явища контактного дерматиту. Іритативний ефект досить характерний і сильновиражений (8 балів) для чорних вітчизняних офсетних фарб. Нормалізація офтальмостатусу без медикаментозного лікування при цьому спостерігається на 7-8 добу. Сумарний бал пошкоджувальної дії під час попадання на слизові оболонки очей вітчизняних і імпортних кольорових фарб – 2-5. Симптоми подразнення зникають на 2-3 день без медикаментозного лікування. Досліджені композиції мають слабку кумулятивну активність. Токсичний вплив при багаторазовому надходженні проявляється збільшенням SH-груп крові, активності каталази крові, змінами альбуміно-глобулінового співвідношення у сироватці крові, зниженням антитоксичної функції печінки і зниженням імунореактивності. Патоморфологічними дослідженнями внутрішніх органів після закінчення експерименту виявлено вакуольну дистрофію клітин епітелію канальців нирок, помірну гіперплазію лімфоїдних фолікулів селезінки, дистрофічні зміни клітин портпортальної зони печінки. Встановлено, що чорні офсетні фарби сенсибілізуючим ефектом не володіють, у той же час, як тріадні композиції викликали стан підвищеної чутливості організму в 50-75 % морських свинок в експерименті за схемою нашкірних аплікацій. Про це свідчать позитивні провокаційні епікутанні проби та вірогідне збільшення кількості еозинофілів у периферійній крові сенсибілізованих тварин. При ізольованому та комплексному надходженні офсетних фарб в організм експериментальних тварин упродовж 30 діб з боку клітинної ланки імунітету спостерігалось підвищення загальної кількості Т-лімфоцитів, у тому числі Т-хелперів, тоді як чисельність Т-супресорів значно знижувалась. У результаті змін числа регуляторних Т-клітин різко зростав імунорегуляторний індекс. При надходженні в організм піддослідних тварин через шкіру офсетні фарби впливали на складові гуморального імунітету, а саме – зменшують кількість В-лімфоцитів та підвищують рівень Ig A у сироватці крові, тоді як концентрації імуноглобулінів інших класів (IgG, IgM) не відрізняються від контрольних значень (табл. 3). Таблиця 3 Вплив ізольованої та комплексної дії офсетної фарби серії “Geopro" (Nukorin Comporation”, Корея) на стан гуморальної ланки набутого імунітету білих щурів Показники Вплив на шкіру Вплив на шкіру + інгаляція Контроль ЦІК, ум. од. 37,92±1,23 36,5±1,08 36,75±1,69 IgG, г/л 1,125±0,180 1,35±0,13 1,30±0,11 IgA, г/л 0,82±0,20 1,07±0,18* 0,41±0,08 Ім., г/л 0,85±0,07 0,97±0,055* 0,745±0,063 Примітка: * – p<0,05 Офсетні фарби не здатні викликати мутації на індикаторних штамах Salmonella typhimurium TA-98 і TA-100. Вивчення міграції хімічних речовин у модельних умовах під час нанесення офсетних фарб показало, що пріоритетними забруднювачами повітря є пари вуглеводнів аліфатичних і фарбовий аерозоль. Під час висихання у повітря поступають вуглеводні аліфатичні. Фарби для флексографії залежно від використаного розчинника поділяються на 3 групи: спиртові, водні та водно-спиртові. Вітчизняна промисловість флексографічні фарби не випускає. Більшість імпортних флексографічних фарб – малотоксичні препарати, DL50 яких перевищує 5000 мг/кг (4 клас небезпеки). У клінічній картині реєструються симптоми ушкодження центральної нервової системи і подразнювальна дія. Іритативний ефект у водних фарб проявляється слабо. Сумарний бал пошкоджуючого впливу під час попадання на слизові оболонки очей спиртовмісних композицій становить 3. Флексографічні фарби мають здатність проникати крізь непошкоджену шкіру і подразнювати її (гіперемія, сухість після тривалого контакту). Здатність до накопичення в організмі незначна, Кcum перевищує 12,8. Вивчені композиції викликають сенсибілізацію організму. Суттєво вирізняється токсичність флексографічних фарб фірми “Printing Inks Technology AG”, що містять органічні розчинники. Досліджені в аспекті гострої пероральної токсичності, ці кольорові композиції (біла, чорна, тріадні, пантонові) є помірно токсичні сполуки (DL50 3000-5000 мг/кг, 3 клас небезпеки згідно з класифікацією ГОСТ 12.1.007-76 [248]) з яскраво вираженим впливом на ЦНС. Розвиток клінічного симптомокомплексу подібний при інгаляційному і ентеральному впливах (лише подовжений у часі при внутрішньошлунковому введенні): прогресуюча загальмованість без стадії збудження, гіподинамія з порушенням координації рухів (“хитка”' та “гусяча” хода із завалюванням на бік), частковий парез задніх кінцівок, ознаки подразнення слизових оболонок, розпластане положення, важке дихання, бокове положення, наркотичний сон. На аутопсії – повнокрів’я внутрішніх органів, точкові багаточисельні крововиливи в легенях. Загибель тварин віддалена на 2-5 діб досліду. Цим фарбам притаманна висока кумулятивна активність (Icum = 0,2-0,5, ЕТ50 = 2-4 доби, ЕТ50(n) < 5 діб, група кумулятивності І Б за Б. М. Штабским (1973). Досліджені композиції володіють перкутанною токсичністю з характерним ураженням ЦНС при слабовираженій пошкоджувальній дії на слизові оболонки і шкіру. Фарби викликають сенсибілізацію організму морських свинок в експерименті за схемою нашкірних аплікацій. Вплив флексографічних фарб на стан імунної системи щурів викликав зміни показників клітинного імунітету. Водні флексографічні фарби, не дивлячись на шлях надходження (шкіра чи комбінація шкіра+інгаляція), не впливають на кількість загальних Т-лімфоцитів та Т-клітин з супресорною активністю, підвищують у периферійній крові щурів чисельність Т-хелперів, однак імунорегуляторний індекс при цьому залишається високим. З боку гуморального імунітету спостерігається зменшення кількості В-лімфоцитів, але концентрація сироваткових імуноглобулінів не відрізняється від показників контрольної групи як при нанесенні фарби на шкіру, так і при комплексній експозиції. У щурів останньої групи визначався підвищенний рівень тільки IgA (табл. 4). Таблиця 4 Вплив ізольованої та комплексної дії водної флексографічної фарби (“Printing Inks Technology AG”, Німеччина) на стан гуморальної ланки набутого імунітету білих щурів Показники Вплив на шкіру Вплив на шкіру + інгаляція Контроль ЦІК, ум. од. 38,50±1,43 39,17±1,28 36,75±1,69 IgG, г/л 1,40±0,11 1,5±0,10 1,30±0,11 IgA, г/л 0,69±0,16 0,92±0,16* 0,41±0,08 IgМ, г/л 0,725±0,070 0,895±0,070 0,745±0,063 Примітка: * – p<0,05 Спиртові флексографічні фарби при ізольованій і комплексній експозиції викликають у тварин збільшення у периферичній крові кількості Т- та зменьшення кількості В-лімфоцитів. Чисельність Т-хелперів зростає після нанесення фарб на шкіру тварин, а Т-супресорів підвищується лише за їх комбінованої дії. Останнє сприяє зменшенню імунорегуляторного індексу особливо у групі щурів при надходженні фарби через шкіру та інгаляційно. Для обох груп піддослідних тварин було характерне підвищення у сироватці крові концентрації IgA (табл. 5). Таблиця 5 Вплив ізольованої та комплексної дії спиртової флексографічної фарби серії “Poliroto Gold” (“FISAT S.P.A”. Італія) на стан гуморальної ланки набутого імунітету білих щурів Показники Вплив на шкіру Вплив на шкіру + інгаляція Контроль ЦІК, ум. од. 41,83±1,0 38,75±2,53 36,75±1,69 IgG, г/л 1,325±0,125 1,4±0,114 1,30±0,1114 IgA, г/л 0,74±0,42 1,05±0,17* 0,41±0,083 IgМ, г/л 0,803±0,07 0,91±0,133 0,745±0,063 Примітка: * – p<0,05 Перелік шкідливих речовин, які поступають у повітря робочої зони при використанні флексографічних фарб, включає: етиловий спирт, ізопропіловий спирт, етил- і бутилацетат, метилметакрилат. Розчинники флексографічних фарб FF 2 ("IXO NEUBER" Польща), “LUBIS-FLEXOL”, “LUBIS-EТOL” ("LUXALL" Sp.z o.o. Польща), "ХЕМIСОЛ-11" (“JLC-CHEMIE”, Австрія), “Фарбент РА” і “Фарбент РБ” (ЗАТ “Свема-ППП” м. Шостка) володіють подразнювальною дією, викликають сенсибілізацію організму, ураження ЦНС не тільки внаслідок інгаляційного впливу, а і при попаданні на шкіру. Розріджувачами флексографічних фарб є метоксипропанол і етоксипропанол (“IXO NEUBER” Польща). В умовах статичного інгаляційного затруєння білих мишей, пари метоксипропанолу і етоксипропанолу викликають у піддослідних тварин симптоми подразнення слизових оболонок та ураження ЦНС: гіподинамію, кволість, сонливість, розлад координації рухів, наркотичний сон. ЛД50 per os для білих щурів перевищує 5000 мг/кг. Обидва розріджувачі володіють шкірно-резорбтивною дією. Однократна "хвостова проба" (експозиція 4 години) викликала розвиток інтоксикації: атонію, підвищену реакцію на зовнішні подразники. На шкірі відмічались ознаки подразнювального ефекту - сухість та лущіння. Препарати володіють іритативною дією. В субхронічному експерименті за методикою Ліма виявлена слабка кумулятивна активність метоксипропанолу та етоксипропанолу. Сенсибілізацію організму препарати не викликають. Отримані результати свідчать про можливий негативний вплив даних розріджувачів на здоров'я працюючих. В той же час необхідно відмітити відсутність для них нормативів та методів визначення концентрацій у повітрі робочої зони. Сучасні процеси друку супроводжуються оздобленням готової продукції за рахунок лакування, при цьому виникає додаткове забруднення повітря робочої зони і можливість негативного впливу на працюючих. У поліграфії застосовують чотири типи лаків: дисперсійні на водній основі (водорозчинні), на основі летких розчинників, на оливній основі (друкарські лаки) та УФ-лаки. Результати санітарно-хімічного аналізу свідчать, що під час використання дисперсійних лаків у повітрі знаходяться пари ізопропілового спирту, моноетаноламіну, бутилакрилату і метилакрилату. В умовах інгаляційних еспериментів цей леткий комплекс викликає у білих мишей розвиток гострої інтоксикації, у клінічній картині якої переважають симптоми ураження ЦНС і подразнення верхніх дихальних шляхів. Під час перорального введення дисперсійних лаків клінічна картина характеризується прогресуючою адинамією та симптомами подразнення слизових оболонок. DL50 для білих щурів перевищує 5000 мг/кг. Токсично-резорбтивного ефекту не виявлено. Подразнювальна дія на слизові оболонки очей незначна (2 бали). Кумулятивна активність слаба (Кcum > 5). Під час використання схеми
нашкірних аплікацій дисперсійні лаки викликають стан гіперчутливості
організму.

Застосування лаків на основі летких розчинників супроводжується
надходженням у повітря парів етилацетату, ізопропілового і етилового
спиртів, формальдегіду.Ця газоповітряна суміш під час експозиції (2
години) викликає у білих мишей наркотичний сон і часткову загибель
тварин в експериментальній групі. Заміна в рецептурі лаку етилового та
ізопропілового спиртів на пропіловий різко посилює токсичність і
призводить до 100 % смертності в умовах статичного затруєння. Під час
перорального введення токсичність цих препаратів залишається на рівні 4
класу небезпеки з аналогічною, описаною вище, картиною ураження ЦНС.
“Хвостова” проба на білих щурах свідчить про наявність
шкірно-резорбтивного ефекту – адинамія після закінчення експерименту,
“хитка” хода при пересуванні. Проявів місцево-подразнювальної дії на
шкірі не виявлено. Інокуляція лаків у кон’юнктивальний мішок ока
кроликів викликає гіперемію (2 бали), набряк (1 бал), виділення (2
бали). В умовах повторного введення у шлунок лаків на основі летких
розчинників виявлено середні кумулятивні властивості (Кcum = 5,2 — 5,8).
Лаки викликають стан сенсибілізації організму під час попадання на
шкіру.

У рецептуру лаків на оливній основі входять синтетичні смоли, органічні
пігменти, рослинні і мінеральні оливи, що зумовлює поступлення у повітря
робочої зони аліфатичних вуглеводнів фракції С1-С10. Інгаляційна дія і
пероральне введення препаратів загибелі тварин (білі щурі і миші) не
викликають. У клінічній картині гострої інтоксикації переважають
симптоми загальнотоксичної дії. Резорбтивно-токсичний і
місцево-подразнювальний ефекти під час попадання на шкіру відсутні.
Місцево-подразнювальна дія на слизові оболонки очей виражена сильно:
гіперемія інтенсивністю 2 бали, виділення – 2 бали, набряк – 2 бали.
Лаки на оливній основі володіють слабкими кумулятивними властивостями і
викликають сенсибілізацію організму.

Лаки ультрафіолетового закріплення містять акрилові або епоксиакрилові
смоли з подвійними зв’язками, акрилові мономери або олігомери,
фотоініціатори. Це малотоксичні сполуки, які володіють
резорбтивно-токсичною дією зі слабовираженим подразнювальним ефектом при
попаданні на шкіру і слизові оболонки. Зумовлюють алергізацію організму.
Мутагенна активність не зафіксована.

Пріоритетними забруднювачами повітря при використанні лаків
УФ-закріплення являються метилметакрилат та формальдегід, концентрації
яких близькі до значень ГДК.

Для виготовлення друкарських фарб і лаків УФ-закріплення, рельєфних
полiмерних друкарських форм офсетного і флексографiчного друку
застосовують рiдкi фотополiмернi композиції (РФПК).

Як світлочутливий матеріал у композиціях використовують
полімерно-мономерно-олігомерні або олігомерно-мономерні суміші, які
опромінюються ультрафіолетовими променями. Основою композиції є похідні
целюлози, олігоефіракрилати, олігоефірмалеїнати, олігоуретанакрилати,
метилметакрилати, поліаміди. Як фотоініціатор використовують бензоїл,
альфа-хлорантрахінон або бензофенон, інгібітор — гідрохінон, для
підвищення світлочутливості – триетаноламін, поліетиленгліколь.

Дані якісного і кількісного аналізу, отримані у санітарно-хімічному
експерименті, підтверджують результати досліджень хімічних факторів
виробничого середовища, згідно з якими пріоритетними забруднювачами під
час використання РФПК є метилакрилат та метилметакрилат, концентрації
яких перевищують гігієнічні нормативи у декілька разів.
Толуілендиізоціанат, етиленгліколь, формальдегід та кислота метакрилова
присутні у повітрі у незначних кількостях. Тобто на відміну від інших
композиційних поліграфічних матеріалів, наприклад синтетичних клеїв, в
яких провідним шкідливим компонентом виступає формальдегід, токсична дія
РФПК обумовлена впливом ефірів акрилової і метакрилової кислот. В
інгаляційних експериментах це проявляється симптомами подразнювальної
дії і ураженням ЦНС. При однократному пероральному надходженні
переважають симптоми ураження ЦНС. В умовах повторного введення РФПК у
шлунок щурів спостерігалось зниження окислювально-відновних процесів і
зворотні структурні зміни у нирках, печінці, головному мозку,
периферичній нервовій системі. Ступінь вираженості кумулятивних
властивостей коливається від слабкого до сильного, що обумовлено
відсотковим співвідношенням компонентів, а також наявністю у складі
композицій різних цільових домішок.

При аплікації на слизову оболонку ока кроликів та шкіру щурів і
морських свинок РФПК виявляють подразнювальні, резорбтивні і
сенсибілізуючі властивості. За довготривалого впливу розвивається
контактний дерматит.

Створення нових фотополімерних композицій супроводжується включенням в
їх рецептуру компонентів, які не вивчено токсикологічно і потребують
наукового обгрунтування гранично допустимої концентрації у повітрі
робочої зони, а за умови попадання у стічні води — гранично допустимої
концентрації у воді відкритих водойм. Проведення таких досліджень
проілюстровано на прикладі 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду,
ацетофталату целюлози і гліцидилметакрилату.

1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид за параметрами гострої токсичності
відноситься до 4 класу малонебезпечних речовин. Резорбтивно-токсичним та
місцево-подразнювальним ефектами під час попадання на шкіру не володіє.
Викликає слабке подразнення слизових оболонок очей. Субхронічний
пероральний вплив препарату характеризується симптомами
загальнотоксичної дії та проявами сильної кумулятивної активності (Кcum
= 3,5). Під час інгаляційного надходження в організм щурів
1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид викликає зрушення інтегральних та
гематологічних показників, а також зміни функціонального стану печінки.
В якості близької до порогової концентрації при інгаляційному
надходженні (Limac), за загальнотоксичним ефектом визначена величина
124,14 мг/м3. Негативні шкірні провокаційні проби свідчать про
відсутність алергенної перебудови організму тварин під дією
1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду. В тесті Еймса генотоксичності
препарату не виявлено. ОБРВ 1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду
рекомендований на рівні 5 мг/м3 (аерозоль).

Ацетофталат целюлози за параметрами гострої токсичності відноситься до
речовин 4 класу небезпеки. Однократний інгаляційний вплив препарату не
викликає у білих щурів загибелі і симптомів гострої інтоксикаці.
Максимальна концентрація ацетофталату целюлози в затруювальній камері
складала 987,03±47,44 мг/м3. Шкірно-резорбтивною та
місцево-подразнювальною дією препарат не володіє. Подразнює слизові
оболонки очей. Кумулятивна і алергенна активність препарату слабка.
Гонадотоксичний і мутагенний ефект не виявлено. ГДК ацетофталату
целюлози у повітрі робочої зони рекомендована на рівні 10 мг/м3 (3 клас
небезпеки, аерозоль).

Гліцидилметакрилат (ГМА) за параметрами гострої токсичності належить до
речовин 3 класу небезпеки. Середньосмертельні дози становлять: для білих
щурів – 700 мг/кг, для білих мишей – 530 мг/кг, для морських свинок –
850 мг/кг. Середній час загибелі тварин за однократного впливу речовини
(ЕТ50) дорівнює 15,5 год. Препарат не володіє резорбтивно-токсичним і
місцево-подразнювальним ефектом під час попадання на шкіру. Потрапляючи
на слизові оболонки очей викликає гнійний кон’юнктивіт з помутнінням
рогівки. За субхронічного надходження ГМА викликає у крові білих щурів
підвищення концентрації гемоглобіну і зниження кількості еритроцитів,
порушення окислювально-відновних процесів в організмі піддослідних
тварин і змінює функціональний стан печінки. Мінімальна діюча доза для
умов субхронічного досліду знаходиться на рівні 2,8 мг/кг. Володіє
кумулятивною активністю сильного ступеня (Kcum=2,6).

Хронічна інтоксикація, яку викликає ГМА у щурів, характеризується
лейкопенією, зниженням активності холінестерази і каталази крові,
фазовими коливаннями трансаміназ у сироватці крові. Максимально недіюча
доза (МНД) ГМА у хронічному експерименті становила 0,112 мг/кг.

При внутрішньошкірній сенсибілізації ГМА проявляє алергенні властивості.
Не вливає на функціональний стан сперматозоїдів і не викликає
достовірних змін морфометричних показників сперматогенезу білих щурів.

ГМА впливає на органолептичні властивості води, змінює процеси
амоніфікації, нітрифікації та біологічного споживання кисню, Поріг
сприйняття запаху ГМА встановлений на рівні 1,413 мг/л, практична межа
запаху визначена в концентрації 3,13 мг/л. Поріг сприйняття присмаку —
2,155 мг/л, практична межа присмаку визначена в концентрації 4,784 мг/л.
Порогова і недіюча концентрації ГМА за впливом на санітарно-хімічний
режим водойм становлять відповідно 0,445мг/л і 0,089 мг/л.

ГДК ГМА у воді водойм обгрунтована на рівні 0,09 мг/л, лімітуюча ознака
шкідливості — загальносанітарна, 3 клас небезпеки.

Аналіз інформації, одержаної під час токсикологічних досліджень, і
зіставлення її з аналогічною про вивчені раніше полімервмісні препарати
для обробки шкіри, змащувально-охолоджувальні рідини, лакофарбові
матеріали, свідчить, що поліграфічні матеріали також як і аналогічні
представники інших галузей промисловості, є помірно- і малонебезпечними
сполуками, однак для них лімітувальні показники токсичності — це
ураження центральної нервової системи і алергенна активність. Особливо
небезпечні поліграфічні фарби, оскільки у виробничих умовах
спостерігається одночасна дія летких компонентів фарб, що надходять
через органи дихання, і незаполімеризованої фарби, яка забруднює шкірний
покрив.

За результатами проведених комплексних гігієнічних, токсикологічних,
імунологічних, клінічних та медико-статистичних досліджень була науково
обгрунтована, розроблена і запропонована для подальшого впровадження в
практику концептуальна модель управління здоров’ям робітників
видавничо-поліграфічного комплексу, що працюють в умовах підвищеної
хімічної небезпеки, основні позиції якої представлені на рис. 4.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на підставі вивчення санітарно-гігієнічних умов праці,
нових технологій, організації і структури виробництва, оцінки стану
здоров’я робітників галузі, токсикологічних експериментів та
узагальнення результатів багаторічного досвіду проведення державної
санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів і хімічних композицій,
доведено, що трансформація друкарських підприємств у єдиний
видавничо-поліграфічний комплекс, який забезпечує соціально-економічні
потреби держави в інформаційно-видавничій, друкарській, рекламній і
пакувальній продукції, в умовах ринкових відносин призвела до суттєвого
підвищення рівнів хімічної небезпеки, яка стала домінуючим небезпечним
фактором виробництва і потребує невідкладних профілактичних та
корегуючих заходів для збереження і підвищення потенциіалу здоров’я
робітників поліграфічної промисловості.

2. Підготовка і випуск друкованої продукції на поліграфічних
підприємствах пов’язані з трудовими операціями, які відповідають 3.1.
категорії важкості згідно з Гігієнічною класифікацією ГН
3.3.5-8-6.6.1-2001. Використання сучасних технологій обумовило
відсутність у видавничо-поліграфічному комплексі високого друку
традиційно притаманних цьому виду виробництва випадків свинцевої
інтоксикації серед працюючих.

3. Основними джерелами хімічної небезпеки в сучасному
видавничо-поліграфічному комплексі є поліграфічні матеріали, переважно
на полімерній основі, які використовуються в галузі. На основі
проведеної гігієнічної інвентаризації виділені як провідні групи:
друкарські фарби і лаки – 31,6 %, органічні розчинники і розріджувачі –
21,1 %, фотополімерні композиції – 5,8 %.

4. Поліграфічні матеріали є однією з провідних груп об’єктів експертизи,
питома вага яких серед зразків нехарчової продукції досягає 9 %.
Застосування цих матеріалів у технологічних процесах обумовлює
забруднення повітря робочої зони шкідливими речовинами, в тому числі 2 і
3 класів небезпеки, які у 60-70 % випадків перевищують відповідні ГДК у
1,2 – 5 разів. Умовою видачі позитивних висновків державної
санітарно-епідеміологічної експертизи на поліграфічні матеріали є їх
обов’язкова реєстрація як небезпечних шкідливих факторів виробництва.

5. Офсетні друкарські фарби за параметрами гострої пероральної
токсичності належать до малонебезпечних речовин 4 класу (ГОСТ
12.1.007-76) з переважаючим впливом на центральну нервову систему.
Проявляють слабку кумулятивну активність (коефіцієнти кумуляції
перевищують 12,8). Подразнюють слизові оболонки, шкірно-резорбтивним
ефектом не володіють. Багатократні аплікації на шкіру викликають прояви
контактного дерматиту. Сенсибілізують організм з формуванням
гіперчутливості уповільненого типу. Ураження центральної нервової
системи, іритативний ефект та сенсибілізуюча активність визначаються
інтенсивністю різного ступеня – від слабкого до сильновираженого
залежно від застосування відповідних пігментів.

6. Флексографічним друкарським фарбам притаманні: подразнювальний ефект,
вплив на центральну нервову систему, кумулятивна активність, здатність
проникати через непошкоджену шкіру. Токсичність, що відповідає 3-4
класам небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76), та ступінь прояву ефектів
обумовлені рівнем вмісту органічних розчинників. Водні флексографічні
фарби незалежно від шляхів надходження в організм, викликають порушення
з боку клітинної та гуморальної ланок імунної системи. Спиртові
флексографічні фарби впливають на імунний статус з формуванням
автоімунних реакцій.

7. Розчинники і розріджувачі офсетних та флексографічних фарб за
критерієм гострої токсичності належать до 3 та 4 класів небезпеки (ГОСТ
12.1.007-76). Проявляють подразнювальну дію й уражають центральну
нервову систему як при інгаляційному впливові, так і при попаданні на
шкіру. Викликають сенсибілізацію організму.

8. Поліграфічні лаки, що є малотоксичними сполуками (4 клас небезпеки
згідно ГОСТ 12.1.007-76), проявляють подразнювальний ефект при попаданні
на шкіру та слизові оболонки, у 20 % дослідів середню (коефіцієнти
кумуляції 5,8-5,9) та у 80 % — слабку кумулятивну активність
(коефіцієнти кумуляції перевищують 12,8). Викликають сенсибілізацію
організму. Заміна в рецептурі лаків етилового та ізопропілового спиртів
на пропіловий спирт підсилює їх токсичність.

9. Рiдкi фотополiмернi композиції належать до малонебезпечних речовин (4
клас за ГОСТ 12.1.007-76). Проявляють резорбтивно-токсичну дію,
сенсибілізуючі властивості; при довготривалому впливові можуть викликати
контактний дерматит. Місцево-подразнювальний ефект при попаданні на
слизові оболонки і ступінь вираженості кумулятивних властивостей
коливаються від слабкого до сильновираженого, що обумовлено різним
відсотковим співвідношенням компонентів, а також наявністю в складі
композицій цільових домішок.

10. Хімічний фактор поліграфічного виробництва негативно впливає на стан
здоров’я друкарів, у яких виявлені зміни імунної та нервової системи.
Порушення з боку імунної системи проявляються ознаками вторинного
імунодефіціту.

11. Дія хімічного фактору супроводжується підвищеним шумовим
навантаженням, обумовленим, в більшості випадків, порушеннями
технологічного характеру: використанням застарілого і нестандартного
обладнання, відсутністю системи профілактичного ремонту, розміщенням у
цехах додаткового обладнання. У 30 % випадків рівні шуму на основних
технологічних процесах перевищують допустимі в діапазоні низьких частот
(62–250 Гц) на 5–21 дБ, на середніх (500 Гц) – 21 дБ, на високих – 26–34
дБ.

12. Результати проведених комплексних гігієнічних, токсикологічних,
клінічних, медико-статистичних досліджень покладено в основу
концептуальної моделі управління здоров’ям робітників
видавничо-поліграфічного комплексу, які працюють в умовах хімічної
небезпеки, а також використано при розробленні нормативно-методичних
документів для органів практичної охорони здоров’я (проект державних
санітарних правил та норм “Підприємства та організації поліграфічної
промисловості”, схеми первинної токсикологічної оцінки з оформленням
токсиколого-гігієнічного паспорта шкідливих хімічних речовин, схеми
гігієнічної регламентації лакофарбових матеріалів та переліку речовин,
за якими необхідно здійснювати контроль повітряного середовища при їх
застосуванні).За результатами проведених досліджень обгрунтовано і
затверджено Міністерством охорони здоров’я 3 гігієнічних нормативи на
хімічні речовини, що призначені для застосування у поліграфічній галузі
(1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлорид, ацетофталат целюлози,
гліцидилметакрилат).

СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Кузьмінов Б. П., Андрейко О. Ю., Трикуленко В. І., Галушка О. І.
Токсикологічна оцінка рідких фотополімерних композицій «ФОМАТ ТВ–62» і
«ФОМАТ ФВ–72» // Современные проблемы токсикологии. – 2000. – № 1. – С.
33 – 34. (дисертантом визначено мету роботи, проведено аналіз
літературних даних, планування експерименту, виконано фрагмент
експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Токсикологічна характеристика
розріджувачів для поліграфічних фарб «Фарбент» марок А і Б //
Современные проблемы токсикологии. – 2000. – №2. – с. 40. (дисертантом
визначено мету роботи, проведено аналіз літературних даних, планування
експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й
проаналізовано одержані результати).

Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Експериментальні дослідження
поліграфічного лаку ПВБ марки Б // Современные проблемы токсикологии. –
2000. – № 3. – С. 39 – 40. (дисертантом визначено мету роботи,
проведено аналіз літературних даних, планування експерименту, виконано
фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані
результати).

Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А., Нєктєгаєв І. О. Токсикометрична
характеристика змащувально-охолоджуючої рідини «CIMSTAR S 300» фiрми
«Cimcool Industrial Products B.V.», Нiдерланди // Довкілля та здоров’я.-
2000, № 4. – С. 54 – 55. (дисертантом проведено літературний огляд,
планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної частини й
проаналізовано одержані результати).

Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Фактори ризику при побутовову
застосуванні лакофарбових виробів // Современные проблемы токсикологии.
– 2001. – № 3. – С. 60 – 63. (дисертантом проведено літературний огляд,
взята участь у збиранні матеріалів, підготовці статті до друку).

Кузьмінов Б.П., Туркіна В. А., Нєктєгаєв І. О., Паздерська І. Б.
Результати первинної токсикологічної експертизи сировини для виробництва
водоемульсійних фарб // Современные проблемы токсикологии. — 2001. – №
4. – С. 35 – 36. (дисертантом проведено планування експериментів,
виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки
досліджень, підготовлено статтю до друку).

Кузьмінов Б. П. Проблеми медицини праці в сучасному поліграфічному
виробництві // Гигиена труда. – Киев, 2003. – Вып. 34. – С. 269–274.

Кузьмінов Б. П. Токсикологічна характеристика офсетних друкарських фарб
// Медичні перспективи. — 2003. – № 3. – С. 106 – 111.

Кузьмінов Б. П., Трикуленко В. І. Токсиколого-гігієнічна характеристика
флексографічних поліграфічних фарб // Довкілля та здоров’я. – 2003, № 4.
– С. 34 – 37. (дисертантом проведено літературний огляд, планування
експериментів, виконано фрагмент експериментальної частини й підведено
підсумки досліджень).

Кузьмінов Б. П. Токсиколого-гігієнічна оцінка нової фотополімерной
композиції // Гигиена труда. – Киев, 2004. – Вып. 35. – С. 87 – 91.

Кузьмінов Б. П., Потьомкіна Г. О., Зазуляк Т. С., Галушка О. І.,
Паздерська І. Б., Грушка О. І., Жук С. Ш. Дослідження алергенної дії
полімерних підгузників // Практична медицина. — 2004. – № 1. – С.
116–123. (дисертантом проведено літературний огляд, планування
експерименту й проаналізовано одержані результати).

Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпека сучасного поліграфічного виробництва:
поліграфічні лаки // Довкілля та здоров’я. — 2004. – № 3. – С. 69 –72.

Кузьмінов Б. П. Токсиколого-гігієнічна характеристика поліграфічних
лаків до флексографічних фарб // Современные проблемы токсикологии. –
2004. – № 3. – C. 43 – 44.

Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпечність сучасного поліграфічного
виробництва: поліграфічні розчинники // Медичні перспективи. – 2004. – №
3. – С. 120 – 123.

Кузьмінов Б. П. Оцінка умов праці та здоров’я поліграфістів // Практична
медицина. – 2004. – № 3. – С. 103–106.

Кузьмінов Б. П., Гаврилюк А. М., Грушка О. І. Дослідження стану
імунітету у друкарів сучасного поліграфічного виробництва // Практична
медицина. – 2005. – №2. – С. 100–103. (дисертантом проведено
літературний огляд, планування експерименту й проаналізовано одержані
результати).

Кузьмінов Б. П. Дослідження здоров’я друкарів за показниками їх
функціонального стану // Практична медицина. – 2005. – №3. – С. 98–102.

Кузьмінов Б. П. Обгрунтування орієнтовного безпечного рівня впливу
1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду в повітрі робочої зони // Современные
проблемы токсикологии. – 2005. – № 4. — C. 47 – 48.

Кузьмінов Б. П. Імунологічна перебудова організму щурів під впливом
сучасних поліграфічних фарб // Експериментальна та клінічна фізіологія і
біохімія. – 2005. – №4. – С. 68–71.

Кузьмінов Б.П. Дослідження здоров’я поліграфістів за показниками
професійної захворюваності // Практична медицина. – 2006. – №2. – С.
91–95.

Kuzminov B., Turkina V., Shafran L. The problem of allergy in
ecotoxicology of polimeric materials // Environment International. – V28
(2003). – P. 699–702. (дисертант брав участь у розробці концепції та
плануванні експериментів, виконав фрагмент експериментальної частини).

Кузьминов Б. П. Обоснование ПДК ацетофталата целлюлозы в воздухе рабочей
зоны // Токсикологический вестник. – 2004. – № 5. – С. 42–43.

Kuzminov B., Turkina V., Kuzminov J. Hazard Estimation of organic
solvents in printing industry // Proceeding 23rd International Symposium
«Industrial toxicology ’03″ 18-20, 2003, Bratislava, Slovak Republic. –
2003. – P. 187–190. (дисертантом проведено планування експериментів,
виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки
досліджень, підготовлено статтю до друку).

Кузьмінов Б. П. Гігієнічний моніторинг сучасного
видавничо-поліграфічного комплексу // Український журнал з проблем
медицини праці. – 2005. — №2. – С. 23–27.

Маненко А. К., Кузьминов Б. П., Шарова Т. И., Каримова С. Ш.,
Бисярин Ю. В. Токсикологическая оценка глицидилметакрилата // Гигиена
населенных мест. — Киев, 1984. — Вып. 23. — С. 38 — 40. (дисертантом
проведено планування експериментів, виконано фрагмент експериментальної
частини).

Кузьминов Б. П., Шарова Т. И., Жук С. Ш., Бисярин Ю. В., Кокот В. Р.
Токсичность глицидилметакрилата // Гигиена и санитария. – 1987. – № 9. –
С. 91. (дисертантом проведено планування експериментів, виконано
фрагмент експериментальної частини).

Безкопыльный И. Н., Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И.
Схема первичной токсикологической оценки для оформления
токсиколого-гигиенического паспорта и раздела ТУ »Техника
безопасности» // Метагигиена 94. – Киев, 1994. – С. 68. (дисертант брав
участь у розробці концепції).

Андрейко О. Ю., Безкопильный І. Н., Кузьмінов Б. П. Використання нової
схеми оцінки результатів токсикологічної експертизи хімічних речовин //
Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної
практики та охорони здоров’я. Ч. 1., Київ, 1995. – С. 179–180.
(дисертантом проведено аналіз літературних даних, підведено підсумки
досліджень).

Безкопильний І. Н., Кузьмінов Б. П., Андрейко О. Ю. Удосконалення та
формалізація схеми оцінки результатів токсикологічної експертизи
хімічної речовини. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони
здоров’я №44-95. Київ. – 1995. – 4 с.(дисертант брав участь у
розробці концепції).

Кузьмінов Б. П., Галушка О. І., Нєктєгаєв І. О., Антошин Ю. В.,
Веремієнко О. Ю. Дослідження нових хімічних полімерних композицій для
поліграфічної промисловості // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки,
медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я. Ч. 2., Київ,
1995. – 341–342. (дисертантом проаналізовано одержані результати,
підведено підсумки досліджень).

Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И. Клеи-герметики
SIKAFLEX 221, 252, 255 PC // Токсикологический вестник. – 1997. – № 3. –
С. 34–35. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано
фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані
результати).

Кузьминов Б. П., Галушка А. И., Туркина В. А. Фталиевые эмали ALKOSOL,
EMAKOL, FTALUX фирмы POLIFARB // Токсикологический вестник. – 1998. – №
2. – С. 35. (дисертантом визначено мету роботи, виконано фрагмент
експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И., Бойко Н. Б. Препараты
для дубления кожи // Токсикологический вестник. – 1998. – №3. – С. 39.
(дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент
експериментальної частини й проаналізовано одержані результати,
обгрунтовано заходи профілактики).

Кузьминов Б. П., Галушка А. И., Нектегаев И. А., Туркина В. А., Антошин
Ю. В., Паздерская И. Б. Целюлозный лак Kapon extra производства фирмы
»Chemal», РП // Токсикологический вестник. – 1999. – №5. – С. 42–43.
(дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент
експериментальної частини й проаналізовано одержані результати).

Кузьмінов Б. П., Галушка О. І., Зазуляк Т. С., Туркіна В. А. Результати
діяльності лабораторії промислової токсикології ЛДМУ по
санітарно-хімічній оцінці полімерних матеріалів // Гігієнічні проблеми
суспільства. – Львів. – 1999. – С. 149–150. (дисертантом проаналізовано
одержані результати, підведено підсумки досліджень).

Кузьминов Б. П., Андрейко Е. Ю., Трикуленко В. И. Полихром С-144,
Полихром С-597, Полихром С-700 // Токсикологический вестник. – 2000. – №
2. – С. 30–31. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано
фрагмент експериментальної частини й проаналізовано одержані
результати).

Кузьминов Б. П., Галушка А. И., Туркина В. А., Нектегаев И. А. Присадки
к смазачно-охлаждающим житкостям фирмы «Cimcool Industrial Products
B.V.», Нидерланды // Токсикологический вестник. – 2000. – № 5. – С.
45–46. (дисертантом проведено планування експерименту, виконано фрагмент
експериментальної частини й проаналізовано одержані результати,
обгрунтовано заходи профілактики).

Кузьмінов Б. П., Туркіна В. А. Методичні підходи до гігієнічної
регламентації лакофарбових матеріалів // Гігієнічні проблеми сучасного
суспільства. – Львів. – 2001. – С. 35–38.

Кузьмінов Б. П. Токсикологічна оцінка сучасних поліграфічних фарб //
Тези доповідей І з’їзду Токсикологів України 11-13 жовтня 2001 року,
Київ. – 2001. – С. 30.

Kuzminov B., Shafran L., Turkina V. Problem of allergy in ecotoxicology
polimer material // «Ecotoxicology and Environnmental Safety on the
Third Millennium: Trends, Threats and Challenges» Sexotox World Congress
and Sixth European Conference on Ecotoxicology and Environmental Safety.
– Krakow. – 2001. – P. 294–295. (дисертант брав участь у розробці
концепції та плануванні експериментів, виконав фрагмент
експериментальної частини).

Кузьмінов Б. П. Токсикологічна характеристика розчинника «Хемісол-11» //
Актуальні проблеми профілактичної медицини. – Львів. – 2002. – С. 39–40.

Кузьмінов Б. П. Хімічні фактори небезпеки на сучасних поліграфічних
підприємствах // Тези доповідей науково-практичної конференції
’’Організація токсикологічної допомоги в Україні’’ 20-21 травня 2002
року. – Київ, 2002. – С. 81–82.

Кузьмінов Б. П. Гігієнічні проблеми сучасного поліграфічного виробництва
// Тези доповідей ІХ Конгрес Світової федерації Українських лікарських
товариств. Присвячений 25-річчю СФУЛТ. – Луганськ. – 2002. – С. 496.

Кузьминов Б.П. Токсиколого-гигиеническая оценка полиграфических красок
’’SIEGWERK’’ // Здоровье и окружающая среда: Сб. науч. тр. к 75-летию
НИИ санитарии и гигиены в 2 т.Т.1 / НИИ санитарии и гигиены; под ред.
С.М.Соколова, В.Г.Цыганова.- Барановичи; Баранов.укрупн.тип., 2002. – С
490–491.

Kuzminov B., Turkina V., Kuzminov J. The Legislative Decision of the
environmental problem of use of polymeric materials in Ukraine // Book
of abstracts «7th Regional Meeting of the Central and Eastern European
Section » Trends and advances in environmental chemistry and
ecotoxicology. October 14-16, 2002. – Brno. – 2002. – P. 255–256.
(дисертант брав участь у розробці концепції та плануванні експериментів,
виконав фрагмент експериментальної частини).

Кузьмінов Б. П. Гігієнічна характеристика сучасного поліграфічного
виробництва // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції
’’Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (до 120-річчя
з дня народження академіка О.М.Марзеєва) Випуск 5. 24-25 квітня 2003 р.
– Київ. – 2003. – С. 71–72.

Кузьмінов Б. П. Токсиколого-гігієнічна характеристика флексографічних
поліграфічних розчинників // Тези доповідей VІІ з’їзд Всеукраїнського
лікарського товариства м. Тернопіль, 16-17 травня 2003 року. Українські
медичні вісті. – 2003. – Т.5. – №1 (63). – С. 231.

Кузьмінов Б. П., Галушка О. І., Туркіна В. А., Зазуляк Т. С. Досвід та
перспективні розробки лабораторії промислової токсикології ЛДМУ ім.
Данила Галицького у гігієнічних дослідженнях полімерних матеріалів //
Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 100 річчю кафедри
загальної гігієни Одеського державного медичного університету. За
редакцією професора В.О.Колоденко;– Одеса: Чорномор. – 2003. С. 187–190.
(дисертантом проаналізовано одержані результати, підведено підсумки
досліджень).

Кузьминов Б. П. Сравнительная токсикологическая оценка современных
полиграфических красок // Тезисы докладов 2-й съезд токсикологов России.
– М. – 2003. – С. 149–150.

Кузьминов Б. П., Туркина В. А. Иммунологический мониторинг новых
полиграфических материалов в эксперименте // International Journal on
Immunorehabilitation. – 2003. – Vol. 5. – № 2. – P. 209. (дисертантом
проведено планування експерименту, виконано фрагмент експериментальної
частини й проаналізовано одержані результати).

Kuzminov B., Turkina V. The toxicological characteristic of modern
poligraphic solvents // 12th International Symposium on Environmental
Problems in the Mediterranean Region 4th to 8th, 2003, Antalya, Turkey.
– 2003. – P. 165. (дисертантом проведено планування експериментів,
виконано фрагмент експериментальної частини й підведено підсумки
досліджень, підготовлено статтю до друку).

Кузьминов Б. П. Фотополимерные композиции Фомат ФВ-41 и Фомат ФВ-42 //
Токсикологический вестник. – 2004. – № 3. – С. 41.

Кузьмінов Б. П. Токсикологічна характеристика ацетофталата целюлози //
Тези доповідей ІІ з’їзду Токсикологів України. – Київ. – 2004. – С.
68–69.

Кузьмінов Б. П. Аналіз професійної захворюванності поліграфістів // Тези
Х Конгресу Світової федерації Українських лікарських товариств. –
Чернівці. – 2004. – С. 563

Кузьмінов Б. П., Зазуляк Т. С. Методичні проблеми
токсиколого-гігієнічної оцінки основних поліграфічних матеріалів та
поліграфічної продукції // Гігієнічна наука та практика на рубежі
століть. Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ. –
2004. – Т. І. – С. 234–235. (дисертантом проведено літературний огляд,
взята участь у збиранні матеріалів, підготовці статті до друку).

Кузьмінов Б. П., Кокот В. Р. До питання вдосконалення нормативної бази
при організації профілактичних оглядів працюючих в шкідливих умовах
праці // Тези Ювілейного VIII з’їзду ВУЛТ (Всеукраїнського Лікарського
Товариства, присвяченого 15-річчю організації (1990-2005). м.
Івано-Франківськ. 21-22 квітня 2005 року. Українські медичні вісті. –
2005 – Т.6. – №1–2 (63–64). – С. 390–391. (дисертантом взята участь у
збиранні матеріалів, підготовці статті до друку).

Кузьмінов Б. П. Підсумки експертних досліджень сучасних полімервмісних
матеріалів лабораторією промислової токсикології Львівського
національного медичного університету // Тези Ювілейного VIII з’їзду ВУЛТ
(Всеукраїнського Лікарського Товариства, присвяченого 15-річчю
організації (1990-2005). м. Івано-Франківськ. 21-22 квітня 2005 року.
Українські медичні вісті. – 2005 – Т.6. – №1–2 (63–64). – С. 391.

АНОТАЦІЯ

Кузьмінов Б. П. Хімічна небезпека у сучасному поліграфічному виробництві
як гігієнічна проблема. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2006.

Проведено оцінку умов праці в сучасному поліграфічному виробництві. За
підсумками санітарно-гігієнічних досліджень, атестації робочих місць,
оцінки стану здоров’я робітників галузі (за даними обстеження і
анкетування), інвентаризації основних та допоміжних поліграфічних
матеріалів доведено, що трансформація друкарського виробництва у єдиний
видавничо-поліграфічний комплекс, призвела до суттєвих змін в
технології, організації виробництва і негативно, за рахунок підвищеної
хімічної небезпеки, вплинула на гігієнічні показники умов праці та стан
здоров’я робітників.

Здійснено токсиколого-гігієнічну оцінку провідних групп поліграфічних
матеріалів (друкарських фарб, розчинників і розріджувачів, лаків,
фотополімерних композицій), питома вага яких (за результатами державної
санітарно-епідеміологічної експертизи) досягає 9 % серед нехарчової
продукції.

Обгрунтовано гігієнічні регламенти компонентів фотополімерних композицій
(1-діазо-2-нафтол-4-сульфохлориду, ацетофталату целюлози,
гліцидилметакрилату), які в умовах виробництва поступають в повітря
робочої зони і у воду відкритих водойм.

Розроблено концептуальну модель управління здоров’ям робітників
видавничо-поліграфічного комплексу, яку використано при розробленні
нормативно-методичних документів для органів практичної охорони
здоров’я.

Ключові слова: поліграфічне виробництво, умови праці, стан здоров’я
робітників, токсичність хімічних сполук.

АННОТАЦИЯ

Кузьминов Б. П. Химическая опасность в современном полиграфическом
производстве как гигиеническая проблема. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.02.01 – гигиена. – Львовский национальный медицинский
университет имени Данилы Галицкого МЗ Украины, Львов, 2006.

Проведено оценку условий труда в современном полиграфическом
производстве. По результатам проведенных санитарно-гигиенических
экспериментов, аттестации робочих мест, оценке состояния здоровья
робочих отрасли (по данным обследования и анкетирования), инвентаризации
основных и вспомогательных полиграфических материалов установлено, что
трансформация печатного производства в единый
производственно-полиграфический комплекс привела к существенным
изменениям в технологии, организации производства и негативно, за счет
повышенной химической опасности, повлияла на гигиенические показатели
условий труда и состояние здоровья рабочих.

Проведена токсиколого-гигиеническая оценка ведущих групп полиграфических
материалов (печатных красок, растворителей и разбавителей, лаков,
фотополимерных композиций), удельный вес которых (по результатам
государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы) достигает 9 %
среди непищевой продукции.

Использование полиграфических материалов в технологических процессах
обуславливает загрязнение воздуха рабочей зоны производственных
помещений вредными веществами преимущественно 2 и 3 клаcса опасности,
которые в 60-70 % случав превышают соответствующие ПДК в 1,2–5 раза.

Полиграфические материалы являються умеренно и малоопасными соединениями
(3 и 4 класс опасности) с лимитирующими показателями токсичности –
поражение центральной нервной системы и аллергенная активность.

Научно обоснованы гигиенические регламенты компонентов фотополимерных
композиций.

1-диазо-2-нафтол-4-сульфохлорид относится к веществам малоопасным.
Резорбтивно-токсическим и местно-раздражающим эффектами не обладает.
Проявляет общетоксическое действие и сильную кумулятивную активность
(Кcum = 3,5). Ориентировочно безопасный уровень воздействия
1-диазо-2-нафтол-4-сульфохлорида в воздухе рабочей зоны производственных
помещений составляет 5 мг/м3, аэрозоль.

Ацетофталат целлюлозы относится к веществам малоопасным.
Кожно-резорбтивным действием не обладает. Раздражает слизистые оболочки
глаз. Кумулятивная и аллергенная активность слабая. Предельно допустимая
концентрация ацетофталата целлюлозы в воздухе рабочей зоны
производственных помещений составляет 10 мг/м3, 3 класс опасности,
аэрозоль.

Глицидилметакрилат относится к умеренно опасным веществам.
Резорбтивно-токсическим и местно-раздражающим эффектом при попадании на
кожу не обладает. Попадая на слизистые оболочки глаз вызывает гнойный
конъюнктивит с помутнением роговицы. Обладает сильной кумулятивной
активностью (Kcum=2,6). Хроническая интоксикация у белых крыс
характеризуется снижением активности холинэстеразы и каталазы крови,
фазовыми колебаниями трансаминаз в сыворотке крови. Проявляет
аллергенную активность при внутрикожной сенсибилизации. Влияет на
органолептические свойства воды и санитарный режим водоемов. Предельно
допустимая концентрация глицидилметакрилата в воде водоемов составляет
0,09 мг/л, лимитирующий показатель вредности – общесанитарный, 3 класс
опасности.

Разработана концептуальная модель управления здоровьем работающих в
производственно-полиграфическом комплексе и нормативно-методические
документы для органов практического здравоохранения.

Ключевые слова: полиграфическое производство, условия труда, состояние
здоровья рабочих, токсичность химических соединений.

SUMMARY

Kuzminov B. P. Chemical danger in modern printing industry as a hygiene
problem. — Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of Doctor of medical
sciences in speciality 14.02.01 — Hygiene. – Lviv National medical
university named after Danylo Halytskyi Ministery of Heals Care of
Ukraine, Lviv, 2006.

The valuation of working conditions in modern printing industry has been
carried out. According to the results of the sanitary-hygienic
investigations, attestation of the places of work, valuation of health
condition of the workers of certain industrial branch (due to
investigation data and according to the results of filling in the
questionnares), inventorization of main and supporting printing
materials transformation of printing industry into the united
publishing-printing complex leads to essential changes in technology of
production. As a resalt of increased chemical danger mentioned above
transformation of printing industry negatively influenced on the
hygienic indicators of work places and workers health condition.

Toxicological and hygienic examination of main groups of printing
materials (printing paints, dissolvents and rarefied substances,
varnishes, photopolymeric compounds) with specific weight up 9 %
(according to the results of state sanitary-epidemiological
investigation among the non-food products was performed).

Hygienic regulations of components of photopolymeric composition
(1-diazo-2-naphthol-sulfochloride, acetophtalate cellulose, glycidil
methacrylate) which appear in the air of working zone and in the water
of the opened reservoirs were substantiated.

Workers health management conceptual model was carried out. This model
was taken into consideration in the process of creating of different
methodical documents for departments of health care.

Key words: printing industry, working conditions, workers health
condition, toxicity of chemical compounds.

N

O

N

SO

2

Cl

=

Похожие записи