МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

СИСОЄВА НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616.441-007.62+616.839:612.013-053.2/.6:615.834

Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з патологією щитовидної
залози та його корекція на санаторному етапі реабілітації

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Сімферополь – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті

ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України,

завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету
післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Нагорна Наталія Володимирівна,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна,

Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ
України,

професор кафедри госпітальної педіатрії

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра госпітальної педіатрії №2, м. Київ.

Захист відбудеться „08” червня 2006 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному
медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м.
Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного
медичного

університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь,
бул. Леніна 5/7).

Автореферат розісланий „08” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченоп ради Є.П. Смуглов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах соціально-економічних змін
відзначається погіршення стану здоров’я дітей та підлітків (Підаєв А.В.
та співавт., 2003; Великанова Л.П., 2004; Гайдай И., 2005). Комплекс
несприятливих фізичних, хімічних, біологічних і психосоціальних факторів
несприятливо впливають на стан адаптаційно-захисних, нейроендокринних
механізмів регуляції організму (Вельтищев Ю.Е., 1999; Нагорная Н.В.,
2000; Сиваченко Т.П. та співавт., 2003; Афанасьева Е.В. та співав.,
2004). Особливістю дитячого організму є нестійкий гомеостаз внаслідок
безперервних морфо-функціональних перебудов, зв’язаних з ростом та
розвитком дитини (Панков Т.Б. та співавт., 2002; Вейн А.М., 2003).
Згідно статистичним даним, до практично здорових відносять лише 10-15%
дітей і 8% підлітків, які живуть в Україні. Хвороби ендокринної системи
в залежності від віку складають від 7,4% до 8,7% (Каранченцев Ю.И. та
співавт., 2004; Лузанчук І.А. із спіавт., 2004; Гайдай И., 2005). При
цьому частота дифузного нетоксичного зобу (ДНЗ) I ступеня у дітей в віці
7-14 років і 15-17 років складає 37445,0 і 36018,7 на 100 тисяч
населення відповідно, II ступеня у відзначених вікових групах 2990,1 і
4750,0 на 100 тисяч (Тимченко А.М., 2005). Розповсюдженість ДНЗ I ст.
(ДНЗ II ст.) у дітей 6 років і більше 17 років складає відповідно 5868,1
(198,2) і 5758,0 (1585,5) на 100 тисяч (Тимченко А.М., 2005). Патологія
щитовидної залози (ЩЗ) займає одне з провідних місць в структурі
ендокринних захворювань дитячого віку, особливо в препубертатний і
пубертатний періоди. За останні роки відзначається неухильне зростання
захворюваності на вузловий і дифузний зоб, аутоімунний тиреоїдит (АІТ),
зростає частота онкологічного ураження ЩЗ (Дедов И.И. та співавт., 2002;
Підаєв А.В. та співавт., 2003; Гайдай И., 2005).

При цьому частота і характер тиреоїдної патології формуються як за
рахунок йодного дефіциту на територіях постійного проживання, так і
комбінованої дії інших чинників нерадіаційного походження
(радіонуклідний вплив, промислове забруднення, порушення харчового
раціону, несприятливі соціально-економічні і психоемоційні фактори,
супутня соматична патологія та інші) (Коренев Н.М., 2003; Сиваченко Т.П.
та співавт., 2003; Таранушенко Т.Е., 2003; Черная Н.Л. та співавт.,
2003; Прусакова А.В. та співавт., 2004).

Захворювання ендокринної системи є причиною інвалідності у дітей в 6,7%
випадків (Підаєв А.В. та співавт., 2003; Іпатов А.В., 2003). Зокрема,
патологія щитовидної залози призводить до затримки фізичного і
психомоторного розвитку, послаблення стійкості до впливу несприятливих
чинників зовнішнього середовища, порушення в репродуктивній сфері,
зниження інтелектуального потенціалу населення і ранньої інвалідизації
(Балаболкин М.И., 2005; Касаткина Э.П. та співав., 2005; Белецкая О.М.,
2006). У зв’язку з вищезазначеним, ця проблема набуває не тільки
медичне, але і соціальне значення.

Функція ЩЗ знаходиться під постійним контролем надсегментарних і
сегментарних відділів вегетативної нервової системи (ВНС). В цей же час
ЩЗ за допомогою гормонів також впливає на стан активності різних
відділів ВНС (Вейн А.М., 2003).

ВНС, поряд з ендокринною системою, належить одна з провідних ролей в
регуляції гомеостазу, в забезпеченні різних форм психічної і фізичної
діяльності. Вегетативні дисфункції відіграють суттєву роль у розвитку і
перебігу багатьох патологічних станів. В одних випадках вони є провідним
фактором патогенезу, в інших – виникають вторинно у відповідь на
пошкодження систем і тканин організму. Ось чому ці зміни розглядаються
як єдиний нейроендокринний і психовегетативний синдром. Питання
взаємозв’язків ендокринної і нервової систем залишаються предметом
дослідження багатьох вчених (Дьяченко Л.В., 1999; Поберская В.А. та
співав., 2001; Василенко В.Н., 2004).

Погіршення екологічної обстановки, неухильне зростання частоти, а також
зміна характеру перебігу захворювань ЩЗ обумовлюють необхідність
подальших досліджень в цій галузі. Постійного удосконалення потребують
методи діагностики, пошук і впровадження нових ефективних засобів
профілактики, лікування і реабілітації дітей з цією патологією, що є
актуальним і перспективним напрямком.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри педіатрії
з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського
державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України:
“Ефективність лікування поширених захворювань у дітей на різних етапах
реабілітації” (шифр 02/10, номер державної реєстрації 0102U006362).

Мета дослідження: підвищення ефективності санаторно-курортної
реабілітації дітей з патологією щитовидної залози з урахуванням
особливостей їх вегетативного гомеостазу.

Задачі дослідження:

1. Провести оцінку і виявити особливості вегетативного гомеостазу у
дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом.

2. Охарактеризувати адаптаційні можливості і рівень фізичної
працездатності у дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним
тиреоїдитом.

3. Встановити особливості коригуючого впливу методу біорезонансної
вібростимуляції на змінений вегетативний гомеостаз у дітей з дифузним
нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом.

4. Обґрунтувати доцільність застосування антигомотоксичного препарату
“Thyreoidea compositum” в комплексному санаторно-курортному лікуванні
дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом.

5. На підставі результатів проведеного дослідження розробити
диференційовані методи корекції вегетативного гомеостазу у дітей з
дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом на санаторному
етапі реабілітації.

Об’єкт дослідження: аспекти вегетативного гомеостазу при патології
щитовидної залози (дифузний нетоксичний зоб і аутоімунний тиреоїдит) у
дітей на санаторно-курортному етапі реабілітації.

Предмет дослідження: особливості психовегетативного і гормонального
статусу, адаптаційні реакції, фізична працездатність при дифузному
нетоксичному зобі і аутоімунному тиреїдиті у дітей.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, гормональні, функціональні
(кардiоритмографiя, електроенцефалографія, велоергометрія),
інструментальні (УЗД щитовидної залози), психологічні, статистичні.

Наукова новизна роботи. Вперше надано порівняльний аналіз даних
вегетативного гомеостазу у дітей, які постійно живуть в регіонах
екологічного неблагополуччя, в умовах санаторію залежно від виду
патології щитовидної залози та її функціонального стану. Вперше науково
обґрунтовано доцільність дослідження спектрального аналізу
варіабельності ритму серця у комплексі з клінічними показниками
вегетативного статусу у дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним
тиреоїдитом в умовах санаторію.

Вперше встановлено особливості впливу і надано наукове обґрунтування
доцільності та ефективності використання антигомотоксичного препарату
“Thyreoidea compositum” і методу біорезонансної вібростимуляції в
комплексі санаторно-курортного лікування дітей з дифузним нетоксичним
зобом і аутоімунним тиреоїдитом.

Вперше відмічено переваги комбінованого застосування біорезонансної
вібростимуляції і препарату “Thyreoidea compositum”, які обумовлюють
стійкий лікувальний ефект протягом 6-9 місяців після
санаторно-курортного лікування. Встановлено показання до застосування
препарату “Thyreoidea compositum” і біорезонансної вібростимуляції у
дітей з патологією щитовидної залози в умовах санаторію.

Вперше розроблено і впроваджено в клінічну практику санаторного етапу
алгоритм реабілітації дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним
тиреоїдитом з урахуванням функціонального стану щитовидної залози,
вегетативного гомеостазу і характеру адаптаційних реакцій.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження
дозволило виявити особливості вегетативного гомеостазу, нейроендокринних
взаємовідносин і компенсаторно-адаптаційних можливостей у дітей з
дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом, що дозволяє
оптимізувати вибір методу корекції, виявлених порушень і підвищити
ефективність санаторно-курортної реабілітації. Поєднане використання
методу БРВС і препарату “Thyreoidea compositum” сприяло підвищенню
ефективності лікувально-оздоровчих заходів у дітей з дифузним
нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом. Обґрунтовано
диференційовані підходи до реабілітації дітей з дифузним нетоксичним
зобом і аутоімунним тиреоїдитом в умовах санаторію, які дозволили
покращити стан здоров’я даної категорії дітей.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати роботи
впроваджені в клінічну практику Міжнародного дитячого медичного центру
“Євпаторія”, санаторіїв “Здравница”, “Юбилейний”, “Орленок”, “Смена”,
“им. Н.К. Крупской” м. Євпаторії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено
патентно-інформаційний пошук, підібрана і проаналізована література,
сформульована тема, актуальність, визначені мета, основні задачі,
розроблена методологія дослідження. Самостійно проведено клінічне,
функціональне обстеження, збір і підготовка біологічного матеріалу для
подальшого дослідження, психологічне тестування дітей, статистична
обробка отриманих у ході дослідження даних, теоретичний аналіз і
узагальнення результатів досліджень, сформульовані висновки і практичні
рекомендації. Написано всі розділи дисертації, публікації в журналах і
збірниках, виступи на науково-практичних конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
повідомлені та обговорювались на засіданнях кафедри педіатрії з курсом
фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного
медичного університету ім. С. І. Георгієвського, в матеріалах з’їздів,
конференцій, тезах доповідей наступних науково-практичних конференцій:
VI Республіканський Конгрес курортологів і фізіотерапевтів “Актуальные
вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”
(м. Євпаторія, 2006); IV Всеукраїнська науково-практична конференція
“Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (Євпаторія, 2005);
науково-практична конференція “Актуальные вопросы реабилитации детей из
регионов антропогенного загрязнения” (м. Євпаторія, 2004, );
науково-практична конференція “Новые технологии санаторно-курортной
реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения” (м.
Євпаторія, 2005); VII науково-практична конференція “Биорезонансная
терапия – механизм действия и ее применение в медицинской практике” (м.
Євпаторія, 2005); щорічні наукові читання лікарів Євпаторійського
курорту “Аcta Eupatorica” “Актуальные вопросы санаторно-курортной
реабилитации в Евпатории” (м. Євпаторія, 2005, 2006); щорічні наукові
читання – “День науки” (м. Сімферополь, 2004, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 праць, у тому числі: 8
статей у зареєстрованих ВАК українських виданнях (2 без співавторів), 4
– у матеріалах конгресів, конференцій, тезах доповідей.

На підставі проведеної наукової праці і отриманих результатів був
розроблений новий засіб лікування дітей з патологією щитовидної залози
та обґрунтовано його використання на санаторно-курортному етапі
реабілітації (пріоритетна довідка № u 2006 02305, від 20.03.2006р.).

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 195
сторінках комп’ютерного тексту і складаються зі вступу, огляду
літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення одержаних
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку 244 використаних
літературних джерел (182 — кирилицею, 62 — латиницею). Робота
ілюстрована 52 таблицями і 6 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. На базі МДСОЦ «Дружба» м. Євпаторії було
обстежено 140 дітей у віці 9-17 років (104 дівчинки, 36 хлопчиків), які
страждали на захворювання щитовидної залози й постійно мешкали в
регіонах екологічного неблагополуччя. З них 84 дитини хворіли на
дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) І ст., 34 пацієнти – на ДНЗ ІІ ст., 22
хворих – на аутоімунний тиреоїдит (АІТ). Діагноз був верифiкований на
підставі даних анамнезу, фiзикального обстеження, лабораторних та
інструментальних методів дослідження (УЗД щитовидної залози, рівні
тиреоїдних гормонів – вільні фракції тироксину і трийодтироніну,
тиреотропного гормону, антитиреоїдних антитіл у сироватці крові).

Критеріями залучення до обстеження служила наявність: анамнестичних
факторів формування тиреоїдної патології (регіон постійного мешкання,
анамнез захворювання), ультразвукові і клінічні ознаки збільшення
щитовидної залози.

Комплексні клініко-функціональні, лабораторні, гормональні, і
психологічні дослідження проводилися в динаміці: при надходженні в
санаторій (на 5-6 день) і після закінчення повного курсу
лікувально-реабілітаційних заходів.

Дослідження розмірів та ехоструктури щитовидної залози проводили за
допомогою ультразвукового апарату “Aloka” (Японія).

Для вивчення функціонального стану осі гипофіз – щитовидна залоза –
надниркові залози методом твердофазного імуноферментного аналізу в
сироватці крові визначали кількісну концентрацію тиреоїдних гормонів,
кортизолу і АКТГ (“ТироидИФА-свободный Т3”, “ТироидИФА-свободный Т4”,
“ТироидИФА-ТТГ-1”, “ТироидИФА-атТГ-1”, “ТироидИФА-атТПО”,
“СтероидИФА-Кортизол-01” ЗАТ “Алкор Био”, м. Санкт-Петербург;
тест-системи “ACTH ELISA”, “Diagnostic Systems Laboratories,Inс.”, USA),
вивчалися індекс периферичної конверсії (ІПК) та інтегральний тиреоїдний
індекс (ІТІ). Для проведення медико-психологічного обстеження дітей були
використані наступні методики: Ч.Д. Спілбергера (адаптований Ю.Н.
Ханіним) – для кількісної оцінки показників особистісної (ОТ) і
реактивної тривожності (РТ); тест-опитувальник Г. Айзенка (адаптований
А.Г. Шмельовим) для визначення психологічного типу особистості та стану
емоційної лабільності (Райгородський Д.Я., 2001).

Дослідження стану ВНС проводили шляхом реєстрації кардіоритмограм в
стані спокою та при проведенні активної кліноортостатичної проби (КОП) з
наступним спектральним аналізом ритму серця за допомогою
електрокардіографа “ЭК1Т-03М2” у стандартних відведеннях із
застосуванням апаратно-програмного комплексу “Поли-спектр” фірми
Нейрософт. При цьому визначали: загальну потужність (ТР), складову дуже
низької частоти (very low frequency — VLF), хвилі низької частоти (low
frequency — LF), хвилі високої частоти (high frequency — HF).
Вегетативна реактивність (ВР) парасимпатичного відділу ВНС визначалась
за показником К30:15, вегетативне забезпечення діяльності — по
відношенню LF/HF при проведенні КОП. Стан центральних регулюючих
структур вивчався за допомогою діагностичного електроенцефалографічного
комплексу “NeuroLab 2000”: враховували показники (-ритму і (-індексу,
наявність патологічних хвиль. Характер адаптаційних реакцій визначали за
лейкоцитарною формулою крові (за методом Л.Х. Гаркаві та Є.Б. Квакіной).

Рівень працездатності встановлювали за допомогою велоергометра. Всі діти
з тиреоїдною патологією (140 пацієнтів) одержували стандартний
санаторно-курортний лікувальний комплекс, передбачений для цієї
категорії хворих. Для потенціювання позитивного ефекту
санаторно-курортної реабілітації застосовувався метод БРВС, з
використанням апарату БРС-2М, функціонуючого за принципом біологічного
зворотного зв’язку (уздовж хребта по паравертебральним лініям, курс
лікування — 10 щоденних процедур). З метою терапевтичного впливу на стан
ЩЗ, призначався препарат “Thyreoidea compositum” фірми Heel (Німеччина)
по 2,2 мл внутришньом’язово, один раз на три дні, курсом п’ять ін’єкцій.

У залежності вiд запропонованих способів корекції були сформовані
наступні групи: 35 дітей групи порівняння одержували стандартний
комплекс санаторно-курортного лікування (СКЛ) (I група), 35 хворих
додатково до стандартного курсу СКЛ отримували препарат “Thyreoidea
compositum” (II група), ще 35 пацієнтів — сеанси БРВС (III група), ЙV
групу складали діти, яким на тлі стандартного курсу СКЛ були призначені
препарат “Thyreoidea compositum” і БРВС (35 дітей). Контрольну групу
склали 30 практично здорових дітей того ж віку і статі. Статистична
обробка даних проводилась з використанням методів непараметричної
статистики за допомогою комп’ютерного пакета Statistica v 6.0 (StatSoft,
USA). Перевірка гіпотез щодо рівності двох середніх виконувалась з
використанням парного критерію Вілкоксона і U-тесту Манна-Уітні
(Р<0,05). Для оцінки ступеня взаємозв’язків проводився кореляційний аналіз з обчисленням парних коефіцієнтів кореляції Спірмена (r) (Гельман В.Я., 1999). Результати дослідження та їх обговорення. Найбільш типовими у 81,4% досліджуваних хворих були скарги астеновегетативного характеру: на головний біль, який відмічали у 38,1% дітей з ДНЗ I ст., у 61,8% пацієнтів з ДНЗ II ст. і 72,7% хворих на АІТ. Біль у ділянці серця відповідно у 32,1%, 44,1% і 63,6% цих дітей. Характер болю частіше мав колючий або давлючий характер, короткочасний у більшості пацієнтів. Емоційна лабільність переважно відмічалась у дітей з ДНЗ II ст. (47,1%) і АІТ (54,6%). Втомленість, млявість, зниження працездатності спостерігались у 27,1% хворих, погана переносимість холодної або жаркої погоди – у 15,0% осіб. Серед супутніх захворювань превалювали вегетативні дисфункції (ВД) (81,4%). Хронічні захворювання ЛОР-органів були у 54,3% пацієнтів. Результати проведених досліджень свідчать, що у дітей з ДНЗ I ст. вихідний вегетативний тонус характеризувався переважанням ейтонії (45,2%), у пацієнтів з ДНЗ II ст. – ваготонії (47,1%), у хворих на АІТ – симпатикотонії (59,1%). Напруженість вегетативного балансу виявлено у 72 хворих (51,4%). При цьому відмічено зниження потужності симпатичного відділу ВНС (LF-складова) і наростання впливу на серцеву регуляцію гуморально-метаболічних факторів (VLF-складова), що свідчить про перехід з автономного контуру на більш низький та енергозатратний гуморально-метаболічний рівень регуляції. Вегетативна реактивність характеризувалась гіперсимпатикотонічним типом у 31,4% хворих, асимпатикотонічним типом у 21,4% дітей, симпатикоастенічним – у 20,0%, нормотонічним – у 27,1% дітей. При аналізі спектральних даних зареєстровано зниження загальної потужності спектра у 50,0% хворих, що свідчить про низький функціональний резерв ВНС. Зниження реактивності парасимпатичного відділу (К30:15<1,25) відмічено переважно у дітей з ДНЗ (рис.1а). У дітей з ДНЗ II ст. і АІТ (41,2% і 36,4% відповідно) визначена надмірна активація гуморально-метаболічного впливу (VLF-складова), не здатного швидко забезпечити гомеостаз і який є патогенетичною основою розвитку реакцій дезадаптації, швидке виснаження симпатичного відділу ВНС (20,0%). Вегетативне забезпечення діяльності у переважної кількості дітей з ДНЗ II ст. (73,5%) було оцінено як недостатнє, надмірне у 45,5% хворих на АІТ і 40,5% пацієнтів з ДНЗ I ст. (рис.1б). Виявлені зміни свідчать про неповноцінність системи регуляції, її централізацію і виснаження адаптаційних резервів організму. Визначена достовірна залежність співвідношення спектральних складових від давнини захворювання: зниження вкладу показників, які характеризують симпатичний (r=-0,53, Р(0,05) і парасимпатичний (r=-0,60, Р(0,05) відділи ВНС, та підвищення показнику, який характеризує гуморально-метаболічний вплив (r=0,51, Р(0,05). а) б) Рис. 1. Стан вегетативної нервової системи у дітей з патологією щитовидної залози: а) вегетативна реактивність; б) вегетативне забезпечення діяльності. Оцінка стану гормональних компонентів виявила порушення в тиреоїдній системі: явища дистиреозу (підвищення рівню ТТГ, ІПК, вТ3, зниження вТ4) були у 66,7% пацієнтів з ДНЗ I ст., у 94,1% дітей з ДНЗ II ст., у 54,6%хворих на АІТ, у 45,5% цих хворих ознаки гіпотиреозу. Гіперкортизолемія була зареєстрована у всіх дітей з АІТ. Рівень АКТГ був підвищений у дітей з ДНЗ I ст., але знижувався при ДНЗ II ст. і АІТ (табл. 1). Таблиця 1 Показники основних адаптаційних гормонів у дітей з патологією щитовидної залози (М±m) Показники ДНЗ I ст. (n=84) ДНЗ II ст. (n=34) АІТ (n=22) Група контролю (n=30) Кортізол, нмоль/л 639,4(15,0* 758,9(42,04** 796,6(68,8** 326,90(29,66 АКТГ, пмоль/л 11,24(0,34* 7,39(0,52 * 7,65(0,37* 9,26(0,97 Примітка: * Р<0,05, ** Р<0,001 - достовірність відмінностей з показниками групи контролю. У дітей хворих на ДНЗ II ст. і АІТ кореляційний аналіз не виявив вірогідних зв’язків між рівнем АКТГ і кортизолом, що свідчить про порушення механізму регуляції системи гіпофіз – надниркові залози, які беруть участь у реалізації стресових реакцій (у здорових дітей дані показники пов’язані зворотним кореляційним зв’язком: r=-0,52; Р<0,05). Вірогідно це обумовлено перенапруженням та виснаженням механізмів продукції цих гормонів внаслідок довготривалих порушень сегментарних і надсегментарних рівнів регуляції і дисбалансу з боку тиреоїдної системи. Підвищення одночасно рівня ТТГ і АКТГ, характерного для дітей з ДНЗ I ст., свідчить про те, що організм знаходиться під впливом недовготривалого стресу і адаптаційні резерви можуть самостійно впоратись з короткочасним перенапруженням. Дизадаптаційні реакції за Гаркаві виявлені у 89 (63,6%) пацієнтів. Розподілення адаптаційних реакцій у дітей з патологією щитовидної залози представлено на рис. 2. Рис. 2. Характер адаптаційних реакцій у дітей з тиреоїдною патологією. При дослідженні рівня працездатності у дітей з патологією ЩЗ усереднені низькі значення показників PWC170 та МСК достовірно відрізняються від показників здорових дітей (Р(0,001). Встановлено зворотний кореляційний зв'язок показників працездатності (r=-0,74, Р(0,05) і МСК (r=-0,72, Р(0,05) від VLF- і HF-складових, показника загальної потужності (r=0,53; Р<0,05). Таким чином, чим довше хворіє дитина, тим більш централізованою є вегетативна регуляція, що призводить до виснаження функціональних резервів систем організму, зниженню працездатності і аеробного обміну. Психологічні особливості особистості і стан ВНС відіграють значну роль в адаптаційних можливостях організму. Висока тривожність є однією з причин низької стійкості до стресу, оскільки її рівень передбачає подальший розвиток адаптаційних процесів у всіх функціональних системах (Макаева М.Я. та співавт., 2000; Вейн В.М., 2003). Середні рівні ОТ і РТ (за тестом Спілбергеру) становили відповідно 44,84 і 40,29 і знаходилися на межі середнього та високого рівня, достовірно відрізнялись від показників здорових дітей і корелювали з тривалістю захворювання (r=0,49; Р<0,05). < R b l n x   ¶ 1/4 ? 1/4 I a i th 2 6 ¶ I ///ooooooooooeTHTHTHOOAOO >

n

p

r

t

v

x

?

I

?

?

????¤?????A 6

nnnnnnnnncUUUIIIIIIIIA

pbVJJ

a$

??c?¶???l?n?1/4·ooKC55

$

ph@ ст. і АІТ він був значно вищий і достовірно відрізнявся не тільки
від здорових дітей (Р(0,05), але і від рівня, встановленого у пацієнтів
з ДНЗ I ст. (Р(0,05). Рівень нейротизму прямо корелював з тривалістю
захворювання (r=0,57; Р<0,05). Виявлено достовірні кореляційні зв’язки між рівнем нейротизму і таким спектральним показником вегетативної регуляції, як VLF-складова (r(0,56, Р(0,05), між РТ і активністю симпатичного відділу ВНС (LF) (r(-0,62, Р(0,05), що може бути розцінено як протекторний ефект цього відділу ВНС до впливу стресорних чинників. За даними ЕЕГ обстеження у 25 (17,9%) пацієнтів зміни електричної активності розцінені як пограничні з легкою дисфункцією неспецифічних структур мозку (таламо-кортикальних й ретикулярної фармації) у вигляді зниження (-індексу, амплітуди (-ритму, підвищення тета-індексу, з них у 5 (5,9%) хворих на ДНЗ I ст., у 11 (32,4%) – на ДНЗ II ст., у 9 (40,9%) хворих на АІТ. Таким чином, у 81,4% дітей з ДНЗ і АІТ має місце вегетативна дисфункція. Порушення функціональної активності ЩЗ, пов’язані з нею ВД потребують не тільки корекції вегетативних порушень, але і цілеспрямованого впливу на стан ЩЗ. Можливість впливу антигомотоксичного препарату “Thyreoidea compositum” і БРВС на виявлені зміни гормонального, вегетативного гомеостазу і адаптаційного потенціалу вивчалась при проведенні СКЛ з використанням вказаних медикаментозних і немедикаментозних методів. Під впливом стандартного комплексу СКЛ покращився загальний стан хворих. Відмічено достовірне зменшення гіперкортизолемії (Р<0,05) при відсутності динаміки рівнів АКТГ, зниження первісно підвищеного рівня ТТГ, але не наступало нормалізації з боку тиреоїдного статусу (рис. 3, 4). Позитивний вплив на стан вегетативного гомеостазу реєструвався при парасимпатикотонії, стандартний курс оздоровчих заходів підвищував тонус симпатичного відділу ВНС. На підставі цього при первісно підвищеному тонусі і реактивності симпатичного відділу ВНС недостатньо лише використовувати стандартний комплекс СКЛ, необхідно застосування лікувальних засобів, які б ефективно впливали на гіперсимпатикотонічні прояви вегетативних порушень. Після проведеного лікування, до якого ввійшов препарат “Thyreoidea compositum”, позитивна динаміка виражалась у достовірному збільшенні рівня вільної фракції тироксину, зниженні рівня ТТГ (рис.4) та первісно підвищеного індексу периферичної конверсії і рівня антитиреоїдних антитіл, найбільш показовий у хворих на АІТ (АтТПО - 271,4(25,28, АтТГ - 116,5(15,58 до лікування, відповідно 123,7(10,31 і 56,7(4,36 після лікування) (Р<0,001), нормалізація рівня АКТГ і зменшення рівня кортизолу (Р<0,05), що пов’язано з безпосередньою дією препарату на функціональний стан ЩЗ та зменшенням напруги в цій системі (рис.3). Зареєстровано достовірне зниження РТ та нейротизму, що в даному випадку пов’язано з нормалізацією тиреоїдних гормонів, недостатність яких призводить до розвитку психовегетативних розладів. Рис. 3. Динаміка рівня кортизолу (М(m) в залежності від виду отриманої терапії. Примітка: * Р<0,05, ** Р<0,001 - достовірність відмінностей між показниками до лікування та після отриманої терапії. Застосування методу БРВС впливало більшою мірою на рівень гіперкортизолемії, що проявлялося в її зменшенні в 2-2,5 рази (Р<0,001). Відзначено достовірний вплив на стан тиреоїдної системи у вигляді зниження рівня ТТГ і первісно підвищеного ІПК. Констатовано зменшення рівня тривожності та нейротизму (Р<0,05) (рис. 4). Отже, СКЛ із застосуванням методу БРВС сприяло покращенню психологічного стану дітей, призводило до корекції негативних психоемоційних ознак, які формуються в результаті тривалого перебігу хронічної патології, та підвищення адаптивних можливостей психіки. а) б) Рис. 4. Динаміка рівнів гормонів (М(m) в залежності від виду отриманої терапії: а)тиреотропного гормону; б) вільної фракції тироксину. Примітка: * Р<0,05, ** Р<0,001 - достовірність відмінностей між показниками до лікування та після отриманої терапії. Також в групах, які отримали додаткове застосування сеансів БРВС і препарату “Thyreoidea compositum” на відміну від групи порівняння, відновлювався зворотний зв’язок між рівнем кортизолу та АКТГ (r= -0,73; Р<0,01), що свідчить про покращення адаптаційних можливостей системи. Лікувальні ефекти цих методів на стан ВНС практично не відрізнялись, але дія препарату “Thyreoidea compositum” була менш впливова на стан парасимпатичного відділу ВНС, ніж методу БРВС. Хоча в обох групах мало місце зменшення гуморально-метаболічного впливу на регуляцію ритму серця, досягнення оптимального балансу симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС (LF- і НF-складові), що свідчило про зростання адаптаційного потенціалу організму і функціональних резервів ВНС. Як наслідок цього у дітей з патологією ЩЗ в групах, які додатково отримали ці методи, відмічено підвищення фізичної працездатності (Р<0,05). Під впливом комплексного СКЛ кількість дітей, у яких показники ОТ і РТ характеризувалися як високі, знизились відповідно на 4,5% і 9,9%, за рахунок збільшення відсотка дітей із середнім і низьким рівнем цього показника. Прояви емоціональної лабільності в процесі реабілітації зменшились та досягли рівня здорових дітей (12,0±0,67). Віддалені результати клiнiчного ефекту проведеної терапії впродовж 6-9-ти місяцiв нами було досліджено у 20 дiтей I групи, 20 пацієнтів II групи, 20 хворих III групи, 22 дітей IV групи. Рівень кортизолу у дітей IIІ-IV груп через 6-9 місяців достовірно не відрізнявся від рівня досягненого після лікування, але в ІІ групі він знизився до нормальних показників, що свідчить про відстрочену і пролонговану дію препарату “Thyreoidea compositum” (Р<0,05). Показники тиреоїдних гормонів, ТТГ і антитиреоїдних антитіл, параметри вегетативного статусу в цих групах також збереглися приблизно на тих же рівнях, що і безпосередньо після лікувально-оздоровчих заходів (Р(0,05). Результати аналізу катамнестичних даних свідчили про покращення перебігу захворювання, достовірне зниження кількості скарг і проявів вегетативної дисфункції, зниження захворюваності на вірусні та гострі респіраторні інфекції, покращення самопочуття та якості життя. Збереження позитивних результатів проведених лікувально-оздоровчих заходів через 6-9 місяців відмічено у 27,8% пацієнтів I групи, 85,0% дітей II групи, у 80,0% хворих III групи і у 90,9% пацієнтів IV групи. ВИСНОВКИ В дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне рішення актуальної наукової задачі, що полягає в розшифровці змін ендокринної, імунної, центральної і вегетативної нервової систем у дітей з патологією ЩЗ і розробка методів їх корекції. У дітей з дифузним нетоксичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом виявлено ознаки вегетативної дисфункції в 81,4%, що супроводжувались високим рівнем нейротизму, особистісної і реактивної тривожності у 67,9% пацієнтів і розвитком дизадаптаційних реакцій у 64,3% хворих. У 45,2% дітей з дифузним нетоксичним зобом I ст. переважає наявність вихідної ейтонії, у 47,1% пацієнтів з дифузним нетоксичним зобом II ст. - ваготонії, у 59,1% хворих на аутоімунний тиреїдит - симпатикотонії. При цьому зниження реактивності парасимпатичного відділу ВНС зареєстровано відповідно у 57,1%, 55,9% і 45,5% цих дітей, вегетативне забезпечення діяльності розцінено як недостатнє у 21,4% дітей з ДНЗ I ст., у 73,5% дітей з ДНЗ II ст. і у 31,8% хворих на АІТ, як нормальне відповідно у 38,1%, 26,5% і 36,4% пацієнтів. Дисфункція неспецифічних структур мозку мала місце у 17,9% дітей, яка частіше зустрічались при ДНЗ II ст. і АІТ. Патологічні реакції адаптації за Гаркаві відмічені у дітей з ДНЗ I ст. в 16,7%, у пацієнтів з ДНЗ II ст. в 17,6% і хворих на АІТ в 9,1% випадків. Неповноцінність й напруження адаптаційних реакцій виявлені відповідно у 57,1%, 79,4% і 63,6% цих дітей, що супроводжувалося гіперкортизолемією, десинхронізацією рівней АКТГ і порушенням їх співвідношення, зниження загальної фізичної працездатності у 42,9% дітей з ДНЗ I ст., у 91,2% пацієнтів з ДНЗ II ст. і у 31,8% хворих на АІТ. Порушення функції щитовидної залози відмічено у 79,3% дітей, з них явища дистиреозу у 66,7% хворих на ДНЗ I ст., у 94,1% пацієнтів з ДНЗ II ст. У 54,6% хворих АІТ виявлені ознаки дистиреозу, у 45,4% - гіпотиреозу. Санаторно-курортне лікування дітей з патологією щитовидної залози приводило у 51,4% хворих до покращення показників вегетативного і гормонального гомеостазу (зниження ваготонічних впливів, рівня кортизолу). Включення в комплекс СКЛ біорезонансної вібростимуляції сприяло підвищенню ефективності реабілітації до 77,1% (зниження первісно підвищеного рівня ТТГ, нормалізація адаптаційних реакцій, рівня АКТГ, зменшення гіперкортизолемії), а додаткове застосування антигомотоксичного препарату “Thyreoidea compositum” до 82,9% (нормалізація рівней вТ4, вТ3, ТТГ, АКТГ, вегетативного балансу, адаптаційних реакцій, зменшення гіперкортизолемії). Сполучене застосування методу біорезонансної вібростимуляції і препарату “Thyreoidea compositum” в комплексі санаторно-курортної реабілітації у 94,3% дітей з патологією щитовидної залози дозволяло досягнути покращення показників вегетативного і гормонального гомеостазу, яке проявлялося нормалізацією вегетативного балансу, рівнів гормонів системи гіпофіз-щитовидна залоза-надниркові залози, адаптаційних реакцій і фізичної працездатності. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При виборі комплексу санаторно-курортної реабілітації всім дітям з патологією щитовидної залози доцільно проводити оцінку психоемоційного і вегетативного стану (об’єктивне обстеження, спеціальні опитувальники), рівня адаптації і тиреоїдної функції (ЗАК, тиреоїдні гормони, ТТГ, кортизол, АКТГ), функціональних (кардіоритмографія, ВЕМ) методів дослідження, з урахуванням цих даних в якості об’єктивного критерію ефективності впливу проводимого лікування на стан вегетативного і гормонального гомеостазу, характер адаптаційних реакцій. Дітям з патологією щитовидної залози при наявності вегетативних дисфункцій, які супроводжуються дисгармонічними реакціями адаптації, в доповнення до санаторно-курортного лікування рекомендується включати сеанси біорезонансної вібростимуляції (по паравертебральним лініям уздовж хребта, режим I, II; інтенсивність від 0 до 5, насадкою А, Б (№1, №2), тривалістю 10 хвилин, курсом 10 процедур, щоденно). У дітей з патологією щитовидної залози з ознаками дистиреозу у сполученні з гармонічними реакціями адаптації рекомендується застосування препарату “Thyreoidea compositum” в доповнення до санаторно-курортного лікування (2,2 мл, в/м, 1 раз в три дні, лікувальний курс – 5 ін’єкцій). Дітям з патологією щитовидної залози при наявності вегетативних дисфункцій, ознак дистиреозу і дисгармонічних адаптаційних реакцій рекомендується призначення комплексного СКЛ, яке включає сеанси БРВС і препарат “Thyreoidea compositum” (рис.5). Рис. 5. Алгоритм реабілітаційного лікування дітей з патологією щитовидної залози на санаторно-курортному етапі. Список ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, опублЭкованих ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЭЇ Сысоева Н.А. Роль спектрального анализа вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у детей с патологией щитовидной железы // Український медичний часопис. – 2005. ( №4(48). – С.25-27. Сысоева Н.А. Характеристика вегетативного гомеостаза у детей с патологией щитовидной железы и пути его коррекции на санаторно-курортном этапе реабилитации // Таврич. медико-биологич. вестник. ( 2006. ( Т.9, №1. – С.233(236. Сысоева Н.А. Динамика основных показателей вегетативной нервной системы и адаптационных возможностей организма у детей с диффузным увеличением щитовидной железы с использованием математического анализа ритма сердца // Мат. науково-практичної конференції “Актуальные вопросы реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения”. ( Євпаторія. ( 2005. ( Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2004. – №4. – С.50. Сысоева Н.А., Каладзе Н.Н. Динамика основных показателей психо-вегетативного гомеостаза у детей с диффузным увеличением щитовидной железы в процессе санаторно-курортного лечения // Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2005. – №2. – С.98(100. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Каладзе Н.Н., Сысоева Н.А. Роль вариабельности ритма сердца в оценке вегетативной регуляции у детей с диффузным нетоксическим зобом в условиях санаторно-курортного лечения // Таврич. медико-биологич. вестник. – 2005. – Т.8, №2. – С.37-39. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Сысоева Н.А., Каладзе Н.Н. Влияние дифференцированного санаторно-курортного лечения на характер изменений основных показателей вегетативного статуса у детей с патологией щитовидной железой, постоянно проживающих в регионах экологического неблагополучия // Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2005. – №4. – С.55(58. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Сысоева Н.А., Каладзе Н.Н. Дифференцированное лечение детей с патологией щитовидной железы в условиях санатория // Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2006. – №1. – С.29(30. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Сысоева Н.А., Каладзе Н.Н. Влияние комплексного санаторно-курортного лечения на состояние гормонального и вегетативного статуса у детей с патологией щитовидной железой // Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2006. – №2. – С.21(23. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Каладзе Н.Н., Сысоева Н.А., Кармазина И.В. Динамика основных показателей вегетативного и гормонального гомеостаза у детей с патологией щитовидной железы под влиянием комплексного санаторно-курортного лечения // Таврич. медико-биологич. вестник. ( 2006. ( Т.9, №2. – С.34(37. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Каладзе Н.Н., Сысоева Н.А. К вопросу реабилитации детей с диффузным нетоксическим зобом на санаторно-курортном этапе // Мат. всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків”. ( Одеса, 2005. – С.34. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Сысоева Н.А., Каладзе Н.Н. Характер изменений вегетативной регуляции и психоэмоционального состояния у детей с патологией щитовидной железы, находящихся на санаторном лечении // Материалы VI науково-практичної конференції з міжнародною участю “Кліматолікувальна фізкультура, механотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні”. ( Євпаторія. ( 2005. ( Додаток до журналу “Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія”. – 2005. ( №3. ( С.248(249. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). Сысоева Н.А., Каладзе Н.Н. Эффективность санаторно-курортного лечения детей с патологией щитовидной железы, проживающих в регионах экологического неблагополучия, с учетом изменений вегетативного гомеостаза // Мат. науково-практичної конференції “Новые технологии санаторно-курортной реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения”. – Євпаторія. ( 2005. ( Вестн. физиотерапии и курортологии. – 2006. ( №1. – С.67. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки). АНОТАЦIЯ Сисоєва Н.О. Характеристика вегетативного гомеостазу у дітей з патологією щитовидної залози та його корекція на санаторному етапі реабілітації. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. – Сiмферополь, 2006. Дисертація присвячена дослідженню вегетативного гомеостазу у дітей з патологією ЩЗ, а також підвищенню ефективності їх санаторно-курортної реабілітації шляхом використання сеансів БРВС і антигомотоксичного препарату “Thyreoidea compositum”. В результаті проведеного обстеження встановлено наявність вегетативної дисфункції, явищ дистиреоза, які супроводжуються розвитком дизадаптаційних реакцій, напруженням психоемоційної сфери, легкої дисфункції неспецифічних структур мозку, зниженням фізичної працездатності, порушення взаємодії гормональних компонентів осі гіпофіз-наднирокові залози. Виявлена зворотна залежність змін вегетативного і гормонального гомеостазу від тривалості і характеру тиреоїдної патології. Вивчена динаміка показників варіабельності ритму серця, тиреоїдних гормонів, АКТГ і кортизолу під впливом запропонованих засобів корекції на санаторному етапі реабілітації. Показана ефективність включення до стандартного комплексу СКЛ БРВС і препарату “Thyreoidea compositum”. Ключові слова: щитовидна залоза, вегетативна нервова система, гомеостаз, діти, санаторно-курортне лікування. АННОТАЦИЯ Сысоева Н.А. Характеристика вегетативного гомеостаза у детей с патологией щитовидной железы и его коррекция на санаторном этапе реабилитации. – Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МОЗ Украины, Симферополь, 2006. Диссертация посвящена исследованию состояния вегетативного гомеостаза у детей с патологией щитовидной железы, а также повышению эффективности их лечения на санаторно-курортном этапе реабилитации путем включения в стандартный курс антигомотоксического препарата “Thyreoidea compositum” и БРВС. В результате клинико-инструментального, лабораторного и функционального обследования детей с патологией щитовидной железы установлено наличие вегетативной дисфункции, явлений дистиреоза, сопровождающихся развитием дизадаптационных реакций, напряжением психоэмоциональной сферы, легкой дисфункцией неспецифических структур мозга, снижением физической работоспособности. В работе изучена динамика показателей вариабельности ритма сердца, тиреоидных гормонов, основных адаптационных гормонов (АКТГ, кортизола) под влиянием предложенных способов коррекции на санаторном этапе реабилитации. Установлено нарушение взаимодействия гормональных компонентов гипофизарно-надпочечниковой оси, приводящих к несостоятельности адаптационных возможностей организма. Выявлена обратная зависимость изменений показателей вариабельности ритма сердца, взаимоотношений гормонов систем гипофиз-щитовидная железа и гипофиз-надпочечники от длительности и характера тиреоидной патологии. В результате исследования психологических профилей детей, страдающих диффузным нетоксическим зобом и аутоиммунным тиреоидитом, выявлены высокие показатели личностной и реактивной тревожности, нейротизма и интроверсии, свидетельствующие о снижении адаптивных возможностей психики. На основании исследования состояния ВНС отмечено, что у детей с АИТ имеет место повышение активности симпатического отдела ВНС, сопровождавшееся крайним напряжением адаптационно-приспособительных механизмов, при ДНЗ II ст. превалировали парасимпатические влияния, что свидетельствовало о сниженном адаптационном потенциале. Установлены взаимосвязи между показателями вегетативного гомеостаза, с одной стороны, гормональным, психологическим статусом и физической работоспособностью, с другой, что подтверждает единство основных регулирующих систем организма – нервной и эндокринной. Разработаны способы коррекции выявленных нарушений. Показана эффективность включения в стандартный курс санаторно-курортной реабилитации препарата “Thyreoidea compositum” и сеансов БРВС. Применение предложенного комплекса на фоне санаторно-курортного лечения способствовало нормализации вегетативного баланса, вегетативной реактивности и вегетативного обеспечения деятельности, улучшению показателей тиреоидных гормонов, гармонизации протекания адаптационных реакций (нормализация уровня АКТГ, уменьшение гиперкортизолемии), повышению физической работоспособности, снижению уровня тревожности и нейротизма, сопровождавшегося уменьшением проявлений эмоциональной лабильности. При этом метод БРВС оказывал наибольшее влияние на состояние вегетативного гомеостаза и уровень кортизола, опосредованно влияя на адаптационные реакции и функциональное состояние щитовидной железы. Основной точкой приложения действия препарата “Thyreoidea compositum” была щитовидная железа, с опосредованным влиянием на ВНС и адаптационные механизмы, а в отсроченном периоде и на уровень кортизола. Анализ отдаленных результатов показал, что включение предложенных способов коррекции в схему стандартного СКЛ способствует снижению частоты вирусных и острых респираторных заболеваний после реабилитационных мероприятий, улучшает самочувствие детей и качество их жизни. Ключевые слова: щитовидная железа, вегетативная нервная система, гомеостаз, дети, санаторно-курортное лечение. ANNOTATION Sysoyeva N.A. The characteristic of a vegetative homeostasis in children with a pathology of a thyroid gland and its correction at a sanatorium stage of a rehabilitation. – Manuscript. Dissertation for a scientific degree of Candidate of Medical sciences by speciality 14.01.10 – pediatrics. – Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky, Ministry of Public Health Protection of Ukraine. – Simferopol, 2006. The dissertation is devoted to increase in efficiency of treatment at a sanatorium stage of a rehabilitation by application bioresonant vibrostimulation and antihomotoxic medicine “Thyreoidea compositum” in children with a thyroid gland pathology. A vegetative dysfunction, a dysthyroidosis, disadaptable reactions, a strain psycho-emotional spheres, a mild dysfunction of nonspecific frames of a brain, decrease of physical efficiency fixed, infringement of pituitary -adrenal axis hormonal components interaction were determined . Inverse relationship of fixed changes of a vegetative and hormonal homeostasis from duration and character of thyroid pathology is revealed. In work dynamics of parameters of variability of a rhythm of heart, thyroid hormones, AKTH, a hydrocortisone under influence of the offered ways of correction at a sanatorium stage of the rehabilitation is investigated. Key words: thyroid gland, autonomic nervous system, homeostasis, children, sanatorium treatment. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АІТ - аутоімунний тиреоїдит АКТГ - адренокортикотропний гормон АтТГ - антитела до тиреоглобуліну АтТПО - антитела до тиреоперксидази БРВС - бiорезонансна вiбростимуляцiя ВД - вегетативна дисфункція ВЕМ - велоергометрія ВНС - вегетативна нервова система ВРС - варіабельність ритму серця вТ3 - вільна фракція трийодтиронину вТ4 - вільна фракція тироксину ДНЗ - дифузний нетоксичний зоб Е - екстраверсія-інтроверсія ЕЕГ - електроенцефалографії ІПК - індекс периферичної конверсії ІТІ - інтегральний тиреоїдний індекс КОП - кліноортостатична проба КРГ - кардiоритмографiя K30:15 - коефіцієнт 30:15 МСК - максимальне споживання кисню ОТ - особистісна тривожність РПА - реакція підвищеної активації РПерА - реакція переактивіції РСА - реакція спокійної активації РТр - реакція тренування РТ - реактивна тривожність СКЛ - санаторно-курортне лікування ТГ - тиреоїдни гормони ТТГ - тиреотропний гормон ЩЗ - щитовидна залоза HF - high frequency LF - low frequency N - нейротизм TP - total power VLF - very low frequency _____________________________________________________ Підписано до друку 04.05.2006 р. Формат 60Х90/16 Ум.друк.арк. 0,9 Обл.-вид.арк. 0,9. Тираж 100. Зам.178. __________________________________________ Видавництво ТПП “Юг-Бумага” 95011, м. Сімферополь, вул.. Горького, 6. PAGE 1 Вегетативна дисфункція Дистиреоз Дисгармонічні реакції адаптації за Гаркаві, гіперкортизолемія Змішаний тип Симпатикотонічний тип Ваготонічий тип СКЛ+“Тиреоиде композитум” 2 СКЛ+БРВС 1 Стандартный комплекс СКЛ Комплексне СКЛ 3 1 ( БРВС (з 5 по 15 день, на область проекції вегетативних гангліїв (уздовж хребта по паравертебральним лініям) процедуры по 10 хвил., №10. 2 ( “Тиреоиде композитум” – 2,2 мл, в/м, 1 раз в три дні на 4, 7, 9, 11, 13 день. 3 – стандартний комплекс СКЛ з включенням БРВС і “Тиреоиде композитум”. Обстеження. Період срочной адаптації (1-3 день): визначення функціонального стану ЩЗ, психологічне тестування; 4 день: визначення типу адаптаційної реакції, вегетативного статусу.

Похожие записи