.

Характеристика продуктивності та біологічних особливостей норок різних типів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 3750
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМені С. З. ҐЖИЦЬКОГО

ОСТАШЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІГОРОВИЧ

УДК: 636.934

Характеристика продуктивності та біологічних особливостей норок різних
типів

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Щербатий Зеновій Євгенович, Львівська національна академія

ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького,

завідувач кафедри генетики та розведення тварин.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Шаловило Степан Григорович, Львівська національна академія ветеринарної
медицини імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри технології виробництва
молока та яловичини;

доктор сільськогосподарських наук, професор

Сірацький Йосип Зенонович, Інститут розведення і генетики тварин УААН,
завідувач відділу відтворення.

Провідна установа

Херсонський державний аграрний університет Міністерства аграрної
політики України.

Захист відбудеться “21 ”липня” 2006 року о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010,
м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “21” червня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Слобода О.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Раціональне ведення галузі норківництва в умовах
західного регіону України неможливе без урахування генетичного
потенціалу норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого і
сапфірового типів, що підвищить ефективність селекційно-племінної роботи
та сприятиме використання сучасних методів їх розведення.

Дослідження Мирося В.В. (1990), Сірацького Й.З. (1997), Мадіч
А.В. (1999), Шаловила С.Г. (1999), Терека В.І. (2000), показали, що
генетичний потенціал норок окремих типів щодо параметрів живої маси,
багатоплідності, поряд із формуванням волосяного покриву залежно від
впливу різних паратипових факторів досі не з’ясований. Отже це вимагає
ґрунтовного вивчення ступеня їх прояву з метою розробки перспективних
селекційних програм покращення продуктивності. Результатом цих заходів
було б одержання високопродуктивних тварин, які б стійко передавали
нащадкам спадкові задатки окремих селекційних ознак. Зокрема досі не
розроблені селекційні програми зі створення норок перспективних типів та
шляхів ефективного покращення потенційної відтворної здатності,
інтенсивності масового і лінійного розвитку та якості волосяного
покриву.

Серед біологічних особливостей, які мають важливе значення при
покращенні якості волосяного покриву та збільшенні площі шкіри, за
даними Дівеєва Г.М. (1985), Макара І.А. (1992), є особливості
гістоморфологічної будови шкіри, фізіологічного стану тварин, рівня і
напрямку біохімічних процесів в організмі, які враховуються при
вдосконаленні методів добору на плем’я високопродуктивних тварин.

Відсутність цілісного наукового дослідження з окресленої проблематики з
урахуванням умов західного регіону України стала передумовою для
проведення досліджень з метою розробки ефективних методів при створенні
перспективних популяцій норок стандартного темно-коричневого,
сріблясто-голубого та сапфірового типів за показниками багатоплідності,
інтенсивності росту і розвитку, збереженості та якості волосяного
покриву.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою наукової тематики лабораторії вовнознавства кафедри
технології виробництва продукції дрібних тварин Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З Ґжицького, (номер державної
реєстрації 0105U004831).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в дослідженні
господарських та біологічних особливостей норок стандартного
темно-коричневого, сріблясто-голубого і сапфірового типів залежно від
паратипових факторів та з’ясуванні можливостей практичного їх
використання на основі оцінки ступеня зв’язків між основними
селекційними ознаками норок різних типів, що дає можливість
використовувати їх в селекційно-племінній роботі.

Завданнями дослідження було:

– дослідити вплив вгодованості, величини живої маси в період підготовки
до гону і початку гону, спаровування в різні періоди статевої охоти
норок на їх багатоплідність та збереженість молодняку норок різних типів
від народження до 180 днів залежно від рівня молочності самок;

– з’ясувати на основі живої маси та лінійного росту закономірності
росту, розвитку молодняку самців і самок норок різних типів;

– дослідити деякі біохімічні показники крові та з’ясувати їх
кореляційний зв’язок із показниками масового росту в період линьки і
дозрівання волосу норок та можливості використання їх як додаткових
тестів у селекційно-племінній роботі;

– вивчити гістоморфометричні показники будови шкіри, морфоструктуру
волосяного покриву і товарні якості шкурок норок залежно від типу;

– вивчити розвиток внутрішніх органів самок і самців норок різних типів;

– з’ясувати кореляційну залежність між деякими селекційними ознаками у
норок окремих типів;

– дати економічну оцінку ефективності розведення норок окремих типів в
умовах західного регіону України.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження були дорослі самки і самці
норок стандартного темно-коричневого, сріблясто-голубого, сапфірового
типів та їх нащадки до 210-денного віку.

Предмет дослідження. Норки різних типів, жива маса, довжина тіла,
відтворна здатність, молочність самок, морфологічні та біохімічні
показники крові, маса внутрішніх органів, морфометричні показники
волосу, гістоморфометричні показники шкіри, поживність кормів,
економічна і виробнича оцінка результатів одержаних досліджень.

Методи дослідження. Зоотехнічний, гематологічний, біохімічний,
фізіологічний, гістоморфометричний, біометричний.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у виробничих умовах
західного регіону України проведено порівняльне вивчення продуктивних
якостей та біологічних особливостей норок стандартного
темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів. Визначено
кореляційну залежність рівня величини спадково обумовленої і фактичної
багатоплідності від генотипових і паратипових факторів. Встановлено, що
кращі показники багатоплідності проявляються у норок особливо великої
категорії вгодованості окремих типів, спарованих у другий період
статевої охоти.

Вивчено генетичний потенціал норок окремих типів щодо лінійного та
масового росту і розвитку їх нащадків, морфоструктури волосу,
гістоморфології шкіри.

На основі отриманих даних стосовно росту, розвитку та динаміки
морфологічних і біохімічних показників крові норок від народження до
дорослого віку, а також особливостей будови шкіри, обґрунтовано
рекомендації

покращення якості хутрової сировини і підвищення молочності самок.

розроблено і впроваджено у виробництво найбільш раціональні методи
добору самок з урахуванням рівня величини живої маси для підвищення
багатоплідності норок.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених
досліджень та одержаних результатів опрацьовані практичні рекомендації,
які доцільно враховувати при створенні селекційних стад норок
перспективних типів шляхом подальшого покращення племінних якостей та
підвищення їх продуктивності. Дані дослідження дають змогу добирати
молодняк особливо великої категорії вгодованості стандартного
темно-коричневого, сріблясто-голубого, сапфірового типів і одержувати
від них стабільні показники багатоплідності. Результати наукових
досліджень, що викладені у дисертації, впроваджені у звірогосподарстві
“Галичхутро” Сокальського району Львівської області. Матеріали
досліджень також використовуються в навчальному процесі при викладанні
навчальної дисципліни “Кролівництво і звірівництво” студентам
біолого–технологічного факультету академії.

Одержані результати можуть бути використані для розроблення
перспективних планів селекційно-племінної роботи з норками стандартного
темно-коричневого, сріблясто-голубого та сапфірового типів у
господарствах різних категорій і форм власності.

Особистий внесок здобувача полягає у підборі та аналізі наукової
літератури за темою дисертації, підготовці методичної схеми досліджень,
організації та виконанні експериментальної частини, опрацюванні та
статистичній обробці результатів, в підготовці публікацій, самостійному
написанні дисертаційної роботи. Усі результати досліджень, їх аналіз і
обґрунтування, обговорення, а також висновки проведено спільно з
науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження доповідались на
Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та
інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях”
(м. Львів, 2004); Міжвузівській науково-практичній конференції
аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і
перспективи”, (м. Вінниця, 2005); Науково–практичній конференції
“Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (м.
Вінниця, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Стан,
проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (м. Львів,
2005); Міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи
продуктивності та здоров’я тварин” (м. Львів, 2005); Міжнародній
науково-практичній конференції “Проблеми ведення галузі тваринництва в
сучасних умовах” (м. Херсон, 2005); Міжнародній науково-практичній
конференції “Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва”
(м. Львів, 2005).

У повному обсязі результати досліджень доповідались та обговорювались на
розширеному засіданні кафедри технології виробництва продукції дрібних
тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Ґжицького (м. Львів, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 12-ти наукових працях,
опублікованих у фахових виданнях. Загальний об’єм публікацій 57
сторінок.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із
вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів
власних дослідів, економічної оцінки результатів досліджень, аналізу та
узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву,
списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертаційної
роботи-213 сторінок, текст дисертації викладений на 150 сторінках, крім
того наявні 63 таблиці, 14 ілюстрацій, 6 додатків. Список використаної
літератури включає 518 джерел, з них 113-іноземною мовою.

Основний зміст роботи

Огляд літератури. Огляд літератури присвячений вивченню живої маси та її
впливу на репродуктивні показники норок. На основі аналізу літератури
обґрунтована актуальність вивчення біохімічних показників крові,
морфометричних та гістоморфометричних показників волосу і шкіри,
з’ясування кореляційної залежності за даними ознаками для розробки нових
селекційних методів покращення їх продуктивності за комплексом ознак.

Загальна методика та основні методи досліджень. Дисертаційна робота
виконана на кафедрі технології виробництва продукції дрібних тварин
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Ґжицького та в племрепродукторі звірогосподарства “Галичхутро”
Сокальського району Львівської області у 2002-2005 роках.

Об’єктом досліджень були: дорослі самці та самки і їх нащадки
стандартного темно-коричневого (Стк), сріблясто-голубого (Г),
сапфірового (С) типів (табл.1). Звірі утримувались у дворядних шедах
металево-дерев’яної конструкції.

Раціони для норок складали, виходячи з рекомендованих норм потреби в
обмінній енергії та поживних речовинах залежно від живої маси, режим
годівлі-дворазовий, напування водою було вволю (Перельдік Н.Ш., 1987).

Один раз на місяць у період підготовки до гону (на 01.01) та в період
початку гону (на 25.02) всіх піддослідних тварин зважували. Розподіляли
норок при першому їх зважуванні (на 01.01) на окремі піддослідні групи
за рівнем величини їх живої маси (стабільна (заводська вгодованість),
знижена та підвищена жива маса) (табл. 3). Співвідносно з цим у період
підготовки до гону норок у звірогосподарстві “Галичхутро” поживність
раціону була такою: на 100 ккал обмінної енергії (ОЕ) припадало
білка-11,52 г, жиру-3,25 г, БЕР-4,51 г. У період підготовки до гону
корми згодовували для групи норок зі зниженням живої маси поступово із
190 до 180 ккал ОЕ, в якому містилось білка 21,89 і 20,74 г, жиру-6,17 і
5,85 г, БЕР-8,57 і 8,12 г; для групи норок, яка потребувала підвищення
живої маси до рівня заводської вгодованості, в наростаючому порядку із
200-210-220 ккал ОЕ (білка-23,04; 24,19; 25,34 г, жиру-6,50; 6,82; 7,15
г, БЕР-9,02; 9,47; 9,92 г), а норки із заводською вгодованістю
(стабільною живою масою) одержували протягом підготовчого періоду
однакову кількість корму за поживністю 200 ккал ОЕ (білка-23,04 г,
жиру-6,50 г, БЕР-9,02 г).

Самок, спарованих двічі під час другої охоти, вважали заплідненими.

Полігамну активність визначали за показниками кількості спарованих самок
на 1 самця, і кількості розроджених самок на 1 самця. Відтворну
здатність самок визначали на основі таких показників: відсоток
спарованих, незапліднених, нормально розроджених, їх багатоплідності та
ділового виходу молодняку.

Таблиця 1

Схема проведення досліджень

Тип норок Стать Кількість, голів

батьківське стадо нащадків

ознаки, які вивчалися

жива маса в періоди підготовки до гону і початку гону, тривалість
вагітності, багатоплідність, діловий вихід молодняку, молочність самок
масовий і лінійний ріст морфологічні показники крові та
маса внутрішніх органів біохімічні показники крові
морфометричні показники волосу гістоморфометричні показники шкіри

Стк

(І) самці 28 30 10 5 – –

самки 140 30 10 5 18 6

Г

(ІІ) самці 28 30 10 5 – –

самки 139 30 10 5 18 6

С

(ІІІ) самці 27 30 10 5 – –

самки 135 30 10 5 18 6

Примітка. Статеве співвідношення самців до самок 1:5

Відлучення молодняку проводили у 40-денному віці, його розділяли за
статтю й утримували в типових клітках по 2 голови. Збереженість
визначали шляхом обліку норчат від народження до 180-денного віку.

добір нащадків для вивчення екстер’єрних та біологічних особливостей
проводився від самок, які мали в гнізді 6 голів приплоду (по 3 голови
самців та самок).

Масовий ріст вивчали шляхом індивідуального зважування норчат на вазі
зранку до годівлі у такому віці: в 1, 5, 10, 15, 20, 25, 30, 60, 90,
120, 150 і 180-й день (Зайцев А.Г., 1984).

де, ІМ-селекційний індекс молочності; Rк-кінцева жива маса, г;
Rп-початкова жива маса, г; К-тривалість періоду, днів; n-кількість голів
у гнізді.

Лінійний ріст вивчали на основі промірів довжини тіла у віці 30, 60, 90,
120, 150, 180-днів (від кінчика носа до кореня хвоста) мірною стрічкою
(Зайцев А.Г., 1984).

Відбір крові для морфологічних і біохімічних досліджень проводили перед
ранковою годівлею за загальноприйнятою методикою у віці 30, 60, 90, 120,
150, 180, 210 днів. Вміст гемоглобіну визначали гемоглобін-ціанідним
методом (Кондрахін І.П. 1985), а кількість еритроцитів і лейкоцитів
методом мікроскопії у камері Горяєва. Рівень загального білка в
сироватці крові визначали у віці 150, 180, 210 днів на рефрактометрі
РЛ-2, білкові фракції сироватки крові – турбідиметричним методом
(Кондрахін І.П., 1985).

Масу внутрішніх органів (серця, легенів, печінки, селезінки, нирок)
визначали в період повного дозрівання волосу після забою тварин за
загальноприйнятою методикою.

Гістоморфометричні показники шкіри вивчали із проб, які були взяті
прижиттєво на огузочній частині тіла тварини в період повного дозрівання
волосяного покриву. Горизонтальні та вертикальні зрізи робили за
допомогою санного мікротома НПС-2, товщиною 18 мк (Діомідова Н.А.,
1961).

Довжину і товщину волосяного покриву різних типів і категорій (по 25 шт
остьового та пухового волосу) у самок норок визначали на огузочній
частині тіла в період повного дозрівання волосу (перед забоєм) на площі
1 см2. При цьому вимірювалися всі направляючі волоси. Довжина волосу
вимірювалася лінійкою, а його товщина–за допомогою окулярно-гвинтового
мікрометра МОВ–1-15х.

Визначення якості та вартості шкурки проведено згідно з технічними
умовами ТУ 61 України 603-94.

Економічну оцінку ефективності розведення норок було проведено методом
порівняння вартості основної продукції, виробленої від самок окремих
типів з різним рівнем величини живої маси.

Матеріали одержаних результатів були опрацьовані статистично (Мармоза
А.Т., 2003). Різницю між середніми арифметичними вважали статистично
достовірною (td) якщо Р:”–¦EE E i ? o h E ??$?E o ??? ?? ????? ????? ?? ? uii**EEEEE ? u-u*u2u8u>uBuHuLui**EEEEE

?

?NuRu\uhunutuzu~u‚u†uii*EEEEEE

?

??u?u–u?u¤u?u®u?u?ui*EEEEEE

?

??u3/4uEuOeuUeuaueuiu?uouii*EEEEEE

?

?

?????

?????

–&–:––H–N–T–oeaOOcOOOOokdg

????l?????*?F?J?d?’?1/4?o?issssE»»

???????e°i°i°0″

?\±^±`±0″

??0″

?t?v?x?0″

???????N?P?R?0″

?????¶?0″

???\µ^µ`µ0″

???????:¶¶0″

?c¶¤¶¦¶0″

???????z·|·~·0″

?Ue·TH·a·0″

AeAe

?????

?????

?AeOAEOEOIOOOUO‰seee

?

!

?

?????

?

? в межах від +0,544 до +0,793. Слаба позитивна залежність між даними
показниками була у самок сапфірового типу (+0,014 і +0,432).

Маса внутрішніх органів самців і самок норок. В результаті тривалої
селекції на покращення окремих продуктивних ознак відбулось і збільшення
маси тіла тварин, внаслідок чого постало питання дослідити інтер’єрні
показники, що характеризують активність обмінних процесів, стан здоров’я
та рівень розвитку організму.

У результаті досліджень встановлено, що найбільша маса печінки була у
самців та самок стандартного темно-коричневого типу (65,4 і 48,4 г)
порівняно із самцями та самками сріблясто-голубого і сапфірового типів.
За масою печінки відмічено достовірну різницю у самців та самок
стандартного темно-коричневого і сріблясто-голубого типів (P

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020