Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

БОБКО Лариса Олександрівна

УДК 387.1:336.221

Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти
Академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Васянович Григорій
Петрович,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України, Львівський науково-практичний центр,
завідувач відділу гуманітарної освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Мельничук Сергій
Гаврилович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені
Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки
психолого-педагогічного факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент,

член-кореспондент Академії педагогічних наук України

Щербак Ольга Іванівна, Київський професійно-педагогічний коледж

імені Антона Макаренка, директор.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет

імені Івана Франка, Міністерство освіти і
науки

України, м. Житомир.

Захист відбудеться “31” березня 2004 р. о 1530 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і
психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,
вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і
психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ, вул.
М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “28” лютого 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради  Цибульська Г. М. 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Кардинальні зміни
соціально-економічної політики країни викликали необхідність
реформування освітньої галузі, що відображено в основних положеннях
Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти, Законах
України “Про освіту”, “Про вищу освіту” та інших державних документах.
Особлива увага у процесах перетворень приділяється проблемі
національного виховання, яке є органічною складовою освіти і ґрунтується
на засадах гуманізму. Його основна мета – виховання свідомого
громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої
культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння
жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості,
моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.
Реалізація цієї мети здійснюється у всіх навчальних закладах України,
зокрема, і в закладах фінансово-економічного профілю, де набуто значного
позитивного досвіду організації гуманістичного виховання студентської
молоді. Цей процес супроводжується пошуком і застосуванням нових
виховних технологій, форм, методів, засобів формування особистості, яка
визнана найвищою цінністю суспільства.

Водночас, здійснений аналіз якості стану гуманістичного виховання у
вищих навчальних закладах фінансово-економічного профілю ІІІ-ІV рівнів
акредитації засвідчив, що у більшості випадків його недостатньо високий
рівень зумовлений стереотипами мислення, невідповідною професійною
компетентністю і готовністю керівників, викладачів до управління цією
ланкою роботи, відсутністю системного підходу щодо організації
студентської молоді у позанавчальній діяльності. Все більш відчутним
стає і брак оптимального фінансово-економічного його забезпечення.

Вивчення й узагальнення реального стану гуманістичного виховання
студентів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності
дало змогу виявити суперечності між: вимогами суспільства до виховного
процесу і можливостями його забезпечення; авторитарним і демократичним
стилем керівництва процесом виховання; гуманістичними потребами,
інтересами особистості і неможливістю творчої їх самореалізації;
гуманістичними і антигуманістичними орієнтаціями студентів.

Отже, актуальність дослідження проблеми можна аргументувати такими
чинниками. По-перше, необхідністю підвищення професійної компетентності
педагогічних кадрів, їх готовності до здійснення гуманістичного
виховання студентської молоді. По-друге, саме така постановка проблеми
викликана необхідністю розв’язання суперечностей, які утворилися між
потребами педагогічної науки й досягнутим рівнем дослідженої проблеми,
зокрема, з’ясуванням вимог суспільства до виховного процесу і
науково-методичними можливостями його забезпечення; вивченням
гуманістичних потреб, інтересів особистості студента і реальними
можливостями їх реалізації та ін. По-третє, динамізм розвитку
суспільства на засадах ринкових відносин спричинив зміни у змісті
світогляду, суспільної й індивідуальної свідомості людини, призвів до
негативних тенденцій у професійній орієнтації фахівців
фінансово-економічного профілю, а тому це потребує наукового осмислення
й визначення шляхів, методів і форм, засобів удосконалення
гуманістичного виховання студентської молоді у позанавчальній
діяльності.

Проблеми дослідження виховання достатньо широко висвітлені у
педагогічній і психологічній літературі. Аналіз праць українських і
зарубіжних вчених дозволяє визначити напрями їхніх наукових пошуків.
Так, обґрунтування гуманістичного, людиноцентристського підходу до
виховання здійснили А. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський, А. М. Алексюк,
Ш. О. Амонашвілі, Ю. К. Бабанський, В. П. Беспалько, І. Д. Бех,
О. І. Вишневський, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, І. Ф. Прокопенко,
О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська; роль та значення системного підходу
у процесі виховання дослідили М. І. Болдирєв, О. А. Дубасенюк,
Т. А. Ільїна, В. А. Караковський, О. І. Киричук, М. Ю. Красовицький,
Н. В. Кузьміна, Л. І. Новікова, Н. Л. Селіванова; сутність і зміст
гуманістичного виховання у позанавчальній діяльності висвітлили
В. О. Білоусова, А. П. Вірковський, О. П. Гданська, Г. Я. Жирська,
В. А. Киричок, Ж. В. Петрочко, О. В. Столяренко, Г. В. Троцко та ін.
Багато з них присвятили свої наукові пошуки вивченню реального стану
справ, окремим проблемам перспективного розвитку гуманістичного
виховання особистості студента.

Аналіз науково-педагогічної думки дає підстави для висновку, що теорія
гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю залишається недостатньо розробленою з
погляду потреб нової педагогічної реальності, запитів суспільства,
розвитку самої особистості.

Актуальність та соціальна значущість для розвитку суспільства проблеми
якості виховання студентської молоді, ролі викладацького складу в її
забезпеченні, недостатній рівень її наукової розробки та практичної
реалізації зумовили вибір теми дослідження – “Гуманістичне виховання
студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у
позанавчальній діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень
Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України за
темами: “Теоретико-методичні засади викладання предметів гуманітарного
циклу у професійно-технічних навчальних закладах” (РК № 0101U000099),
“Дидактичні засади культурологічної підготовки спеціаліста у вищій школі
(РК 0198U000137) та плану наукових досліджень Львівського державного
фінансово-економічного інституту “Духовно-пізнавальне та
науково-методичне забезпечення навчального процесу у вищих закладах
освіти України фінансово-економічного профілю” (РК № 0100U003505).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Інституту
педагогіки і психології професійної освіти АПН України 18 червня
1998 р., протокол № 6 та узгоджена у Раді з координації наукових
досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 27 листопада
2001 р., протокол № 9.

Об’єкт дослідження: процес виховання студентів вищих навчальних
закладів фінансово-економічного профілю.

Предмет дослідження: теоретико-методичні засади, зміст, форми і методи
гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити
вплив чинників позанавчальної діяльності на рівень гуманістичної
вихованості студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного
профілю.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що
сучасний соціально-економічний, політичний і духовний розвиток
суспільства потребує не лише високоосвіченого, компетентного у своїй
справі фахівця, але, передусім, виховання гуманної особистості, здатної
до розуміння інших людей, вияву честі і гідності, самоактуалізації і
самореалізації у добрих вчинках. Виховання гуманної особистості вимагає
методологічного осмислення категорій “гуманізм”, “гуманність”,
“гуманістичне виховання”, наукового обґрунтування і впровадження у
позанавчальній діяльності вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю системи гуманістичного виховання, яка б
відповідала вимогам суспільства і гармонійному розвитку особистості.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що гуманістичне
виховання особистості у вищих навчальних закладах фінансово-економічного
профілю набуває ефективності за умов цілеспрямованості, системності,
готовності педагогічного складу до її здійснення, оптимального
взаємозв’язку навчальної та позанавчальної діяльності суб’єктів
навчально-виховного процесу.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначені такі його завдання:

проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і
дослідити процес організації гуманістичного виховання студентів вищих
навчальних закладів освіти фінансово-економічного профілю в сучасних
умовах; здійснити теоретичний аналіз понять “гуманізм”, “гуманність”,
“гуманістичне виховання”;

розробити модель системи гуманістичного виховання у позанавчальній
діяльності студентів фінансово-економічного профілю;

охарактеризувати провідні напрями, форми і методи гуманістичного
виховання майбутнього фахівця фінансово-економічного профілю у
позанавчальній діяльності;

визначити роль і місце самовиховання у процесі гуманістичного виховання
особистості;

розкрити й експериментально перевірити ефективність системи
гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності.

Методологічну основу дослідження становлять антропологічна концепція
розвитку особистості; концепція системного аналізу сутності виховного
процесу; гуманістична теорія пізнання об’єктивних і суб’єктивних
чинників, їх взаємозв’язку, взаємозумовленості в духовному процесі;
концептуальні ідеї про зв’язок свідомості, відносин і діяльності людини;
теорії особистісно орієнтованого підходу в навчанні та вихованні.

Теоретичну основу дослідження становлять положення та висновки, які
ґрунтуються на: теорії особистості як суб’єкта гуманної діяльності та
моральної і соціальної поведінки (Л. С. Виготський, Г. С.  Костюк,
О. М. Леонтьєв, А. Х. Маслоу, К. К. Платонов, К. Р. Роджерс, Е. Фромм);
загальній теорії та психолого-педагогічних основах формування і
презентації знань (А. М. Алексюк, В. К. Демиденко, В. В. Краєвський,
В. Г. Кремень, В. І. Лозова, Н. Г. Ничкало, Г. П. Щедровицький, О. І.
Щербак); теорії функціональних систем у педагогічній науці
(П. К. Анохін, Б. П. Бітінас, І. В. Блауберг, М. І. Болдирєв,
В. А. Караковський, А. Г. Кузнєцова, М. Ю. Красо-вицький та ін.);
визначенні ролі емоційного впливу на людину як найважливішого засобу
оптимізації навчальної діяльності, виховного процесу, регуляції
поведінки (І. Д. Бех, І. А. Зязюн, С. Г. Мельничук, К. К. Платонов,
В. А. Семиченко та ін.); моделюванні гуманістичної парадигми освіти й
виховання та дослідженні її дій на генезис і зміст діяльності, гуманних
взаємин особистості (Г. О. Балл, С. У. Гончаренко, Ю. І. Мальований,
В. В. Рибалка, С. О. Сисоєва, В. О. Сухомлинський); встановленні
ціннісних компонентів у будь-якому свідомому акті людини,
підпорядкованості її поведінки системі власних ціннісних уявлень
(О. В. Киричук, С. Д. Максименко, О. Я. Савченко, О. В. Сухомлинська та
ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався
комплекс методів дослідження. Теоретичні: аналіз і синтез філософської,
психологічної, педагогічної та іншої літератури з проблеми дослідження;
метод теоретичного аналізу на етапах визначення мети, предмета, завдань
дослідження; систематизації, моделювання, прогнозування якості
виховання; синтезування результатів, осмислення їхньої наукової новизни.
Емпіричні: опитування (анкетування, інтерв’ю, бесіди), тестування
майбутніх фахівців; рангові вимірювання; експертна оцінка та самооцінка;
пряме спостереження; констатуючий, формуючий та узагальнюючий
педагогічні експерименти; аналіз результатів діагностичних даних;
професіографічний аналіз рівнів вихованості. Статистичні методи обробки
результатів педагогічного експерименту: графічний, табличний,
кореляційний, соціометричний.

Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження
здійснювалося упродовж 1998-2003 рр. На першому етапі (1998-1999 рр.)
виконувалося обґрунтування проблеми, досліджувався стан розробки питання
в теорії та практиці (аналіз філософської, психологічної, педагогічної
літератури з обраної теми); розроблялася програма дослідження; вивчалися
і осмислювалися ключові поняття праці.

На другому етапі (1999-2001 рр.) проводилися констатуючі заміри,
розроблялася теоретична модель системи гуманістичного виховання у
позанавчальній діяльності студентів фінансово-економічного профілю.
Розроблено експериментальну програму і методику формуючого експерименту.

На третьому етапі (2001-2003 рр.) проводився формуючий експеримент,
спрямований на визначення рівнів сформованості гуманістичної свідомості,
діяльності, відносин студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю; систематизовано експериментальні дані,
підведено підсумки дослідження, сформульовано основні висновки та
рекомендації, висвітлено одержані результати у науково-педагогічних
виданнях.

Експериментальна база дослідження. Науково-дослідницька робота
проводилася на базі Львівського державного фінансово-економічного
інституту, Львівського банківського інституту, Тернопільської академії
народного господарства. Всього до процесу дослідження було залучено 824
респондента, з них – 80 педагогів і 744 студента. Протягом усього
періоду теоретико-експериментальної роботи автор брала участь в
апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій,
займаючись викладацькою, навчально-методичною та організаційно-виховною
діяльністю у Львівському державному фінансово-економічному інституті.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в дисертації вперше у
вітчизняній педагогічній науці виконане комплексне дослідження процесу
гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю; розроблено модель системи гуманістичного
виховання у позанавчальній діяльності студентів фінансово-економічного
профілю; дістали подальшого теоретичного розвитку поняття “гуманізм”,
“гуманність”, “гуманістичне виховання”, які виконують у дослідженні
методологічну роль; охарактеризовані провідні напрями, форми і методи
гуманістичного виховання майбутнього фахівця фінансово-економічного
профілю; удосконалено організацію самовиховання студентів у
позанавчальній діяльності; розкрито та експериментально перевірено
ефективність системи гуманістичного виховання студентів вищих навчальних
закладів фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтовано
теоретико-методичні засади гуманістичного виховання особистості;
сформульовано сутність дефініції “гуманістичне виховання”; розроблено
модель системи гуманістичного виховання у позанавчальній діяльності;
розкрито зміст гуманістичної спрямованості професійної діяльності
фахівця фінансово-економічного профілю.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що розроблено
і впроваджено експериментальні програми “Пізнай себе”, “Я – Людина”;
визначено критерії і рівні сформованості гуманістичної вихованості
студентів фінансово-економічного профілю; розроблені методичні
рекомендації щодо основних форм і методів розвитку морально-духовних
якостей та гуманістичних цінностей у вищих навчальних закладах
фінансово-економічного профілю.

Основні положення дослідження можуть бути використані науковцями для
подальшого обґрунтування теоретичних і методичних основ гуманістичного
виховання особистості у вищих навчальних закладах, а також для написання
підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для
студентів і викладачів.

Результати дослідження впроваджено у Львівському державному
фінансово-економічному інституті (довідка про впровадження № 629 від
25.09.2003 р.), Львівському банківському інституті (довідка про
впровадження № 01–15/530 від 25.09.2003 р.), Європейському університеті
фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (довідка про
впровадження 1/12-82/К 12 від 18 лютого 2004р.), комітеті
професійно-технічної освіти Головного управління освіти і науки
Львівської облдержадміністрації (довідка про впровадження 3/1-567 від
10.09.2003 р.).

Особистий внесок автора в одержання наукових результатів полягає у
здійсненні теоретичного аналізу понять “гуманізм”, “гуманність” та
визначенні дефініції “гуманістичне виховання” особистості; створенні
моделі системи гуманістичного виховання у позанавчальній діяльності;
характеристиці гуманістичної спрямованості професійної діяльності
фахівця фінансово-економічного профілю; визначенні провідних напрямів,
форм і методів гуманістичного виховання студентів у позанавчальній
діяльності; розробці методичних рекомендацій щодо впровадження цільових
особистісно орієнтованих програм гуманістичного виховання. Основні
концептуальні ідеї, положення, висновки й рекомендації, викладені у
дисертації, належать авторові.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена чіткістю вихідних
методологічних позицій, дотриманістю вимог до моделювання, застосуванням
сучасних теоретичних положень та інноваційних підходів, поєднанням
кількісного та якісного аналізу даних дослідження, результатами
експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

На захист виносяться:

Теоретико-методологічні засади гуманістичного виховання особистості у
позанавчальній діяльності.

Модель системи гуманістичного виховання у позанавчальній діяльності
студентів фінансово-економічного профілю.

Положення щодо педагогічних основ організації гуманістичного виховання
студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у
позанавчальній діяльності (напрями, форми, методи, засоби виховання).

Апробація результатів дослідження здійснювалася під час проведення
дослідно-експериментальної діяльності здобувача в процесі керівництва
виховною роботою студентів у Львівському державному
фінансово-економічному інституті. Основні методологічні положення,
висновки й результати дисертаційного дослідження апробовано на
засіданнях кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Львівського
державного фінансово-економічного інституту, відділу гуманітарної освіти
Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України
(Львівський науково-практичний центр) та розглянуто на міжнародних,
всеукраїнських науково-практичних конференціях; зокрема: “Актуалізація
ідей антропоцентризму в умовах реформування загальноосвітньої і вищої
школи” (Полтава, 2001 р.), “Професійна педагогіка і психологія:
результати досліджень, проблеми, перспективи” (Львів, 6-7 лютого
2002 р.), “Професіоналізм учителя початкових класів. Всеукраїнська
науково-практична конференція” (Ялта, 15-18 квітня 2002 р.), “Сучасні
освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів,
3-4 жовтня 2002 р.), “Викладач і студент у системі вищої освіти:
проблеми діалогу, співпраці, взаємодії” (Львів, 25-27 вересня 2003р.),
“Актуальні проблеми організації фізичного виховання студентської та
учнівської молоді Львівщини” ( Львів, 5 листопада 2003р.), “Педагогіка і
психологія професійної освіти: результати досліджень та перспективи”
(Київ, 1-2 грудня 2003р.).

Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлені у 18
публікаціях, всі праці написано без співавторів, у тому числі: розділ у
1 монографії; 3 брошури з методичними рекомендаціями; 9 статей у
провідних наукових виданнях, затверджених ВАК України; 4 статті у
збірниках наукових праць; 1 стаття у збірнику матеріалів конференцій.
Загальний обсяг особистого внеску – 15,70 авт. арк.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних
джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 268 сторінок,
основний зміст дисертації викладено на 214 сторінках. Список
використаної літератури включає 289 найменувань, з них 12 – іноземними
мовами. Робота містить 12 додатків на 18 сторінках, 7 рисунків на 4
сторінках, 17 таблиць на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми,
визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження;
розкрито наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок
автора; викладено методи й етапи експериментальної роботи; сформульовані
основні положення, що виносяться на захист, висновки про впровадження та
апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми
гуманістичного виховання” – обґрунтовуються вихідні
теоретико-методологічні засади гуманістичного виховання. Оскільки
філософське й психолого-педагогічне осмислення проблем гуманістичного
виховання особистості безпосередньо пов’язане із пізнанням сутності
людини, то в його основу покладено антропологічний підхід, який має
потужні наукові традиції та надбання в соціокультурному й історичному
розвитку людства. На основі аналізу різноманітних джерел зроблено
висновок, що до моменту розроблення Я. А. Коменським наукової педагогіки
у широкому розумінні виокремились такі провідні теоретико-педагогічні
засади гуманістичного виховання особистості: християнсько-педагогічна
антропологія та соціально-педагогічна антропологія. Розвиток і
впровадження ідей гуманістичного виховання на засадах
християнсько-педагогічної антропології у вітчизняній і зарубіжній
педагогіці здійснювали: Г. Г. Ващенко, Й. Ф. Гербарт, О. В. Духнович,
В. В. Зеньковський, І. Кант, Я. А. Коменський, І. І. Огієнко,
Г. С. Сковорода, М. С. Шашкевич, П. Д. Юркевич та ін.

Християнсько-педагогічна антропологічна концепція в різні періоди
розвитку суспільства не була сталою величиною, вона постійно
змінювалась, набувала нового змісту. Провідною ідеєю цієї концепції була
теза: духовно творче начало людині надає Бог-Творець. Духовний розвиток
особистості можливий за умов свободи, творенні такої культури, яка
розвиває справжні гуманні почуття людини: почуття любові, сердечності,
совісті, благочестя.

Концепцію соціально-педагогічної антропології у вітчизняній та
зарубіжній педагогіці розробляли: І. М. Бажанський, К. А. Гельвецій,
Г. Ф. Гринько, М. С. Грушевський, Ф. А. Дістервег, М. О. Добролюбов,
А. С. Макаренко, О. Ф. Музиченко, Й. Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо,
Я. П. Ряппо, С. О. Сірополко, І. Я. Франко, Я. Ф. Чепіга (Зеленкевич) та
ін. В основу соціально-педагогічної антропології покладається думка про
те, що природа людини є залежною від суспільства, індивідуальна
свідомість – від колективної свідомості. Отже, від рівня гуманних
відносин у суспільстві залежить рівень гуманного виховання особистості.

Встановлено, що концептуальні положення гуманістичного виховання на
засадах науково-практичної антропології закладені К. Ушинським,
послідовники якого (Х. Д. Алчевська, С. В. Балей, М. О. Корф,
Г. С. Костюк, Т. Г. Лубенець, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський та ін.)
розв’язували цю проблему, виходячи з даних різних наук щодо природи
дитини, її вікових особливостей, взаємовпливу з оточуючим середовищем.
Гуманістичне виховання не обмежується національним елементом, навпаки,
воно є важливим засобом наближення й інтегрування у світову культуру,
спрямовується на утвердження найвищих духовних цінностей, моральних норм
поведінки і взаємин. У сучасних умовах ідеї науково-педагогічної
антропології знаходять свій розвиток і реалізацію в аспекті особистісно
орієнтованого навчання і виховання.

На основі аналізу літературних джерел визначено, що поняття
“гуманістичне виховання” має глибоке соціокультурне й історичне
походження. Попри відсутність однозначного трактування категорії
“гуманістичне виховання”, представники сучасних наукових шкіл мають
спільні погляди, які стосуються мети, завдань, змісту, форм і методів
виховання, принципів самоактуалізації й самореалізації особистості.
Положення, обґрунтовані вітчизняними та зарубіжними вченими, можна
розділити на ті, в яких розглядається поняття “гуманістичне виховання”
на основі його аналізу як процесу і як результату. З позицій процесу
“гуманістичне виховання” трактується як неперервне становлення й
розвиток людського в людині, яке відповідає інтересам суспільства і
держави. “Гуманістичне виховання” як результат вказує на сформованість у
людини таких внутрішніх якостей, які спонукають особистість діяти
гуманно, утверджувати ідеали істини, добра, краси. Виходячи з такого
підходу, характеризуємо гуманістичне виховання як процес особистісно
орієнтованого виховання, що ґрунтується на діалектичній єдності
загальнолюдських і національно-духовних цінностей, та своєю метою
ставить формування людини як неповторної особистості, готової до
самоактуалізації та самореалізації на принципах гуманізму.

Організація позанавчальної діяльності розглядається як сукупність
процесів, цілеспрямованих дій суб’єктів (кураторів, студентського
самоврядування, академічних груп, студентів тощо) у позанавчальний час
згідно з технологіями, які враховують особливості професійного
становлення особистісно орієнтованої моделі взаємодії учасників
виховного процесу.

Розроблена й представлена модель системи гуманістичного виховання
студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у
позанавчальній діяльності. При цьому категорія “система гуманістичного
виховання” виводиться із базового поняття “система”, під якою розуміємо
розвинутий взаємозв’язок між елементами та впорядкованістю, які
зумовлюють цілісний характер, єдність того чи іншого утворення. Виходячи
із цього система гуманістичного виховання є раціональною сукупністю
взаємопов’язаних і взаємозумовлених змістових компонентів, взаємодія
яких забезпечує їй нову інтегративну якість і спрямована на досягнення
індивідуально й соціально значущого результату. У розділі розкрито зміст
гуманістичної спрямованості професійної діяльності фахівця
фінансово-економічного профілю.

У другому розділі – “Педагогічні основи організації гуманістичного
виховання студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного
профілю у позанавчальній діяльності” – аналізується сучасний стан
організації, сутність і зміст напрямів, форм, методів і засобів
гуманістичного виховання студентів у позанавчальній діяльності,
розкривається організація самовиховання та шляхи його вдосконалення.

Здійснене вивчення стану організації гуманістичного виховання студентів
дало змогу встановити його низький рівень, невідповідність вимогам
розвитку особистості й суспільства. Це пояснюється : а) низьким рівнем
залучення студентів до позанавчальної діяльності; б) недостатнім
теоретико-методичним рівнем викладачів-кураторів; в) недоліками
психологічної підготовки викладачів; г) відсутністю системного підходу у
позанавчальній виховній діяльності; д) нереалізованими можливостями
студентського самоврядування.

Провідними напрямами гуманістичного виховання студентів визначено:
моральне, громадянсько-правове, художньо-естетичне, трудове, екологічне,
фізкультурно-оздоровче. Ці напрями є універсальними, проте кожний із них
у нашому дослідженні за своїм змістом наповнюється специфікою діяльності
майбутнього фахівця фінансово-економічного профілю.

Встановлено, що найбільш пріоритетними формами гуманістичного виховання
у позанавчальній діяльності є такі: інтелектуально-ігрові конкурси,
розважальні програми, концерти й творчі звіти колективів художньої
самодіяльності та ін. Доведено, що в результаті дії об’єктивних і
суб’єктивних причин не всі реально можливі форми гуманістичного
виховання реалізуються в дійсності.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що найвищим рівнем
гуманістичного виховання студентів у позанавчальній діяльності є
самовиховання, яке завжди пов’язане з певним рівнем самосвідомості
індивіда, його критичним мисленням, здатністю і готовністю до
гуманістичного самовизначення, самовияву і самовдосконалення. Вироблення
практичних умінь і навичок самовиховання залишається одним із
найважливіших завдань гуманістичного виховання, воно наближує
педагогічні дії до кінцевого результату – формування гармонійної
особистості, здатної за будь-яких умов до реальних гуманних відносин і
діяльності. Вивчення цієї проблеми засвідчили: особливу роль у
самовихованні особистості студента відіграють ціннісні орієнтації, які
утворюються на основі самопізнання. Тому вибір форм, методів, засобів
гуманістичного виховання має відбуватися не випадково, спонтанно, “на
загал”, а відповідати зростаючим можливостям розвитку пізнання й
самопізнання студента.

»

8

:

l

????

»

:

j

l

V X

l

??

????

???????????

&

F

Hституту програма “Пізнай себе” дала можливість усвідомити унікальність
і неповторність життя кожної людини, її внутрішнього світу, особистого
”Я”. На основі аналізу структурних елементів самопізнання, а саме:
самоспостереження, самоаналіз, самокритичність, самоконтроль, самооцінка
та ін. робиться висновок про те, що дії і вчинки гуманізуються за умов
їх інтеґративної самореалізації особистістю. Ефективність функціонування
системи гуманістичного виховання експериментально перевірена у
позанавчальній діяльності вищих навчальних закладів
фінансово–економічного профілю.

У третьому розділі – “Експериментальне дослідження ефективності системи
гуманістичного виховання студентів у позанавчальній діяльності” –
охарактеризовано загальну методику проведення експериментального
дослідження й подано його опис, представлено способи оброблення й
аналізу отриманих результатів, узагальнено статистичні результати,
визначено напрями впровадження основних положень дисертації в систему
позанавчальної діяльності, спрямованої на гуманістичне виховання
студентської молоді у вищих навчальних закладах України
фінансово-економічного профілю.

Основою констатуючого експерименту обрано діагностику гуманістичного
виховання в позанавчальній діяльності вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю, що поєднала такі напрями: виявлення
рівня духовно-морального розвитку студентської молоді та кола її
інтересів; дослідження стану практики позанавчальної діяльності у вищих
навчальних закладах та рівня реалізації у ній ідей гуманістичного
виховання; дослідження ставлення педагогів до гуманістичного виховання
студентів у вищому навчальному закладі.

Формуючий експеримент проводився на базі Львівського державного
фінансово-економічного та Львівського банківського інститутів, де процес
виховання відбувався за створеними нами рекомендаціями і методичними
розробками. Процес виховання в контрольних групах відбувався на основі
сучасних методик і вимог чинних програм. У якості основних складових
компонентів гуманістичного виховання досліджувалися: свідомість,
відносини, діяльність, які дозволили визначити рівні гуманістичного
виховання студентської молоді, зокрема: 1-й рівень – високий,
притаманний особистості з повними глибокими їх знаннями про гуманістичні
якості особистості. Життєве кредо для неї – діяльне служіння людям.
Вчинки людей і власні такі студенти оцінюють з точки зору гуманності,
проявляють активне, гуманне ставлення до оточуючих. 2-й
рівень – середній, характеризується поверховими знаннями молоді про
гуманність. Здатність до співпереживання і гуманні прояви обмежені
вузьким колом людей. 3-й рівень – низький, характерний для вихованців з
неповними або неправильними знаннями про гуманність особистості. Вони
рідко здійснюють гуманні вчинки, а якщо і роблять щось, то керуються при
цьому прагматичними інтересами.

Оскільки гуманістичне виховання базується на діалектичній єдності
загальнолюдських і національно-духовних цінностей, то формуючий
експеримент передбачав, передусім, теоретичну та практичну підготовку
студентів до засвоєння гуманістичних цінностей, активізації їх
особистісного потенціалу. Нами розроблена і впроваджена цільова творча
програма “Я – Людина”, спрямована на поглиблене опанування змістовним і
творчо-пошуковим матеріалом щодо гуманістичних цінностей, як основи
особистісного і професійного зростання майбутніх
фінансистів-економістів.

Дані експериментального дослідження на констатуючому етапі засвідчили
низький рівень, як контрольних, так і експериментальних груп у розумінні
сутності понять “гуманізм”, “гуманність” ( для експериментальних груп
рівень недостатнього розуміння становить 68%, для контрольних – 64%;
рівень повного розуміння відповідно становить – 27% і 29%). Після
формуючого експерименту відбулися помітні зміни в рівнях осмислення
студентами гуманістичних знань. В експериментальних групах процент
повного розуміння гуманістичних понять зріс з 27% до 51%; рівень
неправильного розуміння студентів цих груп знизився від 5% до 2%.
Водночас лише незначні зрушення відбулися у студентів контрольних груп.
Повне розуміння ними гуманістичних понять змінилося з 29% до 34%, а
неправильне з 7% до 5%.

Простежена динаміка змін ціннісних пріоритетів вихованців. У студентів
експериментальних груп зросли вагові показники базових гуманістичних
цінностей: справедливості з 2,14 до 2,61, доброти з 2,17 до 2,52,
совісті з 1,83 до 2,16, любові до ближнього з 1,19 до 1,53, поваги до
людської гідності з 1,1 до 1,24, співчуття з 1,09 до 1,14. Вони зайняли
належне місце у системі цінностей студентської молоді, а визнання
пріоритету духовних цінностей над матеріальними стає підґрунтям для
формування гуманістичного ідеалу. Інша ситуація склалася у контрольних
групах, де переважають показники прагматичного спрямування: вагові
показники матеріального добробуту – 3,00, успішної кар’єри – 2,87,
престижної професії – 2,78, а там де домінують матеріальні пріоритети,
то, як правило, формується прагматичний ідеал.

Аналіз результатів дослідження дав змогу виявити зміни у мотивах
позанавчальної діяльності студентів. Якщо на етапі констатуючого
експерименту до участі у громадській та просвітницько-пізнавальній
роботі студентів спонукають в основному мотиви негативного спрямування,
то після проведення формуючого експерименту стали переважати позитивні
мотиви. Причому з позитивних мотивів діапазон даних значно ширший в
експериментальних групах і становить від 9% до 31%, а в контрольних від
5% до 24%. Ті студенти, що протягом навчання у вищому закладі освіти
прагнули активно займатися самовдосконаленням, повніше себе реалізувати,
покращити свої професійні якості, змогли задовольнити ці потреби.
Суттєво зріс коефіцієнт задоволення студентів позанавчальною діяльністю
експериментальних груп порівняно із контрольними. Його загальний
показник в експериментальних групах становить 0,36, а в контрольних він
майже не змінився і дорівнює 0,2.

У процесі наукового дослідження виявилося, що в студентських колективах
між молоддю утворюються не лише гуманістичні взаємини, а й полярно
протилежні їм. В експериментальних групах нами визначався особистісний
статус членів студентських угрупувань, коефіцієнт групової
згуртованості, коефіцієнт задоволення студентів відносинами у системі
“студент-студент”, “студент-педагог”, “педагог-студент”.

Загальний коефіцієнт задоволення студентів проявом взаємовідносин та
виконання конкретних справ, у яких формуються і виявляються гуманістичні
якості є досить високим і становить 0,46.

Аналізуючи критерії і показники, у процесі дослідно-експериментальної
роботи було виявлено динаміку змін гуманістичного виховання студентської
молоді (в експериментальних і контрольних групах), яка представлена у
табл. 1 і 2.

Дані табл. 2 свідчать про те, що рівень гуманістичного виховання у
студентів експериментальних груп за час дослідно-експериментальної
роботи зріс і має тенденцію до подальшого зростання. Студенти розширили
свої знання про гуманістичні цінності, норми, принципи, у них
сформувався досвід гуманної поведінки.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної,
методичної і практичної розробки проблеми гуманістичного виховання
студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у
позанавчальній діяльності.

ВИСНОВКИ

1. Теоретико-методологічний аналіз наукової літератури свідчить про те,
що проблема гуманістичного виховання особистості активізувалася у другій
половині ХХ століття під впливом загальносвітових тенденцій
соціально-економічного, політичного, науково-технологічного та
освітнього характеру, хоча перші потужні кроки у цьому напрямі були
зроблені ще в епоху Відродження і Нового часу. Саме в цей час поняття
“гуманізм” , “гуманність”, “гуманістичне виховання” набувають
соціально-політичного, громадянського, педагогічного значення.
Здійснений теоретичний аналіз, означених вище понять, засвідчив
наявність у науково-педагогічній літературі різних підходів до
визначення їх сутності. Ми характеризуємо гуманістичне виховання як
процес особистісно орієнтованого виховання, що ґрунтується на
діалектичній єдності загальнолюдських і національних цінностей і своєю
метою ставить формування людини як неповторної особистості, готової до
самоактуалізації та самореалізації. Такий підхід дав можливість
розглядати цей соціально-педагогічний феномен як процес і як результат.
Процесуальний аспект відображає динамічну спрямованість виховання на
утвердження “суб’єкт-суб’єктних” відносин у системі “педагог-студент”,
“студент-студент”, “студент-педагог”. Результативний аспект відображає
досягнення очікуваних наслідків, які виявляються в готовності до
активної діяльності і самодіяльності особистості. На основі результатів
дослідження доведено, що розвиток і впровадження ідей гуманістичного
виховання особистості студента здійснювалося на теоретичних засадах
релігійно-педагогічної, соціально-педагогічної та науково-педагогічної
антропології.

Виконане дослідження виявило, що реальний стан організації
гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV
рівнів акредитації фінансово-економічного профілю у позанавчальній
діяльності не повною мірою відповідає вимогам розвитку як особистості,
так і суспільства. В організації цієї роботи зі студентами недостатньо
враховуються соціально-економічні й духовно-культурні перетворення у
суспільстві, зміщення пріоритетів у моральних цінностях, зміни у
світосприйманні, суспільній орієнтації молоді, у її професійному
самовизначенні, а також інтереси, потреби студентства як соціальної
групи і особливості сучасного розвитку студентської академічної групи.
Серед причин незадоволення студентів організацією гуманістичного
виховання виступають такі: стереотипи авторитарного мислення і дії його
організаторів; недостатній рівень компетентності викладачів, кураторів,
інших суб’єктів управління; слабо розвинене студентське самоврядування;
відсутність системного підходу у позанавчальній виховній діяльності.
Негативно позначається на стані реалізації гуманістичного виховання
низький рівень готовності викладачів, кураторів груп до проведення
виховної роботи, відсутність знань психології студентської молоді. Отже,
від слабкої організації і низького наукового забезпечення виховання
втрачає, передусім, особистість студента, а відтак і суспільство,
оскільки гальмується процес не лише професійного, а й особистісного
становлення індивіда, його соціалізація, самостійність, творча
активність.

2. Розроблена і теоретично обґрунтована модель системи гуманістичного
виховання студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного
профілю, основними компонентами якої є: соціальний, особистісний,
змістовий, функціонально-процесуальний, управлінський. Останні
відображають зміст реалізації основних операційних функцій суб’єктами
управління гуманістичним вихованням у позанавчальній діяльності:
ректором, проректором з виховної роботи, деканами, викладачами,
кураторами, вихователями, керівниками гуртків та секцій, студентським
самоврядуванням, активом студентських академічних груп, студентами.

Поняття “система гуманістичного виховання”, яке становить основу
теоретичної моделі, віддзеркалює взаємозв’язок її основних компонентів,
взаємодія яких утворює нову інтегративну якість, що спрямована на
формування в особистості гуманістичної свідомості, гуманістичної
діяльності, гуманістичних відносин. Система гуманістичного виховання
набуває продуктивної реалізації за умов особистісно орієнтованого
спрямування суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача та студента;
глибинного засвоєння й усвідомлення загальнолюдських і національних
цінностей; урахування і оптимального співвідношення особистісних цілей
студентів та інших суб’єктів виховної системи; дотриманням гуманістичних
принципів виховання, адекватних до поставлених завдань, мети, досягнутих
гуманними формами, методами, засобами.

3.Визначено й охарактеризовано провідні напрями, форми і методи
гуманістичного виховання майбутнього фахівця фінансово-економічного
профілю у позанавчальній діяльності. До основних напрямів гуманістичного
виховання відносимо: моральне, громадянсько-правове, художньо-естетичне,
трудове, екологічне. фізкультурно-оздоровче. Доведено, що гуманістичне
виховання за означеними вище напрямами у навчальних закладах
фінансово-економічного профілю здійснюється на рівні загального й
особливого. Загальне – ґрунтується на загальнолюдських гуманістичних
цінностях, ідеалах, нормах. Особливе – безпосередньо пов’язане із
орієнтацією на характер майбутньої діяльності, на ті норми-зразки
відносин, які склалися і функціонують у фінансово-економічній сфері.

Виявлено, що найбільш популярними формами роботи серед студентів є:
інтелектуально-ігрові конкурси і розважальні програми, диспути, концерти
та творчі звіти колективів художньої самодіяльності (особливо для тих
студентів, які безпосередньо беруть участь у їх підготовці та
проведенні), відвідування вистав професійних акторів, спортивні змагання
між навчальними групами, екскурсії та ін. Проте не всі реально можливі
форми гуманістичного виховання реалізуються в дійсності, і не лише через
некомпетентність суб’єктів виховного процесу, але й через відсутність
достатніх засобів. Здійснена характеристика методів гуманістичного
виховання (лекція, бесіда, переконання, диспут, приклад, вправа,
доручення, педагогічна вимога, виховуюча ситуація, змагання, заохочення,
покарання).

4. Теоретично та методично обґрунтовані положення щодо змісту основних
компонентів гуманістичного самовиховання студентів у позанавчальній
діяльності (самопізнання, самоспостереження, самокритика, самоаналіз,
самооцінка, саморегуляція, самоосвіта), які охоплюють інтелектуальну,
емоційну і вольову сферу діяльності людини. В основу було покладено
розроблену і впроваджену у Львівському державному фінансово-економічному
інституті програму “Пізнай себе”, а також цільову програму “ Я-Людина”
та методичні рекомендації щодо основних форм і методів розвитку
морально-духовних якостей та гуманістичних цінностей студентів у вищих
навчальних закладах освіти фінансово-економічного профілю.

5. Експериментально перевірено і доведено ефективність моделі системи
гуманістичного виховання студентів вищих закладів фінансово-економічного
профілю у позанавчальній діяльності. Результати констатуючого
експерименту засвідчили: більшість опитаних студентів знаходилась на
низькому рівні сформованості гуманістичних цінностей, із яскраво
вираженою прагматичною орієнтацією, недостатньою зацікавленістю
проблемами морального вибору та відсутністю гуманістичних засобів їх
розв’язання, домінуванням бажання будь-що досягти поставленої мети
довільними засобами. На етапі формуючого експерименту виявлено помітні
зміни в рівнях осмислення студентами гуманістичних понять, виникнення
ціннісних орієнтацій, ідеалів, зростання мотивацій гуманістичної
діяльності, утвердження гуманних відносин у системі: “студент-студент”,
“викладач-студент”, “студент-викладач”. Узагальнені результати
дослідно-експериментальної роботи свідчать про те, що рівень
гуманістичного виховання у студентів експериментальних груп зріс.

Результати дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія є
правильною, визначені завдання реалізовані, мету досягнуто, сукупність
одержаних наукових висновків і практичних рекомендацій має важливе
значення для теорії виховання і методики організації гуманістичного
виховання у позанавчальній діяльності студентів вищих навчальних
закладів.

Проведене дослідження дозволяє висловити такі рекомендації
Науково-методичному центру Міністерства науки і освіти України:

сприяти діяльності інституту кураторів у вищих навчальних закладах,
впровадити систему відповідного матеріального й морального стимулювання
праці кураторів академічних груп;

під час роботи над підручниками, навчальними, методичними,
навчально-наочними посібниками передбачити впровадження розробленої
системи гуманістичного виховання у позанавчальній діяльності вищих
навчальних закладів фінансово-економічного профілю;

вивчати, узагальнювати досвід викладачів, кураторів, вихователів,
керівників гуртків та секцій, органів студентського самоврядування щодо
організації гуманістичного виховання у позанавчальній діяльності та
сприяти його поширенню в педагогічних колективах вищих закладів освіти
всіх рівнів акредитації.

Перспективними напрямами подальшого дослідження, на нашу думку, цієї
тематики мають стати: управління системою гуманістичного виховання
студентів; порівняльний аналіз функціонування системи гуманістичного
виховання у позанавчальній діяльності студентів гуманітарних та
технічних закладів освіти; дослідження умов якісної перебудови у сфері
перепідготовки педагогічних кадрів до організації гуманістичного
виховання у позанавчальній діяльності студентів у вищих навчальних
закладах фінансово-економічного профілю.

Основні положення дисертації знайшли своє відображення у таких

наукових публікаціях:

Монографії

1. Бобко Л. О. Антропологічні засади гуманістичного виховання
особистості (педагогічний контекст) // Теоретико-методичні засади
викладання предметів гуманітарного циклу в професійно-технічних
навчальних закладах: Монографія / За ред. Г. П. Васяновича. – Львів:
Українські технології, 2003. – С.62-85.

Методичні рекомендації

2. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання студентської молоді у
позанавчальній діяльності: Методичні рекомендації: – Львів: ЛДФЕІ,
2003.– 96с.

3. Бобко Л. О. Особистісно орієнтована програма “Я –Людина” та
методичні рекомендації до її виконання. – Львів: ЛДФЕІ, 2000.– 76с.

4. Бобко Л. О. Творчо-пізнавальна програма “ Пізнай себе” та методичні
рекомендації до її виконання. – Львів: ЛДФЕІ, 2001.– 34с.

Статті у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

5. Бобко Л. О. Гуманізм педагогічних ідей Бориса Грінченка // Вісник
Львівського університету. – Серія педагогічна. – Львів. – 2002. – Вип.
16. – Ч. 2. – С .180-186.

6. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання: проблеми системного дослідження
// Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – №3. – С.
215-223.

7. Бобко Л. О. Гуманістичні ідеї в працях американських учених //
Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – №2. – С. 273-279.

8. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних
закладів фінансово-економічного профілю в аспекті експериментального
дослідження // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – №3.
– С. 133-144.

9. Бобко Л. О. До питання про сутність гуманістичного виховання
студентів // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – №3. –
С. 218-223.

10. Бобко Л. О. Ідеї гуманістичного виховання епохи Відродження //
Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2001. – №2. – С. 160-167.

11. Бобко Л. О. Педагог як суб’єкт гуманістичного виховання студентів //
Проблеми сучасної педагогічної освіти. – Серія: Педагогіка і психологія.
– К.: Пед. преса. – 2001. – Ч.2.– С.14-20.

12. Бобко Л. О. Сутність поняття “гуманістичне виховання особистості” //
Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного
університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: Логос. – 2003. – Т. ХХХУІ. –
С.31-44.

13. Бобко Л. О. Ціннісні орієнтації в гуманістичному вихованні
студентської молоді // Вісник Львівського університету. – Серія
педагогічна. – Львів. – 2001. – Вип. 15. – Ч. 1. – С .192-199.

Статті у журналах, збірниках наукових праць

та збірниках матеріалів конференцій

14. Бобко Л. О. Гуманізація навчального процесу та виховання
студентської молоді // Вісник Львівського державного
фінансово-економічного інституту: Збірник наукових статей. Економічні
науки /Гол. ред. Буряк П.Ю. – Львів: Львівський державний
фінансово-економічний інститут. – 2001. – С.112-117.

15. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання молоді в контексті вітчизняної
педагогічної думки // Гуманітарний вісник: Збірник наукових праць
кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін / Гол. ред. Васянович Г.П. –
Львів: Львівський державний фінансово-економічний інститут. – 2002. –
С.24-30.

16. Бобко Л. О. Комплекс професійних здібностей викладача вищого
навчального закладу як суб’єкта гуманістичного виховання // Гуманітарний
вісник: Збірник наукових праць кафедри соціальних і гуманітарних
дисциплін / Гол. ред. Валянович Г.П. – Львів: Львівський державний
фінансово-економічний інститут. – 2003. – С.70-77.

17. Бобко Л. О. Фізкультурно-оздоровча діяльність студентської молоді в
системі гуманістичного виховання // Актуальні проблеми організації
фізичного виховання студентської та учнівської молоді Львівщини: Збірник
наукових праць. – Львів: ЛДФЕІ. – 2003. – С. 19-23.

18. Бобко Л. О. Гуманістичне виховання особистості студента
(антропологічний аспект) // Актуалізація ідей антропоцентризму в умовах
реформування загальноосвітньої і вищої школи : Матеріали Всеукраїнської
науково-практичної конференції. – Полтава: Полтав. держ. пед. ун-т ім.
В. Г. Короленка – 2001. – Секція ІІІ, ІV. – С.128-132.

Бобко Л.О. Гуманістичне виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю у позанавчальній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. –
Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії
педагогічних наук України, Київ, 2004.

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади (сутність,
зміст, форми, методи, засоби, особливості ) гуманістичного виховання
студентів вищих навчальних закладів фінансово-економічного профілю у
позанавчальній діяльності. Проведено системний аналіз
християнсько-педагогічних, соціально-педагогічних, наукових
антропологічних концепцій гуманістичного виховання на різних етапах
суспільно-економічного й політичного розвитку, уточнено й обґрунтовано
поняття “гуманізм”, “гуманність”, запропонована авторська дефініція
“гуманістичне виховання”. Розроблено теоретичну модель системи
гуманістичного виховання студентів вищих навчальних закладів
фінансово-економічного профілю, структурними елементами якої є:
соціальний, особистісний, змістовий, функціонально-процесуальний,
управлінський. Розглядаються особливості діяльності фахівця
фінансово-економічного профілю, аналізується стан організації
гуманістичного виховання й педагогічні умови його поліпшення.
Характеризуються основні напрями, форми, методи, засоби гуманістичного
виховання студентів, досліджується роль і місце самовиховання у процесі
становлення й розвитку особистості. Аналізуються складові гуманістичної
свідомості, діяльності, а також гуманістичних відносин у системі
“студент-студент”, “студент-викладач”, “викладач-студент”.

Ключові слова: гуманізм, гуманність, гуманістичне виховання, система,
зміст, напрями, форма, гуманістична свідомість, гуманістична діяльність,
гуманістичні відносини.

Бобко Л.О. Гуманистическое воспитание студентов высших учебных заведений
финансово-экономического профиля во внеучебной деятельности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального
образования. – Институт педагогики и психологии профессионального
образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 2004.

В диссертации разработаны теоретико-методологические основы (сущность,
содержание, формы, методы, средства, особенности) гуманистического
воспитания студентов высших учебных заведений финансово-экономического
профиля во внеучебной деятельности. Осуществлен системный анализ
христианско-педагогических, социально-педагогических, научных
антропологических концепций гуманистического воспитания на различных
этапах социально-экономического и политического развития. Главная идея
христианско-педагогической антропологии основывается на том, что человек
является подобием Бога, к которому необходимо относится с любовью и
сердечностью. Социально-педагогическая антропология в своем
концептуальном подходе исходит из того, что природа человека зависима от
общества, индивидуальное сознание от коллективного. Поэтому от уровня
гуманных отношений в обществе зависит уровень гуманного воспитания
личности. Научно-педагогическая антропология, обоснованная К. Д.
Ушинским, синтезирует роль социальных и генетических факторов в развитии
личности. Используя результаты различных наук, она изучает возможности
гуманного воспитания человека, исходя из его природы, задатков,
способностей, возрастных особенностей развития, а также среды, в которой
он прибывает. Уточнены и определены понятия “гуманизм”, “гуманность”.
Предложена авторская дефиниция “гуманистическое воспитание” в такой
формулировке: “Гуманистическое воспитание – это процесс личностно
ориентированного воспитания, который основывается на диалектическом
единстве общечеловеческих и национально-духовных ценностей, и своей
целью ставит формирование человека как неповторимой личности, готовой к
самоактуализации и самореализации на принципах гуманизма”. Разработана
теоретическая модель системы гуманистического воспитания студентов
высших учебных заведений финансово-экономического профиля, структурными
компонентами которой выступают: социальный, личностный, содержательный,
функционально-процессуальный и управленческий. Рассматривается специфика
деятельности личности финансово-экономического профиля во взаимосвязи с
ее профессиональными и личностными качествами. На уровне
профессиональных качеств рассматриваются такие, как: ответственность,
ощущение нового, творчество, гибкость, понимание ситуации, высокая
работоспособность, коммуникабельность, уважительное отношение к
сотрудникам. Личностные качества исследуются в аспекте постоянного
самоусовершенствования, панорамности мышления, искусства воспринимать и
ранжировать информацию, способности к самоанализу; умения
руководствоваться принципами справедливости, умения устанавливать и
поддерживать гуманные отношения с людьми и др. Исследуется реальное
состояние организации гуманистического воспитания студентов высших
учебных заведений финансово-экономического профиля во внеучебной
деятельности и делается вывод о том, что оно не вполне отвечает
современным требованиям развития личности и общества. Причинами такого
состояния выступают: низкий уровень участия студентов во внеучебной
деятельности; недостаточный теоретико-методологический и методический
уровень субъектов воспитания; низкий уровень психологической подготовки
преподавателей-кураторов; отсутствие системного подхода к организации
внеучебной деятельности студентов; нереализованные возможности
студенческого самоуправления.

В диссертации определены и охарактеризованы направления, формы, методы,
средства гуманистического воспитания личности студента. К основным
направлениям отнесены: нравственное, гражданско-юридическое,
художественно-эстетическое, трудовое, экологическое, физкультурное. Эти
направления являются универсальными, но каждое из них наполняется
спецификой деятельности будущего специалиста финансово-экономического
профиля. Формы внеучебной деятельности рассматриваются на
индивидуальном, групповом и коллективном уровнях. Анализируются роль и
место самовоспитания в процессе становления и развития личности.
Исследуются составные гуманистического сознания, деятельности и
отношений в системе: “студент-студент”, “студент-преподаватель”,
“преподаватель-студент”.

В диссертации разработаны и реализованы авторские целевые программы
“Познай себя” и “Я — Человек”, способствующие повышению качественного
уровня гуманистического воспитания студентов.

Ключевые слова: гуманизм, гуманность, гуманистическое воспитание,
система, содержание, направления, форма, гуманистическое сознание,
гуманистическая деятельность, гуманистические отношения.

Bobko L.O. Humanistic education of the students of higher educational
establishments of financial and economic profile/type in their
out-of-class hours activity. – Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of pedagogical
sciences, specialty 13.00.04 — theory and methods of professional
education. – Institute of Pedagogy and Psychology of Professional
Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

The theoretic and methodological principles (essence, contents, forms,
methods, means, features) of humanistic education of the students of
higher educational establishments of financial and economic profile (of
Finance and Economics Institutions of higher education) within/in their
out-of-class hours activity are grounded in the dissertation. The
systematic analysis of Christian and pedagogical, social and
pedagogical, scientific anthropologic concepts of humanistic behavior at
different stages of social — economic and political development is
carried out. The author offers her own definition “humanistic
education”; specifies and grounds the conceptions “humanism” and
“humanity”.

The theoretic model of the system of humanistic education of the
students of higher educational establishments of financial and economic
profile is developed. The structural elements of the model are: social,
personal, meaningful, functional and procedural and managerial.

The author considers the peculiarities of functioning of educational
establishments of financial and economic profile, analyses state of
humanistic education organization and pedagogic conditions of its
improvement. The main directions, forms, methods and means of the
students’ humanistic education are characterized. The role and place of
self-education in the processes of formation and development of the
personality are investigated.

The author analyses the components of humanistic cognition, activity and
humanistic intercourse in the system “student – student”, “student –
teacher”, “teacher — student».

Key words: humanism, humanity, humanistic education, system, contents,
direction, form, humanistic cognition, humanistic activity, humanistic
intercourse.

PAGE 1

Похожие записи