.

Гострий асептичний міозит у коней (патогенетичне обґрунтування застосування препарату Моваліс) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 3237
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛАЙ

НАЗАРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК: 636.619.617.616.74

Гострий асептичний міозит у коней (патогенетичне обґрунтування
застосування препарату Моваліс)

16.00.05 – ветеринарна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної
медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Завірюха Володимир Іванович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини і
біотехнологій імені С.З. Гжицького

кафедра хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор,

Ільніцький Микола Григорович,

Білоцерківський державний аграрний
університет

завідувач кафедри незаразної патології
тварин інституту післядипломного навчання керівників та спеціалістів
ветеринарної медицини

кандидат ветеринарних наук, доцент

Стоцький Олександр Григорович,

Сумський національний аграрний
університет, кафедра хірургії

Захист дисертації відбудеться “19” грудня 2007 р. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищанська, 126; навчальний корпус №8, ауд. №1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий “15” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент ___________________Чорнозуб М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У спортивному конярстві під час змагань різного
рівня, незалежно від їх виду (конкур, виїздка, сучасне п’ятиборство чи
кінні перегони), нерідко реєструються захворювання кінцівок. Значну
частку серед них становлять хвороби м’язів, зокрема травматичні міозити,
міопатози та ревматичне запалення м’язів, через які хворі тварини
надовго втрачають спортивну форму, знижуються їхні спортивні показники
(Кашин А.С., 1989; Міщишин В.Т., 2001). На грудній кінцівці в коня
найчастіше уражуються передостний, заостний, дво- і триголовий м’язи, а
на тазовій – сідничні м’язи та двоголовий м’яз стегна (Саєвич В.І.,
Мисак А.Р. 1997).

За даними А.А. Проценка (1990), запальні процеси опорно-рухового апарату
в спортивних коней перебігають за типом гострого серозного запалення і
здебільшого є наслідком травм, нераціонального тренінгу з використанням
максимальних і форсованих навантажень. У свою чергу загальна втома
тварин може зумовити розлад координації руху й порушення вироблених
рефлексів. Тому навіть добре підготовлений, але дуже стомлений кінь
робить помилки, які призводять до травмування.

У спортивному конярстві, крім клінічних досліджень, особливу увагу
звертають на біохімічний аналіз крові, зокрема ферментів –
лактатдегідрогенази, креатинкінази та їх ізоферментів, які вважаються
достатньо інформативними при патології м’язів (L. M. Dell Tacca et al.,
2002). Крім того, у сумнівних випадках, на думку С. Ренстрьома (1983), є
необхідність біопсії тканин – для діагностики і контролю процесу
лікування. Додатковим інструментальним методом діагностики є міографія,
яка у гуманній медицині використовується давно (Юсевич Ю.С.,1974,
Бадалян Л.О., 1982). У ветеринарії ж її використання обмежене через
значну вартість апаратури та відсутність кваліфікованого персоналу.

Незважаючи на велику кількість інформації в наукових та періодичних
виданнях щодо методів лікування тварин із захворюваннями м’язів, їх
ефективність залишається недостатньою.

Ринок України пропонує ряд нових препаратів, застосування яких поки що
мало відоме ветеринарним спеціалістам. До них належать стероїдні та
нестероїдні протизапальні препарати короткотривалої і пролонгованої дії,
а також комплексні анальгезуючо-протизапальні препарати. Побічним
ефектом застосування їх моногастричним тваринам є ризик утворення
виразки травного тракту через інгібування обох ізоформ циклооксигенази
(Васильева В.В., 1979; Корж Н.А.,1998; Радченко В.А., 2003).

Для зменшення ризику розвитку побічних ефектів синтезовано препарати,
які вибірково діють лише на циклооксигеназу-2 як медіатор запалення,
проте їх застосування потребує патогенетичного обґрунтування при
хворобах м’язів у коней.

Отже, удосконалення діагностики міозиту та патогенетичне обґрунтування
застосування нестероїдних інгібіторів циклооксигенази-2 є одним із
актуальних завдань ветеринарної медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною теми науково-дослідної роботи кафедри
хірургії Львівського національного університету ветеринарної медицини та
біотехнологій імені С.З. Гжицького “Вивчення і порівняння різних методів
лікування, їх удосконалення новими розробками при хірургічній патології
кінцівок у тварин” (номер державної реєстрації 0104U000346).

Мета дослідження – патогенетичне обґрунтування застосування
нестероїдного протизапального препарату Моваліс при міозиті в коней.

Для досягнення визначеної мети необхідно вирішити такі завдання:

вивчити динаміку поширення захворювань м’язів у спортивних коней у
кінноспортивній школі та кінноспортивному клубі м. Львова та
Національному іподромі (м. Київ);

провести електроміографічне дослідження м’язів коней при міозиті за
допомогою електрокардіографа “Малыш ЭКТ-1”;

вивчити окремі біохімічні та морфологічні показники крові коней, хворих
на міозит;

провести гістоморфологічне дослідження біоптатів м’язів коней, хворих
на міозит;

експериментально й теоретично обґрунтувати лікувальну ефективність
препарату „Моваліс” при гострому асептичному міозиті в коней.

Об’єкт досліджень – хвороби м’язів у коней.

Предмет досліджень – патогенетичне обґрунтування застосування препарату
„Моваліс” для лікування коней, хворих на гострий асептичний міозит.

Методи досліджень – клінічні, морфологічний склад крові (еритроцити,
лейкоцити, лейкограма); біохімічні (гемоглобін, загальний білок і його
фракції, креатинкіназа і лактатдегідрогеназа та їх ізоферменти,
аспартат- і аланінамінотрансфераза, іонограма); гістологічні (фарбування
за Романовським-Гімзою, Ван-Гізом); інструментальні (електроміографія).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у
вітчизняній ветеринарній хірургії проведено комплексне вивчення
біохімічних та морфологічних змін крові, гістоморфологію м’язів коней
при гострому асептичному міозиті. Доведено, що у хворих коней
розвиваються гіперферментемія і гіпокаліємія та лактатний ацидоз, які
спричиняють кисневе голодування тканин і анаеробний гліколіз. Виявлено,
що при міозиті у хворих коней розвивається пригнічення електричних
біопотенціалів. Клініко-експериментальними дослідженнями обґрунтовано
доцільність застосування нового селективного протизапального препарату
„Моваліс” у поєднанні із традиційними засобами лікування, що дозволяє
скоротити термін видужання коней на 10–14 днів. При цьому за рахунок
відновлення цілісності клітинної мембрани та мікроциркуляції знижуються
лактатний ацидоз та вміст ферментів у крові, нормалізується концентрація
іонів калію та підвищуються електричні потенціали м’язів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в комплексному
використанні клінічних, біохімічних, гістологічних та
електрофізіологічних методів у діагностиці патології м’язів у коней.
Обґрунтовано, що найбільш ефективним є ін`єкування препарату Моваліс у
товщу хворого м’яза в дозі 7,5–15 мг на 100 кг маси тіла тварин один раз
на добу до одужання в поєднанні з місцевим застосуванням камфорної олії.

Запропоновано електрофізіологічне дослідження м’язів з використанням
електрокардіографа за показниками ступеня дефлексії ізоелектричної
лінії, що має діагностичне значення при гострому міозиті в коней
(деклараційний патент на корисну модель №14585, Україна, В.І. Завірюха,
Н.Я. Кулай “Спосіб визначення функціональної здатності м’язів у коней
після лікування міозитів”. Заявл. 06.12.2005. Опубл. 15.05.2006. Бюл.
№5. – С. 1–6). При цьому використання коней у тренінгу після
захворювання на міозит має розпочинатися не раніше як через 4–5 днів
після повного клінічного видужання тварин, що запобігає розвитку
рецидивів міозиту.

Отримані результати досліджень використовуються в навчальному процесі
при вивченні дисципліни “Загальна і спеціальна ветеринарна хірургія”
(Львівський національний університет ветеринарної медицини та
біотехнологій ім. С.З. Гжицького, Білоцерківський державний аграрний
університет, Сумський національний аграрний університет, Київський
Національний аграрний університет). Запропонований метод лікування
гострих асептичних міозитів використовується в умовах КСК “Вікторія”,
ДЮКСШ “Буревісник” (м. Львів).

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг
експериментальних досліджень, узагальнив одержані результати та провів
статистичну обробку цифрових даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались і
схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Молоді вчені у
вирішенні проблем аграрної науки” (м. Львів, 2004 р.); “Проблеми
аграрної науки та методи їх вирішення” (м. Суми, 2005 р.); “Проблеми
неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2005 р.);
“Науково-практичні аспекти вете-ринарної медицини в Україні” (м. Біла
Церква, 2006 р.)

Публікації. За матеріалами дисертації у фахових виданнях опубліковано 5
наукових статей, з яких 2 є одноосібними: у „Науковому віснику
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького” (2); „Науковому віснику Сумського національного аграрного
університету” (1); „Віснику Білоцерківського державного аграрного
університету” (2), отримано патент на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 126 сторінках
комп’ютерного тексту, містить 16 таблиць і 47 рисунків, складається із
вступу, огляду літератури, вибору напрямків та методів досліджень, 7-ми
розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків і пропозицій виробництву та списку використаних
джерел, який містить 293 найменування, з них 130 – із далекого
зарубіжжя, 10 додатків.

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Експериментальні дослідження проводились в умовах клініки кафедри
хірургії Львівського національного університету ветеринарної медицини та
біотехнологій імені С.З. Гжицького, у навчально-дослідних господарствах
“Комарнівське” та “Давидівське”, клінічні – в умовах кінноспортивного
клубу “Вікторія” та кінноспортивної школи “Буревісник” (м. Львів),
Національного іподрому (м. Київ). Усього в дослідженнях було використано
806 коней. Робота виконувалася за схемою, поданою на рис. 1.

У здорових коней (n=6) 3–7-річного віку визначали морфологічний склад
крові (еритроцити, лейкоцити, лейкограма) та біохімічні показники
(гемоглобін, уміст натрію, калію, кальцію, фосфору, загального білка та
його фракції, активність креатинкінази, лактатдегідрогенази та
співвідношення їхніх ізоферментів, аспартат- та аланінамінотрансферази),
а також графічно записували електроміограми здорових м’язів. Одержані
результати цих досліджень слугували контролем.

Клінічне обстеження хворих коней (n=294) включало дослідження загального
стану тварин, положення тіла у просторі при відносному стані спокою та
під час руху. Уражені м’язи досліджували за методикою В.І. Саєвича зі
співавт. (1999).

Клінічні, морфологічні, біохімічні та електрофізіологічні дослідження
хворих тварин проводили на 3, 5, 7, 10, 14 та 21-у добу від початку
захворювання (рис.1).

Друга частина дослідження включала патогенетичне обґрунтування
лікувальної ефективності препарату Моваліс фірми Boehringer Ingelheim,
діючою речовиною якого є малоксикам – специфічний інгібітор
циклоокси-генази–2. Для цього із хворих на гострий міозит коней
формували дві дослідні групи по 6 тварин у кожній.

Коням першої дослідної групи, крім застосування упродовж першої доби
холодного компресу, ін’єктували препарат „Моваліс” – у хворий м’яз у
дозі 0,75–1,5 мл препарату на 100 кг маси тіла один раз на добу. Із
другого дня лікування місцево застосовували камфорну олію.

Тваринам другої дослідної групи в перші 2–3 доби застосовували холодні
компреси, а потім в уражену ділянку протягом 10–15 хвилин втирали
зігріваючий флюїд за прописом: Mentholi – 15,0, Methylii salicylatis –
100,0; Ol. Terebinthini – 20,0; Ol. Helianthi – 130,0; Vaselini – 150,0;
M.D.S. Після місцевих процедур тварину покривали попоною.

У процесі лікування проводили загальне клінічне та електроміографічне
дослідження, місцеве обстеження уражених м’язів, а також досліджували
проби крові. Біопсію ураженого м’яза проводили на 3-ю і 7-у добу від
початку захворювання.

Кількість еритроцитів і лейкоцитів та лейкограму визначали
загальноприйнятими методами; уміст гемоглобіну – геміглобінціанідним
методом, натрію і калію – полуменевою спектрофотометрією. Вміст
загального білка – рефрактометрично; білкові фракції – турбодиметричним
методом (Кондрахін І.П., 1985); загальний кальцій – тест-набором
”FILISIT” (м. Дніпропетровськ); неорганічний фосфор – тест-набором
”FILISIT”; АсАТ і АлАТ – динітрофенілгідразиновим методом (Кондрахін
І.П., 1985); лактатдегідрогенази – тест-набором „Біо–LA-Тест®” фірми
„PLIVA-Laсhema” (м. Брно, Чеська Республіка); креатинкіназу (СК) –
тест-набором „Біо–LA-Тест®” фірми „PLIVA-Laсhema” (м. Брно, Чеська
Республіка); ізоферменти лактатдегідрогенази – методом вертикального
електрофорезу в поліакрил-амідному гелі; ізоферменти креатинкінази –
методом електрофорезу в агаровому гелі (Мaijer AEFH, Іsrаеl D.E, 1973).
Матеріал для гістологічного дослідження відбирали шляхом роз’єднання
тканин хірургічним способом із дотриманням правил асептики та
антисептики. Препарати виготовляли за методикою П.М. Гавриліна (2002 р).
Електроміографічні дослідження прово-дили електрокардіографом “Малыш
ЭКТ-1” за розробленою нами методикою (деклараційний патент на корисну
модель №14585, Україна, Завірюха В.І., Кулай Н.Я. “Спосіб визначення
функціональної здатності м’язів у коней після лікування міозитів”.
Заявл. 06.12.2005. Опубл. 15.05.2006. Бюл. №5).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Результати дослідження клінічно здорових коней

Клінічні та гематологічні дослідження крові показали, що кількість
формених елементів у крові коней перебувала у межах фізіологічної норми,
хоча в окремих тварин спостерігалися індивідуальні коливання (табл.1).

Із біохімічних показників крові здорових коней вивчали вміст загального
білка та співвідношення його фракцій, уміст калію, натрію, кальцію,
фосфору та активність ферментів креатинкінази та її ізоферментів – ВВ,
МВ, ММ; активність лактатдегідрогенази та її ізоферментів – LDH1, LDH2,
LDH3, LDH4; АсАТ, АлАТ.

Кількість лейкоцитів відповідала нормі, але була дещо вищою за середні
величини. Уміст загального білка, його фракцій та електролітів у крові
клінічно здорових коней не мали великих індивідуальних коливань і не
виходили за межі фізіологічної норми.

Активність ферментів CK, LDG, АсАТ і АлАТ також знаходилась у межах
фізіологічної норми, що свідчило про фізіологічне функціонування м’язів
у контрольної групи тварин.

Лікувальна ефективність препарату Моваліс при терапії міозитів у коней

У 2004–2007 роках нами було диспансерно обстежено 788 коней різних
вікових груп і порід. Із загальної кількості хвороб, зумовлених
травмами, захворювання м’язів складало 37,3% (294 гол.), у тому числі
грудних кінцівок – 80,6% (242 гол.), тазових кінцівок – 17,7% (52 гол.),
спини і попереку – 1,7% (5 гол.).

Діагноз ставили на основі характерних клінічних ознак. При огляді у
стані спокою тварини оберігали кінцівку: тримали її в напівзігнутому
положенні, частково опиралися на зачіп або підводили її під тулуб для
зменшення навантаження на неї. Якщо кінь не міг стояти, а періодично
переступав з ноги на ногу, це свідчило про одночасне захворювання м’язів
грудної і тазової кінцівок з одного боку тіла. За результатами клінічних
спостережень, хвора тварина при русі по сипучому ґрунті не викидала
з-під копита пісок. При проведенні провокаційної проби поява больової
реакції коня на максимальне розгинання ліктьового і плечового суглобів
свідчила про локалізацію патологічного процесу у двоголовому,
дельтоподібному або триголовому м’язах плеча. Прояв больової реакції при
витягуванні кінцівки вперед свідчив про ураження плечоголовного і
передостного м’язів. Проведення больової проби шляхом витягування
тазової кінцівки вперед і відповідна реакція коня свідчили про ураження
м’язів задньостегнової групи, поперекових м’язів чи пальцевих згиначів.
Розгинання заплесневого, колінного і кульшового суглобів зумовлює
напруження великогомілкового переднього, малогомілкового третього,
чотириголового, середнього сідничного м’язів та пальцевих розгиначів, а
тому прояв при цьому больової реакції вказував на локалізацію
патологічного процесу саме в цих м’язах.

При місцевому дослідженні уражених м’язів виявляли припухлість у ділянці
ураження, болючість, підвищення місцевої температури. При цьому за
гострого асептичного міозиту на 3-ю добу запального процесу (1-у добу
лікування) місцева температура становила 37,25±0,2оС (рT?p ¬ o O O D?L n p o F F „o d?^„o F F F F +x,?/¶081iiissYOOO??E????????? F UvXxXoeXoX1/4\3/4\A\A\\`cccccUUUUUUUUUUUUIUUUUIU & T’ ”c”¤”ooooooooooccoooooocooooooo `„Eu Починаючи із 7-ї доби запалення (5-а доба лікування), спостерігали поступову нормалізацію вищезазначених показників в обох дослідних групах тварин. При цьому на 7-у добу лікування у тварин першої дослідної групи співвідношення фракцій білків відновилося до показників фізіологічної норми. У другій групі рівень загального білка становив 73,82±0,36 г/л, ?-глобулінів – 17,5±0,38%, ?- глобулінів – 24,8±0,41%, г-глобулінів – 18,6±0,37%, альбумінів – 39,1±0,41%. Нормалізація рівня загального білка сироватки крові, процентного співвідношення альбумінів та фракцій глобулінів у коней другої дослідної групи настала на 21-у добу запального процесу (18-а доба лікування). Динаміка активності ферментів сироватки крові коней при лікуванні міозитів На 3-ю добу запалення активність СК становила 194,96±6,48 од/л (p0,1);
МВ-СК – 37,79±1,62% (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020