УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА І БІОЛОГІЇ ТВАРИН
ІСКРА РУСЛАНА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 591.111.1:612.419:577.15:577.17:577.118
ГОРМОНАЛЬНО-СУБСТРАТНІ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ
ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ ТА АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ
В МІЄЛОЇДНИХ КЛІТИНАХ І ЛЕЙКОЦИТАХ СВИНЕЙ РАННЬОГО ВІКУ
03.00.04 – біохімія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Львів-1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин УААН ( м. Львів )
Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,
член-кореспондент УААН,
Заслужений діяч науки і техніки України
СНІТИНСЬКИЙ Володимир Васильович,
Львівський державний Аграрний університет, ректор
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
СОЛОГУБ Леонід Ілліч,
Інститут землеробства і біології тварин УААН,
завідувач лабораторією обміну речовин;
доктор біологічних наук
ЛУЦИК Максим Дмитрович,
Відділення регуляторних систем клітини Інституту
м. О.В. Паладіна, провідний науковий співробітник
відділу регуляції клітинної проліферації
Провідна установа: Харківський зооветеринарний інститут
Міністрерства агропромислового комплексу України,
кафедра біохімії
Захист відбудеться “ 16 ” липня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01. в Інституті землеробства і біології тварин УААН за адресою 290034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту землеробства і біології тварин УААН за адресою 290034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.
Автореферат розісланий “ 28 ” травня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Чаркін В. А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Однією з актуальних наукових і практичних проблем тваринництва є з’ясування молекулярних механізмів неонатальної адаптації новонароджених тварин. Вирішення цього питання неможливе без глибокого пізнання біохімічних процесів, які лежать в основі лейкоцитопоезу і детермінують рівень реакцій клітинного і гуморального імунітету в організмі тварин раннього віку.
Згідно до даних літератури, ранній постнатальний період онтогенезу у ссав-ців характеризується певними особливостями, серед яких – підвищена чутливість до патогенних впливів, що зумовлюється низькою імунною реактивністю організму новонародженого [Девис М.Б., Готефорс Д.,1987; Burgio G.R. et al, 1987]. Причи-нами слабкого імунітету в ранньому віці є низький рівень мієло- і лімфоцитопоезу при народженні, а також недостатня функціональна активність нейтрофільних гранулоцитів, що проявляється у низькій здатності до хемотаксису, дегрануляції та бактерицидної дії [Михайлова З.М. и др., 1981; Hill H.R., 1987]. Незважаючи на ряд досліджень, механізми, що лежать в основі зниженої реактивності нейтрофільних гранулоцитів новонароджених, з’ясовані недостатньо [Пигаревский В.Е.. и др., 1988; Торубарова Н.А., 1991; Антоняк і сп., 1996]. Разом з тим відомо, що в реак-ціях клітинного і гуморального імунітету важлива роль належить процесам енерге-тичного обміну в лейкоцитах крові та їх попередниках в органах гемопоезу [Masters C., 1992; Cai T.Q., Wright S.D., 1995; Антоняк Г.Л. і сп., 1997]. Інтенсивність катаболізму вуглеводів детермінує, з однієї сторони, рівень енергозабезпечення клітин при грануло- і лімфоцитопоезі, а з іншої – швидкість утворення відновлених форм молекул кофактора NADPH-оксидази, необхідних для підтримання бактерицидної активності зрілих нейтрофілів [Thomas P.D. еt al, 1993; Theron A.J. et al., 1994].
Відповідний рівень енергетичного метаболізму має важливе значення і для забезпечення функціональної активності антиоксидантної системи в клітинах мієло-їдного ряду та в лімфоцитах. Каталітична активність ферментів антиоксидантної системи, яка регулює рівень процесів вільнорадикального окиснення в клітинах, за-безпечує підтримання стабільності їх плазматичних мембран і внутрішньоклітинних структур в умовах оксидаційного стресу, характерного для раннього періоду після народження [Владимиров Ю.А., 1989; Меньшикова Е. Б., Зенков Н. К., 1993].
Особливості протікання енергетичних процесів і метаболічний зв’язок остан-ніх з функціональним станом антиоксидантної системи, а також участь гормональ-них і аліментарних факторів у регуляції метаболізму в мієлокаріоцитах гемопоетичної тканини і лейкоцитах крові тварин при переході від пре- до постнатального онтогенезу вивчені недостатньо [Strauss R.G., Mauer A.M, 1978; Снитинский В.В. и др., 1995; Антоняк і сп., 1997, 1998]. Зокрема, це стосується ролі гідрокортизону, одного з адаптаційних гормонів, у функціонуванні системи лейкоцитопоезу та в змінах співвідношення між інтенсивністю протікання окремих шляхів катаболізму вуглеводів в лейкоцитах свиней в ранньому постнатальному періоді онтогенезу.
Важливе значення для формування в організмі адаптаційних механізмів та підтримання імунного гомеостазу має адекватне забезпечення тварин раннього віку мінеральними речовинами, зокрема, іонами заліза і селену. В ряді досліджень показано, що залізо є компонентом багатьох метаболічних систем, входить до складу ферментів, що каталізують окисно-відновні процеси [Белоус А.М., Конник И.П.,1991; Лубянова И.П., 1998]. Цей мікроелемент забезпечує функціональну активність лейкоцитів та їх здатність до бактерицидної дії і бласттрансформації [Genrke M., 1989; Kemp J.D., 1993]. Селен – структурний елемент антиоксидантної системи, приймає участь у багатьох життєвонеобхідних процесах в організмі ссавців і є одним із регуляторів реакцій клітинного і гуморального імунітету [Spallholz J.E., 1990; Wendel A., 1992; Снітинський В.В., Антоняк Г.Л., 1994].
В зв’язку з цим, значний інтерес становлять дослідження, скеровані на з’ясу-вання онтогенетичних особливостей лейкоцитопоезу та впливу гідрокортизону і мікроелементів (Fe, Se) на регуляцію метаболічних процесів в мієлоїдних клітинах гемопоетичної тканини і лейкоцитах крові поросят в ранньому періоді постнатального онтогенезу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом теми UA № 0196И010486, шифр “Вивчити молекулярні механізми формування системи регуляції метаболізму, гемопоезу та імунної функції у свиней і великої рогатої худоби на ранніх етапах постнатального розвитку”, виконана в лабораторії ендокринної регуляції Інституту землеробства і біології тварин УААН.
Мета і завдання дослідження. Дослідити інтенсивність лейкоцитопоезу, енергетичного метаболізму, протеолізу і стан антиоксидантної системи в клітинах мієлоїдного ряду кісткового мозку, нейтрофільних гранулоцитах і лімфоцитах периферійної крові свиней в періоді від народження до 10-добового віку та з’ясувати вплив гідрокортизону і мікроелементів (Fe, Se) на регуляцію метаболізму в клітинах вказаних популяцій.
Для вирішення даної проблеми були поставлені наступні завдання:
• вивчити динаміку популяцій клітин мієлоїдного і лімфоїдного ряду в кістковому мозку і периферійній крові свиней в періоді від народження до 10-добового віку та зміни їх вмісту під впливом гідрокортизону;
• дослідити зміни інтенсивності окремих етапів енергетичного обміну в мієлоїд-них клітинах і в лейкоцитах свиней у віковому аспекті, під впливом гідрокорти-зону, залізодекстранового препарату “Декстрофер-100 ” і селеніту натрію шляхом визначення активності гексокінази, фосфофруктокінази, піруваткінази, лактатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, ізоцитратдегідрогенази і цитохром с-оксидази;
• вивчити зміни антиоксидантного статусу мієлоїдних клітин кісткового мозку і крові свиней у віковому аспекті, під впливом гідрокортизону, залізодекстрано-вого препарату “Декстрофер-100 ” і селеніту натрію шляхом визначення активності супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази;
• з’ясувати зміни активностей ферментів протеолізу у віковому аспекті, під впливом гідрокортизону, залізодекстранового препарату “Декстрофер-100” і селеніту натрію;
• дослідити гормональний статус свиней в ранньому постнатальному періоді онтогенезу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено вікову динаміку популяцій мієлоїдних клітин кісткового мозку свиней в ранньому постнатальному періоді онтогенезу. Досліджено зміни інтенсивності окремих ланок катаболізму моносахари-дів та стан антиоксидантної системи в клітинах мієлоїдного ряду кісткового мозку і лейкоцитах свиней в періоді від народження до 10-добового віку. Вперше встановлено зміни активності окремих цитоплазматичних і мітохондріаль-них ферментів енергетичного обміну, протеолізу та антиоксидантної системи під впливом гідрокортизону, залізодекстранового препарату “Декстрофер-100 ” і селе-ніту натрію.
Практичне значення одержаних результатів. Робота присвячена вивченню онтогенетичних особливостей лейкоцитопоезу і метаболізму мієлоїдних клітин і лейкоцитів та скерована на з’ясування біохімічних механізмів, які лежать в основі забезпечення життєздатності новонародженого організму і його адаптаційних можливостей в ранньому постнатальному періоді розвитку. Результати досліджень можуть бути теоретичною основою для розробки адаптогенних технологій та імуномодуляторів з метою підвищення збереження та інтенсифікації росту молодняка протягом критичних періодів онтогенезу.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем власноручно проведено всі експериментальні дослідження, а також здійснено статистичну та аналітичну обробку одержаних результатів.
Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на: науковій конференції “Актуальные проблемы биологии в животноводстве” (Боровск, 1995);
науковій конференції, присвяченій 100-річчю кафедри фізіології Львівського ме-дичного інституту (Львів, 1995); міжнародному симпозіумі “ Біологічні механізми старіння” (Харків, 1996); міжнародній науковій конференції молодих вчених (Харків, 1997); VII біохімічному з’їзді (Київ, 1997); XVII conf. “Dni fyziologie hospo-darskych zvierat” (Kosice, 1997); ХV з’їзді Українського фізіологічного товариства (Донецьк, 1998); міжнародній конференції “Біологічні основи живлення сільсько-господарських тварин” ( Львів, 1998).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 20 наукових робіт, з них – 10 статей.
Структура і об’єм роботи. Дисертація написана на 169 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та списку літератури, який включає 424 джерела. У дисертації міститься 14 таблиць, 10 рисунків та 1 додаток.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана з використанням 60 поросят віком до 10 діб від народження з живою масою 1-3 кілограми, отриманих від свиноматок великої білої породи в спецгосподарствах Бучацького радгоспу-технікуму Тернопільської області. Поросята утримувалися під свиноматками, годівля яких здійснювалася згідно деталізованих норм [Калашников А.П. и др., 1985].
При дослідженні впливу гідрокортизону на інтенсивність лейкоцитопоезу і метаболізму мієлоїдних клітин і лейкоцитів 7-добовим поросятам дослідної групи внутрішньом’язово вводили гідрокортизон (40 мг/кг маси тварин кожні 12 годин протягом 3-х діб).
Дослідження, скеровані на вивчення впливу заліза і селену на метаболізм мієлоїдних клітин і лейкоцитів проводились на 3-х групах поросят 1-10-добового віку, по 15 тварин у кожній. Тваринам 1-ї дослідної групи через 48 годин після народження внутрішньом’язово вводили 2 мл залізодекстранового препарату “ Декстрофер-100”, 1 мл якого містить 100 мг Fe3+, з розрахунку 2мл/кг маси тіла. Тваринам 2-ї дослідної групи – через 24 години після народження внутрішньом’язово вводили розчин селеніту натрію з розрахунку 0,075 мг селену/кг маси, а через 48 годин після народження – 2 мл декстроферу. Поросятам контрольних груп замість вищевказаних препаратів вводили відповідний об’єм 0,9 % розчину NаСl.
Матеріалом для досліджень були периферійна кров і гемопоетична тканина кісткового мозку свиней, отримані протягом 1-ї години після народження і на 1-, 3-, 5- 10-у доби життя. Кров отримували шляхом пункції передньої порожнистої вени. Кістковий мозок виділяли після декапітації та обезкровлення тварин. Фракціо-нування клітин кісткового мозку і крові проводили в градієнті густини фікол-веро-графіну [Boyum A.A., 1968; Harrison F.L. et al., 1981].
Цитологічний аналіз клітин проводили шляхом фарбування фіксованих метанолом висушених мазків за допомогою бензидину і розчину Гімза-Романовського. Класифікацію мієлоїдних елементів проводили згідно загальноприйнятої методики [Базарновой М.А., Воробьева А.И., 1991].
В плазмі крові досліджували концентрацію гормонів інсуліну, тироксину, трийодтироніну та гідрокортизону радіоімунологічним методом з використанням наборів фірми “ХОПИБОК – МЕНСК” (Беларусь).
Вміст інсуліну в крові визначали з використанням набору РИО-ИНС-ПГ-125І, вміст гідрокортизону – СТЕРОН-К- 125І-M, 3,3′,5-трийодтироніну – РИО-Т3-ПГ, тироксину – РИО-Т4-ПГ. Концентрацію гормонів в крові визначали на лічильнику g-випромінювання “COMPI-GAM-MA 1282”. Розрахунки здійснювали в координатах “logit-log”.
Активність гексокінази (КФ 2.7.1.1), піруваткінази (КФ 2.7.1.40), лактатдегід-рогенази (КФ 1.1.1.27), фосфофруктокінази (КФ 2.7.1.11), ізоцитратдегідрогенази (КФ 1. 1. 1. 40), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (КФ 1.1.1.49) визначали спектрофотометричними методами, що базуються на використанні спряжених систем окислення або відновлення нікотинамідних коферментів [Астауров Б.Л., 1974; Снитинский В. В., Янович В. Г., 1984]. Активність цитохромоксидази (КФ 1. 9 3. 1) визначали за методом, який базується на визначенні швидкості окислення цим ферментом відновленого цитохрому-с [Cooperstein S.J., Lazarow A., 1951]. Активність глутатіонпероксидази (КФ 1.11.1.9) визначали за швидкістю окислення глутатіону в присутності гідроперекису третинного бутилу [Моин В. М., 1986], глутатіонре-дуктази ( КФ 1.6.4.3.) – за швидкістю відновлення глутатіону в присутності NADPH [Власова С. и др. 1990]. Активність супероксиддисмутази (КФ 1.15.1.11) визначали модифікованим методом, враховуючи рівень інгібування відновлення нітросиньо-го тетразолю в присутності NADH і феназинметасульфату [Антоняк Г.Л., Бучко О.М., 1998]. Активність калпаїнів (Са2+- залежних нейтральних протеїназ) і катепсинів (кислих протеїназ) визначали за інтенсивністю утворення кислоторозчинних продуктів ферментативного гідролізу білкових субстратів [Орехович Н.В., 1977; Kevin K.W. et al., 1988]. Концентрацію білку в лізатах мієлоїдних клітин кісткового мозку і лейкоцитів крові визначали за методом Лоурі (1951). Отримані дані опрацьовували статистично за методом Ойвіна (1960).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Зміни популяційного складу лейкоцитів крові і клітин кісткового мозку свиней в ранньому періоді після народження. Результати проведених досліджень вказують на те, що в ранньому періоді постнатального онтогенезу відбуваються значні зміни у функціональній активності кровотворної системи. Так, периферійна кров новонароджених поросят характеризується значним вмістом клітинних компонентів лейкоцитопоезу. Проте, протягом перших діб життя відсотковий вміст нейтрофілів, особливо, їх незрілих форм у периферійній крові тварин значно зменшується, досягаючи найнижчого рівня у 10-добових поросят. Вміст лімфоци-тів у циркуляції тварин вірогідно зростає протягом перших 10-ти діб постнатального життя.
В гемопоетичній тканині новонароджених поросят спостерігається низький вміст клітин мієлоїдного ряду, що свідчить про низьку інтенсивність гранулоцитопоезу. Проте, починаючи з 3-добового віку в кістковому мозку поросят відбуваєть-ся активація цього процесу. У 10-добових поросят співвідношення між вмістом клітин мієлоїдної і еритроїдної ліній в гемопоетичній тканині становить 2 : 1 і ли-ше в незначній мірі змінюється впродовж подальшого розвитку.
Таким чином результати досліджень вказують на те, що в періоді від народження до 10-добового віку у свиней значно змінюється функціональна активність кровотворної системи, яка полягає у поступовій інтенсифікації процесів мієло- і лімфоцитопоезу.
Метаболізм в мієлоїдних клітинах та лейкоцитах свиней в ранньому постнатальному періоді онтогенезу. Для забезпечення високої інтенсивності процесів проліферації мієлоїдних клітин та їх термінальної диференціації в кістковому мозку і циркуляції тварин необхідне підтримання в цих клітинах адекватного рівня енергетичного обміну. Енергетичним процесам належить важлива роль і в реакціях клітинного і гуморального імунітету [Strauss R.G., Mauer A.M., 1978].
В процесі досліджень встановлено, що лейкоцити крові, а також їх попередники у гемопоетичній тканині кісткового мозку свиней характеризуються високою інтенсивністю катаболізму глюкози.
– мієлокаріоцити – лімфоцити – нейтрофіли
Рис.2.Активність ферментів енергетичного обміну в мієлокаріоцитах, нейтрофільних гранулоцитах і лімфоцитах свиней (М±m, n=5): А-гексокіназа (нмоль NADPH/хв х мг білка), Б-піруваткіназа (нмоль NAD+/хв х мг білка), В-глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа (нмоль NADPH/хв х мг білка), Г-цитохром с-оксидаза (ум.од./хв х мг білка).
Разом з тим, інтенсивність окремих ланок енергетичного метаболізму різко знижується при диференціації мієлокаріоцитів до зрілих гранулоцитів, зокрема, це стосується гексокінази і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (рис. 1).
Згідно до результатів досліджень протягом 10-добового періоду після народження у клітинах мієлоїдного ряду кісткового мозку і лейкоцитах крові поросят активується процес анаеробного розщеплення глюкози і зростає інтенсивність використання глюкозо-6-фосфату в пентозофосфатному шунті гліколізу (див. рис. 1). Така метаболічна ситуація має важливе значення не лише в гранулоцитопоезі, але і в забезпеченні функціональної активності зрілих лейкоцитів крові. Адже відомо, що такі функції лейкоцитів як хемотаксис, дегрануляція, фагоцитоз забезпечуються енергією, головним чином, за рахунок анаеробного розщеплення моносахаридів [Вrown E.J., 1995]. Разом з тим, у зв’язку з незначною здатністю клітин мієлоїдного ряду до синтезу пуринів основна роль пентозофосфатного шляху і, зокрема глюкозо-6-фосфатдегідрогеназної реакції в мієлокаріоцитах полягає у підтриманні адекватного рівня NADPН, що з однієї сторони є донатором водню при біосинтезі жирних кислот, а з іншої – кофактором NADPH – оксидазної і глутатіонредуктазної систем [Strauss R.G., Mauer A.M., 1978; Theron A.J., 1994]. Тому перебудова метаболізму в мієлоїдних клітинах у напрямку інтенсифікації процесу окислення глюкози в пентозофосфатному шляху є важливою для становлення бактерицидної функції крові в організмі тварин раннього віку.
Поряд з активацією пентозофосфатного шляху в ранньому постнатальному періоді в клітинах мієлоїдного ряду і лімфоцитах тварин спостерігається активація NADP-ізоцитратдегідрогеназної реакції, що, очевидно, супроводжується підви-щенням рівня використання відновних еквівалентів водню системою мітохонд-ріальних цитохромів. Так, активність цитохром с-оксидази – каталізатора останньої ланки ланцюга окисно-відновних процесів у мієлокаріоцитах та лейкоцитах крові тварин значно зростає протягом перших діб життя, збільшуючись в клітинах 3-добових поросят у 2 – 3 рази порівняно з рівнем, характерним для новонароджених (див.рис. 1). Висока функціональна активність ферменту підтримується в клітинах досліджуваних популяцій і протягом подальшого розвитку.
Таким чином, експериментально встановлено, що протягом раннього постнатального періоду в мієлокаріоцитах кісткового мозку і лейкоцитах периферійної крові відбувається перебудова окремих ланок обміну речовин, яка в значній мірі скерована на забезпечення функціональної активності зрілих лейкоцитів. Адаптаційні зміни енергетичного метаболізму в iмунокомпетентних клiтинах полягають, головним чином, в інтенсифікації окисних процесів, зокрема пентозофосфатного шляху перетворень моносахаридів та активації мітохондріальних цитохромів. Разом з тим підвищення активності ферментів гліколізу в нейтрофільних гранулоцитах, очевидно, є важливим фактором в енергозабезпеченні клітинних функцій та становлення захисної здатності лейкоцитів при переході тварин до постнатального способу життя.
Відомо, шо інтенсифікація окисних процесів у клітинах супроводжується під-вищенням концентрацій продуктів неповного відновлення кисневих молекул [Осипов А. Н. и др., 1990; Yu B.P., 1994]. В зв’язку з цим важлива роль у захисті від окислення білкових компонентів внутрішньоклітинних і плазматичних мембран та інших клітинних структур належить системі антиоксидантного захисту клітин, зокрема ферментам глутатіонової системи і супероксиддисмутазі [Дубинина Е.Е., 1993; Меньшикова Е. Б., Зенков Н. К., 1993].
Експериментально встановлено, що рівень каталітичної активності антиоксидантих ферментів є низьким у новонароджених тварин (рис.2), проте після народження їх активність в мієлоїдних клітинах кісткового мозку і лейкоцитах крові
поросят зростає.
– мієлокаріоцити – лімфоцити – нейтрофіли
Рис.2 Активність ферментів антиоксидантної системи в мієлокаріоцитах і лейкоцитах крові свиней (М±m, n=5): А-супероксиддисмутаза (ум.од./хв х мг білка), Б-глу-татіонпероксидаза (нмоль окисленого глутатіону/хв х мг білка), В-глутатіонредук-таза (нмоль NADP+/хв х мг білка).
Таким чином, результати досліджень вказують на те, що протягом раннього постнатального перiоду вiдбувається формування антиоксидантної здатностi клi-тин кровi та їх попередникiв у гемопоетичнiй тканинi, становлення функцiональної активностi cупероксиддисмутази i ферментів глутатiонової системи.
Експериментально встановлено, що в процесі постнатальної адаптації зміню-ється активність протеолітичних ферментів в клітинах системи гемоцитопоезу. При цьому активність катепсинів в мієлокаріоцитах і лейкоцитах поросят зростає в пе-ріоді з 3-ї по 5-у добу постнатального розвитку, а активність калпаїнів вірогідно збільшується в мієлоїдних клітинах кісткового мозку і лімфоцитах 10-добових поросят у порівнянні до значень, характерних для 3-добових тварин. Дані літератури вказують на те, що ферменти, які належать до Са2+- залежних нейтральних протеї-наз відіграють значну роль у функціональній активності клітин, приймаючи участь у трансдукції сигналів ростових факторів та інших біологічно активних речовин [Melloni E. et al, 1986; Сологуб Л.І. та сп., 1992]. В зв’язку з цим активація калпаїнів у мієлокаріоцитах гемопоетичної тканини та лімфоцитах може свідчити про зростання чутливості клітин до дії біорегуляторів і відігравати певну роль у механізмах становлення захисної функції крові в організмі тварин після народження.
Вплив гідрокортизону на лейкоцитопоез і метаболічну активність в мієлоїдних клітинах кісткового мозку і лейкоцитах крові свиней. Важлива роль в реалізації адаптаційного синдрому належить гормонам кори наднирників, оскільки перехід від пре- до постнатального розвитку є сильним стресовим фактором. В ряді досліджень встановлено, що концентрація гідрокортизону в крові свиней досягає значного рівня протягом перших годин після народження [Снітинський В.В. і сп., 1994; Antonyak H.L., 1996]. В зв’язку з цим проводились дослідження впливу гідрокортизону на інтенсивність лейкоцитопоезу та метаболізм в лейкоцитах крові і клітинах кісткового мозку поросят.
Експериментально встановлено, що гідрокортизон відіграє регуляторну роль в кровотворних процесах, а при застосуванні у високих концентраціях цей гормон пригнічує інтенсивність гранулоцитопоезу. Таким чином, гормональна ситуація в організмі новонароджених тварин, зокрема, високий вміст гідрокортизону в значній мірі зумовлює характер гемоцитопоезу в ранньому постнатальному періоді розвитку.
Після тривалого введення гідрокортизону в лейкоцитах і їх попередниках в кістковому мозку поросят відбувається перебудова окремих ланок енергетичного метаболізму (табл.1). Так, після ін’єкцій гормону швидкість гексокіназної реакції в мієлокаріоцитах і нейтрофільних гранулоцитах поросят знижується відповідно на 32% (Р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
